міжнародні метрологічні організації

2. Коротка історія розвитку науки про
вимірювання
 Близько 3000 р.р. до н.е., Єгипет
Міра довжини - локоть визначалася як довжина від ліктьового суглоба до
кінця витягнутого середнього пальця руки фараона. Після проведення
замірів вирізались із гранітних блоків взірці, а дерев'яні та кам'яні копії
давали будівельникам. Архітектори були зобов'язані перевіряти їх кожен
місяць під загрозою покарання.
 1196 р. н.е., Англія
Перша задокументована згадка по стандартизації одиниць в Англії, на
судовому розгляді мір. Основною проблемою було правильне вимірювання
кількості пива і вина.
 1215, Англія
Велика хартія вольностей ( або Маґна Карта (лат. Magna Carta) — перша
«неписана» конституція Англії) вимагає єдиних заходів по всій Англії,
заявивши, що: «Повинні бути стандартні міри вина, елю і кукурудзи... у
всьому королівстві. Також повинна бути стандартна ширина фарбованих
тканин, Russett і haberject, а саме два ліктя між краями. Маси повинні бути
стандартизовані так само ".

3. Коротка історія розвитку науки про
вимірювання
 Близько 1600, Італія
Галілео Галілей (1564–1642) винайшов перший прототип
термометра - прилад для вимірювання температури
під назвою термоскоп (хоча винахід термометра
також приписують К.Дреббелю, Р.Фладду, або
С.Санторіо)
 Близько 1643, Італія
Був винайдений барометр учнями Галілео Галілея,
італійцями Еванджеліста Торрічеллі (1608-1647)
та Вінченцо Вівіані (1622 – 1703).
•1657, Нідерланди
Християн Гюйгенс (1629-1695) отримав голландський патент на
конструкцію маятникового годинника. Годинник Гюйгенса реально
працював і забезпечував чудову на той час точність ходу - близько 10 с в
день, дивовижне підвищення на шість хвилин точності попередніх
механічних годинників.

4.  1791, Париж
Національні Збори Франції затвердили
пропозицію Паризької АН по
введенню метричної системи мір. І
доручили комісарам цієї Академії
(Кулон, Деламбер, Лагранж, Лавуазьє,
Лаплас та ін.) виконати роботи по
експериментальному створенню
одиниць довжини та маси.
 1799, Париж
Узаконення платинових прототипів
метра та кілограма, які були здані ні
зберігання в Архів Франції.
Метр як одиниця довжини був
встановлений рівним одній сорока
мільйонній частині земного
меридіану.
Кілограм як одиниця маси дорівнював
масі води об'ємом 1 дм3 при
температурі 40C

5.  1875, Париж
20 травня 1875 року було підписано
першу міжурядову угоду в галузі
метрології - Метричну конвенцію. У
числі перших 17 країн, які підписали
Конвенцію, була Російська імперія, до
складу якої тоді входила Україна.
Відповідно до Конвенції було створено міжнародну наукову
установу - Міжнародне бюро мір і ваг (МБМВ), для розміщення
якої в передмісті Парижа, в Севрі, було надано Бретейльський
павільйон. МБМВ в той час було першою міжнародною
науково-дослідною установою, що існують на внески країн, які
підписали Конвенцію. Згідно Метричної конвенції була введена
метрична система заходів, а потім Міжнародна система
одиниць СІ, на основі якої створена і функціонує міжнародна
система вимірювань.

6. Міжнародне бюро
мір і ваг (ВІРМ)
 Міжнародне бюро мір і ваг - постійно діюча організація зі
штаб-квартирою, розташованою у передмісті Парижу, в
Севрі. (Франція). Основне завдання Бюро полягає в
забезпеченні існування єдиної системи вимірювань у всіх
країнах-учасницях Метричної конвенції. Для цього
здійснюється звірення національних еталонів одиниць
вимірювання і проводяться дослідження у галузі метрології,
спрямовані на збільшення точності вимірювань. Діяльність
Бюро фінансується країнами-учасницями Метричної
конвенції.
 Генеральна конференція з мір та ваг складається з 96 держав:
55 повноправних членів, що мають право голосу в прийнятті
основних документів і 41 країна, серед яких і Україна, є
асоційованими членами.

7. Функції МБМВ
До функцій, які виконує МБМВ можна віднести:
 зберігання міжнародного еталона кілограма і звірення з ним
національних еталонів
 розробку і створення відповідних еталонів фізичних величин,
подальше звірення національних еталонів
 проведення на міжнародному рівні звірень національних еталонів
 врегулювання діяльності між Науковими метрологічними
інститутами і надання технічних умов для їх розвитку
 підтримка зв'язку з відповідними міжнародними і міжурядовими
організаціями безпосередньо або через спільні комітети
 організація наукових зустрічей визначають майбутній розвиток у
світовій системі вимірювань
 інформування за допомогою публікацій і нарад, наукових
співтовариств і широкого кола фахівців, що здійснюють
метрологічну діяльність
 гарантування і просування міжнародного звірення вимірювань, що
включають підвищення точності проведених вимірювань в
наукових розробках та інноваціях

8. Структура МБМВ
 Генеральна конференція з мір та ваг (CGPM)
Генеральна конференція з мір та ваг проходить раз в 4-6 років.
Вона є головуючим органом, що вирішує правові та наукові
питання в сфері метрології: становлення одиниць фізичних
величин, їх методи визначення та способи відтворення.
У Конференції беруть участь країни, які підписали Метричну
конвенцію. Під головуванням президента Паризької академії
наук заслуховується звіт Міжнародного комітету мір і ваг,
приймаються рішення щодо вдосконалення Системи SI і її
поширенню в світі, обговорюються результати роботи в ході
сесій, в рамках CGPM, а також затверджується бюджет МБМВ
на наступні 4 роки.
CGPM обирає делегатів від країн для спільної роботи в
Міжнародному комітеті мір і ваг. Резолюції CGPM зазвичай
присвячені більш загальним проблемам у метрології.

9. Структура МБМВ
 Міжнародний комітет мір і ваг (CIPM)
Засідає комітет щорічно в штаб-квартирі МБМВ, в нього входять
18 представників країн, обраних на Генеральній конференції.
Також CIPM призначає директор МБМВ, який, не є членом
Комітету, але бере участь в його засіданні і має право голосу.
CIPM стежить за діяльністю МБМВ, погоджує метрологічні
дослідження в країнах і виробляє рекомендації для CGPM.
Президент CIPM представляє на Генеральній конференції
доповідь про виконану роботу з моменту останніх зборів.
 Консультативні комітети (CCs)
В рамках CIPM створено безліч Консультативних комітетів, які
координують міжнародну роботу, повідомляють про
проблеми і дають свої рекомендації CIPM в різних галузях
метрології.

10. Структура МБМВ
Консультативні комітети (CCs)
Організовано роботу десяти таких комітетів по:
 -фотометрії і радіометрії (CCPR);
 -іонізуючому випромінюванню (CCRI);
 -акустиці, ультразвуку та вібрації (CCAUV);
 -електриці і магнетизму (CCEM);
 -довжині (CCL);
 -масі і пов'язаних з нею величин (CCM);
 -кількості речовини: метрологія в хімії (CCQM);
 -термометріі (CCT);
 -часу і частоті (CCTF);
 -одиниці (CCU)

11. Міжнародна організація законодавчої
метрології
Міжнародна Організація Легальної Метрології (OIML) є
міжурядовою договірною організацією, чиє членство включає
Держави Члени (61), країни, що активно беруть участь у
технічній діяльності, та Члени Кореспонденти (65), країни,
що приєднались до OIML, як спостерігачі. Вона була заснована
у 1955 році для здійснення всесвітньої гармонізації процедур
легальної метрології.
З того часу OIML створила всесвітню технічну структуру, яка
забезпечує її Членів метрологічними настановами з
опрацювання національних та регіональних вимог, що
стосуються виробництва та використання засобів вимірювань
для застосування їх у легальній метрології.

12. Структури OIML
Міжнародна конференція Делегації Держав Учасниць OIML
та Членів Кореспондентів і міжнародних та регіональних
організацій, що співпрацюють, збираються кожні 4 роки для
визначення загальної політики та бюджетних напрямків
Організації, а також для просування національного
впровадження метрологічних керівництв (настанов) OIML.
Міжнародний комітет (CIML) як наглядовий комітету для
OIML, СIML збирається щороку для розгляду технічного
прогресу Організації та адміністративних операцій. Комітет
складено з уповноважених представників – по одному від
кожної Держави Учасниці OIML. У зв’язку з відставкою з поста
Члена СIML та за визнанням їх видатного внеску у роботу
Організації певні Члени СIML затверджуються Почесними
Членами СIML.

13. Структури OIML
Технічні Комітети та Підкомітети OIML
Міжнародний консенсус у спільноті легальної метрології
досягається через Технічні Комітети та Підкомітети, склад
яких включає представників Держав Учасниць, міжнародних
технічних організацій та організацій із стандартизації,
асоціацій виробників та регіональних регуляторних органів.
Під координацією Секретаріату експерти встановлюють
міжнародні технічні настанови щодо метрологічних
характеристик та процедур випробувань засобів вимірювань,
що є об’єктами законодавчо регульованого контролю.

14. Працюючи у тісному контакті з Метричною Конвенцією та
ії виконавчим органом, Міжнародним Бюро з Мір та Ваг
(BIPM), OIML впроваджує міжнародну гармонізацію
шляхом координації між інститутами технічної роботи
та обміну інформацією та судженнями. За рахунок
співробітництва більш ніж 100 міжнародними та
регіональними організаціями в метрології,
стандартизації та зв’язаних областях, робота OIML
тримає марку глобальної кооперації, що має метою
доброчинну практику вимірювань.

15. Євро-Азіатське
співробітництво державних
метрологічних установ
 КООМЕТ - організація співробітництва державних
метрологічних установ країн Центральної та Східної
Європи, була створена в червні 1991 року, в травні 2000 року
перейменована в "Євро-Азіатське співробітництво
державних метрологічних установ".
 В даний час членами КООМЕТ є метрологічні установи
Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Болгарії, Боснії і
Герцеговини (асоційований член), Німеччини
(асоційований член), Грузії, Казахстану, Киргизстану, КНДР
(асоційований член), Куби (асоційований член), Литви,
Молдови, Росії, Румунії, Словаччини, Таджикистану,
Туреччини (асоційований член), Узбекистану та України.

16. Основою діяльності КООМЕТ є співпраця в наступних
областях: еталони фізичних величин, законодавча
метрологія, акредитація та системи менеджменту якості,
інформація і навчання.
Цілями КООМЕТ є:
 Сприяння ефективному вирішенню питань однаковості мір,
єдності вимірювань і необхідної точності їх результатів;
 Сприяння розвитку співпраці національних економік і
усунення технічних бар'єрів в міжнародній торгівлі;
 Зближення діяльності метрологічних служб євро-азійських
країн з діяльністю аналогічних служб інших регіонів.
Євро-Азіатське
співробітництво державних
метрологічних установ

17. Європейська метрологічна
організація (ЄВРОМЕТ)
Європейська метрологічна організація (ЄВРОМЕТ), створена в
1987р, об'єднує країни-члени ЄС. Її мета - розвиток тіснішої
співпраці між країнами щодо вдосконалення еталонів в рамках
децентралізованих метрологічних структур; оптимізація
використання національних ресурсів і служб для прискорення
впровадження розробок з метрології; поліпшення якості
вимірювальних служб та ін.
Основні напрямки практичної діяльності: координація проектів
по створенню еталонів; координація реалізації фінансових коштів,
відведених для потреб метрології; проведення експертизи
первинних і національних еталонів; створення умов для співпраці
країн-членів за окремими проектами; інформаційне забезпечення
країн-членів.

18. Міждержавна рада зі стандартизації,
метрології та сертифікації (МДР)
Співдружності Незалежних Держав (СНД)
 МДР, створена у 1992 році, є регіональним органом стандартизації
держав СНД. Вона здійснює координацію робіт та напрацьовує
рішення стосовно проведення узгодженої політики з питань
стандартизації, метрології та сертифікації.
 У 1995 році Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) визнала
МДР регіональною організацією стандартизації СНД під назвою
Євразійська організація стандартизації, метрології та сертифікації
(Euro-Asian Council for Standardization, Metrology and Certification
(EASC)) (резолюція ISO 40/1995 від 14.09.1995).
 Засідання МДР проходять два рази на рік в державах-учасницях.
Очолюють МДР керівники національних органів стандартизації,
метрології та сертифікації держав учасниць СНД за принципом
ротації.

19. Міждержавна рада зі стандартизації,
метрології та сертифікації (МДР)
Співдружності Незалежних Держав (СНД)
Основні напрямки діяльності МДР:
 прийняття загальних правил проведення робіт зі стандартизації,
метрології та сертифікації, що представляють міждержавний інтерес;
 встановлення єдиних обов’язкових вимог до продукції й послуг, які
убезпечують життя і здоров’я людини, охорону довкілля, сумісність і
взаємозамінність, точність методів випробувань;
 взаємне визнання акредитованих випробувальних, повірочних,
калібрувальних і вимірювальних лабораторій (центрів), органів
сертифікації, сертифікатів на продукцію і систем забезпечення якості;
 міжнародна співпраця у сфері стандартизації, метрології, сертифікації
та якості.
Робочим органом МДР є Бюро зі стандартів, що знаходиться у Мінську
(Республіка Білорусь), у складі групи експертів і регіонального
Інформаційного центру.

20. МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ
Україна представлена в 5 організаціях у сфері метрології
2 міжнародні 3 регіональні
Генеральна конференція мір та
ваг (CGPM)
асоційований член з 2002 року
Міжнародна організація
законодавчої метрології (OIML)
член-кореспондент з 1997 року
Організація національних
метрологічних інститутів Європи
(EURAMET)
організація-партнер з 1998 року
Міждержавна рада стандартизації,
метрології та сертифікації (МДР)
повноправний член з 1992 року
Організація Євразійського
співробітництва державних
метрологічних установ (COOMET)
повноправний член з 1992 року

21. Членство України у вищезазначених організаціях сприяє
впровадженню досягнень технічного прогресу та розвитку
технологій, надає можливість узгоджувати національну
технічну політику з технічною політикою, яку проводять торгові
партнери України, розвивати й удосконалювати національну
систему технічного регулювання відповідно до існуючої світової
практики, актуалізувати фонд нормативних документів, а також
налагоджувати і розвивати ділові та ефективні взаємовідносини
з країнами-торговельними партнерами України.
 Відповідно до Стратегії розвитку технічного регулювання на період до
2020 року Україна планує підписати Метричну Конвенцію, отримавши
статус повноправного члена Генеральної конференції мір та ваг (CGPM), а
також статус повноправного члена Міжнародної організації законодавчої
метрології (OIML)