Аналіз бюджету м. Бердянськ на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
Power decentralization: Provided by government initiative on decentralization
Децентралізація влади: Надано урядовою ініціативою по децентралізації
Децентрализация власти: Представлено правительственной инициативой по децентрализации
Аналіз бюджету м. Бердянськ на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
Power decentralization: Provided by government initiative on decentralization
Децентралізація влади: Надано урядовою ініціативою по децентралізації
Децентрализация власти: Представлено правительственной инициативой по децентрализации
2015 рік можна сміливо називати роком реформ. Мінрегіон зробив справжній прорив у впровадженні реформ децентралізації та енергоефективності. У 2016 році вони наберуть ще більших обертів. У презентації наведені головні результати роботи міністерства за 2015 рік та плани дій на 2016-й.
Аналіз бюджету м. Полтава на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
У початковій редакції бюджету Полтави, затвердженій 25.02.2016 р., доходи визначені у обсязі 1,9 млрд грн. Станом на середину листопада уточнений обсяг очікуваних доходів складає 2,1 млрд грн (на 14% більше у порівнянні з початковим планом). Фактичне виконання доходної частини бюджету Полтави за 10 міс. вже склало 2,0 млрд грн при рівні дотаційності 42%.
За підсумками І кварталу видаткова частина бюджету не була виконана в повному обсязі. У наступні місяці відставання від плану прискорилось – за 10 міс. профінансовано 80% запланованих на цей період видатків. Недофінансованими залишаються статті «Предмети, матеріали, обладнання» (62%), «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» (60%) тощо. Видатки на заробітну плату на 10% менші від планових.
Початково розробники бюджету на освітню сферу міста запланували видатки у обсязі 423 млн грн. З них 220 млн грн – на загальноосвітні заклади, 130 млн грн – на дошкільні навчальні заклади (під час уточнення бюджету на освіту додатково передбачено ще 1,4 млн грн). 72% із загальної суми видатків спрямовується на оплату праці, тоді як частка видатків розвитку залишається вкрай незначною. Освітня субвенція з державного бюджету у річному обсязі передбачена у сумі 205,8 млн. грн., що становить майже половину всіх видатків на освіту.
На медичну сферу Полтави припадає майже 15% видатків міського бюджету (у початковій редакції). Після уточнення бюджету на медицину додатково передбачено 2,8 млн грн. 60% «медичних» видатків – це оплата праці. На придбання медикаментів і харчування заплановано всього 16 млн грн на рік. До того ж, фактичне фінансування статей «Медикаменти і перев’язувальні матеріали» та «Продукти харчування» ледве перевищує 50% планового обсягу. У порівнянні з 2015 р. фінансування медицини помітно збільшилось, проте понад 70% цих видатків фінансуються за рахунок медичної субвенції з держбюджету.
Видатки на ЖКГ початково заплановані у сумі 320 млн грн і пізніше збільшені ще на 76 млн грн. Додаткові кошти буде спрямовано на капітальний ремонт житлового фонду (+42 млн грн) і дорожню інфраструктуру (+21 млн грн).
Вагомим джерелом доходів Полтави залишається податок на доходи фізичних осіб – понад 60% власних і понад 30% загальних доходів. Уточнений річний план надходжень цього податку – 676 млн грн; фактично у січні-жовтні надійшло 630 млн грн.
Загальний обсяг видатків, які стосуються управління різними сферами життя міста, початково передбачений у сумі 50 млн грн, з них майже 30 млн грн – це оплата праці посадовців. На централізоване утримання міської ради і виконкому припадає 42% всіх управлінських видатків, а 10,6 млн грн – це заробітна плата. Хоча варто зазначити, що фактичні видатки на управління містом зростають не надто швидко (10% відповідного періоду 2015р.).
Аналіз бюджету м. Херсон на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
Проект Державного бюджету на 2018 рік з доходами понад 1 трлн грнСерафим Погребнов
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман представив проект Державного бюджету на 2018 рік, розрахований з доходами 1,2 трлн грн, дефіцитом 2,4% ВВП, оснований на прогнозі росту економіки в 3% та обсягу мінімальної зарплати в 3723 грн. Глава Уряду представив документ на засіданні Уряду.
Старший викладач кафедри екології Факультету природничих наук НаУКМА Олена Маслюківська представила слем про перспективи еколого-трудової податкової реформи в Україні.
2015 рік можна сміливо називати роком реформ. Мінрегіон зробив справжній прорив у впровадженні реформ децентралізації та енергоефективності. У 2016 році вони наберуть ще більших обертів. У презентації наведені головні результати роботи міністерства за 2015 рік та плани дій на 2016-й.
Аналіз бюджету м. Полтава на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
У початковій редакції бюджету Полтави, затвердженій 25.02.2016 р., доходи визначені у обсязі 1,9 млрд грн. Станом на середину листопада уточнений обсяг очікуваних доходів складає 2,1 млрд грн (на 14% більше у порівнянні з початковим планом). Фактичне виконання доходної частини бюджету Полтави за 10 міс. вже склало 2,0 млрд грн при рівні дотаційності 42%.
За підсумками І кварталу видаткова частина бюджету не була виконана в повному обсязі. У наступні місяці відставання від плану прискорилось – за 10 міс. профінансовано 80% запланованих на цей період видатків. Недофінансованими залишаються статті «Предмети, матеріали, обладнання» (62%), «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» (60%) тощо. Видатки на заробітну плату на 10% менші від планових.
Початково розробники бюджету на освітню сферу міста запланували видатки у обсязі 423 млн грн. З них 220 млн грн – на загальноосвітні заклади, 130 млн грн – на дошкільні навчальні заклади (під час уточнення бюджету на освіту додатково передбачено ще 1,4 млн грн). 72% із загальної суми видатків спрямовується на оплату праці, тоді як частка видатків розвитку залишається вкрай незначною. Освітня субвенція з державного бюджету у річному обсязі передбачена у сумі 205,8 млн. грн., що становить майже половину всіх видатків на освіту.
На медичну сферу Полтави припадає майже 15% видатків міського бюджету (у початковій редакції). Після уточнення бюджету на медицину додатково передбачено 2,8 млн грн. 60% «медичних» видатків – це оплата праці. На придбання медикаментів і харчування заплановано всього 16 млн грн на рік. До того ж, фактичне фінансування статей «Медикаменти і перев’язувальні матеріали» та «Продукти харчування» ледве перевищує 50% планового обсягу. У порівнянні з 2015 р. фінансування медицини помітно збільшилось, проте понад 70% цих видатків фінансуються за рахунок медичної субвенції з держбюджету.
Видатки на ЖКГ початково заплановані у сумі 320 млн грн і пізніше збільшені ще на 76 млн грн. Додаткові кошти буде спрямовано на капітальний ремонт житлового фонду (+42 млн грн) і дорожню інфраструктуру (+21 млн грн).
Вагомим джерелом доходів Полтави залишається податок на доходи фізичних осіб – понад 60% власних і понад 30% загальних доходів. Уточнений річний план надходжень цього податку – 676 млн грн; фактично у січні-жовтні надійшло 630 млн грн.
Загальний обсяг видатків, які стосуються управління різними сферами життя міста, початково передбачений у сумі 50 млн грн, з них майже 30 млн грн – це оплата праці посадовців. На централізоване утримання міської ради і виконкому припадає 42% всіх управлінських видатків, а 10,6 млн грн – це заробітна плата. Хоча варто зазначити, що фактичні видатки на управління містом зростають не надто швидко (10% відповідного періоду 2015р.).
Аналіз бюджету м. Херсон на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
Проект Державного бюджету на 2018 рік з доходами понад 1 трлн грнСерафим Погребнов
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман представив проект Державного бюджету на 2018 рік, розрахований з доходами 1,2 трлн грн, дефіцитом 2,4% ВВП, оснований на прогнозі росту економіки в 3% та обсягу мінімальної зарплати в 3723 грн. Глава Уряду представив документ на засіданні Уряду.
Старший викладач кафедри екології Факультету природничих наук НаУКМА Олена Маслюківська представила слем про перспективи еколого-трудової податкової реформи в Україні.
15 липня 2016 року, м. Львів - Посольство Королівства Нідерландів в Україні організувало семінар для бізнесу “Корпоративна соціальна відповідальність: кращі еко-рішення бізнесу”. Організаційним партнером у проведенні заходу є Центр «Розвиток КСВ».
Марина Саприкіна, керівник Центру «Розвиток КСВ», представила секрети сталого розвитку Нідерландів, в тому числі наступні: 1) думати про майбутні покоління, 2) включати питання КСВ і довкілля в бізнес-стратегію, та оцінювати свій вплив на довкілля (бізнес-рішення); 3) думати про інновації та зелені продукти для споживачів; 4) мати зелені програми в бізнесі, звітуватися за результатами; 5) об’єднуватись для більших змін у суспільстві
Кліматичні зміни, погіршення екології та виснаження запасів невідновлюваних природних ресурсів становлять загрозу для світової економіки, здоров’я і життєдіяльності людини та природних екосистем. Перехід до вуглецевонейтральної економіки спрямований насамперед на захист життя людини і тварин, шляхом зменшення забруднюючих викидів. В його основу закладено підвищення ефективного використання ресурсів шляхом переходу до «чистої» циркулярної економіки, а також відновлення біорізноманіття та зменшення забруднення, що має покращити умови життя для кожної людини.
Наприкінці 2019 року Європейська комісія опублікувала Комюніке «Європейський зелений курс», мета якого — зробити Європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року, підвищити добробут громадян, захистити біологічне різноманіття, екологізувати економіку.
Дорожня карта Європейського зеленого курсу передбачає комплекс заходів щодо підвищення ефективного використання енергоресурсів, переходу до «чистої» циркулярної економіки, зменшення забруднення та запобігання змінам клімату. Передбачаються досить жорсткі екологічні вимоги до продукції, яку ввозитимуть до країн ЄС, так званий Carbon Border Tax.
Тому вже на сьогодні існує потреба оцінки можливих ризиків такого вуглецевого коригування на українську економіку загалом та енергетичну галузь зокрема, визначення шляхів мінімізації негативного впливу на енергетику в Україні.
Структура законопроекту, система встановлення національних цілей з енергоефективності. Транспонування положень Директиви 2012/27ЄС у відповідні статті проекту закону
СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИOleksandr Diachuk
Низьковуглецевий розвиток – це такий довгостроковий соціально-економічний розвиток держави, в результаті якого підвищується добробут населення і досягається баланс між кількістю викидів парникових газів та їх поглинанням і/або уловлюванням.
Similar to Кліматичні зобов'язання у рамках Угоди про асоціацію та Енергетичного співтовариства (20)
СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Кліматичні зобов'язання у рамках Угоди про асоціацію та Енергетичного співтовариства
1. Виконання зобов`язань України в
рамках Енергетичного Співтовариства:
пріоритети для громадських дій
Андрій Мартинюк,
Київ, 15.07.2014
2. Вуглецевий бюджет
Синій – загальний бюджет, сірий – залишилось,
червоний – перевитрата.
П'ята оціночна доповідь МГЕЗК
3. МГЕЗК
■ Ще є шанси втриматися в межах 2С (навіть 1,5С)
■ Скорочення викидів економічно доступні (0,04-0,14%)
витрат світового ВВП
■ Оголошені країнами зобов’язання ведуть світ до 4С
потепління
■ Для утримання в межах 2С потепління необхідно
■ до 2050 скоротити глобальні викиди на 40-70%
від рівня 2010 року, відповідно
■ Викиди в країнах Додатку 1 мають скоротитися
на 80-95%
4. Проблеми України
■ У державі відсутня системна кліматоохоронна
політика
■ Рішення у енергетиці та транспорті і ін. галузях
приймаються без врахування кліматоохоронних вимог
■ ДАЕІ не має впливу на основні джерела викидів
■ Агенство не виступає публічно з ініціативами по
ключовим темам
■ Низька довіра через попередні дії:
■ Дуже критичні публікації про українські ПСВ
■ Кількарічна затримка та неефективність СЗІ
■ Допущений статус невідповідності
5. Угода про асоціацію: зобов’язання (1)
■Імплементація Україною Кіотського
протоколу, включаючи ринкові механізми
■План дій на довготермінову перспективу
стосовно пом’якшення змін клімату та
адаптації до них
■Довгострокові заходи, спрямовані на
скорочення викидів парникових газів
6. Угода про асоціацію: зобов’язання (2)
Схема торгівлі викидами
■Директива No 2003/87/ЄС про встановлення
схеми торгівлі викидами парникових газів
■Розроблення національного плану розподілу
квот
■Запровадження дозвільної системи на викиди
парникових газів та на квоти
■Створення системи моніторингу, звітності,
здійснення перевірок
■Процедура консультацій з громадськістю
7. Директива 2006/32/ЕC про ефективність кінцевого
використання енергії та енергетичний сервіс
■Цілі з енергозбереження
■ Мінімум 9% до 2020р. порівняно з 2009р.
■Сприяння енергетичній ефективності кінцевих
споживачів та енергетичних послуг
■ Національний план дій
■ Зразкові державні закупівлі і т.п. у
бюджетних закладах
■ Фонди, сприяння ЕСКО, облік, аудит і т.д.
8. Директива 2010/31/ЕU про енергетичні
характеристики будівель
■Визначення і методології
■Вимоги до енергетичних характеристик
■Сертифікати енергетичної ефективності та
мінімальні вимоги до енергетичних
характеристик
■Інспектування систем опалення та
кондиціювання
9. Директива 2010/30/ЕU щодо маркування
енергоспоживчих продуктів
■Визначення основних понять
■Створення інституцій з маркування
■Імплементація делегованих актів та
регламентів
10. Що відбувається?
■ Створення системи моніторингу, звітності, здійснення
перевірок
■ Законопроект «Про енергетичну ефективність
житлових та громадських будівель»
■ Запровадження окремих понять 2006/32/EC
■ Стосується лише частини бюджетних установ.
■ На узгодженні серед ЦОВ
■ Законопроекти, щодо поширення виристанння ЕСКО
компаній
■ Роблять можливим використання
енергосервісних компаній у бюджетних установах
■ На узгодженні серед ЦОВ
11. Перегляд інституційної організації щодо виконання
зобов'язань по РКЗК ООН в Україні
■ Посилення ролі Міжвідомчої комісії з реалізації РК ЗК
ООН
■ Аналіз положення про ДАЕІ, функцій та завдань -
наскільки відповідають викликам і потребам
■ Призначення відповідальних за зміни клімату в усіх
профільних міністерствах
■ Влкючення кліматичних питань у секторальний
розвиток