Досить часто в освіті ми стикаємось з тим, що святом називають події, які навряд чи можуть претендувати на таку назву. Варто повчитися тому, як організовують різноманітні свята американці. Кілька років тому мав нагоду побувати у резиденції посла США в Україні на відзначення джунтінсу (Juneteenth). Не напружуйте пам'ять, у намаганні згадати що таке джунтінс. Йдучи на це свято, я і сам нічогісінько не знав про нього попри те, що маю історичну освіту і мав нагоду там в Америці багато чого дізнатись про їх історичний шлях.
Джунтінс так джунтінс, не часто ж їх посол запрошує до себе в гості… Уже при вході на територію посольства всі бажаючі могли отримати в дарунок техаські шляпи, а особливо продвинуті гості могли взяти брошури чи почитати на стендах про визволення техаських рабів 19 червня1865 року(на честь цієї події і назвали це свято свободи і емансипації). Відзначення почалось з дуже короткої промови посла(5-7 хвилин), яку він виголосив української мовою з балкона резиденції. Затягувати промову не було сенсу, бо біля нього вже стояли учасники техаського джаз-бенду, а галявинкою поширювався запах страв, які готувались на грилі. Свято перетворилось у синтез концерту, пікнічка і невимушеного спілкування. Зайве доводити, що будь-хто з гостей отримав море задоволення і готовий щороку у такий спосіб солідаризуватись з їх намаганнями так відзначати поступ до свободи афроамериканців.
Немає потреби нагадувати і про те, як ми святкуємо ті чи інші історичні події. Я більше 12 років був директором гімназії імені Тараса Шевченка. Звісно, щороку вчителі та гімназисти брали участь у офіційних заходах з нагоди його дня народження. Ми шикувались у скверику напроти гімназії біля пам’ятника Кобзареві і з року в рік слухали(ті хто спромігся щось розчути), однаковісінькі промови про його творчість і боротьбу, дивились на ритуал покладання квітів у виконанні керівників міста та області, вислуховували одні і ті ж самі вірші… Замість відчуття свята, у гімназистів з’являлось хіба що роздратування від необхідності щорічного відбування повинності суть якої полягала у створені натовпу навколо пам’ятника.
Вітчизняній освіті вкрай потрібна ментальна трансформація, деконструювання міфів і стереотипів. Бо можна усіляко відхрещуватись від совка, але насправді будувати такий самий потворний совок, прикритий новими гаслами.
У переносному розумінні слова, шори, - це штучно створена ширма. Це те, що заважає зрозуміти справжню сутність чого-небудь, звужує поле зору. Тож, завдання №1 позбавитись від зашореності. Як?
Слайд-анонс виступу на EdCamp Ukraine 2017, третій національній (не)конференції для шкільних педагогів.
м. Харків, вул. Тобольська, 46
Культурний центр «Бейт Дан», 29 та 30 квітня 2017 року
У нас досі існує школа навиворіт, бо ми, навіть в епоху інформаційного вибуху і миттєвого старіння знань, вважаємо за доцільне визначати зверху зміст освіти кожного учня. Причому робити це ще до того як дитина переступила поріг школи й на увесь період її навчання. І нас не турбує той факт, що 90% учнів не спроможні опанувати ці програми і йде зі школи з навченою безпорадністю. Нам не важливо, що вчителі так і не навчились самостійно складати навчальні плани з тим, щоб індивідуалізувати навчальний процес…
На жаль, глибина аналізу процесів, які відбуваються в освітній сфері України часто знаходиться на рівні відомої фрази: «вітер з’являється тому, що гілки дерев ворушаться». Наприклад, ми звикли пояснювати усі наші негаразди однією причиною: немає грошей! Коли ж гроші(комп’ютери, нові підручники тощо) з’являються, а нічого на краще не змінюється, доводиться пересвідчуватись що саме про нас казав свою відому фразу ще один популярний персонаж мультфільмів Кіт Матроскін: « У нас средств хватает, у нас ума не хватает».
Не навчилися ми враховувати й загальновідоме застереження Менкена: на кожну складну проблему завжди існує проста відповідь, але вона є помилковою.
Безумство – діяти по-старому і чекати нових результатів
Альберт Ейнштейн
Нам слід будувати іншу школу яка:
вчить дітей «як думати», а не «що думати»;
надає їм «рівні можливості», а не культивує «рівність»;
мотивує до навчання упродовж усього життя, а не прагне навчити на все життя;
підсилює спроможність опанувати і самостійно продукувати ще не існуючі знання, а не змушує зазубрювати «вчорашні» знання;
заохочує «робити різноманітність», бути «не таким як усі», а не схиляється до одноманітності, змушує бути «таким як усі»;
сприяє становленню інформаційної культури особистості, а не культивує
пасивне некритичне сприйняття інформації;
стимулює розвиток горизонтальних партнерських зв’язків, мереженої взаємодії, а не зациклюється на вертикальних ієрархічних зв’язках.
Happy teaching!?
Чи можливе щасливе вчителювання в Україні?
"Метою всієї людської діяльності впродовж життя має бути щастя."
Аристотель
Є різні ступені незадоволення своїм становищем:
а) є країни, де вчителі усвідомлюють, що вони чогось варті, але хочуть більшого;
б) є країни, де вчителі відчувають, що вони “ніхто”, але все ще не втратили надію на кращу матеріальну оцінку своєї праці;
в) і є країни, де вони “більш, ніж ніхто,” і з огляду на це вже не сподіваються на краще, багато з них боїться, щоб не було гірше. Хоча гірше бути не може, гірше вже є.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. Свято, яке не свято
Пам’ятаєте анекдот про те, як покупець повертає до магазину
щойно куплені новорічні іграшки. Продавець довго з’ясовує що
не так і зрештою отримує відповідь: не радують вони мене!
10/04/17 2
9. Нестандартні свята у
школах України
10/04/17 9
Свято-виставка домашніх тваринок,
Свято гарбуза, День народження
джинсів, День води, Свято варення,
Свято української кулінарії…
10. Відчуття «завтрашньої радості» в
процесі очікування свята.
Важливо стимулювати закріплення у шкільній культурі та
колективній свідомості шкільної громади стійкого уявлення
про шкільне життя як свято, навчившись направляти
«месиджі», на кшталт таких:
Гімназійна палітра – це безліч відтінків, окрім сірого.
Гімназія – це не тільки і не стільки навчальний заклад. Це
стан душі!
10/04/17 10
11. Розмежовувати поняття «свято» і «подія«.
Навряд чи варто називати святами відзначення тих чи інших
пам’ятних дат. Це в свою спонукатиме нас задуматись над
специфікою форм організації дійств у контексті співвіднесення понять
поняття «свято» і «подія».
В українській мові поняття «свято» співзвучне з словом святість,
тож у ньому мають органічно поєднуватись величне(божественне!) і
земне. Святкування - це не просто розвага чи відпочинок з будь-якого
приводу, не «красный день календаря», не нагода викинути гроші на
вітер…
Поняття «свято» не сумісне з будь-яким тиском чи примушуванням.
По-справжньому святкують за покликом душі, а не тому, що так
треба.
10/04/17 11
13. Навіщо перетворювати кабінет
директора на оранжерею?
13
Вітають то не директора як
людину, а перш за все
«директорське крісло»
Не витрачати кошти на квіти
під час проведення
випускних іспитів(чи хоча
б звести ці витрати до
мінімуму(.
14. Як я став квітковим злодієм…
10/04/17 14
Пригадую як традиція забезпечення «квітучого
життя» вчителям під час випускних іспитів,
штовхнула мене, випускника школи, на вчинення
серйозного правопорушення. Наша класна
керівниця доручила мені і ще двом моїм
однокласницям принести як мінімум три букети
квітів на черговий іспит. Вдома у нас на той
момент уже всі квіти відцвіли. У моїй рідній
Новій Празі(Кіровоградська область) їх ніхто не
продавав, а попросити в когось було якось
незручно, тож, озброївшись ножицями, ми
вирушили на нічне квіткове «полювання».
Жертвою шкільних традицій(іспит – це свято!)
стала одна бабуся у якої ми ще в день нагледіли
найкращі клумби…
15. »Табель про ранги» букетів.
10/04/17 15
Коли вперше організовував свято першого дзвінка, подбав про те,
щоб нікому не забули вручити квіти(часто вони не дістаються
технічкам чи медсестрі), але не звернув уваги на те, які квіти
вручаються вчителям. Як виявилось, у цій школі існував
своєрідний «табель про ранги» букетів. Тож, після урочистої
лінійки мене чекав «шкандаль»: чому тим вчителям вручили
букети троянд, а мені, заслуженому вчителеві, лише піони!? У
наступні роки доводилось просити учнів «не ображати» саме цю
вчительку квітами не її рангу...
16. »Неформальна» квіточка від
«незапланованого учня«.
10/04/17 16
Публічний церемоніал вручення квітів перетворювався на
зарегламентовану процедуру: ось ці квіти «покладаємо» до
пам’ятника(це роблять ось ці учні), а ці вручаємо(троянди від
кожного класу усім учителям-предметникам та класним
керівникам). Звісно, себе я не включав до списку тих, хто мав
обов’язково отримати квіти «відповідного рангу», тож завжди
отримував якусь «неформальну» квіточку від «незапланованого
учня». І в цьому була справжня втіха.
17. Від «великої нерадості» до
«школи радості«
10/04/17 17
Найбільше мене вразили слова
Миколи Гоголя з листа до матері з
Ніжина(там він навчався в гімназії)
написані 1 березня 1828 року.
Особливо його висновок про те,
що «в цьому безглуздому закладі»
він «втратив цілих шість років
дарма». На жаль, він не
знайшов у гімназії
анічогісінько «окрім великої
нерадості». «Якщо я що й знаю,
то цим зобов’язаний лише собі», -
констатує М.Гоголь.
18. »Виховується бажання бути хорошим багатьма способами: красою,
людяністю, добротою, чуйністю; на прикладі педагогів і батьків; правдою;
повчанням; через подолання труднощів і ін. Але насамперед радістю...
Життєвий шлях від дитинства до отроцтва має бути шляхом радості».
В.О. Сухомлинський, “Духовний шлях школяра”.
10/04/17 18
20. Ні псевдосвятам!
20
Ми ще в компартійні часи викривили саме поняття «свято». Зараз у процесі організації
шкільних свят ми, за інерцією, продовжуємо роботи те ж саме, що і тоді. Причому
робимо це нав’язливо, без належної поваги до людини, без надання їй свободи вибору брати
чи не брати участь у якомусь дійстві.
Потри переважно низьку якість освіти та домінування педагогіки авторитаризму, ми досі
любимо «випендрюватись» та працювати на показуху. Звідси і наша патологічна любов до
шкільних псевдосвят, педагогічних ярмарків та виставок.
Давайте подивимось на це питання з позиції вчителів, які працюють в інших педагогічних
реаліях.
Що на Заході вчителі можуть собі дозволити проводити замість уроків «прогонку» сценарію
якогось свята?
Що там вчитель-предментник сидить з дітьми після уроків, муштруючи їх до якогось заходу з
нагоди шевченківського, гоголівського чи будь-якого іншого ювілею?!
Звісно, там є «drama class», який може підготувати якусь святкову виставу. Є шкільний хор
та оркестр, які можуть створити святкову атмосферу...
Олена Фім’яр, м. Кембридж, Великобританія