1. Тема. Повітря, його склад
Мета:
вивчити склад повітря, ознайомитиучнів із роботамиЛавуазьє про
встановлення складу повітря, сформуватиуявлення про повітря як суміш
газів, розкритивзаємозв'язокхімії, людини, природи, показати, що
головною причиноюзабруднення природиє людина;
розвиватилогічне мислення, пізнавальний інтерес;
виховувати думку, що знання хімії - основазапорукиїхнього здоров'я,
екологічно чистої природи.
Обладнаннята реактиви: періодична система хімічних елементів
Д.І.Менделєєва.
Базовіпоняття та терміни: кисень, Оксисен, повітря,суміш, чиста речовина
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізаціяопорних знань
Бесіда.
1.Щотаке суміші?
2.Чим відрізняються суміші від чистихречовин?
3.Як можна відрізнити суміш від чистої речовини?
4.Як можна розділити суміш на індивідуальніречовини?
III.Мотивація навчальноїдіяльності
Повідомлення теми та мети уроку
IV.Вивченнянового матеріалу
1. Історія відкриття складуповітря
Розповідь учителя.
Тривалий час вчені не надавали особливогозначення вивченню газів.
Дослідження у галузі пневматичної хімії почали з’являтися тільки в другій
половині XVIII століття. Одержання окремихгазів і вивчення їх властивостей
стали можливимизавдяки винаходу пневматичної ванни, тобто приладу для
одержання й збирання газів.
2. Першим хіміком-пневматиком був англієць Дж. Блек. Досліджуючилуг, він
одержав вуглекислий газ. Дослідження Блека продовжив англійськийучений-
самоук Генрі Кавендіш. Він першим дослідив і описав водень.Кавендіш
досліджував склад повітря, відібраного в різних місцях (на горі, в лісі). Склад
повітря всюдивиявився однаковим, що спростувало розповсюдженів той час
уявлення. Сучаснику Кавендіша, англійському вченому-аматору Прістлі на-
лежить пріоритет відкриття 1774 року кисню. Прістлі знайшов, що після
згоряння горючихречовиноб’єм взятогодля дослідів повітря зменшується на
1/5 і повітря стає не придатним для горіння й дихання. Прістлі помітив, що
повітря, не придатне для дихання, знову набуває звичайнихвластивостей, якщо
помістити в нього на якийсь час рослину.
На жаль, Блек, Кавендіш і Прістлі були прихильниками теорії флогістону й не
змоглиправильно витлумачити результати своїхдослідів. Одержані гази вони
називали «зв’язаним повітрям», не розуміючи, що відкрили індивідуальні
речовини.
Величезна заслуга у вивченні складу повітря належить французькомувченому
Антуанові Лавуазьє. Лавуазьє за освітою був юристом, але велику частину
свого часуприсвячував природничим наукам. 1774 року, аналізуючи
результати своїхдослідів із спалювання речовин, Лавуазьє дійшов висновку,
що повітря — це не простетіло, як гадали вчені того часу, а суміш різних за
властивістю речовин. Одназ частин суміші підтримує горіння й бере участь у
диханні. Згодом Лавуазьєвстановив, що ця частина повітря має
киснеутворюючувластивість, тому що після згорянняв ній різні речовини
перетворюються на кислоти. У зв’язкуз цим з’явилася назва «оксиген», тобто
той що народжуєкислоти, чи кисень. Вивчаючи іншу частину повітря, Лавуазьє
встановив, що вона не підтримує дихання та горіння (миші поміщені в це
повітря, швидко гинули). Цю частину повітря він назвав «азотом», що
французькоюозначає«безжиттєвий». Вважається, що пріоритет у вивченні й
встановленні складу повітря належитьЛавуазьє. Незважаючи на те, що вчений
встановив не всі відомі сучасній науці компонентиповітря, він відкрив два
головних гази, вивчив і описав їх властивості, визначив їх об’ємні
співвідношення.
2.Складповітря
Розповідь з елементами бесіди.
Що ж таке повітря? Незважаючи на те, що людина живе на дні "повітряного
океану", вона вивчила повітря значно пізніше, ніж інші речовини. Це
пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху, ні смаку. Лише
наприкінці XVIII століття А.Лавуазьє визначив склад повітря. До його складу
входять:азот - 78%, кисень - 21%, вуглекислий газ - 0,03%, аргон - 0,93%.Отже,
повітря – складна суміш газів
3. Склад повітря:
Газ Частка газу, % (округлене)
Назва Формула об'ємна масова
Азот N2 78 75,5
Кисень 02 21 23
Аргон Аг 0,93 1,3
Карбон(IV)
оксид
С02 0,03 0,05
Інші 0,04 0,15
У повітрі є ще пил, водянапара і домішки різних газів: сульфуру (IV) оксиду
SO2, метану СН4, амоніаку NНз, карбон(ІІ) оксиду СО тощо. Вони шкідливі для
довкілля і здоров'ялюдини, забруднюють атмосфернеповітря.
3.Охорона атмосферивідзабруднення
Розповідь вчителя з елементами бесіди
-створення безвідходних технологічних процесів;
-винесення великих потужних підприємств за межі міст;
- створення заміських кільцевих шляхів для транспорту;
-переведення міського транспортуна електротранспорт;
-встановлення на заводських і фабричнихтрубах пило газовловлювачів;
-озеленення міст і сіл.
V.Узагальненнята систематизаціязнань
Метод «Мозковий штурм»
- Які гази входять до складу повітря?- Яких газів в повітрі найбільше?- Зівдки
походить назва газу «азот»-Які гази утворюють групу інертних газів?
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання
Опрацювати параграф підручника.
Творче завдання:підготувати повідомлення « Способиохорониповітря від
забруднення»
