1. Експрес-дослідження стереотипів
по відношенню до етнічних та соціальних груп в м. Кременчук
Базова інформація
Експрес-дослідження стереотипів по відношенню до етнічних та соціальних
груп в Україні було розроблено спеціалістами Молодіжної організації
«СТАН» для збору, систематизації та руйнування стереотипів в малих
групах.
Апробація дослідження
відбулася під час
проведення Інтеркультурної
дискусії «Сила
різноманітності
Кременчука» 22 грудня 2014
року. Експрес-дослідження
стереотипів проводилося в
рамках проекту «Інкубатор
Довіри», що було
реалізовано ГО
«Культурний діалог» у
партнерстві з Молодіжною
організацією «СТАН» в 2014 – 2015 роках за сприяння управління культури
та туризму виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та фінансової
підтримки Представництва Інституту з міжнародного співробітництва
німецької асоціації народних університетів DVV International в Україні й
Інформаційно-дослідницького центру «Інтеграція і розвиток».
В експрес-досліджені брали участь представники мусульманської,
єврейської, вірменської спільноти, а також вимушені переселенці з Донбасу
та депутати місцевих рад. Повний список учасників у Додатку 1.
Експрес-дослідження проводилося керівником Молодіжної організації
«СТАН» Ярославом Мінкіним та спеціалісткою з міжкультурної медіації
Анною Остафійчук.
Методологія експрес-дослідження
1. Активізація аудиторії
Для активізації аудиторії дослідження було використано англомовний
відеоролик «Приклади культурного розмаїття: уникайте стереотипів у
спілкуванні». До перегляду відеоролику учасники експрес-дослідження мали
відповісти на запитання: «Хто герої цього відео?».
Після перегляду відеоролику аудиторія відповіла на питання «Про що
спілкуються герої відео?». Через те, що відеоролик демонструвався без
субтитрів англійською мовою більшість аудиторії не змогла зрозуміти зміст
розмови. Їх відповіді базувалися на аналізі невербальних елементів розмови
та характерних відмінностях між героями відео.

2. Після цього модератори стисло переказали реальний зміст розмови. Після
цього аудиторія обговорила наскільки спрацьовують стереотипи щодо
зовнішніх відмінностей у представників етнічних та соціальних меншин.
2. Збір та систематизація інформації
Збір інформації відбувався через дитячу гру.
В якості головного
методичного інструменту
використовувався збір
анонімних питань від
аудиторії до представників
етнічних та соціальних груп.
Для цього знадобилося:
шапка для збору запитань,
набір кольорових стікерів
для записів (формату А6),
ручки, фліпчарт, синій та
червоний маркери.
Перед початком збору інформації кожному учаснику роздали декілька
кольорових стікерів та ручку.
Вступне слово модераторів: «Давайте представимо себе дітьми, що
запитують питання у цікавих, несхожих на інших людей. Для дорослих
задати такі наївні питання може бути соромно або глупо. Але дітям просто
необхідно отримати на них відповіді, щоб пізнати світ».
Завдання для аудиторії: «Сформулюйте питання до представників одної або
декількох груп, починаючи зі слів «А правда, що…», «А чому…»
На виконання завдання виділяється до 10 хвилин часу. Після закінчення
цього часу модератори збирають кольорові стікери в шапку.
Важливим аспектом цієї технології є повна анонімність авторів запитань. Це
дозволяє учасникам запитувати більш гострі запитання, які б вони не змогли
задати публічно з етичних міркувань.
Приклад питання: «А правда, что есть финансовое вознаграждение за то,
что евреи носят (отращивают) бороду?»
Повний список запитань до етнічних та соціальних груп, отриманих при
апробації експрес-дослідження знаходиться у Додатку 2.
Систематизація інформації
Після того, як всі запитання було зібрано в шапку, модератори розпочали
процес первинної систематизації стереотипів. Для цього на фліпчарті
записуються назви етнічних та соціальних груп, що беруть участь у експрес-
досліджені.

3. Після цього модератори дістають по одному запитанню з шапки та гучно
озвучують його. Представники етнічної або соціальної групи, до якої
стосується це запитання, мають 3 хвилини на змістову відповідь.
Після цього стікер з запитанням приліплюється до фліпчарту біля назви
відповідної групи.
Подальший аналіз стереотипів по відношенню до етнічних та соціальних
груп відбувається аналітичною групою після завершення заходу.
3. Руйнування стереотипів
Руйнування стереотипів відбувається під час запитань-відповідей.
Представники етнічної або соціальної групи, до якої стосуються запитання,
мають можливість підтвердити або спростувати інформацію у запитаннях,
змістовно відповісти на них та пояснити звідки беруться ті чи інші
стереотипи.
Відповіді представників єврейської та мусульманської спільноти, а також
вимушених переселенців зі Сходу дивиться у Додатку 3.
4. Додаткові методи роботи
У якості додаткових методів роботи з аудиторією було проведено вправу
«Інтеркультурне меню Кременчука».
Вступне слово модераторів «Ми мріємо, щоб після складного 2014 року
люди в Україні та зокрема в Кремечуці зустріли Новий рік гідно. Як не
дивно, взаєморозуміння часто приходить через спільну їжу та спільні свята.
Тому на 2015 рік ми хочемо запропонувати суспільству нове інтеркультурні
меню».
Завдання для аудиторії:
«Дайте поради, що має приготувати людина до Новорічного столу з вашій
традиційній кухні?»
«Який символічний ритуал, дія або гра буде доречна для святкування Нового
2015 року?»
Заключне слово
модераторів: «Ми вважаємо,
що закінчити такий
складний для України 2014
рік в атмосфері
взаємоповаги й довіри та
розпочати Новий 2015 з
закладання фундаменту
справжнього культурного
різноманіття - личить
Кременчуку, як сучасному
європейському місту».
Оцінку динаміки експрес-дослідження експертами, що брали участь у заході,
ви знайдете у Додатку 4.

4. Аналіз стереотипів
В експрес-дослідженні стереотипів по відношенню до етнічних та соціальних
груп в місті Кременчук взяло участь 36 осіб. Всього було сформульовано 58
запитань, більшість з яких приховувала в собі стереотипи до одної або
декількох груп.
18 питань відносилося до представників єврейської спільноти, 10 питань до
мусульман, по 5 питань до вірмен, вимушених переселенців, українців та
депутатів місцевих рад, а також 3 питання до представників ЗМІ. Окрім того
було сформульовано 6 загальних питань щодо ситуації в місті та країні.
1. Євреї
Найбільш різноплановими були питання щодо єврейської спільноти.
Приховані в них стереотипи стосувалися культурних та релігійних традицій,
відмінностей між чоловіками та жінками, впливу євреїв на політику в світі, а
також закритості євреїв та наявності негативного відношення у євреїв до
«інших».
Майже третина запитань до єврейської спільноти базувалася на незнанні
культурних та релігійних традицій іудеїв. Аудиторія питала чому євреї
носять кипу, чому відрощують бороду, їдять часник та відпочивають у
суботу.
Інша частина запитань
стосувалася участі чоловіків
та жінок в культурному
житті євреїв й частково
базувалися на власному
досвіді аудиторії. Учасників
інтересувало, чому жінки й
чоловіки моляться та
святкують свята окремо,
чому національність у
євреїв передається по
матері тощо. Важливо
відмітити, що гендерні
стереотипи про євреїв не мали негативної конотації.
Третя частина запитань стосувалася впливу євреїв на фінансову сферу та
політику у світі, а також про негативні відношення між іудеями та
християнами, іудеями та мусульманами. Ці стереотипи імовірно були
сформовані ЗМІ, але також не мали негативної конотації.
Найбільш тривожною ознакою є наявність низки запитань, що стосуються
«закритості» єврейської спільноти та негативного сприйняття «інших». А
правда, що євреї називають не євреїв «гоями», що до єврейської спільноти не
входять люди інших національностей і що євреї не спілкується з «не
євреями»? Існування таких запитань свідчить про те, що при наявності
синагоги, єврейського культурного центру та спеціалізованої середньої
школи євреї Кременчука сприймаються іншими групами упереджено. Окрім

5. того одно з питань майже прямо вказує що в Кременчуці по відношенню до
єврейської спільноти використовується мова ворожнечі.
2. Мусульмани
Більшість стереотипів, висловлених про мусульман, стосувалися агресивної
світової політики та гендерної нерівності. Питання піднімали тему
«джихаду», світового панування та ненависті до американців. Імовірно, що ці
стереотипи було сформовано ЗМІ. Важливо вказати, що геополітичні
запитання мали нейтральний характер.
На відміну від
геополітичних, гендерні
запитання стосувалися
виключності
мусульманської жінки з
суспільного життя та мали
негативне забарвлення.
Решта запитань аудиторії
базувалася на незнанні
культурних та релігійних
традицій мусульман.
Через це можна зробити
висновок, що незважаючи
на певну стурбованість щодо гендерної нерівності у мусульман, відношення
інших груп до них має нейтральний характер.
3. Вірмени
Майже всі запитання мали легке політичне забарвлення й стосувалися
відносин між вірменами та представниками інших культур. Відсутність
негативних стереотипів свідчить про сильну інтегрованість вірменської
спільноти в Кременчуці з одного боку, та незнання культурних особливостей
вірмен аудиторією з іншого боку. Також можна припустити, що вірменська
спільнота не достатньо активна в місті та не проводить культурні та релігійні
заходи.
4. Українці
Питання до українців стосувалися слабкої культурної ідентифікації українців
в Кременчуці та упередженого ставлення до українських жінок, базованого
на їх зовнішності та стереотипі про сексуальну доступність. Інші групи
цікавились, чи всі українці їдять сало, знають українську мову та негативно
відносяться до росіян?
Важливо відмітити, що організатори не виділяли українців в окрему групу.
Наявність запитань з прихованими стереотипами свідчить про потребу
діалогу у інших культурних та релігійних груп з українською більшістю
міста.

6. 5. Вимушені переселенці зі Сходу
Питання до переселенців стосувалися їх політичних уподобань, закритості та
наявності негативного відношення до «інших». Частина питань стосувалася
підтримки переселенцями політики Росії та самопроголошених республік.
Інша частина питань характеризувала переселенців, як людей, що не вчать
української мови та обвинувачують українське суспільство у своїй нелегкій
долі.
Всі питання до вимушених
переселенців мали
негативне забарвлення й
свідчать про упереджене
ставлення населення
Кременчука до цієї групи.
Окрім того з запитань чітко
видно, що аудиторія вимагає
від вимушених переселенців
пояснення їх негативного
ставлення до українського
суспільства.
Під час проведення експрес-
дослідження шляхом спостереження модераторами було виявлено наявність
стереотипів між вимушеними переселенцями. Представники цієї групи в
приватних розмовах неодноразово висловлювали своє негативне ставлення
до вимушених переселенців, які нібито підтримують іншу політичну
позицію, спосіб поведінки тощо.
6. Депутати місцевих рад та представники ЗМІ
Питання до депутатів та журналістів стосувалися їх професійної діяльності.
Запитання до депутатів базувалися на впевненості аудиторії в здійсненні
депутатами протиправних дій з фокусом на хабарництві та відсутності
діалогу з суспільством. Питання до журналістів стосувалися їх залежності від
політиків та непрозорості місії сучасних українських ЗМІ.

7. Висновок
Етнічні та соціальні спільноти Кременчука достатньо добре інтегровані в
життя міста. Разом з цим навіть доросле населення одного з крупних
індустріальних центрів України має слабку уяву про культурну та релігійну
ідентичність меньшин, що свідчить про багаторічну асиміляцію етнічних
груп в Кременчуці.
Аналізуючи запитання ми бачимо упереджене ставлення до євреїв та
негативне ставлення до вимушених переселенців зі Сходу у
багатонаціональній громаді
Кременчука. Не зважаючи
на те, що Кременчук
історично був «єврейським»
містом (за підсумками
радянського перепису
населення 1926 p. у
Кременчуці проживало
49,3% євреїв), має синагогу
та єврейський культурний
центр, упереджене
сприйняття єврейської
спільноти базується на багаторічній антисемітській пропаганді серед
робочого населення та відсутності інформаційних та інтеграційних
загальноміських заходів за участі представників єврейської спільноти.
Враховуючи те, що абсолютна більшість мешканців Кременчука є
російськомовна та нейтральна до радянського минулого, негативне ставлення
до вимушених переселенців базується не на культурних, а на ціннісних
відмінностях та повній відсутності відкритого та публічного діалогу між
мешканцями Кременчука та вимушеними переселенцями.
Саме через вищевказані фактори євреї та вимушені переселенці
сприймаються упереджено та характеризуються аудиторією, як закриті та
такі, що негативно ставляться до «інших».
З іншого боку наявність запитань з прихованими стереотипами до
української спільноти свідчить про потребу діалогу у інших культурних та
релігійних груп з громадою міста Кременчук.

8. Додаток 1: список учасників експрес дослідження у місті Кременчук
1. Уткина Зоя Павловна КГБФ «Хесед и Хаим», Кременчуг
2. Свердлов Игорь Борисович Хабад Ор Авиер, Кременчуг
3. Кац Елена Олеговна КГБФ «Хесед и Хаим», Кременчуг
4. Лещинский Евгений Владимирович КГБФ «Хесед и Хаим», Кременчуг
5. Яременко Элина Валентиновна КГБФ «Хесед и Хаим», ИКЦ «Израильский
культурный центр Цофим», Кременчуг
6. Симонян Эдгар Робертович, МОО «Армянская молодёжная община», Кременчуг
7. Симонян Гоар Левонивге, МОО «Армянская молодёжная община», Кременчуг
8. Попенко Олег Иванович, ОО «Европейский выбор», Кременчуг
9. Ибрагим Елфимов, Глава мусульманской религиозной общины Полтавской области
10. Таиров Тагир, Имам мусульманской общины Кременчуга
11. Лазунин Олег Олегович, Глава общины «Ислам» Кременчуг
12. Арламова Анна Николаевна, художница (г. Тюбинген, Германия)
13. Арламова Надежда Николаевна, гостья города Кременчуга (Макеевка, Донецкая
обл.)
14. Арламов Дмитрий, гость города Кременчуга (Макеевка, Донецкая обл.)
15. Нестерова Елена, гостья города Кременчуга (Луганск)
16. Пархоменко Евгения, гостья города Кременчуга, (Донецк)
17. Кравченко Дмитрий, депутат Кременчугского городского совета
18. Гуйда Оксана, депутат Кременчугского городского совета
19. Латышева Наталия, ОО «Европейский выбор», Кременчуг
20. Крамаренко Валентина, ОО «Культурный диалог»
21. Каць Роман, ОО «Культурный диалог»
22. Слюсарь Юрий, ОО «Культурный диалог»
23. Яременко Татьяна, ОО «Культурный диалог»
24. Крамаренко Владимир, ОО «Культурный диалог»
25. Глазкова Алёна, КИПЦ «Европейский клуб»
26. Овчаренко Олег, КИПЦ «Европейский клуб»
27. Овчаренко Светлана, КИПЦ «Европейский клуб»
28. Завальный Виталий, ОО «Ангелы»
29. Блинов Владимир, ОО «Хорошие соседи»
30. Бендик Виталий, фотограф, Кременчуг
31. Лобанов Олег Александрович, общественный активист, Кременчуг
32. Каць Ирина Рафаиловна, заместитель начальника управления культуры и туризма
исполкома Кременчугского городского совета
33. Безуглый Сергей, ТРК «Визит», Кременчуг
34. Чичерова Алиса, журналист «Програма плюс», Кременчуг
35. Швай Антон, журналист, ТВ «ЧТРК»
36. Туркова Николина, журналист, ТВ «ЧТРК»

9. Додаток 2: Запитання до етнічних та соціальних груп, отримані при
апробації експрес-дослідження
18 запитань до єврейської спільноти:
А правда, что все евреи называют не евреев «гоями»?
А правда що до єврейської спільноти не входять люди інших національностей?
А правда, що єврейська спільнота не дуже охоче спілкується з «не євреями»?
А правда, що євреї ображаються на анекдоти про себе?
А правда, що євреї керують (впливають) на фінансову систему?
А правда что евреи относятся пренебрежительно к христианам?
Почему евреи и мусульмане не могут найти общий язык в Палестине?
А правда, що на єврейському весіллі чоловіки та жінки святкують окремо? Чи ця традиція
зберігається у Кременчуцькій єврейській громаді?
А почему у евреев женщины и мужчины молятся в отдельных залах?
Чому жінкам ніколи не можна торкатися раввіна?
Чи правда, що євреї виховують у дітей здібності до творчих професій?
А правда, что национальность у евреев передаётся по матери?
А правда, что есть финансовое вознаграждение за то, что евреи носят (отращивают)
бороду?
А правда, что все евреи должны носить головные уборы? А почему?
А чому євреї носять кіпу?
А правда, что Кременчуг – старый еврейский город? А правда, що Кременчук – єврейське
місто?
А правда, що євреї взагалі нічого не роблять у суботу?
А правда що євреї їдять багато часнику?
10 питань до мусульманської спільноти:
А правда, что мусульмане пытаются заполучить мировое господство?
А правда, что мусульмане призывают к джихаду?
А правда, что мусульмане как-то по-особому относятся к американцам?
А чому мало відомо про мусульманську спільноту нашого міста?
Чи всі мусульмани віруючі?
А правда, що мусульманські течії шиїтів та сунітів дуже різняться? Які основні
відмінності?
А правда, что ночью мусульманам можно пить алкоголь, если «Аллах не видит»?
А правда, що мусульманські жінки не приймають участі у суспільному житті? Чому?
А правда, що у мусульман жінка не має права приймати участі у святі разом з чоловіками?
В зале много женщин, а почему нет мусульманских женщин?
5 питань до вірменської спільноти:
А правда, що вірмени не люблять мусульман?
А правда, что слово «хач» не обидное? Почему?
А правда, что в Америке есть штат, половина населения которого составляют армяне?
А чому вірмени живуть не у Вірменії, а в Кременчуці?
А правда, что армяне из хлеба едят только лаваш?
5 питань до українців:
А правда, что украинцы все салоеды?
А правда, що жінки в Україні розумні, добре виховані, освічені і гарні?
А правда, що в Україні хтось не розуміє української мови?
А правда, что кременчужан больше всего интересует рыбалка и дачи?
А правда, что все русские обожают водку?

10. 5 питань до вимушених переселенців:
А правда, что мужья жён переселенок «воюют дома против укропов»?
А правда, що переселенцы из Донбасса поддерживают Путина, даже живя в Украине?
А правда, що переселенці вважають, що держава винна їм…
А чому в Луганську не люблять укроп?
А правда, що переселенці зі Сходу не хочуть вчити українську мову?
5 питань до депутатів:
Чому депутатський корпус не проводить (опитування) дослідження національного складу
свого міста?
А чому депутати хочуть стати депутатами?
А правда, что все депутаты взяточники? А чому існує стереотип, що всі депутати беруть
хабарі?
Почему в Украине так воруют и такая коррупция?
А почему и на каком этапе депутат забывает, что он служит народу, а не наоборот?
Питання до ЗМІ:
А правда, що журналісти залежні?
Какие ценности сегодня развивают у молодого поколения СМИ?
Какие межнациональные отношения развивают СМИ?
Питання імовірно спрямовані до всіх:
Почему воюют на Донбассе и Луганщине?
Почему «отжали» Крым у Украины?
А правда, что на географической территории должна быть «титульная нация»?
А чому ми зібралися саме в Кременчуці?
А правда, что Вам комфортно живётся в Украине?
Готовы ли общины сотрудничать друг с другом в дальнейшем?

11. Додаток 3: Відповіді представників єврейської та мусульманської
спільноти, а також вимушених переселенців зі Сходу
Відповіді представників єврейської спільноти м. Кременчук:
А правда, что все евреи называют не евреев «гоями»?
Да, правда.
Гои – Гоями называются все НЕ-евреи, независимо от цвета кожи и так называемой,
национальности.
Чи правда, що євреї виховують у дітей здібності до творчих професій?
Сейчас светские( не религиозные) евреи, как наверное и представители других
национальностей, воспитывая своих детей прививают навыки разнопланового
направления, исходя из таланта своего ребенка, а также исходя из своих возможностей.
Раньше во времена СССР, когда евреям негласно было запрещено занимать некоторые
должности и заниматься отдельными видами профессий, то старались учить своих детей
музыке, рисованию и т.д..
А правда, что национальность у евреев передаётся по матери?
Да, правда.
Есть несколько возможных объяснений подобному установлению:
Биологическое объяснение: мать ребёнка не вызывает сомнений, насчёт же отца полной
уверенности быть не может. Поскольку требовалось дать наиболее точное определение,
было выбрано определение по матери.
Политическое объяснение: в ходе войн евреев с римлянами немало еврейских женщин
были изнасилованы неевреями, и закон был изменён таким образом, чтобы включить их
детей в еврейский народ.
Демографическое объяснение: многие еврейские мужчины погибали в войнах, поэтому
пришлось принять в нацию тех детей, которые были рождены от нееврейских мужчин.
Юридическое объяснение: римское право придаёт особое значение законности брака.
Дети, родившиеся у отцов, имевших римское гражданство, но не заключавших законного
брака, получали происхождение матери и не получали гражданских прав отца. Тем самым,
еврейский обычай является зеркальным отображением этого закона.
А правда що до єврейської спільноти не входять люди інших національностей?
Словосочетание Еврейская община, как бы и подразумевает уже, что это люди относящие
себя к еврейской национальности. Но в еврейскую общину приходят и люди других
национальностей ( жена или муж евреи), также люди которые хотят принять гиюр(обряд
посвящения в евреи), да и просто те, кому интересны принципы еврейской жизни и
традиции еврейского народа.
А правда, що євреї керують (впливають) на фінансову систему?
Евреи, как многие другие национальности живущие во всем мире могут конечно влиять на
финансовую систему. Но не только одни евреи!!!!!!!!!!
А правда что евреи относятся пренебрежительно к христианам?
Нет, не правда.

12. А правда, что есть финансовое вознаграждение за то, что евреи носят (отращивают)
бороду?
Нет, не правда.
В Торе написано, что запрещено стричь бороду: «Не стригите головы вашей кругом, и не
порти края бороды твоей». Поэтому иудеи, ревностно верные законам Торы, не брили
бород. Запрет Торы на «уничтожение» бороды касается (безусловно) только применения
бритвы-лезвия любого типа. Вопрос о «подравнивании» или «бритье» бороды был и
остается предметом дискуссии раввинов (есть авторитеты, разрешающие «брить»
бороду с помощью ножниц и электрической бритвы, есть и авторитеты, считающие,
что эти методы категорически запрещены).
В наше время считается, что тот еврей, который ещё не чувствует, что находится на
достаточно высоком духовном уровне, чтобы выполнять всё, что требуется по Торе, не
должен опасаться бриться. И он может это смело делать во все дни недели (разумеется,
кроме субботы). Общим для всех евреев (включая нерелигиозных), является обычай не
брить бороды в течение месяца в знак траура по близкому родственнику.
А правда, что все евреи должны носить головные уборы? А почему?
А чому євреї носять кіпу?
«Покрывание головы – очень древний еврейский обычай. Он приучает человека ощущать,
что мы постоянно находимся пред лицом Всевышнего, Царя Вселенной, пред которым
надлежит склоняться и чью волю мы обязаны покорно принимать. Иными словами,
ношение кипы пробуждает в еврее Богобоязненность.
Поэтому мудрецы наши запретили проходить 4 локтя (2,4 м) с непокрытой головой. С
течением времени этот обычай стал характерным признаком еврея, по которому
окружающие узнают человека, верящего в Тору и соблюдающего ее заповеди.
Однако в действительности ношение кипы имеет очень глубокий смысл. Кипа указывает
на принадлежность к определенной общности людей. Она подобна головному убору
солдата: надевая его, он осознает, что на него ложатся обязанности, стандарты поведения,
конкретные ограничения и требования, что он не свободен уклоняться от выполнения
возложенного на него поручения – иначе он станет дезертиром.
Точно так же еврей, покрывший голову кипой, сознает, что он – солдат армии
Всевышнего, Бога Израиля, и что его внешний вид обязывает к такому поведению, к
такому образу жизни, который должен демонстрировать его принадлежность к воинству
Царя Вселенной.
Религиозные евреи носят кипу на голове. Светские – где придется: в кармане или
просто в бардачке машины – поскольку в повседневной жизни она им не нужна. Но это
позволяет светскому человеку быть всегда готовым на случай попадания в эпицентр
непредвиденного религиозного действа.
Замужние женщины обычно после свадьбы надевают парик или платок (чтобы никто не
видел их волос). Среди женщин было принято носить головной убор из семи частей,
уложенных особым способом (семь частей символизировали семь цветов, которыми
славится Израиль ).
А правда, що на єврейському весіллі чоловіки та жінки святкують окремо? Чи ця традиція
зберігається у Кременчуцькій єврейській громаді?
По еврейскому закону, мужчинам и женщинам не положено веселиться вместе. Мужская
половина должна быть отделена от женской высокой и плотной перегородкой, чтобы
мужчины и женщины не видели друг друга.
За последнее время, в г. Кременчуге была только лишь 1(одна) еврейская свадьба
(ХУПА).Так что если о свадьбе, то в Кременчуге на этой свадьбе сидели отдельно
мужчины от женщин.

13. А почему у евреев женщины и мужчины молятся в отдельных залах?
Синагога — место для молитвы. Молитва — это обращение к Творцу. Все люди могут и
должны (если решаются на это) стремиться к установлению связи с Творцом.
Поэтому синагога должна быть открыта для всех.
Но, как и в любом доме, в синагоге есть свои правила поведения, которые необходимо
соблюдать.
Мужчины должны приходить в синагогу с покрытой головой, в чистой, опрятной одежде.
Женщины — в скромной, достаточно закрытой одежде (и не в брюках).
Существуют и другие правила.
Для мужчин и женщин в синагоге отведены отдельные залы или если молитва проходит в
одном зале, должна быть перегородка.
Есть много причин для этого, но одна из причин, чтобы во время молитвы мужчины не
отвлекались, смотря на женщин, а сосредотачивались только на молитве и на общение со
Всевышним.
А правда, что Кременчуг – старый еврейский город?
А правда, що Кременчук – єврейське місто?
Да, правда, раньше г. Кременчуг считался еврейским городом.
А правда, що євреї взагалі нічого не роблять у суботу?
Суббота, здравствуй! Этими словами каждый еврей встречает седьмой день недели – день,
когда запрещена любая работа.
Вот как повезло евреям – праздник у нас каждую неделю! Да, священная Суббота – это не
просто выходной, а самый настоящий праздник. Конечно, Шабат очень отличается от
остальных еврейских важных дат.
Во-первых, он бывает не раз в год, а намного чаще. Во-вторых, он не связан с каким-то
определенным историческим событием. Хотя… это как посмотреть. Ведь мы отмечаем
Шабат в память о главном событии человеческой истории.
Бог создавал мир в течение шести дней. И только на седьмой решил, что заслуживает
передышки. «Передохнул» или «остановился» – так переводится слово «шабат». А
поскольку евреи считают, что сотворение мира началось в воскресенье, получается, что
седьмой день – день остановки, передышки – это суббота.
Среди заповедей, которые Всевышний передал Моше на горе Синай, была и заповедь
соблюдать субботу.
В субботу Бог завершил сотворение мира, поэтому людям запрещен любой созидательный
или творческий труд. То есть труд, с помощью которого мы что-то создаём или изменяем.
Есть несколько видов работ, которых нужно избегать во время Шабата. Первая – это
приготовление еды. Так что еврейским хозяйкам приходится трудиться заранее, в четверг
и пятницу. В субботу пищу нельзя будет даже подогреть. Если, конечно, не оставить
плиту включённой с пятницы, так как нельзя разжигать огонь.
Ещё один запрещённый вид работы – все, что связано с изготовлением одежды. Не только
шитьё и вязанье, но даже отрывание ниток или стрижка животных! Кроме того, нельзя
ничего писать и строить.
А правда, що єврейська спільнота не дуже охоче спілкується з «не євреями»?
Мы хотим и уже общаемся, и очень уважаем всех людей других национальностей, и очень
хотим, что бы и с евреями общались и уважали.

14. Чому жінкам ніколи не можна торкатися раввіна?
В прошлом восточноевропейские раввины, главы иешив и хасидские ребе старались
избегать женского рукопожатия.
Много известных раввинов не раз говорили известным женщинам, что с точки зрения
ортодоксального раввина женщина, пожимающая руку мужчине, ведет себя недостойно:
"По еврейскому обычаю, перед раввином надо поклониться, в придворной манере".
А правда що євреї їдять багато часнику?
Сейчас люди еврейской национальности едят чеснок, как и все другие национальсти.
Около 3 500 лет назад, идя по Синайской пустыне, израильтяне говорили: «Мы помним
рыбу, которую в Египте мы ели даром, огурцы и дыни, и лук, и репчатый лук и чеснок»
(Числа 11:4, 5). Им хотелось чеснока. Евреи так полюбили его, что, согласно преданию,
называли себя едоками чеснока.
С чем связана такая любовь к чесноку? Во время 215-летнего пребывания израильтян в
Египте чеснок входил в их рацион. Археологические данные показывают, что в Египте
выращивали чеснок задолго до того, как Иаков пришел в эту страну со своей семьей.
Согласно сообщениям греческого историка Геродота, египетские власти покупали
огромное количество лука, редиса и чеснока, чтобы кормить рабов, строивших пирамиды.
Вероятно, обилие чеснока в пище придавало работникам выносливости.
А правда, що євреї ображаються на анекдоти про себе?
Да, правда, обижаются, но только на глупые и оскорбляющие честь и достоинство
анекдоты.
Відповіді представників мусульманської спільноти:
Ответы на вопросы:
А правда, что мусульмане пытаются заполучить мировое господство?
Мусульмане не стремятся к власти. Главная цель мусульман войти в Рай, а не добиться
высоких должностей или богатства в этой жизни, или властвовать над людьми. Ведь блага
в этой жизни временные, а наслаждения в Раю вечные. Кто это хорошо понимает, то что
он выберет, временные наслаждения или вечные?! Ответ для него очевиден, конечно
вечные!
А правда, что мусульмане призывают к джиhаду?
Мы не призываем к джиhаду. Но мы часто наблюдаем картину, когда те, кто призывают к
джиhаду, сами толком не знают что такое джиhад (а бывает, что они не знают толком и
что такое Ислам, а не только джиhад), кто имеет право объявлять его и для чего.
А чому мало відомо про мусульманську спільноту нашого міста?
Чи всі мусульмани віруючі?
Для того, чтобы о ком-то или о чем-то было известно широкому кругу людей надо, чтобы
этого было много и тогда это будет заметно многим, а мусульман в Кременчуге не так
много, либо чтобы об этом часто упоминалось в СМИ (газеты, телевидение), а о нас не

15. упоминают, либо очень мало упоминают. Но зато мы видим, что во многих новостях,
наиболее популярных передачах, о мусульманах всегда, или почти всегда, говорят плохо.
Конечно же, это отталкивает людей от мусульман и от Ислама. И это одна из причин,
почему люди не интересуются Исламом, или почему у них такое негативное мнение об
Исламе и мусульманах.
Чи всі мусульмани віруючі?
Само слово "мусульманин" в переводе с арабского означает "поклоняющийся Богу в
соответствии с Его законами". Отсюда уже ясно, что поклоняющийся Богу, конечно же
верующий. Мусульманин и означает "тот кто верит в Бога".
А правда, что мусульмане как-то по-особому относятся к американцам?
Мусульмане к американцам относятся так же как и к другим нациям и народам, не хуже
не лучше. Ведь в Исламе сказано, что нельзя судить человека по национальной
принадлежности. Судим о человеке не по тому какой он национальности, а по его
поступкам. Нет плохих наций, есть плохие люди, и плохие люди встречаются в любой
нации. Другой вопрос, где их больше, но мы такой статистикой не обладаем.
А правда, що мусульманські течії шиїтів та сунітів дуже різняться? Які основні
відмінності?
Мы стараемся не отличать кто суннит а кто шиит. Если у человека правильные убеждения
о Боге, то для нас он мусульманин, а если его убеждения противоречат Исламским, то
такой человек не мусульманин, кем бы он себя не считал, хоть суннитом, хоть шиитом. То
есть гораздо важнее понимать, что такое Ислам, а не то, чем сунниты отличаются от
шиитов. Человек, не знающий что такое Ислам, легко запутается в этом вопросе (в
вопросе, чем отличаются сунниты от шиитов).
Как некоторые спрашивают:
А правда, що мусульманські жінки не приймають участі у суспільному житті? Чому?
Это не правда, так как мусульманки принимают участие в общественной жизни, что
является естественным для них. И таких примеров много. Другое дело, что они больше
внимания уделяют домашнему очагу, домашнему уюту. Мусульманка больше следит за
порядком в доме, так как муж больше времени тратит на добычу пропитания, на
заработок.
А правда, що у мусульман жінка не має права приймати участі у святі разом з чоловіками?
То же неправда, и вы сами могли убедиться в этом недавно, когда присутствовали на
нашем мероприятии, где мы отмечали Мавлид - рождение последнего Пророка, мир Ему.
То вы сами видели, не только мужчины присутствовали на этом мероприятии. Женщины
выступали с программой и их даже было больше, чем мужчин, и среди зрителей их было
много.
В зале много женщин, а почему нет мусульманских женщин?

16. Это не потому, что мы якобы плохо относимся к женщинам. С этим нет проблемы, если
бы кто-то из них захотел бы присутствовать, то она была бы с нами. Как я уже написал,
отвечая на предыдущий вопрос, вы сами видели, сколько было женщин на Мавлиде.
А правда, что ночью мусульманам можно пить алкоголь, как говорят некоторые «Аллаh,
якобы не видит»?
В последнем вопросе есть явное противоречие с догмами Ислама. И с точки зрения
мусульманина в этом вопросе содержится два абсурда, две грубейшие ошибки. Во-
первых, любой мусульманин убежден, что Бог всевидящий, а кто отрицает это, тот не
мусульманин. А во-вторых, любой мусульманин знает, что пить алкоголь харам
(запрещено в Исламе). И не имеет значения, когда кто-либо пьет алкоголь (хоть днем он
это делает, хоть ночью), это является грехом.
Відповіді від вимушених переселенців:
А правда, что мужья жён переселенок «воюют дома против укропов»?
- я бы не обобщала на «всех», здесь играет роль пресловутый «человеческий фактор».
Мои друзья и знакомые воюют в Украинских батальонах против террористов.
А чому в Луганську не люблять укроп?
- Специи – это дело вкуса, а не политического противостояния!
А правда, що переселенці зі Сходу не хочуть вчити українську мову?
- жители восточного региона изучают украинский язык в полном объеме школьной
программы. Хотят или не хотят – это как в поговорке: «Не хочу учиться, а хочу
жениться». И в этом случае, дело не в желании или нежелании изучать именно
украинский язык, а в элементарной лени и ограниченности. Чем больше человек знает
языков, тем он духовно богаче!
А правда, що переселенці вважають, що держава винна їм…
- люди делятся на две категории: одни берут ответственность за свою жизнь на себя (к
сожалению, их меньшинство) и другие, у которых всегда кто-то виноват. Это
разделение – образ мышления, а не временный статус.
А правда, что переселенцы из Донбасса поддерживают Путина, даже живя в Украине?
- политические взгляды и пристрастия – не зависят от места проживания.
Кто-то стремится к свободе, а кто-то верит в «доброго царя».
Меня потряс Полтавский горсовет, когда не признал Россию агрессором. Ведь это же не
значит, что вся Центральная Украина поддерживает политику Путина???
Питання до українців?
А правда, что украинцы все салоеды?
- правда, только откуда у нас такое количество вегетарианцев и сыроедов… видимо
заблудились :))))
А правда, що жінки в Україні розумні, добре виховані, освічені і гарні?
- правда, женщины в Украине умные, хорошо воспитанные, образованные и красивые!
А правда, що в Україні хтось не розуміє української мови?
- в Украине проживают люди разных национальностей.

17. А правда, что Вам комфортно живётся в Украине?
- Я люблю свою Родину - Украину!
А правда, что на географической территории должна быть «титульная нация»?
- в настоящее время в Украине идет процесс формирования этноса – «украинец». И в
моём понимании, «украинец» - это уже образ мышления, а не национальная
принадлежность.

18. Додаток 4: Оцінка динаміки експрес-дослідження експертами, що брали
участь у заході
Ірина Каць, заступниця начальника управління культури та туризму
виконавчого комітету Кременчуцької міської ради
В начале мероприятия чувствовалось напряжение. Люди откровенно присматривались друг к другу. Даже
порой казалось думали "А не зря ли я пришёл?" Некоторые участники предусмотрительно обозначали
"отходные" - извините, мы на полчасика...времени нет, будем раньше уходить. Представителей сообществ
волновал вопрос, а придут ли другие сообщества, какого уровня будут представители (лидеры сообществ
или просто представители для годится). Организаторы тоже были достаточно напряжены вначале. Очень
чётко чувствовался скептический настрой некоторых участников.
Мысли, которые были вначале - это усиленный анализ рисков, предположения что делать если...а вдруг
пойдёт не так...
Когда люди собрались в круг, сразу стало ясно, что собрались достаточно колоритные и самодостаточные
участники и, мне кажется, именно этим обозначился уровень дискуссии - стало понятно, что всё по-
настоящему..Настоящий Имам, настоящие евреи и армяне, реальные переселенцы, аж три депутата
горсовета...
Напряжение однозначно снял видеоролик.., который разрядил обстановку и снял официоз. Люди поняли,
что их не будут принуждать говорить "потому, что нужно сказать"...Даже депутаты стали простыми
участниками дискуссии и без пафоса участвовали в диалогах..
Ещё я заметила такой момент, что где-то в середине встречи (может ближе к финалу) участники были
готовы к интеграции и общению между сообществами...а потом в один момент, когда появилась такая
возможность (во время ужина) снова сошлись по сообществам, присматриваясь друг к другу...И только
когда начали расходиться...понимая, что уже нет времени, мусульмане и евреи остановились возле самого
выхода и пожали друг другу руки. Видимо это был самый важный момент встречи.
2. Что было удачно на мероприятии , а что вы бы советовали изменить, улучшить?
Удачно было с видеороликом, хотя, лично я очень сомневалась в его целесообразности.. Мы не
предусмотрели большого количества вопросов. Тут можно было сработать эффективней, например пока
отвечали на одни вопросы, систематизировать все остальные и предложить отвечать на группы вопросов
(были схожие вопросы)..И ещё наверное было мало динамики. Во время встречи я этого не ощутила, но
когда смотрела фото мне так показалось.
Олена Нестерова, педагог, підприємець, тренер, вимушена переселенка з
Луганська
1. Динамика - по нарастающей, мало знакомые люди в одной аудитории. Когда пошел диалог и ответы на
вопросы - почувствовалось единение.
2. Как видела участников? Здесь ничего особенного не могу сказать, как обычно на подобных мероприятиях,
по-началу народ напряжен, потом часть "попускает", а часть остается в таком же напряжении.
3. Как я себя чувствую? Да комфортно себя чувствую, люблю знакомиться с интересными людьми!
4. Мысли? Мысли только позитивные и полное "принятие" всего, что происходит вокруг. Я влюбилась в
Кременчуг с первого взгляда! И он не перестает меня удивлять и радовать новыми событиями, новыми
людьми, новыми возможностями).
Из Луганска Украина казалась огромной, а оказавшись в Кремне поняла, что Украина такая маленькая...
какая-то очень домашняя и в любой конец "рукой подать".
5. Мне понравилась идея поделиться новогодней традицией.
6. Результат затеи с вопросами "А правда, что..." - был для меня очень неожиданным! Как много,
оказывается, заблуждений гуляет в головах у народа относительно иных культур и религий.
7. Удачным было соединить представителей разных "верств населення", очень любопытно наблюдать
взаимодействие таких разных людей на маленькой территории.
8. Отличная идея с фуршетом и столиками - когда за столом можно продолжить общение.
Мне мероприятие понравилось!
Что изменить, улучшить? Может больше взаимодействия между участниками в процессе общения, как
вариант, какие-то задания по группам... причем перемешивая всех)))

19. Юрий Слюсар, культуртрегер, представник ГО «Культурний діалог»
1. Я пришел уже в середине мероприятия, не могу быть объективным о начале, поэтому судить буду с
момента моего прихода. Я не заметил напряженной обстановки, свойственной официального собрания
после раздачи стикеров для написания вопросов воцарилась некая интрига и произошло оживление,но
небольшая напряженность еще присутствовала до момента 2-3 ответа от еврейской общины и благодаря
позитиву самого модератора.
т.е. процесс диалога с помощью вопросов-ответов происходил волнами. сдержанными были мусульманская
община, депутаты, очень ярко было выражен момент самопиара одного из присутствующих Попенко, он
пришел с Оксаной Гуйдой это напрягало
Альона Глазкова, проектний менеджер KIEC «European Club»
Я не спеціаліст. початок я трохи пропустила. чи я не зрозуміла де був початок. сама ж група різноманітна і,
як не мене, відчувалося, що всі прийшли позвіздєть один перед одним. що пам'ятаю: 1. відео - під час
перегляду - не дивилася на групу. реакцію групи можу описати, як в'ялу. воно було влучним - але ніби й так
зрозумілим всім. не було гостороти - тому всі так тихи погодилися один з одним. 2. питання - стреотипи:
було найвлучнішим, імхо. бо почався вимушений діалог між спільнотами. і народ трохи розслабився в той
момент.
Ярослав Белинський, організатор Конгресу культурних активістів
1) зрозуміло, що спочатку всі кучкувались по групкам знайомих (коли пили чай-каву). можливо, потрібна
людина, яка б займалась запрошенними гостями до початку події. забув, як це називається... щоб люди
перезнайомились активно і це б зекономило час на розкачуванні групи
2) мені здалося, що фактично робота пішла десь з середини заходу ) коли почали обговорювати стереотипи.
але був все ж таки дещо негативний момент у цьому. відчувалась напруга. особливо єврейська спільнота
болісно реагувала на коментарі...
3) ну і найприємніше почалось коли пішли розмови про національні кухні ))) всі одразу активно включились
у процес. може з цього варто було починати? )))
4) не вистачало якоїсь гри-рухалки ) щоб люди встали, змінили своє місце, щось зробили (навіть просто
переставили б свої стільці )
щось обговорили у маленьких групках. групи принципово повинні бути з незнайомих один з одним людей )
і так 3-4 рази. всі переспілкуються з усіма. звісно чіткий таймінг у групах (3-5 хвилин)
Звіт підготовлено керівником Молодіжної організації «СТАН» Ярославом
Мінкіним та спеціалісткою з міжкультурної медіації Анною Остафійчук.