Регулятор в енергетиці
•
0 likes•199 views
Що і кого регулює діюча НКРЕКП, та чому потрібен новий регулятор в енергетиці. В березні 2016 року планується реєстрація законопроекту про новий ринок електроенергії, де ключовим має бути право споживача обирати собі постачальника. Без нового регулятора є ризики щодо викривлення пропонованої моделі енергоринку.
Recommended
Recommended
More Related Content
What's hot
Similar to Регулятор в енергетиці
Similar to Регулятор в енергетиці (20)
Регулятор в енергетиці
- 1. Нахіба нам регулятор?: Чому Україні потрібен незалежний регулятор енергетичних ринків і який він має бути
- 2. Від узаконеної монополії до конкурентних умов на енергоринку До 90-х років узаконена монополія в більшості країнах світу. Вертикально- інтегрована компанія • Виробництво • Розподіл • Збут • подорожчання традиційного викопного палива (з 70-х років); • зростання споживання електроенергії; • забруднення довкілля; • посилення екологічного законодавства; • збільшення тарифів для кінцевих споживачів. За рахунок чого зменшувалась ефективність монополій: Енергетичний ринок • Природні монополії • Елементи конкуренції • Допустима межа концентрації ринку (антимонопольне регулювання) Природні монополії поступово перетворюються в енергетичний ринок.
- 3. Контроль і регулювання ринків в Україні КОНТРОЛЮЄ: РЕГУЛЮЄ: • Концентрацію ринків • Ціни та тарифи, що складаються на ринках • Діяльність ліцензованих учасників ринків енергетики та комунальних послуг • Ціни та тарифи на регульованих ринках Є незалежним державним органом зі спеціальним статусом Діє на підставі законодавства про захист економічної конкуренції Підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України Є державним колегіальним органом Підпорядкований Президентові України і підзвітним Верховній Раді
- 4. Антимонопольне регулювання В світі є два основні підходи антимонопольного регулювання – американський, що забороняє будь-яку монополізацію, та європейський, який базується на забороні антиконкуретних угод. Відповідно, концентрація ринку в США встановлена на межі до 6%, а в європейських країнах – від 25 до 50%. Спільною для обох підходів є заборона картельних угод*. Концентрація ринку в Україні складає 33% (для виробництва електроенергії). *Картель (франц. cartel «об'єднання, виклик на двобій» від італ. cartello «оголошення» від carta «папір» від лат. charta «папір» ст.-гр. χάρτης «лист папірусу») – це об'єднання кількох підприємств однієї галузі, учасники якого укладають угоду щодо розподілу ринків збуту й цін і зберігають свою власність на засоби виробництва і продукцію; найпростіша форма монополістичного об'єднання. // Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії.
- 5. Про НКРЕКП Утворення комісії та призначення її складу: здійснено Президентом*. *З моменту створення Комісії (1995 р.) до серпня 2014 р. в Україні діяли дві окремі комісії – регулювання електроенергетики та регулювання комунальних послуг. *Відповідно до рішення Конституційного суду України від 8 липня 2018 у справі №14-рп / 2008, визнано неконституційним положення законів України щодо наділення Президента повноваженнями створення і ліквідації національних комісій регулювання природних монополій, затвердження їх положень, а також призначення і припинення повноважень голів та членів національних комісій регулювання природних монополій. Склад НКРЕКП: Голова та шість Членів по напрямках: ринок природного газу та нафти, енергоринок, ринки теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, узагальнення практики застосування законодавства, ліцензування, формування єдиної державної політики у відповідних сферах. Голова та Члени комісії є державними службовцями. Комісія має 23 територіальні підрозділи,тобто майже в кожній області. Статус комісії: державний колегіальний орган, підпорядкований Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. Розпорядження КМУ носять виключно рекомендаційний характер для діяльності комісії. Джерело фінансування: діяльність комісії фінансується з державного бюджету.
- 6. Основні завдання НКРЕКП 1. Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів суміжних ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2. Збалансування інтересів суб'єктів господарювання, споживачів і держави; 3. Забезпечення прозорості і відкритості діяльності на регульованих ринках; 4. Сприяння розвитку конкуренції на регульованих ринках; 5. Забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 6. Сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів держави, суб'єктів природних монополій та споживачів товарів (послуг), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій; 7. Забезпечення самоокупності діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; 8. Захист прав споживачів товарів (послуг) на регульованих ринках; 9. Забезпечення рівних можливостей для доступу споживачів до товарів (послуг) на ринках, які перебувають у стані природної монополії; 10. Обмеження впливу суб'єктів природних монополій на державну політику та сприяння конкуренції на суміжних ринках з метою забезпечення ефективного функціонування відповідних галузей.
- 7. Що регулює НКРЕКП: в цифрах і по суті (на початок 2016 року) Річний фінансовий обіг коштів цих підприємств - близько 300 млрд. грн. Це більше половини загального фонду державного бюджету України. • 354 ліцензіатів з виробництва електроенергії з традиційний джерел, постачання (без урахування незалежних постачальників) та передачі електроенергії; • 190 об'єктів альтернативної енергетики, що відпускають електроенергії в Оптовий ринок за "зеленим" тарифом. Сфера електро- енергетики: • 94 ліцензіати з зберігання, постачання, розподілу та транспортування газу, нафтопродуктів і нафти. Нафтогазовий комплекс: • 98 суб'єктів господарювання в енергетиці; • 2307 ліцензіатів з теплопостачання та централізованого водопостачання та водовідведення. Природні монополії: • 23 ліцензіати з теплопостачання; • 37 ліцензіатів, що отримали ліцензії від ОДА; • 379 виробників теплової енергії на ТЕЦ, когенераційних установках та з використанням поновлювальних джерел енергії. Сфера тепло- енергетики:
- 8. Баланс виробництва і споживання ресурсів Показники 2015 р. ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ (млн. кВт∙год) Виробництво 157 634,80 Експорт 3 641,60 Споживання (нетто) 118 726,90 ВУГІЛЛЯ (тис. тонн) Видобуток 39 744,70 у т.ч. коксівного 8 325,10 енергетичного 31 419,60 Споживання вугілля 28 637,60 Показники 2015 р. НАФТА (тис. тонн) Видобуток нафти з газовим конденсатом* 2 461,70 у т.ч. НАК «Нафтогаз України»* 2 181,80 Поставка нафти на НПЗ України 416,2 у т.ч. імпорт нафти 0 Переробка нафтової сировини на НПЗ України та Шебелинському ГПЗ** 472,6 Виробництво нафтопродуктів:** бензину 177,3 дизельного пального 108,7 мазуту 55,2 Транзит нафти 15 153,50 Показники 2015 р. ГАЗ (млн. м3 ) Видобуток газу* 19 896,00 у т.ч. НАК «Нафтогаз України»* 16 032,00 Споживання газу 33 727,00 Імпорт газу 16 454,00 Транзит газу 67 079,00 *відповідно до статистичної інформації за січень – грудень 2015 року Міненерговугілля
- 9. Приклади Регуляторів в світі Статус: Незалежний орган (некомерційна організація), який підпорядкований Виконавчому комітету та звітує Раді директорів. Фінансування: за рахунок членських внесків та грантів. В центрі обов’язків Регулятора є служіння Споживачу, на захист його інтересів, та прагнучи підвищити якість і ефективність державного регулювання в Америці. Процес оскарження рішень не застосовується.
- 10. Приклади Регуляторів в світі Статус: постійно діючий незалежний інститут, який щорічно звітує перед парламентом. Членів (п’ять) пропонує Президент та призначає Парламентом на 5- ти річний термін. Фінансування: з державного бюджету, а також частина доходів енергетичних і газових мережевих компаній. Обов'язки: встановлення тарифів, ліцензування, моніторинг якості обслуговування і вирішення спорів. Процес оскарження рішень застосовується в судовому порядку.
- 11. Приклади Регуляторів в світі Статус: юридична особа з окремим і незалежним бюджетом, що звітує щорічно перед парламентом про свою діяльність. Голова призначається на 7 років Прем'єр-Міністром. Заступник голови – Президентом на 7 років. Фінансування: за рахунок зборів, штрафів та інших платежів, зібраних з ліцензіатів; допомога з державного бюджету не передбачена. Обов'язки: регулювання та контроль діяльності ринків енергетики та комунальних послуг, регулювання цін управління відходами, енергетична статистика та захист прав споживачів. Процес оскарження рішень застосовується в судовому порядку.
- 12. Приклади Регуляторів в світі Статус: комісія підконтрольна Прем'єр-Міністру, але без втручання у процес прийняття рішень, та підзвітна Міністерству економіки. Голову комісії призначає Прем'єр-міністр строком на 5 років. До складу комісії також входять заступник Голови та генеральний директор. Фінансування: за рахунок державного бюджету, із затвердженням кошторису Парламентом. Обов'язки: ліцензування підприємств в сферах енергетики та компослуг; затвердження тарифів; встановлення стандартів якості обслуговування; захист прав споживачів; сприяння конкуренції; видача і погашення сертифікатів походження на електроенергію з ВДЕ, КГУ, з енергоефективності. Процес оскарження рішень застосовується в судовому порядку.
- 13. Приклади Регуляторів в світі Статус: Автономний адміністративний орган, підконтрольним та підзвітним Парламенту. Комісіонери (сім) призначаються строком на 5 років і відкликаються Парламентом; з них – один заступник Голови і два рядових Члени - терміном на 2,5 роки (цей термін може бути продовжений лише один раз). Фінансування: за рахунок зборів за ліцензування, дозволів і сертифікатів, щорічних внесків ліцензіатів, коштів міжнародних організацій. Обов'язки: регулювання діяльності учасників ринків електроенергії, тепла (тільки когенерацію) та природного газу, в т.ч. ліцензування, видача технічних і комерційних положень, включаючи регулювання доступу до передавальних і розподільних мереж, встановлення тарифів, захист інтересів споживачів та інвесторів. Процес оскарження рішень застосовується в судовому порядку.
- 14. Що характерно для сучасної енергетики в Україні • обмеження конкуренції на ринках; • зношені мережі та інфраструктура; • присутність заангажованості у провладних кабінетах та відповідних установах; • вирішення проблем за рахунок наявних та нових споживачів через: а) збільшення тарифів для кінцевих споживачів; б) встановлення неофіційної плати за приєднання до мереж; • популістичні рішення щодо стримання наявного росту тарифів для населення, внаслідок чого – перехресне субсидування. Всередині країни - олігархічний монополізм, що склався ще з 90-х років: Зовнішня залежність - "газова голка" від імпортованого природного газу: • залежність від зовнішніх поставок газу є елементом економічного та політичного тиску. Де тут інтереси споживача? Україна - Учасник Енергетичного Співтовариства Зобов'язання імплементувати вимоги низки Директив Третього енергопакету в законодавство: • демонополізація та рівний доступ до ринків усім учасникам за чіткими критеріями; • посилення конкуренції на внутрішньому ринку; • скасування перехресного субсидування та справедливі ціни для споживачів; • посилення енергетичної безпеки. • поступове послаблення залежності від імпортованого газу, надаючи перевагу розвитку власних ринків видобутку. Внаслідок реформ та прийнятої стратегії:
- 15. Роль та ефективність НКРЕКП у реформуванні енергетики Новий ринок електроенергії Новий ринок природного газу Новий регулятор в енергетиці • Модель працює з жовтня 2015 року відповідно до ЗУ Про ринок природного газу. • НКРЕКП розроблено вторинне законодавство, внаслідок чого ризики стали недоліками: обмежена конкуренція (врахування інтересів великих гравців на ринку) та обмежені інтереси споживачів (абонплата за транспортування газу). • Законопроект розроблений, не зареєстрований в ВР. • Участь НКРЕКП у розробці вторинного законодавства несе наступні ризики: викривлення засад конкуренції всієї моделі енергоринку та обмеження інтересів споживачів. • Законопроект Про НКРЕКП № 2966 зареєстрований в ВР. • Впровадження нової моделі регулятора діючим керівним складом НКРЕКП несе наступні ризики: залежність у прийнятті рішень від політиків та олігархів, підміна інтересів споживачів та, як наслідок, негативний вплив на якість реформування енергетичних ринків взагалі.
- 16. Яким є і яким має стати Регулятор НКРЕКП сьогодні: • залежність від владних структур (посади Голови та Членів комісії були і є політичними); • недостатня прозорість формулювання та прийняття рішень; • непопулярні та недосконалі реформи; • низька заробітна плата комісіонерів порівняно з підприємствами галузі; • присутність недовіри Споживача та багатьох учасників регульованих ринків. Основні вимоги до нового Регулятора в енергетиці (згідно з відповідними Директивами ЄС): Функціональна та політична незалежність: • прозора процедура призначення Голови та Членів комісії через Конкурсну комісію, склад якої частково визначають Президент, ВР та КМУ; • рестарт діючого керівного складу, призначеного в серпні 2014 року; • обов'язкова ротація комісіонерів в подальшому; Неупередженість та прозорість: • чітка процедура всестороннього розгляду при прийнятті рішень інтересів споживачів, учасників ринку та держави; • публічність рішень; • встановлення чіткої відповідальності за прийняття рішень; Фінансова незалежність: • фінансування діяльності комісії за рахунок внесків учасників ринків, діяльність яких регулює комісія згідно з річним кошторисом на утримання комісії; • оприлюднення затвердженого річного кошторису на веб- сайті комісії; • достойна заробітна плата Голові, Членам та працівникам комісії (принаймні не менше середньозважених показників на регульованих ринках).