1. Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована 2008року
М. О. Володарська
ПРИРОДОЗНАВСТВО(за підручником І. В. Грущинської)
клас
Харків
Видавнича група «Основа»
2013
3. ЗМІСТ
Орієнтовне календарне планування..........................................................................................................5
Вступ ................................................................................................................................................. 7
Зустріч 1. Що таке явища природи?.......................................................................................................7
Природа і погода: збираємося у мандри порами р о к у ..............................................................................9
Зустріч 2. Яку форму має З е м л я ? ......................................................................................................... 9
Зустріч 3. Яку форму має горизонт?.................................................................................................. 11
Зустріч 4. Чому буває день і н іч ? ........................................................................................................13
Зустріч 5. Чому відбувається зміна пір року? ............................................. ................................... 15
Зустріч 6. Екскурсія. Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця?
Що таке гномон? Як навчитися у сонячну погоду визначати сторони горизонту? . . . 19
Зустріч 7. Як вимірювати температуру повітря?...............................................................................21
Зустрічв. Де в природі міститься вода?.............................................................................................23
Зустріч 9. Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні? ............................................. 25
Зустріч 10. Що таке колообіг води в природі?.................................................................................... 27
Зустріч 11. Якими бувають погода і хмарність?................................................................................. 29
Зустріч 12. Як виникає в ітер ?............................................................................................................. 31
Зустріч 13. Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?................................................33
Зустріч 14. Перевір себе: що я знаю про вплив Сонця на природу і погоду.
Які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду?.................................... 35
Осіння мандрівка...................................................................................................................................... 37
Зустріч 15. Які в осені прикмети?.......................................................................................................... 37
Зустріч 16. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі в осен и ?..................................................... 39
Зустріч 17. Як змінюється нежива природа восен и ?............................................................................41
Зустріч 18. Які осінні явища відбуваються у житті рослин?................................................................ 43
Зустріч 19. Як різняться рослини за тривалістю життя?......................................................................45
Зустріч 20. Як розмножуються рослини? ............................................................................................ 47
Зустріч 21. Як розселяються рослини?..................................................................................................49
Зустріч 22. Чому восени добре збирати гриби? .................................................................................... 51
Зустріч 23. Як змінюється життя комах і риб восени?.........................................................................53
Зустріч 24. Як змінюється восени життя птахів?................................................................................. 55
Зустріч 25. Як змінюється восени життя звірів? .................................................................................57
Зустріч 26. Які існують зв’язки між неживою та живою природою?.................................................. 59
Зустріч 27. Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?...........................................................61
Зустріч 28. Перевір себе: що я знаю про неживу та живу природу восени? .......................................63
Зимова мандрівка...................................................................................................................................... 65
Зустріч 29. Які прикмети у зими?.......................................................................................................... 65
Зустріч ЗО. Екскурсія. Як спостерігати за природою взимку? Практична робота.
Спостереження за формою сніжинок за допомогою лу п и ..................................................67
Зустріч 31. Як змінюється взимку нежива природа?........................................................................... 69
Зустріч 32. Як рослини пристосувалися до зими?................................................................................. 71
Зустріч 33. Як змінюється взимку життя комах і п тахів?................................................................... 73
Зустріч 34. Як звірі пристосувалися до життя взимку? ......................................................................75
Зустріч 35. Як люди піклуються про тварин узимку? .........................................................................77
4. Зустріч 36. Які турботи приносить зима л ю д я м ? ..................................................................................79
Зустріч 37. Перевір себе: що я знаю про природу взимку ....................................................................81
Весняна мандрівка....................................................................................................................................83
Зустріч 38. Які прикмети у весни? ........................................................................................................83
Зустріч 39. Які ознаки весни помітні в неживій природі?................................................................... 85
Зустріч 40. Як дерева зустрічають в е с н у ? ............................................................................................ 87
Зустріч 41. Які трав’янисті рослини першими зацвітають н авесн і?...................................................89
Зустріч 42. Чому кажуть, що весняний день рік г о д у є ? ...................................................................... 93
Зустріч 43. Коли з’являються навесні ком ахи ?.................................................................................... 95
Зустріч 44. Як змінюється навесні життя р и б ? .................................................................................... 97
Зустріч 45. Коли повертаються із вирію перелітні п тахи ?................................................................... 99
Зустріч 46. Як змінюється навесні життя звір ів?............................................................................101
Зустріч 47. Як треба поводитися серед природи навесні? ..............................................................103
Зустріч 48. Чим займаються люди в місті та селі навесні?..............................................................105
Зустріч 49. Екскурсія. Як спостерігати за природою навесні?............................ ...........................107
Зустріч 50. Перевір себе: що я знаю про погоду та природу навесні?.............................................109
Літня мандрівка ................................................................................................................................. 111
Зустріч 51. Які прикмети л і т а ? ........................................................................................................111
Зустріч 52. Як змінюється влітку нежива при рода?...................................................................... 113
Зустріч 53. Як змінюється життя рослин улітк у?............................................................................115
Зустріч 54. Які рослини зростають на луках та поблизу водойм?...................................................117
Зустріч 55. Чи всі лісові ягоди можна куш тувати?.........................................................................119
Зустріч 56. Як живеться тваринам у лісі в літ к у ? ............................................................................121
Зустріч 57. Як живеться тваринам улітку на луках та водоймах? ................................................123
Зустріч 58. Які рослини занесені до Червоної книги У к р а їн и ?..................................................... 125
Зустріч 59. Які тварини занесені до Червоної книги У к р а їн и ?..................................................... 127
Зустріч 60. Що ти знаєш про рослини — символи України?...........................................................129
Зустріч 61. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі в л іт к у ? ................................................131
Зустріч 62. Як змінюється впродовж року розташування сонця?...................................................133
Зустріч 63. Як досліджувати природу влітку?..................................................................................135
Зустріч 64. Перевір себе: що я знаю про сезонні зміни в п р и р од і...................................................137
Резервний урок. Які спостереження за природою допомогли людині створити календар? ........... 139
Резервний урок. Проект. Квіти в моєму ж и тті.................................................................................... 141
Резервний урок. Проект. «Книга скарг» природи...............................................................................143
4
5. ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
№
з/п
Тема уроку Дата
Вступ
1 Зустріч 1. Щ о таке явища природи?
Природа і погода: збираємося у мандри порами року
2 Зустріч 2. Яку форму має Земля?
3 Зустріч 3. Яку форму має горизонт?
4 Зустріч 4. Чому буває день і ніч?
5 Зустріч 5. Чому відбувається зміна пір року?
6 Зустріч 6. Екскурсія. Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця? Щ о таке
гномон? Як навчитися у сонячну погоду визначати сторони горизонту?
7 Зустріч 7. Як вимірювати температуру повітря?
8 Зустріч 8. Де в природі міститься вода?
9 Зустріч 9. Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?
10 Зустріч 10. Щ о таке колообіг води в природі?
11 Зустріч 11. Якими бувають погода і хмарність?
12 Зустріч 12. Як виникає вітер?
13 Зустріч 13. Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?
14 Зустріч 14. Перевір себе: що я знаю про вплив Сонця на природу і погоду. Я кі рослини
і тварини допомогають людям передбачати погоду?
Осіння мандрівка
15 Зустріч 15. Які в осені прикмети?
16 Зустріч 16. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі восени?
17 Зустріч 17. Як змінюється нежива природа восени?
18 Зустріч 18. Які осінні явища відбуваються у житті рослин?
19 Зустріч 19. Як різняться рослини за тривалістю життя?
20 Зустріч 20. Як розмножуються рослини?
21 Зустріч 21. Як розселяються рослини?
22 Зустріч 22. Чому восени добре збирати гриби?
23 Зустріч 23. Як змінюється життя комах і риб восени?
24 Зустріч 24. Я к змінюється восени життя птахів?
25 Зустріч 25. Як змінюється восени життя звірів?
26 Зустріч 26. Які існують зв’язки між неживою та живою природою?
27 Зустріч 27. Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?
28 Зустріч 28. Перевір себе: що я знаю про неживу та живу природу восени?
Зимова мандрівка
29 Зустріч 29. Які прикмети у зими?
ЗО Зустріч ЗО. Екскурсія. Як спостерігати за природою взимку? Практична робота.
Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи
31 Зустріч 31. Як змінюється взимку нежива природа?
32 Зустріч 32. Як рослини пристосувалися до зими?
33 Зустріч 33. Як змінюється взимку життя комах і птахів?
5
6. №
з/п
Тема уроку Дата
34 Зустріч 34. Як звірі пристосувалися до життя взимку?
35 Зустріч 35. Як люди піклуються про тварин узимку?
36 Зустріч 36. Які турботи приносить зима людям?
37 Зустріч 37. Перевір себе: що я знаю про природу взимку
Весняна мандрівка
38 Зустріч 38. Які прикмети у весни?
39 Зустріч 39. Які ознаки весни помітні в неживій природі?
40 Зустріч 40. Як дерева зустрічають весну?
41 Зустріч 41. Які трав’янисті рослини першими зацвітають навесні?
42 Зустріч 42. Чому кажуть, що весняний день рік годує?
43 Зустріч 43. Коли з’ являються навесні комахи?
44 Зустріч 44. Як змінюється навесні життя риб?
45 Зустріч 45. Коли повертаються із вирію перелітні птахи?
46 Зустріч 46. Як змінюється навесні життя звірів?
47 Зустріч 47. Як треба поводитися серед природи навесні?
48 Зустріч 48. Чим займаються люди в місті та селі навесні?
49 Зустріч 49. Екскурсія. Як спостерігати за природою навесні?
50 Зустріч 50. Перевір себе: що я знаю про погоду та природу навесні?
Літня мандрівка
51 Зустріч 51. Які прикмети літа?
52 Зустріч 52. Як змінюється влітку нежива природа?
53 Зустріч 53. Як змінюється життя рослин улітку?
54 Зустріч 54. Які рослини зростають на луках та поблизу водойм?
55 Зустріч 55. Чи всі лісові ягоди можна куштувати?
56 Зустріч 56. Як живеться тваринам у лісі влітку?
57 Зустріч 57. Як живеться тваринам улітку на луках та водоймах?
58 Зустріч 58. Які рослини занесені до Червоної книги України?
59 Зустріч 59. Які тварини занесені до Червоної книги України?
60 Зустріч 60. Щ о ти знаєш про рослини — символи України?
61 Зустріч 61. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі влітку?
62 Зустріч 62. Як змінюється впродовж року розташування сонця?
63 Зустріч 63. Як досліджувати природу влітку?
64 Зустріч 64. Перевір себе: що я знаю про сезонні зміни в природі
65 Резервний урок. Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?
66 Резервний урок. Проект. Квіти в моєму житті
67 Резервний урок. Проект. «Книга скарг» природи
68 Резервний урок. Екскурсія в будинок природи (відділ природи краєзнавчого музею)*
* Учитель планує та проводить екскурсію на власний розсуд, відповідно до місцевих умов певного регіону
(міста, села)
б
7. ВСТУП Дата,
Клас
Зустріч 1. ЩО ТАКЕ ЯВИЩА ПРИРОДИ?
Мета: ознайомити учнів з поняттям «явища природи», «сезонні явища»; розвивати спо
стережливість, допитливість, увагу; прищеплювати бажання працювати в групі.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М О М ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ О ПОРНИХ ЗНАНЬ, М ОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬН О Ї ДІЯЛЬНОСТІ
1. Ознайомлення з підручником «Природознавство»*
— Розгляньте підручник. Що зображено на обкладинці? Хто автори під
ручника? Де видано підручник?
— Чим ви займалися на уроках природознавства у 1-му класі?
— Які тварини допомагали вам навчатися?
— Розгляньте умовні позначення на с. 2.
— Прочитайте звернення вашого друга-підручника на с. 3. Щ о вас чекає
у 2-му класі?
— Чому корисно знати всі секрети природи? Для чого ми вивчаємо приро
дознавство?
2. Розповідь учителя
— Вивчаючи природознавство у 1-му класі, ви ознайомилися з тілами не
живої природи та організмами. Дізналися про зв’язок між живою і неживою
природою, про те, як людина може впливати на природу. Ви вже знаєте, що
життя природи різноманітне, цікаве, у ньому є свої таємниці. Деякі з них вам
уже відомі, а відкриття інших — ще попереду.
Вивчаючи природознавство у 2-му класі, ви зрозумієте, чому змінюються
пори року, ознайомитеся з явищами неживої і живої природи у різні пори
року, з тим, як змінюється рослинний і тваринний світ у різні пори року. Під
ручник допоможе вам поринути в дивовижний світ явищ природи і живих
істот та зрозуміти найголовніше — у природі все взаємопов’ язане. Природу
треба охороняти!
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Сформулювати тему уроку вам допоможуть загадки.
• Червоне коромисло — через річку повисло. (Веселка)
• Спершу — блиск, за блиском — тріск, за тріском — плеск. (Блискавка,
грім, дощ)
• Щ ось на небі гуркотить,
Наче звір страшний, летить.
Сильний дощ на землю ллється,
Звір у руки не дається.
Очі світяться яскраво —
Всі у дім тікайте жваво! (Грім та блискавка)
— Отже, про що ми з вами говоритимемо на уроці? (Про веселку, блис
кавку, дощ.)
— Як назвати це одним словом? (Явища природи.)
— Тема нашого уроку «Явища природи*.
* Грущинська І. В. Природознавство : підруч. для 2 к л.— К. : Видавничий дім
«Освіта*, 2012.— 160 с . : іл.
7
8. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с 5-7)
— Чому давні люди повинні були добре знати природу? Що природа дає
для людини? Чому природу з повагою називають Матінка-Природа?
— Що таке природа?
— Доведіть, що природа мінлива.
— ПригадайтеІ Що називають явищами природи? Наведіть приклади явищ
природи. Чи можна їх заборонити чи відмінити?
— Чого не буває взимку? влітку? восени? навесні?
— Уважно прочитайте і роздивіться зміст підручника (с. 4). З яких розділів
він складається?
— Які умовні позначення є на його сторінках, що вони означають (с. 5)?
— Відгадайте загадку.
• Чотири кольори мають,
Раз у три місяці барви міняють. (Пори року)
— Розгляньте фотографії на с. 4. Скільки є пір року? Скільки місяців
триває кожна пора року?
— Назвіть, які ви знаєте пори року.
— У якому місяці ви святкуєте свій день народження?
— Яка це пора року?
— Ч и є у вас ул ю б лен а пора року? Я ка? П оясн іть чому.
— Розгляньте фотографії природних явищ. Які явища природи зображені
на малюнку? Для якої пори року вони характерні?
2. Фізкультхвилинка (пантоміма)
Учні зображують дією текст, який читає вчитель.
— Ви — сніжинки. Вас крутить вітер, він то підкидає вас угору, то знову
опускає на землю. Удень ви блищите від сонечка, а вночі, коли крутить заме
тіль, вам хочеться танцювати сніговий вальс.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (due. Д о д а то к нас. 17)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці? (Про явища природи.)
— Що таке явища природи? (Явища природи — це зміни, що відбуваються
в природі.)
— З чим пов’язані явища природи? (Із сезонними змінами.)
— Наведіть приклади осінніх змін. (Дощ, дні коротші, птахи відлі
тають.)
— Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку?
— Яке найулюбленіше і яскравіше явище зимової природи ви знаєте?
— Розкажіть про сезонні явища в житті дерев, за якими вам удалося спо
стерігати минулого навчального року.
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
С. 4-7.
— Поясніть назви деяких місяців (за вибором). Які явища природи для них
характерні?
— Доберіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі. Відгадай
те їх.
8
9. ПРИРОДА I ПОГОДА: ЗБИРАЄМОСЯ
У МАНДРИ ПОРАМИ РОКУ
Зустріч 2. ЯКУ ФОРМУ МАЄ ЗЕМЛЯ?
Мета: допомогти дітям усвідомити, що Земля має форму кулі; пояснити, як утворюється
тінь, від чого залежить довжина тіні; навчити оцінювати роль науки у пізнанні світу.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М О М ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
— Як називаються зміни, що відбуваються в природі?
— З чим пов’язані ці зміни?
— Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку? восени?
— Поясніть назви осінніх (зимових, весняних, літніх) місяців.
— Які явища природи для них характерні?
— Розкажіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі.
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою.
Ви дізнаєтеся, що глобус — це модель земної кулі, що сонячне проміння
приносить на Землю світло й тепло та про те, як утворюється тінь.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 8-9)
— Розгляньте малюнок на с. 8. Що ви бачите?
— Пригадайте! Наше Сонце — зоря, величезна розпечена куля. Сонце
є джерелом світла і тепла на Землі. Яку форму має Земля? На що схожа форма
Землі: на тарілку чи на м’яч?
— Запитання, яку форму має наша Земля — плоску чи кулясту,— нікого
не здивує, бо всі знають, що Земля має форму кулі. Її так і називають — «земна
куля».
Побачив нашу планету зі значної висоти 12 квітня 1961 р. перший кос
монавт Землі — Юрій Гагарін. Він здійснив перший в історії людства
космічний політ, за 108 хвилин зробивши один оберт навколо Землі на кораблі
«Восток-1».
А як нам побачити велетенські рівнини, гори, океани і моря, що знахо
дяться на її поверхні? Що є моделлю нашої планети Землі?
— Відгадайте загадку.
• Тут міста, країни, скелі,
Океани і пустелі,
Гори, ріки і моря —
Мандрувати буду я!
Щ об по світу мандрувати,
Не виходжу я із хати,
Не сідаю у автобус,
А беру у руки... (глобус).
Дата,
Клас
9
10. Тлумачний словничок
Слово «глобус» перекладається як «куля». Модель — зменшене відтво
рення якогось об’єкта.
Дослідницька лабораторія. Утворення т ін і за допомогою джерела світла і глобуса
— Розгляньте малюнки на с. 9. Непрозорі предмети на шляху світла утво
рюють тінь. Розгляньте, яка частина глобуса освітлена, а яка — затемнена? Де
утворилася тінь?
— ПоміркуйтеІ Де тепліше: на світлі, чи в тіні?
— Відгадайте загадки.
• Хто поруч іде, а сліду не залишає. (Тінь)
• У полудень маленька, а ввечері — довгенька. (Тінь)
— Що таке тінь?
Робота в парі
— Роздивіться малюнки та скажіть, від чого залежить довжина тіні? Чому
в полудень тіні найкоротші?
— Чому в затінку завжди буває прохолодніше?
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Бліцопитування
• Джерелом світла і тепла на Землі є... (Сонце).
• Зменшене відтворення якогось об’єкта — це... (модель).
• Модель нашої планети Землі називається... (глобусом).
• Відбиток будь-якого непрозорого предмета, освітленого з протилежного
боку,— це... (тінь).
2. Д ля допитливих
— Учені припускають, що наша планета утворилася багато років тому з ве
личезної космічної хмари з газу і пилу, яка оберталася навколо Сонця. Посту
пово великі частинки пилу, рухаючись в одному напрямку, приєднали до себе
дрібніші, і з них сформувалася планета Земля.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Яку форму має Земля?
— Хто здійснив першу навколосвітню подорож у космос?
— Від чого залежить довжина тіні?
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
С. 8-9.
— Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте розповідь про
першого космонавта України — Леоніда Каденюка.
— Виміряйте своїми кроками довжину тіні від дерева опівдні та ввечері.
Порівняйте довжину тіні. Поясніть, чому довжина тіні змінюється.
10
11. Зустріч 3. ЯКУ ФОРМУ МАЄ ГОРИЗОНТ? Дата
Клас
Мета: ознайомити учнів з основними сторонами горизонту; навчити знаходити основні
сторони горизонту за Сонцем; розвивати мислення, допитливість; виховувати пі
знавальний інтерес.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М О М ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ О ПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
— Яку форму має планета Земля? Що є цьому підтвердженням?
— Порівняйте, якою була довжина тіні від дерева опівдні та ввечері. Пояс
ніть, чому довжина тіні змінюється.
2. Слухання розповідей учнів про першого космонавта України —
Леоніда Каденюка
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою.
Ви дізнаєтеся, що таке горизонт (обрій), лінія горизонту та основні чотири
сторони горизонту: північ, південь, схід і захід.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
— Як же знаходили дорогу додому древні мореплавці, мандрівники? (М ір
кування дітей.)
— Як ви знаходите шлях від будинку до школи? (За певними орієнти
рами.)
— З давніх пір люди вміли орієнтуватися на місцевості, використовуючи
помітні предмети і положення небесних тіл. Вони, наприклад, говорили: «Від
великої гори підеш у бік заходу і вийдеш до річки». Розрізняли чотири основні
напрями, які називали «сторонами світу*. Зараз ми називаємо їх сторонами
горизонту.
Той напрям, де Сонце піднімається найвище і сильніше гріє, вони назвали
півднем. Звідти вітер частіше приносить тепле повітря. Протилежний напрям,
де Сонце ніколи не з’являється і звідки дмуть холодні вітри, назвали північчю.
Уночі на нього вказує Полярна зірка.
— Де сходить Сонце, хто знає? (На сході.)
— А сідає? (Н а заході.)
2. Робота за підручником (с. 10-11)
— Розгляньте малюнок на с. 10. Чи вам доводилося бути у полі, на від
критій місцевості? Який простір постав перед вашими очима! Довкола було
видно поверхню Землі. Це — горизонт, або обрій. Він має форму круга.
— Що називають горизонтом? Що називають лінією горизонту? Які
основні сторони горизонту? Як скорочено їх записують?
— Розгляньте малюнок. Розкажіть, як знаходити основні сторони гори
зонту за Сонцем.
Тлумачний словничок
Слово «горизонт* перекладається як «обмежую» — встановлюю межу.
11
12. — З давніх часів мореплавці, вирушаючи у відкрите море, спостерігали,
як берег зникав за горизонтом. Коли люди дізналися, що Земля кругла, таєм
ницю горизонту було розкрито.
— Поміркуйте! На яку сторону горизонту виходять вікна класу, коли
опівдні в них світить сонце?
3. Фізкультхвилинка
— Уявіть, що ви стоїте обличчям на північ (до вчителя).
— Які сторони горизонту розташовуються навколо вас? (Ззаду — південь,
ліворуч — захід, праворуч — схід.)
— Оберніться обличчям на захід (до вікна), південь (до шаф), схід (до
дверей), північ (обличчям до дошки).
— Підніміть праву руку, назвіть сторону горизонту (аналогічно — ліву).
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Бліцопитування
• Земля має форму... (кулі).
• Модель Землі — ... (глобус).
• Земна поверхня, яку ми бачимо навкруги, називається — ... (горизонт).
• Уявна межа, де небо нібито сходиться із землею, називається... (лінією го
ризонту).
• Основні сторони горизонту називаються... (північ, південь, захід, схід).
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що називається горизонтом? (Земна поверхня, яку ми бачимо навколо
себе.)
— Що таке лінія горизонту? (Межа горизонту, де небо нібито сходиться із
землею.)
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
С. 10-11.
— Визначте, з якого боку знаходиться гніздо нашої знайомої Синьокрилої
Сойки, якщо на нього ніколи не світить сонце?
12
13. Клас
Дата,
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М О М ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
— Що називається горизонтом?
— Як називається межа горизонту, де небо нібито сходиться із землею?
— Чи можна доїхати або дійти до лінії горизонту?
— Як визначити сторони горизонту?
— З якого боку знаходиться гніздо нашої знайомої Синьокрилої Сойки,
якщо на нього ніколи не світить сонце?
2. Робота над загадками
• До вечора помирає, зранку оживає. (День)
• Підходити до будинку стала,
З неба сонце вкрала. (Ніч)
— Діти! Чим день відрізняється від ночі? (Удень світить сонце, співають
птахи, а вночі на небі місяць, зірки, природа завмирає.)
— Чому вдень ясно? (Тому, що на небі сонце.)
— Чому вночі темно? (На небі немає сонця.)
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що Земля обертається навколо своєї
вісі, чому буває день і ніч, що таке доба.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 12-13)
— Яку форму має планета Земля? Як називається зменшена модель земної
кулі?
— Про що можна дізнатися завдяки глобусу?
— Як називається уявна лінія, навколо якої обертається Земля?
— Розгляньте малюнок на с. 13.3 чого виготовив модель Землі їжачок Хи
трячок?
— Що він розказав про обертання Землі? Чому бувають день і ніч? Що таке
доба? Скільки годин вона триває?
Дослідницька лабораторія
Освітлення Землі впродовж доби', за допомогою глобуса та джерела світла
(лампочки) демонструється обертання Землі навколо своєї вісі та зміна освіт
лення впродовж доби.
— Відгадайте загадки.
• Що то за гість, що темряву їсть? (День)
• Чорна корова все на світі поборола. (Н іч)
— Розгляньте малюнки на с. 13. Які пори доби зображені на малюнках?
Опишіть шлях, який проходить Сонце небосхилом упродовж дня.
— Як ви вважаєте, що більше — Земля чи Сонце?
Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо своєї вісі як причиною зміни дня
і ночі; допомогти з'ясувати послідовність подій протягом доби;актуалізувати знання
про явища природи; розвивати вміння аналізувати і знаходити шляхи розв'язання
проблеми, що розглядається; прищеплювати інтерес до пізнання світу.
Зустріч 4. ЧОМУ БУВАЄ ДЕНЬ І НІЧ?
13
14. — Наші предки не могли знати, велике Сонце чи маленьке. Виявляється,
якщо намалювати Сонце розміром з великий апельсин, то Земля виявиться
розміром з макове зернятко. І маса Сонця теж величезна. Для того, щоб урів
новажити уявні ваги, на одну шальку потрібно покласти Сонце, а на іншу
чашу шальку — 330 тисяч таких планет, як Земля.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Самостійна робота
— Підкресліть те, що відбувається вдень, синім кольором, уночі — корич
невим, якщо події не мають відношення до часу доби — не підкреслювати.
Жара, зірки, політ кажанів, снігопад, спів птахів, місяць на небі, комарі,
гроза, дощ, Полярна зірка на небі, туман, високе сонце, прохолода.
2. Робота в групах
— Уявіть, як змінився б наш світ, якби обертання Землі припинилося?
Можливі висновки роботи груп
— На тій частині Землі, яка освітлюватиметься Сонцем,— буде дуже спе-
котно, можлива нестача питної води.
— На тій частині Землі, яка не буде освітлена Сонцем, буде дуже холодно,
не ростимуть рослини, буде довга ніч.
3. Робота над прислів'ям
— Зберіть прислів’я зі слів.
Доба, день, пріч, і, ніч.
Учитель вивішує слова на магнітній дошці, один учень розставляє їх.
Читання прислів’я хором.
День і ніч — доба пріч.
— У народі говорять: «День і ніч — доба пріч». Як ви розумієте зміст
прислів’я? (День і ніч складають 24 години, або добу.)
— Скільки повних обертів навколо своєї вісі зробить наша Земля за тиж
день? ( 7 обертів)
— Чому? (7 днів тижня.)
— А якби Земля не оберталася або перестала б обертатися навколо
своєї осі, що б сталося? (Одна сторона ввесь час була б повернена до Сонця,
а інша — ні.)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Навколо якої вісі обертається Земля: справжньої чи уявної?
— Скільки обертів робить Земля за добу? (1)
— Коли буває тепліше — вдень чи вночі, з чим це пов’ язано? (Світить
Сонце.)
— Чи змогли б існувати живі організми, якби круглий рік була тільки ніч
або день? (Н і)
— З чим пов’язана зміна дня і ночі? (З обертанням Землі навколо своєї
уявної вісі.)
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
С .12-13.
— З’ясуйте, які явища природи повторюються щодоби. Дослідіть, чи змі
нюється тривалість дня і ночі в різні пори року.
14
15. Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо Сонця як причини зміни пір року
на Землі; розвивати увагу, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М О М ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
— З чим пов’язана зміна дня і ночі на нашій планеті?
— Навколо якої вісі обертається Земля: справжньої чи уявної?
— Скільки обертів робить Земля за добу?
— Які явища природи повторюються щодоби?
— Чи змінюється тривалість дня і ночі в різні пори року?
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Виберіть висновок, якого ми дійшли на минулому уроці.
1) Ніч настає, оскільки на небі з’являється Місяць.
2) Планети обертаються навколо Сонця.
3) День і ніч настають через те, що Земля обертається навколо своєї вісі і по-
різному освітлюється Сонцем. (Останній висновок стосується минулого
уроку.)
— Які рухи Землі вам відомі? (Рух навколо своєї вісі,рух навколо Сонця.)
— До чого призводить рух навколо своєї вісі? (До зміни дня і ночі.)
— До чого призводить рух Землі навколо Сонця? (М и поки не знаємо.)
— Як ви вважаєте, чому буде присвячений урок?
— Ви дізнаєтеся про обертання Землі навколо Сонця, причини зміни пір
року, скільки триває рік.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 14-15)
— Пригадайте, що вам відомо про рух Землі навколо своєї вісі. Які бувають
пори року?
Якою є послідовність зміни пір року?
Уважно роздивіться малюнки на с. 14 та розкажіть друзям, як змінюєть
ся розташування Сонця опівдні влітку та взимку? Коли тіні опівдні бувають
короткими, а коли — довгими?
— Поміркуйте! Чому вдень тепліше, ніж уночі? Чому влітку тепло,
а взимку — холодно?
Робота в парі
— Роздивіться пейзаж у різні пори року. Розкажіть, як змінюється полу
дневе розташування (висота) Сонця в різні пори року?
— Чому розташування Сонця на небосхилі в різні пори року змінюється?
Що є причиною настання весни, літа, осені та зими на нашій планеті? Скільки
триває один оберт Землі навколо Сонця?
— Уважно роздивіться малюнок-схему «Рух Землі навколо Сонця» (с. 15).
Зверніть увагу, що вісь Землі завжди нахилена в один бік. Тому поверхня
Землі освітлюється Сонцем у різні пори року по-різному.
Для допитливих
Шлях, яким Земля обертається навколо Сонця, називають орбітою.
Зустріч 5. ЧОМУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗМІНА ПІР РОКУ?
Клас
Дата,
15
16. Підсумок. Зміна пір року — вічне і незмінне явище природи. Його при
чиною є рух Землі навколо Сонця, який триває 365 днів, або рік.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Демонстрування зміни пір року на Земліза допомогою телурія
— Діти! Подивіться на цей прилад.
— Хто з вас знає, як він називається? (Телурій)
— Промовте слово хором.
— Ви сьогодні маєте розкрити таємницю, чому на цей урок я принесла саме
цей прилад. (Учитель умикає телурій.)
— Я хочу вислухати ваші думки.
— Які припущення? (Модель Землі і Сонця, телурій зображує, як оберта
ється Земля відносно Сонця.)
— Яку роль гратиме лампа? (Лампа гратиме роль Сонця.)
— Уявіть спочатку, що поверхня Землі — це ваша рука. Увімкнемо лампу
(спостереження за вчителем, дотримання правил безпеки з електричними
приладами), піднесемо руку на такій відстані від лампи, щоб рука і лампа були
на однаковій висоті від столу. Що ви відчуваєте? (Руці дуже тепло.)
— Тепер, залишаючи руку на такій самій відстані від лампи, повільно під
німіть її вгору. Що ви відчуваєте? (Руці вже не так тепло.)
— Поверніть руку у вихідне положення. Що відчуваєте тепер? (Руці знову
тепло.)
— Опустіть униз. Чи тепло руці? (Руці не так тепло.)
— Чому? (Діти висловлюють свої думки.)
— Зробіть висновок.
— Розкажіть про те, як падають промені на руку в першому, другому і тре
тьому випадках. (У першому випадку промені падають прямо на руку, а в дру
гому і третьому — навскоси.)
— Так чому в першому положенні руці було тепліше? (Тому що промені
були прямі, арука знаходилася ближче до джерела тепла.)
— Виконаємо такий самий дослід з глобусом — моделлю Землі. У глобуса
є уявна вісь, навколо якої обертається Земля.
— Простежимо за обертанням глобуса.
— Куди дивиться вісь Землі: на Сонце чи у напрямку від нього? (Від
Сонця.)
— Як ви вважаєте, що несуть сонячні промені: світло, тепло або те і інше?
(І світло, і тепло.)
— Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі: в Києві чи
в Австралії. (В Австралії більше тепла.)
— Як ви вважаєте, яка пора року в Києві? (У Києві зима, а в Австралії —
літо.)
— Продовжуємо спостерігати за обертанням глобуса навколо Сонця.
— Вісь Землі дивиться на Сонце чи у напрямку від Сонця? (До Сонця.)
— Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі — в Києві
чи в Австралії? (Тепер тепліше в Києві.)
— Яка пора року в Києві? (Тепер в Києві літо, а вАвстралії — зима.)
— Спробуємо зробити висновок. Чому так сталося? (Версії дітей.)
— Поки наша півкуля повернена до Сонця, дні у нас довгі, промені прямі,
пора року — літо. Поки наша півкуля повернена від Сонця, дні у нас короткі,
промені косі, пора року — зима.
— Як ви вважаєте, що станеться, коли Земля зробить повний оберт нав
коло Сонця? (У Києві знову настане зима, а вАвстралії — літо.)
— За який період це станеться? (Зарік.)
16
17. — Скільки триває рік? (12 місяців.)
— Отже, що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця? (Зміна пір
року.)
— Яка головна причина зміни пір року? (Нахил земної вісі і рух Землі нав
коло Сонця.)
— Чому влітку день триває довше? (Сонце піднімається високо над гори
зонтом.)
— Чому взимку холодно? (Сонце низько над горизонтом.)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які рухи здійснює наша Земля?
— Скільки днів триває рік?
— Розкажіть одне одному в парах, в чому ж причина зміни пір року?
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
С .13-14.
— Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні
в різні пори року.
— Складіть казкову розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.
— Дізнайтеся, чи є місце на нашій планеті, де буває тільки ніч або день,
зима або літо.
Д О ДАТОК ДО ЗУСТРІЧ11
Робота в групах
— Які пори року ви знаєте? (Осінь, зима, весна, літо)
— Скільки їх? (4)
— Зараз ми об’єднаємося у 4 групи.
Учні обирають жетончики 4-х кольорів: жовтий, білий, зелений, червоний.
— У нас утворилися 4 групи.
— Учні з жетончиками жовтого кольору мають виявити не менше 5 се
зонних змін якої пори року? (Осені) Правильно.
— Учні з жетончиками білого кольору мають виявити не менше 5 сезонних
змін якої пори року? (Зими) Правильно.
— Учні з жетончиками зеленого кольору мають виявити не менше 5 се
зонних змін якої пори року? (Весни) Правильно.
— Учні з жетончиками червоного кольору мають виявити не менше 5 се
зонних змін якої пори року? (Літа) Правильно.
Вислуховуються виступи кожної групи.
На дошку вивішуються ілюстрації із картинами цієї пори року як допомога
і підтвердження сказаному. Звертається увага на зміни в живій і неживій при
роді.
Висновок: кожна пора року гарна по-своєму, має свої особливості, тобто
свої сезонні зміни.
Д О ДАТОК ДО ЗУСТРІЧІ 8
Гра «Уяви»
— Заплющте очі й уявіть себе певною рослиною або твариною водойми.
— Якби ви могли говорити, що б ви сказали людям?
— Чому ви так вирішили?
— Пам’ятайте, що чистоту води у водоймі можна оцінювати за наяв
ністю живих істот: бабок, травневих мух, водяних жуків, водяних метеликів,
мух-одноденок та ставкових клопів-водомірок, які є супутниками чистої води.
У забрудненій воді їх дуже мало або зовсім немає.
17
18. Про забруднення водойми свідчить «цвітіння» води, поява жовтої чи
жовто-білої піни біля берега.
ДОДАТО К ДО ЗУСТРІЧ115
Творче завдання. Складання казки про осінь (с. 41)
— Давайте спробуємо скласти казку про синочків Осені. А розпочнемо її
так, як зазвичай починаються казки.
Жила-була на світі Осінь.
— Як звали синочків Осені? (Вересень, Жовтень, Листопад — сини Осені.)
— Де вони жили? (Жили вони окремо від своєї матусі.)
— Що вирішила Осінь одного разу зробити? (Вирішила відвідати своїх
синів.)
— До кого першого Осінь пішла в гості? (До Вересня.)
— Що вона побачила в господарстві старшого синочка? (Син веселий, ла
гідний, багатий.)
— Чим же порадував її середній син? (Різнокольоровим убранням дерев, зо
лотими килимами.)
— Як зустрів свою матір Листопад? (Голими деревами, пустими полями.)
Учні добирають заголовок до казки та переказують її.
Зразок
К А З К А ПРО ОСІНЬ
Жила-була на світі Осінь. У неї були сини — Вересень, Жовтень, Листопад.
Вони жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного
з них, побачити, як вони поживають.
Спочатку зазирнула в господарство старшого сина Вересня. Там вона
побачила свого сина — лагідного, веселого, багатого, щедрого.
Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень
зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги.
Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе
в роботі.
Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує
сердито листя з дерев, лякає пташок. Засмутилася матуся, повернулася додому
стомлена й заснула міцним сном на цілий рік..
18
19. Зустріч 6. ЕКСКУРСІЯ. ЯК СПОСТЕРІГАТИ ЗА ПОЛУДНЕВИМ
РОЗТАШУВАННЯМ СОНЦЯ? ЩО ТАКЕ ГНОМОН? ЯК НАВЧИТИСЯ
У СОНЯЧНУ ПОГОДУ ВИЗНАЧАТИ СТОРОНИ ГОРИЗОНТУ?
Мета: розширити уявлення учнів про висоту Сонця на небосхилі, про значення світла
і тепла в природі; навчити встановлювати залежність між висотою Сонця на небо
схилі і довжиною тіні від гномона, між висотою Сонця і кількістю тепла, яке воно по
силає на землю; вчити у сонячну погоду визначати сторони горизонту; формувати
вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в природі; виховувати бажання
бачити красу природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М О М ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
— Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні
в різні пори року.
— Складіть казкову розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.
— Дізнайтеся, чи є місце на нашій планеті, де буває тільки ніч або день,
зима або літо.
— Відгадайте загадку.
• Красиве, хороше, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не до
зволяє. (Сонце)
— Що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця?
— Скільки триває рік?
— Чому влітку день триває довше?
— Чому взимку холодно?
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми поговоримо, як спостерігати за видимим рухом
Сонця на небі. Ви дізнаєтеся, як спостерігати за змінами полудневої висоти
Сонця та як встановити гномон, навчитеся у сонячну погоду визначати основні
сторони горизонту.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 16-17)
— Що таке полуднева висота Сонця? За допомогою чого визначають розта
шування Сонця на небосхилі? Що таке гномон?
— Розгляньте малюнок на с. 16. Одним з найдавніших винаходів людства
є гномон. Це вертикально встановлена жердина. За допомогою гномона у дав
нину визначали висоту Сонця над горизонтом.
У ясний сонячний день жердина відкидає тінь, довжина якої від сходу
Сонця до полудня (12 год) зменшується, а від полудня до заходу Сонця —
збільшується.
Для точності вимірювання важливе значення має висота гномона — чим
він вищий, тим довша тінь. Нині гномон як астрономічний інструмент уже не
використовують.
Не переплутайте гномона із гномом!
Практична робота. Вимірювання довжини т ін і від гномона т а планування
регулярних (1-2 рази на місяць) спостережень за висотою Сонця опівдні.
Установи жердину заввишки 1 м на шкільному подвір’ї чи біля свого бу
динку. Вимірюй довжину тіні в різний час доби.
Дата,
Клас
19
20. Що ти помітив? Як змінюється довжина тіні впродовж дня?
Записуй свої спостереження у зошит.
Вимірюй довжину тіні від гномона впродовж навчального року:
• 20-23 вересня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі;
• 20-23 грудня, коли найкоротші дні в році;
• 20-23 березня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі;
• 20-23 червня (під час канікул), коли найдовші дні в році.
Для допитливих
Сонячний годинник — прилад для визначення часу за напрямком тіні від
гномона та її руху по циферблату.
Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за
ясної погоди й зовсім не працювали вночі.
В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави —
місті Києві — є декілька сонячних годинників.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Дослідницький практикум. Як виникає тін ь? Якможна виміряти висоту дерева за
допомогою власноїтін і?
• Як виникає тінь?
Промені світла поширюються по прямій лінії і не можуть огинати пред
мети. Тому, коли промені зустрічають на своєму шляху перешкоду, крізь яку
не можуть пройти, зі зворотного боку перешкоди утворюється тінь. Більшість
тіл не пропускає світло: наприклад, стіни, меблі, твоє тіло. Такі тіла нази
вають світлонепроникними.
• Як можна виміряти висоту дерева за допомогою власної тіні?
Разом з дорослим виміряйте висоту вибраного вами дерева. Для цього по
трібні вимірювальна стрічка та сонячний день. Світло Сонця дасть і твою чітку
тінь, і тінь дерева. Крім того, ви маєте знати свій зріст. Припустимо, він стано
вить 1 м ЗО см.
Станьте так, щоб тінь від вашої маківки падала на який-небудь камінчик.
Позначте місце, на якому стоять ваші п’яти. Виміряйте відстань від нього до
камінчика. Тепер виміряйте тінь дерева. Зверніть увагу: поверхня, на яку
падає тінь, повинна бути рівною. Інакше у вимірюваннях буде помилка. Ваші
розрахунки будуть правильними, якщо ви виміряєте свою тінь і тінь дерева
якомога швидше, адже Сонце постійно рухається по небосхилу.
Попросіть дорослого помножити довжину тіні дерева на значення вашого
зросту і розділити отриманий результат на довжину вашої тіні. Якщо ви мі
ряли свою тінь, стоячи у взутті, додайте до зросту два сантиметри підборів.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що таке гномон?
— Які спостереження можна проводити за допомогою гномона?
— Як змінюється висота Сонця над горизонтом упродовж дня?
— У який час ви спостерігали найбільш довгу і коротку тінь свою і від
різних предметів?
— Коли сонце гріє сильніше: уранці, вдень або ввечері?
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
С .16-17.
— Доведіть, що від розташування Сонця залежить зміна пір року.
— Знайдіть інформацію про те, які спостереження за природою допомогли
людині створити календар.
20
21. Зустріч 7. ЯК ВИМІРЮВАТИ ТЕМПЕРАТУРУ ПОВІТРЯ? Дата
Клас
Мета: навчити учнів користуватися різними видами термометрів, вимірювати та запи
сувати температуру повітря; розвивати спостережливість; виховувати інтерес до
вивчення природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М О М ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, М ОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬН ОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Перевірка домашнього завдання
— Доведіть, що від розташування Сонця залежить зміна пір року.
2. Робота над загадкою
• Червоненька рідина,
У скляній сорочці вона,
Як тепло, то вгору стрибає,
А в холод — швидко вниз спадає. ( Термометр)
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як визначати температуру за показни
ками термометра.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (г. 18-19)
Тлумачний словничок
Слово «термометр» складається із двох слів, які перекладаються, як
♦тепло» і «вимірюю».
— Який прилад допомагає встановлювати, холодно чи тепло на вулиці?
Або визначає температуру тіла, коли хтось захворів?
— Розгляньте малюнки на с. 18. Які бувають термометри? У чому вимі
рюють температуру?
Розкажіть будову термометра. Чому відповідає одна поділка на шкалі тер
мометра?
Що показують цифри вище від нуля? Нижче від нуля? Як дізнаються число
градусів тепла чи холоду? Що позначають знаком плюс (+)? Знаком мінус (—)?
Дослідницька лабораторія
— Розгляньте малюнки на с. 19. Яку температуру показують термометри?
— Як правильно розмістити термометр для вимірювання температури по
вітря?
— Для отримання точних даних про температуру повітря термометр по
винен вільно обдуватися повітрям. У будинках, квартирах термометри слід
укріплювати біля того вікна, яке впродовж дня найменше нагрівається
сонцем.
— Прочитайте показники термометра: -16“; +21“; -7°; 0°.
Для допитливих
Температура тіла тварини (як і людини) може повідомити про її стан. Якщо
ваш улюбленець почав дивно поводитися і у вас виникла підозра на якусь хво
робу, поміряйте йому температуру. Найкраще це робити разом з дорослим за
допомогою електронного термометра.
2. Фізкультхвилинка
21
22. V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Практична робота
— Користуючись термометром, визначте температуру повітря (в класі, ко
ридорі, на вулиці), свого тіла і води (в акваріумі).
Наберіть з крана холодної води та виміряйте її температуру.
Результати спостережень один з учнів записує на дошці, а решта — в зо
шитах.
— Медичним термометром виміряй температуру свого тіла. Якщо темпера
тура піднімається вище +37°, це означає, що людина захворіла.
2. Робота з моделями термометрів — показ І запис різних температур
• 9 градусів тепла;
• 5 градусів нижче (вище) нуля;
• 4 градуси морозу;
• 10° тепла;
• + 11°.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Які бувають термометри?
— Що означають позначки біля чисел: 0°; +16°; -4°?
— При якій температурі буде тепліше: +12° чи -12°?
— Розкажіть, як правильно розміщувати термометр для вимірювання тем
ператури повітря.
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
— Скільки різних термометрів є у вас удома? Порівняйте їх. Виміряйте
температуру повітря у кімнаті й дізнайтеся, яка температура на вулиці.
22
23. . . . Клас
Мета: розповісти учням, де в природі міститься вода; дати уявлення про стан водоими
восени; розвивати спостережливість, мовлення, мислення; виховувати любов до
природи, бережливе ставлення до її багатств.
Зустріч 8 . ДЕ В ПРИРОДІ МІСТИТЬСЯ ВОДА? Дата
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М ОМ ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
— Що таке термометр?
— Як улаштований цей прилад?
— Які бувають термометри?
— Скільки різних термометрів є у вас удома? Порівняйте їх. Яка темпера
тура повітря у вас у кімнаті, а яка температура — на вулиці?
2. Робота над загадками
• Що тече, не зупиняється? (Вода)
• Що шумить без вітру? (Вода)
• У чому дірки не вивертиш? (У воді)
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що найбільше води у вигляді рідини міс
титься у різноманітних водоймах, що вода входить до складу ґрунту, рослин,
тіла тварин і людини.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 20-21)
— Пригадайте, які властивості має вода? Використовуючи допоміжні
слова, складіть розповідь про властивості води: рідка вода, безбарвна, прозора,
не має запаху та смаку, приймає форму посудини, тече.
— Розгляньте малюнки на с. 20. Пригадайте, де в природі зустрічається
вода.
— Як ви вважаєте, чому Землю називають «голубою планетою»?
— Як на глобусі позначають водні простори океанів і морів? Яка в них
вода? Де міститься прісна вода?
— Пригадайте, які моря омивають територію України. Покажіть їх на мапі
(глобусі).
— Назвіть і покажіть на фізичній мапі України найбільшу річку.
— У високому синьому небі пливуть білі пухкі хмаринки. Вони також
складаються із води. Бо, як насупляться й почорніють хмари, то з них випаде
на землю дощ або сніг. Отже, є вода і у ґрунті. Під поверхнею землі ховаються
підземні води. Рослини, тварини і люди також мають у своєму складі воду.
— Відгадайте загадку.
• Білий камінь у воді тоне. (Сіль, цукор)
Дослідницька лабораторія
— Розгляньте малюнки на с. 21. Які властивості води вони демонструють?
— Поміркуйте! Як довести, що у складі тіла людини є вода?
— Розгляньте малюнки. Синьокрила Сойка запитує: «З чого складається
березовий сік?».
2. Фізкультхвилинка
23
24. V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Гра «Уяви» [Вив.Д о д а т о к на с.17)
2. Розігрування сценки «Біля ставка восени»
У вчителя в руках м’яка іграшка — жабка. На дошці — фотографія ставка
восени.
У ч и т е л ь . Розкажи, будь ласка, жабко, що відбувається з твоїм ставком
восени?
Ж а бк а. Він змінюється!!! Улітку я такого не спостерігала.
У ч и т е л ь . Що так сильно тебе дивує?
Ж а бк а. Вода стала холодною, водні рослини опускаються на дно, і дове
деться всім жабам ховатися в мул до весни.
У ч и т е л ь . Ось у чому справа! Ми з учнями спробуємо в усьому розібра
тися.
— Як ви вважаєте, чому вода в ставку стала холодною? (Настала осінь, по
холоднішало, і вода стала холодною.)
— А чому жаби ховаються в мул? (Щ об їх не з’їли хижіриби.)
— А хто окрім жаб ще живе в ставку? (Різні риби, різні жучки, равлики.)
— Як ви вважаєте, чому водні рослини опускаються на дно? (Щ об не за
мерзнути.)
— А чому вони можуть замерзнути на поверхні ставка? (Сонце світить не
так сильно, вода погано прогрівається, рослинам бракує сонячного тепла.)
— Правильно. Незабаром настане зима, і вода в ставку замерзне — пере
твориться на лід. Але на лід перетвориться тільки поверхня ставка, а на самій
глибині вода не замерзне, і саме це допоможе водним рослинам перезимувати
і не загинути. Якщо ж рослини залишаться на поверхні ставка, то вони замерз
нуть і загинуть.
— Діти, подивіться на фотографію, якою прозорою стала вода в ставку! По
її поверхні пливе листя, опале з дерев. Подивіться уважно, що відбивається
у воді ставка? (Небо, хмари.)
— Згадайте, яким ставок буває влітку? Вода в нім така сама холодна, як
восени? Чому тепла?
— На березі ставка — пісок. Як ви вважаєте, який він на дотик? (Х о
лодний, вологий)
— Чому? (Восени на вулиці холодно. Сонечко гріє не так жарко, пісок не
нагрівається. Часто йдуть дощі, і тому пісок вологий.)
Ж а бк а. Тепер я зрозуміла, чому вода в ставку холодна і чому водні рос
лини зникли, і навіщо жаби в мул ховаються — настала осінь.
— Мила жабко, не сумуй. Осінь — теж чудова пора! Подивися, яким
сумним, але дуже красивим став твій ставок! Як красиво відбиваються в ньому
хмари, а опале листя пливе, немов маленькі кораблики.
— Чому так змінився ставок?
— Чим осінній ставок відрізняється від літнього ставка?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— Де в природі міститься вода?
— Які водойми існують у місцевості, де ви живете?
— Чи повинні люди піклуватися про водойми?
— Як ми можемо це зробити? (Не забруднювати воду і береги.)
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
С .20-21.
— Складіть розповідь про те, як змінився стан вашої улюбленої водойми
(річки, озера, ставка тощо) восени.
24
25. Зустріч 9. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ СТАН ВОДИ ПРИ НАГРІВАННІ
Й ОХОЛОДЖЕННІ?
Мета: ознайомити учнів із властивостями рідин, що здатні розширюватися при нагрі
ванні та стискуватися при охолодженні; виховувати інтерес до вивчення природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М О М ЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
— Де в природі міститься вода?
— Чому Землю називають «голубою планетою»?
— Які ви знаєте водойми?
— Розкажіть, які водойми є у вашій місцевості. Чому вони мають таку
назву?
Слухання розповідей учнів про те, як змінився стан улюбленої водойми
{річки, озера, ставка тощо) восени.
III. ПОВІДОМ ЛЕННЯ ТЕМ И І М ЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що стан води при нагріванні та охоло
дженні змінюється.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с 22-23)
— Розгляньте малюнки на с. 22. У яких трьох станах існує вода?
— Від чого залежить стан води?
Дослідницька лабораторія
— Розгляньте малюнки. Які властивості води при нагріванні та охоло
дженні ви спостерігаєте?
— Роздивіться фотографії нас. 23 і розкажіть, з чого виготовлені ці скуль
птури. Де ще міститься вода в природі?
— Запам’ятайте приказки.
• Мороз кріпне — лід товстіє.
• Без хмари дощ не приходить.
— їжачок Хитрячок запитує: «Коли можна воду в решеті носити?».
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Слухання розповіді «Подорож краплинки»
...Була зима. Блищав сніг. Маленький хлопчик гуляв морозного ранку на
вулиці і побачив на розі будинку бурульку. Вона була дуже гарна. А може,
вона солодка, подумав хлопчик, і йому дуже захотілося и посмоктати. Він узяв
палку і влучив у бурульку. Бурулька впала, хлопчик зрадів, схопив бурульку
і хотів посмоктати, але бурулька заговорила до нього.
— Не бери мене до рота, не треба, я розкажу тобі багато цікавого.
— Ти, мабуть, чарівна бурулька?
— Так, я зачарована, я заморожена, і дуже дякую, що ти врятував мене.
І я прошу тебе: не губи мене, я надзвичайно люблю стрибати, як ти, скрізь бі
гати і ніколи не сидіти на місці.
Дата,
Клас
25
26. Я була веселою краплинкою води і плавала зі своїми сестричками по річках
і морях. Усі звали мене невгамовною, вітер не давав мені ані хвилинки спокою.
Чого він хотів від мене — не знаю. Він здіймав страшні хвилі. Я, маленька кра
плинка, тікала від нього. Якось тихого літнього дня вітер виплеснув мене на
берег на гаряче каміння. Я обернулася парою і полинула в небо.
Високо над землею я літала в білій хмарі, мені було весело. Коли ж раптово
знову налетів вітер, я швидко падала на землю дощем і напувала її. Я не боя
лася потрапити на землю, адже я там рухалася, жила і знову виринала на світ
веселим джерелом.
Потім з сестричками потрапила у довгі, темні труби. Там дуже багато води.
— Нічого страшного, нічого страшного,— говорили старші сестрички,— це
звичайний водопровід, і незабаром ми виллємося на білий світ.
Там я здружилася з багатьма сестричками, ми багато говорили між собою
і розповідали про себе. Одні розповідали, як їх наливали у паровози, підігрі
вали, і як вони, обернувшись на пару, рухали потяги. Інші розповідали, що
вже не раз їх узимку закривали в труби, щоб опалювати будинки. І якби не
вони, то люди померзли б.
Але ось раптом відкрили кран, мене налили в чайник, у звичайний ве
ликий чайник, і поставили на електричну плиту.
— Що зі мною буде? Що зі мною буде? Так гаряче! Так гаряче! — запла
кала я разом із сестричками. Та я швиденько-швиденько підібралася до кін
чика чайникового носа, легкою парою знялася вгору і вилетіла з іншими по
другами крізь кватирку.
Ой, лишенько, та надворі знову був вітер, і який сердитий, холодний! Він
тепер служив у білої Зими. Вона йому тільки слово мовила — підхопив мене
і вже білою сніжинкою я упала на дах будинку. Я дивилася на своїх подружок-
сніжинок, які кружляли в повітрі, заздрила їм, плакала, і сльозинки мої за
мерзли. Я стала знов холодною крижаною бурулькою.
Бурулька замовкла і хлопчик почув, як вона тане в його руках.
— Трішечки тепла — і я знову оживаю, знов іду далі. Дякую за тепло твоїх
рученят.
Згадай мене, коли плаватимеш у річці, коли побачиш росу і золотий
дощик.
Ось така історія трапилася з краплинкою.
М . Остапчук
— Про що бурулька розповіла хлопчику?
— Які історії трапилися з бурулькою?
Під час розповіді вчитель відкриває малюнки хмари, крапельок, стру
мочка, моря, сонця, пари. Виходить схема «Кругообіг води в природі*.
— Розкажіть про подорож крапельки води, користуючись схемою.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Як довести, що стан води при нагріванні та охолодженні змінюється?
VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ
С .22-23.
— Доведіть, що вода у природі існує у вигляді льоду, криги, снігу та пари.
Розкажіть природознавчу казку про пригоди Крапельки води. А який стан
води вам подобається найбільше?
26
