1.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА на 2019-2020 НР повний текст

1. 1
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор ЗЗСО ______________ М. Ящук
30.08.2019 року
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «УДРИЦЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-
ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ
СТУПЕНІВ – ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» МИЛЯЦЬКОЇ
СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ»
НА 2019-2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Освітня програма закладу загальної середньої освіти комунальної форми власності
«Удрицький навчально-виховний комплекс» (далі – Освітня програма) розроблена у
відповідності із Законом України «Про освіту» на основі Типових освітніх програм з метою
здійснення комплексу заходів, спрямованих на досягнення учнями визначених відповідними
Державними стандартами загальної середньої освіти результатів навчання.
Освітня програма містить:
загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання
здобувачів освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, дисциплін
тощо, логічну послідовність їх вивчення;
форми організації освітнього процесу;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; інші освітні
компоненти.
Освітня програма схвалена педагогічною радою закладу освіти (протокол № 1 від
30.08.3019 року)
Складовою частиною Освітньої програми є освітні програми відповідно до рівнів
освіти – початкової, базової, середньої загальної, кожна з яких передбачає досягнення
здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним
Державним стандартом загальної середньої освіти.
На основі Освітньої програми закладу освіти складено та затверджено навчальні
плани на 2019-2020 навчальний рік для 1-2 класів, 3-4 класів, 5-9 класів, 10-11 класів, які
конкретизують організацію освітнього процесу.
Навчальні плани є складовою частиною освітньої програми.
У 2019-2020 навчальному році в «Удрицькому навчально-виховному комплексі» як
закладі загальної середньої освіти функціонує 11 класів, 10 комплектів. Для учнів 11 класу
(4 учні) організовано індивідуальне навчання.
Кількість здобувачів освіти у закладі – 109 , у тому числі в розрізі класів:
Клас 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1-4 5-9 10-11
Всь
о-го
Учнів 17 11 11 7 13 12 12 8 9 5 4 46 54 9 109
Хлопців 9 4 5 5 8 8 8 4 3 0 2 23 31 2 56
Дівчат 8 7 6 2 5 4 4 4 6 5 2 23 23 7 53

2. 2
При організації освітнього процесу у 2019-2020 навчальному році заклад освіти
керується:
- Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою КМ України
№ 87 від 21.02.2018 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня
2019 року № 688 (1, 2 класи – дванадцятирічний термін навчання);
- Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженим Постановою КМ
України № 462 від 20.04.2011 року (3, 4 класи – одинадцятирічний термін навчання);
– Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 року (5 – 11 класи).
Освітня програма закладу освіти складена:
- для 1 та 2 класів – на основі Типової освітньої програми початкової освіти (наказ
МОН України від 21.03.2018 року № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних
програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»), цикл І (1-2 класи), за
редакцією Р.Б. Шияна, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 23
лютого 2018;
- для 3-4 класів – на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої
освіти І ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20 квітня
2018 № 407, розподіл годин здійснено згідно таблиці 1.
- для 5,6,7,8,9 класів – на основі Типових освітніх програм закладів загальної
середньої освіти ІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від
20 квітня 2018 № 405, розподіл годин здійснено згідно таблиці 3.
- для 10, 11 класів – на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої
освіти ІІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018
№ 408, розподіл годин здійснено згідно таблиць 2, 3.
2. КЛЮЧОВІ І ЗАГАЛЬНОПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Освітня програма закладу освіти передбачає формування у здобувачів освіти у ході
освітнього процесу таких ключових і загальнопредметних компеиентностей:
1. Спілкування державною (рідною) мовою. Це вміння усно і письмово
висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання,
говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати
мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі,
вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене
іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття,
факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні
соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного
спілкування.
3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та
геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності.
Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі
моделі для вирішення проблем.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння
природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній
діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати
гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас
критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення,
пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному
спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне

3. 3
мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння
етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових
знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і
колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками,
вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну
траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для
ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з
іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя
з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку
суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати
власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою
мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної
ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного
вираження інших.
10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально
користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі
навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися
здорового способу життя.
3. НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ
Засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних
предметів та предметних циклів є наскрізні лінії. Вони враховані при формуванні
шкільного середовища та обов’язково реалізуються через вивчення предметів базової та
варіативної частин навчального плану згідно рекомендацій, визначених навчальними
програмами, при проведенні позакласної освітньої роботи.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають
формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність
застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників,
класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво
важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.
Освітня програма передбачає реалізацію таких наскрізних ліній:
1. «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це наскрізна лінія, яка забезпечує
формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у
результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи
важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
2. «Громадянська відповідальність» - метою цієї наскрізної лінії є формування в
особі учня відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми
його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія
освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти
тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних
способів діяльності і думок.
3. «Здоров'я і безпека» - завданням цієї наскрізної лінії є становлення учня як
емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати
навколо себе безпечне життєве середовище.
4. «Підприємливість і фінансова грамотність» - це наскрізна лінія, яка
забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів

4. 4
фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування,
кредитування тощо), сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в
технологічному швидкозмінному середовищі.
4. ОПИС, ІНСТРУМЕНТИ ТА ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності - відповідає вимогам; у ЗЗСО працюють
високого рівня педагоги з гуманітарних та природничо-математичних предметів, педагоги,
які здійснюють навчання у початкових класах. З 21 педагога 20 мають вищу освіту, 1 -
базову вищу; в школі працює 3 вчителі-методисти, 7 старших учителів, вищу категорію
мають 14 педагогів, першу – 4, другу – 0, категорію «спеціаліст» - 3 вчителі;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним
програмам, затвердженим МОН України;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності згідно Положення про
кабінети здійснено для кабінетів суспільно-гуманітарного циклу, природничого циклу, трьох
кабінетів початкового навчання;
якість проведення навчальних занять забезпечується їх глибокою підготовкою з боку
педагогів, використанням сучасного педагогічного інструментарію, інформаційно-
комунікативних технологій;
моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей)
здійснюватиметься згідно графіка внутрішньо шкільного контролю, відображатиметься у
наказах, розглядатиметься на педагогічних радах, нарадах при директорові.
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
забезпечення оновлення упродовж навчального року методичної бази освітньої
діяльності;
здійснення контролю за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення (за підсумками
семестрів видаються аналітичні накази про виконання навчальних планів та програм,
реалізацію діючих держстандартів, визначаються основні завдання щодо ліквідації
проблемних питань);
проведення моніторингу та оптимізації соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня
педагогічних працівників через систему післядипломної освіти (курсова підготовка, участь у
інтернет-вебінарах, системі методичної роботи закладу освіти, міжшкільних методичних
об’єднаннях ЗЗСО Миляцької ОТГ, семінарах тощо)
5. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Освітній процес щодо реалізації Концепції «Нова українська школа» в умовах
закладу освіти здійснюватиметься через педагогіку партнерства між всіма учасниками
освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й
творчого підходу до розвитку особистості. Її метою є створення нового гуманного
співтовариства. Головними завданнями педагогіки партнерства є:
- подолання інертності мислення;
- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками
освітнього процесу.

5. 5
Ці завдання реалізовуються у спільній діяльності учителя й учнів (вихованців), учителя
й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою
особистісного розвитку школярів.
Принципи партнерства передбачають:
• повагу до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіру у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього,
горизонтальність зв’язків);
• дотримання принципів соціального партнерства (рівність сторін, добровільність
прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителі в своїй роботі використолвують не
тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але й виявляють ініціативу і
будують його таким чином, щоб учні (вихованці) були постійно залучені до спільної
діяльності.
Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі
розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів,
особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно
корисні справи, благодійні акції тощо.
Заклад освіти працює над упровадженням особистісно-орієнтованої моделі освіти,
заснованої на ідеології дитиноцентризму. Ідеологія дитино центризму лежить у вістрі
науково-методичної проблеми школи на період 2016-2020 років.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання
конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для закладу освіти як закладу нової української школи є такі ідеї
дитиноцентризму:
• відсутність нав’язливого адміністративного контролю, який обмежує свободу
педагогічної творчості;
• активність здобувачів освіти у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід
учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент
життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку
дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове
врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її
вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту
дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини
передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних
сучасному суспільству;
• дотримамання гендерної рівності.
6. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Одним з пріоритетів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту
початкової освіти у 1-2 класах, оновлених навчальних програм для учнів 5-9 класів, які
почали діяти з 2017-2018 навчального року, нових навчальних програм для 10-11 класів, які
почали діяти з 2018-2019 навчального року (для 11 класу – з 2019-2020 навчального року).

6. 6
Ці документи мають новий зміст, спрямований на:
- формування компетентностей в учнів;
- дотримання діяльнісного та компетентнісного підходів;
- реалізацію інтегрованого навчання;
- проведення формувального оцінювання навчальних досягнень учнів 1 та 2 класів (у
1-му класі (відповідно до методичних рекомендації, затверджених наказом МОН України від
20 серпня 20118 року № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання
навчальних досягнень учнів 1 класу у Новій українській школі», у 2-му класі з врахуванням
рекомендацій Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом МОН України №
1154 від 27 серпня 2019 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо
оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).
Усі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації та педагогічного
колективу освітнього закладу, так і з боку батьків, які перебувають у партнерських
відносинах із закладом освіти.
Показники реалізації Освітньої програми передбачають оцінку рівня виконання планів
та програм, якість календарно-тематичного та поурочного планування вчителя, його
професійної діяльності при здійсненні освітнього процесу. Особлива увага при цьому
приділяється вчителям початкових класів.
Оцінка рівня реалізації Освітньої програми педагогічними працівниками
здійснюватиметься за такими критеріями:
• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково
обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення
освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному
становленню дітей молодшого шкільного віку, здатність до продуктивної професійної
діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-
світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського
суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у
тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні,
усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати
проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та
віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в
цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння
попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати
власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою
мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого
ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і
типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної
діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні
прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування,
здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії
(відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-
діяльнісних ситуацій);
• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості
фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому
становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та
втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так
і розвитку суспільства і держави;

7. 7
• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному
просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог
сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Складовими частинами Освітньої програми є освітні програми для 1-2 класів, 3-4
класів, 5-9 класів, 10-11 класів.

8. 8
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
для 1-2 класів комунального закладу «Удрицький навчально-виховний комплекс» на 2019-
2020 навчальний рік
Пояснювальна записка
103
105
10103
105
,
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який
відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,
компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних
психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності,
творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й
інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що
враховують вікові особливості розвиткута потреб дітей і дають можливість забезпечити
подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітню програму для 1-2 класів розроблено на основі Типової освітньої програми
для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна,
затвердженої з врахуванням вимог Закону України «Про освіту», Державного стандарту
початкової освіти наказом № 268 від 21.03.2018 року «Про затвердження типових освітніх
прогарм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти».
У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання,
коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних
компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних
можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових
компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово
висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов
до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та
культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих
ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними
мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних
ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість
розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних
ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

9. 9
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних
залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням
математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в
особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають
формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі
спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі
проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та
дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у
близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є
основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися,
провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у
справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного
природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного
використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого
розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою
цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного
використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших
життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками,
необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища,
отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб,
визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати
самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,
усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами
для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб,
уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації,
цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України,
дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання
здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької
творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку
природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність,
готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність
для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до
втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення,
творчість, ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно
керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми,
співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої
програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють
цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

10. 10
Визначаючи вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, учителі
враховують досягнення попереднього (дошкільного) етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести років (старший дошкільний вік) визначається
цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку.
Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей:
спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної
комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності
та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного
навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, учителі у 1-2 класах
максимально забезпечують подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формують здатність до творчого самовираження,
критичного мислення, виховують ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української
культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання
вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас
досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі. При цьому програма
інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковою для використання.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на
суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього
індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна
діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на
пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих
результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає
статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи
самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності,
розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичкахта їх
корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,
формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті:
підтримати навчальний розвиток дітей;
вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо
корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок,
переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів
освіти з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними Освітньою
програмою.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та
коригування заклад освіти може брати участь у моніторингових дослідженнях навчальних
досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні
окремих класів.
Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей
початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

11. 11
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
Пояснювальна записка
Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є:
- розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності,
формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей;
- розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й
національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у
міжкультурному діалозі;
- збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови,
читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення
вдосконалювати своє мовлення;
– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей
школярів;
– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі,
інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;
– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування
прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;
– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні,
навчальні, медіатексти);
– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних
знань і норм української мови;
– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів
мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної
освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо
письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів
умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та
використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в
діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.
Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички
читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі
книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб
збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися
раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з
інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних
ситуаціях, практичному досвіді.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших
школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення

12. 12
та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах
мовленнєво-творчої діяльності.
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати,
інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати їїдля
збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями
мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм
літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів
умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.
Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:
1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;
2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання».
Учителі 1- 2 класів враховують, що у 3-4 класах змістові лініі галузі
реалізовуватимуться через:
3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;
4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».
1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника,
доречно реагує на них;
виконує навчальні та ігрові дії відповідно до
прослуханої інструкції;
слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;
відповідає на запитанняза змістомпрослуханого
(хто? що? де? коли? як?)
розповідає, про що мовиться в тексті, який
прослуховувався
ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;
розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;
відтворюєпо ролях (з учнями або вчителем) діалог із
прослуханих казок, розповідей
вступає в діалог на теми, які викликають
зацікавлення;
самостійно формулює репліки (запитання) до
співрозмовника за змістом попередньо підготовленої
короткої бесіди на добре знайому тему
уважно слухає співрозмовника й адекватно
відповідає на його запитання;
користується формулами мовленнєвого етикету в
ситуаціях навчального та побутового спілкування
(вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з
проханням);
дотримується правил спілкування з людьми різного
віку;
Сприймання усної інформації.
Аналіз та інтерпретація
(розкриття змісту) почутого.
Оцінювання усної інформації.
Практичне оволодіння
діалогічною формою
мовлення, етикетними
нормами культури
спілкування.

13. 13
використовує відповідно до ситуації спілкування
несловесні засоби (жести, міміка тощо);
регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у
процесі спілкування;
повторюєуслід за вчителемзразок зв’язного
висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням
його змісту та інтонаційних особливостей
переказує знайому казку, короткий прослуханий
текст з опорою на подані малюнки, словосполучення,
запитання, план;
самостійно будує коротке зв’язне висловлення за
поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією
малюнків), на основі прослуханого тексту або
випадку з життя
Створення усних
монологічних висловлень
Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос доступні тексти переважно цілими
словами (окремі слова ускладненої структури –
складами);
виявляє у процесі читання розуміння значень
більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова,
запитує у дорослих їх значення;
правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні
розділові знаки (після попередньої підготовки);
читає і називає нескладні за змістом і формою
фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка,
казка, вірш, оповідання);
виділяє в структурі тексту заголовок;
пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом
твору (у прозорих випадках);
виявляє розуміння фактичного змісту невеликих за
обсягом і нескладних текстів: пояснює, яка подія
відбулася, називає персонажів твору, відповідає на
запитання за змістом прочитаного;
пояснює, якими словами в тексті автор описує
характер героя, його зовнішність, передає красу
природи і т. ін.(з допомогою вчителя);
переказує близько до змісту прочитаний твір чи
окремі його епізоди з опорою на ілюстрації,
запитання вчителя;
висловлює власне ставлення до прочитаного:
хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не
сподобався в творі, які епізоди найбільше
запам’яталися, вразили;
читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів
(після попередньої підготовки);
має уявлення про найважливіші джерела інформації:
дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення,
бібліотека, Інтернет;
розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті;
Формування і розвиток
навички читання.
Сприймання і практичне
розрізнення художніх текстів.
Аналіз та інтерпретація змісту
тексту.
Формування рефлексивного
досвіду за змістом
прочитаного.
Ознайомлення з різними
джерелами та видами
інформації.

14. 14
знаходить за завданням учителя потрібну візуальну
інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі,
пояснює її зміст;
знаходить і називає елементи дитячої книжки
(прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись
на них, висловлює здогад, про що може розповідатися
в книжці (творі);
розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у
виданнях з чітко вираженим поліграфічним
оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним
представленням тексту);
дотримується правил збереження книжки та гігієни
читання (під керівництвом дорослого);
пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає
перевагу);
відповідає на запитання, про що (про кого) любить
читати;
називає своїх улюблених літературних героїв
Робота з дитячою книжкою.
Орієнтовний зміст
літературного матеріалу:
дитяча література в
авторській, жанрово-
тематичній різноманітності:
– твори усної народної
творчості (казки, лічилки,
загадки, скоромовки, пісеньки
та ін.),
– доступні віку художні твори
відомих письменників України
та зарубіжжя на актуальні
теми для дітей: літературні
казки, оповідання, вірші,
комікси;
– науково-художні дитячі
тексти;
– дитяча періодика;
теми дитячого читання:про
Батьківщину, сім’ю, живу й
неживу природу, дітей,
шкільне життя, дружбу,
пригоди, винаходи,
фантастика та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі
літери українського алфавіту, дотримуючись
графічних, технічних, гігієнічних вимог;
розрізняє друковане і рукописне письмо;
списує слова і речення з друкованого і рукописного
тексту;
пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;
добирає й записує назву малюнка, заголовок до
тексту (з допомогою вчителя);
складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою
ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);
Формування і розвиток
навички письма.
Створення власних письмових
висловлень.

15. 15
дотримується культури оформлення письмових
робіт;
перевіряє написане;
виявляє і виправляє недоліки письма (графічні,
орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з
допомогою вчителя
Перевірка письмовихробіт
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймає зміст і форму простих медіапродуктів
(малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали,
мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;
бере участь в обговоренні змісту і форми
медіапродуктів;
розповідає про свої враження від прослуханих /
переглянутих медіапродуктів
Робота з медіапродукцією
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
має уявлення про мовні звуки;
розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та
способом вимовляння
правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі
приголосні звуки
відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без
явищ асиміляції)
пояснює зміну значення слова в результаті заміни
одного зі звуків
має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;
позначає мовні звуки буквами на письмі
правильно записує слова, вимова й написання яких
збігаються;
правильно позначає на письмі м’якість приголосних
звуків;
відтворює алфавітні назви букв;
має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;
пояснює співвідношення між звуками і буквами у
складі, слові
поділяє на склади слова під час переносу їх частин в
інший рядок
має уявлення про наголос, визначає на слух склад,
який вимовляється з більшою силою голосу;
розрізнює наголошений і ненаголошені склади в
слові;
правильно наголошує загальновживані слова;
пояснює залежність значення слова від зміни
наголосу в ньому (в окремих випадках) 
Дослідження мовних звуків,
правильна їх вимова.
Позначення звуків буквами.
Вправляння у поділі слів на
склади.
Дослідження ролі наголосу в
словах.
Спостереження за лексичним
значенням слів.

16. 16
має уявлення про номінативну функцію слова;
співвідноситьслово і зображення відповідного
предмета, дії, ознаки, числа
розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;
розпізнає слова, які мають кілька значень;
доповнює тематичні групи слів;
встановлює відповідність між родовою і видовими
назвами;
упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак,
дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя)
ставить до слів питання хто? що?який? яка? яке?
які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою
вчителя)
має уявлення про речення;
розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика
буква на початку, розділовий знак у кінці);
визначаєкількість слів у реченні, яке складається з 1-
4 слів
інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні,
питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх
на письмі (використовує відповідні розділові знаки)
дотримується правила вживання великої літери на
початку речення;
доповнює речення 1-2 словами за змістом
складає речення за малюнком, з поданих слів, на
задану тему;
має уявлення про текст (практично відрізняє його від
речення);
добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя)
визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень),
виявляєїх межі за графічними орієнтирами
Ознайомлення зі словами –
назвами предметів, ознак, дій,
чисел, службовими словами.
Дослідження і конструювання
речень.
Дослідження тексту.
2 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника,
перепитує, доречно реагує на них;
виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання
поставлених учителем навчальнихзавдань;
сприймає монологічне висловлення й використовує
усну інформацію з конкретною метою;
відповідає на запитання за змістом прослуханого і
ставить запитання до усного повідомлення;
відтворює основний зміст усного повідомлення;
вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона
зацікавила, обговорює її з іншими особами;
Сприймання усної інформації.
Аналіз та інтерпретація
(розкриття змісту) почутого.

17. 17
висловлює своє ставлення до почутого: до подій,
персонажів тексту;
розповідає про власні почуття, які викликав
прослуханий текст;
пояснює, чому щось подобається, а щось ні;
бере участь у розігруванні діалогів за змістоммалих
фольклорних форм, казок, віршів, використовує
доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести,
рухи;
вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре
відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;
користується формулами мовленнєвого етикету
(ввічливими словами);
дотримується правил спілкування;
використовує відповідно до ситуації спілкування
несловесні засоби (жести, міміка тощо);
регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у
процесі спілкування;
усно переказує текст з опорою на допоміжні
матеріали (ілюстрація, план, опорні слова,
словосполучення);
створює власне висловлення за ілюстраціями;
розповідає про свої спостереження, враження, події з
власного життя;
впевнено висловлює свої думки
Оцінювання усної інформації.
Практичне оволодіння
діалогічною формою
мовлення, етикетними
нормами культури
спілкування.
Створення усних
монологічних висловлень
Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос правильно, свідомо, плавно,цілими
словами нескладні за змістом і формою тексти;
виявляє початкові уміння читати мовчки;
пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому
та переносному значеннях;
знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх
значення, користуючись виносками, тлумачним
словником, а також через контекст (з допомогою
вчителя);
правильно інтонує прості речення будь-якого виду;
користується найпростішими прийомами
регулювання темпу читання, сили голосу, дихання
залежно від змісту тексту (самостійно та за
завданням учителя);
самостійно читає, практично розрізняє з опорою на
найпростіші жанрові особливості тексти малих
фольклорних форм, що опрацьовувалися під час
навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш,
оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх
називає, визначає емоційний настрій;
Формування і розвиток
навички читання.
Сприймання і практичне
розрізнення текстів різних
видів.

18. 18
самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за
відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних
висловів, наявністю наукових понять, фактів,
історичних дат, передачі інформації;
виділяє в структурі художнього і нехудожнього
текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці,
використовує їх для прогнозування орієнтовного
змісту тексту та кращого його розуміння;
виявляє розуміння фактичного змісту тексту та
основнихдумок художніх і нехудожніх текстів (з
допомого вчителя);
пояснює, які, де, коли відбулися події;
визначає, правильно називає персонажів художнього
твору, виділяє серед них головного;
перераховує цікаві факти, важливі ідеї в
інформаційному тексті;
встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;
ставить запитання за фактичним змістом
прочитаного з метою уточнення свого розуміння;
розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова,
вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою
вчителя);
передає зміст (детально або вибірково) твору чи
окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а
також з урахуванням структурних елементів тексту:
зачину, основної частини, кінцівки;
пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо
них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої
висновки (з допомогою вчителя);
розповідає про свої загальні враження, почуття від
прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося,
що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався /
дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту;
пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями,
попереднім читацьким, а також власним життєвим
емоційно-чуттєвим досвідом;
передає власне ставлення до подій, вчинків
персонажів через ілюстрування, декламацію, рольові
ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з
використанням вербальних і невербальних засобів
художньої виразності);
імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок,
віршів, оповідань;
бере участь у колективному обговоренні
прочитаного: зацікавлено й уважно слухає
співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх
думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань;
знає і називає найважливіші інформаційні ресурси:
Аналіз та інтерпретація змісту
текстів.
Формування рефлексивного
досвіду за змістом
прочитаного.

19. 19
бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети,
журнали, книжки, довідкові видання;
знаходить у нехудожніх і навчальнихтекстах
відповіді на запитання, поставлені вчителем;
здійснює пошук потрібної інформації у дитячих
довідкових виданнях;
виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації
(таблиця, схема, емотикони тощо);
аналізує одержану інформацію, звертається до
дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її
правдивості, достовірності;
застосовує одержану інформацію в навчальній
діяльності та практичному досвіді;
перетворює вербальну інформацію із суцільного
тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму,
таблиця, схема тощо);
розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою
з розглядання її структурних елементів: обкладинки,
титульного аркуша, ілюстрацій, змісту
(переліку)творів, правильно їх називає;
передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки
за вказаними елементами;
розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-
твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал,
словник;
добирає для читання дитячі книжки на відповідну
тему: казки про тварин, пригоди, фантастика та ін.;
визначає мету свого читання (для проведення
цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації
та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій
вибір;
перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого
розуміння змісту та вдосконалення навички читання;
має уявлення про жанри й теми дитячого читання;
називає твори, дитячі книжки, що сподобалися,
розповідає, які епізоди справили найбільше враження;
називає кілька прізвищ авторів прочитанихтворів;
називає державні символи України й окремі
національні символи, традиції українського народу
Робота з різними джерелами і
видами інформації.
Робота з дитячою книжкою.
Орієнтовний зміст
літературного матеріалу:
дитяча література в
авторській, жанрово-
тематичній різноманітності:
– твори усної народної
творчості, дитячий фольклор;
– твори відомих
письменників-класиків
України та зарубіжжя на
актуальні теми для дітей;
– художня вітчизняна і
зарубіжна література
сучасних письменників:
казки, легенди, оповідання,

20. 20
вірші, повісті-казки, комікси;
– науково-пізнавальна
література для дітей: книжки,
енциклопедії, довідники;
– дитяча періодика;
теми дитячого читання:про
Батьківщину, сім’ю, на
героїко-патріотичну тематику,
про живу й неживу природу,
дітей, дружбу, шкільне життя,
пригоди, фантастика, дитячі
детективи, винаходи,
відкриття, сучасні технології
та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;
дотримується свідомо гігієнічних правил письма;
дотримується культури оформлення письмових
робіт: розташовує самостійно заголовок у рядку,
дотримується поля, правого і лівого краю сторінки,
абзаців, робить акуратні виправлення;
розташовує слова й віршові строфи в колонку;
записує слова в таблицю;
обмінюється елементарними письмовими
повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та
ін.);
обирає для написання повідомлення відповідне
оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);
відновлює деформований текст з 3-4 речень;
створює і записує коротке зв’язне висловлення на
добре відому та цікаву тему;
перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно
написаний власний текст;
виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на
вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);
удосконалює текст із часто повторюваними словами
шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без
уживання термінів)
Формування і розвиток
навички письма.
Створення власних письмових
висловлень.
Перевірка й редагування
текстів
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймаєй обговорює прості медіапродукти;
обговорює зміст і форму простих медіапродуктів,
розповідає, про що в них ідеться;
визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;
пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в
медіапродуктах;
Робота з медіапродукцією

21. 21
висловлює свої думки і почуття з приводу
прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів,
дитячих журналів, реклами);
створює прості медіапродукти (листівка, sms-
повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших
осіб
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
аналізує звуко-буквений склад слова;
експериментує зісловами: змінює, додає, вилучає один
звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;
правильно вимовляєслова з дзвінкими приголосними
звуками в кінці слова і складу перед глухим
правильно вимовляє й записує слова з апострофом;
правильно наголошує загальновживані слова
експериментує з наголосом: порівнює і пояснює
значення слів, які відрізняються лише наголосом;
ділить слова на склади;
переносить слова з рядка в рядок складами;
не відриває при переносі від слова склад, позначений
однією буквою;
правильно переносить слова зі збігом приголосних, з
літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,
апострофом;
правильно читає (напам’ять або із запису)
український алфавіт
розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на
першу літеру
користується алфавітом у роботі з навчальними
словниками;
розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням
розрізняє пряме й переносне значення слів;
пояснює різні значення багатозначних слів (з
допомогою вчителя);
розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою
ознакоюдоповнює кожну групу 2-3 словами
доречно вживає слова різних лексичних груп у
власному мовленні;
розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і
що?
правильно вживає велику / малу літери у власних /
загальних назвах;
змінює іменники за числами (один – багато)
впізнає слова, які відповідають на питання який?
яка?яке? які? окремо та в реченнях, у тексті
утворюєсловосполучення іменників з
прикметниками
Дослідження звуко-буквеного
складу слів, правильна їх
вимова і написання.
Користування правилами
переносу слів.
Користування алфавітом.
Дослідження лексичного
значення слова. Використання
лексичного багатства української
мови у власному мовленні.
Дослідження ролі іменників у
мовленні і використання їх у
власних висловленнях.
Дослідження виражальних
можливостей прикметників,
використання їх з метою
увиразнення мовлення.
Спостереження за роллю
дієслів у мовленні і
застосування їх у власних
висловленнях.

22. 22
добирає до відомого предмета відповідні ознаки
впізнає слова-назви дій, ставить до них питання
добирає влучно дієслова для висловлення власних
думок;
розрізняє слова, які називають числа, ставить до них
питання скільки?;
утворює словосполучення числівників з іменниками;
розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії,
числа, ставить до них питання
добираєсамостійно4-6 слів, які відповідають на
питання хто? що? який? яка?яке? які? що робить?
що роблять? скільки?
розподіляє слова на групи за значенням та питаннями
(за частинами мови)
упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від
інших слів
пов’язує між собою слова за допомогою службових
слів
розпізнає речення за його основними ознаками;
пояснює роль різних видів речень для досягнення
мети спілкування;
правильно відтворює інтонацію розповідних,
питальних і спонукальних, окличних та неокличних
речень
використовує відповідні розділові знаки в кінці
речень під час письма;
поширює речення словами за поданими питаннями
складає і записує речення за малюнком, на задану
тему;
розпізнає текст за основними ознаками;
розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх
призначення;
добирає заголовок до тексту
визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку
знаходить у художніх текстах виражальні засоби
мови, пояснює їх роль;
складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за
ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного
життя;
використовує займенники, прислівники, контекстні
синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень
у текстіта уникнення повторів
перевіряє і вдосконалюєвласні тексти, усуваючи
Дослідження числівників і
використання їх у мовленні.
Спостереження за словами, які
служать для назви предметів,
ознак, дій, чисел.
Дослідження значення в
мовленні службових слів і
використання їх для зв’язку
слів у реченні.
Дослідження і конструювання
речень.
Дослідження і складання
текстів.
Удосконалення текстів