Сергій Шапаренко,Екологічна група “Печеніги”

1. Фото з мітингу проти розробки уранового кар’єру (Гуляйполе, 07.04.13), http://www.061.ua/news/299643
Коли влада не чує
громадськість
Робоча група з підготовки Щорічної доповіді НУО з оцінки національної
екологічної політики
Сергій Шапаренко,
Екологічна група “Печеніги”

2. Будь-яка політика існує не в вакуумі. Вона залежить
від інтересів різних сторін – інтересів, на які вона
впливає, і які і самі впливають на неї.
Тому і вирішення нагальних політичних проблем
залежить
або від найбільш впливових заінтересованих сторін,
або від прийняття різними заінтересованими
сторонами консолідованих цілей – фактично, від
суспільного діалогу.
В даному виступі
використані результати
доповідей “Громадська
оцінка екологічної політики”
у 2013 та 2014 роках.

3. органи державної
влади й органи
місцевого
самоврядування
в умовах повсюдної корупції і
монополізації, як правило, є не
самостійними, а свої рішення
формують в залежності від
найбільш впливових
заінтересованих сторін
керівники та управлінці
крупних фінансово-
промислових груп
найбільш впливова й найменш
відповідальна заінтересована
сторона
політичні організації
фінансуються фінансово-
промисловими групами, і,
фактично, є їх проектами
Сучасне поле екологічної політики
України (заінтересовані сторони)

4. малий та
середній
бізнес
оскільки діяльність цього сектора цілком
залежить від фінансово-промислових
груп та органів влади, несприятливої
фіскальної політики та загальної
політичної ситуації в країні, реального
впливу на екополітику він не має
громадські
природо-
охоронні
організації та
рухи
на формування та реалізацію
екополітики мають доволі обмежений
вплив
місцеві
громади
через низьку поінформованість,
відсутність волі або через матеріальну
зацікавленість на формування і
реалізацію екополітики реального впливу
не мають

5. Отже декларована взаємодія (партнерство) різних
заінтересованих сторін в Україні досі
залишається імітацією.
Також варто звернути увагу на те, що органи державної
влади й місцевого самоврядування, фактично, лобіюють
інтереси фінансово-промислових груп,
а механізм для реалізації
інтересів місцевих громад
фактично відсутній.
Блокування місцевим населенням
будівельного майданчика малої ГЕС в
с. Нижній Бистрий Закарпатської
області
http://ua-reporter.com.ua/uzhgorod/zhiteli-
zakarpatja-objavili-malym-ges-partizanskuju-
vojnu__126108

6. Екологічні протести, які відбувалися в останні роки, мали
на меті відновлення комфортності довкілля певних
населених пунктів (проти забудови місць відпочинку,
забруднення, зміни гідрологічного режиму тощо)
Бійка мешканців Шульгівки
(Дніпропетровська обл.), що протестували проти
будівництва звіроферми, із найманцями фірми-забудовника
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2548/219/90026/
Протести як єдиний спосіб захисту
суспільних інтересів
або збереження місць
спільного природокористу-
вання і, фактично, були
реакцією на відсутність
адекватних дій з боку
держави проти незаконного
використання природних
ресурсів.

7. Починаючи з Євромайдану більшість протестів
розвивалася за однією схемою: спочатку
протестувальники вимагали від органів влади або
місцевого самоврядування вирішити певну проблему,
ті внаслідок корумпованості, а в 2014 році — ще й
через слабкість виконавчої гілки влади, проблему не
вирішували, і далі протестувальники намагалися
вирішити її самостійно,
“по справедливості”.
Так чи інакше, всі ці
протести були
наслідками небажання
влади дослухатися
до громадськості.
Знесення парковки в Одесі
http://fakty.ua/192957-v-odesse-aktivisty-snesli-nezakonnuyu-parkovku-u-plyazha-lanzheron-foto

8. Відсутність реальних змін в реалізації політики,
триваюча практика несправедливих рішень органів
влади та місцевого самоврядування всіх рівнів, все
частіше змушує громадян самостійно вирішувати
проблеми, які ігнорує або створює влада.
Спираються при цьому громадяни, за досвідом
Революції Гідності, не стільки на норми закону,
скільки на власне розуміння справедливості.
Враховуючи зовнішньополітичну ситуацію,
збереження цієї тенденції –
"справедливість замість
закону" – створює загрозу
українській державності.
Затримання активістів, які
намагалися знести паркан забудови
на Осорках в Києві
http://rian.com.ua/kiev/20141118/359657282.html

9. У стосунках держави і громадян природоохоронна
сфера потенційно належить до найбільш
вибухонебезпечних.
Зниження цієї соціальної напруги можливе тільки за
умов встановлення дійсного діалогу між владою та
громадськістю.
Країна після
Революції Гідності
змінилася,
держава ж, на
жаль, ні. А теж має
змінитися.