Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
дивовижний світ птахів поліського краю
1.
2. Мельничук Н.В. . ,Щивовижний cBiT птахiв гrолiського краю). Навчально-
методичний посiбник. - Березне, 20|2. - 88 с.
Коротка анотацiя посiбника. В посiбнику подаЕо опис i характеристика
птахiв полiського краю. У роботi використано матерiал iз джерел народноТ
мудростi. Наведено розробки ypoKiB щодо даноТ теми. Матерiал
рекомеЕдуеться використовувати на уроках <<Я i УкраiЪы.
Рецензенти: Чернецька Т.М., заступник директора з навчutпьЕо-виховноr
роботи Полiсъкоi зага-пьноосвiтньоi школи I-III ступенiв
Схвалено
установи
районноТ ради (протокол }s2 вiд аЗ.а2.20|2 року )
науково-методичною радою КомунальноТ науково-методичноl
<<Березнiвський районний методичний кабiнет>> Березнiвськоl
5. ' *?,#,,}йl-jъ _ж,еэдсэрсззые:ý J, *g;€,,**я{т
Хtл,r;аifuхх,,
до qого TaIc жадiбно праrне
бi,abшicrb,
/.W}SЁ":ý,*ýЁfri ба,я-я -ruъ#,-,Ёý{}р,$а*g;,dяяfýф,,Ё,f
J # 1Г€Е;1 *Ъёf {.} j$'# fl ýýý,flf-
i тъаршrt, що ii'насел-gють.
Карл Гулье
нинi справдi дедалi бiльше gлiд спольатися на рiднi кttJlюжi, анiж на
далекi мандри. А оскiльки взимку гIриJUIгти до криги зalхоче не кожен,
можЕа проýт{} уважнiше рсззирнугися довкOла: зшловий ршгм життя
природи ма€ своi шринади. Головнi дiйовi особи феi пори - гIт.tхи.
ПтахИ - однi з наfпдiкавiшIФL найчарiвЕiшIф( ствOрiIъ, всни здавна
пр1,Iваб;*о:отъ JIIодш{у cBoiM yMiHHm,r лiтати барвами, поведlнкою,
розмаlттям,
Усього в cBiTi мешкас б.lrrвъко 9400 видЬ гпахiв. Iз ншl 1 тис. видiв
перебувае пiд загрозаю зникнеrrrrя. В ykparHi зареестровано блr,вько 400
видiв гrтахiз; 67 з lшx занесенно до Нацiонаьноi Червоноi книги. А l7o/c
гпахiв мOжугь зникнуги Еа нацIю( очtlх.
А це вже ý€}ша сЕадщиЕа i наш rr береггlt-
ocTar*riM часом збережеrrrrя довкiл:rя набувае дедапi бiльшо:
aKTy€rлbHocTi.
На жагь, JIюдсъка дiяльнiсть гrршвела до катаýрофiчнltх наслiдкlВ н(
тiльки д{я самоi природи, а fl дJuI людmщ яка € невiд'емною часткою
Повсякчас ми зiштовхуемOсъ з низкою проблеллл наша IIитна вOда € м€tп(
прIцатною дirя використанIuI, забружrенiсть грукгiв i повiтря l
надзвичайно висОкими, BMicT шкiдлlшлос для людини речOвин у продукта)
харчуванЕя знltчно не перевIщус Еорми - i це дапеко не повний перелir
фактарiв, що негативI{о вIIпЕв€lютъ на Haпre х{иття.
6
6. cфpi екологiчlrого BlD{oBaHIя учнiв. Тшс i я, € сво€рiднl.ц,rи flрIс,илъником
творчостi веrпжого Еедzгога.
я згьа зi словами В. О. Сух*лашпrського цро те, що сама собою
природа Ее розвИвае Й не вIФ(оВус. Заллтrгпвшr дrгЁЕу на одпгцi з нею,
ттдi сподЬ жися, щ0 вона пiд впrшвом Е€IвколиIIIЕьог0 середовLIща стане
розупляiшою, гэлlбоко мор€tлъною, непри}мренЕою до зла. Тfuьr<и актиЕно
взасмодiя з природою здатна виховати наlfuращi.гподсъкi жостi.
саме цi слова i наджну-гпа мене розкривtrги lЕгячу душу через
црироду, щоб вrшченЕя rr. бур-яке сrriлкlъшrrя з г{редставЕýками флори
та фауни зЁtлишltло в парl'ятi школярiв гшлбокий сли вIIJIивало на ik
пOчугтя i свiдомiстъ.
ТомУ я i хочУ розпочаТи розIФrтtтя дитячоi душi через природу саме fi
знайомства мтиЕи iз незрiвнянно прекрасним cBiToM maxiB, i побаrсати
своiм колегам на ocнoвi поданого MaTepia-rry продовжувати праtsоБати в
Дiжом}, наг{рямку '
збагачрати дитячi душi .гпобов'ю, добротою i повагою
д0 природи
в. о, Сlхомлинсъкий шiдкреоlповав, що: "Природа стас могутнiм
дкерýлом BI/жOBt}HE I лише тодi, коли людина пiзнас if, гrроника€ думкою в
при!tинНо-наслiдковi зв'язки. Краса црирод{ - це могутн€ дкерело енергii
лrь{ки. "
"Прrрода - колиска дrгяlIоI дуlлкI4 i треба прагнутI4, щоб кожЕа
дитина проfппла школУ дитяЕIогО мислення. flyMKa ilро те, що плл дiти
прирOди, пoBиrrrri буги дбайлшшги i вдячншtшtи, особлво вщр8зна i
хвI4IIююча тодi, коJIи дiти бачатъ IIлоди землi, з€lмиспюють ся, з якOго ми
п'емо,"
5
7. ,,,ЪЧ*lт,tэ д#,ь+,i:fi Ёчrj#,i:fтi,4
:
ознайомumu dimей з пmжа$tlt полiськоzо краю, ix
особдавосmяfuru;
збаzаmumu уявлення про cBim пmшiв;
&- прuu4еrurюваmu бережлuве сmавлення 0о прuроdu, dо пmахiв;
* вчнmа учнiв усвidо*tлюваmu себе часmuною cBimy прuроdu;
,*-
форлlуваmu iHmерес dо навколuллtньоzo сереdовuulа;
& РОЭВаваmu уваqJ, спосmереэслtлвiсmь, баuсанню dрполаоаmu
dовкiллю;
& акmuвiзуваmu бажання dimей dополааzаmu пmахсIJw у
неспрu"ftmiluву пору poty: вu?оmовляmu zоdiвначкu mа
BazodoElBamu пmахiв;
* вuховуваmu в uлколярiв d1aiutuBe i zyMaHHe сmавлення do
прuроdu, баuсання мuJtуваmася ii красою;
Природа с{tмsдсOтатIu{ i цiнна сама собою. I завдаr*rя JIюдини - не
заlшкодити й, оскiлъки вона е лише частиною цiеi природл.
Я намагаюся пiдвести до розумiнttя, що пт€tхи gаптi друзi, rx необхiдпо
оберiгатц вlжов}ъати свiдоме та ращiональне пiзнаrяя Еilвколиlrlнього
cBiTy без завданнlI йому шкоди, HaBiTb i ненависно, вlD(овувати у дiтей
rпобов до птахiв, дбайлрше ставленшI до HID(.
Я у своТй педагогiчнiй пракгиф велlпсу увагу Еридiлmо вIФ(ованню
дитини, яка живе за сучасними зrжонами, керуетъся власними знаннями i
шерекOн€lннями, c€lмe в дусi бережлtшого ставленнlI до прирOд.1.
ГIроблема екологii е доситъ акту€lJьýOю дJIя натпоi облаrгi, райотту зокрема
KpaTr*r i Bciei Iшанети в цiлому. Jftодство повинЕо змiнлrги cTI4Irъ cBoci
дiяльностi та iснування переоцiнlтги ж}rггsвi позrдrii. Настав час
керуватиýя у cBoix дiях прrшщтпах екOJIогi*rого гуманiзму:не владарювЕ}ти
над природою} а спiвпращовати з нею, буги не царем природи, а ii
невiддiльнокi часткою.
Налевно не icHye жоднOго освiтяr:rлrrа, яклтй би, форьгуrочи екологiчну
кудътуру школярiв, Hs звернувся до надбшь педагогiчноi спадпкни
*
+
видатного украiнсъкогtl педагога В. О. Сухомлинського, до його досвiду у
8. l пплаulка, i меmелллк, i люduна
Сrъrелuся у BiHoK. I*t'я йо*tу -
жummя
Оdна у нzж Земля, оdна роduна.
I вiчнiсmь в Hllx odHa, i
небуmmя.
Ж, Маulенко
а],
':,"i2:.'T,,|
|
5яt. lt: i|.j'{
У ДеРЖавномy стандартi початковоi загагrьноТ освiти говоритъся, що
меТоЮ ocBiTHboi галузi "Людина i cBiT" с формуваннrI цiннiсних орiснтацiй
у рiзноманiтних гiLчузях життя шляхом оволодiння знаннями про природу.
ОДним iз завдань реа.гliзацii цiсТ мети с розвиток розумових здiбностей
УЧНiв, Пiзнавальноi aKTlTBHocTi та caмocTiйHocTi, здатностi до творчостi, а
т€кож BLlxoBaHIlя творчоТ особистостi, здатноТ бережливо стазитися до
природи.
Наrтrа плаlнета пiд загрозою знI-кненнrI. I BlдTHi в Itъoil{y не приролнi
катаклiзми, а саме людство. Докl-r .]юJII не почнyть дбати про природу на
ЗеМ;ri, не навчаться зберiгати i роз,чN{но вI,il(орIrстовувати скарби нiчого не
ЗМirrитьСя. Тому потрiбно змslJIечку привчати дiтей _тtюбити i цiнувати рiдну
пр}lроду, платити iй свосю добротою, ъагою, дбалашtвим поводженням,
9. Мельr*тчук Н, В, "ýr.вовID{tний cBiT гrгахiв полiсъког0 KpaIo".
У роботi коротко подано опис i характеристику пTaxiв IIолiсъкого краю.
У достуrлrй формi подана iнформацiя про перелiтнлж птахЬ, ix
гrоведirжу, гнiздуваr*rя, ýпосiб цроживання .
У роб*тi вда{о Еоеднано достугп*й жрrвий стиль викладу з
науковими дilними про птахiв та доцiлъr*али irпострацiями. ВикористЕtно
нарOдOзнавчий матерiал iз джерел народtоi мудростi. Наведено розробки
ypokiB щодо даноi теми. ýаrпй матерiа-п стане у пригодi вчителям, що
хOчутЬ навчитИ дiтеЙ спiлкуватися з шриродоIо, бачrги, чутщ охоронжи Ii.
МатерiаЯи рекомsнду€тъсЯ викор}lсТовратИ на уроках "Я i УкраТна" так у
позаурочнiй роботi.
10. Дасmiвкь
Ластiвки вiдрiзпяютъся свосрiдною елегантнiстю i| гарЕими
здатностями до IIоJboTy. Це птах завбiльшки з горобця .з довгими
гострими кржъми й довгим, роздsо€ним хвостом, коротким i lштрокl.ъл
дзъобом i маленькими слабкr.*rи нопtми. Щовжl+lа тiла ластiвок складае
175-230 мм, вага 20 грамiв. Верх опереншI ластiвки TeMHo-cr,Triй, що
вiдэшшае MeTEtJteBиM бшаскоrц низ - вершIкового KoJrьopy, чоло й горлечко
червонясте - коричневi, на головi часто можна побачr,rги синю смужку.
Iкпа частина черевноТ стOрони пгаха бiла.
Харчусься ластiвка в основIIому рiзrшппли видами комах, якIiD( воЕа з
невимушеною легкiстю ловить в польотi. Серод щж Koмrlx багато 14
сiлъськогосшодарськlu( шкiднl,tкiв. Iнодi харчуеться пчlвукчlми, яких ловить
на стiяах аб* в Tpaвi.
ýслсппiвкв
,,t]'jr;;isj:*.lbo*i*"i Jlý*' j'.'йо+'Ё ii,:!
*+; ;,tу, ;lt €il i
Спiме-ще&че пiснi Bea.пli
r мсела вiтюя вгорi над
BiMoM.
Иахоs прнвiпло сгрiлчастuм
хрч7ам
Олексанdр Олесь
13
12. ý"&ýъ'",яЁ***-
#.! :j. {ij,{ if, ll_.:lc:"ij."{ j,iэД=::g
I
I
t
I
:
:
I
Це досиT ъ велилсi xloKi птахи, Вiд iтшrрж хи)ких птаХiВ ШУЛiКИ
вiдрiзrrяються невелиiсllъ{. слабюrм. дзьобом з довгим гачком, короткими
нOгiми й дуже великими довгими крилами, у якиХ з й 4 перо довшi за Bci
iншi; мають вилоподiбнrшl xBicT. Розмах крип приблизно пiВТОРа МеТРИ.
ЧорrшЙ шулiка зверху майже однокоэriрнlтй, темно-бурtй, знизу свlтлtшtй,
з темними стрюкневими плямами, голова бiлувата з темними стрижневими
IUIr{мами, xBicT темно-бурий (у молод!ж свiтло-сiрий), слабо роздвосниli, з
9-1l поперечними темно-бУрими смужкаМи; довжIлна самця 65 см, самки
68 см.
Шулiка досить неtIовороткий, ледачий i не вiдрiзняетьСя ВеликОЮ
смiливiстю" Лiтас надзвичаf*rо вIцривало, ilJIе не дуже шврцко й подовгr,
ширяс. Шулiки боягузливi й ледачi птахи, ilJle Gтають украй з1?(ватII}1I1.
якщо усвiдомлятъ сво}о небезпеку. Вони можуть здif,rнятl,rся на
запаморочливу висоту, де навiтъ сrме зiрке око не зможе ix розрiзнI[it,
l1
14. , За свою педагогiчну пракшfi(у на мене сцравило д}дке сиJIъне
емоцiйне враження оýовiданЕя В. Срошппинеького про т€, як
)LIIоЕIчик прiляв ý рогатки в IIташку, що лiтала над гнiздом з
пташен,гтами, BiH убив пташItу, Це побачив }л{итель i сказав
Епопчиковi, щоб той прийшов насц|пного дня i подивився у гнiздо.
Хлоrr.цак цьýrý ве зробив, BiH IIJIакав, бо зрозумiв, що Еташенята
загинуть...!
Я кожен раз нагаддо cBoiM учням про змiст цього оповИання i
надбання, не вбивати ii мешканцiв.
Це сподiвання вкоц)е пiдкреслюе т€, що торкнугися краси
пррrроди мо?кна лише серцем. I я з великим нат}GIен}Iям, з любов'ю
до ЕашОго рiднОго краю, до щриРоДИ, до 11 мешканцiв поринаю у rl
досgriдження чудового cBiry - cBiry гlтахiв. I намагатимуся дока3ати
BciM, що птахи g найпреIq)асНiшими i найкориснiшими створiнЕями
на всiй 3емлi, що без них наше житгя перетвориJIося на пустоту.
ОскЬки птёлхи cBo'iM спiвом, сво€ю поведiнкою, сво€ю акТr,rВgiСТЮ
наповнюють напIу буденнiс"гъ жrптсвiстю, мелодiйнiстю, веселiстю. I
нiхго, в cBiTi не Еадiленийцравом нищити природу, вбивати rrгахiв.
Я дд1ке Еогано ставJIюся до вбивць природи, тобто до яюдей,
якi не розумiють сенсу свого життя напOвнюе та ж сама природа, п
мешканцi
t
l 9
15. Я хочу, щоб yci ви доJIучипися до покращення екологlчно1 с!
на IIJIaHeTi. ддже ми, як i рос.lмrж та тварини, е частинкою IIрир
невй'емною складýвою, Тому хочетъся зверIIутися до Bcix люl
землi зi словами:
.!t;*дb*а.'g,,si Т"и * iфf;: 1'.gs fiрь,tf,;t_-.iit.т. тц "* т,r.iltзi:i}л!
,iý*i",i_iTfэb*ltjp
i болам Оберrlrrься тодi
'(
зсВ)ttд1,1 дiло TBoi'!
ъ
*') l..";;,.
Поспitлайте яобро робить -
r:*f;i;..зi
16. t
l
:
l;I
lti
il
ir
lrl
lri
il
;
;
}*{жйж*р#F4#ж"
Це невелrпсi пт€lхи (iX довж*rа 180-190 мм, маса б.гпвько 45 г),
забарвленi в бiлъшоgгi вlатlадкiý в тъмrtнi глr.шисто-сiрi тони з те}д{iшЕпе{
спинками i з свiтлiшою нююrьою стороною тiла. Крила i xBicT темно-бурi,
зi свiтrп,ш,ги обл:rпtЬками на зовнiшнiх оп€lх€tпitх пiр'я. ýзъоб у ilтiжа
товЁлй, силъннй. Крила довгi i широкi, з 9-10 маховим пiр'яrr,ялt.
Жаfлвороlжи добре бiгають i лiтаютъ. Голову польового жаfuороlжа
прикрашас великрй загострешй чубок, що дOда€ гпаховi прlшаблквiсть, не
дивляЕIиgЬ Еа cKpt}MHe забарвлен:Ш опереш{rI. Серед Bcix жайвороrжiв
наfвiдомiший спiвак полъовий жаfuоронок. Спiв{lють тiлъки самф, якID(
можна вiдрiзнллти на вигляд. Цей жаfuоронок вiдноситъся дО оСiлОго виДУ.
Н{айвоРонок
ý жеfii ;*iаý*ерожкЁt s* ю,t,t,cri
заливаються - смiються
Грж*tэгь, д,}вфý.[Ёт,ýэ яеý.т*giý,ц*idЕ,"
l щебечуть i сltiваю,rь
I з веспою cBiT BiTaroTb
ýзвошоь* радiелlих пiсень
21,
Олексанdр Олесь
17. Сойка.
соfп<а по своiй kpaci не поступа€тъся багатъом екзотичним BIц
L{e гrгах сiро-бурого коJБору з коротким кругJIим чубчrшом, довжина cd
дФвжш{а З4 дсм' Крила i xBicT у Hei чорного колъOру" Надцвiстя i
крrrпi бiлi, на IIJIеч;Ж велика блакn.гна IIJбtMa. Решта oпepeнIrrI ру
cip4 пухнаста i рlжша. На головi пiр'я подOвжене, i якщо гrтах збуд
вýни ýерgтвýрюютъýя на чуб*к Ще дуже рухомий, г:tJIасливlй гпах.
в€l}ккий, з частими rом€жЕlми широкю( крил. Пiсrrя - гучшй
наслiдув{шня ilrшrим пт€жам, крш{ - рiзке ''чжее''. Сойки
зграfuазси i кочуютъ у пошукrж корму або ведзrгь осiлlдi спосiб життя.
2а
18. Лелека.
Спокоrrвiку бiла лелека був особjIиво шанобшлвим ýтахýм. BiH був
символOм дому, успfury i гlрощiтr}нюI. Ще крупшй гIт€lх, на високt/D( IIогах, з
довгою шисю i цовгръл дзьобом. ýовжт.тrа JIелеки до 102 см (зрiст бiльше
метра), маса З,5-4,4 кг? розмах крил 195-205 см. Копiр пiрh пýревФкlIо
бiJпшi, з ним контрастуе чорне блискуче MztxoBe пiр я на криJIilх. ýзьоб i
ногЕ червонi. У молодlо< гrrахiв пiр'я брудно-бiле, червоrп,lй колiр мае
cipyBaTlй BiжirroK. У по.lьотi цей пт€}х витягае шию вперед. Самки
декiлъка менше самцlв, за забарвленню не розрiзЕrlються. У лелек вiдсутнi
м'язи нl,шсlъоi гортаrri, тому воIlи майлке HiMi - можугь тiльки кпацати
дзьобом i видавати гJtухе шлшiння.
Бiлi лелеки годуються тваринною iжею, поiдФочи жаб, ящiрок,
рiзлпос Koм€lx, моrшоскiв, рибу i дрiбrшж соавцiв: мrлrrей, полiвоц MaJIеHьKI|D(
зайчат i крагrчастIfl{ ховрzuчЬ, При нагодi воlпл можугь схоIIити маденьку
птtlшку або гrгатпеIIяти (у селах мох(угь поJIювати на курчат i качат). На
зимiвлях годуються rrýревtuкно сараною в GtIB€tH€lx.
I
;
l
;
l
19
19. l
Ворон.
Хоча ворон забарвлешлй в одrоманiп*ш1 чорнlй
сиЕюватим MeTaJreBI"{M Biдlr.,BoM, Bfu дуже красrшлй пт€D( з
синювато-ст€tлевому блиску пiр'я на голOвi i сгшшri. Ворон - чорrшй
зловiсшлrrл криком - зв'язанлй в огrовiдлс i фотьклорi багатьох
царýтвом MepTýlDt i смертю. Мояодi гIтrlхи вiдрiзя*огься вiд
птахiв трохи бурими кiнцяrли кррш. У ворона крушrа годова
мiцrпй, як долOто, дзъоб, довжина тiла до 66 см, а розмах крил
метра. XBicT ЕýI*rввI,{дшй, що особлr.rво помiтно у пoJrьoTi. Пiр'я на
зtгоýтр9не, Iтгах раз у раз ix настовбурчуе. Зiр у ворона гострий,
вiдмiншй. Може розýивати велику швидкiсть поJьоту. Встановлено,
вороЕи мають ще i rрекрасr*rй нюх. Ворон добре переносить як холол
i жару.
Це Bceiлri тrtаw що харчуютъся IрrзуЕilмI4 Iтгахами,
пташеЕrIтамц жабапrи, яцiрками, комахами i п4да-rrшо, Ворон вiдрiзня
веJIикою хижiстю, смiлллво н€шадас на бЬшо<, Ek BiH сам гrrахiв i з
BiH може закIIьовувати на смертъ зайlц, домашrriх курей i новонаро
ягнrIт; грабуе гнiзда Bcix гrгахiв! виIIивtlючеI йц або пожирtlючи
щ0 в}ке вrLгугff{JеIся. I в той же час це - кориснrаi ýT{tx для садiв-i
оскiльки зЕрrfiIу€ комах, равлrжiв i па_тевrж шлшей
18
20. ;
;
;
;
t
;
;
;
;
l
l
;
t
;
;
;
;
t
l
l
t
Коростель (засгарiла назва деркач).
Ще mах зi свiтлl,ал забарвлеrrrrям, РУдуватий з темними IIJI;Iмами
зверху} сiръй з свiтлrшrл гOрлом знизу. Боки охристо-рудi з бiлрmrи
пOперечннми смугtlми, крипа Kojrьopy iржi. ýеркач - штiж середrьоТ
велшIrдм вагою б:шзъко 150 грамiв. lýъоб коротlшrl, тiло стисле з бокам.
На виглЯд цеЙ птаХ негаршrЙ, у полъОтi зда€тъся незграбтп.rм, коли злiтаq
не пцбr.rрае лап. Лiтас неохоче, ввак€tючи за краще рятуватися вiд
небезпекя вт9чемо. АкгllвIilцl в осIIовному вночi. Вiддае переваry волоrим
луп м з пишною трrlвою i не дужс сиреfur осоковим болотаtvr. BiH
тримасться т€кож на болот€tх з чzгарникilми i HaBiTb в хлiбах у сир}D(
низиЕflх, в чагарн}rкiu{ виФýId{ трав, в конюшинsýID{ поJUгх, трапJUIIотъся
на KapToIIJuIHю( пoJlrtx i у лiсовlа< трубок.
17
21. Перегrели дуЖе pyxoMi ,Т:ý:Жъахи. Borп.I охристOг0 коJIъ
верх голови, спиЕа в темнIФ( i свiтlпо< бурш, доперечнIж смужках: у с1
щýш{ теt*lо-рудi, пiдборiддя i горrrо чорнi. Сапд<а вiдрiзнясгься вй н
блiдо-охристим пiдборiддям i горлом та присугнiстю чорно-бурi ix пля
зобi i боках. Вага с€lмок досягае 170 г i сапддЬ 150 г, розмrж крЕ
перýIrела доsягае приблизно З4 см.
перепели живутъ на землi, цiлi днi цроводяь на пoJuж i лугах, дс
бiгають i вмiють майстерно схOватися вiд суqротивника. Перепелl,т
дбайrrrва i вiддаrrа матц а пiвниlt дуже ЕогЕlно ýжиЕа€ться i жlав
полiгамii.
перепели споживilють кOмiж! черв'лсь i дрiбне насiння, пр(
ПеретrеэЛа элобляТь чrпатися в пiску, цроковтуrотъ пiщтrши, ЩС сцр
кращому трitвленню.
16
22. -,,11
l::'-1Ц
;
;
iЁ
*
t
*
t
l]
t
t
t
Cipo ц}rрiпкс.
cipa курiгка - це достатньо крушIа i красlтва гIтаха i не випадково
вона вiдносt+тъýя до сiмейства фазанЬ Курiгпси дуже aKTr.BHi i pyxoMi
птiжи, пrвIцко i охоче бiгаотъ, пiдIiмаються на крило. Маса тiла
коJIиваетъся вiд 3?0 до 770 r, У забфвлеrшi курillки пýр9вакi}ютъ cipi i
охриýто-бурi тони. Верх гGловЕ i потrашпtя забарвленi в олr.вково-бурий
колiр, боки голови i горло РУдувато-охристi. lL[ия, Груди i боки го.гryбувато-
сiрого KoJ'ъopy, з дрiбшша )виJIястими чорн:ft{и смужками. На боках
рOзт€tшоВанi бурi гшmеI, жшtвiт свiтло-сiрий. У самок IUUIMa або зовсiм
вiдсугня, або розбlrга на декi-тька дрiбнюt IIJUIM.
15
23. ,щятел строкатий гарнлй, дiйсно Ду}ке rгрокатлй птlх, Ве
ПереВажýодеревнийспосiбЖиття.Строкатлйдягел.Пгах
розмiрiв: довжина тiла його 23 -26 см, в,га
оIмý}ючи в п*вiтрi гrtавну ду,у"
XapaKTepHi риси дятпlв мirцтий долотошодiбI*п? дзьоб i дпкс
Togkrй язик iз зубчrшсами на kirщi, що змочуеться клеfuiшл секретом,
шрямий, д*яотогl*дiбяуй або до кilлlя злегка вшнутлй, Язрк може ýиJьЕ
висуватИся (майже на довЖину дзьоба), Птах вст€tвл,Iе язик у врький хiл
корiабодеревинi'ДеЖиВУТЬкомахи,iзДобичприкJIеюстъсяДояЗика
нЕtкOjIюСтьýя Еа ш}ши- Ноги корожi, а]Iе сиJIьнi, розташувашUI
пристосовчше до лазiшrя по стовбурах, По землi пересуваються стриб
XBicT iз дуже мiцного й шружного пiр'я, що сJryло,{тъ опорою
гrеремiще*riпоДýреву'огrереr*rяДоýЕТъIrУхке.ПУхУЕема€
Дяте"п
i iMlye xБocтi,iKoM луt*уlцж
СлИ по росянiй трав.
Пмаrc дятел, гарна птиця,
ýивнi знаки на Kopi,
Володпмпр Лучук,
|4
24. Голуб сuзtlй
Впiзнати IрФго голуба в ýрцрФý легко. ЗабарвлекIя у нього сизе, з
металiчrипл б.шлском на шиi та вояi, На крилах Двi TeMHi поперечнi смуги,
надФiстям бше"хвiот з темною С]чГУГОrо на кiнцi,
Жrшлжъся сr*зi гоlryби насir*rям культурнрtr( i шкlж росJIин,
ягодашъ булъбами. Гkашеrrяг€lми вигодовують "гIташинI&{ молочком" -
кдпкою з напьперетрllвленоi iжi, яку вiдрlтуютъ батъки з вOла у гпотку
молодого птаха,
дшd сшi голубп в ykpaiнi Еýчисленнi й особливого значення не
мають, апе нагriвдl.шсi гс;ryби наседеýrж пуl*стЪ мох{угъ збиратися у веллпсi
зграi i шкодrати посЬаlrл зерновlD( KyjlьTyp, забрудl*овати бушиrп*r тощо, З
диксго сизого гоlryба виведено багаго порrл свiйськлпс го;ryбiв,
Голуб.
Коло J|tлttна, коло броdу
31
25. Арiзд чорний.
Птах бЬшй за IIшака. Ca*relр увесъ вугi_тьно-чоршй з
жовтим дзъобом. У самки i молодlж гпахiв рудувато-кориIIневе,
IIJшIMиOTе забарвлешrя. Чорt*й дрозд стрибшочи часто посшву€
Гнiзда будуе у виглядi коlшпtiв у вiдаlrутсеrпоr гiлок або кущiв,
зовсiм нЕзъко над земJIею, або пiд корiнням на землi чи на схилi
НаСелених гý/нкт.tх нерiдцсо в щiшшах cTiH, пiд дахом будиrжiв.
кпащ{а з 5-'7 зgлgнш{ з кориrIневими або рудуватими Iшямкzlми я€Iъ,
за сезон. Насадку€ перева:кно самка 13-15 днiв. Пташенят год/ють у
облцва Iттахи до 15 дriв, викJIючно безхребетними.
Жl*ляться чорнi дроздl ком€tхами та iншипtи без
восени охоче поцаютъ рiзнi ягоди. Iтжоли зграйками залiтаютъ в
поцають вlлпнi, шовковиIцо тощ0.
30
26. ;
t
;
;
;
;
;
;
t
:
;
;
;
;
;
;
;
;
t
;
l
Сiнаця
Сшпши найбiльша i на&всельнiша серед нilII1D( синиlF
,, I
(завбЬlшtлл з горобця),
"ку
часто *сgблIво взимку, можilа побашrги по
сусiдству з жЕтпýм пюд{ни, ii лежо ввiзrrати шо яскрЕIво - жовтш( грудЕ( з
повздовжFIьою чорною смугою, що опуска€ться з чорнOго горла" Ёаче
довпй гtшстук, чорнiй головi i яскраво-бiшоt щок€lх, Стшша оJIивкова
зелеЕа на lqилi свiтла поперечна смужка. Весняна пiсня Саrrгцiв зву{ить як
дзвirп<е ц-цi-фi, щi-ц-ф| або ф-фУ, ф-фу, щ0 повторюсться багато разiв.
в ykpaitri вона зустрiчасгься скрiзь у лiсах, садах, шарках, ýкверах,
ЕаседеЕЕL IIуЕктах. Гнiздrrгъся У дуIIJIах дерев, щiшаrrах будЬеrь, ilй
корiкrяли дерев та iтпrrю< з{tкритln( мiсцях. CaMelp i самка будують гнiздо
зi сухюr стебеЛ трав, моху, лишrаiirпжiв, ростшлrп16го шуху , шерýтi, пiр'я.
Розь*rохгзлlоться дiчi за сезон. У гlершiй кладцi бувае 9_15, а в другiй ?_11
бiJIID( з червонувато-коршIневими IIJUIм€Iми я€IЕ, якi насиджус тiльки самка
протягом 13_14 днiв, cttмelъ i тiльки зрiдка приноситъ iй 'rжу. Птаrпенята
зЕitходяться в гнiздi t5-21 день. Батыg{ годують 'ix комахами, JIиЕIи}Iками
(гусil*по). i павуками.
Сtвtллtдя
С l,tH uъуi zo.1l odo.Ml н а.uл iл чс ь
Така зttма" mак{t зtl"ма|
Оце б у вuрiъt ttолеm i",ttt,
Т'ак бclпtbKiBltytlHw .хс lTlav,| He-"la.
29
лiва Коетенко
27. f"-gt*сrвr""э .,, :l,zlэ э rхъ,* ft сg?r r Е ?,
Голова, шия i спина у неi чорнi з мет€Lлlчним
плеаd бiлi. Часто вида€ гучне cKpeKoTaHIrrI i
Зустрiчаються у нас цiлорiчно (осiлий г,lтах).
блиском, а чсре
дзвiнкi "чек-ч
28
Жлвуть сороки парilми, якi зберiгz}ються i взимку. Оселяються в
на узлiссях, в чагарникових заростях по берегах водойм. пpllmJulxc
лiсосмуrах" садах i гrарках, Гнiзда {у виглядi закрrтгих зверху кулъ, iз cr
довгих гiлочок) будуютъ перевсDкно в густих коjIючих ч€гарника
високо на деревах. Усерединi вони обмазанi глиною i BlllvlolцeHi cr,
травою, корirщшrи, шерстю тощо,
Вхiд у гнiзло зн€lходитъся збоку. У першi днi пiсля вилупленнlI. t
пташенята слiпi i голi самка обiгрiвас iх у гнiздi, У цей час сам
перебраючи rrоблизу, охороняе гнiздо, криком попереджуе гlро небезш
году€ самку i птатттенят. Малят якi трохи пiдросли, годуIоть батьки. }-
близько чотиръох TloKHiB вони зilJIишають гнiздо, тримаютъ непода,чi-х
ньсгс у Kpoнrrx cyciжix дерев, i батъки гliдгодовуютъ iх приблгlrзно N{l(
ilоза гнrздом,
Сорока всеiдниr1 птах. Значне мiсце в ii харчовому раш
займають коммщ в тому чисдi шкiдливi хрущi, довгоносики, клOпи тош
28. .ffЕэ*ggi{r-
сгlравжшriх.качоý вузъкIЙ i щэryй дзьоб, довшлй, нiж голова" i, ,l,
:.
, "
".ii:] ].": л
ледве звужу€тъся до Sцц;,ýадIй палеlъ ноги зЕrжодrгься на шш<нiй
cTopoHi. XBicT у HID( загостренrаt, ýюIадаеться з 14 - 16 пiр'iн. Крила
серед{ьоi ве.rрrтшпд, церше i друге мФюве перо якIlD( довше за ilmli.
Bi.щlecefii дФс}ýъ далеко наЗад ýоги oпepeнi до п'яг. опережrя шliбне,
гладке i дуже щiльне, з великою кiлъкiстю гryху. Самцi i саллки забарвленi
по-рiзвому. Крьк caмIu вiдмiшпй вiд цреilry самок. Салщi яскрttво
забарвленi в цшлобному нарядi. <Люсте,рко) на кршli мас метa1левий BiдllaB.
Садси забарвленi Еев}rразно. Ще пов'язllЕо з необхiдriстю маскраш{rI при
Еасидж}ъаr*ri яеш
Качка
Теце Boda iз-за Гаю tпа попid Гороtо
Хлlюпочуmься Качапочка помiuс осокою
А Качечкu Bultлrlnac з Качуром з{I н,l.+ru
Ловаmь Ряску ро:l*tовля€ з fiimKcMa
своkаu
Тарас Шевчешко
1i
l
27
29. XapaKTepнi ознаки сови:
гФяова з }еJIикими кругJIIп{и
Сава
вiдносно щirьна gгагурц широка 1
очима що д{вJIятъся вперед, flку
:шrровлй диск. Серелнiй палеIр на лаrri uoMiTHo довше вццрlшнього,
гrокрlггi щ}'ям. Щзьоб KopoTKlй, зiгrтугийц з розтатпованиh,rи у
нiздрями. Заrальна довжина сови 56-65 см, розмах криJIа 150-1б0 см,
1350-2500 г. Самки за розмiрами бfurьша самцЬ у Iщ гrгахiв густе i
xBicT прямокуrшлй, а lФила у сови велl,шi, так що вона лlта€ 1
доЕпадаючи оооблрIвrж зусипъ i абсолпотно безшумяо.
оперення у сов зЕlхисне - пiр'" лiсовlос сов зазвичай коритrrевL цри
видiв, що мешкаютъ в хвоfoтюr лiсах, перев&кас cipyBaTlй вИтiнок,
сови во*одiютъ гостим, зором i сlryхом. Ix велlдсi велlдсi
пристосованi для поJIюванIUI в yмoBllx слабкого освiтлення, У
здатнigгь повертати гслову майже на 180 градусь. У оов таклй
cJryx , ЩО деясi сýЕи мiсце знsжодкеrшя своеi здобичi вмiють в
повнй TbMi.
Сово
Що воно за duвна пmuця?
свimла dенноzо боimься.
,Щзьоб 2ачком, велuкi очi,
l не спumься tй ulоночi.
Ху-"у^-ху! - крuчuпtь, ctliBa,
tsidеаdалu хmо?
26
30. ;
l
t
t
I
:
t
I
:
l
t
t
I
l
t
t
:
!
:
l
l
Зозу"чя трохи бiльша за шrlака, з темно-сiрим або буро-рудуватим у
caýtoк забарвленням. знизу забарвлення сiрувато-бiяе з темними
поперечнрIми сNI,гамLI rто бiлому череву. Найчастiше rr можна зустрiти там,
де гнiздлrться багато спiвучих пгашок. Зозуля зilзира€ у кожнилi куIц,
спускастъсяна землю. вiдшукуе гнiзда потрiбноi iй птаrrки, щоб шокJIаст}l
т,чди свос яйце.
Вiльна хс вiд клопоту булування гнiзда лi насиджуваннrI я€ць зозуJuI
летитъ туди, де с багато шкiдникiв лiсу,
Кожна зозуля вiдкладас 20 ясць з iнтервалом у 1-З днi. Яеlця зозулi
порiвrrяно з розмiрошr шаха досить лрiбнi. Форма я€IФ i ix забарвлення
надзвlгIаi,lно рiзноманiтнi, ;LjIe в цiлому вони схожi на яйця хазяТв гнlзда.
Наrtчастiше самка зозулi пiдкидас яйця до тих птахiв, в гнiздi яких вона
сама вивелася.
,."аjъý
=ъ-*};tiiэ.ё
25
fuIарiя Познqнська
31. : _
знамеIil.Iта своею зцiбнiстю до MacKyBaHHrI. Це кругrна птаха, близько 0,5
висffry, вигJIrtдае д}жс (сутулою>>. Вr.гь мае щЬну gгатуру з
короткими ногilми (iз-за нлж зда€тъся дDке приземистою),
головою, довгим важким дзьобом i товстою шиею. ffовжина випi до
cff{TиMeтpiB, довэлштrrа кррil{а у ýaMIIIB Е сереДБому 34 см, у самок Зl
вага самфв в зимовий час бlмзъко 1 кг, сtlмки вaDкитъ декiлъка
Опереl*тя Blmti м'я{е i рrжпе, пiр'я пррUигае до тiла не I шi
Забарвяеýýя рудС-буре з густим "тl,гровl*t" малIоIжом з попепе.rrпi
подовжнiх шшм. Махове пiрk FУдс з темно-бури},nI поЕеречними
Короткий xBicT жовто-бурлй З чорнуватим малюЕком. Ноги i
зелеЕувато-жýвтi. При небезпецi затаосться. Полiт спочатку нез
потiм легкий i швидкlй, аJIе зазвичай Еа невеJIику вiдстаrъ. Пiсня
уривистий рев, схожий на звук, якIй вIФ(Oдрrгь, якщо подути в
шUIIЕк}{ {за якиli Гi Ьодi н€}зив€lютъ {водяним бrжом>), а також piдi
каркitшrя.
24
32. ;
:
;
I
t
I
:
:
;
:
I
I
:
t
:
:
;
l
;
!
Лунi це cTpyHKi птахи середЕъOi величиrrи з HiжHltlt, слабклtм,
гачк}ъатLъ{ дзъ*б*м, стрункими, д{}вгими i короткопалиrrlи нога]!II1 i
середнiх розмiрiв широким, м'якрfп4 хвостом. У луня тоrжий ту.пуб, що
май;ке злива€тъся з товстою гоJIовою. Щовжина цього птаха 46
caETEb{eTpiB. Самеllъ попелясто-сiрlй з бiлими черевом i частl*rою пiр'я
над хвостом, кiнець крила темний. Самка зверху темно-бура, знизу свiтло-
охриста з темнIfl{и подовжнiми плямами, частина над хвостом бiла з трохи
руд}ъатими облямiвками гriр'я, xBicT з темними пошеречниi!{и смугами.
Молодi гIтzLчи схожi на дорослих самок, €}ле на сптдli у них пiр'я з
широкими рудими облямiвками. Розмах крил ||5-1'22 сантиметрiв,
довжина KpILцa З6,5-40 сантиметрiв. Голоg високе уривисте клекотання i
двоскладовrай виск, що наче деренrlить. .Щовгi лапи допомагаютъ л}iням
схоппювати здобич в густiй TpaBi, а гострозорi соколrшi очi допомагають iT
видивлятися.
I]ей птах мешканець вiдкритих просторiв: степiв, полий, лугiв. Лу.*
польовий с хи}каком низовин. Його можна зустрiти на рiвrтинах з веjlикими
засiяrплми поля&{и, з водоймицIами, болотамlл, а також в степу, порослому
травitми i низъкrм чагарником. Ночус лунь зазвrтчай в полi або на якому-
небудь кушi.
Zэ
33. Чапля.
Ще крупнrй пг.tх (висотою до 90 см). Крило зirвдовжки до 48
довглй i гострлй дзьоб жовтого Kojlbopy, досtrае 1З,5 см, ]
червонувато-бурi_ Забарвлеr*rя чаrшi перекl]iкно в ciprar ToHa:r, з б
менш густими темними i свiтrптми IIJшм.Iми. Лrше з бокiв голоВа Я
стягнута шIФокою чорною стрiшсою; черево i Iшля бiлi. Шия довга i тс
у IIoJIьoTi S-подiбно зiгнуга_ Не дуже мелодifui крш{ чаrшi: кор0
проlмзлlшtй скригц..rий, рiзкий гучшlй. Cipa ч€IIIJIrI декiлъка меrп
струrпсiше, кiж лелека. НевелIжа вага (кругпtий старлй пт€lх вФкитъ
кiлограмiв) д*зs*ляе чагшi використовувати дlя вiдщочrджу i пересув,
Tolжi вiтки, крlжкий очерет. Чапля пт€tх мовчазr*лrt i нетовариськ
зазвичй веде сIgrлш*ш1, одrдrочшй спосiб життя.
Вiддае перевагу лрiбlим водоiцлlлщадл на рiвншlаt, болотам, рiчк
широкою проЁшrою, озерам i чагаршкалл очерету. Любрrгь гrryоri мiсп
рацiонi помiтне мiсце зайтrлас риба. За вiдсутнiстю риби чаIuи }
чаýтgt{ько ifiерýхспитш) жабу, шуголовк4 JIIдшжу комat}Ф1 зло
тритонq невелику змiю (вужi зазвичй тримttютъся у водtrr), миш(
пrашенrlт або розк,lьовувати яйця всдянLD( гrгахiв. Таку 'iжу, як рибу i
здобувас на ходу або стоячщ cTpiMKo х&IаюIм дзьобом, ii жовтi очi, tl
вiдрiзтlлотъся особшвою красою, скошенi трохи вниз i впсред.
дозвоJIя€ гпосовi, не н€lхиJuIючи голови, помiчати щонаймеrшrий рух у
i бiля нiг
22
34. Ё
Ё
t
Ё
t
;
l
;
;
Ё
iЁ
l
I
i
iд
ll
1*
li
Горобещь.
ЩеЙ неве"lпшсй, багатьом добре вiдомlй гfт8х, шшi гrошпrрештй по
ВСЙ зеlдriЙ кулi. Оселястъся BiH в цаселеIilD( г5п{Iffах, де веде осiлиш
ПОЧаСТИ кОчовrй спосiб життя. Його rшiрiтъкання lIив-а[ив або жив-ж1,1в чув
кожеII. У садр верх голOви cipd, а горло, водо i верхня чаýтина грудей
ЧОРнi. Саrлса сiрс-коричнева flа горлi, волi i грудях чорноi IIJшми немае.
ГНiЗмгъся горобеIF у щirп,lна,ч будiвелъ, пiд дaж€lми, в дуIшilх, шпакiвrrяшr
тсщо.
гнiздо з трав'яtшастлш< росдин i корirщiв вимощене всереданi
ВОЛОСОМ i ПiР'mr. Жlдлятъся горобцi переважно рослинною i меrшrою
мiрою тваринною iжею (комаrами та irштrдли безхребетwrми).
Горобець бidнесенькuй
На вiконце ciB
"iсmu. iсmu, Iсmонькu!
Холоdно. flжuв! !жuв!
Пожалiйmе пmаuлечку,
lайmе крuхimок,
Я ва.лrt зацвiрiнькаю
На увесь саdок!"
KaTepшla Перелiсна
з2
35. IýagIL
HaBecHi i влiткУ дорослlй ,,Tilx бrпrскучо-чорнrй, з металi
зеленуватим або фiолетсво - c}Irriм siжilff(ами. Восени на оперенi
багаго дрiбш:r бiJýil( IIпямок, Молодаr1 птах буруватий без металiч
блиску. Пiсrш шпЕжа голос,,z} рiзноманiтн4 насичена зв
запOзиченими з пiсетъ irшпо< вlддiв гrгахь, тварин тощо. Самеrъ спi
лоЕоче кршЕма. Гнiздrгься цш;к аа всй територiТ. оселясться на
у парк€Ж, сад{ж, населенIж гý/нкт;lх. Гнiзда робить в закрI{.грD(
дуIшах, нор€ж" щiлинах скелъ i будЬелъ тощо; охоче заfuлас
гнiздiвлi - шлакiвri.
/_-{flrа;зg;
ПршеmiлLt лttпак?t,
flороzi cпiBaKtl,
Пршп е m iл u ве с ну зус rпр iчаmа.
У ш,пакiвнж Honzlx
Скоро буфmь у Htrx
Жовmороmi лсал i пmаuленяmа
JJ
36. I
;
;
;
t
;
;
:
;
;
:
t
;
;
;
:
;
;
ffiуж}f
,trý{жffiжеf
Жшаýни
лЕлЕкА - символ любовi до батъка-матерi, KoTpi благословили
тебе на cBiT, а томУ це - р1 симвсД сiмейного благополучIUIJ любовi до рiдноТ
землi_ Батъкiвщини. Щасливий той двiр, де с гнiздо лелеки, бо BiH - птаха
свяrценна, за розоренюI його гнiзда - кара вогнем. А ще лелека 11риносить
до оселi не&fовлят-,.
I шаслрше те село, яке мас хоча б одне лелече гнiздо - його
обходитlт,t,lутъ стороиою чорнi хмари та злi буреломи.
святlтй обов'язок лелеки - знищувати рiзних гадiв, себто гадюк, жаб.
CBoiM прилъотОм в рiднi Kpai провiщас весну...
Якrцо ж лелека несподiвано з€LIIишас гнiздо в дворi iI не
поверта€ться до нъого, то двiр i дiм цей згодом спорожнiютъ,,.
OKpiM rъого, лелека € си]!1волом вогню i сонячного свiтла: BiH
завжди прилiтас з наблюкешuIм бурi або грози. Лелека довiряе людям,
на господарствi якID( прожива€. тому може спокiйно розгулюватrл по iх
двору HaBiTb у iхнiй присутностi, Вважають, коли дiвчина вгIерше весною
побачlrгь лелеку високо в небi, то lрого року обов'язково вrrйде замiж, а
ЯкщО вже В гнiздi - т0 ще piK запrШитьсЯ в батькiВсъкому домi.
:
з4
37. ЖУРАВЕЛЪ ] ЁазвшЩl,<ýФgýý.,щщý{ею} аб* <qжахом Сош
Журавлинi вцлlоти у вш.lрлй оооблlвi. t rле JIише формою поJьоту - вцоr
жур{tвлиним кJIючем або клrдrом, а й сatмим змiстом та метою ociHHil
весняяих перельотiв.
Повертаошлсъ з вирiю весною, }IqpaBлi несутъ з собою JIюд
лушi, KoTpi поселятъся у немовJIят, що народяться веsною i влiтку. Tr
<<кру - цру}, ,Iким :пryравлi повiдомя*оть про свiй гrрилriт, веселе i щасш
отож, кOJIи JIюди бачатъ весняшtй журавлиrмй кJIюч, то кsDкугь, що ц€
журавлi, а (GесеJIикиD летятъ, (бо в словi кжуравлiD е щось вiд хс5rр
жуФк) та IIec,J.Tb з собою безжурrry в€сIту та щасjIиве лiто. Коли ж жура
вiдлiтають у вирiй, то ixне кру - кру) вiдчугно суш{е i дйсно журJIив(
тому й журавлrаrrе!), бо несугь вони з собою душi покiйlrrас i .рiоп
ПОДеЙ, якш( чекаютъ пiсля iлýrгтsвi тчfуIiи за вIIиЕенi тlриясrттсъi Tpi
Трlвожlа:ги журавлiв, що вiдлiтають у вирй це все piBHo, що триво}к
душi людей при Тх вцходi до irштого cBiTy.
з5
38. I
;
;
I
t
t
;
t
I
I
Ё
it
*
t
*
+
t
ЛАСТТВКА - сЕмвол весни i вiдродження, добра i щастя. Вона - Божа
пт€}шка а тому, вбрrrп ii - велшtrй грiх; зруfoтувати гнiздо-накlптка,ги на
Себе вýлику бiду- Благословеrшшй той дiм, Еа якOму шосеJIиться
ластiвшдlа сiм'я,,,
Божа благодать на ластiвцi через те, що в час, коли rудеi розпинаJIи
Хряст4 ластiвки краJIи в HlD( Iýяхи.
Тож ластiвка-спiвуrаýншIя долi lшодлrпл.
, Поверт{lючись з вчрiю, ластiвка rrриноситъ кохання людям i
парування худобi, ii не можна брам в рукц бо на обличчi з'явиться
ластовиння.
Якщо ластЬки з€lлJIишають Miclg*Ty чи окрему осеJIю, де вOни
перебувашЕ, тý JIюдям слiд оgгерiгатись веlпаr<оi бiди, наприклад, мору, або
рУЙнiвного стrосiйного JI}D(a. Вважаетъся, що з ластiвкою, яка несподiваrrо
влiтас в хату, прlалiтае i душа покifшого родl+tа, Тому-т0 з ластiвкалдл
ЗаВшДи i всюдl треба буr" максимrtJIьно обережлплм i вдящrим за ix
гrрисугнiстъ.
t
I
зб
39. ГОЛУБ - Сrд,rвол Святого Духа. А також - шдиро1 лпобовi,
нiжностi. Голуб i г*лубка в шарi - сяýв*л вiчноi й вiряоi любовi, flля
людства-це пгеlх усеземноi -гпобовi, птltх лмру. За перекt}з€lми,
JIюдини по cмepTi перетворюеться в голуба.
Особэg.вою rпобов'ю кýриýтуються за тý, що
Христос помирав, розп'ятий на xpecTi, й прrfullпа воiни,
в чао,
абп
його гомiлки, гоlryби криrliшlи: кВмер! Вмер!>- i Христа зzlлиIшип"
"
..,о|
Вважаgьýъ щ0 хата де водятъся гояуби, нiколи Ее зн€tтиме пожежi. l
*i
<<Божа птиця)), € символом чистоти i очлшценЕrI, HaBiTb жертовностi. Иl
зображення чаGто застосовуетьýя в обрядово-ррrгуальному значеЕ
зокрgмаэ фiгурки гелубiв виIIIив{Iютъ на рушниках i такrали ж фiгурка
прршсршпаютъ весiльний коровай. За багатъма повiр'ями, голуба не MoI
Hi вбивати, Hi вживати
"
'fr*y, бо це - велрrкrй грiх, за яким не миЕу
нещастя.
37
40. ;
J
:
:
:
:
t
:
;
;
:
;
l
:
;
t
;
I
:
l
l
L
]
**Jжъ,
3g3}'Лý - символ суму i вдiвства, весни i, водночас, нещастя, lуги
за мицу-{им r стражданъ нерозв€t}кливоi MaTepi. Вона мас вiщий дар
(ItykycD людшri лiта, rцасливе або нещасливе замiжжя. Може бути
перелвiсником лоброго чи поганого врож€tю: коли закуе на голе дерево _
буr" голод}Iому лiту, а якщ0 дерево вже розttуститъся - то чекай доброго
врожаю.
Перекази ввuDкають iT гlеревернугою на пгаху вдетою, через що вона
i гнiзда собi не в'с - бо Hi з KITM в цъому гнiздi сiм'ю заводити. Сказано,
ВДоВа, А вдова вона, нiбито, злочинна: вбила свого чоловiка, а тому не
N,Iоже знайти пари, поневiрястъся одна.
<Кче> зозулr{ тiльки HaBecHi - вiд БлаговiшенIш до IBaHa Купала - а як
виб'еться ячмiнний кодос, переста€.
Вперше почувши зозуJIю HaBecHi, треба мати в кишенi грошi, то
будеш при грошах цiлий piK. Вона першою вьчiтае у вирiй i останньою
ЗВiДти ПОВерта€ться, а це означа€, що клrочi вiд lрого райського острова _
у
неi.
з8
41. l?.,1"'gD#uТ- прокJIIIтЕЙ rrrац, ЦРо що G*iffц{.rъ його чорниЙ, тfrккI4й колiр.
Бог прокляв його, бо зiн не ý*ýернувся до Н*евог*ковчегу. К
вороЕа чи його брата црука - Еа чорýý лю(о. I дуже Рiдко - на змiну пог
З iншого боку, ворон - свящекt*,* пт€ж: його не можна Hi лякати,
rIрогаIilIти, бо BiH символiзуе невiд*мi зподr*ri сиJIи i попсреджа€ про
Отже' не г{ри''sситъ злого, а flФýередка€ про rъ*го1 В з
вва}ка€тЬся зловlýним гrгzЖом, коц}лй пов'жаrilй зi cBiToM MеpTBI,D(.
колiР ýвiдц{гъ гtро чорЕr, диrволъGьку црироду: i нещgга сила, i душi
покiйя*ж зкодеЁ i -гпжа вiдма маютъ вsрсна постi*nnм GуtIугник*м
злодiяrъ -в нього втirпоютъся, викориýтовуютъ як помiчнrжа.
однак, в зв'язку з тим, щ0 ворs,, живе дOвго, HaBiTb до трьOх сот
лlт, вý{, м;lюItи зrrачr*тй эшrrгевlй досвiд, володiе д,ш(е вil]кпивим умiняяr
проникати у та€мнш{i cBiTy: передбачае рiзнi подii, особлrаво, cyMHi;
пOради в скJIадцIФ{ скгуацiях, зощрема" воiЪам у боях; приносить звi
правда завшýI Tpaгi.r*ri (в народi так i кахtуг.ь: кВорон цряsе на нещастя!
навiтЪ охорOня€ скарбИ i тiла убъlтлмвоiЫв; передбачае змiну погоди (я
ворон кряt{е _ то це до нещастя, а якщо ворона - то це на дощ). OcTar*ri
пlдгЕердкуетъýя те, що ворон зtlвжди чорнlй i бiлеrм Hi за яких умов
бувае, а ворон4 вв€Dкitють, може бути бiлою. Бiла ворона - це
чогOсь рiдкiсного) незвиIIайного, якого, в гrршrщтпi) не повинно бути,
воЕо з .ж{B{}B}ýKýI{ý( гryI{Iчшr icнyc.
39
42. r
;
;
:
:
t
I
t
:
t
l
l
;
t
l
l
l
l
rелегами (лелеками). його зображення вони зtLJIишили на Балканах. на
островах Егейсъкого моря, в Малiй Азii
iiхньоi самон€Lзви, очевидно, i походить
н€lзву Гайстер, що давнъогрецькою означа€ "зоря". Гайстер € сиh{волом
ДаВНЬОТ бОГИНi ВеЧiРtТЬОi i ВранiшrrьоI Зорi, яка освят!{ла птаха нzlзвою
зlрки.
символ поваги до батькiв; символ маrrдрiвнlс<iв; сiмеfтного благопо-щ/ччя,
щастя; батькiвщини.
Лелека в украiнцiв святий пгах,
що пp}ITaMaHHi дlодям. В народно{i{у
вiдханостi, fle BiH покладе gво€ кубло,
образити, BiH i хату може спацити, В
Лелека (бусол, бузько, чорногуЗ, гайстер) - сIlмвол богинi Зорi;
який, за повiр'ям, мае риси i звички,
уявленнi BiH е символоN{ прачi i
тiй xaTi буд* щастити, а якщо його
YKpaiHi птахiв i звiрiв не назив€L-IрI
1" !t->,",, ,- 7,r})i ,;,,,
;.",,.i'""-?:
_,...-? . ,:._'.'" |_,!'":::",,"_ -" ,; ..,"_. i,. l,,**:Ё,iJj,i**:я*i,$i?.l€,;
Ле;rека був тотемом трlтпiльськllх ITjIeMeH пеласгiв, якi називали себе
_ всюдIt, куди переселялисъ. Вiд
назва цъого птЁLха. А щa BiH мас
l
l
l
40
43. --
jIюдýькими iменами. Одrак, для лелек роýкли виFбIток: "Антýне, пршI€
' ТеПЛО".
Лелеки р*зумirсrгъ людсъку h{ýву {адке коJIись говорили), як i lпоJ
шукrlють собi пару, турбуrоться Еро дiтей i через ревнощi моЖУ
покiнsкгfi життя сапrогубством. Якжъ jIюди недобре пож{tртуваJIЕ
,?
пiдr,ilиги яfщ* ýелgки качиним. леýiека-мати вигрlв€lла яfuц, а оать
носив iжу. Коли на cBiT з'яsилися rтTameнllTa, pff}oм з мttлим лелекок
гнiздi вилупилOсъ i качеrrя. Побачивщ його, лелека високо"Злетiв У Неб
. кrмеЕеи угIЕ}В на гнiздо- Мертвlшrшл. *'з** вгrаJIЕ тrгашеrrята i леле.l
мати. А са,iшба того господаря незабарм пiШла з д{h{ом.
Як i шодша лел€ка може Iжrкати: "Брьок може нудитися
х}Dкýю, в ясй жив? ще як бlв чол*вiкон, - розповiдаrгьsя в од:riЙ ПеГfiЦ
То BiH гнiздо i в'е на дru(ах i жrше коло людей. Ми часто моЖемо бачИТl4
BiH журиться. CTciTb годинами на oдIoмy мiсцi з опущеним ДЗЬОбОr
IIJIаче й думае шрý сво€ JIюдське жжтя". Лелека сумуq коли бачить сва
помiж людъми: "стане нерухомо на однiй нозi i плаче гiрко. А як баЦ
добро мiж lподьмиэ то калатае своiм дзьобом. То BiH так раДiе".
Звернiмо увагу на Tg} скiлъки пiсеtlь, кrlзок i повiр'iв в Укра
пOв'язано з щ{м бiлrшr пт€lхом з чорною tlозначкою i скiльки BiH ма€ нrtЗ
бусол" боцон, бузъко, гйстер, чсрногуз, лелека. У фоьклорi i лiтерат
леJIека сr,mлволiзуе шобов до piжoT землi, ryгу за батькiвщrдrС
Невипадково лiричшй герой однiсi з пiсень просить: "Вiзъмiть ме
лелеченъки, на своТ крилята".
Лелелси з давнiх часiв гrеребуваютъ пiд охороною украirщiв, щЛелелси з давII
часiв тотемiзму, iх вважа;rи провiстшлкаlчtи весни, птахами СОНцЯ.
Якщо згадаемо, що за повiр'ям BiH приносить дiтей, то стане зРОЗУмiЛ
чому бог пr.шобу i коханrrя в давнiх украrнськшr i поJIьýьк*D( шiснях ЗВеТ
Лель* а скiфськй бог плодочостi - Гайстерiс. Отже, Лелека - ще й симl
Сожи.
41
44. flpпaerillt бycrtlt - tлозidЮ*,весн*t , .
r
ф
ф
ф
У,е аеаем вадц?,ъсц тац, щаýrя родirЬся
3 появою лелеI< навецi хrtiборобп неодмiнtло почIIэIrаАII
впсiваtu ярi кудьIJaрй, caAц|yl rо|ралЕIIлу, прrlкЕхrуюqп: 'ОЯtс
з'.mимtсь бусмнi ,tапп - Ее забпраЙ з rароду calTrr ''
Fr!"'
Ё ýрs,ф*"t-Ё$&ý я
Фе аеаиg цrсллtо Ttplul;ilyra€, mфt} еоспоёаря сiзtl'я зросmа€
Xo,ata з црuнаф ндftаrпuЕ& заспrав ,ryра6^Я
'NОЩlýнumuСя
Фо .млвlgl роlurпъся, tlrt M в осежi щаслlLя ооluшъся
Загадки
Леmiв п'oс,ах чqрез оах ciB на
',o,po'rn.{Ix
а чqрвонuJЕ
чобоm.ях
-flKd Hoatt з{I66lJtt{KLa, mскrrй Hdc зссоосзrск1{
хаrmg пaxcrmi мавrgсiм ltсабамраханок знае
о
о
42
45. а#-
Мiфи та лег€нди про птахiв Украiши
Лебidь
Назва IФого rr€жа означа€ {{бiяIй), що вiдповцае його с
як бiлоrо денногс свiтла (соня*tlй rrгах). У багgгьох нарOдiв лебiр
БожеgтЕеI*ýй IIта& симвOп богiв; l*rотJIивоi нагgж та незаIIJIямо
бiлизrпа; повнотИ задоволек{rt баЖаrь; вiдродження; caмoTHocTi;
цраси, вiрного кохstк{я; вродливоi дiвчк*r; щасливого дитинства.
Порiвrrяймо священне ст{lЕлеýнrt до лебедiв у слов'янськIж
Лебiдъ у давнiх pyciB - символ BipHocTi, шобовi до рiдlоi землi.
сюrволiка лебедя доситъ складна. Червошп1 лебiдь у
мiфологii
,с.гqrгував
симводом csHIц, чорнlй - зJIIж с!ш.
наfuiоширенiшl,шл с образ бiлоснiжrrого (бiлого) лебедя. За мiфами, у
перетворюв€lвся Зевс, син Аполлона KiKH (вмiщешй потiм, за мiфамr1
сiзiр'я Лебедя). Сам Апоrшоrr Ъдлв на колiсrпщi, зашряженiй
ОДШ iЗ Наrfoоловнiшrл< божеств староiндiйцiв Варуна (бог космiчнrпr
сцраведливсотi) т€жOж ставав лебедем. Подiбнi металорфози
для Лха - б.lрtзrrят-богiв {ведifrcъка мiфологiя), OMi , {евеrжiйсъка). У
лебЬ ввФкався "неwIстим" гrгахом. Священнfiм птахом-тотемом був Bi
В бурятiв, якугiв. Лебедi завждИ буr- В угlряlшli Кулаfulа. Одrдr
наfuоловl*iпrlж язнlIниIъкрп{ богiв Бiлобог" за повiр'ями,
персвтiлюватися у бiлого лебедя, тому воJIхви пiд страхом cMepTHoi
забороIrЯли гIоJIюВаlннrI на нього. Лебедi завжди були в упряl*сдi Купайтrа.
Лебiдъ у давнiх pyciB
-
симвOл BipHocTi, rдобовi до рiдноi землi.
яаро
43
46. ?
t
+
Ё
+;
*
Ё
стародавнй слов'янсъкr-й фо.гьклор знас прекраснi образи дiв-
лебедiв, Поrrrиреними мотивmли було перетвореннrI лебiдси-королЬrпа у
дiвчlдгу-црасy'{Ю i навпаки. ЩавrъорУсъкrЙ перек€lЗ зяа€ могугню БlJrу
лебiдъ, щО володiла живою водою, молодиJ*ними ябlгусамп.
Праукраiнська легенда про засн}rваI*ц Кисва. oKpiM Кия, Щека та Xopr**
назива€ ще й ýеýтру ixl*o, Либiдь.
Германцi вiрили, що сонце
прещрасну Богиt*обiлоснiжного лебедя.
Лебед"*ту дiву як дошry i суг4тт*гrцо
криJIа маJIа Богиrrя Вранiшньоi зорi - Еос.
може перетворюватисъ в
Так виникJIо уявлення про
сонrц. У грекiв бiлi лебедrшi
44
47. .€
"-a
-
Жаяlворонок.
РозповiДаютъ, щ0, коJIи {ив створив земJIю, BiH xoTiB скликати в(
небестgгr богiв, Щоб Ti ГrомцIýrвrtJll{ся Еа cшpilвy його рук. К-гпшсав, кликав
ýив зrrизу, HaBiTb втомився, а вони все не чуютъ. ты ;riдr* BiH камiнчrдс
кинув його TttK високо, що докиЕув до сatмого неба. I у вшшиrri
раптом перетворився на мапеньку ýlрУ гIтalшIку, *<а J{зBirцo заспiвала -
прI8ёрЕула рагу богiв. Г.irянули воýк ýа землю - i захогдшrися сЕрilвою
ýия. Поча-lшr Tiж гслоСно кри.tаж вiд з€жоIшsI*rъ що птаIшка кtl*c
вп€Lпа з висоти - якщ0 б не кршrъця, розбrалася б вщеrrг!
З тlЖ пiр жайВороноК то париТъ високО-високо' то рiзкО 0rý/ска€
з цронизливим криком. Але там, у блакrтгнiй височиrri, BiH спiвас
coЛolКo, ЩО HaBiTb БОГИ Не МОЖУть затrшIIитися байдухоми до Iъого спiву
А про mодей i говорити нiчого!
За народнl,шли повiрkми, Eft зиму жаfoоронок перетворюеться
мшу, а влiтку прлйлае колишнiй вигJI;Iд.
Kt}MeHeM,
на iшrей бiк
спитъ до весни,
прилiт жаfuороlжь знамеIryе прlжiл весни. В народному кал
Зиьrу Biц проводить в мипrачiй *iрцi, у полi пц
грудкФю землi * борознi. У середиаi зими перýвертастъся
е свято, що црисвfrtене штахам - це Сороки (сорочl,тlпа) або Жайворо
Так назлВ{lютьсЯ i обрядовi коржrжи у виглядi Ьашок, якi печутъ в
деIъ дiтm,r, щоб вони, ходячи вуJрIцями, заклика-lш гrгахЬ з вирiю. ffiT
бiгашr,r з тим IIечивOм по селу, пiдкидали вгору, iмiтуючи гrгашrший гrолiт,
в}Iкршryвали весIlянi закiптки до птахiв: Iз краю Kyparo Птаrпок викJIик{lю:
- Летiть, жойвороtм,
- Да нgшоТ сторонки,
- Спiшiть, лостiв'ято,
, До нсtдоТ хсти
В**ну зустрiчоти.
Зилду прсвояlхаru!
45
48. lЁ
Соловейко.
назва цеi малеrьксi спiвочоi гIташки походить. як
ввtDкають мовознавЦ,,' вiд :
давнъорусъкоi Славiе той, хто cniBae
пiст*о-славу Богалл. Недаремно соловей, як i iншi велlдli птахи,
вв€}]ка€тъся вiпцтпл пгilЕкtlм, цро свiдчкгъ пiсrrя: СоловеЁжо маленъкlй,
В тебе голOс тонеtъкий,
Скшсlъ де мй милеrъкий?
Вiщrй спЪеlр Боян у кСлов о rrолку Iгоревi> назваrпй <<соловiем
ýтарýгФ часуi}- Пр* те, що соловей здавяа вва}кався сямволом сгliв5пrостi та
црасномовства, свiдчитъ iм'я новгородýьког0 жсрця Богомила, якlй
" слqдсоречIбt ради наречен Соловей> (Iоакш,rшський лiтопис).
СоловеЙ гtровiсrШк Богинi Весни: його спiв (давньоруське щекот)
завЕtд{ сприfoлаегъся як щаслrщrй Божlй знак, а вiдс}"гнiсть спiву солов'я
свiдц1,6 про rrередчуття бiж.
IIIевчеI*сове (соЛовейкО в TeHcriM гаi соlще зустрiчас) мае г.шибишrу
наро.що-свiтоглддту основу, яка пов'язуе солов'я з сонячlпшл Божеством.
Соловей яазива€тъся (птицею РаЖtIаНЕОЮ) (вiд paxMaнiB, брахманiв),
тобто ятахом ilФецькоi верствц <tБожою>>, (святою птаIцкою}. Yci
слов'*rськi Hapo,Щr шанувalJIи соловk, веснrIними вечорами вIжодапи на
вузшцi, в садочки, щоб послухати спiв rFого у.шобленця Богинъ Лади i
ýелi, спiвця шобовi i щастя.
На КиiЪщинi, (с. Зазиlл'я, Княжичi, м. Бровари) iснують перЁкilзи, що
вйомlй у билинах Соловей-розбifuлшс - це язиttниIркий }Iqрець,
"кrftжив у
БроварськомУ лiсi пй Киевом. BiH мав надзвичаfлrrо
"enr*y
силу i був
з аIрозою заiжджlлt христиlIн.
46
49. -4
символiзус щасливе родинне життя, ласку, любов i нiжнiсть. Tal
де звила гнiздО ластiвка, живутЬ добрi господарi. Вона також оберiгt
житло вц громЕ блискавки, пожежi. Ластiвка пов'язана з Новолiттяl
недаремно згадуетъся У щедрiвках, якi первiсне виконували навесн
.^]I1едрик, щедр}lк, rцедрiвочка, прилетiла ластiвочка". Вважають, ш
ластiвка - 1члюýлена Богом Пгаrrткц cBoiM щебеташrям вона прославля
його, наче молитвою. Тому вважасться великим грiхом розорити iT гнiздс
тим бiлЬше не смiлИ вбивати, бо моглИ накликаТи бiду на свiй дiiи. ]
полякiв, чехiв i словакiв ластiвка - птатIIкъ яка сгrриrlе закоханIL
переносячи iM вiсто.{ки.
зага_itом у слов'ян ластiвка сrrмволiзуе жiноче начало, особлив
дiвчr,*rу. Так, у фолъклорi часто дiвоча краса порiвr*остъся з ластiвкок
,,ой У наlпiй cTopoHi KpacHi дiвки, як ластiвки. А тут - як ворони". Ластiвк
за повiр'ями, можуть магiчно вIIливати на красу, Тому, кOли дiвчl+I
HaBecHi вперше гrобачитъ ластiвку, вiJLцае iй ,,веснянки'' i fiросить
ластiвки ,,бiлянки" (щоб було бiле лице). Недаремно TeMHi ýлями н
обличчi ма}оть наLзву,,ластовиння".
С така легенда про ластiвок:
47
50. l . Хtшrи на Poci, в caMiciHbкoмy гирлi ii двос молодят - Мил i Лопа"
Гарнi були TaKi, що на rxHe весiлля Bci Боги злетiлися з Вирiю,
Нероз;лdвsдою ix назrшапц бо скрiзь вош1 хýдиJIи рЕlзом, Мил i
Лепа. Навiтъ на полювtжюI. MeTKi в стрiлъбi з ;ryка обое. Прудконогi -
лр{ше Стрибок мiг ix нЕtздOгцати гriд час бiгу.
Звагою trа.пlIJIи ixHi очi. I невилдовне пЕtпкою ;шобов'ю одlе одIýго.
Сершя маJIи добрi i ласкавi: свою здоби.I вони вiддаваlrи наfuiерше cTapl.пvr i
немiчrлазrt JIюдям, tx шобшрr небо i земля, tsод{ й лiси, JIюди й Боги. Сам
Тролъ Бог-мiсяý, Бог-тесля, збудрав iM оселю там, дt l*rHi Хрещатик
бiлiс бlJIя гирла Poci. Сам громовержеIр rтросив Мила полювати в
Перуновiй ггущi jIютIФ( вепрiв, якI|D( розвелось багато i якi rriдрrrваrrи
корiшя дубiв- I Мил ход{в до ПeplTriB. Сам, Без чарiвяоi JIегпл, бо в
Перунову гryщу жirжам ходу не було - громовержеIF уЕикав жiночоi oTaTi.
Тож збирасться Мил Еа поJIювzlш#I в Перуни, а Леrrа мiсця Ее знЕtходитъ.
Гаftlе хоч назирф за cBoiM кохitним. Тодi BiH побачr.rгъ, заверне fi: не
можна гrfiвrrги Перуна! Та одного разу Еевгзlмовна Лепа тltки непомiтно
гlриfuла назирцi. Та й закJrIкJIа за кущем папоротi. Бачr.rгь, аж
стра:ш*очlй вепр - як гора! - рохкае i рие зампю) корiння дубавиверт€lIсчи.
Кш{ув у нього дротик МЕII i завмер з мечем пiд дубом.
Заревiв поратrеrлтй сiкач, EDK листя ilосипалося з дерев. Помчав на
Мил4 IIаставивIIIЕ iKila.
Завмерла Лепа, I коли кабан ось-осъ M€tB уже прохромити коханого,
вOна 0крикнула. Мrш вчасно вiдскочl,в, i сiкач зffорOдив своi гострi iкла в
цубъ мвп бrискавIiIчним i MoryTHiM ударом гостроrо меча вiдгж звiровi
голову.
Бризнула кров на груди мислглшцевi.
"Кохаr*ай мiй, ти живrй!" , пiдбiгла Лепа й припаяа до закрив€lвлен*D(
грулей Мrлла.
"Птатттечко ти моя!" - окрrлtнув схвиJIьований Мил.
Г{оцiлуваrrися молодята i mашка:чrи ст€ши. Бо уздрiв rx Перyrl i
розгнЬався, що жilжа ýтуIIила в його пущу.
48
51. Полетiля Мил i Лспа у cBiT го$трýкрияимý краýивими lTT{lmKitMя, щ0
1х роси ластшками нареюIи.
Понесли Ti гrгшrrки червонi мiтки на грудях вiд ltpoBi MlIJIa i Леши.
Гнiзда в'ютъ ластiвки Еа JIIодсъких *ceJý{x, бо люди ж - ixHi родичi.
I зустрiчають pociB з д€rлеких гlоходiв щебетом. Так
суýрsЕ9ýкують душi померлLD{ у Вярiй.
само
]
1
49
52. Свяго богинi Жrrви вймiча,ти пiд час воскресiння цриродr, iй
шриносиJIи цожертви Ti, хто H€lBecHi вперше rrочув голос зозулi. Вважа-irося,
що cil1a Бсг чи Богr,шrя в образi зозулi лiтае лiсами i вiщуе роки. Зозулю
запитувtlJIи скi.lьки лiт жrд:гr.*те та .Iи irшa jIюл{н4 скЬки матимý дiтей
тощо. д пiсля тсго, скirьки разiв воЕа (нzку€), робили висновки шро
трl*валiсть того, цFо що зýштували. Тому зозуJIrI пов'язана з Богиrrею ýолi.
Про че говорить украiЦська прикs}зка: "Зозулечка KyBzlJIa, лiте,жа казаJIа".
За повiр'ямrа зозуля ввrl}каетъся посеред{шIею мiж свiта:rли Нави,
яви та Прави. Вона прилiтас остrlнньOю i вiдлiтае до Вlфiю першOю тому,
що вона вiдщня€ зааIиня€ небесну браму як (кJlючншц) Вирiю.
ГIобугуЮть TaKi прикметИ: якщО зозуJIrI вгIерше зiжуе на сходi сонця
i гrри зелеЕому деревi - на врOжй, якщо увечерi i на <голе дерево} - до
неврожаю, голоду та епiдемiй. Якщо закуе пiсля спiву солов'я, то буле
гарне лiто, кOли ж 11очуги зOзулю ранiше солов'я - переслiдуватшлугь
невдачi, Хто зачуе зозулю на голоднlй шryнок, томУ будс невд€ýа- Якщо
ж зозуJI;I Ее закУс ФК Д0 Купал4 дуже неврожай, голOд, мор. Почувши
впершý зозуJIю, слiд гrробрflкчfiти монетами, (щоб водипись грошЬ. Про
це й пршсазка: <Сховй грошулъку на зOзуJьку>, бо якщо в цей час грошей
не вIII5Iвиться, Ее буле tx rrротягом року.
50
53. ЗозУляýереста€ýУВатýгliсяяГlерзтr*вiý(сВят{УхристияЕстglпlsлj{
ПетрЬки). Якщо ж ,,счуги fi пiсля Isого часу - на бiду, шоб запобiгти
негатrnuнiй магii {не дати iй кувати пiсля вкu*аного ча*у), з пшенI'ЕIIIого
борошнq я€Iр та сиру sfiпiкали сяецiальнi памгryшки (мшцрики}}, в
такOму виfiадку кtýкутъ, що юсзуJUI маIщрикою подавиласъ},
ВУкраrяiг*сшоДинiтак*жВарипиВареникиЗсироМiказагrи:
<БУДемоДаВъýИЗСзУшоВфеником>'КрiмТого'ВВ€Dкалося,Щоцехдiб,
яклй зозуля бере iз собою на дорогу (ку мандри)) до Вирiю
51
54. {rтaX}l
] GИНаНТРОпц
,{ .| :. _це звiрi або птахи, що живутъ поряд з людИною чи В
лаЕдшафтi (пар***, auдu", лiсопосадках), створеному нею, Вони майже не
зустрiчаютъся в iнших умовах,
i
1
1
i]i?:l : .
s:* ,-
Птахiв
близько 50
синаtrтропiв
- синантропlв €
видiв. fiо типов}lх
належать бiлий
-
";{ ': ,-
; "i "ъ.
" ''-r *.l i{,
hl Ъ .]."
l
:rелека, хатнiй горобець, b,ticbKa та
сiльська ластiвка. кiльчаста
горлиlц, сiрий дятел, lншi
синантропи. птахи не. повнiс,тю
заJlежiLть вiд людинrr, Напрлrк;-Iал
шпак гнiздитъся не тiлъки пiд
;о _,..* дахами булинкiв, а й у ДУПЛаХ
'-;*f," дерев" тобто в прllродшrх умовах ,
До TaKI,tx птахiв с;riд внести i
одуда, хатЕього сl{ча. гапку,
-
Деякi птахи. напрI{lLlад. чорнr,й дрiзд, бiла глrиска, лише почапи
осВоюВаТI{
J:'j,1:,il.HБ*, rцо культурний ландшафт, у мI,ШУЛС11У були
житеJIямI{ скелястих гiр, 1rрвИЩ, лiсу, стешу тоЩо, Завдяки людt{нl вони
розсепилися Еа зЕачних територiях. Рiзнi птilхи cTiijll-I синантропами за
рiзниХ умов. У давниНу печерИ в якиХ жила людинц а пiзнiше будiвлi в
лiсах, стеIIах, .ryar*n"i бул11 ýпри,Iтливими мiсцями для гнiздрання
птахiв. В ociHgbo - зимовий перiод
"о""
знаходили бiля жител iжу та й
почувIшIII себе безпечшше.
Птахи, якi живуть поблизу JIюдиЕи,
особливо кориснi тим, що зш{щуЮть
шкiдливлtх комах. Комахоiднi срrнантропнi
птах}1 збlлрають комах з поверхнi iplTlTy, з
рослин, а також виловJlюють, iх у повlтр1,
Ластiвки , серпокрилъцi, cipi *y"ot::nl
знишуютъ мух та рiзних кровососlв, що €
переносниками рiзних небезпечнрlх кишкових
та BipycH}Ix хв11роб. У саду великi й голубi синрrцi поiдають вопOхату та
,: _ / -*.rтr т"х
ffй;;;.;;;;; =""*у,оrь
велику кiлькiсть яець *:1-j,:тiв оля1,|
.лr?=,тл аrr/УrD
та гусiнь. У парках, садах, на стовбурах дерев вiдшукують личинок комах
52
55. -
сирiйськi дятли. Кiльчастi горлицi в садибах, пapl(.lx поiдають зерно рiзнlл<
' бур'янiв.
Велику FШiсть приносfiтъ гýахи JIюдям, оселившисъ uобmв; iхr*ого
житла.Якраяiемом}I,побачl*шиВЗимкУсиIД'IчкУбiлявiкнаабо
ПочУВIIIи дзвirжоголосI.D(. шпакiв HaBecHi, Що Заýеляють шгrакiзнi! Як
м}IJIу€моýя лелекslмц ластЬками та iкпими птzlхttми,
Мигrовш*riохФрфн'tТиýиЕаIrгрФЕнIФ(гrгахiв,охСрон'IТи::ТТ'lY':Y
{;шього гнiздуваrжя, пцгодов уъатижимку, влаштовувати шт}лrш гнlздlвпr,
* Коrгrrсь ца Землi зовсiм не було гпахЬ. жиJIи JIише змiI та шцУр1
Ошlr iз давнiх ящурiв i став пращуром fITaxoM, Луска llq_19 IIоsт}х!ов(
rа. I першй rпах filдIцвsя ]
п€рgrвOриýасrl на пiр'я, передri ýаýя - rrа криrl
повiтря. Тратпллося це 150 мJIн, poKiB тому,
* Рекорд ЕеЕа}кsрства вgтаЕовипа зозуля. Вона з'Иае За день]3
ве-пик}D( коникЬ, 43 кагryстян?D( черв'лtiв, 5 rштщшок травневого хруща,
павуки - xpecToвlк<M, З хруща й багато iшшю{ комах,
* одm сова з'Иас за лiто 1000 шт- полЬок ciploc i звичайrппс мишеi
зберiга:очи 1 тону зерна тобто 20 мiшкiв. За дOбу зЕIщус 5 ш,шей
* Пара BеJп,IKpD( сш{шФ прилiтаС щод{,I дО гнiзда з90 разiв,
мухоловка HaBiTb 500. Сшшlя за добу з'Иас стiлъки комах, скiлъки важЕ
ýlма. Пара ýЕнш& за сезон оберirас ви комах а0 лшодовй дерф
мухолOвка строката за добу зш{щуе 5G0 ясчок
"чqryч;т
комах,
* JIастЬка за piK з'Иае близько 2000 ý юмах (ц9 маfutе повн
8 ГIтахи добре бачать, Яструб у 8 разiв бауrгъ зrркiш*, нiж люДtл
орелз-помilкхмарбачитьхоВрахъакоролъОкбачрrгъшrлlrкУ.
* Лебiдь живе 25 poKiB, орел-беркут - 19,чаiцса_ 44, дрiЗд - 20,кF
- ЦU,стpayý - 50, сокiд - |62рýки,
53
56. * Нйдовший язик у дягла - 14 см, наftдовшlй дзъоб серед гrтахiв
i i...
54
57. -==-
--
ЦаРод
скаже
I
як завЯЖВ
Прислiв'я та приказки
*
ýе багато Еташsц тrш{ нема комашок,
* Ластiвки низъко лiтаютъ - дощ обiцлоть.
ф
Зозуля жrтгrтiм колоýом удазиjIася.
* Ластiвка день починас, а соловей KiH.Iae.
* B*cer*r i горобеrъ багатlй.
* НавпростеIF тiлъки ворони лiтають.
* Кричала вФрýяq як вгору лсгiла' а як вниз, то й огý/стипа крила.
*
Щебече, як соловей, акусае, як змй.
* Вор*на за мор€ лiтал4 а розуму не набрала.
* Одна ластiвка не робкгь Becltи.
*
Де ледека вOдЕтъся, т€lм щастя род,lться.
55
58. *Летiв гороб.пш, ciB на стовIтqик,
Прибiг хJIоIFIик, угiк горобчшt
* Хитру сороку
Спifпuала морокъ
А на сорок сорок
Сорок морOк.
* СЬ EIIIaK на ЕIIIакIвню,
Заспiвав rrшлк пiBr*o:
- Ти нс вмiсш TilK, як я
Та& яс тц н€ Bмiro я.
* Летiв горобеrъ, ciB на хлйеrр,
А як BlfuoB rгрiлеrр, то угiк горобець.
* Ворона гtрOворонипа BopCIEeнrl.
* Зацirъкала сrл;ряя,
Щiкава вrrгiвшаrц:
- Ide горобIд в а-lьталщi
Ташцоютъ вршщi танцi.
- Ой гуIр-гуIр! Штаrщi.
Куцi, куцi mTal*1i
В горобшiв.
5б
59. Молодшi шко"rшрi - чуглl.вi та емоцiЁтнi слухачi, тому iM до вподfl
поетитri рядки, з€rадки, крýýворди, .' Рiзномаrriтнi., завдання
викорЕсТiIнням TaKofo матсрiалу сцFиrлютъ розвI,rгку мисленIш i мовлец
5пrнiв, рOзширюють i збагачують уявлеш{rt школярiв про навколlцшнiй cBi
Пропоную Вшliй увазi rцKaBi, на мою ДУмку, з€tвдitкr:t:
5}
60. БiJш лаtтLка,
Чорналаrяпrка
По ацtева ск(ме.
(Сорока)
//-l/-//-//
Не лiкар, а дерева лir*уе.
3 деlrева Jryýa€ BBJж:
Хто там сцжа€: трс-тулt?
Цятел)
ll-//-11-1/
Сам Bqdpuboi еоаuнu
3rаховавс:п в ка|ц малл.Iнлr.
Танааааа еолоснg
I},яre п:iс+*ю чарiвну.
{Саловеil)
ll-ll-/1-1l '
ЕЬха, 0 oBzi, *1ав uеерOшtu,
Ч ванъlсg ваrmr& ця пrгrсашлtна,
IIоаiчабоmuуфлала,
IIо болаmу почвалсlла.
(Чапля.)
//-/1-11-1l
ýавzi ноеu - iloBglлit Hfc.
IlyruлэлrriB - обiа tцлuнiс.
сацачнuх эtсабe'lялтлок
Д.пя. eBoix мсLп:flrпсак.
(Лелека)
1/-/1-1l-ll
маленъкutil х,ftотлчuх
У cipift свutпuн;i
rla аворах сmpruбае,
Крtrшrtтпu абtцлае.
(Горобчurс}
58
61. Ее сттtg.tшпr} i ха .Jйлtлтlъ о:й -
Вночi полхrе на Jиltша.il,
3lаmеу Оеrrъ сfOпочше ао
Hi, ца хе хitlжс, це -..
{Сова)
ll-t|-11-1l
На с,келi зrir. баОае OiM,
I не боfuпъсязlrr:lпTltш в нriM,
д*{:ж;у.:"
l1-11-11,1l
Ма,ltеttъха, чоyляr€llьlr;|Е, а пiвае, щбечq
лIIiа с-tпрiхою s е/мнч злitпмаzнЬdщкоо
Ро ailэ;or;юrtz хвосmuк, як н.oцl:1,1"ýu9 мае,
Що це запrrсачллt tа? Xttto пmсшкU цю знае?
(Даапiвха)
59
62. l
l
tl
t О
CiM tmъчrе,щgl, *фЕry, за.вu;пп сбое цу-{у'
Оtлрепэlrуллtм Щрtоц эtлЕць iryryM
rВсЦафею пý* aoMcoru niff*blgl...
(*оулi)
О
3а вfuбам аiщцпifuмамп в'цоlщ
Лаэ баry я flхппшоlG |фо сйяпъ пil mрiцоtо.
а{щарgаw, цаьцвФ4лл8. Хtпо cttintь пa LанмЧtlВ?
С"ryr нпrиrgrlляrrла ý збуrшыя. . . ..
GqоFцr)
О
Ма fth$аtlёо e*to йвох- я il сеmцла Иофrv,
1. в aato в miъ шъохmа mъох, ttta i w tпаrLlэвiнцо, . .
tIto эв спlмtщuе &tй? 9I{o criшta,l?lb...
( coшB't)
60
63. Щfrý*вш лФгшчнп ситуещп г
з еКФлФ*ч нИNД ЗN4 пстоro
* НасT аца зима. Виrrав снiг BiH пqкр}ш уср земJIю бiлою Kt
Холодно i голодно cTilJIo ГIТаХа]ч.{. Ащрй i Назар повiсl,ши на
годiвl*т,шу- ТУд" вOни насипtlли зерIrа' Kp}D(T хлiба. Баrато синиlIок
горобфв пiдгодовувiIJIссъ там протягом короткогс, зимового дня. Та
дЕlr хJIопчl*си забули ЕасиIIати корм у годЬr*тчку. День бр мороз
голодrri i заtrtерзлi гrrахи врипетi:пл i нiчого не знаfuша в годiв
Настуrпrог0 дЕrt хJIопчики насип€ши зершш, aJIe птапIок прпirетiло м
Чому?
вiдповiдъ. л оduн
"мо
в}tсе
и. Zuн To-+t!.,. я
f( оdня.
*Восirгrьо-зипловrй перiод бiльша частина видiв дрiбlrш
збrараrгъся в зграt-'Навiщо вони це роблятъ?
Вiдповiдъ.
на оzляd doBKi. Уп
* Гнiздо дJIrt кожноi гrтаrrrки - це it скарб. Яfuя в ньому - як
сяюшФ( коштовЕостей. У цю< яйiяJ( майбуrнi Птатrе}l[та й тисячi
майбугнiх пiсеlъ. Одшм тiльки вiлрiзнястъся гrгашrаrшй скарб
справжнього: його Ее можна торкатися.
Чому не можна чiпати гнiзда i rrrашшrrоr яеrь?
61
Вцповiдъ. Бо пmа1,1tкu tx покuнуmь
64. =Е= =
---
,:", ,
l
Оповiдання В. Сухомлинеького для дiтей про птахiв
ll
l n"" й Лiда, малеrъкi fiершокласницi, пiшли до лiсу. Пiсля
_ втомливого шляху вони сiли на TpaBi вiдпочити й пообiдати.l
l Витяг.ци з сумки ,хлiб, масло, я€чка. Коли дiвчата вже закiЕIIили
l "бiдати,
недЕшеко вiд нrж ciB на дерево соловейко й заспiвав.
Зачарованi прекрасною пiснею, Оля й Лiда сидiли, боячись
l ""вор}"(н,тись.
Содовейко перестав спiвати.
Оля зiбрала недоiдки й шматки гсlзети, кинула пiд куrц.
Лiда зiбрала недоiдки в гtlзету] загорнула й поклала в сумку.
- Навiщо ти зiбрала смiття? - з€IIIит€шIа Оля. - Це ж у лiсi. HixTo не бачить.
- Соромно перед соловеifuом, - TIlD(o вiдповiла Лiда.
Випало Совеня iз гнiзда та й повза€. !ашеко забилось" не може
знаЙти рiдного гнiзда. Побачили птitхи м€lJIого - некрасивого, з ведикою
голiвкою, вухатого, банъкатого, жовторотого. Побачили та й питають,
л{вl,ючисъ:
- Хто ти такий, де ти взявся?
- Я СовешI. - вiдповiдас м€Lле. - Я випа_шо з гнiзда, не вмiю rrде лiтати i
вденъ дуже погЕжо бачу. Я шукаю маму.
- Хто ж твоя мама? - пита€ Соловей
- Моя мама Сова, - гордо вiдповiдае Совеня.
- Яка ж вона? - IMTae Щятел.
- Моя мама наfuарнiша.
- Розкажи, яка ж вOнц - пита€ Дрiзд.
- У неl гOлова' в}т{а й очi TaKi, як у N{eHe. - вiдповiдае з гордiстю Совеrrя.
- Ха-ха-ха! - зареготzlJIи .Соловей, ýятел i fiрiзл. - Та ти ж потвора.
Вшtодить, i мати твоя така сама потвора.
- Неправда! - заRри.Iадо Совеня. - Мама в мене найгарнiша.
62
65. =
Почула його Kplrк Сова, прlтlетiла пoTIlD(e**y, взяла CoBerl
пшку й повела до рiдного гнiзда. Совсrrя yв;DKHo подивипося на с.
маму: Bsýa була наfoарнiша.
{мшя i Сомвей
Вr,вела Гава одне-едине птЁlшеня - Гавеня. Вона ;побила свос д
частуýilJIа його смачними черв'ячк€lми.
Га ось полетiла Гава по iжу й пропа-irа. Уже й сонечко пiдняr
вшце за дерев0, на якOму вони жиJIи, а мrгерi все Еема. Заiплакало Гав,
Плаче, ýдьsзи ýтрумкrlми лJIютъся додоJrу. Члмало птапrок Ерити
жалъ iM бИолАIпного мalJIого.
Почув Соловей Iшач Гавеняти. Загрепггiло з жа_гrощiв солов'iЪе cel
Зшшшш ýвос гвЪдо Соrrовей, приilrгiв до rавиIIого, ciB шоруч iз гrгаше
i заспiвав свою чу,дову пiсrшо. Аж BiTep цритlDq засJIр(ався.
А Гавеня, мов i не чус солов'iного спiву, Iшачем з;LJIива€ться.
Та ось Еочуло Гавеня - десъ удаJI}.нi цролуЕав мtIтерин гопос: l
кра.. Умрrгь перестЕlJIо воно Iшaкати й каже:
- Чуеш, це моя мама сшiвас! Замовrшrд, будь ласка не rш,пtпл!
Кра кра-крa - заrуi{iшо побзшву, i Соловей замовк. BiH перелетil
сусiднс дерево й задумався. Того вечора лiс не чув солов'iного спiву.
lItо волосапtф
Тgгшого весIýного дня бафся Марiя повела свого онука Петрлтсt
лlсу.
Першокласник Петрш бр ледаченьким хJIоIтЕIиком. Збираючисъ д0 п
бабуся даJIа йому Еести в}rзлик з iХgю й водою. Першсовi врллш здава
дуже вФкким. Бабуся пOнесла iжу сама, а Псгршсовi да;rа тiльки IшIяIш
водою,
Прld,ясовши д0 лiсу, бабуся з онуком сi"гrrr вiдгlочкги. Br
побачшlи, як до куща притtетiла маденька гIтЕtIшка. В дзъобику в
цринесл€t вOлосинку. Петрик пiдвiвся й глянув на куIц. BiH побачив вел
водосяне гнiздо.
ГIТаШКа шIrЕдко лiталадо гнiзд4 щOрglзу приносияа IIо волоср*rцi.
бз
