Тема 3. Структура ринку рекламних послуг.pptssuser5f061a
Основні функції з планування першого і другого етапів медіа-стратегії
виконують маркетологи фірми-рекламодавця або менеджери відповідних
підрозділів медійних агенцій. Отримані дані викладаються у медіа-брифі
і дають змогу медіа-планерові рекламної агенції запропонувати клієнтові декілька варіантів розміщення реклами (медіа-план)Процес розроблення медіа-стратегії передбачає поетапну процедуру
прийняття управлінських рішень.
Першим етапом формування медіа-стратегії є визначення тих медіаканалів, серед яких планується вибирати медіа-носії. Такий вибір відбувається
паралельно з розробленням концепції рекламного звернення і декларується
в креативному брифі.
На другому етапі приймаються рішення стосовно охоплення цільової
аудиторії та забезпечення безперервного рекламного впливу з метою отримання ефекту запам’ятовування реклами. Тобто визначається кількість носіїв,
які здатні забезпечити контакт цільового сегменту з рекламою, та кількість
контактів із ними. Такі рішення пов’язані з плануванням графіка розміщення
(безперервний, імпульсний, вибуховий тощо) рекламного звернення на певний період з урахуванням ринкових факторів.
На третьому етапі відбувається розроблення варіантів медіа-планів,
безпосередній вибір медіа-каналів і медіа-носіїв за допомогою універсальних
або спеціальних медіа-показників ЗМІ.
Основні функції з планування перПравильний вибір засобів трансляції рекламного звернення певною мірою визначає успіх всієї рекламної кампанії. Від вибору носіїв реклами залежить, яку кількість потенційних споживачів охопить рекламна комунікація.
Фактор вибору засобів передання реклами є основою для визначення бюджетів рекламних компаній. Адже, згідно зі статистикою, 80–90 % рек-ламного
бюджету рекламодавці витрачають на розміщення реклами в ЗМІ.
Процедура розміщення рекламного звернення на носіях – процес поетапний, який складається: з аналізу та прогнозування ринкової ситуації; конкретизації цілей та завдань медіа-стратегії у рекламній кампанії; написання
медіа-брифу. Для того щоб медіа-бриф був не тільки зрозумілим для рекламної агенції, а й чітко визначав стратегію розміщення реклами, слід вирішити
такі питання.
По-перше, «де?» або на яких носіях розміщувати рекламне повідомлення та «чому?», тобто якою має бути медіа-стратегія.
По-друге, «як часто має відбуватися контакт цільової аудиторії з рекламою?», тобто визначення/кореляція охоплення та частотності з урахуванням цінової ефективності або питання медіа-стратегії (планування графіка
розміщення реклами на певний період, який здатний забезпечити бажану частоту контактів із носієм для максимальної кількості цільових споживачів)Медіа-носій (англ. vehicle) – конкретна форма медіа-каналу на якому
розміщується рекламне звернення. Наприклад: медіа-канал – ТБ, медіаносій – будь-який серіал або медіа-канал – преса, медіа-носій – журнал «Ліза».
Медіа-планування – процес формування оптимальної системи розміщення рекламного звернення для цільової аудиторії.
Тема 3. Структура ринку рекламних послуг.pptssuser5f061a
Основні функції з планування першого і другого етапів медіа-стратегії
виконують маркетологи фірми-рекламодавця або менеджери відповідних
підрозділів медійних агенцій. Отримані дані викладаються у медіа-брифі
і дають змогу медіа-планерові рекламної агенції запропонувати клієнтові декілька варіантів розміщення реклами (медіа-план)Процес розроблення медіа-стратегії передбачає поетапну процедуру
прийняття управлінських рішень.
Першим етапом формування медіа-стратегії є визначення тих медіаканалів, серед яких планується вибирати медіа-носії. Такий вибір відбувається
паралельно з розробленням концепції рекламного звернення і декларується
в креативному брифі.
На другому етапі приймаються рішення стосовно охоплення цільової
аудиторії та забезпечення безперервного рекламного впливу з метою отримання ефекту запам’ятовування реклами. Тобто визначається кількість носіїв,
які здатні забезпечити контакт цільового сегменту з рекламою, та кількість
контактів із ними. Такі рішення пов’язані з плануванням графіка розміщення
(безперервний, імпульсний, вибуховий тощо) рекламного звернення на певний період з урахуванням ринкових факторів.
На третьому етапі відбувається розроблення варіантів медіа-планів,
безпосередній вибір медіа-каналів і медіа-носіїв за допомогою універсальних
або спеціальних медіа-показників ЗМІ.
Основні функції з планування перПравильний вибір засобів трансляції рекламного звернення певною мірою визначає успіх всієї рекламної кампанії. Від вибору носіїв реклами залежить, яку кількість потенційних споживачів охопить рекламна комунікація.
Фактор вибору засобів передання реклами є основою для визначення бюджетів рекламних компаній. Адже, згідно зі статистикою, 80–90 % рек-ламного
бюджету рекламодавці витрачають на розміщення реклами в ЗМІ.
Процедура розміщення рекламного звернення на носіях – процес поетапний, який складається: з аналізу та прогнозування ринкової ситуації; конкретизації цілей та завдань медіа-стратегії у рекламній кампанії; написання
медіа-брифу. Для того щоб медіа-бриф був не тільки зрозумілим для рекламної агенції, а й чітко визначав стратегію розміщення реклами, слід вирішити
такі питання.
По-перше, «де?» або на яких носіях розміщувати рекламне повідомлення та «чому?», тобто якою має бути медіа-стратегія.
По-друге, «як часто має відбуватися контакт цільової аудиторії з рекламою?», тобто визначення/кореляція охоплення та частотності з урахуванням цінової ефективності або питання медіа-стратегії (планування графіка
розміщення реклами на певний період, який здатний забезпечити бажану частоту контактів із носієм для максимальної кількості цільових споживачів)Медіа-носій (англ. vehicle) – конкретна форма медіа-каналу на якому
розміщується рекламне звернення. Наприклад: медіа-канал – ТБ, медіаносій – будь-який серіал або медіа-канал – преса, медіа-носій – журнал «Ліза».
Медіа-планування – процес формування оптимальної системи розміщення рекламного звернення для цільової аудиторії.
2. 1. Сутність та мета маркетингу.
2. Еволюція концепцій маркетингу.
3. Основні поняття маркетингу.
4. Суб’єкти маркетингу.
План
3. Саме слово «маркетинг» з’явилося в США
в процесі пошуку місцевими фермерами ринку
збуту для своєї продукції.
Йшлося про «оволодіння ринком»
(Market Getting).
Пізніше з цих двох слів утворилося
«marketing».
Сутність та мета
4. Факти та хронологія
виникнення
ХVII ст. – в Токіо відкрився перший у світі універмаг.
1880 р. – видано книжку Г.Х.Веле “Реклама” (Німеччина).
1902-05
рр.
навчальні дисципліни „Маркетинг продукції” та „Методи маркетингу” включено до навчальних
програм провідних університетів США.
1908 р. – створено першу маркетингову дослідницьку фірму (США).
1911 р. – організовано перші відділи маркетингу у складі управлінського апарату корпорацій США.
1914 р. – видано книжку В.Матейї та Р.Зейферта „Реклама купця” (Німеччина).
1915 р. – створено асоціацію викладачів курсу реклами в США.
1926 р. – створено Американську національну асоціацію викладачів маркетингу та реклами.
1931 р. – створено Американське товариство маркетингу.
1936 р. – вихід першого випуску журналу „Маркетинг” (США).
1964 р. – вихід першого випуску журналу „Маркетингові дослідження” (США).
1967 р. – вихід першого випуску журналу „Маркетингові новини” (США).
1974 р. – вихід першого в СРСР збірника перекладів „Маркетинг”.
5. Отже, маркетинг, як ринкова теорія бере свій
початок з 1902 р., коли в ряді провідних
університетів США почав читатися курс лекцій із
проблем раціональної організації руху товарів.
У 1937 р. з’явилася перша маркетингова
організація:
«Американська маркетингова асоціація»
(АМА)
Маркетинг як ринкова теорія
6. Маркетинг- це наука, яка дає знання про ринок,
закони його функціонування, поведінку покупців на
ринку.
Маркетинг (за АМА) – це процес планування,
втілення задуму, ціноутворення, просування та реалізації
ідей товарів та послуг через обмін, що задовольняє цілі
окремих осіб та організацій.
Маркетинг — вид людської діяльності,
спрямованої на задоволення потреб через обмін. (Філіп
Котлер)
Визначення маркетингу
7. Маркетинг як філософія бізнесу – означає
орієнтацію всієї діяльності фірми (від
проектування до збуту товарів) - на задоволення
потреб споживачів.
У зв’язку з цим вихідною ідеєю маркетингу
є ідея людських проблем та їх ефективне
вирішення.
Маркетинг як філософія бізнесу
8. Концепція маркетингу – це система
поглядів, які визначають орієнтацію
маркетингової діяльності на певних етапах її
розвитку.
Еволюція концепцій маркетингу
10. - Потреба:
- Суб'єктивне відчуття людиною нестачі чого-
небудь, завжди пов'язане з намаганням
позбутися чи принаймні зменшити це відчуття.
-Потреби не мають предметної форми.
Основні поняття маркетингу
12. - Побажання (запити):
- зовнішня форма виявлення потреб, тобто
потреби, які набрали конкретної специфічної
предметної форми згідно із особистістю
індивіда та його системою цінностей.
Основні поняття маркетингу
13. - Цінності:
-це важливі і значущі з погляду конкретної
людини предмети, дії, спосіб життя, ідеї і т. п.;
-це загальні переконання стосовно того, що
добре, що погано або що є несуттєвим у житті.
-Цінності можуть бути особисті і соціальні,
матеріальні і духовні.
Основні поняття маркетингу
14. - Попит:
- це побажання споживачів з урахуванням
їхньої купівельної спроможності.
Основні поняття маркетингу
15. Види попиту на товари і послуги
негативний
нульовий
попит, що постійно зменшується
непостійний (нерегулярний, сезонний)
креативний
латентний
повноцінний
оманливий
інфляційний
повсякденний (перманентний)
небажаний (нераціональний)
ажіотажний
особливий
16. - Товар:
— це все, все те, що можна запропонувати
на ринку для задоволення потреб споживачів
(вироби, послуги, особистості, політичні партії,
ідеї, види діяльності, земельні ділянки тощо).
Основні поняття маркетингу
17. Групи товарів за
призначенням
товари
споживчого попиту
Товари
Промислового
призначення
товари повсякденного попиту
товари попереднього вибору
товари специфічного попиту
товари пасивного попиту
сировина
напівфабрикати
матеріали
будинки і споруди
комплектуючі
допоміжне обладнання
18. - Послуги: результати певних дій, що дають корисний ефект.
Розрізняють послуги з технічного обслуговування і ремонту,
консультативні, лізингові, виробничі (підготовка сировини чи матеріалів
для виробничого споживання), навчальні, транспортні, інформаційні,
рекламні, аудиторські, юридичні та інші.
Послуга як товар має низку особливостей, що позначаються на її
маркетингу, як от:
нематеріальність — послугу неможливо випробувати заздалегідь
(до її придбання);
зміна її якості в часі (якісна нестабільність через залучення в різний
час різних людей до надання послуги);
невіддільність від постачальника;
неможливість зберігання (нагромадження запасів).
Основні поняття маркетингу
19. Вартість— це комплексне поняття, яке включає споживчу
вартість, мінову вартість та вартість споживання.
Споживча вартість оцінюється якістю товару, його цінністю,
створенням певної корисності для споживача.
Щоб отримати цю користь, покупець має чимось пожертвувати.
Грошовим виразом вартості товару є його відпускна ціна (мінова
вартість).
Вартість споживання — це витрати на експлуатацію чи
комерційне використання товару, тобто на його технічне
обслуговування та ремонт.
Основні поняття маркетингу
20. Задоволення: — це співвідношення корисності
товару до його ціни.
Чим більше значення такого співвідношення, тим більше
задоволення отримає споживач, придбавши певний товар.
Основні поняття маркетингу
21. Задоволення потреб споживачів відбувається через
здійснення обміну.
ОБМІН — це акт отримання від певного об'єкта того чи
іншого блага з пропозицією натомість чогось іншого.
Розрізняють бартерний і товарно-грошовий обмін.
Основні поняття маркетингу
22. Ринок — це інститут чи механізм, який об'єднує
покупців і продавців товарів чи послуг, де покупці хочуть і
спроможні щось купити, а продавці — заінтересовані в продажу
товарів і згодні на обмін.
Основні поняття маркетингу
23. Ринок продавця - має місце тоді, коли D значно
перевищує S (дефіцит товарів) Більше влади у виробників, більш
активними діячами ринку виступають покупці.
Ринок покупця – (пропозиція перевищує попит) більше
влади мають покупці, а більш активними діячами ринку вимушені
бути продавці.
Класифікація ринку залежно від
співвідношення попиту та пропозиції
24. цільові ринки (одна або кілька груп споживачів,
на які спрямовано маркетингову програму
підприємства),
побічні ринки (сукупність споживачів, які час від
часу купують продукцію підприємства, але не є його
постійними клієнтами);
зона байдужості (споживачі, бажання яких не
відповідають можливостям підприємства щодо їх
задоволення).
Класифікація ринку залежно від міри відповідності
продукції під-ва побажанням споживачів