Sulkhan Bordzikashvili, profile picture
Uploaded bySulkhan Bordzikashvili
6,093 views

ჩეჩნური ენა

Embed presentation

Download to read offline
1 / 107
2 / 107
3 / 107
4 / 107
5 / 107
6 / 107
7 / 107
8 / 107
9 / 107
10 / 107
11 / 107
12 / 107
13 / 107
14 / 107
15 / 107
16 / 107
17 / 107
18 / 107
19 / 107
20 / 107
21 / 107
22 / 107
23 / 107
24 / 107
25 / 107
26 / 107
27 / 107
28 / 107
29 / 107
30 / 107
31 / 107
32 / 107
33 / 107
34 / 107
35 / 107
36 / 107
37 / 107
38 / 107
39 / 107
40 / 107
41 / 107
42 / 107
43 / 107
44 / 107
45 / 107
46 / 107
47 / 107
48 / 107
49 / 107
50 / 107
51 / 107
52 / 107
53 / 107
54 / 107
55 / 107
56 / 107
57 / 107
58 / 107
59 / 107
60 / 107
61 / 107
62 / 107
63 / 107
64 / 107
65 / 107
66 / 107
67 / 107
68 / 107
69 / 107
70 / 107
71 / 107
72 / 107
73 / 107
74 / 107
75 / 107
76 / 107
77 / 107
78 / 107
79 / 107
80 / 107
81 / 107
82 / 107
83 / 107
84 / 107
85 / 107
86 / 107
87 / 107
88 / 107
89 / 107
90 / 107
91 / 107
92 / 107
93 / 107
94 / 107
95 / 107
96 / 107
97 / 107
98 / 107
99 / 107
100 / 107
101 / 107
102 / 107
103 / 107
104 / 107
105 / 107
106 / 107
107 / 107
1 i. javaxiSvilis sax. Tbilisis saxelmwifo universiteti humanitarul mecnierebaTa fakulteti kavkasiologiis instituti arn. Ciqobavas sax. enaTmecnierebis instituti 2 ИВ. ДЖАВАХИШВИЛИН ЦIАРАХ ЙОЛУ ТБИЛИСЕРА ПАЧХЬАЛКХАН УНИВЕРСИТЕТАН ГУМАНИТАРНИ IИЛМАНИЙН ФАКУЛЬТЕТАН КАВКАЗОВЕДЕНИН ИНСТИТУТ АРН. ЧИКОБАВАН ЦIАРАХ ЙОЛУ МЕТТАН IИЛМАНИЙН ИНСТИТУТ ИНСТИТУТ КАВКАЗОВЕДЕНИЯ ФАКУЛЬТЕТА ГУМАНИТАРНЫХ НАУК ТБИЛИССКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА ИМ. И. ДЖАВАХИШВИЛИ ИНСТИТУТ ЯЗЫКОЗНАНИЯ ИМ. АРН. ЧИКОБАВА Ростом Пареулидзе Нохчийн мотт Грамматикин очерк, нохчийн-гуьржийн дошам Чеченский язык Грамматический очерк, чеченско-грузинский словарь Тбилиси 2011
3 rostom fareuliZe CeCnuri enCeCnuri enCeCnuri enCeCnuri enaaaa gramatikuli mimoxilva CeCnur-qarTuli leqsikoni Tbilisi 2011 4 CeCnuri iberiul-kavkasiur enaTa ojaxis naxuri (CeCnur _ inguSur _ wova-TuSuri) jgufis enaa. naSromSi mocemulia CeCnuri enis struqturis _ fonetikis, morfologiis, ZiriTadi sintaqsuri movlenebis _ analizi. naSroms erTvis mokle CeCnur- qarTuli leqsikoni da qarTul _ CeCnuri saZiebeli. wigni gankuTvnilia iv. javaxiSvilis saxelobis Tbilisis saxelmwifo universitetis humanitarul mecnierebaTa fakultetis kavkasiologiis institutis studentebisaTvis. igi, agreTve, mniSvnelovan daxmarebas gauwevs CeC- nuri eniT dainteresebul mkiTxvels. redaqtori filologiis mecnierebaTa doqtori prof. cccc. baramiZebaramiZebaramiZebaramiZe recenzenti filologiis mecnierebaTa doqtori nnnn. ardoteliardoteliardoteliardoteli recenzenti filologiis doqtori r.r.r.r. abaSiaabaSiaabaSiaabaSia teq. redaqtori l.l.l.l. vaSakiZevaSakiZevaSakiZevaSakiZe ISBNISBNISBNISBN
5 winaTqmawinaTqmawinaTqmawinaTqma naSromi eZRvneba CeCnuri enis gramatikas _ foneti- kas, morfologiasa da ZiriTad sintaqsur movlenebs. CeCnuri ena Sedis iberiul-kavkasiur enaTa naxur jgufSi inguSur da wova-TuSur enebTan erTad. CeCnebsa da inguSebs erTi sasaubro ena aqvT, miuxedavad amisa, me- 20 saukunis 20-iani wlebidan calke CeCnuri da calke in- guSuri saliteraturo enebi Camoyalibda. naSromSi, naxur enaTmecnierebaSi arsebuli gramati- kuli memkvidreobis garda, gaTvaliswinebulia avtoris mier CeCnuri enis Seswavlisas miRebuli daskvnebi. naSroms aqvs rogorc praqtikuli, ise samecniero xa- siaTi. misi praqtikuli daniSnulebis gamo ar aris ganxi- luli is sadavo sakiTxebi, romelTa Sesaxeb saenaTmecnie- ro literaturaSi azrTa sxvadasxvaobaa. garda amisa, rTuli da specifikuri gramatikuli sakiTxebi, SesaZleb- lobis farglebSi, martivad aris ganxiluli. CeCnur-qarTul leqsikonSi, romelic naSroms erTvis, cvalebadi gramatikuli klasis niSnis mqone sityvebi warmodgenilia mxolod д- niSniT. magram aseTi sityvebi dalagebulia ara д-ze, aramed mis momdevno xmovanze. ase, magaliTad, д-ада “gaqceva” Setanilia а-ze, д-ита “datoveba” _ и-ze da a. S. aRsaniSnavia, rom й- klasis niSnis grafiku- lad gamoyofis SesaZlebloba ar aris е, я, яь, ю, юь aso- niSnebiT dawyebul klasniSnian sityvebSi (Sdr. еха, unda iyos й-эха "Txovna", "grZeli"...), aseTi sityvebi leqsikonSi varskvlaviT aris aRniSnuli. sityvaTa dalagebis am prin- cips, Tavisi naklis miuxedavad, upiratesoba aqvs _ leqsi- koni gantvirTulia im leqsemebisagan, romlebic mxolod gramatikuli klasis niSnebiT gansxvavdebian erTmaneTisa- gan. terminebSi nanananaxxxx----uuuurrrr----iiii, va, va, va, vaiiii----nanananaxxxx----urururur----iiii gamoiyofa nanananaxxxx fuZe, romelic CeCnurSi, inguSursa da wova-TuSurSi niSnavs 6 "xalxs, adamianebs". -ur-i daboloeba qarTulia (Sdr., ru- suli нах-ск-ий, вай-нах-ск-ий). maSasadame, nax-ur-i niSnavs amas: xalx-is-a, xalx-ur-i. vavavavaiiiinanananaxxxx-ur-Si vavavavaiiii (< vain ) "Cveni" kuTvnilebiTi nacval- saxelia: vai-nax (< vain nax) "Cveni xalxi", "Cveneburebi". ma- Sasadame, vavavavaiiiinanananaxxxx-ur-i niSnavs "Cvens xalxs", "Cveneburebs". nanananaxuxuxuxurrrr----i terminiT aRiniSneba samive (CeCnuri, inguSu- ri, wova-TuSuri) ena, xolo vavavavaiiiinanananaxuxuxuxurrrr-iT _ CeCnuri da in- guSuri (wova-TuSuris gamoklebiT). n a x sityvisagan na- warmoebia, agreTve, termini nanananaxoxoxoxolololologigigigiaaaa. yvela es termini xelovnuria, samuSao terminebia da maTi gamoyeneba mxolod samecniero kvlevis Tvalsazri- siT aris gamarTlebuli. es terminebi, maTi xelovnurobis miuxedavad, kavkasiologiaSi farTod gavrcelda me-20 sa- ukunis 20-30-iani wlebidan.
7 mokle cnobebi CeCneTis, CeCnebisa da CeCnurimokle cnobebi CeCneTis, CeCnebisa da CeCnurimokle cnobebi CeCneTis, CeCnebisa da CeCnurimokle cnobebi CeCneTis, CeCnebisa da CeCnuri enis Sesaxebenis Sesaxebenis Sesaxebenis Sesaxeb 1. CeCenTa TviTsaxelwodeba rogorc zemoT iTqva, CeCnuri ena iberiul-kavkasiur enaTa ojaxis naxur jgufs ganekuTvneba inguSur da wova- TuSur enebTan erTad. CeCenTa TviTsaxelwodebaa noxCuo (nuoxCuo:), noxCi (mx. r.), noxCi-i (mr. r.). varaudoben, rom igi dakavSirebu- li unda iyos toponim naSxa (naSaxa)-sTan. “naS(a)x(a)” mTia- ni CeCneTis erT-erTi kuTxea. termini “CeCeni” ruseTis mier kavkasiaSi warmoebuli omebis periodidan gavrcelda. igi cnobilia me-18 saukuni- dan, ukavSirdeba toponims “CeCen-aul”-i (sofelia q. groz- nosTan axlos). rogorc varaudoben, aRniSnuli soflis saxeli momdinareobs dampyrobeli mongoli xanis _ seCen, CeCen _ saxelisagan, romelic am soflis midamoebSi daba- nakebula. saenaTmecniero literaturaSi, rogorc ukve iTqva, CeCnuri da inguSuri enebis aRsaniSnavad damkvidrda vavavavaiiii---- nanananaxuxuxuxuri, nari, nari, nari, naxuxuxuxuriririri terminiT ki moiazreba am jgufSi Semavali samive ena. 2. teritoria da mosaxleoba CeCneTs dasavleTiT esazRvreba inguSeTi da oseTi, CrdiloeTiT _ stavropolis mxare, CrdiloeTiTa da aRmosavleTiT _ daRestani, samxreTiT ki _ saqarTvelo. CeCneTsa da inguSeTs Soris sazRvari pirobiTia. sa- kuTriv CeCneTis teritoria Seadgens 15,1 aTas kv. km-s (in- guSeTTan erTad _ 19,3 aTass). 1989 wlis mosaxleobis aRweris mixedviT CeCneT-ingu- SeTSi cxovrobda 1 270 429 kaci. maT Soris: CeCeni 734 501 inguSi 163 762 amave aRweris mixedviT CeCnebi cxovrobdnen: 8 yazaxeTSi 49 507 daRestanSi 57 877 volgogradis olqSi 11 140 astraxanis olqSi 7 886 yofil sabWoTa kavSirSi ki: 1959 w. 419 000 1979 w. 750 000 1989 w. 957 000 2001 wlis monacemebis mixedviT ruseTis federaciaSi cxovrobda 899 aTasi CeCeni. 3. enobrivi garemocva da dialeqtebi enobrivi TvalsazrisiT CeCnurs uSualod emezoble- bian: dasavleTiT _ inguSuri da osuri CrdiloeTiT _ rusuli da yumuxuri aRmosavleTiT _ xunZur-andiur-didouri jgufis enebi samxreTiT _ qarTuli (xevsuruli da TuSuri kiloebi) CeCnurSi garCeulia Semdegi dialeqtebi: 1. barisa (igive saliteraturo) 2. axiuri 3. Weberlouri 4. Sarouli 5. Satour-iTumyaluri 6. qisturi cnobili mkvlevari i. arsaxanovi CeCnurSi gamoyofs Semdeg dialeqtebs: 1. axiuri (fxarCouli kilokaviT); 2. Weberlouri (dais kilokaviT); 3. Sarouli; 4. iTumyaluri; 5. galanWoJuri dialeqti dayofilia kilokavebad: naSxou- ri, terelouri, lamaxiuri, melxuri (miTxouri)...; 6. qis- turi. specialur literaturaSi arsebobs CeCnuri enis di-
9 aleqtTa sxvagvari klasifikaciebic (mag., d. malsagovisa, d. imnaiSvilisa...). Tavis mxriv, CamoTvlili zogi dialeqti iyofa kilo- kavebad, gansakuTrebiT, baris kilo, sadac garCeulia ki- lokavebi: vedenouri, miTxouri, nadtereCnuli (Tergispi- relTa metyveleba, nadtereCnis r-ni), ialxarouli... axiur kiloze metyveleben xasaviurTis (daRestani) raionSi mcxovrebi CeCnebi, es kilo uSualod esazRvreba CeCneTis baris kilos (gudermesis raioni). Weberlouri gavrcelebulia CeCneTis mTiani regionis soflebSi, rogoricaa: maaqaJa, sado, boso, hindo, wiqara, rigaxa... 1957 wels, CeCnebis gadasaxlebidan dabrunebis Semdeg (CeCnebisa da inguSebis deportacia yazaxeTsa da Sua aziis respublikebSi moxda 1944 wlis 23 Tebervals) WeberloelTa (da mTiani regionis sxva warmomadgenelTa) didi nawili CeCneTis barSi dasaxlda. aseve CeCneTis barSi cxovroben amJamad Saroul ki- loze molaparakenic (sof.: novoSaroi, samaSki...) Satour-iTumyalur dialeqtze metyveleben Satoisa da iTumyales raionebis soflebSi. zog mkvlevars Sato- uri da iTumyaluri metyveleba cal-calke baris dialeq- tis kilokavebad miaCnia. qisturi dialeqti gavrcelebulia saqarTveloSi, pan- kisis xeobis (axmetis raioni) ramdenime sofelSi (duisi, joyolo, birkiani, Zibaxevi, omalo, Sua xalawani). bolo aTwleulSi qistebi dasaxldnen pankisis xeobis sxva sof- lebSic. qisturi dialeqtis CamoyalibebaSi wili udevs CeCneTis mTianeTis TiTqmis yvela Temis warmomadgenels, inguSebs. qisturSi ZiriTadad garCeulia ori kilokavi: maisTuri (duisi, joyolo) da xildixarouli (omalo). da- narCen soflebSi am sami soflis warmomadgenlebi cxov- roben. odnav gansxvavebulia Sua xalawnuri metyveleba, isini Tavs axielTa STamomavlebad Tvlian. qarTulidan nasesxebi leqsikiT, qarTuli enis gavle- niT gamowveuli morfonologiuri TaviseburebebiT qistu- ri mkveTrad gansxvavdeba CeCnuri enis sxva kilokavebisa- gan. me-19 saukunis 60-ian wlebSi, ruseTis mier CeCneTisa da inguSeTis dapyrobis Semdeg, CeCenTa nawili gadasax- lda TurqeTSi, iqidan ki _ axlo aRmosavleTisa (siria, 10 iordania, erayi...) da evropis qveynebSi (germania, ingli- si...), agreTve, amerikis SeerTebul Statebsa da kanadaSi. amave qveynebSi, CeCneT-ruseTis bolo omis Sedegad, ltolvil CeCenTa axali diasporebi gaCnda 1994-95 wle- bidan, gansakuTrebiT _ 1999 wlidan. kavkasiis sazRvrebs gareT kompaqturad mosaxle Ce- CenTa metyveleba dRemde Seswavlili ar aris. 4. CeCnuri enis Seswavlis istoriidan CeCnuri (inguSuri da bacburi) leqsikuri masala pir- velad Cawerili aqvs i. giuldenStedts 1771-72 wlebSi kav- kasiaSi mogzaurobis dros (daibeWda 1791 wels sanqt-pe- terburgSi germanulad, xolo 1964 wels TbilisSi _ germanulad da qarTulad, II tomi, ix. bibliografia). igi- ve masala, asiode sityvis damatebiT, gamoqveynda ekateri- ne II-is e. w. "SedarebiT leqsikonSi" 1793 wels. CeCnuri leqsika mocemuli aqvs i. klaproTsac. masala Cawerilia 1807-08 wlebSi, daibeWda nawil-nawil 1809 da 1814 wlebSi germanulad (naxur enaTa masala dabeWdilia 1814 wlis gamocemaSi). CeCnuri masalis laTinuri (an guTuri da rusuli) grafemebiT gadmocemis cdebi dazRveuli ar aris Secdo- mebisagan. aRniSnul masalaSi xSir SemTxvevaSi CeCnuri sityvebis amocnoba Wirs. CeCnuri enis mecnieruli Seswavla p. uslaris saxels ukavSirdeba. 1862 wels liTografiulad (1888 wels ki _ beWdurad) TbilisSi gamoqveynda p. uslaris naSromi "CeC- nuri ena", rac CeCnuri enis pirvel mecnierul gamokvle- vas warmoadgens. 1862 wels TbilisSive daibeWda CeCnuri saanbano wigni, romelic Sedgenilia duosis Ze yeedis (qe- di dosovis) mier, rogorc Cans, p. uslaris xelmZRvane- lobiT. orive am naSromSi CeCnuri anbanis safuZvels ru- suli warmoadgens. gansxvavebuli bgerebis gadmosacemad gamoyenebulia zogi aso imave anbanidan diakritikuli niSnebiT, damatebulia ramdenime qarTul-laTinuri gra- femac. CeCneTSi, islamuri religiis intensiur gavrcelebas- Tan erTad, XVIII-XIX saukuneebidan gavrcelda arabuli
11 damwerloba, XIX saukuneSi arabuli grafikis safuZvelze damuSavda CeCnuri anbani, romelmac 1925 wlamde iarseba. CeCnur enas, p. uslaris garda, ikvlevdnen da ikvle- ven a. macievi, z. jamalxanovi, n. iakovlevi, i. deSerievi, T. deSerieva, d. imnaiSvili, T. goniaSvili, r. gagua, i. ar- saxanovi, k. WrelaSvili, i. aliroevi, a. Timaevi, f. ozdoe- va, a. qurqievi, a. xalidovi, z. xamidova, T. vagapova, a. va- gapovi, r. salamova, m. ovxadovi, a. magomedovi, v. gireevi, a. somerfelti, J. diumezili, n. trubeckoi, j. nikolsi, v. berle da sxvebi. aRsaniSnavia, rom dRemde ar aris Sedgenili CeCnuri enis ganmartebiTi leqsikoni. mcirericxovania orenovani leqsikonebic, ar aris gamoqveynebuli dialeqtologiuri teqstebi (im teqstebisa da leqsikis garda, romlebic ama Tu im gamokvlevas erTvis). arsebuli orenovani leqsiko- nebidan aRsaniSnavia: a. macievis “CeCnur-rusuli leqsiko- ni” (moskovi, 1961); a. karasaevisa da a. macievis “rusul-CeC- nuri leqsikoni” (moskovi, 1978); i. aliroevis “naxur enaTa da dialeqtTa dargobrivi leqsikoni” (mahaCyala, 1976); r. fareuliZis “CeCnur-qarTuli leqsikoni” (Tbilisi, 2003); j. nikolsisa da a. vagapovis “CeCnur-inglisuri da ingli- sur-CeCnuri leqsikoni” (niu-iorki, londoni 2004)... 5. CeCnuri anbani Tanamedrove CeCnuri anbani 49 aso-niSnisagan Sedgeba. esenia (qarTuli da laTinuri SesatyvisebiT): CeCnuri qarTuli laTinu ri CeCnuri qarTuli laTinu ri А а a a С с s s Аь аь  ä Т т T t Б б b b ТI тI t t В в v v У у u u Г г g g Уь уь  ‘ ГI гI R G Ф ф ф f Д д d d Х х x x Е е e, ჲeE e, je Хь хь h h 12 Ё ё ჲo e, jo ХI хI h h Ж ж J ž Ц ц c c З з z z ЦI цI w w И и i i Ч ч C C Й й ჲ j ЧI чI W y К к q k Ш ш S S Кх кх â ƒ Щ щ SC Къ къ y K ъ ’ ’ КI кI k k ы ˆ ˆ Л л l l ь – – М м m m Э э e e Н н n n Ю ю ჲu ju О о o o Юь юь ჲ j‘ Оь оь  ö Я я ჲa ja П п f p Яь яь ჲ jä ПI пI p p I I ‘ (ჵ) Ʉ (ω) Р р r r CeCnuri saliteraturo enis normebis mixedviT, rusu- li enidan nasesxebi leqsika fonetikurad ar unda Seicva- los. aseT leqsikas CeCnurSi Semohyva iseTi bgerebi, rom- lebic CeCnurisaTvis manamde uCveulo iyo. aseTia, magali- Tad: ё, ф, щ, ы da rusulisaTvis damaxasiaTebeli rbili Tavxmovnebi ь niSniT (rogoricaa, magaliTad: ль, ть, нь da misTanani). ь niSani sakuTriv CeCnurSi gamoxatavs im xmov- nis umlauts, romelsac igi mosdevs. garda amisa, CeCnurSi ucvlelad iwereba is nasesxebi sityvebic, romlebic ъ ni- Sans Seicaven rusulSi. sakuTriv CeCnur sityvebSi am ni- Sans sxva daniSnuleba aqvs, kerZod, iwereba sityvis SuaSi da boloSi: хIаваъ haeri; хIоъ tyvia, marcvali; шиъ ori; тоъал sakmarisad; хуъушехь icoda ra (absolutivi); луъушехь undoda ra (absolutivi); хиъна damjdara; лиъна sdomebia... ar weren, magaliTad, xmovanfuZian iseT infinitur for- mebSi, rogoricaa: ла-а (u. i. лаъ-а) ndoma, ха-а (u. i. хаъ-а) codna... erTi bgeris ori niSniT gamoxatva CeCnuri enis did nakls warmoadgens, aseTi ki anbanSi bevria (15 erTeuli).
13 garda amisa, е, ю, юь, я, яь difTongebiT dawyebul sityvebSi, Tavis mxriv, ar Cans klasis niSani й, Tu mocemuli sityva klasis niSnis mqonea. anbanSi ar aris asaxuli xmovanTa sigrZec. xmovanTa sigrZes CeCnurSi sityvaTganmasxvavebeli funqcia aqvs (Sdr. дан keTeba da дāн mosvla, ваха wasvla da вāха cxovre- ba...). anbanis naklia isic, rom erTi aso-niSniT ramdenime fonema aris gamoxatuli (Sdr. дог [дуог] guli, догIа wvima, дōгIа boqlomi, gasaRebi, дōгIа [дуōгIа] dargva da misTanani. am sityvebSi о niSniT oTxi sxvadasxva – о, ō, уо, уō – fonemaa gamoxatuli). weris aseTi normebi did siZneleebs uqmnis momxmarebels. CeCnuri damwerlobis erT-erT naklad unda CaiTva- los, agreTve, e. w. harmoniul bgeraTkompleqsebSi or-ori aso-niSniT gadmosacemi bgerebis sami niSniT gadmocema. Sdr.: цкъа erTxel, unda iyos: цIкъа, Sdr., agreTve, qarTu- li transkrifciiT dawerili igive sityvebi : c y a da w y a. aseTi norma did uxerxulobas uqmnis CeCnuri enis leqsikonis momxmarebels, radgan, magaliTad, imave wy-ze dawyebuli sityva Setanilia ara iq, sadac is unda iyos, aramed cy-ze da a.S. aqve unda iTqvas isic, rom ormagi (intensiuri, maga- ri) Tanxmovnebi anbanSi Setanili ar aris. aseTia: дд, гг, пп, тт, ккх (кхкх), цц, сс, ккъ (къкъ), чч, кк, хх, мм, нн, лл, рр... CeCnuri anbanis srulyofa-daxvewa momavlis saqmea. am- Jamad moqmedi anbani, rogorc ukve iTqva, SemuSavebulia 1938 wels n. iakovlevis xelmZRvanelobiT, praqtikaSic imave wels dainerga (manamde jer arabuli, Semdeg ki la- Tinuri anbani gamoiyeneboda. ix. qvemoT). aRsaniSnavia, rom axali proeqtis avtorebma CeCnuri anbanis laTinuri varianti daiwunes Semdegi mosazrebebis gamo: 1. laTinur anbanSi bevri cvlilebaa Setanili, misi Semdgomi gamoyeneba xels uSlis CeCnebisa da inguSebis rusul kulturasTan daaxloebas, miT umetes, laTinuri anbanis gamoyenebam isini ver dauaxlova im xalxebs, rom- lebic am anbans iyeneben. 2. rusuli da laTinuri erTnairi dawerilobis asoe- bi ikiTxeba sxvadasxvanairad (п, р, с, т, у), rac moswavle- 14 axalgazdobas xels uSlis codnis aTvisebaSi, arTmevs dros, romlis gamoyenebac ufro racionalurad SeiZleba. 3. laTinuri anbani amuxruWebs erTiani CeCnur-inguSu- ri anbanis sakiTxis gadaWras. 4. rusul anbanze gadasvliT moixsneba poligrafiu- li problema, rusul anbans diakritikuli niSnebic ara aqvs (gamonaklisia й), srulad asaxavs CeCnur-inguSuri enebis mTel fonetikur sistemas, aadvilebs TviT CeCnuri da inguSuri enebis Seswavlas, aqvs bevri sxva dadebiTi mxarec, mTavaria, igi ar unda Seicvalos, arc araferi un- da daematos, garda romauli I-isa. maSinve gadawyda, rom CeCnurSi rusulidan nasesxebi sityvebi daiweros ucvlelad (rogorc rusulSi). am wesis Tanaxmad, xelovnurad danerges CeCnurSi misTvis uCveulo bgerebi, anbanic axali aso-niSnebiT "gaamdidres". CeCnuri anbani rusuli grafikis safuZvelze, rogorc ukve iTqva, 1862 wels daibeWda TbilisSi. 1911 wels Tbi- lisSive gamoqvynda T. eldarxanovis "CeCnuri ena", rome- lic, aseve, rusul grafikas emyareba. 1910 wels s. gaisumovma Temir-xan-SuraSi (dRevandeli q. buinaqsqi, daRestani) dabeWda ramdenime wigni arabuli grafikiT. 1920-21-ian wlebSi CeCneTSi iyenebdnen a. TuCaevi- sa da T. eldarxanovis mier damuSavebul arabul anbans. arabulis safuZvelze SedarebiT srulyofili CeCnuri an- bani Seadgina S. sugaifovma. es anbani xmarebaSi iyo 1922-25 wlebSi. 1925 wels axali laTinuri anbani Seadgina x. oSaevma, romelmac iarseba 13 weli (1938 wlamde). 1925 wlidan ram- denime wlis ganmavlobaSi (1928 wlamde) CeCneTSi beWdviTi produqcia sxvadasxva anbaniT ibeWdeboda. 1990-ian wlebSi iyo laTinurze xelaxla gadasvlis cdebi, rasac Sedegi ar mohyolia. CeCnuri enis damwerlobis istoria mocemu- lia m. WenTievas naSromSi “CeCnur-inguSuri damwerlobis istoria” (М. Чентиева, История чечено-ингушской письменности. Грозный, 1958).
15 f o n e t i k af o n e t i k af o n e t i k af o n e t i k a I.I.I.I. xmovnebixmovnebixmovnebixmovnebi Tanamedrove CeCnuri saliteraturo enis anbanSi xmovnebi 15 grafemiT aris warmodgenili. esenia: а, аь, е, ё, и, о, оь, у, уь, ы, э, ю, юь, я, яь xmovanTa sistema CeCnurSi gacilebiT rTulia, vidre es anbanSia asaxuli. ase, magaliTad, anbanSi Setanili ar aris grZeli xmovnebi, difTongTa nawili, nazaluri xmov- nebi. anbanSi Setanil xmovanTagan ы da ё CeCnurisaTvis ucxoa, isini mxolod rusuli enidan nasesxeb sityvebSi dasturdeba. rusulidan nasesxebi sityvebi ki, rogorc ze- moTac iTqva, CeCnurSi ucvlelad iwereba. amitomaa, rom CeCnur xmovnTa klasifikaciaSi ы da ё ar ganixileba (iseve rogorc ф da щ _ TanxmovnebSi). zemoT CamoTvlil xmovanTagan monofTongebia: а, э, и, о, у am xmovnebs aqvT grZeli korelatebic: ā, эɸ, ий, ō, ӯ monofTongebs warmoadgenen, agreTve: palataluri аь, оь, уь da ori maTganis grZeli varian- ti: ōь, ӯь. danarCeni xuTi grafemiT aRniSnulia Semdegi dif- Tongebi: е (йэ), ю (йу), юь (йуь), я (йа), яь (йяь) (ix. qvemoT). rusulidan nasesxeb xmovanTagan ы monofTongia, ё (йо) _ difTongi. martivi xmovnebi а, аь, и, э (Tanxmovnis Semdeg iwereba е), о, оь, у, уь, ganawilebis TvalsazrisiT, dasturdeba ro- gorc Ria, ise daxurul marcvlebSi. magaliTad: 16 Ria marcvalSi daxurul marcvalSi а да-ла micema дат-та Sewva да-да gaqceva... лас-та rxeva... аь лаь-хьа gveli аьл-ла Tqva Iаь-Iа dagroveba... даьс-тира gaxsna... и ди-ла recxva, dabana лит-та gacra ди-га wayvana... дил-ла dadeba... э (е) э-ха siaruli эм-кал aqlemi ме-ли dalia хьех cacxvi те-за umarilo... цер-гаш kbilebi... у ду-за avseba бус-там sazomi ху-дар fafa... дус-та gazomva... уь туь-ха marili чуьрк koRo дуь-гу mihyavs... муьс-та mJave... о до-гIа wvima дот-ту wvavs мо-да WuWyi... мол-ха wamali... оь _ доьх-ка qamari _ оьз-да Tavaziani... martiv, sada xmovanTa grZeli korelatebi ā, ий, эɸ (), ō, ōь, ӯ, уьй gvxvdeba mxolod Ria marcvlebSi (rogorc ukve iTqva, аь-s ara aqvs grZeli varianti). magaliTad: ā: да mama, на-на deda, ха-да gawyveta, ла-ца daWera, да-жа Zova... ий: лий-ча banaoba, дий-ца moyola, mboba... эɸ (): ле-ча Sevardeni, ле-цира daiWira, де-ра mrisxane... ō: до-за sazRvari, ло-цу iWers... ōь: доь-шу swavlobs, лоь-ху eZebs...
17 ӯ: ду-ха Cacma, ху-да Sesrutva, Sewova... уьй: туьй-ра zRapari, буьй-са Rame, уьй-риг gorgali... dadgenilia, rom yvela grZeli xmovani meoreulia, sxvadasxva saxis fonetikuri procesis Sedegi. gamonak- liss warmoadgens ā, romlis meoreuloba, zog SemTxvevaSi axsnas ar eqvemdebareba. monofTongTagan meoreuli Cans э da о xmovnebic. yvela monofTongs SeiZleba hqondes nazaluri vari- antic. xmovanTa nazalizacia mxolod auslautSi dastur- deba da amJamad, SeiZleba iTqvas, nazalizacia TiTqmis moSlilia. maSasadame, martivi monofTongebia: а, э, и, о, у (sada) ā, эɸ, ий, ō, ӯ (grZeli) palataluri martivi monofTongebia: аь, оь, уь (sada) _, ōь, уьй (grZeli) aseTia martivi xmovnebis ganawilebis zogadi suraTi CeCnurSi. difTongebidifTongebidifTongebidifTongebi difTongs qmnis martivi xmovnis SeerTeba й an в bgerebTan. naTqvamidan gamomdinareobs daskvna, rom CeCnurSi yvela difTongi meoreulia. difTongis SemadgenlobaSi в wyvilbagismieri bgeraa, daaxloebiT iseTi, rogoric Zvel qarTulSi umarcvlo Í. difTongi SeiZleba iyos aRmavali an daRmavali. Tu й an в uswrebs martiv xmovans, difTongi aRmavalia, Tu mosdevs _ daRmavali. aRmaval difTongs sada da grZeli variantebi aqvs, daRmavals grZeli korelati ar gaaCnia. garda amisa, grZeli difTongi mxolod Ria marcvalSi dasturdeba. aRmavali difTongebia: е (йэ): кер-ча gorva, берд klde, ufskruli, керт ezo...  (йэɸ): зе-заг хyvavili, хье-ха swavleba, де-ша swavla... 18 о (уо): дог guli, болх samuSao, кхол-ла dafareba, борз mgeli... ō (уō): нох-чо (нуох-чуō) CeCeni, шо-то (шуō-туō)Satoeli, гов-ро (гоу-руō) cxenma (erg.), маьл-хо (маьл-хуō) mzem (erg.), мо- жо (мō-жуō) moyviTalo... daRmavali difTongebia: ай: сай iremi, гIайба baliSi, дайн msubuqi... ей: дейтта ToTxmeti ой: ной geja уй: qudi, fici, muSti, ficrebi... ав: авст CebiCi ев: девзира gaicno, левзира iTamaSa... ов: довза gacnoba, ловза TamaSi, довха Tbili... аьв: нIаьвла torola, хьаьвзира datrialda... gamosavlenia ив, ув, оьв difTongiani leqsemebi. xmovanTaxmovanTaxmovanTaxmovanTa nazalizacianazalizacianazalizacianazalizacia nazalur xmovanTa warmoqmna dakavSirebulia am xmovanTa momdevno н Tanxmovnis dasustebasTan. magaliTd, кIайн TeTri sityvaSi ай difTongi nazaluri xdeba н-s dasustebis Sedegad. imave sityvis damoukidebel (gasubstantivebul) formaSi naTlad Cans misi arseboba: кIай-н-иг TeTri. nazaluri xmovnebi CeCnuri enis zog dialeqtSi (magaliTad, qisturSi) dakargulia. CeCnuri enis baris kiloSic (salit. enaSi) isini TiTqmis moSlilia. garda amisa, nazaluri xmovnebi mxolod sityvis boloSia warmodgenili. jer kidev p. uslarma iseT sityvebSi daafiqsira nazaluri xmovnebi, romlebSic amJamad am xmovnebs nazaloba dakarguli aqvT. Sdr., mag.: p. uslari: зудан qali, coli, гатан tilo, газан Txa... axla: зуда гата газа
19 nazaluri xmovnebis moSlis miuxedavad xmovnis nazalizacia aRiniSneba: 1. arsebiTi saxelebis, viTarebiTi zedsarTavi saxe- lebis, rigobiTi ricxviTi saxelebis, nacvalsaxelebis, mimReobebis naTesaobiTi brunvis formebSi (стеган kacis, adamianis, цIечун wiTlis, шолгIачун meoris, иттанан aTis, сан Ce- mi, воьдучун mimavlis...); 2. zmnis ganusazRvrel (infinitur) formaSi (iwereba mxolod erTmarcvlianebSi): лата (< латан) daWideba, дан ke- Teba, лен laparaki, хьен zela... 3. zog erTmarcvlian saxelSi bolokiduri -н srulad warmoiTqmis da iwereba: хан xani, dro, кан TavTavi, лан nali, чан mtveri бен bude, хен xe, mori, пен kedeli Iин xevi, чин Cini, дин bedauri бун bina, хьун tye maSasadame, weriT metyvelebaSi nazaluri н iwereba mxolod erTmarcvlian sityvebsa da saxelTa naTesaobiT brunvaSi. Tanamedrove CeCnurSi xmovanTa nazaloba TiT- qmis moSlilia. amdenad, nazalur xmovanTa fiqsacia uf- ro tradicias emyareba, vidre realur viTarebas. fofofofonenenenetitititikukukukuri prori prori prori procecececesesesesebi xmovbi xmovbi xmovbi xmovnebnebnebnebSiSiSiSi 1.1.1.1. asiasiasiasimimimimilalalalacia.cia.cia.cia. regresul-distanciuri asimilacia CeCnurSi ramdeni- me saxisaa, kerZod: palatalizacia, labializacia, xmovan- Ta daviwroeba, palatalizacia-daviwroebiT. regresul-distanciur asimilacias ormarcvlian si- tyvaSi iwvevs meore marcvlis xmovani. cvlis ra wina xmo- vans, xSirad igi TviTonac icvleba mag., brunebaSi). 1. papapapalalalalatatatatalilililizazazazaciaciaciacia xmovanTa palatalizacia sqematurad SeiZleba ase warmovadginoT: 20 1. а > е (an: > аь-Si I-s, хь-s, an ъ-sTan mezoblobaSi) 2. ā >  (āь) 3. о (уо) > оь (daxurul marcvalSi, Tu meore marcval- Si е xmovani gvaqvs) 4. о (уо) > ōь (Tu meore marcvaSi е xmovani gvaqvs) 5. о (уō) > уьй (Ria marcvalSi, Tu meore marcvalSi aris и xmovani da sufiqsiseuli и xmovani saxezea, Cavar- dnili ar aris) 6. о (уō) > оь (Tu marcvali ixureba) 7. у > уь 8. ӯ > ӯь CamoTvlili procesebi xdeba: 1. а > е (аь): a) saxelTa brunebaSi: sax. нал taxi, стаг kaci, adamiani, кIант biWi, дахка Tagvi... naT. нел-ан (< нал-ин), стег-ан (<стаг-ин), кIент-ан (<кIант-ин), дехк-ан (<дахк-ин) b) gardauvali zmnebis awmyos formebis е (romelic а- Si gadadis) sufiqsis meSveobiT warmoebisas: infinitivi: лат-ан daWideba awmyo: лет-а (< лат-е)... g) gardamaval da gardauval zmnaTagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: лакъ-а daSreta namyo uaxlesi: лекъ-и (< лакъ-и) namyo ganusazRvreli: лекъ-на (< лакъ-и-на)... 2. а (ā) – е () (daxurul marcvalSi - аь): a) saxelTa brunebaSi: sax. гIаз (гIāз) bati naT. гIезан (гIз-ан < гIāз-ин)... b) gardauval zmnaTagan awmyos formebis warmoebisas: infinitivi: дажа (дāж-а) Zova
21 awmyo: дежа (дж-а < дāж-и/е)... g) gardamaval da gardauval zmnaTagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: даша (дāш-а) parsva namyo uaxlesi: деши (дш-и < дāш-и) namyo ganusazR.: даьш-на (< дāш-и-на)... 3. о (уо) > оь (daxurul marcvalSi): a) gardamavali da gardauvali zmnebisagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: дотта (дуотт-а) dasxma namyo uaxlesi: доьтт-и (< дуотт-и) namyo ganusazR.:доьтт-и-на (< дуотт-и-на)... b) saxelTa brunebisas: sax. корта (куорта) Tavi naT. коьрт-ан (< куорт-ен/ин)... 4. о (уо) > ōь SeiniSneba saxelTa brunebisas, Tu naT. brunvis niSani е-Ti iwyeba: sax. лом (луом) lomi, сом (суом) xili, rubli, maneTi naT. лоьман (лōьм-ан < луом-ен), соьман (сōьм-ан < суом-ен)... 5. о (уō) > уьй (ӯь) SeiniSneba zmnaTagan namyo droTa warmoebisas, Tu marcvali aris Ria da meore marcvalSi и Tavis adgilzea, e. i. Cavardnili ar aris: infinitivi: тоха (туōх-а) dartyma namyo uaxlesi: туьйх-и (<туōх-и) namyo gansazR.: туьйх-и-ра (< туōх-и-ра)... 6. о (уō) > оь a) Tu namyo gansazRvrulSi warmodgenili и xmovani droTa sxva formebis warmoebisas Cavarda da marcvali daixura, maSin о (уō) > оь-s: namyo ganusazRvreli: тоьх-на daurtyams... SeniSvna: Tu daxurul marcvalSi warmodgenili difTongi zogierTi saxelis warmoqmnisas Ria marcvalSi 22 aRmoCndeba, amasTan sufiqsiseuli и saxezea, maSin уо>уь: ор ( уор) ormo > уьйр-иг, чкъуор kani, fena > чкъуьйр-иг... (Sdr., zog dialeqtSi и-s Cavardnis Sedegad: уор-иг > уьйр-иг, magram: оьрг); 7. у > уь SeiniSneba: a) saxelTa brunebisas: sax. тур xmali naT. туьр-ан (<тур-ан<тур-ен)... b) gardamavali da gardauvali zmnebisagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: угI-а yefa, Rmuili namyo ganusazRvreli: уьгI-на (< угI-и-на)... 8. у (ӯ) > уьй (ӯь) SeiniSneba: a) gardamavali da gardauvali zmnebisagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: худа (хӯд-а) Sewova, духа (дӯх-а) Cacma... namyo: хуьйди (< хӯд-и), дуьйхи (< дӯх-и)... 2222.... labializacialabializacialabializacialabializacia xmovanTa labializaciis Sedegad pirveli marcvlis xmovnebi, meore marcvalSi warmodgenili у, ӯ xmovnebis gavleniT, ase icvleba: 1. а > о 2. а (ā) > о (ō) 3. е (йе) > оь (daxurul marcvalSi) 4. е () > оь (ōь) (Ria marcvalSi) 5. и > уь 6. ий > уьй (ӯь) magaliTebi: 1) а > о a) saxelTa brunebisas: sax. наж muxa, naT. нож-ан (< наж- ун)...
23 b) zmnaTagan awmyos, agreTve, awmyos mimReobisa da absolutivis warmoebisas: inf. мал-а sma awmyo: мол-у (< мал-у) mimR.: мол-ун (< мал-ун) msmeli absol. мол-у-ш... g) abstraqtul saxelTa warmoebisas: стаг kaci, adamiani _ стог-а-лла (< стаг-у-лла) adamianoba ваша Zma _ вош-а-лла (< ваш-у-лла) Zmoba цIена (< цIани) sufTa _ цIон-а-лла (< цIан-у-лла) sisufTave... am magaliTebidan naTelia, rom sufiqsiseuli у alabialebs ra wina xmovans, TviTonac icvleba а-Ti. d) zog arsebiT saxelSi aRniSnuli procesi adreve momxdara, mag.: комар mayvali (< камур ), москал indauri (< маскул)... maSasadame, aRniSnul sityvebSi о xmovani meoreulia, momdinare а-sagan. meoreulia, agreTve, а-c, romelic miRebulia у-sagan. 2) а (ā) > о (ō) a) ars. saxelTa brunebisas: sax. кач (кāч) "sayelo", naT. кочан (кōч-ан < кāч-ун)... b) zmnaTagan awmyos, agreTve, mimReobisa da absolutivis warmoebisas: inf.: кхача (кхāч-а) moRweva, miRweva, аха (āх-а) xvna awmyo: кхочу (кхōч-у < кхāч-у), оху (ōх-у < āх-у) mimR.: кхочу (кхōч-ун < кхāч-ун), оху (ōх-ун < āх-ун) absol.: кхочуш (кхōч-у-ш < кхāч-у-ш), охуш (ōх-у-ш < āх-у- ш)... SeniSvna: ā-s daxurul marcvalSi Tavisi varianti aqvs naxevrad grZeli а-s saxiT, romlis labializaciiT viRebT оа difTongs, mag.: inf.: лалл-а gagdeba awmyo: лоллу (лоалл-у < лалл-у)... g) abstraqtuli saxelebis warmoebisas: нōн-а-лла (< нāн-у-лла) diasaxlisoba... 24 3) е (йэ) > оь daxurul marcvalSi (Ria marcvalSi grZeli varianti iqneba): sax. йез TiTberi, naT. йоьз-ан (< йз-ун)... zmnaTagan awmyos, agreTve, awmyos mimReobisa da absolutivis warmoebisas: inf.: делла (дйэлл-а) gaReba awmyo: доьлл-у (< дйэлл-у) mimR.: доьлл -ун absol.: доьлл -у-ш... 4) е (йэɸ) > ōь zmnaTagan awmyos, agreTve, awmyos mimReobisa da absolutivis warmoebisas: a) inf.: деша (дш-а) swavla awmyo: доьшу (дōьш-у < дш-у) mimR.: доьшу (дōьш-ун < дш-ун) absol.: доьшуш (дōьш-у-ш < дш-у-ш)... 5) и > уь a) zmnaTagan awmyos, agreTve, mimReobisa da absolu- tivis warmoebisas: inf.: диг-а wayvana awmyo: дуьг-у (<диг-у) mimR.: дуьг-у (<диг-ун) absol.: дуьг-у-ш (<диг-у-ш)... b) jerobiTi ricxviTi saxelebis warmoebisas: уьсс-а-зза (< исс-у-зза) cxrajer уьтт-а-зза (<итт-у-зза) aTjer... g) zedsarTav saxelTagan abstraqtuli saxelebis warmoebisas: ира basri _ уьр-а-лла (< ир-у-лла) sibasre... d) arsebiT saxelTagan mr. ricxvis warmoebisas: ишал Waobi - уьшал-ш... 6) ий > уьй:
25 zmnaTagan awmyos, agreTve, mimReobisa da absoluti- vis warmoebisas: inf.: дийц-а Txroba awmyo: дуьйц-у (< дийц-у) mimR.: дуьйц-ун (< дийц-ун) absol.: дуьйц-у-ш (< дийц-у-ш)... 3. xmovanTa daviwroebaxmovanTa daviwroebaxmovanTa daviwroebaxmovanTa daviwroeba garCeulia xmovanTa daviwroebis Semdegi SemTxvevebi: о (уо) – у > у – у о (уō) – у > у – у е (йэ) – и > и – и е (йэɸ) – и > ий – и sadac о, ō, е,  pirvel marcvalSia, у da и – meoreSi. moviyvanoT magaliTebi: дотта (дуотта) dasxma – awmyo дутт-у (<дуотт-у) тоха (туōха) dartyma – awmyo тӯх-у (< туōх-у) деста (дйэста) gasiveba – namyo uaxl. дист-и (<дйэст-и) деша (дйэɸша) swavla – namyo uaxl. дийш-и (< дйэɸш-и) Sdr., agreTve: inf.: дох-а (дуōх-а) dangreva, daxeva awmyo: дух-у (дӯх-у < дуōх-у) mimR.: дух-у (дӯх-ун < дуōх-ун) absol.: дух-у-ш (дӯх-уш < дуōх-у-ш)... sax. коч (куоч) kaba, perangi; naT. куч-ан (кӯч- ан < куōч-ан)... о (уо) difTongi daxurul marcvalSi viwrovdeba da palataldeba, e. i. xdeba palatalizacia daviwroebiT: inf.: хотт-а (хуотт-а) gadabma namyos formebi: хоьтт-и, хоьтт-и-ра, хоьтт-и-на... Sdr., agreTve: ' тох-а (туōх-а) dartyma; 26 namyo: туьйх-и (туьйх-и), magram: тоьх-на, e. i. Tu о (уō) dif- Tongian zmnaTagan namyos droTa formebis warmoebisas sufiqsiseuli и ar ikargeba, maSin igi palataldeba da viwrovdeba, и-s dakargvis SemTxvevaSi ki daviwroeba ar xdeba. maSasadame, aRniSnuli procesi SeiniSneba droTa formebis warmoebaSi, absolutivisa da mimReoburi formebis warmoebaSi, saxelTa brunebaSi. 4. kontaqturi da distanciurikontaqturi da distanciurikontaqturi da distanciurikontaqturi da distanciuri asimilaciaasimilaciaasimilaciaasimilacia asimilaciis es saxeoba difTongebSi iCens Tavs. ase, magaliTad: къовса dava (edaveba) < къавса-н < къауса-н довха Tbili < давхан < даухан ловжа sriali < лавжа-н < лаужа-н... ix., agreTve, kauzativis warmoeba. marcvali, marcvlis struqtumarcvali, marcvlis struqtumarcvali, marcvlis struqtumarcvali, marcvlis struqturararara marcvali SeiZleba Sedgebodes erTi an meti bgerisagan. marcvals, rogorc sxva enebSi, xmovani qmnis. mag.: у (< ун) ficari (mr. r. ан-н-аш) и (< иза) is (nacvalsaxeli) керт (киерт) ezo зурманча mezurne... sityvaSi imdeni marcvalia, ramdenic masSi warmodgenili xmovani. Tu ori (an meti) Tanxmovani aris inlautur poziciaSi, pirveli Tanxmovani ekuTvnis wina marcvals, danarCeni momdevnos. sityvis damarcvla sityvis morfologiur struqturas ar ukavSirdeba. marcvali SeiZleba iyos Ria an daxuruli. xmovanze gaTavebuli marcvali Riaa, Tanxmovanze gaTavebuli _ daxuruli. sityva SeiZleba Sedgebodes erTi, ori an orze meti marcvlisagan. rogorc zemoT moyvanili
27 magaliTebidan Cans, cali xmovani SeiZleba iyos rogorc marcvali, ise _ sityvac (sinqroniaSi). maxvilimaxvilimaxvilimaxvili CeCnurSi maxvili stabiluria _ or an metmarcvlian sityvebSi modis pirvel marcvalze. maxvili damokidebu- li ar aris xmovnis sigrZeze. II. T a n x m o v n e b iT a n x m o v n e b iT a n x m o v n e b iT a n x m o v n e b i CeCnurSi konsonanturi sistema, sxva kavkasiur eneb- Tan SedarebiT, martivia. igi axlos dgas qarTul konso- nantur sistemasTan. esenia (ix., agreTve, anbani): б, в, г, гI, д, ж, з, й, к, кх, къ, кI, л, м, н, п, пI, р, с, т, тI, ф, х, хь, хI, ц, цI, ч, чI, ш, щ, ъ, I b v g R d J z ჲ q â y k l m n f p r s T t ф x h h c w C W S SC ’ ‘ rogorc sqemidan Cans, anbanSi warmodgenilia 33 Tan- xmovani. Tu gamovricxavT й, кх, ъ Tanxmovnebs, romlebic qarTul ena-kiloebSi dasturdeba (Sdr., qarTuli ჲ, â, ’) da щ, ф-s, romlebic CeCnurSi rusulidan nasesxeb sityveb- Si ixmareba, isic mxolod saliteraturo enis normebis mixedviT, qarTuli konsonanturi sistemisagan gansxvavebu- lia mxolod I da хь (laringaluri mJReri da yru spiran- tebi). zepir metyvelebaSi anlautSi gvxvdeba afrikatebi [дз] Z da [дж] j, magram maT nacvlad iwereba з, ж. Tanxmovnebi CeCnurSi iyofa: xSulebad, napralovne- bad, sonorebad. afrikatebs, qarTulis msgavsad, axasiaTebT rogorc xSuloba, ise napralovnoba. afrikatebia: [дз] < д + з 28 [дж] < д + ж ц < т + с цI < тI + с ч < т +ш чI < тI + ш TanxmovanTa sistema xSulebi sonorebi spirantebi mJReri yrufSvin- vieri yrumkveTri mJReri yru bagismieri б п пI м kbilbagismieri в kbilismieri д т тI н winanunismieri [дз] ц цI л з с ukananunismieri [дж] ч чI р ж ш Suaenismieri й ukanasasismieri г к к I гI х faringaluri кх к ъ I хъ laringaluri ъ хI sameulebi (TiToeul mJRers Seesabameba TiTo yru fSvinvieri da yru mkveTri): б п пI д т тI [дз] ц цI [дж] ч чI г к кI
29 wyvileulebi warmoadgenen spirantebs _ mJRersa da yrus. з с ж ш гI х I хь wyvils qmnian, agreTve, кх (yru fSvinvieri) da къ (yru mkveTri) bgerebi, magram isini spirantebs ar warmoadgenen. am or xSuls saTanado mJReri aklia. caleulebia: ъ хI й, л, м, н, р, в caleulebidan zogi xSulia, zogi _ spiranti (ix. ta- bula). naxur enebSi aris SemTxvevebi, sadac ъ bgera къ-s ko- relats warmoadgens. Sdr.: wova-TuSuri: дакъар Wama; токъар yofna (eyofa). CeCnuri: даъар (iwereba: даар) Wama; saWmeli; тоъал sakmari- sad, sakmaod. aRsaniSnavia, rom CeCnurSi dasturdeba, ag- reTve, къ-s Semcveli leqsema докъар (дōкъар) sakvebi (saqon- lisa). inininintentententensisisisiuuuuri (mari (mari (mari (magagagagari) Tanri) Tanri) Tanri) Tanxmovxmovxmovxmovnenenenebibibibi CeCnurSi araanlautSi dasturdeba, agreTve, intensiu- ri (magari) Tanxmovnebi, rogoricaa: мм, лл, сс, пп, ппI (пIпI), тт, кк, ккх (кхкх), чч. magaliTad: мм: стомма sqeli; IаммагIа Tela... лл: балл bali, илли simRera; кхалла waxemseba, Wama; полла pepela; д-елла (дйэлла) gaReba... сс: кхосса srola; д-осса Ca(mo)svla; исс cxra... пп: баппа babuawvera; поппар Tixa; туьппалг koWi; лоппаг buSti... ппI: буппIаз (бупIпIаз) buTxuza (gamovlenilia erTi magaliTi)... 30 тт: доттагI megobari; латта miwa; бутт mTvare; хIуттут guguli; итт aTi... гIатта adgoma; д-атта Sewva; готта viwro... кк: жуккар (mamali) futkari; уккал qeCo... ккх: маккхал (макхкхал) Zera; д-оккха (докхкха) didi; д- аккха (дакхкха) warTmeva... чч: иччархо monadire; оччам kama; буьччалг kopi, korZi... aRsaniSnavia, rom intensiuri Tanxmovnebis Semcveli martivi (uafiqso) fuZeebi CeCnurSi bevri ar aris, magali- Tebi mcirericxovania. am magaliTebSic gamoirCeva лл da тт Tanxmovnebis Semcveli sityvebis SedarebiTi simravle (лл- s Semcveli daxloebiT oTxi aTeuli sityva da тт-s Se- mcveli, aseve, daxloebiT xuTi aTeuli sityva). gamoiyofa mcirericxovani fuZeebi, romlebic erTma- neTs upirispirdebian sada da intensiuri TanxmovnebiT. Sdr.: дит-а datoveba _ дитт-а garecxva (mag., tansacmlisa)... дил-а dabana, garecxva (mag.,xelisa, WurWlisa...) _ дилл- а dadeba... д-акха wova _ д-аккха warTmeva... intensiur TanxmovanTa erTgvari variantebia e. w. ge- minirebuli Tanxmovnebi (geminatebi). am rigis TanxmovanTa warmoSoba naTelia. magaliTad, zogi geminirebuli Tan- xmovani fonetikur safuZvelzea gaCenili, zogi ki winada- debis erTgvar wevrTa CamoTvlisas ormagdeba. Sdr.: mx. r. mr. r. хьун tye – хьан-н-аш Iин xevi, xeoba – Iан -н-аш тур xmali – тар-р-аш букъ zurgi – бак-къ-аш (бакъ-къ-аш)... rogorc cnobilia, mx. ricxvis arasaxelobiT da mr. ricxvis yvela brunvaSi (an iSviaTad _ mxolod mr. ri- cxvis formebSi) ricxvis formantebis win Cndeba e. w. Ca- narTi elementebi, maT Soris н-c. arsebobs mosazreba, rom
31 am rigis saxelebSi mr. ricxvis formebi miRebulia Sem- degnairad: муш Toki – маш-ш-аш (< маш-н-аш) дукъ uReli, qedi – дак-къ-аш (< дакъ-н-аш) тур xmali – тар-р-аш (< тар-н-аш)... garda amisa, geminirebuli Tanxmovnebi Tavs iCenen: 1. zogi zmnisagan namyo ganusazRvreli drois warmoe- bisas (asimilacia): мал-а daleva _ мелла (< мелна< мал-и-на) dalia, daule- via... д-ад-а gaqceva _ д-едда (< д-ед-на < д-ад-ина) gaiqca, gaqceu- la da misT. (ix.: namyo ganusazRvreli). 2. morfemaTa zRvarze (-н-ze daboloebul saxelebSi) mic. brunvis warmoebisas: варда (< вардан) uremi – вардан-на пен kedeli – пен-на... 3. sityvis mniSvnelobis gasaZliereblad: тохура weRan _ тоххура Zvelad нагахь iSviaTad _ наггахь Zalze iSviaTad... analogiur viTarebaSi SeiZleba nebismieri Tanxmova- ni gaxdes intensiuri (magari). TanTanTanTanxmoxmoxmoxmovanvanvanvanTa zoTa zoTa zoTa zogi Tagi Tagi Tagi Tavivivivisesesesebubububurerererebis Sebis Sebis Sebis Sesasasasaxebxebxebxeb н: iSviaTia sityvis boloSi (auslautSi); bo- lokidur poziciaSi ikargeba. ikargeba nases- xeb sityvebSic: саба (<сабан)"saponi"... пI: iSviaTia yvela poziciaSi. р: iSviaTia anlautSi sakuTriv CeCnur sityvebSi. в: inlautsa da auslautSi xmovnis wina da mo- mdevno poziciaSi xmovanTan difTongs qmnis ( w-s saxiT, orTografiaSi ar aisaxeba _ iwereba в). I: mJReri Tanxmovnebis Semdeg iZleva ჵ variants (poziciurs). orTografiaSi ar ai- saxeba _ iwereba I. 32 ъ: dasturdeba anlautSi (magari SemarTvis sa- xiT, orTografiaSi ar aisaxeba). inlautSi _ xmovnebs Soris (ar iwereba, unda iwerebo- des) an xmovnis Semdeg Tanxmovnis win: хиъна, лиъна, диъна... aqvs geminirebuli variantic. am bgeris buneba da poziciebi sityvaSi Sesas- wavlia. з: dasturdeba sityvis SuaSi da boloSi, si- tyvis TavSi enacvleba [дз]. ж: dasturdeba sityvis SuaSi da boloSi, si- tyvis TavSi enacvleba [дж]. кI: upiratesad anlautSia, iSviaTad _ inlautSi. хI: ar dasturdeba sityvis boloSi. цI: ar dasturdeba sityvis boloSi. fofofofonenenenetitititikukukukuri prori prori prori procecececesesesesebi Tanbi Tanbi Tanbi TanxmovxmovxmovxmovnebnebnebnebSiSiSiSi 1. asiasiasiasimimimimilalalalacia.cia.cia.cia. asimilacia SeiZleba iyos progresuli an regresuli. progresuli asimilaciis SemTxvevebi das- turdeba т, тI, д, л Tanxmovnebze daboloebul zmnaTa fuZi- sagan namyo ganusazRvreli drois warmoebisas. drois ma- warmoebeli formantis -н- segmenti emsgavseba aRniSnul formantebs. magaliTad: infinitivi namyo ganusazRvreli лат-а daWideba летт-а (< лет-на < лет-и-на < лат-и-на) датI-а gaskdoma даьттI-а (< даьтI-на < даьтI-и-на < датI-и-на) дад-а gaqceva дедд-а (< дед-на < дед-и-на < дад-и-на) мал-а daleva мелл-а (<мел-на < мел-и-на < мал-и-на)... asimilaciis SemTxveva gvaqvs дела "RmerTi" saxelis mic. brunvis formaSic: далла (< дал-на). asimilacia xdeba zogi ars. saxelis mr. ricxvis formaTa warmoebisas: mx. r. mr. r. букъ zurgi бак-къ-а-ш (< бакъкъаш < бакъ-н-а-ш) тур xmali тар-р-а-ш (< тар-н-а-ш)...
33 mocemul magaliTebSi asimilacia srulia da progre- suli, kontaqturi. nawilobrivi asimilacia Tavs iCens saxelTa bruneba- Si. mag.: sax. бераш bavSvebi mim. I. берашка (< бераш-га), sadac mJReri г bgera yruvde- ba mr. ricxvis ш- formantTan mezoblobaSi. 2) subsubsubsubstistististitutututucia.cia.cia.cia. bgeraTa Senacvlebis SemTxvevebi CeCnuSi cotaa. aseTia, magaliTad: нилха _ лилха (dial. va- riantebi) meCxeri, хIусам _ фусам (dial. variantebi) bina, sadgomi... 3) bgebgebgebgerarararaTa daTa daTa daTa dakarkarkarkargvagvagvagva. сту _ су/ту (dial. variantebi) xari, стаг _ саг/таг (dial. variantebi) kaci, adamiani, стигал ca – сигал/тигал, стомма sqeli – сомма/томма... 4) gegegegemimimiminanananacia.cia.cia.cia. dasturdeba geminaciis sxvadasxva saxeo- ba. mag.: a) saxelTa CamoTvlis dros: Ахьмаддий, Султанний ahma- di da sulTani (Sdr., sax. br.: Ахьмад, Султан)... b) zogi saxelis mr. ricxvis warmoebisas (ix. zemoT). g) zmnaTagan namyo ganusazRvreli drois warmoebisas (ix. zemoT). gamoiyofa geminaciis sxva SemTxvevebic. 5) bgebgebgebgeraTraTraTraTgagagagadasdasdasdasma:ma:ma:ma: бахтар - батхар (dial. var.) Tasma, нехча - нечха (dial. var.) yveli... kumkumkumkumSva, kveSva, kveSva, kveSva, kveca.ca.ca.ca. e. w. irib brunvebSi da mr. ricxvis yvela brunvaSi ikumSeba zogi иг-ze daboloebuli fuZe. Sdr., mag.: sax. naT. mr. r.: sax. беп-иг puri баьпк-ан баьпк-аш эч-иг rkina аьчк-ан _ 34 garda amisa, namyo ganusazRvrelis warmoebisas xSir SemTxvevaSi xdeba namyo uaxlesis -и xmovnis amoReba (na- myo ganusazRvreli sawarmoeblad iyenebs namyo uaxlesis formas. ix. namyo ganusazRvreli). fuZiseuli xmovnis mokvecis Sedegad xmovanfuZiani saxeli TanxmovanfuZiani xdeba: CeCnuri: кхер qva (Sdr. inguSuri кхера)... TanTanTanTanxmoxmoxmoxmovanvanvanvanTa ZiTa ZiTa ZiTa ZiririririTaTaTaTadi komdi komdi komdi kompleqpleqpleqpleqsesesesebibibibi anlautSi dasturdeba Semdegi kompleqsebi: бI: бIара kakali дI: дIовш Sxami мI: мIара frCxili, Cangali нI: нIаьна mamali жI: жIаьла ZaRli зI: зIе jaWvi; зIок niskarti пх: пха ZarRvi, simi цх: цхар farduli, erTgvari Cardaxi чх: чхар lodi тх: тха matyli; тхов Weri пхь: пхьид bayayi; пхьарс mklavi чхь: чхьаьвриг tarakani схь: схьа- mo- (zmniswini) цхь: цхьаьна erTad тхь: тхьовса daZineba пкъ: пкъера (пIкера) pyiera (nasoflari) ткъ: ткъес (тIкъес) quxili, elva; ткъа (тIкъа) oci чкъ: чкъор (чIкъор) kani цкъ: цкъа (цIкъа) erTxel ст: стаг adamiani, kaci; стигал ca inlautSi an auslautSi gamoiyofa Semdegi kompleqsebi: лх: малх mze лг: пIелг TiTi; балг miwavaSla лгI: гIундалгIи anwli лд: кIалд xaWo лкх: тобалкх ia
35 лз: билзиг xelis gaSlil mtevanze amoxveuli Zafi лтI: хьолтIам patara gundebad moxarSuli mWadis comi лт: амалт Txovna, davaleba лс: килс eklesia лч: гIулч nabiji шк: аьшкал aqandazi хк: мохк qveyana, дохк nisli, къахк nekerCxali хч: нехча yveli хт: бахтар Tasma, Rvedi нд: гIундалгIи anwli нт: гIант skami, кIант biWi нд: дингад TriTina нк: жIонка stafilo нз: къонза Zmari нж: кIинж kunZi; Iонжар elenTa нкх: кхункх moxarSuli simindis marcvali мб: бумбари erTgvari xoWo мд: тхьамда Tamada мц: хьамц zRmartli мз: цамза xiSti мх: чамхалдиг balaxis Rero мк: эмкал aqlemi ст: бIаьсте zafxuli; носта wvivi сн: бесни loya ст: тускар kalaTi цкъ (цIкъ): ницкъ Zala, Rone къж: лекъжиг Zvelmani тм: тутмакх patimari ткъ(тIкъ): шаткъа sindiofala, TriTina рд: тIорд beWedi; ворда uremi рг: берг floqvi; бургат patara sazamTro 36 рт: ворта kiseri рс: урс dana; тарсал ciyvi рхI: ворхI Svidi; бархI rva рх: кIарх wuRa; урх sadave рч: кхерч kera; барч piri (mag., tomrisa...) рз: борз mgeli; бIарза jori ргI: боргIал mamali рц: борц fetvi рш: борш mozveri; шаршу zewari, sufra рж: бIоржам banduli ркх: варкхал koWi (samSeneblo); Iажаркх Wanga (botan.) рм: хьормат msxali рк: куьрк erTgvari Rumeli; чуьрк koRo рц: орца gangaSi рн: кIорни naSieri рл: серло sinaTle sainteresoa, rom TanxmovanTa kompleqsebis warmoeba- Si ZiriTadad sonorebi iReben monawileobas. SeiniSneba samTanxmovniani kompleqsic: дарста gasuqe- ba, кхарста gavla-gamovla, xetiali, sadac р bgera meoreu- li Cans... garda amisa, Sesaswavlia iseTi or an samTan- xmovniani kompleqsebi, romlebic в-s Seicaven. gasarkvevia, aRniSnuli Tanxmovani difTongis kuTvnilebaa Tu Tanxmo- vanTa kompleqsis Semadgeneli nawili (Sdr., magaliTad, авст CebiCi da misT.) CamoTvlil kompleqsTa sia, ra Tqma unda, sruli ar aris. bevr SemTxvevaSi auslautiseul TanxmovanTa kom- pleqsebi meoreuli Cans _ xmovanTa reduqciis Sedegad mi- Rebuli. fafafafarinrinrinringagagagalilililizezezezebubububuli Tanli Tanli Tanli Tanxmovxmovxmovxmovnenenenebi:bi:bi:bi: бI пхь пх пкъ (пIкъ) дI тхь тх ткъ (тIкъ) зI (дзI) цхь цх цкъ (цIкъ) схь жI (джI) чхь чх чкъ (чIкъ) мI нI
37 CaCaCaCanarnarnarnarTi eleTi eleTi eleTi elemenmenmenmentetetetebis Sebis Sebis Sebis Sesasasasaxebxebxebxeb zogi saxelis brunebaSi an mr. ricxvis warmoebisas Tavs iCens e. w. CanarTi elementebi. aseT bgeras an bge- rebs ganekuTvneba: -(а)р-, -(а)м-, -(а)н-... Sdr.: mx. r. mr. r. sax. хIума nivTi, sagani хIума-н-а-ш naT. хIума-н-ан mic. хIума-н-на sax. диг culi даг-ар-ш naT. даг-ар-ан mic. даг-ар-на sax. коч kaba коч-м-а-ш naT. гIаж joxi гIож-м-а-ш mic. беш baRi бош-м-а-ш... sxva magaliTebi: чIуг (mr. r. чIаг-(а)р-аш) beWedi, шо (mr. r. ше-р-аш) weli, weliwadi... CanarTi bgerebi, zog SemTxvevaSi, SeiZleba fuZis is- toriul kuTvnilebas warmoadgendes, rac mkafiod Cans, magaliTad, nasesxeb sityvebSi. Sdr.: sax. туька (< тукан) maRazia туька-н-аш naT. туька-н-ан mr. r. туька-н-а-ш aseve: туьма (< туман) Tumani; mr. r.: туьма-н-а-ш.., саба (< сāба) saponi – mr. r.: саба-н-аш... istoriulad fuZis kuTvnileba SeiZleba iyos Canar- Ti elementebi sakuTriv CeCnur sityvebSic, rogoricaa ze- moT dasaxelebuli хIума ( < хIуман) nivTi, sagani da sxva. xSir SemTxvevaSi CanarTi bgerebis warmomavloba naTeli ar aris. 38 momomomorforforforfolololologiagiagiagia forforforformacmacmacmacvavavavalelelelebabababadi da fordi da fordi da fordi da formamamamaucucucucvlevlevlevleli, dali, dali, dali, damomomomouuuukikikikidedededebebebebelililili da dada dada dada damxmamxmamxmamxmare sire sire sire sityvetyvetyvetyvebibibibi CeCnur enaSi, rogorc sxva kavkasiur enebSi, formis mxriv sityvebi erTnairi ar aris. zogi sityva icvleba brunvaTa, zogi ki _ dro-kiloTa mixedviT. sityvaTa nawi- li formas ar icvlis, formaucvlelia. sityvaTa tradiciuli klasifikaciis mixedviT CeC- nurSic aTi metyvelebis nawili gamoiyofa. esenia: 1. arsebiTi saxeli (цIердош) 2. zedsarTavi saxeli (билгалдош) 3. ricxviTi saxeli (терахьдош) 4. nacvalsaxeli (цIерметдош) 5. zmna (хандош) 6. zmnisarTi (куцдош) 7. Tandebuli (дештIаьхье) 8. kavSiri (хуттург) 9. nawilaki (дакъалгаш) 10. Sorisdebuli (айдардош) sityvaTa morfologiuri kategoriebis mixedviT gana- wilebisas miviRebT or jgufs: 1. formacvalebadi sityvebi 2. formaucvleli sityvebi
39 formacvalebad sityvebSi mkveTrad upirispirdebian erTmaneTs saxelebi da zmnebi: saxeli brunebadia, zmna _ uRlebadi. danarCeni metyvelebis nawilebi formaucvleli sityvebia. sityvaTa klasifikacia sintaqsuri TvalsazrisiTac SeiZleba. sintaqsuri TvalsazrisiT, gvaqvs damoukidebe- li mniSvnelobis mqone da damoukidebeli mniSvnelobis uqoneli (damxmare) sityvebi. damoukidebeli mniSvneloba aqvT: saxelebs (arsebiT, zedsarTav da ricxviT saxelebs, nacvalsaxels) , zmnasa da zmnisarTs. sityvaTa am jgufs winadadebis wev- roba SeuZlia. sityvaTa meore jgufs, damoukidebeli mniSvnelobis uqonel sityvebs, winadadebis wevroba ar SeuZliaT, eseni e. w. damxmare metyvelebis nawilebs warmoadgenen. damxmare metyvelebis nawilebia: Tandebuli, kavSiri da nawilaki. Sorisdebulic formaucvleli metyvelebis nawilia. igi CeCnurSi SeiZleba iyos bgera an bgeraTkompleqsi. gamoxatavs grZnobas, emocias, sintaqsuri kavSiri ara aqvs winadadebaSi Semaval sxva sityvebTan. Sorisdebuli wina- dadebaSi calke, gankerZoebiT dgas, igi, zog SemTxvevaSi, winadadebis tolfasic SeiZleba iyos. momomomorforforforfolololologigigigiuuuuri kari kari kari katetetetegogogogoririririeeeebibibibi CeCnuri enis ZiriTadi morfologiuri kategoriebia: 1. gramatikuli klasis kategoria, romelic ganmsWva- lavs TiTqmis yvela metyvelebis nawils (saxelebs, zmnas, zmnisarTs, kavSirs, nawilaks); 2. ricxvis kategoria, romelic saerTo aqvs saxelsa da zmnas. warmoebis TvalsazrisiT, ricxvis kategoria gansxvavebulia saxelsa da zmnaSi; 3. garda amisa, CeCnurSi saxels moepoveba brunvis ka- tegoria, zmnas _ drois, aspeqtis, kauzativis, kilos, po- tencialisis kategoriebi. 40 gragragragramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasis kasis kasis kasis katetetetegogogogoriariariaria gramatikuli klasis niSani prefiqss warmoadgens, rac mis siZveleze miuTiTebs. gramatikuli klasi niSan- doblivia arsebiTi saxelisaTvis (rudimentis saxiT), vi- TarebiT zedsarTav saxelTa nawilisaTvis, “oTxisa” da misgan nawarmoebi ricxviTi saxelebisaTvis, nacvalsaxe- lisaTvis, zmnisaTvis (da nazmnari saxelebisaTvis), kavSi- risa da nawilakisaTvis (ix. danarTi). maSasadame, rogorc zemoT iTqva, gramatikuli klasis kategoria TiTqmis yvela metyvelebis nawils moicavs. iva- raudeba, rom arsebiTi saxeli fuZenaxur enaSi gramatiku- li klasis niSnebiT iyo markirebuli, am niSnebs imeoreb- dnen masTan sintaqsurad dakavSirebuli sityvebi. saxelma markerebi dakarga, magram igi Semoinaxa arsebiT saxelTan sintaqsurad dakavSirebul sityvaTa nawilma. sinqroniaSi arsebiTi saxelis ama Tu im gramatikuli klasisadmi kuT- vnileba ganisazRvreba masTan Sewyobili sityvis mixedviT (ra Tqma unda, Tu es sityva aris cvalebadi gramatikuli klasis niSnis, markeris mqone). naxuri enebi, gramatikuli klasis niSnebis mixedviT, klasikur enebad SeiZleba CaiTvalos iberiul-kavkasiur enaTa Soris. CeCnurSi mxoloobiT ricxvSi garCeulia oTxi grama- tikuli klasis niSani. TiToeul klass Tavisi specialu- ri formanti gaaCnia. gramatikuli klasis niSans yovel- Tvis mosdevs romelime xmovani, romelic, rogorc Cans, fuZis kuTvnilebas warmoadgens (da ara klasis niSnis Tanmxlebs, rogorc amas zogi mkvlevari varaudobs). arsebiTi saxelis gramatikuli klasis niSnis dasad- genad, Cveulebriv, mimarTaven xolme meSvel zmnas д-у aris: saxeli marTavs zmnas klasSi. ase, magaliTad, saxe- lebi кIант biWi, йоI gogo, сту xari, борз mgeli, бер bavSvi, ча daTvi, да (дā) mama, нана (нāна) deda, етт Zroxa, пхьагал kur- dReli, марха Rrubeli, малх mze, бутт mTvare, нускал patarZa- li, ло (луō) Tovli, хьоза (хьōза) Citi, бепиг puri, буьрка bur- Ti... gramatikuli klasebis mixedviT ganawildebian ase:
41 I. в-у: кIант, да II. й-у: йоI, нана, борз, ча, пхьагал, марха, буьрка III. б-у: сту, йетт, малх, бутт IV. д-у: бер, нускал, ло, хьоза, бепиг SeniSvna: orTografiuli normebis mixedviT me- 2 gramatikuli klasis niSniani й-у formis nacvlad iwereba ю. yvela arsebiTi saxeli, maT Soris nasesxobebic, mx. ricxvSi am oTxi gramatikuli klasis niSnis farglebSi nawildeba. I da II klass ganekuTvneba vin-jgufis saxelebi, is saxelebi, romlebic adamians, pirovnebas aRniSnaven. ker- Zod, в- niSniT gamoxatulia mamakacTa klasis saxelebi, й- niSani (markeri) ki aRniSnavs qalTa klasis saxelebs. ramdenadac й- formanti ra-jgufis (nivTis klasis) saxelebsac gamoxatavs, saWiro xdeba gr. klasis niSanTa dajgufeba mr. ricxvis monacemebis gaTvaliswinebac. aseT SemTxvevaSi ra-jgufis saxelebi gamoiyofa calke da sa- erTo jamSi viRebT eqvs gr. klass, rac sqematurad SeiZ- leba ase gamoixatos: vin-jgufis sa- xelebi ra-jgufis saxelebi klasebi ricxvi I mama- kacTa Kklasi II qal- Ta klasi III IV V VI mx. r. в- й- й- б- б- д- mr. r. б- б- й- б- д- д- 42 maSasadame, gr. klasTa sistema CeCnurSi warmodge- nilia eqvsi kombinaciiT. aRsaniSnavia, rom CeCnuri enis dialeqtebSi gamoyofen 7, 8 da 9 gr. klassac (SesaZlo 16 variantidan). ganvixiloT CamoTvlili klasebi cal-calke. I gramatikuli klasis niSania в-. am klasSi, rogorc zemoT iTqva, Sedis mamakacTa klasis saxelebi. garda ami- sa, в- klasis niSniT aRiniSneba дела (дла) RmerTi, цIу [цIӯ] RvTaeba, qurumi saxelebic. II gramatikuli klasis niSania й-, romelic aerTianebs qalTa klass. adamianis aRmniSvnel orive klass mr. ricxvis I-sa da II pirSi klasis niSnad д- formanti moudis, III pirSi mas б- enacvleba. maSasadame: mx. r. mr. r. I. со в-у (й-у) me var вай (тхо) д-у Cven varT II. хьо в-у (й-у) Sen xar шу д-у Tqven xarT III. и (иза) в-у (й-у)is aris уьш б-у isini arian mr. ricxvSi klasis niSanTa pirebis mixedviT dayofis safuZveli, albaT, I da II piris gansazRvrulobaSi da III piris ganusazRvrelobaSi aris saZiebeli. pirTa mixedviT aseTi dayofa ucxoa CeCnuri enis zogi dialeqtisaTvis. magaliTad, Satour-iTumyalurSi, qisturSi mr. ricxvis samsave pirSi б- formanti gvaqvs. savaraudod, salitera- turo enis (igive baris kilos) viTareba meoreuli Cans. I graI graI graI gramamamamatitititikul klaskul klaskul klaskul klasSi SeSi SeSi SeSi Semamamamavavavavali sali sali sali saxexexexelelelelebiabiabiabia, magaliTad: да mama бажа qvisli марваша mazli кIант biWi стунда simamri стунваша colisZma майра qmari нуц siZe марда mamamTili... ваша Zma воI vaJiSvili II graII graII graII gramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasis sasis sasis sasis saxexexexelelelelebia,bia,bia,bia, magaliTad: нана deda зуда coli йоI asuli, qaliSvili неца deida
43 деца mamida жеро ganaTxovari (qali) нус rZali марнана dedamTili йиша da стуннана sidedri... стунйиша colisda odindeli gr. klasis niSnebi в- da й- gamoiyofa saxe- lebSi в-аша Zma, в-оI (вуоI) vaJiSvili (Sdr. й-иша < й-аша da, й-оI [йуоI] asuli, qaliSvili). Sdr., agreTve, CeCnuri эрз “lerwami” da qarTuli “lerw-i, lerwam-i”, svanuri erw (< lerw). “svanurSi l-s prefiqsad gaazrianebis Sedegad lerw-idan miviReT erw (l-s CavardniT” (v. Tofuria). ro- gorc Cans, CeCnurSi l > й-Sia gadasuli (weriT metyvele- baSi ar aRiniSneba). adamianis klasis saxelebSi bevria erovnebis, sadau- robis, naTesaobis, zogadad, xelobis, profesiis aRmniS- vneli saxeli. aseTi saxelebi, konteqstis mixedviT, orive klasisa iqneba. magaliTad: нохчи CeCeni, гуьржи qarTveli, гIалгIа inguSi, шича biZaS- vili, маьхча biZaSvilisSvili, лор (луор) eqimi, агроном agro- nomi, директор direqtori, хьехархо maswavlebeli, дешархо mo- swavle, ламаро mTieli, гIалахо qalaqeli... SeniSvna: бер bavSvi, нускал patarZali, бо oboli, пелхьо jambazi da ramdenime sxva arsebiTi saxeli ganekuTvneba д- klass. д- klasSi Sedis, agreTve, адам adamiani, xalxi, къам eri, тукхам tomi, gvari. am rigis saxelebs mravlobiT ricxvSic klasis niSnad aqvT д-. nivnivnivnivTis kaTis kaTis kaTis katetetetegogogogoririririis sais sais sais saxexexexelelelelebi mx. ribi mx. ribi mx. ribi mx. ricxvis II, III, da IVcxvis II, III, da IVcxvis II, III, da IVcxvis II, III, da IV klaklaklaklasissississis niSniSniSniSnnnneeeebiT aris gamobiT aris gamobiT aris gamobiT aris gamoxaxaxaxatutututulililili. rogorc iTqva, II kla- si saziaroa qalTa klasisa da nivTis klasis saxelTa didi nawilisaTvis. savaraudoa, rom gonierTa klasis saxelebs erTi ni- Sani unda hqonodaT, kerZod, в-. qalTa klasis saxelebis II gramatikuli klasis niSniT (й-Ti) gamoxatva meoreuli mo- vlena Cans _ vin-jgufis saxelTa or sxvadasxva klasSi gadanawilebis Sedegi. maSasadame, vin-jgufis saxelTa klasifikacia в- da й- klasifikatorebis mixedviT motivirebulia da sirTules 44 ar warmoadgens: mamakacTa klasis saxelTa niSans warmo- adgens в-, qalTa klasis saxelebisa _ й-. rogorc ukve iTqva, dRemde auxsnelia nivTis (ra- jgufis) klasis saxelTa ganawilebis safuZveli. ra-jgu- fis yvela saxeli mravmravmravmravlolololobiT ribiT ribiT ribiT ricxvcxvcxvcxvSiSiSiSi nawildeba III, IV, V da VI klasebSi. III graIII graIII graIII gramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasisisisi am klasSi erTiandebian is saxelebi, romelTac orive ricxvSi aqvT й-й formantebi. maSasadame, й- formanti, rome- lic nivTis klasis saxelebs aRniSnavs mx. ricxvSi, mr. ricxvSic ar icvleba. Sdr., magaliTad: mx. r. mr. r. говр ю (й-у) cxeni aris говр-аш ю пхьагал ю kurdReli aris пхьагал-ш ю котам ю qaTami aris котам-аш ю пазат ю winda aris пазат-аш ю марх ю Rrubeli aris марх-аш ю бIов ю koSki aris бIаьв-н-аш ю хьер ю wisqvili aris хьер-аш ю... amitom, й- klasis saxelebi, mr. ricxvis klasis niSan- Ta gaTvaliswinebiT, calke SiZleba gamoiyos III klasis (й-й) saxiT. Sdr.: I klasis niSnebia в-б, II klasisa _ й-б. й-й klasi (III kl.) nivTis kategoriis saxelTa TiTqmis naxevars moicavs. garda amisa, am klasSi Tavs iyrian neo- logizmebi, nasesxebi arsebiTi saxelebi. maSasadame, III gramatikuli klasi farTovdeba axali warmonaqmnebisa da nasesxebi saxelebis xarjze. garkveviT SeiZleba iTqvas, rom й-й klass (III kl.) ganekuTvneba warmoqmnil saxelTa Semdegi jgufebi: 1. -(а)лла sufiqsiT zedsarTavi saxelebisagan nawarmoe- bi abstraqtuli saxelebi: хаза lamazi _ хаза-лла silamaze можа yviTeli _ можа-лла siyviTle лоха dabali _ лоха-лла sidable...
45 amave sufiqsiT abstraqtuli saxelebi iwarmoebian arsebiTi saxelebisaganac: ваша Zma _ ваша-лла Zmoba бер bavSvi _ бер-алла bavSvoba мостагI mteri _ мостагI-алла mtroba... 2. -е sufiqsiT nawarmoebi saxelebi: ирхе aRmarTi (Sdr., ирх aRma) Iуьйре dila (Sdr., Iуьйранна diliT) аьхке zafxuli (Sdr., аьхка zafxulSi)... 3. -о (-wo), -ло (-lwo) sufiqsebiT nawarmoebi saxelebi: бакъо ufleba къахьо simware тIем-ло meomari марзо sitkbo... 4. -гIа sufiqsiT nawarmoebi mcirericxovani saxelebi: пхьалгIа samWedlo мазлагIа ska лаппагIа qoxi... garda amisa, й-й klass ganekuTvnebian, agreTve, saxe- lebi: меттиг adgili буц balaxi бIара kakali бад ixvi тарх klde хьун tye авст CebiCi гIаз bati хьех gamoqvabuli кемс yurZeni бекъа kvici аьрзу arwivi чIаж xeoba беш baRi вир viri борз mgeli ишал Waobi дакх aryi газа Txa ча daTvi... IV graIV graIV graIV gramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasisisisi IV klasSi Sedis saxelTa is nawili, romelTac kla- sis niSnad orive ricxvSi aqvT formanti б-. aseTia, maga- liTad, м- formantiT nawarmoebi nazmnari saxelebi: 46 безам siyvaruli бахам qoneba, meurneoba тешам ndoba сацам dadgenileba бохам ubedureba... м- formantiani saxelebi mravlobiT ricxvs iSviaTad awarmoeben. amave klass ganekuTvneba saxelebi: бай mdelo поппар Tixa нитт WinWari чим fifqi... б-б klasis saxelebi CeCnurSi mcirericxovania. am sa- xelebs mr. ricxvSi SeiZleba hqondeT д- markeric: хох – хохаш “xaxvi”, ког – когаш “fexi”... V graV graV graV gramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasisisisi V gr. klasSi erTiandebian is saxelebi, romelTac mxolobiTSi klasis niSnad aqvT б-, xolo mravlobiTSi _ д-. aseTia, magaliTad: барз borcvi берд flate, ufskruli лам mTa кхор msxali, panta поп wifeli дин bedauri сту xari етт Zroxa чIара Tevzi лаьхьа gveli моза buzi пIелг TiTi хох xaxvi ког fexi...
47 V gramatikul klasSi Semavali saxelebic mcireri- cxovania. VI klaVI klaVI klaVI klasi warmosi warmosi warmosi warmoadadadadgensgensgensgens д-д klass.klass.klass.klass. am klass ganekuTvneba: 1. yvela masdari (-р sufiqsiT nawaroebi nazmnari sa- xelebi): даар saWmeli тохар dartyma лер laparaki в-ахар wasvla в-ар mosvla алар Tqma... 2. -ила sufiqsiT nawarmoebi saxelebi: дежийла (< дежи-ила) saZovari sxvadasxva saxeli, rogoricaa: дукъ qedi ло Tovli де dRe Iа zamTari зезаг yvavili ахча fuli илли simRera бепиг puri... garda amisa, д-д klass ganekuTvneba, agreTve, vin-jgu- fis saxelTa nawilic: бер bavSvi, нускал patarZali... amrigad, SeiZleba davaskvnaT, rom CeCnurSi garCeu- lia vin- da ra-jgufis saxelebi (adamianisa da nivTis ka- tegoriis saxelebi). vin-jgufis saxelebi nawildebian I da II klasebSi. ra-jgufis saxelebi _ III, IV, V da VI kla- sebSi. ra-jgufis saxelTa klasebad dayofis principi ga- rkveuli ar aris. nivTis kategoriis zogi saxelis klasi SeiZleba ganisazRvros sufiqsebis meSveobiT. zogadad, CeCnurSi arsebiT saxelTa mawarmoebeli formantebi co- 48 taa da arc warmoqmnis procesia produqtiuli. gamonakli- sia masdari, romelic yvela zmnisagan iwarmoeba da д-д klass ganekuTvneba (gamonaklisia д-у "aris" zmna, romel- sac infinitivi da masdari ar ewarmoeba). gramatikuli klasebis mixedviT nasesxebi leqsikis ganawilebaSi garkveul rols asrulebs analogia. Sdr., хи д-у wyali aris, чай д-у Cai aris (Caic siTxea, amitomaa д- klasSi, anu imave klasSia, romelSic wyali) da misT. miu- xedavad amisa, analogiis principic bolomde gatarebuli ar aris. riririricxvicxvicxvicxvis kas kas kas katetetetegogogogoriariariaria ricxvi, rogorc qarTulSi, ise CeCnurSic orgvaria _ mxoloobiTi da mravlobiTi. ricxvi saxelisa da zmnis saziaro kategoriaa. miuxedavad amisa, ricxvis gamoxatva saxelsa da zmnaSi mkveTrad gansxvavebulia. TiTqmis yvela arsebiTi saxelisagan specialuri su- fiqsebis meSveobiT iwarmoeba mravlobiTi ricxvi. zogi saxeli formalurad mr. ricxvSi dgas _ sapirispiro mx. ricxvis forma ara aqvs da, piriqiT, zog saxels mr. ri- cxvis forma ar ewarmoeba. aseTi saxelebi ricxvnakli sa- xelebia da maTi raodenoba CeCnurSi mcirea. garda amisa, ricxvis mixedviT icvleba zogi zedsar- Tavi da nacvalsaxeli. Zalian cotaa ricxvis mixedviT cvalebadi zmnebic (ix. qvemoT). riririricxvnakcxvnakcxvnakcxvnakli arli arli arli arsesesesebibibibiTi saTi saTi saTi saxexexexelelelelebibibibi rogorc zemoT iTqva, zogi saxeli formalurad mx. ricxvSia warmodgenili, magram ar ewarmoeba mr. ricxvis forma. aseTia, magaliTad: хIо niavi, sio хIаваъ haeri, atmosfero сий sindisi, namusi
49 бажа naxiri, jogi хьонка RanZili... zogi saxeli, piriqiT, formis mxriv mr. ricxvSi dgas da ara aqvs saopozicio wyvili mx. ricxvis saxiT. mag.: аьшпаш tyuili кегаш Celxi, bze гIоьмаш xelborkili Iовраш niaRvari, Rvarcofi чуьйраш nawlavebi жуьйраш qato хьаьаш simindi (krebiTi saxeli) (Sdr.: хьаьжкIа simin- dis taro)... CeCnuri enis dialeqtebSi TiTqmis yvela am saxels gaaCnia sapirispiro ricxvis forma: mxoloobiTs mravlo- biTisa, mravlobiTs _ mxoloobiTisa. mravmravmravmravlolololobibibibiTi riTi riTi riTi ricxvis warmocxvis warmocxvis warmocxvis warmoeeeeba arba arba arba arsesesesebiT sabiT sabiT sabiT saxexexexeleblebleblebSiSiSiSi arsebiT saxels saxelobiT brunvaSi (arc mxoloo- biTsa da arc mravlobiTSi) brunvis niSani ara aqvs. saxe- li mxoloobiTSi ricxvis formantis uqonlobiT upiris- pirdeba mravlobiTis formas. garda amisa, ricxvis warmo- ebisas saxelis fuZeSi Tavs iCens fonetikuri an sxva sa- xis (mag., ablauti, fuZeTa monacvleoba _ supleturi warmoeba...) movlenebiT gamowveuli cvlilebebi. mravlobiTi ricxvis mawarmoebeli formantebiT CeC- nuri ena mdidaria iseve, rogorc, magaliTad, daRestnuri enebi (xunZuri, andiuri, lakur-darguuli...). arsebiT saxelTa ricxvis mawarmoebeli sufiqsebisa- Tvis saerToa -ш bgera, romelic damoukidebladac aris mr. ricxvis mawarmoebeli formanti, magram xSir SemTxve- vaSi mas win uswrebs xmovani, xmovani+Tanxmovani, Tanxmo- vani an bgeraTa kompleqsebic ki. moviyvanoT saTanado ma- galiTebi: 50 1. -ш formantiT mr. ricxvi iwarmoeba, magaliTad, Sem- degi saxelebisagan: mx. r. mr. r. хи wyali хи-ш ной geja ной-ш бере mxedari бере-ш тIо araJani тIо-ш цIий sisxli цIий-ш... aseve: книга (книга-ш) wigni, алапа (адапа-ш) xelfasi, алкханча (алкханча-ш) SaSvi, пхьегIа (пхьегIа-ш) WurWeli... CamoTvlil magaliTebSi aRniSnuli formanti xmov- niT damTavrebuli saxelebisagan awarmoebs mr. ricxvis formebs, magram es yovelTvis ase ar aris. igive formanti mr. ricxvs awarmoebs -л, -р-ze dabo- loebuli arsebiTi saxelebisaganac. Sdr.: турпал (турпал-ш) gmiri, синтар (синтар-ш) nergi, нускал (нускал-ш) patarZali, тукар (тукар-ш) makrateli, автор (автор-ш) avtori, ахьар (ахьар-ш) fqvili, ишал (ишал-ш) Waobi... 2. -аш formantiT mr. ricxvi iwarmoeba Semdegi saxe- lebisagan: mx. r. mr. r. кор fanjara кор-аш пен kedeli пен-аш говр cxeni говр-аш керт Robe, ezo керт-аш лерг yuri лерг-аш бIаьрг Tvali бIаьрг-аш церг kbili церг-аш пIелг TiTi пIелг-аш бер bavSvi бер-аш тIулг qva тIулг-аш хIорд zRva хIорд-аш котам qaTami котам-аш байракх droSa, bairaRi байракх-аш...
51 rusuli enidan axali nasesxebi saxelebisagan: абзац (- аш) abzaci, автобус (-аш) avtobusi, кабинет (-аш) kabineti, капитан (-аш) kapitani, агроном (-аш) agronomi, автомобиль (автомобил-аш) avtomobili, тетрадь (тетрад-аш) rveuli... SeniSvna: ь niSani nasesxeb sityvebSi mx. ricxvis e. w. irib brunvebsa da mravlobiTSi ar gadahyveba. zogi eTnonimisagan: казах yazaxi казах-аш казак kazaki казак-аш француз frangi француз-аш немец germaneli немц-аш поляк poloneli поляк-аш... -аш formantiT mr. ricxvis warmoebisas saxelTa erT jgufSi fuZiseuli xmovani а icvleba аь an е xmovnebiT (ix. xmovanTa palatalizacia), rac -аш formantis -иш (an - еш) formantisagan momdinareobas gvavaraudebinebs. Sdr.: mx. r. mr. r. a. баI birkava баьI-аш бIар kakali бIаьр-аш марс namgali маьрс-аш хьамц zRmartli хьаьмц-аш пхьарс mklavi пхьаьрс-аш aseT saxelebSi I, хь-s gavleniT а > аь-Si. b. бад ixvi бед-аш гIаз bati гIез-аш гIан sizmari, zmaneba гIен-аш гIап patrontaSi гIеп-аш хан dro хен-аш кад Tasi, fiala, jami кед-аш мах fasi, Rirebuleba мех-аш пхьар mWedeli пхьер-аш мас Tma мес-аш... 3. -аш formantiT mr. ricxvis warmoebisas zog er- Tmarcvlian saxelSi fuZiseuli xmovani у icvleba а-Ti 52 (ablauti). garda amisa, ormagdeba fuZis bolokiduri xmo- vani: mx. r. mr. r. у (ун) ficari, dafa анн-аш букъ zurgi баккъ-аш (< бакъкъ-ащ) бух Ziri, fskeri бахх-аш бухь wveri баххь-аш (< бахьхь-аш) тур xmali тарр-аш муш Toki машш-аш... am tipis magaliTebSi, rogorc zemoTac iTqva, varau- doben, rom fuZiseuli Tanxmovnis gaormageba xdeba asimi- laciis safuZvelze _ fuZiseuli Tanxmovani imsgavsebs Ca- narT element -н-s saxiT. Sdr., урс (арс-аш) dana, урх (арх-аш) sadave.., sadac fuZi- seuli TanxmovanTkompleqsi cvlilebas ar ganicdis. am wess gamonaklisebic aqvs, rac meoreuli movlena Cans. ase, magaliTad, zog fuZeSi у icvleba е-Ti: буц balaxi бец-аш (< *бац-иш) мукх qeri мекх-аш (< *макх-иш)... garda amisa, mr. r. warmoebisas fuZiseuli е-c icvle- ba а-Ti: хен mori, xe (mx. r.), ханн-аш (mr. r.). gasarkvevia, -аш formantis wina xmovnis funqcia. sava- raudoa, rom is maerTebeli xmovania, sxvagvarad _ Tanxmo- vanTgamyari. sxva funqcia am xmovans ar uCans. -аш formantis win zog saxelSi Cndeba -н- Tanxmovani, romelic warmoSobiT fuZiseuli Cans, bolokidur pozi- ciaSi dakarguli (an analogiiT aris gaCenili). saxelze romelime formantis darTvis SemTxvevaSi igi aRdgeba. ma- galiTad: mx. r. mr. r. ага akvani ага-н-аш алу ali, sicxe алу-н-аш аре mindori, veli аре-н-аш
53 бIарза jori бIарза-н-аш га toti гаь-н-аш куй qudi куй-н-аш пха rcxila пхе-н-аш ха gverdi, ferdi, mxari хе-н-аш... -н- aSkarad fuZiseulia iseT nasesxeb sityvebSi, ro- goricaa: туьма Tumani (mr. r. туьма-н-аш), туька maRazia (mr. r. туька-н-аш), ага (āга) akvani (mr. r. ага-н-аш)... Sdr., qarTuli “Tumani”, “duqani”, (sparsulidan), “ak- vani” (qarTulidan)... saxelTa erT jgufSi aRniSnuli Tanxmovani CanarTi elementi an analogiiT gaCenili) Cans. magaliTad: mx. r. mr. r. аз bgera аьз-н-аш арз arza, saCivari аьрз-н-аш арс nafxaWni, nakawri аьрс-н-аш барз borcvi баьрз-н-аш къам eri, xalxi къаьм-н-аш кIаг ormo кIаьг-н-аш лам mTa лаьм-н-аш... TanxmovanTa kompleqsis an intensiuri (magari) Tan- xmovnis Semdeg -н- CanarTi elementis win Cndeba -а- xmovani, rac, albaT, igive maerTebeli (an bgeraTgamyari) xmovani unda iyos (ix. zemoT). Sdr.: ботт qarqaSi бетт-а-н-ащ бутт Tve бетт-а-н-аш... 4. CanarTi elementia -ар- (sadac -а- bgeraTgamyaria) Semdeg saxelebSi: зIок niskarti зIак-ар-ш мохь qoni, mcmeli махь-ар-ш дохк nisli, burusi дахк-ар-ш 54 носта wvivi наст-ар-ш хIоз brasleti, samajuri хIаз-ар-ш шок stvena (ars. sax.) шак-ар-ш гIум qviSa, sila гIам-ар-ш диг culi даг-ар-ш неI kari наI-ар-ш... rogorc magaliTebidan Cans, fuZiseuli -о-, -у-, -и-, -е- xmovnebi mravlobiTSi (mx. ricxvis irib brunvebSic) da mravlobiTSi icvleba а-Ti. saxelebSi, rogoricaa: цIе saxeli (mr. r. цIе-р-ш), шо weli, weliwadi (mr. r. ше-р-ш) -р- elementi fuZiseuli Cans. arsebiT saxelTagan mravlobiT ricxvs awarmoebs, ag- reTve, -й formantic, romelic, savaraudod, -ш-s foneti- kur variants warmoadgens (-ш > -и > -й). Sdr.: wova-TuSurSi mravlobiTobis mawarmoebeli formantia -и. Sdr., agreTve, qarTuli maS > mai (dial. varianti, kaxuri). magaliTad: mx. r. mr. r. да mama дай хьаша stumari хьеший доттагI megobari доттагIий накъост amxanagi накъостий цаца saceri цеций чIара Tevzi чIерий дахка Tagvi дехкий кIеза lekvi кIезий кхакха tyavi кхекхий сагал rwyili сеглий Iахар Toxli Iахарий бекъа kvici бокъий лулахо mezobeli лулахой нохчи CeCeni нохчий гуьржи qarTveli гуьржий... naTelia, rom -й formanti saxelis bolokidur -а xmo- vans imsgavsebs da grZeldeba (-ай > ий), fonetikur niadag- ze miRebuli grZeli xmovani, Tavis mxriv, iwvevs fuZiseu-
55 li xmovnis darbilebas (palatalizacias), xolo -о, -и xmo- vanfuZian saxelebs -й formanti uSualod daerTvis. -й Tan- xmovanfuZianebs maerTebeli xmovnis saSualebiT ukavSir- deba, aseT SemTxvevaSi zogjer saxelis fuZis kumSvac xdeba (ix. magaliTebi). am rigis saxelebi CeCnurSi mcirericxovania. mcirericxovania, agreTve, iseTi saxelebi, romlebSic mravlobiTi ricxvis warmoebisas Tavs iCens -рч- (-арч-) elementi. moviyvanoT saTanado magaliTebi: mx. r. mr. r. седа varskvlavi седа-рч-ий хьакха Rori хьакха-рч-ий ча daTvi че-рч-ий жий cxvari же-рч-ий сту xari сте-рч-ий нал taxi нел-арч-ий цIога kudi цIога-рч-ий... iSviaTad fuZis momdevno poziciaSi mxolod mravlo- biT ricxvSi Tavs iCens xolme -м- elementic. magaliTad: гIаж joxi гIож-м-аш шад maTraxi шод-м-аш коч perangi куч-а-м-аш //коч-м-аш кхаж maTraxis tari кхож-м-аш... Taviseburad awarmoeben mr. ricxvs iseTi saxelebi, rogoricaa: ваша Zma вежарий йиша da йижарий борз mgeli берзалой бож vaci бежалой экха mxeci, nadiri акхарой... mr. ricxvs supleturad awarmoeben saxelebi, rogori- caa: йоI - мехкарий, gogo, qaliSvili _ qaliSvilebi, воI – къоьнгий Ze, vaJiSvili _ vaJiSvilebi. 56 rogorc zemoT moxmobili magaliTebidan Cans, CeCnurSi arsebiT saxelTagan mr. ricxvis warmoeba rTu- lia. sirTules qmnis mr. ricxvis mawarmoebel formantTa simravle, CanarTi elementebis gamovlena, dakarguli fu- Ziseuli bgeris an bgeraTkompleqsis aRdgena, supletur formaTa arseboba. amdenad, saxelis mr. ricxvis formis winaswar gamocnoba ver xerxdeba. garda amisa, gasaTva- liswinebelia sxvadasxva saxis fonetikuri procesic. riririricxvis macxvis macxvis macxvis mawarwarwarwarmomomomoeeeebel forbel forbel forbel formantmantmantmantTa SeTa SeTa SeTa SedgedgedgedgeninininilolololobibibibisasasasaTvisTvisTvisTvis TaTaTaTananananamedmedmedmedrorororove CeCve CeCve CeCve CeCnurnurnurnurSiSiSiSi ricxvis mawarmoebeli formantebi substantivebSi agebulebis mixedviT SeiZleba or jgufad davyoT: 1. martivi sufiqsebi; 2. rTuli sufiqsebi. martivi sufiqsebia: -ш: книга wigni _ книга-ш, хи wyali _ хи-ш... -аш: кор fanjara _ кор-аш, котам qaTami _ котам-аш... -еш: гали tomara _ галеш ( < гали-аш), лами _ ламеш (< лами аш)... -ош (-уош): къа codva _ къин-ош, цIа oTaxi, saxli _ цIенош, де dRe _ ден-ош... -уш (> -аш): догIа wvima ( < догIу ) _ догIанаш (< догIунуш)... -й (< ш): да mama _ да-й, чIара Tevzi _ чIерий (< чIара-й)... rTuli sufiqsebia: -(а)р-ш: зIок niskarti _ зIак-арш, диг culi _ даг-арш... -(а)р-ий: ваша Zma _ вежа-рий, зуда-рий qali, coli … -(а)р-чий: седа varskvlavi _ седа-рчий… -(а)л-ой: борз mgeli _ берз-алой, борш mozveri _ берш- алой… CamoTvlil sufiqsTagan -ш formantis wina xmovans istoriulad, rogorc zemoT iTqva, maerTebeli (an: Tan- xmovanTgamyari) xmovnis funqcia unda hqonoda. xmovanTa simravle am poziciaSi fonetikur niadagzea gaCenili. -ий formantisaTvisac amosavali -иш aris. rac Seexeba rTul sufiqsebs, segmentebi, romlebic -ш an -й formantebis win
57 iCenen Tavs, istoriulad an fuZis kuTvnilebas warmoad- genen, an CanarT elementebs, analogiiT gaCenil bgeras an bgeraTkompleqsebs (maerTebel xmovanTa gamoklebiT). sasasasaxexexexelililili sasasasaxexexexelislislislis momomomorforforforfolololologiagiagiagia brunbrunbrunbrunvavavava. brunvis kategoria damaxasiaTebelia mxolod saxelisaTvis. brunvis funqcia aris or saxels an saxel- sa da zmnas Soris mimarTeba daamyaros. am mxriv CeCnuri ar gansxvavdeba qarTulisagan (an sxva enebisagan, sadac brunvis kategoria arsebobs). garda amisa, CeCnurSi, ro- gorc qarTulSi, sityvaTa rigs gramatikuli funqcia ara aqvs. Sdr., дена кIант веза mamas vaJiSvili uyvars, кIант дена веза vaJiSvili mamas uyvars, веза дена кIант uyvars mamas va- JiSvili... maSasadame, sityvaTa rigis cvliT winadadebis gramatikuli mniSvneloba ar icvleba. Tumca es yovel- Tvis ase ar aris: mravalsityvian winadadebaSi sityvaTa rigis nebismierma cvlam SeiZleba uazroba mogvces. brunbrunbrunbrunvavavavaTa STa STa STa Seeeedgedgedgedgeninininilolololoba.ba.ba.ba. CeCnurSi garCeulia ZiriTadi da Tandebuliani brunvebi. ZiriTadi brunva oTxia: saxe- lobiTi, naTesaobiTi, micemiTi da ergativi. Tandebuliani brunvac oTxia: TanaobiTi, gamsWvalviTi, SedarebiTi da mimarTulebiTi I. arsebiT saxelTa brunebis procesi CeCnurSi rTuli da, amdenad, saintereso sakiTxia aRniSnuli enis morfo- logiaSi. sirTules qmnis orfuZiani brunebis principi sa- zogado saxelebSi, fuZis cveTis Sedegad dakarguli bge- ris an bgeraTkompleqsis aRdgena mx. ricxvis e. w. irib brunvebsa da mr. ricxvis yvela brunvaSi brunvaTa niSne- bis win, sxvadasxva warmoSobis e. w. CanarTi elementebis gaCena imave poziciebSi, formantTa darTvis Sedegad gamo- wveuli fonetikuri movlenebi saxelis fuZeSi... ZiriTadi brunvebi gamoxataven sintaqsur urTierTo- bebs, abstraqtuls, Tandebulianebi ki sivrcobrivi urTi- erTobebis gamomxatveli brunvebia. 58 ZiZiZiZiririririTaTaTaTadi brundi brundi brundi brunvevevevebi.bi.bi.bi. arsebiTi saxeli saxelobiT brun- vaSi fuZis saxiT aris warmodgenili. saxelobiTs Tavisi formanti ara aqvs. brunvis es forma sagans asaxelebs, sa- gnis saxelwodebas gamoxatavs. sasasasaxexexexelolololobiTbiTbiTbiTSiSiSiSi arsebiTi saxelis forma yovelTvis Tavdapirveli saxiT ar dasturdeba: aklia bgera, zogjer _ marcvalic. maSasadame, saxelis fuZe saxelobiTSi SeiZ- leba gacveTili iyos. garda amisa, zog SemTxvevaSi Se- cvlilia fuZiseuli xmovnebi, ganzogadebulia e. w. meore sabrunebeli fuZe, romelic saxelobiTis formad gvevli- neba. aqedan gamomdinareobs daskvna, rom saxelTa erT na- wilSi saxelobiTis forma axalia, meoreulia. arsebiTi saxelis saxelobiTis forma (fuZe), Tavis mxriv, mimarTvasac warmoadgens. mimarTvis funqciiT gamo- yenebuli saxeli winadadebaSi gankerZoebiT dgas da axa- siaTebs Zaxilis intonacia. mimarTvis forma savsebiT em- Txveva saxelobiTs, igi calke, damoukidebel (mag., wode- biT) brunvas ar warmoadgens. nanananaTeTeTeTesasasasaoooobibibibiTi,Ti,Ti,Ti, rogorc sxva enebSi, erT-erTi uZvele- si brunvaa CeCnurSic. brunvis es forma posesiurobas gamoxatavs da msazRvrelia, romelic, rogorc wesi, sa- zRvrulis win dgas. naTesaobiTis formanti ar warmoad- gens warmoqmnis elements, igi formacvalebadi afiqsia iseve, rogorc, magaliTad, qarTulSi. Sdr.: qarTuli "Tam- baqos suni" da CeCnuri тонкин кIур (sax. тонка Tambaqo). an ki- dev: qarTuli: qaRaldis fabrika, qaTmis xorci, mamis rCe- va, gazafxulis dRe, daTvis beli, mglis lekvi... CeCnuri: кехатан фабрика, котаман жижиг, ден хьехам, бIаьстенан де, чен кIорни, берзан кIеза... naTesaobiTis formas, Cveulebriv, sawarmoebel fuZed iyeneben danarCeni brunvebi. maSasadame, CeCnurSi pirveli fuZea saxelobiTis forma, romelsac sawarmoeblad iye- nebs naTesaobiTi, naTesaobiTis formas ki, Tavis mxriv, sawarmoeblad iyeneben danarCeni brunvebi, e. i. CeCnurSi gvaqvs orfuZiani brunebis principi. zemoT aRiniSna, rom substantivTagan naT. brunvis formaTa warmoebisas saxelis fuZeSi Tavs iCens mTeli rigi morfonologiuri cvlilebebi. saxelis struqtura
59 ar iZleva imis saSualebas, rom winaswar ganisazRvros aRniSnuli cvlilebebi. naTesaobiTis formants CeCnurSi warmoadgens -Vн, romlis xmovniTi nawili Tanamedrove CeCnurSi -а-s saxiT gvevlineba. н bgeris wina xmovani SeiZleba iyos: а, е, и, о, у. faqtobrivad naTesaobiTis formantebs aRniSnuli xmovnebi warmoadgegen. rogorc iTqva, yvela am xmovans weraSi enacvleba -а-; naTesaobiTSi saxelis fuZiseuli xmovnis cvlis an uc- vlelobis mixedviT SeiZleba davadginoT formantiseuli xmovani. kerZod, formantiseuli -е, -и (-ен, -ин) apalataleben fuZiseul xmovans, igive formantiseuli -о, -у (-он, -ун) ki _ alabialeben. miuxedavad amisa, mainc Wirs garCeva imisa, Tu wyvil xmovanTagan konkretulad romelma xmovanma gaa- palatala an gaalabiala fuZiseuli xmovani. ra Tqma un- da, aRniSnuli xmovnebi fuZiseul identur xmovnebze ar moqmedeben. moviyvanoT magaliTebi: sax. говр cxeni лор eqimi стаг kaci, adamiani naT. говр-ан лоьр-ан стег-ан brunebaSi fuZiseul xmovanTa cvla, rogorc iTqva, garkveul fonetikur kanonzomierebas eqvemdebareba (ix. fonetikuri procesebi xmovnebSi). qvemoT moyvanil magaliTebSi saxelis fuZiseuli -н, romelic bolokidur poziciaSi dasustda da Cavarda, e. w. irib brunvebSi aRdgeba arabolokidur poziciaSi: sax. газа (< газан) Txa naT. газан-ан am movlenis nimuSebad gamodgeba, agreTve, nasesxebi saxelebi, rogoricaa zemoT araerTxel naxsenebi: саба saponi, гота guTani, туька duqani, туьма Tumani, ага akvani... (dawvrilebiT ixile qvemoT: orfuZiani brunebis principi). mimimimicecececemimimimiTiTiTiTi brunvis formantis sakiTxi CeCnuri enis mkvlevarTa yuradRebis sagani Tavidanve gaxda _ romelia 60 micemiTi brunvis niSani: -ана, -на Tu -а. sakiTxis gadaWra xerxdeba saxelis dasmiT mr. ricxvSi, sadac gamokveTi- lad Cans, rom micemiTi brunvis formanti aris -на, mxo- loobiTSi naTesaobiTis formaze damyarebuli orfuZiani brunebis principi am sakiTxis gadaWras aZnelebs. Sdr.: sax. котам qaTami говр cxeni naT. котам-ан говр-ан mic. котам-а-на Tu котам-ан-а говр-а-на Tu говр-ан-а... SeadareT mr. ricxvis micemiTis forma: котам-аш-на, говр-аш-на... maSasadame, saxelis micemiTis forma ase unda daiSa- los: котам-а-на, говр-а-на, sadac -а- naTesaobiTis niSnis na- STia, xolo -на _ sakuTriv micemiTisa. erererergagagagatitititivivivivi gardamavali zmnis subieqtis brunvaa. misi mawarmoeblebia: -а, -с, -о. -а vin-jgufis saxelTa nawilisagan awarmoebs erga- tivs. mag.: sax. стаг kaci, admiani, кIант biWi, нах xalxi erg. стаг-а кIант-а нах-а... amave formantiT iwarmoeba ergativi TanxmovanfuZiani anroponimebisaganac: sax. Ахьмад Ризван Асет erg. Ахьмад-а Ризван-а Асет-а vin-jgufis xmovanfuZiani sazogado saxelebi da xmo- vanfuZiani anTroponimebi ergativs awarmoeben -с forman- tis meSveobiT. mag.: sax. да mama нана deda ваша Zma йища da erg. да-с нана-с ваша-с йиша-с... sax. Тамара Тумиша Абу erg. Тамара-с Тумиша-с Абу-с -о-Ti iwarmoeba ra-jgufis saxelTa ergativi:
61 sax. erg. говр cxeni говр-о котам qaTami котам-о мох qari мах-о мотт ena матт-о куьг xeli куьг-о ког fexi ког-о корта Tavi коьрт-о поезд matarebeli поезд-о... garda amisa, -о formanti ergativSi gamoyenebulia, ag- reTve, vin-jgufis saxelebTanac, rogoricaa: бер bavSvi бер-о нус rZali нес-о мостагI mteri мостагI-о Iу mwyemsi Iуьн-о лор eqimi лоьр-о -о formanti dasturdeba nasesxeb vin-jgufis saxe- lebTanac: литератор literatori литератор-о корреспондент korespondenti корреспондент-о моряк mezRvauri моряк-о артист artisti артист-о... sazogado saxelebi, rogorc Cans, am SemTxvevaSic na- TesaobiTs iyeneben sawarmoeblad, radgan -о unda momdina- reobdes -а-в-isagan, sadac -а- xmovani naTesaobiTis forman- tis naSTia, xolo -в - sakuTriv ergativis mawarmoebeli. maSasadame, -а-в > -а-у > -у-а > -уо (iwereba -о). ав < уо Senacvleba naxur enebSi dasturdeba sxva Se- mTxvevaSic, Sdr., CeCnuri ло (луо) da wova-TuSuri лав Tov- li... Tu es mosazreba misaRebia, maSin ergativSi unda gvqonoda -а, -с, -в (da ara -а, -с, -о) formantebi. 62 erTerTerTerTTanTanTanTandedededebubububulilililiaaaanininini brunbrunbrunbrunvevevevebibibibi.... rogorc ukve iTqva, Tan- debuliani brunvebi sagnis damokidebulebas sivrcesTan, ufro zustad, sivrcobriv urTierTobebs gamoxataven. ase- Ti urTierTobebis gadmosacemad naTesaobiTis formasTan gamoiyeneba martivi Tandebulebi, romlebic mWidrod ari- an Sezrdili brunvis formasTan. zogi Tandebuli faq- tobrivad brunvis niSnadac iqca. aseTia, magaliTad, ga- msWvalviTi brunva. martivi, erTTandebuliani brunvis formas SeiZleba daerTos meore Tandebuli an Tandebulebic ki. maSasada- me, erTTandebuliani brunva SeiZleba erTze met Tandebu- lian brunvadac iqces. am ukanasknelTan SedarebiT pirve- li iqneba martivi lokatiuri brunva, xolo erTze met Tandebuliani _ rTuli. martivi erTTandebuliani brunvebia: TanaobiTi: -ца TandebuliT: говр-а-ца SedarebiTi: -л TandebuliT: говр-а-л ganmsWvalviTi: -х TandebuliT: говр-а-х mimarTulebiTi I (ZiriTadi): -га (> е) TandebuliT: говр-е (< говр-а-га) Tandebulian brunvaTa saxelwodebebidan yvela piro- biTia da Tandebulis erT-erTi funqciis mixedviT aris SerCeuli. am brunvaTa Tanmimdevrobis sakiTxic damatebiT Seswavlas moiTxovs. ganvixiloT isini cal-calke. TaTaTaTananananaoooobibibibiTiTiTiTi brunvis -ца formanti daerTvis naTesaobi- Tis -н mokvecil formas. SeniSnulia, rom brunvis am for- mas aqvs Tanaobisa da instrumentalisis funqcia. Tanao- bis fuqciiT qarTulSi misi Sesatyvisia -Tan da -urT Tandebulebi (Sdr., amxanag-Tan, amxanag-iT-urT). es Tande- bulebi Tanaobas, vinmesTan an raimesTan erTad yofnas gamoxataven. Sdr., mag.: говр-а-ца cxeniT (wavida, moxna) in- strumentalisis funqciiT da де-ца mamasTan (erTad wavida) Tanaobis funqciiT. SeSeSeSedadadadarerererebibibibiTiTiTiTi ““““brunva” naTesaobiTis -н Camocilebul formaze -л formantis darTviT iwarmoeba da gamoxatavs sxva sagnis tolobas, metobas an naklebobas SedarebiT
63 brunvaSi dasmul saxelTan SedarebiT. Sdr.: говр-а-л “cxe- nisodena” an “cxenze” (meti, naklebi). SedarebiT formas aqvs -(а)лла alomorfic, romelic mxolod tolobas gamoxatavs: говр-а-лла cxenisodena, cxe- nisxela (-а- TanxmovanTgamyaria). -л ufro warmoqmnis formantia, vidre Tandebuli (an brunvis niSani). misi amoReba brunvaTa paradigmidan, al- baT, gamarTlebuli iqneboda. gagagagamsWvalmsWvalmsWvalmsWvalviviviviTiTiTiTi brunvac sayrdenad iyenebs naTesaobiTis formas. mawarmoebelia -х formanti. igi gamoxatavs mimar- Tulebas raimeSi, miuTiTebs saganze, romelzec aris sau- bari. garda amisa, aRniSnavs, Tu risgan aris damzadebuli sagani, gamoxatavs msgavsebas... mag.: Цо (цуо) говр-а-х дуьйцу is cxenze laparakobs, лаьтт-а-х miwaSi (mag., CaZvra, imyofeba...)... mimimimimarmarmarmarTuTuTuTulelelelebibibibiTiTiTiTi I (ZiriTadi) brunvis mawarmoebelia - га (> -е) Tandebuli, romelic aRniSnavs mimarTulebas, mo- Zraobas vinmesken, raimesken, miuTiTebs, rom moZraoba mi- marTulia am brunvaSi dasmuli saxelisaken. -е Tandebuli -га-s fonetikur variants warmoadgens, upiratesad ixmareba TanxmovanfuZian saxelebTan: говр-е cxens, cxenisken (Sdr.: лами-га kibes, kibisken...). brunvis am formas ZiriTads imitom vuwodebT, rom igi erTTandebuliania, mas SeiZleba sxva Tandebulebic daer- Tos, romlebic ufro azusteben sivrcobriv urTierTo- bebs. aseT brunvebs SeiZleba ewodoT lokatiuri brunvebi. lolololokakakakatitititiuuuuri brunri brunri brunri brunvevevevebibibibi zemoT ganxiluli iyo erTTandebuliani brunvebi. struqturis TvalsazrisiT, mimarTulebiTi I-sagan (rome- lic Tavadac warmoadgens lokatiur brunvas) nawarmoebi brunvebi or da orzemetTandebuliani brunvebia. 1. gamogamogamogamosvlisvlisvlisvliTi ITi ITi ITi I-is formantia -ра, romelic daerTvis mimarTulebiTi I-is formas da gamoxatavs moqmedebis mi- marTulebas sawyisi punqtidan. Sdr.: 64 школ-е (mimarT. I) в-аха skolaSi wavida; школ-е-ра (gamosvliTi I) в-огIу skolidan modis... 2. "gamo"gamo"gamo"gamosvlisvlisvlisvliTi" IITi" IITi" IITi" II-is formantia -хула, iwarmoeba mimar- TulebiTi I-isagan da gamoxatavs moqmedebis mimarTulebas raime obieqtis an obieqtTan gavliT (gamovliT). mag.: школ-е-хула skolasTan (skolis axlos, skolis teri- toriaze) gavliT (gamovliT)... 3. adadadadgigigigilolololobibibibiTiTiTiTi brunvis niSania -хь, igi daerTvis mi- marTulebiTi I-is formas da gamoxatavs sagnis adgilmde- bareobas. mag.: школ-е-хь skolaSi (aris, imyofeba). 4. mimimimimarmarmarmarTuTuTuTulelelelebibibibiTi IITi IITi IITi II-is formantia -а. brunvis es for- ma iwarmoeba adgilobiTisagan da gamoxatavs moqmedebis mimarTulebas ara zustad raime obieqtisaken, aramed im mxarisaken, sadac aRniSnuli obieqtia. mag.: школ-е-хь-а skolis mxares, skolis mimarTulebiT, sko- lisken (mag., wavida). 1. “gamo“gamo“gamo“gamosvlisvlisvlisvliTi”Ti”Ti”Ti” IIIIIIIIIIII-is formantia -ра, iwarmoeba mimar- TulebiTi II-isagan da gamoxatavs moqmedebis mimarTule- bas, moqmedebis dawyebas, gamosvlas raime obieqtis mxri- dan. mag.: школ-е-хь-а-ра skolis mxridan... 6. ““““gamogamogamogamosvlisvlisvlisvliTi”Ti”Ti”Ti” IVIVIVIV-is mawarmoebelia -хула. iwarmoeba mimarTulebiTi II-isagan da gamoxatavs moqmedebis mimar- Tulebas, romelic mcire niuansiT gansxvavdeba “gamo- svliTi” III-is Sinaarsisagan. mag.: школ-е-хь-а-хула skolis mxaris gavliT (gamovliT)... lokatiuri brunvebi dalagebulia warmoebis mixed- viT, rac specialur literaturaSi saTanado yuradRebis miRma iyo darCenili. brunvaTa saxelebi, ra Tqma unda, pi- robiTia. zemoT naTqvami rom SevajamoT, miviRebT lokati- ur brunvaTa Semdeg sqemas: 1. mimarTulebiTi I: -га (>-е) 2. gamosvliTi I: -е-ра
65 3. "gamosvliTi" II: -е-хула 4. adgilobiTi: -е-хь 5. mimarTulebiTi II: -е-хь-а 6. “gamosvliTi” III: -е-хь-а-ра 7. “gamosvliTi” IV: -е-хь-а-хула garda amisa, mcirericxovani saxelebi mimarTulebas gamoxataven -л(а) formantiTac. aseTi saxelebi, Cveuleb- riv, siTxes, fxvier nivTierebas aRniSnaven: хи wyali _ хи-л wyalSi (mag., Caagdo, Cavarda); моз Tafli _ маз-а-л (fuZiseuli xmovani icvleba) TaflSi (mag., Cado)... specialur literaturaSi gamoyofilia e. w. zRvarzRvarzRvarzRvardededede---- bibibibiTiTiTiTi brunvis formac. mawarmoebelia formanti -лц(а), rom- lis darTvis SemTxvevaSi ormagdeba fuZis auslautiseu- li Tanxmovani. aseTia, magaliTad: кханна-лц(а) xvalamde ламма-лц(а) zegamde... Tavis mxriv, -лц(а) sufiqsi rTuli Cans, igi SeiZleba ase daiSalos: -л-ц(а). Sdr., кхана-л xvalindeli, лама-л zegin- deli... ararararsesesesebiT sabiT sabiT sabiT saxelxelxelxelTa foTa foTa foTa fonenenenemmmmuuuuri struqri struqri struqri struqtutututurararara arsebiT saxels, rogorc zemoT iTqva, saxelobiTSi brunvis niSani ara aqvs. maSasadame, saxeli saxelobiT brunvaSi fuZes warmoadgens. yvela saxeli saxelobiT brunvaSi fuZis saxiT ar aris warmodgenili, zog maTgans bolokidur poziciaSi mokvecili aqvs bgera an bgeraTkompleqsi. dakarguli seg- menti aRdgeba xolme arasaxelobiT brunvebSi, zog saxel- Tan _ mxolod mravlobiT ricxvSi. fonemuri struqturis mixedviT saxelebi, maT Soris arsebiTi saxelebic, CeCnurSi Seswavlili ar aris. damu- Savebuli ar aris fuZeTa morfologiuri tipebic. arsebiT saxelebSi gairCeva martivi (uafiqso), warmo- qmnili (nawarmoebi) da Sedgenili (rTuli) fuZeebi. winam- 66 debare naSromSi arsebiT saxelTa fonemuri struqturis analizisas masala ar aris dajgufebuli sakuTriv CeCnur da nasesxeb leqsikad. garda amisa, analizis sagans warmo- adgens mxolod e. w. martivi fuZeebi maTi istoriis (fu- Zis cveTis, II sabrunebeli fuZis ganzogadebis...) miuxeda- vad. martivi fuZeebi CeCnurSi SeiZleba iyos erT an erT- ze metmarcvliani. MfuZe Ria an daxurulia. sailustra- cio magaliTebi: xmovniT dawyebuli fuZeebi: 1. VC: аз xma, bgera; ан texa, revmatizmi; у (< ун)ficari, dafa; ун infeqcia, Wiri; ов Samfuri; ор ormo... 2. VCV: ага akvani; алу ali, mxurvaleba; аре midamo, arema- re, veli; эла batoni, Tavadi; иту uTo; ижу nadavli; ога tixa- ri, Zgide... 3. VCVC: адам adamiani, kr. xalxi; узам hangi, RiRini; ишал Waobi; орам fesvi, Ziri; узар kvnesa... 4. VCVCV: алапа xelfasi; апари Rari; акъари zegani; алаша (sabargo) cxeni... 5. VCVCVC: орамат mcenare... 6. VCVCC: эханг narTi; амалт Txovna, davaleba (zepiri); аларт ZiZo (balaxi)... 7. VCC: урс dana; улх fiWa, fTila; урх sadave... 8. VCCV: ахча fuli; орца gangaSi; аьрзу arwivi; омра brZane- ba... 9. VCCVC: уьстагI cxvari; эскар jari; аьшкал aqandazi... 10. VCCVCV: ангали SuSa, minanqari, faifuri... 11. VCCVCVC: олхазар frinveli... 12. VCCVCC: алкханч SoSia; арданг xrova; истанг qeCa; акхтарг TeTri xvalo... difTongiT dawyebuli fuZeebi: VC: айп defeqti, zadi; айр lanCa, Ziri; айкх damsmeni... VCV: айма morevi; ойла fiqri... TanxmovniT dawyebuli fuZeebi:
67 1. CV: ча daTvi; хIу Tesli; ша yinuli; жа fara (cxvrisa); Iа zamTari; кIа xorbali; кха nakveTi, ezo; Iу mwyemsi; гIа fo- Toli (kreb.); къа codva; къу qurdi... 2. CVC: лам mTa; буц balaxi; дукъ uReli, qedi; кIур boli; наж muxa; куьг xeli; букъ zurgi; нуц siZe; кхес fafari; къиг yvavi; гIаж joxi; мукх qeri; нах xalxi (kreb.) 3. CVCC: база fiWvi; бухIа bu; ваша Zma; нана deda; бажа na- xiri; лами kibe; басе ferdobi, kalTa; дари abreSumi (qsovi- li)... 4. CVCVC: барам zoma; гIодам Rero; бахам qoneba; чIурам kvari... 5. CVCVCV: бахьана mizezi; бежана pirutyvi (msxvilfe- xa)... 6. CVCVCC: гIаларт aCrdili 7. CVCC: малх mze; берд ufskruli; кIант vaJi, biWi; барт piri, bage; говр cxeni; бехк brali, danaSauli; балг miwavaS- la; герз iaraRi; борз mgeli; дохк nisli, janRi... 8. CVCCV: басма CiTi; ворда uremi; бамба bamba; балда tuCi; гарза vermiSeli, atria... 9. CVCCVC: барзакъ samosi; сардам wyevla; мангал celi; боргIал mamali... 10. CVCCVCV: бумбари erTgvari xoWo, чухчари CanCqeri, гIаргIули wero; горгали zari... 11. CVCCVCC: харданг bibilo... 12. CVCCVCCV: чимчаргIа zonari, Snuri... TanxmovanTa kompleqsebiT dawyebuli fuZeebi: 1. CCV: пхьу xvadi ZaRli; пха isari, ZarRvi, rcxila; сту xari... 2. CCVC: бIов koSki; жIов CaquCi; пхьид bayayi; стов Svindi; стим naRveli (organo); зIок niskarti... 3. CCVCV: дIама maCvi; бIарза jori; зIуга krazana... 4. CCVCVC: зIенар sxivi... 5. CCVCC: бIаьрг Tvali... 6. CCVCCV: бIаьсте gazafxuli... xSiria difTongis Semcveli fuZeebic, rogoricaa: 68 бай mdelo; тай Zafi; лай mona; тIай xidi; Iайг kovzi; керт (кйэрт) Robe, ezo; пен (пйэн) kedeli; буй muSti; дуй fici, лом (луом) lomi, лор (луор) eqimi... fonetikuri struqturiT gansxvavebuli saxelebi CeC- nurSi, albaT, sxvac iqneba. aq SevecadeT arsebiT saxelTa fonemuri struqturis zogadi suraTis Cvenebas, garda amisa, difTongebis mixedviT fuZeebi dajgufebuli ar aris, zemoT CamoTvlil saxelTagan zogi difTongsac Se- icavs. SeSeSeSedgedgedgedgeninininili (rTuli (rTuli (rTuli (rTuli) sali) sali) sali) saxexexexelelelelebibibibi zogi saxeli fuZeTa SeerTebiT aris miRebuli. ase- Tia, magaliTad: ков-керт ezo (ков WiSkari + керт Robe) дечигпондар fanduri (дечиг < дечиган naT. br.: xisa + пондар fanduri), Sdr., кехатпондар garmoni (кехат < кехатан naT. br.: qaRaldisa + пондар fanduri) денана bebia (де < ден naT. br.: mamisa + нана deda) тай-маха Zafi-nemsi ког-корта Tav-fexi (aq: fexi-Tavi) кад-Iайг WurWeli (jami + kovzi) динберг mravalZarRva (дин < динан naT. br.: cxenisa + берг floqvi) жаIу mecxvare (жа fara + Iу mwyemsi) цIоькъалом vefxvi (цIоькъа Wreli + лом lomi) da misT. ararararsesesesebiT sabiT sabiT sabiT saxelxelxelxelTa bruTa bruTa bruTa brunenenenebabababa CeCnurSi erTi bruneba gvaqvs. arsebiTi saxelebis brunvaTa niSnebi erTi da igivea orive ricxvSi. brunvis niSanTa variantebi fonetikur niadagzea gaCenili. aqedan gamomdinareobs daskvna, rom CeCnurSi brunebis mixedviT arsebiT saxelTa dayofa xdeba ara tipebis, ara- med saxeobebis mixedviT _ saxeoba ar niSnavs tips. brunebis saxeobebis dasadgenad unda gairkves sabru- nebeli fuZe _ brunebis saxeobebad dayofa mWidrod aris dakavSirebuli saxelis sabrunebel fuZesaTan: sabrunebe-
69 li fuZe aris saxelis is forma, romelsac daerTvis brunvis niSnebi (an: Tandebulebi Tandebulian brunvebSi). zemoT iTqva, rom saxeli saxelobiT brunvaSi wminda fuZes warmoadgens, fuZis saxiT aris warmodgenili. aseTi fuZe istoriulad SeiZleba formacvlili an gacveTilic iyos, magram amas brunebis saxeobebad dayofisaTvis mniS- vneloba ara aqvs. saxelis fuZes, romelic saxelobiTSia warmodgeni- li, sawarmoeblad iyenebs naTesaobiTi brunva, romelic, Tavis mxriv, sabrunebeli fuZea saxelTa udidesi nawili- saTvis. mcirericxovani saxelebi e. w. irib brunvaTa sa- warmoeblad iyeneben ergativis formas (ix. qvemoT). maSasadame, irib brunvaTa fuZe, saxelobiTis formas- Tan SedarebiT, meore sabrunebeli fuZea, e. i. saxezea or- fuZiani bruneba. qvemoT “vin” da “ra” kiTxviT nacvalsaxe- lebTan mocemulia arsebiTi saxelebis brunvaTa niSnebi: mx. r. mr. r. sax. мила ? vin хIун? ra - -(а)ш, -й... naT. хьенан? стенан? -(а)н -ийн mic. хьанна? стенна? -(а)на -(а)ш-на erg. хьа(н)? сте(н)? -с, -а, -о -(а)ш-а Tan. хьаьнца? стенца? -(а)ца -(а)ш-ца ganms. хьанах? стенах? -(а)х -е-х Sed. хьанал? стенал? -(а)л -е-л mim. I. хьаьнга? стенга? -га//-е -(а)ш-ка(<-га) sasasasaxelxelxelxelTaTaTaTa brubrubrubrunenenenebisbisbisbis proproproprocecececesisisisi Tanamedrove CeCnurSi arsebiT saxelTa brunebis pro- cesi sakmaod rTulia. brunebis procesSi sirTulis mize- zi, ZiriTadad, saxelis fuZiseul xmovanTa cvlasTan aris dakavSirebuli. aseTia, magaliTad: 70 sax. борз mgeli буц balaxi naT. берз-ан (< барз-ин) бец-ан (< бац-ин) mic. барз-а-на (< барз-ан-на) бац-а-на (< бац-ан-на) erg. барз-о... бац-о... ase ibrunvis: бутт mTvare, Tve, борш mozveri, Qботт qar- qaSi... Sdr., CanarTiani saxelebis bruneba: sax. диг culi гуьйре Semodgoma naT. даг-ар-ан гуьйре-н-ан mic. даг-ар-на (< даг-ар-ан-на) гуьйре-н-на (< гуьйре-н-ан-на) erg. даг-ар-о... гуьйре-н-о... garda amisa, rogorc zemoT iTqva, saxelTa brunebis procesSi Tavs iCens, agreTve, sxva saxis fonetikuri mo- vlenebic, rogoricaa, magaliTad: saxelTa nawilis arasa- xelobiT brunvebSi fuZiseuli (Cavardnili, dakarguli, mokvecili) bgeris (an bgerebis) aRdgena, CanarTi elemen- tebis gaCena (ix. zemoT), Tavkidur difTongTa an grZeli xmovnebis cvla, fuZiseul xmovanTa ablauturi cvla da sxva. specialur literaturaSi saxelTa brunebis ramdeni- me "tipia" gamoyofili. ase, magaliTad, n. iakovlevis az- riT, CeCnurSi brunebis tipebad dayofis safuZveli Tanao- biTi brunvis Cveneba unda iyos, romlis mixedviTac gamoi- yofa oTxi tipi: IIII tiptiptiptipSiSiSiSi erTiandebian is saxelebi, romelTac Tanaobi- Tis niSnad aqvT -ца an -аца: ког fexi _ ког-а-ца; бад ixvi _ бед- а-ца; говр cxeni _ говр-а-ца; хи wyali _ хи-ца... IIIIIIII titititipipipipi aerTianebs iseT saxelebs, romelTac Tanao- biTSi -ца an -аца fleqsiis win uCndebaT -ар-, -(а)н- CanarTe- bi: гота guTani _ гота-н-ца диг culi _ даг-ар-ца... III tipIII tipIII tipIII tipSiSiSiSi Sedis saxelebi, romelTac TanaobiTSi -ица daboloeba aqvT: мача fexsacmeli _ мач-ица (Sdr., qarTuli “baCia”) книга wigni _ книг-ица...
71 IV tipIV tipIV tipIV tipSiSiSiSi ki TanaobiTSi -чуьнца daboloebiani saxele- bi Sedis: хьерхо mewisqvile _ хьархо-чуьнца (fuZiseuli xmovani icvleba) хьехархо maswavlebeli _ хьехархо-чуьнца... brunebis am tipSi Semavali saxelebi xelobas, profe- sia-mosaqmeobas, erovnebas gamoxataven. rogorc zemoT iTqva, CeCnurSi erTi brunebaa. maSasa- dame, saxelTa brunebaSi gvaqvs ara tipebi, aramed _ saxe- obebi. saxelebSi fuZiseuli xmovnebis cvla sxva arafe- ria, Tu ara fonetikuri movlenebiT gamowveuli cvlile- bebi (ra Tqma unda, naTqvami ar exeba fuZiseul xmovanTa ablautur cvlilebebs). specialuri literaturis mixedviT (d. imnaiSvili, a. Timaevi) sazogado saxelTa brunebaSi garCeulia sami sa- xeoba, kerZod: 1.1.1.1. ererererTfuTfuTfuTfuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni bruneneneneba;ba;ba;ba; 2.2.2.2. naT. brunnaT. brunnaT. brunnaT. brunvis forvis forvis forvis formamamamaze daze daze daze damyamyamyamyarerererebubububuli orli orli orli orfufufufuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni bru---- neneneneba;ba;ba;ba; 3.3.3.3. erererergagagagativtivtivtivzezezeze dadadadamyamyamyamyarerererebubububuli orli orli orli orfufufufuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni bruneneneneba;ba;ba;ba; 4.4.4.4. brubrubrubrunenenenebis IV sabis IV sabis IV sabis IV saxexexexeoooobad Sebad Sebad Sebad SeiZiZiZiZleleleleba gamoba gamoba gamoba gamoiiiiyos e. w. Cayos e. w. Cayos e. w. Cayos e. w. Canarnarnarnar---- TiTiTiTian saan saan saan saxelxelxelxelTa bruTa bruTa bruTa bruneneneneba.ba.ba.ba. ganvixiloT isini cal-calke. ererererTfuTfuTfuTfuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni brunenenenebis prinbis prinbis prinbis princicicicipipipipi erTfuZiani brunebis am saxeobaSi erTiandebian xmo- vanfuZiani sazogado saxelebi, romelTac brunebis pro- cesSi fuZe ar ecvlebaT. naTesaobiTi brunvis niSania -н: sax. ижу nadavli апари Rari аьрзу arwivi naT. ижу-н апари-н аьрзу-н mic. ижу-на апари-на аьрзу-на erg. ижу-н-о апари-н-о аьрзу-н-о Tan. ижу-ца апари-ца аьрзу-ца ganms. ижу-х апари-х аьрзу-х Sed. ижу-л апари-л аьрзу-л mim. I. ижу-га апари-на аьрзу-га... 72 ase ibrunvian: гали tomara, иту uTo, ной geja, кIеза lek- vi, лами kibe, кегари qaosi... agreTve: истори istoria, географи geografia, авари ava- ria, акаци akacia, революци revolucia, кино kino, пенси pen- sia da misT. brunebisas fuZiseuli xmovani ar ecvlebaT, agreTve, saxelebs: гIу (гIӯ) Wa, цу qumeli, шу (шӯ) borcvi, flate, ю (йӯ) sadgisi... буй muSti, гуй varcli, гIуй urduli, дуй fici, куй qudi, суй naperwkali... ororororfufufufuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni brunenenenebis prinbis prinbis prinbis princicicicipipipipi saxelTa didi nawili CeCnurSi ibrunvis orfuZiani brunebis principiT: I sabrunebeli fuZe aris saxelobiTi brunvis forma, romlisaganac iwarmoeba naTesaobiTi; II sabrunebel fuZes warmoadgens naTesaobiTi brun- vis forma, romelsac sawarmoeblad iyeneben danarCeni brunvebi. naT. brunvis formantebia: -ан, -ен, -ин, -он, -ун. am for- mantebSi -н Tanxmovani bolokidur poziciaSi sustdeba da wina xmovans anazalebs (-Vн > -Vн ), Tumca weriT metyveleba- Si iwereba sruli -н (Tanamedrove CeCnur zepirmetyveleba- Si moSlilia ara marto xmovnis nazaloba, aramed bolo- kidur poziciaSi aRmoCenili xmovanic ar warmoiTqmis). -ан formantis garda danarCenebi saxelTa fuZiseuli xmovnebis cvlilebebs iwveven (asimilacia, palataliza- cia...). am procesis dasrulebis Semdeg formantiseuli -е, - и, -о, -у xmovanTa dasustebac xdeba, zog dialeqtSi ki _ ma- Ti sruli gauCinarebac. rogorc iTqva, salit. enaSi naT. brunvis niSanTa unificireba moxda _ iwereba -ан (mx. r- Si). Tumca gamonaklisebic aris (ix. qvemoT). maSasadame, saxelis fuZeSi naT. brunvis niSanTa da- rTviT gamowveuli fonetikuri cvlilebebi rCeba, TviT formantebi (brunvis niSnebi) ki saxes icvlian. moviyvanoT magaliTebi: 1. -ан formantiani naT. brunva (fuZeucvleli): sax. говр cxeni сахьт saaTi къамел laparaki
73 naT. говр-ан сахьт-ан къамел-ан mic. говр-а-на сахьт-а-на къамел-а-на erg. говр-о сахьт-о къамел-о Tan. говр-а-ца сахьт-а-ца къамел-а-ца ganm. говр-а-х сахьт-а-х къамел-а-х Sed. говр-а-л сахьт-а-л къамел-а-л mim. I. говр-е сахьт-е къамел-е ase ibrunvis: класс klasi, saklaso oTaxi, кехат qaRal- di, furceli, werili, керт Robe, килс eklesia, котам qaTami, москал indauri, ницкъ Zala, Rone, директор direqtori... 2. -ин formantiani naT. brunvis forma (-ин > -ан): sax. бад ixvi naT. бед-а-н (< бад-ин) mic. бед-а-на erg. бед-о Tan. бед-а-ца ganm. бед-а-х Sed. бед-а-л mim. I. бед-е ase ibrunvis: кад jami, Tasi, цаца saceri... magram gvaqvs -ин formantiT nawarmoebi naT. brunva, sadac fuZiseuli da formantiseuli xmovani ucvlelia, magram mokvecilia (an kidev: а+и > и+и > и) fuZis boloki- duri xmovani: sax. хьакха Rori naT. хьакх-ин mic. хьакх-и-на erg. хьакх-о Tan. хьакх-и-ца... 3. -ен formantiani naT. brunva (-ен > -ан): sax. пхьарс mklavi лом lomi naT. пхьаьрс-ан (<пхьарс-ин) лоьм-ан (<лом-ин) mic. пхьаьрс-а-на лоьм-а-на erg. пхьаьрс-о лоьм-о Tan. пхьаьрса-ца... лоьм-а-ца... 74 ase ibrunvis: ког fexi, кор fanjara, топ Tofi, лор eqimi... 4. -он (-он > -ан) formantiani naT. brunva: sax. аз xma, bgera naT. оз-ан (< оз-он) mic. оз-а-на erg. оз-о Tan. оз-а-ца... 6. -ун formantiani naT. brunva (-ун > -ан): sax. гIаж joxi naT. гIож-ан (< гIаж-ун) mic. гIож-а-на erg. гIож-о Tan. гIож-а-ца... ase ibrunvis: маж wveri, харш naoWi, kvali, kalapoti, дак aryis xe, wnori, кIалд xaWo, хьаст wyaro, наж muxa, rko... brunebis am saxeobaSi erTiandeba, agreTve, xeloba- mosaqmeobis, erovnebis aRmniSvneli saxelebi, romlebic ibrunvian damoukidebeli zedsarTavi saxelebis msgavsad. maT Soris brunebaSi msgavseba ar aris SemTxveviTi: xelo- ba-mosaqmeobis, erovnebis aRmniSvneli saxelebi gasubstan- tivebuli zedsarTavi saxelebia. Sdr., mag.: sax. нохчо CeCeni хьархо mewisqvile naT. нохчо-чун хьархо-чун mic. нохчо-чун-на хьархо-чун-на erg. нохчо-чо хьархо-чо Tan. нохчо-чуьн-ца хьархо-чуьн-ца ganm. нохчо-чу-х хьархо-чу-х Sed. нохчо-чу-л хьархо-чу-л mim. I. нохчо-чуьн-га хьархо-чуьн-га... aqve unda aRiniSnos isic, rom sonor Tanxmovnebze daboloebul fuZeebs micemiTSi, TanaobiTSi, mimarTule- biT I-Si brunvis niSnebi pirdapir daerTvis. Sdr., mag.: sax. пханар beWi naT. пханар-ан mic. пханар-на
75 erg. пханар-о Tan. пханар-ца ganm. пханар-а-х Sed. пханар-а-л mim. I. пханар-е... erererergagagagativtivtivtivzezezeze dadadadamyamyamyamyarerererebubububulililili ororororfufufufuZiZiZiZiaaaanininini brubrubrubrunenenenebabababa am saxeobaSi Semavali saxelebic orfuZiani brunebis principiT ibrunvian. magram am SemTxvevaSi meore sabrune- beli fuZe aris ara naTesaobiTi, aramed _ ergativi. aseTi saxelebi CeCnurSi cotaa, ZiriTadad - erTmarcvlianebi. mag.: sax. кIант biWi, vaJi стаг kaci, adamiani naT. кIент-ан (< кIант-ин) стег-ан (< стаг-ин) mic. кIант-а-на стаг-а-на erg. кIант-а стаг-а Tan. кIант-а-ца стаг-а-ца ganm. кIант-а-х стаг-а-х Sed. кIант-а-л стаг-а-л mim. I. кIант-е (< кIант-а-га) стаг-е (< стаг-а-га)... maSasadame, saxelobiTisagan nawarmoebia naTesaobiTi da masTan erTad _ ergativic, xolo ergativisagan _ da- narCeni brunvebi. naTelia, rom ergativis fuZe mocemul SemTxvevaSi aris кIант-а, стаг-а. brunebis am saxeobaSi um- jobesi iqneboda brunvaTa rigis Secvlac, kerZod saxe- lobiTisa da naTesaobiTis Semdeg unda yofiliyo ergati- vi, radgan ergativis mza fuZes sawarmoeblad iyeneben da- narCeni brunvebi, maT Soris _ micemiTic. miuxedavad amisa, ergativi brunvaTa sistemaSi tradiciulad meoTxe adgil- zea. ergativze damyarebuli orfuZiani brunebis princi- piT brunebadi arsebiTi saxelebi cotaa. CaCaCaCanarnarnarnarTiTiTiTianananan sasasasaxelxelxelxelTaTaTaTa brubrubrubrunenenenebabababa am saxeobaSi pirobiTad gaerTianebulia saxelebi, romelTac e. w. "irib" brunvebSi uCndebaT CanarTi elemen- tebi (ix.), aseTia: ага (ага-н-ан, ага-н-на...) akvani, цIе (цIе-р-ан, 76 цIа-р-на, цIа-р-о, цIа-р-ца, цIа-р-а-х, цIа-р-а-л, цIа-р-е < цIа-р-ага...) sa- xeli, cecxli, пха (пхе-р-ан < пха-р-ин, пха-р-на, пха-р-о, пха-р-ца, пха-р-а-х, рха-р-а-л, пха-р-е < пха-р-а-га...) isari, газа (< газа-н-ан, газа-н-на...) Txa, носта (наста-р-ан, наста-р-на...) wvivi, туька (туька-н-ан, туька-н-на...) duqani, maRazia, туьма (туьма-н-ан, туьма-н-на...) Tumani da misTanani. ra Tqma unda, Tu am saxelebs II saxeobaSi gadavana- wilebT, IV saxeobis bruneba CeCnurSi aRar gveqneba. uweuweuweuwesosososo brubrubrubrunenenenebabababa saxelTa erTi jgufis brunebaSi raime kanonzomiere- ba ar Cans. aseTia, magaliTad, CV struqturis erTmar- cvliani arsebiTi saxelebi, rogoricaa: къа codva, са suli, цIа saxli, хи wyali, цIий sisxli, кIа xorbali, yana, тай Zafi, кха saxnavi, ча bze, гIа foToli (kreb.), тIо qva (kreb.)... sax. къа цIа хи (хиш) naT. къ-ин цIийн-ан хи-н (хин) mic. къ-и-на цIен-на хи-(н)-на (хишна) erg. къ-ин-о цIийн-о хи-н-о (хиша) Tan. къ-и-ца цIийн-а-ца хи-ца (хишца) ganm. къ-и-х цIийн-а-х хи-х (хих) Sed. къ-и-л цIийн-а-л хи-л (хил) mim. I. къ-и-га цIийн-е хи-га (хишка) aseve: mx. r. гIа foToli (kreb.) (гIан, гIана, гIано, гIаца, гIах, гIал, гIане) mr. r. гIаш (гIан, гIашна, гIаша, гIашца, гIах, гIал, гIашка) mx. r. кIа xorbali, yana (кI-ен, кI-е-на, кIа-н-о, кI-е-ца, кI-е-х, кI-е-л, кI-е) mr. r. кIа-ш (кIен, кIешна, кIаша, кIашца, кIех, кIел, кIашка) mx. r. ча bze (чан/чен, чана, чано, чаца, чах, чал, чага) чаш (чан, чашна, чаша, чашца, чах, чал, чашка)
77 mx. r. ча daTvi (чен, чена, чено, ченаца, ченах, ченал, чене) черчий (черчийн, черчишна, черчиша, черчишца, черчех, черчел, черчишка) mx. r. тIо (тIуō) araJani (тIайн, тIайна, тIайно, тIайца, тIайл, тIайга) mr. r. тIайш (тIайн, тIайшна, тIайша, тIайшца, тIайх, тIайл, тIайшка) mx. r. тIо qva (тIон, тIона, тIоно, тIоца, тIох, тIол, тIоне) mr. r. ara aqvs mx. r. са suli (с-ин, с-и-на, с-ин-но, с-и-ца, с-и-х, с-и-л, с-и-га) mr. r. синош (синойн, синошна, синоша, синошца, синойх, синойл, синошка) mx. r. ло (луō) Tovli (лайн, лайна, лайно, лайца, лайх, лайл, лайга) mr. r. лош (лайн, лайшна, лайша, лайшца, лайх, лайл, лайшка) mx. r. ной geja (нойн, нойна, нойно, нойх, нойл, нойне) нойш (нойн, нойшна, нойша, нойх, нойл, нойшка) mx. r. цIий sisxli (цIийн, цIийна, цIийно, цIийца, цIийх, цIийл, цIийга) mr. r. цIийш (цIийн, цIешна, цIеша, цIийшца, цIийх, цIийл, цIийшка) CV struqturis CamoTvlil arsebiT saxelebSi brune- bis raime kanonzomiereba ar Cans. sakiTxis gasarkvevad sa- gangebod aris Sesaswavli aRniSnuli TiToeuli saxelis fuZis istoria. ananananTroTroTroTropopopoponinininimemememebis brubis brubis brubis brunenenenebabababa sazogado saxelTa brunebisagan gansxvavebiT anTro- ponimebs ar ewarmoebaT mr. ricxvi, brunebisas ar ecvle- baT fuZiseuli xmovnebi da ar uCndebaT e. w. CanarTi ele- 78 mentebi. maSasadame, anroponimTa bruneba, sazogado saxel- Ta brunebasTan SedarebiT, martivia. TanxovanfuZiani anTroponimebisaTvisac CeCnurSi da- maxasiaTebelia orfuZiani brunebis principi: I fuZe aris saxelobiTi brunvis forma, II fuZe ki ergativis formas warmoadgens. saxelobiTisagan iwarmoeba naTesaobiTi da ergativi, xolo ergativisagan _ danarCeni brunvebi. magaliTad: sax. Ахьмад ТIаус Мохьмад naT. Ахьмад-ан ТIаус-ан Мохьмад-ан mic. Ахьмад-а-на ТIаус-а-на Мохьмад-а-на erg. Ахьмад-а ТIаус-а Мохьмад-а Tan. Ахьмад-а-ца ТIаус-а-ца Мохьмад-а-ца ganm. Ахьмад-а-х ТIаус-а-х Мохьмад-а-х Sed. Ахьмад-а-л ТIаус-а-л Мохьмад-а-л mim, I. Ахьмад-е ТIаус-е Мохьмад-е л, м, н, р -ze daboloebul saxelebSi micemiTsa da Ta- naobiTSi ergativis -а reducirdeba: Руслан, Руслан-ан, Руслан-на, Руслан-а, Руслан-ца, Руслан-а-х, Руслан-а-л, Руслан-е. es jgufi aerTianebs iseT saxelebs, rogoricaa: Рамзан, Маржан, Бакар, Билал... am jgufSi Semaval saxelTa bruneba ganekuTvneba sa- zogado saxelTa brunebis II saxeobas. anTroponimTa brunebis II saxeoba moicavs xmovanfuZi- an saxelebs, rogoricaa: Ваха, ШитIа, Кхокха, Зина, Лиза... am saxelebSi II sabrunebel fuZes warmoadgens -ин formantiani naTesaobiTi. aseT SemTxvevaSi Fxdeba fuZise- uli -а- da formantiseuli -и- xmovnebis Serwyma: а + ин > ийн (grZeli и), romelic Semdeg martivdeba. Sdr.: sax. Ваха naT. Вах-ин (< Вахийн < Ваха-ин) mic. Вах-и-на erg. Ваха-с Tan. Вах-и-ца ganm. Вах-и-х
79 Sed. Вах-и-л mim. I. Вах-и-га garda amisa, zogi xmovanfuZiani sakuTari saxeli ib- runvis erTfuZiani brunebis principiT. magaliTad: sax. Хьава naT. Хьава-н mic. Хьава-на erg. Хьава-с Tan. Хьава-ца ganm. Хьава-х Sed. Хьава-л mim. I. Хьава-га ase ibrunvian: Iиса, Муса, Зара, Хаси, Мовлади, Виса, Вита, Бауди... aRsaniSnavia, rom saxelTa es jgufic xSir SemTxveva- Si ibrunvis II saxeobis mixedviT. rogorc Cans, erTfuZia- ni brunebis principi CeCnurSi TandaTan Tmobs poziciebs, II saxeoba ki gamoyenebis areals ifarToebs. ararararsesesesebiTbiTbiTbiT sasasasaxelxelxelxelTaTaTaTa brubrubrubrunenenenebabababa mravmravmravmravlolololobiTbiTbiTbiT riririricxvcxvcxvcxvSiSiSiSi mravlobiTi ricxvis warmoeba arsebiT saxelebSi ze- moT aris ganxiluli (ix.: mravlobiTi ricxvis warmoeba arsebiT saxelebSi). Tu viciT saxelis mr. ricxvis forma, misi bruneba did sirTules ar warmoadgens. brunvaTa da- boloebebi mr. ricxvSi mocemulia aseve zemoT (ix.: arse- biT saxelTa bruneba). ZiriTadi daboloeba mr. ricxvis naTesaobiTSi aris - ийн, romelic miRebuli Cans Semdegnairad: -ийн <-а-йн <-аш- ин. naTesaobiTisagan aris nawarmoebi ganmsWvalviTi da e. w. SedarebiTi brunvebi, sadac -х da -л brunvaTa niSnebis win Tavs iCens difTongi е (йэ), albaT, miRebuli а+и-sagan, romelic warmodgenilia naT. brunvis daboloebaSi. da- narCen brunvebSi saxezea mravlobiTis -аш formanti Sesa- bamisi brunvaTa niSnebiT. unda aRiniSnos, rom ergativis erTaderTi mawarmoe- beli mr. ricxvSi aris -а formati, xolo mimarT. I-is -га 80 niSnis Tanxmovani -аш formantis momdevno poziciaSi yruvdeba (asimilacia): -аш-га > -аш-ка. moviyvanoT Semdegi saxelebis brunebis nimuSebi mr. ricxvSi: говр cxeni, куьг xeli (mr-Si куьйг-аш), пен kedeli, тIулг qva sax. говр-аш куьйг-аш пен-аш тIулг-аш naT. говр-ийн куьйг-ийн пен-ийн тIулг-ийн mic. говр-аш-на куьйг-аш-на пен-аш-на тIулг-аш-на erg. говр-аш-а куьйг-аш-а пен-аш-а тIулг-аш-а Tan. говр-аш-ца куьйг-аш-ца пен-аш-ца тIулг-аш-ца ganm. говр-е-х куьйг-е-х пен-е-х тIулг-е-х Sed. говр-е-л куьйг-е-л пен-е-л тIулг-е-л mim. I говр-аш-ка куьйг-аш-ка пен-аш-ка тIулг-аш-ка aseve: гIаз ixvi _ гIезаш (гIзаш), гIезийн, гIезашна, гIезаша, гIезашца, гIезех, гIезел, гIезашка; кад jami _ кедаш (кдаш), кедийн, кедашна, кедаша, кедашца, кедех, кедел, кедашка; нал taxi _ нелан, нелийн, нелашна, нелаша, нелашца, нелех, нелел, нелашка; нус rZali _ несарий, несарийн, несаршна, несарша, несаршца, несарех, несарел, несаршка; туька maRazia _ туьканаш, туьканийн, туьканашна, туьканаша, туьканашца, туьканех, туьканел, туьканашка... maSasadame, sirTule axlavs saxelis sax. brunvis formis dadgenas mravlobiTSi. aseTi formis dadgenis Semdeg saxelis bruneba mravlobiTSi siZneles ar warmo- adgens. ararararsesesesebiT sabiT sabiT sabiT saxelxelxelxelTa warmoTa warmoTa warmoTa warmoqmnaqmnaqmnaqmna sityvawarmoebis afiqsebiT CeCnuri ena Raribia. arse- buli afiqsebic araproduqtiulia. am mxriv CeCnuri ena (zogadad, naxuri enebi) hgavs mTis iberiul-kavkasiur
81 enebs. saxelTa warmoqmnis ZiriTadi saSualebebi sufiqse- bia. prefiqsuli warmoeba ukavSirdeba gramatikuli kla- sis niSnebs. garda amisa, warmoqmnaSi mniSvnelovani adgili ukavia Txzvasac (kompozicias). arsebiTi saxelebis mawarmoebeli sufiqsebia: -хо (-хуо) -ло (-луо) -ро (-руо) -о (-уо) -ча -гIар -(а)лла -е (-ие//-иэ) -ра -гIа -г -лг -и -ши -иг moviyvanoT saTanado magaliTebi. -хо (-хуо) sufiqsi, sxva sufiqsebTan SedarebiT, pro- duqtiulia, gamoxatavs: xelobas, profesias: хьер wisqvili хьар-хо mewisqvile беш baRi беш-хо mebaRe мангал celi мангал-хо mTibavi (Sdr. mcelavi) суд sasamarTlo суьд-хо mosamarTle кхел samsjavro кхел-хо msajuli яздар wera яздар-хо mwerali хьехар swavleba хьехар-хо maswavlebeli дешар swavla дешар-хо moswavle, stu- denti... 82 naTesaur urTierTobas: да mama даь-хо mameuli (naTesavi mamis mxridan) нана deda нена-хо dedeuli (naTesa- vi dedis mxridan) доьзал ojaxi доьзал-хо ojaxis wevri... socialur mdgomareobas: хьал qoneba хьал-хо mdidari (mqonebe- li) ял gadasaxadi ял-хо mojamagire ахар xvna ахар-хо glexi (mxvneli) йийсар дан datyveveba йийсар-хо tyve... pirovnebis Tvisebas, xasiaTs: питана provokacia питан-хо provokatori турпалалла gmiroba турпал-хо gmiri зулам danaSauli зулам-хо damnaSave жигара aqtiuri жигар-хо aqtivisti... sxva niSnebs: лазар tkivili лазар-хо avadmyofi дов dava дов-хо modave дакъа wili, nawili декъа-хо monawile цIе saxeli цIе-р-хо sexnia нийса swori нийса-р-хо toli, erTi xnisa... warmomavlobas: юрт sofeli юьрт-хо sofleli гIала qalaqi гIала-хо qalaqeli Шали Sali (qalaqi) шела-хо Salieli Ведана vedeno ведана- хо vedenoeli Эвтара avTuri эвтар-хо avTureli Гуьмсе gudermesi гуьмса-хо gudermeseli ТIергим targimi ТIергим-хо targimeli
83 ЖIай xunZeTi жIай-хо xunZi Кавказ kavkasia кавказ-хо kavkasieli... warmoqmnil saxelebSi -хо sufiqsis wina -р-, -н- Tan- xmovnebi istoriulad fuZis kuTvnileba Cans. -ро (-руо) sufiqsi gamoxatavs warmomavlobas: хилдехьа xildieha (kuTxe) хилдехьа-ро xildiharoeli лам mTa лама-ро mTieli... -ло (-луо) sufiqsic profesias, xelobas gamoxatavs: болх muSaoba белха-ло muSa тIом omi тIема-ло meomari гIаш qveiTad гIаш-ло qveiTi ледара daudevari ледар-ло daudevroba гергара naTesavi гергар-ло naTesaoba... -ча gamoxatavs profesias, xelobas: илли simRera иллан-ча momRerali туьйра zRapari туьйран-ча mezRapre Iилма mecniereba Iилман-ча mecnieri зурма zurna зурман-ча mezurne пондар garmoni пондар-ча megarmone... -гIа: сискал mWadi _ сискал-гIа mWadis fqvili... -гIар sufiqsi gamoxatavs gvaris, ojaxis wevrTa jgufs: Ризван rizvan Ризван-гIар rizvanaanni Ахьмад ahmadi Ахьмад-гIар ahmadaanni... -(а)лла awarmoebs abstraqtul saxelebs: 84 a) arsebiTi saxelebisagan: ваша Zma ваша-лла Zmoba доттагI megobari доттагI-алла megobroba мостагI mteri" мостагI-алла mtroba накъост amxanagi накъост-алла amxanagoba нана deda нана-лла dedoba къу qurdi къо-лла qurdoba стаг kaci стаг-алла kacoba адам adamiani адам-алла adamianoba... zedsarTavi saxelebisagan: майра guladi майра-лла guladoba деха grZeli доха-лла sigrZe доца mokle доца-лла simokle сиха Cqari сиха-лла siCqare дика kargi, keTili дика-лла sikeTe хаза lamazi хаза-лла silamaze... ricxviTi saxelebisagan: цхьаъ erTi цхьа-алла erToba -о (-уо) formati zedsarTavi saxelebisagan awarmoebs abstraqtul saxelebs: шийла civi шел-о sicive йовха Tbili йовх-о siTbo цIена sufTa цIан-о sisufTave нийса swori, marTali нийс-о Tanasworoba, samarTlia- noba сиха Cqari сих-о aCqareba, siCqare мерза tkbili марз-о sitkbo къехьа mware, cxare къаьхь-о simware, sicxare паргIата Tavisufali паргIат-о Tavisufleba... -е formanti awarmoebs zmnisarTTagan arsebiT saxe- lebs:
85 хьалха win халх-е wina mxare тIехьа ukan тIехь-е ukana mxare лакха zemoT лакх-е Tavi, Txemi лаха dabla лах-е dablobi бIаьста gazafxuls бIаьст-е gazafxuli аьхка zafxuls аьхк-е zafxuli гурахь Semodgomas гуьйр-е Semodgoma... kninobiToba-moferebiTobis gamomxatveli sufiqsebic araproduqtiulia, farTod gavrcelebuli ar aris, ase- Tia, magaliTad: kninobiTobisa: -г: сара wneli,wkepla сара-г patara wneli -лг: цIа saxli цIа-лг patara saxli moferebiTobisa: -и: Гилан (kacis saxeli) Гилан-и -ши: Хьава ( qalis saxeli ) Хьава-ши kninobiTobis sufiqsebi farTod aris warmodgenili inguSur enaSi. garda zemoT CamoTvlili sufiqsebisa, CeCnurSi -иг sufiqsic aris gamosayofi, romelic amJamad fuZesTan Se- zrdilia, zog SemTxvevaSi misi gamoyofa sagangebo kvle- va-Ziebas moiTxovs. aseTi saxelebia, magaliTad: бепиг puri, Sdr., qarT. "baba" жижиг xorci, Sdr., qarT. "CiCia" цициг kata, Sdr., qarT. "cica" da misT. savaraudoa, rom istoriulad am sufiqss hqonda kni- nobiTobis, moferebiTobis funqcia. Tanamedrove CeCnurSi -иг sufiqsiani saxelebi mcirericxovania. -х-о (-х-уо), -р-о (-р-уо), -л-о (-л-уо) formantebi vin-jgufis saxelebs awarmoeben. isini erTmaneTisagan TanxmovniTi elementebiT gansxvavdebian. safiqrebelia, rom aRniSnuli elementebi warmoSobiT erTTandebulian an lokatiur brunvaTa mawarmoeblebs ukavSirdebodnen. safiqrebelia, rom am formantTa xmovniTi elementi momdinareobs -а-в (>у-о)-isagan. Sdr., wova-TuSuri: qistov “qisti”, CaCnov “Ce- 86 Ceni”, koxiv “qarTveli” (kaxeli), Sov “fSaveli”, fxev “xev- suri”, Cinlov “Cineli”... danarCeni sufiqsebi ra-jgufis saxelebs awarmoeben. ucxouri formantebi nasesxeb leqsikasTan erTadaa SeTvisebuli. ucxouri warmoSobis sufiqsebidan CeCnurSi damkvidrda mxolod -ча sufiqsi (ix. zemoT), romelic zog mkvlevars Turqulidan (yumuxuridan) nasesxebad miaCnia. zedzedzedzedsarsarsarsarTaTaTaTavi savi savi savi saxexexexelililili CeCnurSi zedsarTavi saxelis ori jgufia garCeuli: viTarebiTi da mimarTebiTi. viTarebiTi zedsarTavi saxeli pirveladi fuZea, igi ar aris nawarmoebi sxva metyvelebis nawilebisagan (Tumca istoriulad isini ars. saxelebs unda ukavSirdebodnen). mimarTebiTi zedsarTavi saxeli arsebiTi saxelis naTesa- obiTi brunvis formas warmoadgens. orive saxis zedsar- Tavi saxeli winadadebaSi msazRvrelia da sazRvrulis win dgas. viTarebiTi zedsarTavi saxelebis erTi nawili (ix. danarTi _ gramatikuli klasis niSnis mqone zedsarTavi saxelebi) Tanamedrove CeCnurSi icvleba gramatikuli klasebis mixedviT. garda amisa, zedsarTavi saxeli brune- badia da zogi maTgani ricxvis mixedviTac icvleba (ix. danarTi _ ricxvis mixedviT cvalebadi zedsarTavi saxe- lebi). mimarTebiTi zedsarTavi saxelebi gr. klasis niS- nebs ar ganarCeven (ix. qvemoT). zedsarTavi saxelebi, viTarebiTica da mimarTebiTic, bolovdebian nazalur xmovanze. rogorc Cans, istoriu- lad zedsarTavis maxasiaTebeli iyo Tanxmovani -н, rome- lic enis ganviTarebis adreul safexurze jer dasustda da wina xmovani gaanazala, SemdgomSi ki TandaTan daikar- ga. CeCnuri enis zog dialeqtSi dakargulia ara marto na- zaluri Tanxmovani, aramed bolokidur poziciaSi aRmoCe- nili xmovanic. CeCnur weriT metyvelebaSi xmovnis nazaloba fiqsir- deba mxolod erTmarcvlian zedsarTavebSi, isic mxolod saxelobiT brunvaSi. magaliTad:
87 кIайн TeTri, цIен wiTeli, вон (вуон) cudi... or da metmarcvlianebSi -н ar iwereba: хаза (< хазан < хазан) lamazi, дика (< дикан < дикан) kargi, Iаьржа (< Iаьржан < Iаьржан) Savi, можа (< можан < можан) yviTe- li... zedsarTavi saxeli arsebiTi saxelis msazRvrelia da eTanxmeba mas gramatikul klasSi (Tu, ra Tqma unda, igi klasniSniania). arsebiTi saxelis gr. klasis mixedviT zedsarTavic ganarCevs oTx gramatikul klass, magali- Tad: д-оккха didi, д-айн msubuqi, д-овха Tbili... I. в-оккха в-айн в-овха II. й-оккха й-айн (iwereba: яйн) й-овха III. б-оккха б-айн б-овха IV. д-оккха д-айн д-овха... viviviviTaTaTaTarerererebibibibiTiTiTiTi zedzedzedzedsarsarsarsarTaTaTaTavivivivi sasasasaxexexexelelelelebibibibi viTarebiTi zedsarTavi saxelebi, brunebis Tvalsaz- risiT, or jgufad iyofian: damokidebuli viTarebiTi zedsarTavi saxelebi da damoukidebeli viTarebiTi zed- sarTavi saxelebi. pirveli (damokidebuli) jgufis zedsarTavs aqvs msa- zRvrelis funqcia, aseTi zedsarTavi saxeli yovelTvis sazRvrulTan erTad aris warmodgenili da mis win dgas. meore (damoukidebeli) jgufis zedsarTavi saxeli calke dgas, sazRvrulis gareSe. misi mawarmoebelia -ниг formanti. aseTi zedsarTavi substantivis funqciiT aris gamoyenebuli, substantivia. moviyvanoT magaliTebi. vabrunoT: дика говр kargi cxe- ni, цIен байракх wiTeli droSa... viTarebiTi zedsarTavi saxeli ars. saxelTan Semdeg- nairad ibrunvis: sax. дика говр цIен байракх naT. дика-чу говр-ан цIе-чу байракх-ан mic. дика-чу говр-а-на цIе-чу байракх-а-на erg. дика-чу говр-о цIе-чу байракх-о Tan. дика-чу говр-а-ца цIе-чу байракх-а-ца ganm. дика-чу говр-а-х цIе-чу байракх-а-х 88 Sed. дика-чу говр-а-л цIе-чу байракх-а-л mim. I. дика-чу говр-е цIе-чу байракх-е msazRvreli ar icvleba im SemTxvevaSic, Tu sazRvru- li mravlobiT ricxvSi gadava: цIен байракх-аш цIе-чу байракх-ийн цIе-чу байракх-аш-на... rogorc magaliTebidan Cans, zedsarTavi saxeli sa- zRvrulTan erTad brunebisas or fuZes gviCvenebs _ saxe- lobiTisa da naTesaobiTisa. aqac orfuZiani brunebis principi moqmedebs: I fuZe saxelobiTisaa, romelsac emya- reba naTesaobiTis forma -чу formantiT; II fuZe (naTesao- biTis forma) ucvlelia yvela danarCeni brunvisaTvis. viTarebiTi zedsarTavi saxelisagan -ниг sufiqsis da- rTviT, rogorc iTqva, iwarmoeba zedsarTavis damoukide- beli forma, romelic ricxvis mixedviTac icvleba. aRniS- nuli sufiqsi rTuli Cans. masSi gamosayofia zedsarTavis mawarmoebeli -н- sufiqsi da -иг, romelic masubstantivebe- li formanti Cans. mravlobiT ricxvSi -ниг-s enacvleba - наш, romelic, aseve, daSladia: -н-а-ш, sadac -н- zedsarTa- vis mawarmoebelia, -а- _ TanxmovanTgamyari, xolo -ш mr. ricxvis mawarmoebeli sufiqsia substantivebSi. magali- Tad: mx. r. mr. r. sax. дика-ниг kargi дика-н-а-ш naT. дика-чуь-н-ан дика-чер-ан (<дика-чар-ин) mic. дика-чу-н-на дика-чар-на erg. дика-ч-о (дика-чу-а) дика-чар-а Tan. дика-чуь-н-ца дика-чаьр-ца ganm. дика-чу-х дика-чар-а-х Sed. дика-чу-л дика-чар-а-л mim. I. дика-чуь-н-га дика-чаьр-га naTelia, rom brunebis principi am SemTxvevaSic or- fuZianobaa: saxelobiTis -ниг ( mr. r. -наш) formantebs na- TesaobiTSi enacvleba -чу (mx. ricxvSi) da -чар (mr. ricxvSi) segmentebi. Tavis mxriv, II sabrunebel fuZes daerTvis Se- sabamis brunvaTa afiqsebi.
89 damoukidebel zedsarTav saxelebSi gasaTvaliswine- belia II sabrunebeli fuZis momdevnod -н-s gaCena naTesao- biTSi, micemiTSi, TanaobiTsa da mimarTulebiT I-Si, imave brunvebSi, micemiTis gamoklebiT, чу (mx. r.) da чар (чāр) (mr. r.) segmentebis у da а xmovanTa palatalizacia. ricxvis mixedviT cvalebadi viT. zedsarTavi saxele- bi, brunebis TvalsazrisiT, ar gansxvavdebian Cveulebrivi viTarebiTi zedsarTavi saxelebisagan. magaliTad: mx. r. mr. r. sax. б-оккха лам didi mTa д-аккхий лаьм-наш didi mTebi naT. б-оккха-чу лам-ан-ан д-аккхий-чу лаьм-нийн mic. б-оккха-чу лам-ан-на д-аккхий-чу лаьм-нащ-на erg. б-оккха-чу лам-ан-о д-аккхий-чу лаьм-наш-а... -чу//-чар segmentebi zedsarTav saxelebSi unda ukav- Sirdebodnen иза "is", уьш "isini" CvenebiT nacvalsaxelebs. aRniSnuli nacvalsaxelebi CeCnurSi ibrunvian supletu- rad (ix. CvenebiT nacvalsaxelTa bruneba), II sabrunebeli fuZe gansxvavebulia sax. brunvis formisagan ise, rogorc, magaliTad, qarTulSi. Sdr.: sax. is bavSvi erg. im bavSvma mic. im bavSvs da a. S. e. i. ibrunvis sazRvruli, xolo msazRvreli formas ar icvlis. savaraudoa, rom -чу//-чар segmentebi zedsarTav saxel- Ta brunebaSi geneturad ukavSirdebodnen CvenebiT na- cvalsaxelebs. moviyvanoT ZiriTadi viTarebis zedsarTavi saxelebi CeCnurSi: ferebis aRmniSvneli: кIайн TeTri, сийна lurji, mwvane, боьмаша yavisferi, цIен wiTeli, баьццара mwvane, balaxisfe- ri, сира ruxi, Iаьржа Savi, можа yviTeli... gemos aRmniSvneli: мерза tkbili, муьста mJave, къаьхьа mware, дуьра mlaSe, теза umarilo... 90 garegnobis aRmniSvneli: хаза lamazi, ирча gonji, ula- mazo, лекха maRali, лоха dabali, стомма sqeli, д-уткъа wvri- li, д-ерстана msuqani, оза gamxdari.. sxvadasxva niSnisa da Tvisebis aRmniSvneli: д-еза mZi- me, Zvirfasi, дера mrisxane, эсала mSvidi, wynari, ира basri, кIеда rbili, шога uxeSi, шийла civi, д-овха Tbili, cxeli, кура amayi, цIена sufTa, боьха WuWyiani, binZuri, сиха Cqari, д- екъа mSrali, xmeli, д-еха grZeli, д-оца mokle, сингаттаме na- Rvliani, sevdiani, синкъераме mxiaruli, вон cudi, аьрта Clun- gi, д-оккха didi, жима patara... viviviviTaTaTaTarerererebibibibiTi zedTi zedTi zedTi zedsarsarsarsarTaTaTaTavi savi savi savi saxexexexeli da vili da vili da vili da viTaTaTaTarerererebis zmnibis zmnibis zmnibis zmnisarsarsarsar---- TiTiTiTi. sintagmebSi дика йоI "kargi gogo" da дика яздо "kargad wers" msazRvreli pirvel magaliTSi zedsarTavi saxelia, xolo meore magaliTSi _ viTarebis zmnisarTi. Sdr., qar- Tuli : karkarkarkargi gogi gogi gogi gogogogogo da karkarkarkargad wersgad wersgad wersgad wers. maSasadame, viTarebi- Ti zedsarTavi saxeli da viTarebis zmnisarTi CeCnurSi garCeuli ar aris. Tu aseTi saxeli arsebiTi saxelis win dgas, igi msazRvrelia, viTarebiTi zedsarTavi saxelia, xolo zmnasTan _ zmnisarTi. mimimimimarmarmarmarTeTeTeTebibibibiTi zedTi zedTi zedTi zedsarsarsarsarTaTaTaTavi savi savi savi saxexexexelelelelebibibibi gamoxataven sagnis kuTvnilebas, masalas, Tu risgan aris damzadebuli saga- ni... sazRvruli marTavs msazRvrels naT. brunvaSi. aseTia, magaliTad: тIулган цIа qvis saxli, сахьтан цамза saaTis isari, аьттан шура Zroxis rZe, книгийн шкаф wignebis karada, кибарчигийн завод aguris (agurebis) qarxana, маьлхан зIенар mzis sxivi, хьеран тIулг wisqvilis qva... brunebisas msazRvreli, mimarTebiTi zedsarTavi, sa- xeli ar icvleba, ibrunvis mxolod sazRvruli, arsebiTi saxeli. am SemTxvevaSi sruli analogia gvaqvs qarTul- Tan. Sdr., qarTuli: sax. magidis saaTi erg. magidis saaTma mic. magidis saaTs naT. magidis saaTis da a. S.
91 CeCnurSi "magidis saaTi" aRweriTia: стоьла тIе хIотто сахьт "magidaze dasadgmeli saaTi". moviyvanoT sxva magali- Ti: sax. хьеран тIулг wisqvilis qva naT. хьеран тIулг-ан mic. хьеран тIулг-а-на erg. хьеран тIулг-о... mimarTebiT zedsarTav saxelsac ewarmoeba damouki- debeli forma, mawarmoebeli igivea, rac damoukidebel vi- TarebiT zedsarTav saxelebSi, brunebac damoukidebel vi- TarebiT zedsarTav saxelTa analogiuria. damoukidebeli formebi am SemTxvevaSic gasubstantivebuli zedsarTavi saxelebia. Sdr.: sax. дашо-ниг oqrosi naT. дашо-чуь-н-ан mic. дашо-чу-н-на erg. дашо-чо (-чу-а) Tan. дашо-чуь-н-ца ganm. дашо-чу-х Sed. дашо-чу-л mim. I. дашо-чуь-н-га... viviviviTaTaTaTarerererebibibibiTiTiTiTi zedzedzedzedsarsarsarsarTaTaTaTavivivivi sasasasaxexexexelelelelebisbisbisbis xaxaxaxarisrisrisrisxexexexebibibibi.... pirvela- di zedsarTavi saxeli awarmoebs xarisxis sam formas: 1. dadebiTi xarisxis forma 2. odnaobiTi xarisxis forma 3. aRmatebiTi xarisxis forma dadebiTi forma amosavali, pirveladi fuZea, romli- sagan -о (-уо) formantis meSveobiT iwarmoeba odnaobiTi xarisxis forma. Sdr.: хаза lamazi _ хаз-о дика kargi _ дик-о лекха maRali _ лекх-о... aRmatebiTi xarisxis formebi aRweriTia. aRmatebiTi xarisxis formebi iwarmoeba Semdegi sityvebis meSveobiT: сов metad тIех metismetad 92 вуно Zalian Iаламат saocrad, metismetad инзаре fantastikurad, saocrad уггаре а yvelaze metad Sdr.: сов хаза metad lamazi тIех ирча metismetad ulamazo... aRmatebiTi xarisxis organuli warmoebis nimuSebic dasturdeba. mawarmoebelia formanti -х. magaliTad: дика kargi _ дика-х ufro ukeTesi сийна lurji _ сийна-х ufro lurji кIеда rbili _ кIеда-х ufro lurji da misT. -х formantiani aRmatebiTi xarisxis forma ufro dia- leqturia da TandaTan mkvidrdeba salit. enaSi. igi Cveu- lebrivia inguSuri enisaTvis, wova-TuSurisTvisac. zedzedzedzedsarsarsarsarTav saTav saTav saTav saxelxelxelxelTa warmoTa warmoTa warmoTa warmoeeeebabababa erTeuli zedsarTavi saxelebi warmoSobiT arsebiT saxelebs warmoadgenen. aseTia, magaliTad: майра "qmari" sa- xelisagan miRebuli igive zedsarTavi "mamacis", "guladis" mniSvnelobiT: майра кIант guladi biWi... zog arsebiT sa- xels gazedsarTavebis SemTxvevaSi fonetikuri cvlilebe- bi ganucdia, mag.: моз "Tafli" da мерза "tkbili" (fuZeSi - р-s CarTviTa da xmovanTa monacvleobiT). albaT, imave warmoebisa unda iyos кIаг "ormo" da кIорга "Rrma"... Sdr., кIарг-д-ан gaRrmaveba. ar aris gamoricxuli, rom кIорга "Rrma" sityvisagan iyos miRebuli mdinaris saxeli Орга CeCneTSi, e. i. dakarguli Cans кI anlautSi. (Sdr., кIурз//урз//урдз Wvartli _ dialeqturi variantebi). wova-Tu- SurSi aRniSnuli formanti fuZis momdevnod, auslautSia warmodgenili: мацIр tkbili, кIIокIр Rrma... auslautis -р-s, albaT, raRac funqcia hqonda. Sdr., “ufunqcio” -r- zed- sarTav saxelSi gem-r-ieli. geneturad viTarebiTi zedsarTavi saxelebi, savarau- dod, arsebiT saxelebs unda ukavSirdebodnen. ricxvSi monacvle zedsarTavebia: д-оккха – даккхий didi _ didebi жима – кегий patara – patarebi
93 zedzedzedzedsarsarsarsarTavTavTavTav sasasasaxelxelxelxelTaTaTaTa mamamamawarwarwarwarmomomomoeeeebebebebelililili susususufiqfiqfiqfiqsesesesebibibibi 1. -е (< -ен < -ен < -иен) formanti arsebiT saxelTagan awarmoebs viTarebiT zedsarTav saxelebs, mag.: айп defeqti, zadi айп-е zadiani ун seni, Wiri уьн-е seniani белам sicili белам-е sasacilo кхерам saSiSroeba кхерам-е saSiSi забар xumroba забар-е saxumaro, xumara... 2. -ла formanti geneturad ukavSirdeba mimarTulebi- Ti brunvis imave -ла niSans. arsebiT saxelTagan awarmoebs zedsarTavebs: дог guli дег-а-ла guladi ницкъ Rone нуьцкъ-а-ла Ronieri... 3. -ха sufiqsiT nawarmoebia стен Zu, dedali _ сте-ш-ха laCari... dasadgenia -ш- bgeris funqcia. 4. -за arsebiT saxelTagan awarmoebs zedsarTavebs, romlebic uqonlobas gamoxataven: чам gemo чаьм-за ugemuri хан dro хен-а-за udroo хьуьнар unari хьуьнар-за uunaro... imave sufiqsiT aris nawarmoebi бIаьр-з-е (< бIаьр-за-е), rac "brmas" niSnavs, Sdr.: бIаьр-г Tvali (-г reducirebuli - иг sufiqsis naSTia). qarTul "brma"-Sic br- Ziria gamosayo- fi, -m- determinanti unda iyos, amosavali *bar Cans, rome- lic CeCnurSi dasturdeba (I fonema CeCnurSi ganviTarebu- lia, rac Cveulebrivia mJRer TanxmovanTa momdevnod si- tyvaTa anlautSi). SeniSnulia, rom qarTuli berwi (-w- -за- s fonetikuri variantia wova-TuSurSi) daiSleba ase: ber- w-i (ber "bavSvi" + -w- < wa uqonlobis mawarmoebeli naxur enebSi + -i sax. brunvis niSani qarTulSi), rac "uSvilos" niSnavs. Sdr., CeCnuri бIар-за jori (< бер-за "uSvilo", I ganvi- Tarebulia). 94 erTeul magaliTebSi SeiZleba gamoiyos sxva zedsar- Tavi saxelebic, sadac savaraudoa lokatiur brunvaTa fomantebis arseboba. riririricxvicxvicxvicxviTiTiTiTi sasasasaxexexexelililili garCeulia raodenobiTi, rigobiTi da wilobiTi ri- cxviTi saxelebi. garda amisa, gvaqvs jerobiTi, krebiTi da gaurkveveli ricxviTi saxelebic. raodenobiTi ricxviTi saxeli aRniSnavs sagnis rao- denobas da pasuxobs kiTxvaze маса? "ramdeni?". magaliTad: цхьаъ erTi, шиъ ori, кхоъ sami, д-иъ oTxi, пхиъ xuTi, ялх eqvsi, ворхI Svidi, бархI rva, исс cxra, итт aTi, цхьайтта Ter- Tmeti, шийтта Tormeti, кхойтта cameti, д-ейтта ToTxmeti, пхийтта TxuTmeti, ялхитта Teqvsmeti, вуьрхIитта Cvidmeti, берхIитта Tvrameti, ткъаесна cxrameti, ткъа oci, ткъе цхьаъ oc- daerTi.., ткъе итт ocdaaTi, шовзткъа ormoci, кхузткъа samoci, д-езткъа oTxmoci, бIе asi, бIе цхьаъ as erTi.., ши бIе orasi, кхо бIе samasi, д-иъ бIе oTxasi.., эзар aTasi, эзаре цхьаъ aTas erTi... gragragragramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasis niSsis niSsis niSsis niSnenenenebis Sebis Sebis Sebis Sesasasasaxeb rixeb rixeb rixeb ricxcxcxcxviTviTviTviT sasasasaxexexexeleblebleblebSiSiSiSi raodenobiT ricxviT saxelebSi gramatikuli klasis niSnis mqonea д-иъ "oTxi" (в-иъ, й-иъ, б-иъ) da misgan nawarmoe- bi д-ейтта "ToTxmeti", д-езткъа "oTxmoci". riririricxcxcxcxviT saviT saviT saviT saxelxelxelxelTa struqTa struqTa struqTa struqtutututurararara pirvelidan aTis CaTvliT da ocis, asis aRmniSvneli ricxviTi saxelebi CeCnurSi martivia, эзар nasesxebia spar- sulidan. danarCeni ricxviTi saxelebi rTulia. garda amisa, pirveli xuTi ricxviTi saxeli bolovdeba ъ Tanxmo- vanze, romelic am ricxviTi saxelebis msazRvrelad gamo- yenebis SemTxvevaSi (arsebiT saxelTan erTad brunebisas) ikargeba. Sdr.: цхьа стаг erTi kaci
95 ши книга ori wigni кхо ваша sami Zma пхи байракх xuTi droSa... gamonaklisia д-иъ "oTxi", sadac ъ SenarCunebulia: диъ тетрадь oTxi rveuli. "oTxis" aRmniSvneli ricxviTi saxe- lis cvla gram. klasis niSnis mixediT da ъ -s SenarCuneba msazRvrelis funqciiT misi gamoyenebisas am ricxviTi sa- xelis Taviseburebebs warmoadgens. ricxviTi saxelebi 11-dan 18-is CaTvliT Sedgeba jer erTeulebis, mere aTeulebis aRmniSvneli saxelebisagan (Sdr., qarTulSi jer aTeulebia, mere _ erTeulebi): цхьайтта "TerTmeti" (< цхьа "erTi" < цхьаъ) + итта "aTi" (итт); шийтта "Tormeti"... am saxelebSi (TerTmetidan Tvrametis CaTvliT) bo- lokiduri -а xmovnis istoria da funqcia garkveuli ar aris. unda aRiniSnos, rom igi Cans i. giuldenStedtis, i. klaproTis masalebSi, e. i. misi arseboba me-18 saukunis CeCnurSi faqts qarmoadgens. magram "cxrameti" ткъаесна niSnavs: ткъа oci + есна carie- li. am mosazrebas iziarebs mkvlevarTa didi nawili, mag- ram gasarkvevi rCeba, Tu rogor miviReT д-аьсса "carieli" sityvisagan есна. Tu vivaraudebT, rom aRniSnul sityvebSi pirveli marcvlebi erTi da igivea (е < й+е, sadac й gr. klasis niSania), dasamtkicebeli rCeba momdevno Tanxmovan- Tkompleqsebis identuroba. oceulebis aRmniSvneli saxelebi ase daiSleba: шо-в-з-ткъа ormoci кху-з-ткъа samoci д-е-з-ткъа oTxmoci dasexelebul formebSi pirveli marcvlebi ukavSir- deba raodenobiT ricxviT saxelebs шиъ, кхоъ, диъ ise, ro- gorc, magaliTad, qarTulSi. -з- (< -за) formanti jerobis gamomxatvelia, ткъа "ocs" aRniSnavs. -в- segmenti, romelic ormocis aRmniSvnel formaSia, "oris" gamomxatveli fuZis kuTvnileba Cans. ase rom: шивъ < шовъ < шавъ, romelTagan шов Tavs iCens шов-з-ткъа-Si. igive -в- unda yofiliyo кху-з-ткъа "samoci", де-з-ткъа "oTxmoci" formebSic: *кху-в-з-ткъа, *де-в-з-ткъа. maSasadame, - в- samis da oTxis aRmniSvneli fuZeebis odindeli kuTvni- 96 leba unda iyos: кховъ < кхавъ, диъ < дивъ. Sdr., wova-TuSuri дIив oTxi. savaraudoa, rom -в- arsebobda, agreTve, пхиъ < пхивъ "xuTi" ricxviTi saxelis fuZeSic. am saxelebSi fu- Ziseuli xmovnebic meoreuli Cans, -а-sagan momdinare. garda amisa, "erTis" aRmniSvneli цхьаъ fuZis цхь kom- pleqsis pirveladobac saeWvoa, SeiZleba igi momdinareob- des цаI-isagan. Tvlis sistema ocidan zemoT ocobiTia, ase, magali- Tad: ткъе цхьаъ (шиъ, кхоъ, диъ.., цхьайтта...) ocdaerTi (ori, sami, oTxi.., TerTmeti...) бIе шовзткъе итт (пхиъ, вуьрхIитта...) as ormocdaaTi (xuTi, Cvidmeti...)... rarararaoooodedededenonononobiT ribiT ribiT ribiT ricxcxcxcxviT saviT saviT saviT saxelxelxelxelTa bruTa bruTa bruTa brunenenenebabababa raodenobiTi ricxviTi saxelebi erTidan xuTamde ib- runvian orfuZiani brunebis principiT. aqac, rogorc zed- sarTavebSi, garCeulia damokidebuli da damoukidebeli formebi. damokidebuli ricxviTi saxeli msazRvrelia da sa- zRvrulis win dgas. pirveli xuTi saxeli (цхьаъ, шиъ, кхоъ, диъ, пхиъ) ibrunvis orfuZiani brunebis principiT. meore sabrunebeli fuZeebia: цхьа-на, ши-на, кхаа, деа, пхеа. Sdr.: sax. цхьа (ши, кхо, диъ, пхи) кор erTi (ori, sami, oTxi, xu- Ti) fanjara naT. цхьа-на (ши-на, кхаа, деа, пхеа) кор-ан mic. цхьа-на (ши-на, кхаа, деа, пхеа) кор-а-на erg. цхьа-на (ши-на, кхаа, деа, пхеа) кор-о... SeniSvna: klasniSniani д-иъ klasebis mixedviT ase ic- vleba: веа, еа, беа, деа. "eqvsi" da momdevno raodenobiTi ricxviTi saxelebi sazRvrulTan brunebisas formas ar icvlian, ibrunvis sa- zRvruli: sax. ялх (ворхI, бархI, итт, шийтта, бIе...) говр eqvsi (Svidi, rva, aTi, Tormeti, asi...) cxeni naT. ялх (ворхI, бархI, итт, шийтта, бIе...) говр-ан
97 mic. ялх (ворхI, бархI, итт, шийтта, бIе...) говр-а-на erg. ялх (ворхI, бархI, итт, шийтта, бIе...) говр-о... damoukidebeli formebi. brunebis principi aqac or- fuZianobaa. brunebisas damoukidebel ricxviT saxelebs fuZis momdevnod, brunvis niSnis win, uCndebaT -н- elemen- ti, romlis funqcia naTeli ar aris. garda amisa, ergati- vis formantad Tavs iCens -мма sufiqsi, romelic brunebis sistemaSi sxvagan ar Cans. gamonaklisia kiTxviTi saxeli маса “ramdeni?” (erg. маса-мма). -мма sufiqss aqvs varianti - ммо-s saxiTac. savaraudoa, rom aRniSnuli formantis pir- veli -м- -н- -sagan momdinareobdes, romelic fuZis momdev- nod Cndeba sxva brunvebSi. brunebis nimuSebi: sax. цхьаъ, шиъ, кхоъ, д-иъ, пхиъ, ялх naT. цхьанан, шинан, кхааннан, деаннан, пхеаннан, ялханнан mic. цхьанна, шинна, кхаанна, деанна, пхеанна, ялханна erg. цхьамма, шимма, кхаамма, деамма, пхеамма, ялхамма Tan. цхьаьнца, шинца, кхаанца, деанца, пхеанца, ялханца ganm. цхьаннах, шиннах, кхааннах, деаанах, пхеаннах, ялханнах Sed. цхьаннал, шиннал, кхааннал, деаннал, пхеаннал, ялханнал mim. I. цхьаьнга, шинга, кхаанга, деанга, пхеанга, ялханга... gagagagaururururkvekvekvekvevevevevelililili riririricxvicxvicxvicxviTiTiTiTi sasasasaxexexexelelelelebibibibi.... raodenobiT ricxviT saxelebad SeiZleba CaiTvalos gaurkveveli ricxvis aR- mniSvneli sityvebic, rogoricaa: кIезиг cota, дукха, дукха а bevri, алсам sakmao, sakmaod bevri... ririririgogogogobibibibiTiTiTiTi riririricxvicxvicxvicxviTiTiTiTi sasasasaxexexexelelelelebibibibi iwarmoebian raodenobi- Tebisagan -(а)лгIа sufiqsis meSveobiTa da zog SemTxvevaSi fuZiseuli xmovnis cvliT. rigobiT ricxviT saxelebs da- esmiT kiTxva масалгIа meramdene?: цхьолгIа pirveli, romlis nacvlad ixmareba хьалхара-c pirveli, wina. шолгIа meore кхоалгIа mesame доьалгIа meoTxe пхоьалгIа mexuTe 98 йолхалгIа meeqvse ворхIалгIа meSvide бархIалгIа merve уьссалгIа mecxre уьтталгIа meaTe... цхьайтталгIа meTerTmete шийтталгIа meTormete... rigobiTi ricxviTi saxelebi ibrunvian orfuZiani brunebis principiT damokidebuli zedsarTavi saxelebis msgavsad: sax. шолгIа стаг meore kaci naT. шолгIа-чу стег-ан mic. шолгIа-чу стаг-а-на erg. шолгIа-чу стаг-а... CamoTvlil formebze -ниг sufiqsis darTviT iwarmoe- bian damoukidebeli rigobiTi ricxviTi saxelebi. magali- Tad: шолгIа -ниг meore кхоалгIа-ниг mesame доьалгIа-ниг meoTxe... aseTi formebi ibrunvian damoukidebeli zedsarTavi saxelebis msgavsad: sax. бархIалгIа-ниг merve naT. бархIалгIа-чун//-чуьнан mic. бархIалгIа-чунна erg. бархIалгIа-чо... wiwiwiwilolololobibibibiTiTiTiTi riririricxvicxvicxvicxviTiTiTiTi sasasasaxexexexelelelelebibibibi CeCnurSi aRweriTia, Sdr., ворхIалгIа дакъа meSvidedi (nawili), бархIалгIа дакъа me- rvedi (nawili), кхоалгIа дакъа mesamedi (nawili)... maSasadame, rigobiT ricxviT saxels emateba дакъа (дāкъа) “nawili” si- tyva. "meoredi", e. i. naxevari aris ах, romlis Tanxmovni- Ti nawili unda ukavSirdebodes qarTul -x-s sityvaSi na- xxxx-ev-ar-i. garda amisa, raodenobiTi ricxviTi saxeli + rigo- biTi ricxviTi saxeli gamoxatavs wilads. magaliTad: кхоъ уьтталгIа sami meaTedi
99 цхьаъ уьтталгIа erTi meaTedi цхьаъ пхоьалгIа erTi mexuTedi пхиъ бархIалгIа xuTi mervedi da a. S. zogadad, wiladuri ricxviTi saxelebi CeCnurSi enis aqtiur leqsikur nawils ar ganekuTvneba. jejejejerorororobibibibiTi riTi riTi riTi ricxvicxvicxvicxviTi saTi saTi saTi saxexexexelelelelebibibibi iwarmoebian raodenobi- Ti ricxviTi saxelebisagan -(а)зза sufiqsis meSveobiT. - (а)зза sufiqsis darTva zog SemTxvevaSi iwvevs fuZiseuli xmovnis labializacias. raod. ricx. sax. jerobiTi ricx. sax. шиъ ori шозза orjer кхоъ sami кхузза samjer диъ oTxi доьазза oTxjer пхиъ xuTi пхоьазза xuTjer ялх eqvsi йолхазза eqvsjer ворхI Svidi ворхIазза Svidjer бархI rva бархIазза rvajer исс cxra уьссазза cxrajer итт aTi" уьттазза aTjer... gamonaklisia цхьаъ “erTi”, jerobis ricxviTi saxeli iwarmoeba цкъа (цIкъа)-Ti “erTxel". moviyvanoT magaliTebi: кхузза кхоъ исс ду samjer sami cxra aris, доьазза пхиъ ткъа (тIкъа) ду oTxjer xuTi oci aris... sxva sasxva sasxva sasxva saxis rixis rixis rixis ricxvicxvicxvicxviTi saTi saTi saTi saxexexexelelelelebi.bi.bi.bi. zemoTYCamoTvlilTa garda dasturdeba, agreTve, krebiTi ricxviTi saxelebi, rogoricaa: ший а orive кхоь а samive дие а oTxive пхие а xuTive ялхе а eqvsive пхийтте а Teqvsmetive ткъе а ocive... am rigis saxelebSi а mtkicebiTi nawilaki Cans (Sdr., qarTuli -c). 100 ganawileba, dajgufeba miRebulia fuZeTa reduplici- rebiT, magaliTad: диъ-диъ oTx-oTxi, ялх-ялх eqvs-eqvsi, ворхI- ворхI Svid-Svidi, исс-исс cxra-cxra... am rigis ricxviTi saxelebia, agreTve: цхьацца TiTo- TiTo, TiTo-TiTod, шишша or-ori, or-orad, кхоккха sam-sa- mi, sam-samad, пхиппа xuT-xuTi, xuT-xuTad da a. S. aRniSnu- li saxelebi miRebulia reduplicirebul fuZeTa Se- rwymiT. krebiTi ricxviTi saxelebis brunebis nimuSebi: sax. ший а orive пхе а xuTive шийтте а Tormetive naT. шинне а пхеаннан а шийттаннан а mic. шинна а пхеанна а шийттанна а erg. шимма а... пхеамма а... шийттамма а... sax. ший а куьг orive xeli naT. шина а куьйган mic. шина а куьйгана erg. шина а куьйго... nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelililili CeCnuri ena nacvalsaxelTa simravliT gamoirCeva. gansakuTrebuli mravalferovnebiT yuradRebas iqceven na- cvalsaxelebi warmoebis TvalsazrisiTa da damokidebuli da damoukidebeli formebis arsebobiT, ricxvis mixedviT cvalebadi formebiT, brunebis zogi TaviseburebiT (or- fuZianoba da sax. da erg. formaTa ganurCevlobiT zog na- cvalsaxelSi) da sxva. garCeulia nacvalsaxelTa Semdegi jgufebi: pirisa CvenebiTi kuTvnilebiTi ukuqceviTi kiTxviTi gansazRvrebiTi ganusazRvrelobiTi uaryofiTi zogi mkvlevaris azriT, CeCnurSi gamoiyofa, agreTve, ukuqceviT-kuTvnilebiTi nacvalsaxelebic.
101 pipipipiris naris naris naris nacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebi:bi:bi:bi: mx. r. mr. r. I. со me вай (inkl.), тхо (eqskl.) Cven II. хьо Sen шу Tqven III. и, иза is уьш isini III piris nacvalsaxelebs CvenebiT nacvalsaxelTa funqciac aqvT. garda amisa, III piris nacvalsaxelebi, ise- ve rogorc qarTulSi, supleturad ibrunvian: erTi fuZe aris saxelobiTis forma, xolo meore fuZe gamoyenebulia danarCeni brunvebis sawarmoeblad. Tavisebureba axasiaTebs I da II piris nacvalsaxelTa brunebasac. kerZod, am nacvalsaxelebs ergativSi Tavki- durad uCndebaT а- (а-са, а-хьа, а-ша) da о- (о-ха) xmovnebi. ro- gorc Cans, о-ха -Si, romelic тхо-s ergativis formaa, т-c dakargula, e. i. о-ха < *о-тха. ergativis Tavkiduri а-, о-xmovnebis momdevno segmente- bi -са, -хьа, -ха (< -тха), -ша SesaZlebelia, I da II piris na- cvalsaxelTa uZvelesi formebic iyos. vabrunoT piris na- cvalsaxelebi: mxoloobiTi ricxvi sax. со хьо и, иза naT. сан хьан (о)цуьнан (< цунин) mic. суна хьуна (о)цунна erg. аса ахьа (о)цо (цуо) Tan. соьца хьоьца (о)цуьнца ganm. сох хьох (о)цунах Sed. сол хьол (о)цул (< цунал) mim. I. соьга хьоьга (о)цуьнга mravlobiTi ricxvi sax. вай//тхо шу уьш naT. вайн//тхан шун (о)церан (< (о)царин) mic. вайна//тхуна шуна (о)царна erg. вай//оха аша (о)цара Tan. вайца//тхоьца шуьца (о)цаьрца ganm. вайх//тхох шух (о)царах 102 Sed. вайл//тхол шул (о)царал mim. I. вайга//тхоьга шуьга (о)цаьрга rogorc brunebis paradigmidan Cans, I piris inkluzi- uri forma вай ar ganasxvavebs saxelobiTsa da ergativs. Sdr., qarTulSi me, Sen, Cven, Tqven sam brunvaSi (sax., erg., mic.) garCeuli ar aris. III piris nacvalsaxelTa ori variantidan иза ufro damoukideblad, sazRvrulis gareSe, ixmareba. ar iTqmis иза стаг. msazRvrelad, Cveulebriv, и gamoiyeneba: и стаг is ka- ci, и кIант is biWi... III piris nacvalsaxelTa brunebis erT-erTi saintere- so Taviseburebaa e. w. irib brunvebSi Tavkidurad о- xmov- nis gaCena orive ricxvSi. maSasadame, gvaqvs paraleluri formebi (ix. zemoT). am xmovans, rogorc Cans, yuradRebis ufro metad gamaxvilebis funqcia aqvs. aqedan gamomdinare, II sabrunebeli fuZec ori saxisa iqneba: цу da оцу (mx-Si), цар da оцар (mr-Si). analogiur mo- vlenasTan gvaqvs saqme хIара "es", хIорш "eseni" nacvalsaxe- lebTanac. III piris nacvalsaxelis msazRvrelad gamoyenebisas II sabrunebeli fuZe e. w. irib brunvebSi ar icvleba. amasTan mniSvneloba ara aqvs sazRvrulis ricxvis formas. mag., vabrunoT и кIант "is biWi" orive ricxvSi: mx. r. mr. r. sax. и кIант и кIентий naT. (о)цу кIентан (о)цу кIентийн mic. (о)цу кIантана (о)цу кIентишна erg. (о)цу кIанта (о)цу кIентиша... es viTareba qarTulis msgavsia. Sdr.: sax. is biWi erg. im biWma mic. im biWs naT. im biWis...
103 maSasadame, III piris nacxvalsaxels msazRvrelis funqciiT sul ori forma aqvs: saxelobiTSi и da irib brunvebSi (о)цу. CveCveCveCvenenenenebibibibiTi naTi naTi naTi nacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebi.bi.bi.bi. zemoT iTqva, rom III piris nacvalsaxelebs CvenebiT (mimTiTebiT) nacvalsaxelTa funqciac gaaCniaT. garda amisa, CvenebiTi nacvalsaxele- bia, agreTve, хIара "es" da хIорш "eseni". es nacvalsaxelebic supleturad ibrunvian, aqvT ori fuZe: saxelobiTSi хIара, хIорш, danarCen brunvebSi _ кху (mx. r.), кхара (mr. r.) fuZee- bi, romelTac mosdeven saTanado brunvis niSnebi. aRsaniSnavia, rom кху da кхара fuZeebis win yvela brunvaSi Cndeba хIо- elementi (Sdr., III piris nacvalsaxel- Ta II sabrunebeli fuZeebis win о- xmovnis gaCena: mx. r. цу//о-цу, mr. r. церан//о-церан). хIо- segments, rogorc о- s Se- mTxvevaSi, ufro metad dazustebis, yuradRebis gaZliere- bis niuansi aqvs. vabrunoT aRniSnuli nacvalsaxelebi: mx. r. mr. r. sax. хIара хIорш naT. (хIо)кхуьнан (хIо)кхеран mic. (хIо)кхунна (хIо)кхарна erg. (хIо)кхо (хIо)кхара Tan. (хIо)кхуьнца (хIо)кхаьрца ganm. (хIо)кхунах (хIо)кхарах Sed. (хIо)кхунал (хIо)кхарал mim. I. (хIо)кхуьнга (хIо)кхаьрга хIара "es", хIорш "eseni" nacvalsaxelebs sazRvrulTan erTad brunebisas ori forma aqvT: I. хIара, II. (хIо)кху. хIара da (хIо)кху sazRvrulis ricxvSi cvlis SemTxvevaSic uc- vleli rCeba. mag.: хIара сахьт es saaTi, хIара сахьташ es saaTe- bi... sax. хIара сахьт (сахьташ) naT. (хIо)кху сахьтан (сахьтийн) mic. (хIо)кху сахьтана (сахьташна) erg. (хIо)кху сахьто (сахьташа) Tan. (хIо)кху сахьтаца (сахьташца) 104 ganm. (хIо)кху сахьтах (сахьтех) Sed. (хIо)кху сахьтал (сахьтел) mim. I. (хIо)кху сахьте (сахьташка) Sdr., qarTuli: sax. es saaTi (saaTebi) (da ara: eseni saaTebi) erg. am saaTma (saaTebma) mic. am saaTs (saaTebs) naT. am saaTis (saaTebis)... maSasadame, brunebis principi orive enaSi erTgvaria. Sdr., agreTve, III piris nacvalsaxelTa bruneba. specialur literaturaSi miuTiTeben adgilis zmni- sarTebis Sesaxebac, romelTac SeiZleba CvenebiT nacval- saxelTa funqcia hqondeT. aseTia, magaliTad: дIара//дIора is, iqauri ( mag., дIора цIа is saxli) кхузара es, aqauri цигара is, iqauri хьуьллара zemoTa, zemouri охьара qvemoTa, qvemouri... yvela es forma adgilis zmnisarTTa -ра formantiani variantebia gamosvliTobis funqciiT. Sdr., adgilis zmni- sarTebi: дIа//дIо (дIā//дIō) iq кхуза aq хьуьлла iq (zemoT) охьа iq (qvemoT) дIа, цига formebi sinonimebs warmoadgenen. кхуза, цига formebSi TvalSi sacemia wina marcvlebis msgavseba хIара “es”, иза “is” nacvalsaxelTa II sabrunebel fuZeebTan _ кху da цу formebTan. sagulisxmoa, rom zemoT CamoTvlil adgilis zmnisarTTagan кхуза-s da цига-s prok- litikad erTvis хIо- da о- segmentebi (хIокхуза, оцига), swo- red is segmentebi, romlebic aseve proklitikad erTvian CvenebiT nacvalsaxelTa II sabrunebel fuZeebs. es ar un- da iyos SemTxveviTi: es faqti aRniSnul formaTa genetur erTianobaze miuTiTebs. дIара//дIора, кхузара, цигара, хьуьллара, охьара formebi sa- zRvrulTan ibrunvian Semdegnairad: sax. кхузара нах aqauri xalxi цигара бер iqauri bavSvi naT. кхузарчу нехан цигарчу беран
105 mic. кхузарчу нахана цигарчу берана erg. кхузарчу наха... цигарчу беро... amave nacvalsaxelebs aqvT damoukidebeli formantia- ni, e. i. gasubstantivebuli formebic: дIораниг, кхузарниг, цигарниг, хьуьлларниг, охьарниг... yvela maTgans ewarmoeba, agreTve, mr. ricxvis forme- bic: дIоранаш, кхузарнаш, цигарнаш, хьуьлларнаш, охьарнаш... sailustraciod moviyvanoT am rigis saxelTa brune- bis nimuSi: mx. r. mr. r. sax. кхузарниг кхузарнаш naT. кхузарчун кхузарчеран mic. кхузарчунна кхузарчарна erg. кхузарчо кхузарчара Tan. кхузарчуьнца кхузарчаьрца ganm. кхузарчух кхузарчех Sed. кхузарчул кхузарчел mim. I. кхузарчуьнга кхузарчаьрга rogorc am magaliTidan Cans, zmnisarTuli warmoSo- bis CvenebiTi nacvalsaxelebi ibrunvian ise, rogorc da- moukidebeli zedsarTavi saxelebi. kuTkuTkuTkuTvnivnivnivnilelelelebibibibiTTTTi nai nai nai nacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebi.bi.bi.bi. kuTvnilebiTi nacval- saxelebi piris nacvalsaxelTa naT. brunvis mza formas warmoadgenen (SedarebisaTvis: arsebiTi saxelis naTesao- biTi brunvis forma mimarTebiTi zedsarTavis funqciis mqonea). kerZod, aseTia: сан Cemi, хьан Seni, вайн Cveni (inkl.), тхан Cveni (eqskl.), шун Tqveni. sax. сан (хьан, вайн, тхан, шун) ваша Cemi (Seni, Cveni, Tqveni) Zma naT. сан (хьан, вайн, тхан, шун) вешин mic. сан (хьан, вайн, тхан, шун) вешина erg. сан (хьан, вайн, тхан, шун) вашас... 106 maSasadame, brunvaTa mixedviT icvleba mxolod sa- zRvruli, romlis ricxvs msazRvrelisaTvis mniSvneloba ara aqvs. III piris nacvalsaxelTa naT. brunvis formebic, aseve, kuTvnilebiT nacvalsaxelebs warmoadgenen, kerZod, цуьнан misi, церан maTi. orive es forma sazRvrulTan erTad bru- nebisas ucvlelia. ase, magaliTad: sax. цуьнан (церан) говр misi (maTi) cxeni naT. цуьнан (церан) говран mic. цуьнан (церан) говрана erg. цуьнан (церан) говро... yvela kuTvnilebiT nacvalsaxels aqvs damoukidebe- li forma: I. сайниг вайниг, тхайниг II. хьайниг шуьнниг III. цуьн(а)ниг цераниг damoukidebel formaTa mawarmoebeli aqac -ниг sufiq- sia. obieqtis ricxvi mxoloobiTia. am nacvalsaxelebs mr. ricxvic gaaCniaT, -ш-Ti nawarmoebi. mravlobiTis formebi gamoxataven obieqtis simravles: I. сайнаш вайнаш, тхайнаш II. хьайнаш шуьнаш III. цуьн(а)наш церанаш brunebis TvalsazrisiT damoukidebeli formebi ib- runvian damoukidebeli zedsarTavebis msgavsad: mx. r. mr. r. sax. цуьн(а)-ниг цуьн(а)-наш naT. цуьн(а)-чун цуьн(а)-черан mic. цуьн(а)-чунна цуьн(а)-чарна erg. цуьн(а)-чо цуьн(а)-чара Tan. цуьн(а)-чуьнца цуьн(а)-чаьрца
107 ganm. цуьн(а)-чух цуьн(а)-чарах Sed. цуьн(а)-чул цуьн(а)-чарал mim. I. цуьн(а)-чуьнга цуьн(а)-чаьрга analogiurad ibrunvian mx. ricxvis sxva formebi. kikikikiTxviTxviTxviTxviTi naTi naTi naTi nacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebi.bi.bi.bi. CeCnurSi kiTxviTi nacval- saxelebia: мила (mx. r.), муьлш (mr. r.) vin?, хIун ra?, маса da мел ramdeni?, мосалгIа meramdene?, муьлха romeli?, хьенан vi- si?, стенан risa?... мила (mr. r. муьлш) da хIун kiTxviTi nacvalsaxelebi arsebiT saxelebs, qarTulis msgavsad, yofen vin-jgufisa da ra-jgufis saxelebad: vin-jgufisaa mxolod adamianis, pirovnebis aRmniSvneli saxelebi, ra-jgufisa _ yvela da- narCeni. am ori nacvalsaxelisaTvis damaxasiaTebelia or- fuZiani brunebis principi. garda amisa, муьлш forma mxo- lod saxelobiT brunvaSi dasturdeba. es aris erTaderTi kiTxviTi nacvalsaxeli, romelic mravlobiT ricxvSi gvxvdeba. мила da хIун ase ibrunvian: sax. мила хIун naT. хьенан стенан mic. хьанна стенна erg. хьа сте Tan. хьаьнца стенца ganm. хьанах стенах Sed. хьанал стенал mim. I. хьаьнга стенга naTelia, rom pirveli fuZe warmodgenilia saxelo- biT brunvaSi, meore ki _ danarCen brunvebSi. fuZeebi sxva- dasxva warmoSobisaa, maSasadme, brunebis es saxe suple- turia (Sdr. qarTuli: sax. igi, erg. man, mic. mas...). CeCnur- Si II fuZe aris хьан- (naTesaobiTis хьен-ан < хьан-ин). маса? da мел? formebs qarTulSi Seesatyviseba "ramde- ni?". pirveli daesmis saxels, romlis daTvlac SesaZlebe- lia, meore _ im saxels, romlis daTvlac SeuZlebelia, 108 saxelebs, romelTac ricxvi ar gaaCniaT, rogoricaa, mag., сом xili, гIум qviSa, сий sindisi, namusi... orive am nacvalsaxels aqvs damokidebuli da damou- kidebeli formebi. damokidebuli formebi (e. i. msazRvre- lis funqciiT gamoyenebuli) brunvaTa mixedviT ar icvle- bian. aseT SemTxvevaSi ibrunvis mxolod nacvalsaxeli. mag.: sax. маса стаг ramdeni kaci? мел деши ramdeni oqro naT. маса стеган мел дешин mic. маса стагана мел дешина erg. маса стага... мел дешино... damoukidebeli formebi ki Cveulebriv ibrunvian: sax. маса мел naT. маса-ннан мел-анан mic. маса-нна мел-анна erg. маса-мма мел-анно Tan. маса-нца мел-анца ganm. маса-ннах мел-аннах Sed. маса-ннал мел-аннал mim. I. маса-нга мел-анга warmoSobiT маса-s ukavSirdeba мосалгIа (< масалгIа) "me- ramdene?" am nacvalsaxelsac aqvs damokidebuli da damo- ukidebeli (-ниг-iT nawarmoebi) formebi, romlebic ibrunvi- an ise, rogorc mimarTebiTi zedsarTavebi calke da sa- zRvrulTan erTad (ix. qvemoT муьлха-s bruneba). aseve мила-s ukavSirdeba муьлха "romeli?", romlis da- moukidebeli formaa муьлханиг. es nacvalsaxelebic ibrun- vian viT. zedsarTav saxelTa analogiurad. Sdr.: sax. муьлха стаг муьлханиг naT. муьлха стеган муьлхачун mic. муьлха стагана муьлхачунна erg. муьлха стага... муьлхачо...
109 gangangangansasasasazRvrezRvrezRvrezRvrebibibibiTiTiTiTi nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebiabiabiabia массо а yvela, хIор(а) TiToeuli // yoveli, дерриге а yvela (uklebliv), кхин sxva (ara es an is)... массо а nawarmoebia kiTxviTi nacvalsaxelisagan маса ramdeni?. хIор(а) dakavSirebuli Cans хIара "es" CvenebiT na- cvalsaxelTan. дерриге а "aris" ду zmnis awmyos mimReobur formas д-ерг//д-ерриг unda ukavSirdebodes. aRniSnuli nacvalsaxelebi ibrunvian Semdegnairad: sax. хIора дерриге а массо а naT. хIораннан дерригенан а массеран а mic. хIоранна дерригенна а массарна а erg. хIорамма/о дерригено а массара а Tan. хIоранца дерригенца а массаьрца а ganm. хIораннах дерригенах а массарах а Sed. хIораннал дерригенал а массарал а mim. I. хIоранга дерригенга а массаьргаа Sdr. msazRvrelad gamoyenebisas: sax. массо а говр yvela cxeni naT. массо а говран mic. массо а говрана naT. массо а говро... кхин-is bruneba xelobis, erovnebis aRmniSvnel zed- sarTav saxelTa brunebis analogiuria. vabrunoT igi calke da arsebiT saxelTan erTad: sax. кхин кхин кор sxva fanjara naT. кхечун кхечу коран mic. кхечунна кхечу корана erg. кхечо кхечу коро Tan. кхечуьнца кхечу кораца ganm. кхечух кхечу корах Sed. кхечул кхечу корал mim. I. кхечуьнга кхечу коре 110 ganuganuganuganusasasasazRvrezRvrezRvrezRvrelolololobibibibiTiTiTiTi nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebibibibi.... мила vin?, хIун ra?, маса ramdeni?, мел ramdeni? kiTxviTi nacvalsaxelebi- sagan -х sufiqsis meSveobiT iwarmoeba ganusazRvrelobi- Ti nacvalsaxelebi, rogoricaa: мил-е-х viRaca (< мила-е-х) хьен-е-х viRaca (< хьенан-е-х) хIун-е-х raRaca, romeliRaca мас-е-х ramdeniRaca (< маса-е-х) aSkaraa, rom хьенех nawarmoebia мила-s naTesaobiTi brunvis formisagan. милех (romlis fonetikuri variantia минех) da хьенех sinonimuri formebia. rogorc sailustracio magaliTebidan Cans, xmovanfu- Ziani kiTxviTi nacvalsaxelebi х- formantis darTvisas kargaven bolokidur xmovans, -х formanti ki fuZes -е- xmovnis meSveobiT ukavSirdeba. garda amisa, ganusazRvrelobiTi nacvalsaxelebia: маситта ramdenimeRaca, цхьа erTi (msazRvrelad gamoyenebu- li). arsebobs, agreTve, д-у "aris" zmnis mimReoburi forme- biT (-долу||-дерг myofi, arsebuli, -динарг zedmiwevniT gamke- Tebeli) nawarmoebi ganusazRvrelobiTi nacvalsaxelebi: минехдинарг viRaca, хIунехдинарг raRaca, минехверг viRaca, цхьадолу zogi, zogierTi da a. S. ganusazRvrelobiTi nacvalsaxelebi brunebisas ar gansxvavdebian im arsebiTi saxelebisagan, romlebic erga- tivs da naTesaobiTs awarmoeben sax. brunvisagan, xolo naTesaobiTi gamoyenebulia danarCeni brunvebis sawarmoeb- lad. miuxedavad imisa, rom ergativi saxelobiTisagan aris nawarmoebi, misi adgili brunvaTa sistemaSi tradi- ciulad meoTxea, micemiTis Semdeg. brunvaTa sistemaSi er- gativisaTvis adgilis Secvla warmoSobs iseT sakiTxs, rogoricaa: saxelTa udidesi nawili ergativs awarmoebs naTesaobiTisagan, maSasadame, ergativs myari adgili brun- vaTa rigSi ara aqvs. garda amisa, dasadgeni iqneba naTesa- obiTTan misi mimarTebis sakiTxic _ unda uswrebdes Tu mosdevdes naTesaobiTs... vabrunoT zemoT CamoTvlili nacvalsaxelebi: sax. милех хIунех хьенех масех naT. милехан хIунехан хьенехан масехан
111 mic. милехана хIунехана хьенехана масехана erg. милеха хIунеха хьенеха масеха Tan. милехаца хIунехаца хьенехаца масехаца ganm. милехах хIунехах хьенехах масехах Sed. милехал хIунехал хьенехал масехал mim. I. милехе хIунехе хьенехе масехе Sdr.: sax. маситта naT. маситтанан mic. маситтанна erg. маситтамма (Sdr., ricxviT saxelTa ergativi) Tan. маситтанца ganm. маситтаннах Sed. маситтанал mim. I. маситтанга kiTxviTi nacvalsaxelebisagan ganusazRvrelobiTi nacvalsaxelebis warmoebis sxva gzebic arsebobs. Sdr., mag.: мила vin?' da милла а vinme муьлха romeli? da муьлха а romelime хIун ra? da хIуъа а rame, raime... es nacvalsaxelebi ase ibrunvian: sax. милла а хIуъа а муьлха а naT. хьеннан а стеннан а муьлхачун а mic. хьанна а стенна а муьлхачунна а erg. хьаъа а стемма а муьлхачо а Tan. хьаьнцца а стенцца а муьлхачуьнца а ganm. хьаннах а стеннах а муьлхачух а Sed. хьаннал а стеннал а муьлхачул а mim. I. хьаьнгга а стенгга а муьлхачуьнга а 112 aRniSnul nacvalsaxelebs qarTulSi Seesatyviseba, agreTve, "vinc" (милла а), "romelic" (муьлха а), "rac" (хIуъа а) formebi. uaruaruaruaryoyoyoyofifififiTiTiTiTi nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebibibibi.... uaryofiTi nacvalsaxe- lebi CeCnurSi mcirericxovania. esenia: хIумма а araferi, цхьа а aravin, araferi. хIума "rame" arsebiTi saxelia da mis- gan uaryofiTi nacvalsaxelis warmoebisas ormagdeba fu- Ziseuli м Tanxmovani. цхьа (< цаI) ricxviTi saxelia, orive am saxels emateba gaZlierebiTi nawilaki а, am nacvalsa- xelebTan uaryofa zmnuri uaryofiTi formiTac aris gamoxatuli. ar aris iSviaTi цаIIа а da цхьаъа а formebic imave funqciiT. uaryofiTi nacvalsaxelebi ibrunvian Semdegnairad: sax. хIумма а цхьа а naT. хIумманнан а цхьаннан а mic. хIумманна а цхьанна а erg. хIуммано а цхьаммо а Tan. хIумманца а цхьаьнца а ganm. хIумманах а цхьаннах а Sed. хIумманал а цхьаннал а mim. I. хIуммане а цхьаьнга а qarTuli "aravin"-is Sesatyvisad CeCnurSi, цхьа а "er- Tic, erTic ki" garda, SeiZleba iyos: аддам а "adamianic" || стагга а "kacic" formebi. rogorc zemoT iTqva, am formeb- Tan zmna, Cveulebriv, uaryofiT formaSi dgas. ukuukuukuukuqceqceqceqceviviviviTiTiTiTi nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebibibibi.... CeCnurSi martivi ukuqce- viTi nacvalsaxelebi ukavSirdebian piris nacvalsaxelebs da mxolobiTSi sami da mravlobiTSi oTxi forma aqvT (rogorc piris nacvalsaxelebs). kerZod, mx. ricxvis I da II piris nacvalsaxelebisagan nawarmoebi ukuqceviTi for- mebi maTgan mxolod о (уо) xmovnis (difTongis) sigrZiT gansxvavdebian: со (суō), хьо (хьуō). imave pirTa mr. ricxvis formaTagan nawarmoebia ukuqceviTi nacvalsaxelebi mr. ricxvis mawarmoebeli -ш sufiqsiT: ваьш (inkl.), тхаьш (eqskl.), шаьш (Sdr., piris nacvalsaxelebi вай, тхо da шу). gansxvavebulia orive ricxvis III piris ukuqceviTi na-
113 cvalsaxelebi saTanado piris nacvalsaxelebisagan, Sdr., mx. r. ша (шā) da mr. r. шаьш, Tumca шаьш SeiZleba ukav- Sirdebodes III piris nacvalsaxel уьш-s (mr. r.). yvela am formas qarTulSi Seesatyviseba "TviT", "TviTon". am mxriv viTareba CeCnurSi mkveTrad gansxvavde- ba qarTulisagan. martiv ukuqceviT nacvalsaxelebs sqematurad aseTi saxe aqvT: mx. r. mr. r. I. со (суō) ваьш, тхаьш II. хьо (хьуō) шаьш III. ша (шā) шаьш aRsaniSnavia, rom mr. ricxvSi II da III piris formebi garCeuli ar aris. es, albaT, SemTxveviTi ar unda iyos, radgan amosavali maTTvis aris шу (II piri) da уьш (III pi- ri), orive ki Seicavs erTsa da imave Tanxmovans. martivi ukuqceviTi nacvalsaxelebi ibrunvian Semdeg- nairad: mxolobiTi ricxvi: sax. со хьо ша (шā) naT. сайн хьайн шен (шиен) mic. сайна хьайна шена erg. айса айхьа ша Tan. сайца хьайца шеца ganm. сайх хьайх шех Sed. сайл хьайл шел mim. I. сайга хьайга шега mravlobiTi ricxvi: sax. ваьш тхаьш шаьш naT. вешан тхешан шайн mic. ваьшна тхаьшна шайна erg. ваьш тхаьш шаьш Tan. ваьшца тхаьшца шайца ganm. вайх//ваьшха тхайх//тхаьшха шайх Sed. вайл тхайл шайл mim. I. ваьшка тхаьшка шайга 114 mx. ricxvis martivi formebi, rogorc magaliTebidan Cans, orfuZiani brunebis principiT ibrunvian (saxelobi- Tisa da irib brunvaTa fuZeebi). meore sabrunebeli fuZee- bia: сай, хьай, ше (шие) rogorc I da II piris nacvalsaxelebSi, ise ergativis formebi aqac calke dganan. III piris forma ar ganasxava- vebs saxelobiTsa da ergativs _ orivegan gvaqvs ша. orfuZiani brunebis principiT ibrunvian ukuqceviTi nacvalsaxelebis martivi formebi mr. ricxvSic (meore sa- brunebeli fuZeebia: ваьш (< ваьшан < вашин), тхаьш, шаьш. es fuZeebi naT. brunvisaa. mr. ricxvSic II da III piris ukuqceviTi nacvalsaxelebi garCeuli ar aris. ar aris ga- rCeuli samive formis (ваьш, тхаьш, шаьш) saxelobiTi da ergativi. ukuqceviTobis ufro gaZlierebis mizniT martiv for- mebs SeiZleba win daerTos saTanado piris nacvalsaxele- bi. ase, mag.: mx. r. mr. r. I. со-со (суо-суō) вай-ваьш, тхо-тхаьш II. хьо-хьо (хьуо-хьуō) шу-шаьш III. и//иза-ша (шā) уьш-шаьш am formaTa qarTuli Sesatyvisebi iqneba Semdegi: me TviTon, Sen TviTon da a. S. martiv formebTan SedarebiT CamoTvlil formebs Se- iZleba ewodos rTuli ukuqceviTi nacvalsaxelebi. moviyvanoT rTuli ukuqceviTi nacvalsaxelebis bru- nebis paradigmebic. am jgufis nacvalsaxelTa bruneba igivea, rac cal-calke piris nacvalsaxelisa da martivi ukuqceviTi nacvalsaxelisa. Sdr.: mx. r. sax. со-со (суо-суō) хьо-хьо (хьуо-хьуō) и-ша (шā) naT. сан-сайн хьан-хьайн цуьнан-шен mic. суна-сайна хьуна-хьайна цунна-шена erg. аса-айса ахьа-айхьа цо-ше Tan. соьца-сайца хьоьца-хьайца цуьнца-шеца ganm. сох-сайх хьох-хьайх цунах-шех
115 Sed. сол-сайл хьол-хьайл цул-шел mim. I. соьга-сайга хьоьга-хьайга цуьнга-шега mr. r. sax. вай-ваьш//тхо-тхаьш naT. вайн-вешан//тхан-тхешан mic. вайна-ваьшна//тхуна-тхаьшна erg вай-ваьш//оха-тхаьш Tan. вайца-ваьшца//тхоьца-тхаьшца ganm. вайх-ваьшха//тхох-тхайх Sed. вайл-ваьшла//тхол-тхайл mim.I. вайна-ваьшка//тхоьга-тхаьшка sax.... шу-шаьш уьш-шаьш naT. шун-шайн церан-шайн mic. шуна-шайна царна-шайна erg. аша-шаьш цара-шаьш Tan. шуьца-шайца цаьрца-шайца ganm. шух-шайх царах-шайх Sed. шул-шайл царал-шайл mim.I. шуьга-шайга цаьрга-шайга 116 zmnazmnazmnazmna ininininfifififininininititititivivivivi dadadada masmasmasmasdadadadariririri dro-kiloTa formebiT CeCnuri enis zmna mdidari da mravalferovania. dro-kiloTa formebis Seswavlisas, pir- vel rigSi, saWiroa zmnis amosavali formis, e. w. sawyisi formis, dadgena. unda gairkves, romelia zmnis martivi, yvelaze zogadi, ganusazRvreli forma. aseT formad in- finitivi iTvleba. infinitivi naxur enebSi, maT Soris CeC- nurSic, zmnis zogad, ganusazRvrel formas warmoadgens. igi neitraluria droisa da kilos kategoriebis Tval- sazrisiT, e. i. ar miuTiTebs zmniT gamoxatuli moqmedebis arc droze da arc kiloze. infinitivis ZiriTadi fun- qcia, rogorc es specialuri literaturidanaa cnobili, moqmedebis miznis gamoxatvaa. maSasadame, infitivi imave mimarTebaSia sxva zmnur formebTan, rogorc saxelisa- Tvis saxelobiTi brunvis forma danarCeni brunvebis for- mebTan. infinitivi moqmedebis process gamoxatavs zogadad, moqmedebis process zogadad gamoxatavs masdaric. infinitivi, masdarTan SedarebiT, axalia. Ggarkveu- lia, magaliTad, Zvel qarTulSi, xunZurSi... infinitivi masdarisagan aris nawarmoebi. magram masdari brunebadi sityvaa, nazmnari saxelia, rasac infinitivze ver vityviT. am da zogi sxva niSnis (dawvrilebiT ix. qvemoT) gaTva- liswinebiT CeCnuri zmnis amosaval formad infinitivia miCneuli. CeCnuri enis yvela zmnas ewarmoeba rogorc infiniti- vi, ise masdari. am mxriv maT Soris gansxvaveba ar SeiniS- neba _ orive iwarmoeba zmnis erTi da imave formisagan. marTalia, masdari moqmedebis process gamoxatavs da zmnis ganusazRvreli Sinaarsic gaaCnia, magram igi Tavisi semantikiT nazmnari formaa _ masdari zmnis leqsikur mniSvnelobas gadmoscems da mTeli rigi gramatikuli niS-
117 nis mixedviT arsebiTi saxelia. kerZod: igi aris bruneba- di sityva, ganekuTvneba arsebiTi saxelis д - д klass (mx. da mr. ricxvebis mixedviT), pasuxobs хIун “ra?” kiTxvaze (rogorc arsebiTi saxeli), winadadebaSi iseTive funqcia aqvs, rac arsebiT saxels. masdarisaTvis amosavali aris zmnuri forma, amdenad igi zmnur sistemaSi ganixileba. aRsaniSnavia, rom naxuri enebis monacemebi ar iZleva imis saSualebas, rom pasuxi gaeces kiTxvas: romelia pirveladi _ masdari Tu infini- tivi. zemoT iTqva, rom infinitivi da masdari iwarmoeba zmnis erTi da imave sayrdeni formisagan. aseT formaze -н sufiqsis darTviT iwarmoeba infinitivi, -р sufiqsis darT- viT ki _ masdari. Sdr., magaliTad: ал-а (<āл-а-н) da ал-а-р Tqma сац-а (< сац-а-н) da сац-а-р gaCereba дит-а (< дит-а-н) da дит-а-р datoveba... SeniSnulia, rom am mxriv gamonakliss warmoadgens д- у “aris” zmna, romelsac ar ewarmoeba arc infinitivi da arc masdari. infinitivis formanti bolokidur poziciaSi sustde- ba da wina xmovans anazalebs. CeCnuri orTografiuli normebis mixedviT infinitivis formanti iwereba mxolod erTmarcvlian zmnebSi, rogoricaa, magaliTad: дан keTeba, qmna дан (дāн) dakargva тан (тāн) Serigeba лен (лн) laparaki (laparakobs)... 118 magram: саца gaCereba, тоха (туōха) dartyma, аха (āха) xvna, лачкъа (лачIкъа) damalva... aRsaniSnavia, rom CeCnurSi sagrZnobia xmovnis naza- lobis moSlis tendencia. nazalobis moSlis SemTxvevaSi bolokidur poziciaSi aRmoCenili xmovanic ar warmoiT- qmis (magram iwereba). infinituri forma, sadac aRniSnuli ar aris infini- tivis niSani (ormarcvliani martivi zmnuri fuZeebi), sa- vsebiT emTxveva brZanebiTi kilos formas (сац-а gaCerdi!, мал-а dalie!, ал-а Tqvi!..). Nn. iakovlevs swored brZanebiTi kilos forma miaCnda infinitivis sawarmoebel fuZed (brZanebiTi kilos forma + infinitivis -н sufiqsi). es mo- sazreba samarTlianad iqna uaryofili, radgan kilo zmnis erT-erT kategorias warmoadgens. aRsaniSnavia, rom infinitivisa da masdaris mawarmoebel formantebad speci- alur literaturaSi gamoyofen -ан-s da -ар-s. daRestnur (an sxva mTis kavkasiur) enaTa monacemebis gaTvaliswine- biT CeCnursa da, zogadad, naxur enebSi infinitivisa da masdaris niSnebad gamosayofia -н da -р formantebi. dasad- genia am formantTa wina xmovnis funqcia. faqtia, rom igi fuZis kuTvnilebas ar warmoadgens _ infinitivisagan dro-kiloTa formebis warmoebisas fuZis Semdeg xmovani ar dasturdeba. Aar aris gamoricxuli, rom igi Tanxmo- vanTa gamyari (an: maerTebeli, savrcobi) iyos. sxva fun- qcia am xmovans ar uCans. CeCnurSi, maSasadame, infinitivis an masdaris zogadi sqematuri saxe aseTi iqneba: zmnuri fuZe + TanxmovanTgam- yari xmovani + infinitivis an masdaris -н an -р forman- tebi. TanxmovanTgamyari xmovnebia -а- (ix. zemoT), -о- (-уō-), an -е- (-йэ). -о- dasturdeba gardauvalTagan nawarmoeb gardama- val zmnebSi. igi unda momdinareobdes дан “keTeba, qmna”
119 zmnisagan. -о- formantian zmnebSi д-ан zmna aRdgeba droTa formebis warmoebisas. Sdr.: inf. мал-о (< мал-а-д-ан) dalevineba awmyo: мал-а-д-о n. uaxlesi: мал-ий (мала-и< мал-а-д-и) -е xmovani Tavs iCens ramdenime erTmarcvlian zmnaSi, rogoricaa: тен damSvideba, dawynareba лен laparaki Iен darCena, yofna хьен zela, Telva... am zmnaTa wova-TuSurTan Sedareba gviCvenebs, rom aR- niSnuli formebi CeCnurSi istoriulad TanxmovanfuZiani yofila. Sdr., wova-TuSuri: тив-ан лав-ан||лев-ан д-Iиъ-ан (> klasis niSnis CavardniT Iиъ-ан > Iи-ан > Iиэн > Iен; klasis niSani, Tanxmovnis win klasis niSani CeCnurSi gamoricxulia). хьев-ан amave struqturisaa зен dakvirveba, Zieba. Sdr., qarT. “Zieba” maSasadame, TanxmovanTgamyari -а- infinitivsa da mas- darSi ar aris is -а- xmovani, romelic brZanebiTis erT- erT formas awarmoebs da formants warmoadgens. 120 zmnuzmnuzmnuzmnuri furi furi furi fuZeZeZeZeeeeebis fobis fobis fobis fonenenenemumumumuri struqri struqri struqri struqtutututurararara I. martivi klasniSniani zmnuri fuZeebis fonemuri struqtura agebulebis mixedviT zmna SeiZleba iyos martivi an Sedgenili, rTuli. martivia zmna, romelic erTi fuZiT aris warmodgenili, rTuli ki or an met fuZes Seicavs. Mmartiv zmnaTa erTi nawili icvleba gramatikuli ricxvis mixedviT. aseve zmnaTa erTi nawili fuZiseuli xmovnebis cvliT gamoxatavs aspeqts (sxva saSualebebTan erTad), nawils axasiaTebs orfuZiani uRlebis principi an infiqsad aqvs subieqtis mr. ricxvis gamomxatveli forman- ti da sxva. miuxedavad amisa, zmna rom martivad CaiTva- los, igi unda Sedgebodes mxolod erTi fuZisagan. er- TfuZian zmnebSi warmodgenil SesaZlo morfemebs an aseve SesaZlo fuZiseuli xmovnebis cvlas mniSvneloba ara aqvs, zmnuri fuZe mainc martivi iqneba (pirobiTad). zmna fuZis gareSe ar arsebobs (Tumca gamonaklise- bic dasturdeba). fuZes ukavSirdeba zmnis leqsikuri mniSvneloba. naxuri enebisaTvis damaxasiaTebeli gramatikuli klasebis gamo martivi zmnuri fuZeebi CeCnurSi or jgu- fad iyofian: a) klasniSniani martivi zmnuri fuZeebi; b) uklasniSno martivi zmnuri fuZeebi; orive saxis fuZe, rogorc wesi, Tanxmovanze bolov- deba, romelsac savrcobi xmovani mosdevs. am movlenis gamo zog mkvlevars martivi zmnuri fuZe ormarcvlianad miaCnia. qvemoT davinaxavT, rom zmnis II marcvlis xmovani fuZiseuli ar aris. Ggamonakliss qmnian e. w. xmovanfuZia- ni zmnebi. aseTi fuZeebi istoriulad TanxmovanfuZianebi- sagan momdinareoben (ix. xmovanfuZiani zmnebi). klasniSniani zmnuri fuZeebi, romelTa raodenoba ass ar aRemateba, SeiZleba davajgufoT Semdegi modelebis saxiT:
121 I. (-)VC II. (-)VCC III. (-)VCCC maSasadame, klasniSnian martiv zmnur fuZeTa zogadi modeli Semdegi saxisa iqneba: K+V+C am modelSi K aris cvalebadi gramatikuli klasis niSani, V aris martivi xmovani an difTongi, C _ Tanxmova- ni (cali Tanxmovani, intensiuri Tanxmovani an Tanxmovan- Ta kompleqsi). intensiuria igive magari (an ormagi, grZe- li) Tanxmovani. TiToeuli jgufi SeiZleba qvejgufebadac daiyos, magaliTad, xmovanTa sigrZis mixedviT. xmovani (an difTongi) SeiZleba iyos sada an grZeli. zmnur fuZeTa aseTi dajgufebiT irkveva, rom grZeli xmovnisa da aseve grZeli diTfongis momdevnod fuZeSi erTze meti Tanxmovani, rogorc wesi, gamoricxulia. moviyvanoT saTanado magaliTebi: I. (-)VC д-ад-а gaqceva (sub. Mmx-Si) д-ах-а wasvla д-ахь-а waReba…... д-атт-а cxoba д-аккх-а (д-акхкха) warTmeva д-иж-а dawola д-ил-а dabana, garecxva д-ит-а datoveba... д-илл-а dadeba д-итт-а garecxva... д-уз-а avseba д-укъ-а daketva... д-ах-а (дāха) cxovreba д-ал-а (дāла) damTavreba 122 д-аж-а (дāжа) Zova д-ех-а (дха) Txovna д-еш-а (дша) swavla д-ез-а (дза) siyvaruli, ndoma, wadili д-екъ-а (дкъа) gayofa д-огI-а (дуōгIа) dargva д-ож-а (дуōжа) waqceva, dacema д-ох-а (дуōха) daxeva, dangreva д-ай-а (дайъа) dakargva д-ийц-а Txroba д-ийгI-а rgva... д-уц-а (дӯца) dawvna д-ус-а (дӯса) gaberva... д-овз-а cnoba д-овд-а gaqceva (sub. mr-Si) д-елл-а gaReba д-етт-а wvela д-отт-а (дуотта) dasxma д-осс-а (дуосса) Ca(mo)svla... mocemul magaliTebSi ов (< ав), ай daRmavali difTon- gebia, е (е), о (уō) _ aRmavali. е, о difTongebisaTvis amosa- valia йа, уа variantebi. ов difTongSi в daaxloebiT warmo- iTqmis ise, rogorc ÍÍÍÍ Zvel qarTulSi. igive SeiZleba iT- qvas у–s Sesaxebac о (уо) difTongSi. II. (-)VCC д-аст-а gaxsna д-ахк-а dalageba (ob. mr-Si) д-арж-а gaSla, amRvreva д-уст-а gazomva д-ехк-а Sekvra
123 д-елх-а tirili д-ест-а gasiveba д-охк-а gayidva, Cayra... III. (-)VCCC д-арст-а gasuqeba es modeli erTaderTi magaliTiT aris warmodgenili. savaraudoa, rom am fuZeSi sonori -р- gviandelia, Sdr. д- ест-а gasiveba. maSasadame, samTanxmovniani zmnuri fuZeebi CeCnuri enisaTvis damaxasiaTebeli ar aris. aRsaniSnavia, rom saanalizo masalaSi ar Cans yru mkveTri Tanxmovnebi, e. w. abruptivebi. erTaderTi fuZe, sadac тI bgera dasturdeba (д-атI-а “gaskdoma”), eqspresiu- lobis STabeWdilebas tovebs. klasis niSani, romelic zmnur fuZeSi prefiqss warmoadgens, arsebiTi saxelis markers warmoadgens. mar- keris mixedviT dgindeba arsebiTi saxelis kuTvnileba gramatikuli klasisadmi. klasniSnian zmnebs cvalebadi markeris gamo specifikuri struqtura aqvT, riTac isini gansxvavdebian uklasniSno zmnebisagan. II.Mmartivi uklasniSno zmnuri fuZeebis fonemuri struqtura uklasniSno zmnuri fuZec, rogorc klasniSniani, Tanxmovanze bolovdeba. garkveulia, rom mcirericxovani xmovanfuZiani zmnebic TanxmovanfuZianebisagan momdinare- oben. martivi uklasniSno zmnuri fuZeebi erTmarcvliania, fuZes mosdevs e. w. savrcobi xmovani. martivi uklasniSno zmnuri fuZeebi CeCnurSi SeiZle- ba Semdegi modelebis saxiT warmovadginoT: 1. VC VCC 2. CVC CVCC 124 CVCCC 3. CCVC maSasadame, mocemul modelTa zogadi saxe aseTi iq- neba: VC CVC VC struqturis zmnuri fuZeebi CeCnurSi cotaa. ro- gorc Cans, zog maTgans gramatikuli klasis niSani dakar- guli aqvs, ris Sedegadac klasniSniani forma uklasniSno gaxda. Sdr., CeCnuri угI-а “ymuili” da wova-TuSuri д-угI-ан “yvirili, bRavili”. am TvalsazrisiT zmnuri fuZeebis Se- swavla naxur enebSi saintereso Cans. uklasniSno zmnur fuZeebSic moqmedebs wesi: grZeli xmovnis Semdeg CeCnurSi erTze meti Tanxmovani akrZalu- lia. moviyvanoT saTanado magaliTebi: VC ахь-а fqva ид-а sirbili угI-а ymuili ал-а (āла) Tqma ийз-а awona (mravalgz. asp.) эц-а (йэɸца) aReba, yidva оз-а (уōза) awona (erTgz. asp.) эккх-а (йэкхкха) gaskdoma... VCC алх-а CeCva ахк-а barva охк-а (уохка) dakideba (kidebs) (ob. mr.)... 1. CVC martiv uklasniSno zmnaTa udidesi nawili am saxeo- baSi iyris Tavs:
125 лакъ-а daSreta (erTgz. asp.) лекъ-а Sreta (mravalgz. asp.) сац-а gaCereba (erTgz. asp.) сец-а gaCereba (mravalgz. asp.) лакх-а dakvra (erTgz. asp.) лекх-а dakvra (mravalgz. asp.) мал-а daleva (erTgz. asp.) мийл-а sma (mravalgz. asp.) лийч-а banaoba худ-а (хӯда) Sewova тус-а (тӯса) gamokverva, gamopirva тол-а (туōла) gamarjveba гайт-а Cveneba къовл-а (къоул-а) daketva къийл-а daketva (mravalgz. asp.) ловз-а (лоуза) TamaSi кхолл-а (кхуолла) daxurva кхосс-а (кхуосса) srola хотт-а (хуотта) gadabma... 2. CVCC карч-а dagoreba (erTgz. asp.) керч-а goraoba (mravalgz. asp.) ласт-а Serxeva (erTgz. asp.) лест-а rxeva (mravalgz. asp.) кхехк-а duRili гIорт-а (гIуорта) swrafva, miswrafeba... 3. CVCCC кхарст-а xetiali (erTgz. asp.) кхерст-а xetiali (mravalgz. asp.) es modeli erTi fuZiTaa warmodgenili. savaraudoa, rom -р- aqac CanarTi bgera iyos. Sdr. dialeqturi кхаст-а, кхест-а. 126 1. CCVC тхьовс-а (тхьоуса) daZineba am fuZeSic -хь- bgera ganviTarebuli Cans. Sdr., sa- lit. enis татта “biZgeba, gaCoCeba” da тхьатт-а (axiuri dia- leqti). modeli mxolod am erTi fuZiTaa warmodgenili. CamoTvlil modelebSi moxmobilia mxolod -а- sa- vrcobiani fuZeebi. -о- (-уō) formantiT nawarmoebi zmnuri fuZeebis struqtura ar gansxvavdeba -а- savrcobianebisa- gan. CVC struqturis zmnur fuZeebSi arc anlautSi, arc auslautSi ar dasturdeba mkveTri Tanxmovnebi. ramdenime zmna, sadac anlautSi цI, чI Tanxmovnebi gvaqvs, eqspresiu- lobas gamoxataven. II. martivi xmovanfuZiani zmnebis fonemuri struqtura xmovanfuZiani zmnebi CeCnurSi mcirericxovania. struqturis mixedviT xmovanfuZianebi erTmarcvlianebia. fuZis momdevno xmovani an Serwymulia fuZiseul xmovan- Tan, an dakargulia. xmovanfuZian zmnebSi infinitivis ma- warmoebeli -н formanti, marTalia, dasustebulia, magram iwereba. gamoiyofa sami modeli. esenia: 1. V 2. (-)V 3. CV pirobiTi niSnebi aqac igivea, rac TanxmovanfuZianeb- Si. calke dgas дан “qmna, keTeba” zmna, romelic ase daiS- leba: д- _ -а-н, sadac д- cvalebadi gramatikuli klasis ni- Sania, -а- savrcobia, -н aris infinitivis mawarmoebeli. дан zmnis fuZis modeli aseTi iqneba: (-)ø; ø simbolo fuZis uqonlobaze miuTiTebs. fuZis dakargvis SemTxvevebi qarTuli enisaTvisac ar aris ucxo. Sdr., mimReoburi formebi mo-s-ul-i, wa-s-ul-i.., sadac zmnuri -val- fuZe ar Semonaxula.
127 fuZe ar Cans д-у “aris” zmnur formaSic. am zmnas ara aqvs arc infinitivi da arc masdari (ix. defeqturi zmne- bi). moviyvanoT magaliTebi. 1. V эн (йэɸ-н) Sereva, Serwyma am fuZis Sesatyvisi wova-TuSurSi aris эг-а-н . rogorc Cans, CeCnurSi г bgera daikarga, ris sakompensaciodac fu- Ziseuli xmovani dagrZelda. sxvagvarad: эг-а-н > э-а-н > э-э-н > эɸн. maSasadame, CeCnurSi эɸ momdinareobs эг-isagan, e. i. aR- niSnuli zmna istoriulad TanxmovanfuZiani yofila. 2. (-)V . д-ан (дāн) mosvla д-ан (дāн) motana д-ан (дāн) dakargva, Caqroba д-ан (дāн) danaxva oTxive forma sxvadasxva warmoSobisaa. fuZiseuli grZeli xmovnis meoreuloba yvela SemTxvevaSi eWvs ar iw- vevs. igi miRebulia fuZiseuli а da savrcobiseuli а xmov- nebis Serwymis Sedegad. dakargulia fuZeTa auslautiseu- li Tanxmovnebi, romelTa aRdgenis saSualebas wova-TuSu- ri ena iZleva. Sdr.: CeCnuri wova-TuSuri дан (дāн) mosvla дагI-а-н (usr. asp.) дан (дāн) motana дахь-а-н дан (дāн) dakargva, Caqroba дав-а-н дан (дāн) danaxva даг-а-н maSasadame, am fuZeebSi Cavardnilia гI, хь, в, г bgerebi. “mosvla” дан, “motana” дан formebi erTmaneTisagan klasis niSanTa funqciebiTac gansxvavdebian. kerZod, “mosvlis” mniSvnelobiT дан zmna gardauvalia da klasis niSani su- 128 bieqtis klass gamoxatavs, igive forma ”motanis” mniSvne- lobiT gardamavalia da klasis niSani gamoxatavs obieq- tis klass. garda amisa, dakarguli Tanxmovnebis aRdgenis saSua- lebas TviT CeCnuri enis masalac iZleva awmyosa da mis- gan nawarmoeb formebSi. Sdr.: дан mosvla: awmyo: догIу (дōгIу < дāгIу) дан motana: awmyo: дахьа дан dakargva: awmyo: дов (< доу < дау) zmnaSi дан (дāн) “danaxva”, romelic даг-а-н - isagan mo- mdinareobs, CeCnurSi Cavardnili Cans да- segmenti, xolo - ган (-г-а-н) damoukidebel fuZed gaformda. aRniSnuli zmnis awmyos formac swored misgan Cans nawarmoebi. Sdr.: го (га-у > гуа > гуо > го). maSasadame, fuZeSi aRdgeba is Tanxmovani, romelic CeCnurSive iyo savaraudo, wova-TuSuris Sesaba- misi forma ki adasturebs am varauds. (-)V struqturisaa, agreTve, Semdegi fuZeebic: ден (дн) mokvla, dakvla ден (дн) daTesva am fuZeebSi е (йэɸ) difTongi meoreulia. Sdr., wova- TuSuri: дIев-ан mokvla (sr. asp.), д-ав-ан xocva (usr. asp); дIеван -Si I ganviTarebulia; д-ив-ан Tesva. orive fuZe wova- TuSurSi bolovdeba в Tanxmovanze, romelic CeCnurSi Ca- vardnilia. III. CV 1. ган danaxva, Iан mSvidad, uZravad yofna 2. тан (тāн) Serigeba, лан (лāн) moTmena, ndoma, survi- li, хьан (хьāн) daZvra 3. тен (тн) damSvideba, лен (лн) laparaki, Iен (Iн) yofna, darCena, хьен (хьн) zela, Telva, зен (зн) dakvirveba, Zieba ganvixiloT CamoTvlil zmnaTa struqtura. zemoT iTqva, rom ган < дага-sagan.
129 Iан ase unda daiSalos: I-а-н. STabeWdileba iqmneba, rom fuZe cal Tanxmovans warmoadgens, romlis momdevno а savrcobia. тан fuZeSi dakarguli Cans г, Sdr., wova-TuSuri таг-ан (sr. asp.) imave mniSvnelobiT. хьан-s wova-TuSurSi Seesa- tyviseba хьаб-ан (sr. asp.), CeCnurSi Cavardnilia Tanxmovani б. SevadaroT aseve wova-TuSuri лав-ан “moTmena” da CeCnuri лан, sadac CeCnurSi Cavardnilia в bgera. sainteresoa, rom baris kiloSi dasturdeba ла-а (<лаъ-а) formac, лан-s mivi- RebdiT ъ-s Cavardnis SemTxvevaSic. CV struqturis danarCen zmnebSic е difTongi meore- ulia, Sdr. : CeCnuri wova-TuSuri те-н тив-ан ле-н лав-ан //лев-ан хье-н хьев-ан Iен (Iн) д-Iиъ-ан зен (зн) nasesxebi Cans (Sdr., qarTuli “Zieba”), -н infi- nitivis formantia, saZiebelia sesxebis wyaro. yvela xmovanfuZiani zmna erTmarcvliania. aRmoCnda, rom erTmarcvliani zmnuri fuZeebi fuZenaxur enaSi Tan- xmovanfuZiani yofila. CeCnurSi fuZis auslautiseuli Tanxmovnis Cavardnis Sedegad daxuruli marcvali gaix- sna. daskvna: yvela xmovanfuZiani zmna CeCnurSi meoreu- lia. rTurTurTurTuli zmneli zmneli zmneli zmnebibibibi rTulia zmna, romelic ori an orze meti fuZisagan Sedgeba. fuZeTa SeerTeba Txzvas warmoadgens, e. i. gvaqvs Txzuli, Sedgenili zmnebi (kompozitebi). rTul zmnebSi zmnuri komponenti bolo adgilzea. orfuZianebSi pirveli fuZe damoukidebeli mniSvnelobis mqone romelime sityvaa (saxeli, zmna, zmnisarTi). am gare- moebis gamo Sedgenil zmnaTa klasifikacia pirveli kom- ponentis mixedviT ufro gamarTlebuli Cans. cnobilia, rom Sedgenili sityva (kompoziti) erT cnebas gamoxatavs, riTac igi gansxvavdeba sintagmisagan. 130 zmnuri kompozitis semantikac ar udris masSi Semavali komponentebis jams. Mmag., сатоха (са “suli” + тоха “dartyma”) “moTmena”... aRsaniSnavia, rom Sedgenil zmnaTa komponentebs So- ris kavSiri myari ar aris, igi SeiZleba daiSalos, maga- liTad, maTgan uaryofiTi formebis warmoebisas. Sdr.: са ма тоха “nu moiTmen!” шадаккха “gancalkeveba” (шā “TviTon, marto, calke” + д-аккха “gayvana, warTmeva”) da misT. struqturis mixedviT Sedgenili zmnebi Semdegi saxis jgufebad iyofian: 1. arsebiTi saxeli + zmna am modelSi ars. saxeli ama Tu im brunvis formiTaa warmodgenili. zmna gardauvalicaa da gardamavalic: догдаккха moyirWeba (дог guli + д-аккха warTmeva ); сахьийза wuxili, mowyena ( са suli + хьийза triali ); катоха wagleja (ка xeli + тоха dartyma ). ка xelis mniSvnelobiT kompozitebSia SemorCenili; когадаха fexis adgma (ког fexi + д-аха wasvla )... CamoTvlil magaliTebSi дог, са, ка saxelebi sax. brun- vaSia, кога _ lokatiur brunvaSi (sax. brunva _ ког). 2. viTarebiTi zedsarTavi saxeli + zmna кIайдан gaTeTreba (кIайн TeTri + д-ан qmna, keTeba ); кIайдала gaTeTreba (кIайн TeTri + д-ала gaxdoma ); марздан datkboba (мерза tkbili + д-ан qmna, keTeba ); марздала datkboba (мерза tkbili + д-ала gaxdoma ) da misT. analogiur magaliTebSi дан awarmoebs gardamaval, дала ki _ gardauval zmnebs. am rigis magaliTebs ganekuTvneba, agreTve: хазахета ga- xareba (хаза lamazi + хта miCneva ), вонхета daRoneba (вон cudi + хта miCneva ), халахета daRoneba, damwuxreba (хала Zneli + хта miCneva )... 3. ricxviTi saxeli + zmna zmnasTan Serwymuli ricxviTi saxeli warmoadgens erT-erTi lokatiuri brunvis gaqvavebul formas. igi Se-
131 iZleba ganvixiloT zmnisarTadac (zog SemTxvevaSi). maga- liTad: ахдала ganaxevreba (ах naxevari + д-āла gaxdoma. Tar- gmani pirobiTia); ахдакхха orad gayofa, ganaxevreba (ах naxevari + д- аккха warTmeva ); пхеарадала xuTi wlis gaxdoma (пхиъ xuTi, пхеара xuTi- sa + д-āла gaxdoma )... 4. nacvalsaxeli + zmna шаваккха gancalkeveba (шā TviTon, calke + в-аккха gayvana ); шенавакхха gayra (шна TavisTvis + в-аккха gayvana ); шенавала calke gasvla, gayra (шна TavisTvis + вāла gasvla )... mesame da meoTxe tipis modelebi CeCnurSi produqti- uli ar aris. 5. zmna + zmna aRniSnul modelSi II komponentad gamoyenebulia oriode zmna (д-ан qmna, keTeba, д-ала gaxdoma ). I komponen- tad gamoyenebul zmnebSi SezRudvebi ar Cans. magaliTad: саца gaCereba _ сацадан//сацо gaCereba (aCerebs); гIатта adgoma _ гIаттадан//гIатто ayeneba ; лела siaruli _ леладан //лело (ллуō) tareba (ata- rebs)... д-ан qmna, keTeba zmniT nawarmoebi formebi Tanamed- rove CeCnurSi icvlebian Semdegnairad: сацадан > сацо (сацуō), гIаттадан > гIатто (гIаттуō) da a. S. salit. enaSi upiratesoba -о (-уō) formants eniWeba. aR- niSnuli formanti, rogorc ukve iTqva, gardauvali zmne- bisagan gardamavlebs awarmoebs. д-ала “gaxdoma”, мага “SeZleba” zmnebi II komponentad (zmna+zmnaSi) potencialisebs awarmoeben (ix. potenciali- sis kategoria). garda amisa, Sedgenil zmnaTa I nawilad SeiZleba iyos absolutivic. magaliTad: 132 кхочушдан “aRsruleba” (кхōчуш absolutivi, кхāча mi- svla, miRweva + д-ан keTeba); кхочушхила dasruleba, dakma- yofileba (кхōчуш + хила yofna)... amave jgufSia gansaxilveli, agreTve, formebi, rogo- ricaa: ваха-ван (ваха-вāн) wasvla-mosvla, даа-мала Wama-sma, олу(ш)-олуш zedmiwevniT: “ambobs-ra, ambobs-ra” da misT. 6. zmnisarTi + zmna aseTi struqturis kompozitebic mcirericxovania. ad- gilis zmnisarTis funqciiT upiratesad gamoyenebulia arsebiTi saxeli romelime lokatiur brunvaSi. magali- Tad: дагахьдалла gulSi qona (дог guli > дагахь adgilobiTi brunvis forma + д-алла qona); дагалаца gaxseneba (дог guli > дага mimarT. Bbrunvis forma + лāца daWera) da misT. 7. nasesxebi zmna + zmna am modelis I komponenti nasesxebi zmnaa, meore ki _ sakuTriv CeCnuri. magaliTad: пропагандировать дан propagandireba анексировать дан aneqsireba анестезировать дан anesTezireba... am rigis magaliTebSi rusulidan Sesuli formebi Tanamedrove CeCnurSi icvleba Semdegnairad: пропаганда ян анекси ян анестези ян... zmnaSi klasis niSnis Secvla dakavSirebulia nasesxebi saxelebis (пропаганда, анексия, анестезия…) klasTan CeCnurSi. 8. samkomponentiani zmnebi samkomponentiani zmnebi, Cveulebriv, gardauvali zmnebia. III komponentis funqcias asruleben дала SeZleba, дала (дāла) gaxdoma. Sdr.: сапаргIатдала damSvideba (са suli + паргIат mSvidi, Ta- visufali + дāла gaxdoma ); сабIарздала aRSfoTeba, gabrazeba (са suli + бIарзе brma + дала gaxdoma ) da misT. aseTi formebis daSlac
133 xerxdeba ма, ца uaryofiTi nawilakebis CarTviT. ase, maga- liTad: доггIелдала gulyra, gulis SeRoneba _ дог ца гIелдала gulis SeuRonloba ; дог ма гIелдалийта guls nu iRoneb! da misT. 9. ucnobsegmentiani rTuli zmnebi Sedgenil zmnebSi gamoiyofa erTi jgufi, romelTa pirveli komponentis semantika ucnobia. aseTi komponente- bi Tanamedrove CeCnurSi damoukideblad ukve aRar ixmare- ba. ra Tqma unda, istoriulad isini ama Tu im metyvelebis nawils ganekuTvnebodnen. aseTebia, magaliTad: диц: дицдан daviwyeba (gardam.) дицдала daviwyeba (gardauv.) акъ: акъдан gaoceba (gardam.) акъдала gaoceba (gardauv.) Iад: IадIан (mSvidad) yofna (gardauv.) кIам: кIамдан aqaveba (gardam.) кIамдала aqaveba (gardauv.) лагI: лагIдан Seneleba (tempisa) (gardam.) лагIдал Seneleba (gardauv.) карц: карцдан dalewva (gardam.) карцдала dalewva (gardauv.) геч: гечдан patieba (gardam.)... ucnobsegmentiani formebis sagangebo Seswavla mniS- vnelovania enis ganviTarebis istoriisaTvis, enaTa Soris kontaqtebis dasadgenad (sesxebis SemTxvevaSi). zmniszmniszmniszmniswinwinwinwinTa sisTa sisTa sisTa sistetetetemamamama zmniswinis funqcia aris moqmedebis mimarTulebisa da adgilis gamoxatva sivrceSi. zmniswinebi CeCnurSi sa- xeluri an zmnisarTuli warmoSobisaa. gazmniswinebiT sa- xelebma da zmnisarTebma dakarges leqsikuri mniSvneloba da, ra Tqma unda, winadadebis wevrobis unaric. zmniswinTa funqciebis dasadgenad SevadaroT iseTi formebi, rogoricaa: кхосса srola, gadagdeba 134 дIакхосса gasrola (aqedan iqiT) схьакхосса gamosrola (iqidan aqeT) охьакхосса srola, Cagdeba (zemodan qvemoT) хьалакхосса asrola (qvemodan zemoT) тIекхосса srola, Segdeba (raimeze, raimis zedapirze) чукхосса srola (garedan SigniT) аракхосса ga(mo)srola (Signidan gareT)... naTelia, rom кхосса forma, uzmniswino, neitraluria mimarTulebisadmi, zmniswinianebi ufro met informacias Seicaven, kerZod, akonkreteben moqmedebis mimarTulebas. dasaxelebulTa garda, gamoiyofa sxva zmniswinebic: кIел – qveS чекх – gamWol буха – Zirs, fskerze ирх – a-, amo- ира – a-, aR- лаха – qvemoT лакха – zemoT хьалха – win тIаьхьа – ukan тIех – gada-, gadmo-... struqturis TvalsazrisiT, gvaqvs rTuli zmniswine- bic, rogoricaa: тIекIел – ze-qve-, дIа-схьа – mimo- чу-ара – amo-, gada- хьала-охьа – zemoT-qvemoT... rTuli zmniswinebiT miiRweva ufro meti konkretiza- cia moqmedebis mimarTulebisa da adgilis niuansebis ga- TvaliswinebiTac: дIачукхосса mi-Se-srola схьачукхосса mo-Se-srola дIакIелкхосса mi-qveS-srola схьакIелкхосса mo-qveS-srola da misT. martiv zmniswinTagan -ра formantis darTviT iwarmoe- ba axali zmniswinebi. aRniSnuli formanti gamosvliTi brunvis niSania saxelebSi. Sdr.: тIера zemodan (raimis zedapiridan) хьалара zemodan
135 кIелара qvemodan арара garedan чуьра Signidan... movitanoT saTanado magaliTebi. даккха “amoReba, war- Tmeva” zmnisagan iwarmoeba: тIерадакхха gadaxda (mag., valisa) кIеларадакхха gadarCena чуьрадакхха amoZroba... zog SemTxvevaSi zmniswinis zmnaze darTva iwvevs zmnis Sinaarsis Secvlas. Sdr.: тоха (туōха) dartyma – тIехтоха dayvedreba таIо (таIуō) tkepna – дIатаIо SeCurTva... aRsaniSnavia, rom CeCnurSi zmniswini ar aris zmnas- Tan Sezrdili: maT Soris SeiZleba sityvebisa da nawila- kebis CarTva. garda amisa, zmniswini SeiZleba zmnas mo- sdevdes kidec. magaliTad: дIаваха wavida – дIа ца ваха ar wavida ваха дIа wavida ваха цуьнца дIа wavida imasTan (erTad)... zemoT iTqva, rom zmniswinebi mWidro kavSirSi arian TandebulebTan. miuxedavad amisa, zmniswinTa erT jgufs ara aqvs Tandebulis funqcia. aseTia, magaliTad, zmniswi- nebi: схьа-, дIа-, охьа-, хьала-, ирх-, тIех-, чекх-, юха-... zogi Tandebuli (-хула -дуьхьа, -хьокъехь...), Tavis mxriv, zmniswinis funqciiT ar ixmareba. Tandebulisa da zmniswinis funqciebis mqonea: чу, ара (āра), тIе, кIел, хьалха, тIехьа, юкъе... da maTgan nawarmoebi for- mebi: чуьра, арара, тIера, кIелара... sivrcobrivi urTierTobebis gamomxatveli zmniswine- bi SeiZleba or jgufad daiyos: 1. mimarTulebis zmniswinebi (miuTiTeben mxolod mi- marTulebaze); 2. lokatiuri zmniswinebi (miuTiTeben rogorc mimar- Tulebaze, ise adgilze); saiqeTo mimarTulebas gamoxatavs дIа- zmniswini, saa- qeTos ki _ схьа-: дIалалла gagdeba дIадилла gadadeba, Senaxva 136 дIатаса gadagdeba дIадала micema... схьалалла gamogdeba схьадилла gadmodeba схьатаса gadmogdeba схьадала mocema... дIа- da схьа- erTadac gvxvdeba: дIасхьа (//дIаса) “mimo”-s mniSvnelobiT. sapirispiro mimarTulebebs gamoxataven, ag- reTve: тIе-кIел хьала-охьа... zmniswinTa didi nawili moqmedebis mimarTulebis analogiur diferencirebas ar axdens _ ar Cans moubris adgilsamyofeli: хьалакхосса asrola ирахIотто (ирахIуоттуō) ayeneba охьадала (уохьадāла) Ca(mo)svla охьадожа (уохьадуōжа) Ca(mo)vardna da sxv. lokatiuri zmniswinebi martiv zmniswinTa kombinaci- ur variantebs warmoadgenen. aseTi zmniswinebi ormag mi- marTulebas gamoxataven. garda amisa, дIа- da схьа- zmniswi- nebTan sxva zmniswinTa kombinaciuri variantebi damatebiT moubris adgilsamyofelsac akonkreteben. lokatiuri zmniswinebi xasiaTdebian, rogorc ukve iTqva, informaciu- lobis meti xarisxiT. magaliTad: дIачудига mi-Se-yvana дIакIелдига mi-qveS-yvana дIаарадига mi-ga-yvana схьачудало mo-Se-yvana (Semoyvana) схьакIелдало mo-qveS-yvana схьаарадало mo-ga-yvana (gamoyvana) схьатIедало mo-ze-yvana da misT. danarCen zmniswinTa kombinaciebi moubris adgilsam- yofels ar akonkreteben: хьалачулалла ze(moT)-Se-lalva хьалакIеллалла ze(moT)-qveS-lalva...
137 naTelia, rom pirveli zmniswini gamoxatavs mimarTu- lebas, meore azustebs adgils, romliskenac mimarTulia moqmedeba. maSasadame, struqturis mixedviT zmniswini SeiZleba iyos martivi da rTuli. rTul zmniswinebs, martivebTan SedarebiT, informaciis meti xarisxi gaaCniaT. uRuRuRuRlelelelebabababa martiv zmnaTa erTi nawili icvleba gramatikuli klasebis niSanTa mixedviT. daaxloebiT oTxasi martivi zmnidan samasi gramatikuli klasisadmi neitraluria. ase- Ti zmnebi formalurad ar gamoxataven aranair kavSirs subieqtTan an obieqtTan. mcirericxovania im zmnaTa raodenobac, romelTac SeuZliaT subieqtis an obieqtis ricxvis gamoxatva (ix. gramatikuli ricxvis kategoria). zmnaTa aseTi dajgufebis gamo (klasniSniani da uk- lasniSno zmnebi) uRlebac diferencirebulia: klasniSni- an zmnebTan klasovani uRleba gvaqvs, uklasniSnoebTan iseTi saxis cvlilebebi, rogoric klasniSnianebSia, ar xdeba. uRlebis procesi gulisxmobs zmnis cvlas dro-ki- loTa mixedviT. uRlebis procesSi naTlad warmoCndeba zmnaTa cvla gramatikuli klasisa da ricxvis mixedviT. zmnis cvla dro-kiloTa mixedviT uRlebis sistemas qmnis. dro-kiloTa mixedviT CeCnuri zmna sakmaod mdidari da mravalferovania. dro-kiloTa sistema sruli saxiT zmnis TxrobiTi kilos formebSia warmodgenili. amitom droTa sistema, Cveulebriv, TxrobiTi kilos formebis mixedviT ganixi- leba. droTa sistema danarCeni kiloebis mixedviT ganxi- lulia saTanado kiloebis analizis dros. uRlebisas gasaTvaliswinebelia gardamavloba-garda- uvalobis kategoriac, romelic CeCnurSi morfologiur kategorias ar warmoadgens. miuxedavad amisa, klasniSnian zmnebSi kidev SeiZleba laparaki gardamavlobaze, radgan mxolod klasniSnian zmnebSia asaxuli subieqtisa da obi- eqtis gramatikuli klasis niSani: zmna, romelSic gamoxa- tulia subieqtis klasis niSani, gardauvalia, Tu obieq- 138 tis klasis niSania gamoxatuli da am zmnasTan subieqti ergativSi dgas _ gardamavali. uklasniSno zmnebSi ki gardamavloba-gardauvalobis kategoria sintaqsur kategoriaTa ricxvs ganekuTvneba. droTa warmoebis TvalsazrisiT klasniSniani da uk- lasniSno zmnebi erTmaneTisagan ar gansxvavdebian. KKKK klaklaklaklasosososovavavavani uRni uRni uRni uRlelelelebabababa klasovani uRleba orgvaria: klasovani subieqturi da klasovani obieqturi. gardauvali zmna gamoxatavs mxolod subieqtis klass (subieqtur-klasovani uRleba), gardamavali ki _ mxolod obieqtis klass (obieqtur-klasovani uRleba). maSasadme, zmna piris mixedviT ar icvleba. aRsaniSna- via, rom naxur enaTagan pirovani uRleba damaxasiaTebe- lia wova-TuSurisaTvis da CeCnuri enis qisturi dialeq- tisaTvis (orive gavrcelebulia saqarTveloSi, axmetis raionSi). uklasniSno zmna wova-TuSursa da qisturSi ic- vleba pirebis mixedviT, e. i. gvaqvs pirovani uRleba, klasniSnianebisaTvis ki klasovan-pirovani uRlebaa niSan- doblivi. CeCnur saliteraturo enaSi gvaqvs klasovani uRleba TxrobiT kiloSi _ klasniSnian zmnebSi (ix. ag- reTve brZanebiTi kilos warmoeba). gramatikuli klasi oTxia da martiv zmnebSi kla- sis niSnebi prefiqsebs warmoadgenen. rTul, Sedgenil zmnebSi klasis niSani SesaZlebelia infiqsadac iyos, Tu II zmna klasniSniania. qarTulSi, magaliTad, awmyos nakvTi eqvsi formiT aris warmodgenili (sam-sami mxolobiTsa da mravlobiTSi). SevadaroT: uklasniSnoebSi CeCnurSi erTi formaa, pirTa garCeva saTanado nacvalsaxelebis saSua- lebiT xerxdeba. magaliTad: inf. мала daleva, ловза TamaSi awmyo: аса (ахьа, цо, вай//оха, аша, цара) молу me (Sen, is, Cven, Tqven, isini) vsam (svam, svams, vsvamT, svamT, svamen) ; namyo gansazRvruli: аса (ахьа, цо, вай//оха, аша, цара) мелира me (Sen, man, Cven, Tqven, maT) davlie (dalie, dalia, davlieT, dalieT, dalies) ;
139 awmyo: со (хьо, иза, вай//тхо, шу, уьш) ловзу me (Sen, is, Cven, Tqven, isini) vTamaSob (TamaSob, TamaSobs, vTamaSobT, Ta- maSobT, TamaSoben) ; namyo gansazRvruli: со (хьо, иза, вай//тхо, шу, уьш) левзира me (Sen, is, Cven, Tqven, isini) vTamaSob (TamaSob, TamaSobs, vTamaSobT, TamaSobT, TamaSoben); Taviseburebas, qarTulTan SedarebiT, gviCveneben, ag- reTve, klasniSniani zmnebic: TiToeuli pirisaTvis imdeni formaa saWiro, ramdeni gramatikuli klasic aris garCeu- li. zmnaSi aisaxeba im saxelis gramatikuli klasi, rome- lic saxelobiT brunvaSi dgas. subieqtis klasis asaxvis SemTxvevaSi subieqturi uRleba gveqneba, obieqtis klasis asaxvisas _ obieqturi uRleba. subieqturi uRleba nominatiuri konstruqciis zmne- bisTvisaa damaxasiaTebeli. aseTi zmnebi gardauvali, ab- soluturi zmnebia. gardauval zmnasTan saxeli saxelo- biT brunvaSi dgas, zmna marTavs saxels brunvaSi (nomina- tivSi). obieqturi uRlebisaa ergatiuli konstruqciis zmnebi, aseTi zmnebi gardamavalia, relatiuri. ergatiuli konstruqciis zmnasTan subieqti ergativSi dgas _ zmna marTavs saxels ergativSi. gansxvavebul viTarebas gviCve- neben datiuri da lokatiuri konstruqciis zmnebi (ix. gardamavloba). sailustraciod vauRloT “aris” zmna (gardauvali, subieqturi uRlebisa): mx. r. I. со ву (ю [й-у], б-у, д-у) me var II. хьо ву (ю [й-у], б-у, д-у) Sen xar III. иза ву (ю [й-у], б-у, д-у) is aris vin-jgufis saxelebi ra-jgufis saxelebi mr. r. I. вай //тхо д-у Cven varT _ II. шу д-у Tqven xarT _ III. уьш б-у isini arian уьш б-у (ю [й-у], д-у) Sdr., agreTve: mx. r. со (хьо, иза) в-аха me (Sen, is) wavedi (waxvedi, wavida) 140 mr. r. вай//тхо (шу) д-аха Cven (Tqven) wavediT (waxvediT) уьш б-аха isini wavidnen (vin-jgufis saxelebSi) уьш б-аха (яха [й-аха], д-аха) isini wavidnen (ra-jgufis saxelebSi) maSasadame, gansxvavebul viTarebas gviCvenebs mr. ricxvi: mravlobiTi ricxvis I da II pirSi ganzogadebulia gramatikuli klasis niSani д-. ra Tqma unda, I da II piri moubarsa da msmenels gulisxmobs. yvela danarCeni III pirs warmoadgens, sadac saxelTa dayofa xdeba klasis niSanTa mixedviT (в- formanti mr. ricxvSi ar figuri- rebs). ra viTareba gvaqvs gardamavali zmnis uRlebaSi? moviyvanoT saTanado magaliTebi: аса (ахьа, цо, вай//оха, аша, цара) д-усту, д-оькъу me (Sen, is, Cven, Tqven, isini) vzomav..., vyof... gardamaval zmnebSi klasis niSniT obieqtia gamoxa- tuli. amitom pirebs Soris gansxvaveba mr. ricxvSi ara Cans. klasniSnian zmnebSi Teoriulad SeiZleba subieqti an obieqti oTxive klasis mixedviT icvlebodes. magram zmnis Sinaarsidan gamomdinare vin-jgufis saxelebTan Se- iZleba SezRudvebma iCinon Tavi. maSasadame, Tu zmna gramatikuli klasebis mixedviT icvleba, klasovani uRleba gvaqvs. aseTi zmna icvleba, agreTve, droTa mixedviTac. uklasniSno zmna mxolod droTa formebis mixedviT aris cvalebadi. klasovani uR- leba iberiul-kavkasiur enebSi pirovansa da klasovan-pi- rovanze ufro Zvelia (arn. Ciqobava). droTa sistemis ganxilvamde saWiroa gardamavlobis kategorias SevexoT. gardagardagardagardamavmavmavmavlolololobabababa gardamavali da gardauvali zmnebi CeCnurSi morfo- logiurad garCeuli ar aris. gardauvali zmna gardama- vals upirispirdeba leqsikur-semantikurad. garda amisa, cnobilia, gardamaval zmnasTan subieqti dgas ergativSi,
141 gardauvalTan ki _ saxelobiTSi. gardamaval zmnasTan Se- wyobili realuri obieqtic saxelobiT brunvaSi dgas. klasniSnian zmnebSi, rogorc iTqva, klasis niSnis sa- SualebiT gamoxatulia saxeli, romelic saxelobiT brunvaSi dgas, e. i. ara aqvs mniSvneloba, subieqtia igi Tu realuri obieqti (gardamavalia zmna Tu gardauvali): zmnas klasSi marTavs saxeli, romelic saxelobiT brun- vaSi dgas. zmna, romelic mxolod subieqts ukavSirdeba, abso- luturia, subieqtTan erTad Tu realur obieqtTan kav- SirSic aris, relatiuria. yvela absoluturi zmna garda- uvalia, relatiuri SeiZleba iyos rogorc gardamavali (subieqtiT ergativSi), ise _ gardauvali (subieqtiT mice- miT brunvaSi). Aabsoluturi zmnebia, magaliTad: гIатта adgoma д-аха wasvla д-ан (дāн) mosvla лен laparaki саца gaCereba (Cerdeba) лачкъа (лачIкъа) damalva (imaleba) лета Widaoba, Cxubi ловза TamaSi д-ага (дāга) wva (iwvis) д-ада gaqceva д-ажа (дāжа) Zova д-арста gasuqeba д-аха (дāха) cxovreba д-иса darCena д-елха tirili... relatiuri zmnebia, magaliTad: ала (āла) Tqma ара (āра) lewva ата (āта) nayva аха (āха) xvna мала daleva 142 мийла sma кхаба (кхāба) Senaxva кхосса srola ховца gacvla лаха moZebna Iовда gawurva … д-ан (дāн) motana д-аа (даъа) Wama д-ала micema д-аста gaxsna д-ига wayvana д-аккха warTmeva д-ахьа waReba д-атта cxoba, Sewva д-отта (дуотта) dasxma д-елла gaReba д-ила dabana д-итта garecxva... garda amisa, gardamavalia -о (-уō) sufiqsiani yvela zmna (ix. qvemoT). zogi zmna, konteqstis mixedviT, SeiZleba iyos ro- gorc gardauvali (мох хьоькху “qari qris”), ise gardamava- li (цо херх хьоькху “is xerxavs”, zedmiwevniT: is xerxs us- vams). am mxriv CeCnuri zmna Seswavlili ar aris. relatiur zmnaTa erTi nawili subieqts micemiT brunvaSi marTavs. aseTi zmnebi e. w. grZnoba-aRqmis zmne- bia. klasniSnian grZnoba-aRqmis zmnebSi klasis niSniT gamoxatulia realuri obieqti sax. brunvaSi. grZnoba-aR- qmis zmnebi, rogorc zogadad sxva enebSi, CeCnurSic mci- rericxovania, or aTeuls ar aRemateba. aseTia, magali- Tad: хаа (хаъа) codna ган xedva мага SeZleba лаа (лаъа) ndoma хаза smena (esmis)
143 хета goneba (hgonia) д-еза yvareba, siyvaruli д-овза cnoba д-иц-д-ала daviwyeba дага-д-ан (дагадāн) gaxseneba... garkveulia, rom zog daRestnur enaSi grZnoba-aRqmis zmnebi gardauvalia (bagvaluri, andiuri...). gardauvaloba garkveuli morfologiuri saSualebebiTac aris gamoxa- tuli. qarTulSi, magaliTad, grZnoba-aRqmis zmnebi inver- siulia, datiuri konstruqciisa, gardauvali. Cveni varau- diT, daRestnur da qarTul enaTa msgavsad, datiuri kon- struqciis zmnebi CeCnurSic gardauvalia. am debulebis saTanado argumentacia, dasabuTeba Semdgomi kvlevis sa- gans warmoadgens. lokatiur konstruqcias qmnis д-у “aris” zmna, roca igi qona-yolis mniSvnelobiT aris gamoyenebuli. aseT Se- mTxvevaSi zmnasTan Sewyobili saxeli dgas erT-erT lo- katiur (adgilobiT) brunvaSi. gardauval zmnaTa erTi nawilisagan gardamavali zmnebi iwarmoeba -о (-уō) sufiqsis meSveobiT, romelic er- Tvis zmnis sawarmoebel fuZes. am tipis zmnebTanac subi- eqti dgas ergativSi, xolo obieqti _ saxelobiTSi. maga- liTad: gardauvali gardamavali кхехка duRili (duRs) кхехко duReba (aduRebs) лела siaruli (dadis) лело tareba (atarebs) хада (хāда) gawyveta (wydeba) хадо gawyveta (wyvets) лачкъа damalva (imaleba) лачкъо damalva (malavs) лата daWideba (Widaobs) лато daWideba (aWidavebs) д-ага (дāга) wva (iwvis) д-аго wva (wvavs) д-ажа (дāжа) Zova (Zovs) д-ажо Zova (aZovebs) д-аха daTroba (Tvreba) д-ахо daTroba (aTrobs)... -о formanti meoreuli Cans. kerZod, aRniSnuli for- mantis nacvlad droTa sistemaSi, fuZis momdevnod, Tavs iCens д-ан “qmna, keTeba” zmnis droTa formebi awmyos wris 144 droebSi, namyos wris droebSi ki _ misi fonetikurad sa- xecvlili varianti. Sdr.: inf. кхехко duReba (aduRebs) awmyo кхехк-а-д-о namyo uwy. кхехк-а-д-ора myof. кхехк-а-д-ийр д-у namyo uaxl. кхехкий (< кхехк-а-д-и) namyo ganusaz. кхехкийра (< кхехк-а-д-ира)... e. i. namyo uaxlesisagan nawarmoeb droTa formebSi dakargulia meSveli zmnis klasis niSani. aRsaniSnavia, rom dialeqtebSi -о formantis parale- lurad д-ан zmnac dasturdeba. garda amisa, д-ан-iT nawar- moeb zmnebSi fuZis momdevnod -о- xmovania -а-s nacvlad WeberlourSi, SaroulSi, xildixaroulSi, wova-TuSur- Sic (кхехк-о-до da ara: кхехк-а-д-о). zepirmetyvelebaSi aRniS- nuli xmovani Zlier reducirebulia. maSasadame, gardamavalia zmna, romelic subieqts mar- Tavs ergativSi. garda amisa, gardamavalia -о- formantiT nawarmoebi zmnebi (iSviaTi gamonaklisis garda, radgan zogi aseTi zmna datiuri konstruqciisaa da, amdenad, _ gardauvali). klasniSnian gardamaval zmnaSi klasis niS- niT gamoxatulia realuri obieqtis klasi, romelic sax. brunvaSi dgas. yvela danarCeni zmna gardauvalia. gardau- val zmnasTan Sewyobili subieqti sax. brunvaSi dgas da klasniSnian zmnebSi klasis niSniTac aris gamoxatuli. drodrodrodroTa sisTa sisTa sisTa sistetetetemamamama garCeulia sami dro: axlandeli, warsuli da momava- li. TiToeul am dros ramdenime forma Seesabameba. for- maTa gansakuTrebuli siuxviT gamoirCeva namyo dro. zmnis sauRlebeli fuZe miiReba infinitivisagan sa- vrcobisa da droTa mawarmoebeli formantebis Camocile- biT. zmnis sauRlebel fuZes droTa sufiqsebi uSualod daerTvian. magaliTad:
145 inf. мал-а (< мал-а-н) daleva, fuZe _ мал- awmyo: мол-у (< мал-у) svams... mocemul magaliTSi -у formanti awmyo droisaa, rom- lis fuZeze darTva fuZiseuli xmovnis labializacias iwvevs (nawilobrivi regresuli distanciuri asimilacia). awmyo aRweriTadac iwarmoeba. Sdr.: молуш в-у “svams-ra aris”, “smaSia”, zogadad “msmelia”. молуш absolutivi, igi- ve gerundivia, romelsac mosdevs meSveli zmna. maSasadame, droTa warmoebaSi gvaqvs martivi da rTuli (aRweriTi) formebi. martiv droebs awarmoeben sufiqsebi, romlebic zmnis sauRlebel fuZes erTvian. garda amisa, gasaTvaliswinebe- lia, rom formantiseuli xmovnebi moqmedeben fuZiseul xmovnebze da cvlian maT. Sdr., zemoT moyvanili magaliTi мол-у (< мал-у). aris SemTxvevebi, roca fuZiseuli Tanxmov- nebic moqmedeben xmovnebze. uRlebis sistemaSi garCeulia drois aRmniSvneli, er- TmaneTisagan formobrivad da funqciurad gansxvavebuli rva forma. esenia: 1. awmyo: хIун д-о ras Svreba? 2. namyo uwyveteli: хIун д-ора ras Svreboda? 3. myofadi SesaZlebeli: хIун д-ер ras izams? 4. myofadi faqtobrivi: хIун д-ер д-у// хIун д-ийр д-у ras izams? 5. namyo uaxlesi: хIун д-и ra qna? 6. namyo gansazRvruli: хIун д-ира ra qna? 7. namyo ganusazRvreli: хIун д-ина ra qna? 8. namyo winarewarsuli: хIун д-инера ra uqnia? vauRloT gardamavali лаха “moZebna” da gardauvali саца “gaCereba” erTgzisi aspeqtis zmnebi: 1. лох-у, соц-у 2. лох-у-ра, соц-у-ра 3. лох-у-р, соц-у-р 4. лох-ур д-у, соц-ур д-у 5. лех-и, сец-и 6. лех-и-ра, сец-и-ра 7. лех-на, сец-на 8. лех-н-ера, сец-н-ера 146 лех-на, сец-на (da maTgan nawarmoebi лех-н-ера, сец- н-ера) momdinareoben лех-и-на, сец-и-на-sagan, Cavardnilia na- myo uaxlesis formanti, romelic, sxva SemTxvevebSi, saxe- zea. naTelia, rom infinitivisagan sxvadasxva formantebiT nawarmoebia awmyo da namyo uaxlesi. am or formas sawar- moeblad iyeneben danarCeni droebi. awmyos mawarmoebeli -у formanti imsgavsebs (alabia- lebs) fuZiseul xmovans (regresuli, distanciuri, nawi- lobrivi asimilacia). awmyos formas sawarmoeblad iyene- ben namyo uwyveteli da myofadis orive forma. namyo uaxlesis mawarmoebeli -и formanti apalata- lebs fuZiseul xmovans, namyo uaxlesis mza formas ki sa- warmoeblad iyeneben danarCeni droebi. maSasadame, awmyos wris droebs SeiZleba ewodos droTa I seria, namyo uaxlesisas _ II seria. aRsaniSnavia, rom I seriis formebi gamoxataven iseT moqmedebas, romelic dasrulebuli ar aris, II seriis droebi ki, piriqiT, dasrulebul moqmedebaze miuTiTeben. droTa seriebad dayofa mosaxerxebelia im zmnaTa uRlebis drosac, romlebic orfuZiani uRlebis princi- piT icvlebian (ix. qvemoT). SeiZleba davaskvnaT, rom CeCnurSi wesieri zmnis sa- uRleblad sakmarisia vicodeT awmyosa da namyo uaxlesis formebi. zogi mkvlevari namyo ganusazRvrelsa da namyo wina- rewarsuls TurmeobiT I-sa TurmeobiT II-s eZaxis. es for- mebi unaxav moqmedebas gamoxataven, rogorc, magaliTad, qarTulSi TurmeobiTebi. amrigad, uRlebis TvalsazrisiT CeCnurSi ori jgufi gamoiyofa: 1. awmyos jgufis (wris) droebi _ I seria; 2. namyo uaxlesis jgufis (wris) droebi _ II seria. I seriis droTa ZiriTadi maxasiaTebeli fuZiseul xmovanTa labializaciaa, II seriisa _ palatalizacia an palatalizacia daviwroebasTan erTad (ra Tqma unda, sa- Tanado fonetikuri pirobebis arsebobis SemTxvevaSi). we-
147 sier zmnaTa sauRleblad sakmarisia awmyosa da namyo uax- lesis formaTa codna. ganvixiloT droebi cal-calke. awawawawmyomyomyomyo gardamavali zmnebi awmyos, Cveulebriv, -у-Ti awarmoe- ben. gardauvali zmnebi awmyos awarmoeben rogorc -у-Ti, ise -а formantiT (-а ki miRebulia -е-sagan). awmyos -у formanti, rogorc iTqva, fuZiseuli xmovnis labializacias iwvevs. magaliTad: infinitivi awmyo 1. а < о д-ад-а gaqceva дод-у (< даду) гIатт-а adgoma гIотт-у ал-а (āла) Tqma ол-у (ōлу) кхаб-а (кхāба) Senaxva кхоб-у (кхōбу)... 2. е < оь д-елл-а gaReba доьлл-у (< деллу) д-елх-а tirili доьлх-у тег-а (тга) kerva тоьг-у (тōьгу) хьех-а (хьха) swavleba хьоьх-у (хьōьху)... 3. и < уь д-иг-а wayvana дуьг-у д-итт-а garecxva дуьтт-у лийч-а banaoba луьйч-у хийц-а cvla хуьйц-у... 4. о < у д-охк-а (дуохка) gayidva духк-у кхосс-а (кхуосса) srola кхусс-у д-ох-а (дуōха) dangreva, daxeva дух-у (дӯху) тох-а (туōха) dartyma тух-у (тӯху)... 148 5. ucvlelia, ra Tqma unda, fuZiseuli -у- xmovani: д-уз-а avseba дуз-у угI-а ymuili угI-у д-ус-а (дӯса) gaberva дус-у (дӯсу)... agreTve, -ов- (< ав): д-овл-а damTavreba (sub. mr-Si) довл-у хьовс-а yureba (sub. mr-Si) хьовс-у д-овд-а gaqceva (sub. mr-Si) довд-у ловз-а TamaSi ловз-у къовл-а daketva къовл-у... maSasadame, awmyos aRniSnuli formantis gavleniT zmnis fuZiseuli xmovnebi icvlebian Semdegnairad: а > о ā > ō е > оь  > ōь и > уь ий > уьй о > у ō > ӯ awmyos formantia, -у-s garda, -а-c, romelic -е (-э)-sa- gan unda momdinareobdes, rac dasturdeba, jer erTi, dia- leqturi monacemebis safuZvelze da, agreTve, zmnis fuZi- seuli xmovnis cvlilebis specifikiTac, kerZod, forman- ti saxes icvlis (е > а), am formantis darTviT gamowveuli fonetikuri cvlileba ucvleli rCeba. awmyos mawarmoebeli -е formanti, romelic sustdeba da -а-Si gadadis, apalatalebs fuZiseul -а- xmovans: а > аь. am rigis magaliTebi cotaa (daaxloebiT ori aTeuli fuZe). magaliTad: infinitivi awmyo а > аь: латта-а dgoma лаьтт-а (< латт-е) харц-а gacvla хаьрц-а (< харц-е) хьарч-а gadaxveva хьаьрч-а (< хьарч-е)
149 ха-а (хаъ-а) codna хаь-а (< х аъ-е) ла-а (лаъ-а) ndoma лаь-а (< лаъ-е) хьа-а (хьаъ-а) daleqva хьаь-а (< хьаъ-е) хьаг-а mowyureba хьаьг-а (< хьаг-е) тхьовс-а (<тхьавса) daZineba тхьаьвс-а (< тхьавс-е) хьовз-а (< хьавз-а) datrialeba хьаьвз-а (< хьавз-е) Iовда (< Iавда) gawurva Iаьвд-а (< Iавд-е)... ufro xSiria SemTxvevebi, roca formantiseuli -е (>а) srulad imsgavsebs fuZiseul xmovans. magaliTad: лакъ-а daSreta лекъ-а (< лакъ-е) лат-а daWideba лет-а (< лат-е) шарш-а sriali шерш-а (< шарш-е) карч-а dagoreba керч-а (< карч-е) сатт-а gaRunva сетт-а (< сатт-е) товж-а (< тавжа) miyrdnoba тевж-а (< тавж-е) довз-а gacnoba девз-а (< давз-е)... fuZeSi analogiur cvlilebas awmyoSi gviCvenebs da- axloebiT asze meti martivi fuZe. imave formantiT awmyos warmoebisas fuZiseuli -е- (-- ), -ий-, -э- (-эɸ) xmovnebi ucvlelia: лелх-а xtoma, skdoma лелх-а (< лелх-е) лел-а (лла) siaruli лел-а (< лел-е) цIийз-а zuzuni цIийз-а (< цIийз-е) этI-а (йэɸтIа) xeva этI-а (< этI-е)... maSasadame, awmyos -а formantiT warmoebisas (-а < -е) xdeba fuZiseuli -а- xmovnis palatalizacia. igi iZleva аь- s an -е-s. ramdenime zmna awmyos specifikurad awarmoebs. am jgufSi Sedian xmovanfuZiani zmnebi. magaliTad: infinitivi awmyo лен (лн) laparaki лоь (лōь) 150 тен (тн) damSvideba тоь (тōь) зен (зн) Zieba, kvleva зоь (зōь) хьен (хьн) zela хьоь (хьōь) д-ен (дн) (da)kvla, Tesva доь (дōь) am zmnebSi fuZiseuli xmovnis labializacia -у for- mants unda gamoewvia: лоь < ле-у da ase Semdeg. Sdr., agreT- ve: inf. д-екъ-а “gayofa” _ awmyo д-оькъ-у... ese igi Camo- Tvlil zmnebSic awmyos mawarmoebelia formanti -у. awmyos formebi, rogoricaa: д-о (дуо) akeTebs, ло (луо) aZlevs, хьо (хьуо) miaqvs, miRebulia Semdegnairad: д-о (< дуо < да-у) ло (< луо < ла-у) хьо (< хьуо < хьа-у) awmyoSi -в formantic -у -sagan momdinareobs. Sdr. infinitivi awmyo д-ан (дāн ) dakargva до-в (< да-у) тан (тāн) Serigeba то-в (< та-у) хьан (хьāн) Serxeva хьо-в (< хьа-у)... daskvna: CeCnurSi awmyos mawarmoebeli produqtiuli formantebia -у da -а. Tavis mxriv, -а momdinareobs -е-sagan, e. i. meoreulia. mcirericxovan zmnebSi Tavs iCenen fone- tikuri procesebis Sedegad gaCenili formantebi, rogori- caa: -о (< -уо < -а-у ): д-о... -оь (ōь) (<  + у): лоь... -в (<-у ): д-ов... am formantTa gamoyenebis areali umniSvneloa. awawawawmyos aRmyos aRmyos aRmyos aRweweweweririririTi (anaTi (anaTi (anaTi (analilililizuzuzuzuri) warmori) warmori) warmori) warmoeeeeba.ba.ba.ba. aRweriTi forma Sedgeba awmyos absolutivisa (ix. absolutivi) da meSveli zmnisagan ду “aris”. SevadaroT: gardamavali: аса (ахьа... ) ох-у, д-утт-у me (Sen... ) vxnav, vasxam...
151 gardauvali: со (хьо... ) ловз-у, лет-а, в-оьл-у me (Sen... ) vTa- maSob, vWidaob, vicini... am zmnaTa aRweriTi formebia: со (хьо... ) охуш ву, д-уттуш ву me (Sen... ) xvnaSi var, (da)sxmaSi var... со (хьо... ) ловзуш ву, леташ ву, в-оьлуш ву me (Sen... ) TamaSSi var, WidaobaSi var, sicilSi var... rogorc gardamaval, ise gardauval zmnaTagan nawar- moeb aRweriT formebSi meSveli zmna gamoxatavs subieq- tis klass. Tu absolutivi klasniSniania, gardamavali zmnisagan nawarmoeb absolutivSi asaxuli iqneba realuri obieqtis klasi, gardauvalTagan nawarmoeb absolutivSi ki _ subieqtis klasi. maSasadame, klasniSnian gardamaval zmnaTagan nawar- moebi aRweriTi formebi gamoxataven realuri obieqtis klass absolutivis formaSi da subieqtis klass meSvel zmnaSi, gardauvalTagan nawarmoeb formebSi ki mxolod subieqtis klasia gamoxatuli rogorc absolutivSi, ise meSvel zmnaSi. wesi, romlis mixedviTac zmnaSi aisaxeba im saxelis klasi, romelic saxelobiTSi dgas, ZalaSi rCeba. aRweriTi awmyosagan uaryofiTi formebis warmoebi- sas meSveli zmnis mtkicebiTi forma Seicvleba uaryofi- TiT: ву (ю//йу, бу, ду) - вац (яц//йац, бац, дац). nanananamyo uwyvemyo uwyvemyo uwyvemyo uwyvetetetetelililili namyo uwyveteli iwarmoeba awmyos formisagan -ра su- fiqsis meSveobiT. ara aqvs mniSvneloba, ra formantiT aris nawarmoebi awmyo. namyo uwyveteli gamoxatavs moqmedebas, romelic sruldeboda moubris TandaswrebiT. magaliTad: ох-у-ра xnavda ол-у-ра ambobda, ityoda хез-а-ра ismoda, esmoda лел-а-ра dadioda... 152 drois am formas aqvs ganmeoradobis, mravalgzisobis gageba, rac qarTulSi “xolme” nawilakiT gadmoicema: xnavda xolme da a. S. CeCnurSi namyo droTa xuTi forma ganirCeva, romel- Tagan mxolod namyo uwyveteli gamoxatavs daumTavrebel moqmedebas, rogorc awmyo. garda amisa, rogorc iTqva, igi awmyos mza formisagan iwarmoeba. amdenad, misi adgili droTa sistemaSi unda iyos awmyos Semdeg. myomyomyomyofafafafadidididi garCeulia myofadis ori saxeoba. erTi gviCvenebs, rom zmniT aRniSnuli moqmedeba SeiZleba Sesruldes (an ar Sesruldes). am formas martivi, SesaZlebeli myofadi hqvia. meore forma gviCvenebs, rom zmniT aRniSnuli moqme- deba aucileblad Sesruldeba (an ar Sesruldeba). aseTi forma analitikuria da faqtobrivi myofadi hqvia. martivi myofadi sawarmoeblad iyenebs awmyos for- mas, e. i. igi iwarmoeba awmyos formaze -р sufiqsis darT- viT. mag.: awmyo myofadi martivi (SesaZlebeli) соц-у Cerdeba соц-у-р ох-у xnavs ох-у-р лет-а Widaobs лет-а-р лаьтт-а dgas лаьтт-а-р... myofadis aRweriTi forma Sedgeba martivi myofadisa da ду “aris” meSveli zmnisagan. Sdr.: соц-у-р ву ох-у-р ду лет-а-р ву лаьтт-а-р ву… aRsaniSnavia, rom aRweriTi formis pirveli nawili nairgvaria dialeqtebSi. Sdr., magaliTad: sal. ena: охур ду Weberlouri: ахуриг ду qisturi: охург ду//охарг да inguSuri ena: оахарг да...
153 -рг (< риг) awmyosa da namyos mimReobaTa mawarmoebelia. Sdr.: вогIург momavali, воьдург mimavali... ваханарг wasuli, веанарг mosuli... rogorc Cans, -рг sufiqsi myofadis sawarmoeblad dia- leqtebSi mimReoburi sufiqsis analogiiT gaCnda. -г-s -р- ze darTva zog dialeqtSi, magaliTad, SatourSi, -р- for- mantis dakargvasac iwvevs: охуг ду (< охург ду ) moxnavs гIуаг ду (< гIуорг ду < гIуарг ду) wava... SeniSnulia, rom martivi (SesaZlebeli) myofadis forma gadis xmarebidan, mas aRweriTi forma enacvleba. myofadis Taviseburi warmoeba zmnaTa erTi nawili myofads Taviseburad awarmoebs. magaliTad: 1. vauRloT zmnuri fuZeebi, romelTac auslautSi aqvT laringaluri abruptivi (e. w. xmis wyveta) -ъ. es Tanxmovani qvemoT CamoTvlil fuZeebSi ar iwereba: infin. A awmyo myofadi ла-а (лаъ-а) ndoma, survili лаь-а лу-у-р ду да-а (даъ-а) Wama до-у ду-у-р ду ха-а (хаъ-а) codna хаь-а ху-у-р ду... naTelia, rom CamoTvlil magaliTebSi myofadi sawar- moeblad ar iyenebs awmyos formas. am zmnaTagan awmyos absolutivica da awmyos mimReobac gansxvavdeba awmyos formisagan. (Sdr.: absol. лууш, дууш, хууш... mimR. луург, дуург, хуург...). maSasadame, aRniSnul zmnaTa awmyos formebi meoreu- lia, Zveli viTareba Semonaxulia awmyosagan nawarmoeb ab- solutivisa da mimReobis, agreTve, myofadis formebSi. A2. awmyos formebisagan gansxvavebulad iwarmoeba myofadi zmnebisagan дан qmna, keTeba, ган danaxva, Iан (mSvi- dad) yofna. Sdr.: 154 awmyo awmy. abs. awmy. mimR. myofadi до де-ш де-рг де-р //дийр ду го гу-ш гу-рг гу-р ду Iа Iе-ш Iе-рг Iе-р ду e. i. myofadSi vlindeba is fuZe, rac awmyos absolu- tivsa da awmyos mimReobaSia warmodgenili. maSasadame, am zmnebSic awmyos formebi meoreulia. Taviseburad awarmoeben myofads Semdegi zmnebi: ала (āла) Tqma, д-ала (дāла) aRmoceneba, damTavreba, gadasvla, хила yofna, мала daleva. Sdr.: awmyo myofadi ол-у аьр ду//эр ду д-ол-у д-аьр ду//д-ер ду хуьл-у хир ду мол-у мер ду CamoTvlil magaliTebSi, sxva fonetikur movleneb- Tan erTad, dakargulia fuZiseuli Tanxmovani -л. sainte- resoa, rom am Tanxmovans imave fuZeebSi wova-TuSurSi Se- esatyviseba lateraluri Tanxmovani лъ. arsebobs varaudi, rom laterali лъ fuZe-naxur enaSi iyo, romelic Tanamedrove CeCnurSi л-Si gadavida. awmyosTan SedarebiT myofadi meoreuli Cans. myofa- dis saxeobebi, misi warmoebis mravalferovneba dialeq- tebSi imaze miuTiTeben, rom myofadis Camoyalibebis pro- cesi CeCnurSi damTavrebuli ar aris. nanananamyo uaxmyo uaxmyo uaxmyo uaxlelelelesisisisi namyo uaxlesi aRniSnavs iseT moqmedebas, romelsac moubari eswreboda da axlaxans, saubris win Sesrulda. moqmedebis procesi damTavrebulia. namyo uaxlesis mawar- moebelia sufiqsi -и, romlis fuZeze darTva fuZiseuli xmovnis palatalizacias (an palatalizacia-daviwroebas) iwvevs. magaliTad:
155 1. а >е infinitivi namyo uaxlesi сац-а gaCereba сец-и мал-а daleva мел-и д-ад-а gaqceva д-ед-и лац-а (лāца) daWera лец-и (лци) ал-а (āла) Tqma эл-и (эɸли)... I, хь, кх bgeraTa mezoblobaSi а > аь: IаI-а dagroveba IаьI-и (<IаI-и) таI-а moxra (охьатаIа moixare!) таьI-и (< таI-и) ахь-а (da)fqva аьхь-и (< ахь-и) д-ахь-а waReba д-аьхь-и (<дахь-и) кхард-а dacinva кхаьрд-и (< кхард-и) д-аккх-а warTmeva д-аьккхи (< даккх-и) тхьовс-а (< тхьавса) daZineba тхьаьвс-и (< тхьавс-и) хьовз-а (< хьавза) datrialeba хьаьвз-и (< хьавз-и) Iовд-а (< Iавда) gawurva Iаьвд-и (< Iавд-и) Iовш-а (< Iавша) ReWva Iаьвш-и (< Iавш-и)... magram: къаст-а gandgoma къаьст-и хатт-а (Se)kiTxva хаьтт-и... 2. е > и хетт-а kiTxva хитт-и д-ехк-а Sekvra д-ихк-и лех-а (лха) Zebna лийх-и теш-а (тша) ndoba тийш-и... 3. о > оь дотт-а (дуотта) dasxma доьтт-и хотт-а (хуотта) gadabma хоьтт-и... 156 palatalizacia daviwroebiT: тол-а (туōла) gamarjveba туьйл-и тох-а (туōха) dartyma туьйх-и... 4. у > уь д-уз-а avseba д-уьз-и угI-а ymuili уьгI-и тус-а (тӯса) gamopirva туьйс-и худ-а (хӯда) Sewova хуьйд-и... xmovanTa palatalizaciis SemTxvevebi (fuZiseuli an formantiseuli и xmovnis gavleniT wina xmovanze) saxe- lebSic dasturdeba. namyo uaxlesis -и formanti, ra Tqma unda, ar cvlis fuZiseul и-s (da arc mis grZel variants): д-иг-а wayvana д-иг-и д-ит-а datoveba д-ит-и дийгI-а rgva дийгI-и д-ийц-а mboba дийц-и... namyo uaxless -а formantiT awarmoebs ramdenime zmna, rogoricaa: infinitivi namyo uaxlesi д-ах-а wasvla д-ах-а д-ан (дāн) mosvla (S-is kl. niSniT) д-е-а д-ан (дāн) motana (O-is kl. niSniT) д-е-а safiqrebelia, rom деа momdinareobs д-е-э-sagan, e. i. namyo uaxlesis formanti -а miRebulia э-sagan, sxvagvarad fuZiseuli а-s gadasvla е-Si auxsneli iqneba. namyo uaxless Taviseburad awarmoeben xmovanfuZiani zmnebic. Sdr.: тан (тāн) Serigeba та-й (< та-и) лан (лāн) ndoma ла-й (< ла-и)
157 хьен zela хьи-й (< хьи-и < хье-и) лен laparaki ли-й (< ли-и < ле-и) Iен darCena Iи-й (< Iи-и < Iе-и) д-ен daTesva, dakvla д-и-й (< ди-и < де-и) VС struqturis zmnebSi Tu V aris xmovani э, namyo uaxlesSi igi iZleva и-s (formantiseuli и-s gavleniT). aRniSnuli struqturis zmnebSi, rogorc Cans, э meoreu- lia, miRebuli е (йэ)-sagan (rac dialeqtebSi dasturdeba kidec). Sdr.: эккх-а gaskdoma иккх-и эх-а dena их-и эш-а (йэɸша) dakleba ийш-и эц-а (йэɸца) aReba, yidva … ийц-и... -о formantiT nawarmoebi zmnebis uRlebis Sesaxeb ix. infinitivi da masdari. namyo uaxlesisagan iwarmoeba yvela namyo dro, rom- lebic damTavrebul moqmedebas gamoxataven (rogorc iT- qva, namyo uwyveteli ar gamoxatavs damTavrebul moqmede- bas, garda amisa, igi iwarmoeba awmyos formisagan). droTa es jgufi qmnis II serias. nanananamyo ganmyo ganmyo ganmyo gansasasasazRvruzRvruzRvruzRvrulililili namyo gansazRvruli gamoxatavs iseT moqmedebas, ro- melic namyo uaxlesis formiT gamoxatul moqmedebasTan SedarebiT ufro adre moxda, moubari am moqmedebis TviT- mxilvelia. maSasadame, es aris namyos namyo forma, gansa- zRvruli. namyo gansazRvruli iwarmoeba namyo uaxlesisagan -ра formantis meSveobiT. magaliTad: namyo uaxlesi namyo ganusazRvreli сец-и gaCerda сец-и-ра мел-и dalia мел-и-ра лех-и moZebna лех-и-ра 158 лекъ-и daiSrita лекъ-и-ра кхеб-и (кхб-и) Seinaxa кхеб-и-ра... в-ах-а wavida вах-а-ра в-е-а movida в-е-а-ра д-е-а moitana д-е-а-ра namyo gansazRvrulis sawarmoeblad sakmarisia namyo uaxlesis formis codna. nanananamyo ganumyo ganumyo ganumyo ganusasasasazRvrezRvrezRvrezRvrelililili namyo drois es forma unaxav moqmedebas gamoxatavs, moubari mis Sesaxeb Sedegis mixedviT msjelobs. moqmede- bis procesi damTavrebulia. namyo ganusazRvreli moqmedebis unaxaobiT ganirCeva namyo gansazRvrulisagan, romelic nanax moqmedebas gamo- xatavs. drouli gansxvaveba maT Soris ar aris. unaxavi moqmedebis aRniSvnis gamo mas SeiZleba TurmeobiTi I ewo- dos (unaxav moqmedebas namyo winarewarsulic gamoxatavs, romelic TurmeobiTi II iqneba). drois es forma iwarmoeba namyo uaxlesisagan -на formantis darTviT. Sdr.: namyo uaxlesi namyo ganusazRvreli кхайкх-и dauZaxa кхайкх-и-на д-ит-и datova д-ит-и-на лечкъ-и daimala лечкъ-и-на къаьхк-и dafrTxa къаьхк-и-на лийр-и (da)Tvala лийр-и-на... в-ах-а wavida в-ах-а-на в-е-а movida в-е-а-на д-е-а moitana д-е-а-на... namyo ganusazRvrelis warmoebisas xSir SemTxvevaSi ikargeba namyo uaxlesis -и formanti. aRniSnuli xmovnis reduqciis SemTxvevaSi uSualo mezoblobaSi aRmoCenili garkveuli fuZiseuli Tanxmovnebi imsgavseben formantise- ul Tanxmovnebs. garda amisa, SeiZleba zmnis fuZiseuli xmovani sxvagvaradac Seicvalos.
159 magaliTad: 1. л + н > лл infinitivi namyo ganusazRvreli ал-а (āла) Tqma аьлла (< аь:лин - āл-и-на) мал-а daleva мелла(<мал-и-на) тил-а dabneva, SeSla тилла (<тил-и-на) тол-а (туōла) gamarjveba тоьлла (<туōл-и-на) д-ол-а (дуōла) dawyeba, Sedgoma д-оьлла (<дуōл-и-на) д-ал-а (д-āла) damTavreba, aRmoceneba д-аьлла (< дāл-и-на)... ra Tqma unda, Tu xmovnis reduqcia ar xdeba, aRniS- nul fonetikur process adgili ara aqvs: лал-а (лāла) dnoba лел-и-на къийл-а daketva (mr. asp.) къийл-и-на лалл-а gagdeba лелл-и-на кхалл-а SeWma кхелл-и-на... 2. д + н > дд ид-а sirbili идда (<ид-и-на) д-ад-а gaqceva д-едда (< дед-и-на) хад-а (хāда) (ga)wyveta хаьдда (< хаьд-и-на <хāд-и-на)... magram: кховд-а Sewvdena кхевд-и-на Iовд-а gawurva Iевд-и-на... 3. т + н > тт лат-а daWideba летта (< лат-и-на) кхет-а (кхта) Sexvedra, mixvedra кхетта (< кхт-и-на) ат-а (āта) nayva аьтта (<āт-и-на) хет-а (хта) CaTvla, miCneva хетта (< хт-и-на) д-ат-а Sededeba д-етта (< дет-и-на) Tu т intensiuria an romelime Tanxmovans mosdevs, aR- niSnuli fonetikuri procesi ar moqmedebs: 160 ласт-а Serxeva лест-и-на хьаст-а mofereba хьаьст-и-на латт-а dgoma лаьтт-и-на гIатт-а adgoma гIаьтт-и-на хатт-а SekiTxva хаьтт-и-на... 4. тI + н > ттI (тIтI) д-атI-а daxeva (erTgz. asp.) д-аьттIа (< даьттI-и-на) этI-а (йэɸтIа) xeva (mrav. asp.) эттIа (< йэɸтI-и-на) sporadulad SeiniSneba iseTi SemTxvevebi, roca fuZi- seuli ц, ч da zogi sxva Tanxmovani imsgavsebs formantise- ul -н-s: сецца (< сец-на < сец-и-на < сац-и-на) gaCerebula эцца (< йэц-на < йэɸц-и-на) uyidia кхечча (< кхеч-на < кхч-и-на < кхāч-и-на) miuRwevia, misula aRniSnuli procesi (progresuli, uSualo, sruli asimilacia) farTod aris warmodgenili baris kilos erT-erT kilokavSi (nadtereCnis kilokavi), sadac fuZise- uli TiTqmis yvela Tanxmovani imsgavsebs formantiseul - н-s. sainteresoa, rom inguSurSi aRniSnuli procesi reg- resuli xasiaTisaa _ formantiseuli -н imsgavsebs fuZise- uls. Sdr.: CeCn. аьлла uTqvams мелла daulevia ing. аьнна-д менна-д... (inguSurSi -д meSveli zmnis naSTia). axiur dialeqtSi, marTalia, namyo ganusazRvrelis forma xSirad reducirebulia, rogorc saliteraturo enaSi, magram arc progresuli da arc regresuli asimi- lacia ar xdeba. Sdr., axiuri: аьл-на “uTqvams” da misT. ro- gorc Cans, amosavali viTareba axiurSia daculi. naTqvamidan gamomdinare, namyo ganusazRvrelis dabo- loebebi iqneba: 1. -и-на (-и- namyo uaxlesisaa) 2. -а-на (-а- namyo uaxlesisaa zmnebSi в-ах-а, в-е-а)
161 3. -ø-на (namyo uaxlesis -и formantis reduqciis Se- mTxvevaSi). namyo ganusazRvrelis formas aqs namyos mimRe- obis funqciac (ix. mimReoba). grda amisa, igive forma gamoxatavs namyos absolutivsac (ix. absolutivi). nanananammmmyo wiyo wiyo wiyo winanananarerererewarwarwarwarsusususulililili drois es forma, namyo winarewarsuli, gamoxatavs da- srulebul moqmedebas, romelic adreve moxda. iwarmoeba namyo ganusazRvrelisagan -ера formantis meSveobiT. am formantis darTvisas namyo ganusazRvrelis -на sufiqsi kargavs xmovniT nawils. magaliTad: namyo ganusazRvreli namyo winarewarsuli аьхна mouxnavs аьх-н-ера тоьхна daurtyams тоьх-н-ера аьлла uTqvams аьлл-ера (<аьл-н-ера)... arsebobs sxvadasxva varaudi -ера sufiqsis genezisis Sesaxeb. safiqrebelia, rom igi unda momdinareobdes me- Sveli zmnisagan яра (й-ара> й-эра > ера) “iyo”, sadac gramati- kuli klasis niSani gaqvavebulia, e. i. namyo winarewarsu- li Sedgeba mimReobisa da meSveli zmnisagan, romelic am- Jamad formantis funqcias asrulebs. uRuRuRuRlelelelebis tibis tibis tibis tipepepepebibibibi uRlebis tipebad dayofis meqanizmis kvlevisas p. us- larma yuradReba miaqcia zmnis fuZiseul xmovnebs da da- askvna, rom CeCnurSi aris uRlebis sami tipi. imave principis mixedviT n. iakovlevma gamoyo xuTi tipi, xolo i. arsaxanovma _ Svidi. aRsaniSnavia, rom sami- ve dasaxelebuli mkvlevari maT mier gamoyofil tipebSi msjeloben gamonaklisebis Sesaxebac. a. Timaevis mixedviT, CeCnurSi uRlebis tipebad dayo- fas safuZvlad Tu awmyos warmoebas davudebT, sul ori tipi gveqneba. cnobilia, rom -у formanti fuZiseul xmov- nebs alabialebs, difTongebs ki aviwroebs, -е (romelic -а- 162 Si gadadis) formanti ki fuZiseul xmovnebs apalatalebs (ix. awmyos warmoeba). maSasadame, gveqneba sul ori tipi: 1. awmyoSi -у formantiani zmnebi; 2. awmyoSi -е ( > -а) formantiani zmnebi; gardauval zmnaTagan awmyo orive am afiqsiT iwarmo- eba, e. i. gardauvali zmnebi or tipSi nawildebian. gardamavali zmnebi awmyos -у-Ti awarmoeben. yvela gardamavali zmna I tipisa iqneba. Sdr.: gardauvali zmna awmyos awarmoebs -у, -а formantebiT: I tipi: д-ог-у (< дōгу < дāгу) iwvis соц-у (< сац-у) Cerdeba... II tipi: лел-а (< лл-е) dadis лет-а (< лт-е) Widaobs, Cxubobs лечкъ-а (< лечкъ-е) imaleba... gardamavali _ -у formantiT: I tipi: ох-у (<āх-у) xnavs ол-у (<āл-у) ambobs лоц-у (< лāц-у) iWers... awmyoSi amosavali formantis mixedviT am tipebSi gadanawildebian xmovanfuZiani zmnebic. tipebad dayofis es wesi misaRebia I seriis formebi- saTvis. II seria sawarmoebel fuZed iyenebs namyo uaxle- sis formas. namyo uaxless Tavisi mawarmoebeli aqvs, ro- melic fuZiseul xmovnebs awmyos formantebisagan gansxva- vebulad, sxvagvarad imsgavsebs. maSasadame, uRlebis tipebad dayofis sakiTxi CeCnur- Si sabolood dadgenili ar aris, garda amisa, zemoT na- Tqvami exeba wesieri uRlebis zmnebs. uRlebis saerTo we- sidan gadaxvevebs e. w. Taviseburi zmnebi gviCveneben. nanananazmnazmnazmnazmnari sari sari sari saxexexexelelelelebibibibi nazmnari saxelebia masdari, -м formantiani saxelebi, mimReoba. CeCnurSi masdari iwarmoeba yvela saxelisagan (ду “aris” meSveli zmnis garda). masdaris mawarmoebelia -р formanti, romelic zmnur fuZes -а- savrcobi xmovnis sa- SualebiT daerTvis. gamonaklisia -о- formantiT nawarmoe-
163 bi masdarebi, aseT masdarebSi -р formanti uSualod -о- formants daerTvis. masdari ganxilulia infinitivTan erTad. ganvixiloT -м formantiani saxelebi da mimReoba. -м forforforformanmanmanmantitititiaaaani sani sani sani saxexexexelelelelebibibibi garCeulia nazmnar saxelTa meore saxeobac (masdaris garda). aseTia -м formantiT nawarmoebi saxelebi. sawar- moeblad gamoyenebulia -а- xmovniT gavrcobili fuZe, ro- gorc masdarSi. Sdr.: хатт-а-р “kiTxva” (masdari) da хатт-а-м “aRsareba” (-м formantiani saxeli). -м formantiani saxelebi iwarmoebian mcirericxovani zmnebisagan. magaliTad: infinitivi masdari -мformantiani saxeli хьех-а swavleba хьех-а-р хьех-а-м кхет-а mixvedra кхет-а-р кхет-а-м теш-а ndoba теш-а-р теш-а-м хатт-а kiTxva хатт-а-р хатт-а-м... aRsaniSnavia, rom klasniSnian zmnaTagan masdari iwarmoeba oTxive gram. klasis niSnis mixedviT. -м forman- tian saxelebSi klasis niSanTagan mxolod -б formanti Cans. e. i. klasis niSani gaqvavebulia. Sdr.: masdarebi: в-ез-а-р, ез-а-р (< й-ез-а-р), б-ез-а-р, д-ез-а-р siyva- ruli (vinmesi, raimesi) -м formantiani saxeli б-ез-а-м siyvaruli (zogadad)... aseT saxelebs ganekuTvneba: бекхам sazRauri, бахам qoneba, белам sasacilo ram, бустам sazomi (Targmanebi mi- axloebiTia). Tu masdari ganekuTvneba д-д klass, -м formantiani sa- xelebi б-б gram. klasSi Sedian. SeniSnulia, rom Sedgenil, rTul masdarebSi, rogo- ricaa: сакъерар mxiaruleba, къахьегар Sroma, garja, къахетар Secodeba... I komponenti (са “suli”, къа “codva”) saxelobiT brunvaSi dgas. amave formebisagan iwarmoeba -м formantia- ni saxelebic, oRond I komponenti (ars. saxeli) brunvis 164 formas icvlis – gadadis naTesaobiTSi: синкъерам, къинхьегам, къинхетам… -м formatiani saxelebi wova-TuSurSi SeniSnuli ar iyo. arsebobda mosazreba -м formantis nasesxobis Sesa- xeb. am formantiT zmnebisagan saxelTa warmoeba Cveuleb- rivia Turqul enebSi (magaliTad, CeCnuris mosazRvre yu- muxur enaSi). -м formantiT nawarmoebi saxelebi aRmoCnda wova-TuSurSic. magaliTad, кхерлъо-м SiSi, SiSianoba, тешо- м ndoba, тего-м morigeba, Tanxmoba... (am saxelTagan тег- fu- Zis sakiTxi CeCnurSi sakvlevia). maSasadame, -м formanti naxuri enebisaTvis ucxo ar aris, misi nasesxobis sakiTxi aRniSnul enebSi damatebiT kvlevas moiTxovs. mimimimimRemRemRemReoooobabababa mimReoba nazmnari saxelia da CeCnurSi yvela zmnisa- gan iwarmoeba. mimReobas, rogorc yvela nazmnar saxels, zmnasTan fuZe aqvs saerTo. zmnuri kategoriebidan mimReo- bas gaaCnia: 1. drois kategoria (awmyos, namyos, myofadis mimReo- bebi); 2. gardamavloba; 3. ricxvis kategoria (ricxvis kategoriis mqone zmna- Tagan nawarmoeb mimReobebs); 4. aspeqtis kategoria (aspeqtis kategoriis mqone zmnaTagan nawarmoeb mimReobebs); 5. gramatikuli klasis kategoria (gram. klasis kate- goriis mqone zmnaTagan nawarmoeb mimReobebs); mimReoba, zedsarTavi saxelis msgavsad, SeiZleba iyos msazRvreli: mimReobas da zedsarTav saxels erTnai- ri sintaqsuri funqcia aqvT. mimReoba brunebadi sityvaa, ibrunvis zedsarTavi saxelis analogiurad. damoukidebel (e. i. gasubstantivebul) mimReobas aqvs mr. ricxvis for- mac, rogorc damoukidebel (gasubstantivebul) zedsarTav saxels. awmyos mimReoba awmyos formisagan iwarmoeba. garCeu- lia ori saxeoba:
165 1. damokidebuli mimReoba (-н formantiani, formanti salit. enaSi ar aRiniSneba). igi msazRvrelia da axlavs Tavisi sazRvruli; 2. -рг (< -риг) formantiani damoukidebeli (gasubstanti- vebuli) mimReoba, romelsac sazRvruli, ra Tqma unda, ar axlavs. magaliTad: awmyo damok. mimReoba damouk. mimReoba воьд-у воьду кIант воьду-рг midis mimavali biWi mimavali вогI-у вогIу кIант вогIу-рг modis momavali biWi momavali локх-у локху пондар локху-рг ukravs dasakravi garmoni dasakravi... fonetikuri procesebi (labializacia, palataliza- cia...), rac infinitivisagan awmyos (zogadad, namyo ganusa- zRvrelisa da myofadis) warmoebisas SeiniSneba, SenarCu- nebulia droTa formebisagan nawarmoeb mimReobebSic. gamonaklisia: до “akeTebs”, magram: де (damok.), дерг (damouk.) “mkeTebeli”, ло “aZlevs”, magram: лу (damok.), лург (damouk.) “is, rasac aZlevs”... namyos mimReobis forma savsebiT emTxveva namyo ganu- sazRvreli drois formas. cnobilia, rom namyo ganusa- zRvrelis forma warmoSobiT mimReobaa, romelsac dakar- guli aqvs meSveli zmna. maSasadame, moulodneli ar aris namyo ganusazRvrelisa da namyos mimReobis identuroba. Sdr.: в-ахана “wavida”, wasulia” da в-ахана стаг “wasuli kaci”; мелла “dalia, daulevia” da мелла хи “daleuli wya- li”... namyos damoukidebeli mimReoba imave namyos damokide- buli mimReobisagan aris nawarmoebi -рг formantis meSveo- biT. Sdr.: в-ахана-рг wasuli мелла-рг daleuli, Sesmuli (rac dalia, dalies) в-еана-рг mosuli д-ийцина-рг monayoli аьхна-рг moxnuli... 166 aRsaniSnavia, rom mimReobis damoukidebel formas Se- uZlia gamoxatos rogorc subieqti, ise samoqmedo obieq- ti. maSasadame, awmyos mimReobebi, rogoricaa оху aRniSnavs rogorc “mxvnels”, ise “moxnuls”, доькъург _ “gamyofs” da “gasayofs” da a. S. namyos mimReobebi _ динарг “gamkeTe- bels” da “gasakeTebels”... aseTive viTareba gvaqvs myofa- dis mimReobebSic. mniSvnelobaTa garCeva konteqstis mi- xedviT aris SesaZlebeli. myofadis mimReoba rTulia, Sedgenilia, Sedgeba ori nawilisagan. myofadis damokidebuli mimReoba Sedgenilia awmyos mimReobisa da ду meSveli zmnis aseve awmyos mimRe- obis долу formebisagan. Sdr.: дуьйцу долу “mosayoli” (mag., туьйра zRapari), оху йолу керт “mosaxnavi ezo”, кхуссу йолу топ “gasasroli Tofi”, локху йолу шедаг “dasakravi salamuri”... myofadis damoukidebeli mimReoba iwarmoeba myofadi damokidebulisagan д-олу (< д-алу) formaze -рг formantis da- rTviT. am SemTxvevaSi долу +рг > дерг (л-s Cavardna moulod- neli ar aris myofadis formaTa warmoebaSi. ix. myofadis warmoeba). magaliTad: дуьйц(у)-д-ерг mosayoli ; дуьйц(у)-в-ерг is, vinc moyveba ох(у)-д-ерг mosaxnavi ; ох(у)-в-ерг is, vinc moxnavs... myofadis mimReoba, SesaZleblobis modaluri mniSvne- lobis gamoxatvisas, ormagdeba. aseT SemTxvevaSi meore forma kargavs bolokidur -г elements. Sdr.: хирг хир д-у “mosaxdeni moxdeba”, духург духур ду “dasangrevi daingreva”... rogorc ukve iTqva, mimReoba brunebadi sityvaa, damo- kidebuli da damoukidebeli mimReobebi gansxvavebulad ibrunvian ise, rogorc Sesabamisi zedsarTavi saxelebi. magaliTad: sax. мол-у хи sasmeli wyali naT. молу-чу хин mic. мол-у-чу хина erg. мол-у-чу хино ganms. мол-у-чу хих Sed. мол-у-чу хил Tan. мол-у-чу хица mim. I мол-у-чу хига
167 maSasadame, brunebisas damokidebul mimReobas sul ori forma aqvs _ saxelobiTisa da danarCeni brunvebisa - чу elementiT. ara aqvs mniSvneloba sazRvrulis ricxvs. vabrunoT namyos mimReoba sazRvrulTan erTad даькккхина тур “amoRebuli xmali”: mx. ricxvi mr. ricxvi sax. даькккхина тур даькккхина тарраш naT. даькккхина-чу туьран даькккхина-чу таррийн mic. даькккхина-чу туьрана даькккхина-чу таррашна erg. даькккхина-чу туьро даькккхина-чу тарраша... myofadis damokidebuli mimReobis brunebisas ucvle- lia mimReobis I nawili, II nawili ki iseve ibrunvis, ro- gorc awmyos am namyos damokidebuli mimReobebi: sax. доккхур долу тур amosaRebi xmali naT. доккхур долу-чу туьран mic. доккхур долу-чу туьрана erg. доккхур долу-чу туьро... sxvagvarad ibrunvis damoukidebeli mimReoba. magali- Tad. Sdr.: охург mxvneli, saxvneli доккхург amosaRebi, amo- mRebeli sax. охург доккхург naT. охурган доккхурган mic. охургана доккхурана erg. охурго доккхурго… analogiurad ibrunvian namyos damoukidebeli (gasub- stantivebuli) mimReobebi. AabAabAabAabsosososolulululutitititivivivivi absolutiviT gamoxatuli moqmedeba winadadebis zmna-SemasmenliT gadmocemul moqmedebas raime niSnis mi- xedviT axasiaTebs, azustebs. maSasadame, absolutiviT gamoxatuli moqmedeba, winadadebaSi zmniT gadmocemul 168 mTavar moqmedebasTan SedarebiT, meorexarisxovania. orive es moqmedeba erT subieqts miemarTeba. igi gviCvenebs, Tu rogor, ra saxiT an formiT xdeba moqmedeba. absolutivi, igive gerundivi, zmnis ucvleli formaa. absolutiviT da winadadebis zmna-SemasmenliT gamo- xatul moqmedebebs Soris urTierTmimarTeba CeCnurSi da- axloebiT imdagvaria, rac rTul qvewyobil winadadebaSi mTavari da damokidebuli winadadebebis zmnebiT gamoxa- tul moqmedebebs Soris qarTulSi. absolutivs zmnuri niSnebidan gaaCnia: 1. zmnasTan erTi da igive leqsikuri mniSvneloba (ab- solutivi iwarmoeba zmnis droTa formebisagan). mag., inf. лах-а Zebna, ал-а Tqma: лох-у eZebs _ лох-у-ш eZebs-ra ол-у ambobs _ ол-у-ш ambobs-ra... 2. absolutivi sam dros ganarCevs: axlandeli (лох-у- ш); warsuli (лех-на); momavali (лох-у-р д-ол-у-ш)... 3. absolutivs, rogorc zmnas, moepoveba aspeqtSi mo- nacvle formebi: лох-у-ш eZebs-ra (erTgzisi, momentobrivi aspeqti); лоьх-у-ш (mravalgzisi, diuratiuli aspeqti). 4. absolutivs SeiZleba hqondes ricxvSi monacvle formebi: соц-у-ш Cerdeboda-ra совц-у-ш Cerdebodnen-ra... 5. absolutivs, rogorc zmnas, aqvs gramatikuli kla- sis kategoria: в-огI-у-ш й-огI-у-ш б-огI-у-ш д-огI-у-ш modis-ra... zmnisarTis funqciebidan absolutivs gaaCnia viTare- bis gamoxatvis funqcia. ababababsosososolulululutitititivis drovis drovis drovis droTa warmoTa warmoTa warmoTa warmoeeeebabababa awmyos absolutivi iwarmoeba awmyos martiv fuZeze - ш formantis darTviT (magaliTebi ix. zemoT).
169 awmyos aRweriTi formisagan absolutivis warmoebi- sas absolutivis ori forma gveqneba _ ZiriTadi da meSve- li zmnebisagan nawarmoebi absolutivebi. Sdr.: аса лох-у me veZeb da awmyos aRweriTi forma со лох-у-ш ву me ZebnaSi var (= me veZeb); со лох-уш в-ол-у-ш me rom//roca ZebnaSi viyavi (=me roca veZebdi). bolo magaliTSi meSveli zmnis dro Seicvala, волуш namyo uwyvetelia. awmyos absolutivisagan iwarmoeba semantikuri elfe- riT gansxvavebuli e. w. nayari absolutivebi. mag.: a) лохуш-ехь ZebnisTanave (-ехь gamoxatavs moqmedebaTa erTdroulobas); b) fuZis bolokiduri Tanxmovnis gaormagebiT (abso- lutiviT gamoxatul moqmedebaze yuradRebis gamaxvilebis mizniT): лохх-у-ш-ехь; imave funqciiT fuZeTa gaormagebiT: мол(у)-молуш “smiTa da smiT” (I fuZes ekveceba absolutivis formanti); g) ду “aris” zmnis awmyos absolutivia д-ол-у-ш. namyos absolutivi formobrivad ar ganirCeva namyo ganusazRvrelis formisagan. SedarebisaTvis: namyos mimRe- obac emTxveva namyo ganusazRvrels (ix. mimReoba). warmo- SobiT namyo ganusazRvreli, rogorc iTqva, namyos mimRe- oba Cans, romelsac dakarguli aqvs meSveli zmna. maSasadame, zmnis erT formas sami funqcia aqvs: namyo ganusazRvreli droisa, namyos absolutivisa da namyos mimReobisa. maTi garCeva sintaqsur donezea SesaZlebeli: sintagmaSi mimReoba saxels ukavSirdeba, msazRvrelia da sazRvrulis win dgas, absolutivi zmnisarTiviT zmnasTa- naa kavSirSi, namyo ganusazRvreli ki drois formaa, aseT winadadebaSi drois sxva forma aRar gveqneba. Sdr.: Вахас цIа дина (namyo ganus.) vaxam saxli aiSena Вахас дина (mimReoba) цIа хаза ду vaxas aSenebuli saxli lamazia ЦIа а дина (namyos absol.) лома вахара Ваха saxli aaSena- ra mTaSi wavida vaxa... namyos absolutivi SeiZleba analitikuric (aRweri- Tic) iyos. analitikuri formis pirveli nawili awmyos ab- 170 solutivia, meore nawili ki meSveli zmnis namyo droTa formebs warmoadgenen. magaliTad: namyo ganusazRvreli: лоьхуш ваьллина... namyo winarewarsuli: лоьхуш ваьллинера... absolutivis mawarmoeblad gamoyofen -ча sufiqssac, romelic namyo ganusazRvrelis -на formantis adgils ika- vebs. magaliTad: namyo ganusazRvreli: лех-на uZebnia, ди-на gaukeTebia... namyos absolutivi: лех-ча rom//roca moZebna, ди-ча rom//roca gaakeTa... -ча sufiqss SeiZleba -хь, -хьана formantebic daematos, romlebsac mcire semantikuri niuansi SeaqvT absolutivis SinaarsSi. myofadis absolutivi iwarmoeba myofadi faqtobrivi- sagan. Sdr.: myofadi faqtobrivi myofadis absolutivi лохур ду moZebnis лохур долуш охур ду moxnavs охур долуш... aseT formebs д-у meSveli zmna mosdevs: лохур долуш ву “(aucileblad) moZebnis” (Targmani pirobiTia). Tu absolutivi nawarmoebia klasniSnian gardamaval zmnaTagan, klasis niSniT aisaxeba obieqtis klasi, meSvel- zmnian formebSi ki subieqtis klasi iqneba asaxuli. klas- niSnian gardauval zmnaTagan nawarmoeb absolutivebSi yvelgan iqneba subieqtis klasi. maSasadame, CeCnurSi garCeulia awmyos, namyosa da myofadis absolutivebi. samive am formas ewarmoeba ro- gorc sinTezuri, ise analizuri formebi. awmyos absolu- tivi iwarmoeba awmyos formisagan, namyosi _ namyo ganusa- zRvrelisagan, myofadisa _ myofadi faqtobrivisagan. sasasasagagagagarerereremomomomoeeeebo forbo forbo forbo formemememebibibibi CeCnurSi damokidebuli winadadebis Sinaarsis gamo- xatvis erT-erTi saSualeba sagaremoebo formebia. garCeu- lia awmyos, namyos da myofadis sagaremoebo formebi. garemoebis funqciis mqone formebi gamoxataven ro- gorc adgilmdebareobas, ise mimarTulebas. Sdr.:
171 awmyo: охк-у-чу iqiTken, sadac baravs охк-у-чу-хь iq, sadac baravs охк-у-чу-ра iqidan, sadac baravs namyo: аьхк-и-на-чу iqiTken, sadac dabara аьхк-и-на-чу-хь iq, sadac dabara аьхк-и-на-чуь-ра iqidan, sadac dabara... maSasadame, awmyosa da namyos sagaremoebo formebi Sesabamisi drois formebisaganaa nawarmoebi. myofadis sagaremoebo formebi myofadi faqtobrivisa- gan iwarmoeba. Sdr.: myofadi: охк-у д-ол-у-чу iqiTken, sadac dabaravs охк-у д-ол-у-чу-хь iq, sadac dabaravs охк-у д-ол-у-чуь-ра iqidan, sadac dabaravs... -чу sufiqsze –хула, -хьара, -хьахула sufiqsebis darTviT miRebulia, agreTve, meoreuli rTuli sufiqsebi, romle- bic ufro azusteben winadadebis mTavari zmniT gamoxatu- li moqmedebis adgilmdebareobasa da mimarTulebas. garda amisa, gvaqvs drois aRmniSvneli sagaremoebo formebic. aseTi formebi nawarmoebia awmyos absolutivi- sagan –ехь formantisa da namyo uaxlesisagan ма nawilakis meSveobiT: охк-у-ш-ехь dabarvisas || barvis momentSive ма аьхк-и dabarvisTanave... maSasadame, sagaremoebo zmnur formebs CeCnurSi rTul qvewyobil winadadebaSi damokidebuli winadadebis Sinaarsis gamoxatvis funqcia aqvT. kikikikiTxviTxviTxviTxviTi forTi forTi forTi formemememebibibibi gairCeva kiTxviT formaTa ori saxeoba. esenia: 1. intonaciiT gamoxatuli kiTxva. mag.: эли (эɸли) uTqvams?, доьшу (дōьш) kiTxulobs?... 2. nawilakiT gamoxatuli kiTxviTi formebi. -й nawi- laki drois formas boloSi daerTvis da TxrobiTi ki- los formaTagan kiTxviT formebs awarmoebs. mag.: 172 inf. лах-а Zebna сац-а gaCereba awmyo лохий (<лохуй)? соций? namyo uwyv. лохурий? соцурий? myofadi лохур дуй? соцур дуй? namyo uaxl. лехий? сеций? namyo gansazR. лехирий? сецирий? namyo ganusazR.: лехний? сецний? namyo winarewar. лехнерий? сецнерий? Sdr., agreTve: вахий wavida?, веий movida?... naTelia, rom -й formanti imsgavsebs drois formanti- seul xmovans. magram gvaqvs: ду-й aris?, до-й akeTebs? (Sdr., awmyo ду aris, до akeTebs). -те, техьа nawilakebi aZliereben kiTxvas: дуй-те//дуй техьа aris neta? дой-те//дой техьа akeTebs neta?... Tu winadadebaSi kiTxviTi sityvaa, -й nawilaki ar ix- mareba, maxvili kiTxviT sityvaze modis: хIара хIун ю (й-у) es ra aris? мила вара иза vin iyo is? da misT. uaruaruaruaryoyoyoyofifififiTiTiTiTi forforforformemememebibibibi uaryofas gamoxataven ма, ца “ar” nawilakebi, romle- bic martiv upreverbo zmnas win uZRvian. ца ixmareba Txro- biTi kilos formaTagan uaryofiTi formebis warmoebisas. ма gamoiyeneba brZanebiTi kilos uaryofiTi formebis sa- warmoeblad. Sdr.: ца воьду ar midis, ца ловзу ar TamaSobs... ма гIо! ar waxvide!, ма ловза! nu TamaSob!... ду “aris” zmnis uaryofiTi formaa дац “ar aris”, sa- dac д- gramatikuli klasis niSania, -а _ awmyos formanti, -ц _ uaryofiTi nawilaki bolokidur poziciaSi. safiqre- belia, rom CeCnurSi ду < да (Sdr., CeCnuri enis zogi dia-
173 leqtis, mag., maisTuris, inguSuri da wova-TuSuri enebis да). am zmnis namyo uwyvetelia: warTqmiTi дара, ukuTqmiTi дацара. uaryofiTi formebi дац, дацара sinTezuri formebia, romlebic TandaTan cvlian aRweriT uaryofiT formebs. Sdr., magaliTad: ца дицло da дицлац ar aviwydeba ца хаьа da хаац ar icis... sinTezuri formebi Cveulebrivia, magaliTad, ingu- Sur enaSi. gansxvavebulad iwarmoeba uaryofiTi formebi prever- biani zmnebisagan _ uaryofiTi nawilaki adgils ikavebs preverbsa da fuZes Soris. Sdr.: дIаваха wavida _ дIа ца ваха ar wavida (< *wa ar vida); схьавеа movida _ схьа ца веа ar movida ; схьавола modi! _ схьа ма вола ar moxvide! misT. dedededefeqfeqfeqfeqtutututuri zmneri zmneri zmneri zmnebibibibi defeqturi zmnebi CeCnurSi mcirericxovania. miuxeda- vad amisa, maTi ramdenime jgufad dayofa SeiZleba. maga- liTad: 1. zmnebi, romelTac sawarmoebeli fuZe ara aqvT. ase- Tia ду “aris” da дан “qmna, keTeba”. ду “aris” zmna ase daiSleba: д- cvalebadi gramatiku- li klasis niSani, -у awmyos mawarmoebeli, fuZe ara aqvs. garda amisa, am zmnas ara aqvs infinitivisa da masdaris formebic. droTa formebidan gaaCnia mxolod awmyosa (ду) da namyo uwyvetlis (дара) formebi. sainteresoa, rom ду zmnis awmyos mimReobaa д-ол-у (absolutivi _ долуш), e. i. д- у (<д-ол-у <д-ал-у) zmnas, savaraudod, ал- fuZe aqvs dakargu- li, romelic, magaliTad, mimReobaSia daculi. sauRlebeli fuZe ara aqvs дан zmnasac, sadac д-, ag- reTve, cvalebadi gramatikuli klasis niSania, -а- _ maer- Tebeli xmovani, -н ki _ infinitivis formanti. fuZis aR- dgena jerjerobiT ver xerxdeba. ar aris gamoricxuli, rom aRniSnul zmnaSi -а- xmovani fuZiseuli iyos. droTa formebSi icvleba Semdegnairad: 174 до, дора, дийр ду, ди, дира, дина, динера. 2. rogorc cnobilia, CeCnuri enisaTvis istoriulad xmovanfuZiani zmnebi damaxasiaTebeli ar unda yofiliyo. yvela xmovanfuZiani zmna meoreulia, fuZis cveTis Sedegi. xmovanfuZian zmnaTa uRlebis Taviseburebebi ganxilulia zemoT (ix. martivi xmovanfuZiani zmnebis fonemuri struq- tura). sailustraciod vauRloT zmnebi тан (тāн) Serigeba, д-ан (дāн) dakargva, д-ен dakvla, лен laparaki: 1. тов (< тав) дов доь лоь 2. товра довра доьра лоьра 3. товр д-у довр д-у доьр д-у лоьр в-у (ю) 4. тай дай дий лий 5. тайра дайра дийра лийра 6. тайна дайна дийна лийна 7. тайнера дайнера дийнера лийнера zog zmnur fuZes myofadSi ekargeba bolokiduri -л Tanxmovani. Sdr.: inf. хил-а “yofna”, myofadi хир ду “iqneba” (< хил-у-р ду) (ix. myofadis warmoeba). TaTaTaTavivivivisesesesebubububuri zmneri zmneri zmneri zmnebibibibi 1. wesier zmnaTa uRlebisas sauRlebeli fuZe ar ic- vleba. fuZis cvlaSi ar igulisxmeba droTa mawarmoebeli sufiqsebis darTviT gamowveuli fuZiseul xmovanTa cvlilebebi (labializacia, palatalizacia...). wesieri uR- lebis zmnebi erTfuZiani zmnebia. erTfuZianTa gverdiT gamoiyofa mcirericxovani or an metfuZiani uRlebis zmnebic. garCeulia ramdenime saxe- oba. magaliTad: д-ал-а mokvdoma, micvaleba д-ал-а micema д-ахь-а waReba naTelia, rom CamoTvlili zmnebi icvlebian gramati- kuli klasis niSnebis mixedviT. garda amisa, isini gan- sxvavebuli modeliT awarmoeben I da II seriis formebs. am
175 zmnebs seriebis mixedviT erTmaneTisagan gansxvavebuli fuZeebi aqvT. Sdr.: д-ала mokvdoma, д-ала micema, д-ахьа waReba: miaqvs I seria 1. л-а л-о (< л-уо< л-а-у) хь-о (< хь-уо< хь-а-у) 2. лара лора хьора 3. лийр ду лур ду хьур ду II seria 4. дели дели даьхьи 5. делира делира даьхьира 6. делла делла (<делина) даьхьна (<дахьина) maSasadame, pirveli ori zmnis droTa sawarmoebeli fuZeebia I seriaSi л-, II seriaSi д-ел-, mesame zmnisa ki _ Se- sabamisad хь- da д-ехь. rogorc Cans, am zmnaTa Zirebs warmoadgens -л- da -хь-, fuZe ki, romelic infinitivSia, II seriaSia warmodgenili, e. i. I seriaSi Cavardnilia gr. klasis niSani momdevno xmovniTurT, II seriis srul fu- ZesTan SedarebiT es fuZe usrulia. aseve pirvel or zmnas II seriis formebi erTnairi aqvT, magram erTi (“mokvdomis” mniSvnelobiT) gardauva- lia da klasis niSani subieqts gamoxatavs, meore ki gardamavalia da klasis niSniT gamoxatulia obieqtis klasis niSani (“micema” zmnaSi). 2. Taviseburi istoria aqvs ган “danaxva” zmnas, romel- Sic fuZed г- gamoiyofa orive seriaSi. Sdr.: I seria II seria awmyo: г-о n. uaxl.: г-и n. uwyv.: г-о-ра n. gansaz.: г-и-ра... aRniSnul zmnaSi г- fuZe meoreuli Cans. Sdr., wova- TuSuri д-аг-ан (sr. asp.) imave mniSvnelobiT da гуан “yureba, xedva” (usr. asp.), e. i. CeCnuris usruli fuZe wova-TuSur- Sic I seriaSia warmodgenili. usruli fuZisagan CeCnurma awarmoa II seriis formebic. Sdr., CeCnuri дан (дāн) “danax- va”, romlisTvisac amosavali Cans wova-TuSuris д-аг-ан . ma- 176 Sasadame, дан (дāн) zmna meoreulia, amosavali formisagan nawarmoebia I seriis formebi, rac kanonzomieria. 3. seriebis mixedviT gansxvavebuli fuZeebi aqvT zmnebs дан (дāн) mosvla (gardauvali) da дан (дāн) motana (gardamavali). SevadaroT: I seria awmyo: д-огI-у (дōгIу) modis д-ахьа moaqvs n. uwyv.: д-огIура дахьара myofadi: д-огIур д-у дахьар ду II seria n. uaxlesi: д-еа д-еа n. gansazR.: д-еара д-еа II seriaSi aRniSnul zmnebs identuri formebi aqvT, Tumca gansxvavebulia gram. klasis niSanTa funqciebi. naTelia, rom seriebis mixedviT fuZeebi gansxvavebu- lia. дан (дāн) “mosvla” zmna ricxvSi monacvlecaa, Tu subi- eqti mr. ricxvSia, gveqneba д-ахк-а, magram zmna дахка awarmo- ebs II seriis formebs. Sdr.: n. uaxl.: д-аьхк-и (I da II p.) б-аьхк-и (III p.) n. gansaz.: д-аьхк-и-ра б-аьхк-и-ра n. ganusaz.: д-аьхк-и-на б-аьхк-и-на aRsaniSnavia, rom дан “mosvla” zmnas I seriaSic SeuZ- lia subieqtis ricxvis gamoxatva. es maSin, Tu subieqti vin-jgufis saxelebs ganekuTvneba. magaliTad: I seria, awmyo: вай (тхо) д-огI-у Cven movdivarT (mag., biWebi, gogonebi...) шу д-огI-у Tqven modixarT уьш б-огI-у isini modian 4. calke dgas gardauvali zmna д-ах-а “wasvla”, rome- lic ase iuRvlis: I seria II seria awmyo д-оьд-у n. uaxl. д-ах-а
177 n. uwyv. д-оьд-у-ра n. gansaz. д-ах-а-ра myofadi гI-у-р ду n. ganusaz. д-ах-а-на maSasadame, infinitivis д-ах- fuZe II seriaSia warmo- dgenili, romelsac awmyosa da n. uwyvetelSi (I seria) д- оьд- fuZe enacvleba. myofadSi sul sxva fuZe Cans, гI- Zi- riT. igive Ziri Tavs iCens brZanebiTis formaSi: гIо! “wa- di!”. savaraudod, гI- Ziriani forma awmyosa da namyo uwyve- telSic unda gvqonoda. гI- Ziri unda ukavSirdebodes д-ах- fuZis -х- segments (mis mJRer variants warmoadgens). aseTi daSvebis Sedegad aSkaraa, rom д-ах-а “wasvla” zmnac iseve icvleba seriebis mixedviT, rogorc д-ал-а (ix. zemoT). aqve aRvniSnavT, rom в-оьд- ( д-оьд-...) fuZis kavSiri qar- Tul ved||vidved||vidved||vidved||vid fuZeebTan gamoricxuli ar unda iyos. am zmnis kidev erTi Taviseburebaa is, rom awmyosa da namyo uwyvetlis д-оьд- fuZe subieqtis mx. ricxvs gamoxa- tavs, Tu subieqti mr. ricxvSia, gveqneba д-оьлх-. ase, maga- liTad: со в-оьд-у me mivdivar magram: вай (тхо) д-оьлх-у Cven mivdivarT хьо в-оьду Sen midixar шу д-оьлх-у Tqven midixarT иза в-оьд-у is midis уьш б-оьлх-у isini midian maSasadame, д-ах-а zmnaSi uRlebisas vlindeba sami fu- Ze: I seriaSi _ ori: д-оьд- da гI-; II seriaSi _ д-ах-. garda amisa, meoTxe fuZe mr. ricxvis awmyosa da namyo uwyvetel- Sia warmodgenili д-оьлх- formis saxiT. zmnuzmnuzmnuzmnuri kari kari kari katetetetegogogogoririririeeeebibibibi droisa da kilos kategoriebis garda CeCnur zmnaSi garCeulia Semdegi morfologiuri kategoriebi: gramati- kuli klasis kategoria, aspeqtis kategoria, gramatikuli ricxvis kategoria, kauzativis kategoria, potencialisis kategoria. 178 gramatikuli klasis kategoria, rogorc saxelisa da zmnis saziaro kategoria, ganxilulia calke (ix. morfo- logiuri kategoriebi _ gramatikuli klasis kategoria). ganvixiloT danarCeni kategoriebi. asasasaspeqpeqpeqpeqtis katis katis katis katetetetegogogogoriariariaria martiv zmnaTa erT nawils moepoveba iseTi wyvili formebi, romelTagan erTi moqmedebis erTxel, meore ki imave moqmedebis mravaljer Sesrulebas gamoxatavs. Sdr.: лаха Zebna (veZeb) _ леха Zebna (veZeb xolme) хатта (Se)kiTxva (vekiTxebi) _ хетта (Se)kiTxva (veki- Txebi xolme) саца gaCereba (vCerdebi) _ сеца gaCereba (vCerdebi xolme)... aRniSnul formaTa Sedareba gviCvenebs, rom pirveli rigis magaliTebi gviCveneben moqmedebis momentobriobas (erTgzisobas), meore rigisa _ imave moqmedebis diuratiu- lobas. semantikuri gansxvaveba fuZeebs Soris fuZiseuli xmovnebis cvliT aris ganpirobebuli. SevniSnavT, rom diuratiuli (mravalgzisi) aspeqtis formebs zog SemTxvevaSi vTargmniT “xolme” nawilakiT. fuZiseul xmovanTa cvlas, romelic fonetikurad ar aris ganpirobebuli, ablauts eZaxian. CeCnurSi ablautu- rad dapirispirebuli fuZeebi droTa sistemas erTmaneTi- sagan damoukideblad qmnian. rogorc iTqva, am formebs semantikac gansxvavebuli aqvT, e. i. ablauts CeCnur zmna- Si sityvawarmoebis funqcia aqvs. xmovanTa cvla droTa warmoebaSic xdeba, rac fonetikur procesebTan aris da- kavSirebuli, aspeqtis (gzisobis) warmoebas fonetikur procesebTan saerTo araferi aqvs. aspeqtis kategoria mo- rfologiuri kategoriaa. aspeqtis kategoria samive naxur enaSia da, amdenad, igi Zvelia. SeniSnulia, rom mravalgzisi (diuratiuli) aspeqtisa SeiZleba iyos rogorc statikuri, ise dinamiku-
179 ri zmna, magram erTgzisi (momentobrivi) aspeqtisa ver iq- neba statikuri zmna. aspeqtis kategoria yvela zmnas ara aqvs. maSasadame, zmnaTa erTi jgufi fuZiseul xmovans icvlis (sxva saSua- lebebis Sesaxeb ix. qvemoT) da aspeqtis mixedviT saopozi- cio formebs qmnis, meore jgufis zmnebs saopozicio wyvi- lebi ar ewarmoebaT da, Sesabamisad, aspeqtis kategoriac ar gaaCniaT. aseTi zmnebi uaspeqto zmnebia. zog zmnas, ro- melsac sal. enaSi saopozicio wyvili ara aqvs, igi SeiZ- leba hqondes dialeqtebSi (da piriqiT). aspeqtis kategoria, rogorc iTqva, zmniT aRniSnuli moqmedebis fazebian uwyvetlobas, gangrZobiTobas, daus- ruleblobas, diuratiulobas an dasrulebulobas, momen- tobriobas gamoxatavs. momentobrivi (erTgzisi) da diura- tiuli (mravalgzisi) aspeqtis formebi SeiZleba hqondes gardamaval da gardauval zmnebs, dinamikurebs, grZnoba- aRqmis zmnebsac, magram momentobrivi aspeqti, rogorc iT- qva, SeuZlebelia hqondes statikur zmnebs. garCeulia aspeqtis gamoxatvis ramdenime saxeoba (ix. danarTi _ aspeqtSi monacvle zmnebi). aspeqtis warmoebis yvelaze produqtiuli saSualebaa fuZiseuli xmovanTmo- nacvleoba, kerZod, а (ā) xmovniani fuZeebi momentobriv as- peqts gamoxataven, е () difTongianebi _ diuratiuls. aRsa- niSnavia, rom orive formas (momentobrivsac da diurati- ulsac) dro-kiloTa sakuTari sistemebi aqvT. moviyvanoT saTanado magaliTebi: momentobrivi aspeqti diuratiuli aspeqti inf. лах-а Zebna лех-а awmyo: лох-у лоьх-у (лōьху) n. uwy.: лох-у-ра лоьх-у-ра myof.: лох-у-р д-у лоьх-у-р д-у n. uax.: лех-и лийх-и n. gans.: лех-и-ра лийх-и-ра... romelia amosavali forma? savaraudoa, rom Tavda- pirvelia momentobrivi (erTgzisi) aspeqtis forma (Tumca am varauds dasabuTeba sWirdeba). 180 SevadaroT ablauturad dapirispirebuli fuZeebi, sa- dac Semdegi xmovnebi monacvleoben: 1. а : е карч-а dagoreba _ керч-а хатт-а (Se)kiTxva _ хетт-а лачкъ-а damalva _ лечкъ-а ласт-а Serxeva _ лест-а... 2. а : е () такх-а gaxoxva _ текх-а лакх-а dakvra _ лекх-а сац-а gaCereba _ сец-а... 3. а : и татт-а gaweva _ титт-а гIатт-а adgoma _ гIитт-а 4. а (ā) : ий мал-а daleva _ мийл-а тас-а daTesva, moyra _ тийс-а 5. а (ā) : ий д-ал-а amosvla, aRmoceneba _ д-ийл-а 6. а (ā) : е () лар-а daTvla _ лер-а лац-а daWera _ лец-а... CamoTvlil magaliTebSi а sada xmovans Seesatyviseba е da misi grZeli varianti (). es movlena, rogorc Cans, marcvlis struqturiT aris ganpirobebuli: daxurul mar- cvalSi sada xmovania, RiaSi _ grZeli. asaxsnelia а : ий xmovanTmonacvleobis sakiTxi. diuratiul formebSi ramdenime Sesatyvisi aqvs dif- Tongsac. Sdr.: о : и д-отт-а dasxma _ д-итт-а кхосс-а gasrola _ кхисс-а...
181 о (ō) : ий д-огI-а dargva _ д-ийгI-а д-оз-а gabma _ д-ийз-а... rogorc Cans, am fuZeebSi о da ō difTongebi meoreu- lia, amosavalSi unda gvqonoda а da ā. о (оу) : е гIорт-а mcdeloba _ гIерт-а д-охк-а Cayra _ д-ехк-а... ов (оу) : и гIовтт-а adgoma (sub. mr-Si) _ гIитт-а ов (оу) : ий ховц-а gacvla _ хийц-а къовл-а daketva _ къийл-а ловс-а dRveba, gacra _ лийс-а... maSasadame, CeCnurSi ablauturi xmovanTmonacvleobis Semdegi saxeobebi gamoiyofa: 1. а : е//()//и//ий а (ā) : е ()//ий 2. о : и//е о (ō) : ий 3. ов (оу) : и//ий CeCnurSi aspeqti iwarmoeba klasniSnian da uklasniS- no fuZeTa dapirispirebiTac. xmovanTmonacvleoba aseT fuZeebSic Cveulebrivia. zmnaTa es jgufi mcirericxova- nia. magaliTad: moment. Aaspeqti diurat. aspeqti д-ад-а gaqceva ид-а д-ах-а wasvla эх-а //их-а д-атI-а gaskdoma этI-а 182 эха, этIа formebSi э grZelia. а : э (эɸ) xmovanTmonacvleo- ba mxolod am or zmnur fuZeSi gvaqvs. ramdenadac diuratiuloba meoreulia, unda vivarau- doT, rom klasis niSnebi aRniSnul formebSia dakarguli da ara piriqiT _ momentobrivi aspeqtis formebSi ganviTa- rebuli. klasis niSnis Cavardna aspeqtis warmoebis saWi- roebiT ar aris gamowveuli. aspeqti SeiZleba supleturi formebiTac iyos gamoxa- tuli. Sdr.: moment. Aaspeqti diurat. aspeqti ал-а (āла) Tqma бах-а (бāха)//д-ийц-а тох-а (туōха) dartyma д-етт-а д-ал-а micema тел-а (тла) д-иг-а wayvana кхийл-а... CamoTvlil wyvilebSi aspeqturad dapirispirebulia fuZeebi, romelTac TiTqmis erTi da igive semantika aqvT. zogi wyvili, SesaZlebelia, warmoSobiT erTi da igivec iyos (Sdr.: д-ал-а da тел-а aspeqtis mawarmoebeli xmovanTmo- nacvleobiT)... maSasadame, aspeqturad dapirispirebuli fuZeebi na- warmoebia: fuZiseuli xmovanTmonacvleobiT; klasniSniani da uklasniSno fuZeTa mixedviT (sadac xmovanTmonacvle- obac gvaqvs); supleturi formebiT. gragragragramamamamatitititikukukukuli rili rili rili ricxvis kacxvis kacxvis kacxvis katetetetegogogogoriariariaria gramatikuli ricxvis mixedviT cvalebadia mcireri- cxovani zmnebi. zmnaSi ricxvis gamoxatvis ramdenime saSu- aleba arsebobs. magaliTad: 1. rogorc cnobilia, arsebiTi saxelis klasis niSani realizebulia zmnaSi (zog sxva metyvelebis nawilSic). maSasadame, saxeli marTavs zmnas gramatikul klasSi. vin- jgufis saxelTa gramatikuli klasis niSnebi aris в- da й-, romelTac mr. ricxvSi enacvleba б-, e. i. gramatikuli
183 ricxvis gamoxatvis erT-erTi saSualeba aris gramatiku- li klasis niSanTa cvla. magaliTad: mx. ricxvi mr. ricxvi да в-у mama aris дай б-у mamebi arian нана ю (й-у) deda aris наной б-у dedebi arian кIант в-аха biWi wavida кIентий б-аха biWebi wavidnen йоI яха (й-аха) gogo wavida мехкарий б-аха gogoebi wavid- nen... Sdr., nivTis klasis saxelebSi niSani mravlobiT ri- cxvSi ar icvleba: марха ю (й-у) Rrubeli aris, мархаш ю (й-у) Rrublebi aris.…Tumca aris gamonaklisebic. gram. klasis niSani б- gvxvdeba mx. ricxvSic, Tumca igi zogi saxelis mr. ricxvSi icvleba. Sdr.: сту б-аха “xari wavida”, magram: стерчий д-аха “xarebi wa- vidnen” da misT. 2. ricxvis gamoxatvis erT-erTi saSualeba aris in- fiqsi -в-, Sdr.: mx. ricxvi mr. ricxvi гIатт-а adgoma (sub. mx.) гIо-в-тт-а adgoma (sub. mr.) сац-а gaCereba со-в-ц-а лачкъ-а damalva ло-в-чкъ-а хьад-а gaqceva хьо-в-д-а д-ал-а (дāла) damTavreba, aRmoceneba д-о-в-л-а... maSasadame, fuZeSi auslautis Tanxmovnis win -в- for- mantis CarTviT miRweulia subieqtis ricxvis gamoxatva. zmnaTa am jgufs emateba ramdenime zmnac, romlebic, marTalia, subieqtis mravlobiTobas -в- infiqsiT gamoxata- ven, magram fuZeTa bolokiduri Tanxmovnebi gansxvavebuli aqvT. Sdr.: mx. ricxvi mr. ricxvi ха-а dajdoma хо-в-ш-а хьаж-а xedva (gaxedva, Sexedva) д-ийш-а (< д- и-в-ш-а)... 184 SeadareT maTi Sesatyvisebi wova-TuSurSi: хаъ-ан _ ха-б-ж-ан хьачI-ан _ хьа-п-с-ан д-иж-ан _ д-и-п-ш-ан wova-TuSuris -б- (> п yru TanxmovnebTan) CeCnuri -в-s fonetikur variants warmoadgens. martiv fuZeSi infiqsis CarTva CeCnuri zmnis erT-er- Ti Taviseburebaa. maSasadame, ar aris gamoricxuli, rom e. w. martivi fuZeebi istoriulad rTuli, Sedgenilic iyos. 3. obieqtis mr. ricxvis gamoxatvis erT-erTi saSuale- baa zmnur fuZeSi auslautis ormagi, intensiuri, magari - лл- Tanxmovnis mravlobiTSi -хк-TanxmovanTkompleqsiT Se- cvla. Sdr.: mx. ricxvi mr. ricxvi лалл-а gagdeba лахк-а тилл-а dafareba, darqmeva тахк-а талл-а kvleva тахк-а кхолл-а gadaxurva, gadafareba кхохк-а д-олл-а gayra (mag., Zafisa) д-охк-а олл-а dakideba охк-а д-илл-а dadeba д-ахк-а Iилл-а wola Iахк-а CamoTvlil zog wyvil fuZeSi xmovani ar icvleba, zogSi igi cvalebadia. sainteresoa, rom хк kompleqss iTumyalurSi Seesa- tyviseba рк (saxelebSic). 4. obieqtis ricxvs Taviseburad gamoxataven Semdegi fuZeebi: д-ен mokvla, dakvla д-ай-а д-аккх-а warTmeva д-ах-а (дāха) 5. subieqtis ricxvia gamoxatuli, agreTve, в-ах-а “wa- svla” zmnis awmyos formebSi: в-оьд-у “midis”, д-оьлх-у (I da II piri), б-оьлх-у (III piri) “midian” (klasis niSniTa da fuZis SecvliT), Sdr., agreTve, д-ож-а “vardna” da лег-а “cvena” (supleturi formebia).
185 SeiZleba davaskvnaT, rom gramatikuli ricxvis kate- goria iwarmoeba gramatikuli klasis niSnebis cvliT, spe- cialuri infiqsiT, TanxmovanTa kompleqsebis monacvleo- biT da zogi sxva saSualebiT, romelTa axsna jerjero- biT ver xerxdeba. kakakakauuuuzazazazatitititivis kavis kavis kavis katetetetegogogogoriariariaria kauzativi zmnis iseTi formaa, romelic gamoxatavs subieqtis moqmedebas obieqtze meore obieqtis meSveobiT. Sdr., qarTulSi: akeTebs (is mas) _ akeTebinebs (is mas mas). CeCnurSi kauzativs -ит (> йт) formanti awarmoebs. ma- galiTad: д-аст-а gaxsna da д-астийт-а (< д-аст-а-ит-а) gaxsnevineba д-атт-а cxoba da д-аттийт-а cxobineba д-ахь-а waReba da д-ахьийт-а waRebineba лалл-а gagdeba da лаллийт-а gagdebineba тас-а gadagdeba, moyra da тасийт-а gadagdebineba, moyrevineba da misT. kauzativian formebTan ergativSi dgas organizato- ris (iniciatoris) aRmniSvneli saxeli, Semsruleblis aR- mniSvneli saxeli lokatiur brunvaSia. Tu zmna klasniS- niania, klasis niSniT gamoxatulia realuri obieqtis (sa- moqmedo obieqtis) klasis niSani. rogorc Cans, kauzativiani formebi iwarmoeba garda- mavali zmnebisagan. aseTY SemTxvevaSi zmnasTan Sewyobil or pirs emateba mesamec. Sdr.: Ваха-с (erg.) кIант-е (lok. br.) книга оьшуьйту “vaxa Svils wigns akiTxvinebs”... -ит formanti gardauvalTaganac awarmoebs kauzativis msgavs formebs. magaliTad: сац-а gaCereba _ сацийт-а д-ад-а gaqceva _ д-атийт-а лачкъ-а damalva _ лачкъийт-а лийч-а dabana _ лийчийт-а... 186 msgavs formebSi -ит- waqezebas, iZulebas gamoxatavs. gasarkvevia, aris Tu ara CamoTvlili formebi kauzative- bi. aRsaniSnavia, rom -ит-formanti yvela zmnisagan awar- moebs kauzatiur (an sxva kvalifikaciis mqone) formebs. gamonaklisia д-у “aris” zmna. -ит-iT nawarmoebi formebi me- oreuli infinitivebia, romlebic pirveladi infinitivebi- sagan damoukideblad awarmoeben dro-kiloTa sistemas. -ит- formantis funqciebi sagangebo Seswavlis saga- nia. am sufiqsis xmovniTi nawili fuZis momdevno xmovan- Tan difTongs qmnis an masTan SerwymiT viRebT grZel xmovans. amdenad, aRniSnuli formantis fuZisagan gamoyo- fa ver xerxdeba, Tu ar aRvadgineT amosavali forma. kikikikilos kalos kalos kalos katetetetegogogogoriariariaria garCeulia Semdegi kiloebi: TxrobiTi, brZanebiTi, pi- robiTi, natvriTi. zogi maTgani ganarCevs or an orze met saxeobas, pirobiTi da natvriTi kilos formebs aqvT ma- kavSirebeli sityvebis funqciac. specialur literaturaSi sabolood Camoyalibebuli ar aris erTiani azri kiloTa raodenobisa da warmoebis saSualebaTa Sesaxeb. kiloTa klasifikaciisas gasaTva- liswinebelia maTi funqciebi, warmoebis saSualebebi. TxrobiTi kilos formebi droTa sistemaSia ganxilu- li. droisa da kilos formebi zmnis sauRlebeli erTeu- lebia. am kategoriaTa SigniT ki zmna icvleba gramatiku- li klasebis, gramatikuli ricxvisa da aspeqtis mixedviT. droTa yvela forma warmodgenilia mxolod Txro- biT kiloSi. ra viTareba gvaqvs sxva kiloebSi? brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTi kiTi kiTi kiTi kilolololo brZanebiTi kilos formebSi gansxvavebulia brZanebis xarisxi, romelic meryeobs mkacri, mrisxane brZanebidan mokrZalebul Txovnamde, xvewna-mudaramde. garda amisa, brZanebiTis formaTa nairsaxeobebis gadmosacemad mniSvne- lovan rols asrulebs intonaciac.
187 brZanebaTa modifikaciebi specialuri formantebiT aris gamoxatuli. brZanebiTis formas namyo dro ara aqvs, brZaneba SeiZleba Sesruldes awmyosa da myofadSi. brZanebis elferis Sesabamisad CeCnurSi brZanebiTi kilos ramdenime saxeoba aris garCeuli. esenia: brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTi I.Ti I.Ti I.Ti I. brZanebiTi kilos ZiriTadi forma iwar- moeba wesieri uRlebis zmnaTa fuZeze -а formantis darT- viT. garda amisa, brZanebis am formisaTvis damaxasiaTebe- lia aweuli toni. mag.: inf. fuZe brZanebiTi I ахк-а dabarva ахк- ахк-а! dabare! ловз-а TamaSi ловз- ловз-а! iTamaSe! сац-а gaCereba сац- сац-а! gaCerdi! -а-Ti nawarmoeb formas SeiZleba ewodos brZanebiTi I. SeniSvna: infinitur formebSi bolokiduri xmovani e. w. maerTebeli xmovania. brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTiTiTiTi IIIIIIII. brZanebiTi I-isagan -л formantis meSveo- biT iwarmoeba brZanebiTi II. am formaSi brZanebis toni erTgvarad Serbilebulia, Tumca am formiT gamoxatuli moqmedeba brZanebis avtoris TandaswrebiT dauyovnebliv unda Sesruldes. Sdr.: ахк-а-л! dabare! (axlave) ловз-а-л! iTamaSe! (axlave) сац-а-л! gaCerdi! (axlave)... brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTiTiTiTi IIIIIIIIIIII.... brZanebiT II-ze mx. ricxvSi -хь, mr. ri- cxvSi -ш formantebis darTviT iwarmoeba iseTi forma, romelic unda Sesruldes momavalSi brZanebis avtoris dauswreblad. mag.: mx. ricxvi mr. ricxvi ахк-а-л-а-хь! dabare! ахк-а-л-а- ш! ловз-а-л-а-хь! iTamaSe! ловз-а-л-а-ш! сац-а-л-а-хь! gaCerdi! совц-а-л-а-ш! 188 saanalizod moxmobili nimuSebidan pirveli gardama- vali zmnaa, meore da mesame _ gardauvali. -хь, -ш formantebi dakavSirebulia II piris nacvalsa- xelebTan. gasarkvevia am formantTa wina xmovnis funqcia. SesaZlebelia, rom igi savrcobi an TanxmovanTgamyari iyos. brZanebiTis am formas SeiZleba ewodos brZanebiTi III. brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTi IVTi IVTi IVTi IV iwarmoeba brZanebiTi I-is formaze -хьа (mx. r.) da -ша (mr. r.) formantebis darTviT. es formante- bic nacvalsaxeluri warmoSobisaa. aqvs TxovniT-brZanebi- Tis funqcia. magaliTad.: mx. r. mr. r. ахк-а-хьа! dabare, ra! ахкийша (ахк-а-и-ша)! ловз-а-хьа! iTamaSe, ra! ловзийша! сац-а-хьа! gaCerdi, ra! совцийша! Sdr., agreTve: ладогIахьа! “mousmine, ra!”, ладогIийша! “mousmineT, ra!” aRdgenil formebSi gasarkvevia и-s (formantis wina xmovnis) sakiTxi. brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTi V,Ti V,Ti V,Ti V, rogoricaa вехийла! “dae, icocxlos!” da misT. nawarmoebia –ийла formantis meSveobiT: охийла! “dae, moxnas!” Tavis mxriv, -ийла miRebuli Cans -л-й-а –sagan, sadac -й- gramat. klasis niSans warmoadgens meSvel zmna- Si (Sdr., meSveli zmnebi в-а, й-а, б-а, д-а). CeCnuri enis pirve- li mkvlevaris, p. uslaris, naSromSi dasturdeba Semdegi saxis kilos formebi: āхал-б-а, āхал-д-а, āхал-й-а. rogorc Cans, am bolo formis й gadavida Tanxmovnis win (metaTe- zisi), ris Sedegadac miviReT а+й> эй > ий (asimilaciiT). ma- Sasadame, ganzogadebulia swored is afiqsi, romlis am saxiT CamoyalibebaSi й-s metaTezisi aSkaraa. aRsaniSnavia, rom p. uslariseuli formebi dResac cocxalia CeCnuri enis zog dialeqtSi. brZanebiTi V-is formiT gamoxatuli moqmedeba saval- debuloa yvelasaTvis, brZaneba kategoriulia. aseTi for-
189 mebi xSiria dalocvisa da wyevlis formulebSi, mowode- bebSi. brZanebiTi V-is forma miRebulia aRweriTisagan. brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTis forTis forTis forTis formamamamaTa warmoTa warmoTa warmoTa warmoeeeeba e. w. uweba e. w. uweba e. w. uweba e. w. uweso zmnebso zmnebso zmnebso zmnebSiSiSiSi orfuZiani uRlebis zmnaTagan nawarmoebi brZanebiTis formebi II fuZes, e. i. awmyos formas, emTxveva. Sdr.: хьо! waiRe! ло! mieci! Taviseburia в-аха “wasvla”, в-ан (вāн) “mosvla” da xmo- vanfuZian zmnaTa brZanebiTis formebi. magaliTad: гIо! wadi! в-ола! modi! д-е! gaakeTe!’ (inf. д-ан keTeba) Iе! iyav(i)! (inf. Iан yofna) го! naxe! (inf. ган danaxva) ukuukuukuukuTqmiTqmiTqmiTqmiTi brZaTi brZaTi brZaTi brZanenenenebibibibiTiTiTiTi brZanebiTis forma SeiZleba iyos ukuTqmiTic, rome- lic moqmedebis Sesrulebas krZalavs. ukuTqmiT brZane- biTs ма “ar”, “nu” nawilaki awarmoebs. Sdr.: мала “daleva” zmnisagan nawarmoebi warTqmiTi da ukuTqmiTi brZanebiTis formebi awmyoSi: warTqmiTi brZanebiTi ukuTqmiTi brZanebiTi brZanebiTi I: мал-а! ма мал-а! brZanebiTi II: мал-а-л! ма мал-а-л! brZanebiTi III: мал-а-л-а-хь! (mx. r.) ма мал-а-л-а-хь! (mx. r.) мал-а-л-а-ш! (mr. r.) ма мал-а-л-а-ш! (mr. r. brZanebiTi IV: мал-а-хьа! (mx. r.) ма мал-а-хьа! (mx. r.) малийша! (mr. r.) ма малийша! (mr. r.) brZanebiTi V: малийла! ма малийла! 190 pipipipirorororobibibibiTi kiTi kiTi kiTi kilolololo gamoxatavs pirobas, romlis arsebo- bis SemTxvevaSi moqmedeba Sesruldeba. zmnebiT (pirobisa da Sedegisa) gamoxatuli orive forma erTi winadadebis farglebSia moqceuli, romelsac, sxva enaTa mixedviT, rTul qvewyobil winadadebas uwodeben. pirobiTi kilos zmnuri forma e. w. damokidebul winadadebaSia, meore _ mTavarSi. pirobiTi kilos forma iwarmoeba -хь formantiT. aqvs awmyos, namyosa da myofadis formebi. Sdr.: awmyo: ал-а-хь Tu Tqva (inf. ал-а Tqma) ах-а-хь Tu moxna (inf. ах-а xvna) myofadi: эр д-ел-а-хь Tu ityvis охур д-ел-а-хь Tu moxnavs namyo: аьл-л-е-хь Tu uTqvams аьх-н-е-хь Tu mouxnavs... aRsaniSnavia, rom awmyos formebs myofadis gagebac aqvT. savaraudod, -хь nawilaki ar ukavSirdeba II piris na- cvalsaxels, misi warmomavlobis sakiTxi sakvlevia. amo- savlad -хье-s varaudobs naxur enaTa mkvlevari d. imnaiS- vili. pirobiTi kilos awmyos forma, albaT, zmnis sa- vrcobiani fuZisagan -хь formantis darviT iwarmoeba, myo- fadi _ myofadi faqtobrivisagan ду meSveli zmnis Se- cvliT amave zmnis pirobiTi kilos formiT, namyos forma- Si ki namyo ganusazRvrelis bolokiduri -а- Secvlilia - е-Ti, romelsac -хь formanti erTvis. ма nawilakiani pirobiTi kilos formiT gamoxatuli moqmedebis damTavrebisTanave iwyeba meore moqmedeba, Sdr.: гIовгIа ма хеззи, аравелира со xmauris gagonebisTanave gareT ga(mo)vedi me; ма элли TqmisTanave da misT. pirobiTi kilos formebi e. w. rTul qvewyobil wina- dadebaSi damokidebuli winadadebis Sinaars gadmoscemen. aseT formebs sakavSirebeli sityvaTa funqcia aqvT. nanananatvritvritvritvriTi kiTi kiTi kiTi kiloslosloslos forma iwarmoeba pirobiTi kilosa- gan -(а)ра formantis meSveobiT. specialur literaturaSi
191 msgavsi formebi kavSirebiTi kilos saxeliTac aris cno- bili. natvriTi kilo gamoxatavs sasurvel moqmedebas. Sdr.: inf. pirobiTi kilo natvriTi kilo д-аккх-а warTmeva д-аккх-а-хь д-аккх-а-хь-а-ра д-ех-а Txovna д-ех-а-хь д-ех-а-хь-а-ра кхехк-а xarSva кхехк-а-хь кхехк-а-хь-а-ра... -(а)ра formantSi xmovani SeiZleba TanxmovanTgamyari (igive savrcobi) iyos. rogorc pirobiT, ise natvriT for- mebTan SeiZleba idges yvela piris nacvalsaxeli orive ricxvSi. natvriTi kilos saxeobebia д-елара “netavi iyos” (ду zmnis natvriTi kilos forma) meSveli zmniT nawarmoebi formebic. Sdr.: awmyo: awmyos absolutivi + д-елара. mag.: лат-а “Widao- ba” _ леташ д-елара “neta Widaobdes”; д-елла “gaxsna”, “gaRe- ba” _ д-оьллуш д-елара “netavi iRebodes”, “neta ixsnebodes”... namyo: namyos absolutivi + д-елара: летта д-елара, д- иллина д-елара... myofadi: myofadi faqtobrivis formaSi ду icvleba д- елара-Ti: летар д-елара, д-оьллур д-елара... maSasadame, natvriTi kilos formebi aris sinTezuri da analizuri. sinTezur da analizur formaTa Soris gansxvaveba TiTqmis ar aris. natvriTi kilos formebsac e. w. rTul qvewyobil wi- nadadebaSi damokidebuli winadadebis funqcia aqvT. popopopotentententenciciciciaaaalilililisis kasis kasis kasis katetetetegogogogoriariariaria potencialisi moqmedebis SesaZleblobas gamoxatavs. Sdr., qarTuli: iWmeba, ismeba, iTqmis rame..., eWmeba, esmeba, eTqmis visme rame (arn. Ciqobava). CeCnurSi potencialisis mawarmoebelia мага “SeZleba” meSveli zmna. Sdr.: дийца мага laparakis SeZleba: суна дийца мега me lapara- ki SemiZlia 192 мала мага dalevis SeZleba: цунна мала мега mas daleva SeuZlia... (qarTuli Sesatyvisebi pirobiTia). aRsaniSnavia, rom potencialisTan (romelic aRweri- Tia da ori nawilisagan Sedgeba) subieqti mic. brunvaSi dgas da zmna gardauvalia. potencialisi iwarmoeba д-ала “gaxdoma” zmnis meSveo- biTac. Sdr.: къон-в-ала “gaaxalgazrdaveba” (axalgazrdad gaxdoma)... д-ала zmna amJamad sufiqsoids warmoadgens. uRlebis TvalsazrisiT д-ала “gaxdoma” ise iuRlvis, rogorc д-ала “micema” zmna. axasiaTebs orfuZianoba (I se- ria ло, II seria д-ели), icvleba gramatikuli klasis niSan- Ta mixedviTac. am zmniT TiTqmis yvela zmnisagan iwarmoe- ba axali formebi, romelTac potencialisis semantika aqvT. Sdr., agreTve: inf. potenc. awmyo д-а-а Wama д-а-а-д-ал-а д-а-а-ло iWmeba мал-а daleva мал-а-д-ал-а мал-а-ло ismeba ал-а Tqma ал-а-д-ал-а ал-а-ло iTqmeba... CamoTvlili zmnebi gardamavalia, maTgan nawarmoebi potencialisebi vnebiTi gvaris Sinaarsis mqonea: subieq- tis adgils obieqti ikavebs. maSasadame, potencialisi gardamavali zmnis konversiuli formaa da mas erTgvarad vnebiTi gvaris Sinaarsic aqvs. potencialisi vnebiTi gva- ris Casaxvis sawyis etapad SeiZleba CaiTvalos. garda amisa, potencialisis formas aqvs uneburobis Sinaarsic. Sdr.: бIаьрг бетт-а-ло Tvali TamaSobs, дог тох-а-ло guli Zgers (qarTuli Sesatyvisebi pirobiTia). potencialisi д-а-д-ал-а meSveli zmniTac aris nawarmo- ebi. rogorc Cans, д-а-д-ал-а TviT warmoadgens д-а-н “keTeba” zmnis potencialiss. Sdr., геч-д-ан patieba, хIаллак-д-ан mo- spoba, реза-д-ан dakmayofileba: inf. potenc. awmyo геч-д-ан геч-д-а-д-ал-а геч-д-а-ло хIаллак-д-ан хIаллак-д-а-д-ал-а хIаллак-д-а-ло реза-д-ан реза-д-а-д-ал-а реза-д-а-ло...
193 amgvarad, CeCnurSi potencialisi zmnur kategorias warmoadgens, mawarmoeblebia meSveli zmnebi. potencia- liss aqvs vnebiTi gvarisa da uneburobis Sinaarsi. poten- cialisis CamoyalibebiT CeCnurSi, rogorc Cans, gvaris ka- tegoriis Camoyalibebis winapirobebia Seqmnili. zmnizmnizmnizmnisarsarsarsarTiTiTiTi zmnisarTi damoukidebeli mniSvnelobis mqone forma- ucvleli sityvaa. zmnisarTi gansazRvravs zmniT gamoxa- tul moqmedebas. garda amisa, zmnisarTs SeiZleba hqondes zedsarTavi saxelis an TviT zmnisarTis msazRvrelis funqciac. ase, magaliTad: дика яздо kargad wers хаза яздо lamazad wers, чIогIа кIадвелла Zalian daiRa- la... тоъал дика sakmaod kargad... тоьург хаза яздо sakmaod lamazad wers da misT. Sinaarsis mixedviT gamoiyofa pirveladi zmnisarTebi, rogoricaa: цига iqiT (saiqeTo mimarTuleba) кхуза (хIокхуза) aqeT (saaqeTo mimarTuleba) дIа (дIā), дIо (дIō) iq хьуьлла iq (zemoT) дехьа gaRma сехьа gamoRma даим mudam тахана dRes кхана xval лама zeg селхана guSin... цига, кхуза (хIокхуза) zmnisarTebs CvenebiTi nacvalsaxe- lebis ZirebTan geneturi kavSiri unda hqondeT. Sevada- 194 roT isini CvenebiTi nacvalsaxelebis (ix. CvenebiTi na- cvalsaxelebi) II sabrunebel fuZeebTan: sax. и//иза is” хIара es naT. цуьнан кхуьнан mic. цунна кхунна erg. цо (цуо) кхо (кхуо)... zog zmnisarTSi, savaraudod, determinanti sufiqsi - на unda gamoiyos. Sdr.: тахана dRes, кхана (кхāна) xval, селхана guSin, гена (гна) Sors... zmnisarTebi iwarmoebian rogorc zmnisarTebisagan, ise saxelebisaganac (warmoadgenen saxelis romelime brunvis formas). Sdr.: цига iqiT, iqiTken (mag., wavida) _ цигахь iq (mag., aris) _ цигара iqidan (mag., movida), iqauri (mag., kaci). agreTve: цигахьа, цигахьара, цигахула... (ix. lokatiuri brunvebi). aseve: кхуза – кхузахь – кхузара дIа – дIара – дIанехьа дехьа – дехьара сехьа – сехьара... arsebiT saxelTagan nawarmoebi zmnisarTebia, magali- Tad: совгIат saCuqari _ совгIатана saCuqrad цIа saxli _ цIа Sin (mag., wavida) – цIахь Sin (mag., aris) говр cxeni _ говрахь cxeniT (mag., aris, wavida) забар xumroba _ забарина xumrobiT безам siyvaruli _ безамана siyvaruliT дийнахь dRisiT (Sdr., де dRe ) Iуьйранна diliT (Sdr., Iуьйре dila ) суьйранна saRamos (Sdr., суьйре saRamo ) гурахь Semodgomaze (Sdr., гуьйре Semodgoma ) Iай zamTarSi (Sdr., Iа zamTari ) бIаьста gazafxulze (Sdr., бIаьсте gazafxuli )...
195 aseTi zmnisarTebi arsebiT saxelTa micemiTis an mi- marTulebiTi I-is gaqvavebul formebs warmoadgenen. zmni- sarTad zog SemTxvevaSi saxelis fuZec Cans, rogoricaa, magaliTad, цIа “Sin” (mag., wavida). savaraudod, aseT Se- mTxvevebSi dakarguli unda iyos raRac formanti, rome- lic lokatiurobas (mimarTulebas) gamoxatavda. zmnizmnizmnizmnisarTsarTsarTsarTTa jguTa jguTa jguTa jgufefefefebibibibi Sinaarsis mixedviT zmnisarTebSi ramdenime jgufi gamoiyofa. aseTia, magaliTad: adgilis, drois, viTarebis, zoma-wonis, jerobis (odenobis), mizezisa da miznis, ag- reTve, kiTxviTi zmnisarTebi. adadadadgigigigilis zmnilis zmnilis zmnilis zmnisarsarsarsarTiTiTiTi gamoxatavs moqmedebis adgils an mimarTulebas. adgilis zmnisarTis kiTxvebia: мича sad? (mimarTulebisa), мичахь sad? (mdebareobisa), мичара saidan? magaliTad: юьрта “soflisken, sofelSi” (mag., wavida), юьртахь “so- felSi” (mag., aris, imyofeba), юьртара “soflidan”; цига iqiT, iqiTken, цигахь iq, цигара iqidan ; кхуза aqeT, aqeTken (mag., modis), кхузахь aq, кхузара aqe- dan ; эцца (ai) iqiT, iqiTken, эццахь (ai) iq, эццара (ai) iqidan... agreTve: лакхахь zemoT, лахахь qvemoT, охьа qvemoT (mi- marT.), хьуьлла iq (zemoT), кIелахь qveS, тIехь zed... … drodrodrodrois zmniis zmniis zmniis zmnisarsarsarsarTiTiTiTi pasuxobs kiTxvebze: маца rodis?, маццалц rodemde, маца дуьйна rodidan? magaliTad: гуттар yovelTvis, даим mudmivad, стохка Sar- San, лурчах SarSanwin, кеста male, кестта uaxloes droSi, наггахь iSviaTad, кхушара wels... стомара guSinwin, селхана guSin, тахана dRes, кхана xval, лама zeg, ула mazeg, хIетахь maSin, хIетталц manamde (zRvardebi- 196 Ti), хIинццалц aqamde, dRemde (zRvardebiTi), хIеттахь maSinve, хIинцале aqamde, amdromde, хIетале manamde, imdromde... бIаьста gazafxulze, аьхка zafxulSi, гурахь Semodgomaze, Iай zamTarSi... хIинца axla, сарахь saRamos, дийнахь dRisiT, буса Rame, RamiT, Iурре dilas, diliT, делкъехь SuadRes... viviviviTaTaTaTarerererebis zmnibis zmnibis zmnibis zmnisarsarsarsarTiTiTiTi formobrivad igive zedsarTavi saxelia zmnisarTis funqciiT. Sdr.: дика стаг kargi kaci da дика до kargad akeTebs, чехка болар mardi siaruli da чехка ваха mardad wavida... niSan-Tvisebis aRmniSvneli sityva gamoxatavs ro- gorc sagnis niSan-Tvisebas, ise moqmedebis, ase vTqvaT, Tvisebasac. viTarebis zmnisarTis kiTxvaa муха rogor? viTarebis zmnisarTebia: иштта ase вуьштта ise иштта я вуьштта ase an ise вуно, Iаламат, инзаре metismetad//Zalian... гIаш fexiT цIеххьана ucbad, moulodnelad доцца mokled дехха grZlad сиха Cqara меллаша nela, auCqareblad бертахь TanxmobiT кIез-кIезиг //жим-жима cot-cota сих-сиха//кест-кеста Cqar-Cqara... zozozozomamamama----wowowowoninininisa da jesa da jesa da jesa da jerorororobis (odebis (odebis (odebis (odenonononobis) zmnibis) zmnibis) zmnibis) zmnisarsarsarsarTeTeTeTebibibibi miu- TiTeben imaze, Tu ra raodenobiT, ramdenad, ramdenjer xdeba moqmedeba. misi kiTxvebia: мел ramdenad?, мосазза ram- denjer? magaliTad:
197 кIезиг, кIеззиг cotad, (sul) cotad алсам, алссам sakmaod, (SedarebiT) sakmaod дукха а, дуккха а bevrad, (sakmaod) bevrad тоъал sakmarisad шортта uxvad... rogorc viTarebis, ise zoma-wonis zmnisarTebsac aqvT zedsarTavis an zmnisarTis msazRvrelis funqcia. jerobis zmnisarTebia: цкъа (цIкъа) erTxel шозза orjer кхузза samjer уьттазза aTjer ткъозза (тIкъозза) ocjer бIозза asjer... mimimimizezezezeziszisziszis zmnizmnizmnizmnisarsarsarsarTiTiTiTi pasuxobs kiTxvaze хIунда ratom?; цундела imitom. mizmizmizmiznis zmninis zmninis zmninis zmnisarTssarTssarTssarTs daesmis kiTxva стенна risTvis? (хIун “ra” kiTxviTi nacvalsaxelis mic. brunvis forma. хIун formas arasaxelobiT brunvebSi enacvleba II fuZe, ib- runvis supleturad). miznis zmnisarTebis magaliTebia: хIуьттарена jibriT, бегашина xumrobiT, безамана siyvaruliT, совгIатана saCuqrad da misTanani. kikikikiTxviTxviTxviTxviTi zmniTi zmniTi zmniTi zmnisarsarsarsarTeTeTeTebicbicbicbic calke jgufs qmnian. kiTxviTi zmnisarTebia: мичаsad? (mimarTulebisa), мичахь sad? (ad- gilmdebareobisa), мичара saidan?, маца rodis?, маццалц ro- demde?, муха rogor?, хIунда ratom?, мел ramdeni?, мосазза ram- denjer?...(qarTuli Sesatyvisebi ixileT zmnisarTTa jgu- febSi). zemoT ganxilul zmnisarTTagan zogs (хьала, охьа, тIехь, дехьа, сехьа...) gaaCnia Tandebulisa da preverbis fun- qcia. omonimur sityvaTa morfologiuri kvalifikaciis erTaderT saSualebad konteqsti rCeba. 198 TanTanTanTandedededebubububulililili Tandebuli formaucvleli damxmare sityvaa, amdenad damoukidebeli mniSvnelobac ara aqvs. igi daerTvis saxe- lis garkveuli brunvis formas (marTavs saxels brunvaSi) da amyarebs mimarTebebs or saxels an saxelsa da zmnas Soris. Tandebulis ZiriTadi funqcia aris sivrceSi ori- entaciis gamoxatva. Tanamedrove CeCnurSi Semdegi Tandebulebi gamoiyo- fa: чу -Si йисте napiras тIе -ze (mimarT.) тIехь(а) -ze (mdebareobisa) кIел qveS хьалха win юххе gverdiT, axlos дуьхьа -Tvis юккъе SuaSi дехьа gaRma улло gverdiT сехьа gamoRma хьокъехь -ze, Sesaxeb... am TandebulTagan TiTqmis yvelas aqvs zmniswinisa da zmnisarTis funqciebic. aRniSnuli Tandebulebi warmoSobiT arsebiT saxelebs ukavSirdebian. Sdr.: чу -Si da чоь (чōь) Siga nawili, SemosazRvr. farTobi тIе -ze da тIе (тIйэ) zedapiri кIел qveS da кIело Ziri, fskeri юххе gverdiT, axlos da юх fuZe, gadat. Ziri юккъе SuaSi da юкъ weli, Sua adgili хьокъехь -ze, Sesaxeb da хьакъ vali, vadebuleba... улло, дуьхьа TandebulTa warmomavloba daCrdilulia, ar Cans maTi kavSiri damoukidebeli mniSvnelobis mqone sityvebTan. CamoTvlil sityvaTa gamoyeneba Tandebulebis, preverbebisa da zmnisarTebis funqciiT imaze metyvelebs, rom CeCnurSi Tandebulebi, preverbebi da zmnisarTebi sa- bolood diferencirebuli, Camoyalibebuli ar aris. miu- xedavad amisa, SeiZleba iTqvas, rom zogi Tandebuli CeC- nurSi gamoyofilia sxva metyvelebis nawilebisagan. ase- Tia, magaliTad, -хула, -ра Tandebulebi, sxva funqcia enaSi
199 amaT ar uCanT, arc maTi warmomavlobaa naTeli (ix., ag- reTve, Tandebuliani da lokatiuri brunvebi). Tandebulebi CeCnurSi, Cveulebriv, iwereba calke. ma- Ti ZiriTadi nawili saxels marTavs micemiT brunvaSi, Sdr.: стоьла (< стоьлана) тIехь magidaze, стоьла (< стоьлана) кIел magidis qveS... дуьхьа naTesaobiTi brunvis Tandebulia: цуьнан дуьхьа misi gulisTvis, кIентан дуьха biWis gulisTvis (gamoxatavs mizans). saxels SedarebiT brunvaSi marTaven Tandebulebi дехьа, сехьа, тIех//сов: хил дехьа wyalgaRma, хил сехьа wyalgamoR- ma, цул тIех//сов imaze metad da sxv. SevadaroT: хи чу “wyalSi” da чуваха “Sevida”, гIанта тIе (mag., хаа) “skamze” (mag., dajdoma) da тIеваха “mivida” (zed miadga), гIанта кIел “skamis qveS” da кIелваха “qveS-Se-vida”... maSasadame, igive sityvebi zmnasTan iwereba erTad. kavkavkavkavSiSiSiSiriririri kavSirebiT CeCnuri ena Raribia. ZiriTadad dasturde- ba ramdenime saxis maerTebeli kavSiri. maqvemdebarebeli kavSirebis funqcias zmnis sagaremoebo formebi (ix.) an na- zmnari formebi (mag., absolutivi) asruleben. maerTebel kavSirebSi gamoiyofa Semdegi jgufebi: majmajmajmajgugugugufefefefebebebebeli kavli kavli kavli kavSiSiSiSirerererebibibibi: а (nawilaki kavSiris funqci- iT) “da”, romelic mosdevs TiToeul dasakavSirebel si- tyvas. qarTulSi misi adekvaturi Sesatyvisia -c nawilaki. Sdr.: йовхо а, шело а siTbo da sicive (siTbo-c, sicive-c); хьала а, охьа а zemoT da qvemoT (zemoTa-c, qvemoTa-c); Муса а, Султан а институте вахара musa da sulTani insti- tutSi wavidnen; Нускал а, говраш а бухарчу дуьнена чудахана patarZali da cxenebi qvesknelSi Cacvivdnen; 200 Дехаш-Iаш хилла ворхI ваша а, цхьа йиша а “cxovrobdnen-ra iyvnen Svidi Zma da erTi da”... amave funqciiT, Tumca SedarebiT iSviaTad, gamoyene- bulia -й-c. magaliTad: Дехаш-Iаш хилла цхьа зудий (< зуда-й), майрий (< майра-й) cxovrobdnen-ra iyvnen erTi coli da qmari; Хьалха заманчохь хилла Байбурий, ГIамбурий бохуш ши доттагI Zvel droSi, baiburs da Ramburs (rom) eZaxdnen, ori mego- bari yofila; сой, хьой me da Sen (me-c, Sen-c). mamamamapipipipirisrisrisrispipipipirerererebebebebeli kavli kavli kavli kavSiSiSiSirerererebibibibiaaaa: амма magram, хIетте а//делахь а (magram) mainc, я...я an...an. со юьрта вара, амма хьо-м ца гира me sofelSi viyavi, magram Sen-ki ver gnaxe; иза кхайкхира, амма хьо ца веара iman dagiZaxa (migiwvia), magram Sen ar moxvedi; сан ван (вāн) йиш яцара (йāцара), хIетте а (//делахь а) вогIур ву со me ar SemiZlia mosvla, mainc moval; я со, я иза an me, an is... garda amisa, kavSirebis funqciiT gamoyofen iseT Se- sityvebebs, rogoricaa бакъду “marTalia” (бакъ “marTali” + ду “aris”), цхьабакъду “erTi marTalia” (цхьаъ “erTi” + бакъ ду), хIунда аьлча “imitom rom” (хIунда “ratom” + аьлча “rom Tqva//iTqvas” drois sagaremoebo forma) da misT. я “an”, амма “magram” arabulidan nasesxeb kavSirebad aris miCneuli. aRsaniSnavia, я-s wova-TuSurSi Seesatyvise- ba ле (< йе < йа), rac mis nasesxobas eWvqveS ayenebs. struqturis mixedviT kavSirebi SeiZleba dajgufdes Semdegnairad: martivi kavSirebi, rogoricaa: а, -й rTuli kavSirebi: хIетте а, бакъду, делахь а... Sedgenili kavSirebi: хIунда аьлча, бакъду, цхьабакъду...
201 kavSiris sakiTxebi CeCnurSi dawvrilebiT Seswavli- li ar aris. am mimarTulebiT saintereso iqneboda aramar- to originaluri, aramed naTargmni literaturis Seswav- lac (Serwymuli da rTuli winadadebebis, magaliTad, ru- sulidan CeCnurad gadmoTargmnis sakiTxebi). DDDD DDDDMMMMMM nanananawiwiwiwilalalalakikikiki nawilaki damxmare metyvelebis nawilia, ara aqvs da- moukidebeli mniSvneloba, warmoadgens bgeras, bgeraTkom- pleqss an sityvas. rogorc sxva enebSi, CeCnurSic nawila- ki erTvis sruli mniSvnelobis mqone sityvas da garkveu- li elferi, niuansi Seaqvs mis mniSvnelobaSi. nawilakis adgili winadadebaSi gansazRvruli ar aris. magaliTad, uaryofiTi nawilakebi ма, ца “ar” sityvas win uZRvian, zogi mosdevs (-кх, те, -м...), zogi calke iwere- ba, zogi ki _ defisiT. Sinaarsis mixedviT gamoiyofa Semdegi jgufebi: 1. kiTxviTi nawilakebi gamoxataven kiTxvas sxvadasxva Sinaarsobrivi niuansiT. Sdr.: ала Tqma, аьллий uTqvams?, аьллий те neta Tqva?, воьдий те neta midis” kiTxviTi nawilakia, agreTve, хIан “ha?”, romelic gan- kerZoebiT dgas: хIан, хIун бохура цо ha, ras ambobda is? 2. mtkicebiTi nawilakebia: те ki, хIаъ ho, diaR, дера RmerTmani, хьаха ki ara, -х, -кх xom ki, ма xom... magaliTad: со-х me ki, me xom; со-м вара, хьо вацара-кх цигахь me ki viyavi, (magram) Sen ar iyavi iq; хIаъ, ахьа ала ho, Sen Tqvi... 3. gamomricxavi nawilakebia: бен garda, meti (хьо бен Sens garda), деккъа (д- cvalebadi gram. klasis niSania) “marto”-s, “calke”-s mniSvnelobiT; хьовха “ki ara” (со хьовха me ki ara...). 4. ukuqceviTi nawilakebia ма da ца “ar”. orive gamoxa- tavs zmniT gadmocemuli moqmedebis uaryofas, oRond 202 sxvadasxva xarisxiT: ма-Ti gamoixateba kategoriuli uaryofa (kilo brZanebiTi an natvriTia), xolo ца ixmare- ba awmyosa da namyos formebTan moqmedebis uaryofisas. Sdr.: ма тоха (туōха) ar daartya! ма лаца (лāца) ar daiWiro!... ма тохалахь nu daartyam! ма лацалахь nu daiWer!... ма nawilaks, konteqstis mixedviT, SeiZleba hqondes sxva niuansic. Sdr.: ма хаза ду хIара дуьне “ra lamazia es qve- yana!” rogorc magaliTebidan Cans, ма nawilaki yovelTvis zmnis win dgas. bolo frazaSi ма-s SeiZleba Seenacvlos мел imave mniSvnelobiT. ца nawilaki SeiZleba uZRodes an mosdevdes zmnas. Sdr.: ца яздо “ar wers”; ца дуьйцу “ar ambobs (yveba)” da a. S. Tu igi mosdevs zmnas, maSin ekveceba bolo xmovani, xolo Tanxmovani erwymis zmnas. magaliTad: дийцац (дуьйцу ца), яздац (< яздо ца)da sxva (ix., agreTve, zmnis uaryofiTi for- mebi). 5. uaryofiTi nawilakia хIан-хIа “ara”. DDD SoSoSoSorisrisrisrisdedededebubububulililili DDA Sorisdebuli sxva metyvelebis nawilebisagan calke dgas. Sorisdebuls ara aqvs damoukidebeli sityvis mniS- vneloba, igi arc damxmare sityvaa. Sinaarsis mixedviT CeCnuri Sorisdebulebi SeiZleba sam jgufad davyoT: grZnogrZnogrZnogrZnobisbisbisbis (emociis) gamomxatveli Sorisdebulebi; momomomowowowowodedededebisbisbisbis gamomxatveli Sorisdebulebi; xxxxmamamamabaZbaZbaZbaZviviviviTiTiTiTi sityvebi.
203 amaT SeiZleba daematos e. w. ficilis formulebi. mkveTri sademarkacio xazis gavleba Sorisdebulebis jgufebs Soris Znelia _ erTi da igive Sorisdebuli Se- iZleba gamoyenebuli iyos sxvadasxva Sinaarsis, sxvadas- xva saxis emociis gadmosacemad. moviyvanoT magaliTebi: хIей oi хIай-хIай hai-hai охI-вай oh-vai ватталхьана moica (muqarisa) маржа-яI (sinanulis, sayveduris, SeSfoTebis gamomxatve- li) варийлахь aba (Sen ici) охIо-хIай oh, vai ой vai, oi же aba (swrafad, Cqara)... qalTa metyvelebaSi dasturdeba Sorisdebulebi, ro- goricaa: вададай (SiSisa, gaocebisa). es forma unda momdinareob- des вā дāда-й-sagan, sadac pirveli nawili mimarTvasTan xmarebuli Sorisdebuli Cans, meore nawili ki mama-s unda niSnavdes (Sdr., qarTuli: oi||ui deda). ваттай (imedis gacruebisa) валалай (SiSisa, gakvirvebisa)... Sdr. qarTuli “sa-valal-o”. CeCnuri Sorisdebulebi Seswavlili ar aris. mxedve- lobaSi gvaqvs Sorisdebulebi saerTod da, gansakuTre- biT, cxovelebTan urTierTobisas (mosaxmobi, gasagdebi, moferebis...) xmarebuli sityvebi, wyevlis, dalocvis, fi- cilis... formulebi. 204 sinsinsinsintaqtaqtaqtaqsisisisi sintaqsur damokidebulebaTa Sesaxeb martiv winadade- baSi. CeCnurSi garCeulia sintagmis ori ZiriTadi tipi: at- ributuli da predikatuli. atatatatriririribubububutul sintul sintul sintul sintagtagtagtagmamamamaSiSiSiSi msazRvrelad gamoiyeneba zed- sarTavi saxeli, ricxviTi saxeli da nacvalsaxeli. sa- zRvrulad ki arsebiTi saxelia. Sdr.: дика стаг kargi kaci ши говр ori cxeni и зезаг is yvavili klasniSniani msazRvreli klasSi eTanxmeba sazRvruls (sazRvruli marTavs msazRvrels klasSi). mag.: в-оккха кIант didi biWi й-оккха йоI didi gogo д-оккха бер didi bavSvi б-оккха лам didi mTa atributuli msazRvrelis funqciiT SeiZleba substan- tivic iyos gamoyenebuli. aseT SemTxvevaSi substantivi naTesaobiT brunvaSi dgas.: ден воI mamis Svili (vaJiSvili) чен кIорни daTvis beli (naSieri) маьлхан зIенар mzis sxivi догIанан тIадам wvimis wveTi... atributul sintagmaSi saxelebs (msazRvrelsa da sa- zRvruls) Soris sintaqsur urTierTobaTa Semdegi saxee- bi gvaqvs: 1. gramatikul klasSi (klasniSnian sityvebSi) sruli SeTanxmeba (magaliTebi ix. zemoT);
205 2. sruli SeTanxmebaa ricxvSic (im SemTxvevaSi, Tu msa- zRvreli icvleba ricxvis mixedviT): д-аккхий бераш didi bavSvebi б-аккхий нах xnieri xalxi гаттий некъаш viwro gzebi... sintaqsuri damokidebulebis aRniSnuli saxeobebi mci- rericxovania: garamatikul klasSi monacvle zedsarTavi saxelebi, gansakuTrebiT ricxviTi saxelebi da nacvalsa- xelebi, cotaa. ricxvSi monacvle zedsarTavi ki sul ram- denimea. Sdr.: д-оккха – д-аккхий didi жима – кегий patara готта – гаттий viwro стомма – стаммий sqeli б-еха – д-еха grZeli (am sityvaSi ricxvSi monacvleoba gamoixateba gr. klasis niSnis cvliT). SeTanxmeba gvaqvs brunvaSic: msazRvreli warmodgeni- lia ori formiT (erTi _ saxelobiTSi da, meore, arasaxe- lobiT, e. w. irib brunvebSi). Sdr.: sax. хаза бIаьсте lamazi gazafxuli naT. хазачу бIаьстенан... (danarCen brunvebSi icvleba mxolod sazRvruli). wyoba, rogorc Tanamedrove qarTulSi, prepoziciuria: кIайн куй TeTri qudi, котаман жижиг qaTmis xorci... prepreprepredidididikakakakatutututuli sinli sinli sinli sintagtagtagtagmismismismis sasasasayrdeyrdeyrdeyrdenianianiania, rogorc, magaliTad, qarTulSi, zmna.zmna.zmna.zmna. predikatul sintagmaSi zmna saxels sin- taqsurad ukavSirdeba. sintaqsuri kavSiri gulisxmobs zmnisa da saxelis (subieqtisa da obieqtis) SeTanxmebas gramatikul klassa da ricxvSi. saxeli gramatikuli kla- sis niSnisa da ricxvis mixedviT cvalebad zmnas iTan- xmebs klassa da ricxvSi. Tavis mxriv, zmna marTavs sa- xels brunvaSi, kerZod, saxelobiTSi, ergativsa da mice- miTSi: gardauval zmnasTan subieqti sax. brunvaSi dgas, grZnoba-aRqmis zmnebTan (aseTi zmnebic gardauvalia) _ mi- cemiTSi. gardamaval zmnasTan ki subieqti ergativSia. rea- luri obieqti rogorc gardamaval, ise grZnoba-aRqmis zmnebTan saxelobiT brunvaSia. klasniSnian zmnebSi aisa- 206 xeba mxolod im saxelis klasi, romelic saxelobiT brunvaSi dgas. aqedan gamomdinare, predikatuli sintagma or an sa- mwevriania (im SemTxvevaSi, Tu saxelTan an saxelebTan sxva sityvebi ar aris dakavSirebuli). orive SemTxvevaSi sintaqsurad dakavSirebul wevrTa wyoba mkacrad gansa- zRvruli ar aris. sinsinsinsintaqtaqtaqtaqsusususuri konri konri konri konstruqstruqstruqstruqcicicicieeeebibibibi predikatul sintagmaSi, rogorc zemoT iTqva, realu- ri subieqti SeiZleba idges saxelobiTSi, ergativsa da micemiTSi. realuri subieqtis brunvaTa Sesabamisad CeC- nurSi gamoiyofa Semdegi konstruqciebi: nominatiuri ergatiuli datiuri lokatiuri nonononomimimiminanananatitititiuuuuri konri konri konri konstruqstruqstruqstruqciaciaciacia CeCnurSi aris gardauvali zmnis konstruqcia. am konstruqciaSi subieqti saxelobiT brunvaSi dgas. Tu zmna gr. klasis niSnis mixedviT icvle- ba, klasis niSniT gamoxatulia subieqti: кIант в-оьду, в-огIу, в-аха biWi midis, modis, wavida йоI й-оьду, й-огIу, яха (й-аха) gogo midis, modis, wavida бер д-оьду, д-огIу, д-аха bavSvi midis, modis, wavida сту б-оьду, б-огIу, б-аха xari midis, modis, wavida zmnaTa didi nawili uklasniSnoa. uklasniSno zmnaSi subieqtis klasi, ra Tqma unda, ar aisaxeba. erererergagagagatitititiul konul konul konul konstruqstruqstruqstruqciciciciaaaaSiSiSiSi subieqti ergativSia, xolo realuri obieqti _ saxelobiTSi. es aris gardamavali zmnis erTaderTi konstruqcia. klasniSnian zmnaSi klasis niSani obieqtis klasze miuTiTebs, e. i. zmna klasSi eTan- xmeba saxelobiTSi warmodgenil saxels. magaliTad: дас (ergatiuli brunva -с niSniT, sax. дā) дечиг д-оккху “mama SeSas Wris” (да “mama” ganekuTvneba в- klass. Sdr.: да в-оьду, в-огIу, в-аха “mama midis, modis, wavida”; д-оккху zmnaSi klasis niSani miuTiTebs obieqtze дечиг “SeSa”).
207 dadadadatitititiur konur konur konur konstruqstruqstruqstruqciciciciasasasas grZnoba-aRqmis zmnebi qmnian. da- tiur konstruqciaSi realuri subieqti micemiTSi dgas, xolo realuri obieqti _ saxelobiTSi. klasniSnian zmna- Si klasis niSani obieqtis klasze miuTiTebs. datiuri konstruqciis zmna gardauvalia. Sdr.: нанна (mic. brunva, sax. нāна ) дукха д-еза бер “dedas Zali- an uyvars Svili” (д-еза zmnaSi klasis niSani miuTiTebs obieqtze бер “Svili, bavSvi”). aRsaniSnavia, rom datiuri konstruqciis zmnasTan wo- va-TuSurSi subieqti SeiZleba idges ergativSi, e. i. da- saSvebia formebi: МитIуйн (mic. br.) хьо (sax. br.) гу da МитIос (erg.) хьо (sax. br.) гу “mito Sen gxedavs”. am movlenas yuradReba miaqcia i. deSerievma. lolololokakakakatitititiur konur konur konur konstruqstruqstruqstruqciciciciasasasas qmnis ду “aris” zmna, Tu igi qona-yolas gamoxatavs. Sdr.: цуьнгахь (lok. br.) говр ю (< й-у) “imas cxeni hyavs”. zmna klasSi eTanxmeba realur obieqts (obieqti marTavs zmnas klasSi). д-у meSveli zmnaa, gardau- vali, aqedan gamomdinare, konstruqciac gardauvalia. hihihihipopopopotaqtaqtaqtaqsis sasis sasis sasis sakikikikiTxi.Txi.Txi.Txi. CeCnurSi ara gvaqvs maqvemdebarebe- li kavSirebi (mimarTebiTi nacvalsaxelebi, mimarTebiTi zmnisarTebi) an iseTi kavSirebi, romlebic gamoiyeneba rTuli daqvemdebarebuli winadadebis Sesadgenad. rTuli daqvemdebarebuli winadadebiT gamoxatuli Sinaarsi im enebisa, sadac hipotaqsi klasikuri gagebiT aris Camoya- libebuli, CeCnurSi gadmoicema winadadebiT, romelic struqturis mixedviT martivia. aseT winadadebaSi morfo- logiuri saSualebiT nawarmoebi iseTi formebia, romel- Tac sintaqsuri funqcia aqvT. maSasadame, aseT specialur formebs aqvT is semantika, rac sxva enebSi zmnas maqvemde- barebeli kavSiriT. Sdr.: vinc movida, romelic wavida da misT. sintaqsuri funqciis mqone SeiZleba iyos mimReoburi (цунна дезарг хIара ду “imas rac unda, es aris...”) an absolu- tivis (ца хезира суна хьо кхойкхуш “ver gavigone, Sen rom me- Zaxdi”) formebi. 208 aRniSnul sakiTxebze dawvrilebiT ixile, agreTve, “sa- garemoebo formebi”. leqleqleqleqsisisisikakakaka sakuTari da nasesxebi leqsika. CeCnuri enis leqsikuri maragis ZiriTadi nawili saku- Tari (Zireuli) leqsikaa. leqsikis am nawilSi Sedis: да mama олхазар frinveli борз mgeli нана deda хьоза beRura, Citi ча daTvi ваша Zma леча Sevardeni пхьагал kurdReli йиша da кхокха mtredi цхьогал mela кIант biWi човка Tolia сай iremi воI vaJiSvili къиг yvavi лу (лӯ) Sveli йоI qaliSvili алкханч SoSia... зу (зӯ) zRarbi... мар//майра qmari етт Zroxa корта Tavi зуда coli говр cxeni мара cxviri бер Svili... уьстагI cxvari... ког fexi... ar aris gamoricxuli, rom aRniSnuli zogi sityva ama Tu im enidan Zveli nasesxobac iyos. … sakuTriv CeCnuri Cans TiTqmis yvela viTarebiTi zed- sarTavi saxeli, ricxviTi saxelebi (aTasamde, TviT “aTa- si” эзар nasesxebia sparsulidan), nacvalsaxelebi, zmnebi da zmnisarTebi. leqsikis yvela nawilSi, bunebrivia, dasturdeba saer- Tokavkasiuri leqsikac. garda amisa, CeCnuri ena mdidaria kiloebiTa da kilo- kavebiT. miuxedavad amisa, mcirericxovania leqsika, rome- lic ama Tu im dialeqtis kuTvnilebas warmoadgens (a. ma- cievi). kiloebsa da kilokavebs Soris gansxvaveba, ZiriTa- dad mainc, fonetikuri xasiaTisaa. nasesxebi leqsikis mniSvnelovan nawils, bunebrivia, warmoadgens rusuli enidan nasesxobani. rusulidan Se- Tvisebul sityvebSi mkveTrad ganirCeva Zveli (saxecvli- li) da axali (ucvleli) nasesxobani. rogorc wesi, rusu-
209 lidan Sesuli sityvebi CeCnurSi ucvlelad iwereba. maga- liTad, Zveli nasesxobebia: картол kartofili хIургон furgoni минот wuTi чот angariSi... axal nasesxobebs warmoadgenen: большевик, ведомость, асфальт, ликвидировать (дан)... книга, тетрадь... gamoiyofa plasti, romelic qarTulidan (an qarTulis gziT sxva enebidan) Cans nasesxebi: херх xerxi вир viri захал mZaxali кIесаркаг kefa (kisris ormo) куьйра qori лом lomi кондар qondari котам qaTami хох xaxvi аьрзу arwivi... Turqulidan nasesxebia: аз bgera, алапа xelfasi, бал ba- li, басма CiTi, бад ixvi, бамба bamba, башха gansakuTrebuli, Taviseburi, бел bari, болат foladi, бурч wiwaka, гIайгIа dar- di, гIуда jarima, гIуллакх saqme, samsaxuri, байракх droSa... arabuli enidan nasesxebia: Iалам buneba, весет anderZi, доIа locva, жовхIар margaliti, аллахI allahi, RmerTi, амма magram, баркал madloba, беркат baraqa, гIалат Secdoma, da- naSauli, дуьне qveyana, дин religia, дарж xarisxi, къолам fanqari, маржан marjani, маьIна mniSvneloba, мекара veragi, миска sawyali, sacodavi, паргIат Tavisufali, сурт suraTi da bevri sxva 210 onoonoonoonomasmasmasmastitititikakakaka CeCnurSi gvarebi, saxelebi, mamis saxelebi iwereba ise, rogorc rusulSi (rusuli warmoTqmis mixedviT): Дадаев Ваха Ахмадович Дадаева Тамара Идрисовна... zepirmetyvelebaSi xSirad ixmareba sakuTriv CeCnuri konstruqcia: Ваха Ахьмадан кIант vaxa axmadis Ze, Сацийта Ахьмадан йоI saciiTa axmadis asuli... piris saxeli SeiZleba boloSic idges: Ахьмадан кIант Ваха axmadis Ze vaxa, Ахьмадан йоI Сацийта axmadis asuli sa- ciiTa... ufro dakonkretebis mizniT SeiZleba daematos im Temis, tomis saxeli, saidanac warmoSobiT aris piri: чIебарлой тайпанан Weberloeli, Weberlouri tomisa... pirTa saxelebi Tanamedrove CeCnurSi ZiriTadad ucxo warmoSobisaa. MCeCneTSi mahmadianuri religiis gavrcele- bas da damkvidrebas Tan mohyva arabuli da bibliuri warmoSobis saxelebi. ar aris Seswavlili, ra formiT Semovida CeCnurSi arabuli (an sxva enaTa) anTroponimika. cnobilia, rom arabul samyaros uSualo kavSiri CeCneT- Tan ar hqonia. garda arabulisa, CeCnur sakuTar saxeleb- Si bevria Turquli da XIX da XX saukuneebSi rusulidan Semosuli rqmevis saxelebi. miuxedavad amisa, jer kidev Semonaxulia mcirericxo- vani CeCnuri warmoSobis saxeli, gansakuTrebiT, mxatvrul literaturaSi. Tumca bevri maTgani ukve iSviaTad an aRar ixmareba. aseTia, magaliTad: kacis saxelebi: Борз mgeli, Хьоза Citi... zmnuri fuZeebisagan nawarmoebi saxelebia: Ваха icocxle, Дукхаваха didxans icocxle, Вахийта dae, icocxlos, Виса darCi, Висийта darCes, Висар dasarCeni (“da- rCena” zmnis masdari)... qarTuli Targmanebi, ra Tqma unda, daaxloebiTia. qalis saxelebi: Кхокха mtredi, Човка Wilyvavi, Зезаг yva- vili, Кемса yerZeni, Деши oqro... Яха icocxle, Яхийта dae, icocxlos, Йисита darCes, Тоита // Тоийта kmara, Сацийта gaaCere...
211 arabuli saxelebia: Iаббас abas-i, Iали ali, Ахьмад ahmad-i (an qarTuli tradiciiT: axmad-i), Аюб aiub-i, Абу abo, Iайша aiSa, Зайнаб zainab-i (an zeinab-i), ИбрахIим ibrahim-i, Идрис id- ris-i, Iиса isa, ИсмаьIил ismail-i, Якъуб iayub-i (an iakub-i), Казбег (“yazi” arabuli mahmadianuri rwmenisaTvis mebrZoli + Turquli “begi”) yazbeg-i (an kazbeg-i), Муса musa, Мухь(а)мад muhmad-i (an muxmad-i), Махьмуд mahmud-i (an max- mud-i), Хьамид hamid-i, Мансур mansur-i, Iумар omar-i... eTnonimebidan aRsaniSnavia: нохчи (-й)//нохчо CeCeni, гIалгIа (-й) inguSi, гIумкхи (-й) yumu- xi, цези (-й) dido, хIири (-й) osi, гIебарто (-й) yabardoeli, гуьржи (-й) qarTveli... qarTuli tomebi: бацо (-й) //баца TuSi, пхи (-й) xevsuri, шо (шуо) (-й) fSaveli, бено (бнуо) (-й) moxeve... дегIастанхо (-й) daRestneli, жIайхо//суьйли (-й) xunZi, даьргIо (-й) dargueli, гIазгIумкхи (-й) laki, лаьзги (-й) lezgi, балкхаро (-й) balyareli, чергази (-й) Cerqezi, кхарачо (-й) yaraCaeli, адыгей (-ш) adiReli... оьрси//гIазкхи (-й) rusi, эрмло (-й) somexi, жуьгти (-й) ebrae- li, украин (-аш) ukraineli, турко (-й) Turqi, гIажари (-й) spar- seli, iraneli... ингалсхо (-й) ingliseli, грек (-аш) berZeni, германхо (-й) germaneli, француз (-аш) frangi, америкахо (-й) amerikeli, итальян (-аш) italieli, испанхо (-й) espaneli... 212 CeCnur-qarTuli leqsikoni
213 leqleqleqleqsisisisikokokokonis agenis agenis agenis agebubububulelelelebabababa leqsikonSi TiToeul saleqsikono erTeulTan miTi- Tebulia gramatikuli kvalifikacia. gamonakliss warmo- adgens arsebiTi saxeli da zmna. saliteraturo enisagan gansxvavebiT leqsikonSi da- fiqsirebulia greli xmovnebi (Tavze xaziT). arsebiTi saxeli leqsikonSi Setanilia mx. ricxvis sax. brunvis formiTa da gramatikuli klasis niSnebiT mxoloobiTsa da mravlobiTSi, rasac frCxilebSi mosdevs aRniSnuli saxelis oTxi brunvis (naT., mic., erg., mimarT. I) niSani mx. ricxvSi, wertil-mZimis Semdeg ki _ mr. ri- cxvis mawarmoebeli formanti. xSir SemTxvevaSi brunebisas ars. saxelis daboloeba CeCnurSi icvleba. aseT SemTxvevaSi saxelis cvalebadi na- wili ucvlelisagan gamoyofilia vertikaluri xaziT, ro- melic morfemaTa zRvars yovelTvis ar emTxveva. Tu bru- nebisas saxelis fuZe an fuZiseuli xmovani icvleba, saxe- li mocemulia srulad. leqsikonSi zmna mocemulia infinitivis formiT. un- da aRiniSnos, rom erTmarcvlian zmnasTan iwereba infini- tivis niSani, or da metmarcvlianebTan igi ar aRiniSneba (Sdr.: да-н keTeba, ле-н laparaki.., аха xvna, лаха Zebna... ). zmnis infinitur formas frCxilebSi mosdevs droTa formebi (awmyoSi, namyo gansazRvrulSi, namyo ganusa- zRvrelSi, myofadis Taviseburad warmoebisas _ myofad- Si). garda amisa, ricxvis kategoriis mqone zmnebTan miTi- Tebulia subieqtis an obieqtis ricxvi. saxelisa da zmnis aRniSnuli saxiT leqsikonSi Seta- nis principebi ekuTvnis cnobil leqsikologs a. macievs (ix. Чеченско-русский словарь. Составил А. Г. Мациев. Москва, 1961). winamdebare leqsikonSi zmnasTan miTiTebulia garda- mavlobac. garda amisa, leqsikonis gantvirTvis mizniT rTuli Sedgenilobis zmnebSi droTa mixedviT cvalebadi nawili ucvlelisagan gamoyofilia vertikaluri xaziT, romelic yovelTvis morfemaTa zRvarze gadis. aseve, leqsikonis gantvirTvis mizniT, klasniSniani sityvebi (zeds. saxelebi, zmnebi...) mocemulia д- niSniT, magram ara д-ze, aramed mis momdevno xmovanze. gamonakli- 214 sia я, яь, ю, юь xmovnebze dawyebuli formebi, sadac klasis niSnis gamoyofa ver xerxdeba. Sdr., д-аха da яха (й-аха) “wa- svla”, д-уза da юза (й-уза) “avseba” da misT. aseTi formebi aRniSnulia varskvlaviT da erTvis miTiTeba Sesabamis sa- leqsikono erTeulze (*яха ix. д-аха, *юза ix. д-уза...). gamonaklisia е-ze dawyebuli klasniani zmnebi. е-ze dawyebuli formebi mocemulia Tumca д- niSniT, magram е- ze. maSasadame, romelime д-елха da елха (= й-элха) “tirili” da misTanani leqsikonSi Setanilia д-елха-s saxiT: aseTi zmnebi sxvadasxva klasis niSnis mqonea, magram й-iani for- ma sruli saxiTaa warmodgenili, magaliTad, д- klasniSni- anSi (Sdr., zemoT motanili д-елха da елха, an kidev: д-еха da еха grZeli). klasniSniani zmnis am saxiT leqsikonSi Se- tana, marTalia, erTgvarad gaarTulebs mis moZebnas, sama- gierod gantvirTavs leqsikons mxolod klasis niSnebiT gansxvavebul zmnur formaTagan. leqsikonSi CeCnuri enis saxelisa da zmnis morfo- logiis warmoCena, ra Tqma unda, sxvadasxva principiT Se- iZleba. saxelisa da zmnis morfologia Seudareblad uf- ro reliefurad warmoCndeba ganmartebiTi leqsikonis da- muSavebis procesSi. samwuxarod, CeCnuri enis ganmartebi- Ti leqsikoni dRemde ar mogvepoveba.

More Related Content

PDF
ფილიპ ზიმბარდო - ფსიქოლოგია და ცხოვრება
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
ზოგადი ფსიქოლოგია დიმიტრი უზნაძე
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
ანასტასია ქიტიაშვილი სწავლებისა და შეფასების მეთოდები
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
არავერბალური კომუნიკაცია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
დიმიტრი უზნაძე - განწყობის ფსიქოლოგია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
კვლევის მეთოდები
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
შალვა აბზიანიძე კონფლიქტის ფსიქოლოგია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
ზიგმუნდ ფროიდი ფსიქოანალიზი
byსამკითხველო სამკითხველო
 
ფილიპ ზიმბარდო - ფსიქოლოგია და ცხოვრება
byსამკითხველო სამკითხველო
 
ზოგადი ფსიქოლოგია დიმიტრი უზნაძე
byსამკითხველო სამკითხველო
 
ანასტასია ქიტიაშვილი სწავლებისა და შეფასების მეთოდები
byსამკითხველო სამკითხველო
 
არავერბალური კომუნიკაცია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
დიმიტრი უზნაძე - განწყობის ფსიქოლოგია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
კვლევის მეთოდები
byსამკითხველო სამკითხველო
 
შალვა აბზიანიძე კონფლიქტის ფსიქოლოგია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
ზიგმუნდ ფროიდი ფსიქოანალიზი
byსამკითხველო სამკითხველო
 

What's hot

PDF
ევოლუციის თეორიის კრახი. Georgian ქართული
byHarunyahyaGeorgian1990
 
PDF
Vephkhistqhaosani
byturalkuliev
 
PDF
Album de benzi desenate - amintiri din copilărie
byDincopilarie Sadd
 
PDF
Readmission agreement between georgia and european union (geo)
byEI LAT
 
PDF
1მოტივაცია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
229719461 carti-teste-de-limba-romana-clasa-1-ed-institutul-european-tekken
bylcosteiu2005
 
PDF
ინტერპერსონალური კომუნიკაცია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
PDF
235253734 carti-caruselul-ortogramelor-clasa-2-ed-booklet
bylcosteiu2005
 
PDF
204504566 carti-caietul-elevului-teme-pentru-acasa-limba-romana-clasa-2-semes...
bylcosteiu2005
 
PDF
235288970 carti-exersez-partile-vorbirii-clasel-3-4-ed-gama-tekken
bylcosteiu2005
 
DOC
Ilias Publicistika (3) 2003
bytako
 
PDF
Tserilebi
byGeorge Nebieridze
 
PDF
Cerilebi gamosvlebi-gia tortlaze
bymaya eristavi
 
PPT
Dmanisi Slaid
byguesteefdc5a
 
PPT
Lecture1
byNergui Oyunchinmeg
 
PDF
ریز رخساره ها و مدل رسوبی سازند آسماری (الیگوسن) در شمال غرب روستای دریس
bySamir Akhzari
 
PDF
JLD1491400700600
byamir pourahmadali
 
PDF
E1 blank
byantoniakalamata
 
ევოლუციის თეორიის კრახი. Georgian ქართული
byHarunyahyaGeorgian1990
 
Vephkhistqhaosani
byturalkuliev
 
Album de benzi desenate - amintiri din copilărie
byDincopilarie Sadd
 
Readmission agreement between georgia and european union (geo)
byEI LAT
 
1მოტივაცია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
229719461 carti-teste-de-limba-romana-clasa-1-ed-institutul-european-tekken
bylcosteiu2005
 
ინტერპერსონალური კომუნიკაცია
byსამკითხველო სამკითხველო
 
235253734 carti-caruselul-ortogramelor-clasa-2-ed-booklet
bylcosteiu2005
 
204504566 carti-caietul-elevului-teme-pentru-acasa-limba-romana-clasa-2-semes...
bylcosteiu2005
 
235288970 carti-exersez-partile-vorbirii-clasel-3-4-ed-gama-tekken
bylcosteiu2005
 
Ilias Publicistika (3) 2003
bytako
 
Tserilebi
byGeorge Nebieridze
 
Cerilebi gamosvlebi-gia tortlaze
bymaya eristavi
 
Dmanisi Slaid
byguesteefdc5a
 
Lecture1
byNergui Oyunchinmeg
 
ریز رخساره ها و مدل رسوبی سازند آسماری (الیگوسن) در شمال غرب روستای دریس
bySamir Akhzari
 
JLD1491400700600
byamir pourahmadali
 
E1 blank
byantoniakalamata
 

Viewers also liked

DOC
Nino cv 2
byTinatin Khutsishvili
 
PPTX
პრეზენტაცია - კავკასიური ტრადიციული ინსტიტუტები
bySulkhan Bordzikashvili
 
DOCX
CV Forması (1)
byTural Tagiyev
 
DOCX
Cv
bymziaegiashvili
 
DOC
yeni_cv_az
byRamil Ceferzade
 
DOCX
ქისტები
bySulkhan Bordzikashvili
 
DOCX
Ix(სiv)v
byMaia Siradze
 
Nino cv 2
byTinatin Khutsishvili
 
პრეზენტაცია - კავკასიური ტრადიციული ინსტიტუტები
bySulkhan Bordzikashvili
 
CV Forması (1)
byTural Tagiyev
 
Cv
bymziaegiashvili
 
yeni_cv_az
byRamil Ceferzade
 
ქისტები
bySulkhan Bordzikashvili
 
Ix(სiv)v
byMaia Siradze
 

Recently uploaded

DOCX
PEMC 2025 - 2026 MEX xxxxxxxxxxxxxxxxxxx
bymariagonzalez376327
 
PDF
( من علوم القرآن )_men_aloom_alquran.pdf
bymgoma99
 
PDF
Correlation - सहसंबंध @irfanullah_mehar #world_of_wisdom.pdf
byWorld of Wisdom
 
PDF
Projecte de la porta d'i3A: La màgia de l'unicorn
byeduardrubio1
 
PDF
15 Dec 2025 PS.pdf 15 Dec 2025 PS.pdf 15 Dec 2025 PS.pdf
byssuser787edf
 
PDF
محاضرة جامعة الرباط- هوية العمارة السودانية
byHashim Khalifa
 
PEMC 2025 - 2026 MEX xxxxxxxxxxxxxxxxxxx
bymariagonzalez376327
 
( من علوم القرآن )_men_aloom_alquran.pdf
bymgoma99
 
Correlation - सहसंबंध @irfanullah_mehar #world_of_wisdom.pdf
byWorld of Wisdom
 
Projecte de la porta d'i3A: La màgia de l'unicorn
byeduardrubio1
 
15 Dec 2025 PS.pdf 15 Dec 2025 PS.pdf 15 Dec 2025 PS.pdf
byssuser787edf
 
محاضرة جامعة الرباط- هوية العمارة السودانية
byHashim Khalifa
 

ჩეჩნური ენა

  • 1.
    1 i. javaxiSvilis sax.Tbilisis saxelmwifo universiteti humanitarul mecnierebaTa fakulteti kavkasiologiis instituti arn. Ciqobavas sax. enaTmecnierebis instituti 2 ИВ. ДЖАВАХИШВИЛИН ЦIАРАХ ЙОЛУ ТБИЛИСЕРА ПАЧХЬАЛКХАН УНИВЕРСИТЕТАН ГУМАНИТАРНИ IИЛМАНИЙН ФАКУЛЬТЕТАН КАВКАЗОВЕДЕНИН ИНСТИТУТ АРН. ЧИКОБАВАН ЦIАРАХ ЙОЛУ МЕТТАН IИЛМАНИЙН ИНСТИТУТ ИНСТИТУТ КАВКАЗОВЕДЕНИЯ ФАКУЛЬТЕТА ГУМАНИТАРНЫХ НАУК ТБИЛИССКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА ИМ. И. ДЖАВАХИШВИЛИ ИНСТИТУТ ЯЗЫКОЗНАНИЯ ИМ. АРН. ЧИКОБАВА Ростом Пареулидзе Нохчийн мотт Грамматикин очерк, нохчийн-гуьржийн дошам Чеченский язык Грамматический очерк, чеченско-грузинский словарь Тбилиси 2011
  • 2.
    3 rostom fareuliZe CeCnuri enCeCnurienCeCnuri enCeCnuri enaaaa gramatikuli mimoxilva CeCnur-qarTuli leqsikoni Tbilisi 2011 4 CeCnuri iberiul-kavkasiur enaTa ojaxis naxuri (CeCnur _ inguSur _ wova-TuSuri) jgufis enaa. naSromSi mocemulia CeCnuri enis struqturis _ fonetikis, morfologiis, ZiriTadi sintaqsuri movlenebis _ analizi. naSroms erTvis mokle CeCnur- qarTuli leqsikoni da qarTul _ CeCnuri saZiebeli. wigni gankuTvnilia iv. javaxiSvilis saxelobis Tbilisis saxelmwifo universitetis humanitarul mecnierebaTa fakultetis kavkasiologiis institutis studentebisaTvis. igi, agreTve, mniSvnelovan daxmarebas gauwevs CeC- nuri eniT dainteresebul mkiTxvels. redaqtori filologiis mecnierebaTa doqtori prof. cccc. baramiZebaramiZebaramiZebaramiZe recenzenti filologiis mecnierebaTa doqtori nnnn. ardoteliardoteliardoteliardoteli recenzenti filologiis doqtori r.r.r.r. abaSiaabaSiaabaSiaabaSia teq. redaqtori l.l.l.l. vaSakiZevaSakiZevaSakiZevaSakiZe ISBNISBNISBNISBN
  • 3.
    5 winaTqmawinaTqmawinaTqmawinaTqma naSromi eZRvneba CeCnurienis gramatikas _ foneti- kas, morfologiasa da ZiriTad sintaqsur movlenebs. CeCnuri ena Sedis iberiul-kavkasiur enaTa naxur jgufSi inguSur da wova-TuSur enebTan erTad. CeCnebsa da inguSebs erTi sasaubro ena aqvT, miuxedavad amisa, me- 20 saukunis 20-iani wlebidan calke CeCnuri da calke in- guSuri saliteraturo enebi Camoyalibda. naSromSi, naxur enaTmecnierebaSi arsebuli gramati- kuli memkvidreobis garda, gaTvaliswinebulia avtoris mier CeCnuri enis Seswavlisas miRebuli daskvnebi. naSroms aqvs rogorc praqtikuli, ise samecniero xa- siaTi. misi praqtikuli daniSnulebis gamo ar aris ganxi- luli is sadavo sakiTxebi, romelTa Sesaxeb saenaTmecnie- ro literaturaSi azrTa sxvadasxvaobaa. garda amisa, rTuli da specifikuri gramatikuli sakiTxebi, SesaZleb- lobis farglebSi, martivad aris ganxiluli. CeCnur-qarTul leqsikonSi, romelic naSroms erTvis, cvalebadi gramatikuli klasis niSnis mqone sityvebi warmodgenilia mxolod д- niSniT. magram aseTi sityvebi dalagebulia ara д-ze, aramed mis momdevno xmovanze. ase, magaliTad, д-ада “gaqceva” Setanilia а-ze, д-ита “datoveba” _ и-ze da a. S. aRsaniSnavia, rom й- klasis niSnis grafiku- lad gamoyofis SesaZlebloba ar aris е, я, яь, ю, юь aso- niSnebiT dawyebul klasniSnian sityvebSi (Sdr. еха, unda iyos й-эха "Txovna", "grZeli"...), aseTi sityvebi leqsikonSi varskvlaviT aris aRniSnuli. sityvaTa dalagebis am prin- cips, Tavisi naklis miuxedavad, upiratesoba aqvs _ leqsi- koni gantvirTulia im leqsemebisagan, romlebic mxolod gramatikuli klasis niSnebiT gansxvavdebian erTmaneTisa- gan. terminebSi nanananaxxxx----uuuurrrr----iiii, va, va, va, vaiiii----nanananaxxxx----urururur----iiii gamoiyofa nanananaxxxx fuZe, romelic CeCnurSi, inguSursa da wova-TuSurSi niSnavs 6 "xalxs, adamianebs". -ur-i daboloeba qarTulia (Sdr., ru- suli нах-ск-ий, вай-нах-ск-ий). maSasadame, nax-ur-i niSnavs amas: xalx-is-a, xalx-ur-i. vavavavaiiiinanananaxxxx-ur-Si vavavavaiiii (< vain ) "Cveni" kuTvnilebiTi nacval- saxelia: vai-nax (< vain nax) "Cveni xalxi", "Cveneburebi". ma- Sasadame, vavavavaiiiinanananaxxxx-ur-i niSnavs "Cvens xalxs", "Cveneburebs". nanananaxuxuxuxurrrr----i terminiT aRiniSneba samive (CeCnuri, inguSu- ri, wova-TuSuri) ena, xolo vavavavaiiiinanananaxuxuxuxurrrr-iT _ CeCnuri da in- guSuri (wova-TuSuris gamoklebiT). n a x sityvisagan na- warmoebia, agreTve, termini nanananaxoxoxoxolololologigigigiaaaa. yvela es termini xelovnuria, samuSao terminebia da maTi gamoyeneba mxolod samecniero kvlevis Tvalsazri- siT aris gamarTlebuli. es terminebi, maTi xelovnurobis miuxedavad, kavkasiologiaSi farTod gavrcelda me-20 sa- ukunis 20-30-iani wlebidan.
  • 4.
    7 mokle cnobebi CeCneTis,CeCnebisa da CeCnurimokle cnobebi CeCneTis, CeCnebisa da CeCnurimokle cnobebi CeCneTis, CeCnebisa da CeCnurimokle cnobebi CeCneTis, CeCnebisa da CeCnuri enis Sesaxebenis Sesaxebenis Sesaxebenis Sesaxeb 1. CeCenTa TviTsaxelwodeba rogorc zemoT iTqva, CeCnuri ena iberiul-kavkasiur enaTa ojaxis naxur jgufs ganekuTvneba inguSur da wova- TuSur enebTan erTad. CeCenTa TviTsaxelwodebaa noxCuo (nuoxCuo:), noxCi (mx. r.), noxCi-i (mr. r.). varaudoben, rom igi dakavSirebu- li unda iyos toponim naSxa (naSaxa)-sTan. “naS(a)x(a)” mTia- ni CeCneTis erT-erTi kuTxea. termini “CeCeni” ruseTis mier kavkasiaSi warmoebuli omebis periodidan gavrcelda. igi cnobilia me-18 saukuni- dan, ukavSirdeba toponims “CeCen-aul”-i (sofelia q. groz- nosTan axlos). rogorc varaudoben, aRniSnuli soflis saxeli momdinareobs dampyrobeli mongoli xanis _ seCen, CeCen _ saxelisagan, romelic am soflis midamoebSi daba- nakebula. saenaTmecniero literaturaSi, rogorc ukve iTqva, CeCnuri da inguSuri enebis aRsaniSnavad damkvidrda vavavavaiiii---- nanananaxuxuxuxuri, nari, nari, nari, naxuxuxuxuriririri terminiT ki moiazreba am jgufSi Semavali samive ena. 2. teritoria da mosaxleoba CeCneTs dasavleTiT esazRvreba inguSeTi da oseTi, CrdiloeTiT _ stavropolis mxare, CrdiloeTiTa da aRmosavleTiT _ daRestani, samxreTiT ki _ saqarTvelo. CeCneTsa da inguSeTs Soris sazRvari pirobiTia. sa- kuTriv CeCneTis teritoria Seadgens 15,1 aTas kv. km-s (in- guSeTTan erTad _ 19,3 aTass). 1989 wlis mosaxleobis aRweris mixedviT CeCneT-ingu- SeTSi cxovrobda 1 270 429 kaci. maT Soris: CeCeni 734 501 inguSi 163 762 amave aRweris mixedviT CeCnebi cxovrobdnen: 8 yazaxeTSi 49 507 daRestanSi 57 877 volgogradis olqSi 11 140 astraxanis olqSi 7 886 yofil sabWoTa kavSirSi ki: 1959 w. 419 000 1979 w. 750 000 1989 w. 957 000 2001 wlis monacemebis mixedviT ruseTis federaciaSi cxovrobda 899 aTasi CeCeni. 3. enobrivi garemocva da dialeqtebi enobrivi TvalsazrisiT CeCnurs uSualod emezoble- bian: dasavleTiT _ inguSuri da osuri CrdiloeTiT _ rusuli da yumuxuri aRmosavleTiT _ xunZur-andiur-didouri jgufis enebi samxreTiT _ qarTuli (xevsuruli da TuSuri kiloebi) CeCnurSi garCeulia Semdegi dialeqtebi: 1. barisa (igive saliteraturo) 2. axiuri 3. Weberlouri 4. Sarouli 5. Satour-iTumyaluri 6. qisturi cnobili mkvlevari i. arsaxanovi CeCnurSi gamoyofs Semdeg dialeqtebs: 1. axiuri (fxarCouli kilokaviT); 2. Weberlouri (dais kilokaviT); 3. Sarouli; 4. iTumyaluri; 5. galanWoJuri dialeqti dayofilia kilokavebad: naSxou- ri, terelouri, lamaxiuri, melxuri (miTxouri)...; 6. qis- turi. specialur literaturaSi arsebobs CeCnuri enis di-
  • 5.
    9 aleqtTa sxvagvari klasifikaciebic(mag., d. malsagovisa, d. imnaiSvilisa...). Tavis mxriv, CamoTvlili zogi dialeqti iyofa kilo- kavebad, gansakuTrebiT, baris kilo, sadac garCeulia ki- lokavebi: vedenouri, miTxouri, nadtereCnuli (Tergispi- relTa metyveleba, nadtereCnis r-ni), ialxarouli... axiur kiloze metyveleben xasaviurTis (daRestani) raionSi mcxovrebi CeCnebi, es kilo uSualod esazRvreba CeCneTis baris kilos (gudermesis raioni). Weberlouri gavrcelebulia CeCneTis mTiani regionis soflebSi, rogoricaa: maaqaJa, sado, boso, hindo, wiqara, rigaxa... 1957 wels, CeCnebis gadasaxlebidan dabrunebis Semdeg (CeCnebisa da inguSebis deportacia yazaxeTsa da Sua aziis respublikebSi moxda 1944 wlis 23 Tebervals) WeberloelTa (da mTiani regionis sxva warmomadgenelTa) didi nawili CeCneTis barSi dasaxlda. aseve CeCneTis barSi cxovroben amJamad Saroul ki- loze molaparakenic (sof.: novoSaroi, samaSki...) Satour-iTumyalur dialeqtze metyveleben Satoisa da iTumyales raionebis soflebSi. zog mkvlevars Sato- uri da iTumyaluri metyveleba cal-calke baris dialeq- tis kilokavebad miaCnia. qisturi dialeqti gavrcelebulia saqarTveloSi, pan- kisis xeobis (axmetis raioni) ramdenime sofelSi (duisi, joyolo, birkiani, Zibaxevi, omalo, Sua xalawani). bolo aTwleulSi qistebi dasaxldnen pankisis xeobis sxva sof- lebSic. qisturi dialeqtis CamoyalibebaSi wili udevs CeCneTis mTianeTis TiTqmis yvela Temis warmomadgenels, inguSebs. qisturSi ZiriTadad garCeulia ori kilokavi: maisTuri (duisi, joyolo) da xildixarouli (omalo). da- narCen soflebSi am sami soflis warmomadgenlebi cxov- roben. odnav gansxvavebulia Sua xalawnuri metyveleba, isini Tavs axielTa STamomavlebad Tvlian. qarTulidan nasesxebi leqsikiT, qarTuli enis gavle- niT gamowveuli morfonologiuri TaviseburebebiT qistu- ri mkveTrad gansxvavdeba CeCnuri enis sxva kilokavebisa- gan. me-19 saukunis 60-ian wlebSi, ruseTis mier CeCneTisa da inguSeTis dapyrobis Semdeg, CeCenTa nawili gadasax- lda TurqeTSi, iqidan ki _ axlo aRmosavleTisa (siria, 10 iordania, erayi...) da evropis qveynebSi (germania, ingli- si...), agreTve, amerikis SeerTebul Statebsa da kanadaSi. amave qveynebSi, CeCneT-ruseTis bolo omis Sedegad, ltolvil CeCenTa axali diasporebi gaCnda 1994-95 wle- bidan, gansakuTrebiT _ 1999 wlidan. kavkasiis sazRvrebs gareT kompaqturad mosaxle Ce- CenTa metyveleba dRemde Seswavlili ar aris. 4. CeCnuri enis Seswavlis istoriidan CeCnuri (inguSuri da bacburi) leqsikuri masala pir- velad Cawerili aqvs i. giuldenStedts 1771-72 wlebSi kav- kasiaSi mogzaurobis dros (daibeWda 1791 wels sanqt-pe- terburgSi germanulad, xolo 1964 wels TbilisSi _ germanulad da qarTulad, II tomi, ix. bibliografia). igi- ve masala, asiode sityvis damatebiT, gamoqveynda ekateri- ne II-is e. w. "SedarebiT leqsikonSi" 1793 wels. CeCnuri leqsika mocemuli aqvs i. klaproTsac. masala Cawerilia 1807-08 wlebSi, daibeWda nawil-nawil 1809 da 1814 wlebSi germanulad (naxur enaTa masala dabeWdilia 1814 wlis gamocemaSi). CeCnuri masalis laTinuri (an guTuri da rusuli) grafemebiT gadmocemis cdebi dazRveuli ar aris Secdo- mebisagan. aRniSnul masalaSi xSir SemTxvevaSi CeCnuri sityvebis amocnoba Wirs. CeCnuri enis mecnieruli Seswavla p. uslaris saxels ukavSirdeba. 1862 wels liTografiulad (1888 wels ki _ beWdurad) TbilisSi gamoqveynda p. uslaris naSromi "CeC- nuri ena", rac CeCnuri enis pirvel mecnierul gamokvle- vas warmoadgens. 1862 wels TbilisSive daibeWda CeCnuri saanbano wigni, romelic Sedgenilia duosis Ze yeedis (qe- di dosovis) mier, rogorc Cans, p. uslaris xelmZRvane- lobiT. orive am naSromSi CeCnuri anbanis safuZvels ru- suli warmoadgens. gansxvavebuli bgerebis gadmosacemad gamoyenebulia zogi aso imave anbanidan diakritikuli niSnebiT, damatebulia ramdenime qarTul-laTinuri gra- femac. CeCneTSi, islamuri religiis intensiur gavrcelebas- Tan erTad, XVIII-XIX saukuneebidan gavrcelda arabuli
  • 6.
    11 damwerloba, XIX saukuneSiarabuli grafikis safuZvelze damuSavda CeCnuri anbani, romelmac 1925 wlamde iarseba. CeCnur enas, p. uslaris garda, ikvlevdnen da ikvle- ven a. macievi, z. jamalxanovi, n. iakovlevi, i. deSerievi, T. deSerieva, d. imnaiSvili, T. goniaSvili, r. gagua, i. ar- saxanovi, k. WrelaSvili, i. aliroevi, a. Timaevi, f. ozdoe- va, a. qurqievi, a. xalidovi, z. xamidova, T. vagapova, a. va- gapovi, r. salamova, m. ovxadovi, a. magomedovi, v. gireevi, a. somerfelti, J. diumezili, n. trubeckoi, j. nikolsi, v. berle da sxvebi. aRsaniSnavia, rom dRemde ar aris Sedgenili CeCnuri enis ganmartebiTi leqsikoni. mcirericxovania orenovani leqsikonebic, ar aris gamoqveynebuli dialeqtologiuri teqstebi (im teqstebisa da leqsikis garda, romlebic ama Tu im gamokvlevas erTvis). arsebuli orenovani leqsiko- nebidan aRsaniSnavia: a. macievis “CeCnur-rusuli leqsiko- ni” (moskovi, 1961); a. karasaevisa da a. macievis “rusul-CeC- nuri leqsikoni” (moskovi, 1978); i. aliroevis “naxur enaTa da dialeqtTa dargobrivi leqsikoni” (mahaCyala, 1976); r. fareuliZis “CeCnur-qarTuli leqsikoni” (Tbilisi, 2003); j. nikolsisa da a. vagapovis “CeCnur-inglisuri da ingli- sur-CeCnuri leqsikoni” (niu-iorki, londoni 2004)... 5. CeCnuri anbani Tanamedrove CeCnuri anbani 49 aso-niSnisagan Sedgeba. esenia (qarTuli da laTinuri SesatyvisebiT): CeCnuri qarTuli laTinu ri CeCnuri qarTuli laTinu ri А а a a С с s s Аь аь  ä Т т T t Б б b b ТI тI t t В в v v У у u u Г г g g Уь уь  ‘ ГI гI R G Ф ф ф f Д д d d Х х x x Е е e, ჲeE e, je Хь хь h h 12 Ё ё ჲo e, jo ХI хI h h Ж ж J ž Ц ц c c З з z z ЦI цI w w И и i i Ч ч C C Й й ჲ j ЧI чI W y К к q k Ш ш S S Кх кх â ƒ Щ щ SC Къ къ y K ъ ’ ’ КI кI k k ы ˆ ˆ Л л l l ь – – М м m m Э э e e Н н n n Ю ю ჲu ju О о o o Юь юь ჲ j‘ Оь оь  ö Я я ჲa ja П п f p Яь яь ჲ jä ПI пI p p I I ‘ (ჵ) Ʉ (ω) Р р r r CeCnuri saliteraturo enis normebis mixedviT, rusu- li enidan nasesxebi leqsika fonetikurad ar unda Seicva- los. aseT leqsikas CeCnurSi Semohyva iseTi bgerebi, rom- lebic CeCnurisaTvis manamde uCveulo iyo. aseTia, magali- Tad: ё, ф, щ, ы da rusulisaTvis damaxasiaTebeli rbili Tavxmovnebi ь niSniT (rogoricaa, magaliTad: ль, ть, нь da misTanani). ь niSani sakuTriv CeCnurSi gamoxatavs im xmov- nis umlauts, romelsac igi mosdevs. garda amisa, CeCnurSi ucvlelad iwereba is nasesxebi sityvebic, romlebic ъ ni- Sans Seicaven rusulSi. sakuTriv CeCnur sityvebSi am ni- Sans sxva daniSnuleba aqvs, kerZod, iwereba sityvis SuaSi da boloSi: хIаваъ haeri; хIоъ tyvia, marcvali; шиъ ori; тоъал sakmarisad; хуъушехь icoda ra (absolutivi); луъушехь undoda ra (absolutivi); хиъна damjdara; лиъна sdomebia... ar weren, magaliTad, xmovanfuZian iseT infinitur for- mebSi, rogoricaa: ла-а (u. i. лаъ-а) ndoma, ха-а (u. i. хаъ-а) codna... erTi bgeris ori niSniT gamoxatva CeCnuri enis did nakls warmoadgens, aseTi ki anbanSi bevria (15 erTeuli).
  • 7.
    13 garda amisa, е,ю, юь, я, яь difTongebiT dawyebul sityvebSi, Tavis mxriv, ar Cans klasis niSani й, Tu mocemuli sityva klasis niSnis mqonea. anbanSi ar aris asaxuli xmovanTa sigrZec. xmovanTa sigrZes CeCnurSi sityvaTganmasxvavebeli funqcia aqvs (Sdr. дан keTeba da дāн mosvla, ваха wasvla da вāха cxovre- ba...). anbanis naklia isic, rom erTi aso-niSniT ramdenime fonema aris gamoxatuli (Sdr. дог [дуог] guli, догIа wvima, дōгIа boqlomi, gasaRebi, дōгIа [дуōгIа] dargva da misTanani. am sityvebSi о niSniT oTxi sxvadasxva – о, ō, уо, уō – fonemaa gamoxatuli). weris aseTi normebi did siZneleebs uqmnis momxmarebels. CeCnuri damwerlobis erT-erT naklad unda CaiTva- los, agreTve, e. w. harmoniul bgeraTkompleqsebSi or-ori aso-niSniT gadmosacemi bgerebis sami niSniT gadmocema. Sdr.: цкъа erTxel, unda iyos: цIкъа, Sdr., agreTve, qarTu- li transkrifciiT dawerili igive sityvebi : c y a da w y a. aseTi norma did uxerxulobas uqmnis CeCnuri enis leqsikonis momxmarebels, radgan, magaliTad, imave wy-ze dawyebuli sityva Setanilia ara iq, sadac is unda iyos, aramed cy-ze da a.S. aqve unda iTqvas isic, rom ormagi (intensiuri, maga- ri) Tanxmovnebi anbanSi Setanili ar aris. aseTia: дд, гг, пп, тт, ккх (кхкх), цц, сс, ккъ (къкъ), чч, кк, хх, мм, нн, лл, рр... CeCnuri anbanis srulyofa-daxvewa momavlis saqmea. am- Jamad moqmedi anbani, rogorc ukve iTqva, SemuSavebulia 1938 wels n. iakovlevis xelmZRvanelobiT, praqtikaSic imave wels dainerga (manamde jer arabuli, Semdeg ki la- Tinuri anbani gamoiyeneboda. ix. qvemoT). aRsaniSnavia, rom axali proeqtis avtorebma CeCnuri anbanis laTinuri varianti daiwunes Semdegi mosazrebebis gamo: 1. laTinur anbanSi bevri cvlilebaa Setanili, misi Semdgomi gamoyeneba xels uSlis CeCnebisa da inguSebis rusul kulturasTan daaxloebas, miT umetes, laTinuri anbanis gamoyenebam isini ver dauaxlova im xalxebs, rom- lebic am anbans iyeneben. 2. rusuli da laTinuri erTnairi dawerilobis asoe- bi ikiTxeba sxvadasxvanairad (п, р, с, т, у), rac moswavle- 14 axalgazdobas xels uSlis codnis aTvisebaSi, arTmevs dros, romlis gamoyenebac ufro racionalurad SeiZleba. 3. laTinuri anbani amuxruWebs erTiani CeCnur-inguSu- ri anbanis sakiTxis gadaWras. 4. rusul anbanze gadasvliT moixsneba poligrafiu- li problema, rusul anbans diakritikuli niSnebic ara aqvs (gamonaklisia й), srulad asaxavs CeCnur-inguSuri enebis mTel fonetikur sistemas, aadvilebs TviT CeCnuri da inguSuri enebis Seswavlas, aqvs bevri sxva dadebiTi mxarec, mTavaria, igi ar unda Seicvalos, arc araferi un- da daematos, garda romauli I-isa. maSinve gadawyda, rom CeCnurSi rusulidan nasesxebi sityvebi daiweros ucvlelad (rogorc rusulSi). am wesis Tanaxmad, xelovnurad danerges CeCnurSi misTvis uCveulo bgerebi, anbanic axali aso-niSnebiT "gaamdidres". CeCnuri anbani rusuli grafikis safuZvelze, rogorc ukve iTqva, 1862 wels daibeWda TbilisSi. 1911 wels Tbi- lisSive gamoqvynda T. eldarxanovis "CeCnuri ena", rome- lic, aseve, rusul grafikas emyareba. 1910 wels s. gaisumovma Temir-xan-SuraSi (dRevandeli q. buinaqsqi, daRestani) dabeWda ramdenime wigni arabuli grafikiT. 1920-21-ian wlebSi CeCneTSi iyenebdnen a. TuCaevi- sa da T. eldarxanovis mier damuSavebul arabul anbans. arabulis safuZvelze SedarebiT srulyofili CeCnuri an- bani Seadgina S. sugaifovma. es anbani xmarebaSi iyo 1922-25 wlebSi. 1925 wels axali laTinuri anbani Seadgina x. oSaevma, romelmac iarseba 13 weli (1938 wlamde). 1925 wlidan ram- denime wlis ganmavlobaSi (1928 wlamde) CeCneTSi beWdviTi produqcia sxvadasxva anbaniT ibeWdeboda. 1990-ian wlebSi iyo laTinurze xelaxla gadasvlis cdebi, rasac Sedegi ar mohyolia. CeCnuri enis damwerlobis istoria mocemu- lia m. WenTievas naSromSi “CeCnur-inguSuri damwerlobis istoria” (М. Чентиева, История чечено-ингушской письменности. Грозный, 1958).
  • 8.
    15 f o ne t i k af o n e t i k af o n e t i k af o n e t i k a I.I.I.I. xmovnebixmovnebixmovnebixmovnebi Tanamedrove CeCnuri saliteraturo enis anbanSi xmovnebi 15 grafemiT aris warmodgenili. esenia: а, аь, е, ё, и, о, оь, у, уь, ы, э, ю, юь, я, яь xmovanTa sistema CeCnurSi gacilebiT rTulia, vidre es anbanSia asaxuli. ase, magaliTad, anbanSi Setanili ar aris grZeli xmovnebi, difTongTa nawili, nazaluri xmov- nebi. anbanSi Setanil xmovanTagan ы da ё CeCnurisaTvis ucxoa, isini mxolod rusuli enidan nasesxeb sityvebSi dasturdeba. rusulidan nasesxebi sityvebi ki, rogorc ze- moTac iTqva, CeCnurSi ucvlelad iwereba. amitomaa, rom CeCnur xmovnTa klasifikaciaSi ы da ё ar ganixileba (iseve rogorc ф da щ _ TanxmovnebSi). zemoT CamoTvlil xmovanTagan monofTongebia: а, э, и, о, у am xmovnebs aqvT grZeli korelatebic: ā, эɸ, ий, ō, ӯ monofTongebs warmoadgenen, agreTve: palataluri аь, оь, уь da ori maTganis grZeli varian- ti: ōь, ӯь. danarCeni xuTi grafemiT aRniSnulia Semdegi dif- Tongebi: е (йэ), ю (йу), юь (йуь), я (йа), яь (йяь) (ix. qvemoT). rusulidan nasesxeb xmovanTagan ы monofTongia, ё (йо) _ difTongi. martivi xmovnebi а, аь, и, э (Tanxmovnis Semdeg iwereba е), о, оь, у, уь, ganawilebis TvalsazrisiT, dasturdeba ro- gorc Ria, ise daxurul marcvlebSi. magaliTad: 16 Ria marcvalSi daxurul marcvalSi а да-ла micema дат-та Sewva да-да gaqceva... лас-та rxeva... аь лаь-хьа gveli аьл-ла Tqva Iаь-Iа dagroveba... даьс-тира gaxsna... и ди-ла recxva, dabana лит-та gacra ди-га wayvana... дил-ла dadeba... э (е) э-ха siaruli эм-кал aqlemi ме-ли dalia хьех cacxvi те-за umarilo... цер-гаш kbilebi... у ду-за avseba бус-там sazomi ху-дар fafa... дус-та gazomva... уь туь-ха marili чуьрк koRo дуь-гу mihyavs... муьс-та mJave... о до-гIа wvima дот-ту wvavs мо-да WuWyi... мол-ха wamali... оь _ доьх-ка qamari _ оьз-да Tavaziani... martiv, sada xmovanTa grZeli korelatebi ā, ий, эɸ (), ō, ōь, ӯ, уьй gvxvdeba mxolod Ria marcvlebSi (rogorc ukve iTqva, аь-s ara aqvs grZeli varianti). magaliTad: ā: да mama, на-на deda, ха-да gawyveta, ла-ца daWera, да-жа Zova... ий: лий-ча banaoba, дий-ца moyola, mboba... эɸ (): ле-ча Sevardeni, ле-цира daiWira, де-ра mrisxane... ō: до-за sazRvari, ло-цу iWers... ōь: доь-шу swavlobs, лоь-ху eZebs...
  • 9.
    17 ӯ: ду-ха Cacma,ху-да Sesrutva, Sewova... уьй: туьй-ра zRapari, буьй-са Rame, уьй-риг gorgali... dadgenilia, rom yvela grZeli xmovani meoreulia, sxvadasxva saxis fonetikuri procesis Sedegi. gamonak- liss warmoadgens ā, romlis meoreuloba, zog SemTxvevaSi axsnas ar eqvemdebareba. monofTongTagan meoreuli Cans э da о xmovnebic. yvela monofTongs SeiZleba hqondes nazaluri vari- antic. xmovanTa nazalizacia mxolod auslautSi dastur- deba da amJamad, SeiZleba iTqvas, nazalizacia TiTqmis moSlilia. maSasadame, martivi monofTongebia: а, э, и, о, у (sada) ā, эɸ, ий, ō, ӯ (grZeli) palataluri martivi monofTongebia: аь, оь, уь (sada) _, ōь, уьй (grZeli) aseTia martivi xmovnebis ganawilebis zogadi suraTi CeCnurSi. difTongebidifTongebidifTongebidifTongebi difTongs qmnis martivi xmovnis SeerTeba й an в bgerebTan. naTqvamidan gamomdinareobs daskvna, rom CeCnurSi yvela difTongi meoreulia. difTongis SemadgenlobaSi в wyvilbagismieri bgeraa, daaxloebiT iseTi, rogoric Zvel qarTulSi umarcvlo Í. difTongi SeiZleba iyos aRmavali an daRmavali. Tu й an в uswrebs martiv xmovans, difTongi aRmavalia, Tu mosdevs _ daRmavali. aRmaval difTongs sada da grZeli variantebi aqvs, daRmavals grZeli korelati ar gaaCnia. garda amisa, grZeli difTongi mxolod Ria marcvalSi dasturdeba. aRmavali difTongebia: е (йэ): кер-ча gorva, берд klde, ufskruli, керт ezo...  (йэɸ): зе-заг хyvavili, хье-ха swavleba, де-ша swavla... 18 о (уо): дог guli, болх samuSao, кхол-ла dafareba, борз mgeli... ō (уō): нох-чо (нуох-чуō) CeCeni, шо-то (шуō-туō)Satoeli, гов-ро (гоу-руō) cxenma (erg.), маьл-хо (маьл-хуō) mzem (erg.), мо- жо (мō-жуō) moyviTalo... daRmavali difTongebia: ай: сай iremi, гIайба baliSi, дайн msubuqi... ей: дейтта ToTxmeti ой: ной geja уй: qudi, fici, muSti, ficrebi... ав: авст CebiCi ев: девзира gaicno, левзира iTamaSa... ов: довза gacnoba, ловза TamaSi, довха Tbili... аьв: нIаьвла torola, хьаьвзира datrialda... gamosavlenia ив, ув, оьв difTongiani leqsemebi. xmovanTaxmovanTaxmovanTaxmovanTa nazalizacianazalizacianazalizacianazalizacia nazalur xmovanTa warmoqmna dakavSirebulia am xmovanTa momdevno н Tanxmovnis dasustebasTan. magaliTd, кIайн TeTri sityvaSi ай difTongi nazaluri xdeba н-s dasustebis Sedegad. imave sityvis damoukidebel (gasubstantivebul) formaSi naTlad Cans misi arseboba: кIай-н-иг TeTri. nazaluri xmovnebi CeCnuri enis zog dialeqtSi (magaliTad, qisturSi) dakargulia. CeCnuri enis baris kiloSic (salit. enaSi) isini TiTqmis moSlilia. garda amisa, nazaluri xmovnebi mxolod sityvis boloSia warmodgenili. jer kidev p. uslarma iseT sityvebSi daafiqsira nazaluri xmovnebi, romlebSic amJamad am xmovnebs nazaloba dakarguli aqvT. Sdr., mag.: p. uslari: зудан qali, coli, гатан tilo, газан Txa... axla: зуда гата газа
  • 10.
    19 nazaluri xmovnebis moSlismiuxedavad xmovnis nazalizacia aRiniSneba: 1. arsebiTi saxelebis, viTarebiTi zedsarTavi saxe- lebis, rigobiTi ricxviTi saxelebis, nacvalsaxelebis, mimReobebis naTesaobiTi brunvis formebSi (стеган kacis, adamianis, цIечун wiTlis, шолгIачун meoris, иттанан aTis, сан Ce- mi, воьдучун mimavlis...); 2. zmnis ganusazRvrel (infinitur) formaSi (iwereba mxolod erTmarcvlianebSi): лата (< латан) daWideba, дан ke- Teba, лен laparaki, хьен zela... 3. zog erTmarcvlian saxelSi bolokiduri -н srulad warmoiTqmis da iwereba: хан xani, dro, кан TavTavi, лан nali, чан mtveri бен bude, хен xe, mori, пен kedeli Iин xevi, чин Cini, дин bedauri бун bina, хьун tye maSasadame, weriT metyvelebaSi nazaluri н iwereba mxolod erTmarcvlian sityvebsa da saxelTa naTesaobiT brunvaSi. Tanamedrove CeCnurSi xmovanTa nazaloba TiT- qmis moSlilia. amdenad, nazalur xmovanTa fiqsacia uf- ro tradicias emyareba, vidre realur viTarebas. fofofofonenenenetitititikukukukuri prori prori prori procecececesesesesebi xmovbi xmovbi xmovbi xmovnebnebnebnebSiSiSiSi 1.1.1.1. asiasiasiasimimimimilalalalacia.cia.cia.cia. regresul-distanciuri asimilacia CeCnurSi ramdeni- me saxisaa, kerZod: palatalizacia, labializacia, xmovan- Ta daviwroeba, palatalizacia-daviwroebiT. regresul-distanciur asimilacias ormarcvlian si- tyvaSi iwvevs meore marcvlis xmovani. cvlis ra wina xmo- vans, xSirad igi TviTonac icvleba mag., brunebaSi). 1. papapapalalalalatatatatalilililizazazazaciaciaciacia xmovanTa palatalizacia sqematurad SeiZleba ase warmovadginoT: 20 1. а > е (an: > аь-Si I-s, хь-s, an ъ-sTan mezoblobaSi) 2. ā >  (āь) 3. о (уо) > оь (daxurul marcvalSi, Tu meore marcval- Si е xmovani gvaqvs) 4. о (уо) > ōь (Tu meore marcvaSi е xmovani gvaqvs) 5. о (уō) > уьй (Ria marcvalSi, Tu meore marcvalSi aris и xmovani da sufiqsiseuli и xmovani saxezea, Cavar- dnili ar aris) 6. о (уō) > оь (Tu marcvali ixureba) 7. у > уь 8. ӯ > ӯь CamoTvlili procesebi xdeba: 1. а > е (аь): a) saxelTa brunebaSi: sax. нал taxi, стаг kaci, adamiani, кIант biWi, дахка Tagvi... naT. нел-ан (< нал-ин), стег-ан (<стаг-ин), кIент-ан (<кIант-ин), дехк-ан (<дахк-ин) b) gardauvali zmnebis awmyos formebis е (romelic а- Si gadadis) sufiqsis meSveobiT warmoebisas: infinitivi: лат-ан daWideba awmyo: лет-а (< лат-е)... g) gardamaval da gardauval zmnaTagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: лакъ-а daSreta namyo uaxlesi: лекъ-и (< лакъ-и) namyo ganusazRvreli: лекъ-на (< лакъ-и-на)... 2. а (ā) – е () (daxurul marcvalSi - аь): a) saxelTa brunebaSi: sax. гIаз (гIāз) bati naT. гIезан (гIз-ан < гIāз-ин)... b) gardauval zmnaTagan awmyos formebis warmoebisas: infinitivi: дажа (дāж-а) Zova
  • 11.
    21 awmyo: дежа (дж-а< дāж-и/е)... g) gardamaval da gardauval zmnaTagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: даша (дāш-а) parsva namyo uaxlesi: деши (дш-и < дāш-и) namyo ganusazR.: даьш-на (< дāш-и-на)... 3. о (уо) > оь (daxurul marcvalSi): a) gardamavali da gardauvali zmnebisagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: дотта (дуотт-а) dasxma namyo uaxlesi: доьтт-и (< дуотт-и) namyo ganusazR.:доьтт-и-на (< дуотт-и-на)... b) saxelTa brunebisas: sax. корта (куорта) Tavi naT. коьрт-ан (< куорт-ен/ин)... 4. о (уо) > ōь SeiniSneba saxelTa brunebisas, Tu naT. brunvis niSani е-Ti iwyeba: sax. лом (луом) lomi, сом (суом) xili, rubli, maneTi naT. лоьман (лōьм-ан < луом-ен), соьман (сōьм-ан < суом-ен)... 5. о (уō) > уьй (ӯь) SeiniSneba zmnaTagan namyo droTa warmoebisas, Tu marcvali aris Ria da meore marcvalSi и Tavis adgilzea, e. i. Cavardnili ar aris: infinitivi: тоха (туōх-а) dartyma namyo uaxlesi: туьйх-и (<туōх-и) namyo gansazR.: туьйх-и-ра (< туōх-и-ра)... 6. о (уō) > оь a) Tu namyo gansazRvrulSi warmodgenili и xmovani droTa sxva formebis warmoebisas Cavarda da marcvali daixura, maSin о (уō) > оь-s: namyo ganusazRvreli: тоьх-на daurtyams... SeniSvna: Tu daxurul marcvalSi warmodgenili difTongi zogierTi saxelis warmoqmnisas Ria marcvalSi 22 aRmoCndeba, amasTan sufiqsiseuli и saxezea, maSin уо>уь: ор ( уор) ormo > уьйр-иг, чкъуор kani, fena > чкъуьйр-иг... (Sdr., zog dialeqtSi и-s Cavardnis Sedegad: уор-иг > уьйр-иг, magram: оьрг); 7. у > уь SeiniSneba: a) saxelTa brunebisas: sax. тур xmali naT. туьр-ан (<тур-ан<тур-ен)... b) gardamavali da gardauvali zmnebisagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: угI-а yefa, Rmuili namyo ganusazRvreli: уьгI-на (< угI-и-на)... 8. у (ӯ) > уьй (ӯь) SeiniSneba: a) gardamavali da gardauvali zmnebisagan namyo droTa formebis warmoebisas: infinitivi: худа (хӯд-а) Sewova, духа (дӯх-а) Cacma... namyo: хуьйди (< хӯд-и), дуьйхи (< дӯх-и)... 2222.... labializacialabializacialabializacialabializacia xmovanTa labializaciis Sedegad pirveli marcvlis xmovnebi, meore marcvalSi warmodgenili у, ӯ xmovnebis gavleniT, ase icvleba: 1. а > о 2. а (ā) > о (ō) 3. е (йе) > оь (daxurul marcvalSi) 4. е () > оь (ōь) (Ria marcvalSi) 5. и > уь 6. ий > уьй (ӯь) magaliTebi: 1) а > о a) saxelTa brunebisas: sax. наж muxa, naT. нож-ан (< наж- ун)...
  • 12.
    23 b) zmnaTagan awmyos,agreTve, awmyos mimReobisa da absolutivis warmoebisas: inf. мал-а sma awmyo: мол-у (< мал-у) mimR.: мол-ун (< мал-ун) msmeli absol. мол-у-ш... g) abstraqtul saxelTa warmoebisas: стаг kaci, adamiani _ стог-а-лла (< стаг-у-лла) adamianoba ваша Zma _ вош-а-лла (< ваш-у-лла) Zmoba цIена (< цIани) sufTa _ цIон-а-лла (< цIан-у-лла) sisufTave... am magaliTebidan naTelia, rom sufiqsiseuli у alabialebs ra wina xmovans, TviTonac icvleba а-Ti. d) zog arsebiT saxelSi aRniSnuli procesi adreve momxdara, mag.: комар mayvali (< камур ), москал indauri (< маскул)... maSasadame, aRniSnul sityvebSi о xmovani meoreulia, momdinare а-sagan. meoreulia, agreTve, а-c, romelic miRebulia у-sagan. 2) а (ā) > о (ō) a) ars. saxelTa brunebisas: sax. кач (кāч) "sayelo", naT. кочан (кōч-ан < кāч-ун)... b) zmnaTagan awmyos, agreTve, mimReobisa da absolutivis warmoebisas: inf.: кхача (кхāч-а) moRweva, miRweva, аха (āх-а) xvna awmyo: кхочу (кхōч-у < кхāч-у), оху (ōх-у < āх-у) mimR.: кхочу (кхōч-ун < кхāч-ун), оху (ōх-ун < āх-ун) absol.: кхочуш (кхōч-у-ш < кхāч-у-ш), охуш (ōх-у-ш < āх-у- ш)... SeniSvna: ā-s daxurul marcvalSi Tavisi varianti aqvs naxevrad grZeli а-s saxiT, romlis labializaciiT viRebT оа difTongs, mag.: inf.: лалл-а gagdeba awmyo: лоллу (лоалл-у < лалл-у)... g) abstraqtuli saxelebis warmoebisas: нōн-а-лла (< нāн-у-лла) diasaxlisoba... 24 3) е (йэ) > оь daxurul marcvalSi (Ria marcvalSi grZeli varianti iqneba): sax. йез TiTberi, naT. йоьз-ан (< йз-ун)... zmnaTagan awmyos, agreTve, awmyos mimReobisa da absolutivis warmoebisas: inf.: делла (дйэлл-а) gaReba awmyo: доьлл-у (< дйэлл-у) mimR.: доьлл -ун absol.: доьлл -у-ш... 4) е (йэɸ) > ōь zmnaTagan awmyos, agreTve, awmyos mimReobisa da absolutivis warmoebisas: a) inf.: деша (дш-а) swavla awmyo: доьшу (дōьш-у < дш-у) mimR.: доьшу (дōьш-ун < дш-ун) absol.: доьшуш (дōьш-у-ш < дш-у-ш)... 5) и > уь a) zmnaTagan awmyos, agreTve, mimReobisa da absolu- tivis warmoebisas: inf.: диг-а wayvana awmyo: дуьг-у (<диг-у) mimR.: дуьг-у (<диг-ун) absol.: дуьг-у-ш (<диг-у-ш)... b) jerobiTi ricxviTi saxelebis warmoebisas: уьсс-а-зза (< исс-у-зза) cxrajer уьтт-а-зза (<итт-у-зза) aTjer... g) zedsarTav saxelTagan abstraqtuli saxelebis warmoebisas: ира basri _ уьр-а-лла (< ир-у-лла) sibasre... d) arsebiT saxelTagan mr. ricxvis warmoebisas: ишал Waobi - уьшал-ш... 6) ий > уьй:
  • 13.
    25 zmnaTagan awmyos, agreTve,mimReobisa da absoluti- vis warmoebisas: inf.: дийц-а Txroba awmyo: дуьйц-у (< дийц-у) mimR.: дуьйц-ун (< дийц-ун) absol.: дуьйц-у-ш (< дийц-у-ш)... 3. xmovanTa daviwroebaxmovanTa daviwroebaxmovanTa daviwroebaxmovanTa daviwroeba garCeulia xmovanTa daviwroebis Semdegi SemTxvevebi: о (уо) – у > у – у о (уō) – у > у – у е (йэ) – и > и – и е (йэɸ) – и > ий – и sadac о, ō, е,  pirvel marcvalSia, у da и – meoreSi. moviyvanoT magaliTebi: дотта (дуотта) dasxma – awmyo дутт-у (<дуотт-у) тоха (туōха) dartyma – awmyo тӯх-у (< туōх-у) деста (дйэста) gasiveba – namyo uaxl. дист-и (<дйэст-и) деша (дйэɸша) swavla – namyo uaxl. дийш-и (< дйэɸш-и) Sdr., agreTve: inf.: дох-а (дуōх-а) dangreva, daxeva awmyo: дух-у (дӯх-у < дуōх-у) mimR.: дух-у (дӯх-ун < дуōх-ун) absol.: дух-у-ш (дӯх-уш < дуōх-у-ш)... sax. коч (куоч) kaba, perangi; naT. куч-ан (кӯч- ан < куōч-ан)... о (уо) difTongi daxurul marcvalSi viwrovdeba da palataldeba, e. i. xdeba palatalizacia daviwroebiT: inf.: хотт-а (хуотт-а) gadabma namyos formebi: хоьтт-и, хоьтт-и-ра, хоьтт-и-на... Sdr., agreTve: ' тох-а (туōх-а) dartyma; 26 namyo: туьйх-и (туьйх-и), magram: тоьх-на, e. i. Tu о (уō) dif- Tongian zmnaTagan namyos droTa formebis warmoebisas sufiqsiseuli и ar ikargeba, maSin igi palataldeba da viwrovdeba, и-s dakargvis SemTxvevaSi ki daviwroeba ar xdeba. maSasadame, aRniSnuli procesi SeiniSneba droTa formebis warmoebaSi, absolutivisa da mimReoburi formebis warmoebaSi, saxelTa brunebaSi. 4. kontaqturi da distanciurikontaqturi da distanciurikontaqturi da distanciurikontaqturi da distanciuri asimilaciaasimilaciaasimilaciaasimilacia asimilaciis es saxeoba difTongebSi iCens Tavs. ase, magaliTad: къовса dava (edaveba) < къавса-н < къауса-н довха Tbili < давхан < даухан ловжа sriali < лавжа-н < лаужа-н... ix., agreTve, kauzativis warmoeba. marcvali, marcvlis struqtumarcvali, marcvlis struqtumarcvali, marcvlis struqtumarcvali, marcvlis struqturararara marcvali SeiZleba Sedgebodes erTi an meti bgerisagan. marcvals, rogorc sxva enebSi, xmovani qmnis. mag.: у (< ун) ficari (mr. r. ан-н-аш) и (< иза) is (nacvalsaxeli) керт (киерт) ezo зурманча mezurne... sityvaSi imdeni marcvalia, ramdenic masSi warmodgenili xmovani. Tu ori (an meti) Tanxmovani aris inlautur poziciaSi, pirveli Tanxmovani ekuTvnis wina marcvals, danarCeni momdevnos. sityvis damarcvla sityvis morfologiur struqturas ar ukavSirdeba. marcvali SeiZleba iyos Ria an daxuruli. xmovanze gaTavebuli marcvali Riaa, Tanxmovanze gaTavebuli _ daxuruli. sityva SeiZleba Sedgebodes erTi, ori an orze meti marcvlisagan. rogorc zemoT moyvanili
  • 14.
    27 magaliTebidan Cans, calixmovani SeiZleba iyos rogorc marcvali, ise _ sityvac (sinqroniaSi). maxvilimaxvilimaxvilimaxvili CeCnurSi maxvili stabiluria _ or an metmarcvlian sityvebSi modis pirvel marcvalze. maxvili damokidebu- li ar aris xmovnis sigrZeze. II. T a n x m o v n e b iT a n x m o v n e b iT a n x m o v n e b iT a n x m o v n e b i CeCnurSi konsonanturi sistema, sxva kavkasiur eneb- Tan SedarebiT, martivia. igi axlos dgas qarTul konso- nantur sistemasTan. esenia (ix., agreTve, anbani): б, в, г, гI, д, ж, з, й, к, кх, къ, кI, л, м, н, п, пI, р, с, т, тI, ф, х, хь, хI, ц, цI, ч, чI, ш, щ, ъ, I b v g R d J z ჲ q â y k l m n f p r s T t ф x h h c w C W S SC ’ ‘ rogorc sqemidan Cans, anbanSi warmodgenilia 33 Tan- xmovani. Tu gamovricxavT й, кх, ъ Tanxmovnebs, romlebic qarTul ena-kiloebSi dasturdeba (Sdr., qarTuli ჲ, â, ’) da щ, ф-s, romlebic CeCnurSi rusulidan nasesxeb sityveb- Si ixmareba, isic mxolod saliteraturo enis normebis mixedviT, qarTuli konsonanturi sistemisagan gansxvavebu- lia mxolod I da хь (laringaluri mJReri da yru spiran- tebi). zepir metyvelebaSi anlautSi gvxvdeba afrikatebi [дз] Z da [дж] j, magram maT nacvlad iwereba з, ж. Tanxmovnebi CeCnurSi iyofa: xSulebad, napralovne- bad, sonorebad. afrikatebs, qarTulis msgavsad, axasiaTebT rogorc xSuloba, ise napralovnoba. afrikatebia: [дз] < д + з 28 [дж] < д + ж ц < т + с цI < тI + с ч < т +ш чI < тI + ш TanxmovanTa sistema xSulebi sonorebi spirantebi mJReri yrufSvin- vieri yrumkveTri mJReri yru bagismieri б п пI м kbilbagismieri в kbilismieri д т тI н winanunismieri [дз] ц цI л з с ukananunismieri [дж] ч чI р ж ш Suaenismieri й ukanasasismieri г к к I гI х faringaluri кх к ъ I хъ laringaluri ъ хI sameulebi (TiToeul mJRers Seesabameba TiTo yru fSvinvieri da yru mkveTri): б п пI д т тI [дз] ц цI [дж] ч чI г к кI
  • 15.
    29 wyvileulebi warmoadgenen spirantebs_ mJRersa da yrus. з с ж ш гI х I хь wyvils qmnian, agreTve, кх (yru fSvinvieri) da къ (yru mkveTri) bgerebi, magram isini spirantebs ar warmoadgenen. am or xSuls saTanado mJReri aklia. caleulebia: ъ хI й, л, м, н, р, в caleulebidan zogi xSulia, zogi _ spiranti (ix. ta- bula). naxur enebSi aris SemTxvevebi, sadac ъ bgera къ-s ko- relats warmoadgens. Sdr.: wova-TuSuri: дакъар Wama; токъар yofna (eyofa). CeCnuri: даъар (iwereba: даар) Wama; saWmeli; тоъал sakmari- sad, sakmaod. aRsaniSnavia, rom CeCnurSi dasturdeba, ag- reTve, къ-s Semcveli leqsema докъар (дōкъар) sakvebi (saqon- lisa). inininintentententensisisisiuuuuri (mari (mari (mari (magagagagari) Tanri) Tanri) Tanri) Tanxmovxmovxmovxmovnenenenebibibibi CeCnurSi araanlautSi dasturdeba, agreTve, intensiu- ri (magari) Tanxmovnebi, rogoricaa: мм, лл, сс, пп, ппI (пIпI), тт, кк, ккх (кхкх), чч. magaliTad: мм: стомма sqeli; IаммагIа Tela... лл: балл bali, илли simRera; кхалла waxemseba, Wama; полла pepela; д-елла (дйэлла) gaReba... сс: кхосса srola; д-осса Ca(mo)svla; исс cxra... пп: баппа babuawvera; поппар Tixa; туьппалг koWi; лоппаг buSti... ппI: буппIаз (бупIпIаз) buTxuza (gamovlenilia erTi magaliTi)... 30 тт: доттагI megobari; латта miwa; бутт mTvare; хIуттут guguli; итт aTi... гIатта adgoma; д-атта Sewva; готта viwro... кк: жуккар (mamali) futkari; уккал qeCo... ккх: маккхал (макхкхал) Zera; д-оккха (докхкха) didi; д- аккха (дакхкха) warTmeva... чч: иччархо monadire; оччам kama; буьччалг kopi, korZi... aRsaniSnavia, rom intensiuri Tanxmovnebis Semcveli martivi (uafiqso) fuZeebi CeCnurSi bevri ar aris, magali- Tebi mcirericxovania. am magaliTebSic gamoirCeva лл da тт Tanxmovnebis Semcveli sityvebis SedarebiTi simravle (лл- s Semcveli daxloebiT oTxi aTeuli sityva da тт-s Se- mcveli, aseve, daxloebiT xuTi aTeuli sityva). gamoiyofa mcirericxovani fuZeebi, romlebic erTma- neTs upirispirdebian sada da intensiuri TanxmovnebiT. Sdr.: дит-а datoveba _ дитт-а garecxva (mag., tansacmlisa)... дил-а dabana, garecxva (mag.,xelisa, WurWlisa...) _ дилл- а dadeba... д-акха wova _ д-аккха warTmeva... intensiur TanxmovanTa erTgvari variantebia e. w. ge- minirebuli Tanxmovnebi (geminatebi). am rigis TanxmovanTa warmoSoba naTelia. magaliTad, zogi geminirebuli Tan- xmovani fonetikur safuZvelzea gaCenili, zogi ki winada- debis erTgvar wevrTa CamoTvlisas ormagdeba. Sdr.: mx. r. mr. r. хьун tye – хьан-н-аш Iин xevi, xeoba – Iан -н-аш тур xmali – тар-р-аш букъ zurgi – бак-къ-аш (бакъ-къ-аш)... rogorc cnobilia, mx. ricxvis arasaxelobiT da mr. ricxvis yvela brunvaSi (an iSviaTad _ mxolod mr. ri- cxvis formebSi) ricxvis formantebis win Cndeba e. w. Ca- narTi elementebi, maT Soris н-c. arsebobs mosazreba, rom
  • 16.
    31 am rigis saxelebSimr. ricxvis formebi miRebulia Sem- degnairad: муш Toki – маш-ш-аш (< маш-н-аш) дукъ uReli, qedi – дак-къ-аш (< дакъ-н-аш) тур xmali – тар-р-аш (< тар-н-аш)... garda amisa, geminirebuli Tanxmovnebi Tavs iCenen: 1. zogi zmnisagan namyo ganusazRvreli drois warmoe- bisas (asimilacia): мал-а daleva _ мелла (< мелна< мал-и-на) dalia, daule- via... д-ад-а gaqceva _ д-едда (< д-ед-на < д-ад-ина) gaiqca, gaqceu- la da misT. (ix.: namyo ganusazRvreli). 2. morfemaTa zRvarze (-н-ze daboloebul saxelebSi) mic. brunvis warmoebisas: варда (< вардан) uremi – вардан-на пен kedeli – пен-на... 3. sityvis mniSvnelobis gasaZliereblad: тохура weRan _ тоххура Zvelad нагахь iSviaTad _ наггахь Zalze iSviaTad... analogiur viTarebaSi SeiZleba nebismieri Tanxmova- ni gaxdes intensiuri (magari). TanTanTanTanxmoxmoxmoxmovanvanvanvanTa zoTa zoTa zoTa zogi Tagi Tagi Tagi Tavivivivisesesesebubububurerererebis Sebis Sebis Sebis Sesasasasaxebxebxebxeb н: iSviaTia sityvis boloSi (auslautSi); bo- lokidur poziciaSi ikargeba. ikargeba nases- xeb sityvebSic: саба (<сабан)"saponi"... пI: iSviaTia yvela poziciaSi. р: iSviaTia anlautSi sakuTriv CeCnur sityvebSi. в: inlautsa da auslautSi xmovnis wina da mo- mdevno poziciaSi xmovanTan difTongs qmnis ( w-s saxiT, orTografiaSi ar aisaxeba _ iwereba в). I: mJReri Tanxmovnebis Semdeg iZleva ჵ variants (poziciurs). orTografiaSi ar ai- saxeba _ iwereba I. 32 ъ: dasturdeba anlautSi (magari SemarTvis sa- xiT, orTografiaSi ar aisaxeba). inlautSi _ xmovnebs Soris (ar iwereba, unda iwerebo- des) an xmovnis Semdeg Tanxmovnis win: хиъна, лиъна, диъна... aqvs geminirebuli variantic. am bgeris buneba da poziciebi sityvaSi Sesas- wavlia. з: dasturdeba sityvis SuaSi da boloSi, si- tyvis TavSi enacvleba [дз]. ж: dasturdeba sityvis SuaSi da boloSi, si- tyvis TavSi enacvleba [дж]. кI: upiratesad anlautSia, iSviaTad _ inlautSi. хI: ar dasturdeba sityvis boloSi. цI: ar dasturdeba sityvis boloSi. fofofofonenenenetitititikukukukuri prori prori prori procecececesesesesebi Tanbi Tanbi Tanbi TanxmovxmovxmovxmovnebnebnebnebSiSiSiSi 1. asiasiasiasimimimimilalalalacia.cia.cia.cia. asimilacia SeiZleba iyos progresuli an regresuli. progresuli asimilaciis SemTxvevebi das- turdeba т, тI, д, л Tanxmovnebze daboloebul zmnaTa fuZi- sagan namyo ganusazRvreli drois warmoebisas. drois ma- warmoebeli formantis -н- segmenti emsgavseba aRniSnul formantebs. magaliTad: infinitivi namyo ganusazRvreli лат-а daWideba летт-а (< лет-на < лет-и-на < лат-и-на) датI-а gaskdoma даьттI-а (< даьтI-на < даьтI-и-на < датI-и-на) дад-а gaqceva дедд-а (< дед-на < дед-и-на < дад-и-на) мал-а daleva мелл-а (<мел-на < мел-и-на < мал-и-на)... asimilaciis SemTxveva gvaqvs дела "RmerTi" saxelis mic. brunvis formaSic: далла (< дал-на). asimilacia xdeba zogi ars. saxelis mr. ricxvis formaTa warmoebisas: mx. r. mr. r. букъ zurgi бак-къ-а-ш (< бакъкъаш < бакъ-н-а-ш) тур xmali тар-р-а-ш (< тар-н-а-ш)...
  • 17.
    33 mocemul magaliTebSi asimilaciasrulia da progre- suli, kontaqturi. nawilobrivi asimilacia Tavs iCens saxelTa bruneba- Si. mag.: sax. бераш bavSvebi mim. I. берашка (< бераш-га), sadac mJReri г bgera yruvde- ba mr. ricxvis ш- formantTan mezoblobaSi. 2) subsubsubsubstistististitutututucia.cia.cia.cia. bgeraTa Senacvlebis SemTxvevebi CeCnuSi cotaa. aseTia, magaliTad: нилха _ лилха (dial. va- riantebi) meCxeri, хIусам _ фусам (dial. variantebi) bina, sadgomi... 3) bgebgebgebgerarararaTa daTa daTa daTa dakarkarkarkargvagvagvagva. сту _ су/ту (dial. variantebi) xari, стаг _ саг/таг (dial. variantebi) kaci, adamiani, стигал ca – сигал/тигал, стомма sqeli – сомма/томма... 4) gegegegemimimiminanananacia.cia.cia.cia. dasturdeba geminaciis sxvadasxva saxeo- ba. mag.: a) saxelTa CamoTvlis dros: Ахьмаддий, Султанний ahma- di da sulTani (Sdr., sax. br.: Ахьмад, Султан)... b) zogi saxelis mr. ricxvis warmoebisas (ix. zemoT). g) zmnaTagan namyo ganusazRvreli drois warmoebisas (ix. zemoT). gamoiyofa geminaciis sxva SemTxvevebic. 5) bgebgebgebgeraTraTraTraTgagagagadasdasdasdasma:ma:ma:ma: бахтар - батхар (dial. var.) Tasma, нехча - нечха (dial. var.) yveli... kumkumkumkumSva, kveSva, kveSva, kveSva, kveca.ca.ca.ca. e. w. irib brunvebSi da mr. ricxvis yvela brunvaSi ikumSeba zogi иг-ze daboloebuli fuZe. Sdr., mag.: sax. naT. mr. r.: sax. беп-иг puri баьпк-ан баьпк-аш эч-иг rkina аьчк-ан _ 34 garda amisa, namyo ganusazRvrelis warmoebisas xSir SemTxvevaSi xdeba namyo uaxlesis -и xmovnis amoReba (na- myo ganusazRvreli sawarmoeblad iyenebs namyo uaxlesis formas. ix. namyo ganusazRvreli). fuZiseuli xmovnis mokvecis Sedegad xmovanfuZiani saxeli TanxmovanfuZiani xdeba: CeCnuri: кхер qva (Sdr. inguSuri кхера)... TanTanTanTanxmoxmoxmoxmovanvanvanvanTa ZiTa ZiTa ZiTa ZiririririTaTaTaTadi komdi komdi komdi kompleqpleqpleqpleqsesesesebibibibi anlautSi dasturdeba Semdegi kompleqsebi: бI: бIара kakali дI: дIовш Sxami мI: мIара frCxili, Cangali нI: нIаьна mamali жI: жIаьла ZaRli зI: зIе jaWvi; зIок niskarti пх: пха ZarRvi, simi цх: цхар farduli, erTgvari Cardaxi чх: чхар lodi тх: тха matyli; тхов Weri пхь: пхьид bayayi; пхьарс mklavi чхь: чхьаьвриг tarakani схь: схьа- mo- (zmniswini) цхь: цхьаьна erTad тхь: тхьовса daZineba пкъ: пкъера (пIкера) pyiera (nasoflari) ткъ: ткъес (тIкъес) quxili, elva; ткъа (тIкъа) oci чкъ: чкъор (чIкъор) kani цкъ: цкъа (цIкъа) erTxel ст: стаг adamiani, kaci; стигал ca inlautSi an auslautSi gamoiyofa Semdegi kompleqsebi: лх: малх mze лг: пIелг TiTi; балг miwavaSla лгI: гIундалгIи anwli лд: кIалд xaWo лкх: тобалкх ia
  • 18.
    35 лз: билзиг xelisgaSlil mtevanze amoxveuli Zafi лтI: хьолтIам patara gundebad moxarSuli mWadis comi лт: амалт Txovna, davaleba лс: килс eklesia лч: гIулч nabiji шк: аьшкал aqandazi хк: мохк qveyana, дохк nisli, къахк nekerCxali хч: нехча yveli хт: бахтар Tasma, Rvedi нд: гIундалгIи anwli нт: гIант skami, кIант biWi нд: дингад TriTina нк: жIонка stafilo нз: къонза Zmari нж: кIинж kunZi; Iонжар elenTa нкх: кхункх moxarSuli simindis marcvali мб: бумбари erTgvari xoWo мд: тхьамда Tamada мц: хьамц zRmartli мз: цамза xiSti мх: чамхалдиг balaxis Rero мк: эмкал aqlemi ст: бIаьсте zafxuli; носта wvivi сн: бесни loya ст: тускар kalaTi цкъ (цIкъ): ницкъ Zala, Rone къж: лекъжиг Zvelmani тм: тутмакх patimari ткъ(тIкъ): шаткъа sindiofala, TriTina рд: тIорд beWedi; ворда uremi рг: берг floqvi; бургат patara sazamTro 36 рт: ворта kiseri рс: урс dana; тарсал ciyvi рхI: ворхI Svidi; бархI rva рх: кIарх wuRa; урх sadave рч: кхерч kera; барч piri (mag., tomrisa...) рз: борз mgeli; бIарза jori ргI: боргIал mamali рц: борц fetvi рш: борш mozveri; шаршу zewari, sufra рж: бIоржам banduli ркх: варкхал koWi (samSeneblo); Iажаркх Wanga (botan.) рм: хьормат msxali рк: куьрк erTgvari Rumeli; чуьрк koRo рц: орца gangaSi рн: кIорни naSieri рл: серло sinaTle sainteresoa, rom TanxmovanTa kompleqsebis warmoeba- Si ZiriTadad sonorebi iReben monawileobas. SeiniSneba samTanxmovniani kompleqsic: дарста gasuqe- ba, кхарста gavla-gamovla, xetiali, sadac р bgera meoreu- li Cans... garda amisa, Sesaswavlia iseTi or an samTan- xmovniani kompleqsebi, romlebic в-s Seicaven. gasarkvevia, aRniSnuli Tanxmovani difTongis kuTvnilebaa Tu Tanxmo- vanTa kompleqsis Semadgeneli nawili (Sdr., magaliTad, авст CebiCi da misT.) CamoTvlil kompleqsTa sia, ra Tqma unda, sruli ar aris. bevr SemTxvevaSi auslautiseul TanxmovanTa kom- pleqsebi meoreuli Cans _ xmovanTa reduqciis Sedegad mi- Rebuli. fafafafarinrinrinringagagagalilililizezezezebubububuli Tanli Tanli Tanli Tanxmovxmovxmovxmovnenenenebi:bi:bi:bi: бI пхь пх пкъ (пIкъ) дI тхь тх ткъ (тIкъ) зI (дзI) цхь цх цкъ (цIкъ) схь жI (джI) чхь чх чкъ (чIкъ) мI нI
  • 19.
    37 CaCaCaCanarnarnarnarTi eleTi eleTieleTi elemenmenmenmentetetetebis Sebis Sebis Sebis Sesasasasaxebxebxebxeb zogi saxelis brunebaSi an mr. ricxvis warmoebisas Tavs iCens e. w. CanarTi elementebi. aseT bgeras an bge- rebs ganekuTvneba: -(а)р-, -(а)м-, -(а)н-... Sdr.: mx. r. mr. r. sax. хIума nivTi, sagani хIума-н-а-ш naT. хIума-н-ан mic. хIума-н-на sax. диг culi даг-ар-ш naT. даг-ар-ан mic. даг-ар-на sax. коч kaba коч-м-а-ш naT. гIаж joxi гIож-м-а-ш mic. беш baRi бош-м-а-ш... sxva magaliTebi: чIуг (mr. r. чIаг-(а)р-аш) beWedi, шо (mr. r. ше-р-аш) weli, weliwadi... CanarTi bgerebi, zog SemTxvevaSi, SeiZleba fuZis is- toriul kuTvnilebas warmoadgendes, rac mkafiod Cans, magaliTad, nasesxeb sityvebSi. Sdr.: sax. туька (< тукан) maRazia туька-н-аш naT. туька-н-ан mr. r. туька-н-а-ш aseve: туьма (< туман) Tumani; mr. r.: туьма-н-а-ш.., саба (< сāба) saponi – mr. r.: саба-н-аш... istoriulad fuZis kuTvnileba SeiZleba iyos Canar- Ti elementebi sakuTriv CeCnur sityvebSic, rogoricaa ze- moT dasaxelebuli хIума ( < хIуман) nivTi, sagani da sxva. xSir SemTxvevaSi CanarTi bgerebis warmomavloba naTeli ar aris. 38 momomomorforforforfolololologiagiagiagia forforforformacmacmacmacvavavavalelelelebabababadi da fordi da fordi da fordi da formamamamaucucucucvlevlevlevleli, dali, dali, dali, damomomomouuuukikikikidedededebebebebelililili da dada dada dada damxmamxmamxmamxmare sire sire sire sityvetyvetyvetyvebibibibi CeCnur enaSi, rogorc sxva kavkasiur enebSi, formis mxriv sityvebi erTnairi ar aris. zogi sityva icvleba brunvaTa, zogi ki _ dro-kiloTa mixedviT. sityvaTa nawi- li formas ar icvlis, formaucvlelia. sityvaTa tradiciuli klasifikaciis mixedviT CeC- nurSic aTi metyvelebis nawili gamoiyofa. esenia: 1. arsebiTi saxeli (цIердош) 2. zedsarTavi saxeli (билгалдош) 3. ricxviTi saxeli (терахьдош) 4. nacvalsaxeli (цIерметдош) 5. zmna (хандош) 6. zmnisarTi (куцдош) 7. Tandebuli (дештIаьхье) 8. kavSiri (хуттург) 9. nawilaki (дакъалгаш) 10. Sorisdebuli (айдардош) sityvaTa morfologiuri kategoriebis mixedviT gana- wilebisas miviRebT or jgufs: 1. formacvalebadi sityvebi 2. formaucvleli sityvebi
  • 20.
    39 formacvalebad sityvebSi mkveTradupirispirdebian erTmaneTs saxelebi da zmnebi: saxeli brunebadia, zmna _ uRlebadi. danarCeni metyvelebis nawilebi formaucvleli sityvebia. sityvaTa klasifikacia sintaqsuri TvalsazrisiTac SeiZleba. sintaqsuri TvalsazrisiT, gvaqvs damoukidebe- li mniSvnelobis mqone da damoukidebeli mniSvnelobis uqoneli (damxmare) sityvebi. damoukidebeli mniSvneloba aqvT: saxelebs (arsebiT, zedsarTav da ricxviT saxelebs, nacvalsaxels) , zmnasa da zmnisarTs. sityvaTa am jgufs winadadebis wev- roba SeuZlia. sityvaTa meore jgufs, damoukidebeli mniSvnelobis uqonel sityvebs, winadadebis wevroba ar SeuZliaT, eseni e. w. damxmare metyvelebis nawilebs warmoadgenen. damxmare metyvelebis nawilebia: Tandebuli, kavSiri da nawilaki. Sorisdebulic formaucvleli metyvelebis nawilia. igi CeCnurSi SeiZleba iyos bgera an bgeraTkompleqsi. gamoxatavs grZnobas, emocias, sintaqsuri kavSiri ara aqvs winadadebaSi Semaval sxva sityvebTan. Sorisdebuli wina- dadebaSi calke, gankerZoebiT dgas, igi, zog SemTxvevaSi, winadadebis tolfasic SeiZleba iyos. momomomorforforforfolololologigigigiuuuuri kari kari kari katetetetegogogogoririririeeeebibibibi CeCnuri enis ZiriTadi morfologiuri kategoriebia: 1. gramatikuli klasis kategoria, romelic ganmsWva- lavs TiTqmis yvela metyvelebis nawils (saxelebs, zmnas, zmnisarTs, kavSirs, nawilaks); 2. ricxvis kategoria, romelic saerTo aqvs saxelsa da zmnas. warmoebis TvalsazrisiT, ricxvis kategoria gansxvavebulia saxelsa da zmnaSi; 3. garda amisa, CeCnurSi saxels moepoveba brunvis ka- tegoria, zmnas _ drois, aspeqtis, kauzativis, kilos, po- tencialisis kategoriebi. 40 gragragragramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasis kasis kasis kasis katetetetegogogogoriariariaria gramatikuli klasis niSani prefiqss warmoadgens, rac mis siZveleze miuTiTebs. gramatikuli klasi niSan- doblivia arsebiTi saxelisaTvis (rudimentis saxiT), vi- TarebiT zedsarTav saxelTa nawilisaTvis, “oTxisa” da misgan nawarmoebi ricxviTi saxelebisaTvis, nacvalsaxe- lisaTvis, zmnisaTvis (da nazmnari saxelebisaTvis), kavSi- risa da nawilakisaTvis (ix. danarTi). maSasadame, rogorc zemoT iTqva, gramatikuli klasis kategoria TiTqmis yvela metyvelebis nawils moicavs. iva- raudeba, rom arsebiTi saxeli fuZenaxur enaSi gramatiku- li klasis niSnebiT iyo markirebuli, am niSnebs imeoreb- dnen masTan sintaqsurad dakavSirebuli sityvebi. saxelma markerebi dakarga, magram igi Semoinaxa arsebiT saxelTan sintaqsurad dakavSirebul sityvaTa nawilma. sinqroniaSi arsebiTi saxelis ama Tu im gramatikuli klasisadmi kuT- vnileba ganisazRvreba masTan Sewyobili sityvis mixedviT (ra Tqma unda, Tu es sityva aris cvalebadi gramatikuli klasis niSnis, markeris mqone). naxuri enebi, gramatikuli klasis niSnebis mixedviT, klasikur enebad SeiZleba CaiTvalos iberiul-kavkasiur enaTa Soris. CeCnurSi mxoloobiT ricxvSi garCeulia oTxi grama- tikuli klasis niSani. TiToeul klass Tavisi specialu- ri formanti gaaCnia. gramatikuli klasis niSans yovel- Tvis mosdevs romelime xmovani, romelic, rogorc Cans, fuZis kuTvnilebas warmoadgens (da ara klasis niSnis Tanmxlebs, rogorc amas zogi mkvlevari varaudobs). arsebiTi saxelis gramatikuli klasis niSnis dasad- genad, Cveulebriv, mimarTaven xolme meSvel zmnas д-у aris: saxeli marTavs zmnas klasSi. ase, magaliTad, saxe- lebi кIант biWi, йоI gogo, сту xari, борз mgeli, бер bavSvi, ча daTvi, да (дā) mama, нана (нāна) deda, етт Zroxa, пхьагал kur- dReli, марха Rrubeli, малх mze, бутт mTvare, нускал patarZa- li, ло (луō) Tovli, хьоза (хьōза) Citi, бепиг puri, буьрка bur- Ti... gramatikuli klasebis mixedviT ganawildebian ase:
  • 21.
    41 I. в-у: кIант,да II. й-у: йоI, нана, борз, ча, пхьагал, марха, буьрка III. б-у: сту, йетт, малх, бутт IV. д-у: бер, нускал, ло, хьоза, бепиг SeniSvna: orTografiuli normebis mixedviT me- 2 gramatikuli klasis niSniani й-у formis nacvlad iwereba ю. yvela arsebiTi saxeli, maT Soris nasesxobebic, mx. ricxvSi am oTxi gramatikuli klasis niSnis farglebSi nawildeba. I da II klass ganekuTvneba vin-jgufis saxelebi, is saxelebi, romlebic adamians, pirovnebas aRniSnaven. ker- Zod, в- niSniT gamoxatulia mamakacTa klasis saxelebi, й- niSani (markeri) ki aRniSnavs qalTa klasis saxelebs. ramdenadac й- formanti ra-jgufis (nivTis klasis) saxelebsac gamoxatavs, saWiro xdeba gr. klasis niSanTa dajgufeba mr. ricxvis monacemebis gaTvaliswinebac. aseT SemTxvevaSi ra-jgufis saxelebi gamoiyofa calke da sa- erTo jamSi viRebT eqvs gr. klass, rac sqematurad SeiZ- leba ase gamoixatos: vin-jgufis sa- xelebi ra-jgufis saxelebi klasebi ricxvi I mama- kacTa Kklasi II qal- Ta klasi III IV V VI mx. r. в- й- й- б- б- д- mr. r. б- б- й- б- д- д- 42 maSasadame, gr. klasTa sistema CeCnurSi warmodge- nilia eqvsi kombinaciiT. aRsaniSnavia, rom CeCnuri enis dialeqtebSi gamoyofen 7, 8 da 9 gr. klassac (SesaZlo 16 variantidan). ganvixiloT CamoTvlili klasebi cal-calke. I gramatikuli klasis niSania в-. am klasSi, rogorc zemoT iTqva, Sedis mamakacTa klasis saxelebi. garda ami- sa, в- klasis niSniT aRiniSneba дела (дла) RmerTi, цIу [цIӯ] RvTaeba, qurumi saxelebic. II gramatikuli klasis niSania й-, romelic aerTianebs qalTa klass. adamianis aRmniSvnel orive klass mr. ricxvis I-sa da II pirSi klasis niSnad д- formanti moudis, III pirSi mas б- enacvleba. maSasadame: mx. r. mr. r. I. со в-у (й-у) me var вай (тхо) д-у Cven varT II. хьо в-у (й-у) Sen xar шу д-у Tqven xarT III. и (иза) в-у (й-у)is aris уьш б-у isini arian mr. ricxvSi klasis niSanTa pirebis mixedviT dayofis safuZveli, albaT, I da II piris gansazRvrulobaSi da III piris ganusazRvrelobaSi aris saZiebeli. pirTa mixedviT aseTi dayofa ucxoa CeCnuri enis zogi dialeqtisaTvis. magaliTad, Satour-iTumyalurSi, qisturSi mr. ricxvis samsave pirSi б- formanti gvaqvs. savaraudod, salitera- turo enis (igive baris kilos) viTareba meoreuli Cans. I graI graI graI gramamamamatitititikul klaskul klaskul klaskul klasSi SeSi SeSi SeSi Semamamamavavavavali sali sali sali saxexexexelelelelebiabiabiabia, magaliTad: да mama бажа qvisli марваша mazli кIант biWi стунда simamri стунваша colisZma майра qmari нуц siZe марда mamamTili... ваша Zma воI vaJiSvili II graII graII graII gramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasis sasis sasis sasis saxexexexelelelelebia,bia,bia,bia, magaliTad: нана deda зуда coli йоI asuli, qaliSvili неца deida
  • 22.
    43 деца mamida жероganaTxovari (qali) нус rZali марнана dedamTili йиша da стуннана sidedri... стунйиша colisda odindeli gr. klasis niSnebi в- da й- gamoiyofa saxe- lebSi в-аша Zma, в-оI (вуоI) vaJiSvili (Sdr. й-иша < й-аша da, й-оI [йуоI] asuli, qaliSvili). Sdr., agreTve, CeCnuri эрз “lerwami” da qarTuli “lerw-i, lerwam-i”, svanuri erw (< lerw). “svanurSi l-s prefiqsad gaazrianebis Sedegad lerw-idan miviReT erw (l-s CavardniT” (v. Tofuria). ro- gorc Cans, CeCnurSi l > й-Sia gadasuli (weriT metyvele- baSi ar aRiniSneba). adamianis klasis saxelebSi bevria erovnebis, sadau- robis, naTesaobis, zogadad, xelobis, profesiis aRmniS- vneli saxeli. aseTi saxelebi, konteqstis mixedviT, orive klasisa iqneba. magaliTad: нохчи CeCeni, гуьржи qarTveli, гIалгIа inguSi, шича biZaS- vili, маьхча biZaSvilisSvili, лор (луор) eqimi, агроном agro- nomi, директор direqtori, хьехархо maswavlebeli, дешархо mo- swavle, ламаро mTieli, гIалахо qalaqeli... SeniSvna: бер bavSvi, нускал patarZali, бо oboli, пелхьо jambazi da ramdenime sxva arsebiTi saxeli ganekuTvneba д- klass. д- klasSi Sedis, agreTve, адам adamiani, xalxi, къам eri, тукхам tomi, gvari. am rigis saxelebs mravlobiT ricxvSic klasis niSnad aqvT д-. nivnivnivnivTis kaTis kaTis kaTis katetetetegogogogoririririis sais sais sais saxexexexelelelelebi mx. ribi mx. ribi mx. ribi mx. ricxvis II, III, da IVcxvis II, III, da IVcxvis II, III, da IVcxvis II, III, da IV klaklaklaklasissississis niSniSniSniSnnnneeeebiT aris gamobiT aris gamobiT aris gamobiT aris gamoxaxaxaxatutututulililili. rogorc iTqva, II kla- si saziaroa qalTa klasisa da nivTis klasis saxelTa didi nawilisaTvis. savaraudoa, rom gonierTa klasis saxelebs erTi ni- Sani unda hqonodaT, kerZod, в-. qalTa klasis saxelebis II gramatikuli klasis niSniT (й-Ti) gamoxatva meoreuli mo- vlena Cans _ vin-jgufis saxelTa or sxvadasxva klasSi gadanawilebis Sedegi. maSasadame, vin-jgufis saxelTa klasifikacia в- da й- klasifikatorebis mixedviT motivirebulia da sirTules 44 ar warmoadgens: mamakacTa klasis saxelTa niSans warmo- adgens в-, qalTa klasis saxelebisa _ й-. rogorc ukve iTqva, dRemde auxsnelia nivTis (ra- jgufis) klasis saxelTa ganawilebis safuZveli. ra-jgu- fis yvela saxeli mravmravmravmravlolololobiT ribiT ribiT ribiT ricxvcxvcxvcxvSiSiSiSi nawildeba III, IV, V da VI klasebSi. III graIII graIII graIII gramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasisisisi am klasSi erTiandebian is saxelebi, romelTac orive ricxvSi aqvT й-й formantebi. maSasadame, й- formanti, rome- lic nivTis klasis saxelebs aRniSnavs mx. ricxvSi, mr. ricxvSic ar icvleba. Sdr., magaliTad: mx. r. mr. r. говр ю (й-у) cxeni aris говр-аш ю пхьагал ю kurdReli aris пхьагал-ш ю котам ю qaTami aris котам-аш ю пазат ю winda aris пазат-аш ю марх ю Rrubeli aris марх-аш ю бIов ю koSki aris бIаьв-н-аш ю хьер ю wisqvili aris хьер-аш ю... amitom, й- klasis saxelebi, mr. ricxvis klasis niSan- Ta gaTvaliswinebiT, calke SiZleba gamoiyos III klasis (й-й) saxiT. Sdr.: I klasis niSnebia в-б, II klasisa _ й-б. й-й klasi (III kl.) nivTis kategoriis saxelTa TiTqmis naxevars moicavs. garda amisa, am klasSi Tavs iyrian neo- logizmebi, nasesxebi arsebiTi saxelebi. maSasadame, III gramatikuli klasi farTovdeba axali warmonaqmnebisa da nasesxebi saxelebis xarjze. garkveviT SeiZleba iTqvas, rom й-й klass (III kl.) ganekuTvneba warmoqmnil saxelTa Semdegi jgufebi: 1. -(а)лла sufiqsiT zedsarTavi saxelebisagan nawarmoe- bi abstraqtuli saxelebi: хаза lamazi _ хаза-лла silamaze можа yviTeli _ можа-лла siyviTle лоха dabali _ лоха-лла sidable...
  • 23.
    45 amave sufiqsiT abstraqtulisaxelebi iwarmoebian arsebiTi saxelebisaganac: ваша Zma _ ваша-лла Zmoba бер bavSvi _ бер-алла bavSvoba мостагI mteri _ мостагI-алла mtroba... 2. -е sufiqsiT nawarmoebi saxelebi: ирхе aRmarTi (Sdr., ирх aRma) Iуьйре dila (Sdr., Iуьйранна diliT) аьхке zafxuli (Sdr., аьхка zafxulSi)... 3. -о (-wo), -ло (-lwo) sufiqsebiT nawarmoebi saxelebi: бакъо ufleba къахьо simware тIем-ло meomari марзо sitkbo... 4. -гIа sufiqsiT nawarmoebi mcirericxovani saxelebi: пхьалгIа samWedlo мазлагIа ska лаппагIа qoxi... garda amisa, й-й klass ganekuTvnebian, agreTve, saxe- lebi: меттиг adgili буц balaxi бIара kakali бад ixvi тарх klde хьун tye авст CebiCi гIаз bati хьех gamoqvabuli кемс yurZeni бекъа kvici аьрзу arwivi чIаж xeoba беш baRi вир viri борз mgeli ишал Waobi дакх aryi газа Txa ча daTvi... IV graIV graIV graIV gramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasisisisi IV klasSi Sedis saxelTa is nawili, romelTac kla- sis niSnad orive ricxvSi aqvT formanti б-. aseTia, maga- liTad, м- formantiT nawarmoebi nazmnari saxelebi: 46 безам siyvaruli бахам qoneba, meurneoba тешам ndoba сацам dadgenileba бохам ubedureba... м- formantiani saxelebi mravlobiT ricxvs iSviaTad awarmoeben. amave klass ganekuTvneba saxelebi: бай mdelo поппар Tixa нитт WinWari чим fifqi... б-б klasis saxelebi CeCnurSi mcirericxovania. am sa- xelebs mr. ricxvSi SeiZleba hqondeT д- markeric: хох – хохаш “xaxvi”, ког – когаш “fexi”... V graV graV graV gramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasisisisi V gr. klasSi erTiandebian is saxelebi, romelTac mxolobiTSi klasis niSnad aqvT б-, xolo mravlobiTSi _ д-. aseTia, magaliTad: барз borcvi берд flate, ufskruli лам mTa кхор msxali, panta поп wifeli дин bedauri сту xari етт Zroxa чIара Tevzi лаьхьа gveli моза buzi пIелг TiTi хох xaxvi ког fexi...
  • 24.
    47 V gramatikul klasSiSemavali saxelebic mcireri- cxovania. VI klaVI klaVI klaVI klasi warmosi warmosi warmosi warmoadadadadgensgensgensgens д-д klass.klass.klass.klass. am klass ganekuTvneba: 1. yvela masdari (-р sufiqsiT nawaroebi nazmnari sa- xelebi): даар saWmeli тохар dartyma лер laparaki в-ахар wasvla в-ар mosvla алар Tqma... 2. -ила sufiqsiT nawarmoebi saxelebi: дежийла (< дежи-ила) saZovari sxvadasxva saxeli, rogoricaa: дукъ qedi ло Tovli де dRe Iа zamTari зезаг yvavili ахча fuli илли simRera бепиг puri... garda amisa, д-д klass ganekuTvneba, agreTve, vin-jgu- fis saxelTa nawilic: бер bavSvi, нускал patarZali... amrigad, SeiZleba davaskvnaT, rom CeCnurSi garCeu- lia vin- da ra-jgufis saxelebi (adamianisa da nivTis ka- tegoriis saxelebi). vin-jgufis saxelebi nawildebian I da II klasebSi. ra-jgufis saxelebi _ III, IV, V da VI kla- sebSi. ra-jgufis saxelTa klasebad dayofis principi ga- rkveuli ar aris. nivTis kategoriis zogi saxelis klasi SeiZleba ganisazRvros sufiqsebis meSveobiT. zogadad, CeCnurSi arsebiT saxelTa mawarmoebeli formantebi co- 48 taa da arc warmoqmnis procesia produqtiuli. gamonakli- sia masdari, romelic yvela zmnisagan iwarmoeba da д-д klass ganekuTvneba (gamonaklisia д-у "aris" zmna, romel- sac infinitivi da masdari ar ewarmoeba). gramatikuli klasebis mixedviT nasesxebi leqsikis ganawilebaSi garkveul rols asrulebs analogia. Sdr., хи д-у wyali aris, чай д-у Cai aris (Caic siTxea, amitomaa д- klasSi, anu imave klasSia, romelSic wyali) da misT. miu- xedavad amisa, analogiis principic bolomde gatarebuli ar aris. riririricxvicxvicxvicxvis kas kas kas katetetetegogogogoriariariaria ricxvi, rogorc qarTulSi, ise CeCnurSic orgvaria _ mxoloobiTi da mravlobiTi. ricxvi saxelisa da zmnis saziaro kategoriaa. miuxedavad amisa, ricxvis gamoxatva saxelsa da zmnaSi mkveTrad gansxvavebulia. TiTqmis yvela arsebiTi saxelisagan specialuri su- fiqsebis meSveobiT iwarmoeba mravlobiTi ricxvi. zogi saxeli formalurad mr. ricxvSi dgas _ sapirispiro mx. ricxvis forma ara aqvs da, piriqiT, zog saxels mr. ri- cxvis forma ar ewarmoeba. aseTi saxelebi ricxvnakli sa- xelebia da maTi raodenoba CeCnurSi mcirea. garda amisa, ricxvis mixedviT icvleba zogi zedsar- Tavi da nacvalsaxeli. Zalian cotaa ricxvis mixedviT cvalebadi zmnebic (ix. qvemoT). riririricxvnakcxvnakcxvnakcxvnakli arli arli arli arsesesesebibibibiTi saTi saTi saTi saxexexexelelelelebibibibi rogorc zemoT iTqva, zogi saxeli formalurad mx. ricxvSia warmodgenili, magram ar ewarmoeba mr. ricxvis forma. aseTia, magaliTad: хIо niavi, sio хIаваъ haeri, atmosfero сий sindisi, namusi
  • 25.
    49 бажа naxiri, jogi хьонкаRanZili... zogi saxeli, piriqiT, formis mxriv mr. ricxvSi dgas da ara aqvs saopozicio wyvili mx. ricxvis saxiT. mag.: аьшпаш tyuili кегаш Celxi, bze гIоьмаш xelborkili Iовраш niaRvari, Rvarcofi чуьйраш nawlavebi жуьйраш qato хьаьаш simindi (krebiTi saxeli) (Sdr.: хьаьжкIа simin- dis taro)... CeCnuri enis dialeqtebSi TiTqmis yvela am saxels gaaCnia sapirispiro ricxvis forma: mxoloobiTs mravlo- biTisa, mravlobiTs _ mxoloobiTisa. mravmravmravmravlolololobibibibiTi riTi riTi riTi ricxvis warmocxvis warmocxvis warmocxvis warmoeeeeba arba arba arba arsesesesebiT sabiT sabiT sabiT saxexexexeleblebleblebSiSiSiSi arsebiT saxels saxelobiT brunvaSi (arc mxoloo- biTsa da arc mravlobiTSi) brunvis niSani ara aqvs. saxe- li mxoloobiTSi ricxvis formantis uqonlobiT upiris- pirdeba mravlobiTis formas. garda amisa, ricxvis warmo- ebisas saxelis fuZeSi Tavs iCens fonetikuri an sxva sa- xis (mag., ablauti, fuZeTa monacvleoba _ supleturi warmoeba...) movlenebiT gamowveuli cvlilebebi. mravlobiTi ricxvis mawarmoebeli formantebiT CeC- nuri ena mdidaria iseve, rogorc, magaliTad, daRestnuri enebi (xunZuri, andiuri, lakur-darguuli...). arsebiT saxelTa ricxvis mawarmoebeli sufiqsebisa- Tvis saerToa -ш bgera, romelic damoukidebladac aris mr. ricxvis mawarmoebeli formanti, magram xSir SemTxve- vaSi mas win uswrebs xmovani, xmovani+Tanxmovani, Tanxmo- vani an bgeraTa kompleqsebic ki. moviyvanoT saTanado ma- galiTebi: 50 1. -ш formantiT mr. ricxvi iwarmoeba, magaliTad, Sem- degi saxelebisagan: mx. r. mr. r. хи wyali хи-ш ной geja ной-ш бере mxedari бере-ш тIо araJani тIо-ш цIий sisxli цIий-ш... aseve: книга (книга-ш) wigni, алапа (адапа-ш) xelfasi, алкханча (алкханча-ш) SaSvi, пхьегIа (пхьегIа-ш) WurWeli... CamoTvlil magaliTebSi aRniSnuli formanti xmov- niT damTavrebuli saxelebisagan awarmoebs mr. ricxvis formebs, magram es yovelTvis ase ar aris. igive formanti mr. ricxvs awarmoebs -л, -р-ze dabo- loebuli arsebiTi saxelebisaganac. Sdr.: турпал (турпал-ш) gmiri, синтар (синтар-ш) nergi, нускал (нускал-ш) patarZali, тукар (тукар-ш) makrateli, автор (автор-ш) avtori, ахьар (ахьар-ш) fqvili, ишал (ишал-ш) Waobi... 2. -аш formantiT mr. ricxvi iwarmoeba Semdegi saxe- lebisagan: mx. r. mr. r. кор fanjara кор-аш пен kedeli пен-аш говр cxeni говр-аш керт Robe, ezo керт-аш лерг yuri лерг-аш бIаьрг Tvali бIаьрг-аш церг kbili церг-аш пIелг TiTi пIелг-аш бер bavSvi бер-аш тIулг qva тIулг-аш хIорд zRva хIорд-аш котам qaTami котам-аш байракх droSa, bairaRi байракх-аш...
  • 26.
    51 rusuli enidan axalinasesxebi saxelebisagan: абзац (- аш) abzaci, автобус (-аш) avtobusi, кабинет (-аш) kabineti, капитан (-аш) kapitani, агроном (-аш) agronomi, автомобиль (автомобил-аш) avtomobili, тетрадь (тетрад-аш) rveuli... SeniSvna: ь niSani nasesxeb sityvebSi mx. ricxvis e. w. irib brunvebsa da mravlobiTSi ar gadahyveba. zogi eTnonimisagan: казах yazaxi казах-аш казак kazaki казак-аш француз frangi француз-аш немец germaneli немц-аш поляк poloneli поляк-аш... -аш formantiT mr. ricxvis warmoebisas saxelTa erT jgufSi fuZiseuli xmovani а icvleba аь an е xmovnebiT (ix. xmovanTa palatalizacia), rac -аш formantis -иш (an - еш) formantisagan momdinareobas gvavaraudebinebs. Sdr.: mx. r. mr. r. a. баI birkava баьI-аш бIар kakali бIаьр-аш марс namgali маьрс-аш хьамц zRmartli хьаьмц-аш пхьарс mklavi пхьаьрс-аш aseT saxelebSi I, хь-s gavleniT а > аь-Si. b. бад ixvi бед-аш гIаз bati гIез-аш гIан sizmari, zmaneba гIен-аш гIап patrontaSi гIеп-аш хан dro хен-аш кад Tasi, fiala, jami кед-аш мах fasi, Rirebuleba мех-аш пхьар mWedeli пхьер-аш мас Tma мес-аш... 3. -аш formantiT mr. ricxvis warmoebisas zog er- Tmarcvlian saxelSi fuZiseuli xmovani у icvleba а-Ti 52 (ablauti). garda amisa, ormagdeba fuZis bolokiduri xmo- vani: mx. r. mr. r. у (ун) ficari, dafa анн-аш букъ zurgi баккъ-аш (< бакъкъ-ащ) бух Ziri, fskeri бахх-аш бухь wveri баххь-аш (< бахьхь-аш) тур xmali тарр-аш муш Toki машш-аш... am tipis magaliTebSi, rogorc zemoTac iTqva, varau- doben, rom fuZiseuli Tanxmovnis gaormageba xdeba asimi- laciis safuZvelze _ fuZiseuli Tanxmovani imsgavsebs Ca- narT element -н-s saxiT. Sdr., урс (арс-аш) dana, урх (арх-аш) sadave.., sadac fuZi- seuli TanxmovanTkompleqsi cvlilebas ar ganicdis. am wess gamonaklisebic aqvs, rac meoreuli movlena Cans. ase, magaliTad, zog fuZeSi у icvleba е-Ti: буц balaxi бец-аш (< *бац-иш) мукх qeri мекх-аш (< *макх-иш)... garda amisa, mr. r. warmoebisas fuZiseuli е-c icvle- ba а-Ti: хен mori, xe (mx. r.), ханн-аш (mr. r.). gasarkvevia, -аш formantis wina xmovnis funqcia. sava- raudoa, rom is maerTebeli xmovania, sxvagvarad _ Tanxmo- vanTgamyari. sxva funqcia am xmovans ar uCans. -аш formantis win zog saxelSi Cndeba -н- Tanxmovani, romelic warmoSobiT fuZiseuli Cans, bolokidur pozi- ciaSi dakarguli (an analogiiT aris gaCenili). saxelze romelime formantis darTvis SemTxvevaSi igi aRdgeba. ma- galiTad: mx. r. mr. r. ага akvani ага-н-аш алу ali, sicxe алу-н-аш аре mindori, veli аре-н-аш
  • 27.
    53 бIарза jori бIарза-н-аш гаtoti гаь-н-аш куй qudi куй-н-аш пха rcxila пхе-н-аш ха gverdi, ferdi, mxari хе-н-аш... -н- aSkarad fuZiseulia iseT nasesxeb sityvebSi, ro- goricaa: туьма Tumani (mr. r. туьма-н-аш), туька maRazia (mr. r. туька-н-аш), ага (āга) akvani (mr. r. ага-н-аш)... Sdr., qarTuli “Tumani”, “duqani”, (sparsulidan), “ak- vani” (qarTulidan)... saxelTa erT jgufSi aRniSnuli Tanxmovani CanarTi elementi an analogiiT gaCenili) Cans. magaliTad: mx. r. mr. r. аз bgera аьз-н-аш арз arza, saCivari аьрз-н-аш арс nafxaWni, nakawri аьрс-н-аш барз borcvi баьрз-н-аш къам eri, xalxi къаьм-н-аш кIаг ormo кIаьг-н-аш лам mTa лаьм-н-аш... TanxmovanTa kompleqsis an intensiuri (magari) Tan- xmovnis Semdeg -н- CanarTi elementis win Cndeba -а- xmovani, rac, albaT, igive maerTebeli (an bgeraTgamyari) xmovani unda iyos (ix. zemoT). Sdr.: ботт qarqaSi бетт-а-н-ащ бутт Tve бетт-а-н-аш... 4. CanarTi elementia -ар- (sadac -а- bgeraTgamyaria) Semdeg saxelebSi: зIок niskarti зIак-ар-ш мохь qoni, mcmeli махь-ар-ш дохк nisli, burusi дахк-ар-ш 54 носта wvivi наст-ар-ш хIоз brasleti, samajuri хIаз-ар-ш шок stvena (ars. sax.) шак-ар-ш гIум qviSa, sila гIам-ар-ш диг culi даг-ар-ш неI kari наI-ар-ш... rogorc magaliTebidan Cans, fuZiseuli -о-, -у-, -и-, -е- xmovnebi mravlobiTSi (mx. ricxvis irib brunvebSic) da mravlobiTSi icvleba а-Ti. saxelebSi, rogoricaa: цIе saxeli (mr. r. цIе-р-ш), шо weli, weliwadi (mr. r. ше-р-ш) -р- elementi fuZiseuli Cans. arsebiT saxelTagan mravlobiT ricxvs awarmoebs, ag- reTve, -й formantic, romelic, savaraudod, -ш-s foneti- kur variants warmoadgens (-ш > -и > -й). Sdr.: wova-TuSurSi mravlobiTobis mawarmoebeli formantia -и. Sdr., agreTve, qarTuli maS > mai (dial. varianti, kaxuri). magaliTad: mx. r. mr. r. да mama дай хьаша stumari хьеший доттагI megobari доттагIий накъост amxanagi накъостий цаца saceri цеций чIара Tevzi чIерий дахка Tagvi дехкий кIеза lekvi кIезий кхакха tyavi кхекхий сагал rwyili сеглий Iахар Toxli Iахарий бекъа kvici бокъий лулахо mezobeli лулахой нохчи CeCeni нохчий гуьржи qarTveli гуьржий... naTelia, rom -й formanti saxelis bolokidur -а xmo- vans imsgavsebs da grZeldeba (-ай > ий), fonetikur niadag- ze miRebuli grZeli xmovani, Tavis mxriv, iwvevs fuZiseu-
  • 28.
    55 li xmovnis darbilebas(palatalizacias), xolo -о, -и xmo- vanfuZian saxelebs -й formanti uSualod daerTvis. -й Tan- xmovanfuZianebs maerTebeli xmovnis saSualebiT ukavSir- deba, aseT SemTxvevaSi zogjer saxelis fuZis kumSvac xdeba (ix. magaliTebi). am rigis saxelebi CeCnurSi mcirericxovania. mcirericxovania, agreTve, iseTi saxelebi, romlebSic mravlobiTi ricxvis warmoebisas Tavs iCens -рч- (-арч-) elementi. moviyvanoT saTanado magaliTebi: mx. r. mr. r. седа varskvlavi седа-рч-ий хьакха Rori хьакха-рч-ий ча daTvi че-рч-ий жий cxvari же-рч-ий сту xari сте-рч-ий нал taxi нел-арч-ий цIога kudi цIога-рч-ий... iSviaTad fuZis momdevno poziciaSi mxolod mravlo- biT ricxvSi Tavs iCens xolme -м- elementic. magaliTad: гIаж joxi гIож-м-аш шад maTraxi шод-м-аш коч perangi куч-а-м-аш //коч-м-аш кхаж maTraxis tari кхож-м-аш... Taviseburad awarmoeben mr. ricxvs iseTi saxelebi, rogoricaa: ваша Zma вежарий йиша da йижарий борз mgeli берзалой бож vaci бежалой экха mxeci, nadiri акхарой... mr. ricxvs supleturad awarmoeben saxelebi, rogori- caa: йоI - мехкарий, gogo, qaliSvili _ qaliSvilebi, воI – къоьнгий Ze, vaJiSvili _ vaJiSvilebi. 56 rogorc zemoT moxmobili magaliTebidan Cans, CeCnurSi arsebiT saxelTagan mr. ricxvis warmoeba rTu- lia. sirTules qmnis mr. ricxvis mawarmoebel formantTa simravle, CanarTi elementebis gamovlena, dakarguli fu- Ziseuli bgeris an bgeraTkompleqsis aRdgena, supletur formaTa arseboba. amdenad, saxelis mr. ricxvis formis winaswar gamocnoba ver xerxdeba. garda amisa, gasaTva- liswinebelia sxvadasxva saxis fonetikuri procesic. riririricxvis macxvis macxvis macxvis mawarwarwarwarmomomomoeeeebel forbel forbel forbel formantmantmantmantTa SeTa SeTa SeTa SedgedgedgedgeninininilolololobibibibisasasasaTvisTvisTvisTvis TaTaTaTananananamedmedmedmedrorororove CeCve CeCve CeCve CeCnurnurnurnurSiSiSiSi ricxvis mawarmoebeli formantebi substantivebSi agebulebis mixedviT SeiZleba or jgufad davyoT: 1. martivi sufiqsebi; 2. rTuli sufiqsebi. martivi sufiqsebia: -ш: книга wigni _ книга-ш, хи wyali _ хи-ш... -аш: кор fanjara _ кор-аш, котам qaTami _ котам-аш... -еш: гали tomara _ галеш ( < гали-аш), лами _ ламеш (< лами аш)... -ош (-уош): къа codva _ къин-ош, цIа oTaxi, saxli _ цIенош, де dRe _ ден-ош... -уш (> -аш): догIа wvima ( < догIу ) _ догIанаш (< догIунуш)... -й (< ш): да mama _ да-й, чIара Tevzi _ чIерий (< чIара-й)... rTuli sufiqsebia: -(а)р-ш: зIок niskarti _ зIак-арш, диг culi _ даг-арш... -(а)р-ий: ваша Zma _ вежа-рий, зуда-рий qali, coli … -(а)р-чий: седа varskvlavi _ седа-рчий… -(а)л-ой: борз mgeli _ берз-алой, борш mozveri _ берш- алой… CamoTvlil sufiqsTagan -ш formantis wina xmovans istoriulad, rogorc zemoT iTqva, maerTebeli (an: Tan- xmovanTgamyari) xmovnis funqcia unda hqonoda. xmovanTa simravle am poziciaSi fonetikur niadagzea gaCenili. -ий formantisaTvisac amosavali -иш aris. rac Seexeba rTul sufiqsebs, segmentebi, romlebic -ш an -й formantebis win
  • 29.
    57 iCenen Tavs, istoriuladan fuZis kuTvnilebas warmoad- genen, an CanarT elementebs, analogiiT gaCenil bgeras an bgeraTkompleqsebs (maerTebel xmovanTa gamoklebiT). sasasasaxexexexelililili sasasasaxexexexelislislislis momomomorforforforfolololologiagiagiagia brunbrunbrunbrunvavavava. brunvis kategoria damaxasiaTebelia mxolod saxelisaTvis. brunvis funqcia aris or saxels an saxel- sa da zmnas Soris mimarTeba daamyaros. am mxriv CeCnuri ar gansxvavdeba qarTulisagan (an sxva enebisagan, sadac brunvis kategoria arsebobs). garda amisa, CeCnurSi, ro- gorc qarTulSi, sityvaTa rigs gramatikuli funqcia ara aqvs. Sdr., дена кIант веза mamas vaJiSvili uyvars, кIант дена веза vaJiSvili mamas uyvars, веза дена кIант uyvars mamas va- JiSvili... maSasadame, sityvaTa rigis cvliT winadadebis gramatikuli mniSvneloba ar icvleba. Tumca es yovel- Tvis ase ar aris: mravalsityvian winadadebaSi sityvaTa rigis nebismierma cvlam SeiZleba uazroba mogvces. brunbrunbrunbrunvavavavaTa STa STa STa Seeeedgedgedgedgeninininilolololoba.ba.ba.ba. CeCnurSi garCeulia ZiriTadi da Tandebuliani brunvebi. ZiriTadi brunva oTxia: saxe- lobiTi, naTesaobiTi, micemiTi da ergativi. Tandebuliani brunvac oTxia: TanaobiTi, gamsWvalviTi, SedarebiTi da mimarTulebiTi I. arsebiT saxelTa brunebis procesi CeCnurSi rTuli da, amdenad, saintereso sakiTxia aRniSnuli enis morfo- logiaSi. sirTules qmnis orfuZiani brunebis principi sa- zogado saxelebSi, fuZis cveTis Sedegad dakarguli bge- ris an bgeraTkompleqsis aRdgena mx. ricxvis e. w. irib brunvebsa da mr. ricxvis yvela brunvaSi brunvaTa niSne- bis win, sxvadasxva warmoSobis e. w. CanarTi elementebis gaCena imave poziciebSi, formantTa darTvis Sedegad gamo- wveuli fonetikuri movlenebi saxelis fuZeSi... ZiriTadi brunvebi gamoxataven sintaqsur urTierTo- bebs, abstraqtuls, Tandebulianebi ki sivrcobrivi urTi- erTobebis gamomxatveli brunvebia. 58 ZiZiZiZiririririTaTaTaTadi brundi brundi brundi brunvevevevebi.bi.bi.bi. arsebiTi saxeli saxelobiT brun- vaSi fuZis saxiT aris warmodgenili. saxelobiTs Tavisi formanti ara aqvs. brunvis es forma sagans asaxelebs, sa- gnis saxelwodebas gamoxatavs. sasasasaxexexexelolololobiTbiTbiTbiTSiSiSiSi arsebiTi saxelis forma yovelTvis Tavdapirveli saxiT ar dasturdeba: aklia bgera, zogjer _ marcvalic. maSasadame, saxelis fuZe saxelobiTSi SeiZ- leba gacveTili iyos. garda amisa, zog SemTxvevaSi Se- cvlilia fuZiseuli xmovnebi, ganzogadebulia e. w. meore sabrunebeli fuZe, romelic saxelobiTis formad gvevli- neba. aqedan gamomdinareobs daskvna, rom saxelTa erT na- wilSi saxelobiTis forma axalia, meoreulia. arsebiTi saxelis saxelobiTis forma (fuZe), Tavis mxriv, mimarTvasac warmoadgens. mimarTvis funqciiT gamo- yenebuli saxeli winadadebaSi gankerZoebiT dgas da axa- siaTebs Zaxilis intonacia. mimarTvis forma savsebiT em- Txveva saxelobiTs, igi calke, damoukidebel (mag., wode- biT) brunvas ar warmoadgens. nanananaTeTeTeTesasasasaoooobibibibiTi,Ti,Ti,Ti, rogorc sxva enebSi, erT-erTi uZvele- si brunvaa CeCnurSic. brunvis es forma posesiurobas gamoxatavs da msazRvrelia, romelic, rogorc wesi, sa- zRvrulis win dgas. naTesaobiTis formanti ar warmoad- gens warmoqmnis elements, igi formacvalebadi afiqsia iseve, rogorc, magaliTad, qarTulSi. Sdr.: qarTuli "Tam- baqos suni" da CeCnuri тонкин кIур (sax. тонка Tambaqo). an ki- dev: qarTuli: qaRaldis fabrika, qaTmis xorci, mamis rCe- va, gazafxulis dRe, daTvis beli, mglis lekvi... CeCnuri: кехатан фабрика, котаман жижиг, ден хьехам, бIаьстенан де, чен кIорни, берзан кIеза... naTesaobiTis formas, Cveulebriv, sawarmoebel fuZed iyeneben danarCeni brunvebi. maSasadame, CeCnurSi pirveli fuZea saxelobiTis forma, romelsac sawarmoeblad iye- nebs naTesaobiTi, naTesaobiTis formas ki, Tavis mxriv, sawarmoeblad iyeneben danarCeni brunvebi, e. i. CeCnurSi gvaqvs orfuZiani brunebis principi. zemoT aRiniSna, rom substantivTagan naT. brunvis formaTa warmoebisas saxelis fuZeSi Tavs iCens mTeli rigi morfonologiuri cvlilebebi. saxelis struqtura
  • 30.
    59 ar iZleva imissaSualebas, rom winaswar ganisazRvros aRniSnuli cvlilebebi. naTesaobiTis formants CeCnurSi warmoadgens -Vн, romlis xmovniTi nawili Tanamedrove CeCnurSi -а-s saxiT gvevlineba. н bgeris wina xmovani SeiZleba iyos: а, е, и, о, у. faqtobrivad naTesaobiTis formantebs aRniSnuli xmovnebi warmoadgegen. rogorc iTqva, yvela am xmovans weraSi enacvleba -а-; naTesaobiTSi saxelis fuZiseuli xmovnis cvlis an uc- vlelobis mixedviT SeiZleba davadginoT formantiseuli xmovani. kerZod, formantiseuli -е, -и (-ен, -ин) apalataleben fuZiseul xmovans, igive formantiseuli -о, -у (-он, -ун) ki _ alabialeben. miuxedavad amisa, mainc Wirs garCeva imisa, Tu wyvil xmovanTagan konkretulad romelma xmovanma gaa- palatala an gaalabiala fuZiseuli xmovani. ra Tqma un- da, aRniSnuli xmovnebi fuZiseul identur xmovnebze ar moqmedeben. moviyvanoT magaliTebi: sax. говр cxeni лор eqimi стаг kaci, adamiani naT. говр-ан лоьр-ан стег-ан brunebaSi fuZiseul xmovanTa cvla, rogorc iTqva, garkveul fonetikur kanonzomierebas eqvemdebareba (ix. fonetikuri procesebi xmovnebSi). qvemoT moyvanil magaliTebSi saxelis fuZiseuli -н, romelic bolokidur poziciaSi dasustda da Cavarda, e. w. irib brunvebSi aRdgeba arabolokidur poziciaSi: sax. газа (< газан) Txa naT. газан-ан am movlenis nimuSebad gamodgeba, agreTve, nasesxebi saxelebi, rogoricaa zemoT araerTxel naxsenebi: саба saponi, гота guTani, туька duqani, туьма Tumani, ага akvani... (dawvrilebiT ixile qvemoT: orfuZiani brunebis principi). mimimimicecececemimimimiTiTiTiTi brunvis formantis sakiTxi CeCnuri enis mkvlevarTa yuradRebis sagani Tavidanve gaxda _ romelia 60 micemiTi brunvis niSani: -ана, -на Tu -а. sakiTxis gadaWra xerxdeba saxelis dasmiT mr. ricxvSi, sadac gamokveTi- lad Cans, rom micemiTi brunvis formanti aris -на, mxo- loobiTSi naTesaobiTis formaze damyarebuli orfuZiani brunebis principi am sakiTxis gadaWras aZnelebs. Sdr.: sax. котам qaTami говр cxeni naT. котам-ан говр-ан mic. котам-а-на Tu котам-ан-а говр-а-на Tu говр-ан-а... SeadareT mr. ricxvis micemiTis forma: котам-аш-на, говр-аш-на... maSasadame, saxelis micemiTis forma ase unda daiSa- los: котам-а-на, говр-а-на, sadac -а- naTesaobiTis niSnis na- STia, xolo -на _ sakuTriv micemiTisa. erererergagagagatitititivivivivi gardamavali zmnis subieqtis brunvaa. misi mawarmoeblebia: -а, -с, -о. -а vin-jgufis saxelTa nawilisagan awarmoebs erga- tivs. mag.: sax. стаг kaci, admiani, кIант biWi, нах xalxi erg. стаг-а кIант-а нах-а... amave formantiT iwarmoeba ergativi TanxmovanfuZiani anroponimebisaganac: sax. Ахьмад Ризван Асет erg. Ахьмад-а Ризван-а Асет-а vin-jgufis xmovanfuZiani sazogado saxelebi da xmo- vanfuZiani anTroponimebi ergativs awarmoeben -с forman- tis meSveobiT. mag.: sax. да mama нана deda ваша Zma йища da erg. да-с нана-с ваша-с йиша-с... sax. Тамара Тумиша Абу erg. Тамара-с Тумиша-с Абу-с -о-Ti iwarmoeba ra-jgufis saxelTa ergativi:
  • 31.
    61 sax. erg. говр cxeniговр-о котам qaTami котам-о мох qari мах-о мотт ena матт-о куьг xeli куьг-о ког fexi ког-о корта Tavi коьрт-о поезд matarebeli поезд-о... garda amisa, -о formanti ergativSi gamoyenebulia, ag- reTve, vin-jgufis saxelebTanac, rogoricaa: бер bavSvi бер-о нус rZali нес-о мостагI mteri мостагI-о Iу mwyemsi Iуьн-о лор eqimi лоьр-о -о formanti dasturdeba nasesxeb vin-jgufis saxe- lebTanac: литератор literatori литератор-о корреспондент korespondenti корреспондент-о моряк mezRvauri моряк-о артист artisti артист-о... sazogado saxelebi, rogorc Cans, am SemTxvevaSic na- TesaobiTs iyeneben sawarmoeblad, radgan -о unda momdina- reobdes -а-в-isagan, sadac -а- xmovani naTesaobiTis forman- tis naSTia, xolo -в - sakuTriv ergativis mawarmoebeli. maSasadame, -а-в > -а-у > -у-а > -уо (iwereba -о). ав < уо Senacvleba naxur enebSi dasturdeba sxva Se- mTxvevaSic, Sdr., CeCnuri ло (луо) da wova-TuSuri лав Tov- li... Tu es mosazreba misaRebia, maSin ergativSi unda gvqonoda -а, -с, -в (da ara -а, -с, -о) formantebi. 62 erTerTerTerTTanTanTanTandedededebubububulilililiaaaanininini brunbrunbrunbrunvevevevebibibibi.... rogorc ukve iTqva, Tan- debuliani brunvebi sagnis damokidebulebas sivrcesTan, ufro zustad, sivrcobriv urTierTobebs gamoxataven. ase- Ti urTierTobebis gadmosacemad naTesaobiTis formasTan gamoiyeneba martivi Tandebulebi, romlebic mWidrod ari- an Sezrdili brunvis formasTan. zogi Tandebuli faq- tobrivad brunvis niSnadac iqca. aseTia, magaliTad, ga- msWvalviTi brunva. martivi, erTTandebuliani brunvis formas SeiZleba daerTos meore Tandebuli an Tandebulebic ki. maSasada- me, erTTandebuliani brunva SeiZleba erTze met Tandebu- lian brunvadac iqces. am ukanasknelTan SedarebiT pirve- li iqneba martivi lokatiuri brunva, xolo erTze met Tandebuliani _ rTuli. martivi erTTandebuliani brunvebia: TanaobiTi: -ца TandebuliT: говр-а-ца SedarebiTi: -л TandebuliT: говр-а-л ganmsWvalviTi: -х TandebuliT: говр-а-х mimarTulebiTi I (ZiriTadi): -га (> е) TandebuliT: говр-е (< говр-а-га) Tandebulian brunvaTa saxelwodebebidan yvela piro- biTia da Tandebulis erT-erTi funqciis mixedviT aris SerCeuli. am brunvaTa Tanmimdevrobis sakiTxic damatebiT Seswavlas moiTxovs. ganvixiloT isini cal-calke. TaTaTaTananananaoooobibibibiTiTiTiTi brunvis -ца formanti daerTvis naTesaobi- Tis -н mokvecil formas. SeniSnulia, rom brunvis am for- mas aqvs Tanaobisa da instrumentalisis funqcia. Tanao- bis fuqciiT qarTulSi misi Sesatyvisia -Tan da -urT Tandebulebi (Sdr., amxanag-Tan, amxanag-iT-urT). es Tande- bulebi Tanaobas, vinmesTan an raimesTan erTad yofnas gamoxataven. Sdr., mag.: говр-а-ца cxeniT (wavida, moxna) in- strumentalisis funqciiT da де-ца mamasTan (erTad wavida) Tanaobis funqciiT. SeSeSeSedadadadarerererebibibibiTiTiTiTi ““““brunva” naTesaobiTis -н Camocilebul formaze -л formantis darTviT iwarmoeba da gamoxatavs sxva sagnis tolobas, metobas an naklebobas SedarebiT
  • 32.
    63 brunvaSi dasmul saxelTanSedarebiT. Sdr.: говр-а-л “cxe- nisodena” an “cxenze” (meti, naklebi). SedarebiT formas aqvs -(а)лла alomorfic, romelic mxolod tolobas gamoxatavs: говр-а-лла cxenisodena, cxe- nisxela (-а- TanxmovanTgamyaria). -л ufro warmoqmnis formantia, vidre Tandebuli (an brunvis niSani). misi amoReba brunvaTa paradigmidan, al- baT, gamarTlebuli iqneboda. gagagagamsWvalmsWvalmsWvalmsWvalviviviviTiTiTiTi brunvac sayrdenad iyenebs naTesaobiTis formas. mawarmoebelia -х formanti. igi gamoxatavs mimar- Tulebas raimeSi, miuTiTebs saganze, romelzec aris sau- bari. garda amisa, aRniSnavs, Tu risgan aris damzadebuli sagani, gamoxatavs msgavsebas... mag.: Цо (цуо) говр-а-х дуьйцу is cxenze laparakobs, лаьтт-а-х miwaSi (mag., CaZvra, imyofeba...)... mimimimimarmarmarmarTuTuTuTulelelelebibibibiTiTiTiTi I (ZiriTadi) brunvis mawarmoebelia - га (> -е) Tandebuli, romelic aRniSnavs mimarTulebas, mo- Zraobas vinmesken, raimesken, miuTiTebs, rom moZraoba mi- marTulia am brunvaSi dasmuli saxelisaken. -е Tandebuli -га-s fonetikur variants warmoadgens, upiratesad ixmareba TanxmovanfuZian saxelebTan: говр-е cxens, cxenisken (Sdr.: лами-га kibes, kibisken...). brunvis am formas ZiriTads imitom vuwodebT, rom igi erTTandebuliania, mas SeiZleba sxva Tandebulebic daer- Tos, romlebic ufro azusteben sivrcobriv urTierTo- bebs. aseT brunvebs SeiZleba ewodoT lokatiuri brunvebi. lolololokakakakatitititiuuuuri brunri brunri brunri brunvevevevebibibibi zemoT ganxiluli iyo erTTandebuliani brunvebi. struqturis TvalsazrisiT, mimarTulebiTi I-sagan (rome- lic Tavadac warmoadgens lokatiur brunvas) nawarmoebi brunvebi or da orzemetTandebuliani brunvebia. 1. gamogamogamogamosvlisvlisvlisvliTi ITi ITi ITi I-is formantia -ра, romelic daerTvis mimarTulebiTi I-is formas da gamoxatavs moqmedebis mi- marTulebas sawyisi punqtidan. Sdr.: 64 школ-е (mimarT. I) в-аха skolaSi wavida; школ-е-ра (gamosvliTi I) в-огIу skolidan modis... 2. "gamo"gamo"gamo"gamosvlisvlisvlisvliTi" IITi" IITi" IITi" II-is formantia -хула, iwarmoeba mimar- TulebiTi I-isagan da gamoxatavs moqmedebis mimarTulebas raime obieqtis an obieqtTan gavliT (gamovliT). mag.: школ-е-хула skolasTan (skolis axlos, skolis teri- toriaze) gavliT (gamovliT)... 3. adadadadgigigigilolololobibibibiTiTiTiTi brunvis niSania -хь, igi daerTvis mi- marTulebiTi I-is formas da gamoxatavs sagnis adgilmde- bareobas. mag.: школ-е-хь skolaSi (aris, imyofeba). 4. mimimimimarmarmarmarTuTuTuTulelelelebibibibiTi IITi IITi IITi II-is formantia -а. brunvis es for- ma iwarmoeba adgilobiTisagan da gamoxatavs moqmedebis mimarTulebas ara zustad raime obieqtisaken, aramed im mxarisaken, sadac aRniSnuli obieqtia. mag.: школ-е-хь-а skolis mxares, skolis mimarTulebiT, sko- lisken (mag., wavida). 1. “gamo“gamo“gamo“gamosvlisvlisvlisvliTi”Ti”Ti”Ti” IIIIIIIIIIII-is formantia -ра, iwarmoeba mimar- TulebiTi II-isagan da gamoxatavs moqmedebis mimarTule- bas, moqmedebis dawyebas, gamosvlas raime obieqtis mxri- dan. mag.: школ-е-хь-а-ра skolis mxridan... 6. ““““gamogamogamogamosvlisvlisvlisvliTi”Ti”Ti”Ti” IVIVIVIV-is mawarmoebelia -хула. iwarmoeba mimarTulebiTi II-isagan da gamoxatavs moqmedebis mimar- Tulebas, romelic mcire niuansiT gansxvavdeba “gamo- svliTi” III-is Sinaarsisagan. mag.: школ-е-хь-а-хула skolis mxaris gavliT (gamovliT)... lokatiuri brunvebi dalagebulia warmoebis mixed- viT, rac specialur literaturaSi saTanado yuradRebis miRma iyo darCenili. brunvaTa saxelebi, ra Tqma unda, pi- robiTia. zemoT naTqvami rom SevajamoT, miviRebT lokati- ur brunvaTa Semdeg sqemas: 1. mimarTulebiTi I: -га (>-е) 2. gamosvliTi I: -е-ра
  • 33.
    65 3. "gamosvliTi" II:-е-хула 4. adgilobiTi: -е-хь 5. mimarTulebiTi II: -е-хь-а 6. “gamosvliTi” III: -е-хь-а-ра 7. “gamosvliTi” IV: -е-хь-а-хула garda amisa, mcirericxovani saxelebi mimarTulebas gamoxataven -л(а) formantiTac. aseTi saxelebi, Cveuleb- riv, siTxes, fxvier nivTierebas aRniSnaven: хи wyali _ хи-л wyalSi (mag., Caagdo, Cavarda); моз Tafli _ маз-а-л (fuZiseuli xmovani icvleba) TaflSi (mag., Cado)... specialur literaturaSi gamoyofilia e. w. zRvarzRvarzRvarzRvardededede---- bibibibiTiTiTiTi brunvis formac. mawarmoebelia formanti -лц(а), rom- lis darTvis SemTxvevaSi ormagdeba fuZis auslautiseu- li Tanxmovani. aseTia, magaliTad: кханна-лц(а) xvalamde ламма-лц(а) zegamde... Tavis mxriv, -лц(а) sufiqsi rTuli Cans, igi SeiZleba ase daiSalos: -л-ц(а). Sdr., кхана-л xvalindeli, лама-л zegin- deli... ararararsesesesebiT sabiT sabiT sabiT saxelxelxelxelTa foTa foTa foTa fonenenenemmmmuuuuri struqri struqri struqri struqtutututurararara arsebiT saxels, rogorc zemoT iTqva, saxelobiTSi brunvis niSani ara aqvs. maSasadame, saxeli saxelobiT brunvaSi fuZes warmoadgens. yvela saxeli saxelobiT brunvaSi fuZis saxiT ar aris warmodgenili, zog maTgans bolokidur poziciaSi mokvecili aqvs bgera an bgeraTkompleqsi. dakarguli seg- menti aRdgeba xolme arasaxelobiT brunvebSi, zog saxel- Tan _ mxolod mravlobiT ricxvSi. fonemuri struqturis mixedviT saxelebi, maT Soris arsebiTi saxelebic, CeCnurSi Seswavlili ar aris. damu- Savebuli ar aris fuZeTa morfologiuri tipebic. arsebiT saxelebSi gairCeva martivi (uafiqso), warmo- qmnili (nawarmoebi) da Sedgenili (rTuli) fuZeebi. winam- 66 debare naSromSi arsebiT saxelTa fonemuri struqturis analizisas masala ar aris dajgufebuli sakuTriv CeCnur da nasesxeb leqsikad. garda amisa, analizis sagans warmo- adgens mxolod e. w. martivi fuZeebi maTi istoriis (fu- Zis cveTis, II sabrunebeli fuZis ganzogadebis...) miuxeda- vad. martivi fuZeebi CeCnurSi SeiZleba iyos erT an erT- ze metmarcvliani. MfuZe Ria an daxurulia. sailustra- cio magaliTebi: xmovniT dawyebuli fuZeebi: 1. VC: аз xma, bgera; ан texa, revmatizmi; у (< ун)ficari, dafa; ун infeqcia, Wiri; ов Samfuri; ор ormo... 2. VCV: ага akvani; алу ali, mxurvaleba; аре midamo, arema- re, veli; эла batoni, Tavadi; иту uTo; ижу nadavli; ога tixa- ri, Zgide... 3. VCVC: адам adamiani, kr. xalxi; узам hangi, RiRini; ишал Waobi; орам fesvi, Ziri; узар kvnesa... 4. VCVCV: алапа xelfasi; апари Rari; акъари zegani; алаша (sabargo) cxeni... 5. VCVCVC: орамат mcenare... 6. VCVCC: эханг narTi; амалт Txovna, davaleba (zepiri); аларт ZiZo (balaxi)... 7. VCC: урс dana; улх fiWa, fTila; урх sadave... 8. VCCV: ахча fuli; орца gangaSi; аьрзу arwivi; омра brZane- ba... 9. VCCVC: уьстагI cxvari; эскар jari; аьшкал aqandazi... 10. VCCVCV: ангали SuSa, minanqari, faifuri... 11. VCCVCVC: олхазар frinveli... 12. VCCVCC: алкханч SoSia; арданг xrova; истанг qeCa; акхтарг TeTri xvalo... difTongiT dawyebuli fuZeebi: VC: айп defeqti, zadi; айр lanCa, Ziri; айкх damsmeni... VCV: айма morevi; ойла fiqri... TanxmovniT dawyebuli fuZeebi:
  • 34.
    67 1. CV: чаdaTvi; хIу Tesli; ша yinuli; жа fara (cxvrisa); Iа zamTari; кIа xorbali; кха nakveTi, ezo; Iу mwyemsi; гIа fo- Toli (kreb.); къа codva; къу qurdi... 2. CVC: лам mTa; буц balaxi; дукъ uReli, qedi; кIур boli; наж muxa; куьг xeli; букъ zurgi; нуц siZe; кхес fafari; къиг yvavi; гIаж joxi; мукх qeri; нах xalxi (kreb.) 3. CVCC: база fiWvi; бухIа bu; ваша Zma; нана deda; бажа na- xiri; лами kibe; басе ferdobi, kalTa; дари abreSumi (qsovi- li)... 4. CVCVC: барам zoma; гIодам Rero; бахам qoneba; чIурам kvari... 5. CVCVCV: бахьана mizezi; бежана pirutyvi (msxvilfe- xa)... 6. CVCVCC: гIаларт aCrdili 7. CVCC: малх mze; берд ufskruli; кIант vaJi, biWi; барт piri, bage; говр cxeni; бехк brali, danaSauli; балг miwavaS- la; герз iaraRi; борз mgeli; дохк nisli, janRi... 8. CVCCV: басма CiTi; ворда uremi; бамба bamba; балда tuCi; гарза vermiSeli, atria... 9. CVCCVC: барзакъ samosi; сардам wyevla; мангал celi; боргIал mamali... 10. CVCCVCV: бумбари erTgvari xoWo, чухчари CanCqeri, гIаргIули wero; горгали zari... 11. CVCCVCC: харданг bibilo... 12. CVCCVCCV: чимчаргIа zonari, Snuri... TanxmovanTa kompleqsebiT dawyebuli fuZeebi: 1. CCV: пхьу xvadi ZaRli; пха isari, ZarRvi, rcxila; сту xari... 2. CCVC: бIов koSki; жIов CaquCi; пхьид bayayi; стов Svindi; стим naRveli (organo); зIок niskarti... 3. CCVCV: дIама maCvi; бIарза jori; зIуга krazana... 4. CCVCVC: зIенар sxivi... 5. CCVCC: бIаьрг Tvali... 6. CCVCCV: бIаьсте gazafxuli... xSiria difTongis Semcveli fuZeebic, rogoricaa: 68 бай mdelo; тай Zafi; лай mona; тIай xidi; Iайг kovzi; керт (кйэрт) Robe, ezo; пен (пйэн) kedeli; буй muSti; дуй fici, лом (луом) lomi, лор (луор) eqimi... fonetikuri struqturiT gansxvavebuli saxelebi CeC- nurSi, albaT, sxvac iqneba. aq SevecadeT arsebiT saxelTa fonemuri struqturis zogadi suraTis Cvenebas, garda amisa, difTongebis mixedviT fuZeebi dajgufebuli ar aris, zemoT CamoTvlil saxelTagan zogi difTongsac Se- icavs. SeSeSeSedgedgedgedgeninininili (rTuli (rTuli (rTuli (rTuli) sali) sali) sali) saxexexexelelelelebibibibi zogi saxeli fuZeTa SeerTebiT aris miRebuli. ase- Tia, magaliTad: ков-керт ezo (ков WiSkari + керт Robe) дечигпондар fanduri (дечиг < дечиган naT. br.: xisa + пондар fanduri), Sdr., кехатпондар garmoni (кехат < кехатан naT. br.: qaRaldisa + пондар fanduri) денана bebia (де < ден naT. br.: mamisa + нана deda) тай-маха Zafi-nemsi ког-корта Tav-fexi (aq: fexi-Tavi) кад-Iайг WurWeli (jami + kovzi) динберг mravalZarRva (дин < динан naT. br.: cxenisa + берг floqvi) жаIу mecxvare (жа fara + Iу mwyemsi) цIоькъалом vefxvi (цIоькъа Wreli + лом lomi) da misT. ararararsesesesebiT sabiT sabiT sabiT saxelxelxelxelTa bruTa bruTa bruTa brunenenenebabababa CeCnurSi erTi bruneba gvaqvs. arsebiTi saxelebis brunvaTa niSnebi erTi da igivea orive ricxvSi. brunvis niSanTa variantebi fonetikur niadagzea gaCenili. aqedan gamomdinareobs daskvna, rom CeCnurSi brunebis mixedviT arsebiT saxelTa dayofa xdeba ara tipebis, ara- med saxeobebis mixedviT _ saxeoba ar niSnavs tips. brunebis saxeobebis dasadgenad unda gairkves sabru- nebeli fuZe _ brunebis saxeobebad dayofa mWidrod aris dakavSirebuli saxelis sabrunebel fuZesaTan: sabrunebe-
  • 35.
    69 li fuZe arissaxelis is forma, romelsac daerTvis brunvis niSnebi (an: Tandebulebi Tandebulian brunvebSi). zemoT iTqva, rom saxeli saxelobiT brunvaSi wminda fuZes warmoadgens, fuZis saxiT aris warmodgenili. aseTi fuZe istoriulad SeiZleba formacvlili an gacveTilic iyos, magram amas brunebis saxeobebad dayofisaTvis mniS- vneloba ara aqvs. saxelis fuZes, romelic saxelobiTSia warmodgeni- li, sawarmoeblad iyenebs naTesaobiTi brunva, romelic, Tavis mxriv, sabrunebeli fuZea saxelTa udidesi nawili- saTvis. mcirericxovani saxelebi e. w. irib brunvaTa sa- warmoeblad iyeneben ergativis formas (ix. qvemoT). maSasadame, irib brunvaTa fuZe, saxelobiTis formas- Tan SedarebiT, meore sabrunebeli fuZea, e. i. saxezea or- fuZiani bruneba. qvemoT “vin” da “ra” kiTxviT nacvalsaxe- lebTan mocemulia arsebiTi saxelebis brunvaTa niSnebi: mx. r. mr. r. sax. мила ? vin хIун? ra - -(а)ш, -й... naT. хьенан? стенан? -(а)н -ийн mic. хьанна? стенна? -(а)на -(а)ш-на erg. хьа(н)? сте(н)? -с, -а, -о -(а)ш-а Tan. хьаьнца? стенца? -(а)ца -(а)ш-ца ganms. хьанах? стенах? -(а)х -е-х Sed. хьанал? стенал? -(а)л -е-л mim. I. хьаьнга? стенга? -га//-е -(а)ш-ка(<-га) sasasasaxelxelxelxelTaTaTaTa brubrubrubrunenenenebisbisbisbis proproproprocecececesisisisi Tanamedrove CeCnurSi arsebiT saxelTa brunebis pro- cesi sakmaod rTulia. brunebis procesSi sirTulis mize- zi, ZiriTadad, saxelis fuZiseul xmovanTa cvlasTan aris dakavSirebuli. aseTia, magaliTad: 70 sax. борз mgeli буц balaxi naT. берз-ан (< барз-ин) бец-ан (< бац-ин) mic. барз-а-на (< барз-ан-на) бац-а-на (< бац-ан-на) erg. барз-о... бац-о... ase ibrunvis: бутт mTvare, Tve, борш mozveri, Qботт qar- qaSi... Sdr., CanarTiani saxelebis bruneba: sax. диг culi гуьйре Semodgoma naT. даг-ар-ан гуьйре-н-ан mic. даг-ар-на (< даг-ар-ан-на) гуьйре-н-на (< гуьйре-н-ан-на) erg. даг-ар-о... гуьйре-н-о... garda amisa, rogorc zemoT iTqva, saxelTa brunebis procesSi Tavs iCens, agreTve, sxva saxis fonetikuri mo- vlenebic, rogoricaa, magaliTad: saxelTa nawilis arasa- xelobiT brunvebSi fuZiseuli (Cavardnili, dakarguli, mokvecili) bgeris (an bgerebis) aRdgena, CanarTi elemen- tebis gaCena (ix. zemoT), Tavkidur difTongTa an grZeli xmovnebis cvla, fuZiseul xmovanTa ablauturi cvla da sxva. specialur literaturaSi saxelTa brunebis ramdeni- me "tipia" gamoyofili. ase, magaliTad, n. iakovlevis az- riT, CeCnurSi brunebis tipebad dayofis safuZveli Tanao- biTi brunvis Cveneba unda iyos, romlis mixedviTac gamoi- yofa oTxi tipi: IIII tiptiptiptipSiSiSiSi erTiandebian is saxelebi, romelTac Tanaobi- Tis niSnad aqvT -ца an -аца: ког fexi _ ког-а-ца; бад ixvi _ бед- а-ца; говр cxeni _ говр-а-ца; хи wyali _ хи-ца... IIIIIIII titititipipipipi aerTianebs iseT saxelebs, romelTac Tanao- biTSi -ца an -аца fleqsiis win uCndebaT -ар-, -(а)н- CanarTe- bi: гота guTani _ гота-н-ца диг culi _ даг-ар-ца... III tipIII tipIII tipIII tipSiSiSiSi Sedis saxelebi, romelTac TanaobiTSi -ица daboloeba aqvT: мача fexsacmeli _ мач-ица (Sdr., qarTuli “baCia”) книга wigni _ книг-ица...
  • 36.
    71 IV tipIV tipIVtipIV tipSiSiSiSi ki TanaobiTSi -чуьнца daboloebiani saxele- bi Sedis: хьерхо mewisqvile _ хьархо-чуьнца (fuZiseuli xmovani icvleba) хьехархо maswavlebeli _ хьехархо-чуьнца... brunebis am tipSi Semavali saxelebi xelobas, profe- sia-mosaqmeobas, erovnebas gamoxataven. rogorc zemoT iTqva, CeCnurSi erTi brunebaa. maSasa- dame, saxelTa brunebaSi gvaqvs ara tipebi, aramed _ saxe- obebi. saxelebSi fuZiseuli xmovnebis cvla sxva arafe- ria, Tu ara fonetikuri movlenebiT gamowveuli cvlile- bebi (ra Tqma unda, naTqvami ar exeba fuZiseul xmovanTa ablautur cvlilebebs). specialuri literaturis mixedviT (d. imnaiSvili, a. Timaevi) sazogado saxelTa brunebaSi garCeulia sami sa- xeoba, kerZod: 1.1.1.1. ererererTfuTfuTfuTfuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni bruneneneneba;ba;ba;ba; 2.2.2.2. naT. brunnaT. brunnaT. brunnaT. brunvis forvis forvis forvis formamamamaze daze daze daze damyamyamyamyarerererebubububuli orli orli orli orfufufufuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni bru---- neneneneba;ba;ba;ba; 3.3.3.3. erererergagagagativtivtivtivzezezeze dadadadamyamyamyamyarerererebubububuli orli orli orli orfufufufuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni bruneneneneba;ba;ba;ba; 4.4.4.4. brubrubrubrunenenenebis IV sabis IV sabis IV sabis IV saxexexexeoooobad Sebad Sebad Sebad SeiZiZiZiZleleleleba gamoba gamoba gamoba gamoiiiiyos e. w. Cayos e. w. Cayos e. w. Cayos e. w. Canarnarnarnar---- TiTiTiTian saan saan saan saxelxelxelxelTa bruTa bruTa bruTa bruneneneneba.ba.ba.ba. ganvixiloT isini cal-calke. ererererTfuTfuTfuTfuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni brunenenenebis prinbis prinbis prinbis princicicicipipipipi erTfuZiani brunebis am saxeobaSi erTiandebian xmo- vanfuZiani sazogado saxelebi, romelTac brunebis pro- cesSi fuZe ar ecvlebaT. naTesaobiTi brunvis niSania -н: sax. ижу nadavli апари Rari аьрзу arwivi naT. ижу-н апари-н аьрзу-н mic. ижу-на апари-на аьрзу-на erg. ижу-н-о апари-н-о аьрзу-н-о Tan. ижу-ца апари-ца аьрзу-ца ganms. ижу-х апари-х аьрзу-х Sed. ижу-л апари-л аьрзу-л mim. I. ижу-га апари-на аьрзу-га... 72 ase ibrunvian: гали tomara, иту uTo, ной geja, кIеза lek- vi, лами kibe, кегари qaosi... agreTve: истори istoria, географи geografia, авари ava- ria, акаци akacia, революци revolucia, кино kino, пенси pen- sia da misT. brunebisas fuZiseuli xmovani ar ecvlebaT, agreTve, saxelebs: гIу (гIӯ) Wa, цу qumeli, шу (шӯ) borcvi, flate, ю (йӯ) sadgisi... буй muSti, гуй varcli, гIуй urduli, дуй fici, куй qudi, суй naperwkali... ororororfufufufuZiZiZiZiaaaani bruni bruni bruni brunenenenebis prinbis prinbis prinbis princicicicipipipipi saxelTa didi nawili CeCnurSi ibrunvis orfuZiani brunebis principiT: I sabrunebeli fuZe aris saxelobiTi brunvis forma, romlisaganac iwarmoeba naTesaobiTi; II sabrunebel fuZes warmoadgens naTesaobiTi brun- vis forma, romelsac sawarmoeblad iyeneben danarCeni brunvebi. naT. brunvis formantebia: -ан, -ен, -ин, -он, -ун. am for- mantebSi -н Tanxmovani bolokidur poziciaSi sustdeba da wina xmovans anazalebs (-Vн > -Vн ), Tumca weriT metyveleba- Si iwereba sruli -н (Tanamedrove CeCnur zepirmetyveleba- Si moSlilia ara marto xmovnis nazaloba, aramed bolo- kidur poziciaSi aRmoCenili xmovanic ar warmoiTqmis). -ан formantis garda danarCenebi saxelTa fuZiseuli xmovnebis cvlilebebs iwveven (asimilacia, palataliza- cia...). am procesis dasrulebis Semdeg formantiseuli -е, - и, -о, -у xmovanTa dasustebac xdeba, zog dialeqtSi ki _ ma- Ti sruli gauCinarebac. rogorc iTqva, salit. enaSi naT. brunvis niSanTa unificireba moxda _ iwereba -ан (mx. r- Si). Tumca gamonaklisebic aris (ix. qvemoT). maSasadame, saxelis fuZeSi naT. brunvis niSanTa da- rTviT gamowveuli fonetikuri cvlilebebi rCeba, TviT formantebi (brunvis niSnebi) ki saxes icvlian. moviyvanoT magaliTebi: 1. -ан formantiani naT. brunva (fuZeucvleli): sax. говр cxeni сахьт saaTi къамел laparaki
  • 37.
    73 naT. говр-ан сахьт-анкъамел-ан mic. говр-а-на сахьт-а-на къамел-а-на erg. говр-о сахьт-о къамел-о Tan. говр-а-ца сахьт-а-ца къамел-а-ца ganm. говр-а-х сахьт-а-х къамел-а-х Sed. говр-а-л сахьт-а-л къамел-а-л mim. I. говр-е сахьт-е къамел-е ase ibrunvis: класс klasi, saklaso oTaxi, кехат qaRal- di, furceli, werili, керт Robe, килс eklesia, котам qaTami, москал indauri, ницкъ Zala, Rone, директор direqtori... 2. -ин formantiani naT. brunvis forma (-ин > -ан): sax. бад ixvi naT. бед-а-н (< бад-ин) mic. бед-а-на erg. бед-о Tan. бед-а-ца ganm. бед-а-х Sed. бед-а-л mim. I. бед-е ase ibrunvis: кад jami, Tasi, цаца saceri... magram gvaqvs -ин formantiT nawarmoebi naT. brunva, sadac fuZiseuli da formantiseuli xmovani ucvlelia, magram mokvecilia (an kidev: а+и > и+и > и) fuZis boloki- duri xmovani: sax. хьакха Rori naT. хьакх-ин mic. хьакх-и-на erg. хьакх-о Tan. хьакх-и-ца... 3. -ен formantiani naT. brunva (-ен > -ан): sax. пхьарс mklavi лом lomi naT. пхьаьрс-ан (<пхьарс-ин) лоьм-ан (<лом-ин) mic. пхьаьрс-а-на лоьм-а-на erg. пхьаьрс-о лоьм-о Tan. пхьаьрса-ца... лоьм-а-ца... 74 ase ibrunvis: ког fexi, кор fanjara, топ Tofi, лор eqimi... 4. -он (-он > -ан) formantiani naT. brunva: sax. аз xma, bgera naT. оз-ан (< оз-он) mic. оз-а-на erg. оз-о Tan. оз-а-ца... 6. -ун formantiani naT. brunva (-ун > -ан): sax. гIаж joxi naT. гIож-ан (< гIаж-ун) mic. гIож-а-на erg. гIож-о Tan. гIож-а-ца... ase ibrunvis: маж wveri, харш naoWi, kvali, kalapoti, дак aryis xe, wnori, кIалд xaWo, хьаст wyaro, наж muxa, rko... brunebis am saxeobaSi erTiandeba, agreTve, xeloba- mosaqmeobis, erovnebis aRmniSvneli saxelebi, romlebic ibrunvian damoukidebeli zedsarTavi saxelebis msgavsad. maT Soris brunebaSi msgavseba ar aris SemTxveviTi: xelo- ba-mosaqmeobis, erovnebis aRmniSvneli saxelebi gasubstan- tivebuli zedsarTavi saxelebia. Sdr., mag.: sax. нохчо CeCeni хьархо mewisqvile naT. нохчо-чун хьархо-чун mic. нохчо-чун-на хьархо-чун-на erg. нохчо-чо хьархо-чо Tan. нохчо-чуьн-ца хьархо-чуьн-ца ganm. нохчо-чу-х хьархо-чу-х Sed. нохчо-чу-л хьархо-чу-л mim. I. нохчо-чуьн-га хьархо-чуьн-га... aqve unda aRiniSnos isic, rom sonor Tanxmovnebze daboloebul fuZeebs micemiTSi, TanaobiTSi, mimarTule- biT I-Si brunvis niSnebi pirdapir daerTvis. Sdr., mag.: sax. пханар beWi naT. пханар-ан mic. пханар-на
  • 38.
    75 erg. пханар-о Tan. пханар-ца ganm.пханар-а-х Sed. пханар-а-л mim. I. пханар-е... erererergagagagativtivtivtivzezezeze dadadadamyamyamyamyarerererebubububulililili ororororfufufufuZiZiZiZiaaaanininini brubrubrubrunenenenebabababa am saxeobaSi Semavali saxelebic orfuZiani brunebis principiT ibrunvian. magram am SemTxvevaSi meore sabrune- beli fuZe aris ara naTesaobiTi, aramed _ ergativi. aseTi saxelebi CeCnurSi cotaa, ZiriTadad - erTmarcvlianebi. mag.: sax. кIант biWi, vaJi стаг kaci, adamiani naT. кIент-ан (< кIант-ин) стег-ан (< стаг-ин) mic. кIант-а-на стаг-а-на erg. кIант-а стаг-а Tan. кIант-а-ца стаг-а-ца ganm. кIант-а-х стаг-а-х Sed. кIант-а-л стаг-а-л mim. I. кIант-е (< кIант-а-га) стаг-е (< стаг-а-га)... maSasadame, saxelobiTisagan nawarmoebia naTesaobiTi da masTan erTad _ ergativic, xolo ergativisagan _ da- narCeni brunvebi. naTelia, rom ergativis fuZe mocemul SemTxvevaSi aris кIант-а, стаг-а. brunebis am saxeobaSi um- jobesi iqneboda brunvaTa rigis Secvlac, kerZod saxe- lobiTisa da naTesaobiTis Semdeg unda yofiliyo ergati- vi, radgan ergativis mza fuZes sawarmoeblad iyeneben da- narCeni brunvebi, maT Soris _ micemiTic. miuxedavad amisa, ergativi brunvaTa sistemaSi tradiciulad meoTxe adgil- zea. ergativze damyarebuli orfuZiani brunebis princi- piT brunebadi arsebiTi saxelebi cotaa. CaCaCaCanarnarnarnarTiTiTiTianananan sasasasaxelxelxelxelTaTaTaTa brubrubrubrunenenenebabababa am saxeobaSi pirobiTad gaerTianebulia saxelebi, romelTac e. w. "irib" brunvebSi uCndebaT CanarTi elemen- tebi (ix.), aseTia: ага (ага-н-ан, ага-н-на...) akvani, цIе (цIе-р-ан, 76 цIа-р-на, цIа-р-о, цIа-р-ца, цIа-р-а-х, цIа-р-а-л, цIа-р-е < цIа-р-ага...) sa- xeli, cecxli, пха (пхе-р-ан < пха-р-ин, пха-р-на, пха-р-о, пха-р-ца, пха-р-а-х, рха-р-а-л, пха-р-е < пха-р-а-га...) isari, газа (< газа-н-ан, газа-н-на...) Txa, носта (наста-р-ан, наста-р-на...) wvivi, туька (туька-н-ан, туька-н-на...) duqani, maRazia, туьма (туьма-н-ан, туьма-н-на...) Tumani da misTanani. ra Tqma unda, Tu am saxelebs II saxeobaSi gadavana- wilebT, IV saxeobis bruneba CeCnurSi aRar gveqneba. uweuweuweuwesosososo brubrubrubrunenenenebabababa saxelTa erTi jgufis brunebaSi raime kanonzomiere- ba ar Cans. aseTia, magaliTad, CV struqturis erTmar- cvliani arsebiTi saxelebi, rogoricaa: къа codva, са suli, цIа saxli, хи wyali, цIий sisxli, кIа xorbali, yana, тай Zafi, кха saxnavi, ча bze, гIа foToli (kreb.), тIо qva (kreb.)... sax. къа цIа хи (хиш) naT. къ-ин цIийн-ан хи-н (хин) mic. къ-и-на цIен-на хи-(н)-на (хишна) erg. къ-ин-о цIийн-о хи-н-о (хиша) Tan. къ-и-ца цIийн-а-ца хи-ца (хишца) ganm. къ-и-х цIийн-а-х хи-х (хих) Sed. къ-и-л цIийн-а-л хи-л (хил) mim. I. къ-и-га цIийн-е хи-га (хишка) aseve: mx. r. гIа foToli (kreb.) (гIан, гIана, гIано, гIаца, гIах, гIал, гIане) mr. r. гIаш (гIан, гIашна, гIаша, гIашца, гIах, гIал, гIашка) mx. r. кIа xorbali, yana (кI-ен, кI-е-на, кIа-н-о, кI-е-ца, кI-е-х, кI-е-л, кI-е) mr. r. кIа-ш (кIен, кIешна, кIаша, кIашца, кIех, кIел, кIашка) mx. r. ча bze (чан/чен, чана, чано, чаца, чах, чал, чага) чаш (чан, чашна, чаша, чашца, чах, чал, чашка)
  • 39.
    77 mx. r. чаdaTvi (чен, чена, чено, ченаца, ченах, ченал, чене) черчий (черчийн, черчишна, черчиша, черчишца, черчех, черчел, черчишка) mx. r. тIо (тIуō) araJani (тIайн, тIайна, тIайно, тIайца, тIайл, тIайга) mr. r. тIайш (тIайн, тIайшна, тIайша, тIайшца, тIайх, тIайл, тIайшка) mx. r. тIо qva (тIон, тIона, тIоно, тIоца, тIох, тIол, тIоне) mr. r. ara aqvs mx. r. са suli (с-ин, с-и-на, с-ин-но, с-и-ца, с-и-х, с-и-л, с-и-га) mr. r. синош (синойн, синошна, синоша, синошца, синойх, синойл, синошка) mx. r. ло (луō) Tovli (лайн, лайна, лайно, лайца, лайх, лайл, лайга) mr. r. лош (лайн, лайшна, лайша, лайшца, лайх, лайл, лайшка) mx. r. ной geja (нойн, нойна, нойно, нойх, нойл, нойне) нойш (нойн, нойшна, нойша, нойх, нойл, нойшка) mx. r. цIий sisxli (цIийн, цIийна, цIийно, цIийца, цIийх, цIийл, цIийга) mr. r. цIийш (цIийн, цIешна, цIеша, цIийшца, цIийх, цIийл, цIийшка) CV struqturis CamoTvlil arsebiT saxelebSi brune- bis raime kanonzomiereba ar Cans. sakiTxis gasarkvevad sa- gangebod aris Sesaswavli aRniSnuli TiToeuli saxelis fuZis istoria. ananananTroTroTroTropopopoponinininimemememebis brubis brubis brubis brunenenenebabababa sazogado saxelTa brunebisagan gansxvavebiT anTro- ponimebs ar ewarmoebaT mr. ricxvi, brunebisas ar ecvle- baT fuZiseuli xmovnebi da ar uCndebaT e. w. CanarTi ele- 78 mentebi. maSasadame, anroponimTa bruneba, sazogado saxel- Ta brunebasTan SedarebiT, martivia. TanxovanfuZiani anTroponimebisaTvisac CeCnurSi da- maxasiaTebelia orfuZiani brunebis principi: I fuZe aris saxelobiTi brunvis forma, II fuZe ki ergativis formas warmoadgens. saxelobiTisagan iwarmoeba naTesaobiTi da ergativi, xolo ergativisagan _ danarCeni brunvebi. magaliTad: sax. Ахьмад ТIаус Мохьмад naT. Ахьмад-ан ТIаус-ан Мохьмад-ан mic. Ахьмад-а-на ТIаус-а-на Мохьмад-а-на erg. Ахьмад-а ТIаус-а Мохьмад-а Tan. Ахьмад-а-ца ТIаус-а-ца Мохьмад-а-ца ganm. Ахьмад-а-х ТIаус-а-х Мохьмад-а-х Sed. Ахьмад-а-л ТIаус-а-л Мохьмад-а-л mim, I. Ахьмад-е ТIаус-е Мохьмад-е л, м, н, р -ze daboloebul saxelebSi micemiTsa da Ta- naobiTSi ergativis -а reducirdeba: Руслан, Руслан-ан, Руслан-на, Руслан-а, Руслан-ца, Руслан-а-х, Руслан-а-л, Руслан-е. es jgufi aerTianebs iseT saxelebs, rogoricaa: Рамзан, Маржан, Бакар, Билал... am jgufSi Semaval saxelTa bruneba ganekuTvneba sa- zogado saxelTa brunebis II saxeobas. anTroponimTa brunebis II saxeoba moicavs xmovanfuZi- an saxelebs, rogoricaa: Ваха, ШитIа, Кхокха, Зина, Лиза... am saxelebSi II sabrunebel fuZes warmoadgens -ин formantiani naTesaobiTi. aseT SemTxvevaSi Fxdeba fuZise- uli -а- da formantiseuli -и- xmovnebis Serwyma: а + ин > ийн (grZeli и), romelic Semdeg martivdeba. Sdr.: sax. Ваха naT. Вах-ин (< Вахийн < Ваха-ин) mic. Вах-и-на erg. Ваха-с Tan. Вах-и-ца ganm. Вах-и-х
  • 40.
    79 Sed. Вах-и-л mim. I.Вах-и-га garda amisa, zogi xmovanfuZiani sakuTari saxeli ib- runvis erTfuZiani brunebis principiT. magaliTad: sax. Хьава naT. Хьава-н mic. Хьава-на erg. Хьава-с Tan. Хьава-ца ganm. Хьава-х Sed. Хьава-л mim. I. Хьава-га ase ibrunvian: Iиса, Муса, Зара, Хаси, Мовлади, Виса, Вита, Бауди... aRsaniSnavia, rom saxelTa es jgufic xSir SemTxveva- Si ibrunvis II saxeobis mixedviT. rogorc Cans, erTfuZia- ni brunebis principi CeCnurSi TandaTan Tmobs poziciebs, II saxeoba ki gamoyenebis areals ifarToebs. ararararsesesesebiTbiTbiTbiT sasasasaxelxelxelxelTaTaTaTa brubrubrubrunenenenebabababa mravmravmravmravlolololobiTbiTbiTbiT riririricxvcxvcxvcxvSiSiSiSi mravlobiTi ricxvis warmoeba arsebiT saxelebSi ze- moT aris ganxiluli (ix.: mravlobiTi ricxvis warmoeba arsebiT saxelebSi). Tu viciT saxelis mr. ricxvis forma, misi bruneba did sirTules ar warmoadgens. brunvaTa da- boloebebi mr. ricxvSi mocemulia aseve zemoT (ix.: arse- biT saxelTa bruneba). ZiriTadi daboloeba mr. ricxvis naTesaobiTSi aris - ийн, romelic miRebuli Cans Semdegnairad: -ийн <-а-йн <-аш- ин. naTesaobiTisagan aris nawarmoebi ganmsWvalviTi da e. w. SedarebiTi brunvebi, sadac -х da -л brunvaTa niSnebis win Tavs iCens difTongi е (йэ), albaT, miRebuli а+и-sagan, romelic warmodgenilia naT. brunvis daboloebaSi. da- narCen brunvebSi saxezea mravlobiTis -аш formanti Sesa- bamisi brunvaTa niSnebiT. unda aRiniSnos, rom ergativis erTaderTi mawarmoe- beli mr. ricxvSi aris -а formati, xolo mimarT. I-is -га 80 niSnis Tanxmovani -аш formantis momdevno poziciaSi yruvdeba (asimilacia): -аш-га > -аш-ка. moviyvanoT Semdegi saxelebis brunebis nimuSebi mr. ricxvSi: говр cxeni, куьг xeli (mr-Si куьйг-аш), пен kedeli, тIулг qva sax. говр-аш куьйг-аш пен-аш тIулг-аш naT. говр-ийн куьйг-ийн пен-ийн тIулг-ийн mic. говр-аш-на куьйг-аш-на пен-аш-на тIулг-аш-на erg. говр-аш-а куьйг-аш-а пен-аш-а тIулг-аш-а Tan. говр-аш-ца куьйг-аш-ца пен-аш-ца тIулг-аш-ца ganm. говр-е-х куьйг-е-х пен-е-х тIулг-е-х Sed. говр-е-л куьйг-е-л пен-е-л тIулг-е-л mim. I говр-аш-ка куьйг-аш-ка пен-аш-ка тIулг-аш-ка aseve: гIаз ixvi _ гIезаш (гIзаш), гIезийн, гIезашна, гIезаша, гIезашца, гIезех, гIезел, гIезашка; кад jami _ кедаш (кдаш), кедийн, кедашна, кедаша, кедашца, кедех, кедел, кедашка; нал taxi _ нелан, нелийн, нелашна, нелаша, нелашца, нелех, нелел, нелашка; нус rZali _ несарий, несарийн, несаршна, несарша, несаршца, несарех, несарел, несаршка; туька maRazia _ туьканаш, туьканийн, туьканашна, туьканаша, туьканашца, туьканех, туьканел, туьканашка... maSasadame, sirTule axlavs saxelis sax. brunvis formis dadgenas mravlobiTSi. aseTi formis dadgenis Semdeg saxelis bruneba mravlobiTSi siZneles ar warmo- adgens. ararararsesesesebiT sabiT sabiT sabiT saxelxelxelxelTa warmoTa warmoTa warmoTa warmoqmnaqmnaqmnaqmna sityvawarmoebis afiqsebiT CeCnuri ena Raribia. arse- buli afiqsebic araproduqtiulia. am mxriv CeCnuri ena (zogadad, naxuri enebi) hgavs mTis iberiul-kavkasiur
  • 41.
    81 enebs. saxelTa warmoqmnisZiriTadi saSualebebi sufiqse- bia. prefiqsuli warmoeba ukavSirdeba gramatikuli kla- sis niSnebs. garda amisa, warmoqmnaSi mniSvnelovani adgili ukavia Txzvasac (kompozicias). arsebiTi saxelebis mawarmoebeli sufiqsebia: -хо (-хуо) -ло (-луо) -ро (-руо) -о (-уо) -ча -гIар -(а)лла -е (-ие//-иэ) -ра -гIа -г -лг -и -ши -иг moviyvanoT saTanado magaliTebi. -хо (-хуо) sufiqsi, sxva sufiqsebTan SedarebiT, pro- duqtiulia, gamoxatavs: xelobas, profesias: хьер wisqvili хьар-хо mewisqvile беш baRi беш-хо mebaRe мангал celi мангал-хо mTibavi (Sdr. mcelavi) суд sasamarTlo суьд-хо mosamarTle кхел samsjavro кхел-хо msajuli яздар wera яздар-хо mwerali хьехар swavleba хьехар-хо maswavlebeli дешар swavla дешар-хо moswavle, stu- denti... 82 naTesaur urTierTobas: да mama даь-хо mameuli (naTesavi mamis mxridan) нана deda нена-хо dedeuli (naTesa- vi dedis mxridan) доьзал ojaxi доьзал-хо ojaxis wevri... socialur mdgomareobas: хьал qoneba хьал-хо mdidari (mqonebe- li) ял gadasaxadi ял-хо mojamagire ахар xvna ахар-хо glexi (mxvneli) йийсар дан datyveveba йийсар-хо tyve... pirovnebis Tvisebas, xasiaTs: питана provokacia питан-хо provokatori турпалалла gmiroba турпал-хо gmiri зулам danaSauli зулам-хо damnaSave жигара aqtiuri жигар-хо aqtivisti... sxva niSnebs: лазар tkivili лазар-хо avadmyofi дов dava дов-хо modave дакъа wili, nawili декъа-хо monawile цIе saxeli цIе-р-хо sexnia нийса swori нийса-р-хо toli, erTi xnisa... warmomavlobas: юрт sofeli юьрт-хо sofleli гIала qalaqi гIала-хо qalaqeli Шали Sali (qalaqi) шела-хо Salieli Ведана vedeno ведана- хо vedenoeli Эвтара avTuri эвтар-хо avTureli Гуьмсе gudermesi гуьмса-хо gudermeseli ТIергим targimi ТIергим-хо targimeli
  • 42.
    83 ЖIай xunZeTi жIай-хоxunZi Кавказ kavkasia кавказ-хо kavkasieli... warmoqmnil saxelebSi -хо sufiqsis wina -р-, -н- Tan- xmovnebi istoriulad fuZis kuTvnileba Cans. -ро (-руо) sufiqsi gamoxatavs warmomavlobas: хилдехьа xildieha (kuTxe) хилдехьа-ро xildiharoeli лам mTa лама-ро mTieli... -ло (-луо) sufiqsic profesias, xelobas gamoxatavs: болх muSaoba белха-ло muSa тIом omi тIема-ло meomari гIаш qveiTad гIаш-ло qveiTi ледара daudevari ледар-ло daudevroba гергара naTesavi гергар-ло naTesaoba... -ча gamoxatavs profesias, xelobas: илли simRera иллан-ча momRerali туьйра zRapari туьйран-ча mezRapre Iилма mecniereba Iилман-ча mecnieri зурма zurna зурман-ча mezurne пондар garmoni пондар-ча megarmone... -гIа: сискал mWadi _ сискал-гIа mWadis fqvili... -гIар sufiqsi gamoxatavs gvaris, ojaxis wevrTa jgufs: Ризван rizvan Ризван-гIар rizvanaanni Ахьмад ahmadi Ахьмад-гIар ahmadaanni... -(а)лла awarmoebs abstraqtul saxelebs: 84 a) arsebiTi saxelebisagan: ваша Zma ваша-лла Zmoba доттагI megobari доттагI-алла megobroba мостагI mteri" мостагI-алла mtroba накъост amxanagi накъост-алла amxanagoba нана deda нана-лла dedoba къу qurdi къо-лла qurdoba стаг kaci стаг-алла kacoba адам adamiani адам-алла adamianoba... zedsarTavi saxelebisagan: майра guladi майра-лла guladoba деха grZeli доха-лла sigrZe доца mokle доца-лла simokle сиха Cqari сиха-лла siCqare дика kargi, keTili дика-лла sikeTe хаза lamazi хаза-лла silamaze... ricxviTi saxelebisagan: цхьаъ erTi цхьа-алла erToba -о (-уо) formati zedsarTavi saxelebisagan awarmoebs abstraqtul saxelebs: шийла civi шел-о sicive йовха Tbili йовх-о siTbo цIена sufTa цIан-о sisufTave нийса swori, marTali нийс-о Tanasworoba, samarTlia- noba сиха Cqari сих-о aCqareba, siCqare мерза tkbili марз-о sitkbo къехьа mware, cxare къаьхь-о simware, sicxare паргIата Tavisufali паргIат-о Tavisufleba... -е formanti awarmoebs zmnisarTTagan arsebiT saxe- lebs:
  • 43.
    85 хьалха win халх-еwina mxare тIехьа ukan тIехь-е ukana mxare лакха zemoT лакх-е Tavi, Txemi лаха dabla лах-е dablobi бIаьста gazafxuls бIаьст-е gazafxuli аьхка zafxuls аьхк-е zafxuli гурахь Semodgomas гуьйр-е Semodgoma... kninobiToba-moferebiTobis gamomxatveli sufiqsebic araproduqtiulia, farTod gavrcelebuli ar aris, ase- Tia, magaliTad: kninobiTobisa: -г: сара wneli,wkepla сара-г patara wneli -лг: цIа saxli цIа-лг patara saxli moferebiTobisa: -и: Гилан (kacis saxeli) Гилан-и -ши: Хьава ( qalis saxeli ) Хьава-ши kninobiTobis sufiqsebi farTod aris warmodgenili inguSur enaSi. garda zemoT CamoTvlili sufiqsebisa, CeCnurSi -иг sufiqsic aris gamosayofi, romelic amJamad fuZesTan Se- zrdilia, zog SemTxvevaSi misi gamoyofa sagangebo kvle- va-Ziebas moiTxovs. aseTi saxelebia, magaliTad: бепиг puri, Sdr., qarT. "baba" жижиг xorci, Sdr., qarT. "CiCia" цициг kata, Sdr., qarT. "cica" da misT. savaraudoa, rom istoriulad am sufiqss hqonda kni- nobiTobis, moferebiTobis funqcia. Tanamedrove CeCnurSi -иг sufiqsiani saxelebi mcirericxovania. -х-о (-х-уо), -р-о (-р-уо), -л-о (-л-уо) formantebi vin-jgufis saxelebs awarmoeben. isini erTmaneTisagan TanxmovniTi elementebiT gansxvavdebian. safiqrebelia, rom aRniSnuli elementebi warmoSobiT erTTandebulian an lokatiur brunvaTa mawarmoeblebs ukavSirdebodnen. safiqrebelia, rom am formantTa xmovniTi elementi momdinareobs -а-в (>у-о)-isagan. Sdr., wova-TuSuri: qistov “qisti”, CaCnov “Ce- 86 Ceni”, koxiv “qarTveli” (kaxeli), Sov “fSaveli”, fxev “xev- suri”, Cinlov “Cineli”... danarCeni sufiqsebi ra-jgufis saxelebs awarmoeben. ucxouri formantebi nasesxeb leqsikasTan erTadaa SeTvisebuli. ucxouri warmoSobis sufiqsebidan CeCnurSi damkvidrda mxolod -ча sufiqsi (ix. zemoT), romelic zog mkvlevars Turqulidan (yumuxuridan) nasesxebad miaCnia. zedzedzedzedsarsarsarsarTaTaTaTavi savi savi savi saxexexexelililili CeCnurSi zedsarTavi saxelis ori jgufia garCeuli: viTarebiTi da mimarTebiTi. viTarebiTi zedsarTavi saxeli pirveladi fuZea, igi ar aris nawarmoebi sxva metyvelebis nawilebisagan (Tumca istoriulad isini ars. saxelebs unda ukavSirdebodnen). mimarTebiTi zedsarTavi saxeli arsebiTi saxelis naTesa- obiTi brunvis formas warmoadgens. orive saxis zedsar- Tavi saxeli winadadebaSi msazRvrelia da sazRvrulis win dgas. viTarebiTi zedsarTavi saxelebis erTi nawili (ix. danarTi _ gramatikuli klasis niSnis mqone zedsarTavi saxelebi) Tanamedrove CeCnurSi icvleba gramatikuli klasebis mixedviT. garda amisa, zedsarTavi saxeli brune- badia da zogi maTgani ricxvis mixedviTac icvleba (ix. danarTi _ ricxvis mixedviT cvalebadi zedsarTavi saxe- lebi). mimarTebiTi zedsarTavi saxelebi gr. klasis niS- nebs ar ganarCeven (ix. qvemoT). zedsarTavi saxelebi, viTarebiTica da mimarTebiTic, bolovdebian nazalur xmovanze. rogorc Cans, istoriu- lad zedsarTavis maxasiaTebeli iyo Tanxmovani -н, rome- lic enis ganviTarebis adreul safexurze jer dasustda da wina xmovani gaanazala, SemdgomSi ki TandaTan daikar- ga. CeCnuri enis zog dialeqtSi dakargulia ara marto na- zaluri Tanxmovani, aramed bolokidur poziciaSi aRmoCe- nili xmovanic. CeCnur weriT metyvelebaSi xmovnis nazaloba fiqsir- deba mxolod erTmarcvlian zedsarTavebSi, isic mxolod saxelobiT brunvaSi. magaliTad:
  • 44.
    87 кIайн TeTri, цIенwiTeli, вон (вуон) cudi... or da metmarcvlianebSi -н ar iwereba: хаза (< хазан < хазан) lamazi, дика (< дикан < дикан) kargi, Iаьржа (< Iаьржан < Iаьржан) Savi, можа (< можан < можан) yviTe- li... zedsarTavi saxeli arsebiTi saxelis msazRvrelia da eTanxmeba mas gramatikul klasSi (Tu, ra Tqma unda, igi klasniSniania). arsebiTi saxelis gr. klasis mixedviT zedsarTavic ganarCevs oTx gramatikul klass, magali- Tad: д-оккха didi, д-айн msubuqi, д-овха Tbili... I. в-оккха в-айн в-овха II. й-оккха й-айн (iwereba: яйн) й-овха III. б-оккха б-айн б-овха IV. д-оккха д-айн д-овха... viviviviTaTaTaTarerererebibibibiTiTiTiTi zedzedzedzedsarsarsarsarTaTaTaTavivivivi sasasasaxexexexelelelelebibibibi viTarebiTi zedsarTavi saxelebi, brunebis Tvalsaz- risiT, or jgufad iyofian: damokidebuli viTarebiTi zedsarTavi saxelebi da damoukidebeli viTarebiTi zed- sarTavi saxelebi. pirveli (damokidebuli) jgufis zedsarTavs aqvs msa- zRvrelis funqcia, aseTi zedsarTavi saxeli yovelTvis sazRvrulTan erTad aris warmodgenili da mis win dgas. meore (damoukidebeli) jgufis zedsarTavi saxeli calke dgas, sazRvrulis gareSe. misi mawarmoebelia -ниг formanti. aseTi zedsarTavi substantivis funqciiT aris gamoyenebuli, substantivia. moviyvanoT magaliTebi. vabrunoT: дика говр kargi cxe- ni, цIен байракх wiTeli droSa... viTarebiTi zedsarTavi saxeli ars. saxelTan Semdeg- nairad ibrunvis: sax. дика говр цIен байракх naT. дика-чу говр-ан цIе-чу байракх-ан mic. дика-чу говр-а-на цIе-чу байракх-а-на erg. дика-чу говр-о цIе-чу байракх-о Tan. дика-чу говр-а-ца цIе-чу байракх-а-ца ganm. дика-чу говр-а-х цIе-чу байракх-а-х 88 Sed. дика-чу говр-а-л цIе-чу байракх-а-л mim. I. дика-чу говр-е цIе-чу байракх-е msazRvreli ar icvleba im SemTxvevaSic, Tu sazRvru- li mravlobiT ricxvSi gadava: цIен байракх-аш цIе-чу байракх-ийн цIе-чу байракх-аш-на... rogorc magaliTebidan Cans, zedsarTavi saxeli sa- zRvrulTan erTad brunebisas or fuZes gviCvenebs _ saxe- lobiTisa da naTesaobiTisa. aqac orfuZiani brunebis principi moqmedebs: I fuZe saxelobiTisaa, romelsac emya- reba naTesaobiTis forma -чу formantiT; II fuZe (naTesao- biTis forma) ucvlelia yvela danarCeni brunvisaTvis. viTarebiTi zedsarTavi saxelisagan -ниг sufiqsis da- rTviT, rogorc iTqva, iwarmoeba zedsarTavis damoukide- beli forma, romelic ricxvis mixedviTac icvleba. aRniS- nuli sufiqsi rTuli Cans. masSi gamosayofia zedsarTavis mawarmoebeli -н- sufiqsi da -иг, romelic masubstantivebe- li formanti Cans. mravlobiT ricxvSi -ниг-s enacvleba - наш, romelic, aseve, daSladia: -н-а-ш, sadac -н- zedsarTa- vis mawarmoebelia, -а- _ TanxmovanTgamyari, xolo -ш mr. ricxvis mawarmoebeli sufiqsia substantivebSi. magali- Tad: mx. r. mr. r. sax. дика-ниг kargi дика-н-а-ш naT. дика-чуь-н-ан дика-чер-ан (<дика-чар-ин) mic. дика-чу-н-на дика-чар-на erg. дика-ч-о (дика-чу-а) дика-чар-а Tan. дика-чуь-н-ца дика-чаьр-ца ganm. дика-чу-х дика-чар-а-х Sed. дика-чу-л дика-чар-а-л mim. I. дика-чуь-н-га дика-чаьр-га naTelia, rom brunebis principi am SemTxvevaSic or- fuZianobaa: saxelobiTis -ниг ( mr. r. -наш) formantebs na- TesaobiTSi enacvleba -чу (mx. ricxvSi) da -чар (mr. ricxvSi) segmentebi. Tavis mxriv, II sabrunebel fuZes daerTvis Se- sabamis brunvaTa afiqsebi.
  • 45.
    89 damoukidebel zedsarTav saxelebSigasaTvaliswine- belia II sabrunebeli fuZis momdevnod -н-s gaCena naTesao- biTSi, micemiTSi, TanaobiTsa da mimarTulebiT I-Si, imave brunvebSi, micemiTis gamoklebiT, чу (mx. r.) da чар (чāр) (mr. r.) segmentebis у da а xmovanTa palatalizacia. ricxvis mixedviT cvalebadi viT. zedsarTavi saxele- bi, brunebis TvalsazrisiT, ar gansxvavdebian Cveulebrivi viTarebiTi zedsarTavi saxelebisagan. magaliTad: mx. r. mr. r. sax. б-оккха лам didi mTa д-аккхий лаьм-наш didi mTebi naT. б-оккха-чу лам-ан-ан д-аккхий-чу лаьм-нийн mic. б-оккха-чу лам-ан-на д-аккхий-чу лаьм-нащ-на erg. б-оккха-чу лам-ан-о д-аккхий-чу лаьм-наш-а... -чу//-чар segmentebi zedsarTav saxelebSi unda ukav- Sirdebodnen иза "is", уьш "isini" CvenebiT nacvalsaxelebs. aRniSnuli nacvalsaxelebi CeCnurSi ibrunvian supletu- rad (ix. CvenebiT nacvalsaxelTa bruneba), II sabrunebeli fuZe gansxvavebulia sax. brunvis formisagan ise, rogorc, magaliTad, qarTulSi. Sdr.: sax. is bavSvi erg. im bavSvma mic. im bavSvs da a. S. e. i. ibrunvis sazRvruli, xolo msazRvreli formas ar icvlis. savaraudoa, rom -чу//-чар segmentebi zedsarTav saxel- Ta brunebaSi geneturad ukavSirdebodnen CvenebiT na- cvalsaxelebs. moviyvanoT ZiriTadi viTarebis zedsarTavi saxelebi CeCnurSi: ferebis aRmniSvneli: кIайн TeTri, сийна lurji, mwvane, боьмаша yavisferi, цIен wiTeli, баьццара mwvane, balaxisfe- ri, сира ruxi, Iаьржа Savi, можа yviTeli... gemos aRmniSvneli: мерза tkbili, муьста mJave, къаьхьа mware, дуьра mlaSe, теза umarilo... 90 garegnobis aRmniSvneli: хаза lamazi, ирча gonji, ula- mazo, лекха maRali, лоха dabali, стомма sqeli, д-уткъа wvri- li, д-ерстана msuqani, оза gamxdari.. sxvadasxva niSnisa da Tvisebis aRmniSvneli: д-еза mZi- me, Zvirfasi, дера mrisxane, эсала mSvidi, wynari, ира basri, кIеда rbili, шога uxeSi, шийла civi, д-овха Tbili, cxeli, кура amayi, цIена sufTa, боьха WuWyiani, binZuri, сиха Cqari, д- екъа mSrali, xmeli, д-еха grZeli, д-оца mokle, сингаттаме na- Rvliani, sevdiani, синкъераме mxiaruli, вон cudi, аьрта Clun- gi, д-оккха didi, жима patara... viviviviTaTaTaTarerererebibibibiTi zedTi zedTi zedTi zedsarsarsarsarTaTaTaTavi savi savi savi saxexexexeli da vili da vili da vili da viTaTaTaTarerererebis zmnibis zmnibis zmnibis zmnisarsarsarsar---- TiTiTiTi. sintagmebSi дика йоI "kargi gogo" da дика яздо "kargad wers" msazRvreli pirvel magaliTSi zedsarTavi saxelia, xolo meore magaliTSi _ viTarebis zmnisarTi. Sdr., qar- Tuli : karkarkarkargi gogi gogi gogi gogogogogo da karkarkarkargad wersgad wersgad wersgad wers. maSasadame, viTarebi- Ti zedsarTavi saxeli da viTarebis zmnisarTi CeCnurSi garCeuli ar aris. Tu aseTi saxeli arsebiTi saxelis win dgas, igi msazRvrelia, viTarebiTi zedsarTavi saxelia, xolo zmnasTan _ zmnisarTi. mimimimimarmarmarmarTeTeTeTebibibibiTi zedTi zedTi zedTi zedsarsarsarsarTaTaTaTavi savi savi savi saxexexexelelelelebibibibi gamoxataven sagnis kuTvnilebas, masalas, Tu risgan aris damzadebuli saga- ni... sazRvruli marTavs msazRvrels naT. brunvaSi. aseTia, magaliTad: тIулган цIа qvis saxli, сахьтан цамза saaTis isari, аьттан шура Zroxis rZe, книгийн шкаф wignebis karada, кибарчигийн завод aguris (agurebis) qarxana, маьлхан зIенар mzis sxivi, хьеран тIулг wisqvilis qva... brunebisas msazRvreli, mimarTebiTi zedsarTavi, sa- xeli ar icvleba, ibrunvis mxolod sazRvruli, arsebiTi saxeli. am SemTxvevaSi sruli analogia gvaqvs qarTul- Tan. Sdr., qarTuli: sax. magidis saaTi erg. magidis saaTma mic. magidis saaTs naT. magidis saaTis da a. S.
  • 46.
    91 CeCnurSi "magidis saaTi"aRweriTia: стоьла тIе хIотто сахьт "magidaze dasadgmeli saaTi". moviyvanoT sxva magali- Ti: sax. хьеран тIулг wisqvilis qva naT. хьеран тIулг-ан mic. хьеран тIулг-а-на erg. хьеран тIулг-о... mimarTebiT zedsarTav saxelsac ewarmoeba damouki- debeli forma, mawarmoebeli igivea, rac damoukidebel vi- TarebiT zedsarTav saxelebSi, brunebac damoukidebel vi- TarebiT zedsarTav saxelTa analogiuria. damoukidebeli formebi am SemTxvevaSic gasubstantivebuli zedsarTavi saxelebia. Sdr.: sax. дашо-ниг oqrosi naT. дашо-чуь-н-ан mic. дашо-чу-н-на erg. дашо-чо (-чу-а) Tan. дашо-чуь-н-ца ganm. дашо-чу-х Sed. дашо-чу-л mim. I. дашо-чуь-н-га... viviviviTaTaTaTarerererebibibibiTiTiTiTi zedzedzedzedsarsarsarsarTaTaTaTavivivivi sasasasaxexexexelelelelebisbisbisbis xaxaxaxarisrisrisrisxexexexebibibibi.... pirvela- di zedsarTavi saxeli awarmoebs xarisxis sam formas: 1. dadebiTi xarisxis forma 2. odnaobiTi xarisxis forma 3. aRmatebiTi xarisxis forma dadebiTi forma amosavali, pirveladi fuZea, romli- sagan -о (-уо) formantis meSveobiT iwarmoeba odnaobiTi xarisxis forma. Sdr.: хаза lamazi _ хаз-о дика kargi _ дик-о лекха maRali _ лекх-о... aRmatebiTi xarisxis formebi aRweriTia. aRmatebiTi xarisxis formebi iwarmoeba Semdegi sityvebis meSveobiT: сов metad тIех metismetad 92 вуно Zalian Iаламат saocrad, metismetad инзаре fantastikurad, saocrad уггаре а yvelaze metad Sdr.: сов хаза metad lamazi тIех ирча metismetad ulamazo... aRmatebiTi xarisxis organuli warmoebis nimuSebic dasturdeba. mawarmoebelia formanti -х. magaliTad: дика kargi _ дика-х ufro ukeTesi сийна lurji _ сийна-х ufro lurji кIеда rbili _ кIеда-х ufro lurji da misT. -х formantiani aRmatebiTi xarisxis forma ufro dia- leqturia da TandaTan mkvidrdeba salit. enaSi. igi Cveu- lebrivia inguSuri enisaTvis, wova-TuSurisTvisac. zedzedzedzedsarsarsarsarTav saTav saTav saTav saxelxelxelxelTa warmoTa warmoTa warmoTa warmoeeeebabababa erTeuli zedsarTavi saxelebi warmoSobiT arsebiT saxelebs warmoadgenen. aseTia, magaliTad: майра "qmari" sa- xelisagan miRebuli igive zedsarTavi "mamacis", "guladis" mniSvnelobiT: майра кIант guladi biWi... zog arsebiT sa- xels gazedsarTavebis SemTxvevaSi fonetikuri cvlilebe- bi ganucdia, mag.: моз "Tafli" da мерза "tkbili" (fuZeSi - р-s CarTviTa da xmovanTa monacvleobiT). albaT, imave warmoebisa unda iyos кIаг "ormo" da кIорга "Rrma"... Sdr., кIарг-д-ан gaRrmaveba. ar aris gamoricxuli, rom кIорга "Rrma" sityvisagan iyos miRebuli mdinaris saxeli Орга CeCneTSi, e. i. dakarguli Cans кI anlautSi. (Sdr., кIурз//урз//урдз Wvartli _ dialeqturi variantebi). wova-Tu- SurSi aRniSnuli formanti fuZis momdevnod, auslautSia warmodgenili: мацIр tkbili, кIIокIр Rrma... auslautis -р-s, albaT, raRac funqcia hqonda. Sdr., “ufunqcio” -r- zed- sarTav saxelSi gem-r-ieli. geneturad viTarebiTi zedsarTavi saxelebi, savarau- dod, arsebiT saxelebs unda ukavSirdebodnen. ricxvSi monacvle zedsarTavebia: д-оккха – даккхий didi _ didebi жима – кегий patara – patarebi
  • 47.
    93 zedzedzedzedsarsarsarsarTavTavTavTav sasasasaxelxelxelxelTaTaTaTa mamamamawarwarwarwarmomomomoeeeebebebebelilililisusususufiqfiqfiqfiqsesesesebibibibi 1. -е (< -ен < -ен < -иен) formanti arsebiT saxelTagan awarmoebs viTarebiT zedsarTav saxelebs, mag.: айп defeqti, zadi айп-е zadiani ун seni, Wiri уьн-е seniani белам sicili белам-е sasacilo кхерам saSiSroeba кхерам-е saSiSi забар xumroba забар-е saxumaro, xumara... 2. -ла formanti geneturad ukavSirdeba mimarTulebi- Ti brunvis imave -ла niSans. arsebiT saxelTagan awarmoebs zedsarTavebs: дог guli дег-а-ла guladi ницкъ Rone нуьцкъ-а-ла Ronieri... 3. -ха sufiqsiT nawarmoebia стен Zu, dedali _ сте-ш-ха laCari... dasadgenia -ш- bgeris funqcia. 4. -за arsebiT saxelTagan awarmoebs zedsarTavebs, romlebic uqonlobas gamoxataven: чам gemo чаьм-за ugemuri хан dro хен-а-за udroo хьуьнар unari хьуьнар-за uunaro... imave sufiqsiT aris nawarmoebi бIаьр-з-е (< бIаьр-за-е), rac "brmas" niSnavs, Sdr.: бIаьр-г Tvali (-г reducirebuli - иг sufiqsis naSTia). qarTul "brma"-Sic br- Ziria gamosayo- fi, -m- determinanti unda iyos, amosavali *bar Cans, rome- lic CeCnurSi dasturdeba (I fonema CeCnurSi ganviTarebu- lia, rac Cveulebrivia mJRer TanxmovanTa momdevnod si- tyvaTa anlautSi). SeniSnulia, rom qarTuli berwi (-w- -за- s fonetikuri variantia wova-TuSurSi) daiSleba ase: ber- w-i (ber "bavSvi" + -w- < wa uqonlobis mawarmoebeli naxur enebSi + -i sax. brunvis niSani qarTulSi), rac "uSvilos" niSnavs. Sdr., CeCnuri бIар-за jori (< бер-за "uSvilo", I ganvi- Tarebulia). 94 erTeul magaliTebSi SeiZleba gamoiyos sxva zedsar- Tavi saxelebic, sadac savaraudoa lokatiur brunvaTa fomantebis arseboba. riririricxvicxvicxvicxviTiTiTiTi sasasasaxexexexelililili garCeulia raodenobiTi, rigobiTi da wilobiTi ri- cxviTi saxelebi. garda amisa, gvaqvs jerobiTi, krebiTi da gaurkveveli ricxviTi saxelebic. raodenobiTi ricxviTi saxeli aRniSnavs sagnis rao- denobas da pasuxobs kiTxvaze маса? "ramdeni?". magaliTad: цхьаъ erTi, шиъ ori, кхоъ sami, д-иъ oTxi, пхиъ xuTi, ялх eqvsi, ворхI Svidi, бархI rva, исс cxra, итт aTi, цхьайтта Ter- Tmeti, шийтта Tormeti, кхойтта cameti, д-ейтта ToTxmeti, пхийтта TxuTmeti, ялхитта Teqvsmeti, вуьрхIитта Cvidmeti, берхIитта Tvrameti, ткъаесна cxrameti, ткъа oci, ткъе цхьаъ oc- daerTi.., ткъе итт ocdaaTi, шовзткъа ormoci, кхузткъа samoci, д-езткъа oTxmoci, бIе asi, бIе цхьаъ as erTi.., ши бIе orasi, кхо бIе samasi, д-иъ бIе oTxasi.., эзар aTasi, эзаре цхьаъ aTas erTi... gragragragramamamamatitititikukukukuli klali klali klali klasis niSsis niSsis niSsis niSnenenenebis Sebis Sebis Sebis Sesasasasaxeb rixeb rixeb rixeb ricxcxcxcxviTviTviTviT sasasasaxexexexeleblebleblebSiSiSiSi raodenobiT ricxviT saxelebSi gramatikuli klasis niSnis mqonea д-иъ "oTxi" (в-иъ, й-иъ, б-иъ) da misgan nawarmoe- bi д-ейтта "ToTxmeti", д-езткъа "oTxmoci". riririricxcxcxcxviT saviT saviT saviT saxelxelxelxelTa struqTa struqTa struqTa struqtutututurararara pirvelidan aTis CaTvliT da ocis, asis aRmniSvneli ricxviTi saxelebi CeCnurSi martivia, эзар nasesxebia spar- sulidan. danarCeni ricxviTi saxelebi rTulia. garda amisa, pirveli xuTi ricxviTi saxeli bolovdeba ъ Tanxmo- vanze, romelic am ricxviTi saxelebis msazRvrelad gamo- yenebis SemTxvevaSi (arsebiT saxelTan erTad brunebisas) ikargeba. Sdr.: цхьа стаг erTi kaci
  • 48.
    95 ши книга oriwigni кхо ваша sami Zma пхи байракх xuTi droSa... gamonaklisia д-иъ "oTxi", sadac ъ SenarCunebulia: диъ тетрадь oTxi rveuli. "oTxis" aRmniSvneli ricxviTi saxe- lis cvla gram. klasis niSnis mixediT da ъ -s SenarCuneba msazRvrelis funqciiT misi gamoyenebisas am ricxviTi sa- xelis Taviseburebebs warmoadgens. ricxviTi saxelebi 11-dan 18-is CaTvliT Sedgeba jer erTeulebis, mere aTeulebis aRmniSvneli saxelebisagan (Sdr., qarTulSi jer aTeulebia, mere _ erTeulebi): цхьайтта "TerTmeti" (< цхьа "erTi" < цхьаъ) + итта "aTi" (итт); шийтта "Tormeti"... am saxelebSi (TerTmetidan Tvrametis CaTvliT) bo- lokiduri -а xmovnis istoria da funqcia garkveuli ar aris. unda aRiniSnos, rom igi Cans i. giuldenStedtis, i. klaproTis masalebSi, e. i. misi arseboba me-18 saukunis CeCnurSi faqts qarmoadgens. magram "cxrameti" ткъаесна niSnavs: ткъа oci + есна carie- li. am mosazrebas iziarebs mkvlevarTa didi nawili, mag- ram gasarkvevi rCeba, Tu rogor miviReT д-аьсса "carieli" sityvisagan есна. Tu vivaraudebT, rom aRniSnul sityvebSi pirveli marcvlebi erTi da igivea (е < й+е, sadac й gr. klasis niSania), dasamtkicebeli rCeba momdevno Tanxmovan- Tkompleqsebis identuroba. oceulebis aRmniSvneli saxelebi ase daiSleba: шо-в-з-ткъа ormoci кху-з-ткъа samoci д-е-з-ткъа oTxmoci dasexelebul formebSi pirveli marcvlebi ukavSir- deba raodenobiT ricxviT saxelebs шиъ, кхоъ, диъ ise, ro- gorc, magaliTad, qarTulSi. -з- (< -за) formanti jerobis gamomxatvelia, ткъа "ocs" aRniSnavs. -в- segmenti, romelic ormocis aRmniSvnel formaSia, "oris" gamomxatveli fuZis kuTvnileba Cans. ase rom: шивъ < шовъ < шавъ, romelTagan шов Tavs iCens шов-з-ткъа-Si. igive -в- unda yofiliyo кху-з-ткъа "samoci", де-з-ткъа "oTxmoci" formebSic: *кху-в-з-ткъа, *де-в-з-ткъа. maSasadame, - в- samis da oTxis aRmniSvneli fuZeebis odindeli kuTvni- 96 leba unda iyos: кховъ < кхавъ, диъ < дивъ. Sdr., wova-TuSuri дIив oTxi. savaraudoa, rom -в- arsebobda, agreTve, пхиъ < пхивъ "xuTi" ricxviTi saxelis fuZeSic. am saxelebSi fu- Ziseuli xmovnebic meoreuli Cans, -а-sagan momdinare. garda amisa, "erTis" aRmniSvneli цхьаъ fuZis цхь kom- pleqsis pirveladobac saeWvoa, SeiZleba igi momdinareob- des цаI-isagan. Tvlis sistema ocidan zemoT ocobiTia, ase, magali- Tad: ткъе цхьаъ (шиъ, кхоъ, диъ.., цхьайтта...) ocdaerTi (ori, sami, oTxi.., TerTmeti...) бIе шовзткъе итт (пхиъ, вуьрхIитта...) as ormocdaaTi (xuTi, Cvidmeti...)... rarararaoooodedededenonononobiT ribiT ribiT ribiT ricxcxcxcxviT saviT saviT saviT saxelxelxelxelTa bruTa bruTa bruTa brunenenenebabababa raodenobiTi ricxviTi saxelebi erTidan xuTamde ib- runvian orfuZiani brunebis principiT. aqac, rogorc zed- sarTavebSi, garCeulia damokidebuli da damoukidebeli formebi. damokidebuli ricxviTi saxeli msazRvrelia da sa- zRvrulis win dgas. pirveli xuTi saxeli (цхьаъ, шиъ, кхоъ, диъ, пхиъ) ibrunvis orfuZiani brunebis principiT. meore sabrunebeli fuZeebia: цхьа-на, ши-на, кхаа, деа, пхеа. Sdr.: sax. цхьа (ши, кхо, диъ, пхи) кор erTi (ori, sami, oTxi, xu- Ti) fanjara naT. цхьа-на (ши-на, кхаа, деа, пхеа) кор-ан mic. цхьа-на (ши-на, кхаа, деа, пхеа) кор-а-на erg. цхьа-на (ши-на, кхаа, деа, пхеа) кор-о... SeniSvna: klasniSniani д-иъ klasebis mixedviT ase ic- vleba: веа, еа, беа, деа. "eqvsi" da momdevno raodenobiTi ricxviTi saxelebi sazRvrulTan brunebisas formas ar icvlian, ibrunvis sa- zRvruli: sax. ялх (ворхI, бархI, итт, шийтта, бIе...) говр eqvsi (Svidi, rva, aTi, Tormeti, asi...) cxeni naT. ялх (ворхI, бархI, итт, шийтта, бIе...) говр-ан
  • 49.
    97 mic. ялх (ворхI,бархI, итт, шийтта, бIе...) говр-а-на erg. ялх (ворхI, бархI, итт, шийтта, бIе...) говр-о... damoukidebeli formebi. brunebis principi aqac or- fuZianobaa. brunebisas damoukidebel ricxviT saxelebs fuZis momdevnod, brunvis niSnis win, uCndebaT -н- elemen- ti, romlis funqcia naTeli ar aris. garda amisa, ergati- vis formantad Tavs iCens -мма sufiqsi, romelic brunebis sistemaSi sxvagan ar Cans. gamonaklisia kiTxviTi saxeli маса “ramdeni?” (erg. маса-мма). -мма sufiqss aqvs varianti - ммо-s saxiTac. savaraudoa, rom aRniSnuli formantis pir- veli -м- -н- -sagan momdinareobdes, romelic fuZis momdev- nod Cndeba sxva brunvebSi. brunebis nimuSebi: sax. цхьаъ, шиъ, кхоъ, д-иъ, пхиъ, ялх naT. цхьанан, шинан, кхааннан, деаннан, пхеаннан, ялханнан mic. цхьанна, шинна, кхаанна, деанна, пхеанна, ялханна erg. цхьамма, шимма, кхаамма, деамма, пхеамма, ялхамма Tan. цхьаьнца, шинца, кхаанца, деанца, пхеанца, ялханца ganm. цхьаннах, шиннах, кхааннах, деаанах, пхеаннах, ялханнах Sed. цхьаннал, шиннал, кхааннал, деаннал, пхеаннал, ялханнал mim. I. цхьаьнга, шинга, кхаанга, деанга, пхеанга, ялханга... gagagagaururururkvekvekvekvevevevevelililili riririricxvicxvicxvicxviTiTiTiTi sasasasaxexexexelelelelebibibibi.... raodenobiT ricxviT saxelebad SeiZleba CaiTvalos gaurkveveli ricxvis aR- mniSvneli sityvebic, rogoricaa: кIезиг cota, дукха, дукха а bevri, алсам sakmao, sakmaod bevri... ririririgogogogobibibibiTiTiTiTi riririricxvicxvicxvicxviTiTiTiTi sasasasaxexexexelelelelebibibibi iwarmoebian raodenobi- Tebisagan -(а)лгIа sufiqsis meSveobiTa da zog SemTxvevaSi fuZiseuli xmovnis cvliT. rigobiT ricxviT saxelebs da- esmiT kiTxva масалгIа meramdene?: цхьолгIа pirveli, romlis nacvlad ixmareba хьалхара-c pirveli, wina. шолгIа meore кхоалгIа mesame доьалгIа meoTxe пхоьалгIа mexuTe 98 йолхалгIа meeqvse ворхIалгIа meSvide бархIалгIа merve уьссалгIа mecxre уьтталгIа meaTe... цхьайтталгIа meTerTmete шийтталгIа meTormete... rigobiTi ricxviTi saxelebi ibrunvian orfuZiani brunebis principiT damokidebuli zedsarTavi saxelebis msgavsad: sax. шолгIа стаг meore kaci naT. шолгIа-чу стег-ан mic. шолгIа-чу стаг-а-на erg. шолгIа-чу стаг-а... CamoTvlil formebze -ниг sufiqsis darTviT iwarmoe- bian damoukidebeli rigobiTi ricxviTi saxelebi. magali- Tad: шолгIа -ниг meore кхоалгIа-ниг mesame доьалгIа-ниг meoTxe... aseTi formebi ibrunvian damoukidebeli zedsarTavi saxelebis msgavsad: sax. бархIалгIа-ниг merve naT. бархIалгIа-чун//-чуьнан mic. бархIалгIа-чунна erg. бархIалгIа-чо... wiwiwiwilolololobibibibiTiTiTiTi riririricxvicxvicxvicxviTiTiTiTi sasasasaxexexexelelelelebibibibi CeCnurSi aRweriTia, Sdr., ворхIалгIа дакъа meSvidedi (nawili), бархIалгIа дакъа me- rvedi (nawili), кхоалгIа дакъа mesamedi (nawili)... maSasadame, rigobiT ricxviT saxels emateba дакъа (дāкъа) “nawili” si- tyva. "meoredi", e. i. naxevari aris ах, romlis Tanxmovni- Ti nawili unda ukavSirdebodes qarTul -x-s sityvaSi na- xxxx-ev-ar-i. garda amisa, raodenobiTi ricxviTi saxeli + rigo- biTi ricxviTi saxeli gamoxatavs wilads. magaliTad: кхоъ уьтталгIа sami meaTedi
  • 50.
    99 цхьаъ уьтталгIа erTimeaTedi цхьаъ пхоьалгIа erTi mexuTedi пхиъ бархIалгIа xuTi mervedi da a. S. zogadad, wiladuri ricxviTi saxelebi CeCnurSi enis aqtiur leqsikur nawils ar ganekuTvneba. jejejejerorororobibibibiTi riTi riTi riTi ricxvicxvicxvicxviTi saTi saTi saTi saxexexexelelelelebibibibi iwarmoebian raodenobi- Ti ricxviTi saxelebisagan -(а)зза sufiqsis meSveobiT. - (а)зза sufiqsis darTva zog SemTxvevaSi iwvevs fuZiseuli xmovnis labializacias. raod. ricx. sax. jerobiTi ricx. sax. шиъ ori шозза orjer кхоъ sami кхузза samjer диъ oTxi доьазза oTxjer пхиъ xuTi пхоьазза xuTjer ялх eqvsi йолхазза eqvsjer ворхI Svidi ворхIазза Svidjer бархI rva бархIазза rvajer исс cxra уьссазза cxrajer итт aTi" уьттазза aTjer... gamonaklisia цхьаъ “erTi”, jerobis ricxviTi saxeli iwarmoeba цкъа (цIкъа)-Ti “erTxel". moviyvanoT magaliTebi: кхузза кхоъ исс ду samjer sami cxra aris, доьазза пхиъ ткъа (тIкъа) ду oTxjer xuTi oci aris... sxva sasxva sasxva sasxva saxis rixis rixis rixis ricxvicxvicxvicxviTi saTi saTi saTi saxexexexelelelelebi.bi.bi.bi. zemoTYCamoTvlilTa garda dasturdeba, agreTve, krebiTi ricxviTi saxelebi, rogoricaa: ший а orive кхоь а samive дие а oTxive пхие а xuTive ялхе а eqvsive пхийтте а Teqvsmetive ткъе а ocive... am rigis saxelebSi а mtkicebiTi nawilaki Cans (Sdr., qarTuli -c). 100 ganawileba, dajgufeba miRebulia fuZeTa reduplici- rebiT, magaliTad: диъ-диъ oTx-oTxi, ялх-ялх eqvs-eqvsi, ворхI- ворхI Svid-Svidi, исс-исс cxra-cxra... am rigis ricxviTi saxelebia, agreTve: цхьацца TiTo- TiTo, TiTo-TiTod, шишша or-ori, or-orad, кхоккха sam-sa- mi, sam-samad, пхиппа xuT-xuTi, xuT-xuTad da a. S. aRniSnu- li saxelebi miRebulia reduplicirebul fuZeTa Se- rwymiT. krebiTi ricxviTi saxelebis brunebis nimuSebi: sax. ший а orive пхе а xuTive шийтте а Tormetive naT. шинне а пхеаннан а шийттаннан а mic. шинна а пхеанна а шийттанна а erg. шимма а... пхеамма а... шийттамма а... sax. ший а куьг orive xeli naT. шина а куьйган mic. шина а куьйгана erg. шина а куьйго... nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelililili CeCnuri ena nacvalsaxelTa simravliT gamoirCeva. gansakuTrebuli mravalferovnebiT yuradRebas iqceven na- cvalsaxelebi warmoebis TvalsazrisiTa da damokidebuli da damoukidebeli formebis arsebobiT, ricxvis mixedviT cvalebadi formebiT, brunebis zogi TaviseburebiT (or- fuZianoba da sax. da erg. formaTa ganurCevlobiT zog na- cvalsaxelSi) da sxva. garCeulia nacvalsaxelTa Semdegi jgufebi: pirisa CvenebiTi kuTvnilebiTi ukuqceviTi kiTxviTi gansazRvrebiTi ganusazRvrelobiTi uaryofiTi zogi mkvlevaris azriT, CeCnurSi gamoiyofa, agreTve, ukuqceviT-kuTvnilebiTi nacvalsaxelebic.
  • 51.
    101 pipipipiris naris narisnaris nacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebi:bi:bi:bi: mx. r. mr. r. I. со me вай (inkl.), тхо (eqskl.) Cven II. хьо Sen шу Tqven III. и, иза is уьш isini III piris nacvalsaxelebs CvenebiT nacvalsaxelTa funqciac aqvT. garda amisa, III piris nacvalsaxelebi, ise- ve rogorc qarTulSi, supleturad ibrunvian: erTi fuZe aris saxelobiTis forma, xolo meore fuZe gamoyenebulia danarCeni brunvebis sawarmoeblad. Tavisebureba axasiaTebs I da II piris nacvalsaxelTa brunebasac. kerZod, am nacvalsaxelebs ergativSi Tavki- durad uCndebaT а- (а-са, а-хьа, а-ша) da о- (о-ха) xmovnebi. ro- gorc Cans, о-ха -Si, romelic тхо-s ergativis formaa, т-c dakargula, e. i. о-ха < *о-тха. ergativis Tavkiduri а-, о-xmovnebis momdevno segmente- bi -са, -хьа, -ха (< -тха), -ша SesaZlebelia, I da II piris na- cvalsaxelTa uZvelesi formebic iyos. vabrunoT piris na- cvalsaxelebi: mxoloobiTi ricxvi sax. со хьо и, иза naT. сан хьан (о)цуьнан (< цунин) mic. суна хьуна (о)цунна erg. аса ахьа (о)цо (цуо) Tan. соьца хьоьца (о)цуьнца ganm. сох хьох (о)цунах Sed. сол хьол (о)цул (< цунал) mim. I. соьга хьоьга (о)цуьнга mravlobiTi ricxvi sax. вай//тхо шу уьш naT. вайн//тхан шун (о)церан (< (о)царин) mic. вайна//тхуна шуна (о)царна erg. вай//оха аша (о)цара Tan. вайца//тхоьца шуьца (о)цаьрца ganm. вайх//тхох шух (о)царах 102 Sed. вайл//тхол шул (о)царал mim. I. вайга//тхоьга шуьга (о)цаьрга rogorc brunebis paradigmidan Cans, I piris inkluzi- uri forma вай ar ganasxvavebs saxelobiTsa da ergativs. Sdr., qarTulSi me, Sen, Cven, Tqven sam brunvaSi (sax., erg., mic.) garCeuli ar aris. III piris nacvalsaxelTa ori variantidan иза ufro damoukideblad, sazRvrulis gareSe, ixmareba. ar iTqmis иза стаг. msazRvrelad, Cveulebriv, и gamoiyeneba: и стаг is ka- ci, и кIант is biWi... III piris nacvalsaxelTa brunebis erT-erTi saintere- so Taviseburebaa e. w. irib brunvebSi Tavkidurad о- xmov- nis gaCena orive ricxvSi. maSasadame, gvaqvs paraleluri formebi (ix. zemoT). am xmovans, rogorc Cans, yuradRebis ufro metad gamaxvilebis funqcia aqvs. aqedan gamomdinare, II sabrunebeli fuZec ori saxisa iqneba: цу da оцу (mx-Si), цар da оцар (mr-Si). analogiur mo- vlenasTan gvaqvs saqme хIара "es", хIорш "eseni" nacvalsaxe- lebTanac. III piris nacvalsaxelis msazRvrelad gamoyenebisas II sabrunebeli fuZe e. w. irib brunvebSi ar icvleba. amasTan mniSvneloba ara aqvs sazRvrulis ricxvis formas. mag., vabrunoT и кIант "is biWi" orive ricxvSi: mx. r. mr. r. sax. и кIант и кIентий naT. (о)цу кIентан (о)цу кIентийн mic. (о)цу кIантана (о)цу кIентишна erg. (о)цу кIанта (о)цу кIентиша... es viTareba qarTulis msgavsia. Sdr.: sax. is biWi erg. im biWma mic. im biWs naT. im biWis...
  • 52.
    103 maSasadame, III pirisnacxvalsaxels msazRvrelis funqciiT sul ori forma aqvs: saxelobiTSi и da irib brunvebSi (о)цу. CveCveCveCvenenenenebibibibiTi naTi naTi naTi nacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebi.bi.bi.bi. zemoT iTqva, rom III piris nacvalsaxelebs CvenebiT (mimTiTebiT) nacvalsaxelTa funqciac gaaCniaT. garda amisa, CvenebiTi nacvalsaxele- bia, agreTve, хIара "es" da хIорш "eseni". es nacvalsaxelebic supleturad ibrunvian, aqvT ori fuZe: saxelobiTSi хIара, хIорш, danarCen brunvebSi _ кху (mx. r.), кхара (mr. r.) fuZee- bi, romelTac mosdeven saTanado brunvis niSnebi. aRsaniSnavia, rom кху da кхара fuZeebis win yvela brunvaSi Cndeba хIо- elementi (Sdr., III piris nacvalsaxel- Ta II sabrunebeli fuZeebis win о- xmovnis gaCena: mx. r. цу//о-цу, mr. r. церан//о-церан). хIо- segments, rogorc о- s Se- mTxvevaSi, ufro metad dazustebis, yuradRebis gaZliere- bis niuansi aqvs. vabrunoT aRniSnuli nacvalsaxelebi: mx. r. mr. r. sax. хIара хIорш naT. (хIо)кхуьнан (хIо)кхеран mic. (хIо)кхунна (хIо)кхарна erg. (хIо)кхо (хIо)кхара Tan. (хIо)кхуьнца (хIо)кхаьрца ganm. (хIо)кхунах (хIо)кхарах Sed. (хIо)кхунал (хIо)кхарал mim. I. (хIо)кхуьнга (хIо)кхаьрга хIара "es", хIорш "eseni" nacvalsaxelebs sazRvrulTan erTad brunebisas ori forma aqvT: I. хIара, II. (хIо)кху. хIара da (хIо)кху sazRvrulis ricxvSi cvlis SemTxvevaSic uc- vleli rCeba. mag.: хIара сахьт es saaTi, хIара сахьташ es saaTe- bi... sax. хIара сахьт (сахьташ) naT. (хIо)кху сахьтан (сахьтийн) mic. (хIо)кху сахьтана (сахьташна) erg. (хIо)кху сахьто (сахьташа) Tan. (хIо)кху сахьтаца (сахьташца) 104 ganm. (хIо)кху сахьтах (сахьтех) Sed. (хIо)кху сахьтал (сахьтел) mim. I. (хIо)кху сахьте (сахьташка) Sdr., qarTuli: sax. es saaTi (saaTebi) (da ara: eseni saaTebi) erg. am saaTma (saaTebma) mic. am saaTs (saaTebs) naT. am saaTis (saaTebis)... maSasadame, brunebis principi orive enaSi erTgvaria. Sdr., agreTve, III piris nacvalsaxelTa bruneba. specialur literaturaSi miuTiTeben adgilis zmni- sarTebis Sesaxebac, romelTac SeiZleba CvenebiT nacval- saxelTa funqcia hqondeT. aseTia, magaliTad: дIара//дIора is, iqauri ( mag., дIора цIа is saxli) кхузара es, aqauri цигара is, iqauri хьуьллара zemoTa, zemouri охьара qvemoTa, qvemouri... yvela es forma adgilis zmnisarTTa -ра formantiani variantebia gamosvliTobis funqciiT. Sdr., adgilis zmni- sarTebi: дIа//дIо (дIā//дIō) iq кхуза aq хьуьлла iq (zemoT) охьа iq (qvemoT) дIа, цига formebi sinonimebs warmoadgenen. кхуза, цига formebSi TvalSi sacemia wina marcvlebis msgavseba хIара “es”, иза “is” nacvalsaxelTa II sabrunebel fuZeebTan _ кху da цу formebTan. sagulisxmoa, rom zemoT CamoTvlil adgilis zmnisarTTagan кхуза-s da цига-s prok- litikad erTvis хIо- da о- segmentebi (хIокхуза, оцига), swo- red is segmentebi, romlebic aseve proklitikad erTvian CvenebiT nacvalsaxelTa II sabrunebel fuZeebs. es ar un- da iyos SemTxveviTi: es faqti aRniSnul formaTa genetur erTianobaze miuTiTebs. дIара//дIора, кхузара, цигара, хьуьллара, охьара formebi sa- zRvrulTan ibrunvian Semdegnairad: sax. кхузара нах aqauri xalxi цигара бер iqauri bavSvi naT. кхузарчу нехан цигарчу беран
  • 53.
    105 mic. кхузарчу наханацигарчу берана erg. кхузарчу наха... цигарчу беро... amave nacvalsaxelebs aqvT damoukidebeli formantia- ni, e. i. gasubstantivebuli formebic: дIораниг, кхузарниг, цигарниг, хьуьлларниг, охьарниг... yvela maTgans ewarmoeba, agreTve, mr. ricxvis forme- bic: дIоранаш, кхузарнаш, цигарнаш, хьуьлларнаш, охьарнаш... sailustraciod moviyvanoT am rigis saxelTa brune- bis nimuSi: mx. r. mr. r. sax. кхузарниг кхузарнаш naT. кхузарчун кхузарчеран mic. кхузарчунна кхузарчарна erg. кхузарчо кхузарчара Tan. кхузарчуьнца кхузарчаьрца ganm. кхузарчух кхузарчех Sed. кхузарчул кхузарчел mim. I. кхузарчуьнга кхузарчаьрга rogorc am magaliTidan Cans, zmnisarTuli warmoSo- bis CvenebiTi nacvalsaxelebi ibrunvian ise, rogorc da- moukidebeli zedsarTavi saxelebi. kuTkuTkuTkuTvnivnivnivnilelelelebibibibiTTTTi nai nai nai nacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebi.bi.bi.bi. kuTvnilebiTi nacval- saxelebi piris nacvalsaxelTa naT. brunvis mza formas warmoadgenen (SedarebisaTvis: arsebiTi saxelis naTesao- biTi brunvis forma mimarTebiTi zedsarTavis funqciis mqonea). kerZod, aseTia: сан Cemi, хьан Seni, вайн Cveni (inkl.), тхан Cveni (eqskl.), шун Tqveni. sax. сан (хьан, вайн, тхан, шун) ваша Cemi (Seni, Cveni, Tqveni) Zma naT. сан (хьан, вайн, тхан, шун) вешин mic. сан (хьан, вайн, тхан, шун) вешина erg. сан (хьан, вайн, тхан, шун) вашас... 106 maSasadame, brunvaTa mixedviT icvleba mxolod sa- zRvruli, romlis ricxvs msazRvrelisaTvis mniSvneloba ara aqvs. III piris nacvalsaxelTa naT. brunvis formebic, aseve, kuTvnilebiT nacvalsaxelebs warmoadgenen, kerZod, цуьнан misi, церан maTi. orive es forma sazRvrulTan erTad bru- nebisas ucvlelia. ase, magaliTad: sax. цуьнан (церан) говр misi (maTi) cxeni naT. цуьнан (церан) говран mic. цуьнан (церан) говрана erg. цуьнан (церан) говро... yvela kuTvnilebiT nacvalsaxels aqvs damoukidebe- li forma: I. сайниг вайниг, тхайниг II. хьайниг шуьнниг III. цуьн(а)ниг цераниг damoukidebel formaTa mawarmoebeli aqac -ниг sufiq- sia. obieqtis ricxvi mxoloobiTia. am nacvalsaxelebs mr. ricxvic gaaCniaT, -ш-Ti nawarmoebi. mravlobiTis formebi gamoxataven obieqtis simravles: I. сайнаш вайнаш, тхайнаш II. хьайнаш шуьнаш III. цуьн(а)наш церанаш brunebis TvalsazrisiT damoukidebeli formebi ib- runvian damoukidebeli zedsarTavebis msgavsad: mx. r. mr. r. sax. цуьн(а)-ниг цуьн(а)-наш naT. цуьн(а)-чун цуьн(а)-черан mic. цуьн(а)-чунна цуьн(а)-чарна erg. цуьн(а)-чо цуьн(а)-чара Tan. цуьн(а)-чуьнца цуьн(а)-чаьрца
  • 54.
    107 ganm. цуьн(а)-чух цуьн(а)-чарах Sed.цуьн(а)-чул цуьн(а)-чарал mim. I. цуьн(а)-чуьнга цуьн(а)-чаьрга analogiurad ibrunvian mx. ricxvis sxva formebi. kikikikiTxviTxviTxviTxviTi naTi naTi naTi nacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebi.bi.bi.bi. CeCnurSi kiTxviTi nacval- saxelebia: мила (mx. r.), муьлш (mr. r.) vin?, хIун ra?, маса da мел ramdeni?, мосалгIа meramdene?, муьлха romeli?, хьенан vi- si?, стенан risa?... мила (mr. r. муьлш) da хIун kiTxviTi nacvalsaxelebi arsebiT saxelebs, qarTulis msgavsad, yofen vin-jgufisa da ra-jgufis saxelebad: vin-jgufisaa mxolod adamianis, pirovnebis aRmniSvneli saxelebi, ra-jgufisa _ yvela da- narCeni. am ori nacvalsaxelisaTvis damaxasiaTebelia or- fuZiani brunebis principi. garda amisa, муьлш forma mxo- lod saxelobiT brunvaSi dasturdeba. es aris erTaderTi kiTxviTi nacvalsaxeli, romelic mravlobiT ricxvSi gvxvdeba. мила da хIун ase ibrunvian: sax. мила хIун naT. хьенан стенан mic. хьанна стенна erg. хьа сте Tan. хьаьнца стенца ganm. хьанах стенах Sed. хьанал стенал mim. I. хьаьнга стенга naTelia, rom pirveli fuZe warmodgenilia saxelo- biT brunvaSi, meore ki _ danarCen brunvebSi. fuZeebi sxva- dasxva warmoSobisaa, maSasadme, brunebis es saxe suple- turia (Sdr. qarTuli: sax. igi, erg. man, mic. mas...). CeCnur- Si II fuZe aris хьан- (naTesaobiTis хьен-ан < хьан-ин). маса? da мел? formebs qarTulSi Seesatyviseba "ramde- ni?". pirveli daesmis saxels, romlis daTvlac SesaZlebe- lia, meore _ im saxels, romlis daTvlac SeuZlebelia, 108 saxelebs, romelTac ricxvi ar gaaCniaT, rogoricaa, mag., сом xili, гIум qviSa, сий sindisi, namusi... orive am nacvalsaxels aqvs damokidebuli da damou- kidebeli formebi. damokidebuli formebi (e. i. msazRvre- lis funqciiT gamoyenebuli) brunvaTa mixedviT ar icvle- bian. aseT SemTxvevaSi ibrunvis mxolod nacvalsaxeli. mag.: sax. маса стаг ramdeni kaci? мел деши ramdeni oqro naT. маса стеган мел дешин mic. маса стагана мел дешина erg. маса стага... мел дешино... damoukidebeli formebi ki Cveulebriv ibrunvian: sax. маса мел naT. маса-ннан мел-анан mic. маса-нна мел-анна erg. маса-мма мел-анно Tan. маса-нца мел-анца ganm. маса-ннах мел-аннах Sed. маса-ннал мел-аннал mim. I. маса-нга мел-анга warmoSobiT маса-s ukavSirdeba мосалгIа (< масалгIа) "me- ramdene?" am nacvalsaxelsac aqvs damokidebuli da damo- ukidebeli (-ниг-iT nawarmoebi) formebi, romlebic ibrunvi- an ise, rogorc mimarTebiTi zedsarTavebi calke da sa- zRvrulTan erTad (ix. qvemoT муьлха-s bruneba). aseve мила-s ukavSirdeba муьлха "romeli?", romlis da- moukidebeli formaa муьлханиг. es nacvalsaxelebic ibrun- vian viT. zedsarTav saxelTa analogiurad. Sdr.: sax. муьлха стаг муьлханиг naT. муьлха стеган муьлхачун mic. муьлха стагана муьлхачунна erg. муьлха стага... муьлхачо...
  • 55.
    109 gangangangansasasasazRvrezRvrezRvrezRvrebibibibiTiTiTiTi nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebiabiabiabia массоа yvela, хIор(а) TiToeuli // yoveli, дерриге а yvela (uklebliv), кхин sxva (ara es an is)... массо а nawarmoebia kiTxviTi nacvalsaxelisagan маса ramdeni?. хIор(а) dakavSirebuli Cans хIара "es" CvenebiT na- cvalsaxelTan. дерриге а "aris" ду zmnis awmyos mimReobur formas д-ерг//д-ерриг unda ukavSirdebodes. aRniSnuli nacvalsaxelebi ibrunvian Semdegnairad: sax. хIора дерриге а массо а naT. хIораннан дерригенан а массеран а mic. хIоранна дерригенна а массарна а erg. хIорамма/о дерригено а массара а Tan. хIоранца дерригенца а массаьрца а ganm. хIораннах дерригенах а массарах а Sed. хIораннал дерригенал а массарал а mim. I. хIоранга дерригенга а массаьргаа Sdr. msazRvrelad gamoyenebisas: sax. массо а говр yvela cxeni naT. массо а говран mic. массо а говрана naT. массо а говро... кхин-is bruneba xelobis, erovnebis aRmniSvnel zed- sarTav saxelTa brunebis analogiuria. vabrunoT igi calke da arsebiT saxelTan erTad: sax. кхин кхин кор sxva fanjara naT. кхечун кхечу коран mic. кхечунна кхечу корана erg. кхечо кхечу коро Tan. кхечуьнца кхечу кораца ganm. кхечух кхечу корах Sed. кхечул кхечу корал mim. I. кхечуьнга кхечу коре 110 ganuganuganuganusasasasazRvrezRvrezRvrezRvrelolololobibibibiTiTiTiTi nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebibibibi.... мила vin?, хIун ra?, маса ramdeni?, мел ramdeni? kiTxviTi nacvalsaxelebi- sagan -х sufiqsis meSveobiT iwarmoeba ganusazRvrelobi- Ti nacvalsaxelebi, rogoricaa: мил-е-х viRaca (< мила-е-х) хьен-е-х viRaca (< хьенан-е-х) хIун-е-х raRaca, romeliRaca мас-е-х ramdeniRaca (< маса-е-х) aSkaraa, rom хьенех nawarmoebia мила-s naTesaobiTi brunvis formisagan. милех (romlis fonetikuri variantia минех) da хьенех sinonimuri formebia. rogorc sailustracio magaliTebidan Cans, xmovanfu- Ziani kiTxviTi nacvalsaxelebi х- formantis darTvisas kargaven bolokidur xmovans, -х formanti ki fuZes -е- xmovnis meSveobiT ukavSirdeba. garda amisa, ganusazRvrelobiTi nacvalsaxelebia: маситта ramdenimeRaca, цхьа erTi (msazRvrelad gamoyenebu- li). arsebobs, agreTve, д-у "aris" zmnis mimReoburi forme- biT (-долу||-дерг myofi, arsebuli, -динарг zedmiwevniT gamke- Tebeli) nawarmoebi ganusazRvrelobiTi nacvalsaxelebi: минехдинарг viRaca, хIунехдинарг raRaca, минехверг viRaca, цхьадолу zogi, zogierTi da a. S. ganusazRvrelobiTi nacvalsaxelebi brunebisas ar gansxvavdebian im arsebiTi saxelebisagan, romlebic erga- tivs da naTesaobiTs awarmoeben sax. brunvisagan, xolo naTesaobiTi gamoyenebulia danarCeni brunvebis sawarmoeb- lad. miuxedavad imisa, rom ergativi saxelobiTisagan aris nawarmoebi, misi adgili brunvaTa sistemaSi tradi- ciulad meoTxea, micemiTis Semdeg. brunvaTa sistemaSi er- gativisaTvis adgilis Secvla warmoSobs iseT sakiTxs, rogoricaa: saxelTa udidesi nawili ergativs awarmoebs naTesaobiTisagan, maSasadame, ergativs myari adgili brun- vaTa rigSi ara aqvs. garda amisa, dasadgeni iqneba naTesa- obiTTan misi mimarTebis sakiTxic _ unda uswrebdes Tu mosdevdes naTesaobiTs... vabrunoT zemoT CamoTvlili nacvalsaxelebi: sax. милех хIунех хьенех масех naT. милехан хIунехан хьенехан масехан
  • 56.
    111 mic. милехана хIунеханахьенехана масехана erg. милеха хIунеха хьенеха масеха Tan. милехаца хIунехаца хьенехаца масехаца ganm. милехах хIунехах хьенехах масехах Sed. милехал хIунехал хьенехал масехал mim. I. милехе хIунехе хьенехе масехе Sdr.: sax. маситта naT. маситтанан mic. маситтанна erg. маситтамма (Sdr., ricxviT saxelTa ergativi) Tan. маситтанца ganm. маситтаннах Sed. маситтанал mim. I. маситтанга kiTxviTi nacvalsaxelebisagan ganusazRvrelobiTi nacvalsaxelebis warmoebis sxva gzebic arsebobs. Sdr., mag.: мила vin?' da милла а vinme муьлха romeli? da муьлха а romelime хIун ra? da хIуъа а rame, raime... es nacvalsaxelebi ase ibrunvian: sax. милла а хIуъа а муьлха а naT. хьеннан а стеннан а муьлхачун а mic. хьанна а стенна а муьлхачунна а erg. хьаъа а стемма а муьлхачо а Tan. хьаьнцца а стенцца а муьлхачуьнца а ganm. хьаннах а стеннах а муьлхачух а Sed. хьаннал а стеннал а муьлхачул а mim. I. хьаьнгга а стенгга а муьлхачуьнга а 112 aRniSnul nacvalsaxelebs qarTulSi Seesatyviseba, agreTve, "vinc" (милла а), "romelic" (муьлха а), "rac" (хIуъа а) formebi. uaruaruaruaryoyoyoyofifififiTiTiTiTi nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebibibibi.... uaryofiTi nacvalsaxe- lebi CeCnurSi mcirericxovania. esenia: хIумма а araferi, цхьа а aravin, araferi. хIума "rame" arsebiTi saxelia da mis- gan uaryofiTi nacvalsaxelis warmoebisas ormagdeba fu- Ziseuli м Tanxmovani. цхьа (< цаI) ricxviTi saxelia, orive am saxels emateba gaZlierebiTi nawilaki а, am nacvalsa- xelebTan uaryofa zmnuri uaryofiTi formiTac aris gamoxatuli. ar aris iSviaTi цаIIа а da цхьаъа а formebic imave funqciiT. uaryofiTi nacvalsaxelebi ibrunvian Semdegnairad: sax. хIумма а цхьа а naT. хIумманнан а цхьаннан а mic. хIумманна а цхьанна а erg. хIуммано а цхьаммо а Tan. хIумманца а цхьаьнца а ganm. хIумманах а цхьаннах а Sed. хIумманал а цхьаннал а mim. I. хIуммане а цхьаьнга а qarTuli "aravin"-is Sesatyvisad CeCnurSi, цхьа а "er- Tic, erTic ki" garda, SeiZleba iyos: аддам а "adamianic" || стагга а "kacic" formebi. rogorc zemoT iTqva, am formeb- Tan zmna, Cveulebriv, uaryofiT formaSi dgas. ukuukuukuukuqceqceqceqceviviviviTiTiTiTi nanananacvalcvalcvalcvalsasasasaxexexexelelelelebibibibi.... CeCnurSi martivi ukuqce- viTi nacvalsaxelebi ukavSirdebian piris nacvalsaxelebs da mxolobiTSi sami da mravlobiTSi oTxi forma aqvT (rogorc piris nacvalsaxelebs). kerZod, mx. ricxvis I da II piris nacvalsaxelebisagan nawarmoebi ukuqceviTi for- mebi maTgan mxolod о (уо) xmovnis (difTongis) sigrZiT gansxvavdebian: со (суō), хьо (хьуō). imave pirTa mr. ricxvis formaTagan nawarmoebia ukuqceviTi nacvalsaxelebi mr. ricxvis mawarmoebeli -ш sufiqsiT: ваьш (inkl.), тхаьш (eqskl.), шаьш (Sdr., piris nacvalsaxelebi вай, тхо da шу). gansxvavebulia orive ricxvis III piris ukuqceviTi na-
  • 57.
    113 cvalsaxelebi saTanado pirisnacvalsaxelebisagan, Sdr., mx. r. ша (шā) da mr. r. шаьш, Tumca шаьш SeiZleba ukav- Sirdebodes III piris nacvalsaxel уьш-s (mr. r.). yvela am formas qarTulSi Seesatyviseba "TviT", "TviTon". am mxriv viTareba CeCnurSi mkveTrad gansxvavde- ba qarTulisagan. martiv ukuqceviT nacvalsaxelebs sqematurad aseTi saxe aqvT: mx. r. mr. r. I. со (суō) ваьш, тхаьш II. хьо (хьуō) шаьш III. ша (шā) шаьш aRsaniSnavia, rom mr. ricxvSi II da III piris formebi garCeuli ar aris. es, albaT, SemTxveviTi ar unda iyos, radgan amosavali maTTvis aris шу (II piri) da уьш (III pi- ri), orive ki Seicavs erTsa da imave Tanxmovans. martivi ukuqceviTi nacvalsaxelebi ibrunvian Semdeg- nairad: mxolobiTi ricxvi: sax. со хьо ша (шā) naT. сайн хьайн шен (шиен) mic. сайна хьайна шена erg. айса айхьа ша Tan. сайца хьайца шеца ganm. сайх хьайх шех Sed. сайл хьайл шел mim. I. сайга хьайга шега mravlobiTi ricxvi: sax. ваьш тхаьш шаьш naT. вешан тхешан шайн mic. ваьшна тхаьшна шайна erg. ваьш тхаьш шаьш Tan. ваьшца тхаьшца шайца ganm. вайх//ваьшха тхайх//тхаьшха шайх Sed. вайл тхайл шайл mim. I. ваьшка тхаьшка шайга 114 mx. ricxvis martivi formebi, rogorc magaliTebidan Cans, orfuZiani brunebis principiT ibrunvian (saxelobi- Tisa da irib brunvaTa fuZeebi). meore sabrunebeli fuZee- bia: сай, хьай, ше (шие) rogorc I da II piris nacvalsaxelebSi, ise ergativis formebi aqac calke dganan. III piris forma ar ganasxava- vebs saxelobiTsa da ergativs _ orivegan gvaqvs ша. orfuZiani brunebis principiT ibrunvian ukuqceviTi nacvalsaxelebis martivi formebi mr. ricxvSic (meore sa- brunebeli fuZeebia: ваьш (< ваьшан < вашин), тхаьш, шаьш. es fuZeebi naT. brunvisaa. mr. ricxvSic II da III piris ukuqceviTi nacvalsaxelebi garCeuli ar aris. ar aris ga- rCeuli samive formis (ваьш, тхаьш, шаьш) saxelobiTi da ergativi. ukuqceviTobis ufro gaZlierebis mizniT martiv for- mebs SeiZleba win daerTos saTanado piris nacvalsaxele- bi. ase, mag.: mx. r. mr. r. I. со-со (суо-суō) вай-ваьш, тхо-тхаьш II. хьо-хьо (хьуо-хьуō) шу-шаьш III. и//иза-ша (шā) уьш-шаьш am formaTa qarTuli Sesatyvisebi iqneba Semdegi: me TviTon, Sen TviTon da a. S. martiv formebTan SedarebiT CamoTvlil formebs Se- iZleba ewodos rTuli ukuqceviTi nacvalsaxelebi. moviyvanoT rTuli ukuqceviTi nacvalsaxelebis bru- nebis paradigmebic. am jgufis nacvalsaxelTa bruneba igivea, rac cal-calke piris nacvalsaxelisa da martivi ukuqceviTi nacvalsaxelisa. Sdr.: mx. r. sax. со-со (суо-суō) хьо-хьо (хьуо-хьуō) и-ша (шā) naT. сан-сайн хьан-хьайн цуьнан-шен mic. суна-сайна хьуна-хьайна цунна-шена erg. аса-айса ахьа-айхьа цо-ше Tan. соьца-сайца хьоьца-хьайца цуьнца-шеца ganm. сох-сайх хьох-хьайх цунах-шех
  • 58.
    115 Sed. сол-сайл хьол-хьайлцул-шел mim. I. соьга-сайга хьоьга-хьайга цуьнга-шега mr. r. sax. вай-ваьш//тхо-тхаьш naT. вайн-вешан//тхан-тхешан mic. вайна-ваьшна//тхуна-тхаьшна erg вай-ваьш//оха-тхаьш Tan. вайца-ваьшца//тхоьца-тхаьшца ganm. вайх-ваьшха//тхох-тхайх Sed. вайл-ваьшла//тхол-тхайл mim.I. вайна-ваьшка//тхоьга-тхаьшка sax.... шу-шаьш уьш-шаьш naT. шун-шайн церан-шайн mic. шуна-шайна царна-шайна erg. аша-шаьш цара-шаьш Tan. шуьца-шайца цаьрца-шайца ganm. шух-шайх царах-шайх Sed. шул-шайл царал-шайл mim.I. шуьга-шайга цаьрга-шайга 116 zmnazmnazmnazmna ininininfifififininininititititivivivivi dadadada masmasmasmasdadadadariririri dro-kiloTa formebiT CeCnuri enis zmna mdidari da mravalferovania. dro-kiloTa formebis Seswavlisas, pir- vel rigSi, saWiroa zmnis amosavali formis, e. w. sawyisi formis, dadgena. unda gairkves, romelia zmnis martivi, yvelaze zogadi, ganusazRvreli forma. aseT formad in- finitivi iTvleba. infinitivi naxur enebSi, maT Soris CeC- nurSic, zmnis zogad, ganusazRvrel formas warmoadgens. igi neitraluria droisa da kilos kategoriebis Tval- sazrisiT, e. i. ar miuTiTebs zmniT gamoxatuli moqmedebis arc droze da arc kiloze. infinitivis ZiriTadi fun- qcia, rogorc es specialuri literaturidanaa cnobili, moqmedebis miznis gamoxatvaa. maSasadame, infitivi imave mimarTebaSia sxva zmnur formebTan, rogorc saxelisa- Tvis saxelobiTi brunvis forma danarCeni brunvebis for- mebTan. infinitivi moqmedebis process gamoxatavs zogadad, moqmedebis process zogadad gamoxatavs masdaric. infinitivi, masdarTan SedarebiT, axalia. Ggarkveu- lia, magaliTad, Zvel qarTulSi, xunZurSi... infinitivi masdarisagan aris nawarmoebi. magram masdari brunebadi sityvaa, nazmnari saxelia, rasac infinitivze ver vityviT. am da zogi sxva niSnis (dawvrilebiT ix. qvemoT) gaTva- liswinebiT CeCnuri zmnis amosaval formad infinitivia miCneuli. CeCnuri enis yvela zmnas ewarmoeba rogorc infiniti- vi, ise masdari. am mxriv maT Soris gansxvaveba ar SeiniS- neba _ orive iwarmoeba zmnis erTi da imave formisagan. marTalia, masdari moqmedebis process gamoxatavs da zmnis ganusazRvreli Sinaarsic gaaCnia, magram igi Tavisi semantikiT nazmnari formaa _ masdari zmnis leqsikur mniSvnelobas gadmoscems da mTeli rigi gramatikuli niS-
  • 59.
    117 nis mixedviT arsebiTisaxelia. kerZod: igi aris bruneba- di sityva, ganekuTvneba arsebiTi saxelis д - д klass (mx. da mr. ricxvebis mixedviT), pasuxobs хIун “ra?” kiTxvaze (rogorc arsebiTi saxeli), winadadebaSi iseTive funqcia aqvs, rac arsebiT saxels. masdarisaTvis amosavali aris zmnuri forma, amdenad igi zmnur sistemaSi ganixileba. aRsaniSnavia, rom naxuri enebis monacemebi ar iZleva imis saSualebas, rom pasuxi gaeces kiTxvas: romelia pirveladi _ masdari Tu infini- tivi. zemoT iTqva, rom infinitivi da masdari iwarmoeba zmnis erTi da imave sayrdeni formisagan. aseT formaze -н sufiqsis darTviT iwarmoeba infinitivi, -р sufiqsis darT- viT ki _ masdari. Sdr., magaliTad: ал-а (<āл-а-н) da ал-а-р Tqma сац-а (< сац-а-н) da сац-а-р gaCereba дит-а (< дит-а-н) da дит-а-р datoveba... SeniSnulia, rom am mxriv gamonakliss warmoadgens д- у “aris” zmna, romelsac ar ewarmoeba arc infinitivi da arc masdari. infinitivis formanti bolokidur poziciaSi sustde- ba da wina xmovans anazalebs. CeCnuri orTografiuli normebis mixedviT infinitivis formanti iwereba mxolod erTmarcvlian zmnebSi, rogoricaa, magaliTad: дан keTeba, qmna дан (дāн) dakargva тан (тāн) Serigeba лен (лн) laparaki (laparakobs)... 118 magram: саца gaCereba, тоха (туōха) dartyma, аха (āха) xvna, лачкъа (лачIкъа) damalva... aRsaniSnavia, rom CeCnurSi sagrZnobia xmovnis naza- lobis moSlis tendencia. nazalobis moSlis SemTxvevaSi bolokidur poziciaSi aRmoCenili xmovanic ar warmoiT- qmis (magram iwereba). infinituri forma, sadac aRniSnuli ar aris infini- tivis niSani (ormarcvliani martivi zmnuri fuZeebi), sa- vsebiT emTxveva brZanebiTi kilos formas (сац-а gaCerdi!, мал-а dalie!, ал-а Tqvi!..). Nn. iakovlevs swored brZanebiTi kilos forma miaCnda infinitivis sawarmoebel fuZed (brZanebiTi kilos forma + infinitivis -н sufiqsi). es mo- sazreba samarTlianad iqna uaryofili, radgan kilo zmnis erT-erT kategorias warmoadgens. aRsaniSnavia, rom infinitivisa da masdaris mawarmoebel formantebad speci- alur literaturaSi gamoyofen -ан-s da -ар-s. daRestnur (an sxva mTis kavkasiur) enaTa monacemebis gaTvaliswine- biT CeCnursa da, zogadad, naxur enebSi infinitivisa da masdaris niSnebad gamosayofia -н da -р formantebi. dasad- genia am formantTa wina xmovnis funqcia. faqtia, rom igi fuZis kuTvnilebas ar warmoadgens _ infinitivisagan dro-kiloTa formebis warmoebisas fuZis Semdeg xmovani ar dasturdeba. Aar aris gamoricxuli, rom igi Tanxmo- vanTa gamyari (an: maerTebeli, savrcobi) iyos. sxva fun- qcia am xmovans ar uCans. CeCnurSi, maSasadame, infinitivis an masdaris zogadi sqematuri saxe aseTi iqneba: zmnuri fuZe + TanxmovanTgam- yari xmovani + infinitivis an masdaris -н an -р forman- tebi. TanxmovanTgamyari xmovnebia -а- (ix. zemoT), -о- (-уō-), an -е- (-йэ). -о- dasturdeba gardauvalTagan nawarmoeb gardama- val zmnebSi. igi unda momdinareobdes дан “keTeba, qmna”
  • 60.
    119 zmnisagan. -о- formantianzmnebSi д-ан zmna aRdgeba droTa formebis warmoebisas. Sdr.: inf. мал-о (< мал-а-д-ан) dalevineba awmyo: мал-а-д-о n. uaxlesi: мал-ий (мала-и< мал-а-д-и) -е xmovani Tavs iCens ramdenime erTmarcvlian zmnaSi, rogoricaa: тен damSvideba, dawynareba лен laparaki Iен darCena, yofna хьен zela, Telva... am zmnaTa wova-TuSurTan Sedareba gviCvenebs, rom aR- niSnuli formebi CeCnurSi istoriulad TanxmovanfuZiani yofila. Sdr., wova-TuSuri: тив-ан лав-ан||лев-ан д-Iиъ-ан (> klasis niSnis CavardniT Iиъ-ан > Iи-ан > Iиэн > Iен; klasis niSani, Tanxmovnis win klasis niSani CeCnurSi gamoricxulia). хьев-ан amave struqturisaa зен dakvirveba, Zieba. Sdr., qarT. “Zieba” maSasadame, TanxmovanTgamyari -а- infinitivsa da mas- darSi ar aris is -а- xmovani, romelic brZanebiTis erT- erT formas awarmoebs da formants warmoadgens. 120 zmnuzmnuzmnuzmnuri furi furi furi fuZeZeZeZeeeeebis fobis fobis fobis fonenenenemumumumuri struqri struqri struqri struqtutututurararara I. martivi klasniSniani zmnuri fuZeebis fonemuri struqtura agebulebis mixedviT zmna SeiZleba iyos martivi an Sedgenili, rTuli. martivia zmna, romelic erTi fuZiT aris warmodgenili, rTuli ki or an met fuZes Seicavs. Mmartiv zmnaTa erTi nawili icvleba gramatikuli ricxvis mixedviT. aseve zmnaTa erTi nawili fuZiseuli xmovnebis cvliT gamoxatavs aspeqts (sxva saSualebebTan erTad), nawils axasiaTebs orfuZiani uRlebis principi an infiqsad aqvs subieqtis mr. ricxvis gamomxatveli forman- ti da sxva. miuxedavad amisa, zmna rom martivad CaiTva- los, igi unda Sedgebodes mxolod erTi fuZisagan. er- TfuZian zmnebSi warmodgenil SesaZlo morfemebs an aseve SesaZlo fuZiseuli xmovnebis cvlas mniSvneloba ara aqvs, zmnuri fuZe mainc martivi iqneba (pirobiTad). zmna fuZis gareSe ar arsebobs (Tumca gamonaklise- bic dasturdeba). fuZes ukavSirdeba zmnis leqsikuri mniSvneloba. naxuri enebisaTvis damaxasiaTebeli gramatikuli klasebis gamo martivi zmnuri fuZeebi CeCnurSi or jgu- fad iyofian: a) klasniSniani martivi zmnuri fuZeebi; b) uklasniSno martivi zmnuri fuZeebi; orive saxis fuZe, rogorc wesi, Tanxmovanze bolov- deba, romelsac savrcobi xmovani mosdevs. am movlenis gamo zog mkvlevars martivi zmnuri fuZe ormarcvlianad miaCnia. qvemoT davinaxavT, rom zmnis II marcvlis xmovani fuZiseuli ar aris. Ggamonakliss qmnian e. w. xmovanfuZia- ni zmnebi. aseTi fuZeebi istoriulad TanxmovanfuZianebi- sagan momdinareoben (ix. xmovanfuZiani zmnebi). klasniSniani zmnuri fuZeebi, romelTa raodenoba ass ar aRemateba, SeiZleba davajgufoT Semdegi modelebis saxiT:
  • 61.
    121 I. (-)VC II. (-)VCC III.(-)VCCC maSasadame, klasniSnian martiv zmnur fuZeTa zogadi modeli Semdegi saxisa iqneba: K+V+C am modelSi K aris cvalebadi gramatikuli klasis niSani, V aris martivi xmovani an difTongi, C _ Tanxmova- ni (cali Tanxmovani, intensiuri Tanxmovani an Tanxmovan- Ta kompleqsi). intensiuria igive magari (an ormagi, grZe- li) Tanxmovani. TiToeuli jgufi SeiZleba qvejgufebadac daiyos, magaliTad, xmovanTa sigrZis mixedviT. xmovani (an difTongi) SeiZleba iyos sada an grZeli. zmnur fuZeTa aseTi dajgufebiT irkveva, rom grZeli xmovnisa da aseve grZeli diTfongis momdevnod fuZeSi erTze meti Tanxmovani, rogorc wesi, gamoricxulia. moviyvanoT saTanado magaliTebi: I. (-)VC д-ад-а gaqceva (sub. Mmx-Si) д-ах-а wasvla д-ахь-а waReba…... д-атт-а cxoba д-аккх-а (д-акхкха) warTmeva д-иж-а dawola д-ил-а dabana, garecxva д-ит-а datoveba... д-илл-а dadeba д-итт-а garecxva... д-уз-а avseba д-укъ-а daketva... д-ах-а (дāха) cxovreba д-ал-а (дāла) damTavreba 122 д-аж-а (дāжа) Zova д-ех-а (дха) Txovna д-еш-а (дша) swavla д-ез-а (дза) siyvaruli, ndoma, wadili д-екъ-а (дкъа) gayofa д-огI-а (дуōгIа) dargva д-ож-а (дуōжа) waqceva, dacema д-ох-а (дуōха) daxeva, dangreva д-ай-а (дайъа) dakargva д-ийц-а Txroba д-ийгI-а rgva... д-уц-а (дӯца) dawvna д-ус-а (дӯса) gaberva... д-овз-а cnoba д-овд-а gaqceva (sub. mr-Si) д-елл-а gaReba д-етт-а wvela д-отт-а (дуотта) dasxma д-осс-а (дуосса) Ca(mo)svla... mocemul magaliTebSi ов (< ав), ай daRmavali difTon- gebia, е (е), о (уō) _ aRmavali. е, о difTongebisaTvis amosa- valia йа, уа variantebi. ов difTongSi в daaxloebiT warmo- iTqmis ise, rogorc ÍÍÍÍ Zvel qarTulSi. igive SeiZleba iT- qvas у–s Sesaxebac о (уо) difTongSi. II. (-)VCC д-аст-а gaxsna д-ахк-а dalageba (ob. mr-Si) д-арж-а gaSla, amRvreva д-уст-а gazomva д-ехк-а Sekvra
  • 62.
    123 д-елх-а tirili д-ест-а gasiveba д-охк-аgayidva, Cayra... III. (-)VCCC д-арст-а gasuqeba es modeli erTaderTi magaliTiT aris warmodgenili. savaraudoa, rom am fuZeSi sonori -р- gviandelia, Sdr. д- ест-а gasiveba. maSasadame, samTanxmovniani zmnuri fuZeebi CeCnuri enisaTvis damaxasiaTebeli ar aris. aRsaniSnavia, rom saanalizo masalaSi ar Cans yru mkveTri Tanxmovnebi, e. w. abruptivebi. erTaderTi fuZe, sadac тI bgera dasturdeba (д-атI-а “gaskdoma”), eqspresiu- lobis STabeWdilebas tovebs. klasis niSani, romelic zmnur fuZeSi prefiqss warmoadgens, arsebiTi saxelis markers warmoadgens. mar- keris mixedviT dgindeba arsebiTi saxelis kuTvnileba gramatikuli klasisadmi. klasniSnian zmnebs cvalebadi markeris gamo specifikuri struqtura aqvT, riTac isini gansxvavdebian uklasniSno zmnebisagan. II.Mmartivi uklasniSno zmnuri fuZeebis fonemuri struqtura uklasniSno zmnuri fuZec, rogorc klasniSniani, Tanxmovanze bolovdeba. garkveulia, rom mcirericxovani xmovanfuZiani zmnebic TanxmovanfuZianebisagan momdinare- oben. martivi uklasniSno zmnuri fuZeebi erTmarcvliania, fuZes mosdevs e. w. savrcobi xmovani. martivi uklasniSno zmnuri fuZeebi CeCnurSi SeiZle- ba Semdegi modelebis saxiT warmovadginoT: 1. VC VCC 2. CVC CVCC 124 CVCCC 3. CCVC maSasadame, mocemul modelTa zogadi saxe aseTi iq- neba: VC CVC VC struqturis zmnuri fuZeebi CeCnurSi cotaa. ro- gorc Cans, zog maTgans gramatikuli klasis niSani dakar- guli aqvs, ris Sedegadac klasniSniani forma uklasniSno gaxda. Sdr., CeCnuri угI-а “ymuili” da wova-TuSuri д-угI-ан “yvirili, bRavili”. am TvalsazrisiT zmnuri fuZeebis Se- swavla naxur enebSi saintereso Cans. uklasniSno zmnur fuZeebSic moqmedebs wesi: grZeli xmovnis Semdeg CeCnurSi erTze meti Tanxmovani akrZalu- lia. moviyvanoT saTanado magaliTebi: VC ахь-а fqva ид-а sirbili угI-а ymuili ал-а (āла) Tqma ийз-а awona (mravalgz. asp.) эц-а (йэɸца) aReba, yidva оз-а (уōза) awona (erTgz. asp.) эккх-а (йэкхкха) gaskdoma... VCC алх-а CeCva ахк-а barva охк-а (уохка) dakideba (kidebs) (ob. mr.)... 1. CVC martiv uklasniSno zmnaTa udidesi nawili am saxeo- baSi iyris Tavs:
  • 63.
    125 лакъ-а daSreta (erTgz.asp.) лекъ-а Sreta (mravalgz. asp.) сац-а gaCereba (erTgz. asp.) сец-а gaCereba (mravalgz. asp.) лакх-а dakvra (erTgz. asp.) лекх-а dakvra (mravalgz. asp.) мал-а daleva (erTgz. asp.) мийл-а sma (mravalgz. asp.) лийч-а banaoba худ-а (хӯда) Sewova тус-а (тӯса) gamokverva, gamopirva тол-а (туōла) gamarjveba гайт-а Cveneba къовл-а (къоул-а) daketva къийл-а daketva (mravalgz. asp.) ловз-а (лоуза) TamaSi кхолл-а (кхуолла) daxurva кхосс-а (кхуосса) srola хотт-а (хуотта) gadabma... 2. CVCC карч-а dagoreba (erTgz. asp.) керч-а goraoba (mravalgz. asp.) ласт-а Serxeva (erTgz. asp.) лест-а rxeva (mravalgz. asp.) кхехк-а duRili гIорт-а (гIуорта) swrafva, miswrafeba... 3. CVCCC кхарст-а xetiali (erTgz. asp.) кхерст-а xetiali (mravalgz. asp.) es modeli erTi fuZiTaa warmodgenili. savaraudoa, rom -р- aqac CanarTi bgera iyos. Sdr. dialeqturi кхаст-а, кхест-а. 126 1. CCVC тхьовс-а (тхьоуса) daZineba am fuZeSic -хь- bgera ganviTarebuli Cans. Sdr., sa- lit. enis татта “biZgeba, gaCoCeba” da тхьатт-а (axiuri dia- leqti). modeli mxolod am erTi fuZiTaa warmodgenili. CamoTvlil modelebSi moxmobilia mxolod -а- sa- vrcobiani fuZeebi. -о- (-уō) formantiT nawarmoebi zmnuri fuZeebis struqtura ar gansxvavdeba -а- savrcobianebisa- gan. CVC struqturis zmnur fuZeebSi arc anlautSi, arc auslautSi ar dasturdeba mkveTri Tanxmovnebi. ramdenime zmna, sadac anlautSi цI, чI Tanxmovnebi gvaqvs, eqspresiu- lobas gamoxataven. II. martivi xmovanfuZiani zmnebis fonemuri struqtura xmovanfuZiani zmnebi CeCnurSi mcirericxovania. struqturis mixedviT xmovanfuZianebi erTmarcvlianebia. fuZis momdevno xmovani an Serwymulia fuZiseul xmovan- Tan, an dakargulia. xmovanfuZian zmnebSi infinitivis ma- warmoebeli -н formanti, marTalia, dasustebulia, magram iwereba. gamoiyofa sami modeli. esenia: 1. V 2. (-)V 3. CV pirobiTi niSnebi aqac igivea, rac TanxmovanfuZianeb- Si. calke dgas дан “qmna, keTeba” zmna, romelic ase daiS- leba: д- _ -а-н, sadac д- cvalebadi gramatikuli klasis ni- Sania, -а- savrcobia, -н aris infinitivis mawarmoebeli. дан zmnis fuZis modeli aseTi iqneba: (-)ø; ø simbolo fuZis uqonlobaze miuTiTebs. fuZis dakargvis SemTxvevebi qarTuli enisaTvisac ar aris ucxo. Sdr., mimReoburi formebi mo-s-ul-i, wa-s-ul-i.., sadac zmnuri -val- fuZe ar Semonaxula.
  • 64.
    127 fuZe ar Cansд-у “aris” zmnur formaSic. am zmnas ara aqvs arc infinitivi da arc masdari (ix. defeqturi zmne- bi). moviyvanoT magaliTebi. 1. V эн (йэɸ-н) Sereva, Serwyma am fuZis Sesatyvisi wova-TuSurSi aris эг-а-н . rogorc Cans, CeCnurSi г bgera daikarga, ris sakompensaciodac fu- Ziseuli xmovani dagrZelda. sxvagvarad: эг-а-н > э-а-н > э-э-н > эɸн. maSasadame, CeCnurSi эɸ momdinareobs эг-isagan, e. i. aR- niSnuli zmna istoriulad TanxmovanfuZiani yofila. 2. (-)V . д-ан (дāн) mosvla д-ан (дāн) motana д-ан (дāн) dakargva, Caqroba д-ан (дāн) danaxva oTxive forma sxvadasxva warmoSobisaa. fuZiseuli grZeli xmovnis meoreuloba yvela SemTxvevaSi eWvs ar iw- vevs. igi miRebulia fuZiseuli а da savrcobiseuli а xmov- nebis Serwymis Sedegad. dakargulia fuZeTa auslautiseu- li Tanxmovnebi, romelTa aRdgenis saSualebas wova-TuSu- ri ena iZleva. Sdr.: CeCnuri wova-TuSuri дан (дāн) mosvla дагI-а-н (usr. asp.) дан (дāн) motana дахь-а-н дан (дāн) dakargva, Caqroba дав-а-н дан (дāн) danaxva даг-а-н maSasadame, am fuZeebSi Cavardnilia гI, хь, в, г bgerebi. “mosvla” дан, “motana” дан formebi erTmaneTisagan klasis niSanTa funqciebiTac gansxvavdebian. kerZod, “mosvlis” mniSvnelobiT дан zmna gardauvalia da klasis niSani su- 128 bieqtis klass gamoxatavs, igive forma ”motanis” mniSvne- lobiT gardamavalia da klasis niSani gamoxatavs obieq- tis klass. garda amisa, dakarguli Tanxmovnebis aRdgenis saSua- lebas TviT CeCnuri enis masalac iZleva awmyosa da mis- gan nawarmoeb formebSi. Sdr.: дан mosvla: awmyo: догIу (дōгIу < дāгIу) дан motana: awmyo: дахьа дан dakargva: awmyo: дов (< доу < дау) zmnaSi дан (дāн) “danaxva”, romelic даг-а-н - isagan mo- mdinareobs, CeCnurSi Cavardnili Cans да- segmenti, xolo - ган (-г-а-н) damoukidebel fuZed gaformda. aRniSnuli zmnis awmyos formac swored misgan Cans nawarmoebi. Sdr.: го (га-у > гуа > гуо > го). maSasadame, fuZeSi aRdgeba is Tanxmovani, romelic CeCnurSive iyo savaraudo, wova-TuSuris Sesaba- misi forma ki adasturebs am varauds. (-)V struqturisaa, agreTve, Semdegi fuZeebic: ден (дн) mokvla, dakvla ден (дн) daTesva am fuZeebSi е (йэɸ) difTongi meoreulia. Sdr., wova- TuSuri: дIев-ан mokvla (sr. asp.), д-ав-ан xocva (usr. asp); дIеван -Si I ganviTarebulia; д-ив-ан Tesva. orive fuZe wova- TuSurSi bolovdeba в Tanxmovanze, romelic CeCnurSi Ca- vardnilia. III. CV 1. ган danaxva, Iан mSvidad, uZravad yofna 2. тан (тāн) Serigeba, лан (лāн) moTmena, ndoma, survi- li, хьан (хьāн) daZvra 3. тен (тн) damSvideba, лен (лн) laparaki, Iен (Iн) yofna, darCena, хьен (хьн) zela, Telva, зен (зн) dakvirveba, Zieba ganvixiloT CamoTvlil zmnaTa struqtura. zemoT iTqva, rom ган < дага-sagan.
  • 65.
    129 Iан ase undadaiSalos: I-а-н. STabeWdileba iqmneba, rom fuZe cal Tanxmovans warmoadgens, romlis momdevno а savrcobia. тан fuZeSi dakarguli Cans г, Sdr., wova-TuSuri таг-ан (sr. asp.) imave mniSvnelobiT. хьан-s wova-TuSurSi Seesa- tyviseba хьаб-ан (sr. asp.), CeCnurSi Cavardnilia Tanxmovani б. SevadaroT aseve wova-TuSuri лав-ан “moTmena” da CeCnuri лан, sadac CeCnurSi Cavardnilia в bgera. sainteresoa, rom baris kiloSi dasturdeba ла-а (<лаъ-а) formac, лан-s mivi- RebdiT ъ-s Cavardnis SemTxvevaSic. CV struqturis danarCen zmnebSic е difTongi meore- ulia, Sdr. : CeCnuri wova-TuSuri те-н тив-ан ле-н лав-ан //лев-ан хье-н хьев-ан Iен (Iн) д-Iиъ-ан зен (зн) nasesxebi Cans (Sdr., qarTuli “Zieba”), -н infi- nitivis formantia, saZiebelia sesxebis wyaro. yvela xmovanfuZiani zmna erTmarcvliania. aRmoCnda, rom erTmarcvliani zmnuri fuZeebi fuZenaxur enaSi Tan- xmovanfuZiani yofila. CeCnurSi fuZis auslautiseuli Tanxmovnis Cavardnis Sedegad daxuruli marcvali gaix- sna. daskvna: yvela xmovanfuZiani zmna CeCnurSi meoreu- lia. rTurTurTurTuli zmneli zmneli zmneli zmnebibibibi rTulia zmna, romelic ori an orze meti fuZisagan Sedgeba. fuZeTa SeerTeba Txzvas warmoadgens, e. i. gvaqvs Txzuli, Sedgenili zmnebi (kompozitebi). rTul zmnebSi zmnuri komponenti bolo adgilzea. orfuZianebSi pirveli fuZe damoukidebeli mniSvnelobis mqone romelime sityvaa (saxeli, zmna, zmnisarTi). am gare- moebis gamo Sedgenil zmnaTa klasifikacia pirveli kom- ponentis mixedviT ufro gamarTlebuli Cans. cnobilia, rom Sedgenili sityva (kompoziti) erT cnebas gamoxatavs, riTac igi gansxvavdeba sintagmisagan. 130 zmnuri kompozitis semantikac ar udris masSi Semavali komponentebis jams. Mmag., сатоха (са “suli” + тоха “dartyma”) “moTmena”... aRsaniSnavia, rom Sedgenil zmnaTa komponentebs So- ris kavSiri myari ar aris, igi SeiZleba daiSalos, maga- liTad, maTgan uaryofiTi formebis warmoebisas. Sdr.: са ма тоха “nu moiTmen!” шадаккха “gancalkeveba” (шā “TviTon, marto, calke” + д-аккха “gayvana, warTmeva”) da misT. struqturis mixedviT Sedgenili zmnebi Semdegi saxis jgufebad iyofian: 1. arsebiTi saxeli + zmna am modelSi ars. saxeli ama Tu im brunvis formiTaa warmodgenili. zmna gardauvalicaa da gardamavalic: догдаккха moyirWeba (дог guli + д-аккха warTmeva ); сахьийза wuxili, mowyena ( са suli + хьийза triali ); катоха wagleja (ка xeli + тоха dartyma ). ка xelis mniSvnelobiT kompozitebSia SemorCenili; когадаха fexis adgma (ког fexi + д-аха wasvla )... CamoTvlil magaliTebSi дог, са, ка saxelebi sax. brun- vaSia, кога _ lokatiur brunvaSi (sax. brunva _ ког). 2. viTarebiTi zedsarTavi saxeli + zmna кIайдан gaTeTreba (кIайн TeTri + д-ан qmna, keTeba ); кIайдала gaTeTreba (кIайн TeTri + д-ала gaxdoma ); марздан datkboba (мерза tkbili + д-ан qmna, keTeba ); марздала datkboba (мерза tkbili + д-ала gaxdoma ) da misT. analogiur magaliTebSi дан awarmoebs gardamaval, дала ki _ gardauval zmnebs. am rigis magaliTebs ganekuTvneba, agreTve: хазахета ga- xareba (хаза lamazi + хта miCneva ), вонхета daRoneba (вон cudi + хта miCneva ), халахета daRoneba, damwuxreba (хала Zneli + хта miCneva )... 3. ricxviTi saxeli + zmna zmnasTan Serwymuli ricxviTi saxeli warmoadgens erT-erTi lokatiuri brunvis gaqvavebul formas. igi Se-
  • 66.
    131 iZleba ganvixiloT zmnisarTadac(zog SemTxvevaSi). maga- liTad: ахдала ganaxevreba (ах naxevari + д-āла gaxdoma. Tar- gmani pirobiTia); ахдакхха orad gayofa, ganaxevreba (ах naxevari + д- аккха warTmeva ); пхеарадала xuTi wlis gaxdoma (пхиъ xuTi, пхеара xuTi- sa + д-āла gaxdoma )... 4. nacvalsaxeli + zmna шаваккха gancalkeveba (шā TviTon, calke + в-аккха gayvana ); шенавакхха gayra (шна TavisTvis + в-аккха gayvana ); шенавала calke gasvla, gayra (шна TavisTvis + вāла gasvla )... mesame da meoTxe tipis modelebi CeCnurSi produqti- uli ar aris. 5. zmna + zmna aRniSnul modelSi II komponentad gamoyenebulia oriode zmna (д-ан qmna, keTeba, д-ала gaxdoma ). I komponen- tad gamoyenebul zmnebSi SezRudvebi ar Cans. magaliTad: саца gaCereba _ сацадан//сацо gaCereba (aCerebs); гIатта adgoma _ гIаттадан//гIатто ayeneba ; лела siaruli _ леладан //лело (ллуō) tareba (ata- rebs)... д-ан qmna, keTeba zmniT nawarmoebi formebi Tanamed- rove CeCnurSi icvlebian Semdegnairad: сацадан > сацо (сацуō), гIаттадан > гIатто (гIаттуō) da a. S. salit. enaSi upiratesoba -о (-уō) formants eniWeba. aR- niSnuli formanti, rogorc ukve iTqva, gardauvali zmne- bisagan gardamavlebs awarmoebs. д-ала “gaxdoma”, мага “SeZleba” zmnebi II komponentad (zmna+zmnaSi) potencialisebs awarmoeben (ix. potenciali- sis kategoria). garda amisa, Sedgenil zmnaTa I nawilad SeiZleba iyos absolutivic. magaliTad: 132 кхочушдан “aRsruleba” (кхōчуш absolutivi, кхāча mi- svla, miRweva + д-ан keTeba); кхочушхила dasruleba, dakma- yofileba (кхōчуш + хила yofna)... amave jgufSia gansaxilveli, agreTve, formebi, rogo- ricaa: ваха-ван (ваха-вāн) wasvla-mosvla, даа-мала Wama-sma, олу(ш)-олуш zedmiwevniT: “ambobs-ra, ambobs-ra” da misT. 6. zmnisarTi + zmna aseTi struqturis kompozitebic mcirericxovania. ad- gilis zmnisarTis funqciiT upiratesad gamoyenebulia arsebiTi saxeli romelime lokatiur brunvaSi. magali- Tad: дагахьдалла gulSi qona (дог guli > дагахь adgilobiTi brunvis forma + д-алла qona); дагалаца gaxseneba (дог guli > дага mimarT. Bbrunvis forma + лāца daWera) da misT. 7. nasesxebi zmna + zmna am modelis I komponenti nasesxebi zmnaa, meore ki _ sakuTriv CeCnuri. magaliTad: пропагандировать дан propagandireba анексировать дан aneqsireba анестезировать дан anesTezireba... am rigis magaliTebSi rusulidan Sesuli formebi Tanamedrove CeCnurSi icvleba Semdegnairad: пропаганда ян анекси ян анестези ян... zmnaSi klasis niSnis Secvla dakavSirebulia nasesxebi saxelebis (пропаганда, анексия, анестезия…) klasTan CeCnurSi. 8. samkomponentiani zmnebi samkomponentiani zmnebi, Cveulebriv, gardauvali zmnebia. III komponentis funqcias asruleben дала SeZleba, дала (дāла) gaxdoma. Sdr.: сапаргIатдала damSvideba (са suli + паргIат mSvidi, Ta- visufali + дāла gaxdoma ); сабIарздала aRSfoTeba, gabrazeba (са suli + бIарзе brma + дала gaxdoma ) da misT. aseTi formebis daSlac
  • 67.
    133 xerxdeba ма, цаuaryofiTi nawilakebis CarTviT. ase, maga- liTad: доггIелдала gulyra, gulis SeRoneba _ дог ца гIелдала gulis SeuRonloba ; дог ма гIелдалийта guls nu iRoneb! da misT. 9. ucnobsegmentiani rTuli zmnebi Sedgenil zmnebSi gamoiyofa erTi jgufi, romelTa pirveli komponentis semantika ucnobia. aseTi komponente- bi Tanamedrove CeCnurSi damoukideblad ukve aRar ixmare- ba. ra Tqma unda, istoriulad isini ama Tu im metyvelebis nawils ganekuTvnebodnen. aseTebia, magaliTad: диц: дицдан daviwyeba (gardam.) дицдала daviwyeba (gardauv.) акъ: акъдан gaoceba (gardam.) акъдала gaoceba (gardauv.) Iад: IадIан (mSvidad) yofna (gardauv.) кIам: кIамдан aqaveba (gardam.) кIамдала aqaveba (gardauv.) лагI: лагIдан Seneleba (tempisa) (gardam.) лагIдал Seneleba (gardauv.) карц: карцдан dalewva (gardam.) карцдала dalewva (gardauv.) геч: гечдан patieba (gardam.)... ucnobsegmentiani formebis sagangebo Seswavla mniS- vnelovania enis ganviTarebis istoriisaTvis, enaTa Soris kontaqtebis dasadgenad (sesxebis SemTxvevaSi). zmniszmniszmniszmniswinwinwinwinTa sisTa sisTa sisTa sistetetetemamamama zmniswinis funqcia aris moqmedebis mimarTulebisa da adgilis gamoxatva sivrceSi. zmniswinebi CeCnurSi sa- xeluri an zmnisarTuli warmoSobisaa. gazmniswinebiT sa- xelebma da zmnisarTebma dakarges leqsikuri mniSvneloba da, ra Tqma unda, winadadebis wevrobis unaric. zmniswinTa funqciebis dasadgenad SevadaroT iseTi formebi, rogoricaa: кхосса srola, gadagdeba 134 дIакхосса gasrola (aqedan iqiT) схьакхосса gamosrola (iqidan aqeT) охьакхосса srola, Cagdeba (zemodan qvemoT) хьалакхосса asrola (qvemodan zemoT) тIекхосса srola, Segdeba (raimeze, raimis zedapirze) чукхосса srola (garedan SigniT) аракхосса ga(mo)srola (Signidan gareT)... naTelia, rom кхосса forma, uzmniswino, neitraluria mimarTulebisadmi, zmniswinianebi ufro met informacias Seicaven, kerZod, akonkreteben moqmedebis mimarTulebas. dasaxelebulTa garda, gamoiyofa sxva zmniswinebic: кIел – qveS чекх – gamWol буха – Zirs, fskerze ирх – a-, amo- ира – a-, aR- лаха – qvemoT лакха – zemoT хьалха – win тIаьхьа – ukan тIех – gada-, gadmo-... struqturis TvalsazrisiT, gvaqvs rTuli zmniswine- bic, rogoricaa: тIекIел – ze-qve-, дIа-схьа – mimo- чу-ара – amo-, gada- хьала-охьа – zemoT-qvemoT... rTuli zmniswinebiT miiRweva ufro meti konkretiza- cia moqmedebis mimarTulebisa da adgilis niuansebis ga- TvaliswinebiTac: дIачукхосса mi-Se-srola схьачукхосса mo-Se-srola дIакIелкхосса mi-qveS-srola схьакIелкхосса mo-qveS-srola da misT. martiv zmniswinTagan -ра formantis darTviT iwarmoe- ba axali zmniswinebi. aRniSnuli formanti gamosvliTi brunvis niSania saxelebSi. Sdr.: тIера zemodan (raimis zedapiridan) хьалара zemodan
  • 68.
    135 кIелара qvemodan арара garedan чуьраSignidan... movitanoT saTanado magaliTebi. даккха “amoReba, war- Tmeva” zmnisagan iwarmoeba: тIерадакхха gadaxda (mag., valisa) кIеларадакхха gadarCena чуьрадакхха amoZroba... zog SemTxvevaSi zmniswinis zmnaze darTva iwvevs zmnis Sinaarsis Secvlas. Sdr.: тоха (туōха) dartyma – тIехтоха dayvedreba таIо (таIуō) tkepna – дIатаIо SeCurTva... aRsaniSnavia, rom CeCnurSi zmniswini ar aris zmnas- Tan Sezrdili: maT Soris SeiZleba sityvebisa da nawila- kebis CarTva. garda amisa, zmniswini SeiZleba zmnas mo- sdevdes kidec. magaliTad: дIаваха wavida – дIа ца ваха ar wavida ваха дIа wavida ваха цуьнца дIа wavida imasTan (erTad)... zemoT iTqva, rom zmniswinebi mWidro kavSirSi arian TandebulebTan. miuxedavad amisa, zmniswinTa erT jgufs ara aqvs Tandebulis funqcia. aseTia, magaliTad, zmniswi- nebi: схьа-, дIа-, охьа-, хьала-, ирх-, тIех-, чекх-, юха-... zogi Tandebuli (-хула -дуьхьа, -хьокъехь...), Tavis mxriv, zmniswinis funqciiT ar ixmareba. Tandebulisa da zmniswinis funqciebis mqonea: чу, ара (āра), тIе, кIел, хьалха, тIехьа, юкъе... da maTgan nawarmoebi for- mebi: чуьра, арара, тIера, кIелара... sivrcobrivi urTierTobebis gamomxatveli zmniswine- bi SeiZleba or jgufad daiyos: 1. mimarTulebis zmniswinebi (miuTiTeben mxolod mi- marTulebaze); 2. lokatiuri zmniswinebi (miuTiTeben rogorc mimar- Tulebaze, ise adgilze); saiqeTo mimarTulebas gamoxatavs дIа- zmniswini, saa- qeTos ki _ схьа-: дIалалла gagdeba дIадилла gadadeba, Senaxva 136 дIатаса gadagdeba дIадала micema... схьалалла gamogdeba схьадилла gadmodeba схьатаса gadmogdeba схьадала mocema... дIа- da схьа- erTadac gvxvdeba: дIасхьа (//дIаса) “mimo”-s mniSvnelobiT. sapirispiro mimarTulebebs gamoxataven, ag- reTve: тIе-кIел хьала-охьа... zmniswinTa didi nawili moqmedebis mimarTulebis analogiur diferencirebas ar axdens _ ar Cans moubris adgilsamyofeli: хьалакхосса asrola ирахIотто (ирахIуоттуō) ayeneba охьадала (уохьадāла) Ca(mo)svla охьадожа (уохьадуōжа) Ca(mo)vardna da sxv. lokatiuri zmniswinebi martiv zmniswinTa kombinaci- ur variantebs warmoadgenen. aseTi zmniswinebi ormag mi- marTulebas gamoxataven. garda amisa, дIа- da схьа- zmniswi- nebTan sxva zmniswinTa kombinaciuri variantebi damatebiT moubris adgilsamyofelsac akonkreteben. lokatiuri zmniswinebi xasiaTdebian, rogorc ukve iTqva, informaciu- lobis meti xarisxiT. magaliTad: дIачудига mi-Se-yvana дIакIелдига mi-qveS-yvana дIаарадига mi-ga-yvana схьачудало mo-Se-yvana (Semoyvana) схьакIелдало mo-qveS-yvana схьаарадало mo-ga-yvana (gamoyvana) схьатIедало mo-ze-yvana da misT. danarCen zmniswinTa kombinaciebi moubris adgilsam- yofels ar akonkreteben: хьалачулалла ze(moT)-Se-lalva хьалакIеллалла ze(moT)-qveS-lalva...
  • 69.
    137 naTelia, rom pirvelizmniswini gamoxatavs mimarTu- lebas, meore azustebs adgils, romliskenac mimarTulia moqmedeba. maSasadame, struqturis mixedviT zmniswini SeiZleba iyos martivi da rTuli. rTul zmniswinebs, martivebTan SedarebiT, informaciis meti xarisxi gaaCniaT. uRuRuRuRlelelelebabababa martiv zmnaTa erTi nawili icvleba gramatikuli klasebis niSanTa mixedviT. daaxloebiT oTxasi martivi zmnidan samasi gramatikuli klasisadmi neitraluria. ase- Ti zmnebi formalurad ar gamoxataven aranair kavSirs subieqtTan an obieqtTan. mcirericxovania im zmnaTa raodenobac, romelTac SeuZliaT subieqtis an obieqtis ricxvis gamoxatva (ix. gramatikuli ricxvis kategoria). zmnaTa aseTi dajgufebis gamo (klasniSniani da uk- lasniSno zmnebi) uRlebac diferencirebulia: klasniSni- an zmnebTan klasovani uRleba gvaqvs, uklasniSnoebTan iseTi saxis cvlilebebi, rogoric klasniSnianebSia, ar xdeba. uRlebis procesi gulisxmobs zmnis cvlas dro-ki- loTa mixedviT. uRlebis procesSi naTlad warmoCndeba zmnaTa cvla gramatikuli klasisa da ricxvis mixedviT. zmnis cvla dro-kiloTa mixedviT uRlebis sistemas qmnis. dro-kiloTa mixedviT CeCnuri zmna sakmaod mdidari da mravalferovania. dro-kiloTa sistema sruli saxiT zmnis TxrobiTi kilos formebSia warmodgenili. amitom droTa sistema, Cveulebriv, TxrobiTi kilos formebis mixedviT ganixi- leba. droTa sistema danarCeni kiloebis mixedviT ganxi- lulia saTanado kiloebis analizis dros. uRlebisas gasaTvaliswinebelia gardamavloba-garda- uvalobis kategoriac, romelic CeCnurSi morfologiur kategorias ar warmoadgens. miuxedavad amisa, klasniSnian zmnebSi kidev SeiZleba laparaki gardamavlobaze, radgan mxolod klasniSnian zmnebSia asaxuli subieqtisa da obi- eqtis gramatikuli klasis niSani: zmna, romelSic gamoxa- tulia subieqtis klasis niSani, gardauvalia, Tu obieq- 138 tis klasis niSania gamoxatuli da am zmnasTan subieqti ergativSi dgas _ gardamavali. uklasniSno zmnebSi ki gardamavloba-gardauvalobis kategoria sintaqsur kategoriaTa ricxvs ganekuTvneba. droTa warmoebis TvalsazrisiT klasniSniani da uk- lasniSno zmnebi erTmaneTisagan ar gansxvavdebian. KKKK klaklaklaklasosososovavavavani uRni uRni uRni uRlelelelebabababa klasovani uRleba orgvaria: klasovani subieqturi da klasovani obieqturi. gardauvali zmna gamoxatavs mxolod subieqtis klass (subieqtur-klasovani uRleba), gardamavali ki _ mxolod obieqtis klass (obieqtur-klasovani uRleba). maSasadme, zmna piris mixedviT ar icvleba. aRsaniSna- via, rom naxur enaTagan pirovani uRleba damaxasiaTebe- lia wova-TuSurisaTvis da CeCnuri enis qisturi dialeq- tisaTvis (orive gavrcelebulia saqarTveloSi, axmetis raionSi). uklasniSno zmna wova-TuSursa da qisturSi ic- vleba pirebis mixedviT, e. i. gvaqvs pirovani uRleba, klasniSnianebisaTvis ki klasovan-pirovani uRlebaa niSan- doblivi. CeCnur saliteraturo enaSi gvaqvs klasovani uRleba TxrobiT kiloSi _ klasniSnian zmnebSi (ix. ag- reTve brZanebiTi kilos warmoeba). gramatikuli klasi oTxia da martiv zmnebSi kla- sis niSnebi prefiqsebs warmoadgenen. rTul, Sedgenil zmnebSi klasis niSani SesaZlebelia infiqsadac iyos, Tu II zmna klasniSniania. qarTulSi, magaliTad, awmyos nakvTi eqvsi formiT aris warmodgenili (sam-sami mxolobiTsa da mravlobiTSi). SevadaroT: uklasniSnoebSi CeCnurSi erTi formaa, pirTa garCeva saTanado nacvalsaxelebis saSua- lebiT xerxdeba. magaliTad: inf. мала daleva, ловза TamaSi awmyo: аса (ахьа, цо, вай//оха, аша, цара) молу me (Sen, is, Cven, Tqven, isini) vsam (svam, svams, vsvamT, svamT, svamen) ; namyo gansazRvruli: аса (ахьа, цо, вай//оха, аша, цара) мелира me (Sen, man, Cven, Tqven, maT) davlie (dalie, dalia, davlieT, dalieT, dalies) ;
  • 70.
    139 awmyo: со (хьо,иза, вай//тхо, шу, уьш) ловзу me (Sen, is, Cven, Tqven, isini) vTamaSob (TamaSob, TamaSobs, vTamaSobT, Ta- maSobT, TamaSoben) ; namyo gansazRvruli: со (хьо, иза, вай//тхо, шу, уьш) левзира me (Sen, is, Cven, Tqven, isini) vTamaSob (TamaSob, TamaSobs, vTamaSobT, TamaSobT, TamaSoben); Taviseburebas, qarTulTan SedarebiT, gviCveneben, ag- reTve, klasniSniani zmnebic: TiToeuli pirisaTvis imdeni formaa saWiro, ramdeni gramatikuli klasic aris garCeu- li. zmnaSi aisaxeba im saxelis gramatikuli klasi, rome- lic saxelobiT brunvaSi dgas. subieqtis klasis asaxvis SemTxvevaSi subieqturi uRleba gveqneba, obieqtis klasis asaxvisas _ obieqturi uRleba. subieqturi uRleba nominatiuri konstruqciis zmne- bisTvisaa damaxasiaTebeli. aseTi zmnebi gardauvali, ab- soluturi zmnebia. gardauval zmnasTan saxeli saxelo- biT brunvaSi dgas, zmna marTavs saxels brunvaSi (nomina- tivSi). obieqturi uRlebisaa ergatiuli konstruqciis zmnebi, aseTi zmnebi gardamavalia, relatiuri. ergatiuli konstruqciis zmnasTan subieqti ergativSi dgas _ zmna marTavs saxels ergativSi. gansxvavebul viTarebas gviCve- neben datiuri da lokatiuri konstruqciis zmnebi (ix. gardamavloba). sailustraciod vauRloT “aris” zmna (gardauvali, subieqturi uRlebisa): mx. r. I. со ву (ю [й-у], б-у, д-у) me var II. хьо ву (ю [й-у], б-у, д-у) Sen xar III. иза ву (ю [й-у], б-у, д-у) is aris vin-jgufis saxelebi ra-jgufis saxelebi mr. r. I. вай //тхо д-у Cven varT _ II. шу д-у Tqven xarT _ III. уьш б-у isini arian уьш б-у (ю [й-у], д-у) Sdr., agreTve: mx. r. со (хьо, иза) в-аха me (Sen, is) wavedi (waxvedi, wavida) 140 mr. r. вай//тхо (шу) д-аха Cven (Tqven) wavediT (waxvediT) уьш б-аха isini wavidnen (vin-jgufis saxelebSi) уьш б-аха (яха [й-аха], д-аха) isini wavidnen (ra-jgufis saxelebSi) maSasadame, gansxvavebul viTarebas gviCvenebs mr. ricxvi: mravlobiTi ricxvis I da II pirSi ganzogadebulia gramatikuli klasis niSani д-. ra Tqma unda, I da II piri moubarsa da msmenels gulisxmobs. yvela danarCeni III pirs warmoadgens, sadac saxelTa dayofa xdeba klasis niSanTa mixedviT (в- formanti mr. ricxvSi ar figuri- rebs). ra viTareba gvaqvs gardamavali zmnis uRlebaSi? moviyvanoT saTanado magaliTebi: аса (ахьа, цо, вай//оха, аша, цара) д-усту, д-оькъу me (Sen, is, Cven, Tqven, isini) vzomav..., vyof... gardamaval zmnebSi klasis niSniT obieqtia gamoxa- tuli. amitom pirebs Soris gansxvaveba mr. ricxvSi ara Cans. klasniSnian zmnebSi Teoriulad SeiZleba subieqti an obieqti oTxive klasis mixedviT icvlebodes. magram zmnis Sinaarsidan gamomdinare vin-jgufis saxelebTan Se- iZleba SezRudvebma iCinon Tavi. maSasadame, Tu zmna gramatikuli klasebis mixedviT icvleba, klasovani uRleba gvaqvs. aseTi zmna icvleba, agreTve, droTa mixedviTac. uklasniSno zmna mxolod droTa formebis mixedviT aris cvalebadi. klasovani uR- leba iberiul-kavkasiur enebSi pirovansa da klasovan-pi- rovanze ufro Zvelia (arn. Ciqobava). droTa sistemis ganxilvamde saWiroa gardamavlobis kategorias SevexoT. gardagardagardagardamavmavmavmavlolololobabababa gardamavali da gardauvali zmnebi CeCnurSi morfo- logiurad garCeuli ar aris. gardauvali zmna gardama- vals upirispirdeba leqsikur-semantikurad. garda amisa, cnobilia, gardamaval zmnasTan subieqti dgas ergativSi,
  • 71.
    141 gardauvalTan ki _saxelobiTSi. gardamaval zmnasTan Se- wyobili realuri obieqtic saxelobiT brunvaSi dgas. klasniSnian zmnebSi, rogorc iTqva, klasis niSnis sa- SualebiT gamoxatulia saxeli, romelic saxelobiT brunvaSi dgas, e. i. ara aqvs mniSvneloba, subieqtia igi Tu realuri obieqti (gardamavalia zmna Tu gardauvali): zmnas klasSi marTavs saxeli, romelic saxelobiT brun- vaSi dgas. zmna, romelic mxolod subieqts ukavSirdeba, abso- luturia, subieqtTan erTad Tu realur obieqtTan kav- SirSic aris, relatiuria. yvela absoluturi zmna garda- uvalia, relatiuri SeiZleba iyos rogorc gardamavali (subieqtiT ergativSi), ise _ gardauvali (subieqtiT mice- miT brunvaSi). Aabsoluturi zmnebia, magaliTad: гIатта adgoma д-аха wasvla д-ан (дāн) mosvla лен laparaki саца gaCereba (Cerdeba) лачкъа (лачIкъа) damalva (imaleba) лета Widaoba, Cxubi ловза TamaSi д-ага (дāга) wva (iwvis) д-ада gaqceva д-ажа (дāжа) Zova д-арста gasuqeba д-аха (дāха) cxovreba д-иса darCena д-елха tirili... relatiuri zmnebia, magaliTad: ала (āла) Tqma ара (āра) lewva ата (āта) nayva аха (āха) xvna мала daleva 142 мийла sma кхаба (кхāба) Senaxva кхосса srola ховца gacvla лаха moZebna Iовда gawurva … д-ан (дāн) motana д-аа (даъа) Wama д-ала micema д-аста gaxsna д-ига wayvana д-аккха warTmeva д-ахьа waReba д-атта cxoba, Sewva д-отта (дуотта) dasxma д-елла gaReba д-ила dabana д-итта garecxva... garda amisa, gardamavalia -о (-уō) sufiqsiani yvela zmna (ix. qvemoT). zogi zmna, konteqstis mixedviT, SeiZleba iyos ro- gorc gardauvali (мох хьоькху “qari qris”), ise gardamava- li (цо херх хьоькху “is xerxavs”, zedmiwevniT: is xerxs us- vams). am mxriv CeCnuri zmna Seswavlili ar aris. relatiur zmnaTa erTi nawili subieqts micemiT brunvaSi marTavs. aseTi zmnebi e. w. grZnoba-aRqmis zmne- bia. klasniSnian grZnoba-aRqmis zmnebSi klasis niSniT gamoxatulia realuri obieqti sax. brunvaSi. grZnoba-aR- qmis zmnebi, rogorc zogadad sxva enebSi, CeCnurSic mci- rericxovania, or aTeuls ar aRemateba. aseTia, magali- Tad: хаа (хаъа) codna ган xedva мага SeZleba лаа (лаъа) ndoma хаза smena (esmis)
  • 72.
    143 хета goneba (hgonia) д-езаyvareba, siyvaruli д-овза cnoba д-иц-д-ала daviwyeba дага-д-ан (дагадāн) gaxseneba... garkveulia, rom zog daRestnur enaSi grZnoba-aRqmis zmnebi gardauvalia (bagvaluri, andiuri...). gardauvaloba garkveuli morfologiuri saSualebebiTac aris gamoxa- tuli. qarTulSi, magaliTad, grZnoba-aRqmis zmnebi inver- siulia, datiuri konstruqciisa, gardauvali. Cveni varau- diT, daRestnur da qarTul enaTa msgavsad, datiuri kon- struqciis zmnebi CeCnurSic gardauvalia. am debulebis saTanado argumentacia, dasabuTeba Semdgomi kvlevis sa- gans warmoadgens. lokatiur konstruqcias qmnis д-у “aris” zmna, roca igi qona-yolis mniSvnelobiT aris gamoyenebuli. aseT Se- mTxvevaSi zmnasTan Sewyobili saxeli dgas erT-erT lo- katiur (adgilobiT) brunvaSi. gardauval zmnaTa erTi nawilisagan gardamavali zmnebi iwarmoeba -о (-уō) sufiqsis meSveobiT, romelic er- Tvis zmnis sawarmoebel fuZes. am tipis zmnebTanac subi- eqti dgas ergativSi, xolo obieqti _ saxelobiTSi. maga- liTad: gardauvali gardamavali кхехка duRili (duRs) кхехко duReba (aduRebs) лела siaruli (dadis) лело tareba (atarebs) хада (хāда) gawyveta (wydeba) хадо gawyveta (wyvets) лачкъа damalva (imaleba) лачкъо damalva (malavs) лата daWideba (Widaobs) лато daWideba (aWidavebs) д-ага (дāга) wva (iwvis) д-аго wva (wvavs) д-ажа (дāжа) Zova (Zovs) д-ажо Zova (aZovebs) д-аха daTroba (Tvreba) д-ахо daTroba (aTrobs)... -о formanti meoreuli Cans. kerZod, aRniSnuli for- mantis nacvlad droTa sistemaSi, fuZis momdevnod, Tavs iCens д-ан “qmna, keTeba” zmnis droTa formebi awmyos wris 144 droebSi, namyos wris droebSi ki _ misi fonetikurad sa- xecvlili varianti. Sdr.: inf. кхехко duReba (aduRebs) awmyo кхехк-а-д-о namyo uwy. кхехк-а-д-ора myof. кхехк-а-д-ийр д-у namyo uaxl. кхехкий (< кхехк-а-д-и) namyo ganusaz. кхехкийра (< кхехк-а-д-ира)... e. i. namyo uaxlesisagan nawarmoeb droTa formebSi dakargulia meSveli zmnis klasis niSani. aRsaniSnavia, rom dialeqtebSi -о formantis parale- lurad д-ан zmnac dasturdeba. garda amisa, д-ан-iT nawar- moeb zmnebSi fuZis momdevnod -о- xmovania -а-s nacvlad WeberlourSi, SaroulSi, xildixaroulSi, wova-TuSur- Sic (кхехк-о-до da ara: кхехк-а-д-о). zepirmetyvelebaSi aRniS- nuli xmovani Zlier reducirebulia. maSasadame, gardamavalia zmna, romelic subieqts mar- Tavs ergativSi. garda amisa, gardamavalia -о- formantiT nawarmoebi zmnebi (iSviaTi gamonaklisis garda, radgan zogi aseTi zmna datiuri konstruqciisaa da, amdenad, _ gardauvali). klasniSnian gardamaval zmnaSi klasis niS- niT gamoxatulia realuri obieqtis klasi, romelic sax. brunvaSi dgas. yvela danarCeni zmna gardauvalia. gardau- val zmnasTan Sewyobili subieqti sax. brunvaSi dgas da klasniSnian zmnebSi klasis niSniTac aris gamoxatuli. drodrodrodroTa sisTa sisTa sisTa sistetetetemamamama garCeulia sami dro: axlandeli, warsuli da momava- li. TiToeul am dros ramdenime forma Seesabameba. for- maTa gansakuTrebuli siuxviT gamoirCeva namyo dro. zmnis sauRlebeli fuZe miiReba infinitivisagan sa- vrcobisa da droTa mawarmoebeli formantebis Camocile- biT. zmnis sauRlebel fuZes droTa sufiqsebi uSualod daerTvian. magaliTad:
  • 73.
    145 inf. мал-а (<мал-а-н) daleva, fuZe _ мал- awmyo: мол-у (< мал-у) svams... mocemul magaliTSi -у formanti awmyo droisaa, rom- lis fuZeze darTva fuZiseuli xmovnis labializacias iwvevs (nawilobrivi regresuli distanciuri asimilacia). awmyo aRweriTadac iwarmoeba. Sdr.: молуш в-у “svams-ra aris”, “smaSia”, zogadad “msmelia”. молуш absolutivi, igi- ve gerundivia, romelsac mosdevs meSveli zmna. maSasadame, droTa warmoebaSi gvaqvs martivi da rTuli (aRweriTi) formebi. martiv droebs awarmoeben sufiqsebi, romlebic zmnis sauRlebel fuZes erTvian. garda amisa, gasaTvaliswinebe- lia, rom formantiseuli xmovnebi moqmedeben fuZiseul xmovnebze da cvlian maT. Sdr., zemoT moyvanili magaliTi мол-у (< мал-у). aris SemTxvevebi, roca fuZiseuli Tanxmov- nebic moqmedeben xmovnebze. uRlebis sistemaSi garCeulia drois aRmniSvneli, er- TmaneTisagan formobrivad da funqciurad gansxvavebuli rva forma. esenia: 1. awmyo: хIун д-о ras Svreba? 2. namyo uwyveteli: хIун д-ора ras Svreboda? 3. myofadi SesaZlebeli: хIун д-ер ras izams? 4. myofadi faqtobrivi: хIун д-ер д-у// хIун д-ийр д-у ras izams? 5. namyo uaxlesi: хIун д-и ra qna? 6. namyo gansazRvruli: хIун д-ира ra qna? 7. namyo ganusazRvreli: хIун д-ина ra qna? 8. namyo winarewarsuli: хIун д-инера ra uqnia? vauRloT gardamavali лаха “moZebna” da gardauvali саца “gaCereba” erTgzisi aspeqtis zmnebi: 1. лох-у, соц-у 2. лох-у-ра, соц-у-ра 3. лох-у-р, соц-у-р 4. лох-ур д-у, соц-ур д-у 5. лех-и, сец-и 6. лех-и-ра, сец-и-ра 7. лех-на, сец-на 8. лех-н-ера, сец-н-ера 146 лех-на, сец-на (da maTgan nawarmoebi лех-н-ера, сец- н-ера) momdinareoben лех-и-на, сец-и-на-sagan, Cavardnilia na- myo uaxlesis formanti, romelic, sxva SemTxvevebSi, saxe- zea. naTelia, rom infinitivisagan sxvadasxva formantebiT nawarmoebia awmyo da namyo uaxlesi. am or formas sawar- moeblad iyeneben danarCeni droebi. awmyos mawarmoebeli -у formanti imsgavsebs (alabia- lebs) fuZiseul xmovans (regresuli, distanciuri, nawi- lobrivi asimilacia). awmyos formas sawarmoeblad iyene- ben namyo uwyveteli da myofadis orive forma. namyo uaxlesis mawarmoebeli -и formanti apalata- lebs fuZiseul xmovans, namyo uaxlesis mza formas ki sa- warmoeblad iyeneben danarCeni droebi. maSasadame, awmyos wris droebs SeiZleba ewodos droTa I seria, namyo uaxlesisas _ II seria. aRsaniSnavia, rom I seriis formebi gamoxataven iseT moqmedebas, romelic dasrulebuli ar aris, II seriis droebi ki, piriqiT, dasrulebul moqmedebaze miuTiTeben. droTa seriebad dayofa mosaxerxebelia im zmnaTa uRlebis drosac, romlebic orfuZiani uRlebis princi- piT icvlebian (ix. qvemoT). SeiZleba davaskvnaT, rom CeCnurSi wesieri zmnis sa- uRleblad sakmarisia vicodeT awmyosa da namyo uaxlesis formebi. zogi mkvlevari namyo ganusazRvrelsa da namyo wina- rewarsuls TurmeobiT I-sa TurmeobiT II-s eZaxis. es for- mebi unaxav moqmedebas gamoxataven, rogorc, magaliTad, qarTulSi TurmeobiTebi. amrigad, uRlebis TvalsazrisiT CeCnurSi ori jgufi gamoiyofa: 1. awmyos jgufis (wris) droebi _ I seria; 2. namyo uaxlesis jgufis (wris) droebi _ II seria. I seriis droTa ZiriTadi maxasiaTebeli fuZiseul xmovanTa labializaciaa, II seriisa _ palatalizacia an palatalizacia daviwroebasTan erTad (ra Tqma unda, sa- Tanado fonetikuri pirobebis arsebobis SemTxvevaSi). we-
  • 74.
    147 sier zmnaTa sauRlebladsakmarisia awmyosa da namyo uax- lesis formaTa codna. ganvixiloT droebi cal-calke. awawawawmyomyomyomyo gardamavali zmnebi awmyos, Cveulebriv, -у-Ti awarmoe- ben. gardauvali zmnebi awmyos awarmoeben rogorc -у-Ti, ise -а formantiT (-а ki miRebulia -е-sagan). awmyos -у formanti, rogorc iTqva, fuZiseuli xmovnis labializacias iwvevs. magaliTad: infinitivi awmyo 1. а < о д-ад-а gaqceva дод-у (< даду) гIатт-а adgoma гIотт-у ал-а (āла) Tqma ол-у (ōлу) кхаб-а (кхāба) Senaxva кхоб-у (кхōбу)... 2. е < оь д-елл-а gaReba доьлл-у (< деллу) д-елх-а tirili доьлх-у тег-а (тга) kerva тоьг-у (тōьгу) хьех-а (хьха) swavleba хьоьх-у (хьōьху)... 3. и < уь д-иг-а wayvana дуьг-у д-итт-а garecxva дуьтт-у лийч-а banaoba луьйч-у хийц-а cvla хуьйц-у... 4. о < у д-охк-а (дуохка) gayidva духк-у кхосс-а (кхуосса) srola кхусс-у д-ох-а (дуōха) dangreva, daxeva дух-у (дӯху) тох-а (туōха) dartyma тух-у (тӯху)... 148 5. ucvlelia, ra Tqma unda, fuZiseuli -у- xmovani: д-уз-а avseba дуз-у угI-а ymuili угI-у д-ус-а (дӯса) gaberva дус-у (дӯсу)... agreTve, -ов- (< ав): д-овл-а damTavreba (sub. mr-Si) довл-у хьовс-а yureba (sub. mr-Si) хьовс-у д-овд-а gaqceva (sub. mr-Si) довд-у ловз-а TamaSi ловз-у къовл-а daketva къовл-у... maSasadame, awmyos aRniSnuli formantis gavleniT zmnis fuZiseuli xmovnebi icvlebian Semdegnairad: а > о ā > ō е > оь  > ōь и > уь ий > уьй о > у ō > ӯ awmyos formantia, -у-s garda, -а-c, romelic -е (-э)-sa- gan unda momdinareobdes, rac dasturdeba, jer erTi, dia- leqturi monacemebis safuZvelze da, agreTve, zmnis fuZi- seuli xmovnis cvlilebis specifikiTac, kerZod, forman- ti saxes icvlis (е > а), am formantis darTviT gamowveuli fonetikuri cvlileba ucvleli rCeba. awmyos mawarmoebeli -е formanti, romelic sustdeba da -а-Si gadadis, apalatalebs fuZiseul -а- xmovans: а > аь. am rigis magaliTebi cotaa (daaxloebiT ori aTeuli fuZe). magaliTad: infinitivi awmyo а > аь: латта-а dgoma лаьтт-а (< латт-е) харц-а gacvla хаьрц-а (< харц-е) хьарч-а gadaxveva хьаьрч-а (< хьарч-е)
  • 75.
    149 ха-а (хаъ-а) codnaхаь-а (< х аъ-е) ла-а (лаъ-а) ndoma лаь-а (< лаъ-е) хьа-а (хьаъ-а) daleqva хьаь-а (< хьаъ-е) хьаг-а mowyureba хьаьг-а (< хьаг-е) тхьовс-а (<тхьавса) daZineba тхьаьвс-а (< тхьавс-е) хьовз-а (< хьавз-а) datrialeba хьаьвз-а (< хьавз-е) Iовда (< Iавда) gawurva Iаьвд-а (< Iавд-е)... ufro xSiria SemTxvevebi, roca formantiseuli -е (>а) srulad imsgavsebs fuZiseul xmovans. magaliTad: лакъ-а daSreta лекъ-а (< лакъ-е) лат-а daWideba лет-а (< лат-е) шарш-а sriali шерш-а (< шарш-е) карч-а dagoreba керч-а (< карч-е) сатт-а gaRunva сетт-а (< сатт-е) товж-а (< тавжа) miyrdnoba тевж-а (< тавж-е) довз-а gacnoba девз-а (< давз-е)... fuZeSi analogiur cvlilebas awmyoSi gviCvenebs da- axloebiT asze meti martivi fuZe. imave formantiT awmyos warmoebisas fuZiseuli -е- (-- ), -ий-, -э- (-эɸ) xmovnebi ucvlelia: лелх-а xtoma, skdoma лелх-а (< лелх-е) лел-а (лла) siaruli лел-а (< лел-е) цIийз-а zuzuni цIийз-а (< цIийз-е) этI-а (йэɸтIа) xeva этI-а (< этI-е)... maSasadame, awmyos -а formantiT warmoebisas (-а < -е) xdeba fuZiseuli -а- xmovnis palatalizacia. igi iZleva аь- s an -е-s. ramdenime zmna awmyos specifikurad awarmoebs. am jgufSi Sedian xmovanfuZiani zmnebi. magaliTad: infinitivi awmyo лен (лн) laparaki лоь (лōь) 150 тен (тн) damSvideba тоь (тōь) зен (зн) Zieba, kvleva зоь (зōь) хьен (хьн) zela хьоь (хьōь) д-ен (дн) (da)kvla, Tesva доь (дōь) am zmnebSi fuZiseuli xmovnis labializacia -у for- mants unda gamoewvia: лоь < ле-у da ase Semdeg. Sdr., agreT- ve: inf. д-екъ-а “gayofa” _ awmyo д-оькъ-у... ese igi Camo- Tvlil zmnebSic awmyos mawarmoebelia formanti -у. awmyos formebi, rogoricaa: д-о (дуо) akeTebs, ло (луо) aZlevs, хьо (хьуо) miaqvs, miRebulia Semdegnairad: д-о (< дуо < да-у) ло (< луо < ла-у) хьо (< хьуо < хьа-у) awmyoSi -в formantic -у -sagan momdinareobs. Sdr. infinitivi awmyo д-ан (дāн ) dakargva до-в (< да-у) тан (тāн) Serigeba то-в (< та-у) хьан (хьāн) Serxeva хьо-в (< хьа-у)... daskvna: CeCnurSi awmyos mawarmoebeli produqtiuli formantebia -у da -а. Tavis mxriv, -а momdinareobs -е-sagan, e. i. meoreulia. mcirericxovan zmnebSi Tavs iCenen fone- tikuri procesebis Sedegad gaCenili formantebi, rogori- caa: -о (< -уо < -а-у ): д-о... -оь (ōь) (<  + у): лоь... -в (<-у ): д-ов... am formantTa gamoyenebis areali umniSvneloa. awawawawmyos aRmyos aRmyos aRmyos aRweweweweririririTi (anaTi (anaTi (anaTi (analilililizuzuzuzuri) warmori) warmori) warmori) warmoeeeeba.ba.ba.ba. aRweriTi forma Sedgeba awmyos absolutivisa (ix. absolutivi) da meSveli zmnisagan ду “aris”. SevadaroT: gardamavali: аса (ахьа... ) ох-у, д-утт-у me (Sen... ) vxnav, vasxam...
  • 76.
    151 gardauvali: со (хьо...) ловз-у, лет-а, в-оьл-у me (Sen... ) vTa- maSob, vWidaob, vicini... am zmnaTa aRweriTi formebia: со (хьо... ) охуш ву, д-уттуш ву me (Sen... ) xvnaSi var, (da)sxmaSi var... со (хьо... ) ловзуш ву, леташ ву, в-оьлуш ву me (Sen... ) TamaSSi var, WidaobaSi var, sicilSi var... rogorc gardamaval, ise gardauval zmnaTagan nawar- moeb aRweriT formebSi meSveli zmna gamoxatavs subieq- tis klass. Tu absolutivi klasniSniania, gardamavali zmnisagan nawarmoeb absolutivSi asaxuli iqneba realuri obieqtis klasi, gardauvalTagan nawarmoeb absolutivSi ki _ subieqtis klasi. maSasadame, klasniSnian gardamaval zmnaTagan nawar- moebi aRweriTi formebi gamoxataven realuri obieqtis klass absolutivis formaSi da subieqtis klass meSvel zmnaSi, gardauvalTagan nawarmoeb formebSi ki mxolod subieqtis klasia gamoxatuli rogorc absolutivSi, ise meSvel zmnaSi. wesi, romlis mixedviTac zmnaSi aisaxeba im saxelis klasi, romelic saxelobiTSi dgas, ZalaSi rCeba. aRweriTi awmyosagan uaryofiTi formebis warmoebi- sas meSveli zmnis mtkicebiTi forma Seicvleba uaryofi- TiT: ву (ю//йу, бу, ду) - вац (яц//йац, бац, дац). nanananamyo uwyvemyo uwyvemyo uwyvemyo uwyvetetetetelililili namyo uwyveteli iwarmoeba awmyos formisagan -ра su- fiqsis meSveobiT. ara aqvs mniSvneloba, ra formantiT aris nawarmoebi awmyo. namyo uwyveteli gamoxatavs moqmedebas, romelic sruldeboda moubris TandaswrebiT. magaliTad: ох-у-ра xnavda ол-у-ра ambobda, ityoda хез-а-ра ismoda, esmoda лел-а-ра dadioda... 152 drois am formas aqvs ganmeoradobis, mravalgzisobis gageba, rac qarTulSi “xolme” nawilakiT gadmoicema: xnavda xolme da a. S. CeCnurSi namyo droTa xuTi forma ganirCeva, romel- Tagan mxolod namyo uwyveteli gamoxatavs daumTavrebel moqmedebas, rogorc awmyo. garda amisa, rogorc iTqva, igi awmyos mza formisagan iwarmoeba. amdenad, misi adgili droTa sistemaSi unda iyos awmyos Semdeg. myomyomyomyofafafafadidididi garCeulia myofadis ori saxeoba. erTi gviCvenebs, rom zmniT aRniSnuli moqmedeba SeiZleba Sesruldes (an ar Sesruldes). am formas martivi, SesaZlebeli myofadi hqvia. meore forma gviCvenebs, rom zmniT aRniSnuli moqme- deba aucileblad Sesruldeba (an ar Sesruldeba). aseTi forma analitikuria da faqtobrivi myofadi hqvia. martivi myofadi sawarmoeblad iyenebs awmyos for- mas, e. i. igi iwarmoeba awmyos formaze -р sufiqsis darT- viT. mag.: awmyo myofadi martivi (SesaZlebeli) соц-у Cerdeba соц-у-р ох-у xnavs ох-у-р лет-а Widaobs лет-а-р лаьтт-а dgas лаьтт-а-р... myofadis aRweriTi forma Sedgeba martivi myofadisa da ду “aris” meSveli zmnisagan. Sdr.: соц-у-р ву ох-у-р ду лет-а-р ву лаьтт-а-р ву… aRsaniSnavia, rom aRweriTi formis pirveli nawili nairgvaria dialeqtebSi. Sdr., magaliTad: sal. ena: охур ду Weberlouri: ахуриг ду qisturi: охург ду//охарг да inguSuri ena: оахарг да...
  • 77.
    153 -рг (< риг)awmyosa da namyos mimReobaTa mawarmoebelia. Sdr.: вогIург momavali, воьдург mimavali... ваханарг wasuli, веанарг mosuli... rogorc Cans, -рг sufiqsi myofadis sawarmoeblad dia- leqtebSi mimReoburi sufiqsis analogiiT gaCnda. -г-s -р- ze darTva zog dialeqtSi, magaliTad, SatourSi, -р- for- mantis dakargvasac iwvevs: охуг ду (< охург ду ) moxnavs гIуаг ду (< гIуорг ду < гIуарг ду) wava... SeniSnulia, rom martivi (SesaZlebeli) myofadis forma gadis xmarebidan, mas aRweriTi forma enacvleba. myofadis Taviseburi warmoeba zmnaTa erTi nawili myofads Taviseburad awarmoebs. magaliTad: 1. vauRloT zmnuri fuZeebi, romelTac auslautSi aqvT laringaluri abruptivi (e. w. xmis wyveta) -ъ. es Tanxmovani qvemoT CamoTvlil fuZeebSi ar iwereba: infin. A awmyo myofadi ла-а (лаъ-а) ndoma, survili лаь-а лу-у-р ду да-а (даъ-а) Wama до-у ду-у-р ду ха-а (хаъ-а) codna хаь-а ху-у-р ду... naTelia, rom CamoTvlil magaliTebSi myofadi sawar- moeblad ar iyenebs awmyos formas. am zmnaTagan awmyos absolutivica da awmyos mimReobac gansxvavdeba awmyos formisagan. (Sdr.: absol. лууш, дууш, хууш... mimR. луург, дуург, хуург...). maSasadame, aRniSnul zmnaTa awmyos formebi meoreu- lia, Zveli viTareba Semonaxulia awmyosagan nawarmoeb ab- solutivisa da mimReobis, agreTve, myofadis formebSi. A2. awmyos formebisagan gansxvavebulad iwarmoeba myofadi zmnebisagan дан qmna, keTeba, ган danaxva, Iан (mSvi- dad) yofna. Sdr.: 154 awmyo awmy. abs. awmy. mimR. myofadi до де-ш де-рг де-р //дийр ду го гу-ш гу-рг гу-р ду Iа Iе-ш Iе-рг Iе-р ду e. i. myofadSi vlindeba is fuZe, rac awmyos absolu- tivsa da awmyos mimReobaSia warmodgenili. maSasadame, am zmnebSic awmyos formebi meoreulia. Taviseburad awarmoeben myofads Semdegi zmnebi: ала (āла) Tqma, д-ала (дāла) aRmoceneba, damTavreba, gadasvla, хила yofna, мала daleva. Sdr.: awmyo myofadi ол-у аьр ду//эр ду д-ол-у д-аьр ду//д-ер ду хуьл-у хир ду мол-у мер ду CamoTvlil magaliTebSi, sxva fonetikur movleneb- Tan erTad, dakargulia fuZiseuli Tanxmovani -л. sainte- resoa, rom am Tanxmovans imave fuZeebSi wova-TuSurSi Se- esatyviseba lateraluri Tanxmovani лъ. arsebobs varaudi, rom laterali лъ fuZe-naxur enaSi iyo, romelic Tanamedrove CeCnurSi л-Si gadavida. awmyosTan SedarebiT myofadi meoreuli Cans. myofa- dis saxeobebi, misi warmoebis mravalferovneba dialeq- tebSi imaze miuTiTeben, rom myofadis Camoyalibebis pro- cesi CeCnurSi damTavrebuli ar aris. nanananamyo uaxmyo uaxmyo uaxmyo uaxlelelelesisisisi namyo uaxlesi aRniSnavs iseT moqmedebas, romelsac moubari eswreboda da axlaxans, saubris win Sesrulda. moqmedebis procesi damTavrebulia. namyo uaxlesis mawar- moebelia sufiqsi -и, romlis fuZeze darTva fuZiseuli xmovnis palatalizacias (an palatalizacia-daviwroebas) iwvevs. magaliTad:
  • 78.
    155 1. а >е infinitivinamyo uaxlesi сац-а gaCereba сец-и мал-а daleva мел-и д-ад-а gaqceva д-ед-и лац-а (лāца) daWera лец-и (лци) ал-а (āла) Tqma эл-и (эɸли)... I, хь, кх bgeraTa mezoblobaSi а > аь: IаI-а dagroveba IаьI-и (<IаI-и) таI-а moxra (охьатаIа moixare!) таьI-и (< таI-и) ахь-а (da)fqva аьхь-и (< ахь-и) д-ахь-а waReba д-аьхь-и (<дахь-и) кхард-а dacinva кхаьрд-и (< кхард-и) д-аккх-а warTmeva д-аьккхи (< даккх-и) тхьовс-а (< тхьавса) daZineba тхьаьвс-и (< тхьавс-и) хьовз-а (< хьавза) datrialeba хьаьвз-и (< хьавз-и) Iовд-а (< Iавда) gawurva Iаьвд-и (< Iавд-и) Iовш-а (< Iавша) ReWva Iаьвш-и (< Iавш-и)... magram: къаст-а gandgoma къаьст-и хатт-а (Se)kiTxva хаьтт-и... 2. е > и хетт-а kiTxva хитт-и д-ехк-а Sekvra д-ихк-и лех-а (лха) Zebna лийх-и теш-а (тша) ndoba тийш-и... 3. о > оь дотт-а (дуотта) dasxma доьтт-и хотт-а (хуотта) gadabma хоьтт-и... 156 palatalizacia daviwroebiT: тол-а (туōла) gamarjveba туьйл-и тох-а (туōха) dartyma туьйх-и... 4. у > уь д-уз-а avseba д-уьз-и угI-а ymuili уьгI-и тус-а (тӯса) gamopirva туьйс-и худ-а (хӯда) Sewova хуьйд-и... xmovanTa palatalizaciis SemTxvevebi (fuZiseuli an formantiseuli и xmovnis gavleniT wina xmovanze) saxe- lebSic dasturdeba. namyo uaxlesis -и formanti, ra Tqma unda, ar cvlis fuZiseul и-s (da arc mis grZel variants): д-иг-а wayvana д-иг-и д-ит-а datoveba д-ит-и дийгI-а rgva дийгI-и д-ийц-а mboba дийц-и... namyo uaxless -а formantiT awarmoebs ramdenime zmna, rogoricaa: infinitivi namyo uaxlesi д-ах-а wasvla д-ах-а д-ан (дāн) mosvla (S-is kl. niSniT) д-е-а д-ан (дāн) motana (O-is kl. niSniT) д-е-а safiqrebelia, rom деа momdinareobs д-е-э-sagan, e. i. namyo uaxlesis formanti -а miRebulia э-sagan, sxvagvarad fuZiseuli а-s gadasvla е-Si auxsneli iqneba. namyo uaxless Taviseburad awarmoeben xmovanfuZiani zmnebic. Sdr.: тан (тāн) Serigeba та-й (< та-и) лан (лāн) ndoma ла-й (< ла-и)
  • 79.
    157 хьен zela хьи-й(< хьи-и < хье-и) лен laparaki ли-й (< ли-и < ле-и) Iен darCena Iи-й (< Iи-и < Iе-и) д-ен daTesva, dakvla д-и-й (< ди-и < де-и) VС struqturis zmnebSi Tu V aris xmovani э, namyo uaxlesSi igi iZleva и-s (formantiseuli и-s gavleniT). aRniSnuli struqturis zmnebSi, rogorc Cans, э meoreu- lia, miRebuli е (йэ)-sagan (rac dialeqtebSi dasturdeba kidec). Sdr.: эккх-а gaskdoma иккх-и эх-а dena их-и эш-а (йэɸша) dakleba ийш-и эц-а (йэɸца) aReba, yidva … ийц-и... -о formantiT nawarmoebi zmnebis uRlebis Sesaxeb ix. infinitivi da masdari. namyo uaxlesisagan iwarmoeba yvela namyo dro, rom- lebic damTavrebul moqmedebas gamoxataven (rogorc iT- qva, namyo uwyveteli ar gamoxatavs damTavrebul moqmede- bas, garda amisa, igi iwarmoeba awmyos formisagan). droTa es jgufi qmnis II serias. nanananamyo ganmyo ganmyo ganmyo gansasasasazRvruzRvruzRvruzRvrulililili namyo gansazRvruli gamoxatavs iseT moqmedebas, ro- melic namyo uaxlesis formiT gamoxatul moqmedebasTan SedarebiT ufro adre moxda, moubari am moqmedebis TviT- mxilvelia. maSasadame, es aris namyos namyo forma, gansa- zRvruli. namyo gansazRvruli iwarmoeba namyo uaxlesisagan -ра formantis meSveobiT. magaliTad: namyo uaxlesi namyo ganusazRvreli сец-и gaCerda сец-и-ра мел-и dalia мел-и-ра лех-и moZebna лех-и-ра 158 лекъ-и daiSrita лекъ-и-ра кхеб-и (кхб-и) Seinaxa кхеб-и-ра... в-ах-а wavida вах-а-ра в-е-а movida в-е-а-ра д-е-а moitana д-е-а-ра namyo gansazRvrulis sawarmoeblad sakmarisia namyo uaxlesis formis codna. nanananamyo ganumyo ganumyo ganumyo ganusasasasazRvrezRvrezRvrezRvrelililili namyo drois es forma unaxav moqmedebas gamoxatavs, moubari mis Sesaxeb Sedegis mixedviT msjelobs. moqmede- bis procesi damTavrebulia. namyo ganusazRvreli moqmedebis unaxaobiT ganirCeva namyo gansazRvrulisagan, romelic nanax moqmedebas gamo- xatavs. drouli gansxvaveba maT Soris ar aris. unaxavi moqmedebis aRniSvnis gamo mas SeiZleba TurmeobiTi I ewo- dos (unaxav moqmedebas namyo winarewarsulic gamoxatavs, romelic TurmeobiTi II iqneba). drois es forma iwarmoeba namyo uaxlesisagan -на formantis darTviT. Sdr.: namyo uaxlesi namyo ganusazRvreli кхайкх-и dauZaxa кхайкх-и-на д-ит-и datova д-ит-и-на лечкъ-и daimala лечкъ-и-на къаьхк-и dafrTxa къаьхк-и-на лийр-и (da)Tvala лийр-и-на... в-ах-а wavida в-ах-а-на в-е-а movida в-е-а-на д-е-а moitana д-е-а-на... namyo ganusazRvrelis warmoebisas xSir SemTxvevaSi ikargeba namyo uaxlesis -и formanti. aRniSnuli xmovnis reduqciis SemTxvevaSi uSualo mezoblobaSi aRmoCenili garkveuli fuZiseuli Tanxmovnebi imsgavseben formantise- ul Tanxmovnebs. garda amisa, SeiZleba zmnis fuZiseuli xmovani sxvagvaradac Seicvalos.
  • 80.
    159 magaliTad: 1. л +н > лл infinitivi namyo ganusazRvreli ал-а (āла) Tqma аьлла (< аь:лин - āл-и-на) мал-а daleva мелла(<мал-и-на) тил-а dabneva, SeSla тилла (<тил-и-на) тол-а (туōла) gamarjveba тоьлла (<туōл-и-на) д-ол-а (дуōла) dawyeba, Sedgoma д-оьлла (<дуōл-и-на) д-ал-а (д-āла) damTavreba, aRmoceneba д-аьлла (< дāл-и-на)... ra Tqma unda, Tu xmovnis reduqcia ar xdeba, aRniS- nul fonetikur process adgili ara aqvs: лал-а (лāла) dnoba лел-и-на къийл-а daketva (mr. asp.) къийл-и-на лалл-а gagdeba лелл-и-на кхалл-а SeWma кхелл-и-на... 2. д + н > дд ид-а sirbili идда (<ид-и-на) д-ад-а gaqceva д-едда (< дед-и-на) хад-а (хāда) (ga)wyveta хаьдда (< хаьд-и-на <хāд-и-на)... magram: кховд-а Sewvdena кхевд-и-на Iовд-а gawurva Iевд-и-на... 3. т + н > тт лат-а daWideba летта (< лат-и-на) кхет-а (кхта) Sexvedra, mixvedra кхетта (< кхт-и-на) ат-а (āта) nayva аьтта (<āт-и-на) хет-а (хта) CaTvla, miCneva хетта (< хт-и-на) д-ат-а Sededeba д-етта (< дет-и-на) Tu т intensiuria an romelime Tanxmovans mosdevs, aR- niSnuli fonetikuri procesi ar moqmedebs: 160 ласт-а Serxeva лест-и-на хьаст-а mofereba хьаьст-и-на латт-а dgoma лаьтт-и-на гIатт-а adgoma гIаьтт-и-на хатт-а SekiTxva хаьтт-и-на... 4. тI + н > ттI (тIтI) д-атI-а daxeva (erTgz. asp.) д-аьттIа (< даьттI-и-на) этI-а (йэɸтIа) xeva (mrav. asp.) эттIа (< йэɸтI-и-на) sporadulad SeiniSneba iseTi SemTxvevebi, roca fuZi- seuli ц, ч da zogi sxva Tanxmovani imsgavsebs formantise- ul -н-s: сецца (< сец-на < сец-и-на < сац-и-на) gaCerebula эцца (< йэц-на < йэɸц-и-на) uyidia кхечча (< кхеч-на < кхч-и-на < кхāч-и-на) miuRwevia, misula aRniSnuli procesi (progresuli, uSualo, sruli asimilacia) farTod aris warmodgenili baris kilos erT-erT kilokavSi (nadtereCnis kilokavi), sadac fuZise- uli TiTqmis yvela Tanxmovani imsgavsebs formantiseul - н-s. sainteresoa, rom inguSurSi aRniSnuli procesi reg- resuli xasiaTisaa _ formantiseuli -н imsgavsebs fuZise- uls. Sdr.: CeCn. аьлла uTqvams мелла daulevia ing. аьнна-д менна-д... (inguSurSi -д meSveli zmnis naSTia). axiur dialeqtSi, marTalia, namyo ganusazRvrelis forma xSirad reducirebulia, rogorc saliteraturo enaSi, magram arc progresuli da arc regresuli asimi- lacia ar xdeba. Sdr., axiuri: аьл-на “uTqvams” da misT. ro- gorc Cans, amosavali viTareba axiurSia daculi. naTqvamidan gamomdinare, namyo ganusazRvrelis dabo- loebebi iqneba: 1. -и-на (-и- namyo uaxlesisaa) 2. -а-на (-а- namyo uaxlesisaa zmnebSi в-ах-а, в-е-а)
  • 81.
    161 3. -ø-на (namyouaxlesis -и formantis reduqciis Se- mTxvevaSi). namyo ganusazRvrelis formas aqs namyos mimRe- obis funqciac (ix. mimReoba). grda amisa, igive forma gamoxatavs namyos absolutivsac (ix. absolutivi). nanananammmmyo wiyo wiyo wiyo winanananarerererewarwarwarwarsusususulililili drois es forma, namyo winarewarsuli, gamoxatavs da- srulebul moqmedebas, romelic adreve moxda. iwarmoeba namyo ganusazRvrelisagan -ера formantis meSveobiT. am formantis darTvisas namyo ganusazRvrelis -на sufiqsi kargavs xmovniT nawils. magaliTad: namyo ganusazRvreli namyo winarewarsuli аьхна mouxnavs аьх-н-ера тоьхна daurtyams тоьх-н-ера аьлла uTqvams аьлл-ера (<аьл-н-ера)... arsebobs sxvadasxva varaudi -ера sufiqsis genezisis Sesaxeb. safiqrebelia, rom igi unda momdinareobdes me- Sveli zmnisagan яра (й-ара> й-эра > ера) “iyo”, sadac gramati- kuli klasis niSani gaqvavebulia, e. i. namyo winarewarsu- li Sedgeba mimReobisa da meSveli zmnisagan, romelic am- Jamad formantis funqcias asrulebs. uRuRuRuRlelelelebis tibis tibis tibis tipepepepebibibibi uRlebis tipebad dayofis meqanizmis kvlevisas p. us- larma yuradReba miaqcia zmnis fuZiseul xmovnebs da da- askvna, rom CeCnurSi aris uRlebis sami tipi. imave principis mixedviT n. iakovlevma gamoyo xuTi tipi, xolo i. arsaxanovma _ Svidi. aRsaniSnavia, rom sami- ve dasaxelebuli mkvlevari maT mier gamoyofil tipebSi msjeloben gamonaklisebis Sesaxebac. a. Timaevis mixedviT, CeCnurSi uRlebis tipebad dayo- fas safuZvlad Tu awmyos warmoebas davudebT, sul ori tipi gveqneba. cnobilia, rom -у formanti fuZiseul xmov- nebs alabialebs, difTongebs ki aviwroebs, -е (romelic -а- 162 Si gadadis) formanti ki fuZiseul xmovnebs apalatalebs (ix. awmyos warmoeba). maSasadame, gveqneba sul ori tipi: 1. awmyoSi -у formantiani zmnebi; 2. awmyoSi -е ( > -а) formantiani zmnebi; gardauval zmnaTagan awmyo orive am afiqsiT iwarmo- eba, e. i. gardauvali zmnebi or tipSi nawildebian. gardamavali zmnebi awmyos -у-Ti awarmoeben. yvela gardamavali zmna I tipisa iqneba. Sdr.: gardauvali zmna awmyos awarmoebs -у, -а formantebiT: I tipi: д-ог-у (< дōгу < дāгу) iwvis соц-у (< сац-у) Cerdeba... II tipi: лел-а (< лл-е) dadis лет-а (< лт-е) Widaobs, Cxubobs лечкъ-а (< лечкъ-е) imaleba... gardamavali _ -у formantiT: I tipi: ох-у (<āх-у) xnavs ол-у (<āл-у) ambobs лоц-у (< лāц-у) iWers... awmyoSi amosavali formantis mixedviT am tipebSi gadanawildebian xmovanfuZiani zmnebic. tipebad dayofis es wesi misaRebia I seriis formebi- saTvis. II seria sawarmoebel fuZed iyenebs namyo uaxle- sis formas. namyo uaxless Tavisi mawarmoebeli aqvs, ro- melic fuZiseul xmovnebs awmyos formantebisagan gansxva- vebulad, sxvagvarad imsgavsebs. maSasadame, uRlebis tipebad dayofis sakiTxi CeCnur- Si sabolood dadgenili ar aris, garda amisa, zemoT na- Tqvami exeba wesieri uRlebis zmnebs. uRlebis saerTo we- sidan gadaxvevebs e. w. Taviseburi zmnebi gviCveneben. nanananazmnazmnazmnazmnari sari sari sari saxexexexelelelelebibibibi nazmnari saxelebia masdari, -м formantiani saxelebi, mimReoba. CeCnurSi masdari iwarmoeba yvela saxelisagan (ду “aris” meSveli zmnis garda). masdaris mawarmoebelia -р formanti, romelic zmnur fuZes -а- savrcobi xmovnis sa- SualebiT daerTvis. gamonaklisia -о- formantiT nawarmoe-
  • 82.
    163 bi masdarebi, aseTmasdarebSi -р formanti uSualod -о- formants daerTvis. masdari ganxilulia infinitivTan erTad. ganvixiloT -м formantiani saxelebi da mimReoba. -м forforforformanmanmanmantitititiaaaani sani sani sani saxexexexelelelelebibibibi garCeulia nazmnar saxelTa meore saxeobac (masdaris garda). aseTia -м formantiT nawarmoebi saxelebi. sawar- moeblad gamoyenebulia -а- xmovniT gavrcobili fuZe, ro- gorc masdarSi. Sdr.: хатт-а-р “kiTxva” (masdari) da хатт-а-м “aRsareba” (-м formantiani saxeli). -м formantiani saxelebi iwarmoebian mcirericxovani zmnebisagan. magaliTad: infinitivi masdari -мformantiani saxeli хьех-а swavleba хьех-а-р хьех-а-м кхет-а mixvedra кхет-а-р кхет-а-м теш-а ndoba теш-а-р теш-а-м хатт-а kiTxva хатт-а-р хатт-а-м... aRsaniSnavia, rom klasniSnian zmnaTagan masdari iwarmoeba oTxive gram. klasis niSnis mixedviT. -м forman- tian saxelebSi klasis niSanTagan mxolod -б formanti Cans. e. i. klasis niSani gaqvavebulia. Sdr.: masdarebi: в-ез-а-р, ез-а-р (< й-ез-а-р), б-ез-а-р, д-ез-а-р siyva- ruli (vinmesi, raimesi) -м formantiani saxeli б-ез-а-м siyvaruli (zogadad)... aseT saxelebs ganekuTvneba: бекхам sazRauri, бахам qoneba, белам sasacilo ram, бустам sazomi (Targmanebi mi- axloebiTia). Tu masdari ganekuTvneba д-д klass, -м formantiani sa- xelebi б-б gram. klasSi Sedian. SeniSnulia, rom Sedgenil, rTul masdarebSi, rogo- ricaa: сакъерар mxiaruleba, къахьегар Sroma, garja, къахетар Secodeba... I komponenti (са “suli”, къа “codva”) saxelobiT brunvaSi dgas. amave formebisagan iwarmoeba -м formantia- ni saxelebic, oRond I komponenti (ars. saxeli) brunvis 164 formas icvlis – gadadis naTesaobiTSi: синкъерам, къинхьегам, къинхетам… -м formatiani saxelebi wova-TuSurSi SeniSnuli ar iyo. arsebobda mosazreba -м formantis nasesxobis Sesa- xeb. am formantiT zmnebisagan saxelTa warmoeba Cveuleb- rivia Turqul enebSi (magaliTad, CeCnuris mosazRvre yu- muxur enaSi). -м formantiT nawarmoebi saxelebi aRmoCnda wova-TuSurSic. magaliTad, кхерлъо-м SiSi, SiSianoba, тешо- м ndoba, тего-м morigeba, Tanxmoba... (am saxelTagan тег- fu- Zis sakiTxi CeCnurSi sakvlevia). maSasadame, -м formanti naxuri enebisaTvis ucxo ar aris, misi nasesxobis sakiTxi aRniSnul enebSi damatebiT kvlevas moiTxovs. mimimimimRemRemRemReoooobabababa mimReoba nazmnari saxelia da CeCnurSi yvela zmnisa- gan iwarmoeba. mimReobas, rogorc yvela nazmnar saxels, zmnasTan fuZe aqvs saerTo. zmnuri kategoriebidan mimReo- bas gaaCnia: 1. drois kategoria (awmyos, namyos, myofadis mimReo- bebi); 2. gardamavloba; 3. ricxvis kategoria (ricxvis kategoriis mqone zmna- Tagan nawarmoeb mimReobebs); 4. aspeqtis kategoria (aspeqtis kategoriis mqone zmnaTagan nawarmoeb mimReobebs); 5. gramatikuli klasis kategoria (gram. klasis kate- goriis mqone zmnaTagan nawarmoeb mimReobebs); mimReoba, zedsarTavi saxelis msgavsad, SeiZleba iyos msazRvreli: mimReobas da zedsarTav saxels erTnai- ri sintaqsuri funqcia aqvT. mimReoba brunebadi sityvaa, ibrunvis zedsarTavi saxelis analogiurad. damoukidebel (e. i. gasubstantivebul) mimReobas aqvs mr. ricxvis for- mac, rogorc damoukidebel (gasubstantivebul) zedsarTav saxels. awmyos mimReoba awmyos formisagan iwarmoeba. garCeu- lia ori saxeoba:
  • 83.
    165 1. damokidebuli mimReoba(-н formantiani, formanti salit. enaSi ar aRiniSneba). igi msazRvrelia da axlavs Tavisi sazRvruli; 2. -рг (< -риг) formantiani damoukidebeli (gasubstanti- vebuli) mimReoba, romelsac sazRvruli, ra Tqma unda, ar axlavs. magaliTad: awmyo damok. mimReoba damouk. mimReoba воьд-у воьду кIант воьду-рг midis mimavali biWi mimavali вогI-у вогIу кIант вогIу-рг modis momavali biWi momavali локх-у локху пондар локху-рг ukravs dasakravi garmoni dasakravi... fonetikuri procesebi (labializacia, palataliza- cia...), rac infinitivisagan awmyos (zogadad, namyo ganusa- zRvrelisa da myofadis) warmoebisas SeiniSneba, SenarCu- nebulia droTa formebisagan nawarmoeb mimReobebSic. gamonaklisia: до “akeTebs”, magram: де (damok.), дерг (damouk.) “mkeTebeli”, ло “aZlevs”, magram: лу (damok.), лург (damouk.) “is, rasac aZlevs”... namyos mimReobis forma savsebiT emTxveva namyo ganu- sazRvreli drois formas. cnobilia, rom namyo ganusa- zRvrelis forma warmoSobiT mimReobaa, romelsac dakar- guli aqvs meSveli zmna. maSasadame, moulodneli ar aris namyo ganusazRvrelisa da namyos mimReobis identuroba. Sdr.: в-ахана “wavida”, wasulia” da в-ахана стаг “wasuli kaci”; мелла “dalia, daulevia” da мелла хи “daleuli wya- li”... namyos damoukidebeli mimReoba imave namyos damokide- buli mimReobisagan aris nawarmoebi -рг formantis meSveo- biT. Sdr.: в-ахана-рг wasuli мелла-рг daleuli, Sesmuli (rac dalia, dalies) в-еана-рг mosuli д-ийцина-рг monayoli аьхна-рг moxnuli... 166 aRsaniSnavia, rom mimReobis damoukidebel formas Se- uZlia gamoxatos rogorc subieqti, ise samoqmedo obieq- ti. maSasadame, awmyos mimReobebi, rogoricaa оху aRniSnavs rogorc “mxvnels”, ise “moxnuls”, доькъург _ “gamyofs” da “gasayofs” da a. S. namyos mimReobebi _ динарг “gamkeTe- bels” da “gasakeTebels”... aseTive viTareba gvaqvs myofa- dis mimReobebSic. mniSvnelobaTa garCeva konteqstis mi- xedviT aris SesaZlebeli. myofadis mimReoba rTulia, Sedgenilia, Sedgeba ori nawilisagan. myofadis damokidebuli mimReoba Sedgenilia awmyos mimReobisa da ду meSveli zmnis aseve awmyos mimRe- obis долу formebisagan. Sdr.: дуьйцу долу “mosayoli” (mag., туьйра zRapari), оху йолу керт “mosaxnavi ezo”, кхуссу йолу топ “gasasroli Tofi”, локху йолу шедаг “dasakravi salamuri”... myofadis damoukidebeli mimReoba iwarmoeba myofadi damokidebulisagan д-олу (< д-алу) formaze -рг formantis da- rTviT. am SemTxvevaSi долу +рг > дерг (л-s Cavardna moulod- neli ar aris myofadis formaTa warmoebaSi. ix. myofadis warmoeba). magaliTad: дуьйц(у)-д-ерг mosayoli ; дуьйц(у)-в-ерг is, vinc moyveba ох(у)-д-ерг mosaxnavi ; ох(у)-в-ерг is, vinc moxnavs... myofadis mimReoba, SesaZleblobis modaluri mniSvne- lobis gamoxatvisas, ormagdeba. aseT SemTxvevaSi meore forma kargavs bolokidur -г elements. Sdr.: хирг хир д-у “mosaxdeni moxdeba”, духург духур ду “dasangrevi daingreva”... rogorc ukve iTqva, mimReoba brunebadi sityvaa, damo- kidebuli da damoukidebeli mimReobebi gansxvavebulad ibrunvian ise, rogorc Sesabamisi zedsarTavi saxelebi. magaliTad: sax. мол-у хи sasmeli wyali naT. молу-чу хин mic. мол-у-чу хина erg. мол-у-чу хино ganms. мол-у-чу хих Sed. мол-у-чу хил Tan. мол-у-чу хица mim. I мол-у-чу хига
  • 84.
    167 maSasadame, brunebisas damokidebulmimReobas sul ori forma aqvs _ saxelobiTisa da danarCeni brunvebisa - чу elementiT. ara aqvs mniSvneloba sazRvrulis ricxvs. vabrunoT namyos mimReoba sazRvrulTan erTad даькккхина тур “amoRebuli xmali”: mx. ricxvi mr. ricxvi sax. даькккхина тур даькккхина тарраш naT. даькккхина-чу туьран даькккхина-чу таррийн mic. даькккхина-чу туьрана даькккхина-чу таррашна erg. даькккхина-чу туьро даькккхина-чу тарраша... myofadis damokidebuli mimReobis brunebisas ucvle- lia mimReobis I nawili, II nawili ki iseve ibrunvis, ro- gorc awmyos am namyos damokidebuli mimReobebi: sax. доккхур долу тур amosaRebi xmali naT. доккхур долу-чу туьран mic. доккхур долу-чу туьрана erg. доккхур долу-чу туьро... sxvagvarad ibrunvis damoukidebeli mimReoba. magali- Tad. Sdr.: охург mxvneli, saxvneli доккхург amosaRebi, amo- mRebeli sax. охург доккхург naT. охурган доккхурган mic. охургана доккхурана erg. охурго доккхурго… analogiurad ibrunvian namyos damoukidebeli (gasub- stantivebuli) mimReobebi. AabAabAabAabsosososolulululutitititivivivivi absolutiviT gamoxatuli moqmedeba winadadebis zmna-SemasmenliT gadmocemul moqmedebas raime niSnis mi- xedviT axasiaTebs, azustebs. maSasadame, absolutiviT gamoxatuli moqmedeba, winadadebaSi zmniT gadmocemul 168 mTavar moqmedebasTan SedarebiT, meorexarisxovania. orive es moqmedeba erT subieqts miemarTeba. igi gviCvenebs, Tu rogor, ra saxiT an formiT xdeba moqmedeba. absolutivi, igive gerundivi, zmnis ucvleli formaa. absolutiviT da winadadebis zmna-SemasmenliT gamo- xatul moqmedebebs Soris urTierTmimarTeba CeCnurSi da- axloebiT imdagvaria, rac rTul qvewyobil winadadebaSi mTavari da damokidebuli winadadebebis zmnebiT gamoxa- tul moqmedebebs Soris qarTulSi. absolutivs zmnuri niSnebidan gaaCnia: 1. zmnasTan erTi da igive leqsikuri mniSvneloba (ab- solutivi iwarmoeba zmnis droTa formebisagan). mag., inf. лах-а Zebna, ал-а Tqma: лох-у eZebs _ лох-у-ш eZebs-ra ол-у ambobs _ ол-у-ш ambobs-ra... 2. absolutivi sam dros ganarCevs: axlandeli (лох-у- ш); warsuli (лех-на); momavali (лох-у-р д-ол-у-ш)... 3. absolutivs, rogorc zmnas, moepoveba aspeqtSi mo- nacvle formebi: лох-у-ш eZebs-ra (erTgzisi, momentobrivi aspeqti); лоьх-у-ш (mravalgzisi, diuratiuli aspeqti). 4. absolutivs SeiZleba hqondes ricxvSi monacvle formebi: соц-у-ш Cerdeboda-ra совц-у-ш Cerdebodnen-ra... 5. absolutivs, rogorc zmnas, aqvs gramatikuli kla- sis kategoria: в-огI-у-ш й-огI-у-ш б-огI-у-ш д-огI-у-ш modis-ra... zmnisarTis funqciebidan absolutivs gaaCnia viTare- bis gamoxatvis funqcia. ababababsosososolulululutitititivis drovis drovis drovis droTa warmoTa warmoTa warmoTa warmoeeeebabababa awmyos absolutivi iwarmoeba awmyos martiv fuZeze - ш formantis darTviT (magaliTebi ix. zemoT).
  • 85.
    169 awmyos aRweriTi formisaganabsolutivis warmoebi- sas absolutivis ori forma gveqneba _ ZiriTadi da meSve- li zmnebisagan nawarmoebi absolutivebi. Sdr.: аса лох-у me veZeb da awmyos aRweriTi forma со лох-у-ш ву me ZebnaSi var (= me veZeb); со лох-уш в-ол-у-ш me rom//roca ZebnaSi viyavi (=me roca veZebdi). bolo magaliTSi meSveli zmnis dro Seicvala, волуш namyo uwyvetelia. awmyos absolutivisagan iwarmoeba semantikuri elfe- riT gansxvavebuli e. w. nayari absolutivebi. mag.: a) лохуш-ехь ZebnisTanave (-ехь gamoxatavs moqmedebaTa erTdroulobas); b) fuZis bolokiduri Tanxmovnis gaormagebiT (abso- lutiviT gamoxatul moqmedebaze yuradRebis gamaxvilebis mizniT): лохх-у-ш-ехь; imave funqciiT fuZeTa gaormagebiT: мол(у)-молуш “smiTa da smiT” (I fuZes ekveceba absolutivis formanti); g) ду “aris” zmnis awmyos absolutivia д-ол-у-ш. namyos absolutivi formobrivad ar ganirCeva namyo ganusazRvrelis formisagan. SedarebisaTvis: namyos mimRe- obac emTxveva namyo ganusazRvrels (ix. mimReoba). warmo- SobiT namyo ganusazRvreli, rogorc iTqva, namyos mimRe- oba Cans, romelsac dakarguli aqvs meSveli zmna. maSasadame, zmnis erT formas sami funqcia aqvs: namyo ganusazRvreli droisa, namyos absolutivisa da namyos mimReobisa. maTi garCeva sintaqsur donezea SesaZlebeli: sintagmaSi mimReoba saxels ukavSirdeba, msazRvrelia da sazRvrulis win dgas, absolutivi zmnisarTiviT zmnasTa- naa kavSirSi, namyo ganusazRvreli ki drois formaa, aseT winadadebaSi drois sxva forma aRar gveqneba. Sdr.: Вахас цIа дина (namyo ganus.) vaxam saxli aiSena Вахас дина (mimReoba) цIа хаза ду vaxas aSenebuli saxli lamazia ЦIа а дина (namyos absol.) лома вахара Ваха saxli aaSena- ra mTaSi wavida vaxa... namyos absolutivi SeiZleba analitikuric (aRweri- Tic) iyos. analitikuri formis pirveli nawili awmyos ab- 170 solutivia, meore nawili ki meSveli zmnis namyo droTa formebs warmoadgenen. magaliTad: namyo ganusazRvreli: лоьхуш ваьллина... namyo winarewarsuli: лоьхуш ваьллинера... absolutivis mawarmoeblad gamoyofen -ча sufiqssac, romelic namyo ganusazRvrelis -на formantis adgils ika- vebs. magaliTad: namyo ganusazRvreli: лех-на uZebnia, ди-на gaukeTebia... namyos absolutivi: лех-ча rom//roca moZebna, ди-ча rom//roca gaakeTa... -ча sufiqss SeiZleba -хь, -хьана formantebic daematos, romlebsac mcire semantikuri niuansi SeaqvT absolutivis SinaarsSi. myofadis absolutivi iwarmoeba myofadi faqtobrivi- sagan. Sdr.: myofadi faqtobrivi myofadis absolutivi лохур ду moZebnis лохур долуш охур ду moxnavs охур долуш... aseT formebs д-у meSveli zmna mosdevs: лохур долуш ву “(aucileblad) moZebnis” (Targmani pirobiTia). Tu absolutivi nawarmoebia klasniSnian gardamaval zmnaTagan, klasis niSniT aisaxeba obieqtis klasi, meSvel- zmnian formebSi ki subieqtis klasi iqneba asaxuli. klas- niSnian gardauval zmnaTagan nawarmoeb absolutivebSi yvelgan iqneba subieqtis klasi. maSasadame, CeCnurSi garCeulia awmyos, namyosa da myofadis absolutivebi. samive am formas ewarmoeba ro- gorc sinTezuri, ise analizuri formebi. awmyos absolu- tivi iwarmoeba awmyos formisagan, namyosi _ namyo ganusa- zRvrelisagan, myofadisa _ myofadi faqtobrivisagan. sasasasagagagagarerereremomomomoeeeebo forbo forbo forbo formemememebibibibi CeCnurSi damokidebuli winadadebis Sinaarsis gamo- xatvis erT-erTi saSualeba sagaremoebo formebia. garCeu- lia awmyos, namyos da myofadis sagaremoebo formebi. garemoebis funqciis mqone formebi gamoxataven ro- gorc adgilmdebareobas, ise mimarTulebas. Sdr.:
  • 86.
    171 awmyo: охк-у-чу iqiTken,sadac baravs охк-у-чу-хь iq, sadac baravs охк-у-чу-ра iqidan, sadac baravs namyo: аьхк-и-на-чу iqiTken, sadac dabara аьхк-и-на-чу-хь iq, sadac dabara аьхк-и-на-чуь-ра iqidan, sadac dabara... maSasadame, awmyosa da namyos sagaremoebo formebi Sesabamisi drois formebisaganaa nawarmoebi. myofadis sagaremoebo formebi myofadi faqtobrivisa- gan iwarmoeba. Sdr.: myofadi: охк-у д-ол-у-чу iqiTken, sadac dabaravs охк-у д-ол-у-чу-хь iq, sadac dabaravs охк-у д-ол-у-чуь-ра iqidan, sadac dabaravs... -чу sufiqsze –хула, -хьара, -хьахула sufiqsebis darTviT miRebulia, agreTve, meoreuli rTuli sufiqsebi, romle- bic ufro azusteben winadadebis mTavari zmniT gamoxatu- li moqmedebis adgilmdebareobasa da mimarTulebas. garda amisa, gvaqvs drois aRmniSvneli sagaremoebo formebic. aseTi formebi nawarmoebia awmyos absolutivi- sagan –ехь formantisa da namyo uaxlesisagan ма nawilakis meSveobiT: охк-у-ш-ехь dabarvisas || barvis momentSive ма аьхк-и dabarvisTanave... maSasadame, sagaremoebo zmnur formebs CeCnurSi rTul qvewyobil winadadebaSi damokidebuli winadadebis Sinaarsis gamoxatvis funqcia aqvT. kikikikiTxviTxviTxviTxviTi forTi forTi forTi formemememebibibibi gairCeva kiTxviT formaTa ori saxeoba. esenia: 1. intonaciiT gamoxatuli kiTxva. mag.: эли (эɸли) uTqvams?, доьшу (дōьш) kiTxulobs?... 2. nawilakiT gamoxatuli kiTxviTi formebi. -й nawi- laki drois formas boloSi daerTvis da TxrobiTi ki- los formaTagan kiTxviT formebs awarmoebs. mag.: 172 inf. лах-а Zebna сац-а gaCereba awmyo лохий (<лохуй)? соций? namyo uwyv. лохурий? соцурий? myofadi лохур дуй? соцур дуй? namyo uaxl. лехий? сеций? namyo gansazR. лехирий? сецирий? namyo ganusazR.: лехний? сецний? namyo winarewar. лехнерий? сецнерий? Sdr., agreTve: вахий wavida?, веий movida?... naTelia, rom -й formanti imsgavsebs drois formanti- seul xmovans. magram gvaqvs: ду-й aris?, до-й akeTebs? (Sdr., awmyo ду aris, до akeTebs). -те, техьа nawilakebi aZliereben kiTxvas: дуй-те//дуй техьа aris neta? дой-те//дой техьа akeTebs neta?... Tu winadadebaSi kiTxviTi sityvaa, -й nawilaki ar ix- mareba, maxvili kiTxviT sityvaze modis: хIара хIун ю (й-у) es ra aris? мила вара иза vin iyo is? da misT. uaruaruaruaryoyoyoyofifififiTiTiTiTi forforforformemememebibibibi uaryofas gamoxataven ма, ца “ar” nawilakebi, romle- bic martiv upreverbo zmnas win uZRvian. ца ixmareba Txro- biTi kilos formaTagan uaryofiTi formebis warmoebisas. ма gamoiyeneba brZanebiTi kilos uaryofiTi formebis sa- warmoeblad. Sdr.: ца воьду ar midis, ца ловзу ar TamaSobs... ма гIо! ar waxvide!, ма ловза! nu TamaSob!... ду “aris” zmnis uaryofiTi formaa дац “ar aris”, sa- dac д- gramatikuli klasis niSania, -а _ awmyos formanti, -ц _ uaryofiTi nawilaki bolokidur poziciaSi. safiqre- belia, rom CeCnurSi ду < да (Sdr., CeCnuri enis zogi dia-
  • 87.
    173 leqtis, mag., maisTuris,inguSuri da wova-TuSuri enebis да). am zmnis namyo uwyvetelia: warTqmiTi дара, ukuTqmiTi дацара. uaryofiTi formebi дац, дацара sinTezuri formebia, romlebic TandaTan cvlian aRweriT uaryofiT formebs. Sdr., magaliTad: ца дицло da дицлац ar aviwydeba ца хаьа da хаац ar icis... sinTezuri formebi Cveulebrivia, magaliTad, ingu- Sur enaSi. gansxvavebulad iwarmoeba uaryofiTi formebi prever- biani zmnebisagan _ uaryofiTi nawilaki adgils ikavebs preverbsa da fuZes Soris. Sdr.: дIаваха wavida _ дIа ца ваха ar wavida (< *wa ar vida); схьавеа movida _ схьа ца веа ar movida ; схьавола modi! _ схьа ма вола ar moxvide! misT. dedededefeqfeqfeqfeqtutututuri zmneri zmneri zmneri zmnebibibibi defeqturi zmnebi CeCnurSi mcirericxovania. miuxeda- vad amisa, maTi ramdenime jgufad dayofa SeiZleba. maga- liTad: 1. zmnebi, romelTac sawarmoebeli fuZe ara aqvT. ase- Tia ду “aris” da дан “qmna, keTeba”. ду “aris” zmna ase daiSleba: д- cvalebadi gramatiku- li klasis niSani, -у awmyos mawarmoebeli, fuZe ara aqvs. garda amisa, am zmnas ara aqvs infinitivisa da masdaris formebic. droTa formebidan gaaCnia mxolod awmyosa (ду) da namyo uwyvetlis (дара) formebi. sainteresoa, rom ду zmnis awmyos mimReobaa д-ол-у (absolutivi _ долуш), e. i. д- у (<д-ол-у <д-ал-у) zmnas, savaraudod, ал- fuZe aqvs dakargu- li, romelic, magaliTad, mimReobaSia daculi. sauRlebeli fuZe ara aqvs дан zmnasac, sadac д-, ag- reTve, cvalebadi gramatikuli klasis niSania, -а- _ maer- Tebeli xmovani, -н ki _ infinitivis formanti. fuZis aR- dgena jerjerobiT ver xerxdeba. ar aris gamoricxuli, rom aRniSnul zmnaSi -а- xmovani fuZiseuli iyos. droTa formebSi icvleba Semdegnairad: 174 до, дора, дийр ду, ди, дира, дина, динера. 2. rogorc cnobilia, CeCnuri enisaTvis istoriulad xmovanfuZiani zmnebi damaxasiaTebeli ar unda yofiliyo. yvela xmovanfuZiani zmna meoreulia, fuZis cveTis Sedegi. xmovanfuZian zmnaTa uRlebis Taviseburebebi ganxilulia zemoT (ix. martivi xmovanfuZiani zmnebis fonemuri struq- tura). sailustraciod vauRloT zmnebi тан (тāн) Serigeba, д-ан (дāн) dakargva, д-ен dakvla, лен laparaki: 1. тов (< тав) дов доь лоь 2. товра довра доьра лоьра 3. товр д-у довр д-у доьр д-у лоьр в-у (ю) 4. тай дай дий лий 5. тайра дайра дийра лийра 6. тайна дайна дийна лийна 7. тайнера дайнера дийнера лийнера zog zmnur fuZes myofadSi ekargeba bolokiduri -л Tanxmovani. Sdr.: inf. хил-а “yofna”, myofadi хир ду “iqneba” (< хил-у-р ду) (ix. myofadis warmoeba). TaTaTaTavivivivisesesesebubububuri zmneri zmneri zmneri zmnebibibibi 1. wesier zmnaTa uRlebisas sauRlebeli fuZe ar ic- vleba. fuZis cvlaSi ar igulisxmeba droTa mawarmoebeli sufiqsebis darTviT gamowveuli fuZiseul xmovanTa cvlilebebi (labializacia, palatalizacia...). wesieri uR- lebis zmnebi erTfuZiani zmnebia. erTfuZianTa gverdiT gamoiyofa mcirericxovani or an metfuZiani uRlebis zmnebic. garCeulia ramdenime saxe- oba. magaliTad: д-ал-а mokvdoma, micvaleba д-ал-а micema д-ахь-а waReba naTelia, rom CamoTvlili zmnebi icvlebian gramati- kuli klasis niSnebis mixedviT. garda amisa, isini gan- sxvavebuli modeliT awarmoeben I da II seriis formebs. am
  • 88.
    175 zmnebs seriebis mixedviTerTmaneTisagan gansxvavebuli fuZeebi aqvT. Sdr.: д-ала mokvdoma, д-ала micema, д-ахьа waReba: miaqvs I seria 1. л-а л-о (< л-уо< л-а-у) хь-о (< хь-уо< хь-а-у) 2. лара лора хьора 3. лийр ду лур ду хьур ду II seria 4. дели дели даьхьи 5. делира делира даьхьира 6. делла делла (<делина) даьхьна (<дахьина) maSasadame, pirveli ori zmnis droTa sawarmoebeli fuZeebia I seriaSi л-, II seriaSi д-ел-, mesame zmnisa ki _ Se- sabamisad хь- da д-ехь. rogorc Cans, am zmnaTa Zirebs warmoadgens -л- da -хь-, fuZe ki, romelic infinitivSia, II seriaSia warmodgenili, e. i. I seriaSi Cavardnilia gr. klasis niSani momdevno xmovniTurT, II seriis srul fu- ZesTan SedarebiT es fuZe usrulia. aseve pirvel or zmnas II seriis formebi erTnairi aqvT, magram erTi (“mokvdomis” mniSvnelobiT) gardauva- lia da klasis niSani subieqts gamoxatavs, meore ki gardamavalia da klasis niSniT gamoxatulia obieqtis klasis niSani (“micema” zmnaSi). 2. Taviseburi istoria aqvs ган “danaxva” zmnas, romel- Sic fuZed г- gamoiyofa orive seriaSi. Sdr.: I seria II seria awmyo: г-о n. uaxl.: г-и n. uwyv.: г-о-ра n. gansaz.: г-и-ра... aRniSnul zmnaSi г- fuZe meoreuli Cans. Sdr., wova- TuSuri д-аг-ан (sr. asp.) imave mniSvnelobiT da гуан “yureba, xedva” (usr. asp.), e. i. CeCnuris usruli fuZe wova-TuSur- Sic I seriaSia warmodgenili. usruli fuZisagan CeCnurma awarmoa II seriis formebic. Sdr., CeCnuri дан (дāн) “danax- va”, romlisTvisac amosavali Cans wova-TuSuris д-аг-ан . ma- 176 Sasadame, дан (дāн) zmna meoreulia, amosavali formisagan nawarmoebia I seriis formebi, rac kanonzomieria. 3. seriebis mixedviT gansxvavebuli fuZeebi aqvT zmnebs дан (дāн) mosvla (gardauvali) da дан (дāн) motana (gardamavali). SevadaroT: I seria awmyo: д-огI-у (дōгIу) modis д-ахьа moaqvs n. uwyv.: д-огIура дахьара myofadi: д-огIур д-у дахьар ду II seria n. uaxlesi: д-еа д-еа n. gansazR.: д-еара д-еа II seriaSi aRniSnul zmnebs identuri formebi aqvT, Tumca gansxvavebulia gram. klasis niSanTa funqciebi. naTelia, rom seriebis mixedviT fuZeebi gansxvavebu- lia. дан (дāн) “mosvla” zmna ricxvSi monacvlecaa, Tu subi- eqti mr. ricxvSia, gveqneba д-ахк-а, magram zmna дахка awarmo- ebs II seriis formebs. Sdr.: n. uaxl.: д-аьхк-и (I da II p.) б-аьхк-и (III p.) n. gansaz.: д-аьхк-и-ра б-аьхк-и-ра n. ganusaz.: д-аьхк-и-на б-аьхк-и-на aRsaniSnavia, rom дан “mosvla” zmnas I seriaSic SeuZ- lia subieqtis ricxvis gamoxatva. es maSin, Tu subieqti vin-jgufis saxelebs ganekuTvneba. magaliTad: I seria, awmyo: вай (тхо) д-огI-у Cven movdivarT (mag., biWebi, gogonebi...) шу д-огI-у Tqven modixarT уьш б-огI-у isini modian 4. calke dgas gardauvali zmna д-ах-а “wasvla”, rome- lic ase iuRvlis: I seria II seria awmyo д-оьд-у n. uaxl. д-ах-а
  • 89.
    177 n. uwyv. д-оьд-у-раn. gansaz. д-ах-а-ра myofadi гI-у-р ду n. ganusaz. д-ах-а-на maSasadame, infinitivis д-ах- fuZe II seriaSia warmo- dgenili, romelsac awmyosa da n. uwyvetelSi (I seria) д- оьд- fuZe enacvleba. myofadSi sul sxva fuZe Cans, гI- Zi- riT. igive Ziri Tavs iCens brZanebiTis formaSi: гIо! “wa- di!”. savaraudod, гI- Ziriani forma awmyosa da namyo uwyve- telSic unda gvqonoda. гI- Ziri unda ukavSirdebodes д-ах- fuZis -х- segments (mis mJRer variants warmoadgens). aseTi daSvebis Sedegad aSkaraa, rom д-ах-а “wasvla” zmnac iseve icvleba seriebis mixedviT, rogorc д-ал-а (ix. zemoT). aqve aRvniSnavT, rom в-оьд- ( д-оьд-...) fuZis kavSiri qar- Tul ved||vidved||vidved||vidved||vid fuZeebTan gamoricxuli ar unda iyos. am zmnis kidev erTi Taviseburebaa is, rom awmyosa da namyo uwyvetlis д-оьд- fuZe subieqtis mx. ricxvs gamoxa- tavs, Tu subieqti mr. ricxvSia, gveqneba д-оьлх-. ase, maga- liTad: со в-оьд-у me mivdivar magram: вай (тхо) д-оьлх-у Cven mivdivarT хьо в-оьду Sen midixar шу д-оьлх-у Tqven midixarT иза в-оьд-у is midis уьш б-оьлх-у isini midian maSasadame, д-ах-а zmnaSi uRlebisas vlindeba sami fu- Ze: I seriaSi _ ori: д-оьд- da гI-; II seriaSi _ д-ах-. garda amisa, meoTxe fuZe mr. ricxvis awmyosa da namyo uwyvetel- Sia warmodgenili д-оьлх- formis saxiT. zmnuzmnuzmnuzmnuri kari kari kari katetetetegogogogoririririeeeebibibibi droisa da kilos kategoriebis garda CeCnur zmnaSi garCeulia Semdegi morfologiuri kategoriebi: gramati- kuli klasis kategoria, aspeqtis kategoria, gramatikuli ricxvis kategoria, kauzativis kategoria, potencialisis kategoria. 178 gramatikuli klasis kategoria, rogorc saxelisa da zmnis saziaro kategoria, ganxilulia calke (ix. morfo- logiuri kategoriebi _ gramatikuli klasis kategoria). ganvixiloT danarCeni kategoriebi. asasasaspeqpeqpeqpeqtis katis katis katis katetetetegogogogoriariariaria martiv zmnaTa erT nawils moepoveba iseTi wyvili formebi, romelTagan erTi moqmedebis erTxel, meore ki imave moqmedebis mravaljer Sesrulebas gamoxatavs. Sdr.: лаха Zebna (veZeb) _ леха Zebna (veZeb xolme) хатта (Se)kiTxva (vekiTxebi) _ хетта (Se)kiTxva (veki- Txebi xolme) саца gaCereba (vCerdebi) _ сеца gaCereba (vCerdebi xolme)... aRniSnul formaTa Sedareba gviCvenebs, rom pirveli rigis magaliTebi gviCveneben moqmedebis momentobriobas (erTgzisobas), meore rigisa _ imave moqmedebis diuratiu- lobas. semantikuri gansxvaveba fuZeebs Soris fuZiseuli xmovnebis cvliT aris ganpirobebuli. SevniSnavT, rom diuratiuli (mravalgzisi) aspeqtis formebs zog SemTxvevaSi vTargmniT “xolme” nawilakiT. fuZiseul xmovanTa cvlas, romelic fonetikurad ar aris ganpirobebuli, ablauts eZaxian. CeCnurSi ablautu- rad dapirispirebuli fuZeebi droTa sistemas erTmaneTi- sagan damoukideblad qmnian. rogorc iTqva, am formebs semantikac gansxvavebuli aqvT, e. i. ablauts CeCnur zmna- Si sityvawarmoebis funqcia aqvs. xmovanTa cvla droTa warmoebaSic xdeba, rac fonetikur procesebTan aris da- kavSirebuli, aspeqtis (gzisobis) warmoebas fonetikur procesebTan saerTo araferi aqvs. aspeqtis kategoria mo- rfologiuri kategoriaa. aspeqtis kategoria samive naxur enaSia da, amdenad, igi Zvelia. SeniSnulia, rom mravalgzisi (diuratiuli) aspeqtisa SeiZleba iyos rogorc statikuri, ise dinamiku-
  • 90.
    179 ri zmna, magramerTgzisi (momentobrivi) aspeqtisa ver iq- neba statikuri zmna. aspeqtis kategoria yvela zmnas ara aqvs. maSasadame, zmnaTa erTi jgufi fuZiseul xmovans icvlis (sxva saSua- lebebis Sesaxeb ix. qvemoT) da aspeqtis mixedviT saopozi- cio formebs qmnis, meore jgufis zmnebs saopozicio wyvi- lebi ar ewarmoebaT da, Sesabamisad, aspeqtis kategoriac ar gaaCniaT. aseTi zmnebi uaspeqto zmnebia. zog zmnas, ro- melsac sal. enaSi saopozicio wyvili ara aqvs, igi SeiZ- leba hqondes dialeqtebSi (da piriqiT). aspeqtis kategoria, rogorc iTqva, zmniT aRniSnuli moqmedebis fazebian uwyvetlobas, gangrZobiTobas, daus- ruleblobas, diuratiulobas an dasrulebulobas, momen- tobriobas gamoxatavs. momentobrivi (erTgzisi) da diura- tiuli (mravalgzisi) aspeqtis formebi SeiZleba hqondes gardamaval da gardauval zmnebs, dinamikurebs, grZnoba- aRqmis zmnebsac, magram momentobrivi aspeqti, rogorc iT- qva, SeuZlebelia hqondes statikur zmnebs. garCeulia aspeqtis gamoxatvis ramdenime saxeoba (ix. danarTi _ aspeqtSi monacvle zmnebi). aspeqtis warmoebis yvelaze produqtiuli saSualebaa fuZiseuli xmovanTmo- nacvleoba, kerZod, а (ā) xmovniani fuZeebi momentobriv as- peqts gamoxataven, е () difTongianebi _ diuratiuls. aRsa- niSnavia, rom orive formas (momentobrivsac da diurati- ulsac) dro-kiloTa sakuTari sistemebi aqvT. moviyvanoT saTanado magaliTebi: momentobrivi aspeqti diuratiuli aspeqti inf. лах-а Zebna лех-а awmyo: лох-у лоьх-у (лōьху) n. uwy.: лох-у-ра лоьх-у-ра myof.: лох-у-р д-у лоьх-у-р д-у n. uax.: лех-и лийх-и n. gans.: лех-и-ра лийх-и-ра... romelia amosavali forma? savaraudoa, rom Tavda- pirvelia momentobrivi (erTgzisi) aspeqtis forma (Tumca am varauds dasabuTeba sWirdeba). 180 SevadaroT ablauturad dapirispirebuli fuZeebi, sa- dac Semdegi xmovnebi monacvleoben: 1. а : е карч-а dagoreba _ керч-а хатт-а (Se)kiTxva _ хетт-а лачкъ-а damalva _ лечкъ-а ласт-а Serxeva _ лест-а... 2. а : е () такх-а gaxoxva _ текх-а лакх-а dakvra _ лекх-а сац-а gaCereba _ сец-а... 3. а : и татт-а gaweva _ титт-а гIатт-а adgoma _ гIитт-а 4. а (ā) : ий мал-а daleva _ мийл-а тас-а daTesva, moyra _ тийс-а 5. а (ā) : ий д-ал-а amosvla, aRmoceneba _ д-ийл-а 6. а (ā) : е () лар-а daTvla _ лер-а лац-а daWera _ лец-а... CamoTvlil magaliTebSi а sada xmovans Seesatyviseba е da misi grZeli varianti (). es movlena, rogorc Cans, marcvlis struqturiT aris ganpirobebuli: daxurul mar- cvalSi sada xmovania, RiaSi _ grZeli. asaxsnelia а : ий xmovanTmonacvleobis sakiTxi. diuratiul formebSi ramdenime Sesatyvisi aqvs dif- Tongsac. Sdr.: о : и д-отт-а dasxma _ д-итт-а кхосс-а gasrola _ кхисс-а...
  • 91.
    181 о (ō) :ий д-огI-а dargva _ д-ийгI-а д-оз-а gabma _ д-ийз-а... rogorc Cans, am fuZeebSi о da ō difTongebi meoreu- lia, amosavalSi unda gvqonoda а da ā. о (оу) : е гIорт-а mcdeloba _ гIерт-а д-охк-а Cayra _ д-ехк-а... ов (оу) : и гIовтт-а adgoma (sub. mr-Si) _ гIитт-а ов (оу) : ий ховц-а gacvla _ хийц-а къовл-а daketva _ къийл-а ловс-а dRveba, gacra _ лийс-а... maSasadame, CeCnurSi ablauturi xmovanTmonacvleobis Semdegi saxeobebi gamoiyofa: 1. а : е//()//и//ий а (ā) : е ()//ий 2. о : и//е о (ō) : ий 3. ов (оу) : и//ий CeCnurSi aspeqti iwarmoeba klasniSnian da uklasniS- no fuZeTa dapirispirebiTac. xmovanTmonacvleoba aseT fuZeebSic Cveulebrivia. zmnaTa es jgufi mcirericxova- nia. magaliTad: moment. Aaspeqti diurat. aspeqti д-ад-а gaqceva ид-а д-ах-а wasvla эх-а //их-а д-атI-а gaskdoma этI-а 182 эха, этIа formebSi э grZelia. а : э (эɸ) xmovanTmonacvleo- ba mxolod am or zmnur fuZeSi gvaqvs. ramdenadac diuratiuloba meoreulia, unda vivarau- doT, rom klasis niSnebi aRniSnul formebSia dakarguli da ara piriqiT _ momentobrivi aspeqtis formebSi ganviTa- rebuli. klasis niSnis Cavardna aspeqtis warmoebis saWi- roebiT ar aris gamowveuli. aspeqti SeiZleba supleturi formebiTac iyos gamoxa- tuli. Sdr.: moment. Aaspeqti diurat. aspeqti ал-а (āла) Tqma бах-а (бāха)//д-ийц-а тох-а (туōха) dartyma д-етт-а д-ал-а micema тел-а (тла) д-иг-а wayvana кхийл-а... CamoTvlil wyvilebSi aspeqturad dapirispirebulia fuZeebi, romelTac TiTqmis erTi da igive semantika aqvT. zogi wyvili, SesaZlebelia, warmoSobiT erTi da igivec iyos (Sdr.: д-ал-а da тел-а aspeqtis mawarmoebeli xmovanTmo- nacvleobiT)... maSasadame, aspeqturad dapirispirebuli fuZeebi na- warmoebia: fuZiseuli xmovanTmonacvleobiT; klasniSniani da uklasniSno fuZeTa mixedviT (sadac xmovanTmonacvle- obac gvaqvs); supleturi formebiT. gragragragramamamamatitititikukukukuli rili rili rili ricxvis kacxvis kacxvis kacxvis katetetetegogogogoriariariaria gramatikuli ricxvis mixedviT cvalebadia mcireri- cxovani zmnebi. zmnaSi ricxvis gamoxatvis ramdenime saSu- aleba arsebobs. magaliTad: 1. rogorc cnobilia, arsebiTi saxelis klasis niSani realizebulia zmnaSi (zog sxva metyvelebis nawilSic). maSasadame, saxeli marTavs zmnas gramatikul klasSi. vin- jgufis saxelTa gramatikuli klasis niSnebi aris в- da й-, romelTac mr. ricxvSi enacvleba б-, e. i. gramatikuli
  • 92.
    183 ricxvis gamoxatvis erT-erTisaSualeba aris gramatiku- li klasis niSanTa cvla. magaliTad: mx. ricxvi mr. ricxvi да в-у mama aris дай б-у mamebi arian нана ю (й-у) deda aris наной б-у dedebi arian кIант в-аха biWi wavida кIентий б-аха biWebi wavidnen йоI яха (й-аха) gogo wavida мехкарий б-аха gogoebi wavid- nen... Sdr., nivTis klasis saxelebSi niSani mravlobiT ri- cxvSi ar icvleba: марха ю (й-у) Rrubeli aris, мархаш ю (й-у) Rrublebi aris.…Tumca aris gamonaklisebic. gram. klasis niSani б- gvxvdeba mx. ricxvSic, Tumca igi zogi saxelis mr. ricxvSi icvleba. Sdr.: сту б-аха “xari wavida”, magram: стерчий д-аха “xarebi wa- vidnen” da misT. 2. ricxvis gamoxatvis erT-erTi saSualeba aris in- fiqsi -в-, Sdr.: mx. ricxvi mr. ricxvi гIатт-а adgoma (sub. mx.) гIо-в-тт-а adgoma (sub. mr.) сац-а gaCereba со-в-ц-а лачкъ-а damalva ло-в-чкъ-а хьад-а gaqceva хьо-в-д-а д-ал-а (дāла) damTavreba, aRmoceneba д-о-в-л-а... maSasadame, fuZeSi auslautis Tanxmovnis win -в- for- mantis CarTviT miRweulia subieqtis ricxvis gamoxatva. zmnaTa am jgufs emateba ramdenime zmnac, romlebic, marTalia, subieqtis mravlobiTobas -в- infiqsiT gamoxata- ven, magram fuZeTa bolokiduri Tanxmovnebi gansxvavebuli aqvT. Sdr.: mx. ricxvi mr. ricxvi ха-а dajdoma хо-в-ш-а хьаж-а xedva (gaxedva, Sexedva) д-ийш-а (< д- и-в-ш-а)... 184 SeadareT maTi Sesatyvisebi wova-TuSurSi: хаъ-ан _ ха-б-ж-ан хьачI-ан _ хьа-п-с-ан д-иж-ан _ д-и-п-ш-ан wova-TuSuris -б- (> п yru TanxmovnebTan) CeCnuri -в-s fonetikur variants warmoadgens. martiv fuZeSi infiqsis CarTva CeCnuri zmnis erT-er- Ti Taviseburebaa. maSasadame, ar aris gamoricxuli, rom e. w. martivi fuZeebi istoriulad rTuli, Sedgenilic iyos. 3. obieqtis mr. ricxvis gamoxatvis erT-erTi saSuale- baa zmnur fuZeSi auslautis ormagi, intensiuri, magari - лл- Tanxmovnis mravlobiTSi -хк-TanxmovanTkompleqsiT Se- cvla. Sdr.: mx. ricxvi mr. ricxvi лалл-а gagdeba лахк-а тилл-а dafareba, darqmeva тахк-а талл-а kvleva тахк-а кхолл-а gadaxurva, gadafareba кхохк-а д-олл-а gayra (mag., Zafisa) д-охк-а олл-а dakideba охк-а д-илл-а dadeba д-ахк-а Iилл-а wola Iахк-а CamoTvlil zog wyvil fuZeSi xmovani ar icvleba, zogSi igi cvalebadia. sainteresoa, rom хк kompleqss iTumyalurSi Seesa- tyviseba рк (saxelebSic). 4. obieqtis ricxvs Taviseburad gamoxataven Semdegi fuZeebi: д-ен mokvla, dakvla д-ай-а д-аккх-а warTmeva д-ах-а (дāха) 5. subieqtis ricxvia gamoxatuli, agreTve, в-ах-а “wa- svla” zmnis awmyos formebSi: в-оьд-у “midis”, д-оьлх-у (I da II piri), б-оьлх-у (III piri) “midian” (klasis niSniTa da fuZis SecvliT), Sdr., agreTve, д-ож-а “vardna” da лег-а “cvena” (supleturi formebia).
  • 93.
    185 SeiZleba davaskvnaT, romgramatikuli ricxvis kate- goria iwarmoeba gramatikuli klasis niSnebis cvliT, spe- cialuri infiqsiT, TanxmovanTa kompleqsebis monacvleo- biT da zogi sxva saSualebiT, romelTa axsna jerjero- biT ver xerxdeba. kakakakauuuuzazazazatitititivis kavis kavis kavis katetetetegogogogoriariariaria kauzativi zmnis iseTi formaa, romelic gamoxatavs subieqtis moqmedebas obieqtze meore obieqtis meSveobiT. Sdr., qarTulSi: akeTebs (is mas) _ akeTebinebs (is mas mas). CeCnurSi kauzativs -ит (> йт) formanti awarmoebs. ma- galiTad: д-аст-а gaxsna da д-астийт-а (< д-аст-а-ит-а) gaxsnevineba д-атт-а cxoba da д-аттийт-а cxobineba д-ахь-а waReba da д-ахьийт-а waRebineba лалл-а gagdeba da лаллийт-а gagdebineba тас-а gadagdeba, moyra da тасийт-а gadagdebineba, moyrevineba da misT. kauzativian formebTan ergativSi dgas organizato- ris (iniciatoris) aRmniSvneli saxeli, Semsruleblis aR- mniSvneli saxeli lokatiur brunvaSia. Tu zmna klasniS- niania, klasis niSniT gamoxatulia realuri obieqtis (sa- moqmedo obieqtis) klasis niSani. rogorc Cans, kauzativiani formebi iwarmoeba garda- mavali zmnebisagan. aseTY SemTxvevaSi zmnasTan Sewyobil or pirs emateba mesamec. Sdr.: Ваха-с (erg.) кIант-е (lok. br.) книга оьшуьйту “vaxa Svils wigns akiTxvinebs”... -ит formanti gardauvalTaganac awarmoebs kauzativis msgavs formebs. magaliTad: сац-а gaCereba _ сацийт-а д-ад-а gaqceva _ д-атийт-а лачкъ-а damalva _ лачкъийт-а лийч-а dabana _ лийчийт-а... 186 msgavs formebSi -ит- waqezebas, iZulebas gamoxatavs. gasarkvevia, aris Tu ara CamoTvlili formebi kauzative- bi. aRsaniSnavia, rom -ит-formanti yvela zmnisagan awar- moebs kauzatiur (an sxva kvalifikaciis mqone) formebs. gamonaklisia д-у “aris” zmna. -ит-iT nawarmoebi formebi me- oreuli infinitivebia, romlebic pirveladi infinitivebi- sagan damoukideblad awarmoeben dro-kiloTa sistemas. -ит- formantis funqciebi sagangebo Seswavlis saga- nia. am sufiqsis xmovniTi nawili fuZis momdevno xmovan- Tan difTongs qmnis an masTan SerwymiT viRebT grZel xmovans. amdenad, aRniSnuli formantis fuZisagan gamoyo- fa ver xerxdeba, Tu ar aRvadgineT amosavali forma. kikikikilos kalos kalos kalos katetetetegogogogoriariariaria garCeulia Semdegi kiloebi: TxrobiTi, brZanebiTi, pi- robiTi, natvriTi. zogi maTgani ganarCevs or an orze met saxeobas, pirobiTi da natvriTi kilos formebs aqvT ma- kavSirebeli sityvebis funqciac. specialur literaturaSi sabolood Camoyalibebuli ar aris erTiani azri kiloTa raodenobisa da warmoebis saSualebaTa Sesaxeb. kiloTa klasifikaciisas gasaTva- liswinebelia maTi funqciebi, warmoebis saSualebebi. TxrobiTi kilos formebi droTa sistemaSia ganxilu- li. droisa da kilos formebi zmnis sauRlebeli erTeu- lebia. am kategoriaTa SigniT ki zmna icvleba gramatiku- li klasebis, gramatikuli ricxvisa da aspeqtis mixedviT. droTa yvela forma warmodgenilia mxolod Txro- biT kiloSi. ra viTareba gvaqvs sxva kiloebSi? brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTi kiTi kiTi kiTi kilolololo brZanebiTi kilos formebSi gansxvavebulia brZanebis xarisxi, romelic meryeobs mkacri, mrisxane brZanebidan mokrZalebul Txovnamde, xvewna-mudaramde. garda amisa, brZanebiTis formaTa nairsaxeobebis gadmosacemad mniSvne- lovan rols asrulebs intonaciac.
  • 94.
    187 brZanebaTa modifikaciebi specialuriformantebiT aris gamoxatuli. brZanebiTis formas namyo dro ara aqvs, brZaneba SeiZleba Sesruldes awmyosa da myofadSi. brZanebis elferis Sesabamisad CeCnurSi brZanebiTi kilos ramdenime saxeoba aris garCeuli. esenia: brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTi I.Ti I.Ti I.Ti I. brZanebiTi kilos ZiriTadi forma iwar- moeba wesieri uRlebis zmnaTa fuZeze -а formantis darT- viT. garda amisa, brZanebis am formisaTvis damaxasiaTebe- lia aweuli toni. mag.: inf. fuZe brZanebiTi I ахк-а dabarva ахк- ахк-а! dabare! ловз-а TamaSi ловз- ловз-а! iTamaSe! сац-а gaCereba сац- сац-а! gaCerdi! -а-Ti nawarmoeb formas SeiZleba ewodos brZanebiTi I. SeniSvna: infinitur formebSi bolokiduri xmovani e. w. maerTebeli xmovania. brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTiTiTiTi IIIIIIII. brZanebiTi I-isagan -л formantis meSveo- biT iwarmoeba brZanebiTi II. am formaSi brZanebis toni erTgvarad Serbilebulia, Tumca am formiT gamoxatuli moqmedeba brZanebis avtoris TandaswrebiT dauyovnebliv unda Sesruldes. Sdr.: ахк-а-л! dabare! (axlave) ловз-а-л! iTamaSe! (axlave) сац-а-л! gaCerdi! (axlave)... brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTiTiTiTi IIIIIIIIIIII.... brZanebiT II-ze mx. ricxvSi -хь, mr. ri- cxvSi -ш formantebis darTviT iwarmoeba iseTi forma, romelic unda Sesruldes momavalSi brZanebis avtoris dauswreblad. mag.: mx. ricxvi mr. ricxvi ахк-а-л-а-хь! dabare! ахк-а-л-а- ш! ловз-а-л-а-хь! iTamaSe! ловз-а-л-а-ш! сац-а-л-а-хь! gaCerdi! совц-а-л-а-ш! 188 saanalizod moxmobili nimuSebidan pirveli gardama- vali zmnaa, meore da mesame _ gardauvali. -хь, -ш formantebi dakavSirebulia II piris nacvalsa- xelebTan. gasarkvevia am formantTa wina xmovnis funqcia. SesaZlebelia, rom igi savrcobi an TanxmovanTgamyari iyos. brZanebiTis am formas SeiZleba ewodos brZanebiTi III. brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTi IVTi IVTi IVTi IV iwarmoeba brZanebiTi I-is formaze -хьа (mx. r.) da -ша (mr. r.) formantebis darTviT. es formante- bic nacvalsaxeluri warmoSobisaa. aqvs TxovniT-brZanebi- Tis funqcia. magaliTad.: mx. r. mr. r. ахк-а-хьа! dabare, ra! ахкийша (ахк-а-и-ша)! ловз-а-хьа! iTamaSe, ra! ловзийша! сац-а-хьа! gaCerdi, ra! совцийша! Sdr., agreTve: ладогIахьа! “mousmine, ra!”, ладогIийша! “mousmineT, ra!” aRdgenil formebSi gasarkvevia и-s (formantis wina xmovnis) sakiTxi. brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTi V,Ti V,Ti V,Ti V, rogoricaa вехийла! “dae, icocxlos!” da misT. nawarmoebia –ийла formantis meSveobiT: охийла! “dae, moxnas!” Tavis mxriv, -ийла miRebuli Cans -л-й-а –sagan, sadac -й- gramat. klasis niSans warmoadgens meSvel zmna- Si (Sdr., meSveli zmnebi в-а, й-а, б-а, д-а). CeCnuri enis pirve- li mkvlevaris, p. uslaris, naSromSi dasturdeba Semdegi saxis kilos formebi: āхал-б-а, āхал-д-а, āхал-й-а. rogorc Cans, am bolo formis й gadavida Tanxmovnis win (metaTe- zisi), ris Sedegadac miviReT а+й> эй > ий (asimilaciiT). ma- Sasadame, ganzogadebulia swored is afiqsi, romlis am saxiT CamoyalibebaSi й-s metaTezisi aSkaraa. aRsaniSnavia, rom p. uslariseuli formebi dResac cocxalia CeCnuri enis zog dialeqtSi. brZanebiTi V-is formiT gamoxatuli moqmedeba saval- debuloa yvelasaTvis, brZaneba kategoriulia. aseTi for-
  • 95.
    189 mebi xSiria dalocvisada wyevlis formulebSi, mowode- bebSi. brZanebiTi V-is forma miRebulia aRweriTisagan. brZabrZabrZabrZanenenenebibibibiTis forTis forTis forTis formamamamaTa warmoTa warmoTa warmoTa warmoeeeeba e. w. uweba e. w. uweba e. w. uweba e. w. uweso zmnebso zmnebso zmnebso zmnebSiSiSiSi orfuZiani uRlebis zmnaTagan nawarmoebi brZanebiTis formebi II fuZes, e. i. awmyos formas, emTxveva. Sdr.: хьо! waiRe! ло! mieci! Taviseburia в-аха “wasvla”, в-ан (вāн) “mosvla” da xmo- vanfuZian zmnaTa brZanebiTis formebi. magaliTad: гIо! wadi! в-ола! modi! д-е! gaakeTe!’ (inf. д-ан keTeba) Iе! iyav(i)! (inf. Iан yofna) го! naxe! (inf. ган danaxva) ukuukuukuukuTqmiTqmiTqmiTqmiTi brZaTi brZaTi brZaTi brZanenenenebibibibiTiTiTiTi brZanebiTis forma SeiZleba iyos ukuTqmiTic, rome- lic moqmedebis Sesrulebas krZalavs. ukuTqmiT brZane- biTs ма “ar”, “nu” nawilaki awarmoebs. Sdr.: мала “daleva” zmnisagan nawarmoebi warTqmiTi da ukuTqmiTi brZanebiTis formebi awmyoSi: warTqmiTi brZanebiTi ukuTqmiTi brZanebiTi brZanebiTi I: мал-а! ма мал-а! brZanebiTi II: мал-а-л! ма мал-а-л! brZanebiTi III: мал-а-л-а-хь! (mx. r.) ма мал-а-л-а-хь! (mx. r.) мал-а-л-а-ш! (mr. r.) ма мал-а-л-а-ш! (mr. r. brZanebiTi IV: мал-а-хьа! (mx. r.) ма мал-а-хьа! (mx. r.) малийша! (mr. r.) ма малийша! (mr. r.) brZanebiTi V: малийла! ма малийла! 190 pipipipirorororobibibibiTi kiTi kiTi kiTi kilolololo gamoxatavs pirobas, romlis arsebo- bis SemTxvevaSi moqmedeba Sesruldeba. zmnebiT (pirobisa da Sedegisa) gamoxatuli orive forma erTi winadadebis farglebSia moqceuli, romelsac, sxva enaTa mixedviT, rTul qvewyobil winadadebas uwodeben. pirobiTi kilos zmnuri forma e. w. damokidebul winadadebaSia, meore _ mTavarSi. pirobiTi kilos forma iwarmoeba -хь formantiT. aqvs awmyos, namyosa da myofadis formebi. Sdr.: awmyo: ал-а-хь Tu Tqva (inf. ал-а Tqma) ах-а-хь Tu moxna (inf. ах-а xvna) myofadi: эр д-ел-а-хь Tu ityvis охур д-ел-а-хь Tu moxnavs namyo: аьл-л-е-хь Tu uTqvams аьх-н-е-хь Tu mouxnavs... aRsaniSnavia, rom awmyos formebs myofadis gagebac aqvT. savaraudod, -хь nawilaki ar ukavSirdeba II piris na- cvalsaxels, misi warmomavlobis sakiTxi sakvlevia. amo- savlad -хье-s varaudobs naxur enaTa mkvlevari d. imnaiS- vili. pirobiTi kilos awmyos forma, albaT, zmnis sa- vrcobiani fuZisagan -хь formantis darviT iwarmoeba, myo- fadi _ myofadi faqtobrivisagan ду meSveli zmnis Se- cvliT amave zmnis pirobiTi kilos formiT, namyos forma- Si ki namyo ganusazRvrelis bolokiduri -а- Secvlilia - е-Ti, romelsac -хь formanti erTvis. ма nawilakiani pirobiTi kilos formiT gamoxatuli moqmedebis damTavrebisTanave iwyeba meore moqmedeba, Sdr.: гIовгIа ма хеззи, аравелира со xmauris gagonebisTanave gareT ga(mo)vedi me; ма элли TqmisTanave da misT. pirobiTi kilos formebi e. w. rTul qvewyobil wina- dadebaSi damokidebuli winadadebis Sinaars gadmoscemen. aseT formebs sakavSirebeli sityvaTa funqcia aqvT. nanananatvritvritvritvriTi kiTi kiTi kiTi kiloslosloslos forma iwarmoeba pirobiTi kilosa- gan -(а)ра formantis meSveobiT. specialur literaturaSi
  • 96.
    191 msgavsi formebi kavSirebiTikilos saxeliTac aris cno- bili. natvriTi kilo gamoxatavs sasurvel moqmedebas. Sdr.: inf. pirobiTi kilo natvriTi kilo д-аккх-а warTmeva д-аккх-а-хь д-аккх-а-хь-а-ра д-ех-а Txovna д-ех-а-хь д-ех-а-хь-а-ра кхехк-а xarSva кхехк-а-хь кхехк-а-хь-а-ра... -(а)ра formantSi xmovani SeiZleba TanxmovanTgamyari (igive savrcobi) iyos. rogorc pirobiT, ise natvriT for- mebTan SeiZleba idges yvela piris nacvalsaxeli orive ricxvSi. natvriTi kilos saxeobebia д-елара “netavi iyos” (ду zmnis natvriTi kilos forma) meSveli zmniT nawarmoebi formebic. Sdr.: awmyo: awmyos absolutivi + д-елара. mag.: лат-а “Widao- ba” _ леташ д-елара “neta Widaobdes”; д-елла “gaxsna”, “gaRe- ba” _ д-оьллуш д-елара “netavi iRebodes”, “neta ixsnebodes”... namyo: namyos absolutivi + д-елара: летта д-елара, д- иллина д-елара... myofadi: myofadi faqtobrivis formaSi ду icvleba д- елара-Ti: летар д-елара, д-оьллур д-елара... maSasadame, natvriTi kilos formebi aris sinTezuri da analizuri. sinTezur da analizur formaTa Soris gansxvaveba TiTqmis ar aris. natvriTi kilos formebsac e. w. rTul qvewyobil wi- nadadebaSi damokidebuli winadadebis funqcia aqvT. popopopotentententenciciciciaaaalilililisis kasis kasis kasis katetetetegogogogoriariariaria potencialisi moqmedebis SesaZleblobas gamoxatavs. Sdr., qarTuli: iWmeba, ismeba, iTqmis rame..., eWmeba, esmeba, eTqmis visme rame (arn. Ciqobava). CeCnurSi potencialisis mawarmoebelia мага “SeZleba” meSveli zmna. Sdr.: дийца мага laparakis SeZleba: суна дийца мега me lapara- ki SemiZlia 192 мала мага dalevis SeZleba: цунна мала мега mas daleva SeuZlia... (qarTuli Sesatyvisebi pirobiTia). aRsaniSnavia, rom potencialisTan (romelic aRweri- Tia da ori nawilisagan Sedgeba) subieqti mic. brunvaSi dgas da zmna gardauvalia. potencialisi iwarmoeba д-ала “gaxdoma” zmnis meSveo- biTac. Sdr.: къон-в-ала “gaaxalgazrdaveba” (axalgazrdad gaxdoma)... д-ала zmna amJamad sufiqsoids warmoadgens. uRlebis TvalsazrisiT д-ала “gaxdoma” ise iuRlvis, rogorc д-ала “micema” zmna. axasiaTebs orfuZianoba (I se- ria ло, II seria д-ели), icvleba gramatikuli klasis niSan- Ta mixedviTac. am zmniT TiTqmis yvela zmnisagan iwarmoe- ba axali formebi, romelTac potencialisis semantika aqvT. Sdr., agreTve: inf. potenc. awmyo д-а-а Wama д-а-а-д-ал-а д-а-а-ло iWmeba мал-а daleva мал-а-д-ал-а мал-а-ло ismeba ал-а Tqma ал-а-д-ал-а ал-а-ло iTqmeba... CamoTvlili zmnebi gardamavalia, maTgan nawarmoebi potencialisebi vnebiTi gvaris Sinaarsis mqonea: subieq- tis adgils obieqti ikavebs. maSasadame, potencialisi gardamavali zmnis konversiuli formaa da mas erTgvarad vnebiTi gvaris Sinaarsic aqvs. potencialisi vnebiTi gva- ris Casaxvis sawyis etapad SeiZleba CaiTvalos. garda amisa, potencialisis formas aqvs uneburobis Sinaarsic. Sdr.: бIаьрг бетт-а-ло Tvali TamaSobs, дог тох-а-ло guli Zgers (qarTuli Sesatyvisebi pirobiTia). potencialisi д-а-д-ал-а meSveli zmniTac aris nawarmo- ebi. rogorc Cans, д-а-д-ал-а TviT warmoadgens д-а-н “keTeba” zmnis potencialiss. Sdr., геч-д-ан patieba, хIаллак-д-ан mo- spoba, реза-д-ан dakmayofileba: inf. potenc. awmyo геч-д-ан геч-д-а-д-ал-а геч-д-а-ло хIаллак-д-ан хIаллак-д-а-д-ал-а хIаллак-д-а-ло реза-д-ан реза-д-а-д-ал-а реза-д-а-ло...
  • 97.
    193 amgvarad, CeCnurSi potencialisizmnur kategorias warmoadgens, mawarmoeblebia meSveli zmnebi. potencia- liss aqvs vnebiTi gvarisa da uneburobis Sinaarsi. poten- cialisis CamoyalibebiT CeCnurSi, rogorc Cans, gvaris ka- tegoriis Camoyalibebis winapirobebia Seqmnili. zmnizmnizmnizmnisarsarsarsarTiTiTiTi zmnisarTi damoukidebeli mniSvnelobis mqone forma- ucvleli sityvaa. zmnisarTi gansazRvravs zmniT gamoxa- tul moqmedebas. garda amisa, zmnisarTs SeiZleba hqondes zedsarTavi saxelis an TviT zmnisarTis msazRvrelis funqciac. ase, magaliTad: дика яздо kargad wers хаза яздо lamazad wers, чIогIа кIадвелла Zalian daiRa- la... тоъал дика sakmaod kargad... тоьург хаза яздо sakmaod lamazad wers da misT. Sinaarsis mixedviT gamoiyofa pirveladi zmnisarTebi, rogoricaa: цига iqiT (saiqeTo mimarTuleba) кхуза (хIокхуза) aqeT (saaqeTo mimarTuleba) дIа (дIā), дIо (дIō) iq хьуьлла iq (zemoT) дехьа gaRma сехьа gamoRma даим mudam тахана dRes кхана xval лама zeg селхана guSin... цига, кхуза (хIокхуза) zmnisarTebs CvenebiTi nacvalsaxe- lebis ZirebTan geneturi kavSiri unda hqondeT. Sevada- 194 roT isini CvenebiTi nacvalsaxelebis (ix. CvenebiTi na- cvalsaxelebi) II sabrunebel fuZeebTan: sax. и//иза is” хIара es naT. цуьнан кхуьнан mic. цунна кхунна erg. цо (цуо) кхо (кхуо)... zog zmnisarTSi, savaraudod, determinanti sufiqsi - на unda gamoiyos. Sdr.: тахана dRes, кхана (кхāна) xval, селхана guSin, гена (гна) Sors... zmnisarTebi iwarmoebian rogorc zmnisarTebisagan, ise saxelebisaganac (warmoadgenen saxelis romelime brunvis formas). Sdr.: цига iqiT, iqiTken (mag., wavida) _ цигахь iq (mag., aris) _ цигара iqidan (mag., movida), iqauri (mag., kaci). agreTve: цигахьа, цигахьара, цигахула... (ix. lokatiuri brunvebi). aseve: кхуза – кхузахь – кхузара дIа – дIара – дIанехьа дехьа – дехьара сехьа – сехьара... arsebiT saxelTagan nawarmoebi zmnisarTebia, magali- Tad: совгIат saCuqari _ совгIатана saCuqrad цIа saxli _ цIа Sin (mag., wavida) – цIахь Sin (mag., aris) говр cxeni _ говрахь cxeniT (mag., aris, wavida) забар xumroba _ забарина xumrobiT безам siyvaruli _ безамана siyvaruliT дийнахь dRisiT (Sdr., де dRe ) Iуьйранна diliT (Sdr., Iуьйре dila ) суьйранна saRamos (Sdr., суьйре saRamo ) гурахь Semodgomaze (Sdr., гуьйре Semodgoma ) Iай zamTarSi (Sdr., Iа zamTari ) бIаьста gazafxulze (Sdr., бIаьсте gazafxuli )...
  • 98.
    195 aseTi zmnisarTebi arsebiTsaxelTa micemiTis an mi- marTulebiTi I-is gaqvavebul formebs warmoadgenen. zmni- sarTad zog SemTxvevaSi saxelis fuZec Cans, rogoricaa, magaliTad, цIа “Sin” (mag., wavida). savaraudod, aseT Se- mTxvevebSi dakarguli unda iyos raRac formanti, rome- lic lokatiurobas (mimarTulebas) gamoxatavda. zmnizmnizmnizmnisarTsarTsarTsarTTa jguTa jguTa jguTa jgufefefefebibibibi Sinaarsis mixedviT zmnisarTebSi ramdenime jgufi gamoiyofa. aseTia, magaliTad: adgilis, drois, viTarebis, zoma-wonis, jerobis (odenobis), mizezisa da miznis, ag- reTve, kiTxviTi zmnisarTebi. adadadadgigigigilis zmnilis zmnilis zmnilis zmnisarsarsarsarTiTiTiTi gamoxatavs moqmedebis adgils an mimarTulebas. adgilis zmnisarTis kiTxvebia: мича sad? (mimarTulebisa), мичахь sad? (mdebareobisa), мичара saidan? magaliTad: юьрта “soflisken, sofelSi” (mag., wavida), юьртахь “so- felSi” (mag., aris, imyofeba), юьртара “soflidan”; цига iqiT, iqiTken, цигахь iq, цигара iqidan ; кхуза aqeT, aqeTken (mag., modis), кхузахь aq, кхузара aqe- dan ; эцца (ai) iqiT, iqiTken, эццахь (ai) iq, эццара (ai) iqidan... agreTve: лакхахь zemoT, лахахь qvemoT, охьа qvemoT (mi- marT.), хьуьлла iq (zemoT), кIелахь qveS, тIехь zed... … drodrodrodrois zmniis zmniis zmniis zmnisarsarsarsarTiTiTiTi pasuxobs kiTxvebze: маца rodis?, маццалц rodemde, маца дуьйна rodidan? magaliTad: гуттар yovelTvis, даим mudmivad, стохка Sar- San, лурчах SarSanwin, кеста male, кестта uaxloes droSi, наггахь iSviaTad, кхушара wels... стомара guSinwin, селхана guSin, тахана dRes, кхана xval, лама zeg, ула mazeg, хIетахь maSin, хIетталц manamde (zRvardebi- 196 Ti), хIинццалц aqamde, dRemde (zRvardebiTi), хIеттахь maSinve, хIинцале aqamde, amdromde, хIетале manamde, imdromde... бIаьста gazafxulze, аьхка zafxulSi, гурахь Semodgomaze, Iай zamTarSi... хIинца axla, сарахь saRamos, дийнахь dRisiT, буса Rame, RamiT, Iурре dilas, diliT, делкъехь SuadRes... viviviviTaTaTaTarerererebis zmnibis zmnibis zmnibis zmnisarsarsarsarTiTiTiTi formobrivad igive zedsarTavi saxelia zmnisarTis funqciiT. Sdr.: дика стаг kargi kaci da дика до kargad akeTebs, чехка болар mardi siaruli da чехка ваха mardad wavida... niSan-Tvisebis aRmniSvneli sityva gamoxatavs ro- gorc sagnis niSan-Tvisebas, ise moqmedebis, ase vTqvaT, Tvisebasac. viTarebis zmnisarTis kiTxvaa муха rogor? viTarebis zmnisarTebia: иштта ase вуьштта ise иштта я вуьштта ase an ise вуно, Iаламат, инзаре metismetad//Zalian... гIаш fexiT цIеххьана ucbad, moulodnelad доцца mokled дехха grZlad сиха Cqara меллаша nela, auCqareblad бертахь TanxmobiT кIез-кIезиг //жим-жима cot-cota сих-сиха//кест-кеста Cqar-Cqara... zozozozomamamama----wowowowoninininisa da jesa da jesa da jesa da jerorororobis (odebis (odebis (odebis (odenonononobis) zmnibis) zmnibis) zmnibis) zmnisarsarsarsarTeTeTeTebibibibi miu- TiTeben imaze, Tu ra raodenobiT, ramdenad, ramdenjer xdeba moqmedeba. misi kiTxvebia: мел ramdenad?, мосазза ram- denjer? magaliTad:
  • 99.
    197 кIезиг, кIеззиг cotad,(sul) cotad алсам, алссам sakmaod, (SedarebiT) sakmaod дукха а, дуккха а bevrad, (sakmaod) bevrad тоъал sakmarisad шортта uxvad... rogorc viTarebis, ise zoma-wonis zmnisarTebsac aqvT zedsarTavis an zmnisarTis msazRvrelis funqcia. jerobis zmnisarTebia: цкъа (цIкъа) erTxel шозза orjer кхузза samjer уьттазза aTjer ткъозза (тIкъозза) ocjer бIозза asjer... mimimimizezezezeziszisziszis zmnizmnizmnizmnisarsarsarsarTiTiTiTi pasuxobs kiTxvaze хIунда ratom?; цундела imitom. mizmizmizmiznis zmninis zmninis zmninis zmnisarTssarTssarTssarTs daesmis kiTxva стенна risTvis? (хIун “ra” kiTxviTi nacvalsaxelis mic. brunvis forma. хIун formas arasaxelobiT brunvebSi enacvleba II fuZe, ib- runvis supleturad). miznis zmnisarTebis magaliTebia: хIуьттарена jibriT, бегашина xumrobiT, безамана siyvaruliT, совгIатана saCuqrad da misTanani. kikikikiTxviTxviTxviTxviTi zmniTi zmniTi zmniTi zmnisarsarsarsarTeTeTeTebicbicbicbic calke jgufs qmnian. kiTxviTi zmnisarTebia: мичаsad? (mimarTulebisa), мичахь sad? (ad- gilmdebareobisa), мичара saidan?, маца rodis?, маццалц ro- demde?, муха rogor?, хIунда ratom?, мел ramdeni?, мосазза ram- denjer?...(qarTuli Sesatyvisebi ixileT zmnisarTTa jgu- febSi). zemoT ganxilul zmnisarTTagan zogs (хьала, охьа, тIехь, дехьа, сехьа...) gaaCnia Tandebulisa da preverbis fun- qcia. omonimur sityvaTa morfologiuri kvalifikaciis erTaderT saSualebad konteqsti rCeba. 198 TanTanTanTandedededebubububulililili Tandebuli formaucvleli damxmare sityvaa, amdenad damoukidebeli mniSvnelobac ara aqvs. igi daerTvis saxe- lis garkveuli brunvis formas (marTavs saxels brunvaSi) da amyarebs mimarTebebs or saxels an saxelsa da zmnas Soris. Tandebulis ZiriTadi funqcia aris sivrceSi ori- entaciis gamoxatva. Tanamedrove CeCnurSi Semdegi Tandebulebi gamoiyo- fa: чу -Si йисте napiras тIе -ze (mimarT.) тIехь(а) -ze (mdebareobisa) кIел qveS хьалха win юххе gverdiT, axlos дуьхьа -Tvis юккъе SuaSi дехьа gaRma улло gverdiT сехьа gamoRma хьокъехь -ze, Sesaxeb... am TandebulTagan TiTqmis yvelas aqvs zmniswinisa da zmnisarTis funqciebic. aRniSnuli Tandebulebi warmoSobiT arsebiT saxelebs ukavSirdebian. Sdr.: чу -Si da чоь (чōь) Siga nawili, SemosazRvr. farTobi тIе -ze da тIе (тIйэ) zedapiri кIел qveS da кIело Ziri, fskeri юххе gverdiT, axlos da юх fuZe, gadat. Ziri юккъе SuaSi da юкъ weli, Sua adgili хьокъехь -ze, Sesaxeb da хьакъ vali, vadebuleba... улло, дуьхьа TandebulTa warmomavloba daCrdilulia, ar Cans maTi kavSiri damoukidebeli mniSvnelobis mqone sityvebTan. CamoTvlil sityvaTa gamoyeneba Tandebulebis, preverbebisa da zmnisarTebis funqciiT imaze metyvelebs, rom CeCnurSi Tandebulebi, preverbebi da zmnisarTebi sa- bolood diferencirebuli, Camoyalibebuli ar aris. miu- xedavad amisa, SeiZleba iTqvas, rom zogi Tandebuli CeC- nurSi gamoyofilia sxva metyvelebis nawilebisagan. ase- Tia, magaliTad, -хула, -ра Tandebulebi, sxva funqcia enaSi
  • 100.
    199 amaT ar uCanT,arc maTi warmomavlobaa naTeli (ix., ag- reTve, Tandebuliani da lokatiuri brunvebi). Tandebulebi CeCnurSi, Cveulebriv, iwereba calke. ma- Ti ZiriTadi nawili saxels marTavs micemiT brunvaSi, Sdr.: стоьла (< стоьлана) тIехь magidaze, стоьла (< стоьлана) кIел magidis qveS... дуьхьа naTesaobiTi brunvis Tandebulia: цуьнан дуьхьа misi gulisTvis, кIентан дуьха biWis gulisTvis (gamoxatavs mizans). saxels SedarebiT brunvaSi marTaven Tandebulebi дехьа, сехьа, тIех//сов: хил дехьа wyalgaRma, хил сехьа wyalgamoR- ma, цул тIех//сов imaze metad da sxv. SevadaroT: хи чу “wyalSi” da чуваха “Sevida”, гIанта тIе (mag., хаа) “skamze” (mag., dajdoma) da тIеваха “mivida” (zed miadga), гIанта кIел “skamis qveS” da кIелваха “qveS-Se-vida”... maSasadame, igive sityvebi zmnasTan iwereba erTad. kavkavkavkavSiSiSiSiriririri kavSirebiT CeCnuri ena Raribia. ZiriTadad dasturde- ba ramdenime saxis maerTebeli kavSiri. maqvemdebarebeli kavSirebis funqcias zmnis sagaremoebo formebi (ix.) an na- zmnari formebi (mag., absolutivi) asruleben. maerTebel kavSirebSi gamoiyofa Semdegi jgufebi: majmajmajmajgugugugufefefefebebebebeli kavli kavli kavli kavSiSiSiSirerererebibibibi: а (nawilaki kavSiris funqci- iT) “da”, romelic mosdevs TiToeul dasakavSirebel si- tyvas. qarTulSi misi adekvaturi Sesatyvisia -c nawilaki. Sdr.: йовхо а, шело а siTbo da sicive (siTbo-c, sicive-c); хьала а, охьа а zemoT da qvemoT (zemoTa-c, qvemoTa-c); Муса а, Султан а институте вахара musa da sulTani insti- tutSi wavidnen; Нускал а, говраш а бухарчу дуьнена чудахана patarZali da cxenebi qvesknelSi Cacvivdnen; 200 Дехаш-Iаш хилла ворхI ваша а, цхьа йиша а “cxovrobdnen-ra iyvnen Svidi Zma da erTi da”... amave funqciiT, Tumca SedarebiT iSviaTad, gamoyene- bulia -й-c. magaliTad: Дехаш-Iаш хилла цхьа зудий (< зуда-й), майрий (< майра-й) cxovrobdnen-ra iyvnen erTi coli da qmari; Хьалха заманчохь хилла Байбурий, ГIамбурий бохуш ши доттагI Zvel droSi, baiburs da Ramburs (rom) eZaxdnen, ori mego- bari yofila; сой, хьой me da Sen (me-c, Sen-c). mamamamapipipipirisrisrisrispipipipirerererebebebebeli kavli kavli kavli kavSiSiSiSirerererebibibibiaaaa: амма magram, хIетте а//делахь а (magram) mainc, я...я an...an. со юьрта вара, амма хьо-м ца гира me sofelSi viyavi, magram Sen-ki ver gnaxe; иза кхайкхира, амма хьо ца веара iman dagiZaxa (migiwvia), magram Sen ar moxvedi; сан ван (вāн) йиш яцара (йāцара), хIетте а (//делахь а) вогIур ву со me ar SemiZlia mosvla, mainc moval; я со, я иза an me, an is... garda amisa, kavSirebis funqciiT gamoyofen iseT Se- sityvebebs, rogoricaa бакъду “marTalia” (бакъ “marTali” + ду “aris”), цхьабакъду “erTi marTalia” (цхьаъ “erTi” + бакъ ду), хIунда аьлча “imitom rom” (хIунда “ratom” + аьлча “rom Tqva//iTqvas” drois sagaremoebo forma) da misT. я “an”, амма “magram” arabulidan nasesxeb kavSirebad aris miCneuli. aRsaniSnavia, я-s wova-TuSurSi Seesatyvise- ba ле (< йе < йа), rac mis nasesxobas eWvqveS ayenebs. struqturis mixedviT kavSirebi SeiZleba dajgufdes Semdegnairad: martivi kavSirebi, rogoricaa: а, -й rTuli kavSirebi: хIетте а, бакъду, делахь а... Sedgenili kavSirebi: хIунда аьлча, бакъду, цхьабакъду...
  • 101.
    201 kavSiris sakiTxebi CeCnurSidawvrilebiT Seswavli- li ar aris. am mimarTulebiT saintereso iqneboda aramar- to originaluri, aramed naTargmni literaturis Seswav- lac (Serwymuli da rTuli winadadebebis, magaliTad, ru- sulidan CeCnurad gadmoTargmnis sakiTxebi). DDDD DDDDMMMMMM nanananawiwiwiwilalalalakikikiki nawilaki damxmare metyvelebis nawilia, ara aqvs da- moukidebeli mniSvneloba, warmoadgens bgeras, bgeraTkom- pleqss an sityvas. rogorc sxva enebSi, CeCnurSic nawila- ki erTvis sruli mniSvnelobis mqone sityvas da garkveu- li elferi, niuansi Seaqvs mis mniSvnelobaSi. nawilakis adgili winadadebaSi gansazRvruli ar aris. magaliTad, uaryofiTi nawilakebi ма, ца “ar” sityvas win uZRvian, zogi mosdevs (-кх, те, -м...), zogi calke iwere- ba, zogi ki _ defisiT. Sinaarsis mixedviT gamoiyofa Semdegi jgufebi: 1. kiTxviTi nawilakebi gamoxataven kiTxvas sxvadasxva Sinaarsobrivi niuansiT. Sdr.: ала Tqma, аьллий uTqvams?, аьллий те neta Tqva?, воьдий те neta midis” kiTxviTi nawilakia, agreTve, хIан “ha?”, romelic gan- kerZoebiT dgas: хIан, хIун бохура цо ha, ras ambobda is? 2. mtkicebiTi nawilakebia: те ki, хIаъ ho, diaR, дера RmerTmani, хьаха ki ara, -х, -кх xom ki, ма xom... magaliTad: со-х me ki, me xom; со-м вара, хьо вацара-кх цигахь me ki viyavi, (magram) Sen ar iyavi iq; хIаъ, ахьа ала ho, Sen Tqvi... 3. gamomricxavi nawilakebia: бен garda, meti (хьо бен Sens garda), деккъа (д- cvalebadi gram. klasis niSania) “marto”-s, “calke”-s mniSvnelobiT; хьовха “ki ara” (со хьовха me ki ara...). 4. ukuqceviTi nawilakebia ма da ца “ar”. orive gamoxa- tavs zmniT gadmocemuli moqmedebis uaryofas, oRond 202 sxvadasxva xarisxiT: ма-Ti gamoixateba kategoriuli uaryofa (kilo brZanebiTi an natvriTia), xolo ца ixmare- ba awmyosa da namyos formebTan moqmedebis uaryofisas. Sdr.: ма тоха (туōха) ar daartya! ма лаца (лāца) ar daiWiro!... ма тохалахь nu daartyam! ма лацалахь nu daiWer!... ма nawilaks, konteqstis mixedviT, SeiZleba hqondes sxva niuansic. Sdr.: ма хаза ду хIара дуьне “ra lamazia es qve- yana!” rogorc magaliTebidan Cans, ма nawilaki yovelTvis zmnis win dgas. bolo frazaSi ма-s SeiZleba Seenacvlos мел imave mniSvnelobiT. ца nawilaki SeiZleba uZRodes an mosdevdes zmnas. Sdr.: ца яздо “ar wers”; ца дуьйцу “ar ambobs (yveba)” da a. S. Tu igi mosdevs zmnas, maSin ekveceba bolo xmovani, xolo Tanxmovani erwymis zmnas. magaliTad: дийцац (дуьйцу ца), яздац (< яздо ца)da sxva (ix., agreTve, zmnis uaryofiTi for- mebi). 5. uaryofiTi nawilakia хIан-хIа “ara”. DDD SoSoSoSorisrisrisrisdedededebubububulililili DDA Sorisdebuli sxva metyvelebis nawilebisagan calke dgas. Sorisdebuls ara aqvs damoukidebeli sityvis mniS- vneloba, igi arc damxmare sityvaa. Sinaarsis mixedviT CeCnuri Sorisdebulebi SeiZleba sam jgufad davyoT: grZnogrZnogrZnogrZnobisbisbisbis (emociis) gamomxatveli Sorisdebulebi; momomomowowowowodedededebisbisbisbis gamomxatveli Sorisdebulebi; xxxxmamamamabaZbaZbaZbaZviviviviTiTiTiTi sityvebi.
  • 102.
    203 amaT SeiZleba daematose. w. ficilis formulebi. mkveTri sademarkacio xazis gavleba Sorisdebulebis jgufebs Soris Znelia _ erTi da igive Sorisdebuli Se- iZleba gamoyenebuli iyos sxvadasxva Sinaarsis, sxvadas- xva saxis emociis gadmosacemad. moviyvanoT magaliTebi: хIей oi хIай-хIай hai-hai охI-вай oh-vai ватталхьана moica (muqarisa) маржа-яI (sinanulis, sayveduris, SeSfoTebis gamomxatve- li) варийлахь aba (Sen ici) охIо-хIай oh, vai ой vai, oi же aba (swrafad, Cqara)... qalTa metyvelebaSi dasturdeba Sorisdebulebi, ro- goricaa: вададай (SiSisa, gaocebisa). es forma unda momdinareob- des вā дāда-й-sagan, sadac pirveli nawili mimarTvasTan xmarebuli Sorisdebuli Cans, meore nawili ki mama-s unda niSnavdes (Sdr., qarTuli: oi||ui deda). ваттай (imedis gacruebisa) валалай (SiSisa, gakvirvebisa)... Sdr. qarTuli “sa-valal-o”. CeCnuri Sorisdebulebi Seswavlili ar aris. mxedve- lobaSi gvaqvs Sorisdebulebi saerTod da, gansakuTre- biT, cxovelebTan urTierTobisas (mosaxmobi, gasagdebi, moferebis...) xmarebuli sityvebi, wyevlis, dalocvis, fi- cilis... formulebi. 204 sinsinsinsintaqtaqtaqtaqsisisisi sintaqsur damokidebulebaTa Sesaxeb martiv winadade- baSi. CeCnurSi garCeulia sintagmis ori ZiriTadi tipi: at- ributuli da predikatuli. atatatatriririribubububutul sintul sintul sintul sintagtagtagtagmamamamaSiSiSiSi msazRvrelad gamoiyeneba zed- sarTavi saxeli, ricxviTi saxeli da nacvalsaxeli. sa- zRvrulad ki arsebiTi saxelia. Sdr.: дика стаг kargi kaci ши говр ori cxeni и зезаг is yvavili klasniSniani msazRvreli klasSi eTanxmeba sazRvruls (sazRvruli marTavs msazRvrels klasSi). mag.: в-оккха кIант didi biWi й-оккха йоI didi gogo д-оккха бер didi bavSvi б-оккха лам didi mTa atributuli msazRvrelis funqciiT SeiZleba substan- tivic iyos gamoyenebuli. aseT SemTxvevaSi substantivi naTesaobiT brunvaSi dgas.: ден воI mamis Svili (vaJiSvili) чен кIорни daTvis beli (naSieri) маьлхан зIенар mzis sxivi догIанан тIадам wvimis wveTi... atributul sintagmaSi saxelebs (msazRvrelsa da sa- zRvruls) Soris sintaqsur urTierTobaTa Semdegi saxee- bi gvaqvs: 1. gramatikul klasSi (klasniSnian sityvebSi) sruli SeTanxmeba (magaliTebi ix. zemoT);
  • 103.
    205 2. sruli SeTanxmebaaricxvSic (im SemTxvevaSi, Tu msa- zRvreli icvleba ricxvis mixedviT): д-аккхий бераш didi bavSvebi б-аккхий нах xnieri xalxi гаттий некъаш viwro gzebi... sintaqsuri damokidebulebis aRniSnuli saxeobebi mci- rericxovania: garamatikul klasSi monacvle zedsarTavi saxelebi, gansakuTrebiT ricxviTi saxelebi da nacvalsa- xelebi, cotaa. ricxvSi monacvle zedsarTavi ki sul ram- denimea. Sdr.: д-оккха – д-аккхий didi жима – кегий patara готта – гаттий viwro стомма – стаммий sqeli б-еха – д-еха grZeli (am sityvaSi ricxvSi monacvleoba gamoixateba gr. klasis niSnis cvliT). SeTanxmeba gvaqvs brunvaSic: msazRvreli warmodgeni- lia ori formiT (erTi _ saxelobiTSi da, meore, arasaxe- lobiT, e. w. irib brunvebSi). Sdr.: sax. хаза бIаьсте lamazi gazafxuli naT. хазачу бIаьстенан... (danarCen brunvebSi icvleba mxolod sazRvruli). wyoba, rogorc Tanamedrove qarTulSi, prepoziciuria: кIайн куй TeTri qudi, котаман жижиг qaTmis xorci... prepreprepredidididikakakakatutututuli sinli sinli sinli sintagtagtagtagmismismismis sasasasayrdeyrdeyrdeyrdenianianiania, rogorc, magaliTad, qarTulSi, zmna.zmna.zmna.zmna. predikatul sintagmaSi zmna saxels sin- taqsurad ukavSirdeba. sintaqsuri kavSiri gulisxmobs zmnisa da saxelis (subieqtisa da obieqtis) SeTanxmebas gramatikul klassa da ricxvSi. saxeli gramatikuli kla- sis niSnisa da ricxvis mixedviT cvalebad zmnas iTan- xmebs klassa da ricxvSi. Tavis mxriv, zmna marTavs sa- xels brunvaSi, kerZod, saxelobiTSi, ergativsa da mice- miTSi: gardauval zmnasTan subieqti sax. brunvaSi dgas, grZnoba-aRqmis zmnebTan (aseTi zmnebic gardauvalia) _ mi- cemiTSi. gardamaval zmnasTan ki subieqti ergativSia. rea- luri obieqti rogorc gardamaval, ise grZnoba-aRqmis zmnebTan saxelobiT brunvaSia. klasniSnian zmnebSi aisa- 206 xeba mxolod im saxelis klasi, romelic saxelobiT brunvaSi dgas. aqedan gamomdinare, predikatuli sintagma or an sa- mwevriania (im SemTxvevaSi, Tu saxelTan an saxelebTan sxva sityvebi ar aris dakavSirebuli). orive SemTxvevaSi sintaqsurad dakavSirebul wevrTa wyoba mkacrad gansa- zRvruli ar aris. sinsinsinsintaqtaqtaqtaqsusususuri konri konri konri konstruqstruqstruqstruqcicicicieeeebibibibi predikatul sintagmaSi, rogorc zemoT iTqva, realu- ri subieqti SeiZleba idges saxelobiTSi, ergativsa da micemiTSi. realuri subieqtis brunvaTa Sesabamisad CeC- nurSi gamoiyofa Semdegi konstruqciebi: nominatiuri ergatiuli datiuri lokatiuri nonononomimimiminanananatitititiuuuuri konri konri konri konstruqstruqstruqstruqciaciaciacia CeCnurSi aris gardauvali zmnis konstruqcia. am konstruqciaSi subieqti saxelobiT brunvaSi dgas. Tu zmna gr. klasis niSnis mixedviT icvle- ba, klasis niSniT gamoxatulia subieqti: кIант в-оьду, в-огIу, в-аха biWi midis, modis, wavida йоI й-оьду, й-огIу, яха (й-аха) gogo midis, modis, wavida бер д-оьду, д-огIу, д-аха bavSvi midis, modis, wavida сту б-оьду, б-огIу, б-аха xari midis, modis, wavida zmnaTa didi nawili uklasniSnoa. uklasniSno zmnaSi subieqtis klasi, ra Tqma unda, ar aisaxeba. erererergagagagatitititiul konul konul konul konstruqstruqstruqstruqciciciciaaaaSiSiSiSi subieqti ergativSia, xolo realuri obieqti _ saxelobiTSi. es aris gardamavali zmnis erTaderTi konstruqcia. klasniSnian zmnaSi klasis niSani obieqtis klasze miuTiTebs, e. i. zmna klasSi eTan- xmeba saxelobiTSi warmodgenil saxels. magaliTad: дас (ergatiuli brunva -с niSniT, sax. дā) дечиг д-оккху “mama SeSas Wris” (да “mama” ganekuTvneba в- klass. Sdr.: да в-оьду, в-огIу, в-аха “mama midis, modis, wavida”; д-оккху zmnaSi klasis niSani miuTiTebs obieqtze дечиг “SeSa”).
  • 104.
    207 dadadadatitititiur konur konurkonur konstruqstruqstruqstruqciciciciasasasas grZnoba-aRqmis zmnebi qmnian. da- tiur konstruqciaSi realuri subieqti micemiTSi dgas, xolo realuri obieqti _ saxelobiTSi. klasniSnian zmna- Si klasis niSani obieqtis klasze miuTiTebs. datiuri konstruqciis zmna gardauvalia. Sdr.: нанна (mic. brunva, sax. нāна ) дукха д-еза бер “dedas Zali- an uyvars Svili” (д-еза zmnaSi klasis niSani miuTiTebs obieqtze бер “Svili, bavSvi”). aRsaniSnavia, rom datiuri konstruqciis zmnasTan wo- va-TuSurSi subieqti SeiZleba idges ergativSi, e. i. da- saSvebia formebi: МитIуйн (mic. br.) хьо (sax. br.) гу da МитIос (erg.) хьо (sax. br.) гу “mito Sen gxedavs”. am movlenas yuradReba miaqcia i. deSerievma. lolololokakakakatitititiur konur konur konur konstruqstruqstruqstruqciciciciasasasas qmnis ду “aris” zmna, Tu igi qona-yolas gamoxatavs. Sdr.: цуьнгахь (lok. br.) говр ю (< й-у) “imas cxeni hyavs”. zmna klasSi eTanxmeba realur obieqts (obieqti marTavs zmnas klasSi). д-у meSveli zmnaa, gardau- vali, aqedan gamomdinare, konstruqciac gardauvalia. hihihihipopopopotaqtaqtaqtaqsis sasis sasis sasis sakikikikiTxi.Txi.Txi.Txi. CeCnurSi ara gvaqvs maqvemdebarebe- li kavSirebi (mimarTebiTi nacvalsaxelebi, mimarTebiTi zmnisarTebi) an iseTi kavSirebi, romlebic gamoiyeneba rTuli daqvemdebarebuli winadadebis Sesadgenad. rTuli daqvemdebarebuli winadadebiT gamoxatuli Sinaarsi im enebisa, sadac hipotaqsi klasikuri gagebiT aris Camoya- libebuli, CeCnurSi gadmoicema winadadebiT, romelic struqturis mixedviT martivia. aseT winadadebaSi morfo- logiuri saSualebiT nawarmoebi iseTi formebia, romel- Tac sintaqsuri funqcia aqvT. maSasadame, aseT specialur formebs aqvT is semantika, rac sxva enebSi zmnas maqvemde- barebeli kavSiriT. Sdr.: vinc movida, romelic wavida da misT. sintaqsuri funqciis mqone SeiZleba iyos mimReoburi (цунна дезарг хIара ду “imas rac unda, es aris...”) an absolu- tivis (ца хезира суна хьо кхойкхуш “ver gavigone, Sen rom me- Zaxdi”) formebi. 208 aRniSnul sakiTxebze dawvrilebiT ixile, agreTve, “sa- garemoebo formebi”. leqleqleqleqsisisisikakakaka sakuTari da nasesxebi leqsika. CeCnuri enis leqsikuri maragis ZiriTadi nawili saku- Tari (Zireuli) leqsikaa. leqsikis am nawilSi Sedis: да mama олхазар frinveli борз mgeli нана deda хьоза beRura, Citi ча daTvi ваша Zma леча Sevardeni пхьагал kurdReli йиша da кхокха mtredi цхьогал mela кIант biWi човка Tolia сай iremi воI vaJiSvili къиг yvavi лу (лӯ) Sveli йоI qaliSvili алкханч SoSia... зу (зӯ) zRarbi... мар//майра qmari етт Zroxa корта Tavi зуда coli говр cxeni мара cxviri бер Svili... уьстагI cxvari... ког fexi... ar aris gamoricxuli, rom aRniSnuli zogi sityva ama Tu im enidan Zveli nasesxobac iyos. … sakuTriv CeCnuri Cans TiTqmis yvela viTarebiTi zed- sarTavi saxeli, ricxviTi saxelebi (aTasamde, TviT “aTa- si” эзар nasesxebia sparsulidan), nacvalsaxelebi, zmnebi da zmnisarTebi. leqsikis yvela nawilSi, bunebrivia, dasturdeba saer- Tokavkasiuri leqsikac. garda amisa, CeCnuri ena mdidaria kiloebiTa da kilo- kavebiT. miuxedavad amisa, mcirericxovania leqsika, rome- lic ama Tu im dialeqtis kuTvnilebas warmoadgens (a. ma- cievi). kiloebsa da kilokavebs Soris gansxvaveba, ZiriTa- dad mainc, fonetikuri xasiaTisaa. nasesxebi leqsikis mniSvnelovan nawils, bunebrivia, warmoadgens rusuli enidan nasesxobani. rusulidan Se- Tvisebul sityvebSi mkveTrad ganirCeva Zveli (saxecvli- li) da axali (ucvleli) nasesxobani. rogorc wesi, rusu-
  • 105.
    209 lidan Sesuli sityvebiCeCnurSi ucvlelad iwereba. maga- liTad, Zveli nasesxobebia: картол kartofili хIургон furgoni минот wuTi чот angariSi... axal nasesxobebs warmoadgenen: большевик, ведомость, асфальт, ликвидировать (дан)... книга, тетрадь... gamoiyofa plasti, romelic qarTulidan (an qarTulis gziT sxva enebidan) Cans nasesxebi: херх xerxi вир viri захал mZaxali кIесаркаг kefa (kisris ormo) куьйра qori лом lomi кондар qondari котам qaTami хох xaxvi аьрзу arwivi... Turqulidan nasesxebia: аз bgera, алапа xelfasi, бал ba- li, басма CiTi, бад ixvi, бамба bamba, башха gansakuTrebuli, Taviseburi, бел bari, болат foladi, бурч wiwaka, гIайгIа dar- di, гIуда jarima, гIуллакх saqme, samsaxuri, байракх droSa... arabuli enidan nasesxebia: Iалам buneba, весет anderZi, доIа locva, жовхIар margaliti, аллахI allahi, RmerTi, амма magram, баркал madloba, беркат baraqa, гIалат Secdoma, da- naSauli, дуьне qveyana, дин religia, дарж xarisxi, къолам fanqari, маржан marjani, маьIна mniSvneloba, мекара veragi, миска sawyali, sacodavi, паргIат Tavisufali, сурт suraTi da bevri sxva 210 onoonoonoonomasmasmasmastitititikakakaka CeCnurSi gvarebi, saxelebi, mamis saxelebi iwereba ise, rogorc rusulSi (rusuli warmoTqmis mixedviT): Дадаев Ваха Ахмадович Дадаева Тамара Идрисовна... zepirmetyvelebaSi xSirad ixmareba sakuTriv CeCnuri konstruqcia: Ваха Ахьмадан кIант vaxa axmadis Ze, Сацийта Ахьмадан йоI saciiTa axmadis asuli... piris saxeli SeiZleba boloSic idges: Ахьмадан кIант Ваха axmadis Ze vaxa, Ахьмадан йоI Сацийта axmadis asuli sa- ciiTa... ufro dakonkretebis mizniT SeiZleba daematos im Temis, tomis saxeli, saidanac warmoSobiT aris piri: чIебарлой тайпанан Weberloeli, Weberlouri tomisa... pirTa saxelebi Tanamedrove CeCnurSi ZiriTadad ucxo warmoSobisaa. MCeCneTSi mahmadianuri religiis gavrcele- bas da damkvidrebas Tan mohyva arabuli da bibliuri warmoSobis saxelebi. ar aris Seswavlili, ra formiT Semovida CeCnurSi arabuli (an sxva enaTa) anTroponimika. cnobilia, rom arabul samyaros uSualo kavSiri CeCneT- Tan ar hqonia. garda arabulisa, CeCnur sakuTar saxeleb- Si bevria Turquli da XIX da XX saukuneebSi rusulidan Semosuli rqmevis saxelebi. miuxedavad amisa, jer kidev Semonaxulia mcirericxo- vani CeCnuri warmoSobis saxeli, gansakuTrebiT, mxatvrul literaturaSi. Tumca bevri maTgani ukve iSviaTad an aRar ixmareba. aseTia, magaliTad: kacis saxelebi: Борз mgeli, Хьоза Citi... zmnuri fuZeebisagan nawarmoebi saxelebia: Ваха icocxle, Дукхаваха didxans icocxle, Вахийта dae, icocxlos, Виса darCi, Висийта darCes, Висар dasarCeni (“da- rCena” zmnis masdari)... qarTuli Targmanebi, ra Tqma unda, daaxloebiTia. qalis saxelebi: Кхокха mtredi, Човка Wilyvavi, Зезаг yva- vili, Кемса yerZeni, Деши oqro... Яха icocxle, Яхийта dae, icocxlos, Йисита darCes, Тоита // Тоийта kmara, Сацийта gaaCere...
  • 106.
    211 arabuli saxelebia: Iаббасabas-i, Iали ali, Ахьмад ahmad-i (an qarTuli tradiciiT: axmad-i), Аюб aiub-i, Абу abo, Iайша aiSa, Зайнаб zainab-i (an zeinab-i), ИбрахIим ibrahim-i, Идрис id- ris-i, Iиса isa, ИсмаьIил ismail-i, Якъуб iayub-i (an iakub-i), Казбег (“yazi” arabuli mahmadianuri rwmenisaTvis mebrZoli + Turquli “begi”) yazbeg-i (an kazbeg-i), Муса musa, Мухь(а)мад muhmad-i (an muxmad-i), Махьмуд mahmud-i (an max- mud-i), Хьамид hamid-i, Мансур mansur-i, Iумар omar-i... eTnonimebidan aRsaniSnavia: нохчи (-й)//нохчо CeCeni, гIалгIа (-й) inguSi, гIумкхи (-й) yumu- xi, цези (-й) dido, хIири (-й) osi, гIебарто (-й) yabardoeli, гуьржи (-й) qarTveli... qarTuli tomebi: бацо (-й) //баца TuSi, пхи (-й) xevsuri, шо (шуо) (-й) fSaveli, бено (бнуо) (-й) moxeve... дегIастанхо (-й) daRestneli, жIайхо//суьйли (-й) xunZi, даьргIо (-й) dargueli, гIазгIумкхи (-й) laki, лаьзги (-й) lezgi, балкхаро (-й) balyareli, чергази (-й) Cerqezi, кхарачо (-й) yaraCaeli, адыгей (-ш) adiReli... оьрси//гIазкхи (-й) rusi, эрмло (-й) somexi, жуьгти (-й) ebrae- li, украин (-аш) ukraineli, турко (-й) Turqi, гIажари (-й) spar- seli, iraneli... ингалсхо (-й) ingliseli, грек (-аш) berZeni, германхо (-й) germaneli, француз (-аш) frangi, америкахо (-й) amerikeli, итальян (-аш) italieli, испанхо (-й) espaneli... 212 CeCnur-qarTuli leqsikoni
  • 107.
    213 leqleqleqleqsisisisikokokokonis agenis agenisagenis agebubububulelelelebabababa leqsikonSi TiToeul saleqsikono erTeulTan miTi- Tebulia gramatikuli kvalifikacia. gamonakliss warmo- adgens arsebiTi saxeli da zmna. saliteraturo enisagan gansxvavebiT leqsikonSi da- fiqsirebulia greli xmovnebi (Tavze xaziT). arsebiTi saxeli leqsikonSi Setanilia mx. ricxvis sax. brunvis formiTa da gramatikuli klasis niSnebiT mxoloobiTsa da mravlobiTSi, rasac frCxilebSi mosdevs aRniSnuli saxelis oTxi brunvis (naT., mic., erg., mimarT. I) niSani mx. ricxvSi, wertil-mZimis Semdeg ki _ mr. ri- cxvis mawarmoebeli formanti. xSir SemTxvevaSi brunebisas ars. saxelis daboloeba CeCnurSi icvleba. aseT SemTxvevaSi saxelis cvalebadi na- wili ucvlelisagan gamoyofilia vertikaluri xaziT, ro- melic morfemaTa zRvars yovelTvis ar emTxveva. Tu bru- nebisas saxelis fuZe an fuZiseuli xmovani icvleba, saxe- li mocemulia srulad. leqsikonSi zmna mocemulia infinitivis formiT. un- da aRiniSnos, rom erTmarcvlian zmnasTan iwereba infini- tivis niSani, or da metmarcvlianebTan igi ar aRiniSneba (Sdr.: да-н keTeba, ле-н laparaki.., аха xvna, лаха Zebna... ). zmnis infinitur formas frCxilebSi mosdevs droTa formebi (awmyoSi, namyo gansazRvrulSi, namyo ganusa- zRvrelSi, myofadis Taviseburad warmoebisas _ myofad- Si). garda amisa, ricxvis kategoriis mqone zmnebTan miTi- Tebulia subieqtis an obieqtis ricxvi. saxelisa da zmnis aRniSnuli saxiT leqsikonSi Seta- nis principebi ekuTvnis cnobil leqsikologs a. macievs (ix. Чеченско-русский словарь. Составил А. Г. Мациев. Москва, 1961). winamdebare leqsikonSi zmnasTan miTiTebulia garda- mavlobac. garda amisa, leqsikonis gantvirTvis mizniT rTuli Sedgenilobis zmnebSi droTa mixedviT cvalebadi nawili ucvlelisagan gamoyofilia vertikaluri xaziT, romelic yovelTvis morfemaTa zRvarze gadis. aseve, leqsikonis gantvirTvis mizniT, klasniSniani sityvebi (zeds. saxelebi, zmnebi...) mocemulia д- niSniT, magram ara д-ze, aramed mis momdevno xmovanze. gamonakli- 214 sia я, яь, ю, юь xmovnebze dawyebuli formebi, sadac klasis niSnis gamoyofa ver xerxdeba. Sdr., д-аха da яха (й-аха) “wa- svla”, д-уза da юза (й-уза) “avseba” da misT. aseTi formebi aRniSnulia varskvlaviT da erTvis miTiTeba Sesabamis sa- leqsikono erTeulze (*яха ix. д-аха, *юза ix. д-уза...). gamonaklisia е-ze dawyebuli klasniani zmnebi. е-ze dawyebuli formebi mocemulia Tumca д- niSniT, magram е- ze. maSasadame, romelime д-елха da елха (= й-элха) “tirili” da misTanani leqsikonSi Setanilia д-елха-s saxiT: aseTi zmnebi sxvadasxva klasis niSnis mqonea, magram й-iani for- ma sruli saxiTaa warmodgenili, magaliTad, д- klasniSni- anSi (Sdr., zemoT motanili д-елха da елха, an kidev: д-еха da еха grZeli). klasniSniani zmnis am saxiT leqsikonSi Se- tana, marTalia, erTgvarad gaarTulebs mis moZebnas, sama- gierod gantvirTavs leqsikons mxolod klasis niSnebiT gansxvavebul zmnur formaTagan. leqsikonSi CeCnuri enis saxelisa da zmnis morfo- logiis warmoCena, ra Tqma unda, sxvadasxva principiT Se- iZleba. saxelisa da zmnis morfologia Seudareblad uf- ro reliefurad warmoCndeba ganmartebiTi leqsikonis da- muSavebis procesSi. samwuxarod, CeCnuri enis ganmartebi- Ti leqsikoni dRemde ar mogvepoveba.