Червонокнижні організми смт Степанівка Сумського району Сумської області

3. Підсніжник — рід рослин родини
Амарилісових, підродини Amaryllidoideae.
Нараховує 20 видів. Більшість з них розквітають у
зимовий час, до весняного рівнодення, але деякі
види цих квітів розквітають ранньою весною і
пізно восени. Інші назви, що трапляються в
українській мові: пролісок, скоролісок, просерен
Багаторічні трав'янисті цибулинні рослини. Усі
представники роду мають квітки білого
забарвлення. В Україні підсніжники з'являються
наприкінці зими, ранньою весною. Коли бутон
підсніжника розкривається, спочатку розходяться
три зовнішні, довгі чисто-білі листочки, потім
відкриваються три внутрішні, коротші. Усередині
заховано шість тичинок і маточка.

4. Лі́лія лісова́ — багаторічна цибулинна рослина,
один з видів роду Лілія родини лілійних.
Лілія лісова — єдиний вид лілій, який росте в
Україні в дикорослому стані. Українська народна
назва — сара́нка.
Стебло прямостояче, нерозгалужене, зелене або
з червонуватими крапками, голе або опушене, 50—
150 см заввишки. Листки цілокраї, еліптично-
ланцетовидні; верхні й нижні — чергові, середні —
зібрані по 5—8 у кільце, більші за нижніх і верхніх.
Цибулина яйцевидна, квітки правильні, двостатеві,
великі, ясно-пурпурові, з темно-фіолетовими
плямами, зібрані у верхівкові рідкі китиці. Квітки
мають довгі квітконіжкиюПлід —
коробочка. Цвіте у червні — липні.

5. Пі́вники сибі́рські — багаторічна
рослина родини півникових. Декоративна
культура. Трав’яниста рослина, 40-100 см
заввишки. Кореневище коротке, завширшки 0,9-
1,2 см, повзуче. Стебло заввишки до 80 см,
прямостояче, округле в перерізі. Стеблові листки
дрібні, при основі стеблеосяжні.
Суцвіття складається з 2-3 квіток завширшки 4-
7 см. Квітки синьо-фіолетові, зрідка білі,
запашні, сидячі, виростають в пазухах зверху
коричневих плівчастих приквітків. Тичинок три.
Плід — видовжено-овальна, тригранна коробочка,
довжина якої вдвічі перевищує ширину. Насіння
численне, сплюснуте, коричневе або світло-сіре.

6. Ви́ дра — рід ссавців родини
куницевих, представлений трьома
видами. Видри мешкають вздовж
морських скелястих берегів, а також -
вздовж берегів, що губляться серед дерев
і чагарників прісноводних водоймищ, які
надають їм надійний притулок.
Скорочення популяції цього виду
відбувалося із-за декількох причин -
забруднення води, полювання на них і
збільшення кількості автомобілів.

7. Глухар -це великий птах, причому самці
вдвічі більші за самиць. Літає не дуже добре,
але бігає швидко. Як і тетерук, токує, але звуки
при цьому видає інші — «клацання» та
«скиркання». При цьому глушець нічого не чує,
чим і користуються мисливці. Живляться
глушці рослинною їжею.
Самці важать в середньому 4 кг, самки - 2 кг.
У самців верх голови, шия і спина сірі з темним
малюнком, крила коричневі, зоб чорний з
зеленим металевим блиском, низ тіла темний з
великими білими плямами. Оперення самки з
поперечними темними і іржаво-охристими
смугами. Осілий птах, але іноді робить сезонні
кочівлі.

8. Заєць білий, або заєць-біляк — вид гризунів роду
Заєць з родини Зайцеві ряду Зайцеподібні. Тварина
середнього розміру, за складом тіла нагадує кроля.
Довжина тіла — 44-74 см, вага — 2,5-5,5 кг.
Забарвлення влітку буро-сіре, зимою — чисто біле.
Хвіст чисто сірий без чорного волосся, кінчики вух
чорні протягом всього року. Поширений в тундровій і
лісовій зонах північної півкулі, в Шотландії. В
Україні рідкісний звір, поширений в північній частині
північних областей - в українському Поліссі.
Веде присмерковий спосіб життя. Гін з середини
лютого, з перервами вагітності, до кінця липня. Буває
від 2 до 4 виводків. Вагітність 48–51 днів. Живиться
рослинною їжею: злаками, різною травою та
лісовими ягодами. Зимою їсть пагони та кору дерев,
сіно.

9. Сова́ довгохво́ста — птах родини Сововір
ряду Совоподібні. Сова великих розмірів, світло-
сірого забарвлення з довгим клиноподібним
смугастим хвостом і широкими крилами без темних
плям на згинах. Коли птах сидить, хвіст виступає
далеко за кінці складених крил. Має великі чорні
очі. Дзьоб жовтий. Між очима валики, утворені
білим пір'ям у вигляді вертикальних брів у формі
півмісяця. Пір'яні «вушка» відсутні. На грудях
малюнок з продовгуватих темних плям по білому
або сірувато-білому фоні. Самки більші за самців,
але такого ж забарвлення. Довжина тіла: 50—59 см,
розмах крил: до 115 см, маса самців: 540—730 г,
самок: 720—1200 г.

10. Вусач мускусний - з родини жуки вусачі ряду
Твердокрилі. Один з 10 видів палеарктичного роду.
Тіло довге, забарвлення блискучометалеве, зелене,
зрідка - бронзово-зелене. Передньоспинка з гострим
зубцем на боковому краї та горбкоподібним
підвищенням посередині.
Генерація дво- або трирічна. Літ (в жаркі години
дня), парування та відкладання яєць спостерігається з
червня до серпня. За весь період самка відкладає 90–
160 яєць у тріщини кори. Личинка спочатку
розвивається під корою, а потім в живій деревині, де і
заляльковується (в травні–червні).
Біотопи перебування виду (долини річок, пониззя
біля боліт, прибережні гаї) зумовлені присутністю в
них кормових дерев (верба, тополя). Частіше
зустрічається у верхньому ярусі дерев.