2. ПЛАН ПРЕЗЕНТАЦІЇ:
Автор Повісті.
Жанр та історія написання.
Літературний словник.
Тема твору.
Ідея і основна думка.
Композиція «Дорогою ціною».
Образ головних героїв повісті-Соломії і
Остапа
Роль пейзажів у повісті.
Асонанс і Алітерація
3.
4. «В тугому комірці, з тяжким портфелем,
Охайний, чепурний і мовчазний, Він
перебував тут вік свій нелегкий Над
статистичним ділом невеселим»
5. Повість писалася упродовж 1899–1901 рр.
автор кілька разів переробляв її.
Задумавши поважну повість, він змушений
був частково обмежитися компромісом.
Письменник переконався, що для епічного
розмаху бракує сил його молодому
талантові.Тому-то варіант, підготовлений
до друку в листопаді 1901 р. та
опублікований 1902 р. на сторінках
«Киевской старины», залишився
нормативним, попри факт, що не все в
ньому подобалося авторові У 1906 р., через
чотири роки після опублікування
оповідання «Дорогою ціною»,Л.
Старицькі-Черняхівська в журналі
«Киевская старина», де, до речі, вперше і
з’явився твір, назвала його
пригодницьким. І досі немає єдиної думки
серед дослідників, як визначати жанр
твору: перед нами повість чи оповідання,
пригодницький це твір чи романтично-
психологічний.
ЖАНРТА ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ПОВІСТІ
6. ДОРОГОЮ ЦІНОЮ
ПОВІСТЬ ОПОВІДАННЯ
Невеликий
прозовий твір, сюжет
якого ґрунтується на
певному (рідко
кількох) епізоді
(епізодах) з життя
одного (іноді кількох)
персонажа
(персонажів)
епічний прозовий твір,
який характеризується
однолінійним сюжетом,
а за широтою
охоплення життєвих
явищ і глибиною їх
розкриття посідає
проміжне місце між
романом та оповідання
7. Історична основа
повісті «Дорогою
ціною».Твір «Дорогою
ціною» написаний у
1901році і
надрукований у 1902
році. Події
відбуваються в 1834-
1836рр. Обставини
цього періоду:
ліквідація
Задунайської Січі;
втеча селян у
Бессарабію і за
Дунай. Паралельне
відтворення часів
Коліївщини (1768) і 30-
х років ХІХ ст.
8. Зображення героїчної боротьби
українського народу проти
кріпацтва, непереможного
прагнення селян-кріпаків до
вільного життя. Розробляючи
історичну тему,
М. Коцюбинський продовжував
традиції Т. Шевченка, який
гостро виступав проти
ідеалізації минулого України,
заперечував твердження
українських націоналістів про
«гармонію» інтересів козацької
голоти і козацької
9. Ідея «Дорогою ціною»: оспівування
волелюбності українського
трудового народу, утвердження
непримиренності інтересів багатих і
бідних, заклик здобувати волю, хоча
б і дорогою ціною.
Основна думка: боротьба трудящих
зі своїми гнобителями точитиметься
доти, доки існуватимуть класи, доки
не переможуть трудящі.
10. Експозиція-вступ-це ніби заспів, який потім
конкретизується в типових людських долях, образах, подіях,
пейзажах тощо. У вступі твору Коцюбинський розповідає про
підневільне рабське життя селян-кріпаків, їх самовіддану боротьбу
за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби (втеча від панів на
вільні степи Дунаю), з місцем дії. Вступ оповідання «Дорогою
ціною» показує читачеві середовище, в якому формувалися герої
твору, психологічно готує читача до вчинків Остапа і Соломії.
Зав’язка: втеча Остапа від пана і панщини як наслідок
конфлікту між кріпаком і паном (пан хоче покарати героя за
бунтарство,Остап вирішує втекти
Розвиток дії:наступний епізод — злигодні героїв твору під
час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією.
Кульмінація: Соломія вирішує силою звільнити Остапа з-
під з турецької варти. Сутичка з турецькою вартою.
Розв’язка:загибель Соломії, що завершує розвиток
конфлікту в боротьбі героїв за волю
14. Важливу роль у творі відіграють майстерностерно змальовані Коцюбинським
пейзажі. Вони допомагають нам повніше уявити переживання героїв, краще
зрозуміти їх поведінку, Наприклад, щоб підкреслити похмурий, сумний настрій
Остапа, якому жаль було залишати рідне село і дорогих йому людей, письменник
змальовує нічний пейзаж: село видається Остапові чорною плямою, на тлі якої
світиться десь одиноке віконце, і коли воно згасло, щось ніби урвалося і в його
серці, ніби порвалася остання ниточка, яка зв’язувала його з усім рідним і дорогим.
15. Тривога і відчай Соломії, яка заблудила в плавнях, посилюється описом
пожежі: «…Краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики... І знов комиші,
і знов вода, і знов той самий звук розміреного однотонного прибою
морської хвилі...Чим далі вона йшла і чим більш смеркалось, тим більше
дим ставав помітним. Птахи сильніше непокоїлись. В повітрі стало
тепліше... Соломії робилось душно... Обернувшись назад і глянувши на
небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими
їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів. Плавні
горіли, вогняні гори наступали на них, несли усьому смерть».
16. Широко користується письменник барвистими епітетами,
метафорами, порівняннями.Описуючи картини природи,
письменник часто вдається до такого художнього засобу,
як уособлення (персоніфікація). Прокладаючи собі дорогу
в непрохідних хащах плавнів, Соломія відчуває, як очерет
«їжився перед нею, тіснив з боків, настигав іззаду, ловив
коріннями за ноги, колов і різав шорстким листом... він
глузував з неї, помахуючи над її головою рудим чубом».
Таким же оживленим явищем зображено й пожежу: «Море
вогню котилось за ними невпинними, непереможними,
веселими хвилями, золотом розсипалось по плавнях,
жерло очерет, випивало воду, підпалювало небо...»
Старий одинокий Остап розмовляє з вітром, як з живою
істотою, вітер приносить йому «усякі звістки світу і кидає,
мов цінний дарунок, у комин хатини».
В такому зображенні природа в оповіданні «Дорогою
ціною» є ніби дійовою особою твору, безпосереднім
учасником життя й боротьби героїв.
18. Повторення однакових голосних звуків
у рядку або строфі, що надає віршованій
мові милозвучності, підсилює її
музичність.
Повторення подібних за звучанням
приголосних у віршованому рядку, строфі
для підсилення звукової або інтонаційної
виразності й музичності.
