Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року на замовлення Громадської спілки «Форум Українського Партнерства» серед працівників наукових установ Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова, 64% опитаних заявляють, що ситуація в українській науці погіршується.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року на замовлення Громадської спілки «Форум Українського Партнерства» серед працівників наукових установ Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова, 86% опитаних вважають, що науковці повинні займатися популяризацією науки
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року на замовлення Громадської спілки «Форум Українського Партнерства» серед працівників наукових установ Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова, 86% опитаних вважають, що науковці повинні займатися популяризацією науки
83% українців вважають себе патріотами своєї країни. У порівнянні з аналогічним періодом 2014-го загальна кількість патріотично настроєних громадян майже не змінилася. Лише 10% висловили протилежні міркування.
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групових та соціологічного досліджень на тему: «Хто ми: Портрет українців очима українців». Соціологічне дослідження було проведене серед 5000 респондентів у п’яти макрорегіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас.
ЗВІТ за результатами експертного опитування представників освітньої галузі України: викладачів вищих навчальних закладів, наукових й адміністративних співробітників, представників студентського самоврядування щодо стану вивчення питань з європейської інтеграції, змісту курсів, навчальних програм і форм роботи
У результаті першої та другої частини соціологій «Хто ми» було виявлено, що так звані європейські цінності посідають у свідомості українців важливе місце. Проте Європа у сприйнятті наших громадян постає у доволі обмеженій та однобокій формі. Значна частина українців сприймають Європу як інструмент поліпшення власного соціально-економічного становища і запоруку мати свободу дій та ро- бити все, що завгодно, але при цьому, щоб були порядок, стабільність, рівність, справедливість. Іншими словами, щоб були гарантії збереження незмінності звичного середовища та його правил. Інша, складніша частина європейських цін- ностей, пов’язана з нематеріальними речами, значною мірою не сприймається українцями, або вважається не пріоритетною і не надто важливою.
Також було виявлено, що для більшості українців притаманний як антропоцен- тризм. Проте загальнолюдські цінності можуть стати шляхом до згладжування розколу між регіонами у майбутньому, за умови правильної державної політики. Також тема сімейних цінностей взагалі відсутня в ідеологічному наративі держави, хоча сім’я є одним із головних ідентифікаторів українців.
У травні – червні ц.р. "Український Інститут
Майбутнього” провів дослідження експертної думки з
приводу сучасного стану та напрямків розвитку
засобів масової інформації.
На питання відповіли 33 респондентів, серед яких
були журналісти, медіа-менеджери, медіа-експерти,
викладачі журналістики, науковці, спеціалісти із
комунікацій з політичних, бізнесових та громадських
кіл.
Напрямками дослідження „Майбутнє українських
медіа” стала якість сучасних українських засобів
масової інформації; коло теми, що, на думку
експертів, потребують більшої уваги журналістів;
рівень довіри респондентів до ЗМІ; прогнози щодо
розвитку або занепаду різних типів медіа
За результатами проведеного дослідження
підготовлено цей аналітичний звіт.
Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед м...Катерина Сопова
Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених : кол. моногр. / за заг. ред. Н. Г. Сорокіної, А. Є. Артюхова,І. О. Дегтярьової. – Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2017. – 169 с.
Дослідження громадської думки щодо ситуації у країні під час пандемії COVID-1...mResearcher
За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування Info Sapiens, проведеного 25-29 березня, 49% українців повністю або скоріше впевнені в правильності дій Президента в контексті боротьби з коронавірусом, а 45% — зовсім або не дуже впевнені.
83% українців вважають себе патріотами своєї країни. У порівнянні з аналогічним періодом 2014-го загальна кількість патріотично настроєних громадян майже не змінилася. Лише 10% висловили протилежні міркування.
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групових та соціологічного досліджень на тему: «Хто ми: Портрет українців очима українців». Соціологічне дослідження було проведене серед 5000 респондентів у п’яти макрорегіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас.
ЗВІТ за результатами експертного опитування представників освітньої галузі України: викладачів вищих навчальних закладів, наукових й адміністративних співробітників, представників студентського самоврядування щодо стану вивчення питань з європейської інтеграції, змісту курсів, навчальних програм і форм роботи
У результаті першої та другої частини соціологій «Хто ми» було виявлено, що так звані європейські цінності посідають у свідомості українців важливе місце. Проте Європа у сприйнятті наших громадян постає у доволі обмеженій та однобокій формі. Значна частина українців сприймають Європу як інструмент поліпшення власного соціально-економічного становища і запоруку мати свободу дій та ро- бити все, що завгодно, але при цьому, щоб були порядок, стабільність, рівність, справедливість. Іншими словами, щоб були гарантії збереження незмінності звичного середовища та його правил. Інша, складніша частина європейських цін- ностей, пов’язана з нематеріальними речами, значною мірою не сприймається українцями, або вважається не пріоритетною і не надто важливою.
Також було виявлено, що для більшості українців притаманний як антропоцен- тризм. Проте загальнолюдські цінності можуть стати шляхом до згладжування розколу між регіонами у майбутньому, за умови правильної державної політики. Також тема сімейних цінностей взагалі відсутня в ідеологічному наративі держави, хоча сім’я є одним із головних ідентифікаторів українців.
У травні – червні ц.р. "Український Інститут
Майбутнього” провів дослідження експертної думки з
приводу сучасного стану та напрямків розвитку
засобів масової інформації.
На питання відповіли 33 респондентів, серед яких
були журналісти, медіа-менеджери, медіа-експерти,
викладачі журналістики, науковці, спеціалісти із
комунікацій з політичних, бізнесових та громадських
кіл.
Напрямками дослідження „Майбутнє українських
медіа” стала якість сучасних українських засобів
масової інформації; коло теми, що, на думку
експертів, потребують більшої уваги журналістів;
рівень довіри респондентів до ЗМІ; прогнози щодо
розвитку або занепаду різних типів медіа
За результатами проведеного дослідження
підготовлено цей аналітичний звіт.
Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед м...Катерина Сопова
Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених : кол. моногр. / за заг. ред. Н. Г. Сорокіної, А. Є. Артюхова,І. О. Дегтярьової. – Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2017. – 169 с.
Дослідження громадської думки щодо ситуації у країні під час пандемії COVID-1...mResearcher
За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування Info Sapiens, проведеного 25-29 березня, 49% українців повністю або скоріше впевнені в правильності дій Президента в контексті боротьби з коронавірусом, а 45% — зовсім або не дуже впевнені.
РЕЗУЛЬТАТИ РЕГІОНАЛЬНОГО ОПИТУВАННЯ У ДОНЕЦЬКІЙ ТА ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХmResearcher
Регіональне дослідження громадської думки проведене в Донецькій та Луганській областях Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром політичної соціології (із залученням мережі фірми «Юкрейніан Соціолоджі Сервіс») протягом 18 лютого – 2 березня 2020 року. Загалом у кожній з областей було опитано по 500 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками як вік, стать та місце проживання. Теоретична похибка вибірка не перевищує 3,5%.
Регіональне дослідження громадської думки проведене в Донецькій та Луганській областях Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром політичної соціології (із залученням мережі фірми «Юкрейніан Соціолоджі Сервіс») протягом 18 лютого – 2 березня 2020 року. Загалом у кожній з областей було опитано по 500 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками як вік, стать та місце проживання. Теоретична похибка вибірка не перевищує 3,5%.
Психоемоційний стан українців на карантиніmResearcher
Вибіркова сукупність: І хвиля (27-28.03 2020) – 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4.04.2020) – 1700 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею “POLLARIS"
Українці в умовах протидії коронавірусуmResearcher
Проект Rubicon — це віддалене CATI-опитування ролінгового формату. А саме кожен день ми опитуємо однаковий розмір вибіркової сукупності (N=200), репрезентативно статті, віку, населеному пункту та регіону проживання України. Таким чином, ми накопичуємо загальний масив даних, що складається із результативних щоденних масивів. Це дозволяє не тільки отримувати оперативні дані, а і відслідковувати динаміку щоденно або через певний проміжок часу (що особливо актуально у нестандартних умовах розвитку суспільства, а саме це зараз спостерігається в Україні). При закінченні проекту ми плануємо вийти на вибірку у 1600 респондентів та проаналізувати результати дослідження у декількох векторах. Отже, до вашої уваги результати роботи 28-30 березня 2020 р. із вибіркою в 609 респондентів. Надалі при більшому накопиченні вибірки ми будемо оновлювати ці результати.
Емоції і поведінка українців на карантиніmResearcher
Вибіркова сукупність: 1300 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Терміни проведення: 1-2 квітня 2020 року. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Ставлення до медичної реформи в УкраїніmResearcher
Вибірка: репрезентує доросле населення України (окрім Криму та непідконтрольних територій (НПКТ) на Сході України) за такими показниками як стать, вік, регіон проживання та тип населеного пункту.
Вибірка: репрезентує доросле населення України (окрім Криму та непідконтрольних територій (НПКТ) на Сході України) за такими показниками як стать, вік, регіон проживання та тип населеного пункту.
Дослідження громадської думки щодо ситуації в країні під час пандемії COVID-19mResearcher
Вибірка дослідження складає 809 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,4%.
Как жители Беларуси рагируют на коронавирус?mResearcher
Исследовательская компания Satio, которая провела онлайн-опрос среди жителей Беларуси на тему их отношения к коронавирусу. Участие приняли 1002 человека в возрасте от 18 до 64 лет.
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ ПІД ЧАС КАРАНТИНУmResearcher
Вибірка: репрезентує доросле населення України (окрім Криму та непідконтрольних територій (НПКТ) на Сході України) за такими показниками як стать, вік, регіон проживання та тип населеного пункту.
Ми, Factum Group, аналітична й креативна команда
однодумців, українців, професіоналів, що люблять свою
країну, запускаємо соціальну ініціативу YOUкраїна
Опрос проводился в период с 24 января по 2 февраля 2020 года. Опрошено 1804 респондента в возрасте от 18 лет и старше. Выборка репрезентирует население Украины по полу, возрасту, типу населенного пункта и региону проживания (за исключением неподконтрольных территорий Донецкой и Луганской областей, АР Крым, и г. Севастополь). Метод опроса – личное формализованное интервью (face-to-face). Максимальная погрешность выборки не превышает +/-2,4%.
Оцінка рівня соціальної безпеки в умовах поширення коронавірусної інфекціїmResearcher
Фахівцями Поліського національного університету спільно з Житомирською міською радою та регіональними ЗМІ проведено анонімне онлайн-опитування громадян України, метою якого був збір емпіричного матеріалу щодо поведінки та настроїв населення в умовах оголошення ПКІ та впровадження карантинних заходів. Збір та обробка даних проведена у середовищі ArcGis.
2. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 2
Методологія
o Дослідження проведене на замовлення Громадської спілки «Форум Українського Партнерства»
o Терміни проведення: 4-30 вересня 2017 року
o Вибірка: 1000 науковців з 35 наукових установ у 5 містах (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів).
3. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 3
РЕЗЮМЕ
• Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою
«Рейтинг» у вересні 2017 року на замовлення Громадської спілки «Форум
Українського Партнерства» серед працівників наукових установ Дніпра,
Києва, Львова, Одеси та Харкова, 64% опитаних заявляють, що ситуація в
українській науці погіршується. Про стабільність ситуації говорять 23%, про
покращення – лише 8%, Найгірші оцінки стану справ давали доктори наук та ті,
хто має стаж роботи в науці більше 20 років.
• 46% опитаних вчених зазначили, що погіршується стан справ в науковій
установі, у якій вони працюють. 30% заявили про стабільність і лише 18% –
про покращення. У цьому випадку частіше за інших про погіршення говорили
кандидати наук та ті, у кого науковий стаж більше 10 років.
• Стосовно стану справ з медіа, які висвітлюють новини науки та інновацій 41%
заявили про стабільність справ, 29% сказали, що справи у цій сфері погіршилися
та 12% сказали, що вони покращуються. Знову ж таки про погіршення найчастіше
говорили доктори наук та ті, у кого стаж роботи більше 20 років.
• Водночас, найоптимістичніші оцінки серед науковців стосовно свого
власного наукового розвитку. Про покращення у цьому випадку заявили 40%
опитаних, про стабільність – 37%, про погіршення – лише 10%. 13% не змогли
оцінити стан власних справ. Дещо гірше про свій розвиток говорили ті, у кого
найвищий науковий ступінь та найбільший стаж роботи.
• 47% опитаних вважають, що сьогодні найбільше сприяють розвитку науки в
Україні окремі науковці, винахідники та спеціалісти. Про науково дослідницькі
установи такої думки 35%, про вищі навчальні заклади – 33%, про Національну
академію наук – 28%. 16% вважають, що розвитку науки сприяє Міністерство
освіти і науки України, стільки ж так думають про громадські об’єднання, фонди,
центри розвитку інновацій, коворкінг-центри. По 8% так зазначали про бізнес-
структури та медіа, що висвітлюють новини науки та інновацій, і лише 4% – про
загальноосвітні навчальні заклади (школи та гімназії).
• Натомість 74% вважають, що саме Міністерство освіти і науки України
повинно сприяти розвитку науки України. 65% вважають, що це повинна
бути Національна академія наук. 37% такої думки про науково-дослідницькі
установи, 28% – про вищі навчальні заклади, 14% – про бізнес-структури, 9-10%
медіа або громадські об’єднання чи центри, по 6% – загальноосвітні заклади або
ж окремі науковці чи винахідники.
• 66% опитаних науковців вважають, що державі, приватним структурам,
громадським ініціативам потрібно проводити політику популяризації серед
молоді отримання професійно-технічної освіти замість вищої. 23% мають
протилежну думку, 11% не змогли відповісти на це питання. Найчастіше
погоджувалися із цим твердження доктори наук та ті, хто має найбільший
науковий стаж.
• 52% вважають, що сьогодні існує запит на розробки українських вчених та
винахідників від міжнародних корпорацій, 32% мають протилежну думку
щодо цього. Стосовно вітчизняних бізнес структур та особливо органів
державної влади думки цілком протилежні: більше половини вважають, що
запиту від цих структур на вітчизняні наукові розробки немає. Натомість
третина з цим не згодна. Щодо медіа та громадських фондів ситуація схожа із
попередньою: чверть вважає, що подібний запит існує, половина вважає інакше.
• 60% вважають, що у найближчому майбутньому Україна найбільше
потребує інновацій, винаходів у галузі медицини. По 50% такої думки про
галузі енергетики та сільського господарства, 46% – електроніки, програмування,
телекомунікацій. Третина вважають, що інновацій потребують авіація та космічна
галузі, військово-промисловий комплекс, машинобудування, 22% – хімічна
промисловість, 18-19% – металургія і важка промисловість та транспорт, від 10%
до 12% такої думки про автомобілебудування, будівництво, легку промисловість
та видобування корисних копалині.
• Натомість серед галузей науки, які на думку науковців, мали б стати
стратегічними пріоритетами для розвитку та інновацій в Україні у
найближчому майбутньому, найчастіше обирали технічні науки
(машинобудування, електротехніка, інформатика та інші) – 75%. Про
медичні, фізико-математичні науки, як стратегічні пріоритети, заявляли половина
опитаних. Біологічні, сільськогосподарські та хімічні науки – від 40% до 45%. Про
військові науки такої думки 19%, економічні науки, державне управління,
педагогічні науки – від 11% до 13%, психологічні, політичні, історичні, юридичні,
філософські, філологічні науки та мистецтвознавство – менше 10%.
4. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 4
8
18
12
40
23
30
41
37
5
6
18
13
64
46
29
10
Вiтчизняної науки
Наукової установи, у якiй Ви працюєте (якщо
працюєте у кiлькох, оцiнiть основну
установу)
Медiа, що висвiтлюють новини науки та
iнновацiй
Свiй власний науковий розвиток
Ситуація покращується Ситуація не змінюється Важко відповісти Ситуація погіршується
Як Ви оцінюєте розвиток за останні п’ять років…
5. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 5
7
7
11
9
5
18
18
22
26
33
5
6
6
4
5
71
70
62
61
59
Київ
Днiпро
Одеса
Львiв
Харкiв
Ситуація покращується Ситуація не змінюється
Важко відповісти Ситуація погіршується
4
9
8
15
4
6
11
18
21
28
38
21
22
27
4
4
7
8
2
4
8
74
66
57
39
72
68
54
Бiльше 20 рокiв
10-20 рокiв
5-10 рокiв
Менше 5 рокiв
Доктор наук
Кандидат наук
Без наукового ступеня
Науковий ступінь, стаж
Міста
Як Ви оцінюєте розвиток за останні п’ять років вітчизняної науки?
6. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 6
16
17
10
20
28
27
30
41
27
27
8
6
3
10
6
50
48
47
44
41
Львiв
Днiпро
Харкiв
Київ
Одеса
Ситуація покращується Ситуація не змінюється
Важко відповісти Ситуація погіршується
16
17
18
26
15
16
22
30
27
30
37
35
27
31
4
8
10
5
5
6
8
50
48
42
32
46
51
39
Бiльше 20 рокiв
10-20 рокiв
5-10 рокiв
Менше 5 рокiв
Доктор наук
Кандидат наук
Без наукового ступеня
Науковий ступінь, стаж
Міста
Як Ви оцінюєте розвиток за останні п’ять років наукової установи, у якій Ви працюєте (якщо
працюєте у кількох, оцініть основну установу)?
7. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 7
14
13
14
9
10
37
34
43
44
50
17
23
17
21
15
33
31
27
27
26
Київ
Одеса
Днiпро
Львiв
Харкiв
Ситуація покращується Ситуація не змінюється
Важко відповісти Ситуація погіршується
7
14
18
15
7
10
16
35
45
46
48
36
42
43
21
19
13
15
18
19
18
37
23
23
22
39
28
23
Бiльше 20 рокiв
10-20 рокiв
5-10 рокiв
Менше 5 рокiв
Доктор наук
Кандидат наук
Без наукового ступеня
Науковий ступінь, стаж
Міста
Як Ви оцінюєте розвиток за останні п’ять років медіа, що висвітлюють новини науки та
інновацій?
8. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 8
36
33
49
38
46
39
39
33
42
32
11
15
9
13
17
15
13
11
8
7
Київ
Харкiв
Одеса
Днiпро
Львiв
Ситуація покращується Ситуація не змінюється
Важко відповісти Ситуація погіршується
35
38
47
52
39
39
43
40
38
34
30
36
40
33
11
18
10
9
10
12
15
14
6
9
9
15
9
9
Бiльше 20 рокiв
10-20 рокiв
5-10 рокiв
Менше 5 рокiв
Доктор наук
Кандидат наук
Без наукового ступеня
Науковий ступінь, стаж
Міста
Як Ви оцінюєте розвиток за останні п’ять років свій власний науковий розвиток?
9. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 9
Як Ви вважаєте, хто сьогодні НАЙБІЛЬШЕ СПРИЯЄ розвитку науки в Україні?
НЕ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ВІДПОВІДЕЙ
5
4
1
4
8
8
16
16
28
33
35
47
0 10 20 30 40 50
Важко вiдповiсти
Жоден з них
Iнше
Загальноосвiтнi навчальнi заклади (школи, гімназії)
Медiа, що висвiтлюють новини науки та інновацій
Бiзнес-структури
Громадськi об`єднання, фонди, центри розвитку інновацій, коворкінг-
центри
Мiнiстерство освiти i науки України
Нацiональна академiя наук України
Вищi навчальнi заклади (університети, інститути, академії)
Науково-дослiдницькi установи
Окремi науковцi, винахiдники, спеціалісти
10. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 10
А хто, на Вашу думку, ПОВИНЕН СПРИЯТИ найбільше розвитку науки в Україні?
НЕ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ВІДПОВІДЕЙ
2
0
2
6
6
9
10
14
28
37
65
74
0 20 40 60 80
Важко вiдповiсти
Жоден з них
Iнше
Окремi науковцi, винахiдники, спецiалiсти
Загальноосвiтнi навчальнi заклади (школи, гiмназiї)
Громадськi об`єднання, фонди, центри розвитку iнновацiй, коворкiнг-
центри
Медiа, що висвiтлюють новини науки та iнновацiй
Бiзнес-структури
Вищi навчальнi заклади (унiверситети, iнститути, академiї)
Науково-дослiдницькi установи
Нацiональна академiя наук України
Мiнiстерство освiти i науки України
11. 36
30
13
10
11
Однозначно так
Швидше так
Швидше ні
Однозначно ні
Важко відповісти 30
37
32
40
34
36
41
28
35
35
42
43
33
30
29
29
28
30
32
30
29
24
37
29
16
10
12
10
12
11
9
11
14
12
11
9
12
13
17
11
15
14
7
17
15
13
10
12
9
10
9
11
11
9
11
15
8
17
2
9
Менше 5 рокiв
5-10 рокiв
10-20 рокiв
Бiльше 20 рокiв
Без наукового ступеня
Кандидат наук
Доктор наук
Днiпро
Харкiв
Одеса
Львiв
Київ
Міста, науковий ступінь, стаж
група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 11
Як Ви вважаєте, чи потрібно державі, приватним структурам, громадським ініціативам
проводити політику популяризації серед молоді отримання професійно-технічної освіти
замість вищої?
12. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 12
5
4
6
7
14
21
24
22
27
38
25
22
9
12
16
29
30
38
36
22
21
21
25
19
10
Громадськi фонди та об`єднання
Медiа, що висвiтлюють новини науки та
iнновацiй
Органи державної влади
Вiтчизнянi бiзнес структури
Мiжнароднi корпорацiї
Однозначно так Швидше так Важко відповісти Швидше ні Однозначно ні
Як Ви вважаєте, чи є сьогодні запит від перелічених інституцій на розробки українських
вчених та винахідників?
13. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 13
В яких галузях, на Вашу думку, Україна найбільше потребує інновацій, винаходів у
найближчому майбутньому?
НЕ БІЛЬШЕ П’ЯТИ ВІДПОВІДЕЙ
2
5
10
10
11
12
18
19
22
31
33
34
46
50
50
60
0 20 40 60
Важко вiдповiсти
Iншi
Видобування корисних копалин
Легка промисловiсть
Будiвництво
Автомобiлебудування
Транспорт
Металургiя та важка промисловiсть
Хiмiчна промисловiсть
Машинобудування
Вiйськово-промисловий комплекс
Авiацiя та космiчна галузь
Електронiка, програмування, телекомунікації
Сiльське господарство
Енергетика
Медицина
14. група РЕЙТИНГ | Стан української науки: думки вчених | жовтень 2017 14
Які з цих галузей науки, на Вашу думку, мали б стати стратегічними пріоритетами для
розвитку та інновацій в Україні у найближчому майбутньому?
НЕ БІЛЬШЕ П’ЯТИ ВІДПОВІДЕЙ
2
3
2
3
4
4
4
5
7
11
13
13
19
40
43
45
52
53
75
0 20 40 60 80
Важко вiдповiсти
Iнше
Мистецтвознавство
Фiлологiчнi науки
Фiлософськi науки
Юридичнi науки
Iсторичнi науки
Полiтичнi науки
Психологiчнi науки
Педагогiчнi науки
Державне управлiння
Економiчнi науки
Вiйськовi науки
Хiмiчнi науки
Сiльськогосподарськi науки
Бiологiчнi науки
Фiзико-математичнi науки
Медичнi науки
Технiчнi науки (машинобудування, електротехніка, інформатика...)
15. Соціологічна група «РЕЙТИНГ»
01010, г. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, оф.3
(+380 44) 254-3693
(+380 44) 254-3694
http://ratinggroup.ua/
info@ratinggroup.com.ua
Контакти