Різьблення 
розпис 
писанкарство 
кераміка 
ткацтво 
вишивка
 Народ віками прагнув у художній формі 
висловити своє ставлення до життя, 
любов до природи, розуміння краси. 
 Вироби декоративно-ужиткового 
мистецтва відображають самобутність 
народу.
 Найдавнішим народним мистецтвом 
вважається художня обробка дерева. У 
виробах втілювалися художні смаки 
народу, розкривався талант народних 
майстрів.
 Деталі будівель та інші дерев’яні вироби 
оздоблювалися різьбленням і розписом 
.
 У другій половині ХІХ ст. поширилося 
виготовлення для продажу дрібних 
виробів із дерева, у яких було важливе не 
вжиткове значення, а декоративне.
 У ХІХ ст. широке 
розповсюдження мав і 
художній розпис, яким 
оздоблювали стіни, 
двері, сволоки хат. 
 Виконували малюнки 
кольоровими глинами 
з додаванням сажі та 
синьки, а також 
рослинними й 
мінеральними 
фарбами.
 Найпоширенішими мотивами 
орнаментики були квіти, звідси й пішов 
термін “квітчасті” хати.
 Розвиток орнаменту 
пов’язаний з 
писанкарством. У 
розмалюванні 
писанок 
використовуються 
мотиви вишивки, 
ткацтва, різьблення.
 Для писанок центральних областей України 
характерний рослинний орнамент, гуцули 
створили найрізноманітніші композиції з 
геометричних фігур.
 Значне місце у народній творчості 
посідає кераміка.
 Найпоширенішим різновидом виробів 
майстрів є червоний керамічний посуд, 
полив’яна кераміка також посуд із легким 
гравіруванням.
 Був поширений 
декоративний 
фігурний посуд. Для 
народної кераміки 
характерний 
розвиток дрібної 
пластики.
 Найбільшого розвитку ткацтво досягло 
на початку ХІХ ст.
 Полотна ткались із 
льняної та 
конопляної пряжі а 
пізніше з фабричної 
пряжі.
 До декоративного ткацтва належать 
декоративні узорчасті полотенця 
тканини якими оздоблювали інтер’єр.
 Провідні осередки ткацтва: 
Київщина 
Полтавщина 
Чернігівщина.
 Наприкінці ХІХ ст. особливо 
поширювалося промислове 
виготовлення вишиваних виробів: 
рушники, верхній одяг, серветки, тощо.
 Орнаментальні мотиви, візерунки та 
кольори в кожній місцевості мали свої 
особливості.
 Полтавщина славилась орнаментом 
блакитних, сірих та зеленуватих тонів, а 
також вишивкою “білим по булому”.
 Улюблені мотиви Київщини – грона 
винограду, гілочки калини та пишні 
квіти, виконані червоними та чорними 
тонами на білому тлі.
 Подільські майстри застосовували 
надзвичайно широку палітру кольорів, а 
основу орнаментів складали 
геометризовані рослини й тваринні 
мотиви.
Декоративно-ужиткове мистецтво

Декоративно-ужиткове мистецтво

  • 1.
    Різьблення розпис писанкарство кераміка ткацтво вишивка
  • 2.
     Народ вікамипрагнув у художній формі висловити своє ставлення до життя, любов до природи, розуміння краси.  Вироби декоративно-ужиткового мистецтва відображають самобутність народу.
  • 3.
     Найдавнішим народниммистецтвом вважається художня обробка дерева. У виробах втілювалися художні смаки народу, розкривався талант народних майстрів.
  • 4.
     Деталі будівельта інші дерев’яні вироби оздоблювалися різьбленням і розписом .
  • 5.
     У другійполовині ХІХ ст. поширилося виготовлення для продажу дрібних виробів із дерева, у яких було важливе не вжиткове значення, а декоративне.
  • 6.
     У ХІХст. широке розповсюдження мав і художній розпис, яким оздоблювали стіни, двері, сволоки хат.  Виконували малюнки кольоровими глинами з додаванням сажі та синьки, а також рослинними й мінеральними фарбами.
  • 7.
     Найпоширенішими мотивами орнаментики були квіти, звідси й пішов термін “квітчасті” хати.
  • 8.
     Розвиток орнаменту пов’язаний з писанкарством. У розмалюванні писанок використовуються мотиви вишивки, ткацтва, різьблення.
  • 9.
     Для писанокцентральних областей України характерний рослинний орнамент, гуцули створили найрізноманітніші композиції з геометричних фігур.
  • 10.
     Значне місцеу народній творчості посідає кераміка.
  • 11.
     Найпоширенішим різновидомвиробів майстрів є червоний керамічний посуд, полив’яна кераміка також посуд із легким гравіруванням.
  • 12.
     Був поширений декоративний фігурний посуд. Для народної кераміки характерний розвиток дрібної пластики.
  • 13.
     Найбільшого розвиткуткацтво досягло на початку ХІХ ст.
  • 14.
     Полотна ткалисьіз льняної та конопляної пряжі а пізніше з фабричної пряжі.
  • 15.
     До декоративноготкацтва належать декоративні узорчасті полотенця тканини якими оздоблювали інтер’єр.
  • 16.
     Провідні осередкиткацтва: Київщина Полтавщина Чернігівщина.
  • 17.
     Наприкінці ХІХст. особливо поширювалося промислове виготовлення вишиваних виробів: рушники, верхній одяг, серветки, тощо.
  • 18.
     Орнаментальні мотиви,візерунки та кольори в кожній місцевості мали свої особливості.
  • 19.
     Полтавщина славиласьорнаментом блакитних, сірих та зеленуватих тонів, а також вишивкою “білим по булому”.
  • 20.
     Улюблені мотивиКиївщини – грона винограду, гілочки калини та пишні квіти, виконані червоними та чорними тонами на білому тлі.
  • 21.
     Подільські майстризастосовували надзвичайно широку палітру кольорів, а основу орнаментів складали геометризовані рослини й тваринні мотиви.