ЗГІДНО ЗІ СТ. 102 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Є ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ
І ВИСТУПАЄ ВІД ЇЇ ІМЕНІ, Є ГАРАНТОМ
ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ І
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ
ЦІЛІСНОСТІ, ДОДЕРЖАННЯ
КОНСТИТУЦІЇ, ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ.
 Необхідно

зазначити, що за період існування в
Україні поста Президента (введено Законом
"Про
заснування
поста
Президента
Української РСР" від 5 липня 1991 p.) його
правовий статус зазнав значних змін. Спочатку
він визначався як найвища посадова особа і
глава виконавчої влади, потім як глава держави
і глава виконавчої влади і, нарешті, тільки як
глава держави.

 Такий

правовий статус Президента України
зумовлений його повноваженнями щодо
кожної з гілок влади.


Взаємовідносини з виконавчою гілкою визначаються статтями
106, 112, 113, 114, 115, 116, 118 та іншими Конституції України.
Так, Президент України призначає за поданням Прем'єр-міністра
України членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних
органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних
адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах (статті
106, 114, 118); у випадках дострокового припинення повноважень
Президента згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції, його
обов'язки покладаються на Прем'єр-міністра України (ст. 112);
Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом і забезпечує
виконання його актів (статті 113, 116); Кабінет Міністрів складає
повноваження перед новообраним Президентом України (ст. 115).
Конституція передбачає процедуру контрасигнації (лат.: conta —
против,
signare
—
підписувати)
стосовно
актів
Президента, виданих у межах повноважень, передбачених
пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 17, 18, 21, 22, 23, 24 ст. 106. Такі акти
скріплюються
підписами
Прем'єр-міністра
України
і
міністра, відповідального за акт та його виконання.
Взаємовідносини з гілкою судової
влади визначаються статтями
106, 128, 131 та іншими
Конституції
України.
Зокрема, Президент утворює суди
у визначеному законом порядку
(ст.
106);
здійснює
перше
призначення особи на посаду
професійного судді (ст. 128);
призначає трьох членів Вищої
ради юстиції (ст. 131).
Найбільшим

обсягом повноважень
Президент України наділений у сфері
виконавчої влади, їх можна поділити на
три групи:

а)

формування виконавчої влади;
б) визначення змісту і спрямування
її функціонування;
в) забезпечення законності у сфері
державного управління.
• призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при
міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних
представників іноземних держав;
• призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє
повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
• призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України,
керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих
державних адміністрацій та припиняє 'їхні повноваження на цих посадах;
• призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення;
• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову
Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову
Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
• утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства
та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на
утримання органів виконавчої влади;
• призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України,
інших військових формувань;
• створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення
своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
• звертається із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і
зовнішнє становище України;
• представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною
діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
• очолює Раду національної безпеки і оборони України;
• має право законодавчої ініціативи;
• підписує закони, прийняті Верховною Радою України:
• видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України;
• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
• є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; здійснює керівництво у сферах
національної безпеки та оборони держави;

• приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного
стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній
незалежності України;
• приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях
надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами
надзвичайної екологічної ситуації — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою
України;
• присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні
чини;
• нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними.











• призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України
відповідно до ст. 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський
референдум за народною ініціативою;
• призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у
строки, встановлені цією Конституцією;
• припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом
тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть
розпочатися;
• призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального
прокурора України та звільняє його з посади;
• здійснює контрольні повноваження як особа, що очолює Раду
національної безпеки і оборони України;
• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів
Автономної Республіки Крим;
• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із
наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
• утворює суди у визначеному законом порядку. Згідно з п. 18 ст. 106
Конституції Президент очолює Раду національної безпеки і оборони
України, що є координаційним органом з питань національної безпеки і
оборони при Президентові України.
 Як

свідчить практика, крім визначених Конституцією
(ст. 107) осіб, до Ради національної безпеки і оборони
України входять: Секретар Ради національної безпеки
і оборони України; Голова Державного комітету у
справах охорони державного кордону України;
Міністр промислової політики України; Голова
Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю при Президентові
України
—
директор
Національного
бюро
розслідувань України; Міністр України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
Глава Адміністрації Президента України; Міністр
фінансів України; Президент Національної академії
наук України; Міністр економіки України.

















• забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері національної безпеки і оборони
України;
• аналіз стану і тенденцій розвитку зовнішньо- та внутрішньополітичної ситуації, визначення
на цій основі стратегії та пріоритетних напрямів забезпечення національної безпеки і
оборони;
•
комплексна
оцінка
та
прогноз
потенційних
і
реальних
загроз
державному, економічному, суспільному, оборонному, інформаційному, ядерному, екологічно
му та іншим видам і об'єктам безпеки України;
•
планування,
організація
та
контроль
за
здійсненням
заходів
політичного, економічного, воєнного, соціального, науково-технічного та іншого
характеру, адекватних цим загрозам;
• розгляд питань фінансування витрат на національну безпеку і оборону, а також контроль за
витрачанням відповідних коштів;
• розгляд проектів законів України та указів Президента України, інших нормативних
актів,
наказів
і
директив
Верховного
Головнокомандувача
Збройних
Сил
України, концепцій, доктрин, державних програм у сфері національної безпеки і оборони
України тощо;
• підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи забезпечення національної безпеки та
організації оборони України, у тому числі щодо утворення, реорганізації та ліквідації органів
виконавчої влади у даній сфері;
• підготовка пропозицій щодо оголошення стану війни, загальної або часткової
мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її
місцевостях, а також щодо оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами
надзвичайної екологічної ситуації;
• координація наукових досліджень у галузі національної безпеки і оборони;
• розгляд і вирішення інших актуальних проблем національної безпеки і оборони України.
ПРЕЗИНТАЦІЮ ПІДГОТОВИВ УЧЕНЬ ГРУПИ
“ЕМО101” БУДАНОВ ВЛАДИСЛАВ

буданов владислав президент україни

  • 2.
    ЗГІДНО ЗІ СТ.102 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Є ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ І ВИСТУПАЄ ВІД ЇЇ ІМЕНІ, Є ГАРАНТОМ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ І ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ, ДОДЕРЖАННЯ КОНСТИТУЦІЇ, ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ.
  • 3.
     Необхідно зазначити, щоза період існування в Україні поста Президента (введено Законом "Про заснування поста Президента Української РСР" від 5 липня 1991 p.) його правовий статус зазнав значних змін. Спочатку він визначався як найвища посадова особа і глава виконавчої влади, потім як глава держави і глава виконавчої влади і, нарешті, тільки як глава держави.  Такий правовий статус Президента України зумовлений його повноваженнями щодо кожної з гілок влади.
  • 5.
     Взаємовідносини з виконавчоюгілкою визначаються статтями 106, 112, 113, 114, 115, 116, 118 та іншими Конституції України. Так, Президент України призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах (статті 106, 114, 118); у випадках дострокового припинення повноважень Президента згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції, його обов'язки покладаються на Прем'єр-міністра України (ст. 112); Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом і забезпечує виконання його актів (статті 113, 116); Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраним Президентом України (ст. 115). Конституція передбачає процедуру контрасигнації (лат.: conta — против, signare — підписувати) стосовно актів Президента, виданих у межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 17, 18, 21, 22, 23, 24 ст. 106. Такі акти скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
  • 6.
    Взаємовідносини з гілкоюсудової влади визначаються статтями 106, 128, 131 та іншими Конституції України. Зокрема, Президент утворює суди у визначеному законом порядку (ст. 106); здійснює перше призначення особи на посаду професійного судді (ст. 128); призначає трьох членів Вищої ради юстиції (ст. 131).
  • 7.
    Найбільшим обсягом повноважень Президент Українинаділений у сфері виконавчої влади, їх можна поділити на три групи: а) формування виконавчої влади; б) визначення змісту і спрямування її функціонування; в) забезпечення законності у сфері державного управління.
  • 8.
    • призначає тазвільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; • призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку; • призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє 'їхні повноваження на цих посадах; • призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; • призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; • утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; • призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; • створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
  • 9.
    • звертається ізщорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; • представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; • очолює Раду національної безпеки і оборони України; • має право законодавчої ініціативи; • підписує закони, прийняті Верховною Радою України: • видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України; • скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; • є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; • приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; • приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; • присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; • нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними.
  • 11.
            • призначає всеукраїнськийреферендум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; • призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією; • припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися; • призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади; • здійснює контрольні повноваження як особа, що очолює Раду національної безпеки і оборони України; • скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; • має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; • утворює суди у визначеному законом порядку. Згідно з п. 18 ст. 106 Конституції Президент очолює Раду національної безпеки і оборони України, що є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
  • 14.
     Як свідчить практика,крім визначених Конституцією (ст. 107) осіб, до Ради національної безпеки і оборони України входять: Секретар Ради національної безпеки і оборони України; Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України; Міністр промислової політики України; Голова Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України — директор Національного бюро розслідувань України; Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Глава Адміністрації Президента України; Міністр фінансів України; Президент Національної академії наук України; Міністр економіки України.
  • 15.
              • забезпечення реалізаціїєдиної державної політики у сфері національної безпеки і оборони України; • аналіз стану і тенденцій розвитку зовнішньо- та внутрішньополітичної ситуації, визначення на цій основі стратегії та пріоритетних напрямів забезпечення національної безпеки і оборони; • комплексна оцінка та прогноз потенційних і реальних загроз державному, економічному, суспільному, оборонному, інформаційному, ядерному, екологічно му та іншим видам і об'єктам безпеки України; • планування, організація та контроль за здійсненням заходів політичного, економічного, воєнного, соціального, науково-технічного та іншого характеру, адекватних цим загрозам; • розгляд питань фінансування витрат на національну безпеку і оборону, а також контроль за витрачанням відповідних коштів; • розгляд проектів законів України та указів Президента України, інших нормативних актів, наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, концепцій, доктрин, державних програм у сфері національної безпеки і оборони України тощо; • підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи забезпечення національної безпеки та організації оборони України, у тому числі щодо утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у даній сфері; • підготовка пропозицій щодо оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а також щодо оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації; • координація наукових досліджень у галузі національної безпеки і оборони; • розгляд і вирішення інших актуальних проблем національної безпеки і оборони України.
  • 16.
    ПРЕЗИНТАЦІЮ ПІДГОТОВИВ УЧЕНЬГРУПИ “ЕМО101” БУДАНОВ ВЛАДИСЛАВ