2. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
Модуль№1
«Стандарти – нормативна база управління якістю у видавничо-
поліграфічній справі»
Лекція №2
Основи стандартизації
3. План
1.Становлення та розвиток стандартизації
2. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
3.Загальні положення, правила та завдання
стандартизації
Контрольні питання
4. Становлення та розвиток
стандартизації
• Приклади успішного застосування
стандартизації ми знаходимо далеко в
минулому.
• Єгипетські піраміди, побудовані за 5-6 тис. років
до нашої ери, підтверджують наявність в ті часи
стандартів на розміри і обробку будівельних
каменів. Спеціальні чиновники контролювали їх
розміри.
5. Становлення та розвиток
стандартизації
• Предмети спорядження римських легіонів
були взаємозамінні по всій Римській
імперії.
• У Стародавньому Римі були уніфіковані
діаметри труб для водопроводів.
• Труби розмірів, що відрізняються від
встановлених, заборонялося підключати до
міського водопроводу.
6. Становлення та розвиток
стандартизації
• Велика увага приділялася стандартизації і
контролю якості в Росії.
• Так, при Івані Грозному для контролю
встановлених діаметрів гарматних ядер
використовувалися калібри.
• Серії судів стандартної конструкції побудував
Петро I.
7. Становлення та розвиток
стандартизації
• Петро I провів також типізацію артилерії, ввів
стандартні елементи в будівництво, упорядкував
найменування видів і структуру ряду
документів.
• У XIX в. - Початку XX ст. в Росії стандартизація
застосовувалася на залізничному транспорті, в
промисловості та сільському господарстві.
8. • Після Великої Жовтневої соціалістичної
революції Декрет Ради Народних Комісарів
«Про введення міжнародної метричної
системи мір і ваг» був прийнятий в 1918 р.
• У 1923 р. Рада Праці та Оборони (РПО) СРСР
прийняла постанову «Про стандартизацію
експортованих товарів», а в 1925 г . при РПО
був створений Комітет зі стандартизації.
• На Комітет було покладено керівництво
роботою всіх відомств СРСР по стандартизації і
затвердження обов'язкових загальносоюзних
стандартів на різні матеріали та вироби.
Становлення та розвиток
стандартизації
9. Становлення та розвиток
стандартизації
• У 1926 р. був затверджений перший
загальносоюзний стандарт на сорти зерен пшениці.
• А в наступні три роки Комітет з стандартизації при
РПО затвердив понад 300 загальносоюзних
стандартів.
• Стандарти затвердили раціональний сортамент
сталевого прокату, ширину залізничної колії і
профіль рейок, ввели уніфікацію
сільськогосподарських машин, інструменту,
кріплення та інших виробів.
10. Становлення та розвиток
стандартизації
• У 1932 р. було прийнято постанову, яка
передбачила посилення відомчої
стандартизації.
• У період з 1929 р. по 1932 р. було затверджено
вже більше 4,5 тис. стандартів головним чином
на продукцію машинобудування.
• У 1940 р. був прийнятий Указ «Про
відповідальність за випуск неякісної та
некомплектної продукції та за недотримання
стандартів».
11. Становлення та розвиток
стандартизації
• До 1941р. було розроблено і затверджено 8,6
тис. стандартів, що суттєво підвищило
готовність промисловості до роботи в умовах
коли насувалася війна.
• Стандартизація в період Великої Вітчизняної
війни була перебудована для потреб оборони
і, в першу чергу, для підвищення ефективності
промислового виробництва у воєнний час.
• Було скорочено кількість типів, видів, марок і
розмірів виробів.
12. Становлення та розвиток
стандартизації
• Стандарти передбачали більш раціональне
використання сировинних ресурсів, менш
дефіцитних матеріалів і різних замінників,
вводилися прискорені випробування продукції,
спрощувалася її упаковка.
• У період війни було затверджено понад 2 тис. нових
і переглянуто понад 1 тис. діючих державних
стандартів.
• Стандарти воєнного часу отримали позначення -
ГОСТ «В».
• Зазначимо, що якість багатьох вироблених видів
озброєння перевищувала якість озброєння
противника.
13. Становлення та розвиток
стандартизації
• Оборонні галузі широко використовували
уніфікацію. Так, уніфікований 7,62 мм патрон
до стрілецької зброї застосовувався для
гвинтівки, карабіни, автоматичної гвинтівки,
ручного кулемета і станкового кулемета
«Максим».
• У післявоєнний період зростає число
міжгалузевих стандартів, а також поступово
відновлюються вимоги стандартів довоєнного
часу; переглядаються застарілі стандарти.
14. Становлення та розвиток
стандартизації
• У 1952 р. відновлено видання щомісячного
журналу «Стандартизація».
• Після розширення діяльності в галузі
управління якістю продукції в 1965 р.
журнал отримав назву «Стандарти та
якість».
15. • У 1954 р. був створений Комітет стандартів, мір
і вимірювальних приладів при Раді Міністрів
СРСР.
• Це призвело до об'єднання керівництва
стандартизацією і метрологією в країні, що в
свою чергу дозволило зміцнити зв'язок між
стандартизацією як нормативно-технічною
базою метрології та метрологією як
метрологічним забезпеченням стандартизації.
Становлення та розвиток
стандартизації
16. Становлення та розвиток
стандартизації
• Початок міжнародної стандартизації для нашої
країни ставиться з 1956р., коли була проведена
«Нарада керівників органів зі стандартизації
соціалістичних країн».
• Нарада визначила напрями, принципи, форми і
методи взаємозв’язки національних стандартів
присутніх соціалістичних країн.
• У 1962 р. були утворені Постійна комісія Ради
економічної взаємодопомоги (РЕВ) по
стандартизації та Інститут РЕВ зі стандартизації.
17. • З метою підвищення якості продукції
вводиться державна атестація - в 1967 р. в
дослідному порядку, в 1969 р. - в масовому
масштабі на основі «Положення про
порядок проведення державної атестації
якості промислової продукції».
Становлення та розвиток
стандартизації
18. Становлення та розвиток
стандартизації
• Постанова «Про підвищення ролі стандартів
у поліпшенні якості продукції» від 1970 р.,
крім введення заходів щодо дотримання
вимог стандартів, поклало початок
застосуванню програмно-цільового методу в
стандартизації, встановило завдання з
розширення стандартизації технічних
документів і зміцнило органи стандартизації.
19. • У 80-ті роки розпочата масова перевірка і
перегляд нормативно-технічної
документації; середній термін дії стандартів
на продукцію знизився більш ніж в 2 рази,
що зробило стандартизацію більш
відповідною часу.
Становлення та розвиток
стандартизації
20. Становлення та розвиток
стандартизації
• Формування міжнародних органів щодо
забезпечення єдності вимірювань та стандартизації
у сучасному розумінні розпочалося у 1875 р., коли
17 держав світу, у тому числі й Російська імперія та
Австро-Угорська монархія, до складу яких тоді
належала територія сучасної України, прийняли
Метричну конвенцію «Для забезпечення єдності та
удосконалення метричної системи», метою якої
була уніфікація національних систем одиниць
фізичних величин і встановлення єдиних еталонів
довжини та маси.
21. Становлення та розвиток
стандартизації
• Для координації дій держав - членів метричної
конвенції було створено Міжнародну
організацію з мір та ваг (МОМВ).
• У 1904 р. на засіданні Міжнародного конгресу
з електрики було прийнято рішення створити
Комісію з розгляду питань стандартизації
термінології та номінальних параметрів
електричних машин, а у 1906-му на
конференції за участю представників 13 країн
була затверджена Міжнародна
електротехнічна комісія (МЕК).
22. • Паралельно з діяльністю МЕК виникла необхідність
стандартизації у загальній та спеціальній техніці та у
машинобудуванні, тому в 1926 р. було створено
Міжнародну федерацію національних асоціацій зі
стандартизації (IСА).
• У період другої світової війни діяльність МЕК та ІСА
була призупинена, а після закінчення війни у 1946 р.
відбулася конференція за участю представників 25
країн і на базі об'єднання МЕК та ІСА було створено
Міжнародну організацію зі стандартизації — ІСО.
Становлення та розвиток
стандартизації
23. Становлення та розвиток
стандартизації
• Нині в ІСО представлено 118 країн. З 1972 р.
ІСО видає міжнародні стандарти, що раніше
називалися Рекомендаціями зі стандартизації.
• МЕК приєдналася до ІСО у 1947 р, на
автономних правах, зберігши фінансову та
організаційну самостійність.
• МЕК, як і ІСО, користується консультативним
статусом ООН.
• Для узгодження роботи МЕК та ІСО існує
Координаційний комітет ІСО/ МЕК.
24. Становлення та розвиток
стандартизації
• У світі діє сім міжнародних регіональних
організацій з метрології та стандартизації: в
Скандинавії, Латинській Америці, в арабських
країнах, Африці та в Європейському Союзі.
• Для нашої країни найбільш цікавим є досвід
стандартизації у ЄС.
• Служба стандартизації ЄС обслуговує загалом
400 млн жителів країн — членів Союзу.
25. • У 1961 р. було створено Європейський
комітет зі стандартизації. 1972-го —
Європейський комітет зі стандартизації в
електротехніці.
• Основним завданням діяльності було
створити з сотень тисяч національних
декілька тисяч єдиних стандартів.
Становлення та розвиток
стандартизації
26. Становлення та розвиток
стандартизації
• В минулі роки роботи зі створення єдиних
європейських стандартів торкалися в
основному процесів конкурентної боротьби
товарів на європейському ринку.
27. • До техніки та технологій розробки комісії ЄС
в основному мали відношення у рамках
програми «Зелена книга» — створення
євростандартів, які відображають нові
досягнення техніки та технології, директив,
що містять ефективні заходи проти
проникнення до ЄС продукції, шкідливої
для населення та небезпечної для
навколишнього середовища.
Становлення та розвиток
стандартизації
28. Становлення та розвиток
стандартизації
• Після припинення Радою економічної
взаємодопомоги (РЕВ) свого існування було
створено організацію з метрології країн
Центральної та Східної Європи — КОМЕТ.
• До її складу входять Білорусія, Болгарія,
ФРН, Польща, РФ, Румунія, Словаччина,
Україна, Республіка Куба.
29. • Процес формування КОМЕТ ще не
завершено, але вже прийнято угоди щодо
взаємного визнання результатів
випробувань у країнах-учасницях,
засновано Комісію з метрології КОМЕТ.
Становлення та розвиток
стандартизації
30. • Відповідно до міжнародної угоди щодо
узгодження політики в галузі
стандартизації, метрології та сертифікації
країн Співдружності незалежних держав
(СНД) у 1992 р. створено Міждержавну раду
країн (МДР) СНД, в якій представлено
національні організації зі стандартизації тих
держав.
Становлення та розвиток
стандартизації
31. Становлення та розвиток
стандартизації
• Згідно з угодою про науково-технічне співробітництво в
рамках РНД держави-учасниці зобов'язалися, зокрема,
забезпечувати гармонізацію систем науково-технічної
інформації, стандартизації, метрології та сертифікації й
розвивати співробітництво у цих сферах, проводити
узгоджену політику в області стандартизації, метрології
та сертифікації, згідно з якою сторони мають
здійснювати узгоджену політику в галузі стандартизації,
метрології і сертифікації, виробити єдині обов'язкові
вимоги до продукції і послуг, що гарантує їх безпечність
для життя і здоров'я людини, навколишнього
середовища, сумісність і взаємозамінність тощо.
32. Становлення та розвиток
стандартизації
• Сторони домовились про використання
основних положень діючих систем
стандартизації і метрології та розвиток їх
стосовно ринкової економіки, гармонізуючи
їх з міжнародними нормами і правилами;
• про визнання діючих стандартів «ГОСТ» як
міждержавних;
33. Становлення та розвиток
стандартизації
• про збереження абревіатури «ГОСТ» за
новими міждержавними стандартами та
про їх гармонізацію з міжнародними,
регіональними і передовими
національними стандартами;
• про здійснення роботи з сертифікації на
основі загальних організаційно-методичних
положень через створювані урядами
національні органи сертифікації;
34. • про визнання існуючих державних еталонів
одиниць фізичних величин як
міждержавних тощо.
• У 1995 році Рада ІСО визнала МДР СНД
регіональною організацією з
стандартизації.
• Впровадження системи стандартизації,
метрології та сертифікації не є внутрішнім
питанням окремо взятої країни.
Становлення та розвиток
стандартизації
35. Становлення та розвиток
стандартизації
• Україна обрала шлях послідовної інтеграції
у світове економічне співтовариство,
однією з умов чого є проведення
цілеспрямованої політики щодо створення
державних систем стандартизації,
метрології та сертифікації, гармонізованих з
відповідними системами, що діють у
міжнародному співтоваристві.
36. • Зважаючи на цю обставину, Україна вживає
заходів щодо забезпечення такої
гармонізації, зокрема беручи участь у
відповідних міжнародних угодах і
забезпечуючи реалізацію їх положень у
своєму законодавстві та у практиці
відповідних суспільних відносин.
Становлення та розвиток
стандартизації
37. Становлення та розвиток
стандартизації
• Так, у 1994 р. представниками України була підписана
Угода про партнерство та співробітництво з ЄС, якою
визнавалось, що необхідною умовою для зміцнення
економічних зв'язків між Україною та ЄС є зближення
існуючого і майбутнього законодавства України з
законодавством ЄС, зокрема, приблизна адекватність
законів повинна мати місце в таких галузях, як технічні
правила і стандарти, а також оцінка відповідності.
• Вимогу прийняття та виконання міжнародних технічних
стандартів закладено у 2002 р. в Угоді між Україною та
ЄС про наукове і технологічне співробітництво.
38. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Уже через місяць після проголошення незалежності
України Кабінет Міністрів України прийняв
Постанову «Питання Державного комітету України
по стандартизації, метрології та якості продукції» від
23.09.1991 р. № 223, якою встановлювалося, що
правонаступником Українського республіканського
управління Держстандарту СРСР є Державний
комітет України зі стандартизації, метрології та
якості продукції (Держстандарт України).
39. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Новоствореному державному органу незалежної
України підпорядковувалися центри стандартизації
та метрології і Республіканський інформаційно-
обчислювальний центр Українського
республіканського управління Держстандарту СРСР,
а також Київський філіал Всесоюзного інституту
підвищення кваліфікації керівних та інженерно-
технічних працівників у галузі стандартизації, якості
продукції і метрології.
• У сукупності всі ці органи й установи утворили
систему Держстандарту України.
40. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Протягом наступних років вищі органи влади
України видали кілька нормативно-правових
актів, якими змінювалися, розширювалися,
конкретизувалися основні завдання, напрями
діяльності, права, статус, структура, штати та
сама назва цього органу і його
територіальних представництв.
41. • Так, постановою Кабінету Міністрів України
«Питання Державного комітету України по
стандартизації, метрології та сертифікації»
від 25.05.1992 р. № 268, Держстандарт
України визначався як центральний орган
державної виконавчої влади, підвідомчий
Кабінету Міністрів України, що отримав
нову назву — Державний комітет України зі
стандартизації, метрології та сертифікації.
Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
42. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Після 1991 р. питаннями забезпечення прав та
інтересів споживачів щодо якості товарів, робіт і
послуг стала опікуватися Державна інспекція
України по захисту прав споживачів при Кабінеті
Міністрів України, утворена замість Державної
інспекції по якості товарів і торгівлі УРСР згідно з
постановою Кабміну «Про створення Державної
інспекції України по захисту прав споживачів» від
19.11.1991 р. № 329.
43. • Процес становлення спеціального
державного органу з захисту прав
споживачів був тривалим і складним.
Завдання щодо його створення було
поставлено перед Кабінетом Міністрів УРСР
ще постановою Верховної Ради УРСР «Про
порядок введення в дію Закону Української
РСР «Про захист прав споживачів» від
12.05.1991 р. № 1024-ХІІ.
Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
44. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Статус інспекції не повною мірою відповідав тим цілям і
завданням, які постали перед спеціальним державним
органом України з захисту прав споживачів.
• Тому постало питання про надання такому органу статусу
державного комітету і, зрештою, Кабінет Міністрів України
прийняв постанову «Про створення Державного комітету
України у справах захисту прав споживачів» від 01.06.1992
р. № 297, згідно з якою Державну інспекцію України по
захисту прав споживачів при Кабінеті Міністрів України
було перетворено у Державний комітет України у справах
захисту прав споживачів (Держспоживзахист України).
45. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Зокрема, постановою передбачалось, що всі проекти
рішень Уряду, які стосуються інтересів і прав споживачів,
захисту споживчого ринку, проходять експертизу в
Держспоживзахист.
• Значною мірою цілі, задачі, функції Держстандарту та
Держспоживзахист мали одну спрямованість —
забезпечення захисту прав та інтересів споживачів, хоча
й досягали цього шляхом застосування своїх
специфічних заходів та методів.
• Тому сили, можливості і матеріальні ресурси обох
комітетів були об'єднані в одному державному органі.
46. • Згідно з Указом Президента України «Про зміни
у структурі центральних органів виконавчої
влади» від 15.12.1999 р. № 1573 на базі
Державного комітету України з питань
стандартизації, метрології та сертифікації і
Державного комітету України у справах захисту
прав споживачів було утворено новий орган -
Державний комітет стандартизації, метрології та
сертифікації України (Держстандарт України), що
став правонаступником цих двох комітетів.
Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
47. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Указом Президента України «Про Державний комітет
стандартизації, метрології та сертифікації України» від
26.07.2000 р. № 926 було затверджено Положення про
новоутворений комітет, згідно з яким він визначався як
центральний орган виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України через міністра економіки та з питань
європейської інтеграції України.
48. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Основними завданнями Держспоживстандарту
України є забезпечення реалізації державної
політики у сфері захисту прав споживачів,
стандартизації, метрології та сертифікації,
здійснення управління в цій сфері, а також
міжгалузевої координації та функціонального
регулювання питань захисту прав споживачів,
стандартизації, метрології та сертифікації.
• Основною метою Держспоживстандарту України є
посилення захисту прав споживачів шляхом
удосконалення системи технічного регулювання.
49. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• Пріоритетними напрямами діяльності комітету є:
• створення ринкових механізмів захисту прав
споживачів, адекватних європейським вимогам;
• дотримання балансу інтересів споживачів, виробників,
підприємців, органів влади у забезпеченні пріоритетів
державної політики у сфері захисту прав споживачів;
• підвищення ефективності функціонування національної
системи технічного регулювання в інтересах
споживачів на основі гармонізації законодавства з
вимогами ЄС та Всесвітньої організації торгівлі (ВТО);
50. Організаційно-правові засади
стандартизації в Україні
• удосконалення державного контролю і нагляду на
споживчому ринку та виробництві;
• продовження роботи щодо створення в органах
місцевого самоврядування структурних підрозділів з
питань захисту прав споживачів;
• переорієнтування основних завдань стандартизації і
сертифікації на потреби пересічного громадянина;
• використання повною мірою адміністративного ресурсу
для підтримки вітчизняного товаровиробника з метою
захисту українського ринку від небезпечних та
фальсифікованих товарів;
51. • забезпечення балансу між технічним регулюванням
та споживчою політикою;
• поширення практики співробітництва з
виробниками продукції в напрямку виявлення на
ринку фальсифікованих товарів, робіт та послуг;
• використання наявної випробувальної бази для
реалізації регіональних програм з проблем
споживчої політики.
Загальні положення, правила
та завдання стандартизації
52. Загальні положення, правила та
завдання стандартизації
• Основним завданням стандартизації є
захист інтересів споживачів і держави через
вимоги, правила, норми, рекомендації та
контролювання дотримання обов'язкових
вимог державних стандартів України
(ДСТУ).
53. Загальні положення, правила та
завдання стандартизації
• Суттю стандартизації є діяльність,
спрямована на встановлення норм, правил,
вимог, характеристик, які мають
гарантувати безпечність продукції, робіт і
послуг, їх технічну та інформаційну
сумісність, взаємозамінність, якість
продукції відповідно до сучасних досягнень
науки та техніки.
54. Загальні положення, правила та
завдання стандартизації
• Норми та вимоги стандартів враховують
потреби безпечності об'єктів
господарювання у надзвичайних ситуаціях,
обороноспроможності та мобілізаційної
готовності України.
55. Загальні положення, правила та
завдання стандартизації
• Сьогодні стандартизація має виконувати
економічну, соціальну та комунікативну
функції.
• Економічна функція дає змогу
зацікавленим сторонам за допомогою
стандартів отримувати достовірну
інформацію щодо продукції.
56. Загальні положення, правила та
завдання стандартизації
• При складанні угод і договорів посилання
на певні стандарти усуває необхідність
детального описування та
характеризування зобов'язань виробника
щодо вимог до неї, методів випробувань,
удосконалення її якості, ефективності
виробництва тощо.
57. Загальні положення, правила та
завдання стандартизації
• Соціальна функція стандартизації полягає в
тому, що стандарти мають містити такі
показники якості продукції, які сприяють
охороні здоров'я, чистоті довкілля, іншим
нормам безпечності її виготовлення,
використання, споживання та утилізації.
58. Загальні положення, правила та
завдання стандартизації
• Комунікативна функція пов'язана з
досягненням взаєморозуміння в суспільстві
за допомогою обміну інформацією, єдиних
термінів, означень, понять, символів,
правил діловодства тощо.
59. Контрольні питання
1. Де застосовувалася стандартизація в Росії у XIX ст. - початку XX ст.?
2. Коли був прийнятий Декрет Ради Народних Комісарів «Про введення
міжнародної метричної системи мір і ваг»?
3. Що широко використовували оборонні галузі?
4. Коли було відновлено видання щомісячного журналу
«Стандартизація»?
5. Скільки у світі діє міжнародних регіональних організацій з метрології
та стандартизації?
6. Яку угоду було підписано представниками України з ЄС у 1994 р.?
7. Які органи й установи утворили систему Держстандарту України?
8. На що спрямовані функції Держстандарту та Держспоживзахисту?
9. Які основні завдання Держспоживстандарту України?
10. Суть соціальної та комунікативної функції стандартизації.
