2. Закаріас Топеліус – фінський
письменник - казкар
Як настане літо, вийдіть дуже рано в поле, коли роса
лежить на траві – там блищать тисячі казок, мов діаманти.
Потім на берег моря, де на воді граються маленькі
кучеряві хвилі з білими баранцями - то й є казки. Восени
прислухайтесь до шуму смерек, що розповідають
предковічні казки про велетнів. Або пошукайте їх у
вересові – він знає безліч казок.
Узимку можна читати чудові морозяні вірші – візерунки на
шибках або на вкритих інеєм деревах, а напровесні казки
грають барвами на вечірньому небі.
І восени, і взимку, і навесні ви можете читати сріблясто-
зоряні казки. Природа може розповісти силу-силенну
казок .
3.
4.
5.
6.
7. Чтоб увидеть роз цветенье
пригодится нам терпенье.
Ум, смекалка, быстрота
Нам помогут как всегда.
Цветы распахнут бутоны свои
Как только с заданьями
Справитесь вы.
А чтобы заданья эти узнать
На розу любую нужно нажать.
Если проверить себя захотите
То на замочек скорее нажмите.
Затем вы по стрелке
Назад возвращайтесь
И красотою цветка восхищайтесь.
Когда раскроют розы все бутоны
Игра будет считаться завершѐнной.
8.
9. Упоравшись з роботою, дівчина йшла
в куток і сідала просто на попіл
натрушений біля каміна".
ответ
10. "Діти тримали одне одного
за руки, цілували троянди
і розмовляли з ними".
12. Жінка була така прекрасна
та ніжна, але з криги,
зі сліпучої, іскристої криги".
ответ
13. До того вона мені набридла, не можу й
сказати!
За ворота вийти не можна – всі сусіди
про неї говорять:
„Ах, сирітка нещасна!”, „Робітниця –
золоті руки”,
„Красуня – очей не відведеш”.
14. Вона прочитала геть усі газети і вже встигла
забути все, що прочитала, отака вона розумна.
А недавно сиділа на троні, а це, до речі, не так
уже й приємно, і тут-таки вирішила вийти заміж.
15. Вона була така ж на зріст, як і Герда,
але дужча і ширша в плечах і смаглява.
Очі в неї були чорні і якісь сумні.
16. •Вони тільки про те й
говорили, як би краще
вбратися,
•і без упину крутилися перед
дзеркалами, вибираючи й
приміряючи свої сукні.
17. •Він був злючий - презлючий,
наче сам чорт. Але якось він був
у чудовому гуморі, бо зробив собі
дзеркало
18. Я б і сама посміялася, та не до
сміху мені. Наказала мені мачуха
без пролісків додому не вертатися.
