Герби. Валерій Напиткін

1. • 80 % інформації людина отримує за допомогою зору.
• Вважається, що думка про людину складається в перші 15
—20 секунд спілкування.
•
предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно
відтворює усталену думку, ідею, почуття.

2. Герб - це умовне зображення,
що є символом i вiдмiнним знаком держави,
своєрiдним художньо-графiчним паспортом землi,
мiста, роду чи окремої особи.

3. Походження гербiв губиться
в плинi часу. Їх прототипами
були зображення
рiзноманiтних тотемiв i тамг,
що в сиву давнину
вiдiгравали роль родових
символiв i знакiв. На теренах
України гербоподiбнi
символи зустрiчаються уже в
останнi столiття до нашої
ери. Пiзнiше на основi
родових знакiв
сформувалися геральдичнi
символи Київської держави.
Найдавнiшою вiдомою
князiвською емблемою, з тих
що використовувалися в
Київськiй Русi, є зображення
у виглядi лiтери "Ш" на
печатцi Святослава
Iгоревича.

4. Магдебурзьке право
•
найпоширеніших правових систем міського самоврядування у
Центральній Європі у середні віки.
• Сформувалося в Магдебурзі (земля Саксонія) близько 1235 року.
• З розвитком міст і міського самоврядування посада війта ставала
виборною. Мешканці міст звільнялися від суду феодала й самостійно
здійснювали врядування господарством. Для допомоги війту обирали
колегіальний орган — магістрат, куди мав право бути обраним кожен з
ремісників чи купців, що мав міське право «jus civile». Магістрат засідав
під головуванням війта.
• Першими магдебурзьке право у повній мірі отримали найбільше
тогочасне місто на українських землях — Львів у 1356 році, а також старі
князівські столиці: Галич (1367), Белз (1377), Холм (1382), Перемишль
(1389), Теребовля (1389).
• З початку XV ст. магдебурзьке право поширилося на решті українських
земель. Спочатку в містах, що були центрами воєводств, комітатів (у
складі Угорського королівства) — Кам'янець-Подільський (1432), Луцьк
(1432, Мукачево (1445), Київ (1494; існують здогади про застосування в
Києві магдебурзького права за Вітовта, тобто до 1430 року), Брацлав
(1497).
• Разом з магдебурзьким правом східноєвропейські міста отримували і
право мати власний герб.
• Герб був і на міській печатці, що повинно було підкреслювати
незалежність міста від князів і королів.

5. Загальна кількість затверджених гербів та прапорів по Україні
в період 1991-2015 років
1991 1993 1995 1997 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
Герби
Прапори

6. Загальна кількість затверджених гербів по Україні
з розподілом на обласні, районні, міські і сільські
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014
Обласні
Районні
Міські
Сільські

7. 0
10
20
30
40
50
60
1990199119921993 199419951996 1997199819992000 2001200220032004 2005200620072008 200920102011 2012201320142015
Герб області
Прапор області
Герб району
Прапор району
Герб міста
Прапор міста
Герб СМТ
Прапор СМТ
Герб села
Прапор села
Загальна кількість затверджених гербів по Хмельницькій області
з розподілом на районні, міські і сільські
з врахуванням Славутського району

8. Загальна кількість затверджених гербів по Хмельницькій області
з розподілом на районні, міські і сільські
без Славутського району
0
1
2
3
4
5
6
7
8
19901991 19921993 19941995 1996 19971998 19992000 20012002 20032004 20052006 20072008 2009 20102011 20122013 20142015
Герб області
Прапор області
Герб району
Прапор району
Герб міста
Прапор міста
Герб СМТ
Прапор СМТ
Герб села
Прапор села

9. Для досягнення повноцінності герба при створенні нових знаків велике значення
має використання сюжетів легенд, пов'язаних із розвитком території чи
виникненням населеного пункту, розкриття змісту назви поселення (або версії про
походження топоніма), відображення якихось специфічних місцевих
особливостей, котрі підкреслюватимуть у гербі індивідуальність конкретного
гербоносія та не втратять свого значення протягом тривалого часу (територіальні
та географічні особливості, візерунки вишивок т.ін.), причини розвитку поселення,
специфічних місцевих представників фауни чи флори т.ін.
Мурована глава з мечем – символ кам’яної церкви
Архистратига Михаїла (меч - знак святого).
Три підкови - символ іподрому, що існував в селі.
Головна фігура символізує назву,
глава у формі дубового листя -
навколишні ліси.

10. Область Кількість гербів Всього З лапчастим хрестом % З сонцем %
Вінницька Міські (сільські) 21 1 5 5 24
Районні 27 8 30 18 67
Хмельницька Міські (сільські) 106 13 12 17 16
Районні 20 7 35 14 70
Волинська Міські (сільські) 29 8 26
Районні 14 8 57
Рівненська Міські (сільські) 92 28 30
Районні 18 8 44
Використання історичних символів Волині і Поділля
в місцевій символіці
В районних гербах сонце використовується з величезною перевагою – у 70% випадків. В
міській геральдиці сонце використовується менше – у 16% випадків; у порівнянні з
відповідним показником Вінницької області це менше, що пояснюється, значною частиною
Волині у складі Хмельниччини, і, можливо, тим фактом, що вінничани вважають себе
більшими нащадками Поділля, аніж жителі Хмельницької області. У міській та сільській
геральдиці найбільшу кількість гербів з сонцем (10 з 17) дали населені пункти
Деражнянського району. Волочиський і Теофіпольський районні герби використовують хрест
і сонце; а от Білогірський, Красилівський, Шепетівський, Ямпільський райони – історична
Волинь – використовують у гербах лише подільське сонце (при цьому місто Шепетівка
використовує лапчастий хрест). Волинський Теофіполь також використовує сонце.
Волочиськ і Кузьмин (історична Волинь) використовують обидва символи – хрест і сонце.
Найбільшу кількість лапчастих хрестів (8 з 13) дають символи півночі області (волинська її
частина). Аналогічна історія сталася і з гербом області, де використане лише сонце (про що
йшлося вище).

11. • У гербі застосовуються метали (срібло і золото) та кольори (синій, червоний,
чорний, зелений і пурпуровий).
• Обов'язковим є дотримання правила геральдичної колористики, за яким можна
наносити "металеві" фігури у "кольоровому" полі щита та навпаки, але
недопустимо наносити "метал" на "метал" чи "колір" на "колір" (скажімо,
зелений елемент на синьому полі неприпустимий).
• У щиті герба можуть застосовуватися ділення (приведені лише деякі).
• Бажаним є використання однопольових гербів або з малою кількістю ділень, що
диктується як історичною традицією, так і вимогами виразності знака.

12. • Герб мусить подаватися у щиті.
• Рекомендована форма щита для територіальних громад міст, селищ і сіл – із
заокругленою нижньою частиною.
• У гербах міст рекомендується щит вписувати у декоративний картуш і увінчувати
срібною міською короною.
• У гербах сіл рекомендується щит вписувати у декоративний картуш та
увінчувати:
• - для історичних сіл, які колись мали міські права, – червоною міською
мурованою короною з трьома зубцями;
• - для решти – золотою сільською короною.

13. Області Районні
герби
всього
Іспанський
щит
% Міські
герби всього
Іспанський
щит
% Загальний
%
Луганська 17 7 41 20 6 30 35
Донецька 17 0 0 78 7 9 7
Крим 13 2 15 44 1 2 5
Використання іспанського щита
в гербах Донецької і Луганської областей і АР Крим.

14. Загальна методика сучасного
герботворення:
Для історичних міст, селищ та сіл,
котрі мали давніше міські права,
проводиться:
• - виявлення, вивчення та
встановлення змісту і причин
виникнення всіх давніх знаків, які
використовувалися, з пізнішою
реставрацією герба за можливим
найдавнішим зображенням;
• - у випадку використання в давньому
гербі символів, поширених в інших
знаках, вводити додаткові елементи,
котрі вказували б на приналежність
нового герба конкретній території чи
територіальній громаді;
• - у разі вживання у давньому гербі
елементів, що не придатні для
використання у сучасних умовах
(скажімо – знаки окупаційної влади чи
ідеологічні символи) та у разі
відсутності будь-яких даних про давні
герби – розробка нового знака.
Герб Хмельницького
Герб Кам’янця-Подільського

15. • Гербовий малюнок має відповідати вимогам
геральдичної композиції.
• У щиті герба використовуються т. зв. геральдичні і
негеральдичні фігури. Бажано застосовувати невелику
кількість фігур, не перевантажуючи герб. Зображені у
полі щита й повернуті у профіль людські постаті,
тварини, риби, птахи, фантастичні та легендарні істоти
мають дивитися геральдично праворуч (вліво від
глядача, оскільки в геральдиці сторони рахуються з
точки зору того, хто несе щит). Виняток робиться у
випадку зображення у щиті двох таких істот, які можуть
бути повернуті одна до одної обличчям або спинами.
При зображенні у полі щита рухомих засобів (наприклад:
човен, тварина, що біжить і т. п.) напрямок іхнього руху
має бути геральдично вправо (вліво від глядача).
• Малюнок має бути двомірним, без півтіней і
перспективних зображень.
• До гербового малюнку (у щит) не дозволяється вносити
зображення Державного герба України, дату заснування,
назву гербоносія чи інші. Такі деталі можуть
вкомпоновуватися поза щитом, на додаткових планках
чи стрічках при використанні герба на значках, в'їзних
знаках, вимпелах, сувенірах тощо.
• Не допускається використання у гербах, позащитових
елементах та прапорах символів і атрибутів іноземних
держав.
• Не допускається використання одночасно різними
користувачами однакових гербів чи прапорів (у т. ч.,
наприклад, місто і село).

16. Символіка прапора пов'язана з гербом:
• повторює гербовий малюнок без щита;
• має кольори та окремі елементи герба;
• несе зображення герба у щиті (хоча цей принцип
вважається найпримітивнішим);
• має самостійне значення.
У прапорі, на відміну від герба, можливе
використання більшої кількості кольорів та їх
відтінків (замість срібла і золота доцільно вживати
відповідно білий і жовтий колір; срібними й
золотими можуть залишатися елементи герба,
якщо він наноситься на прапорі).
Для прапора обов'язково нормується
співвідношення сторін та пропорції основних фігур,
оскільки цей символ може тиражуватися у різних
розмірах і в усіх випадках має відповідати
еталонному зображенню. Розміри та вигляд древка
чи навершя (вістря) не нормуються.
Прапори територіальних громад міст, міських
районів, селищ, сіл і територіальних громад мають
квадратну форму. Можуть застосовуватися як
звичайні прапори (з вертикальним кріпленням до
древка), з додатковим горизонтальним кріпленням
(у стаціонарних умовах – в сесійному залі чи
кабінеті міського голови) або як хоругви (тільки з
горизонтальним кріпленням).

17. Мурована глава - символ
виробництва цегли.
Чорниця - символ навколишніх лісів,
знак працелюбності.
Ромбовидний поділ срібним і
лазуровим-
символ водоспаду на ріці (бризки води).
“Котики” і листя - знак густих зарослів
верби.
Лелка - символ дому.
Муровані кутки щита -
символ назви.
Іван-чай -
символ назви.

18. Дві балки - дві вулиці села.
Квітка папороті - символ
купальського свята,
що проводиться в селі.
Славиться килимарством.
В гербі - стилізовані нитки килима.
Славляться гончарством.
Знаходяться на березі Горині,
серед соснового лісу.
Шатро – символ назви. Лапчастий хрест
– символ Волині.

19. Навіщо це потрібно
• дорожні знаки
• видання книг, грамот,
• використання символіки у культурно-
мистецьких заходах, спортивних змаганнях,
туризмі
• при рекламі власної продукції
• сувенірна продукція (вимпела, значки)

20. Використання гербів в побуті
Дорожні знаки

21. Використання гербів в побуті
Зупинка “Великі Межирічі” Табличка на автобусі
Вишгород Славута

22. Радянський герб
Славути
Львівський
талон
Гральні карти”

23. Об’єднуючий вплив геральдики

24. • (гр. λόγος — слово, і τύπος — знак, відбитокὀ ὀ ) — графічний або
текстовий символ, який представляє якийсь конкретний суб'єкт або об'єкт,
наприклад — компанію, організацію, приватну особу або продукт.
• Логотип має пряме відношення до словесного знаку, але одночасно може бути
наділений усіма ознаками знака — ще й зображувальним та комбінованим.
Композиція таких знаків може бути поєднанням: рисунку та слова, рисунку та
літери, рисунку та цифри, слів та літер, літер та цифр.

25. Логотип Рівного