1. Міжнародні кліматоохоронні
переговори та участь України у них
Андрій Мартинюк
Екоклуб / РГ НУО ПЗК
Київ, 25 квітня 2013р.

2. Вихідні положення
• Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату (РК ЗК)
направлена на стабілізацію концентрація парникових
газів та адаптацію до змін клімату
• Кіотский протокол – інструмент на виконання РК ЗК
– Створюю ринкові механізми скорочення викидів
– Вимагає жорстокого моніторингу викидів
• Завдання переговорів
– Досягти стабілізацію та наступне зниження викидів
– Утримати підвищення температури у межах 2 градусів
– Забезпечити можливість адаптаційних заходів

3. Предмети переговорів
• Майбутня всеохоплююча юридично обов’язкова
кліматоохоронна угода
• Врахування нових наукових даних
• Які країни мають знижувати викиди?
• На скільки країни мають знижувати викиди?
• Хто повинен платити за зниження?
• Як обліковувати викиди, особливо у міжнародних авіа та
морських перевезеннях
• Передача технологій
• Наповнення кліматичних фондів
• Ринкові та неринкові підходи зниження викидів
• Функціонування ринкових механізмів
• І багато іншого

4. Труднощі
• Багаті країни мають різне уявлення про майбутню угоду
• Найбільші країни, що розвиваються, (Китай, Індія) не
беруть на себе кількісних зобов’язань зі скорочення
викидів
• Система обліку та поглинання парникових газів не
досконала
• Гігантські субсидії у викопне паливо
– В Україні вони більші від сукупних витрат на освіту
• Намагання отримати економічний зиск в усіх процесах
• Надто слабкі зобов’язання країн
– При теперішніх зобов’язаннях температура підвищиться на 4 і
більше градуси
• Збитки для виробників та експортерів нафти, газу і вугілля
• І багато іншого

5. Пріоритети України
• Доступ до нових/старих ринкових механізмів
• Відсутність зобов’язань робити внески у будь-
які кліматичні фонди
– наприклад, шляхом збереження статусу країни з
перехідною економікою
• Можливість торгувати квотами
• Відсутність зобов’язань, котрі б вимагали
жорстких заходів зі скорочення викидів
• Вступ до EU ETS
• Все це у майбутній всеохоплюючій угоді

6. Поточна ситуація
• Державна агентство екологічних інвестицій та Мінприроди не
мають достатньо повноважень для запровадження
кліматоохоронну політику
– Жодного впливу на Енергетичну та Транспортну стратегії
– Немає інструментів стимулювання енергоефективності
• Статус країни з перехідною економікою
– жодних фінансових зобов’язань
– право на торгівлю квотами та проекти спільного впровадження
• Підмочена репутація
– неспроможність використати «японські» гроші з 2009р. по 2012р. (менше 2% квот)
– скарги на повільність процедур ПСВ
– тимчасове позбавлення статусу відповідності
• Відсутній будь-якій взаємозв'язок між національними кліматоохоронною,
енергетичною та транспортною політиками
– Існування субсидій коричневій енергетиці
– Перехід на вугілля
• Лідер по ПСВ

7. Перший період зобов’язань
• У 1997 році рішення про 1990 рік як базовий (тоді
вже було відомо про рекордне падіння викидів)
• «Подарунок» Україні, номінальна вартість якого
досягала десятків мільярдів євро.
• Україна не зуміла ним скористатися.
• Проекти спільного впровадження показали
значно кращі результати ніж торгівля квотами.
• Повний перенос надлишків ОВК фактично
позбавляв другий період сенсу оскільки дозволяв
не скорочувати викиди нікому.

8. Рекомендації
- Розглянути можливість прийняття Україною більш
амбітних зобов’язань зі скорочення викидів парникових
газів;
- Проводити консультації з ЄС щодо можливості надання
допомоги та гарантій з приєднання до EU-ETS та
збереження статусу країни з перехідною економікою
- Винести на засідання МВК проблеми створення стратегії
низьковуглецевого розвитку
- QELRO на рівні 2008-2010 рр. дасть можливість:
- За рахунок одиниць з першого періоду виконати всі зобов'язання
- Створювати нові ПСВ
- Стати регіолнальним лідером кліматоохоронної діяльності