2. Протягом 9 місяців з моменту
окупації Криму держава так і
не запропонувала стратегію
або хоч якогось плану його
повернення.
3. Стратегія повернення Криму була
задумана для нової ситуації в
країні, коли держава більше не є її
монопольним виконавцем, більше
того, коли держава може бути не
зацікавленою у її реалізації, коли
з’явилися інші гравці: приватний
бізнес та недержавні волонтерські
організації, активність яких значно
підвищилася після Майдану 2014
року.
4. Сценарії співробітництва НДО
та приватного сектору із державою
• працювати паралельно (дублювання);
• примушувати державні структури працювати
належним чином (контроль та примус — watchdogs);
• працювати замість державних структур (заміщення);
• співпрацювати («оркестр»).
6. Стратегія визначає основні напрямки роботи,
принципи та загальний задум — створення
найбільш сприятливої ситуації для повернення в
ситуації, яку з позиції сьогодення складно
передбачити.
6
7. Мета Стратегії
• показати комплексний підхід до справи;
• шляхи досягнення успіху;
• надихнути виконавців вірою в успіх.
7
8. Військовий аспект
• Розвиток сил стратегічного стримування.
• Відмова від ідеї відновлення ядерного
статусу.
• Відхід від російських стандартів розбудови
Збройних Сил та замовників ОПК в РФ.
8
9. Економічний аспект
Навчитися створювати економічні важелі впливу,
як державні, так і недержавні, і вміло їх
використовувати для виснаження економіки
Криму та бюджетних ресурсів РФ.
9
10. Економічний аспект
Доведення економіки Криму до банкрутства,
перетворення півострова у непосильне ярмо
для бюджету РФ — виправдані дії.
11. Економічний аспект
Лояльне населення Криму готове терпіти
економічні негаразди заради повернення
півострова до України.
12. Сфери блокади Криму: туризм,
енергетика, водопостачання та
поставки продовольства,
транспортне сполучення.
17. Гуманітарний аспект
• Забезпечення невідворотності покарання за скоєні
злочини проти держави.
• Держава має допомагати та підтримувати тільки
лояльних жителів Криму і тільки на території,
підконтрольній Україні.
• Наші союзники в Росії: анти-Путінська опозиція та
національно-визвольний рух.
• Відрив від впливу РФ її ключових сателітів є
бажаним.
17
18. Організаційний аспект
Потрібен центр координації:
• прообраз нової владної структури Криму;
• достатні повноваження та ресурси;
• має викликати довіру всіх гравців та у
лояльного населення Криму.
18
19. Ідейний аспект
Крим неможливо повернути та утримати у складі
нереформованої України.
• Успіх антикорупційної реформи.
• Модернізація країни через реформи.
• Власна об’єднуюча концепція на противагу
концепції «Русского мира».
• Суспільний консенсус щодо співіснування двох
основних мов.
19
20. Правовий аспект
Для перемоги у гідридній війні Україна має
увійти у вигідне для себе правове поле, інакше
неможливо:
• правильно визначити сторони конфлікту;
• досягти дієвого миру;
• згуртувати націю під час війни;
• отримати іноземну військову допомогу.
20
21. Три сценарії реалізації стратегії в умовах
активної протидії з боку РФ:
• Крим повертається під юрисдикцію України;
• Крим стає «незалежним»;
• Повний провал даної стратегії.
21
22. Стратегія є запрошенням до творчого залучення
усіх небайдужих людей відновити соборність
України та політичним інструментом згуртування
нації навколо цієї ідеї:
• для депутатів, політиків, держслужбовців
• для активістів, волонтерів,
• для представників приватного бізнесу
• для іноземних друзів України
22