2. Організація державної влади
Русі-України
Князь
Князівська рада
Віче
Головний носій державної влади:
законодавчої, судової, виконовчої,
військової. Влада необмежена
Дорадчий орган при князі. Входили
старші дружинники, міська знать,
представники вищого духовенства.
Народні збори всіх дорослих
чоловіків, на яких
вирішувалися важливі питання
3. Система державної влади в
Русі-України
Великий
князь
Князівська
рада
Удільні князі
Тисяцькі
Сотники,
десятники,
тіуни, бірники
Дружинники
— тільки член роду Рюриковичів
— досвідчені дружинники, бояри,
єпископи
— слуги і підлеглі Великих князів,
представники князя в містах
— керували ополченням під час війни
— представники Великого князя,
виконували військово-адміністративні,
судові функції і збір податків
— постійне військо князя, яке він
утримував, забезпечував зброєю,
конями, одягом
5. Категорії залежного населення
Закупи
Напівзалежні
селяни, що
відробляють
свій борг
Рядовичі
Напівзалежні
селяни, що
працюють за
договором
Челядь
Різні категорії
залежного
населення, які
працювали на
землевласника
Холопи
Особи, які
перебували в
повній
власності
землевласника
Ізгої
Вигнанці з общини,
позбавлені прав
отроки, монахи, що
навчилися письма
6. Завдання
Подані нижче категорії населення Київської Русі зобразіть у
вигляді східців.
Князь, холоп, смерд, боярин, закуп, рядович, воїни, воєводи.
7. «Руська правда»
«Аще уб'ють огнищанина..., то убивця платить
за нього 80 гривень..., і за князівського
під'їзного... платить 80 гривень... А за убитого
князівського тіуна — 80 гривень... А за убитого
смерда або холопа — 5 гривень... А за
рядовича 5 гривень...
А челядин сховається...платить 3 гривні
продажу.
Про закупа ж... Аже пан скривдить закупа..., за
образу платити йому 60 кун».
8. Соціальна структура
Київської Русі
«Кращі люди» Київської Русі
Великий князь представник правлячої династії Рюриковичів
Духівництво поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи) і
рядових священнослужителів (ченці)
Удільні князі Керували землями-князівствами, також належали до династії
Рюриковичів
Бояри формувалися з родоплемінної знаті і верхівки дружинників, що
ставали землевласниками. Поділялися на: «великих» —
воєводи, тисяцькі; «менших» — соцькі, десяцькі, дворецькі,
тіуни; «земських»
Дружинники найближче оточення князя, допомагали йому у всіх справах, за
що одержували значну матеріальну винагороду
Заможні
городяни
купецтво (в Києві і Галичі об'єднувалось у професійні союзи),
князі, бояри, княжа адміністрація
9. «Чорні люди» Київської Русі
Селянство Найчисельніша верства суспільства
Смерди Особисто вільні селяни, становили більшість усіх станів, мали своє
господарство, володіли землею, виплачували державі данину,
виконували на її користь деякі повинності
Закупи Селяни, що втратили своє господарство і потрапили в залежність до
феодала. Закон забороняв перетворювати тимчасову залежність у
постійну
Рядовичі Смерди, що уклали з феодалом «ряд» — договір про найм або
позику — і відповідно до нього працювали в господарстві феодала.
їхнє становище було таким же, як і закупів (феодально залежні)
Холопи У повній власності феодала; становище, наближене до рабського,
обслуговували потреби панського двору, за гарну службу могли
одержати волю. У XII—XIII ст. їхнє становище покращилося і
наблизилося до становища феодально залежних селян
Міські
жителі-
міщани
Відігравали помітну роль у житті суспільства
Ремісники,
торговці
Особисто вільні, платили податки і виконували повинності на
користь міст
10. Нижчі прошарки
Наймити Смерди, що розорилися, або міщани, що за певних
умов наймалися працювати на феодала
Челядь Різні категорії залежного населення, яке можна
було продавати, дарувати або передавати в
спадщину
Ізгої Особи, що випали зі своєї соціальної групи та
втратили з нею зв'язок. Ними могли стати вільні
селяни, купці, діти священиків і навіть князі. Закон
охороняв їхнє життя високими штрафами, оскільки
вони залишалися особисто вільними
11. 2. Приведіть у відповідність категорії
населення.
1. «Люди» А. Управитель усього господарства князя
2. Смерд Б. Збіднілий селянин, що обслуговує князівське або боярське
господарство
3. Закуп В. Збирач оброку, данини для князя
4. Рядович Г. Вільний селянин, що продав себе за гроші при свідках
5. Холоп Д. Селянин, що не мав свого господарства, перебував у повній
залежності від феодала
6. Огнищанин Ж. Селянин, що володів земельним наділом і платив князю данину
7. Челядник З. Селянин, що уклав з боярином договір («ряд») про тимчасову
роботу на нього
8. Тіун І. Управитель князівського або боярського будинку
9. Під’їзний К. Селянин, що потрапив у залежність до феодала, взявши в нього
борг («купу»)
10 Боярин Л. Землевласник, феодал
12. І група – сільське господарство.
Запитання.
1. Що сприяло піднесенню врожайності?
2. Які галузі сільського господарства розвивалися?
ІІ група – Розвиток міст, ремесел і торгівлі.
Запитання.
1. Які існували види міст за типом власності?
2. Які ремесла розвивалися в Київській Русі?
3. Назвіть торгівельні шляхи. З якими країнами вони поєднували?
4. Які товари вивозили, а які завозили в Київську Русь?
ІІІ група – Повсякденне життя.
Запитання.
1. Яка подія кардинально змінила на повсякденне життя русичів?
2. Опишіть життя бояр та селян.
13. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати § 9 підручника.
2. Творче – скласти міні-твір на тему: «Один день з
життя… (князя, боярина, селянина).
3. Підготуватися до семінарського заняття за
наступними питаннями:
• Розвиток мови та писемності. Школи.
• Усна народна творчість.
• Архітектура.
• Образотворче мистецтво та музика.
