More Related Content
Similar to Пропозиції до плану першочергових дій з розвитку промисловості України
Similar to Пропозиції до плану першочергових дій з розвитку промисловості України (20)
More from UIFuture
More from UIFuture (20)
Пропозиції до плану першочергових дій з розвитку промисловості України
- 1. ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПЛАНУ ПЕРШОЧЕРГОВИХ ДІЙ З РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Київ 2017
- 2. 2 Зміст Резюме. План Першочергових дій з розвитку промисловості України...............................................4 Методика дослідження .........................................................................................................................10 1. ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ..............................................................................................................12 1.1. Добування кам’яного вугілля.....................................................................................................13 1.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................13 1.1.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................14 1.1.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр............................................................14 1.2. Добування нафти та природного газу .......................................................................................15 1.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................15 1.2.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................16 1.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр............................................................17 1.2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................17 1.2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики...........................................................................................................................................19 1.3. Виробництво залізорудної сировини........................................................................................27 1.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................27 1.3.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................28 1.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр............................................................29 1.3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................29 1.3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики...........................................................................................................................................30 2. МЕТАЛУРГІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ.....................................................................................................32 2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.........................................................................32 2.2. SWOT-аналіз.............................................................................................................................34 2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ..............................................................35 2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників..............................................35 2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики ..........................................................................................................................................................35 3. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА .........................................................................................................................40 3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.........................................................................40 3.2. SWOT-аналіз.............................................................................................................................42 3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ..............................................................42 3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників..............................................42 3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики ..........................................................................................................................................................43 4. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ................................................................................48 4.1. Виробництво добрив ..................................................................................................................49 4.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................49 4.1.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................50 4.1.3. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................51 4.2. Нафтопереробка..........................................................................................................................52 4.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................52 4.2.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................53 4.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр............................................................53 4.3. Виробництво фармацевтичної продукції..................................................................................54
- 3. 3 4.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................54 4.3.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................55 4.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр............................................................55 4.3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................55 4.3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики...........................................................................................................................................56 5. МАШИНОБУДУВАННЯ........................................................................................................................59 5.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.........................................................................59 5.2. SWOT-аналіз.............................................................................................................................60 5.3. Цільові показники роботи галузі та інструментарій їх досягнення.....................................62 5.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників..............................................62 5.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики ..........................................................................................................................................................63 6. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ...............................................................................................................65 6.1. Виробництво м’яса......................................................................................................................66 6.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................66 6.1.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................67 6.1.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр............................................................67 6.2. Виробництво олії.........................................................................................................................68 6.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................68 6.2.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................68 6.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр............................................................69 6.2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................69 6.2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики...........................................................................................................................................70 6.3. Виробництво молочної продукції..............................................................................................72 6.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................72 6.3.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................72 6.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр............................................................73 6.4. Виробництво хлібобулочної продукції......................................................................................74 6.4.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку.....................................................................74 6.4.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................74 Додатки ...................................................................................................................................................76
- 4. 4 Резюме. План Першочергових дій з розвитку промисловості України Пропозиції Кабінету Міністрів України щодо Плану першочергових дій з розвитку промисловості № п/п Назва заходу Відповідальні виконавці Пропозиції з розвитку видобування вуглеводнів 1.1 1.2 1.3 Створити робочу групу з представниками Асоціації газодобувних підприємств України з метою розробки законопроектів щодо впровадження нових форм співробітництва приватних та державних компаній в сфері видобування нафти і газу. Звернутися з листом до Голови Верховної Ради України з метою включення розроблених законопроектів до порядку денного пленарного засідання. Звернутися з листом до Голови ПАТ «Укргазвидобування» з метою рекомендувати проведення конкурсів із залучення приватного капіталу для фінансування проектів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів. Мінекономрозвитку Асоціація газодобувних підприємств України 2 Звернутися з листом до Голови Верховної Ради України про включення до порядку денного пленарного засідання Проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин» №5459 від 25.11.2016 р., та його прийняття як пріоритетного. Мінекономрозвитку 3 Розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів змін до наступних Постанов КМУ: № 594 «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами», № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування», № 870 «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу», №302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря», №423 «Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією», з метою врахування наступних пропозицій: Мінекономрозвитку Мінприроди
- 5. 5 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 3.6 3.7 3.8 3.9 3.10 3.11 - скасувати процедуру погодження проектів дослідно- промислової розробки та промислової розробки; - передати функціонал з затвердження проектів дослідно- промислової розробки та промислової розробки до Держгеонадр, а також встановити місячний термін для затвердження проектів цим органом за принципом мовчазної згоди; - скасувати наказ про введення родовища в дослідно- промислову розробку та промислову розробку; - скасувати отримання погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами від МВС та ДФС; - скасувати обов’язкову державну експертизи корисних копалин кожні 5 років; - скасувати отримання спеціального дозволу на водокористування та викиди для здійснення бурових робіт для пошуку (видобутку) вуглеводнів; - визначити чіткий перелік підстав для відмови у погодженні спеціального дозволу обласними радами, передати повноваження щодо погодження спеціального дозволу окремому структурному підрозділу Мінекології (наприклад, екологічній інспекції); - скасувати обов’язок погоджувати із Держгеонадра реалізацію геологічної інформації набутою надрокористувачем; - скасувати обов’язок купівлі геологічної інформації у Держгеонадра; - скасувати вимоги щодо необхідності сплати державного збору у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до спеціального дозволу; - скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр. Пропозиції з розвитку металургії 4 Доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі, із залученням галузевих асоціацій, розробити міжгалузевий баланс споживання металопродукції для формування сталого внутрішнього ринку продукції металургійної галузі, з метою створення інформаційної бази для формування економічної стратегії України Мінекономрозвитку Укрметалургпром, Укртрубопром, УкрФА, Федерація металургів України 5 Розробити і представити на розгляд Кабінету Міністрів обґрунтований механізм розрахунку рентних платежів для Мінекономрозвитку Мінфін
- 6. 6 видобутку залізної руди, з метою підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва Укрметалургпром Пропозиції з розвитку енергетики 6 Провести нараду з Головою НКРЕКП з метою доведення позиції Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо доцільності затвердження рівня регуляторної норми доходу у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та у сфері постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Мінекономрозвитку 7 7.1 7.2 7.3. Опрацювати питання щодо доцільності відміни дотаційних сертифікатів при експорті електроенергії: звернутися із запитом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості з метою проведення розрахунку наявного попиту та пропозиції на вугілля марки «Г» в Україні станом на травень 2017 р.; звернутися із запитом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості з метою проведення розрахунку збільшення оптової ринкової ціни на електроенергію в разі підвищення експорту електроенергії з України до 9 млрд. кВт/г за підсумками 2017 р. Розробити проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну дотаційних сертифікатів при експорті електроенергії» у разі якщо відміна дотаційних сертифікатів при експорті електроенергії матиме позитивний економічний ефект для економіки України. Мінекономрозвитку Міненерговугілля Пропозиції з розвитку машинобудування 8 Забезпечити моніторинг виконання заходів, передбачених Законом України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» №1792-19 від 20.12.2016 р., щодо створення та функціонування Експортно-кредитного агентства. Мінекономрозвитку 9 Забезпечити моніторинг виконання програми оновлення вагонного рухомого складу ПАТ «Укрзалізниця» у кількості не менше 10 000 напіввагонів на рік, з першочерговим залученням продукції українського виробництва. Мінінфраструктури 10 Створити міжвідомчу робочу групу з представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ, комітету Верховної Ради з бюджетної політики, Європейської бізнес асоціації, Торгово-промислової палати України, American Chamber of Commerce in Ukraine з метою розробки проекту Закону «Про Мінекономрозвитку
- 7. 7 створення вільної економічної зони, з метою стимулювання експорту продукції машинобудування та залучення іноземних інвестицій в створення складальних виробництв». 11 Забезпечити прискорення реалізації «Робочої домовленості між Європейським агентством з безпеки польотів (EASA) та Державною авіаційною службою України» від 16.01.2016 р. з метою надання допомоги з імплементації в Україні технічних вимог та стандартів EASA Мінінфраструктури Пропозиції з розвитку харчової промисловості 12 Забезпечити стимулювання переробки насіння ріпаку та соєвих бобів з подальшим експортом продукції з більшою доданою вартістю (олії): - опрацювати можливість введення експортних мит на насіння ріпаку та соєвих бобів; - звернутися з листом до Голови Верховної Ради України з метою включення до порядку денного пленарного засідання проект Закону «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» № 5508 від 08.12.2016 р. та його прийняття як пріоритетного. Мінекономрозвитку Мінагрополітики 13 Представлення позиції Міністерства економічного розвитку і торгівлі під час розгляду внесеного до Верховної Ради проекту Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів» №3871 від 02.02.2016 р., а саме: щодо недоцільності прийняття. Лист з обгрунтуванням додається. Мінекономрозвитку Пропозиції з розвитку хімічної промисловості 14 14.1 14.2 14.3 14.4 Створити міжвідомчу робочу групу з представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства охорони здоров’я, Європейської бізнес асоціації, American Chamber of Commerce in Ukraine, галузевих асоціацій або представників фармацевтичних виробників з метою формування спільної позиції щодо здійснення наступних законодавчих змін: - щодо впровадження положення Болар (Bolar Provision) - змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» для відміни додаткового 5-річного терміну патентного захисту на ліки - змін до Закону України «Про лікарські засоби» з метою скасування 5-річного терміну ексклюзивного захисту на оригінальні ліки - приєднання України до Угоди про співпрацю регуляторних органів в сфері лікарських засобів країн, що знаходяться в Мінекономрозвитку Міністерство охорони здоров’я
- 8. 8 асоціації з Євросоюзом (NCADREAC) Пропозиції з підвищення ефективності регулювання природних монополій 15 Розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів проекту Закону «Про діяльність Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері транспорту» Мінекономрозвитку Мінінфраструктури із залученням експертів Європейської Бізнес Асоціації, ACC 16 Забезпечити незмінність тарифів на вантажні перевезення ПАТ «Укрзалізниця» в 2017 р. до формування прозорого розрахунку тарифу, шляхом прийняття відповідного рішення при затвердженні фінансового плану ПАТ «Укрзалізниця». Мінекономрозвитку 17 Опрацювати питання допуску для перевезень по коліях ПАТ «Укрзалізниця» вагонів із навантаженням 25 т/вісь шляхом створення міжвідомчої робочої групи спільно з профільними інститутами. Мінекономрозвитку 18 Розробити та представити на розгляд Кабінету Міністрів України план заходів щодо організаційного та фінансового відокремлення вантажних та пасажирських перевезень провести повне організаційне та фінансове відокремлення вантажних та пасажирських перевезень. Мінекономрозвитку Мінінфраструктури 19 Забезпечити відкрите публічне обговорення із споживачами послуг інвестиційної програми ПАТ «Укрзалізниця», як природної монополії, не пізніше як за один місяць до моменту передачі проекту фінплану на погодження до Кабінету Міністрів України. Мінекономрозвитку Мінінфраструктури 20 Розробити і затвердити прозору методику формування портових зборів портів, що входять до складу ДП «Адміністрація морських портів України», як природної монополії, з метою забезпечення: - уніфікації розрахунку базових ставок портових зборів, впровадження єдиних засад формування і визначення їх розміру; - конкурентоздатного рівня вартості портових послуг, порівняно із іншими портами Чорного моря. Мінекономрозвитку Мінінфраструктури 21 Ініціювати внесення змін до Податкового кодексу, щодо виключення портових зборів, що передбачені ст. 22 Закону України «Про морські порти» із розрахунку фінансового результату для оподаткування податком на прибуток, зважаючи на цільовий характер справляння даних зборів. Мінекономрозвитку Мінінфраструктури Мінфін
- 9. 9
- 10. 10 Методика дослідження Результат нашого дослідження – перелік із 21 дії центральних органів виконавчої влади та законодавчих змін, які в перспективі 2017-2018 рр. дозволять залучити інвестиційного ресурсу на суму 2,3 млрд. дол. та створити 4,3 млрд. дол. ВВП додатково. «Пропозиції до Плану першочергових дій з розвитку промисловості України» підготовлено силами експертів економічних програм ГО «Український інститут майбутнього» у відповідь на доручення Міністерства економічного розвитку і торгівлі (Вих. №3802-04/3866-07 від 07.02.2017 р.). Даний документ містить дослідження стосовно: 1. Аналізу стану і динаміки показників галузей промисловості; 2. Виявлення можливостей і ризиків для кожної галузі (SWOT-аналіз); 3. Очікувані результати діяльності галузей в 2017-2018 рр.; 4. Інструменти для стимулювання розвитку галузей (перелік дій для стимулювання розвитку); 5. Обґрунтування, розрахунок економічного ефекту від реалізації вказаних дій. Дослідження стосується галузей, що займають більше 1% в структурі промислового виробництва України за підсумками 2016 р. Методологія виконання досліджень: 1. Кабінетні дослідження; 2. Анкетування профільних спеціалістів, представників підприємств галузей, що досліджуються, галузевих асоціацій, за участі Міністерства; 3. Інтерв’ювання керівників підприємств. Шаблони анкет, що надавалися для заповнення підприємствам та галузевим асоціаціям, наведені у Додатку 1. Перелік підприємств та галузевих асоціацій, яким надавалась анкета, наведений у Додатку 2. Роботу з відправлення анкет та отримання відповідей здійснювало Міністерство. Як результат, було відправлено анкети 61 підприємству та 24 галузевим асоціаціям. Отримано заповнених анкет-відповідей: 7 від підприємств, 5 від асоціацій. Розрахунок впливу інвестицій на ВВП здійснювався на основі умовного мультиплікатора інвестицій на рівні 3,5 як середнього значення для України в ретроспективі.
- 11. 11
- 12. 12 1. ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Індекси промислового виробництва, % до 2012 р. 0 20 40 60 80 100 120 2012 2013 2014 2015 2016 Добувна промисловість Добування кам'яного та бурого вугілля Добування сирої нафти та природного газу Добування металевих руд Джерело: Держстат України Обсяги видобування основних корисних копалин в Україні скорочуються. Найбільш відчутно знизився видобуток вугілля через втрату контролю над шахтами в зоні проведення АТО Обсяги реалізованої промислової продукції млрд. грн. млрд. дол. 0 50 100 150 200 250 2012 2013 2014 2015 2016 Джерело: Держстат України 0 5 10 15 20 25 2012 2013 2014 2015 2016 Добувна промисловість Добування кам'яного та бурого вугілля Добування сирої нафти та природного газу Добування металевих руд Капітальні інвестиції за видами промислової діяльності, млрд. грн. 0 5 10 15 20 25 30 35 2012 2013 2014 2015 9 міс. 2016 Добувна промисловість Добування кам’яного та бурого вугілля Добування сирої нафти та природного газу Добування металевих руд Джерело: Держстат України
- 13. 13 1.1. Добування кам’яного вугілля 1.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Видобуток кам’яного вугілля, млн. т 20,9 19,7 12,3 6,1 6,5 43,8 43,6 32,3 22,5 21,9 0 10 20 30 40 50 60 70 2012 2013 2014 2015 2016 Інше Енергетичне Коксівне Джерело: Держстат України Суттєве падіння видобутку вугілля сталося в 2014-2015 рр., оскільки більшість вугільних підприємств знаходиться на окупованій території. Станом на початок 2016 р., серед 90 шахт, що підпорядковані Міністерству енергетики та вугільної промисловості, лише 35 знаходяться на контрольованій території, з них працюючих – 24 підприємства. У зв’язку з припиненням транспортного сполучення з неконтрольованими територіями, в Україні спостерігаються дисбаланси між попитом та пропозицією на окремі марки вугілля. Так, існує дефіцит вугілля антрацитових марок, натомість маємо профіцит вугілля газових марок. Підприємства теплогенерації, зокрема Центренерго, працюють в напрямку переведення окремих блоків на споживання вугілля газових марок. Зростання обсягу видобутку енергетичного вугілля очікується за рахунок підприємств ДТЕК (Павлоградвугілля, Добропіллявугілля). Існує значний дефіцит коксівного вугілля, яке, наразі, імпортується з Російської Федерації. Металургійні підприємства відзначають ризик блокування поставок вугілля з РФ як критичний. За даними асоціації Укрметалургпром, припинення поставок вугілля з РФ, матиме наслідки у вигляді зменшення обсягів середньодобового виробництва чавуну і сталі на 70% від рівня березня 2017 року.
- 14. 14 Зовнішня торгівля кам’яним вугіллям млн. дол. тис. т 0 500 1 000 1 500 2 000 2 500 3 000 2012 2013 2014 2015 2016 Джерело: Державна фіскальна служба України 0,0 4,0 8,0 12,0 16,0 20,0 2012 2013 2014 2015 2016 Експорт Імпорт 1.1.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: Слабкі сторони: – значні запаси вугілля (3,7 млрд. т, яких приблизно вистачить на 40 років видобутку); – гарантований внутрішній ринок збуту (ТЕС, ТЕЦ, домогосподарства); – наявність науково-освітньої бази для підготовки кадрів та розвитку вуглевидобутку; – підтримка зайнятості в традиційних шахтарських містах. – непрозорий механізм ціноутворення; – складні геологічні умови видобутку вугілля; – висока аварійність шахт, в т.ч. через викиди метану; – висока ступінь зносу шахтного фонду; – низький рівень механізації видобутку на державних підприємствах; – низька якість вугілля; – висока собівартість видобутку, дотаційність; – тінізація видобутку вугілля («копанки»); – втрата контролю над шахтами, що знаходяться в зоні АТО. Можливості: Загрози: – перехід до видобутку та використання альтернативних кам’яному вугіллю видів палива: бурого вугілля, торфу, лігніту; – закриття нерентабельних шахт після створення умов для подальшого працевлаштування шахтарів. – виникнення аварійних ситуацій на шахтах; – зниження цін на вугілля, що не дозволить інвестувати в збільшення видобутку. 1.1.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Прогнозні обсяги видобутку кам’яного вугілля, млн. т Обсяг видобутку 2016 2017Е +/- - енергетичне 21,9 24,0 +10,0% - коксівне 6,5 6,5 -
- 15. 15 1.2. Добування нафти та природного газу 1.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Видобуток сирої нафти, млн. т Видобуток природного газу, млрд. куб. м 2,3 2,2 2,1 1,9 1,6 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 2012 2013 2014 2015 2016 Джерело: Держстат України 20,5 21,3 20,1 19,8 19,6 0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 2012 2013 2014 2015 2016 В Україні спостерігається падіння обсягів видобутку нафти і газу. Причиною цього є недостатнє інвестування в нове буріння та розвідку нових покладів. Нормальний темп падіння дебіту свердловин складає 5% на рік. Оператори ринку здебільшого розробляють родовища з виснаженими запасами. Компанії обмежують свої інвестиційні програми у зв’язку з надмірним податковим навантаженням. Діяльність з розвідки нових покладів практично не проводиться оскільки отримання нових спецдозволів на користування надрами має суттєву корупційну складову. Незважаючи на той факт, що Україна посідає 3-тє місце в Європі по запасах газу, в країні лише декілька активних гравців на ринку: Нафтогазвидобування (ДТЕК), Burisma Holdings, Смарт Енерджі, Геоальянс, JKX Oil. З України пішли великі міжнародні компанії: Shell (навіть оплативши штрафні санкції за розірвання угод про розподіл продукції) та Chevron, що є негативним сигналом іншим гравцям. Більшість спецдозволів видані непрофільним компаніям, що не мають необхідного досвіду та фінансових ресурсів для виконання такої діяльності. Відповідно, ліцензійні зобов’язання з обсягів буріння та геологорозвідувальних робіт не виконуються. Натомість, Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку газодобувної галузі, метою якої є забезпечення потреби України в газі за рахунок власного видобутку. Реалізація даної мети має єдину передумову – залучення
- 16. 16 інвестицій в галузь в сумі від 0,9 до 1,7 млрд. дол. щороку. Імпорт природного газу в Україну млрд. дол. млрд. куб. м 0 4 8 12 16 2012 2013 2014 2015 2016 0 10 20 30 40 2012 2013 2014 2015 2016 Джерело: Державна фіскальна служба України 1.2.2. SWOT-аналіз Добування нафти та природного газу Сильні сторони: Слабкі сторони: – наявність розвиненої інфраструктури з транспортування нафти і природного газу; – високий внутрішній попит; – значні запаси, доступні для видобутку. – низька технологічність видобутку; – надмірна зарегульованість та непрозорість процесу оформлення дозвільної документації (оформлення нового родовища займає 4 роки, оформлення нової свердловини – 2 роки); – наявність корупційної складової при отриманні спецдозволів; – складнощі з придбанням геологічної інформації; – високі ризики, пов’язані з втручанням силових органів у діяльність компаній; – низькі обсяги інвестицій на проведення геологорозвідувальних робіт; – відсутність іноземних гравців на українському ринку; – низький рівень розвитку внутрішнього ринку нафтопереробки; – відсутність сучасного сервісного ринку для обслуговування видобувних потужностей. Можливості: Загрози: – низький ступінь розробки запасів; – зростання інвестицій державних підприємств (за рахунок зниження рентних платежів, приведення ціни на газ до ринкового рівня, підвищення ефективності використання наявних коштів та вдосконалення тендерних процедур); – залучення іноземних інвесторів; – рейдерські атаки; – збереження непрозорих процедур в галузі; – неефективне використання коштів державними видобувними підприємствами; – погіршення цінової кон’юнктури; – введення тарифу $12,47 на вхід до ГТС для видобувних компаній з ІІ кварталу 2017 року (призведе до скорочення інвестиційних
- 17. 17 – відмова від імпорту газу в перспективі найближчих 5 років; – зниження податкового навантаження на підприємства галузі; – підвищення зацікавленості місцевих органів влади в розвитку нафтогазових проектів. програм газовидобувних підприємств на $250 млн., що еквівалентно близько 38 новим пробуреним свердловинам). 1.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Обсяг видобутку 2016 2017Е +/- 2018Е +/- Природний газ, млрд. куб. м 19,6 20,3 +3,6% 22,5 +5,5% Нафта сира, млн. т 1,6 1,5 -9,3% - - Джерело: Концепція розвитку газовидобувної галузі України, ПАТ Укрнафта 1.2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Досягнення цільових показників, що передбачені Концепцією розвитку газодобувної галузі, яка схвалена Розпорядженням КМУ №1079 від 28.12.2016 р., можливе за умови залучення в галузь інвестицій в сумі 6,5 млрд. грн. Інструменти, що дозволять залучити інвестиції в галузь: - запровадження стимулюючих рентних ставок за користування надрами для видобування газу з нових свердловин: 12% незалежно від глибини, замість діючих ставок 29%/14% шляхом прийняття проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин» №5459 від 25.11.2016 р.; - залучення приватного капіталу для проведення заходів з інтенсифікації видобутку газу зі свердловин законсервованого фонду ПАТ «Укргазвидобування». Для цього необхідно Міністерству енергетики та вугільної промисловості розробити юридичні форми співробітництва державних та приватних компаній з метою інтенсифікації видобутку газу, розробити умови за забезпечити проведення конкурсів із залучення приватного капіталу до реалізації заходів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів державними компаніями; - здійснення заходів по дерегуляції процедур отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інших дозвільних процедур в сфері недрокористування, а саме доцільно доручити Міністерству екології та природних ресурсів, Державній геологічній службі внести зміни до Постанов КМУ № 594 «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на
- 18. 18 користування надрами», № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування», № 870 «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу», №302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря», №423 «Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією» з метою врахування наступних пропозицій: - - скасувати процедуру погодження проектів дослідно- промислової розробки та промислової розробки; - - передати функціонал з затвердження проектів дослідно- промислової розробки та промислової розробки до Держгеонадр, а також встановити місячний термін для затвердження проектів цим органом за принципом мовчазної згоди; - - скасувати наказ про введення родовища в дослідно- промислову розробку та промислову розробку; - - скасувати отримання погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами від МВС та ДФС; - - скасувати обов’язкову державну експертизу корисних копалин кожні 5 років; - - скасувати отримання спеціального дозволу на водокористування та викиди для здійснення бурових робіт для пошуку (видобутку) вуглеводнів; - - визначити чіткий перелік підстав для відмови у погодженні спеціального дозволу обласними радами, передати повноваження щодо погодження спеціального дозволу окремому структурному підрозділу Мінекології (наприклад, екологічній інспекції); - - скасувати обов’язок погоджувати із Держгеонадра реалізацію геологічної інформації набутою надрокористувачем; - - скасувати обов’язок купівлі геологічної інформації у Держгеонадра;
- 19. 19 - - скасувати вимоги щодо необхідності сплати у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до спеціального дозволу; - - скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр. 1.2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики Застосування стимулюючих рентних ставок за користування надрами для видобутку природного газу Опрацювання питання щодо запровадження нової стимулюючої моделі оподаткування нафтогазовидобувних підприємств та розроблення і подання на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного законопроекту є одним із завдань Міністерства економічного розвитку і торгівлі спільно з Міністерством фінансів, Міністерством енергетики та вугільної промисловості, згідно Концепції розвитку розвитку газодобувної галузі, яка схвалена Розпорядженням КМУ №1079 від 28.12.2016 р. Розмір рентних ставок за користування надрами для видобування газу в Україні є завищеними порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи. То ж актуальність цього питання є високою. Ставки рентних платежів за користування надрами в різних країнах світу 0,7 2,2 5 6,6 7,7 9,9 10 12,5 15 29 0 5 10 15 20 25 30 35 Польща Іспанія Чехія Франція Болгарія Литва Хорватія Туреччина Румунія Україна Джерело: Асоціація газовидобувних підприємств України Проектом Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин» №5459 від 25.11.2016 р. передбачено зменшення ставки ренти за користування надрами для видобутку Україна програє конкуренцію за інвестиції в галузь своїм країнам-сусідам, що створюють більш сприятливі податкові умови. В Україні не працює жодна із великих міжнародних нафтогазових компаній
- 20. 20 природного газу із свердловин, що розпочаті бурінням до 01.01.2017 р. з 29%/14% (залежно від глибини), до 12% незалежно від глибини. Ставка 12% є середнім рівнем для європейських країн. Ефект від прийняття проекту Закону №5459: - залучення інвестиційного ресурсу в розмірі 1 млрд. дол., що складає 20% від загальної потреби галузі в інвестиціях на нове буріння згідно з Концепцією; - залучення іноземних інвесторів у газодобувну галузь. - відмова від імпорту газу в перспективі 5 років, на суму 2,2 млрд. дол. (відповідно суми імпорту 2016 р.); - створення додаткового ВВП на суму 2,2 млрд. дол. до 2020 року та робочих місць, в тому числі в суміжних галузях (трубна галузь, нафтогазовий сервіс, транспорт). Розрахунок економічного ефекту від прийняття проекту Закону №5459 2017Е 2018Е 2019Е 2020Е Обсяги нового буріння (Концепція), од., в т.ч.: 150 196 240 262 - експлуатаційних, од. 84 110 134 147 - пошукових, од. 66 86 106 115 Коефіцієнт успішності буріння (АГПУ): - експлуатаційних, % 90% 90% 90% 90% - пошукових, % 35% 35% 35% 35% Успішних свердловин, од 99 129 158 173 Середній дебіт газу з нових свердловин, тис. куб. м (АГПУ) 65 65 65 65 Видобуток газу з нових свердловин, млн. куб. м 2 349 5 174 8 406 11 669 Ціна реалізації, дол. США за тис. куб. м 225 225 225 225 Виручка від реалізації газу з нових свердловин, млн. дол. США 528 1164 1891 2 626 Рентні платежі, млн. дол. США: - діюча ставка (29%) 153 338 548 761 - запропонована ставка (12%) 63 140 227 315 Інвестиційний ресурс, за рахунок зниження ренти, млн. дол. США 90 198 322 446 Загальна потреба в інвестиціях на реалізацію програми нового буріння (Концепція), млн. дол. США 902 1 149 1 393 1 513 Ефект від інвестицій: Мультиплікатор інвестицій 3,5 3,5 3,5 3,5 Додатково створений номінальний ВВП, млн. дол. США 314 693 1 125 Доходи державного бюджету, млн. дол. США 63 201 426 Джерело: розрахунки ГО «Український інститут майбутнього»
- 21. 21 Додаткового навантаження на Державний бюджет проект Закону №5459 не створює, оскільки пропонуються зміни оподаткування нових свердловин, буріння яких не розпочато.
- 22. 22 Залучення приватного капіталу для проведення заходів з інтенсифікації видобутку газу зі свердловин законсервованого фонду ПАТ «Укргазвидобування» Згідно Концепції розвитку газодобувної галузі, планується підвищення видобутку газу ПАТ «Укргазвидобування» до 20 млрд. куб. м до 2020 р., в тому числі за рахунок інтенсифікації видобутку із свердловин наявного фонду. Фонд свердловин ПАТ «Укргазвидобування складає 2441 од. Частина свердловин законсервована, частина свердловин має низький дебіт, оскільки розробляються виснажені поклади. Середній добовий дебіт свердловин складає 15 тис. куб. м. Середній темп падіння видобутку – 5% на рік. Роль ПАТ «Укргазвидобування» у виконанні цілей Концепції розвитку газодобувної галузі 2017Е 2018Е 2019Е 2020Е Зростання видобутку на існуючих родовищах, млрд. куб. м +1,4 +1,6 +1,9 +1,8 Програма робіт: - ГРП, од. 25 45 80 80 - КРС та інші, од 290 355 340 300 Інвестиції, млн. дол.: - ГРП 21,5 37,5 60,5 57,5 - КРС та інші, од 35,0 70,0 100,0 155,0 Джерело: Концепція розвитку газодобувної галузі Згідно з Концепцією здійснення операцій з інтенсифікації протягом 2017-2020 рр. передбачаться на 1500 свердловинах. На вказані цілі передбачено 0,5 млрд. дол. США. До проведення робіт з інтенсифікації доцільно залучити приватний капітал, що дозволить пришвидшити реалізацію програми робіт, та акумулювати інвестиційний ресурс для наступних проектів. Можливі формати співробітництва державних та приватних компаній: - сервісні контракти з ризиками; - угода про розподіл продукції; - інші. Ефект від залучення приватного капіталу: - щорічне збільшення видобутку газу на 0,5-0,6 млрд. куб. м; - залучення інвестиційного ресурсу на суму до 0,5 млрд. дол.; - створення додаткового номінального ВВП до 2020 р. на суму 5 млрд. дол. США
- 23. 23 Розрахунок економічного ефекту від залучення приватного капіталу до реалізації програм інтенсифікації видобутку газу 2017Е 2018Е 2019Е 2020Е План операцій КРС та ГРП (Концепція), од. 315 400 420 380 Всього інвестиції, млн. дол. США 57 108 161 213 Середній дебіт, тис. куб. м 15 15 15 15 Ефект від КРС, відсоток підвищення дебіту 30% 30% 30% 30% Ефект від КРС, тис. куб. м на добу 4.5 4.5 4.5 4.5 Всього ефект від КРС, млн. куб. м 517 657 690 624 Ефект від інвестицій: Мультиплікатор інвестицій 3.5 3.5 3.5 3.5 Додатково створений номінальний ВВП, млн. дол. США 198 574 1334 2849 Доходи державного бюджету, млн. дол. США 40 115 267 570 Зменшення імпорту, млн. дол. 116 264 419 560 Джерело: розрахунки ГО «Український інститут майбутнього Доцільно доручити Міністерству енергетики та вугільної промисловості розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів: - зміни до законодавчих актів стосовно юридичних форм співробітництва приватних та державних компаній з метою залучення приватного капіталу для реалізації заходів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів державними компаніями; - змін до законодавчих актів стосовно умов проведення конкурсів з залучення приватного капіталу до реалізації заходів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів державними компаніями. Рекомендувати ПАТ «Укргазвидобування» проведення конкурсів із залучення приватного капіталу до реалізації заходів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів. Здійснення заходів з дерегуляції процедур отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інших дозвільних процедур в сфері надрокористування Досягнення цілей Концепції можливе лише за умови масштабного залучення інвестицій. Непрозорі дозвільні процедури та корупційні перешкоди обмежують прихід приватного капіталу в галузь, в тому числі великих іноземних компаній. Тому, важливим є здійснення заходів щодо дерегуляції та усунення корупційних процедур.
- 24. 24 Необхідні заходи щодо дерегуляції процедур отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інших дозвільних процедур в сфері надрокористування Заходи Обґрунтування 1. Скасувати процедуру погодження проектів дослідно-промислової розробки та промислової розробки Існує корупційна складова у вигляді дублювання процедур «погодження» проектів і «затвердження» 2. Передати функціонал з затвердження проектів дослідно-промислової розробки та промислової розробки до Держгеонадр, а також встановити місячний термін для затвердження проектів цим органом за принципом мовчазної згоди Сьогодні затвердження проектів блокується через бездіяльність Центральної комісії з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ при Міненерго 3. Скасувати наказ про введення родовища в дослідно-промислову розробку та промислову розробку Дублювання. Існуючою нормою дублюється повноваження Міненерго щодо затвердження проекту ДПР/ПР. Окрім того, на сьогодні не встановлено строку для прийняття даного наказу. 4. Скасувати отримання погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами від МВС та ДФС Не визначені критерії, на основі яких органи МВС можуть робити висновки щодо ведення компанією незаконної діяльності та/або фінансування тероризму. Пропонується повернути норму по заборгованості з несплати виключно ренти, як причини відмови. 5. Скасувати обов’язкову державну експертизу корисних копалин кожні 5 років Процедура періодичної оцінки не має технічного обґрунтування та не має прикладів у світі. Відомчі нормативно-правові акти, що деталізують процедуру здійснення оцінки виходять з того, що повторно оцінку необхідно проводити виключно у зв’язку зі зміною якісних або кількісних показників запасів. 6. Скасувати отримання спеціального дозволу на водокористування для здійснення бурових робіт для пошуку (видобутку) вуглеводнів Під час проведення робіт із буріння та облаштування свердловин надрокористувач у більшості випадків користується водними ресурсами у обсягах, що не потребують отримання спецдозволу 7. Визначити чіткий перелік підстав для відмови у погодженні спеціального дозволу обласними радами, передати повноваження щодо погодження спеціального дозволу окремому Вказані органи часто безпідставно відмовляють у погодженні. Доцільно визначити чіткий перелік підстав для відмови у погодженні спеціального
- 25. 25 структурному підрозділу Мінекології (наприклад, екологічній інспекції) дозволу обласною радою, що дозволить ефективно використовувати декларативний принцип, та передати повноваження щодо погодження окремому структурному підрозділу Мінекології (наприклад, екологічній інспекції), що значно пришвидшить процедуру погодження. 8. Скасувати обов’язок погоджувати із Держгеонадра реалізацію геологічної інформації, набутої надрокористувачем Відповідно до діючих норм, геологічна інформація, створена (придбана) на власні кошти юридичних осіб, є їх власністю. Реалізація цієї інформації здійснюється її власником за погодженням з Держгеонадра. На практиці процес погодження реалізації геологічної інформації у Держгеонадр триває місяці. 9. Скасувати обов’язок купівлі геологічної інформації у Держгеонадра При отриманні спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач повинен в обов’язковому порядку купити геологічну інформацію. Зазвичай, коли геологічна інформація якісна, компанії зацікавлені у придбанні такої геологічної інформації. На практиці, інформація, яка надається для купівлі, не відповідає встановленій ціні або не потрібна надрокористувачу. 10. Скасувати вимоги щодо необхідності сплати державного збору у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до спеціального дозволу Чинна редакція Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами суперечить ст. 28 Кодексу про надра України, відповідно до якої збір справляється лише за видачу спеціальних дозволів на користування надрами, а не за внесення змін до нього. Також зазначена норма не стимулює надрокористувачів збільшувати запаси корисних копалин, оскільки якщо надрокористувач наростив запаси внаслідок своєї виробничої діяльності, він повинен додатково сплатити за це відповідний збір. У будь-якому випадку надрокористувач сплачує усі необхідні податкові зобов’язання за весь об’єм видобутих вуглеводнів. 11. Скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр. Недоцільно, оскільки надрокористувач несе фінансові ризики самостійно.
- 26. 26 Врахування вказаних пропозицій потребує змін до Постанов КМУ: - № 594 «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами»; - № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами»; - № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів»; - № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин»; - № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування»; - № 870 «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу»; - №423 «Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією».
- 27. 27 1.3. Виробництво залізорудної сировини 1.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво залізорудної сировини, млн. т 0 40 80 120 160 200 2012 2013 2014 2015 2016 Руди залізні неагломеровані Концентрати залізорудні неагломеровані Концентрати залізорудні агломеровані Джерело: Держстат України Близько 52% видобутої в Україні залізної руди експортується. Негативна кон’юнктура на ринках commodities в 2014-2015 рр. зробила українську залізну руду неконкурентоспроможною по ціні. В 2016 р. експорт руди знизився на 17%. Зростання цін у другій половині 2016 р., та на початку 2017 р. підтримало виробників. Але, причини росту на ринках мають тимчасовий характер і пов’язані з реалізацією інфраструктурних проектів в Китаї та грою спекулянтів на біржовому ринку. Зберігаємо консервативні прогнози стосовно ринку залізної руди, очікуємо повернення до показників експорту 2015 р. Зовнішня торгівля залізною рудою млн. дол. тис. т 0 10 20 30 40 50 2012 2013 2014 2015 2016 0 1 000 2 000 3 000 4 000 2012 2013 2014 2015 2016 Експорт Імпорт Джерело: Державна фіскальна служба України
- 28. 28 1.3.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: Слабкі сторони: – значні балансові запаси залізної руди; – наявність кваліфікованих кадрів з багаторічним досвідом добування та збагачення залізної руди; – наявність внутрішніх споживачів (металургійних заводів). – низька природна якість залізорудної сировини; – постійне збільшення глибини ведення гірничих робіт та погіршення гірничо- геологічних умов на великих глибинах; – висока енергоємність гірничодобувної галузі; – високий рівень відходів виробництва при видобутку і збагачені залізорудної сировини та обмеженість вільних площ для її складування; – суттєвий негативний вплив виробничої діяльності гірничодобувних підприємств на навколишнє середовище, що потребує значних витрат на його мінімізацію; – постійне зростання витрат на транспортування сировини до збагачувальних комплексів у зв’язку зі збільшенням глибини гірничих робіт; Можливості: Загрози: Пов’язані з реалізацією таких інвестпроектів: – підвищення якості товарної продукції за рахунок удосконалення технологій збагачення та впровадження довідних операцій, що забезпечують підвищення вмісту заліза в концентратах до 67-68% та в багатих рудах до 60-61%; – підтримка потужностей кар’єрів і шахт за рахунок залучення до видобутку та переробки запасів усіх видів залізорудної сировини, розконсервації раніше тимчасово законсервованих гірничих об’єктів; – впровадження вдосконалених систем розкриття, транспортних схем і систем розробки за рахунок широкого використання циклічно-поточних технологій у комбінаціях з іншими видами транспорту, у тому числі з використанням круто похилих конвеєрів; – використання відпрацьованих зон діючих кар’єрів для внутрішньокар’єрного складування пустих порід кар’єрів , що дає скорочення відстані транспортування гірничої маси та зменшення відведення нових площ – імпорт залізорудної сировини; – зростання платежів за користування надрами та енергоресурси (електроенергію та газ); – постійне зростання залізничних тарифів та плати за користування вагонами; – недостатній та неякісний парк вагонів Укрзалізниці; – недостатня інфраструктура морських портів України для обслуговування великих суден класу capsize; – практично відсутня вітчизняна база сучасного гірничого машинобудування; – падіння попиту на залізорудну продукцію в межах країни і на світовому ринку; – міграція кваліфікованих фахівців у зв’язку зі складною економічною ситуацією в державі.
- 29. 29 земельних ділянок для складування відходів виробництва; – застосування технології сухої магнітної сепарації для попереднього збагачення магнетитових кварцитів і виділення бідної частини багатих руд; – розробка та впровадження новітніх технологій переробки відходів збагачення з метою збільшення виробництва концентрату та вивільнення ємностей діючих хвостосховищ; – подальше удосконалення систем розкриття та розробки родовищ залізних руд, що забезпечують зниження втрат та засмічення сировини при її видобутку; – розробка та впровадження ефективних комбінованих способів розкриття та технологій відпрацювання запасів руди на глибоких горизонтах; – зменшення відходів виробництва, які утворюються при видобуванні руди, за рахунок обґрунтованого збільшення кутів бортів кар’єрів; – розробка та впровадження комплексу науково-технічних рішень, спрямованих на зниження негативного впливу виробничої діяльності підприємств на довкілля. 1.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Прогнозні обсяги виробництва залізорудної сировини, тис. т Продукція 2016 2017Е +/- 2018Е +/- Аглоруда 6 946 7 000 +0.8% 7 040 +0.6% Товарний концентрат 27 765 27 800 +0.1% 27 940 +0.5% Агломерат 2 085 2 100 +0.7% 2 120 +1.0% Окатиші 22 386 22 500 +0.5% 22 600 +0.4% Джерело: Укррудпром 1.3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Заходи з підтримки видобутку залізної руди: – розробка механізму стимулюючої ренти; – покращення регулювання діяльності природних монополій, зокрема перегляд підходів до формування тарифів на залізничні перевезення; – внесення змін в нормативно-законодавчу базу, пов’язану з надрокористуванням. Зокрема, розгляд та затвердження «Порядку виконання маркшейдерських робіт на підприємствах із
- 30. 30 підземним та відкритим способом видобутку залізної руди». Ця інструкція була розроблена на кошти гірничорудних підприємств і спрямована до Мінекономрозвитку в листопаді 2016 р. Проект наказу щодо її затвердження досі не направлено до Держпраці та Держгеокадастру; – затвердити «Державну програму досліджень стану Криворізького залізорудного басейну з метою запобігання виникненню на його території катастроф техногенного та природного характеру», яка розроблена на підставі схваленої концепції (розпорядження КМУ від 06.03.2013р №178-р). 1.3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики Розробка стимулюючої політики рентних платежів за користування надрами з метою видобування залізних руд Питання обґрунтованості розміру рентних платежів за користування надрами з метою видобування залізних руд повстало в 2015 - 1 половині 2016 р., в умовах зниження цін на руду. Також виникало питання щодо справедливого визначення бази нарахування ренти. Більш високі рентні платежі порівняно з іншими країнами- експортерами руди знижують конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва. Цей фактор має значення, оскільки руда в Україні видобувається як в кар’єрах, та закритим способом. Також, українська руда має нижчий вміст заліза, що потребує додаткових витрат на збагачення. Порівняння ставок рентних платежів за користування надрами для видобутку залізної руди, % 8.0 3.5 4.8 0 2 4 6 8 10 Джерело: Податковий кодекс Російської Федерації, Казахстану, України Висока рента, в підсумку, лягає на собівартість українського Україна Казахстан Російська Федерація
- 31. 31 прокату (кінцевої продукції металургійної галузі), тим самим знижуючи його конкурентоспроможність.
- 32. 32 2. МЕТАЛУРГІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Індекси промислового виробництва, % до 2012 р. 0 20 40 60 80 100 120 2012 2013 2014 2015 2016 Металургійне виробництво Виробництво чавуну, сталі та феросплавів Виробництво труб Виробництво коксу Джерело: Держстат України Виробництво основної металургійної продукції, млн. т 0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 35,0 40,0 2012 2013 2014 2015 2016 Чавун Сталь Прокат Джерело: Держстат України Після падіння виробництва металургійної продукції протягом декількох років в 2016 р. спостерігається зростання на 6,6%. Але, вже на початку 2017 р., припинення транспортного сполучення з неконтрольованими територіями призвело до зниження обсягів виробництва. За підсумками лютого, виробництво сталі знизилося на 19%. Основними обмежуючими чинниками є поставки коксівного вугілля та виробництво коксу. Факторами ризику для діяльності українських металургійних підприємств є: 1) робота Авдіївського КХЗ;
- 33. 33 2) імпортні поставки вугілля для коксування. За оцінками Укрметалургпром, зупинка Авдіївського КХЗ, в результаті бойових дій, чи відключення від електроживлення, внаслідок зупинки Зуєвської ТЕС, матиме наслідком зниження обсягів середньодобового виробництва металопродукції на 30% до рівня лютого 2017 р. Імпортні поставки вугілля для коксування складають близько 11 млн. т. У разі заборони імпорту вугілля з РФ, падіння виробництва складе 70% до рівня лютого 2017 р. Проблемою також є забезпечення підприємств металобрухтом. Рівень забезпечення брухтом в 2016 р. становив 84% від розрахункової потреби. В кінці березня 2017 р. у зв’язку з нестачою сировини зупинився ДМК ім. Дзержинського. При оптимістичному сценарії, за підсумками 2017 р. очікується зниження обсягів виробництва у галузі на 20%. Виробництво феросплавів, млн. т Виробництво труб, млн. т 0,0 0,4 0,8 1,2 1,6 2012 2013 2014 2015 2016 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 2012 2013 2014 2015 2016 Джерело: Держстат України Зовнішня торгівля прокатом чорних металів млрд. дол. млн. т 0,0 2,0 4,0 6,0 8,0 10,0 2012 2013 2014 2015 2016 0 4 8 12 16 2012 2013 2014 2015 2016 Експорт Імпорт Джерело: Державна фіскальна служба України
- 34. 34 Обсяги реалізованої промислової продукції млрд. грн. млрд. дол. 0,0 50,0 100,0 150,0 200,0 250,0 300,0 2012 2013 2014 2015 2016 0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 2012 2013 2014 2015 2016 Металургійне виробництво Виробництво чавуну, сталі та феросплавів Виробництво труб Виробництво коксу Джерело: Держстат України 2.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: Слабкі сторони: – значна мінерально-сировинна база; – розвинена транспортна інфраструктура; – кваліфікована та дешева робоча сила; – наявність фундаментальної науково- освітньої бази для розвитку металургії; – постійна реалізація інвестпроектів з модернізації виробництва. – використання застарілих технологій виробництва; – низька ємність внутрішнього ринку; – залежність від кон’юнктури на зовнішніх ринках; – втрата контролю над підприємствами, що знаходяться в зоні АТО; – непрозорий ринок металобрухту. Можливості: Загрози: – реконструкція та модернізація аглодоменного виробництва; – підвищення ефективності технології вдування пиловугільного палива в доменному виробництві; – виведення з експлуатації мартенівського виробництва, подальший розвиток конвертерного і електросталеплавильного виробництв; – будівництво установок безперервного лиття заготовок, а також ливарно-прокатних модулів; – будівництво сучасних сортових і листових прокатних станів; – виробництво продукції згідно з вимогами європейських та американських стандартів; – стимулювання споживання металопродукції на внутрішньому ринку. – зростання залізничного тарифу, портових зборів, цін на паливно-енергетичні ресурси; – дефіцит вагонів; – антидемпінгові розслідування стосовно експорту української металопродукції; – падіння попиту на металопродукцію на світовому ринку; – зупинка Авдіївського КХЗ; - блокування постачання коксівного вугілля з РФ.