Радіаційна безпека та охорона навколишнього середовища - Анатолій ВарбанецьEnergoatom-school
Весняна школа НАЕК Енергоатом
Тема лекції: Радіаційна безпека та охорона навколишнього середовища. Екологічна, надійна та доступна енергія
Лектор: Анатолій Варбанець
До 36-ї річниці від дня аварії на Чорнобильській АЕС відділ краєзнавства пропонує ознайомитись з віртуальною книжковою виставкою «Чорнобиль – жива рана землі нашої».
Аварія на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою оцінок подій кваліфікується як аварія сьомого (найвищого) рівня. Чорнобильська катастрофа визнана катастрофою планетарного масштабу. Радіаційного зараження зазнали території площею близько 200 тис. квадратних кілометрів. Не оминула ця біда і Вінниччину, земля якої разом з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих.
24 лютого 2022 року почалась російсько-українська війна. В перший же день, після жорстокого бою, окупаційні війська ввійшли до зони Чорнобильської АЕС. Окупанти ігнорують загрозу пошкодження ізоляційних споруд над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Поблизу Зони відчуження ЧАЕС російські війська транспортують та зберігають десятки тонн артилерійських снарядів, що загрожує екологічній безпеці Європи, адже вони використовують старі боєприпаси, що можуть здетонувати в будь-який момент.
3 квітня 2022 року підрозділи Десантно-штурмових військ Збройних сил України взяли під контроль Чорнобильську АЕС, район міста Прип’ять та ділянку Державного кордону України з Республікою Білорусь.
26 квітня 1986…
24 лютого 2022…
Пам’ятаймо...
У рамках "Весняної школи НАЕК "Енергоатом" 3 квітня 2018 року начальник відділу нагляду за радіаційною безпекою та екологією Компанії Анатолій Варбанець розповів учасникам Школи про вплив ядерної генерації на екологію та навколишнє середовище.
Радіаційна безпека та охорона навколишнього середовища - Анатолій ВарбанецьEnergoatom-school
Весняна школа НАЕК Енергоатом
Тема лекції: Радіаційна безпека та охорона навколишнього середовища. Екологічна, надійна та доступна енергія
Лектор: Анатолій Варбанець
До 36-ї річниці від дня аварії на Чорнобильській АЕС відділ краєзнавства пропонує ознайомитись з віртуальною книжковою виставкою «Чорнобиль – жива рана землі нашої».
Аварія на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою оцінок подій кваліфікується як аварія сьомого (найвищого) рівня. Чорнобильська катастрофа визнана катастрофою планетарного масштабу. Радіаційного зараження зазнали території площею близько 200 тис. квадратних кілометрів. Не оминула ця біда і Вінниччину, земля якої разом з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих.
24 лютого 2022 року почалась російсько-українська війна. В перший же день, після жорстокого бою, окупаційні війська ввійшли до зони Чорнобильської АЕС. Окупанти ігнорують загрозу пошкодження ізоляційних споруд над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Поблизу Зони відчуження ЧАЕС російські війська транспортують та зберігають десятки тонн артилерійських снарядів, що загрожує екологічній безпеці Європи, адже вони використовують старі боєприпаси, що можуть здетонувати в будь-який момент.
3 квітня 2022 року підрозділи Десантно-штурмових військ Збройних сил України взяли під контроль Чорнобильську АЕС, район міста Прип’ять та ділянку Державного кордону України з Республікою Білорусь.
26 квітня 1986…
24 лютого 2022…
Пам’ятаймо...
У рамках "Весняної школи НАЕК "Енергоатом" 3 квітня 2018 року начальник відділу нагляду за радіаційною безпекою та екологією Компанії Анатолій Варбанець розповів учасникам Школи про вплив ядерної генерації на екологію та навколишнє середовище.
2. Аварії в Росії, США, і нарешті, найбільша за всю
історію людства аварія 1986 року на
Чорнобильській АЕС, що стала за своїми
наслідками національною трагедією України,
Білорусі і Росії, потребують принципово іншої
комплексної оцінки цього джерела енергії, його
впливу на навколишнє середовище, тваринний і
рослинний світ, здоров`я людини.
3. Роль лісів у житті людства. . Вони можуть
акумулювати і тривалий час утримувати
речовини, небезпечні і токсичні для довкілля та
людини, як, наприклад, радіоактивні елементи,
що потрапляють у повітря, воду, ґрунти.
Ліси Чорнобилю
4. Природний радіаційний фон .Радіаційний фон
створюється космічним випромінюванням,
природними і штучними радіоактивними речовинами
та джерелами іонізуючого випромінювання.
Джерела надходження радіонуклідів у навколишнє
середовище
Основними джерелами радіоактивного забруднення
навколишнього середовища в Україні є:
• індукування хімічних елементів космічним
випромінюванням;
• ядерні вибухи;
• теплові енергетичні станції;
• промислові комплекси з повним ядерним паливним
циклом, атомна промисловість;
• неконтрольоване використання радіонуклідовмісних
сировинних матеріалів.
5. Теплові енергетичні станції.
Значні надходження радіонуклідів у навколишнє
середовище за використання кам'яного вугілля
на паливо. Річна потреба вугілля в світі
становить кілька мільярдів тонн, із яких 70%
спалюється на електростанціях, 20% - у
коксохімічному виробництві і 10% -
використовується для опалення.
6. Розвиток атомної енергетики
Атомна енергетика нині розвивається на основі
реакторів на теплових і швидких нейтронах.
За фізико-хімічним станом і поведінкою
радіонуклідів у технологічних системах АЕС і
навколишньому середовищі виділяють такі
групи радіоактивних відходів:
• радіоактивні благородні гази (41Ar, 85, 85m87,
88Kr, 133, 133m, 135, 135mXe), 3H, 14C;
• леткі речовини (129,131, 132,133, 135I, 134,
137Cs);
• нелеткі речовини (140 La, 89,90, 91 Sr, 141,144
Ce та ін.)
7. Найбільшою аварією в світі на АЕС стала
аварія 1986 року на 4 блоці Чорнобильської АЕС
із зруйнуванням активної зони реакторної
установки і частини споруди, в якому вона
розміщувалась.
Сумарний викид радіонуклідів за межі
проммайданчика АЕС (без радіоактивних
інертних газів) становив близько 1,9 * 1018 Бк –
близько 3,5% загальної кількості радіонуклідів,
накопичених у реакторі на момент аварії
8. Радіаційний стан Львівської області
Радіаційне забруднення атмосферного повітря
у 2015 році досліджувалося на 10 пунктах
спостереження (ВАС Львів, м. Броди, АМСЦ
Дрогобич, м. Кам’янкаБузька, м. Мостиськ, м.
Рава-Руська, м. Славськ, м. Стрий, м. Турка, м.
Яворів). Середньорічне значення фону
коливалося в межах 10 - 13 мкр/год,
максимально разовий рівень знаходився в
межах 11 - 17 мкр/год, тоді як природний рівень
радіаційного фону становить 25 мкр/год. Таким
чином, на всіх досліджуваних пунктах гамма-
фон за рік не перевищував природного фону
Львівської області.