1. Т Е Х Н ОЛ О Г І Ї КО М П ’ ЮТ Е РН О Ї
ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ
Тема уроку: Створення макросів і
гіперпосилань в Access

2. Навчальна: навчити
використовувати макроси.
Розвиваюча: розвивати
логічне мислення при роботі з
макросами.
Виховна: виховувати уважність
та бережливе ставлення до

3. Створення макросів
Для створення макросу в
основному вікні БД
активізують вкладку
Макросы і кнопку
Создать. У результаті на
екрані дисплея
з’являється вікно
макросів , у верхній
частині стовпець
Макрокоманда, а в Рис. 1. Створення макросу
нижній – Аргументы
макрокоманди.

4. Додатково можна активізувати також стовпці
Имена макросов та Условия, обравши команду
Вид або кнопки Имена макросов та Условия
панелі інструментів.
Стовпець Макрокоманда містить 50
макрокоманд, які можна переглянути після
активізації будь-якої його комірки та кнопки-
списку, що з’являється на екрані дисплея
(позиція 1 на рис. 1). Після вибору
макрокоманди необхідно визначити її аргументи
в нижній частині вікна (позиція 2 на рис. 1).

5. Макрос може містити кілька макрокоманд для
виконання.
Наприклад, треба створити макрос, що відкриває
таблицю в режимі конструктора та активізує останній
запис. Для реалізації першої дії потрібно:
 у списку Макрокоманда (позиція 1 на рис. 1) вибрати
команду Открыть Таблицу;
 у розділі Аргументы макрокоманды в полі Имя
таблицы активізувати таблицю «Інформація» з переліку
й установити режим Конструктор.
 Для реалізації другої дії слід:
 у списку Макрокоманда (див. рис. 2) вибрати
команду На Запись;
 у розділі Аргументы макроса в полі Тип объекта
вибрати Таблица, в полі Имя объекта – «Інформація», а
в полі Запись зазначити Последняя.

6. Рис. 2.Макрос, що встановлює покажчик запису на останній запис

7. Далі треба закрити вікно макросів, після чого
на екрані дисплея з’являється вікно з
повідомленням про збереження макросу, в якому
вводять ім’я макросу. Для перевірки правильності
роботи макросу можна, залишаючись у вкладці
Макросы, активізувати кнопку Запуск. Створений
макрос можна виконувати також за допомогою
командної кнопки у формі.
Наприклад, макрос, що видає
попереджувальне повідомлення має Наприклад,
макрос, що видає попереджувальне
по­відомлення, має такі команду та її аргументи,
як у вік­ні, показаному на рис. 3, на ньому
вміщено і вікно, що з’являється після запуску.

8. Рис. 3. Створення і виконання макросу з інформаційним
повідомленням

9. Робота з групами макросів і створення
умов у макросах
Робота з потужною БД потребує наявності великої кількості
макросів. Для полегшення роботи макроси за певною ознакою
об’єднують у групи. Кожній групі при­своюється ім’я, яке заноситься у
стовпець Имя макро­са. При виконанні макросу з групи
використовують ма­крокоманду Запуск Макроса, в аргументах якої
іменем макросу є складене ім’я, тобто ім’я групи і через крап­ку — ім’я
макросу з групи (наприклад, у складі макро­су Вибір, записаного в
перелік макросів, є макрос Вибір. Якщо).
Нехай, наприклад, до створеної форми з групою пе­ремикачів, що
активізують вибраний об’єкт, треба додати макрос, який відповідно
до вибра­ного перемикача виконує потрібну дію:
 активізація таблиці «Інформація»;
 активізація таблиці «Вид_кредиту»;
 активізація форми «Розрахунок» із терміном кре­диту більше 60
міс.

10. Для вирішення такого завдання спочатку
створю­ють форму (в режимі конструктора), що має
групу з трьох перемикачів та дві командні кнопки. Група
пере­микачів створена аналогічно і має ім’я «Перемикач».
Після цього створюють дві командні кнопки (Виконання
та Скасування), які активізувати­муть відповідні
макроси.
У режимі конструктора після активізації кнопки
Свойства (або команди Свойства контекстного меню
правої клавіші миші) потрібно змінити значення таких
властивостей форми:
o Подпись — Відкривання (використовується далі в
макросах);
o Кнопка оконного меню — Нет;
o Разделительные линии — Нет;
o Область выделения — Нет (вилучення лінійки в лівій
частині форми).

11. Наступний крок —
створення групи
макросів. Для цього у
вкладці Макросы
активізують кнопку
Создать, присвоюють ім’я
макросу (Вибір), після
чого створюють потрібні
макроси, які вміщують у
групу Вибір. Для більш
зручного подання
макросів їх
відокремлюють ві­льним Рис.4.Форма для вибору об’єктів.
рядком. Перший макрос
відкриває форму
Відкривання для вибору
потрібного об’єкта.

12. Другий макрос (ім’я Якщо) аналізує результат
пере­вірки виконання умови (1, 2, 3 — значення
відповідних перемикачів у формі Відкривання) й
активізує потріб­ний для виконання вибраної дії
макрос (Вибір. Інформація — відкривання таблиці
«Інформація»; Вибір. Вид_кредиту — відкривання
таблиці «Вид_кредиту»; Вибір. Форма —
відкривання форми «Розрахунок» із за­писами, що
задовольняють умову).
При створенні умов у макросах використовується
та­кий спосіб запису:
[Forms]![Ім’я форми]![Ім’я елемента
керування].

13. Введення трьох крапок (...) у стовпці Условие дає
змогу поширити встановлену умову на наступні
макро­команди поточного макросу.
Для створення або редагування умови у стовпці
Ус­ловие потрібно встановити курсор у ньому й
натиснути на клавіші Shift + F2 для активізації вікна
Область ввода (рис. 5). Стосовно наведеного
прикладу умова має такий вигляд: 1=[
Forms]![Відкривання]![Перемикач].
Макрос Якщо перевіряє, чи дорівнює 1 значення
пе­ремикача із групи перемикачів Перемикач (ім’я
встано­влюється у вікні властивостей групи
перемикачів у полі Имя). Якщо умова виконується, то
активізується мак­рос Вибір. Інформація, після чого
виконується макро­команда, яка зупиняє дію
поточного макросу.

14. Рис. 5 Вікно для введення або редагування умов у макросах

15. У випадку, коли значення перемикача дорівнює 2,
запускається макрос Вибір.Вид__кредиту.
Якщо значення перемикача дорівнює 3, то викону­ється
макрос Вибір.Розрахунок.
Макрос Скасування закриває форму Відкривання. Цей
макрос активізується кнопкою Скасування у формі
Відкривання.
Створення макрос Вибір має вигляд, показаний на рис.6.
Рис.6 Група макросів та умови в них

16. Для того щоб кнопки Виконання
та Скасування ви­конували
створені макроси, кнопку форми
необхідно активізувати в режимі
конструктора, після чого
натис­нути на кнопку Свойства
панелі інструментів (або виб­рати
команду Свойства контекстного
меню правої кла­віші миші). У
вікні, що з’являється на екрані
дисплея,(рис.7) слід відкрити
вкладку Все, поле Нажатие
кнопки, із списку вибрати
потрібний макрос.
Для кнопки Виконання треба Рис. 7. Присвоєння макросів кнопці
вибрати макрос Вибір. Якщо,
для кнопки Скасування —
макрос Вибір. Скасування.

17. Після створення макросу його можна перетворити на модуль Visual Basic
для перегляду всіх команд і виконання (або редагування) їх у середовищі
Visual Basic. З цією метою в основному вікні БД виділяють мак­рос та
активізують команди Файл, Сохранить как, а у вікні Сохранение (рис. 8) у
полі Как із переліку ви­бирають Модуль та активізують кнопку ОК.
Рис. 8. Перетворення макросу
на модуль Visual Basic
У наступному вікні активізують кнопку Преобразовать. Після цього на
екрані дисплея з’являється пові­домлення про успішне завершення
перетворення.

18. Робота з
гіперпосиланнямиз метою
Гіперпосилання використовуються
встанов­лення зв’язку між файлами різних додатків ОС
Windows, у мережі Internet або внутрішній мережі
підпри­ємства.
Гіперпосилання — текст, виділений іншим
кольором і підкреслен­ням, або графічний об'єкт,
після активізації якого виконується пе­рехід до
файлу, адресу якого визначає гіперпосилання.
У СУБД Microsoft Access гіперпосилання можна
створювати в таблицях, включати у форми та звіти,
використовувати в таких елементах керування, як
кнопки.

19. Для створення гіперпосилань у таблиці її
відкрива­ють у режимі конструктора, задають полю
(наприклад, «Кредитна історія» в таблиці
«Інформація») тип Гиперссылка. Далі в режимі
таблиці установлюють курсор у місце введення
значень, вводять текст гіперпосилання (наприклад,
інформація про клієнтів зберігається у
до­кументахWord, під відповідною назвою —
«Лопаченко.dос») і з контекстного меню правої
клавіші миші ви­бирають команди Гиперссылка,
Изменить гиперссылку, як на рис. 9.

20. Рис. 9 створення гіперпосилання в таблиці

21. У результаті на екрані дисплея з’являється вікно
Изменение гиперссылки (рис.10), в якому у переліку
по­ля Папка: (позиція 1) відкривають потрібну папку,
акти­візують файл і натискають на кнопку ОК.
Рис. 10. Вибір
файлу для активізації
гіперпосилання
Після визначення файла у таблиці СУБД Access в ре­жимі
таблиці для завантаження потрібного файла до­сить
активізувати гіперпосилання.

22. Існує можливість активізувати гіперпосилання у формі.
Для цього створюють командну кнопку (при цьо­му кнопка
Мастера панелі елементів має бути неактив­ною або після
створення кнопки активізують кнопку Отмена). Далі треба
клацнути правою клавішею миші на створеній кнопці,
вибрати команду Свойства, від­крити вкладку Все, у полі
Подпись ввести назву для кнопки з гіперпосиланням, у полі
Адрес гиперссылки активізувати кнопку . У результаті
на екрані дисплея з’являється вікно (рис.7), в якому слід
аналогічно визначити потрібний файл. Тепер для
активізації гіпер­посилання у формі досить клацнути
мишею на створе­ній командній кнопці.

23. Висновок
Отже, база даних Microsoft Access є
впорядкованим набором даних, який
складається з таких компонентів, як
таблиці, запити, звіти, сторінки, макроси
та модулі, сторінки доступу. Макроси
створюють для виконання дій, що
повторюються, використовують макроси
(певні послідовні дії, що виконуються
автоматично).