2. Трансформації в економічній і соціальній
географії
Економічна географія Економічна та соціальна
географія
Соціально-економічна
географія
Суспільна географія
2
3. У західній літературі давно
використовується незрівнянно більш
вдалий термін «human geography», що
відповідає сутності суспільної географії, а
«social geography» розглядається лише
як частина «human geography».
3
4. Сучасні підходи до визначення
об`єкта суспільної географії:
Ландшафтна оболонка Землі (О. Топчієв,
М. Шаригін).
Суспільство та його окремі сфери:
демографічна, економічна, соціальна,
політична, духовна тощо (О. Шаблій,
М. Пістун).
4
5. Методологічні трансформації у суспільно-
географічних дослідженнях
(за О. Топчієвим)
Землеопис
Землеопис
(до середини ХІХ ст.)
(до середини ХІХ ст.)
Землезнавство
Землезнавство
(середина ХІХ ––
(середина ХІХ
середина ХХ ст.)
середина ХХ ст.)
Геопланування
Геопланування
(з середини ХХ ст.)
(з середини ХХ ст.)
5
6. Підходи до розуміння предмета
суспільної географії
О. Топчієв: Соціально-економічна організація
ландшафтної оболонки Землі.
М. Пістун: Територіальна організація і
комплексно-пропорційний розвиток матеріально-
речовинних і духовних компонентів діяльності
людини.
О. Шаблій: Геопросторова (територіальна)
організація суспільства чи його окремих частин:
населення, виробничої, соціальної, політичної,
духовної та природно-ресурсної сфер.
А. Чистобаєв, М. Шаригін: Просторово-часова
організація суспільства.
6
7. Конкретні предмети суспільно-
географічних досліджень
Інтегральним предметом суспільної
географії є територіальні (просторові)
суспільні системи (М. Шаригін).
В українській суспільній географії
набув поширення термін
“соціогеосистема” (Л. Нємець).
7
8. Еволюція предмета економічної та соціальної
географії (за М. Шаригіним)
Територіально-виробничий
комплекс
(1950-1980 рр.)
Територіальна
соціально-економічна
система
(1980-1990 рр.)
Територіальна суспільна
система
(початок XXI ст.)
8
9. Новітні напрями
суспільно-географічних досліджень
Розробка теоретичних і методичних питань
суспільно-географічного прогнозування,
управління регіональним розвитком, регіональної
соціально-економічної політики.
Оцінка інтегрально потенціалу розвитку
територій, формування іміджу та аналіз
перцепційного портрету регіонів, дослідження
конкурентоспроможності територій.
Аналіз природно-техногенної, економічної,
енергетичної, соціальної безпеки життєдіяльності
суспільства.
9
10. Дослідження
інформаційного
суспільства та явищ,
пов’язаних із його
становленням.
Обґрунтування
стратегії стійкого
розвитку регіонів
10
11. Дослідження різних аспектів просторової
організації людської діяльності
прикордонних регіонів, прикордонного та
транскордонного простору.
11
12. Суспільно-географічне дослідження
поведінки населення, сприйняття
навколишнього середовища,
регіональної свідомості, людського
розвитку та способу життя.
Дослідження географії сервісу (освіти,
торгівлі і громадського харчування,
побуту, житлово-комунального
господарства, охорони здоров’я, розваг,
спорту, комунікацій, споживання,
рекреації тощо).
12
13. Гендерні дослідження,
регіональні аспекти
соціальних негараздів
(злочинності, зубожіння
і бідності населення),
рівня і якості життя
населення.
Дослідження соціальних проблем у
регіональному вимірі.
13
14. Геодемографічні
дослідження.
Дослідження
територіальних
аспектів розвитку
галузей промисловості,
сільського
господарства та
агропромислового
комплексу,
транспорту.
14
15. Аналіз розвитку сільської
місцевості, периферійних та
депресивних територій.
Геополітичні та геоекономічні
дослідження, вивчення проблем
глобалізації.
15
