Юдейські штудії . Бердичів. Автори: Юлія Лефтер, Зінаїда Гаврилюк. Воркшоп - тренінг "Активні громадяни" в м. Бердичів. Організатори: НГО Конгрес культурних активістів та Урбан Лаб Київ. Ціль: набуття навичок міжкультурного діалогу й мережевого співробітництва, поглиблення знань про місцеву громаду, а також національні та глобальні громади, формування навичок впровадження соціальних дій на користь власної громади

1. урбаністичний воркшоп
СТРАТЕГУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО
МІСТА БЕРДИЧІВА
дослідження
значення міста для єврейських громад
Зінаїда Гаврилюк

2. ІСТОРІЯ
Перша згадка про євреїв у Бердичеві датується
1593 роком. Перші відомості про єврейську
громаду відносяться до 1712 р. У містечку був
затверджений кагал (община), що свідчить про
мешкання значного числа євреїв. У 1765 р. по
офіційному перепису в Бердичеві налічувалося
1220 євреїв, а 1787 р. - 1500. У останній чверті XVIII
ст. Бердичів став одним з центрів хасидизму в
Україні, а після 1793 р. - і на території Російської
імперії. Уже в 1897 році за переписом населення в
Бердичеві налічувалось 41,617 евреїв, що складало
80% населення.

3. ІСТОРІЯ
У 1785г. рабином Бердичева був вибраний і
залишався ним до своєї смерті в 1810 р. один
із засновників хасидизму Леві Іцхак Бен Меїр.
Він славився ученістю і заслужив загальну
пошану своєю простотою і мудрістю. У 1811
р. в Бердичеві були посмертно видані його
праці, а його могила дотепер є місцем
паломництва хасидів України та інших країн. В
кінці XVIII ст. у Бердичеві була заснована
єврейська друкарня, і незабаром місто стало
одним з центрів єврейського
книгодрукування в Україні та в Російській
імперії.

4. ІСТОРІЯ
Друкарня
(нині не існує)
Портрет рабина Леві
Іцхака Бердичівського

5. ІСТОРІЯ
У ХІХ ст. Бердичів як і раніше
був твердинею хасидизму,
оплотом опору емансипації і
асиміляції. В той же час
місто, що дало притулок
одній з найкрупніших
єврейських громад Східної
Європи, пишалося назвою
"Єрусалим Волині". Тут
сформувався порівняно
освічений і заможний шар
єврейського суспільства.
“Бердичів – Волинський Єрусалим”

6. ІСТОРІЯ
- У ХVIIІ - ХІХ ст. 85% (а за деякими даними і 90%) населення
Бердичева складали євреї.
- У середині ХХ ст. (перед початком Другої світової війни)
єврейська частка населення Бердичева складала приблизно
50%.
-- З Бердичівських євреїв у свій час вийшли такі відомі
особистості, як :
- брати-музиканти Антон і Микола Рубінштейн, перший з яких
заснував консерваторію в Петербурзі, а другий - в Москві,
-- відомий єврейський письменник Менделі Мойхер Сфорім, в
80-х рр. минулого століття
-- класик єврейської і світової літератури Шолом-Алейхем,
- письменники Василь Гроссман, Фрідріх Горенштейн,
- художник Арон Бух та ін.

7. ІСТОРІЯ
Арон Бух

8. ІСТОРІЯ

9. ІСТОРІЯ
Перед Першою світовою війною в Бердичеві
налічувалось:
-21 навчальний заклад, в тому числі і комерційне
училище, 3 гімназії, вище початкове училище, в
яких навчалося 2186 учнів;
- Давав спектаклі театр у спеціально збудованій
будівлі на кошти відомого в місті лікаря і
підприємця Д.М. Шеренциса;
-- також функціонували три невеликі приватні
кінотеатри, декілька бібліотек та ін.
В єврейскому фолкльорі та літературі (Менделе
Мойхер Сфорім, Шолом Алейхем, Дер Ністер та
ін.) і, разом з тим, в російській антисемітській
традиції XIX-XX ст. Бердичів виступає як символ
чи типовий приклад єврейського міста.
Культурний та релігійний аспекти
Лікарня доктора Шеренциса
(нині Бердичівський медичний коледж)

10. ІСТОРІЯ
З перших років становлення радянської влади почались обмеження єврейського релігійного життя. Як наслідок, більшість
синагог (а їх до революції існувало близько 80) – було закрито.
Проте культурне життя на ідеш аж до 1930-х років було досить активним:
В 1920 р. відкрився міський драматичній театр.
В 1928 р. – Бердичівський історико-культурний заповідник з меморіальними кімнатами Шевченка, Шолом-Алейхема та
Бальзака.
Існувала мережа шкіл з викладанням на ідеш. Виходила газета “Дер арбетер” (“Робочий”).
У 1924 р. в Бердичеві було створено перший в Україні державний суд, де справи велися на ідеш; мову було визнано
офіційною разом з українською та російською і у ряді інших державних структур.
Культурний та релігійний аспекти
Але вже на початку 1930-х років
з’явилися обмеження щодо
використання ідеш офіційно. В
середині 1930-х – публікація “Дер
арбетер” була припинена. Та під
приводом неперспективності з
часом було ліквідовано практично
всі школи на ідеш.

11. ІСТОРІЯ
Бердичів був захоплений німцями у липні 1941 р., після
чого майже одразу розпочалися масові розстріли
єврейського населення, і так як відсоток євреїв складав
велику частку відносно населення міста – то і відсоток
розстріляних євреїв щодо населення міста був одним із
найбільших в Україні. В Бердичеві існував район гетто,
де нині встановлено пам’ятник.
Роки війни

12. Згадки про Бердичівських євреїв у літературі

13. Бердичівська легенда:
Ізя-газировщик
Рондель Еля Шаєвич – Ізя-газировщик, відомий
у місті продавець газованої води.
Народився Ізя, як його називають бердичівляни, 4
квітня 1922 року в багатодітній сім’ї, де було п’ятеро
дітей. Все його життя, аж до виїзду на постійне місце
проживання до США, пов'язане з Бердичевом. Тут він
працював, тут народились дві його доньки, тут він
став своєрідною візитною карткою міста.
У 1991 році Еля Рондель переїздить до США,
проживає в живописному містечку Монсей (Monsey)
неподалік від Нью-Йорка. В околицях цього містечка
проживають також дві його дочки з зятями та четверо
дорослих онуків. Ізя має також двох правнуків.
Ім’я "Ізя" було вигадане бердичівською шпаною,
проте він ніколи не ображався на це. А коли люди
цікавились походженням цього імені, жартував, що
"Ізя" – це підпільна кличка.

14. Бердичівська легенда:
Ізя-газировщик
Знамениті жарти Ізі:
- Напис на будці: "Зачинено. Виїхав в Америку. Ізя".
- Ізю запитали: Изя, вам нужна "Волга"?
Ізя: Нет! Зачем мне столько воды?
- Ізя розмірковував: Другие строят свои дома с камня и кирпича, я же свой построил на воде…
- Прогулятись по Бердичеву та не випити газ-воду у Ізі – такого не могло бути ніколи! Дівчинка
років 5-6 підходить до кіоску: Папа, там же не дядя Изя, а тетя Изя! (підміняла Ізю його дружина).
- Покупець заглядає у будку і запитує: Вода есть? Ізя з гордістю оглядає свою тісну будку та каже:
Воды нет. Прошу выйти с магазина!

15. Бердичівська легенда:
Ізя-газировщик
Ізя в Америці (фото 2008 р.)
Підходить до будки з водою покупець і протягує одну
копійку.
Ізя: - Вам на все деньги?
Декілька фраз та висловлювань:
Для того, щоб видати дочку заміж, Ізя сів на воду, а дружину
посадив на хліб (дружина у магазині №40
працювала у хлібному відділі).
- Люди построили на воде Днепрогэс. Почему Изя не может
себе построить дом?
Місцева газета взяла у Ізі інтерв’ю по телефону. Вмовляли
розкрити таємницю його майстерності.
Ізя відповів: - Что за паника? Абисл сиропчик, абисл хохма –
и сверху 200 грамм водички!

16. Сьогодення
На разі центром єврейського життя в Бердичеві є громада “Хабад Любавіч”, створена у
1999 році. Громада має зв’язок майже з усіма євреями міста (за даними громади таких приблизно 300,
але за неофіційними даними та з урахуванням громадям, що мають частково єврейське коріння –
набагато більше). У 2001 р. було збудовано нову синагогу, завдяки щедрій пожертві родини Рор (з Нью
Йорку, США)
До 2003 р. Рабином синагоги був Ш. Плоткін, з початку 2004 р. — рабин М. Толлер. В місті функціонують
йешива та колель. Проводяться заняття в еврейскій початковій школі, недільній школі, діє еврейський
дитячий садочок.
Релігійна громада організовує посильну допомогу літнім, хворим, одиноким людям. Ще один напрям
роботи Спілки єврейської культури – зусилля щодо залучення до єврейської культури і традицій, до вивчення
івриту.
Крім діючої нової синагоги в Бердичеві збереглися Хоральна та Загребельна синагоги, також релігійною
святинею є могила цадика Леві Іцхака Бердичівського, яку регулярно відвідують євреї з різних міст та
країн, яких гостинно приймає Бердичівська Еврейська громада.

17. Сьогодення Єврейська громада “Хабад Любавіч”
(Єврейське кладовище)

18. Сьогодення Єврейська громада “Хабад Любавіч”
(Єврейське кладовище, поховання
цадика)

19. Сьогодення Єврейська громада “Хабад Любавіч”
(Єврейське кладовище, пам’ятник)

20. Сьогодення
Єврейська громада “Хабад Любавіч”
(Діюча синагога, ранкова молитва)

21. Сьогодення
Єврейська громада “Хабад Любавіч”
(рабин та старійшини громади)

22. Сьогодення Єврейська громада “Хабад Любавіч”

23. Сьогодення Єврейська громада “Хабад Любавіч”

24. Сьогодення Щорічне святкування Хануки
Святкування традиційно
розпочинається із
запалювання
7-метрової ханукії в центрі
міста.

25. Сьогодення Бердичівська хоральна синагога
(закрита на ремонт)

26. Сьогодення Пам’ятник “Праведникам світу” в районі, де
знаходилось гетто

27. Сьогодення Бердичівський історичний музей
Сувій Тори XVII ст.

28. Сьогодення Бердичівський історичний музей

29. Сьогодення Бердичівський історичний музей

30. Сьогодення
Книга, події якої розгортаються у цьому
будинку: “Фріда”, Марина Гримич.
Фото цього ж будинку використано на
обкладинці книги Ф. Горенштейна
“Бердичів”.
Старий єврейський будинок вул. Торгова 4
(досі заселений, але вже не євреями)

31. Сьогодення Бердичівська єврейська месіанська
громада “Яхад”
Громада “Яхад” заснована у 1999 р. і включає в себе як
представників єврейського народу так і не євреїв.
Громада дотримується єврейських звичаїв та традицій,
бере участь у святкуванні єврейських релігійних свят та
пропагує єврейську культуру в місті Бердичеві. Надає
посильну допомогу тим, хто її потребує, організовує
різноманітні заходи та клуби спілкування і відпочинку,
при громаді діють декілька центрів реабілітації для
алко- і наркозалежних людей. Проводиться святкування
Шабату(щосуботи).

32. Сьогодення
Рабин громади(справа) та
один із старійшин(зліва), святкування Суккоту.
Єврейський клуб спілкування “7:40”
Свята і церемонії в “Яхад”

33. Сьогодення Свята і церемонії в “Яхад”
Єврейське весілля - “Хупа”
Благословіння на юність
“Бар міцва” (“Син заповіді”)
Перехід хлопчиків з дитинства до
самостійної юності

34. Сьогодення Театральні постановки, концерти та
різні святкування в “Яхад”

35. Сьогодення Традиційний вуличний ерев-Шабат
(свято зустрічі суботи)

36. Сьогодення
В Бердичеві кажуть: “… хто тут прожив хоч 3 роки, того
про національність не запитують…”
І не важливо, в кіпі ти чи без, так чи інакше єврейська
культура тут стосується кожного.