2019.7.03.3.Київська держава (суспільний устрій та культура)
моє місто
1.
2. Існують інші легенди про назву міста. Вперше згадка про Луцьк
з'явилася у Іпатіївському літописі (датована 1085 роком), який вже
тоді вказав на досить істотний розвиток міста. Близько 1000 року
Володимир I Великий приєднав Волинь до Київської Русі і збудував у
Луцьку фортецю, що згодом перетворилась на істотну перепону на
шляху загарбників. Ця фортеця витримала облогу військ польського
короля Болеслава II Сміливого, Андрія I Боголюбського, галицьких
князів Володимира Володаревича та Ярослава I Осмомисла. Місто
тривалий час було нездоланною перепоною на шляху татаромонгольської орди, однак у середині XIII століття лучани були
змушені зруйнувати свої оборонні укріплення. Вже у ті часи Луцьк
відігравав роль економічного та адміністративного центру
Волинського князівства, яке у складі Галицько-Волинської держави
перегорнуло одну з найважливіших сторінок українського
державотворення.
3. Країна Україна
Регіон Волинська область
Район/міськрада
Луцька міська рада
Код КОАТУУ
710100000
Засноване
Близько 1000
Магдебурзьке право
1432
(1497 повторно)
Статус міста з 1085 року
Населення
▲ 215 150 (1
червня 2013)[1]
Площа 41.6 км²
Густота населення
5137
осіб/км²
Поштові індекси
43000-499
Координати
50°44′52″ пн.
ш. 25°19′28″ сх.
д.Координати: 50°44′52″ пн.
ш. 25°19′28″ сх. д.
Висота над рівнем моря
181 м
Водойма
Стир
День міста
3-тя неділя
4. 1340 року Луцьк отримує статус столиці Галицько-Волинського князівства. В цьому ж часі зводиться
резиденція князя Любарта — Луцький замок. Це одна з небагатьох давніх споруд готичного стилю, які
збереглися в Україні. Замок має три вежі: В'їзну, Владичу і Стирову. Всередині замку розташовувався
кафедральний собор Івана Богослова — храм класичного візантійського стилю. У XV столітті в ньому
висвячували московських єпископів. З амвону церкви виголошував свої палкі проповіді Петро Могила.
Розкопки давнього храму в середині 80-х років ХХ століття виявили за апсидою церкви поховання
титулованих осіб, зокрема — князя Ізяслава Інгваровича, який загинув під час битви на річці Калка.
Історики припускають, що саме тут був похований і Великий князь Любарт.
1388–1430 — роки князювання литовського князя Вітовта Великого. Луцьк він обирає другою після Вільно
своєю резиденцією і місто, практично, стає столицею Литовського князівства. Разом з Вітовтом до
Луцька приїздять вірмени. Вони були чудовими будівничими — майже усі кам'яні споруди Луцька,
Львова, Кам'янця-Подільського зведені саме вірменами. Тогочасний Луцьк — місто напрочуд
інтернаціональне. У мирі і злагоді тут мешкали українці, поляки, євреї, караїми. Кожна громада мала
свою святиню (церкву, синагогу, кірху, кенасу), систему податей та особливі архітектуру і планування
кварталів. Саме тоді, у 1429 році в Луцьку відбувається з'їзд наймогутніших монархів Європи з метою
обговорення проблем захисту Європи від османських завойовників. 28 липня у таборі коло Заслав, а
великий князь литовський Александр видав грамоту на переведення Луцька з волинського на
маґдебурзьке право[3]. Луцьк пережив війну 1431 року. Саме тут українська політична верхівка
переховувалася від татарського війська у кінці XV століття. Відомо, зокрема, що в 1506 р. старостою
луцьким був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович. Звідси
поширювалась культура на решту русинських земель, зокрема — Волинське право і Волинський
статут. Тодішній Луцьк у колі інтересів не лише Великого Литовського князівства, а й могутніх Російської
та Австро-Угорської імперій. Тут свою резиденцію влаштовує і польський королівський канцлер
Альбрехт Радзивілл.
9. Історичні майдани та вулиці:
Вулиця Лесі Українки
Вулиця Богдана Хмельницького
Вулиця Данила Братковського
Вулиця Данила Галицького
Вулиця Кафедральна
Вулиця Кривий Вал
Вулиця Драгоманова (Луцьк)
Майдан Ринок (Луцьк)
Вулиця Галшки Гулевичівни (Луцьк)
Театральний майдан (Луцьк)
10.
11. Я
люблю це місто тому що я в
ньому живу і тут живуть мої родичі.
Це місто дуже гарне й в ньому
живуть добрі люди
