Презентація до лекцій з медіаосвіти «Професійні стандарти в медіа та маніпулювання при їх порушенні»

1. Професійні стандарти в медіа та
маніпулювання при їх порушенні

2. План
1. Роль медіа в суспільстві
2. Журналістська етика
3. Кодекс етики українського журналіста
4. Журналістські професійні стандарти
5. Порушення стандартів і маніпулювання в медіа
6. Висновки

3. І. Роль медіа в суспільстві

4. Обов’язок журналіста — пошук правди та забезпечення
всеосяжного висвітлення подій та способів витрачання
бюджетних коштів.

5. ІІ. Журналістська етика

6. Журналістська етика — набір правил і норм
поведінки, яких мають дотримуватися всі, хто збирає,
опрацьовує та поширює масову інформацію.

7. Частина будинку, через яку пройшла ракета під час Броварської
катастрофи 2000 року © Бровар, 2008
Броварська катастрофа (2000)

8. Загибель принцеси Діани (1997)
© Nick Parfjonov, 1995

9. Вторгнення на Кубу (1961)
Тед Шульц (Tad Szulc)
© The New York Times

10. ІІІ. Кодекс етики українського журналіста

11. Кодекс етики українського журналіста
(затверджено 12 грудня 2013 року на пленумі Національної спілки журналістів України та
місяцем раніше – рішенням Комітету Незалежної медіа-профспілки України)
Джерело: http://nsju.org/page/196
1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності
журналіста.
2. Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням
етики журналіста.
3. Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При
цьому не виключається його право на журналістське розслідування,
пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість
інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж
приватні інтереси особи.
4. Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо
звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до
відповідного рішення суду.
5. Журналіст не розкриває своїх джерел інформації окрім випадків,
передбачених законодавством України.

12. 6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про
факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та
редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх
повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників
загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.
7. Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від
реклами відповідною рубрикацією.
8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки,
відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні
фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання
відрепетируваних та реконструйованих новин.
9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від
одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить
упередженість чи необґрунтовані звинувачення.
10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської
критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути
подані оцінки незалежних експертів.
Кодекс етики українського журналіста (продовження)

13. 11. Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке
призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні
фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату.
12. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої
поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.
13. Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації.
Журналіст при зборі інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-
яких законних, в тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в
зборі інформації. Використання негласних прийомів збирання новин допускається
лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу.
Такі прийоми можуть бути виправдані лише у разі, коли іншими способами зібрати
інформацію неможливо.
14. Плагіат несумісний із званням журналіста.
15. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію,
національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання.
Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця
інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків
або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати
вживання образливих висловів, ненормативної лексики.
Кодекс етики українського журналіста (продовження)

14. 16. Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати
будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам. Необхідно
протистояти проявам зовнішнього втручання в контент – як безпосередньому тиску,
так і діям, що мають непрямі ознаки такого втручання.
17. Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за
виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням
журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих
цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням
догодити певним силам чи особам . Журналіст не має права використовувати
фінансову інформацію до її оприлюднення з метою власного збагачення.
18. Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із
дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення
приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів.
Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх
можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками
подій, пов’язаних із насильством.
19. Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з
професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою
для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд
конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з
журналістської етики.
Кодекс етики українського журналіста (продовження)

15. ІV. Журналістські професійні стандарти

16. 1. Баланс думок і точок зору
2. Достовірність (посилання на джерела)
3. Точність подачі інформації
4. Повнота представлення фактів та інформації по
проблемі
5. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок
6. Оперативність (своєчасність) подачі інформації

17. © Інститут масової
інформації

18. © Інститут масової
інформації

19. © Інститут масової
інформації

20. V. Порушення стандартів і маніпулювання
в медіа

21. «Мова ворожнечі»
«Чортківський вісник»
(2 лютого 2018)
Стаття, підписана головним редактором газети Мар’яною Полянською
© eduard.dolinsky // facebook.com

22. «Джинса» — зумисна прихована реклама чи
антиреклама, подана у вигляді новин, авторських
текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.
Джинса
Політична Комерційна

23. Ознаки «джинси»:
o наявність цілком або майже ідентичного матеріалу в інших
ЗМІ, особливо, якщо в цих ЗМІ такий матеріал маркований
як реклама;
o матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів,
робіт або послуг певного суб’єкта (вказування в матеріалі
адреси магазину, контактного телефону фірми тощо);
o фігурування в матеріалі як експерта особи, що не
компетентна коментувати подію або процес, яким
присвячений матеріал, зважаючи на рід занять і сферу
інтересів такої особи;
o безпідставне акцентування уваги лише на позитивних або
негативних характеристиках певного товару (суб’єкта).

24. © Інститут
масової
інформації

25. © Інститут масової
інформації

26. Цензура в ЗМІ — це будь-яка вимога з боку органів державної
влади або інших структур, спрямована, зокрема, до журналіста,
власника, редактора або іншого працівника засобу масової
інформації, узгоджувати певну інформацію перед її
оприлюдненням, заборона її поширювати чи перешкоджання її
тиражуванню і розповсюдженню в будь-який інший спосіб з
метою забезпечення політичних, економічних чи інших
інтересів цієї структури.
Самоцензура (внутрішня цензура) – добровільна відмова від
оприлюднення яких-небудь думок, творів або частин творів,
найчастіше, задля уникнення неприємних наслідків.

27. VІ. Висновки
Джерело: http://baleta.blogspot.com/2010/06/media-manipulation-examples.html

28. Література
1. Іванов В., Сердюк В. Журналістська етика: 3-є вид., випр. — К.:
Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 224 с.
2. Малахов В. А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – 6-те вид. – К.:
Либідь, 2006. – 384 с.
3. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник для студентів педагогічних
коледжів / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою
редакцією В. В. Різуна. — Київ: Центр Вільної Преси, 2014. — 431 с.
4. Гаврада І. Цензура як прояв недемократичності державної політики
України у сфері засобів масової інформації // Політичний менеджмент:
наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський. — 2006. — № 5. — С.
95-106 — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

29. Підготовка до семінарів «Види медіа»
Телебачення
o Визначення поняття. Розвиток явища.
o Джерела прибутків. Що продають телекомпанії? Ефірні телекомпанії. Продакшн
(продюсерські) компанії. Бізнес-модель телекомпанії.
o Українські медіамагнати і монополізація національного телепростору.
Рейтингування телеканалів.
o Маніпулятивне телебачення.
o Загальна картина програмування сучасного телеефіру.
o Нові технології в ТБ.
Кінематограф
o Виникнення та історія кінематографа. Кінематограф як вид мистецтва та форма
соціальної комунікації.
o Кіно як екранна культура. Мова кіно. Фільм і реальність.
o Джерела прибутків.
o Кіножанр як комунікація між виробником і аудиторією.
o Аналіз фільму через призму жанру.
o Кіно й нові технології.

30. Газети
o Що таке преса? Чому варто читати газети?
o Структура сучасної газети. Газетні жанри. Стандарти подання інформації в газеті.
o Газети як медіабізнес. Джерела прибутків. Газета в епоху нових медіа.
Журнали
o Що таке журнал? Види журналів.
o Огляд сучасного ринку журналів. Дитячі та молодіжні видання.
o Цінності ілюстрованих журналів: журнали для жінок / журнали для дівчат; журнали
для чоловіків / журнали для юнаків; журнали «стилю життя».
Радіо
o Радіо як мас-медіа. Джерела прибутків. Формати радіо: музичні й немузичні.
Музика як частина поп-культури
Відеоігри
o Загальна характеристика. Розвиток явища.
o Сутність відеоігор, яка визначає їхню осібність в індустрії розваг. Специфіка
драматургії відеоігор.
o Класифікація відеоігор. Регулювання розповсюдження відеоігор.