4. На спеціальних заняттях дитина отримує різні
сенсорні відчуття – зорові, слухові, тактильні,
вестибулярні тощо.
5. Основною ідеєю корекційно-педагогічної
роботи у даному напрямку є положення
про те, що зміна чутливості до
подразників однієї модальності дозволяє
оптимізувати діяльність інших
сенсорних систем.
6. - слабка реакція на біль і холод;
- нанесення собі ушкоджень (дряпання, щипання, кусання
власного тіла, удари по голові, що повторюються);
- бажання торкати все і всіх;
- торкатися до себе (прагнення тріпати волосся, клацати
пальцями, терти долоні або гризти нігті);
- потяг до незвичних за текстурою речей;
- задоволення від розривання паперу, розшарування
тканини, пересипання крупи.
Низька чутливість сенсорних стимулів:
7. - непереносимість торкань;
- небажання оголювати шкіру;
- торкатися до незнайомих предметів і текстур;
- відмова бруднити руки;
- відмова носити одяг з певної тканини, подразнення від ярличків
на комірці, виворітних швів;
- ухиляння від купання й умивання;
- хворобливі відчуття від найменших подряпин;
- ходіння на носках (аби зменшити контакт стопи з підлогою),
негативна реакція на ходьбу босоніж;
- дискомфорт при розчісуванні тощо.
Висока чутливість сенсорних стимулів:
8.
9.
10.
11. Заняттєва терапія (працетерапія) - сфера
діяльності, основною метою якої є відновлення,
навчання та вдосконалення навичок
самообслуговування; побутова та соціальна
адаптація неповносправної особи.
12. Заняттєва терапія (ЗТ), як професія, набула розвитку під час
Першої світової війни (1914-1918), швидко поширюючись в
англомовних країнах. Вже тоді визнавалась її необхідність не тільки
для солдат-інвалідів, але і для цивільних пацієнтів.
13. Заняттєва терапія включає в себе такі напрямки
роботи:
Самообслуговування:
- одягання / роздягання;
- прийом їжі;
- справляння туалетних потреб;
- гігієна