У статті проведено змістовний аналіз фінансового забезпечення туристичних підприємств як об'єкту обліку. Охарактеризовано особливості законодавства та створення фінансового забезпечення туристичними компаніями в Україні. Запропоновано механізм удосконалення обліку фінансового забезпечення туристичного підприємства. The article conducted profound analysis of the financial provision of tourism enterprises as object of accounting. Characterized the features of the legislation and a financial provision of tourism companies in Ukraine. Proposed the mechanism of improvement of accounting financial provision of tourist enterprises. Посилання: Король, Світлана Яківна, & Туник, Олександр Миколайович. (2014). Облік фінансового забезпечення туристичного підприємства. Збірник наукових праць хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту. науковий журнал № 7.2014. економічні науки, хмельницький, 2014, 286–295. http://doi.org/10.5281/zenodo.495723
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Published on Feb 20, 2017
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Ми вітаємо ініціативи зі створення Експортно-кредитного агенства. Водночас, на нашу думку, прийнятий Закон містить значну кількість неузгодженостей та суперечностей, які негативно впливатимуть на створення та ефективність функціонування ЕКА в Україні.
Стратегія розвитку фінсектора України до 2025 рокуMinfinDocs
Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Мінфін та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
Published on Oct 12, 2016
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно)
Смарт-туризм: система взаємовідносин в дестинації, Туник О. МOleksandr Tunyk
В статті розглянуті теоретичні, методологічні та практичні засади складових взаємовідносин суб’єктів в туристичній дестинації згідно елементів смарт-міста. Визначені ключові елементи взаємовідносин за концепцією смарт-туризму на регіональному рівні. Аргументовано особливості системи взаємовідносин на прикладі смарт-дестинації. Посилання: Туник, Олександр. (2017). Смарт-туризм: система взаємовідносин в дестинації. Міжнародний туристичний бізнес : зб. наук. ст. студ. денної і заочної форми навч. / відп. ред. А. А. Мазаракі. – київ : київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2017, 329–335. http://doi.org/10.5281/zenodo.1144667
Гейміфікація як маркетинговий тренд туристичних подорожей, Туник О. М.Oleksandr Tunyk
Взаємодія з туристами на всіх етапах (до візиту, під час, після) супроводжується різними формами маркетингових комунікацій з боку суб’єктів туристичної та суміжних сфер діяльності, а також безпосередньо дестинацій. Новітнім трендом комунікацій із споживачами туристичних послуг виступає гейміфікація, яка створює механізми співучасті туристів в бізнес-процесах. Посилання: Туник, Олександр Миколайович. (2017). Гейміфікація як маркетинговий тренд туристичних подорожей. Збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Ефективність підприємницької діяльності: маркетинговий аспект" (pp. 60–63). Zenodo. http://doi.org/10.5281/zenodo.1005248
More Related Content
Similar to Облік фінансового забезпечення туристичного підприємства, Король С. Я., Туник О. М.
Published on Feb 20, 2017
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Ми вітаємо ініціативи зі створення Експортно-кредитного агенства. Водночас, на нашу думку, прийнятий Закон містить значну кількість неузгодженостей та суперечностей, які негативно впливатимуть на створення та ефективність функціонування ЕКА в Україні.
Стратегія розвитку фінсектора України до 2025 рокуMinfinDocs
Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Мінфін та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
Published on Oct 12, 2016
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно)
Similar to Облік фінансового забезпечення туристичного підприємства, Король С. Я., Туник О. М. (20)
Смарт-туризм: система взаємовідносин в дестинації, Туник О. МOleksandr Tunyk
В статті розглянуті теоретичні, методологічні та практичні засади складових взаємовідносин суб’єктів в туристичній дестинації згідно елементів смарт-міста. Визначені ключові елементи взаємовідносин за концепцією смарт-туризму на регіональному рівні. Аргументовано особливості системи взаємовідносин на прикладі смарт-дестинації. Посилання: Туник, Олександр. (2017). Смарт-туризм: система взаємовідносин в дестинації. Міжнародний туристичний бізнес : зб. наук. ст. студ. денної і заочної форми навч. / відп. ред. А. А. Мазаракі. – київ : київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2017, 329–335. http://doi.org/10.5281/zenodo.1144667
Гейміфікація як маркетинговий тренд туристичних подорожей, Туник О. М.Oleksandr Tunyk
Взаємодія з туристами на всіх етапах (до візиту, під час, після) супроводжується різними формами маркетингових комунікацій з боку суб’єктів туристичної та суміжних сфер діяльності, а також безпосередньо дестинацій. Новітнім трендом комунікацій із споживачами туристичних послуг виступає гейміфікація, яка створює механізми співучасті туристів в бізнес-процесах. Посилання: Туник, Олександр Миколайович. (2017). Гейміфікація як маркетинговий тренд туристичних подорожей. Збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Ефективність підприємницької діяльності: маркетинговий аспект" (pp. 60–63). Zenodo. http://doi.org/10.5281/zenodo.1005248
Смарт-місто: інноваційна туристична дестинація, Ткаченко Т. І., Туник О. М.Oleksandr Tunyk
Туризм є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури країни та мегаполісів світу. В умовах децентралізації державного управління в Україні розвиток туризму повинен стати одним із стратегічних завдань подальшої стабілізації та соціально-економічного зростання країни, окремих територіально-адміністративних одиниць (АТО), дестинацій. Прогресивною та безальтернативною площиною вирішення цих завдань повинні стати інноваційні технології та інфраструктурні рішення. Посилання: Ткаченко, Тетяна Іванівна, & Туник, Олександр Миколайович. (2015). Смарт-місто: інноваційна туристична дестинація. Туристичний бізнес: Світові тенденції та національні пріорітети. Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 10-річчя кафедри туристичного бізнесу (20 листопада 2015 року) (pp. 248–250). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна. http://doi.org/10.5281/zenodo.495709
Правове та державне регулювання туризму у США, Опанасюк Н. А., Туник О. М.Oleksandr Tunyk
Трансформаційні процеси та конфлікти у сучасному світі формують потребу у глибокому дослідженні та впровадженні правових механізмів захисту прав та безпеки туристів. Дослідження правової системи США, як одного з найбільших експортерів та імпортерів туристів у світі (за даними UNWTO), дозволить виявити та акумулювати ефективні правові норми країни, які доцільно використовувати в державному управлінні інших держав світу. Посилання: Опанасюк, Наталія Анатоліївна, & Туник, Олександр Миколайович. (2015). Правове та державне регулювання туризму у США. United States of America in the modern world: politics, economics, law, society (pp. 458–461). Львів: Центр американських студій ФМВ ЛНУ ім. І. Франка. Матеріали видано за підтримки Українського Фулбрайтівського кола, Програми імені Фулбрайта в Україні, Інституту міжнародної освіти (США). http://doi.org/10.5281/zenodo.495713
Smart-туризм: новітні технології та виклики сучасності, Туник О. М.Oleksandr Tunyk
Функціонування сфери туризму супроводжується безперервним кругообігом інформації, від розподілу й використання якої залежить конкурентноздатність всіх елементів глобалізованого ринку. Нові вимоги суспільства до необхідності змін у способах і засобах надання туристичних послуг, потреба у інноваціях в умовах сталого розвитку, забезпечення довготривалих контактів з партнерами та споживачами туристичних послуг із використанням «розумних технологій», є актуальною науковою та прикладною проблемою. Зазначені зміни обумовлені процесами розвитку інформаційного суспільства в країні та його трансформуванням в суспільство знань. Посилання: Туник, Олександр Миколайович. (2015). Smart-туризм: новітні технології та виклики сучасності. Творчий пошук молоді – курс на ефективність: тези доповідей VІ Міжнародної науково-теоретичної конференції молодих учених, аспірантів, студентів, 25 лютого 2015 р. (pp. 401–402). Хмельницький: ХКТЕІ. http://doi.org/10.5281/zenodo.495715
Український туристичний імідж на міжнародному ринку: проблеми та перспективи ...Oleksandr Tunyk
Популяризація країни і створення позитивного іміджу за кордоном є однією з найважливіших складових дипломатичних та економічних завдань кожної держави. В євроінтеграційних умовах зростання туристичного інтересу до різних країн і народів, імідж країни відносяться до найважливіших факторів, що впливають на вибір іноземними туристами місця відпочинку. Зарубіжний досвід розвинених країн Європейського союзу свідчить, що правильно підібраний туристичний бренд країни («брендинг країни») впливає на кінцевий вибір туриста. Посилання: Туник, Олександр. (2014). Український туристичний імідж на міжнародному ринку: проблеми та перспективи розвитку. In Актуальні проблеми міжнародних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених : [16 жовт. 2014 р., Київ] (pp. 69–71). Київ: Київ : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин, Наук. т-во студентів та аспірантів; [орг. ком.: Копійка В.В. та ін.]. http://doi.org/10.5281/zenodo.495714
Захист прав туристів в країнах ЄС, Туник О. М.Oleksandr Tunyk
Визначальним фактором стимулювання розвитку туристичних відносин, від появи сфери туризму в світі й до її розквіту, була та залишається проблема, пов’язана з недостатньою уніфікованістю вимог законодавств країн світу щодо переміщення туристів, надання туристичних й пов’язаних з ними послуг та захисту прав туристів. Тому, особливо актуального значення в сучасній туристичній діяльності набуває консумерський рух та нормативно-правове регулювання у цьому напрямку. Посилання: Туник, Олександр Миколайович. (2014). Захист прав туристів в країнах ЄС. In Актуальні проблеми товарознавства, торговельного підприємництва та захисту прав споживачів: міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. (Київ, 13 берез. 2014 р.) : тези доп. (pp. 35–38). Київ: КНТЕУ. http://doi.org/10.5281/zenodo.495720
Облік фінансового забезпечення туристичного підприємства, Король С. Я., Туник О. М.
1. Збірник наукових праць
286 Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
УДК 338.48:336
Король С. Я., к.е.н.,
доцент кафедри бухгалтерського обліку
Київського національного
торговельно-економічного університету
Туник О. М.,
студент Київського національного
торговельно-економічного університету
ОБЛІК ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
У статті проведено змістовний аналіз фінансового забезпечення
туристичних підприємств як об’єкту обліку. Охарактеризовано особливості
законодавства та створення фінансового забезпечення туристичними
компаніями в Україні. Запропоновано механізм удосконалення обліку
фінансового забезпечення туристичного підприємства.
Ключові слова: фінансове забезпечення, туристична діяльність,
банківська гарантія, облік в туризмі, туристичне підприємство,
бухгалтерський облік.
The article conducted profound analysis of the financial provision of tourism
enterprises as object of accounting. Characterized the features of the legislation and
a financial provision of tourism companies in Ukraine. Proposed the mechanism of
improvement of accounting financial provision of tourist enterprises.
Keywords: financial provision, tourism activity, bank guarantee, accounting in
tourism, tourism enterprise, accounting.
Постановка проблеми. Туризм є однією з найбільш перспективних
галузей світової та вітчизняної економіки, потенціал якої стабільно зростає.
Функціонування підприємств сфери туризму супроводжується безперервним
2. Економічні науки. №7.2014 287
кругообігом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання
доходів, їхнього розподілу й використання.
Разом із тим, туризм є діяльністю, що потребує сприятливих економічних
умов для розвитку та залучення значних обсягів фінансових ресурсів,
правильного здійснення обліку туристичної діяльності. Тому питання розгляду
фінансової складової функціонування туристичної галузі є важливими на
практичному і теоретичному рівні. Особливу роль в цьому питанні відіграє
проблема захисту прав туристів, яка повною мірою залежить від дієвого
механізму фінансового забезпечення на туристичному підприємстві.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фінансово-економічні
проблеми розвитку сфери туризму піднімаються в роботах українських
науковців. Досить змістовним є дослідження А. Кулінської [8] щодо
особливостей фінансового механізму в туристичній галузі, де основними
завданнями фінансового забезпечення є досягнення максимальної ефективності
використання наявних фінансових ресурсів і сприяння залученню усіх
тимчасово вільних коштів на державному рівні. А. Охріменко [10] у своєму
дослідженні щодо фінансових аспектів функціонування туристичної галузі
розглядає механізм бюджетного фінансування туристичної діяльності та
визначає основні напрямки покращення фінансового забезпечення. Загальні
фінансово-економічні проблеми обґрунтовує С. Захарчук [6], де зазначає, що
«туристична галузь – це галузь, яка при порівняно невеликих витратах може
дати значний прибуток, адже оборотність капіталу у цій галузі у 4 рази вища,
ніж у середньому в інших галузях світового господарства, при цьому витрати
на створення одного робочого місця в інфраструктурі туризму в 20 разів менші,
ніж у промисловості». В. Кифяк [7] розглядає питання фінансового
забезпечення з точки зору організації туризму та охарактеризовує особливості
його відображення у фінансовій звітності, а В. Гуменюк [4] розглядає фінансове
забезпечення суб’єктів туристичної діяльності на регіональному рівні.
Не зважаючи на значний доробок наукових досліджень щодо фінансових
аспектів розвитку туристичної галузі, ряд проблем потребує подальших
3. Збірник наукових праць
288 Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
досліджень. Це зокрема питання створення дієвого механізму фінансового
забезпечення туристичних підприємств, його обліку та контролю.
Мета статті і постановка завдання. Метою статті є розробка
рекомендацій щодо організації та методики бухгалтерського обліку
фінансового забезпечення туристичної діяльності в Україні. Поставлена мета
зумовила необхідність вирішення наукових завдань: вивчення основних умов
створення фінансового забезпечення туристичних підприємств та
обґрунтування організації і методики його обліку, встановлення основних
напрямів удосконалення та шляхів вирішення зазначених проблемних питань з
можливістю реалізації на практиці.
Виклад основного матеріалу. У процесі своєї безпосередньої діяльності
кожне туристичне підприємство несе відповідальність перед туристами. Ця
відповідальність стосується обсягу та якості наданих послуг. Але, на практиці,
виникають конфліктні ситуації, коли обіцяна якість і кількість послуг не
надаються. Як свідчить статистика складена (на основі методики "Таємний
покупець") С. Мельниченко, в результаті моніторингу 58 туристичних офісів на
території України встановлено, що загальний рівень якості послуг є
задовільним (76.9 %) [9].
Фінансове забезпечення в туризмі має особливості характерні лише для
цієї галузі. Під фінансовим забезпеченням суб’єктів господарювання
туристичної галузі слід розуміти акумулювання фінансових ресурсів з метою
покриття витрат діяльності суб’єктів сфери туризму. Регулювання фінансового
забезпечення туристичної діяльності здійснюється на основі загального та
спеціального нормативно-правового поля, яке встановлює умови
започаткування та ведення туристичного бізнесу, формування, розподілу та
використання фінансових ресурсів суб’єктами господарювання [4].
Згідно Закону України «Про туризм» туроператор і турагент зобов'язані
здійснювати фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності
(гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами [2]. Для
покриття своєї відповідальності за збитки, що можуть бути заподіяні туристу з
4. Економічні науки. №7.2014 289
вини підприємства, вони повинні надати підтвердження фінансового
забезпечення своєї відповідальності, в установленому порядку (визначеному в
гарантії). У разі виникнення конфліктних ситуацій відшкодування збитків
кожній із сторін відбувається за рішенням суду.
Будь-які суми, надання яких гарантується фінансовим забезпеченням
цивільної відповідальності туроператора (турагента), використовуються
виключно для задоволення вимог, що висуваються на підставі та за наявності
обставин [2]:
відшкодування збитків, заподіяних туристу в разі виникнення
обставин неплатоспроможності туроператора (турагента);
внаслідок порушення процесу про визнання туроператора (турагента)
банкрутом;
покриття витрат туриста з його повернення (туроператором виїзного
туризму) в місце постійного проживання (перебування);
відшкодування вартості ненаданих послуг, передбачених договором.
Підтвердженням створення фінансового забезпечення туристичною
фірмою є договір про надання банківської гарантії. Банківська гарантія в
туризмі є письмовим зобов’язанням банку сплатити кредитору (бенефіціару –
туристу) гарантовану суму, у випадку отримання письмової вимоги, яка
свідчить про невиконання боржником (принципалом – туроператор/турагент)
своїх зобов’язань, передбачених умовами гарантії. Фактично гарантія являється
тристоронньою угодою між туристом (бенефіціаром), туристичною компанією
(принципалом) та банком (гарантом).
Виплати здійснюється відповідною кредитною установою на підставі
заяви туриста, договору на туристичне обслуговування (ваучера) та документів,
що підтверджують невиконання туроператором (турагентом) договірних
зобов'язань. Відомості про наявність і розмір фінансової гарантії мають
зазначатися в договорах на туристичне обслуговування (підставою для цього
повинен бути договір з кредитною установою).
5. Збірник наукових праць
290 Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
Конкретні умови надання гарантії фінансового забезпечення туристичній
фірмі визначаються банківською установою самостійно (табл.1).
Таблиця 1
Вітчизняна практика умов надання гарантії фінансового забезпечення
банківськими установами туристичній фірмі
Банк
Застава
(коефіцієнт)
Вартість гарантії (банківська комісія) Макси-
мальний
термінпри відкритті гарантії щорічна
ПриватБанк
Депозит (у гривні
1:1,15, у валюті 1:1)
0,2% (макс. 5000 грн.)
3%
(мін. 100 грн.)
5 років
Райффайзен
Банк Аваль
Депозит (1:1) 0,2% (мін. 200 грн.) 2% 5 років
УкрСиббанк
Депозит (1:1,1),
нерухомість (1:2)
0,2% (мін. 80 євро,
макс. 800 євро)
2-4% 1 рік
UniCredit
Bank™
Депозит (1:1,03) -
4%
(мін. 100 євро)
5 років
ВТБ Банк Депозит (1:1)
1% (мін. 500 грн.,
макс. 5000 грн.)
- 5 років
Хрещатик Депозит (1:1) Для туроператора: 1000 грн. 8000 грн. 5 років
Виступати забезпеченням депозиту може застава будь-якого типу. Така
гарантія зазвичай забезпечується за допомогою депозиту, іноді використовують
нерухомість. Коефіцієнт покриття гарантії заставою-депозитом розраховується
як добуток розміру застави до суми гарантії. У більшості банків він становить 1
(розмір депозиту дорівнює розміру гарантії). В окремих випадках
передбачається розмір депозиту, що складає суму у розмірі 110–120% від суми
гарантії. При цьому коефіцієнт у разі застави-нерухомості, очікувано, більший
ніж у разі грошової застави – зустрічаються гарантії у розмірі до 125–150%
вартості нерухомості.
Поповнення і дочасне часткове зняття «заставного майна» до закінчення
терміну гарантії майже неможливі, оскільки для цього необхідно змінити
договір застави. Відповідне майно або грошові кошти обмежені у використанні.
Максимальний термін дії договору між туристичною фірмою та
банківською установою щодо гарантії (фінансового забезпечення) становить
5 років, що слід враховувати при організації обліку платежів за договором про
банківську гарантію.
6. Економічні науки. №7.2014 291
Слід наголосити, що депозит-застава не вилучається банком у разі
настання гарантійного випадку, вартість банківських послуг з надання гарантії
виплачується не за рахунок застави. Депозит повертається суб’єкту-вкладнику
після закінчення терміну його дії. Лише у разі прострочених туристичним
підприємством регулярних платежів банку за договором гарантії можливий
позов до суду. У разі не надання оплачених туристом послуг турагентом через
провину третьої сторони (наприклад, у випадку банкрутства туроператора,
перевізника чи готелю), гарантія туристу виплачується, а заставу-депозит
повертають турагенту в повному обсязі.
Зазначимо, що деякі банки вимагають як умову надання гарантії для
туристичній фірмі укладання договору страхування відповідальності або
підприємницьких ризиків. Відповідно збільшуються витрати туристичної
фірми, пов’язані з обслуговуванням фінансового забезпечення.
Оперативний контроль за наданням та оплатою туристичних послуг в
установлений термін веде бухгалтерія туристичної фірми у журналі реєстрації
документів і контролю за наданням послуг [5].
Отже, умовами надання фінансового забезпечення туристичному
підприємству банківською або кредитною установою є застава у формі
нерухомості або грошова застава (депозит), а також можливий і без заставний
варіант.
Крім того, кожний з цих варіантів передбачає банківську комісію
через відповідні платежі (див. табл.1):
1. Одноразовий платіж при відкритті гарантії.
2. Щорічні платежі (1 раз на рік, щомісячно або щоквартально).
3. Комбіновані платежі (платіж при відкритті гарантії та щорічні платежі).
Разові виплати зазвичай складають 0,1-0,2% гарантії для туроператорів,
іноді дещо більше для турагентів (або може бути встановлено фіксований
еквівалент). Щорічна комісія складає найчастіше 1-2% річних. Якщо розглядати
туроператорську гарантію на суму 20 тис. євро терміном дії 1 рік, то в
7. Збірник наукових праць
292 Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
середньому на ринку її вартість складає 300-380 євро на рік. Вартість таких
гарантій турагенту становить 150-250 євро.
Фінансове забезпечення як об’єкт бухгалтерського обліку знаходить
відображення у фінансовій звітності туристичного підприємства та має свої
особливості обліку. Візьмемо за основу балансову модель, яка об’єднує групи
показників, що характеризують фінансову стійкість туристичного підприємства
в умовах ринкової економіки [7]:
П3П2П1А4А3А2А1 , (1)
де А1 − грошові кошти і фінансові вкладення;
А2 − дебіторська заборгованість;
A3 − запаси і затрати;
А4 − основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення;
П1 – короткотермінова кредиторська заборгованість;
П2 − довгострокова кредиторська заборгованість;
П3 – власний капітал.
В цій формулі активи згруповані в міру ліквідності, а пасиви − в міру
терміновості.
Застава під фінансову гарантію та відповідні платежі відображаються в
балансі (звіті про фінансовий стан) туристичного підприємства у складів
активів (табл. 2).
Слід підкреслити необхідність дотримання принципу нарахування та
відповідності доходів і витрат підприємства.
Як було показано вище, витрати у сумі одноразових платежів при
відкритті гарантії є обов’язковою (неминучою) умовою створення фінансового
забезпечення і його роботи протягом всього періоду гарантії. Отже, відповідні
витрати, як такі, що забезпечують одержання економічних вигод протягом
кількох звітних періодів, визнаються шляхом систематичного розподілу між
відповідними звітними періодами (п. 8 ПСБО 16 «Витрати») [3]. Визнання
регулярних платежів по комісійній винагороді банку також має свої
особливості: вони не можуть бути пов’язані з доходом певного періоду через
8. Економічні науки. №7.2014 293
те, що їх сума не залежить від суми отриманого доходу (чи його відсутності) у
кожному окремому звітному періоді. Тому такі витрати відображаються у
складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені
(п. 7 ПСБО 16 «Витрати»).
Таблиця 2
Банківська гарантія як об’єкт бухгалтерського обліку
Елемент розрахунків
за банківською гарантією
Об’єкт обліку
Активи Пасиви
А1 А2 А3 А4 П1 П2 П3
Застава нерухомістю Основні засоби +
Грошова застава
Грошові кошти, обмежені у
використанні
+
Банківська комісія при відкритті гарантії на термін:
- понад 1 рік
Довгострокова дебіторська
заборгованість
+ +
- не більше 1 року Витрати майбутніх періодів + +
Регулярна банківська комісія:
- щорічна Витрати майбутніх періодів + +
- щомісячна
Поточна дебіторська заборго-
ваність (витрати періоду)
+
Методика відображення в бухгалтерському обліку господарських
операцій, пов’язані з отриманням гарантії фінансового забезпечення, наведена в
табл. 3.
Таблиця 3
Відображення в бухгалтерському обліку банківської комісії
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
1. Внесення застави нерухомістю
10
(субрахунок
«Основні
засоби у
заставі»)
10
2. Внесення застави у грошовій формі
31
(субрахунок
«Заставний
депозит»)
31
3. Перерахування банківської комісії:
- разовий платіж при відкритті гарантії на термін понад 1 рік 18 31
- разовий платіж при відкритті гарантії на термін 1 рік 39 31
- регулярний щорічний платіж 39 31
9. Збірник наукових праць
294 Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
- регулярний щоквартальний платіж 37 31
4. Списання банківської комісії на витрати поточного періоду:
- разового платежу за умови гарантії на термін понад 1 рік
37 (39) 18
93 37 (39)
- разового платежу за умови гарантії на термін 1 рік 93 39
- регулярного щорічного платежу 93
Продовження табл. 3
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
- регулярного щоквартального платежу 93 37
- регулярного щомісячного платежу 93 31
5. Відображення зобов’язань перед банкам у разі прострочення
комісійних платежів
93 68
6. Утримання із суми заставного депозиту суми несплаченої
комісії при поверненні або іншому списанні застави банком
68
31
(субрахунок
«Заставний
депозит»)
Висновки. Проведене дослідження дозволило визначити особливості
фінансового забезпечення та пов’язаних з ним витрат як об’єкту
бухгалтерського обліку. Удосконалення організації та методики їх
бухгалтерського обліку дозволить забезпечити повне і достовірне відображення
інформації про діяльність туристичного підприємства у фінансовій звітності,
належний контроль і аналіз формування та використання фінансової гарантії,
правильне визнання, оцінку та розподіл відповідних витрат за періодами, а
отже і коректне визначення фінансових результатів діяльності туристичного
підприємства на основі дотримання принципу нарахування та відповідності
доходів і витрат підприємства.
Список використаних джерел:
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон
України від 16.07.1999 № 996-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua
2. Про туризм: Закон України від 15.09.1995 № 324/95 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua
10. Економічні науки. №7.2014 295
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати",
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua
4. Гуменюк В.В. Фінансове забезпечення суб'єктів господарювання
туристичної галузі: дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Володимир
Володимирович Гуменюк. Прикарпатський національний ун-т ім. Василя
Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006. – 220 арк.: рис., табл.
5. Гура Н.О. Облік видів економічної діяльності: підручник / Н.О. Гура.
− К.: Центр учбової літератури, 2010. − 392 с.
6. Захарчук С. Фінансово-економічні проблеми функціонування
туристичної галузі / С. Захарчук // Економіка. Управління. Інновації.
Електронне наукове фахове видання, 2010. – №1 (3).
7. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф.
Кифяк. − Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. − 300 с.
8. Кулінська А. Особливості фінансового механізму державного
управління суб’єктами невиробничої сфери (на прикладі туристичної галузі
України) / А. Кулінська // Ефективність державного управління: Збірник
наукових праць, 2009. – Вип. 18/19. – С.468-476.
9. Мельниченко С. Методика дослідження якості обслуговування на
туристичних підприємствах / С. Мельниченко. – К.: Вісник Київ. нац. торг.-
екон. ун-т, 2012. № 1. – С. 24-33.
10. Охріменко А.Г. Фінансові аспекти функціонування туристичної галузі
/ А.Г. Охріменко // Збірник наукових праць Національного університету
державної податкової служби України, 2011. – № 1. – С. 394-403.