Рхівська райрада планує надати дозвіл на будівництво в районі 24 мініГЕС

1. МАЛІ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ:
РАХІВЩИНА В
НЕБЕЗПЕЦІ!

2. РАХІВСЬКИЙ РАЙОН
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
СХЕМА ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
ТОМ ІІІ

3. Гідроенергетика (малі гідроелектростанції)
На території Рахівського району пропонується розмістити
24 ГЕС потужністю 1-5 МВт
р. Чорна Тиса (с.Чорна Тиса) 3 ГЕС
•р. Лазещина (с.Лазещина) 1 ГЕС
•р. Чорна Тиса (вниз від смт.Ясіня) 1 ГЕС
•р. Кевелів (вниз від смт.Ясіня) 1 ГЕС
•р. Біла Тиса (вверх від с.Луги) 1 ГЕС
•р. Говерла (вверх від с.Говерла) 1 ГЕС
•р. Біла Тиса (с.Богдан) 2 ГЕС
•р. Щауль (с.Богдан) 1 ГЕС
•р. Квасний (с.Богдан) 1 ГЕС
•р. Павлик (с.Видричка) 1 ГЕС
•потік Вільховатий (м.Рахів) 1 ГЕС
•р. Берлебаш (с.Костилівка) 1 ГЕС
•потік Білий (с.Ділове) 1 ГЕС
•р. Тиса (вверх від с.Луг) 1 ГЕС
•р. Кісва (с.Косівська Поляна) 1 ГЕС
•р. Середня Ріка (смт.Кобилецька Поляна) 1 ГЕС

4. Малі ГЕС становлять велику загрозу
для довкілля.
Рахівський район – це гірський
край, на 77,8 % вкритий лісами з
розгалуженою мережею річок,
які формують головну водну
артерію Закарпатської області –
річку Тису. Вода живить ліс, а
ліс утримує ґрунт на гірських
схилах. Четверта частина
території району – це природно-
заповідний фонд, який
забезпечує екологічну
стабільність усієї східної
частини області й відіграє
важливу кліматоутворюючу та
водорегулюючу роль. Тому,
після удару по флорі та фауні,
будівництво малих ГЕС у районі
спричинить ланцюгову реакцію
порушення гідрогеологічного
балансу природи Карпат.

5. ЗАГРОЗА:
-фрагментація річкових екосистем з неможливістю подальшого
міграції, обміну генетичним матеріалом популяцій водних
тварин, знищення їх кормових ділянок, зміна кисневого та
температурного режиму води, застійний режим у
водосховищах; як наслідок зникнення водних і навколоводних
організмів, зокрема земноводних, риб і комах, занесених до
Червоної книги України;

6. ЗАГРОЗА:
-зміна гідрологічних умов: швидкості течії, пересихання річок в
меженні періоди, підняття (вище греблі) або падіння (в зоні
дериваційних споруд) рівня ґрунтових вод;

7. ЗАГРОЗА:
-активізація негативних геологічних процесів: ерозія та зсуви
ґрунту;

8. ЗАГРОЗА:
-негативний вплив на всі природоохоронні території;

9. ЗАГРОЗА:
-як наслідок – збільшення витрат на здійснення
природоохоронних заходів.

10. Малі ГЕС не створять нових робочих
місць, громаді ж завдадуть збитків:
-постійний персонал малої ГЕС складає 2-4 особи, з них 1-2 –
охоронці (а деякі ГЕС працюють у автоматичному режимі без
охоронців). Решта – фахівці-енергетики, котрі обслуговують
кілька ГЕС і живуть у містах, тобто відношення до громади не
мають.

11. Малі ГЕС не створять нових робочих
місць, громаді ж завдадуть збитків:
-натомість гарантовано погіршення туристичного потенціалу
краю, адже значна частина річок українських Карпат перебуває у
незміненому природному стані, й іноземні туристи приїздять до
Карпат саме для того, щоб побачити справжню, збережену тільки
тут природу Європи.

12. Малі ГЕС не створять нових робочих
місць, громаді ж завдадуть збитків.
-деякі види туризму, наприклад, сплав річками, зникне взагалі,
або не розвинеться.

13. Малі ГЕС не створять нових робочих
місць, громаді ж завдадуть збитків:
-як наслідок – зниження рівня добробуту місцевого населення,
адже зараз від обслуговування туристів доходи отримують
десятки родин – провідники, постачальники
сільськогосподарської продукції, майстри народних промислів,
власники туристичних осель тощо.

14. Малі ГЕС не захищатимуть
населені пункти від повеней:
нормальний режим їх роботи несумісний з
протипаводковим захистом.
-план руслових ГЕС не передбачає великих водосховищ, здатних накопичувати значні обсяги
повеневих вод. Гребля малої ГЕС є простою загатою, через котру вони або перетечуть, або
обійдуть її боком.
-для накопичення надлишку вод протипаводкові ємності потрібно зберігати порожніми. Натомість
стабільне функціонування ГЕС вимагає, щоб водосховища були наповнені водою. Якщо ж
встановити турбіни ГЕС на виході з протипаводкових ємностей, вони працюватимуть тільки під
час скиду накопичених
повеневих вод.

15. Малі ГЕС не захищатимуть
населені пункти від повеней:
- у разі руйнівних поводків, котрі внаслідок варварського винищення лісу
відбуватимуться все частіше, існує ймовірність руйнування гребель ГЕС з утворенням
паводкових хвиль, які тільки додаватимуть руйнівної сили водному потоку (у 60-х роках
ХХ століття під натиском водної стихії не встояла жодна із 16 діючих на Івано-
Франківщині ГЕС).

16. Мала гідроенергетика не здатна
забезпечити енергонезалежність
України:
За даними Закарпатобленерго, у 2010-му році при споживанні
електроенергії в області до 2 млрд. кВт/год. та наявності 5 МГЕС
загальною потужністю 33 МВт, Закарпаття генерувало 8 % енергії
від власної потреби; у 2014 році при збільшенні об'єктів генерації
(7 МГЕС та 3 СЕС загальною потужністю 53 МВт) область
забезпечила себе електроенергією лише на 7 %.
Вважається, що малі ГЕС допоможуть покрити пікові
навантаження на енергосистему, тобто вироблятимуть
електроенергію у час, коли її споживання є найвищим. Проте
пікове енергоспоживання в Україні припадає на зимовий період,
коли малі ГЕС простоюють через низький рівень течії в річках,
замерзання води і обмерзання обладнання.

17. Мала гідроенергетика не здатна
забезпечити енергонезалежність
України:
Ми розуміємо, як гостро стоїть сьогодні питання енергетичної
незалежності нашої країни. Проте малі ГЕС не можуть
похвалитися навіть покращенням місцевого енергопостачання:
вся вироблена ними електроенергія продається у загальну
мережу. Хоча нормальна
практика такого бізнесу
полягає в забезпеченні
електроенергією
місцевих споживачів, і лише
її надлишки потрапляють
до загальної мережі.

18. Нарощування виробництва
електроенергії за допомогою малих
ГЕС є економічно невигідним.
Ми вітаємо рішення держави підтримувати використання відновлювальних
джерел енергії. «Зелений тариф» виявився вагомим стимулом для підприємців, адже
держава гарантує виплату власникам ГЕС за кожен вироблений кВт/год. електроенергії
суму (4,70 грн.), яка у кілька разів перевищує вартість енергії, що постачається
споживачам в Україні (1,00 грн.). Тож електроенергія від малих ГЕС є вкрай дорогою,
а отже неконкурентоспроможною на ринку, і прибуток виробників забезпечується
лише наявністю схеми обов’язкового викупу. Пільгова ціна за електроенергію для
окремих інвесторів перетворила «зелену енергетику» на спосіб перекачування
бюджетних грошей і джерело збагачення шляхом знищення довкілля.
А це зайве, тому що обсяги виробництва електроенергії в Україні є більшими, ніж
сукупні потреби її населення і господарства. У 2013 році держава експортувала 9
млрд. 861 млн. 500 тис. кВт-год електроенергії, що становить 5% обсягів її
виробництва. Якщо взяти до уваги, що 70 малих ГЕС по всій країні виробляють тільки
0,16 % електроенергії України, стає очевидним, що експорт електроенергії у 30 разів
перевищує її виробіток усіма малими ГЕС країни.

19. Розвиток малої гідроенергетики в
Україні суперечить світовій
практиці.
Технологіям, що їх використовують в малих ГЕС України, вже понад 100 років.
В ЄС держава визначає ті річки, на яких будівництво об’єктів гідроенергетики є
неприпустимим. Це так звані особливо цінні території (“no-go” areas), які виділяються на
підставі різних критеріїв, залежно від країни. Зокрема у Польщі створюють мережу цінних
природних ділянок NATURA 2000: кожну оцінюють на предмет важливості для рідкісних видів
рослин та тварин; залежно від цього на ній запроваджують охоронний режим.
У США виділені так звані «дикі річки», котрі захищені від будь-якого людського
втручання.
На ріці, котра не підпала під заборону, дозвіл на зведення малої ГЕС надається з
урахуванням басейнового підходу: розглядається сукупний вплив всіх запланованих та існуючих
ГЕС на весь річковий басейн. Законослухняність закордонних компаній, екологічний контроль
за діяльністю ГЕС, система покарань за порушення екологічного законодавства докорінно
відрізняються від відповідних українських реалій. В ЄС неможливо уявити, щоб попри офіційну
заборону будівельні роботи велися в період нересту. А в Україні за таке правопорушення
забудовників Голошинської ГЕС було оштрафовано аж на 119 грн.
В розвинутих країнах існує практика ліквідації ГЕС: у США на річці Евла у 2015 році
було знесено дві греблі висотою 33 та 64 метри, котрі перекривали міграційні шляхи риби.
В цивілізованих країнах місцевим громадам надають соціально-економічні
преференції у вигляді дешевшої електроенергії.

20. Екологи пропонують низку
альтернатив малим ГЕС.
Методи отримання енергії слід гармонізувати з особливостями ландшафту i
економічною спеціалізацією регіону.
Потреби місцевого населення могли б забезпечити безгреблеві (поплавкові) ГЕС
природного стоку.

21. Бельгійці створили міні ГЕС, яка
не впливає на природний потік
річок
Важлива особливість
розробки полягає в тому, що
Turbulent ніяк не впливає на
природний потік річки,
повідомляє
Саме на повну екологічність
та «роботу з природою»
акцентують увагу засновники
даної міні ГЕС. Так, якщо
риба потрапить у турбіну,
вона легко зможе виплисти з
неї завдяки низькому тиску та
особливій конструкції
установки.

22. Екологи пропонують низку
альтернатив малим ГЕС.
Методи отримання енергії слід гармонізувати з особливостями ландшафту i
економічною спеціалізацією регіону.
Хребти Українських Карпат мають найвищий вітроенергетичний потенціал в Україні.

23. Екологи пропонують низку
альтернатив малим ГЕС.
Методи отримання енергії слід гармонізувати з особливостями ландшафту i
економічною спеціалізацією регіону.
Кошти, заплановані на зведення малих ГЕС, можна витратити на встановлення електростанцій на
сонячних батареях – і вони стануть «родзинкою» гірських сіл, збільшивши туристичну
привабливість краю.

24. Єдина причина будівництва МГЕС – вагомі і постійні прибутки від продажу
електроенергії. Обіцянкою великих грошей інвестор приборкує наукову та громадську
думку.
Закарпатський суд визнав протиправним та скасував рішення Закарпатської обласної
ради № 310 від 04.11.2011р. «Про затвердження локальних та обласної схем
розташування малих гідроелектростанцій», котра передбачала побудову в області 360
ГЕС. Чому ж це питання постає знову?
Проти спорудження в Карпатах малих ГЕС висловилося українське представництво
Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). У 2012 році Державне агентство водних
ресурсів України зупинило будівництва гідроелектростанцій у Карпатському регіоні та
процес видання відповідних дозволів. На підтримку місцевих громад та на захист довкілля
виступили українська громадська екологічна організація «Екосфера» та Форум
екологічного порятунку Закарпаття. 28 січня 2016 року у Києві відбулося засідання
Громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України, де обговорювалася
потреба оцінки сучасного технічного гідропотенціалу малих річок у Карпатах, адже усі
проектні потужності МГЕС базуються на даних 90-х років минулого століття, а водність
річок відтоді суттєво зменшилась.

25. ПРОПОНУЄМО
поводитися з багатствами Землі так, щоб не обкрадати навколишнє
середовище, а дотримуватись принципу сталого використання
природних ресурсів. Майбутні покоління мають право користуватися
цими ресурсами на рівні з нами, наші діти й онуки мають право
бачити живі карпатські річки, а не лише замулені ставки зі стоячою
водою, відгороджені один від одного бетонними греблями, і не іржаві
труби замість срібного водограю!

26. ВВАЖАЄМО ЗА ПОТРІБНЕ:
1.На законодавчому рівні створити облік прирічкових земель України в Державному
земельному кадастрі.
2.На законодавчому рівні заборонити зведення у верхів’ях рік малих гідроелектростанцій.
3.На законодавчому рівні виділити особливо цінні ділянки рік України (заповідні та
природоохоронні території, ареали червонокнижних видів тварин і рослин), закріпити їх
природоохоронний статус і заборонити на таких ділянках промислове втручання людини.
4.На законодавчому рівні виділити річкові ділянки, на яких можливе будівництво ГЕС, але
виключно безгреблевих ГЕС природного стоку.
5.Законодавчо закріпити норму, за якою надання «зеленого» тарифу залежить не від потужності
безгреблевих ГЕС, а від інших критеріїв: розташування поза межами цінних річкових ділянок,
відмова від значного втручання в екосистеми (забезпечення пропуску вод), розташування на
штучних водотоках (з використанням зворотних вод, на виходах із сухих протипаводкових
ємностей, на меліоративних каналах тощо).
6.Законодавчо відмінити «зелений тариф» для власників руслових, пригреблевих та
дериваційних малих гідроелектростанцій.
7.Законодавчо стимулювати власників енергосистем, що генерують електроенергію за
допомогою сонячних батарей, вітрових електростанцій та геоенергетики.
8.На законодавчому рівні заборонити повне перегородження русла річок будь-якими греблями
або стінками. Законодавчо забезпечити пропускну здатність незагачених перерізів русла на
рівні: не менше ½ ширини русла і ½ водного потоку для малих річок; 1/3 ширини русла та 1/4
водного потоку для середніх та великих річок.
9.На законодавчому рівні закріпити можливість зносу ГЕС у випадку, якщо негативний вплив на
довкілля не може бути усунений в інший спосіб.

27. ПРИКЛАДИ МГЕС

28. Зміліла після деривації річка Шипот

29. Міні-ГЕС у селі Тур'я Поляна

30. Міні-ГЕС у селі Тур'я Поляна
на Перечинщині

32. На 19. 04. 2016 року у селі Нижній Бистрий Хустського району заплановано
черговий мітинг місцевих мешканців проти будівництва міні-ГЕС. Будівництво ще не
завершене, а непоправні наслідки для флори та фауни вже наявні. Попри всі обіцянки,
що довкіллю не буде завдано шкоди – стверджують мешканці Хустщини – рівень води в
річці впав, а риба, яка йде на нерест, зібралась біля греблі й гине.

33. На Верховинщині сільські громади протестують проти будівництва малих
гідроелектростанцій на Чорному Черемоші.

34. Ми проти малих ГЕС у Карпатах !

35. Дякую за увагу!