Укроборон, реформа

1. 1
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
ПЗУ №3822
“Укроборонпром: тотальне перезавантаження”
Про що?
Проект закону #3822 - новий проект про особливості реформування підприємств оборонно-
промислового комплексу державної форми власності, який дозволяє перетворити їх на “100%
нові” сучасні оборонно-промислові компанії, підзвітні акціонеру – державі; надійні для
створення сучасного озброєння та військової техніки; відкриті для інвесторів; довільність яких
прогнозована для партнерів-інвесторів; ефективні в управлінні; та убезпечені від корупційних
ризиків та прямого політичного впливу.
Докладна інформація про ПЗУ 3822 міститься на веб-ресурсі
http://3822.tilda.ws/page13373705.html
Мета
Проект запроваджує нову модель корпоративного управління об’єктами державної
власності в оборонно-промисловому комплексіУкраїни відповідно до рекомендацій Організації
економічного співробітництва та розвитку.
Що дасть новий закон?
Проект формує законодавче тло для зміни системи управління підприємств оборонно-
промислового комплексу державної форми власності, підвищення їх
конкурентоспроможності та створює умови для залучення інвестицій в оборонно-
промисловий комплекс.
Законопроект реалізує “велику оборонну реформу” - комплекснуконцепцію трансформації
оборонних підприємств, якими з 2010 року управляє ДК «Укроборонпром». Ця концепція
була розроблена командою Концерну за участі Мінстратегпрому, Мінекономіки, народних
депутатів, вітчизняних та міжнародних експертів.
Реформа передбачає створення галузевих науково-виробничих об’єднань у формі
акціонерних товариств(далі - ГНВО), які виготовлятимуть сучаснівиди озброєння та військової
техніки для сил безпеки і оборони України, та поступове запровадженням на них міжнародних
стандартів ОЕСР з корпоративного управління підприємствами державної форми власності.
Для створення цих ГНВО державні оборонні підприємства пропонується перетворити у
господарські товариства, запровадити в них сучасні моделі управління, системи контролю для
перешкоджання конфлікту інтересів та корупції, міжнародні стандарти розроблення та
виготовлення техніки та озброєння, механізми контролю якості, політики та процедури, які
зроблять ці компанії та їх продукцію привабливими як для вітчизняних й іноземних замовників,
так і для потенційних інвесторів.
Реформа пропонує об'єднати новостворені товариства за галузевим принципом у ГНВО за
напрямами: авіаремонт, суднобудування, бронетехніка, радарні системи, високоточне
озброєння, боєприпаси, виконання зовнішньоекономічної діяльності.

2. 2
Реформа передбачає створення на базі Концерну нового акціонерного товариства - “Оборонні
системи” (робоча назва), яке буде володіти акціями новостворених оборонних ГНВО,
визначатиме їх стратегію та залучатиме для них інвестиції.
Це дозволить виконати новоутвореною вертикально-інтегрованою структурою поставлені
перед нею завдання – якісне та вчасне розроблення, виготовлення, модернізація продукції
військового призначення, надання послуг в інтересах оборони для оснащення та
матеріального забезпечення силбезпекиі силоборони, а також здійснення постачаннятоварів
військового призначення та подвійного використання й надання відповідних послуг під час
виконання заходів військово-технічного співробітництва України з іншими державами.
Таким чином, законопроект визначає три важливі речі:
1. Визначення інструментів швидкого та безпечного перетворення існуючих державних
оборонних підприємств на сучасні оборонні компанії із забезпеченням їх безперервної
діяльності, усунення перепон, які перешкоджають їх реорганізації та подальшому
розвитку, забезпечення залучення ними інвестицій, фінансового оздоровлення та
оновлення матеріально-технічної бази підприємств.
2. Визначення процедури перетворення Державного концерну “Укроборонпром” в
акціонерне товариство (корпоративний центр нової структури) та засад подальшого
функціонування його органів управління відповідно до міжнародних стандартів
корпоративного управління.
3. Забезпечення можливості утворення трирівневої вертикально-інтегрованої структури
на чолі з корпоративним центром, якому підпорядковуватимуться ГНВО, які, у свою
чергу, включатимуть в себе виробничі господарські товариства. Така структура
відповідатиме світовій практиці побудови успішних оборонних компаній, забезпечить
ефективне управління в ОПК та сприятиме розвитку науково-виробничої кооперації.
Позитивний вплив
Законопроект №3822 змінює наявні підходи управління в оборонно-промисловому комплексі
та запроваджує новий цивілізований шлях розвитку галузі - через глибоке осучаснення
оборонних підприємств та створення сприятливих законодавчих й організаційних умов для їх
розвитку.
Нові механізми та процедури реформування в ОПК:
 Норми проекту закону визначають порядок перетворення Концерну в акціонерне
товариство, запроваджують нову модель корпоративного управління, розроблену
міжнародними експертами у співпраці з фахівцями Міністерства економіки.
 Передбачено, що замість Концерну буде створено корпоративний центр у формі
акціонерного товариства – «Оборонні системи» (робоча назва), який буде здійснювати
управління новоствореними ГНВО. Єдиним акціонером такого корпоративного центру
буде держава.
 Законопроєкт визначає механізм управління цієї компанією - через професійну
наглядову раду, не менше третини складу якої становитимуть незалежні директори.
Члени наглядової ради отримуватимуть пропорційну винагороду.
 Законопроєктом забезпечується можливість утворення трирівневої вертикально-
інтегрованої структури на чолі з корпоративним центром, якому
підпорядковуватимуться галузеві науково-виробничі об’єднання, які включатимуть в

3. 3
себе виробничі господарські товариства. Для цього законопроєкт передбачає, що
розпорядження акціями (часткамиу статутному капіталі) господарських товариствможе
здійснюватися виключно за рішенням Кабінету Міністрів України без можливості їх
продажу.
 В законопроекті визначені особливості перетворення державних, у тому числі казенних,
підприємств у господарські товариства, які дозволятимуть провести процес
перетворення одночасно, швидко, безпечно та ефективно.
 Передбачається заняття обмежень у розпорядженні майном підприємств з метою його
передачі для формування статутних капіталів новоутворених товариств, вирішується
питання виконання зобов’язань підприємств перед кредиторами з одночасним
дотриманням прав останніх.
 Проект закону визначає, що державні оборонні підприємства, в тому числі казенні
підприємства та підприємства, стосовно яких порушено провадження у справі про
банкрутство, можуть бути перетворені у господарські товариства.
 Вирішується питання відсутності у багатьох підприємств фінансових ресурсів,
необхідних для проведення оцінки майна, технічної інвентаризації та попередньої
державної реєстрації речових прав на майно, які необхідні у процедурі реорганізації.
 Визначаються механізми збереження майна підприємств ОПК в процесі їх
реформування.
 Вирішується питання користування підприємствами закріпленими за ними об’єктами
державної власності, які не підлягають приватизації, та земельними ділянками.
 Забезпечується провадження діяльності товариств в рамках мобілізаційної підготовки,
а також діяльності, пов’язаної із державною таємницею.
 Зберігаються пільги та інші види державної підтримки підприємств.
 Встановлюється механізм централізованої виплати товариствами в ОПК дивідендів.
 Законопроект пропонує механізми, що забезпечують безперервність повноважень
підприємства як розробника, виробника, та постачальника військової техніки та
озброєння
 Нормами проекту передбачено, що після перетворення у товариства зберігаються всі
договори, в яких підприємство є стороною; дозволи та розпорядження, необхідні для
продовження діяльності (державна таємниця, ліцензії, сертифікати, інші документи
дозвільного характеру у межах строку їх дії); статус суб’єкта зовнішньоекономічної
діяльності та повноваження на здійснення експорту, імпорту товарів військового
призначення та товарів, які містять державну таємницю.
 Забезпечується можливість створення товариствами спільних підприємств, залучення
інвестицій для розвитку їх науково-дослідної та виробничої бази.
 Проект закону дозволяє розпочати запровадження міжнародних стандартів
корпоративного управління в новостворених компаніях.
 На перехідний період трансформації протягом 3х років передбачається можливість
спрямування частини чистого прибутку корпоративного центру на поповнення
статутних капіталів підприємств з метою забезпечення їх фінансового оздоровлення,
погашення їх заборгованостей, розвитку і модернізації виробництва, фінансування
науково-технічних розробок, забезпечення їх інноваційної діяльності, забезпечення

4. 4
умов для проведення заходів з їх перетворення на господарські товариства або
спрямування цих коштів до фондів інвестиційного, інноваційного розвитку.
 Законопроєктом надається можливість відчуження надлишкового нерухомого майна
товариств та направлення одержаних від продажу коштів на їх власний розвиток.
Українська оборонка перебуває напередодні великої реформи, яка має докорінно змінити
підходи до управління державним оборонним секторам та відкрити вікно інвестицій і розвитку
сучасних технологій, дозволить позбутися застарілих, неефективних управлінських підходів.
Усі ці роки, поки державні підприємства інших галузей та форм власності мали можливість
розвиватися та трансформуватися, підприємства Укроборонпрому перебували «в лещатах»
законодавчих анахронізмів Радянського Союзу та початкового періоду пострадянського
регулювання, будучи «бранцем» кволої політичної волі.
Щоб інтегруватися у цивілізований світ, виробляти техніку та озброєння на рівні країн НАТО, щоб
випускати інноваційну, конкурентоспроможну продукцію, треба створити сучасне законодавче
підґрунтя для “стрибку” та розвитку українських оборонних підприємств, запровадити сталу,
сучасну, прозору та ефективну систему управління ними.
Єдиним шляхом реалізації цієї реформи є ухвалення законопроекту, який дасть законодавчий
старт для початку реалізації комплексної стратегії з трансформації оборонної галузі та
Державного концерну “Укроборонпром”.
Цей законопроект “застряг у часі”, а не випередив його. Він мав бути ухвалений іще 2015-го
року, коли в Україні розпочалася реформа управління державною власністю і впровадження
корпоративного управління на державних підприємствах.

5. 5
Додаток
Найпоширеніші запитання та відповіді
1. Законопроектпередбачає замість ліквідації Концерну перетворення його на
акціонерне товариство (АТ). В чому тоді різниця між Концерном у формі АТ і
Концерном у нинішній ролі?
Природа сьогоднішнього Державного концерну «Укроборонпром» обумовлена історією його
створення. «Укроборонпром» - це державне господарськеоб’єднання,яке об’єднує більше 100
розрізнених державних підприємств – учасників у різних секторах промисловості і наділене
повноваженнями суб’єкта управління об’єктами державної власності, які притаманні
міністерствам або іншим органам державної влади.
ОскількидіяльністьУкроборонпромурегулюється окремим законодавством,Концернна 5 років
відстав від решти великих державних компаній (таких як Укрпошта, Укрзалізниця, Нафтогаз) в
процесі переходу до ефективної моделі корпоративного управління. Це і має виправити проєкт
Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового
комплексу державної форми власності».
Перетворення Державного концерну «Укроборонпром» на державне акціонерне товариство
дозволить запровадити іншу прозору та ефективну модель корпоративного управління
Концерном у відповідності до міжнародних стандартів та створить юридичну можливість для
залучення інвестицій у розвиток вітчизняного ОПК за рахунок створення спільних підприємств.
Перетворення на акціонерне товариство дозволить отримати «100% нову» сучасну державну
оборонно-промислову компанію, яка буде: підзвітна акціонеру - державі; відкрита для
інвесторів; прогнозована для партнерів; ефективна в управлінні; надійна для створення
озброєння та військової техніки; та убезпечена від корупційних ризиків та прямого політичного
впливу.
2. Яку додану вартість буде створювати Укроборонпром після перетворення?
Державний концерн «Укроборонпром» перестане існувати у тому вигляді, в якому він є зараз,
і набуде інших повноважень у процесі реформування оборонних підприємств.
Основна «додана вартість» та роль, яку Концерн буде виконувати під час та після
трансформації – це роль корпоративного центру, “стратегічного архітектора” усієї реформи,
який візьме на себе лідерство в усіх організаційних перетвореннях. Також центр
впроваджуватиме механізми контролю та відповідальності за реалізацією стратегії, бізнес-
планів, виконанням встановлених правил та політик.
Водночас, після закінчення трансформації корпоративний центр буде поступово переходити
від ролі “стратегічного архітектора” до ролі "фінансового холдингу" з відповідним набором
функцій.
Концепцію нової моделі корпоративного управління підприємствами оборонної сфери
напрацювали експерти міжнародної компанії E&Y за підтримки Уряду Франції.
3. Які підприємства почнуть реорганізовувати на старті?
Наразі майже всі державні підприємства ОПК знаходяться у організаційно-правовій формі, яка
не притаманна сучасній світовій економіці та бізнес-практиці: державні комерційні та казенні
підприємства. При цьому, нам доводиться конкурувати зі світовими гігантами, гнучкими та
ефективними у виробництві сучасного озброєння.

6. 6
Нам треба позбуватися «радянського» спадку у вигляді структури та управління галуззю та
зробити свій цивілізаційний вибір на користь сучасної, ефективної, прозорої та підзвітної
моделі управління оборонними підприємствами.
Реорганізації потребують всі підприємства Укроборонпрому, при цьому запуск цієї процедури
після ухвалення відповідного закону буде залежати від ситуації на кожному конкретному
підприємстві та готовності запустити процес трансформації.
4. Чи дозволить новий закон розпродаж державного майна оборонних
підприємств?
Продаж державного майна і на сьогодні не заборонений. Існує заборона щодо відчуження та
передачі до статутних капіталів господарських організацій нерухомого майна об’єктів
державної власності, що не підлягають приватизації.
Наявність такої заборони унеможливлює проведення корпоратизації державних підприємств,
що не підлягають приватизації. Законопроєкт вирішує цю проблему та, водночас, містить
запобіжники щодо безконтрольного продажу майна. Об’єкти державної власності, які не
підлягають приватизації, однак є необхідними для діяльності підприємств (у тому числі
аеродроми та аеродромні об'єкти, зокрема, злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони,
системи посадки, наземні засоби зв'язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів,
що забезпечують безпеку польотів) можуть бути закріплені за такими підприємствами на праві
господарського відання з обмеженням правомочностей товариств щодо розпорядження таким
майном
Проєктом передбачається можливість відчуження нерухомого майна, якщо таке майно не
входить до складу єдиного майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності
підприємства, або більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше
його використання не планується (це повністю відповідає статті4 чинного Закону України «Про
приватизацію державного і комунального майна»).
Усі кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна державних підприємств ОПК
будуть спрямовані на розвиток і модернізацію виробництва, фінансування науково-технічних
розробок, інноваційної діяльності підприємств.
5. Хто буде продавати майно, за якими процедурами і хто слідкуватиме, щоб його
продавали за ринковою ціною?
Державне майно відчужуєтьсявідповідно до порядку, визначеного КабінетомМіністрів України.
Майно новоутворених господарських товариств буде внесено до їх статутних капіталів і
підлягає продажу з дотриманням вимог законодавства, зокрема, виключно на конкурентних
засадах.
Окрім цього, законопроєкт передбачає, що продаж майна господарськими товариствами
здійснюватиметься за вартістю, визначеною на підставі проведеної незалежної оцінки,
відповідно до вимог їх статутів та порядків, які затверджуватимуть наглядовими радами.
При цьому, усі кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна державних
підприємств ОПК будуть направлені виключно на розвиток підприємств і не зможуть бути
виведені з галузі.
6. Лунають звинувачення у тому, що Концерн переписав чи перепише на себе майно
активів. Які запобіжники встановлює закон?

7. 7
Майно підприємств залишиться майном перетворених товариств та увійде до їх статутних
капіталів.
6. Як під час трансформації не втратити інтелектуальну власність підприємств
галузі?
Законопроект передбачає, що майбутнє товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків
підприємства з дня його державної реєстрації, включно із правом інтелектуальної власності на
розробки.
7. Трансформація Укроборонпрому зберігає у державній власності активи,
необхідні для забезпечення обороноздатності держави?
Чинним законодавством передбачена процедура перетворення державних підприємств на
акціонерні товариства. Відповідно до частини першої статті 115 Цивільного кодексу України,
будь-яке господарське товариство (незалежно від того, хто є його засновником, включно із
державою) стає власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як
вклад до статутного (складеного) капіталу. Отже, корпоратизація, передбачаючи зміну
організаційно-правової форми суб’єкта господарювання на господарське товариство,
фактично передбачає зміну правового статусу майна з державного на майно господарського
товариства. Зазначений принцип буде збережений при реалізації заходів з корпоратизації,
передбачених законопроєктом. Контроль держави за майном, яке передаватиметься у
власність акціонерного товариства, здійснюватиметься через механізми корпоративного
контролю: право призначати керівні органи, погоджувати значні правочини, визначати порядки
розпорядження майном тощо (100-відсотковий прямий чи опосередкований державний
контроль над всіма товариствами, що входитимуть у новоутворену вертикально-інтегровану
структуру). Відповідно до законопроєкту, функції з управління корпоративними правами
держави у статутному капіталі акціонерного товариства, та функції загальних зборів здійснює
виключно суб’єкт управління – Кабінет Міністрів України.
8. Яким чином вирішуватиметься питання майна підприємств, що не підлягають
приватизації? Куди це майно буде передано?
Закон створює можливість для підприємств, які не підлягають приватизації, відчужувати
нерухоме майно, яке не забезпечує основні види діяльності підприємства або не
використовується понад 3 роки у виробничій діяльності і його використання не планується.
Це дасть таким підприємствам додатковий фінансовий ресурс на власний розвиток та
допоможе позбутися від надлишкових активів, утримання яких коштує грошей попри те, що
вони не задіяні у господарській діяльності. Кошти від реалізації таких непрофільних активів
будуть спрямовані на розвиток і модернізацію виробництва, фінансування науково-технічних
розробок, інноваційної діяльності підприємств.
Об’єкти державної власності, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації,
однак є необхідними для діяльності підприємств (у тому числі аеродроми та аеродромні
об'єкти, зокрема, злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні
засоби зв'язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку
польотів) можуть бути закріплені за такими підприємствами на праві господарського відання, а
самі об’єкти залишаться у державній власності.
10. Чи призведе корпоратизація Укроборонпрому до створення замість однієї -
декількох наглядових рад?

8. 8
Передбачається, що наглядові ради будуть створені на акціонерному товаристві -
корпоративному центрі, на рівні акціонерних товариств – галузевих науково-виробничих
об’єднань. За необхідності, наглядові ради можуть бути утворені на окремих господарських
товариствах. Склад Наглядової ради акціонерного товариства визначається статутом
акціонерного товариства.
До складу Наглядової ради корпоративного центру включаються незалежні члени, кількість
яких повинна становити не менше однієї третини членів Наглядової ради. При цьому
Наглядова рада акціонерного товариства наділяється достатнім обсягом повноважень,
необхідним для регулювання поточної діяльності акціонерного товариства та господарських
товариств, здійснення контролю за діяльністю органів управління.
Компетенції, порядок утворення, кількісний склад, порядок обрання і відкликання органів
управління товариств визначатиметься їх статутами.
11. Чи не призведе до втрати державою контролю над сферою ОПК прийняття
рішень незалежними членами наглядових рад, які не несуть жодної відповідальності за
прийняття таких рішень?
Необхідність включення незалежних членів до складу наглядових рад суб’єктів
господарювання державного сектору економіки передбачена чинним законодавством та
відповідає рекомендаціями ОЕСР.
Водночас, за виписаного у законопроєкті механізму незалежні члени наглядової ради не
матимуть самостійного контролю за управлінням товариствами.
12. Що конкретно зміниться в щоденній роботі державного підприємства після
реорганізації?
Зміниться модель корпоративного управління: призначення ТОП-менеджменту, спосіб
ухвалення рішень, управління фінансами та розпорядження майном, що матиме свої суттєві
переваги.
Наприклад, підприємства Укроборонпрому отримають можливість створювати спільні
підприємства з вітчизняними та іноземними партнерами, що дасть змогу залучати прямі
інвестиції (у тому числі, іноземні) для розвитку науково-дослідної та виробничої бази
підприємств ОПК.
Прозорість, підзвітність та впровадження системи корпоративного управління дозволять
залучати дешевші кредити та позики.
Підприємства ОПК зможуть об’єднуватись заради спільних результатів та добиватись синергії
за рахунок обміну майном, ресурсами та технологіями.
Також для підприємств створюється механізм відчуження нерухомого майна, яке не
використовується у виробництві. Це дозволить створити ефективну організаційну структуру
таких підприємств та залучити додаткове фінансування на їх розвиток.
13. Скільки в середньому потрібно часу для перетворення ДП на господарське
товариство?
Все залежить від ситуаціїна конкретному підприємстві,показниківйого діяльностіта готовності
до змін.

9. 9
Реорганізація суб’єкта господарювання за загальним порядком може займати від 6 місяців та
тривати фактично необмежений час.
Водночас, законопроект передбачає умови, які дозволять провести перетворення державних
підприємств у господарські товариства прискорено, у строк від 3 місяців.
14. Які переваги має організаційно-правова форма «господарське товариство» у
порівнянні з організаційно-правовою формою державного підприємства? Що заважає
залученню інвестицій державними підприємствами?
На відміну від організаційно-правової форми державного підприємства, господарське
товариство дає можливість залучення інвестицій, запровадження управління підприємством з
використанням принципів корпоративного управління, запроваджує дієвий нагляд за
діяльністю суб'єктів господарювання шляхом створення наглядових рад.
Перетворення на акціонерне товариство дозволить отримати «100% нову» сучасну державне
оборонно-промислову компанію, яка буде підзвітна акціонеру - державі; відкрита для
інвесторів; прогнозована для партнерів; ефективна в управлінні; надійна для створення
озброєння та військової техніки; та убезпечена від корупційних ризиків та прямого політичного
впливу.
15. Чи враховані ризики корпоратизації під час війни?
Законопроект передбачає положення, що забезпечать безперервність ведення виробничої
діяльності підприємств на час реорганізації, а також правонаступництво утворених
господарських товариств, зі спеціальними положеннями. Зокрема, надається можливість
передачі від підприємства до господарського товариства контрактів за ДОЗ, програм
підвищення обороноздатності і безпеки держави, інших договорів, а також обслуговування
пов’язаних з цим кредитів, гарантій (контргарантій) та отримання інших фінансових послуг.
16. Як законопроект наближує (враховує) стандарти НАТО?
Членство в НАТО є одним з ключових зовнішньополітичних пріоритетів України. Реформа
оборонно-промислового комплексу України, запровадження міжнародних стандартів
корпоративного управління є важливою складовою нашого зближення з НАТО. Корпоратизація
Укроборонпрому визначена партнерами з НАТО ключовим критерієм успішності реформи в
сфері ОПК, яку розпочала наша держава. Тому ця реформа знаходиться на особливому
контролі Президента України, ВРУ, КМУ та РНБО.
Показово, що реформа корпоративного управління Концерну відбувається за підтримки США,
урядів Великої Британії та Франції, завдяки чому було розроблено цільову модель
корпоративного управління Концерном, проведено перший незалежний аудит
Укроборонпрому.
Реформа Укроборонпрому є важливою і для отримання матеріально-технічної та фінансової
допомоги для розвитку Збройних Сил України від США. Загальний обсяг цієї допомоги,
погоджений Конгресом США на цей рік, становить 250 млн доларів США, які буде спрямовано
на постачання високотехнологічних засобів, підготовку персоналу та інші види допомоги.
17. Чи не призведе корпоратизація підприємств Укроборонпрому до масових
звільнень на підприємствах, втрати працівниками соціальних гарантій?
Наразі Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує 118 оборонних підприємств (з них 21 –
на тимчасово окупованих територіях), на яких працює близько 67 000 співробітників.

10. 10
Процес трансформації Укроборонпрому передбачає реструктуризацію активів, в тому числі
ліквідацію та передачу до Фонду державного майна України ряду підприємств, які вже
фактично не здійснюють господарську діяльність та втратили свій потенціал для оборонної
промисловості.
За результатами глибинного аналізу життєстійкості підприємств-учасників Концерну, до групи
реструктуризації включено 32 підприємства із сукупним чистим доходом 1,9 млрд грн, на яких
працюють всього 10 671 працівників. Підприємства цієї групи втратили своє значення для
обороноздатності країни, не відповідають політиці власності Концерну, втратили значення для
державного оборонного замовленнята експорту. Вони будуть передані до Фонду державного
майна України для приватизації чи до сфери управління інших державних органів.
Дана група підприємств у першу чергу підлягає аудиту (проведенню незалежного оцінювання
інженерно-технологічного, фінансово-економічного і кадрового стану з метою оцінки їх
науково-технічного, виробничого та кадрового потенціалу) з боку профільного інституту.
Лише отримавши результати незалежної оцінки можна стверджувати, що дані підприємства
дійсно вийдуть за контур ДК «Укроборонпром».
Що стосується оптимізаціїкадровоїструктури та колективів решти підприємств – законопроект
включає гарантію того, що трудові відносини працівників підприємств продовжуватимуться з
новоутвореними господарськими товариствами.
18. Яким чином під час трансформації державних підприємств буде гарантовано
збереження колективних договорів та профспілкових організацій, інших соціальних
гарантій працівникам?
Законопроектом передбачено, що утворені в результаті перетворення державних підприємств
господарськітоваристваповністювідповідатимуть за зобов'язаннями,які передбачені чинними
на час їх утворення галузевими угодами.
Також проект закону включає гарантію того, що трудові відносини працівників підприємств
продовжуватимуться з новоутвореними господарськими товариствами.
19. Який вплив корпоратизація матиме на ефективність підприємств ОПК та рівень
життя працівників таких підприємств?
Новоутворені товариства успадкують від державних підприємств усі соціальні гарантії для
працівників.
Крім того, законопроект пропонує механізм реалізації надлишкового та непрофільного майна
державних підприємств ОПК. Усі кошти від цих операцій будуть направлені виключно на
потреби цих підприємств, в тому числі, підвищення рівня соціального захисту працівників, і не
можуть бути виведені з галузі.
20. Чи не загрожує корпоратизація укладанню та виконанню зовнішньоекономічних
контрактів через переоформлення усіх контрактних, банківських документів під нові
реквізити господарського товариства?
Законопроект передбачає ряд норм, які забезпечать безперервне ведення виробничої та
зовнішньоекономічної діяльності на період реорганізації підприємств ОПК.

11. 11
Водночас, ключовою новелою за напрямком зовнішньоекономічної діяльності є
можливість об’єднувати діяльність підприємств ОПК з вітчизняними та з іноземними
партнерами.
21. Чи не втратять компанії-експортери власні ліцензії через корпоратизацію?
Підприємства - власні дозвільні документи?
Як правило, перетворення підприємства означає необхідність повторного отримання
дозвільних документів, що потребує певного часу, протягом якого підприємство не зможе
повноцінно працювати. Аби мінімізувати негативні наслідки, законопроектом передбачається,
що дозвільні документи, наявні у державного підприємства, зберігатимуть свою чинність до
отримання ним нових документів після корпоратизації. Це забезпечить можливість
безперервного ведення виробничої та зовнішньоекономічної діяльності підприємств ОПК.
22. Яким чином забезпечуватиметься безперервність дії дозвільних документів
таких підприємств, чинних договорів з контрагентами, а також з обслуговуючими
організаціями?
Законопроектом передбачено, що товариство провадитиме діяльність, у тому числі пов'язану
з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій, сертифікатів, та інших документів
дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємством, у межах
строку їх дії.
Це забезпечить можливість безперервного ведення виробничої та зовнішньоекономічної
діяльності підприємств ОПК.
23. Чи не призведе корпоратизація до тимчасового зупинення господарської
діяльності підприємств ОПК на період їх реформування? Які механізми передбачені
законопроектом для запобігання затягуванню процесу реформування?
Норми законопроекту в першу чергу спрямовані на забезпечення швидкого та ефективного
проведення корпоратизації без зупинення господарської діяльності.
В процесі корпоратизації зберігатимуть свою чинність наявні у підприємства дозвільні
документи, укладені контракти з державного оборонного замовлення, договори страхування,
банківськогообслуговування, договори з отримання підприємствомфінансових послуг, поточні
процедури закупівель підприємств, повноваження на право здійснення експорту, імпорту
товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну
таємницю, тощо.
24. За рахунок яких джерел планується отримати фінансові ресурси на процес
перетворення державних підприємств у господарські товариства: оформлення
правовстановлюючої та землевпорядної документації, проведення незалежної оцінки
вартості таких об’єктів і ділянок та прав користування ними, оформлення прав
інтелектуальної власності та їхню незалежну оцінку і т.д.?
Законопроєктомпередбачаєтьсястрокомна3 роки звільнення Концерну та утвореного на його
базі акціонерного товариства від сплати частини чистого прибутку (дивідендів) до Державного
бюджету України з прибутку, який виник в результаті сплати Концерну його учасниками або
господарськими товариствами внесків (дивідендів), за умови використання Концерном
(акціонерним товариством) цих коштів для поповнення статутних капіталів його учасників з
метою забезпечення їх фінансового оздоровлення, погашення їх заборгованостей, розвитку і
модернізації виробництва, фінансування науково-технічних розробок, забезпечення їх
інноваційної діяльності або забезпечення умов для проведення заходів з їх перетворення на

12. 12
господарські товариства, або спрямування цих коштів до фондів інвестиційного, інноваційного
розвитку.