Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
Історичні джерела
на уроці історії
Поняття “історичні джерела”
Джерела історичні - комплекс
пам'яток минулого, носіїв історичної
інформації, що становить дже...
Класифікація історичних джерел
• речові - пам'ятки матеріальної культури -
археологічні знахідки (знаряддя виробництва,
пр...
Речові історичні джерела,
або археологічні пам'ятки
Етнографічні пам’ятки
Лінгвістичні джерела
• У 1289 р. з'явився перший на Русі словник власних імен людей,
створений для новгородського єпископа...
Усні джерела
Класифікація
історичних джерел
Писемні джерела можна поділити
на дві основні групи:
1) актові матеріали - джерела, що є
на...
Писемні історичні джерела,
або історичні документи
Візуальні джерела
Основні критерії відбору історичних джерел
(використано матеріали Р. Кушевої)
• реально застосовуваними, а не просто ілюст...
Способи
використання джерел
• для активного і цікавого початку уроку;
• для того, щоб викликати цікавість в учнів (для ціє...
Способи використання
джерел
• для активного і цікавого початку уроку
Способи використання джерел
• для посилення розумової активності
учнів, у ролі провокації для дискусії
Способи використання
джерел
• для формування навичок дослідницької
роботи
Способи використання
джерел
• для закріплення вивченого матеріалу
Способи використання
джерел
• для проведення підсумково-узагальнювальних
уроків
Первинні прийоми роботи
з історичними джерелами
Письмовими.
• хто автор документа, що ми про нього знаємо чи можемо
сказат...
Аналіз текстових джерел
Погляд очевидця
Зі спогадів С. Єфремова
Один харківець розповідав про останні арешти: « Чоловік з ...
Первинні прийоми роботи
з історичними джереламиВізуальними.
• що зображено (сцена повсякденного життя, аполітична
подія, п...
Аналіз візуальних джерел
Світлини
1.Що об’єднує ці дві світлини?
2.Як ви думаєте а що сподівались учасники берлінської і п...
Аналіз візуальних джерел
Плакати 1.Яка політична сила, на
вашу думку, замовила
цей плакат?
2.Визначте хронологічні
рамки к...
Аналіз візуальних джерел
Опис
1.Опишіть зображені персонажі та фон.
2.Як зображені персонажі чи об’єкти, за
допомогою яких...
Аналіз візуальних джерел
Реклама
1.Який товар чи послуги пропонуються?
2.Яким періодом можна датувати рекламу?
Чому ви так...
Література:
1. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч.
посібник для 10 кл. загальноосвіт. н...
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

О.Ф.Трухан. Нові підходи до використання документальних джерел та інформаційних технологій на уроках історії

3,115 views

Published on

Published in: Education
  • Be the first to comment

О.Ф.Трухан. Нові підходи до використання документальних джерел та інформаційних технологій на уроках історії

  1. 1. Історичні джерела на уроці історії
  2. 2. Поняття “історичні джерела” Джерела історичні - комплекс пам'яток минулого, носіїв історичної інформації, що становить джерельну базу історичної науки в цілому та її окремих розділів
  3. 3. Класифікація історичних джерел • речові - пам'ятки матеріальної культури - археологічні знахідки (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети тощо), архітектурні пам'ятки; •етнографічні - пам'ятки, у яких знаходимо дані про характер і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу; •лінгвістичні джерела, тобто дані з історії розвитку мови; •усні джерела - народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, народні прислів'я, приказки та ін.; •писемні джерела, які є основою історичних знань; •візуальні джерела - світлини, плакати, карикатури.
  4. 4. Речові історичні джерела, або археологічні пам'ятки
  5. 5. Етнографічні пам’ятки
  6. 6. Лінгвістичні джерела • У 1289 р. з'явився перший на Русі словник власних імен людей, створений для новгородського єпископа Климента. Найдавнішими українськими словниками вважаються "Лексисъ съ толкованіємь словенских мов просто" (середина XVI ст.), "Лексис" (1596) Лаврентїя Зизанія, а також "Лексикон словено-роський і імен толкованіє", виданий у 1627 р. Памвою Бериндою.
  7. 7. Усні джерела
  8. 8. Класифікація історичних джерел Писемні джерела можна поділити на дві основні групи: 1) актові матеріали - джерела, що є наслідком діяльності різних установ, організацій і офіційних осіб: грамоти, договори, протоколи, циркуляри, накази, статистичні дані, стенограми і т.ін.; 2) оповідні пам'ятки-літописи, спогади, щоденники, листи, записки, публіцистичні, економічні, літературні та інші твори.
  9. 9. Писемні історичні джерела, або історичні документи
  10. 10. Візуальні джерела
  11. 11. Основні критерії відбору історичних джерел (використано матеріали Р. Кушевої) • реально застосовуваними, а не просто ілюстративними; • представницькими (максимально повно висвітлювати різноманітні аспекти теми); • контраверсійними, тобто репрезентувати одночасно різні точки зору, в тому числі офіційні і неофіційні; • репрезентувати достатньою мірою точку зору більшості (передовсім більшості населення); • бути різноманітними (письмові, фото, статистичні дані, плакати, карикатури тощо); • бути доступними і зрозумілими за змістом; • бути достатньою мірою короткими; • сприяти з’ясуванню важливих понять, давати можливість роботи з ними; • давати можливість ставити питання і давати відповіді на них; • компенсувати відсутність інформації в інших видах документів; • давати можливість різних інтерпретацій, у тому числі і співставлення реальності і офіційної позиції; • надавати можливість порівняння.
  12. 12. Способи використання джерел • для активного і цікавого початку уроку; • для того, щоб викликати цікавість в учнів (для цієї мети найчастіше застосовують візуальні джерела); • для ілюстрування різноманітних інтерпретацій (найчастіше використовують вторинні джерела з різних політичних таборів); • для активізації розумової активності учнів, для провокації дискусії; • для формування навичок дослідницької роботи; • для закріплення вивченого матеріалу; • для проведення підсумково-узагальнюючих уроків.
  13. 13. Способи використання джерел • для активного і цікавого початку уроку
  14. 14. Способи використання джерел • для посилення розумової активності учнів, у ролі провокації для дискусії
  15. 15. Способи використання джерел • для формування навичок дослідницької роботи
  16. 16. Способи використання джерел • для закріплення вивченого матеріалу
  17. 17. Способи використання джерел • для проведення підсумково-узагальнювальних уроків
  18. 18. Первинні прийоми роботи з історичними джерелами Письмовими. • хто автор документа, що ми про нього знаємо чи можемо сказати (політична позиція, соціальний статус тощо); чи є він учасником подій; наскільки ми можемо йому довіряти (які інтереси він має чи представляє); • коли було створено документ, як це випливає з його змісту, яке значення має час написання; для чого призначено документ; • де відбувалися події, про які йдеться в документі, як це випливає з його змісту, яке це має значення; • які факти наведені (відображені) в документі, яку інформацію ми можемо з нього “витягти”, які висновки зробити; • чому і для кого було створено цей документ, як це відобразилося на його змісті і ступені нашої довіри до нього; • про що «мовчить» даний документ, як він співвідноситься з
  19. 19. Аналіз текстових джерел Погляд очевидця Зі спогадів С. Єфремова Один харківець розповідав про останні арешти: « Чоловік з 50 сидить. Інкриміновано їм заснування організації під назвою «МУС»– Мужицький Український Союз, щоб на виборах до рад по селах проводити свідомих селян. Це влада витолковує як змову проти радянського режиму, і хоче новий процес інсценувати. Власне – і тут важко витворити злочинство, бо скоро існують вибори, то логічно треба допустити і право людності справді вибирати, а не окликати, кого надиктовано. Але логіка давно вже одбігла од нашого життя, і може незаба-ром справді розпочнеться одна з безглуздих справ: про нелегальну організацію для легальної мети». Єфре-мов С. Щоденники 1923–1929. – С. 491. 1. Яку роль відігравали каральні органи у політичній системі Радянської держави? Що вразило С. Єфремова як очевидця 1920-х рр? 2. Чи можна владу в Радянській Україні назвати владою Рад? Поясніть. 3. На основі джерел та отриманої на уроці інформації на підготуйте повідомлення про політичне життя Радянської України у 1920-ті рр.
  20. 20. Первинні прийоми роботи з історичними джереламиВізуальними. • що зображено (сцена повсякденного життя, аполітична подія, портрет тощо); • коли відбуваються події, з чого це випливає, наскільки співвідноситься з підписом до джерела (якщо він є); коли створено зображення, з якою метою (особливо для плакатів і карикатур); • де відбуваються події, які характерні ознаки даного місця, яке це має значення; • дати характеристику зображених осіб: до яких соціальних груп і типів вони належать, чому саме такий склад учасників; • хто автор зображення, яка його соціальна та політична позиція, як він ставиться до зображеного; де й коли надруковано це зображення (у той же час, у який відбуваються зображені події, чи пізніше, в офіціозі чи опозиційному джерелі тощо) • чи є це зображення типовим для епохи, чи відображає воно певну тенденцію, явище і наскільки повно й об’єктивно.
  21. 21. Аналіз візуальних джерел Світлини 1.Що об’єднує ці дві світлини? 2.Як ви думаєте а що сподівались учасники берлінської і паризької демонстрацій.
  22. 22. Аналіз візуальних джерел Плакати 1.Яка політична сила, на вашу думку, замовила цей плакат? 2.Визначте хронологічні рамки кожного із митарств. 3. Запропонуйте вигляд “ українських митарств ” з погляду інших політичних сил.
  23. 23. Аналіз візуальних джерел Опис 1.Опишіть зображені персонажі та фон. 2.Як зображені персонажі чи об’єкти, за допомогою яких художніх засобів? Інтерпретація та аналіз 1.Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це реальні люди – назвіть їх та те становище, яке вони займали в час створення карикатури або під час події, якій присвячено малюнок. 2.Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи якому явищу вона присвячена? 3.Визначіть символи, використані автором. 4.Яке ставлення до персонажів? 5.Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею? 6.Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? 7.Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури? Карикатура
  24. 24. Аналіз візуальних джерел Реклама 1.Який товар чи послуги пропонуються? 2.Яким періодом можна датувати рекламу? Чому ви так вважаєте? 3.До якої категорії населення належать потенційні споживачі? Поясніть свої міркування. 4.Які уявлення формує, на які стереотипи спирається реклама? 5.Яку інформацію про суспільство можна отримати з реклами? В чому «історичність» даної реклами? Які елементи реклами (художні, інформаційні) допомагають зробити висновки? Наскільки ці висновки відповідають іншим джерелам? 6.Чи звертаєте ви увагу на рекламу? Чому? Що вас у ній приваблює чи, навпаки, відштовхує?
  25. 25. Література: 1. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. – Київ: Генеза, 2004. 2. Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів; Торонто: Світ, 2003. 3. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Генеза, 2005. 4. Страдлінг Р. Викладання історії Європи ХХ століття. 5. Страдлінг Р.Багатоперспективний підхід до викладання історії. Посібник для вчителів 6. Трухан О. Електронний підручник як метод упровадження інформаційних технологій під час вивчення історії./ О.Гук, О.Трухан Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. № 4-5 2011.- С. 95-101. 7. Довіднику «Історія України. 7-9 класи: Наочний довідник» О.Гісем, О.Мартинюк, О.Трухан К.: Генеза, 2001 8. Трухан О. Ф. Методичні умови формування вмінь працювати з підручником в учнів 6-7 класів у процесі навчання історії [Текст] / О. Ф. Трухан // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; наук. ред. – О. М. Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 2012. – Вип. 12. – 784 с. – С. 724–730.

×