SlideShare a Scribd company logo
1 of 7
BI do meu país Cultura e literatura da Ucrânia
Тарáс Григóрович Шевчéнко(1814 – 1861) Taras Shevtchenko foi um poeta, pintor, artista e humanista ucraniano, fundador da literatura moderna nacional. Sua maior obra foi o livro da colecção poética Kobzar que publicou em 1840.
Вже не три дні, не три ночі Б’ється пан Трясило. Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось. /87/ Ізнемігся козаченько, Тяжко зажурився, А поганий Конецпольський Дуже звеселився. Зібрав шляхту всю докупи Та й ну частовати. Зібрав Тарас козаченьків Поради прохати. «Отамани товариші, Брати мої, діти! Дайте мені порадоньку, Що будем робити? Бенкетують вражі ляхи Наше безголов’я». «Нехай собі бенкетують, Нехай на здоров’я! Нехай, кляті, бенкетують, Поки сонце зайде, А ніч-мати дасть пораду —  Козак ляха знайде». Лягло сонце за горою, Зірки засіяли, А козаки, як та хмара, Ляхів обступали. Як став місяць серед неба, Ревнула гармата, Прокинулись ляшки-панки —  Нікуди втікати! Прокинулись ляшки-панки Та й не повставали. Зійшло сонце — ляшки-панки Покотом лежали. Червоною гадюкою Несе Альта вісті, Щоб летіли круки з поля Ляшків-панків їсти. Налетіли чорні круки Вельможних будити, Зібралося козачество Богу помолитись. Закрякали чорні круки, Виймаючи очі. /88/Заспівали козаченьки Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої, Що славою стала Тарасові, козачеству, Ляхів що приспала. Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє, Де кров текла козацькая, Трава зеленіє. Сидить ворон на могилі Та з голоду кряче... Згада козак Гетьманщину, Згада та й заплаче! Було колись, панували, Та більше не будем!.. Тії слави козацької Повік не забудем!..» Умовк кобзар, сумуючи: Щось руки не грають. Кругом хлопці та дівчата Слізоньки втирають. Пішов кобзар по улиці —  З журби як заграє! Кругом хлопці навприсядки, А він вимовляє: «Нехай буде отакечки! Сидіть, діти, у запічку, А я з журби та до шинку, А там найду свою жінку, Найду жінку, почастую, З вороженьків покепкую». Як та галич поле криє, Ляхи, уніяти Налітають — нема кому Порадоньки дати. Обізвався Наливайко —  Не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга —  За нею полинув! Обізвавсь Тарас Трясило Гіркими сльозами: «Бідна моя Україно, Стоптана ляхами! Україно, Україно! Ненько моя, ненько! Як згадаю тебе, краю, Заплаче серденько... Де поділось козачество, Червоні жупани? Де поділась доля-воля? Бунчуки? Гетьмани? Де поділося? Згоріло? А чи затопило Синє море твої гори, Високі могили?.. Мовчать гори, грає море, Могили сумують, А над дітьми козацькими Поляки панують. Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем —  Плачте, діти козацькії, Така ваша доля!» Обізвавсь Тарас Трясило Віру рятовати, Обізвався, орел сизий, Та й дав ляхам знати! Обізвався пан Трясило: «А годі журиться! А ходім лиш, пани-брати, З поляками биться!» ТАРАСОВА НІЧ Поезія 1837-1847. — С. 85-88; С. 604-609  На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає, Кругом хлопці та дівчата, Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками, Як збиралась громадонька В неділеньку вранці, Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує, Аж лихо сміється... Встає хмара з-за Лиману, А другая з поля, Зажурилась Україна —  Така її доля! Зажурилась, заплакала, Як мала дитина. Ніхто її не рятує... Козачество гине, Гине слава, батьківщина, Немає де дітись. Виростають нехрещені Козацькії діти, Кохаються невінчані, Без попа ховають, Запродана жидам віра, В церкву не пускають! Ucraniano, língua de  origem eslava.
A noite de Taras Levanta-se a nuvem do Lemano E outra do campo Ucrânia ficou triste Mas esse é seu destino. Ficou triste, começou a chorar,  Como criança pequena. Ninguém a vai salvar... Cossacos morrem,  Morre a fama, a nossa casa E não há por onde desaparecer Crescem não baptizados Crianças dos cossacos Juntos estão sem casamento,  Sem padre morrem Venderam a fé Não deixam ir à igreja!  Встає хмара з-за Лиману, А другая з поля, Зажурилась Україна —  Така її доля! Зажурилась, заплакала, Як мала дитина. Ніхто її не рятує... Козачество гине, Гине слава, батьківщина, Немає де дітись. Виростають нехрещені Козацькії діти, Кохаються невінчані, Без попа ховають, Запродана жидам віра, В церкву не пускають!
Anexos Kobzar Кобзар
Cobza Кобза
Hetmanshchyna Гетьманщинa

More Related Content

Viewers also liked

Viewers also liked (7)

Eu sou andrei
Eu sou   andreiEu sou   andrei
Eu sou andrei
 
NOVA CONFIGURAÇÃO DO LESTE EUROPEU
NOVA CONFIGURAÇÃO DO LESTE EUROPEUNOVA CONFIGURAÇÃO DO LESTE EUROPEU
NOVA CONFIGURAÇÃO DO LESTE EUROPEU
 
Andrei Tarkovsky
Andrei TarkovskyAndrei Tarkovsky
Andrei Tarkovsky
 
Sobre a Moldávia
Sobre a MoldáviaSobre a Moldávia
Sobre a Moldávia
 
País Moldávia
País MoldáviaPaís Moldávia
País Moldávia
 
Gastronomia da Moldávia
Gastronomia da MoldáviaGastronomia da Moldávia
Gastronomia da Moldávia
 
Moldávia
MoldáviaMoldávia
Moldávia
 

Similar to Sobre a Ucrânia

шевченко
шевченкошевченко
шевченкоgnezdilov
 
Тарас Григорьевич Шевченко (1814 1861)
Тарас Григорьевич Шевченко (1814 1861)Тарас Григорьевич Шевченко (1814 1861)
Тарас Григорьевич Шевченко (1814 1861)Наталия Паровенко
 
Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький „Малий Тарас чумакує”. У...
Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький „Малий Тарас чумакує”. У...Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький „Малий Тарас чумакує”. У...
Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький „Малий Тарас чумакує”. У...Ковпитська ЗОШ
 
Інсценізація уривку твору Т.Г. Шевченка «Розрита могила»
Інсценізація уривку твору Т.Г. Шевченка «Розрита могила» Інсценізація уривку твору Т.Г. Шевченка «Розрита могила»
Інсценізація уривку твору Т.Г. Шевченка «Розрита могила» Ilya Lipchak
 
Патріотична Лірика Шевченка
Патріотична Лірика ШевченкаПатріотична Лірика Шевченка
Патріотична Лірика ШевченкаDmitry Bulgakov
 
Рослинний і тваринний світ у творчій спадщині Тараса Шевченка
Рослинний і тваринний світ у творчій спадщині Тараса Шевченка Рослинний і тваринний світ у творчій спадщині Тараса Шевченка
Рослинний і тваринний світ у творчій спадщині Тараса Шевченка zologym
 
євген маланюк 16
євген маланюк 16євген маланюк 16
євген маланюк 16Adel1na
 
Батьківщина (Homeland)
Батьківщина (Homeland)Батьківщина (Homeland)
Батьківщина (Homeland)Serg171087
 
сценарій урочистого зібрання
сценарій урочистого зібраннясценарій урочистого зібрання
сценарій урочистого зібранняОлеся Браташ
 
7 литер цимбалюк_укр_укр
7 литер цимбалюк_укр_укр7 литер цимбалюк_укр_укр
7 литер цимбалюк_укр_укрAira_Roo
 
7 ul c
7 ul c7 ul c
7 ul c7klas
 
виховний захід памяті шевченка
виховний захід памяті шевченкавиховний захід памяті шевченка
виховний захід памяті шевченкаТетяна Шверненко
 
Українська література 7 клас В. Цимбалюк
Українська література 7 клас  В. Цимбалюк Українська література 7 клас  В. Цимбалюк
Українська література 7 клас В. Цимбалюк oleg379
 

Similar to Sobre a Ucrânia (20)

урок проект шеченкове слово
урок   проект шеченкове словоурок   проект шеченкове слово
урок проект шеченкове слово
 
Живу тобою, україно... слово про Тараса Мельничука
Живу тобою, україно... слово про Тараса МельничукаЖиву тобою, україно... слово про Тараса Мельничука
Живу тобою, україно... слово про Тараса Мельничука
 
шевченко
шевченкошевченко
шевченко
 
Тарас Григорьевич Шевченко (1814 1861)
Тарас Григорьевич Шевченко (1814 1861)Тарас Григорьевич Шевченко (1814 1861)
Тарас Григорьевич Шевченко (1814 1861)
 
думи мої
думи моїдуми мої
думи мої
 
Shev4enko
Shev4enkoShev4enko
Shev4enko
 
Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький „Малий Тарас чумакує”. У...
Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький „Малий Тарас чумакує”. У...Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький „Малий Тарас чумакує”. У...
Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький „Малий Тарас чумакує”. У...
 
т.г.шевченко.
т.г.шевченко.т.г.шевченко.
т.г.шевченко.
 
Інсценізація уривку твору Т.Г. Шевченка «Розрита могила»
Інсценізація уривку твору Т.Г. Шевченка «Розрита могила» Інсценізація уривку твору Т.Г. Шевченка «Розрита могила»
Інсценізація уривку твору Т.Г. Шевченка «Розрита могила»
 
Патріотична Лірика Шевченка
Патріотична Лірика ШевченкаПатріотична Лірика Шевченка
Патріотична Лірика Шевченка
 
Рослинний і тваринний світ у творчій спадщині Тараса Шевченка
Рослинний і тваринний світ у творчій спадщині Тараса Шевченка Рослинний і тваринний світ у творчій спадщині Тараса Шевченка
Рослинний і тваринний світ у творчій спадщині Тараса Шевченка
 
євген маланюк 16
євген маланюк 16євген маланюк 16
євген маланюк 16
 
Shevchenko
ShevchenkoShevchenko
Shevchenko
 
Батьківщина (Homeland)
Батьківщина (Homeland)Батьківщина (Homeland)
Батьківщина (Homeland)
 
сценарій урочистого зібрання
сценарій урочистого зібраннясценарій урочистого зібрання
сценарій урочистого зібрання
 
7 литер цимбалюк_укр_укр
7 литер цимбалюк_укр_укр7 литер цимбалюк_укр_укр
7 литер цимбалюк_укр_укр
 
7 ul c
7 ul c7 ul c
7 ul c
 
виховний захід памяті шевченка
виховний захід памяті шевченкавиховний захід памяті шевченка
виховний захід памяті шевченка
 
Українська література 7 клас В. Цимбалюк
Українська література 7 клас  В. Цимбалюк Українська література 7 клас  В. Цимбалюк
Українська література 7 клас В. Цимбалюк
 
1 urok shevchenko 2013
1 urok shevchenko 20131 urok shevchenko 2013
1 urok shevchenko 2013
 

Sobre a Ucrânia

  • 1. BI do meu país Cultura e literatura da Ucrânia
  • 2. Тарáс Григóрович Шевчéнко(1814 – 1861) Taras Shevtchenko foi um poeta, pintor, artista e humanista ucraniano, fundador da literatura moderna nacional. Sua maior obra foi o livro da colecção poética Kobzar que publicou em 1840.
  • 3. Вже не три дні, не три ночі Б’ється пан Трясило. Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось. /87/ Ізнемігся козаченько, Тяжко зажурився, А поганий Конецпольський Дуже звеселився. Зібрав шляхту всю докупи Та й ну частовати. Зібрав Тарас козаченьків Поради прохати. «Отамани товариші, Брати мої, діти! Дайте мені порадоньку, Що будем робити? Бенкетують вражі ляхи Наше безголов’я». «Нехай собі бенкетують, Нехай на здоров’я! Нехай, кляті, бенкетують, Поки сонце зайде, А ніч-мати дасть пораду — Козак ляха знайде». Лягло сонце за горою, Зірки засіяли, А козаки, як та хмара, Ляхів обступали. Як став місяць серед неба, Ревнула гармата, Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! Прокинулись ляшки-панки Та й не повставали. Зійшло сонце — ляшки-панки Покотом лежали. Червоною гадюкою Несе Альта вісті, Щоб летіли круки з поля Ляшків-панків їсти. Налетіли чорні круки Вельможних будити, Зібралося козачество Богу помолитись. Закрякали чорні круки, Виймаючи очі. /88/Заспівали козаченьки Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої, Що славою стала Тарасові, козачеству, Ляхів що приспала. Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє, Де кров текла козацькая, Трава зеленіє. Сидить ворон на могилі Та з голоду кряче... Згада козак Гетьманщину, Згада та й заплаче! Було колись, панували, Та більше не будем!.. Тії слави козацької Повік не забудем!..» Умовк кобзар, сумуючи: Щось руки не грають. Кругом хлопці та дівчата Слізоньки втирають. Пішов кобзар по улиці — З журби як заграє! Кругом хлопці навприсядки, А він вимовляє: «Нехай буде отакечки! Сидіть, діти, у запічку, А я з журби та до шинку, А там найду свою жінку, Найду жінку, почастую, З вороженьків покепкую». Як та галич поле криє, Ляхи, уніяти Налітають — нема кому Порадоньки дати. Обізвався Наливайко — Не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — За нею полинув! Обізвавсь Тарас Трясило Гіркими сльозами: «Бідна моя Україно, Стоптана ляхами! Україно, Україно! Ненько моя, ненько! Як згадаю тебе, краю, Заплаче серденько... Де поділось козачество, Червоні жупани? Де поділась доля-воля? Бунчуки? Гетьмани? Де поділося? Згоріло? А чи затопило Синє море твої гори, Високі могили?.. Мовчать гори, грає море, Могили сумують, А над дітьми козацькими Поляки панують. Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем — Плачте, діти козацькії, Така ваша доля!» Обізвавсь Тарас Трясило Віру рятовати, Обізвався, орел сизий, Та й дав ляхам знати! Обізвався пан Трясило: «А годі журиться! А ходім лиш, пани-брати, З поляками биться!» ТАРАСОВА НІЧ Поезія 1837-1847. — С. 85-88; С. 604-609 На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає, Кругом хлопці та дівчата, Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками, Як збиралась громадонька В неділеньку вранці, Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує, Аж лихо сміється... Встає хмара з-за Лиману, А другая з поля, Зажурилась Україна — Така її доля! Зажурилась, заплакала, Як мала дитина. Ніхто її не рятує... Козачество гине, Гине слава, батьківщина, Немає де дітись. Виростають нехрещені Козацькії діти, Кохаються невінчані, Без попа ховають, Запродана жидам віра, В церкву не пускають! Ucraniano, língua de origem eslava.
  • 4. A noite de Taras Levanta-se a nuvem do Lemano E outra do campo Ucrânia ficou triste Mas esse é seu destino. Ficou triste, começou a chorar, Como criança pequena. Ninguém a vai salvar... Cossacos morrem, Morre a fama, a nossa casa E não há por onde desaparecer Crescem não baptizados Crianças dos cossacos Juntos estão sem casamento, Sem padre morrem Venderam a fé Não deixam ir à igreja! Встає хмара з-за Лиману, А другая з поля, Зажурилась Україна — Така її доля! Зажурилась, заплакала, Як мала дитина. Ніхто її не рятує... Козачество гине, Гине слава, батьківщина, Немає де дітись. Виростають нехрещені Козацькії діти, Кохаються невінчані, Без попа ховають, Запродана жидам віра, В церкву не пускають!