Біографії вчених-біологів

1. «ЖИТТЯ ТА НАУКОВІ
ДОСЯГНЕННЯ
ГЕРШЕНЗОНА СЕРГІЯ
МИХАЙЛОВИЧА»
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
ТИМЧЕНКО АЛІНИ
учениці 10 класу

2. ГЕРШЕНЗОН
СЕРГІЙ
МИХАЙЛОВИЧ

3. ЖИТТЯ ВЧЕНОГО
Сергій Михайлович Гершензон
народився 11 лютого 1906 в
Москві — радянський генетик,
академік АН України (1976),
Герой Соціалістичного Труда
(1990).
Народився в сім'ї відомого
російського літератора-
пушкінознавства Михайла
Осиповіча Гершензона і
піаністки Марії Гольденвейзер.

4. Закінчив Московський університет (1927),
учень С.С.Четверикова. У 1931–1935 роках
працював у Біологічному інституті ім.
К. А. Тімірязєва, у 1935–1937 — в Інституті
генетики АН СРСР.

5. До Києва Сергій Михайлович
прибув ще у 1937 р. на письмове
прохання легендарного
вітчизняного
еволюціоніста Івана
Шмальгаузена. Останньому
було доручено очолити щойно
створений Інститут зоології, і,
вирушаючи на службове
підвищення, він запросив
очолити лабораторію генетики
у новоствореній установі
молодому перспективному
випускниковіМДУ, кандидатові
біологічних наук Сергію
Гершензону.

6. З 1937 року він одночасно завідував
відділом генетики Інституту зоології
АН УРСР і кафедрою
генетики Київського університету.
Протягом 1937–1941 рр. і 1944–
1948 рр. був завідувачем кафедри
генетики і дарвінізму Київського
університету. Під час війни всю
Академію наук України в екстреному
порядку вивезли до Уфи.
Протягом 1948–1963 років
продовжував працювати у відділі
генетики в Інституті зоології АН
УРСР

7. З 1963 року працював у секторі молекулярної біології
та генетики Інституту мікробіології і вірусології ім.
Д. К. Заболотного, очолюючи його у 1968–1973 рр., а
потім — відділ, в організованому на базі
сектора, Інституті молекулярної біології і генетики АН
УРСР. З 1986 р. — співробітник Інституту фізіології
рослин і генетики АН УРСР.

8. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
На підставі виконаної серії дослідів з
плодовою мушкою майже відразу ж після
повернення з евакуації Сергій Гершензон,
працюючи у відділі генетики в Інституті
зоології АН УРСР, у співавторстві з Миколою
Тарнавським та Пантелеймоном Ситько,
публікує свою революційну статтю про
мутагенну дію тимусної ДНК на дрозофілу.
Проте Нобелівську премію за це відкриття
декількома роками пізніше вручають його
зарубіжному колезі
Герману Меллеру (США). Окрім хімічного
мутагенезу, Сергій Гершензон виявив
феномен «стрибаючих генів» і зворотну
транскрипцію.

9. 1981 р. — Орден Трудового Червоного Прапора
1981 р. — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за підручник
«Основы современной генетики»
1990 р. — Герой Соціалістичної Праці
1995 р. — премія імені В. С. Кирпичникова
медаль ім. Грегора Менделя Чехословацької академії наук
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
1998 р. — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за цикл наукових
праць «Дія нуклеїнових кислот і вірусів»
НАГОРОДИ ВЧЕНОГО

10. Є автором перекладу на російську мову класичного підручника з
генетики Е. Сіннота і К. Денна «Курс генетики» (Медгиз, 1931). Автор
монографії «Основи сучасної генетики» (Київ, Наукова думка, 1979 та
1983), в якій викладено фундаментальні основи класичної та
молекулярної генетики (Державна премія Української РСР). У 1976-1985
рр. – Головний редактор журналу «Цитологія і генетика». Автор понад
300 наукових і науково-популярних праць, у т. ч. монографій:
«Мутації», «Різноманітне значення мейозу для проблем загальної
біології» та ін, а також автобіографічної книги «Стежкою генетики».

11. Помер Гершензон 07.04.1998р.в
Києві
На момент смерті,вченому було 92
роки.

12. https://uk.wikipedia.org/wiki/Гершензон_Сергій_Михайлович
http://persons-
info.com/persons/GERSHENZON_Sergei_Mikhailovich
http://allref.com.ua/uk/skachaty/Sergiiy_Mihaiylovich_Gershenz
on
http://www.ex.ua/8806650