International Conference 29 Sep 2017

1. Сімейно-правові аспекти
застосування новітніх
технологій у медицині
Ганна Гаро,
адвокат, кандидат
юридичних наук, Голова
Комітету сімейного
права ВГО «Асоціація
адвокатів України»,
Керівник Юридичної
фірми “ГАРО та
ПАРТНЕРИ”

2. Напевно всі погодяться з тим, що найбільша цінність будь-якої людини – це її
сім’я.
Разом з тим, багато родин у цілому світі на шляху до здорової та щасливої сім’ї
(яку безперечно важко уявити без дитячого сміху) стикаються із проблемами
безпліддя та необхідністю застосування провідних технологій, що пропонує
сучасна медицина у цій сфері.
Згідно відомостей Європейської асоціації репродукції людини та ембріології,
кожна з шести пар у світі переживає проблему безпліддя щонайменше одного
разу протягом репродуктивного періоду.
За даними досліджень в Україні, на даний момент спостерігається демографічна
криза і саме застосування новітніх технологій в медицині може бути одним із
способів її подолання.

3. Новітні технології в медицині, зокрема в сфері
лікування безпліддя та використання ДРТ
розвиваються досить стрімко.
Луїза Браун - перша у
світі дитина «із пробірки»
з'явилася на світ у 1978 р.
у клініці Кембриджського
університету, а зараз у
світі уже є близько п’яти
мільйонів людей, котрі
народилися в результаті
медичного втручання.

4. Лише 20 років пройшло з першого успішно
проведеного в Україні запліднення жіночої
яйцеклітини in vitro (З0 листопада 1984
року).
А нещодавно у ЗМІ була опублікована
новина про те, що на світ з'явилася перша
дитина, для зачаття якої була використана
нова технологія, що припускає участь ДНК
трьох осіб. Зокрема, у клітинах
новонародженої дитини наявне ДНК трьох
людей - її матері, батька і донора.
Вчені з Центру по лікуванню безпліддя
"Нова надія" у Нью-Йорку розробили новий
метод запліднення, який передбачає
перенесення ядра клітини, зокрема вони
вийняли ядро яйцеклітини матері і
перенесли його в яйцеклітину донора, з якої
також було видалено ядро.

5. вченими технологія дозволяє батькам з
рідкісними генетичними захворюваннями
мати здорових дітей. Лікарі вважають, що ця
методика відкриває нову еру в медичних
дослідженнях і може допомогти багатьом
іншим сім'ям в схожій ситуації.
В Україні такий новітній метод запліднення
законодавчо ніяк не врегульований, хоча
кандидат медичних наук, директор
репродуктивної клініки «Надія» Валерій Зукін
більше як пів року тому повідомив про успішну
реалізацію випробовування технології
«дитина трьох батьків».

6. Виникнення та впровадження новітніх технологій
у медицині спричиняє зародження та розвиток
нових сімейно-правових відносин та необхідність
їх законодавчого врегулювання.
Яскравим прикладом
цього є виникнення
таких понять як
«допоміжні
репродуктивні
технології»,
«запліднення in vitro»,
«сурогатне
материнство» тощо

7. Ч.7 ст. 281 ЦК України встановлює
норму, згідно з якою повнолітні
жінка або чоловік мають право за
медичними показаннями на
проведення щодо них лікувальних
програм допоміжних
репродуктивних технологій згідно з
порядком та умовами,
встановленими законодавством.
А ч. 1 ст. 290 ЦК України дозволяє
повнолітній дієздатній фізичній
особі бути донором крові, її
компонентів, а також органів та
інших анатомічних матеріалів та
репродуктивних клітин.
Разом з тим, впровадження нових правових
понять та інститутів зазвичай стикається із
проблемами правового регулювання даних
питань та наявності законодавчих прогалин у
цих сферах.

8. Інститут сурогатного материнства, який є різновидом
допоміжних репродуктивних технологій та полягає в тому, що
окремі або всі етапи зачаття і раннього розвитку ембріонів
здійснюються поза організмом генетичної матері,
спричинює виникнення цілого ряду правовідносин між
сурогатною матір’ю, біологічними батьками, а також
закладом охорони здоров’я, який здійснює програму
сурогатного материнства.

9. Окрім цього, у відповідні
правовідносини вступає і чоловік
сурогатної матері, який відповідно
до вітчизняного законодавства
повинен надати згоду на її участь у
програмі сурогатного
материнства.
Останній підписуючи відповідну
заяву зобов’язується не
встановлювати особу реципієнтів,
а також дитини, що народилась у
результаті проведеної лікувальної
програми ДРТ, та виконувати
умови договору між біологічними
батьками та своєю дружиною.

10. Вищезазначені правовідносини регулюються
Порядком застосування допоміжних
репродуктивних технологій в Україні,
затвердженим наказом Міністерства охорони
здоров’я України від 09.09.2013 № 787.

11. Разом з тим, ціла низка питань є неврегульованою,
наприклад у чинному законодавстві України відсутнє
правове визначення низки важливих понять, зокрема:
- «безпліддя», «ембріон», «сурогатне материнство»,
«генетичні батьки», тощо;
- не встановлено граничного віку осіб, щодо яких можуть бути
проведені ДРТ (допускається щодо осіб, які досягли 18 років,
однак відсутня верхня вікова межа, після досягнення якої ДРТ не
застосовуватиметься);
- не визначено чіткого правового статусу ембріона та
кріоембріона;
- відсутня процедура та чіткий порядок дій з вирішення
подальшої долі кріоембріонів у випадку смерті особи, що
залишила свої заморожені клітини чи у разі розлучення осіб,
яким належав ембріон.

12. Актуальними питаннями є:
- постмортальна репродукція
ембріонів, яйцеклітин та
сперми;
- правовий статус донорів
репродуктивного матеріалу та
фінансової компенсації за
донацію;
- необхідність генетичних
досліджень донорів;
- питання можливості та
порядку проведення наукових
досліджень з використанням
ембріонів людини.

13. Щодо сурогатного материнства, то
проблеми виникають у випадку, коли :
•сурогатна матір після народження дитини
не передає її біологічним батькам
•не підписує посвідчену згоду на запис
батьками дітей
•дитина народжується з певними вадами
здоров’я
• народжується декілька дітей замість
однієї дитини та біологічні батьки
відмовляються від них
•біологічні батьки не виконують умови
договору щодо належної оплати послуг
сурогатної матері
• біологічні батьки помирають під час
програми сурогатного материнства, тощо.

14. Існують прогалини у правовому регулюванні
застосування допоміжних репродуктивних
технологій для іноземців.
Зокрема, виникають труднощі при визначенні
материнства, батьківства та громадянства
дітей, народжених у результаті реалізації
програм сурогатного материнства.
Виникає також потреба дослідження
питання про переваги та ризики в’їзного
туризму з метою репродукції.

15. Вартим уваги є питання про практику
роботи Гаазької конференції з
міжнародного приватного права та
про перспективи запровадження
уніфікованого інструменту з метою
врегулювання міжнародно-правових
відносин сурогатного материнства,
зокрема:
- врегулювання питання юрисдикції
щодо встановлення батьківства;
- норм застосовуваного права;
- визнання та виконання судових рішень
щодо встановлення батьківства тощо.

16. Проблемні питання є і у перевезенні
біологічного матеріалу за межі митної
території України та його ввезенні в
Україну.

17. Окрема увага повинна бути
приділена збереженню лікарської
таємниці та відповідальності за
розголошення інформації, що
стала відома медичному
персоналу при проведенні ДРТ, в
тому числі при донації сперми чи
яйцеклітин та у разі сурогатного
материнства.
Також виникають запитання щодо
того, чи повинна в подальшому
дитина знати про те, хто була її
сурогатна матір і чи не буде
обмеження у такій інформації
порушенням прав дитини.
Окрім цього, потрібно провести межі та розуміти
відмінності між сурогатним материнством,
усиновленням та торгівлею людьми.

18. У сурогатного материнства та технологій ДРТ є свої прихильники і
критики та можна багато часу сперечатися про їх морально-етичний
аспект, однак однозначно можна констатувати одне:
за допомогою репродуктивних технологій радість
батьківства стає реальністю для тих людей, для яких
виношування вагітності та народження дитини є
неможливим чи ускладненим за медичними показаннями.

19. Таким чином, на даний момент сімейні та медичні
правовідносини в контексті ДРТ перебувають у тісному
взаємозв’язку, адже їх суб’єктами є подружжя або один із
подружжя, а успішне застосування ДРТ та впровадження
новітніх медичних технологій зумовлює появу нових сімейно-
правових відносин.

20. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
www.garopartners.com
моб. +380 67 390 65 17
+380 99 482 82 54
gannagaro@gmail.com