Робоча навчальна програма

1. Робоча навчальна програма
з навчальної дисципліни «БЕСІДИ ПРО МИСТЕЦТВО»
підрівень освіти ________елементарний_________
_________________________________________________
(назва мистецької школи)
викладача відділу_______музично-теоретичного______
(назва відділу)
__________________________________________________
(прізвище, ім'я, по-батькові викладача, який розробив програму)

2. І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Робоча програма навчальної дисципліни ____________________________________, елементарного підрівня початкової мистецької освіти
розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», Положення про мистецьку школу затвердженого Наказом Міністерства культури України
від 09.08.2018 № 686, на основі освітньої програми, навчального і робочого навчального планів мистецької школи та відповідно до вимог типової
навчальної програми «Навчальна дисципліна «БЕСІДИ ПРО МИСТЕЦТВО».
2. Робоча програма навчальної дисципліни є робочим документом та методично-педагогічною основою для забезпечення оволодіння
здобувачами мистецької освіти системою необхідних компетентностей з бесід про мистецтво.
3. Мета навчальної дисципліни ознайомлення з основами різних видів мистецтв, формування в учнів власних естетичних уподобань,
особистого ставлення до мистецьких творів різних видів мистецтва й мистецтва в цілому та накопичення естетично-творчого досвіду.
Мета першого року навчання – ознайомлення учня/учениці з мистецтвом як своєрідним видом художньої діяльності на основі особистісного
сприйняття навколишнього світу через мистецькі твори, формування та розвиток асоціативно-образного мислення для відтворення художніх образів.
4. Завдання навчальної дисципліни полягають у ознайомленні з основами різних видів мистецтва, набуттям власного естетичного
досвіду, навичок образного мислення та творчого чуття; формування початкового художньо-естетичного смаку, позитивного емоційно-ціннісного
ставлення до мистецтва як до невід’ємної складової буття особистості та суспільства; розуміння поняття художнього образу та його втілення в
художніх (мистецьких) формах; розпізнавання видів і жанрів мистецтва; опанування базових мистецьких термінів та ознайомлення з творами
професійного та народного мистецтва; вироблення навичокформування та висловлювання особистого ставлення до мистецьких творів. Досягнення
поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: формування в учня/учениці стійкого інтересу та любові до мистецтва; засвоєння та розуміння
базових мистецьких термінів; ознайомлення та спонукання учнів до активного використання ними знань про види та жанри мистецтва; формування
розуміння учнями поняття «художній образ» та його втілень у різновидах творів світової та національної спадщини; розвиток творчих здібностей,
асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії, мовлення та художньо-творчої активності; формування в учня/учениці особистого ставлення до
творів мистецтва та вміння пояснити його; демонстрування культури публічного виступу відповідно до форми презентації власних робіт (зокрема,
обговорення, дискусії, показу, виступу тощо).
5. Кількість навчальних модулів - 10
6. Кількість навчальних годин за весь період навчання на підрівні елементарний – 70 годин.

3. ІІ. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
І рік вивчення дисципліни
Мистецтво навколо нас:
ідея/задум твору мистецтва, автор (творець), художній образ,
види мистецтва та їх походження.
І семестр
Модуль 1. Розмаїття світу мистецтва.
Модуль 2. Творці художніх образів.
Модуль 3. Художні образи в народному мистецтві.
3.1. Декоративне мистецтво.
3.2. Народна іграшка та її художній образ у різних видах мистецтва.
3.3. Образи казкових персонажів у мистецтві
3.4. Музичний фольклор.
3.5. Українське театралізоване дійство. Вертеп
ІІ семестр
Модуль 4. Пори року. Рослинний та тваринний світи в мистецтві.
Модуль 5. Емоції, настрій та почуття в мистецтві.
Модуль 6. Людина й родина в мистецтві.
Модуль 7. Види мистецтва та їх походження.
1.1. Нормативний зміст і обсяг навчальної дисципліни та результати навчання
Навчальний модуль 1
Розмаїття світу мистецтва (3 год.)
Тема уроку Зміст уроку Слухання музичного матеріалу К-ть
годин
1. Поняття «мистецтво».
Складові частини
мистецтва (короткий опис).
Світ мистецтва різних часів,
країн світу та народів (за
вибором викладача): музика,
образотворче мистецтво,
танець, театр, цирк тощо.
В. А. Моцарт, Соната Ля мажор, ІІІ частина; Е. Ґріґ, концерт для ф-но з
орк., І ч., Ж. Бізе, фарандола з музики до драми А. Доде «Арлезіанка»; Ф.
Мендельсон, «Пісня венеціанського гондольєра»; Р. Шуман, «Дитячі
сцени»; К. Дебюссі, «Місячне сяйво»; Дж. Гершвін, Відеофільм «Розвиток
архітектури, скульптури, живопису і літератури в країнах Європи».
М. Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба». Л. Бетховен. Симфонія №
9 ре мінор, фінал (фрагмент).Ґ. Ґендель. Хор «Алилуя» (з ораторії «Месія»).
Й. Бах. «Жарт» (з орк. сюїти № 2 сі мінор).М. Леонтович. Хорова обробка
української народної пісні «Щедрик». «Рапсодія в блюзових тонах» (фр.).
1
2. Знайомство з Асоціативно-образне мислення С. Борткевич, ф-ний цикл «Маленький мандрівник» («У Польщі», 1

4. мистецтвом епохи
Античності,
Середньовіччя,
Відродження, Бароко.
як спосіб сприйняття
мистецтва.
«Іспанія»; Я. Степовий, прелюд op. 7 № 4; укр. Нар. пісня «Щедрик» в обр.
М. Леонтовича; «Щедрик» (хор хлопчиків «Libera»); «Щедрик» (хор «Bel
Сanto Choir Vilnius»); «Carol of the Bells» (група «Pentatonix»).
3. Мистецький образ (на
прикладі творів музичного,
образотворчого,
хореографічного,
циркового ми-ва).
Кольори, звуки, рухи, форми та
їх поєднання як засоби
творення художнього
мистецького образу (на
прикладі творів музичного,
образотворчого, хореогра-
фічного, циркового мистецтва).
Ж. Колодуб, п’єси з циклу «Снігова королева»; В. Кикта, концертна
симфонія для арфи з оркестром «Фрески Софії Київської», частина І
«Орнаменти»; Леся Дичко, «Замок Шамбор» з циклу «Французькі фрески»,
«Сонячний струм», «Пори року» («Веснянка»). Циркове мистецтво:
Танець клоунів (відео), Мультфільм «Бременські музиканти». І.
Котляревський. «Наталка Полтавка», (фр.). Ю. Щуровський. Годинник.
Й. Штраус. Радецькі-марш.Є. Адамцевич. Запорізький марш.
Ф. Шопен. Полонез Ля мажор,ор.40,№ 1.В. Косенко. Танцювальна (з циклу
«24 дитячі п’єси для ф-но»).М. Скорик. Народний танець (з ф-ного циклу
«Дитячий альбом»).
1
За результатами навчання 1 модулю учень/учениця має такі компетенції:
Демонструє обізнаність щодо розмаїття світу мистецтва різних часів, країн світу та народів (в межах вивченого матеріалу). Демонструє
розуміння ролі асоціативно-образного мислення та засобів творення художнього мистецького образу (кольори, звуки, рухи, форми та їх поєднання).
Висловлює свої відчуття, емоційно пригадує та описує враження від почутих/побачених творів мистецтва
Навчальний модуль 2
Творці художніх образів (3 год.)
Тема уроку Зміст уроку Слухання музичного матеріалу К-ть
годин
1. Поняття «митець»,
«художній образ».
Постать митця як автора
ідеї/задуму та творця художніх
образів. Оригінальні задуми,
художні образи, манера
виконання мистецьких творів.
В. А. Моцарт, арія Папагено з опери «Чарівна флейта». Хореографічні
твори: Б. Павловський. Балет «Білосніжка та семеро гномів» (сцена зустрічі
Білосніжки з гномами, 47 хв., Український балетний театр «Прем’єра».
1
2. « Я – митець» . «Я – митець» – формування
власного позитивного Я-образу.
Р. Шуман, «П’єро» та «Арлекін» з фортепіанного циклу «Карнавал».
Ілюстративний матеріал:творчі роботи учнів як класна та домашня роботи
(малюнок, імпровізація, відтворення в рухах) на основі опанованого
матеріалу.
1
3. Індивідуальна та
колективна творчість.
Індивідуальна (композитор,
художник, постановник, актор
тощо) та колективна (народна)
творчість.
Б. Фільц, «Бабусина казка»; муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка «Пісня про
вчительку». Українська народна пісня «Щедрик». С. Климовський. «Їхав
козак за Дунай», В. Івасюк (слова і музика) «Червона рута». Неаполітанська
народна пісня «O sole mio». Д. Леннон, П. Маккартні. «Yesterday».
Д. Каччіні. Ave Maria. Й. Бах - Ш. Гуно. Ave Maria. Ф. Шуберт. Ave Maria.
1

5. М. Скорик. Мелодія. А. Дворжак. Циганська пісня (Мелодія). С. Людкевич.
Пісня без слів. Л. Бетховен. Бабак. Б. Фільц. Бабусина казка. Музика Б.
Павловського . Сцена з балету «Білосніжка та семеро гномів». Українська
народна пісня «Зеленеє жито».
За результатами навчання 2 модулю учень/учениця має такі компетенції:
Знає та розуміє, хто такий митець і що таке художній образ. Наводить приклади мистецьких творів, називає їх авторів та висловлює власне
враження від сприйнятого. Розуміє роль митця та себе як особистості у творчому процесі. Демонструє та описує приклади власних творчих робіт.
Наводить приклади індивідуальної та колективної творчості.
Навчальний модуль 3
Художні образи в народному мистецтві (10 год.)
Тема уроку Зміст уроку Слухання музичного матеріалу К-ть
годин
3.1. Декоративне
мистецтво.
1. Різновиди декоративного
мистецтва, їх практичне
застосування.
2. Види орнаментів,
символічність кольорів.
Художні образи в різновидах
декоративного мистецтва
(гончарство, різьблення,
писанкарство, вишивка,
художній розпис тощо) та в
орнаментах.
Символіка кольорів та
орнаментів (наприклад,
«дерево-життя», «берегиня».
О. Козаренко, фортепіанний цикл «Писанки»; П. Майборода, сл. А.
Малишка «Пісня про рушник». Твори хореографічного мистецтва:
Танець «Петриківські візерунки».
2
3.2. Народна іграшка та її
художній образ у різних
видах мистецтва.
1. Українська народна
іграшка як витвір ми-ва
(різновиди іграшок).
2. Художній образ народної
іграшки, відображений в
музичних картинах, театрі,
кіно.
Українська народна іграшка як
витвір мистецтва (лялька
мотанка, дерев’яна іграшка,
керамічна іграшка, іграшка з
тіста, іграшка з сиру, іграшка з
лози, іграшка з соломи тощо).
Художні образи народних
іграшок, відображені в музиці,
картинах, театрі, кіно тощо.
І. Брамс, пісня «Петрушка»; Е. Вілла-Лобос, «Полішинель» (із сюїти для
фортепіано «Сім’я малюка»); Б. Мартину, «Коломбіна танцює» з циклу
«Маріонетки»; В. Косенко, «Петрушка» (із циклу «24 дитячі п’єси для
фортепіано»); М. Степаненко, «Ляльковий танець»; Л. Колодуб, «Лялька
співає» («Альбом для дітей»); Б. Фільц, твори для дітей «Веселий коник»,
«Колиска для ляльки», «Зозулька»; Ж. Оффенбах. Арія ляльки Олімпії З.
опери «Казки Гофмана». В. Косенко. «Скакалочка» («24 дитячі п’єси для ф-
но»). М. Дремлюга. «Весела гра» Р. Шуман. «Доганялки».Р. Шуман.
Фортепіанний цикл «Карнавал»: «П’єро»; «Арлекін».хореографічні твори:
Танець «Мотанка». Документальний фільм: Музей іграшок у Львові.
2
3.3. Образи казкових
персонажів у мистецтві.
1. Народні казки та їх
персонажі як художні
образи.
Народні казки та їх персонажі
як художні образи.
Образи народних казкових
персонажів у творах мистецтва
на прикладі опери, балету, кіно,
Е. Ґріґ, «Хода гномів», «Ранок», «У печері гірського короля», Б. Барток,
«Казка про маленьку муху» (збірка «Мікрокосмос», VI ч., № 142); Е. Вілла-
Лобос, «Ельфи» (із сюїти «Елегія»); М. Лисенко, дитячі опери «Коза-
дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»; К. Стеценко, дитячі опери
«Лисичка, Котик і Півник», «Івасик-Телесик»; В. Косенко, «Казка» (із
2

6. 2. Образи народних
казкових персонажів у
творах мистецтва (на
прикладі опери, балету,
кіно, театру).
театру тощо. циклу «24 дитячі п’єси для ф-но»); Л. Ревуцький, «Я коза ярая» (з вок.
циклу «Сонечко»); Ж. Колодуб, «Троль» та інші п’єси з ф-ного циклу
«Снігова королева»; М. Дремлюга, «Казочка» (з ф-ного альбому); В. Ракочі,
ф-й цикл «Казки крізь призму емоцій». Ж. Колодуб. Фортепіанний цикл
«Снігова королева». К. Лавро. Котик та півник. О. Стерник. Ілюстрація до
казки «Івасик Телесик». В. Мельниченко. Кривенька качечка. В. Легкобит.
Ілюстрація до казки «Солом’яний бичок». Мультфільми: «Колобок»,
«Колобок на новий лад» (хореографічна вистава), «Котик та півник», «Коза-
Дереза».К. Стеценко. Пісня Котика з опери „Лисичка, Котик і Півник”
К. Стеценко. Пісня Півника з опери «Лисичка, Котик і Півник», М.
Лисенко. Коза-Дереза (фрагменти з опери).
3.4. Музичний фольклор.
1. Поняття «фольклор».
Його різновиди.
2. Музичний фольклор у
народних обрядах. Дитячий
фольклор. Веснянки,
гаївки, колядки, щедрівки.
Фольклор як народна творчість.
Народна пісня, танок, гра.
Музичний фольклор у народних
обрядах – поєднання видів
народного мистецтва. Дитячий
фольклор. Веснянки, гаївки,
колядки, щедрівки.
Укр.нар. пісня «Ой, сивая зозуленька»; колядка «По всьому світу стала
новина»; «Добрий вечір тобі, пане господарю»; «Тиха ніч»; укр.нар. пісня
«Коза»; укр.нар. пісня «Щедрик»; дитяча пісня-дражнилка «Іде, іде дід»;
колядка «Дивная новина»; колискова «Котику сіренький»; «Ой, ходить
сон»; «Вийди, вийди, сонечко»; «Іди, іди, дощику» та «Птахів закликаю»,
фрагм. Муз. відео «Ми лугами йдем» дит. фольк. студії «Жайворонки»;
гаївка «Подоляночка». Колискова „Котику сіренький”. Колискова „Повішу
я колисочку”. Скоромовка „Ліз лис лисим лісом”. Забавлянка „Сорока-
ворона”. Мирилки. Лічилки. Загадки про овочі. Дражнилка „Іде, іде дід”
Мелодія Я. Степового. Ходить гарбуз по городу. Два півники. Був собі
журавель. Музично-хореографічний матеріал: Танець „Муха-зеленуха”.
Ой, хто, хто Миколая любить Народні пісні: «Щедрик», «Ой, сивая та і
зозуленька». «Добрий вечір тобі, пане господарю». М. Леонтович. Хорова
обробка «Щедрик». К. Стеценко. Хорова обробка «Ой, сивая та і
зозуленька» П. Козицький. Хорова обробка «Ой, коляда, колядниця».
О. Нижанківський. Хорова обробка «Небо земля». Л. Дичко. Хорова
обробка «Веселая там новина». Л. Дичко. Камерна кантата «Чотири пори
року» IV ч. Г. Гаврилець. Музично – сценічне дійство «Золотий камінь
посіємо»№13,14,15. Календарні пісні зимового циклу в аранжуванні та
виконанні гурту «Пікардійська терція».
2
3.5. Українське
театралізоване дійство.
Вертеп.
1. Українські обрядові
театралізовані дійства.
2. Театральне дійство
Українські обрядові
театралізовані дійства.
Театралізовані дійства «Коза»
та «Маланка»: символічність
головних персонажів.
Перевдягання як важливий
Колядка «Нова радість стала»; духовний кант «Ангели знижайтеся»;
щедрівка «Го-го-го Коза»; Ляльковий вертеп Майстерні «Мистецький
простір». Колядка „Добрий вечір тобі” у вик. Руслани. Колядка „Тиха ніч”,
щедрівка „Ой гула, гула” у вик. Марії Бурмаки. Колядка „Тиха ніч” у вик.
Шпилястих кобзарів. Коляд, коляд, колядниця Jingle bells у вик.
Шпилястих кобзарів. Мультфільм: Олег Скрипка. „Щедрик”. Художній
2

7. «Коза» та «Маланка».
Вертеп – народний
ляльковий театр.
Модульний контроль.
елемент в обрядових
театралізованих дійствах.
Вертеп – народний ляльковий
театр.
фільм «Сорочинський ярмарок» . Вертепне дійство. Художній фільм
«Святвечір» . Зимові свята. Мультфільм: «Колядка». Щедрівка „Го-го-го
коза” Ой сивая зозуленька Посівалка Музично-хореографічний матеріал:
Як водити козу (танець) Музично-театральні дійства: Зимові свята. Свято
Маланки та Василя. Наша Маланка.
За результатами навчання 3 модулю учень/учениця має такі компетенції:
Знає різновиди декоративного мистецтва та розуміє його практичне застосування. Знає та розрізняє види орнаментів (геометричний,
рослинний, зооморфний та сюжетний). Знає про символічність кольорів та окремих орнаментальних мотивів. Знає та вирізняє вивчені орнаментальні
символи на різних носіях (рушники, вишиванки, писанки, гобелен, художній розпис тощо).
Називає українські народні іграшки. Розуміє зв’язок народної іграшки з побутом та місцем її походження. Називає приклади мистецьких
творів, що містять художні образи іграшок (відображені в музиці, картинах, театрі, кіно тощо). Висловлює власне ставлення до твору мистецтва, де
відображені народні іграшки (на вибір учнів). Знає і називає твори мистецтва за мотивами народнихказок та з казковими персонажами. Описує
засоби, що відображають позитивні та негативні образи у творах мистецтва за мотивами казок. Відтворює образ одного з улюблених персонажів
казки/епосу на вибір (індивідуально або із залученням одногрупників) засобами одного з видів мистецтва.
Знає та розуміє, що таке фольклор, народна пісня, танок. Називає народні пісні, танки, ігри. Називає до 3 зразків дитячого фольклору та
обрядових пісень. Відтворює 1 зразок дитячого фольклору (пісень, танків, ігор тощо). Називає основні українські обрядові театралізовані дійства.
Знає особливості театралізованих дійств «Коза» і «Маланка», розповідає про символічність їх головних персонажів. Знає композиційні елементи
вертепу («релігійний» та «народний» складники). Описує або відтворює одну з ролей у вертепі чи іншому театралізованому дійстві (на вибір учнів).
Загальна кількість годин за І семестр- 16 год.
ІІ семестр
Навколишній світ та емоції як джерело художніх образів.
Емоційно-ціннісне сприйняття мистецтва.
Навчальний модуль 4
Пори року. Рослинний та тваринний світи в мистецтві (4 год.)
Тема уроку Зміст уроку Слухання музичного матеріалу К-ть
годин
1. Асоціативне сприйняття
світу природи.
Асоціативне сприйняття світу
природи.
А. Вівальді, концерти «Пори року»; Е. Ґріґ, «Навесні»; В. Косенко,
«Дощик»; нар. пісні «Подоляночка», «Кривий танець», «Вийшли в поле
косарі»; В. Ракочі, цикл «Очима дитини. Світ природи». А.Вівальді.
«Чотири пори року». Фрагменти з концертів № 1, 2, 3, 4 «Весна», «Літо»,
«Осінь», «Зима». Е. Ґріґ. «Навесні». А. Вівальді. Концерт „Зима” І ч.
Українська народна пісня «Ой сивая зозуленька» (караоке). Музично-
хореографічний матеріал: А. Вівальді. Концерт „Зима” І ч. (балет, від 34.40
до 38.10) Український народний танець „ Метелиця ”.
1
2. Відображення пір року
та часу доби у творах
різних видів мистецтва.
Відображення пір року та часу
доби у творах різних видів
мистецтва.
А. Вівальді, концерт «Ніч» для флейти; Й. Гайдн, фрагм. з симфоній
«Ранок», «Полудень», «Вечір»; Е. Ґріґ, «Ранок»; К. Дебюссі «Місячне 53
сяйво»; М. Мусоргський, «Сорочинський ярмарок», вступ «Спекотний день
1

8. в Україні». В. Косенко. Дощик. А. Вівальді. Концерт „Весна”, І ч.
Мультфільм „Дощику, припусти” муз. І. Карабиця. Муз.-хор. матеріал:
Хореографічна мініатюра „ Гроза” музика А. Вівальді час доби в музиці: Е.
Ґріґ. «Ранок» (з музики до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт»).
3. Пейзаж, як особливий
вид зображення природи (в
музичному,
образотворчому мистецтві,
тощо).
Пейзаж як особливий вид
зображення природи (у музиці,
образотворчому мистецтві
тощо).
С. Майкапар, «Біля моря вночі»; М. Степаненко, «Вечірня мелодія»; К.
Стеценко, «Колискова», «Вечірня пісня»; Т. Ростімашенко, «Сутінки»; А.
Караманов, «Біля моря»; В. Сильвестров, цикл «Дитяча музика» («Ранковий
птах», «Ранкова пісня»). В. Косенко. «На галявині» («24 дитячі п’єси для ф-
но»).М. Скорик. «Спів у горах» (з «Дитячого альбому»).М. Дремлюга. «У
полях».Д. Крижанівський, слова Т. Шевченка. «Реве та стогне Дніпр
широкий»І. Шамо. «Берізка» (з циклу ф-них п’єс «Картини російських
живописців»)К. Дебюссі. Прелюдія «Кроки на снігу» (з циклу «24 прелюдії
для ф-но») Музично-хореографічний матеріал: Танці „ На баштані”,
„Хміль” вик. анс. П. Вірського.
1
4. Зображення рослинного
та тваринного світів у
творах мистецтва.
Зображення рослинного та
тваринного світів у творах
мистецтва.
Ж.-Ф. Рамо, «Перекликання птахів»; Р. Шуман, «Зозуля-невидимка» (збірка
«Альбом для юнацтва»); К. Сен-Санс, «Зоологічна фантазія для інструм.
анс. «Карнавал тварин»; М. Степаненко, «Маленька сюїта для фортепіано
«Про звірів»; В. Барвінський, «Телятко», «Лелека», «Жаб’ячий вальс»,
«Горобчик», «Зайчик», «Мишка та ведмідь»; М. Дремлюга, «Ведмедик у
лісі»; Ю. Щуровський, «Танець маленьких жабенят»; О. Білаш, «Ластівка».
А. Вівальді. Концерт „Щиглик”К. Жанекен. Спів пташок (фрагмент)
Дж. Россіні. Дует котів Мультфільм „Кривенька качечка” Музично-
хореографічний матеріал: Кінофільм: К. Сен-Санс. Карнавал тварин
В. Барвінський. «Телятко», «Лелека», «Жаб’ячий вальс».
1
За результатами навчання 4 модулю учень/учениця має такі компетенції:
Називає художні засоби, завдяки яким можна передати образи та стани природи на прикладі конкретних творів мистецтв. Розрізняє та
описує асоціативні образи пір року, станів природи, рослинного та тваринного світів на прикладі конкретних творів мистецтва. Називає 2-3 твори
різних видів мистецтва, в яких відображені картини природи, рослинного та тваринного світів.
Навчальний модуль 5
Емоції, настрій та почуття в мистецтві (4 год.)
Тема уроку Зміст уроку Слухання музичного матеріалу К-ть
годин
1. Відображення емоцій,
настроїв та почуттів у
мистецтві.
Відображення емоцій, настроїв
та почуттів (радість, смуток,
тривога, спокій, любов, сміх
тощо) у творах мистецтва.
Т. Альбіноні, «Адажіо»; Л. Бетховен, рондо «Лють через загублений гріш»,
«Весело-сумно». Р. Шуман. Перша втрата В. Косенко. Не хочуть купити
ведмедика(з циклу «24 дитячі п’єси для фортепіано») В. Косенко. Купили
ведмедика М. Лисенко. Увертюра до опери „Тарас Бульба” (головна тема)
1

9. Марсельєза. Хореографічна мініатюра Р. Ліль, cлова Ежена Пот’є.
«Марсельєза». Й.С. Бах. Прелюдія фа мінор (з ІІ тому «ДТК»).
М. Лисенко. «Сумний наспів». Р. Шуман. Фортепіанний цикл «Альбом для
юнацтва»: «Перша втрата», «Мисливська пісенька».
2. Мелодія та ритм, як
спосіб передачі емоційного
стану, настрою, почуттів.
Мелодія та ритм, танцювальні
рухи, форма, колір і лінія як
спосіб передачі емоційного
стану, настрою та почуттів у
творах мистецтва.
Н. Паганіні, «Каприc № 24»; Р. Шуман, «Мрії», «Перша втрата»; Ф. Ліст,
п’єса «Мрії кохання», С. Майкапар, «Весняна пісня»; В. Косенко, «Не
хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика» «24 дитячі п’єси для
фортепіано». Л. Бетховен. Весело-сумно Р. Вагнер. Політ валькірій
Р. Шуман. Мрії. М. Скорик. Мелодія. Д. Крижанівський, слова Т. Шевченка
“Реве та стогне Дніпр широкий” Укр. Нар. пісня «Дощик». Й.С. Бах.
Прелюдія міЬ мінор (з І тому «ДТК») Ф. Шопен. Прелюдія мі мінор № 4.
Г.Берліоз. “Ракоци-марш” Й.Штраус (батько). “Радецькі-марш”
Й.Штраус (син). Полька “Trick-truck”. Л.Колодуб.” Веселе негренятко”
В. Барвінський. «Сонечко» М.Леонтович. «Дударик». Л. Бетховен. «Весело-
сумно».
1
3. Танцювальні рухи – як
спосіб передачі емоцій,
настрою в
хореографічному
мистецтві.
Мелодія та ритм, танцювальні
рухи, форма, колір і лінія як
спосіб передачі емоційного
стану, настрою та почуттів у
творах мистецтва.
Р. Дриго, па-де-де Арлекіна та Коломбіни з балету «Арлекінада» (викон. Б.
Беріос та Б. Кесслер, США); «Як Настя теля пасла» (викон. А. Пирогова та
В. Плєхов); жартівливий український танець (Ансамбль народного танцю
«Суднобудівник», Миколаїв). Мультфільм (фрагмент): „Легенди нічної
варти” (від 2′44″) музика Р. Вагнера Музично-театральний матеріал:Балет
„Білосніжка і семеро гномів” Дитяча вистава „Білосніжка та сім гномів”
„Білосніжка” в ляльковому театрі Фільм „Білосніжка” Л. Бетховен.
«Весело-сумно». Р.Шуман. Фортепіанний цикл «Альбом для
юнацтва»:«Перша втрата»; «Дитяче прохання». А. Хачатурян. «Образили»
Ф. Ліст. Ноктюрн «Мрії кохання» М. Леонтович. «Отче наш» (з Літургії)
В. Барвінський. Молитва Т.Петриненко (музика і слова) «Україна»;
«Господи, помилуй нас» Й.Бах – Ш.Гуно. “Ave Maria”. Г. Гаврилець. До
Діви Марії (для струнного оркестру) М.Лисенко – О.Кошиць, слова
О. Кониського. “Боже, Великий, Єдиний” (Молитва про Україну).
1
4. Колір і лінія – як спосіб
передачі емоцій, настрою, в
станковому мистецтві.
Відображення емоцій, настроїв
та почуттів (радість, смуток,
тривога, спокій, любов, сміх
тощо) у різноманітних творах
мистецтва.
м/ф «Легенди нічної варти. Сови Га Хула» (реж. Зак Снайдер, 2010 р.,
США, Австралія, фрагменти на вибір); відеоматеріал «Політ валькірій». А.
Дворжак. «Гумореска» С. Людкевич. «Гумореска» В. Барвінський.
Гумореска» Л. Ревуцький. «Гумореска» Й. С. Бах. «Жарт» В. Косенко.
«Скерцино» М. Скорик. «Бурлеска» (для ф-но). Дж. Россіні. «Дует кішок»
1
За результатами навчання 5 модулю учень/учениця має такі компетенції:

10. Описує емоції, настрої та почуття, відтворені в різних мистецьких творах. Називає 2-3 приклади мистецьких творів, де зображені емоції,
настрої та почуття (на власний вибір). Висловлює особисті відчуття від побаченого/прослуханого твору на вибір, проявляє власне емоційне
ставлення до нього.
Навчальний модуль 6
Людина та родина в мистецтві (5 год.)
Тема уроку Зміст уроку Слухання музичного матеріалу К-ть
годин
1. Зображення людини та
родини в мистецтві.
Зображення людини та родини
в мистецтві.
Р. Шуман, фортепіанний цикл «Альбом для юнацтва» («Сміливий
вершник», «Незнайомець», «Бідний сирітка», «Дід Мороз»); С. Майкапар,
«Сирітка»; К. Дебюссі, «Дівчина з волоссям кольору льону» (з циклу «24
прелюдії для фортепіано»). Українські народні колискові пісні:
“Котику сіренький” “Ой, ходить сон коло вікон” К.Стеценко. Вечірня пісня
В. Косенко. Колискова пісня В. Барвінський. Заколисна пісня П.Майборода,
слова А.Малишка “Рідна мати моя” Ю. Щуровський. Коза Р.Шуман.
Фортепіанний цикл “Альбом для юнацтва”:"Пісенька женців"; "Пісенька
збирачів врожаю"; "Солдатський марш "; "Матроська пісня"
1
2. Приклади образів
людини та родини в
пісенній творчості,
фольклорі, танцювальних
композиціях.
Приклади образів людини й
родини в пісенній творчості,
фольклорі, класичних музичних
творах, танцювальних
композиціях, творах
образотворчого мистецтва
тощо. Характер як невід’ємна
складова образу людини в
мистецтві.
Дж. Гершвін, опера «Поргі і Бесс», «Колискова Клари»; К. Стеценко,
«Вечірня пісня»; В. Барвінський, «Заколисна пісня»; В. Косенко,
«Колискова пісня».
1
3. Портрет – як передача
зовнішнього вигляду і
характеру зображуваної
особи.
Портрет (як передача
зовнішнього вигляду і
характеру зображуваної особи).
П. Майборода, «Пісня про рушник» («Рідна мати моя»); В. Сильвестров,
«Дитяча музика» («Колискова»); М. Скорик, «Лірник» (з «Дитячого
альбому»); В. Івасюк, «Водограй», «Пригадаю ті волошки»; укр.нар. пісня
«Котику сіренький», «Ой, ходить сон», «Ой, є в лісі калина»; пісня Івана
Сірка «Ой, чого ти, дубе»;
1
4. Музичний портрет – як
відображення почуттів та
настроїв людини, про яку
розповідає композитор.
Музичний портрет (як
відображення почуттів та
настроїв людини, про яку
розповідає композитор).
М/ф «Українська колискова», співає Н. Матвієнко (музика Б. Янівського,
1984 р., УРСР). Ф. Куперен. Дівчина Р. Шуман. Фортепіанний цикл
«Альбом для юнацтва»: «Сміливий вершник»; «Незнайомець»; «Бідний
сирітка»; «Веселий селянин» М. Скорик. «Лірник» (з «Дитячого альбому»)
К. Дебюссі. «Дівчина з волоссям кольору льону» («24 прелюдії для ф-но»)
1
5. Хореографічний портрет Хореографічний портрет (як «Мелодія життя» (академічний ансамбль танцю «Сонечко», Житомир); С. 1

11. – як відображення
характерних рис
особистості, за допомогою
танцювальнихі побутових
рухів, міміки, пантоміміки.
відображення характерних
індивідуальних рис особистості
за допомогою танцювальнихі
побутових рухів, міміки,
пантоміми, сценічного
костюму, мелодій та музичних
ритмів).
Шалапа, хореографічна композиція «Материнська надія» (Зразковий
ансамбль народного танцю «Росток»). М. Скорульський. Варіація Мавки з
балету „Лісова пісня” І. Стравінський. Сцена з балету „Петрушка”
Український козацький танець „Повзунець”
За результатами навчання 6 модулю учень/учениця має такі компетенції:
Знає та називає 2-3 приклади творів мистецтва, в яких відображені образи людини й родини. Впізнає та називає риси характерів героїв у
творах мистецтва. Наводить приклади портретів та висловлює особисте ставлення до них (на вибір учня/учениці). Називає художні засоби, завдяки
яким передається характер людини й родини у творах різних видів мистецтва.
Навчальний модуль 7
Види мистецтва та їх походження (3 год.)
Тема уроку Зміст уроку Слухання музичного матеріалу К-ть
годин
1. Мистецтво як вид
людської діяльності.
Поняття «витвір (твір)
мистецтва».
Мистецтво як вид людської
діяльності. Витвір (твір)
мистецтва.
Л. Ревуцький, вок. цикл «Сонечко» («Вийди, вийди, сонечко», «Ой, вийся,
хмелю», «Подоляночка», «Павук сірий», «Прийди, прийди, сонечко»,
«Горобчику», «Ой, я рак-неборак», «Прилетіла перепілонька», «Ой, ходить
сон», «Ой, є в лісі калина», «Я коза ярая», «Ой, дзвони дзвонять»); колядка
«Прилетіли ангелята».
1
2. Походження мистецтва.
Приклади первісного
мистецтва.
Провісники різних видів
мистецтва (наскальний
малюнок, ритуальні танці та
ігрища, закличні пісні, пам’ятки
трипільської культури тощо).
Музично-хореографічний матеріал: Веснянки. Подоляночка. Л. Ревуцький.
Вокальний цикл «Сонечко»: «Вийди, вийди сонечко», «Подоляночка»,
«Прийди, прийди сонечко», «Іди, іди дощику». Л. Дичко. Камерна кантата
«Чотири пори року» 1ч (фрагмент). М. Леонтович. Хорова обробка «Гра в
зайчика». Г. Гаврилець. Музично-сценічне дійство «Золотий камінь
посіємо» №4 (русальна). Для розучування з учнями: «Вийди, вийди Іванку»,
«Кривий танець», «Шум», «Вербовая дощечка», «Подоляночка», «А ми
просо сіяли». Народні твори в автентичномувиконанні: «На Івана
Купайлечка» (Український автентичний фольклор за матеріалами
фестивалю «Київська Русь». «Петрівочки дві неділечки» (там само).
Л. Дичко. Камерна кантата «Чотири пори року» II ч. Є. Станкович». Фольк-
опера «Цвіт папороті» (фрагмент). Для розучування з учнями:
«Ой, на Купала» (С. Лісецький. Українська музична література 4-5 класів
ДМШ).
1
3. Виникнення видів
мистецтва. Модульний
Виникнення видів мистецтва. Х/ф «Мільйон років до нашої ери» (1966 р., реж. Д. Чеффі, США);
навчальне відео «Трипільське диво» Фільм 6; відеоматеріал «Трипільська
1

12. контроль. культура: кераміка і артефакти (V тисячоліття до н.е.)» Трипільці (фільм)
„Трипільська культура: кераміка й артефакти” (фільм) Танець „ Відгук
Трипілля”
За результатами навчання 7 модулю учень/учениця має такі компетенції:
Знає та розуміє, що таке мистецтво та витвір (твір) мистецтва. Розповідає про походження мистецтва. Знає та називає приклади первісного
мистецтва. Називає види мистецтва та приклади мистецьких творів.
Загальна кількість годин за ІІ семестр – 19 год.
Узагальнювальний урок – 1 год.
Кількість резервних годин – 2 год.
Загальна кількість годин за І рік навчання – 35 год.
Резервні години на розсуд викладача можуть бути розподілені на: поглиблення набутих навичокта вмінь учнів; повторення/закріплення
пройденого матеріалу; проведення інших форм роботи (зустрічі з митцями, відвідування музеїв та виставок, культурно-мистецьких заходів та
презентацій, відкритих уроків, майстер-класів, концертів та фестивалів; участь у театралізованих виставах, онлайн-виставкахтощо); відпрацювання
занять для засвоєння нормативного змісту навчання через непередбачувані обставини (карантин, хвороба учня/учениці тощо).
Підсумковий контроль після першого року навчання проводиться у формі контрольного заходу, на якому перевіряється
досягнення нормативних результатів навчання, передбачених типовою навчальною програмою. Рекомендовані форми контрольного
заходу: обговорення (дискусія), вікторина, мистецька лабораторія (з акцентом на конкретний вид мистецтва), квест, артдетектив, онлайн-
чат/форум (обмін думками та враженнями) або інші форми та їх поєднання (на вибір викладача).
За підсумками першого року навчання учень/учениця: на прикладі мистецького твору (на вибір викладача) висловлює та пояснює власне
розуміння його головної ідеї/задуму та художнього образу; наводить приклади творів українського народного мистецтва та втілені в них знайомі
художні образи; висловлює особисте ставлення до творів різних видів мистецтва; називає твори мистецтва, що подобаються, та пояснює свій вибір
(не менше трьох творів з різних видів мистецтва).
1.2. Методичне забезпечення
В своїй роботі викладачка використовує: методики Соколової Л. С., кандидатки мистецтвознавства, завідуючої відділом музично-теоретичних
дисциплін Дитячої музичної школи № 11 м. Харкова, спеціалістки першої категорії, координаторки програми; Гукової В. В., завідуючої відділу
теоретичних дисциплін Дитячої музичної школи № 1 м. Сум, спеціалістки вищої категорії, викладачки-методиста, а також – методику, викладену в
типовій навчальній програмі з навчальної дисципліни «МУЗИЧНА ЛІТЕРАТУРА» та Т. М. Корнакової – завідуючої відділу музично-теоретичних
предметів Дитячої школи мистецтв м. Славутича, спеціалістки вищої категорії, викладачки-методиста.
1.3. Навчальні посібники
Для опанування нормативного змісту навчання здобувачами освіти _________ назва___________ відділу _____(назва мистецької
школи)____ в освітньому процесі використовується такий педагогічний репертуар:
1. Бьорд М. Зоряна ніч Ван Гога. Історія мистецтва для дітей. Київ : Nebo Booklab Publishing, 2018. 336 с. 3.
2. Василенко К. Ю. Український танець: підручник. Київ : ІПКПК, 1997. 282 с.
3. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ : АВПТ «Оберіг», 1993. 592 с
4. Гукова В. В. Світова музична література: навч. посіб. для ДМШ. Київ : Мелосвіт, 2006. 172 с.

13. 5. Дзиґа. Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги / композиція П. Г. Черемського / уклад. В. І. Семеренський, П. Г.
Черемський. Харків : Друк, 1999. 528 сІнтерактивний навчальний додаток «Інструменти симфонічного оркестру» / уклад. Л. С.
Соколова. Харків : 2019. URL: https://www.thinglink.com/scene/1183310800916316162 (дата звернення: 25.12.2019).
6. Інтерактивний навчальний додаток «Танці народів світу»: частина І – «Танці Європи» / уклад. Л. С. Соколова. Харків, 2020. URL:
https://www.thinglink.com/scene/1284156210714509313 (дата звернення: 15.10.2019).
7. Інтерактивний навчальний додаток «Танці народів світу»: частина ІІ – «Танці Північної та Південної Америки» / уклад. Л. С. Соколова.
Харків, 2020. URL: https://www.thinglink.com/scene/1285190157372227585 (дата звернення: 15.12.2019).
8. Інтерактивний навчальний додаток «Українські народні музичні інструменти» / уклад. Л. С. Соколова. Харків : 2019. URL:
https://www.thinglink.com/scene/1181276285846945794 (дата звернення: 15.12.2019)
9. Корнакова Т. М. Початковий курс історії мистецтв : навч. посіб. Зошити 1–4. Київ : ДАКККіМ, 2005. 135 с. 18.
10. Корнакова Т. М. Початковий курс історії мистецтв : навч. посіб. Зошити 5–6. Київ : ДАКККіМ, 2007. 113 с.
11. Пустовит М. Сам ти Гендель. Київ : «Мелосвіт», 2019. 192 с
12. Українська народна музична творчість : навч. посіб. / упоряд. Л. С. Соколова. Харків : Друкарня МАДРИД, 2019. 126 с. URL:
http://artslibrary.com.ua/xmlui/handle/123456789/290 (дата звернення: 05.02.2020).
1.4. Форми і засоби контролю
Поточний контроль передбачає: поточний контроль може здійснюватися у формі контрольних уроків. Поточний контроль здійснюється:
під час навчальних занять (поурочний контроль); за підсумками кожного модуля (модульний контроль). Форми поточного (поурочного, модульного)
контролю визначаються викладачем відповідно до методики викладання та фіксуються в робочій навчальній програмі, яка схвалюється методичним
об’єднанням або відділом/відділенням. Підсумковий контроль здійснюється після завершення кожного року навчання. Підсумковий контроль після
першого року навчання проводиться у формі контрольного заходу, на якому перевіряється досягнення нормативнихрезультатів навчання,
передбачених типовою навчальною програмою. Рекомендовані форми контрольного заходу: обговорення (дискусія), вікторина, мистецька
лабораторія (з акцентом на конкретний вид мистецтва), квест, артдетектив, онлайн-чат/форум (обмін думками та враженнями) або інші форми та їх
поєднання (на вибір викладача).
Підсумковий контроль здійснюється: відносно рівня досягнення учнем/ученицею нормативнихрезультатів навчання, передбачених
типовою навчальною програмою на завершення кожного навчального року. Оцінювання в процесі підсумкового контролю здійснюється за
результатами опанування типової навчальної програми в повному обсязі та передбачає перевірку набутих фахових компетентностей за показниками,
що відповідають нормативним результатам навчання, визначеним типовою навчальною програмою.
Оцінювання передбачає інтерактивне дійство з багатьма різноманітними видами художньо-творчої діяльності; ознайомлення з
композицією, структурою, формою, темпо-ритмовою побудовою художнього твору, його мовою, що розкривають основний зміст мистецького
твору; застосування синтезу різних видів мистецтва (наприклад, під час підготовки мистецького проєкту у формі творчої лабораторії – для
проведення поточного або підсумкового контролю). формування в нього/неї позитивної самооцінки, впевненостіу власних можливостях і
здібностях; виховання ставлення до власних помилок як до підґрунтя для подальшого розвитку та вдосконалення; мотивування до досягнення
максимально можливих результатів навчання. Оцінювання досягнень учня/учениці рекомендовано здійснювати у формах вербального (формуючого)
та бального оцінювання (виставлення оцінки в цифровому виразі)
Оцінювання передбачає бальну форму через виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі за поділом на 4 рівні: початковий
(1 – 3 бали), середній (4 – 6 балів), достатній (7 – 9 балів), високий (10 – 12 балів).