Концепты

1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
щодо правових основ організації та діяльності
Державного бюро розслідувань
І. Державне бюро розслідувань – є державним правоохоронним
органом, що входить до системи прокуратури України та очолюється
заступником Генерального прокурора України – Директором Державного
бюро розслідувань.
Державне бюро розслідувань здійснює оперативно-розшукову
діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень,
віднесених законом до його підслідності.
Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права.
Державне бюро розслідувань на початковому етапі утворюється за
рахунок штатної чисельності слідчих підрозділів органів прокуратури,
органів внутрішніх справ та інших державних органів, які протидіють
злочинам, віднесеним законом до підслідності Державного бюро розслідувань.
У наступному прийняття на службу в Державне бюро розслідувань
відбуватиметься виключно на конкурсній основі.
Обґрунтування: Збереження за прокуратурою функції досудового
розслідування у сучасний надскладний період розвитку держави має
надзвичайно важливий характер. Цілком очевидно, що досудове
розслідування має здійснюватися на високому професійному рівні
органом, який накопичив величезний досвід розслідування найбільш
небезпечних та особливо тяжких злочинів.
Так припинення здійснення прокуратурою розслідування складних
резонансних злочинів (зокрема, проти учасників Революції Гідності), із
подальшою передачею проваджень до новоствореного органу призведе до
суттєвого затягування слідства, можливої втрати доказів та інших
негативних наслідків.
Новим слідчим знадобиться не лише чималий досвід, алей значний час
для вивчення кримінальних проваджень, які за своєю складністюта обсягами
інформації не мають аналогів у державі.
Слід також відзначити, що заснування чи перетворення державного
органу – це досить тривалий процес. Наприклад, від часу прийняття Закону
України «Про Національне антикорупційне бюро» (14.10.2015) минуло вже 10
місяців, а з моменту утворення Національного бюро – вже 4 місяці. Натомість
оприлюднений Національним бюро звіт вказує на не сформованість штатів
(тривають конкурси та спецперевірки), деякі підрозділи планується заповнити
лише до лютого наступного року. Після цього постане питання ще й про
передачу – прийняття кримінальних проваджень, що також може зайняти
тривалий час.
Ураховуючи, що наразі триває реформування ще й органів внутрішніх
справ, поспішне позбавлення органів прокуратури функції досудового

2. 2
розслідування неминуче призведе до того, що з п’яти органів досудового
розслідування реально функціонуючими залишаться (ймовірно протягом
тривалого часу) тільки два – органи безпеки та органи, що здійснюють
контроль за додержанням податкового законодавства.
Отже позбавлення прокуратури функції досудового розслідування на
даний час та в найближчій перспективі спровокує колапс усієї системи
досудового розслідування у державі.
ІІ. Основними завданнями Державного бюро розслідувань є:
попередження, своєчасне виявлення і припинення, розкриття
кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності,
швидке, повне і неупереджене їх розслідування;
захистособи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень,
дотриманнязаконності при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і
повідомлень про злочини, здійсненні оперативно-розшукової діяльності та
досудового розслідування;
удосконалення слідчої роботи, впровадження у слідчу практику
досягнень науки і техніки, передового досвіду в розкритті та розслідуванні
злочинів;
виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних
правопорушень, вжиття заходів до їх усунення;
удосконалення нормативно-правового регулювання у встановленій
сфері діяльності;
здійснення у межах своєї компетенції міжнародногоспівробітництва під
час кримінального провадження.
Обґрунтування: наведений у проекті Закону України «Про Державне
бюро розслідувань» (реєстр. № 2114 від 12.02.2015) перелік завдань є вкрай
недосконалим, оскільки лише перераховує напрями підслідності, не
вказуючи мету діяльності.
Крім того, доцільно особливо виокремити такі завдання як
удосконалення слідчої роботи, впровадження у слідчу практику досягнень
науки і техніки, а також удосконалення нормативно-правового регулювання.
IІІ. До підслідності Державного бюро розслідувань слід віднести:
1) злочини, пов’язані з діяльністю організованих груп та злочинних
організацій;
2) особливо тяжкі злочини проти життя та здоров’я особи і проти
статевої свободи та статевої недоторканості особи;
3) злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо
відповідальне становище, особами, посади яких віднесено до першої-третьої
категорій посад державної служби, суддями, прокурорами, службовими
особами Національногоантикорупційного бюро України, Служби безпеки
України, Національної поліції та іншими працівниками правоохоронних

3. 3
органів (крім випадків, коли досудоверозслідування цих злочинів віднесено до
підслідності Національного антикорупційного бюро України);
4) військові злочини (крім випадків, коли досудове розслідування цих
злочинів віднесено до підслідності органів безпеки).
Державне бюро розслідувань також здійснює досудове розслідування в
інших кримінальних провадженнях, витребуваних, у тому числі за
ініціативою Державного бюро розслідувань, прокурором, що здійснює нагляд
за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності,
досудового розслідування працівниками Державного бюро розслідувань.
Обґрунтування: пропонований у проекті Закону України «Про Державне
бюро розслідувань» (реєстр. № 2114 від 12.02.2015) поділ підслідності таких
злочинів як умисні вбивства між органами внутрішніх справ (ч. 1 ст. 115
КК України) та Державним бюро розслідувань (ч. 2 ст. 115 КК України) може
призвестидо значнихтруднощів під час слідства, адже на його початку майже
неможливо визначити наявність або відсутність кваліфікованих видів вбивств
(наприклад, з корисливих мотивів, на замовлення, у зв’язку з виконання
службового обов’язку тощо).
Отже початокдосудового розслідування органом, що не має достатнього
досвіду у розкритті та розслідуванні кваліфікованих видів вбивств, може
призвести, зокрема, до втрати доказів, невірного планування розслідування,
неякісного огляду місця події тощо.
ІV. Заступник Генерального прокурора України – Директор Державного
бюро розслідувань призначається на посаду Генеральним прокурором
України відповідно до результатів відкритого конкурсу.
Організацію та проведення конкурсу здійснює Конкурсна комісія, до
складу якої входять:
1) три особи, визначені всеукраїнською конференцією прокурорів;
3) три особи, визначені з’їздом представників юридичних вищих
навчальних закладів та наукових установ.
Відібраний конкурсною комісією кандидат на посаду заступника
Генерального прокурора України – Директора Державного бюро розслідувань
подаєтьсядля призначення Генеральному прокуророві України. Генеральний
прокурор України призначаєвідібраногоконкурсною комісієюкандидата на
відповідну посаду упродовж десяти днів з дня внесення подання.
Заступник Генерального прокурораУкраїни – Директор Державного бюро
розслідувань звільняється з посади Генеральним прокурором України
виключно з підстав, визначених законом.
Обґрунтування: визначення законом особливого порядку призначення
керівника Державного бюро розслідувань, за якого рішення Генерального
прокурораУкраїни набуває формальнихознак, а також чітке визначення підстав
для припинення ним повноважень, є одними з найважливіших гарантій

4. 4
незалежності Державного бюро розслідувань від політичного тиску та
інших видів незаконного втручання.
V. Забороняється незаконне втручання державних органів, органів
місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних
партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у
діяльність Державного бюро розслідувань.
Будь-які вказівки, пропозиції, вимоги, доручення, спрямовані до
Державного бюро розслідувань та його працівників, які стосуються питань
досудового розслідування в конкретних кримінальних провадженнях та не
передбачені кримінальним процесуальним законодавством, є
неправомірними і не підлягають виконанню.
Накази Генерального прокурора України, які стосуються організації
діяльності Державного бюро розслідувань, видаються за обов’язковим
погодженням заступника Генерального прокурора України – Директора
Державного бюро розслідувань.
Обґрунтування: у такий спосіб пропонується зміцнити гарантії
незалежності Державного бюро розслідувань не лише від державних органів
управління, але й від власне Генеральної прокуратури України, оскільки
пропоновані норми передбачають відносини між прокуратурою та Державним
бюро розслідувань виключно в площі кримінального процесуального
законодавства (без можливості будь-якого адміністративного чи інших видів
впливу).
VІ. Державне бюро розслідувань складається з:
1) центрального апарату Державного бюро розслідувань;
2) регіональних управлінь Державного бюро розслідувань, що
розташовуються в тих самих місцях, в яких розташовані регіональні і
військові прокуратури;
3) місцеві відділи, що розташовуються в тих самих місцях, в яких
розташовані місцеві прокуратури.
До структури центрального апарату, регіональних управлінь та місцевих
відділів Державного бюро розслідувань входять підрозділи, що здійснюють
оперативно-розшуковудіяльність, досудоверозслідування, криміналістичнета
аналітичне супроводження досудового розслідування, та інші підрозділи.
У складі центрального апарату, регіональних управлінь та місцевих
відділів запроваджуються посади керівників відповідних підрозділів, їх
заступників, слідчих, слідчих-криміналістів, а також інші посади.
Структура, штатна численність та положення про підрозділи
центрального апарату, регіональні управління, місцеві відділи затверджуються
заступником Генерального прокурора України – Директором Державного
бюро розслідувань.

5. 5
Обґрунтування: наведена структура у найбільшій мірі відповідатиме
викликам, що стоятимуть перед Державним бюро розслідувань.
Розкриття та розслідування таких кримінальних правопорушень як умисні
вбивства, та злочини, пов’язані з діяльністю організованих груп і злочинних
організацій вимагають більш розгалуженої структури Державного бюро
розслідувань, аніж запропоновано у проекті Закону України «Про Державне
бюро розслідувань» (реєстр. № 2114 від 12.02.2015).
Зокрема, названий проект передбачає створення одного територіального
управління Державного бюро розслідувань на чотири – п’ять регіонів, що
виключить будь-яку оперативність, швидкість та ефективність
розслідування злочинів (у першу чергу з огляду на значну віддаленість від
місця, де може бути вчинено злочин).
Важливим є створення окремих підрозділів, що займатимуться
криміналістичним і аналітичним супроводженням досудового
розслідування, тобто у першу чергу упровадженням в слідчу практику
найсучасніших технологій та методів розслідування, забезпечення вкрай
необхідного доступу до якнайширшого кола інформаційних баз даних. З цією ж
метою пропонується впровадити посади слідчих-криміналістів, що
виконуватимуть окремі функції в частині належного виявлення, збору, фіксації
та дослідження доказів.
VIII. Також законом повинні бути визначені:
1) порядок взаємодії Державного бюро розслідувань з іншими
державними органами;
2) порядок доступу працівників Державного бюро розслідувань до
інформаційних баз даних державних органів;
3) засади державного захисту працівників Державного бюро
розслідувань;
4) грошове забезпеченнята оплата праці працівників Державного бюро
розслідувань, інші питання їх соціального захисту;
5) вичерпне коло суб’єктів та порядок контролю за діяльністю
Державного бюро розслідувань.