Презентація в рамках дисципліни "Основи податкової оптимізації" Підготувала студентка Горобчук В. гр. ОП-11 Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри: https://op.biem.sumdu.edu.ua Більше про життя інституту http://biem.sumdu.edu.ua

1. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ПОДАТКОВОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ»
НА ТЕМУ: «ВПЛИВ ПОДАТКІВ НА РОЗВИТОК
ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»
ВИКОНАЛА: ГОРОБЧУК ВІКТОРІЯ ОП-11

2.  ЗМІСТ
 ВСУП…………………………………………………………………………. 2
 Податкова політика, як елемент системи державного регулювання
підприємництва……………………………………………………….. 3
 Система оподаткування підприємств України. Зарубіжний
досвід…………………………………………………………………… 6
 ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 10
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………... 12

3.  Податкова система у кожній країні є однією зі стрижневих основ
економічної системи, яка, з одного боку, забезпечує фінансову базу
держави, а з іншого – головним знаряддям реалізації її економічної
доктрини.
 Актуальність теми – вплив вітчизняної податкової політики на розвиток
підприємницького сектору є одним із найактуальніших, найгостріших та
найдискусійніших питань економічної теорії і практики. Останнє зумовлене
тим, що, з одного боку, підприємництво має значні можливості у здійсненні
реструктуризації економіки, створенні ефективного конкурентного
середовища, активізації інноваційних процесів, підвищенні інвестиційної
спрямованості економіки та забезпеченні довгострокового соціально-
економічного зростання, а, з іншого боку, роль податків в економіці є
багатогранною – від суто фіскальної до стимулюючої.

4.  Податкова політика, як елемент системи державного регулювання
підприємництва
 Податки є складною й надзвичайно впливовою на всі економічні явища
та процеси фінансовою категорією. З одного боку, податки - фінансове
підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому
економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури,
гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту
громадян. З іншого боку, податки — знаряддя перерозподілу доходів
юридичних і фізичних осіб у державі, їх мобілізація й використання
зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих
верств населення і соціальних груп.

5. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про систему
оподаткування” у 1997 р. було визначено нові принципи побудови
вітчизняної системи оподаткування, такі як:
 стабільність – забезпечення незмінності податків, зборів і їх ставок та
податкових пільг;
 економічна обґрунтованість – встановлення податків і зборів на підставі
показників розвитку національної економіки тощо;
 доступність – забезпечення зрозумілості норм податкового
законодавства для платників податків та зборів.
Однак, означені принципи мали декларативний характер і досі
суперечать практиці вітчизняної економіки в сфері оподаткування.

6.  Система оподаткування підприємств України. Зарубіжний досвід
 Система оподаткування прибутку підприємств України була
запроваджена у 1991 році. Так, як вже зазначалося раніше, постійні
зміні в об’єкті оподаткування (прибуток або дохід) гальмували розвиток
підприємництва на цивілізованій основі, посилювали податковий тиск на
суб’єктів господарювання та призводили до збільшення обсягу тіньової
діяльності.

7.  За обтяжливістю податкової політики для ведення підприємницької
діяльності Україна займає 181 місце, оскільки вітчизняні підприємства
здійснюють 145 податкових платежів протягом року (для прикладу,
підприємства Європи та Центральної Азії витрачають 41,7 платежів),
час, що витрачається на вирішення податкових питань, складає 657
трудогодин на рік, а загальний рівень податкових відрахувань
перевищує 55,5% одержаного прибутку (41,2% для названих країн).

8.  Перевагами Податкового кодексу України у врегулюванні податкових
відносин між державою і суб’єктами господарювання можна вважати:
 скорочення кількості загальнодержавних податків із 29 до 19;
 поетапне зменшення ставки оподаткування на прибуток підприємства з
25% до 23% у 2011 р., 21% у 2012 р., 19% у 2013 р. та 16% у 2014 р.;
 запровадження спеціальних інвестиційних пільг – нульової ставки
податку на прибуток протягом 5 років – для новостворених підприємств,
підприємств із щорічним доходом до 3 млн. грн. (до 20 працівників) з
метою залучення інвестицій в оновлення основних засобів, створення
додаткових робочих місць, збільшення обсягів виробництва, робіт,
послуг, підприємств, які були зареєстровані платниками єдиного податку
(із виручкою до 1 млн. грн. та із кількістю працівників до 50 осіб);
 збереження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності
суб’єктів малого підприємництва як для юридичних, так і для фізичних
осіб-підприємців.

9. Однак, Податковий кодекс України несе в собі і певні загрози та
суперечливі аспекти для розвитку підприємницького сектору, серед яких:
1. Недостатність податкових стимулів в інноваційній сфері, особливо
підприємствам виробничої сфери (поза увагою залишилися такі галузі як
медицина, виробництво машин і устаткування тощо);
2. Посилення процесу адміністрування податків (наприклад, розширення
підстав для позапланових перевірок; введення камеральних перевірок для
суб’єктів господарювання без повідомлень і без дозволу податкової
інспекції; можливість Податковою службою вимагати не тільки фінансову
документацію, але й інші документи, перелік яких не встановлений).

10.  З метою вдосконалення податкової політики, її впливу на розвиток суб’єктів
підприємницької діяльності необхідно розробити та реалізувати низку
економічних, правових та організаційних заходів, зокрема:
 удосконалити податкові методи стимулювання інвестиційної активності
підприємств у виробничій і науково-технічній сферах, ліквідувати податкові
пільги, які не мають соціального та інноваційного характеру, особливо в
галузі непрямого оподаткування;
 здійснити нормативно-правову, інформаційну та гарантійну підтримку
масового розвитку фінансово кредитних та гарантійних установ, які
створюються за принципом самоорганізації;
 обмежити втручання держави щодо організації та ведення підприємницької
діяльності та запобігти створенню штучних інституційних обмежень для її
здійснення;
 створити прозорі, прості та зрозумілі процедури ведення підприємницької
діяльності задля зниження реального рівня витрат, пов’язаних із
започаткуванням та веденням власної справи;
 удосконалити систему реєстрації за принципом „єдиного вікна” загалом для
новостворених суб’єктів підприємництва;
 запровадити заходи, які протидіяли б проявам ненормативного регулювання
підприємницької діяльності з боку державних службовців.

11.  ВИСНОВКИ
1. Підприємництво ‒ самостійна, систематична, новаторська на власний
ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг,
яка здійснюється фізичними та юридичними особами у встановленому
законодавством порядку з метою самореалізації, отримання прибутку та
задоволення потреб суспільства. Механізм державного регулювання
підприємницької діяльності представлений сукупністю функціональних
підсистем організаційно-правового, фінансового, стимулюючого та
підтримуючого, контролюючого впливу.
2. Податки як головне джерело доходів держави мають багато вікову
історію. Податки пройшли тривалу еволюцію від платежів в натуральній
формі з безсистемним характером до постійного джерела державних
доходів. Виникнення та становлення податків і оподаткування пов’язано з
соціально-економічним розвитком держави і суспільства.

12.  3. Податкові надходження посідають важливе місце у бюджетних доходах,
займають найбільшу питому вагу у структурі доходів бюджету, що у свою чергу
впливає на соціально-економічний розвиток держави, а також є одним із
інструментів державного регулювання економіки. Податкові надходження
бюджету, їх формування, розподіл та використання є важливим елементом
системи бюджетно-податкового регулювання економіки, значення якої
посилюється в умовах трансформації економічної системи.
 4. Урахування зарубіжного досвіду в частині удосконалення системи
оподаткування підприємницької діяльності в Україні дасть змогу: – наблизити
вітчизняне законодавство оподаткування підприємницької діяльності до вимог
ЄС, а саме скоротити перелік пільгових операцій та перехід до диференційованої
шкали ставок непрямих податків; – удосконалити механізм справляння непрямих
податків, забезпечуючи стабільність надходжень до бюджетів різних рівнів, а
також їх ефективність та простоту в адмініструванні; – зменшити тінізацію
економіки, спростити податкове законодавство, бухгалтерський та податковий
облік, зберегти фінансові стимули для експортерів, зменшити соціальне
навантаження та встановити оптимальне співвідношення між непрямими
податками.

13. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 1. Демиденко Л.М. Єдиний податок для суб’єктів малого
підприємництва: протиріччя та перспективи / Л.М. Демиденко / Л. М.
Демиденко, В. І. Демиденко // Финансовые услуги. - 2017. - № 6. - С. 12-
15.
 2. Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua/.
 3. Концепція реформування податкової системи України. Проект //
Урядовий кур’єр. – 2011. – № 187. – 4 жовтня. – С. 11 – 12.
 4. Новосельська Л. І. Переваги та недоліки Податкового кодексу України
[Електронний ресурс] / Л. І. Новосельська, В. А. Козанкевич // Науковий
вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.5 – Режим доступу до журн.:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_5/269_Now.pdf
 5. Податковий кодекс України (N 2755-VI, від 2 грудня 2010 року)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=2755-17

14. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!