1. НОВИЙ МАНОЗОСПЕЦИФІЧНИЙ
ЛЕКТИН ІЗ ЦИБУЛИН ГІАЦИНТИКА
ГОСТРОЛОПАТЕВОГО: ОЧИСТКА ТА
ВЛАСТИВОСТІ
Струтовська Христина
(5 курс)
Львівський національний
медичний університет
імені Данила Галицького
Кафедра фармакогнозії та
ботаніки
Завідувач кафедри – доц.
Р.Є. Дармограй
Науковий керівник – проф.
В.О.Антонюк

2. Актуальність:
Лектини - це білки або глікопротеїни
неімунної природи, які мають
щонайменше один некаталітичний
домен, який селективно і зворотньо
звязує моно- або олігосахариди, не
викликаючи при цьому їхнього хімічного
перетворення. Їх застосовують для
розділення різних типів клітин та їх
субпопуляцій, мітогенної стимуляції
лімфоцитів, гістохімічного виявлення
патологічних клітин, ідентифікації груп
крові, штамів мікроорганізмів та їх
біосинтезу. Лектини, навіть в межах
однієї родини, відрізняються
вуглеводною специфічністю,
біологічними, фізико-хімічними
властивостями. Тому пошук і
одержання нових лектинів надалі є
актуальним завданням.

3. Новизна:
В результаті пошуку лектинів серед
рослин інших родин класу
однодольних було знайдено нові
лектини, зокрема, у цибулинах
гіацинтика гостролопатевого
(Hyacinthella аcutiloba K. Perss.)
родини гіацинтових
(Hyacinthaceae), яку відносять до
класу однодольних порядку
лілієцвітих (Liliales).

4. Мета:
• Метою даної роботи було розробка
методики одержання лектину з цибулин
гіацинтика гостролопатевого та
дослідження його властивостей

5. Результати досліджень:
Очищення цибулин
гіацинтику
Подрібнення та
гомогенація (1:3 з 0,9 % NaCl)
Розчин доводимо до
рН = 4 – 5 освітлюємо рідину
Центрифугування ( 10 хв. 6000 об)
Повертаємо рН розчину
до 6-7
Осадження
сульфатом амонію при
Діаліз 90% насиченні
Афінна хроматографія на
Іммобілізованому манані Іонообмінна хроматографія
дріжджів

7. Вплив температури на активність
лектину:
%
100
80
60
40
20
0
60 70 75 80 85 tº
Збереження активності %

8. Електрофорез лектину Hiacinhella acutiloba та інших
манозоспецифічних лектинів однодольних рослин у
20 %-ному ПААГ за присутності 0,1 % ДДС-Na.
1. При електрофорезі було виявлено
зону, яка відповідає Мr = 12кДа.
2. Молекулярну масу лектину
визначали гель-хроматографією
на колонці Toyopearl HW-55,
використовуючи як маркери
яєчний лізоцим (Мr=14,3), соєвий
інгібітор трипсину (Мr=21 кДа),
пероксидазу хрону (Mr=43 кДа),
лектин насіння гороху (Мг=48
кДа), лектин підсніжника (Мг=50
кДа), альбумін сироватки крові
бика (Мг=69 кДа) та лектин
виноградного слимака (Mr=79
кДа).
Встановлено, що повна мол. маса
HABA = 48 кДа

9. Аглютинуюча здатність лектинів
HABA і ASA
Лектини
Лектин гіацинтика Лектин зубців часнику
Мін. конц. Відносна Мін. конц. Відносна
Тип еритроцитів лектину аглютину- лектину аглютину-
що юча що юча
викликає активність викликає активність
аглютина- аглютинац
цію ію
Кролик (мкг/мл)
19 132 19 132
Мурчак 625 4 312 8
Щур 2500 1 1250 2
Людина >10000 ─ >10000 ─
Коза >10000 ─ >10000 ─
Примітка: за 1 прийнята мінімальна концентрація лектину гіацинтика (2,5 мг/мл),
яка викликає видиму аглютинацію еритроцитів щура.

10. Взаємодія лектинів з вуглеводами та
глікопротеїнами
Лектини
НАВА АSА
Мін. конц. Відно Мін. конц. Відносна
Інгібітор гаптену, що сна гаптену, що інгібіторна
викликає інгібіторна викликає сила
пригнічення 4-х сила пригнічення 4-х
аглют. од. аглют. од.
лектину лектину
1 α-метил-D- 50 2 50 2
манопіранозид
2 D-фруктоза 100 1 - >1
Примітка: у таблицю не внесені D-глюкоза, D-галактоза, D-ксилоза, L-рамноза, L-арабіноза, L-фукоза,
3 Тураноза 6,25 16 50 2
лактоза, рафіноза, мелібіоза, 2-ацетамідо-D-глюкопіранозид , D-глюкуронова кислота, гуміарабік,
4 2-ацетамідо-D- 50 2 - >1
гепарин, ламінарин, інулін, імуноглобулін G людини, з якими лектини не взаємодіяли у концентрації 100
мМ (моно- і дисахариди) або 1 % (полісахариди і глікопротеїни).
галактопіранозид

11. Інгібітор Лектини
НАВА АSA
1 2 1 2
Крохмаль 0,5% 2 >1% ─
Глікоген печінки свині 0,125% 8 >1% ─
Пероксидаза коренів хрону >1% ─ 0,5% 2
Яєчний альбумін 0,25% 4 >1% ─
Овомукоїд 0,25% 4 1% 1
Тиреоглобулін бика 0,125% 8 0,125 8
%
Дріжджовий манан 0,0005% 2000 0,008 125
%
Примітка:
1 - Мін. конц.
гаптену, що викликає пригнічення 4-х аглют. од. лектину
2 - Відносна інгібіторна сила (за одиницю взята відносна інгібіторнасила овомукоїду
для лектину часнику)

12. • 16 – 20 травня 2012 року участь у 3-му з'їзді Українського
товариства клітинної біології з міжнародною участю

13. Журнал “Біотехнологія”
прийняв до друку статтю
“Очистка і
характеристика нового
манозоспецифічного
лектину з цибулин
гіацинтика
гостролопатевого
(Hyacinthella аcutiloba K.
Perss.).”
Автори:
В.О. Антонюк,
Л. В. Панчак,
М. О. Старикович,
Х.С. Струтовська,
Р. С. Стойка

14. Висновок:
• Нами вперше очищено манозоспецифічний лектин з
цибулин Гіацинтика гостролопатевого
• Цей лектин відрізняється від інших
манозоспецифічних лектинів за профілем взаємодії з
олігосахаридними структурами.
• Лектин з гіацинтику гостролопатевого відрізнявся за
взаємодією з D-фруктозою, D-туранозою та яєчиним
альбуміном, овомукоїдом від раніше досліджуваного
манозоспецифічного лектину часнику (Allium sativum).
• З 1 кг свіжозібраних цибулин гіацинтика
гостролопатевого (Hyacinthella аcutiloba) було
одержано 6,5 мг ліофільно висушеного лектину.

15. Дякую за увагу!!!