Проценко

1. РЕГУЛЯТОРНАЯ ПОЛИТИКА
УДК620.1.08:616-076:389.6:389
ЗАВДАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ
КЛІНІЧНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
1А.Г. ІвковфМ.В.ТюхтінаІ, 2В.М. Проценко
1ННЦ «Інститут метрології»
2 Інститут лабораторної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО)
Стаття присвячена проблемам
метрології клінічних лабора­
торних досліджень. Невідклад­
ними завданнями стандарти­
зації метрології клінічних
лабораторних досліджень ви­
знано: створення державних
стандартних зразків складу
і властивостей досліджуваних
проб, створення схем метроло­
гічної простежуваності від
стандартних зразків нижчого
рівня (калібраторів та контр­
ольних матеріалів) до стан­
дартних зразків і референтних
методик вищих рівнів, вста­
новлення вимог до точності
виконання досліджень, вери­
фікація і валідація методик ви­
конання досліджень, встанов­
лення правил проведення
контролю якості кількісних
і якісних клінічних лаборатор­
них досліджень, встановлення
правил проведення зовнішньої
оцінки якості.
Ключові слова: клінічна
лабораторна діагностика,
клінічні лабораторні
дослідження, метрологічна
простежуваність,
стандартизація.
Єдність вимірювань (простежуваність результатів)
клінічних лабораторних досліджень
Визначальною умовою придатності результатів клініко-діа-
гностичних досліджень для використання у лікувально-діа­
гностичній практиці є їх належна порівнянність (співстав-
люваність) у часі й просторі, яку можна досягти лише за
умови забезпечення єдності і правильності цих результатів.
Ключовою операцією будь-якого клінічного лабораторного
дослідження (як вимірювання фізичної величини так і визна­
чення якісного показника) є відображене нарисунку калібру­
вання1. В узагальненому вигляді операція калібрування по­
стає як зіставлення отримуваного в процесі вимірювання
аналітичного сигналу від проби (чи спостережуваних ознак
визначуваної якісної властивості при визначенні якісного
показника) з аналітичним сигналом (чи спостережуваними
ознаками визначуваної якісної властивості) калібратора
(еталона, стандартного зразка) відповідно до отриманої ка­
лібрувальної (градуювальної) функції.
Через складність і нестабільність аналітичних систем, які
застосовують при проведенні клінічних лабораторних до­
сліджень, вони не здатні тривалий час утримувати одержану
калібрувальну функцію, тому процес таких досліджень
обов’язково доповнюють підсистемою контролю точності
отримуваних результатів (як це показано на зазначеному
малюнку): на вхід відкаліброваної системи також подають і
аналогічний контрольний матеріал (інший стандартний зра­
зок) і порівнюють отриманий при цьому результат зі зна­
ченнями показників, атестованими для цього матеріалу.
Зрозуміло, що для досягнення належної порівнянності
необхідно, щоб кожна лабораторія в кожне вимірювання
(визначення), які вона провадить, отримувала відповідний
розмір одиниці вимірюваної фізичної величини (або ознак
визначуваної якісної властивості) —молярної концентрації,
1Калібрування (англ. СаІІЬгаїіоп) [1, пункт 2.39] — операція, за допомогою якої при заданих умовах, на першо­
му етапі, встановлюють співвідношення між значеннями величини з невизначеностями вимірювання, які за­
безпечують еталони, та відповідними показами з пов’язаними з ними невизначеностями вимірювання, а на
другому етапі, використовують цю інформацію для встановлення залежності спостережуваного результату
вимірювання від показу (отримуваного в цій операції — Автори).
14 №2 2011

2. ТЕХНИЧЕСКОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ
ферментативної активності тощо (чи видів
послідовності нуклеотидів ДНК, культур
мікроорганізмів тощо) із зазначенням їх не­
визначеності.
Отже, як для якісних, так і для кількісних
досліджень єдність і правильність результа­
тів клінічних діагностичних досліджень за­
безпечують створенням метрологічної про-
стежуваності [1, пункт 2.41]. Реалізують це
здійсненням низки калібрувань, створюючи
документований безперервний ланцюг по­
слідовних калібрувань (кожне з яких робить
свій внесок у загальну невизначеність ре­
зультату вимірювання) — цей ланцюг пов’я­
зує результат вимірювання з визначеною
опорою (засобом порівняння — ге/егепсе).
Об’єктом обраної метрологічної простежу-
ваності калібрування є отримання ступеня
правильності від стандартного зразка та/або
референтної методики виконання вимірю­
вань аж до методики нижчого метрологічно­
го рівня, тобто рутинної методики [2]. Озна­
ки обумовлених якісних властивостей або
розміри одиниць вимірюваних величин на
кожному (окрім найвищого) з рівнів вимірю­
вання (дослідження) отримують у здійсню­
ваному вимірюванні у відображений на ма­
люнку спосіб.
На найвищому рівні ланцюг простежува-
ності починається з самих одиниць СІ, роз­
міри яких відтворюють за допомогою етало­
нів. 2000 року держави — члени МБМВ
уклали угоду щодо взаємного визнання сту­
пеня еквівалентності національних вимірю­
вальних еталонів, підтримуваних їх націо­
нальними інститутами метрології, з метою
забезпечення можливості взаємного визна­
ння сертифікатів калібрування і вимірювань,
виданих цими закладами, на основі програм
ключових порівнянь еталонів для обраних
Національних інститутів метрології. Націо­
нальні інститути метрології поширюють свої
еталони через калібрувальні лабораторії (які
безпосередньо посилаються на еталони цьо­
го інституту), і далі користувачам вимірю­
вальних приладів у промисловості і комерції,
часто через калібрувальні лабораторії друго­
го рівня. У хімії, медицині та деяких інших
областях науки і технології простежуваність
досягають на практиці за допомогою засто­
сування стандартних зразків і цілої ієрархії
допоміжних засобів порівняння, які вико-
КАЛІБРУВАННЯ
Капібрагср
(етапом)
і
Зразок
(проба
аналізують)
1Процес
ІММІрЗБйкН!)
Дані
отримані *і
для зразка
, КЯ:
Коні ролиНИК
чатернл ІКМ! |
■1!Гі (0*100*9ц асіг рк >у і 'чіі
І Контроль
якості (КЯ!
Гїрни
рвіул
ОТрий
ІЛ1]
миті
ГС*Фнн6
мату
ЙНОГО
ране
ПІДСИСТЕМАКОНТРОЛЮТОЧНОСТІ РЕЗУЛЬТАТУ
Малюнок. Схема реалізації процесу вимірювання (дослідження) (за аналогією з [2])
БиоМедициесшПишім №2 2011 15

3. РЕГУЛЯТОРНАЯ ПОЛИТИКА А.Г. Івков, М.В.Тюхтіна, В.М. Проценко...
ристовуються для еталонування обладнання
та процедур, які застосовуються у випробу­
вальних лабораторіях. [3,4].
Кожний рівень ієрархії безперервного
ланцюга простежуваності складається з ре-
ференсної методики і відповідного калібрато-
ра (еталону). Найвищий метрологічний рі­
вень (верхня ланка ланцюга простежуваності)
звичайно має бути достовірною матеріаль­
ною реалізацією ознаки визначеного якісного
показника або розміру одиниці кількісного
показника відповідно до визначення даної
ознаки чи одиниці фізичної величини —тоб­
то, найбільш точним (первинним або вихід­
ним) еталоном або його замінником. Нижчі
рівні ієрархії ланцюга простежуваності утво­
рюють референтні методики і відповідні ка-
лібратори (проміжні еталони).
Технічною основою метрологічного забез­
печення вимірювань є система стандартних
зразків (еталонів) і міжнародно визнаних ре­
ферентних методик, що забезпечує відтво­
рення одиниць величин, які характеризують
склад і властивості досліджуваних тканин,
рідин і виділень (екскретів) тіла людини. Не­
обхідним атрибутом стандартних зразків є їх
простежуваність до одиниць системи СІ
(можливість співвіднесення їх значень з при­
йнятими реперами — національними і між­
народними еталонами — за допомогою не­
розривного ланцюга звірень зі встановленими
невизначеностями). Крім цього, необхідна
система передавання розміру величин від
еталонів усім засобам вимірювань.
Схеми реалізації систем
простежуваності для клінічних
лабораторних досліджень
«Ідеальна» схема метрологічної простежува­
ності починається еталоном одиниці систе­
ми СІ, міжнародно прийнятою первинною
референтною методикою або міжнародно
прийнятим сертифікованим референтним
матеріалом. Неповнота знань і недостатні
технічні можливості призводять до того, що
зараз ланцюг метрологічної простежуванос­
ті може закінчуватися на нижчому рівні іє­
рархії. Сучасна схема реалізації систем про­
стежуваності для клініко-діагностичних
досліджень, що враховує відповідну базу
даних стандартних зразків (ге/егепсе таіе-
гіаіі) і референтних методик вищого рівня
Об’єднаного комітету з простежуваності
у лабораторній медицині — ЇСТЬМ [5] і ви­
моги міжнародних стандартів [2,6-9] подано
у таблиці.
Як видно із наведеноїтаблиці, залежно від
природи досліджуваних показників (кіль­
кісні, якісні) та їх внутрішніх особливостей
існують декілька варіантів реалізації схем ме­
трологічної простежуваності клініко-лабора-
торних досліджень.
Слід зазначити, що Директива 98/79 ЕС
[10] вимагає від виробників виробів медич­
ного призначення для іп у ііг о діагностики
обов’язкової простежуваності калібраторів
і контрольних матеріалів до найвищого ме­
трологічного рівня, якщо такий є. Цей до­
кумент прийнятий в Україні як Технічний
регламент [11].
Найбільше занепокоєння зараз викликає
нижній рядок таблиці. На міжнародній кон­
ференції 2010року «Удосконалення клінічних
лабораторних досліджень через гармоніза­
цію» особливу увагу звернули на клінічні ла­
бораторні дослідження, де простежуваність
забезпечується лише референтними матеріа­
лами (калібраторами) виробника івизначили
«дорожню карту» для гармонізації таких до­
сліджень і виправлення становища [12].
Обов’язковою умовою, яка визначає по­
будову такого ланцюга метрологічної про­
стежуваності, є встановлення невизначенос­
ті значень калібраторів кожного рівня. При
цьому невизначеність калібраторів нижньо­
го рівня повинна бути згармонізована з ви­
могами до точності рутинних методик. Тому
обов’язковою умовою стає і встановлення
вимог до точності виконання усіх клініко-
лабораторних досліджень, що виконуються.
А це вимагає проведення верифікації і валі-
дації методик виконання досліджень.
Окрім проведення внутрішньолабора-
торного контролю якості, необхідними еле­
ментами забезпечення співставленості ре­
зультатів є і проведення зовнішньої оцінки
якості, встановлення та дотримання вимог
до умов проведення досліджень, реактивів,
16 №2 2011

4. РЕГУЛЯТОРНАЯ ПОЛИТИКА А.Г. Івков, М.В.Тюхтіна, В.М. Проценко...
приладів, обладнання та засобів вимірювань.
Таким чином, невідкладними завдання­
ми стандартизації метрології клінічних ла­
бораторних досліджень є:
• створення державних стандартних зразків
(ДСЗУ) складу і властивостей досліджува­
них проб,
• створення схем метрологічної простежу-
ваності від ДСЗУ до стандартних зразків
нижчого рівня (калібраторів та контрольних
матеріалів),
• встановлення вимог до точності виконан­
ня досліджень,
• верифікація і валідація методик виконан­
ня досліджень,
• встановлення правил проведення конт­
ролю якості кількісних і якісних клінічних
лабораторних досліджень,
• встановлення правил проведення зовніш­
ньої оцінки якості клінічних лабораторних
досліджень. ■
Література
1. 150 СІІШЕ 99 Іпіегпаііопаї УосаЬиІагу ої т е -
(гоїоду —Вазіс апсі §епега1 сопсеріз апсі аззосіаіесі
іегтз — УІМ (Міжнародний словник метрології
— Основні та загальні поняття та пов’язані з
ними терміни (УІМ)).
2. Тауіог ].К. 8(апсІагсІ геїегепсе таіегіаіз: Напсі-
Ьоок їог 8К.М и8єг8. №8Т Зресіаі РиЬІісаІіоп
260-100, 1985 Есііііоп (І88иесІ РеЬгиагу 1993 11.8.
Оерагітепі оїСоттегсе). 104 Р).
3. ОІІАІЛТУ НАІ8ГОВООК. [Електронний ре­
сурс]. — Режим доступу: іїі{р://ції.8ІіеесІі{.ги/35.
4. 150 17511:2003 Іп уііго сіїа§по8Ііс тесіісаі
сІеуісе8 — Меазигетепі ої циапііііез іп Ьіоіо§ісаі
затріез —МеІго1о§іса1 ІгасеаЬіііГуоїуаіиез а88І§песІ
(о саііЬгаіогз апсі сопігоі таїегіак (Медичні вироби
для іп уііго діагностики —Вимірювання величин
в біологічних пробах — Метрологічна простежу-
ваність значень, приписуваних для калібраторів
та контрольних матеріалів).
5. ІСТЬМ сіаіаЬазе: БаЬогаіогу тесіїсіпе апсі іп
уііго сііадпо8ііс8 1ііір://сусусу.Ьірт.ог§/)сі1т/
асІуапсесіЗеагсІї.сіо (База даних Об’єднаного ко­
мітету з простежуваності у лабораторній меди­
цині).
6. ДСТУ І50/ІЕС 17025:2006 Загальні вимоги
до компетентності випробувальних та калібру­
вальних лабораторій.
7. 150 18153:2003 Іп уііго сііа^позііс шесіісаі
сієуісє» — Меазигетепі ої циапііііез іп Ьіо1о§іса1
8атр1е8 — Меігоіофсаі ІгасеаЬіііГу ої уаіие» їог
саіаіуііс сопсепігаііоп ої епгутез аззі^песі
саііЬгаіогз апсі сопігоі таїегіак (Медичні вироби
для іп уііго діагностики — Метрологічна просте-
жуваність значень, каталітичної концентрації
ферментів, приписуваних для калібраторів та
контрольних матеріалів).
8. 150 15193:2009 Іп уііго (Ііа^позііс шесіісаі
сіеуісез — Меазигетепі ої циапііііез іп затріез ої
Ьіоіофсаі огіфп — Вециігетепіз їог сопіепі апсі
ргезепіаііоп ої геїегепсе теазпгетепі ргосесіпгез
(Медичні вироби для іп уііго діагностики — Ви­
моги до змісту і подавання референтних вимірю­
вальних процедур).
9. 150 15194:2009 Іп уііго сііа^позііс тесіісаі
сієуісєз — Меазигетепі ої циапііііез іп затріез ої
Ьіоіодісаі огі§іп — Кециігетепіз їог сегііїіесі
геїегепсе таїегіак апсі ііїе сопіепі ої зиррогііп§
ДАЙДЖЕСТ
ГЕНЕТИКИ УБИЛИ РАКОВЬІЕ КЛЕТКИ ЗАМЕНОЙ ПРОГРАММЬІ
Б
пологи разработали цепь
генов, действующих как био-
компьютер. При попадании
в клеткуон вьіполняетсерию
логических операций типа И и НЕ,
анализируетсостояние кпетки
и талько при постановке диагноза
«рак» — убиваетее.
Иокуоотвенньїй код фактичеоки прово­
дці булєвьі вьічисления, получая из пяти
входньїх биохимичеоких оигналов один
рєзультирующий. Ото или приговор клет-
ке, или рєшєниє ее не трогать (иллю-
отрация Вепепеоп У. & Р. Л/еІ8б).
18 №2 2011 !И

5. (Завдання стандартизаціїметрології... ТЕХНИЧЕСКОЕ РЕЕУЛИРОВАНИЕ
сіоситспіаііоп (Медичні вироби для іп уііго діа­
гностики — Вимоги до сертифікованих рефе­
рентних матеріалів і змісту супроводжуючої до­
кументації).
10. ОІВЕСТІУЕ 98/79/ЕС ОР ТНЕ ЕІЖОРЕАИ
РАКІЛАМЕИТ АЖ) ОР ТНЕ СОШ СІЬ оґ 27 Ос-
ІоЬег 1998 оп іп уііго сііащіозііс тесіісаі сієуісє»//
ОІ І 331, 7.12.1998, р. 1 (Директива 98/79/ЕС
Європейського Парламентута Ради від 27 жовтня
1998 року щодо виробів для іп уііго діагностики).
11. Технічний регламент щодо медичних виро­
бів для лабораторної діагностики іп уііго (Затвер­
джено постановою Кабінету Міністрів України
від 16 липня 2008 р. № 641).
12. Міііег С., Муєгз С., Сапігег М., КаЬп 5.,
ЗсЬопЬгиппег К., ТЬіепропі І„, Випк Б., СЬгізіеп-
зоп К., ІхкҐекіІ)., І,о 5., МиЬІііщ С., 5іиг§еоп С.
Воасітар Гог Нагтопігаііоп оґ Сіїпісаі ЬаЬогаіогу
Меазигетепі Ргосесіигев //Сіїпісаі СЬетізігу 2011,
57:8, 1108-1117 (Дорожня карта гармонізації
процедур клінічних лабораторних вимірювань).
ЗАДАЧИ СТАНДАРТИЗАЦИИ
МЕТРОЛОГИИ КЛИНИЧЕСКИХ
ЛАБОРАТОРНИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
А.Е Ивков,[М.В. Тюхтина|, В.Н. Проценко
Статья посвящена проблемам метрологии кли-
нических лабораторньїх исследований. Неот-
ложньїми задачами стандартизации метрологии
клинических лабораторньїх исследований при­
знанні: создание государственньїх стандартних
образцов состава и свойств исследуемьіх проб,
создание схем метрологической прослеживае-
мости от стандартних образцов низшего уров-
ня (калибраторов и контрольних материалов) к
стандартним образцам и референтним методи­
кам верхних уровней, установление требований
к точности вьіполнения исследований, верифи-
кация и валидация методик вьіполнения иссле­
дований, установление правил проведення кон-
троля качества количественньїх и качественньїх
клинических лабораторньїх исследований, уста­
новление правил проведення внешней оценки
качества.
Ключевьіе слова: клиническая лабораторная
диагностика, клинические лабораторньїе иссле-
дования, метрологическая прослеживаемость,
стандартизация.
РКОВЬЕМЗ ОР 8ТАИОАІШІ2АТКЖ Ш
МЕТКОЬОСУ ОР СЬШІСАЬ ЬАВОКАТОКУ
ЕХАМШАТКЖ8
А.С. Іукоу, М.У. ТуикНііпа|, УМ. Ргосепко
ТЬе ґо11оуіп§ агіісіе І8 сієуоієсі іо іЬе ргоЬІешз іп
теігоіоду сііпісаі ІаЬогаіогу ехашіпаііопз. ТЬе иг-
§епі іазкз оі теігоіоду зіапсіагсіігаііоп аге гесо§-
пігесі: сгеаііп§ паііопаїїу сегіійесі геґегепсе таіегі-
аІ8 сошрозіііоп апсі ргорегііез оі 8ашр1е8,,
сгеаііп§ птеігоіофсаі ігасеаЬіІііу ґгот 1оу-1єує1
геґегепсе таіегіаіз (саІіЬгаіогз апсі сопігої таіегі-
ак) іо геґегепсе таіегіаіз апсі тсіЬосіз иррег Іеу-
еІ8, 8еіііпд оґ апаіуіісаі регґогтапсе гециігетепіз,
уегійсаііоп апсі уаіісіаііоп оґ сііпісаі ІаЬогаіогу ех-
атіпаііопз, езіаЬІізЬіїщ гиіез ґог сщаіііу сопігої оґ
циаіііаііуе апсі циапіііаііуе сііпісаі ІаЬогаіогу ех-
атіпаііопз, езіаЬІізЬігщ гиіез ґог іЬе ехіегпаї циаі-
Ііу а88Є88ГПЄПІ.
Кеуууогск: сііпісаі ІаЬогаіогу сііадпозіісз, сііпісаі
ІаЬогаіогу ехатіпаііопз, теігоіофсаі ІгасеаЬіІііу,
зіапсіагсіігаііоп.
дадада.тетЬгапа.ги
Специалистьі издвух технологиче­
сних инстиіутов, швейцарского
федерального и Массачусетского,
придумали генетический код, ко-
торьій, втеории, можно оптом
внедрять в клетки организма па-
циента. Зта последовательность
генов сначала приступает к про­
верне хозяйской клетки. Если та
оказьівается раковой, кодзапу-
снает процесе апоптоза — самоу-
бийства, на котороеобьічно рако-
вьіе клетки неспособньї.
Ключ к избирательности — ана-
лиз уровня зкспрессии ми-
кроРНК, проводимьій самим ко­
дом прямо внутри клетки. Код
еделан чувствительньїм к содер-
жанию нескольких микроРНК.
При зтом смертельний клеточ-
ньій ответ вьізьіваетея талько
тогда, когда в клеткеобнаружи-
ваетея в точности заданная ком-
бинация уровней микроРНК из
заранее составленного списка.
Для проверни идеи ученьїе ис-
пол ьзовали человеческие рако-
вьіе клетки линии Неґа, способ-
ньіе делиться бесконечное число
раз. Сначала исследователи
определили пять микроРНК,
часть которьіх в Неґа присутству-
ют на очень вьюоком уровне, а
часть, напротив, на очень низ-
ком. Зтотуникальньїй профиль
надежно отличаетданньїе рако-
вьіе клетки отздоровьіх.
По информации ЗсіепсеОаіІу, био-
логи внедрили синтетический код
как в клетки Неґа, так и в обьіч-
ньіе. Проверив подопечную нелет­
ку по всем пяти факторам, гене-
тическая схема приходила к вер-
ному виводу: клетки Неґа бьіли
убита, а здоровьіе остались цельї.
19