3. ПЕРЕДМОВА
Місце кожної держави у світі, рівень життя її громадян все менше за-
лежать від запасів корисних копалин, а все більше визначається рівнем
людського розвитку та інтелектуалізацією нації. Знання і компетентність
стали найбільш цінним товаром, серед яких важливе місце посіли еко-
номічні знання. Економічна грамотність стала невід’ємною складовою
освіти громадянина, економічна освіта і культура населення — необхід-
ною умовою розбудови економічно міцної та вільної держави.
Виходячи з потреб особистості та нашої держави, до навчальних пла-
нів загальноосвітніх навчальних закладів введено новий предмет «Осно-
ви економіки», який має стати одним із важливіших шкільних предметів.
Опанування змісту економічних дисциплін має значно поширити жит-
тєві можливості випускників. У них сформується економічна і правова
культура, завдяки чому вони зможуть швидше адаптуватися в умовах
створення ринкової економіки. Учні отримають інформацію про профе-
сії, яких потребує ринкова економіка, загальні та спеціальні економічні
знання. Водночас вони навчаться компетентно приймати рішення, об-
говорювати й оцінювати отримані результати, працювати індивідуально
і в групі, пізнавати особливості власного характеру і виробляти у себе
бажані риси. Вивчення «Основ економіки» має сприяти формуванню са-
модостатньої та соціально адаптованої особистості.
Вирішальною умовою реалізації основних завдань економічної осві-
ти учнів є належне навчально-методичне забезпечення і відповідна під-
готовка учителів.
Цей методичний посібник є однією з перших спроб узагальнення
досвіду, накопиченого за попередні роки. У його створенні взяли участь
учителі й методисти значної кількості областей України.
Він є збіркою поурочних розробок, побудованих за певною однотип-
ною структурою, що нагадує план-конспект уроку. Такий підхід дозволяє
спростити підготовку вчителя до уроку. Якщо запропонована розробка
влаштує вчителя, він з певними корективами може використати її як
власний план-конспект.
4. Усі уроки економіки4
Посібник в умовах недостатньої кількості методичної літератури
з економіки є також джерелом для самопідготовки учителів. У ньому
вчителі знайдуть основну теоретичну інформацію стосовно певного пи-
тання, тут також наведені основні економічні поняття, концепції, ідеї,
на які вчитель має звернути увагу.
У програмі є теми, позначені (*), (**). Це означає, що теми можна
вивчати оглядово (*). При позначці (**) теми можна не вивчати, перш за
все, коли на економіку відведено 1 годину на тиждень. Коли ж економіка
вивчається 70 годин або поглиблено і теми представлені в спеціальних
курсах, таких, як: «Менеджмент», «Фінансова математика», «Марке-
тинг» тощо, то наведені у посібнику уроки за темами, що позначені (*),
(**), доцільно використовувати.
У кожній розробці уроку вчитель знайде різноманітні методичні
прийоми, ділові ігри тощо, спрямовані на розвиток інтересу учнів до
економічної науки й уроків економіки. Такі прийоми можна викорис-
тати у готовому вигляді або, трансформуючи, зробити нові вправи, ігри,
завдання, що буде сприяти підвищенню ефективності уроку.
5. Розділ І
ВСТУП ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ [1]
Тема 1.1. Що і для чого вивчає економічна наука
Її місце серед інших наук
Предмет економічної науки. Обмежені ресурси і безмежні потреби.
Економічний зміст процесів виробництва, обміну, розподілу та
споживання. Еволюція поглядів на предмет. Суб’єкти (дійові особи)
та об’єкти економічних відносин. Значення економічної науки в житті
окремої людини та суспільства.
Методи економічного дослідження. Економічне моделювання.
Зв’язок економіки з іншими науками.
Тема 1.2. Потреби споживача й закономірності його еко-
номічної поведінки
Зміст потреб та їх класифікація. Потреби та споживчі блага. Причи-
ни безмежності потреб. Структура споживчих благ.
Корисність продуктів та послуг.
Поведінка споживача на ринку. Споживацькі оцінки корисності.
Закон спадної граничної корисності.
Тема 1.3. Виробництво та його фактори: земля, праця,
капітал, здатність до підприємництва
Економічний зміст виробництва. Структурні елементи виробництва:
праця, засоби праці, продукт. Технологічні способи виробництва.
Структура виробництва: виробництво матеріальних благ, послуг та
нематеріальне виробництво.
Фактори (ресурси) виробництва: земля, праця, капітал, здатність до
підприємницької діяльності.
Тема 1.4. Обмеженість виробничих ресурсів і проблема
вибору. Закономірності економічної поведінки виробника
Зміст обмеженості виробничих ресурсів. Відтворювані та не відтво-
рювані ресурси. Обмеженість ресурсів і виробничі можливості.
6. Усі уроки економіки6
Крива виробничих можливостей. Альтернативні варіанти виробниц-
тва. Шляхи зростання виробничих можливостей.
Поведінка виробника на ринку. Закон спадної продуктивності фак-
торів (ресурсів) виробництва.
Тема 1.5. Моделі ринкової, планової та змішаної економік
Економічна система. Зміст економічного кругообігу.
Кругообіг у ринковій економіці. Принципи ринкової економіки
Кругообіг у командній економіці. Особливості та принципи команд-
ної економіки.
Перехідні (постсоціалістичні) економіки. Форми переходу від ко-
мандної до ринкової економіки. Явище змішаної економіки. Змішані
економіки розвинених країн.
Вимоги до знань і умінь учнів
Учні повинні знати:
що вивчає економічна теорія та яке її місце у житті суспільства в
цілому та окремої людини зокрема;
що таке процес виробництва, обміну, розподілу;
економічний зміст понять «земля», «праця», «капітал», «здатність до
підприємництва»;
що таке обмеженість виробничих ресурсів та які її економічні
наслідки;
різні економічні системи, переваги та недоліки кожної з них;
що таке економічна система сучасної України.
Учні повинні уміти:
визначати власне місце у вивчених економічних процесах;
класифікувати потреби, виходячи з власного досвіду споживання та
спілкування у суспільстві;
порівнювати ресурсний потенціал України з потенціалами інших
країн, обґрунтовувати необхідність його раціонального викори-
стання.
Практичні роботи
1. Установлення здатності речей задовольняти потреби.
2. Визначення структури потреб залежно від рівня дохідів.
3. Складання графіка виробничих можливостей економіки.
7. 7Розділ І. Вступ до економічної теорії
ТЕМА 1.1
ЩО І ДЛЯ ЧОГО ВИВЧАЄ ЕКОНОМІЧНА НАУКА?
Ровенська Н. О., вчитель економіки ЗОШ № 38, м. Сімферополь
Вступ
Економічна наука — суспільна наука, яка за допомогою законів дає
уявлення про сутність економічної діяльності людини.
Вона вивчає вибір напрямків і засобів ефективного використання
обмежених ресурсів для задоволення потреб суспільства і кожної люди-
ни. Завдяки економічній науці окремі люди, фірми, країни організують
свою діяльність з найбільшою вигодою для себе.
Поняття:
економіка;
економічна наука;
мікро- і макроекономіка;
об’єкт і суб’єкт економіки.
Змістовий стандарт
Економіка (грец. oikonomike) — це наука про мистецтво управління
домашнім господарством.
Люди з давніх-давен навчилися дбати про своє господарство. Ма-
буть, це були перші турботи, з якими вони зіткнулися.
Сьогодні керувати потрібно підприємством, галуззю, країною, а це
не просто.
Зараз під терміном «економіка» розуміють:
історично сформовану сукупність виробничих відносин;
навчальну дисципліну, що вивчає сутність і розвиток економічних
відносин, які виникають у ході діяльності людини.
Кожна людина у своєму житті повинна постійно робити вибір. Са-
ме економічна наука допомагає зробити це правильно, бо вона глибоко
вивчає економічну діяльність людини, аналізує й пояснює вибір, який
роблять окремі особи, підприємства, суспільство у процесі задоволення
потреб в умовах обмеженості ресурсів (Додаток1).
Об’єктом економічних відносин є процеси, пов’язані з виробни-
цтвом, розподілом, обміном і споживанням суспільних благ.
8. Усі уроки економіки8
Економіку можна розглядати як єдине ціле, а можна крізь призму
діяльності окремих суб’єктів. У першому випадку — це макроекономіка,
у другому — мікроекономіка.
Цілі:
сформувати початкове уявлення учнів про сутність економічної
діяльності людини та її роль у житті суспільства;
чітко визначити об’єкт і мету економічного дослідження;
показати значення економічних знань у житті окремої людини та
суспільства в цілому.
ЗМІСТ УРОКУ
Урок провести у вигляді шкільної лекції з елементами бесіди.
Працюючи з класом, учитель ставить запитання, наводить приклади
з життя України.
Для розкриття нових (для учнів) економічних категорій використо-
вуються малюнки, блок-схеми тощо.
Потрібний час — 1 урок.
Матеріали
Блок-схема «Об’єкт і мета економічної науки».
Плакат з ілюстраціями різноманітних видів економічної діяльності
людини.
Вислів А. Сміта: «На основі аналізу дійсності економічна наука
повинна запропонувати таку економічну політику, яка давала б
людям щедрий прибуток або засоби до існування, а точніше, забез-
печила б їм можливість самостійно здобувати їх».
Малюнок-карикатура «Складові економічної науки — макроеконо-
міка і мікроекономіка» (з навчального посібника «Прикладна еко-
номіка». — (Київ: АртЭК, 2000.— С. 5).
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
1. Поясніть учням, що починаємо вивчати зовсім новий для школи
предмет — «Основи економіки». Спитайте, що вони знають про
економіку, для чого вона потрібна, що вивчає теоретичний курс
«Основи економіки». Підказкою може бути плакат з ілюстраціями
діяльності людини.
9. 9Розділ І. Вступ до економічної теорії
2. Наведіть вислів А. Сміта, щоб учні пояснили його. Вислухайте від-
повіді 3–4 учнів, потім прокоментуйте його докладніше.
3. Розгляньте блок-схему з поясненням і наведенням прикладів.
Підкажіть дітям, що економіка відповідає на багато питань і має
велике значення у житті кожного. Вона навчить їх правил раціональ-
ної поведінки, допоможе правильно обрати професію, зорієнтує у
сфері бізнесу.
4. Дайте завдання намалювати в зошиті блок-схему.
5. Видайте домашнє завдання: підібрати приклади, які ілюструють
основні ідеї теми.
Оцінювання
В кінці заняття більш активним учням виставляються оцінки. Важ-
ливо оцінювати й домашні завдання.
Додаток 1
За С. Травіним
Предметом вивчення економіки є відносини між індивідуумом
(людина з притаманними тільки їй потребами) і благом (все, що задо-
вольняє наші потреби). Ці відносини визначаються ситуацією КВ —
компромісного вибору (відмова від одного блага на користь іншого).
Необхідність КВ визначена наперед обмеженістю ресурсів (неможли-
вість задовольнити одночасно всі потреби людини й людства). КВ інди-
відуума індивідуальний, але підпорядкований загальній економічній
логіці:
1. Вибір є завжди.
2. Немає варіантів вибору без жертв.
3. У виборі людина раціональна (прагнення до отримання найбільшої
користі з найменшими витратами).
КВ має чіткий алгоритм:
1. Визначення реальних альтернатив.
2. Підбір критеріїв вибору.
3. Оцінка альтернатив за критеріями.
4. Здійснення вибору.
10. Усі уроки економіки10
Алгоритм компромісного вибору (КВ)
Правильно будувати КВ допомагає чіткий алгоритм, що виключає
можливі помилки. Учитель разом з дітьми розглядає його за допомогою
таблиці.
Проблема: вибрати подарунок від учнів класу улюбленій учительці.
Таблиця
Критерії
Альтернативи
Ціна
Естетика
подарунка
Прак-
тичність
Тради-
ційність
Підсумок
1. Букет 0 + – + +1
2. Цукерки 0 0 0 0 0
3. Кран 0 – + – –2
1. Визначаємо можливі варіанти вибору, виходячи з наших засобів
(букет, цукерки, кран на кухню). До альтернативи не повинні зара-
ховуватися заздалегідь недосяжні блага (автомобіль, вілла тощо).
2. Підбираємо критерії. Діти назвуть різноманітні, а учитель може віді-
брати суттєві (ціна, естетика подарунка, практичність і т. ін.).
3. Оцінюємо альтернативи за критеріями у трибальній системі.
Можливі будь-які системи оцінки. Критерії, що отримали однакову
оцінку (ціна), обрані неправильно, тож їх краще виключити (перша
колонка).
4. Підбиваємо підсумки й здійснюємо обґрунтований вибір (букет).
У випадку, якщо дві чи більше альтернативи отримують однакову
суму, додається ще один критерій.
Урок 2
МІСЦЕ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ СЕРЕД ІНШИХ НАУК
Ровенська Н. О., вчитель економіки ЗОШ № 38, м. Сімферополь
Вступ
Економічна наука постійно розвивається. Історично вона має свої
етапи, в ній, як і в інших науках, спостерігаються періоди спадів та під-
йомів. Аристотель, Томас Мен, Франсуа Кєне, Адам Сміт — люди, які
безпосередньо пов’язані з появою економічної науки. Меркантилізм і
фізіократизм — перші економічні теорії, які мають вплив на розвиток
світової економіки й сьогодні.
11. 11Розділ І. Вступ до економічної теорії
Економіка використовує ці існуючі методи досліджень: загальні (фі-
лософські), загальнонаукові, специфічні.
Неможливо кількісні сторони економічного життя вивчати без допо-
моги методів математики, статистики, прогнозування тощо.
При розробці власної економічної політики кожна держава повинна
враховувати географію й історію країни, психологію населення та інше.
Поняття
меркантилізм;
фізіократи;
класична політична економія;
методи досліджень.
Змістовий стандарт
Ще у глибоку давнину у людей виникали орієнтири і правила пове-
дінки у господарчій діяльності.
В економіці неможливо, спираючись тільки на особистий досвід
конкретної людини, робити узагальнюючі висновки і розповсюджува-
ти їх на все та всіх. Наукове мислення намагається зобразити зовнішній
світ, який існує в дійсності, незалежно від чиїхось бажань і поглядів.
Економічна теорія прагне виявити сутність — внутрішній зміст еко-
номічних явищ. Для цього використовуються різні методи досліджень.
Економіка застосовує класифікацію тих чи інших явищ, абстрагуван-
ня — певне спрощення для розуміння і виявлення тенденцій чи зако-
номірностей, узагальнення та економічне моделювання. Щоб зрозуміти
економічні явища та тенденції змін, економісти дуже часто використо-
вують графічні зображення.
Економіка існує, розвивається, бере для себе знання з інших наук:
історії, математики, географії, статистики, психології, права тощо.
Цілі:
закріпити й розширити знання учнів про предмет економічної
науки;
з’ясувати суть еволюційного розвитку економічної науки;
познайомитися із сучасними методами економічних досліджень;
показати зв’язок економіки з іншими науками.
12. Усі уроки економіки12
ЗМІСТ УРОКУ
Учні беруть участь у повторенні основних понять минулого уроку.
Активізації знань допомагають блок-схеми, приклади. Для засвоєння
методів досліджень наводяться прислів’я, приказки, таблиці зі статис-
тичними даними.
Потрібний час — 1–2 уроки.
Матеріали
Питання для повторення у вигляді аркуша паперу для учителя.
Плакат з прислів’ями, приказками.
Запис на дошці і в зошитах (можна зробити у вигляді роздаткового
матеріалу) методів досліджень.
Статистична таблиця економічних показників України за 3–4 роки.
Книга І. Ф. Радіонової «Загальна економіка». (Кам’янець-
Подільський: Абетка-НОВА, 2002.— С. 18), схема 5 «Зв’язки еконо-
мічної науки з іншими» (додаток 1).
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
1. Почніть заняття з розбору учнями наступних питань:
1) Як ви розумієте термін «економіка»?
2) Що вивчає економічна наука?
3) Що таке «об’єкт» і «суб’єкт» економіки?
4) Чим вони відрізняються?
5) Які питання вирішують економісти?
6) Що таке «мікроекономіка» і «макроекономіка»?
7) Яке значення економічних знань в житті людини, держави?
8) Яка головна мета економічної науки?
2. Покажіть учням, що закони і правила господарювання складались
поступово. В економічній науці використовується народна мудрість.
Наприклад, поради починаючому торговцю містяться у китайських
прислів’ях:
«Не бійся, що не знаєш товару: треба тільки порівняти його
з іншим»;
«У лісі не торгують дровами, на березі озера — рибою»;
13. 13Розділ І. Вступ до економічної теорії
«Продавець гарбуза не каже, що гарбуз гіркий, продавець вина не
говорить, що вино розведене».
3. Дайте учням домашнє завдання підібрати приклади народної мудрос-
ті економічного мислення.
4. Розгляньте імена відомих економістів, нехай учні прочитають про
деяких з них у підручнику І. Ф. Радіонової «Загальна економіка»,
С. 8–11 (додаток 2).
Цей матеріал може бути розглянутий у вигляді маленьких доповідей
учнів, які підготувались до цього уроку за завданням учителя.
Щоб зацікавити учнів вивчати економіку, дайте домашнє завдан-
ня написати невеличкі реферати про відомих економістів А. Сміта,
А. Маршалла, Дж. М. Кейнса, К. Маркса. Для цього клас поділіть на гру-
пи по 3–5 учнів і наголосіть на тому, що реферат повинен бути спільною
роботою.
Ці роботи учнів вчитель використовує, коли вивчається тема, пов’я-
зана з ім’ям того чи іншого економіста.
За матеріалами кращих рефератів можна підготувати наукову роботу
для участі у конкурсі МАН.
Матеріал рекомендується використовувати також для оформлення
економічного класу, виготовлення галереї «Відомих економістів».
5. Наведіть на дошці методи досліджень, поясніть, що вони озна-
чають.
Крім класифікації методів, узятої із підручника І. Ф. Радіонової,-
можна використовувати таку:
Загальні (філософські) Загальнонаукові Специфічні
— діалектичний
матеріалізм
— суб’єктивізм
— позитивізм
— історичний
— логічний
— математичний
— статистичний
— опис (емпіризм)
— аналіз і синтез
— економічне
моделювання
— прогнозування
6. Використайте будь-яку таблицю з економічними показниками роз-
витку України за декілька років (додаток 3). Обговоріть її, підрахуй-
те динаміку змін показників і відобразіть це графічно.
14. Усі уроки економіки14
7. Проведіть обговорення за схемою «Зв’язки економічної науки
з іншими». У ході обговорення зверніть увагу учнів на те, що еконо-
міка досить тісно пов’язана з іншими науками. Робити це доцільно
у вигляді питань-уточнень. Наприклад: з економікою пов’язана
політологія. Яким чином наука, що вивчає політичні організації
суспільства, проблеми внутрішньої і зовнішньої політики, пов’язана
з економікою? Учні розповідають про постійний зв’язок політичних
і економічних рішень; про те, що міжнародна торгівля між країнами
допомагає країні економічно розвиватись; що політика, політична
влада впливає на економічну систему тощо.
8. Наведіть вислів Дж. М. Кейнса, що «економічна теорія не є набором
вже готових рекомендацій, які можна застосовувати у господар-
ській політиці. Вона — скоріше метод, ніж учення, інтелектуальний
інструмент, техніка мислення, що допомагає тому, хто володіє нею,
дохідити правильних висновків». Допоможіть учням оцінити цей
вислів.
Оцінювання
Учитель оцінює учнів, виходячи з їх активності під час відповідей на
запитання, пояснення змісту прислів’я чи приказок, обговорення схем,
виконання домашніх завдань, розрахунків та коментування таблиць еко-
номічних показників.
Додаток 1
Право ЕКОНОМІЧНА НАУКА
Політологія Соціологія
Математика Біологія
Географія
Психологія
15. 15Розділ І. Вступ до економічної теорії
Додаток 2
Довідка для учителя
Першим, хто проаналізував економічні явища й намагався з’ясувати
закономірності розвитку суспільства, став давньогрецький мислитель
Арістотель.
АРІСТОТЕЛЬ
Арістотель (лат. Aristotle) (384 до н. е., Стагіра, півострів Халкідіна,
Північна Греція — 322 до н. е., Халкіс, острів Евбея, Середня Греція),
давньогрецький учений, філософ, засновник Лікею, вчитель Олексан-
дра Македонського. Батько Арістотеля Ніконах був лікарем при дворі
македонських царів. Він зумів дати сину гарну домашню освіту, передав
йому знання античної медицини. Вплив батька позначився на наукових
інтересах Арістотеля, його серйозних заняттях анатомією.
У 367 р. до. н. е., у віці 17 років, Арістотель вирушив до Афін, де
став учнем Академії Платона. Через кілька років Арістотель сам почав
викладати в Академії, ставши повноправним членом співдружності
філософів-платоників. Протягом 20 років Арістотель працював разом
із Платоном, але був самостійним та незалежно мислячим ученим, кри-
тично ставився до поглядів свого учителя.
Після смерті Платона у 347 р. Арістотель виходить з Академії та
переїжджає до міста Атарієй (Мала Азія), яким правив учень Платона
Герлій. Після смерті Герлія у 344 р. Арістотель жив у Мітілені на острові
Лесбос, а у 343 р. македонський цар Філіпп ІІ запросив ученого стати
вчителем його сина Олександра. Після того, як Олександр посів пре-
стол, Арістотель у 355 р. повернувся до Афін, де заснував власну філо-
софську школу.
Місцем для школи став гімнасій неподалік від храму Аполлона
Лікейського, тому школа Арістотеля отримала назву Лікей. Читати лек-
ції Арістотель любив, прогулюючись з учнями доріжками саду. Так з’яви-
лася ще одна назва Лікею — перипатична школа (від періпато — прогу-
лянка). Представники перипатичної школи, окрім філософії, займалися
й конкретними науками: історією, фізикою, астрономією, географією.
У 323 р. після смерті Олександра Македонського в Афінах почалося
антимакедонське повстання. Аристотеля як македонця теж не залишили
у спокої. Його звинуватили у релігіозному непочитанні, тому він був
змушений залишити Афіни.
16. Усі уроки економіки16
Останні місяці життя Арістотель провів на острові Евбея. Наукова
продуктивність Арістотеля була надзвичайно високою, його праці охо-
плювали усі галузі античної науки. Він став засновником формальної
логіки, творцем силогістики, учення про логічну дедукцію.
Логіка у Арістотеля не самостійна наука, а методика суджень, яку
можна застосувати до будь-якої науки. Філософія Арістотеля містить
учення про основні принципи буття і дійсності та можливості (акт
і потенція), про форму і матерію, про ділову причину та мету. В осно-
ві метафізики Арістотеля лежить учення про принципи та причини
організації буття. Як початок і першопричину усього сущого Арістотель
висунув поняття субстанціонального розуму.
Для класифікації властивостей буття Арістотель виділив десять
предикатів (сутність, кількість, якість, відношення, місце, час, стан,
володіння, дія, страждання), які усебічно визначали суб’єкт. Арістотель
установив чотири начала (умови) буття: форма, матерія, причина й мета.
Головне значення має співвідношення форми і матерії.
У працях Арістотеля відбився увесь науковий та духовний досвід
Стародавньої Греції, він став еталоном мудрості, вплинув на хід розвитку
людської думки.
АДАМ СМІТ
Становлення політичної економії як науки пов’язане з ім’ям видат-
ного англійського вченого А. Сміта. Саме завдяки йому політична
економія виділяється як самостійна галузь знань з кола гуманітарних
наук, стає академічною дисципліною та обов’язковим елементом освіти
молодих людей вищих, а потім й інших станів.
Сміт Адам (1723–1790), англійський економіст та філософ, осно-
воположник класичної політичної економії. Народився у Шотландії
(м. Керколді) у родині чиновника митниці. У 1737 р. вступає до універ-
ситету м. Ґлазґо, де після обов’язкового для усіх студентів класу логіки
(1-й курс) переходить до класу моральної філософії, обираючи тим
самим гуманітарну освіту.
Успішно закінчивши у 1740 р. університет, Сміт отримав стипендію
на подальше навчання в Оксфордському університеті, де навчався з 1740
по 1746 рр. Політичні події Англії (повстання прибічників Стюартів
у 1745–1746 рр.) змусили Сміта влітку 1746 р. повернутися у Керколді, де
він прожив 2 роки, займаючись самоосвітою.
17. 17Розділ І. Вступ до економічної теорії
У 1748–1751 рр. Сміт читає в Едінбурзі курс публічних лекцій з при-
родничого права, яке включало у XVIII ст. не тільки юриспруденцію, але
й політичні учення, соціологію, економіку. У 1751 р. він очолив кафедру
логіки, у 1752 р. — кафедру моральної філософії в університеті Ґлазґо.
У 1759 р. Сміт опублікував у Лондоні свою першу велику наукову
працю «Теорія моральних почуттів», яка стала значним етапом у станов-
ленні філософських та економічних ідей Сміта. У 1764–1766 рр. Адам
Сміт перебував за кордоном, головним чином у Франції, куди був запро-
шений як вихователь юного Герцога Баклю.
Сплата за його послуги була такою, що дозволила Сміту наступні 10
років працювати тільки над своїм головним твором «Дослідження про
природу та причини багатства народів», що пізніше, у 1767–1773 рр.,
приніс йому світове визнання.
Сміт жив на батьківщині, у Шотландії, повністю присвятивши себе
цій роботі. «Дослідження про природу та причини багатства народів»
вийшло друком у Лондоні в березні 1776 р.
У 1778 р. Сміт здобуває посаду одного з митних комісарів Шотландії
та до кінця своїх днів живе в Едінбурзі.
Додаток 3
Таблиця
Основні соціально-економічних показники (у відсотках до попереднього року)*
Показники 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р.
Валовий внутрішній продукт 105,9 109,2 105,2 109,4
Основні засоби 101,0 102,4 101,1 102,5
Дохіди населення 131,2 122,7 117,1 116,6
Продукція промисловості 113,2 114,2 107,0 115,8
Товари народного споживання 124,5 117,7 108,4 120,4
Продукція сільського господарства 109,8 110,2 101,2 89,8
Інвестиції в основний капітал 114,4 120,8 108,9 131,3
*) За даними Держкомстату України, 2004 рік
18. Усі уроки економіки18
ТЕМА 1.2
Урок 1
ПОТРЕБИ СПОЖИВАЧА
Уманська Т. В., зав. кабінетом географії та економіки
інституту післядипломної освіти, м. Вінниця;
Мацієнко І. М., ЗОШ № 21, м. Вінниця
Вступ
Всі люди постійно чогось бажають. Цих бажань досить багато, і вони
виступають у вигляді тих чи інших потреб.
Економіка повинна працювати так, щоб люди, підприємства і сус-
пільство мали змогу задовольняти свої потреби.
Чим краще функціонує економіка, тим більше потреб вона задоволь-
няє, тим вони різноманітніші. Цей процес постійний, якість процесу за-
лежить від багатьох причин. Кожний етап розвитку економіки має свої
межі задоволення потреб.
Поняття:
потреби;
види потреб;
піраміда Маслоу;
споживчі блага.
Змістовий стандарт
Потреби — це відчуття браку чогось і бажання усунути це відчуття.
Головна мета економіки — якнайкраще і повніше задовольняти по-
треби кожної людини, підприємства, суспільства.
Потреби постійно зростають, а обмеженість ресурсів коригує їх.
Виробник товарів і послуг задовольняє потреби споживачів, маючи
за це прибуток. Ці товари і послуги є споживчими благами.
Цілі:
сформувати поняття про потреби як основу економічного життя
людини, суспільства;
пояснити класифікацію потреб;
зрозуміти, що таке споживчі блага.
19. 19Розділ І. Вступ до економічної теорії
ЗМІСТ УРОКУ
На уроці учні розглядають поняття потреб, їх види. Детально вивча-
ється піраміда потреб за Маслоу. Учні аналізують схему споживчих благ,
наводять приклади.
Потрібний час — 1 урок.
Матеріали
Плакат з девізом уроку: «Людські істоти — це нещасні створіння,
обтяжені потребами, які вони мусять усе життя задовольняти».
(К. Р. Макконнел)
Схема «Піраміда потреб за Маслоу» (додаток 1).
Схема «Споживчі блага» (додаток 2).
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
1. Проведіть бесіду з учнями про потреби. Коли вони зрозуміють, що
потреба — це необхідність, бажання чогось, дайте їм небагато часу,
щоб написати свої потреби.
2. Обговоріть можливість об’єднання перелічених потреб у п’ять груп:
фізіологічні (їсти, пити, жити); потреби у гарантіях; потреби в любо-
ві і спілкуванні; потреби у визнанні; потреби в самореалізації.
3. Запитайте, чи всі потреби рівноцінні, які з них першочергові, чи
можна від деяких з них відмовитись?
4. Роздайте схему «Піраміда потреб за Маслоу». Зверніть увагу, що
потреби «фізіологічні» та «безпека і захист» існують у людей завжди,
вони впливають на поведінку людей і є першочерговими (базови-
ми).
5. Підкресліть, що потреби можна поділити на матеріальні й духовні,
особисті й колективні. Дайте завдання навести приклади.
6. Поясніть залежність потреб від статі, віку, місця проживання, соці-
ального стану, культури, життєвого рівня та інше.
7. Виховним елементом уроку є наголос на залежності потреб від зви-
чок, які можуть бути корисними (навчання, читання) або шкідливи-
ми (куріння, алкоголізм, лінощі).
8. Розгляньте схему «Структура споживчих благ», скориставшись під-
ручником І. Ф. Радіонової «Загальна економіка», С. 24 (додаток 2).
20. Усі уроки економіки20
9. Дайте учням домашнє завдання: на прикладі казкового героя Бураті-
но перелічити його потреби і прокласифікувати їх.
Оцінювання
Оцінка залежить від активності обговорення потреб, уміння пра-
вильно поділити їх на групи, кількості наведених прикладів чи ґрунтових
пояснень.
Додаток 1
Са-
мо-
вира-
ження
Пошана
Соціальні
Безпека і захист
Фізіологічні
Рис. 1.2.1. Ієрархія потреб за Маслоу
Додаток 2
СПОЖИВЧІ БЛАГА
Товари особис-
того спожи-
вання
Виробничі (комер-
ційні) послуги
Особисті послуги
Товари виробничо-
го призначення
21. 21Розділ І. Вступ до економічної теорії
Урок 2
ЗАКОНОМІРНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ
СПОЖИВАЧА
Чистякова Л. В., кафедра економічної теорії УДХТУ, м. Дніпропетровськ
Вступ
Кожна людина чи підприємство є споживачем життєвих благ, тому
аналізувати їх поведінку на ринку дуже важливо.
Поведінка споживача характеризується тим, що він, учасник ринку,
прагне мати максимальну корисність при стабільному наборі переваг.
При цьому споживач враховує наявну інформацію про насиченість
ринку різноманітними благами.
Поняття:
поведінка споживача;
спадна корисність;
маржиналізм;
ціна вибору;
закон спадної граничної корисності.
Змістовий стандарт
Споживачем на ринку може бути окрема людина, яка діє самостійно.
У цьому випадку суб’єкт економічної діяльності називається фізичною
особою.
Коли люди діють на ринку від імені підприємства чи офіційно зареє-
строваної організації, то вони — юридична особа.
Економічна наука вважає, що поведінка людей як споживачів пов’я-
зана з поняттями: спадна корисність і ціна вибору (альтернативні витра-
ти). Тому закономірно, що споживач на ринку поводиться раціонально:
1) купує те, що для нього важливе, першочергове. В основі «купити
чи не купити» лежить його суб’єктивна оцінка, яка у різних людей
різна;
2) людина завжди оцінює додаткове споживче благо з точки зору того,
є воно в нього чи немає.
Теорія маржиналізму виходить з того, що цінність блага визначаєть-
ся цінністю останньої одиниці цього блага.
22. Усі уроки економіки22
Гранична (маржинальна) корисність блага — вигода, яку споживач
отримує від використання додаткової одиниці однорідного блага.
Існує закон спадної граничної корисності, який пояснює поведінку
споживача за висловом Г. Госсена: «Задоволення, яке отримує людина
від блага, зменшується зі зростанням кількості одиниць однорідного
блага, які перебувають в її розпорядженні, а тому всі потреби людей ма-
ють тенденцію до насичення».
3) Структура споживання постійно змінюється, але люди завжди праг-
нуть, щоб вона була оптимальною, тобто найкраще задовольняла
потреби за даних ресурсів. Роблячи вибір, людина, підприємство
чи країна втрачають можливість використання обмежених ресурсів
в іншому напрямку. Цей вибір, як ми вже знаємо, називається ціною
вибору або альтернативними витратами.
Цілі:
навчитись оцінювати й розуміти поведінку споживача;
розкрити зміст економічних категорій «спадна корисність», «маржи-
налізм», «закон спадної граничної корисності», «ціна вибору»;
уміти аналізувати структуру споживання.
ЗМІСТ УРОКУ
Розглянути закономірності поведінки споживача на ринку, викорис-
товуючи життєві приклади, схеми, вправи.
Потрібний час — 1 урок.
Матеріали
Роздатковий матеріал «Закономірності економічної поведінки спо-
живача» (додаток 1).
Вправи 1 та 2.
Підручник Радіонова І. Ф. та ін. Загальна економіка.— Кам’янець-
Подільський: Абетка-НОВА, 2002.— С. 22–30.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
1. Заняття почніть з повторення понять «потреби споживача»; їх види;
чому вони безмежні. З’ясуйте, добре чи ні, коли потреби зростають.
Перевірте виконання домашнього завдання.
2. Перейдіть до важливого суб’єкта на ринку — споживача.
23. 23Розділ І. Вступ до економічної теорії
3. Використовуючи роздатковий матеріал 1, поясніть учням законо-
мірності поведінки споживача.
4. Зверніть особливу увагу на закон спадної граничної корисності. Для
кращого його розуміння наведіть приклади.
Приклад. В одному з випусків журналу «Єралаш» був сюжет, де хлоп-
чик на спір з товаришем їв вподобані тістечка. Він з’їв їх дуже багато, але
поступово робив це все повільніше, через силу. А коли з’явилась мама
і радісно показала йому тістечка, які купила, то що відбулося? Поясніть,
чому хлопчина не зрадів?
5. Побудуйте на дошці логічний ланцюжок А та Б:
А. Обмеженість — вибір — ціна вибору.
Б. Корисність отриманих благ — ціна вибору.
Обговоріть з учнями їх економічну сутність.
6. Роздайте вправи 1 і 2 (додаток 1). Вправа 2 передбачає закріплення
матеріалу за структурою споживання.
7. Можна дати домашнє завдання, щоб учні знайшли цифрову інфор-
мацію про споживчий кошик в Україні.
Додаток 1
Закономірності економічної поведінки споживача
1. Споживач поводиться раціонально
2. При виборі користується суб’єктивною оцінкою.
3. Діє закон спадної граничної корисності.
4. Прагне до оптимальної моделі структури споживання.
Вправа 1
Побудуйте графік, спираючись на такі дані:
Кількість товару Оцінка споживача
1 15
2 12
3 10
4 9
Дайте відповідь: яка залежність зображена на графіку — пряма чи зво-
ротна.
24. Усі уроки економіки24
Вправа 2
Назвіть всі основні види витрат вашого сімейного споживання за
тиждень і зведіть у таблицю.
Таблиця має наступний вигляд:
Структура тижневого сімейного споживання
Види витрат Сума витрат, грн.
Проценти за вида-
ми витрат, %
Планована сума
витрат, грн.
1.
2.
Всього
ТЕМА 1.3
Урок 1
ВИРОБНИЦТВО
Мартинюк О. В., вчитель економіки гімназія № 21, м. Луцьк
Вступ
Перш ніж займатися політикою, наукою, літературою, мистецтвом,
люди повинні мати їжу, одяг, житло.
Природа не дає у готовому вигляді всього того, що є необхідним для
задоволення потреб.
Забезпечити потреби людини можуть конкретні блага (продукти хар-
чування, одяг, взуття, машини, літаки, верстати, будинки, книги тощо).
Всі ці речі створені у процесі виробництва на підприємствах (фір-
мах).
Виробництво — це процес створення життєвих благ, необхідних для
існування і розвитку людського суспільства.
Поняття:
виробництво;
робоча сила;
25. 25Розділ І. Вступ до економічної теорії
предмет праці;
засоби праці;
засоби виробництва;
матеріальне виробництво;
нематеріальне виробництво.
Змістовий стандарт
Виробництво — це складне економічне явище, яке необхідно роз-
глядати з різних сторін.
Економіка почалася з формуванням у суспільстві відносин щодо ви-
робництва, розподілу, обміну і споживання різних речей (матеріальних
благ). Але з’явилося все це завдяки тому, що люди працювали.
Праця — діяльність людини, внаслідок якої з’являється корисна річ.
Однак морські приливи, вітер, різні машини, механізми, тварини теж
виконують певну дію. Але про них не кажуть, що вони працюють, бо по-
няття «праця» передбачає лише свідому цілеспрямовану діяльність, ко-
рисну для суспільства.
Предмет праці — речовина природи, на яку людина діє в процесі
праці.
Засіб праці — річ, якою людина діє на предмет праці.
Виробництво поділяється на матеріальне і нематеріальне.
Цілі:
розглянути зміст виробництва;
виділити основні елементи процесу виробництва;
проаналізувати структуру виробництва.
ЗМІСТ УРОКУ
Тема уроку розкривається за схемами. Для більшої динаміки на уроці
проводиться ділова гра «Виробництво». Виконання вправ і розрахунки
дозволяють глибше засвоїти матеріал.
Потрібний час — 1–2 уроки.
Матеріали
Роздатковий набір до гри «Виробництво» (ножиці, папір, клей,
нитки, голки, тканина, пластилін тощо).
Таблиці зі схемами 1, 2, 3, 4 (додаток 1).
26. Усі уроки економіки26
Таблиця «Структура промислового виробництва в Україні» (дода-
ток 2).
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
1. Нагадайтеучням,що,розглядаючипоняття«потреби»,можнаскласти
логічний ряд: потреба — інтерес — мотив — діяльність — результат,
з якого видно, що необхідно здійснити певну діяльність, в результаті
якої ми отримаємо споживче благо, що здатне задовольнити потребу
людини. Сьогодні розглянемо особливості процесу створення жит-
тєвих благ.
2. Розкрийте підручник І. Ф. Радіонової «Дві сторони суспільного
виробництва» (додаток 1, сх. 1), поясніть учням, що:
а) для здійснення виробництва людина бере з природи матеріали,
використовує землю, воду, атмосферу. Без природи виробництво
неможливе, тому до неї слід ставитись бережливо.
б) у процесі виробництва люди вступають у відносини з приводу при-
власнення, розподілу, обміну, споживання, організації, управління.
3. Дайте завдання учням, щоб вони навели конкретний приклад
виробництва та вказали на особливості взаємодії людини з приро-
дою і відносин між людьми.
4. Проведіть ділову гру «Виробництво».
Умови гри:
Поділити клас на групи. Кожна група учнів вироблятиме товар.
Кожній групі роздається набір ресурсів.
Для виробництва товару учням дається 15–20 хвилин.
Проведіть визначення рейтингу виготовлених товарів, тобто встано-
віть попит споживачів на товари.
На основі ділової гри побудуйте схему процесу виробництва і дайте
пояснення кожному елементу схеми.
5. Дивлячись на схему 2 «Основні елементи виробництва», учні пись-
мово наводять приклади з ділової гри «Виробництво».
6. Виконайте разом з класом декілька вправ і задачу:
Вправа 1. Які з перелічених понять належать до засобів праці:
а) верстати;
27. 27Розділ І. Вступ до економічної теорії
б) машини;
в) сировина;
г) робоча сила;
д) споруди;
е) резервуари;
є) земля;
ж)напівфабрикати?
Вправа 2. Із наведених далі визначень виберіть такі, що характери-
зують:
а) продуктивні сили;
б) виробничі відносини;
в) засоби виробництва;
г) знаряддя праці;
д) предмети праці.
Виробничі будівлі; обладнання; інструменти; паливо; сировина; ма-
теріали; електроенергія; наука; люди; сукупність засобів виробництва
й люди, які приводять їх у дію; відносини між людьми у процесі вироб-
ництва матеріальних благ.
Задача. У господарстві було використано олію: для харчування ро-
бітників — на 10 тис. грн., на виготовлення фарб — на 5 тис. грн., зерна
на годівлю худоби — на 1 тис. грн., зерна на виготовлення продуктів хар-
чування для працівників — на 2 тис. грн. Порахуйте скільки всього було
витрачено на засоби виробництва і предмети споживання?
7. Перейдіть до аналізу схеми 4 «Структура виробництва» (у підручнику
І. Ф. Радіонової це схема 10, С. 37). Зробіть наголос, що економічна
система суспільства формується на основі суспільного виробництва.
Підкресліть, що матеріальне виробництво є сферою суспільного
виробництва, в якій виробляються:
а) матеріальні блага: вугілля, цемент, метал, папір, будівлі, одяг, взуття,
машини, обладнання, хімічні вироби, тепло, електроенергія тощо;
б) матеріальні послуги: вантажний транспорт, оптова торгівля, обслу-
говування, ремонт техніки тощо;
в) нематеріальне виробництво — це сфера суспільного виробництва,
в якій виробляються:
28. Усі уроки економіки28
нематеріальні послуги: роздрібна торгівля, громадське харчування,
пасажирський транспорт та зв’язок, що обслуговує населення, побу-
тове обслуговування, охорона здоров’я тощо;
духовні цінності: освіта, культура, мистецтво.
8. Треба підкреслити, що суспільству і людині потрібні всі види вироб-
ництва. Економіка не може розвиватись, якщо бракує матеріальних
благ та матеріальних послуг. Але створювати їх можна не тільки
коли є необхідне виробництво, а й коли люди мають умови для якіс-
ної праці і відпочинку, отримують професійну медичну допомогу
і сучасну освіту, купують необхідні товари тощо.
9. Запитайте дітей: Чи користуються вони матеріальними і нематері-
альними благами і послугами? Якими?
10. Нехай учні перелічать виробництво матеріальних і нематеріальних
благ та послуг декількох областей України, потім свого регіону. Чи
є відмінності? У чому і чому? Тобто на конкретних прикладах ми
бачимо існування у виробництві поділу праці.
11. Дайте пояснення до схеми 3 «Процес відтворення».
12. Зробіть закріплення вивченого матеріалу у вигляді наступного
завдання:
За даними таблиці «Структура промислового виробництва
в Україні»:
а) визначити частку базових галузей за роками;
б) побудувати графік динаміки базових галузей.
10. Розділіть учнів класу на 3 групи та дайте кожній групі окреме завдан-
ня:
а) проаналізувати особливості розвитку та динаміку змін сфери послуг
в Україні;
б) підготувати повідомлення про розвиток сфери послуг у розвинених
країнах світу та країнах СНД;
в) розробити тестові завдання з даної теми.
Оцінювання
Урок з даної теми досить насичений і має багато видів завдань, тому
оцінити рівень засвоєння матеріалу кожним учнем буде не важко.
29. 29Розділ І. Вступ до економічної теорії
Додаток 1
Взаємодія
людини
з природою
Виробництво
Відносини
між людьми
Рис. 1.3.1. Дві сторони суспільного виробництва
Засоби виробництва
ПРОДУКТИВНІ СИЛИ
СУСПІЛЬСТВА
Предмети праці
Некваліфікована
робоча сила
Кваліфікована
робоча сила
Засоби праці
Робоча сила
Знаряддя
праці
Будівлі та
споруди
Рис. 1.3.2. Основні елементи виробництва
Виробництво
Матеріальних благ
та послуг
Духовних
цінностей
Обмін
Товарами Інформацією
Споживання
Особисте Виробниче
Розподіл
Ресурсів Благ
Рис.1.3.3. Процес відтворення
30. Усі уроки економіки30
Матеріальне виробництво
СУСПІЛЬНЕ
ВИРОБНИЦТВО
Матеріальні
блага
Духовні цінності
Нематеріальні
послуги
Матеріальні
послуги
Нематеріальне виробництво
Сфера послуг
Рис. 1.3.4. Структура виробництва
Додаток 2
Структура промислового виробництва в Україні (%)
Промисловість у цілому та окремі галузі 2000 2001 2002 2003 2004
Промисловість у цілому: 100 100 100 100 100
У тому числі:
Виробництво та розподілення електроенер-
гії, газу та води
15,2 14,1 13,2 11,3 16,3
Видобувна промисловість 12,0 10,9 10,4 9,0 7,3
Виробництво коксу та продуктів нафтопе-
рероблення
3,7 5,5 7,7 9,5 9,1
Машинобудування 11,3 11,5 12,1 13,1 13,4
Металургія та оброблення металу 23,0 20,6 20,5 21,8 23,3
Хімічна та нафтохімічна промисловість 6,7 6,9 6,6 6,8 6,2
Легка промисловість 1,7 1,6 1,6 1,3 1,2
Харчова промисловість та перероблення
сільськогосподарських продуктів
17,7 19,1 19,1 18,5 15,8
Інші галузі 8,7 9,8 8,8 8,7 7,4
31. 31Розділ І. Вступ до економічної теорії
Урок 2
РЕСУРСИ ДЛЯ МАНДРІВКИ (фактори виробництва)
Мартинюк О. В., вчитель економіки гімназії № 21, м. Луцьк
Вступ
Фактори виробництва (виробничі ресурси) — людські, природні та
капітальні ресурси, які використовуються при виробництві благ. Люд-
ські ресурси — потенціал фізичної та розумової енергії людей, яка вико-
ристовується у процесі виробництва благ. Цей потенціал можна умовно
поділити на дві частини:
здатність брати участь у виробництві;
здатність брати на себе ризик організації виробництва з метою одер-
жання прибутку (підприємництво). Це підприємницькі здібності,
які відносяться до четвертого фактора виробництва.
Природні ресурси (земля) — все, що може бути використано у про-
цесі виробництва без попередньої обробки, у натуральному стані, тобто
«дар природи».
Капітальні ресурси (інвестиційні товари) — це вироблені людиною
товари, що використовуються як засоби виробництва інших благ, зокре-
ма інструменти, промислове устаткування та інфраструктура.
Поняття:
виробництво;
фактори виробництва;
земля, праця, капітал, підприємницькі здібності;
інформація.
Змістовий стандарт
Кожний фактор виробництва має своє значення у виробництві благ,
але, тільки об’єднавши їх разом, можна досягти конкретного результату
— виготовити необхідну продукцію для споживання та отримати при-
буток.
Цілі:
розглянути основні фактори виробництва;
визначити роль ресурсів у процесі виробництва;
32. Усі уроки економіки32
з’ясувати вплив інформації на процес виробництва;
навчитися прогнозувати розвиток виробництва, виходячи з наявних
ресурсів.
ЗМІСТ УРОКУ
Урок побудовано у вигляді ігрової мандрівки Колумба «Ми готові у
дорогу», що дозволяє з більшою зацікавленістю вивчити і зрозуміти фак-
тори виробництва.
Потрібний час — 1 урок.
Матеріали
Опис мандрівки Колумба «Ми готові у дорогу» для кожного учня
(додаток 1).
Візуальний матеріал «Людські ресурси», «Альтернативні людські
ресурси» (додаток 2).
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
1. Клас поділіть на групи. Кожній групі учнів роздається інформація
про подорож Колумба «Ми готові у дорогу» для знайомства.
2. Проведіть обговорення опису подорожі Колумба у групах, у класі.
3. Після обговорення інформації про подорож учням пропонується
дати відповідь на такі запитання:
Що таке капітальні ресурси? (Це товари, що створені людьми і вико-
ристовуються для виробництво інших товарів і послуг)
Які капітальні ресурси були потрібні? (Кораблі, вітрила, канати,
відра тощо)
Що таке людські ресурси? (Це люди, які працюють у виробництві
товарів і послуг)
Які людські ресурси були потрібні Колумбу? (Капітани, матроси,
малярі, кухарі тощо)
Хто є підприємцем? (Це людина, яка володіє діловою ідеєю і бере на
себе ризик її втілення)
Яка неправильна інформація була у Колумба стосовно розмірів
Землі? (Він вважав, що світ значно менший, ніж він є насправді.)
33. 33Розділ І. Вступ до економічної теорії
Яка неправильна інформація була у нього щодо розмірів Азіатського
континенту? (Він вважав, що Азія має більшу протяжність.)
Як ця інформація вплинула на уявлення Колумба про тривалість
подорожі? (Колумб вважав, що подорож буде дуже короткою.)
До якої країни мав намір потрапити Колумб? (Китай)
Допомогу яких членів команди мав намір використати Колумб
у Китаї? (Перекладач, дворецький, стюарт, секретар)
Якби Колумбу було відомо, що він відкриє нову землю, чи найняв
би він нових членів команди? (В даному випадку він найняв би більше
озброєних людей для захисту, будівельників, каменярів для будівництва
будинків, ковалів для виробництва інструментів та зброї. Скоріше за
все Колумбу не знадобилися перекладачі ні з арабської, ні з китайської
мови.)
4. Дайте завдання підрахувати вартість людських ресурсів, які вико-
ристовував Колумб у подорожі (учням роздається візуальний матеріал
«Людські ресурси»).
5. Доручіть командам скласти власний список людських ресурсів.
Для виконання цієї роботи вчитель дає пояснення.
Оголосіть класу, що учні можуть самостійно вирішувати, які члени
команди є зайвими, і наймати замість них інших членів команди, корис-
туючись візуальним матеріалом «Альтернативні людські ресурси». При
цьому вони повинні збільшувати і зменшувати загальну заробітну плату.
Підкресліть, що кожен член експедиції є спеціалістом лише своєї
справи і не може бути замінений кимось іншим. Дозвольте учням запро-
понувати інші професії, які не перераховані у списку. Нехай учні визна-
чать для них заробітну плату.
Загальна заробітна плата всіх членів команди не повинна перевищу-
вати 800 тисяч мараведіс.
6. Після завершення роботи вчитель робить висновок:
а) Під час аналізу ситуації учні розглянули три з чотирьох видів ресур-
сів: капітал, підприємницькі здібності, працю.
б) Учні отримали можливість прийняти раціональні рішення з приводу
розміщення ресурсів на основі певної інформації.
7. Поясніть сутність і значення «підприємницька здібність» та «інфор-
мація».
34. Усі уроки економіки34
8. Висновок уроку.
Існує чотири фактори виробництва: земля, праця, капітал і підпри-
ємницька здібність. Для кращого використання цих факторів треба мати
інформацію, яка допомагає раціонально використовувати фактори ви-
робництва.
Оцінювання
Оцінювання вчитель робить за результатами роботи команд.
Це необхідно підкреслити на початку уроку, а в кінці прокоментува-
ти активність групової роботи.
Додаток 1
МИ ГОТОВІ У ДОРОГУ. [2]
Колумб замислив велику справу, але при цьому він зіткнувся з ба-
гатьма проблемами. Він повинен був переконати когось, хто мав кошти,
в тому, що його план досягнути Китаю шляхом на захід здійсниться.
Христофор Колумб і його брат Бартолом’ю їздили до Франції, Іспанії
і Португалії, просили у володарів цих країн кошти для успішної подо-
рожі.
Колумбу для реалізації його плану потрібні були капітальні ресурси,
такі, як кораблі та обладнання; людські ресурси: як капітани, штурмани
і матроси.
Але куди не звертались Христофор і Бартолом’ю, звідусіль вони по-
верталися із порожніми руками: ніхто з королів не вірив у те, що можна
досягнути Китаю, рухаючись на захід. Королева Іспанії Ізабелла вияви-
ла зацікавленість і пообіцяла Колумбу порадитись зі своїми радниками.
Але ті заявили королеві, що Колумб не при своєму розумі і що його про-
позиція і маршрут безглузді.
У кінці кінців Луї де Сантанель, казначей королеви і друг Колумба,
схилив королеву на його бік. Він вказав їй на те, що по суті Колумб про-
сить дуже мало: невеликий флот, скромну кількість людей і провізію. Во-
ни не будуть коштувати дуже дорого, а у випадку успіху Іспанія виграє
чимало. Королева прославиться як мудра правителька, Іспанія отримає
нові території, і її зовнішня торгівля більше не буде залежати від генуез-
ців або венеціанців.
Ізабелла після цього схильно поставилася до подорожі, але вона не
володіла достатньою кількістю коштів, щоб забезпечити Колумба всім
35. 35Розділ І. Вступ до економічної теорії
необхідним. Вона збиралась пожертвувати свої дорогоцінності для то-
го, щоб оплатити експедицію Колумба. Але Луї де Сантанель сказав, що
буде щасливий дати кошти Колумбу замість неї. Королева Ізабелла була
вражена його вірою у Колумба. Вона послала посильного, щоб розшу-
кати Колумба і повідомити йому добру новину: іспанська корона згідна
фінансувати його експедицію.
У місті Палос сталося так, що населення вчинило злочин проти іс-
панської корони. У покарання королева Ізабелла наказала жителям за-
безпечити Колумба кораблями, провізією для далекої експедиції. Вона
також виділила йому бюджет у сумі 800 тисяч мараведіс для найму ко-
манди. Іспанія дала зарплату всім учасникам експедиції, крім самого
Колумба. Чому ж Колумб не отримав платні?
Зарплата — це стимул, що змушує людей виконувати роботу. Пра-
цівники — це вид трудових ресурсів, які отримують зарплату як нагоро-
ду за працю. Колумб належить до іншого типу людських ресурсів. Він
був підприємцем, а підприємець має інші стимули. Він відрізняється від
працівників за багатьма ознаками. Він витрачає на бізнес як свої власні
кошти, так і позичені. Також працює багато, не вимірюючи кількість за-
траченої праці, але головне полягає у тому, що вкладає у справу підпри-
ємець свої ідеї. Також він бере на себе ризик за те, що ці ідеї можуть бути
неправильними, а справа зазнати краху. Та якщо все буде вдалим, під-
приємець отримає всі гроші, які лишаться після розрахунків за куплені
ресурси. Ці гроші називаються прибутком.
Колумб розраховував отримати прибуток зі своєї подорожі. Адже
він витратив на підготовку експедиції свої гроші, дуже довго розробляв
її план, використовуючи власні ідеї. Колумб ризикував своїми гроши-
ма, роками життя, своєю репутацією. Таким чином, Колумб мав бага-
то стимулів: він сподівався отримати великий прибуток, намагався до-
вести правильність своїх ідей, заслужити визнання і повагу. Він просив
королеву про нагородження його титулом «Адмірал Океану» у випадку
успішного завершення експедиції. Він розраховував також бути назна-
ченим губернатором усіх відкритих ним земель й отримувати з них да-
нину. Крім цього, він збирався отримати десяту частину від прибутку з
торгівлі з новими територіями. Восьму частину засобів, необхідних для
відправки кораблів у майбутню експедицію, він збирався вкладати сам,
щоб отримати ще й восьму частину прибутку. Всі ці привілеї були обіцяні
Колумбу і стали значними стимулами для нього.
36. Усі уроки економіки36
Щоб підприємець міг прийняти правильне економічне рішення, він
повинен зібрати достовірну інформацію.
Ті підприємства, котрі продають послуги, повинні знати, наскільки
люди зацікавлені у цих послугах. Отже, точна інформація дуже важлива
для підприємництва.
Колумб розмовляв з багатьма вченими про розмір і географію землі.
Але всі вони говорили йому, що земна куля набагато менша, ніж потім
виявилось, і що Азія — набагато більший континент, ніж є насправді.
Спираючись на ці знання, Колумб вирішив, що морська мандрівка буде
дуже короткою і триватиме не більше місяця.
Коли він досягне Китаю, думав Колумб, він зустрінеться з Великим
Ханом. Він розраховував, що Великий Хан розмовляє арабською, і тому
взяв з собою перекладача з арабських мов.
Колумб планував використовувати секретаря, щоб фіксувати і за-
писувати для нащадків офіційну зустріч представництва Іспанії з ке-
рівництвом Китаю, першу в історії. Королівський дворецький повинен
був допомогти йому організувати переговори з Великим Ханом за всіма
правилами етикету, а спеціальний стюард повинен був їх обслуговувати.
Колумб сподівався побачити Китай привітною, красивою і дружньою
країною, тому він не взяв з собою солдат і взагалі ніяких людей, які уміли
б поводитися зі зброєю. Зате Колумб найняв у свою експедицію маляра,
який доглядав за дерев’яним корпусом корабля, і людину, яка б задраю-
вала в ній дрібні щілини. Бондар займався бочками і ємностями з водою
та вином. Геолог повинен був з прибуттям у Китай оцінити вартість мі-
нералів, які запропоновані для торгівлі.
Колумб скрупульозно підбирав членів команди і капітальні ресурси
для експедиції. Він заповнив «Санта Марію» багатьма речами, які могли
б знадобитися у далекій дорозі: запасні вітрила, канати, барелі їжі та во-
ди, паливо.
Отже, Колумб прийняв рішення, виходячи зі своїх уявлень про кін-
цевий пункт подорожі,— Китай. Ви знаєте багато того, чого не знав
у ті часи Колумб. Чи вдалось йому досягти Китаю? Ні. Зате він знайшов
землі, не відомі європейцям. Чи були на цих землях красиві міста і люди
хотіли торгувати? Ні, землі були вкриті лісами, а людей Колумб знайшов
у примітивній стадії розвитку. Напевне, Колумбу були потрібні інші ка-
пітальні і людські ресурси, якби йому було відомо все те, що знаємо ми.
Як ви вважаєте?
37. 37Розділ І. Вступ до економічної теорії
Додаток 2
Людські ресурси
Посада Обов’язки Необхідна
кількість
Заробіт-
на плата
Загальна
заробітна
плата
Капітан Вищий офіцер 3 3000
Старший
помічник
Загальне управління 3 2000
Штурман Ведення корабля 3 2000
Маршал Виконання законів 3 1000
Перекладач Переклади з різних мов 2 1000
Секретар Опис відкритих земель 1 1000
Королівський
придворний
Прислуга особам королів-
ської крові
1 1000
Контролер Контроль за використан-
ням коштів
1 1000
Стюард Забезпечення харчуван-
ням
1 950
Персональ-
ний стюард
Придворний Колумба 1 950
Юнга Допоміжні роботи 20 400
Конопаль-
щик
Ремонт щілин і пробоїв 3 900
Бондар Забезпечення тарою 3 900
Маляр Фарбування корабля 3 900
Геолог Визначення відкритих
копалин
1 1200
Перукар Стрижка волосся 1 900
Фельдшер Лікування хворих і пора-
нених
1 2400
Боцман Забезпечення руху кора-
бля
3 900
Матрос Робота з вітрилами 30 600
Підприємець Має ідеї, іде на ризик 1
ВСЬОГО
