Презентація Анжели Богуш (с. Оране, Іванківський район, Київська обл.) в рамках фіналу Всеукраїнського конкурсу рефератів серед учнівської молоді «Ядерна енергія і світ» 2019 року.
Презентація Сніжани Чухоні (с. Горностайпіль, Іванківський район, Київська обл.) в рамках фіналу Всеукраїнського конкурсу рефератів серед учнівської молоді «Ядерна енергія і світ» 2019 року.
Презентація Анжели Богуш (с. Оране, Іванківський район, Київська обл.) в рамках фіналу Всеукраїнського конкурсу рефератів серед учнівської молоді «Ядерна енергія і світ» 2019 року.
Презентація Сніжани Чухоні (с. Горностайпіль, Іванківський район, Київська обл.) в рамках фіналу Всеукраїнського конкурсу рефератів серед учнівської молоді «Ядерна енергія і світ» 2019 року.
Весняна школа-2016: лекція директора з інформаційної підтримки та взаємодії зі ЗМІ та громадськістю Асоціації "Український ядерний форум" Ольги Кошарної на тему: "Світовий розвиток атомної енергетики: виклики та перспективи"
Презентація Анни Шкарпінець (м. Львів, Львівська обл.) в рамках фіналу Всеукраїнського конкурсу рефератів серед учнівської молоді «Ядерна енергія і світ» 2019 року.
Презентація Юрія Недашковського на відкритті Весняної школи НАЕК «Енергоатом»НАЕК «Енергоатом»
Весняна школа НАЕК «Енергоатом» ‒ освітній проект Компанії направлений на залучення активної студентської молоді різних спеціальностей з різних ВНЗ до ознайомлення із сучасним станом розвитку атомної енергетики України. Захід передбачає формування у молоді розуміння атомної енергетики як стратегічної для країни галузі через її розгляд з технічної, соціально-економічної, екологічної та управлінської складових.
Світовий розвиток атомної енергетики: виклики та перспективиНАЕК «Енергоатом»
17 квітня 2018 року у рамках освітнього проекту "Весняна школа НАЕК "Енергоатом" начальник відділу моніторингу світових напрямів функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу НАЕК "Енергоатом" Максим Нежура розповів учасникам проекту про виклики, які зустрічає на шляху свого розвитку ядерна генерація, та перспективи, можливості й напрями подальшого розвитку атомної енергетики.
Весняна школа-2016: лекція директора з інформаційної підтримки та взаємодії зі ЗМІ та громадськістю Асоціації "Український ядерний форум" Ольги Кошарної на тему: "Світовий розвиток атомної енергетики: виклики та перспективи"
Презентація Анни Шкарпінець (м. Львів, Львівська обл.) в рамках фіналу Всеукраїнського конкурсу рефератів серед учнівської молоді «Ядерна енергія і світ» 2019 року.
Презентація Юрія Недашковського на відкритті Весняної школи НАЕК «Енергоатом»НАЕК «Енергоатом»
Весняна школа НАЕК «Енергоатом» ‒ освітній проект Компанії направлений на залучення активної студентської молоді різних спеціальностей з різних ВНЗ до ознайомлення із сучасним станом розвитку атомної енергетики України. Захід передбачає формування у молоді розуміння атомної енергетики як стратегічної для країни галузі через її розгляд з технічної, соціально-економічної, екологічної та управлінської складових.
Світовий розвиток атомної енергетики: виклики та перспективиНАЕК «Енергоатом»
17 квітня 2018 року у рамках освітнього проекту "Весняна школа НАЕК "Енергоатом" начальник відділу моніторингу світових напрямів функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу НАЕК "Енергоатом" Максим Нежура розповів учасникам проекту про виклики, які зустрічає на шляху свого розвитку ядерна генерація, та перспективи, можливості й напрями подальшого розвитку атомної енергетики.
Вийшов новий випуск науково-технічного журналу "Ядерна енергетика та довкілля", співзасновниками якого є ДП "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування", Інститут пролблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України та ГО "Українське ядерне товариство". Випуск №15 увібрав у себе статті, що присвячені актуальним питанням атомної енергетики та радіоекології, зокрема: технологічних аспектів функціонування ядерних установок, радіаційного моніторингу і впливу атомної енергетики на довкілля та культури безпеки.
Вийшов новий випуск науково-технічного журналу "Ядерна енергетика та довкілля", співзасновниками якого є ДП "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування", Інститут пролблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України та ГО "Українське ядерне товариство". Випуск №14 увібрав у себе статті, що присвячені актуальним питанням атомної енергетики та радіоекології, зокрема: технологічних аспектів функціонування ядерних установок, радіаційного моніторингу і впливу атомної енергетики на довкілля та культури безпеки.
Ратифікувавши Паризьку кліматичну угоду, країни-підписанти поставили за мету обмежити зростання загальносвітової температури до рівня менше 2ºС до 2050 року. Вважається, що лише за таких умов вдасться уникнути довгострокових і незворотних кліматичних змін, а також загибелі окремих екосистем. І тут постає головне питання: як досягти цього показника? Відповідь водночас проста і надзвичайно складна: треба зменшити викиди вуглекислого газу, але для багатьох країн це потребуватиме глибокого переформатування енергетичного сектору.
Пошуки альтернатив вуглецевим джерелам енергії з метою пом’якшення впливу виробництва енергії на довкілля свідчать про те, що з атомною енергією на сьогодні поки що не може конкурувати жоден з видів генерації як за потужністю виробництва, так і за мінімальним рівнем впливу на довкілля та клімат.
Саме цей меседж намагалися донести представники Українського ядерного товариства, які взяли участь у Міжнародному марші за клімат в Україні 20 вересня 2019 року. Захистити своє право на безпечне довкілля без кліматичної кризи вийшли більше двох тисяч людей з 21 міста України. Учасники акції пройшли центральними вулицями міста Києва, від Михайлівської площі до Офісу Президента України, з вимогою до влади вжити реальних дій для боротьби зі зміною клімату шляхом розвитку низьковуглецевих джерел енергії в Україні, одним з яких є і ядерна генерація.
Детальніше читайте на сайті УкрЯТ за посиланням: bit.ly/2kRshgP
Формування організаційно-правових засад та створення інфраструктури для повод...Ukrainian Nuclear Society
Презентація голови ДАЗВ Віталія Петрука в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
Презентація керівника служби ВП "Науково-технічний центр" НАЕК "Енергоатом" Олега Годуна в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
Презентація генерального директора ДП "СхідГЗК" Олександра Сорокіна в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
Презентація старшого радника World Nuclear Association Філіпа Косте в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
Результати досліджень ÚJV Řež, a. s. щодо стратегії IVMR та можливості її зас...Ukrainian Nuclear Society
Презентація технічного директора міжнародних проектів ÚJV Řež, a. s. Володимира Кргоунека в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
Презентація начальника відділу ВП "Науково-технічний центр" НАЕК "Енергоатом" Едуарда Чалого в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
Перспективний напрямок співробітництва НАЕК "Енергоатом" з компанією Holtec I...Ukrainian Nuclear Society
Презентація керівника служби ВП "Науково-технічний центр" НАЕК "Енергоатом" Олега Годуна в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
Впровадження технологій малих модульних реакторів SMR-160: підготовчі заходи ...Ukrainian Nuclear Society
Презентація генерального директора Holtec Ukraine Сергія Тараканова в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
Презентація директора ДП "ДНТЦ ЯРБ" Ігора Шевченка в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"
2. Ядерна енергетика (атомна
енергетика) — галузь
енергетики, що використовує
ядерну енергію для
електрифікації і теплофікації;
область науки і техніки, що
розробляє методи і засоби
перетворення ядерної енергії
в електричну і теплову.
3. Основний компонент ядерного
реактора – активна зона, де
відбувається керована ланцюгова
реакція.
Атоми урана в паливних стержнях
розщеплюються і випускають
нейтрони, швидкість яких регулюють
водяні або графітові
«сповільнювачи».
n1
0
U235
92
U236
92
n1
0
n1
0
n1
0
4. Ланцюгову реакцію треба
підтримувати, але нею треба також
керувати.
Для цього використовують
контрольні стрижні та системи
охолодження активної зони.
5. Контрольні стрижні – це основні
механізми, що регулюють
швидкість розщеплення.
Контрольні стрижні вбирають
нейтрони, а не тепло. Тому
потрібна ще одна система –
система охолодження активної
зони реактора.
6. Найбільша перешкода для
розвитку ядерної енергетики
пов'язана з проблемами
безпеки. За час використання
атомних реакторів відбулася
низка техногенних
катастроф, найбільшою з
яких була Чорнобильська
катастрофа
7. Важливою проблемою
залишається заховання
радіоактивних відходів —
впродовж роботи ядерного
реактора в ньому накопичується
велика кількість радіоактивних
ізотопів із значним періодом
напіврозпаду, які
продовжуватимуть
випромінювати ще тисячі років.
8. 1977-й рік - рік народження української
атомної енергетики. В промислову
експлуатацію введено перший
енергоблок Чорнобильської АЕС з
реактором РБМК-1000 (1000 МВт).
Зростаюча потреба в електроенергії,
прагнення замінити теплові та
гідроелектростанції на потужніші - атомні,
сприяли їх швидкому будівництву. На час
техногенної аварії на 4-му блоці
Чорнобильської АЕС (квітень 1986) в
Україні перебувало в експлуатації 10
енергоблоків, 8 з яких потужністю 1000
МВт.
9. Переваги атомної енергетики перед
енергетикою інших видів в Україні
- вища енергоємність ядерного
палива (в 2 млн. разів більша ніж
нафти, в 3 млн. разів ніж вугілля).
- кращі економічні показники;
- не потребує кисню, якого на
енергетичні потреби
використовується в 5 разів більше,
ніж цього потребують усі живі
істоти;
- запаси ядерного палива в 20 разів
більше, ніж палива інших видів.
10. Атомна енергетика України працює і
над тим, щоб збільшити
виробництво рідкого палива.
Вилучені з обробітку надмірно
забруднені радіонуклідами землі
використовуються для вирощування
ріпаку, зерна, картоплі та інших
культур і виробництва з них
спирту які можна додавати до
бензину. Калорійність такого палива
набагато вища, ніж одного бензину.
11. Ядерна енергетика в Україні займає ключові
позиції у виробництві електроенергії (біля 50%
виробітку). Потужність 15 ядерних реакторів
(ЯР), розташованих на 4 працюючих АЕС,
складає 13,8 тис.МВт.
Сьогодні енергетичною стратегією України
обрано курс на розширення ядерної галузі,
будівництво нових ЯР, продовження термінів
функціонування діючих реакторів, вирішення
проблемних питань ядерної енергетики.
Україна має всі передумови для створення
власного ядерного паливного циклу –
родовища урану і цирконату та розвинуті
потужності з урано-цирконієвого виробництва
(Східний гірничо-збагачувальний комбінат, м.
Жовті Води, Вільногірський гірничо-
металургійних комбінат, а також низку
наукових установ відповідного профілю).
12. В Україні діють три види електростанцій:
Теплові ,які працюють на твердому, рідкому й
газоподібному паливі;
Атомні ,які використовують як паливо
збагачений уран або інші радіоактивні
елементи ;
Гідравлічні ,які використовують відповідні
гідроресурси й поділяються на
гідроелектростанції , гідроакумулятивні та
припливні електростанції.
14. Проблема 1
Під час роботи ядерних
реакторів в паливних стрижнях
накопичуються радіоактивні
відходи.
Високорадіоактивні відходи
неможливо знищити: їх треба
ізолювати від навколишнього
середовища на десятки тисяч
років – лише тоді вони стануть
нешкідливими.
15. Проблема 2
Існує ще важлива проблема –
витік радіації з ядерного
реактора, що може завдати
великої шкоди і людині, і
навколишньому середовищу.
Крім того існує можливість
того, що реактор може
розтопитись.
16. Проблема 3
Могутність цивілізації – це не
лише блага для людей, а й
смертельна загроза для всього
людства. Виробництво ядерної
енергії виросло з виробництва
ядерної зброї. Ядерна зброя і ядерні
реактори дуже подібні.
МАГАТЕ зобов’язане
унеможливлювати використання
ядерної техніки, технології й палива
для виробництва ядерної зброї.
17. Проблема 4
При роботі атомних реакторів має
місце забруднення навколишнього
середовища в результаті
техногенних викидів.
Спостерігається незворотний
процес безперервного розповзання
радіонуклідного забруднення.
Викиди не повинні перевищувати
обсягу, який може засвоїти,
переробити біосфера без шкоди для
себе.
18. Проблема 5
Навколо АЕС і могильників потрібно
створювати санітарні зони.
Проблема 6
«Людський» фактор.
19. Проблема 7
Чорнобильська проблема.
Під час випробувань нової системи
безпеки 4 блоку Чорнобильскої АЕС
низка помилок операторів АЕС призвела
до того, що стала плавитися активна
зона реактора. Вибух пари зірвав 1000-
тонну кришку реактора. Радіоактивні
хмари дійшли до Європи. В Укріїні та
Белорусі виявилися зараженими 160 тис.
км2
територїї. В колишньому СРСР від
аварії постраждали 9 млн людей.