Украина понесла значительные человеческие, экономические и инфраструктурные потери из-за войны, которую развернула против нее Россия в феврале 2014 года, заявили в Кабмине
Економічна ситуація на окупованих територіях Донбасу. Інститут стратечічних д...DonbassFullAccess
Автори дослідження: І.Клименко, В.Ємець, С.Таран
Наразі існують проблеми з отриманням об'єктивної статистичної інформації з непідконтрольних Україні територій, тому ґрунтовний та об’єктивний аналіз економічної ситуації провести практично неможливо.
Значно пошкоджена в результаті ведення військових дій економіка регіону продовжує потерпати від наслідків конфлікту та розірваних традиційних виробничих ланцюгів. За даними української статистики, стрімке падіння промисловості регіону протягом 2014 р. продовжилося у 2015 р.
З огляду на те, що протягом останніх декількох місяців, за свідченням низки джерел, фінансування російських військових формувань скоротилося майже в 4 рази, у регіоні відбулося деяке корегування ситуації. Серед основних трендів: пригнічення економічної активності (незначне скорочення обсягів контрабанди з української території), скорочення наявних обсягів фінансових ресурсів у розпорядженні регіональної влади (в результаті зменшення присутності російських військових та зменшення постачань пального та продуктів харчування); збереження економічної ізоляції (формально, блокада з боку України та обмежені наявні зв’язки з РФ); подальша криміналізація економічної діяльності, збільшення числа збройних сутичок між конкуруючими угрупуваннями, монополізація ринків дефіцитних ресурсів, «кришування» територій та окремих видів бізнесу тощо.
На даний час основними вигодоотримувачами від ситуації, що склалася на Сході України, є високопосадовці РФ та ДНР і ЛНР[1], а також пов’язані з ними польові командири та підприємці. З одного боку, вони регулярно контролюють та/або отримують зовнішнє фінансування та ресурси, що підтримують «бойовий дух» армії ДНР/ЛНР, з іншого боку, їм підпорядкована уся місцева економіка (за винятком деяких підприємств, що контролюються власниками українських фінансово-промислових груп), яка фактично повністю набула напівлегальних форм.
Водночас економічна несамостійність та значна залежність самопроголошених «республік» від фінансової допомоги Росії зумовлюють квазі-економічну інтеграцію окупованих територій в російську економічну систему. Так, на Донбасі поступово утверджується «рублева зона». Через брак готівки з березня 2015 р. на Донбасі почала діяти мультивалютна зона - місцевим жителям дозволили розплачуватися гривнею, рублями, доларами США і євро. Однак на сьогодні з грошового обігу «республік» гривня поступово зникає, поступаючись місцем російським рублям. Оскільки, на окупованих територіях відсутня банківська система, проведення зовнішньоекономічних операцій та безготівкових розрахунків значно ускладнене. Так, на сьогодні здійснення оплати зовнішніх поставок з РФ місцевими компаніями, що мають рахунки у центральних банках «республік», можливе лише через банк Південної Осетії або російські кредитні спілки.
Економіка окупованого Донбасу. Інститут стратегічних досліджень "Нова Україна" DonbassFullAccess
Економічні зв’язки окупованих територій з рештою регіонів є наслідком запровадження спеціального режиму функціонування регіонів Донбасу, що перебувають поза контролем центрального уряду. Формування нової економічної зони частково відбувалося в процесі укріплення контролю над регіоном парамілітарних угрупувань, а частково – в результаті нормотворчої діяльності української влади, зокрема, закриття (та евакуація) всіх державних та бюджетних установ, відключення окупованих населених пунктів від мережі Державної казначейської служби України та припинення фінансування бюджетної сфери, виплати зарплат, пенсій та соціальної допомоги у цьому регіоні.
Щодо можливостей скасування такого режиму та відновлення економічних відносин з окупованими регіонами українська сторона акцентує на повному виведенні з окупованих територій будь-яких збройних формувань і всіх видів озброєння – це головна умова, лише після цього - демократичні вибори за українськими законами й під наглядом ОБСЄ та обіцяне самоврядування. Без виконання цієї умови – жорстка пропускна система та припинення економічних зв’язків. В той же час Росія наполягає на повній або частковій відміні економічної блокади, посилаючись на результати Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 р (Мінськ-2).
Досліджено управління фіскальною безпекою держави в умовах гібридної війни. Охарактеризовано види економічних втрат через їх статистичну оцінку періоду гострої фази 2014-2015 рр. гібридної війни РФ проти України. Узагальнено вітчизняний історичний досвід застосування фіскальних інструментів реагування на гібридні загрози.
Оцінено динаміку втрат податкових та митних надходжень постраждалих регіонів АР Крим, Донецької та Луганської областей. Проаналізовано фінансування з Державного бюджету України сектору національної безпеки та оборони, підтримки постраждалих громадян та регіону, діяльності новостворених державних інституцій для відновлення розвитку.
Розроблено методику оцінки фіскальної безпеки держави в умовах гібридної війни та побудовано модель оцінки реальних та потенційних фіскальних втрат України внаслідок гібридної війни, що дозволило обґрунтувати рекомендації щодо зміцнення вітчизняної фіскальної безпеки за різними сценаріями продовження гібридної війни.
Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом № Ф75/174-2018 Державного фонду фундаментальних досліджень.
В останньому довоєнному році (2013 рік) в товарній структурі експорту Донецької області 55.6% мали чорні метали. Їх експортували на суму майже 7 мільярдів доларів1. У загальних цифрах за обсягом експорту товарів Донецька область посідала перше місце в країні: 2013 року підприємства області забезпечили 19,6% експортних поставок України. Якщо взяти до уваги, що Донецька область забезпечувала майже 20% українського експорту і більше половини приходилось на чорний метал, то нескладно вирахувати, що експорт чорного металу з області становив не менше 10% в структурі експорту України2.
Деякі міста регіону сформувалися як монопромислові, залежні виключно від однієї галузі чи більше того — від одного підприємства. Економіка таких міст як Маріуполь та Авдіївка десятиріччями формувалась в адміністративних межах Донецької області. Вони майже монопромислові, інтегровані в ланцюг виробництва металу. У них є лише кілька великих підприємств,для яких значну частину сировини поставляють з окупованої території.
Економічна ситуація на окупованих територіях Донбасу. Інститут стратечічних д...DonbassFullAccess
Автори дослідження: І.Клименко, В.Ємець, С.Таран
Наразі існують проблеми з отриманням об'єктивної статистичної інформації з непідконтрольних Україні територій, тому ґрунтовний та об’єктивний аналіз економічної ситуації провести практично неможливо.
Значно пошкоджена в результаті ведення військових дій економіка регіону продовжує потерпати від наслідків конфлікту та розірваних традиційних виробничих ланцюгів. За даними української статистики, стрімке падіння промисловості регіону протягом 2014 р. продовжилося у 2015 р.
З огляду на те, що протягом останніх декількох місяців, за свідченням низки джерел, фінансування російських військових формувань скоротилося майже в 4 рази, у регіоні відбулося деяке корегування ситуації. Серед основних трендів: пригнічення економічної активності (незначне скорочення обсягів контрабанди з української території), скорочення наявних обсягів фінансових ресурсів у розпорядженні регіональної влади (в результаті зменшення присутності російських військових та зменшення постачань пального та продуктів харчування); збереження економічної ізоляції (формально, блокада з боку України та обмежені наявні зв’язки з РФ); подальша криміналізація економічної діяльності, збільшення числа збройних сутичок між конкуруючими угрупуваннями, монополізація ринків дефіцитних ресурсів, «кришування» територій та окремих видів бізнесу тощо.
На даний час основними вигодоотримувачами від ситуації, що склалася на Сході України, є високопосадовці РФ та ДНР і ЛНР[1], а також пов’язані з ними польові командири та підприємці. З одного боку, вони регулярно контролюють та/або отримують зовнішнє фінансування та ресурси, що підтримують «бойовий дух» армії ДНР/ЛНР, з іншого боку, їм підпорядкована уся місцева економіка (за винятком деяких підприємств, що контролюються власниками українських фінансово-промислових груп), яка фактично повністю набула напівлегальних форм.
Водночас економічна несамостійність та значна залежність самопроголошених «республік» від фінансової допомоги Росії зумовлюють квазі-економічну інтеграцію окупованих територій в російську економічну систему. Так, на Донбасі поступово утверджується «рублева зона». Через брак готівки з березня 2015 р. на Донбасі почала діяти мультивалютна зона - місцевим жителям дозволили розплачуватися гривнею, рублями, доларами США і євро. Однак на сьогодні з грошового обігу «республік» гривня поступово зникає, поступаючись місцем російським рублям. Оскільки, на окупованих територіях відсутня банківська система, проведення зовнішньоекономічних операцій та безготівкових розрахунків значно ускладнене. Так, на сьогодні здійснення оплати зовнішніх поставок з РФ місцевими компаніями, що мають рахунки у центральних банках «республік», можливе лише через банк Південної Осетії або російські кредитні спілки.
Економіка окупованого Донбасу. Інститут стратегічних досліджень "Нова Україна" DonbassFullAccess
Економічні зв’язки окупованих територій з рештою регіонів є наслідком запровадження спеціального режиму функціонування регіонів Донбасу, що перебувають поза контролем центрального уряду. Формування нової економічної зони частково відбувалося в процесі укріплення контролю над регіоном парамілітарних угрупувань, а частково – в результаті нормотворчої діяльності української влади, зокрема, закриття (та евакуація) всіх державних та бюджетних установ, відключення окупованих населених пунктів від мережі Державної казначейської служби України та припинення фінансування бюджетної сфери, виплати зарплат, пенсій та соціальної допомоги у цьому регіоні.
Щодо можливостей скасування такого режиму та відновлення економічних відносин з окупованими регіонами українська сторона акцентує на повному виведенні з окупованих територій будь-яких збройних формувань і всіх видів озброєння – це головна умова, лише після цього - демократичні вибори за українськими законами й під наглядом ОБСЄ та обіцяне самоврядування. Без виконання цієї умови – жорстка пропускна система та припинення економічних зв’язків. В той же час Росія наполягає на повній або частковій відміні економічної блокади, посилаючись на результати Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 р (Мінськ-2).
Досліджено управління фіскальною безпекою держави в умовах гібридної війни. Охарактеризовано види економічних втрат через їх статистичну оцінку періоду гострої фази 2014-2015 рр. гібридної війни РФ проти України. Узагальнено вітчизняний історичний досвід застосування фіскальних інструментів реагування на гібридні загрози.
Оцінено динаміку втрат податкових та митних надходжень постраждалих регіонів АР Крим, Донецької та Луганської областей. Проаналізовано фінансування з Державного бюджету України сектору національної безпеки та оборони, підтримки постраждалих громадян та регіону, діяльності новостворених державних інституцій для відновлення розвитку.
Розроблено методику оцінки фіскальної безпеки держави в умовах гібридної війни та побудовано модель оцінки реальних та потенційних фіскальних втрат України внаслідок гібридної війни, що дозволило обґрунтувати рекомендації щодо зміцнення вітчизняної фіскальної безпеки за різними сценаріями продовження гібридної війни.
Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом № Ф75/174-2018 Державного фонду фундаментальних досліджень.
В останньому довоєнному році (2013 рік) в товарній структурі експорту Донецької області 55.6% мали чорні метали. Їх експортували на суму майже 7 мільярдів доларів1. У загальних цифрах за обсягом експорту товарів Донецька область посідала перше місце в країні: 2013 року підприємства області забезпечили 19,6% експортних поставок України. Якщо взяти до уваги, що Донецька область забезпечувала майже 20% українського експорту і більше половини приходилось на чорний метал, то нескладно вирахувати, що експорт чорного металу з області становив не менше 10% в структурі експорту України2.
Деякі міста регіону сформувалися як монопромислові, залежні виключно від однієї галузі чи більше того — від одного підприємства. Економіка таких міст як Маріуполь та Авдіївка десятиріччями формувалась в адміністративних межах Донецької області. Вони майже монопромислові, інтегровані в ланцюг виробництва металу. У них є лише кілька великих підприємств,для яких значну частину сировини поставляють з окупованої території.
Економіка України поступово адаптується до війни, перше дно ми вже пройшли. Після шоку в березні ділова активність відновлюється, про що свідчать результати опитувань НБУ, EBA, Advanter Group, СГ «Рейтинг», операційні показники окремих підприємств, а також дані Платіжного балансу. Варто відзначити, що Держстат призупинив публікацію практично всієї статистики на період воєнного стану.
Кримська правозахисна група опублікувала повний список політв'язнів, заарештованих Російською владою в окупованому Криму - в ньому 110 осіб, переслідуваних з політичних або релігійних мотивів
Дослідження проведене ЦСМ та Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка з 24 по 28 січня 2020 року. Опитано 2003 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,24% з імовірністю 0,95.
The General Court of the European Union annulled restrictive measures taken by the Council of the European Union against seven former members of Ukraine's ruling class, including former President Viktor Yanukovych. The Court found that the Council failed to verify that the rights of the defense and right to effective judicial protection were complied with in Ukraine before extending the freezing of the individuals' funds. Specifically, the Court determined that none of the information provided to the Council established that it verified Ukraine properly complied with these rights before imposing and extending the restrictive measures over multiple time periods. As a result, the Court annulled the Council's acts extending the measures.
The document appears to be part of a registration form submitted to the U.S. Department of Justice under the Foreign Agents Registration Act. It provides information about the registrant such as their name and address, as well as details about the foreign principal they are representing such as their name, address, and whether they are a foreign government, political party, or other type of organization. It requests additional information if the foreign principal is a foreign political party or non-governmental organization.
This document contains an agreement between parties to prevent unregulated fishing in the Central Arctic Ocean. Key points:
- The parties recognize that ice has diminished in the Arctic Ocean, making fishing possible, but the ecosystems are changing and not well understood.
- The agreement aims to prevent unregulated fishing while keeping the need for conservation measures under review. It establishes interim measures to only allow fishing pursuant to management organizations or measures established by the parties.
- The parties will cooperate on a joint scientific research program and authorize exploratory fishing only under established conservation measures. Scientific research cannot undermine the prevention of unregulated fishing.
- Coastal states will cooperate to ensure compatible management of fish stocks within and beyond their jurisdictions in
Шоумен Владимир Зеленский и действующий президент Украины Петр Порошенко лидируют в рейтинге кандидатов в президенты Украины, свидетельствуют данные исследования Центра социальных и маркетинговых исследований Социс, проведенного с 5 по 10 марта.
Против российских товаров действуют 159 ограничений в 62 странах. Эксперты оценивают ущерб от них в $6,3 млрд в год. Украина вошла в тройку лидеров как по числу ограничений, так и по объему ущерба, пропустив вперед только ЕС и США.
25 декабря 2018 года премьер-министр РФ Дмитрий Медведев подписал постановление, расширяющее список физических и юридических лиц Украины, в отношении которых применяются специальные ограничительные меры
Президент Украины Петр Порошенко ввел в действие решение Совета национальной безопасности и обороны Украины от 26 ноября 2018 года "О чрезвычайных мерах по обеспечению государственного суверенитета и независимости Украины и введении военного положения в Украине".
Россия ввела санкции против 322 граждан Украины и 68 компаний.
Премьер-министр России Дмитрий Медведев подписал постановление о введении специальных экономических мер против Украины.
https://nv.ua/specials/sancrions-ru-ua.html
Решение Международного суда ООН по иску Украины против РФYevhenii Zharovskyi
This document is an order from the International Court of Justice regarding Ukraine's request for provisional measures in its case against Russia. Ukraine alleges violations by Russia of the International Convention for the Suppression of Financing of Terrorism and the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination. The Court summarizes the procedural history and Ukraine's claims. It also summarizes Ukraine's requests for provisional measures to preserve rights and prevent irreparable prejudice pending the Court's judgment in the case. The Court then held oral hearings on Ukraine's request before making its order.
Делегаты Третьего комитета Генеральной Ассамблеи ООН 73 голосами «за» при 76 воздержавшихся и 23 голосах «против» одобрили резолюцию «Положение в области прав человека в Автономной Республике Крым и городе Севастополе (Украина)».
1. ЧОРНА КНИГА
КРЕМЛЯ
Війна Росії проти України
ЛЮТИЙ 2015 РОКУ
Втрати і збитки, які несе Україна внаслідок тимчасової окупації
Російською Федерацією Криму та агресії, що триває в окремих
районах Донецької і Луганської областей
2. Війна Росії проти України
Кров, смерть і руйнування в Україні на руках Путіна
Війна, розгорнута в лютому 2014 року Російською Федерацією на чолі з Владіміром
Путіним проти України, тимчасова окупація Кремлем Автономної Республіки Крим,
російська агресія в Донецькій та Луганській областях, пряма підтримка Росією
міжнародних терористів на українській території, шантаж та економічний тиск проти
нашої держави призвели до вражаючих людських, економічних та інфраструктурних
втрат і збитків України
Війна Росії проти України триває
Бойові дії не дозволяють з’ясувати остаточні цифри
Вони будуть неминуче встановлені як міжнародний вирок режиму Путіна
Жодна жертва не буде забутою
Режим Путіна повинен бути зупинений
3. ЗМІСТ
І. Наші втрати. Загальна інформація
ІІ. Макроекономічні показники
ІІІ. Втрати промисловості
4. І. Наші втрати
Смерть. Поранення. Жертви і постраждалі
Щодня війна Росії проти України вбиває понад десять людей
Станом на початок лютого,
за час російської агресії
загалом загинуло
Поранено
Ця кількість жертв,
оприлюднена міжнародними представниками, включає:
жертви, про які повідомляють цивільні медичні установи Донецької
та Луганської областей
298 загиблих у катастрофі рейсу МН-17
жертви серед учасників антитерористичної операції
(за повідомленнями національних органів влади)
Серед тимчасово переміщених осіб
звернулося за медичною допомогою понад 103 тис. осіб
З них госпіталізовано 25 013 осіб
РЕАЛЬНІ ЦИФРИ МОЖУТЬ БУТИ НАБАГАТО БІЛЬШИМИ
5 086людей 10 948людей
5. 1 306осіб
Втрати захисників України
Переміщені особи. Трагедії і втрати
За інформацією Державної служби України у справах ветеранів війни
та учасників антитерористичної операції,
станом на 1 січня 2015 року кількість загиблих
учасників антитерористичної операції становила
Станом на 2 лютого 2015 року обліковано 978 482особи,
які перемістились з тимчасово окупованої території України та районів,
уражених російськими збройними і терористичними силами
На сьогодні загальна сума коштів,
перерахованих для страхових виплат
та оплату медико-соціальних послуг
тимчасовим переселенцям, складає 416,6 млн грн
За період з жовтня 2014 року по січень 2015 року
профінансовано виплату щомісячної адресної допомоги
сім’ям на загальну суму 528,4 млн грн
За допомогою звернулося понад 248 тис. сімей,
яким призначено цю грошову допомогу.
6. 1
Ці та інші наведені показники відповідають курсові 15,76 грн./дол. США наприкінці грудня 2014 року
Бюджетні втрати1
Війна, розгорнута Російською Федерацією,
знищила в Україні 20%
нинішнього економічного потенціалу,
включно з орієнтовними доходами та валютними надходженнями
Щоденно Україна витрачає орієнтовно 100 000 000 грн на проведення
антитерористичної операції задля захисту від російських сил
Зменшення надходжень у 2014 році до зведеного бюджету України - 23 млрд грн:
• АР Крим та м. Севастополь – 9,8 млрд грн
• Донецька і Луганська області – 13,2 млрд грн
Зменшення надходжень сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування - 13,2 млрд грн:
• АР Крим та м. Севастополь – 6,5 млрд грн
• Донецька і Луганська області – 6,7 млрд грн
7. Економічні та інфраструктурні збитки
Автономна Республіка Крим
Сума заявлених збитків у зв’язку із загарбанням майна
майже чотирьох тисяч українських підприємств, захопленими російськими
злочинцями на Кримському півострові, складає
1,18 трлн грн
Луганська область
Станом на кінець грудня 2014 року, в Луганській області зруйновано та
пошкоджено понад 489 житлових будинків всіх форм власності
Пошкоджено 239 розподільчих газопроводів: 17 – високого, 88 – середнього
тиску, 134 – низького тиску та 95 газорозподільчих пунктів
Без газопостачання залишаються 9 360абонентів
(відповідно 3 919 абонентів приватних будинків та 5 441 абонент
багатоквартирних будинків) та 6 підприємств
8. Економічні та інфраструктурні збитки
Донецька область
Станом на 3 лютого 2015 року, в Донецькій області зруйновано та пошкоджено
понад 9 215 житлових будинків усіх форм власності (понад 12% житлового фонду).
Загальна сума руйнувань (з урахуванням
об’єктів житлово-комунальної, соціальної інфраструктури) складає 1 250 765 000грн зокрема:
• по житловому фонду – 531 373 000 грн
• об’єктів теплопостачання (теплові пункти, котельні, тепломережі) - понад 10 422 000 грн
• об’єктів водопостачання та водовідведення – 181 275 000 грн
Російськими терористами зруйновано або ушкоджено 1 080 енергетичних об’єктів (повітряні лінії
електропередачі, підстанції, трансформаторні підстанції всіх рівнів напруги), пошкоджені системи
диспетчерського керування та зв’язку, зруйновано адміністративні будівлі та викрадено транспортні засоби
Загальна сума коштів, необхідних на відновлення
зруйнованих об’єктів електропостачання у Донецькій області, складає 476,6 млн грн
Пошкоджено 2 772 газопроводів: 61 – високого, 174 - середнього та 2 507 - низького тиску
Орієнтовна сума збитків підприємств та установ газової інфраструктури становить понад 51 млн грн
На території Донецької області без газопостачання залишається 43 300 абонентів
(15 630 приватних будинків, 682 багатоквартирних будинків та 40 підприємств)
Без електропостачання знаходиться орієнтовно 117 000 осіб
Без водопостачання знаходиться орієнтовно 515 000 осіб
9. ІІ. Макроекономічні показники
Обсяг реального ВВП України у третьому кварталі 2014 року скоротився на 5,3%,
а за підсумками року (за прогнозами Національного Банку України та Міністерства
фінансів України) падіння ВВП складе 6,7-7%
Індекс інфляції за підсумками 2014 року склав 124,9 відсотка, а офіційний курс
гривні з початку року девальвував відносно долара США на 97,3%
Скорочення обсягів промислової продукції за 2014 рік склало загалом по країні
10,7% у т. ч. у Донецькій області падіння становило 31,5%, у Луганській – 42%
За підсумками року дефіцит Державного бюджету України перевищив 78 млрд грн,
а загальний державний борг України станом на 1 січня 2015 року зріс на 88,4 %
Уперше за останні 10 років зафіксовано негативний приріст прямих іноземних
інвестицій у розмірі 6,5 млрд дол. США, оскільки за підсумками 9 місяців 2014 року
відтік прямих іноземних інвестицій (8 469,5 млн дол. США) перевищив обсяг прямих
іноземних інвестицій, вкладених в економіку України (1 905,8 млн дол. США)
Станом на 1 січня 2015 року обсяг міжнародних резервів України зменшився
майже втричі і склав 7,5 млрд дол. США
10. ІІІ. Втрати промисловості
Найбільші втрати від агресії Росії зазнало промислове виробництво
У 2014 році спостерігалося скорочення обсягів промислової продукції на 10,7%,
у т. ч. у Донецькій області падіння становило – 31,5%, у Луганській – 42%.
За 2014 рік у порівнянні з 2013 роком виробництво у Донецькій області скоротилося
в усіх без винятку основних видах промислової діяльності.
У базових галузях промисловості регіону порушені традиційні виробничі ланцюжки
"вугілля-кокс-метал" і "вугілля-електроенергія".
На працюючих підприємствах Донецької та Луганської областей знижено обсяги
виробництва продукції через перебої із постачанням сировини та вивезенням
готової продукції, пошкодженням виробничих та інфраструктурних об’єктів, мереж
водопостачання, електроживлення, призупиненням банківських операцій.
11. Металургія та коксохімічна промисловість
На Донбасі зосереджено значні потужності металургійної промисловості України: частка Донецької
області в обсягах реалізації металургійної продукції у січні-листопаді 2014 року становила 38,9%
Сьогодні не працюють такі великі металургійні підприємства:
• ПАТ «Алчевський МК» (13% загального виробництва металургійної продукції);
• ПАТ «Донецький металопрокатний завод»
• ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» (2 % загального виробництва металургійної продукції)
• ПАТ «Стаханівський феросплавний завод» (20 % загального виробництва феросплавів)
Виробництво коксу в Донецькій області у 2014 році скоротилося на 31,6% та склало 6,3 млн тонн
Сьогодні не працюють такі великі коксохімічні підприємства:
Горлівський КХЗ, ПАТ «Авдіївський КХЗ» та ПАТ «Ясинівський КХЗ», на яких пошкоджено
основні фонди. Коксохімічні підприємства в зоні АТО в середньому завантажені на 30-40%.
У 2014 році експорт металопродукції склав 24,311 млн тонн, що становить 92,3% від рівня 2013 року,
на суму 12,6 млрд дол. США (88,6% від рівня 2013 року). Зменшився експорт безшовних та зварних труб
в обсязі 0,951 млн тонн (81,1% від 2013 року) на суму 1,086 млрд дол. США (68,1%).
Продаж металопродукції на внутрішньому ринку за 2014 рік зменшився проти 2013 року на 38%
і склав лише 3,5 млн тонн (14,6% від обсягу виробництва, проти 19,5% у 2013 році).
На сьогодні втрати вітчизняних металургійних підприємств у 2014 році оцінюються на рівні близько
40 млрд грн, в тому числі 25 млрд грн - втрачені прибутки від недовипущеної продукції
та 15 млрд грн – вартість зруйнованих основних фондів.
12. Машинобудування
На Донбасі зосереджені ключові національні підприємства з виробництва машинобудівної продукції:
гірничошахтного обладнання, машин та обладнання для металургійної та хімічної промисловості,
підйомно-транспортного обладнання та механізмів, локомотивів та залізничних вагонів
Частка Донецької та Луганської областей у загальному обсязі реалізації машинобудівної продукції
в Україні у 2013 році становила 15,8 % та 6,9 % відповідно
У Донецьку практично не працюють ПАТ «Донецькгормаш», ПАТ «Донецький енергозавод»,
ДП «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації»
Призупинено виробничу діяльність ПрАТ «Горлівський машинобудівник»,
ПАТ «Новогорлівський машзавод», ТОВ «Ясинуватський машзавод»
Практично не працює ПАТ «Азовмаш». Виробничі потужності завантажені на 10%.
З початку року чисельність працюючих зменшено на 4,4 тис. осіб (більше, ніж на 30%)
Через пошкодження інфраструктури та евакуацію людей не працює ПАТ «Стаханівський вагонобудівний
завод». Збитки від простою підприємства щомісячно складають близько 1,2 млн дол. США
На 51,2 % зменшено обсяги виробництва ПАТ «Кіровський ковальський завод «Центрокуз».
Щомісячні збитки від недопоставок на експорт – 1-1,5 млн грн
За попередніми підрахунками втрати вітчизняних машинобудівних підприємств
у 2014 році оцінюються на рівні близько 10 млрд грн
13. Вугільна промисловість
Видобуток вугілля в Україні скоротився на 35%
Із 150 вугільних шахт 115 перебувають на окупованих територіях
Хімічна промисловість
Виробництво хімічної продукції у 2014 році у Донецькій області зменшилося на 47,5%
З травня 2014 року не працює ПАТ «Концерн Стирол»
(зупинені виробництва аміаку, карбаміду, азотної кислоти, аміачної селітри)
Виробництво аміаку в Україні у 2014 році скоротилось на 30,8%
На 36% втрачено потужностей з виробництва мінеральних добрив, на 90% - з виробництва скла
Зниження обсягів експорту неорганічної продукції із України зумовлене й загарбанням ПрАТ
«Кримський содовий завод», що займає близько 80% українського ринку кальцинованої соди,
а також понад 2% світового
Через тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим припинено постачання соди
кальцинованої на материкову частину України
Виникла загроза зупинки підприємств скляної галузі, що в свою чергу може спричинити зупинку
роботи підприємств з виробництва продуктів харчування, дитячого харчування, медичних засобів
та напоїв різних видів
14. Сільське господарство
За попередніми розрахунками, внаслідок російської агресії Україна щорічно
недоотримуватиме понад 3% валової продукції сільського господарства (або
майже 7,4 млрд грн у постійних цінах 2010 року)
У Донецькій області недоотримано валової продукції сільського господарства (у
постійних цінах 2010 року) на суму понад 321,9 млн грн, у Луганській області – на
суму орієнтовно 1072,4 млн гривень
Втрати аграрного сектору України від анексії Автономної Республіки Крим
становлять близько 16 млрд. гривень, від агресії Російської Федерації на
території Донецької області становлять близько 520 млн грн, на території
Луганської області (за попередніми підрахунками) – близько 1 179 млн грн
За час бойових дій в Україні втрачено орієнтовно 1,5 млн тонн виробництва
зернових на окупованих територіях Криму і сходу України
Повністю зруйновані або частково пошкоджені об’єкти агропромислового
комплексу, на відновлення яких, за попередніми підрахунками,
необхідно понад 133 млн грн
15. Транспорт та інфраструктура
Перевезення вантажів скоротилося на 10,1%, вантажообіг – на 10,8%, перевезення
пасажирів – на 5,3%, пасажирообіг – на 11,7%.
Падіння пасажирообігу на Донецькій залізниці у 2014 році до 2013 року склало 31,2 %, у
тому числі в міждержавному сполученні – на 73,9 %, у внутрішньодержавному – на 56,0 %
За 10 місяців 2014 року залізницями недоотримано доходів у сумі 3 508,7 млн грн (7,8 %),
в тому числі по Донецькій залізниці у сумі 1 743,2 млн грн (22,0 %)
Унаслідок окупації АР Крим та закриття повітряного простору над Донецькою
та Луганською областями з березня по грудень 2014 року, було недоотримано доходів
від надання послуг з аеронавігаційного обслуговування на загальну суму у розмірі
1 992,7 млн грн
В Україні пошкоджено 1 514 об’єктів залізничної інфраструктури на суму 823,4 млн грн
Зазнали руйнувань 1 561 км автомобільних доріг загального користування (740,3 км у
Донецькій області, 820,7 км у Луганській області) та 33 мости і шляхопроводи довжиною
понад 2 800 погонних метрів орієнтовно на суму 4 696,4 млн грн (Донецька область –
2 386,4 млн грн, Луганська область – 2 310 млн грн)
Кількість об’єктів керування повітряним рухом, що зазнали пошкоджень або руйнувань –
28, з них в Донецькому аеропорту – 17, у Луганському 8, радіолокаційному комплексі
м. Артемівськ, Донецької області – 3