1. ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ
Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії
програмного забезпечення
Сесійна зала Верховної Ради України
14 грудня 2011 року, 15.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань!
Сьогодні наприкінці року Верховна Рада своєю постановою, рішенням
вирішила провести парламентські слухання, присвячені одній із
актуальних і перспективних проблем розвитку нашого суспільства.
Сьогодні ми маємо з вами поговорити на цих парламентських слуханнях
протягом трьох годин про створення в Україні сприятливих умов щодо
розвитку індустрії програмного забезпечення. Для кожного, хто нас
слухає, особливо для тих, хто зібрався у цій сесійній залі, немає, напевно,
необхідності доказувати, доводити, переконувати у перспективності і
важливості цієї сфери розвитку держави особливо у майбутньому і тим
більше навіть у недалекому майбутньому. А ті технологій розвиваються
у всьому світі, у тому числі у нашій державі, надзвичайно прискореними
темпами і все більше і більше завойовують собі місця в економіці
держави, виходячи на інші сфери.
За даними Державної служби статистики у нас вже на сьогодні працює
більше 3 тисяч, майже 3 тисячі 200 підприємств, у яких зайнято 215
тисяч людей, у тому числі 40 тисяч із них – це висококваліфіковані
спеціалісти, котрі займаються безпосередньо IT-технологіями. Разом із
тим у нас є біля 2 тисяч різних організацій, копаній також займаються
розробкою проблеми програмної індустрії. І задоволенням можна
констатувати той факт, що ці підприємства, ці компанії щорічно
виробляють сьогодні продукції вже на суму більше 12 мільярдів
гривень на рік. В тому числі, із цієї продукції, що виробляється на суму
12 мільярдів гривень щорічно, 9,5 мільярдів гривень продукції іде на
експорт. Це також досить і досить хороший показник, що ми, таким
чином, завойовуємо своє місце в європейському світі не тільки
сировиною, а завойовуємо тим, до чого прагне кожна цивілізована,

2. розвинута держава, насамперед високотехнологічними,
високонауковими технологіями.
Відповідно зростають інвестиції у цю сферу. За даними статистики якщо
у 2010 році порівняно з 2009 роком обсяги інвестицій у цю галузь зросли
десь приблизно на 70 відсотків, то лише за перше півріччя 2011 року
порівняно з аналогічним періодом попереднього року уже ці інвестиції
збільшилися більше ніж в 2,5 рази. І зрозуміло, що це показує досить
хорошу і достатню динаміку розвитку ІТ-індустрії.
Щорічно обсяги зростають, а відповідно до цього із зростанням обсягів і
постає проблема щодо кадрів. Кадрове забезпечення, на жаль, не встигає
за таким розвитком, це одна сторона медалі. І друга сторона медалі, про
що я сьогодні прочитав із тривогою в інтерв'ю відомого спеціаліста в цій
сфері, академіка Сергієнка Івана Васильовича, директора інституту
кібернетики й генерального директора кібернетичного центру
Національної академії наук, я сподіваюсь, він тут присутній, що за його
оцінками із тих спеціалістів, яких випускають наші вищі щорічно велику
кількість і, здавалось би, достатню, але, на його думку, лише 15-20
відсотків тих випускників можуть працювати на достатньому рівні.
Решту, як кажуть, потрібно дотягувати, потрібно вчити, перевчати і,
таким чином, додатково витрачати кошти. Тобто мова йде про
ефективність тих, хто здобуває цю освіту. А ви розумієте, що в нас
освітні заклади із цієї спеціальності виникають майже вже навіть у
сільських, у селах уже можуть вчити на будь-яку спеціальність, у тому
числі і цієї. тому ми сьогодні повинні поговорити про проблеми, які
існують в цій галузі і, передусім, зосередити увагу… я просив би
виступаючих зосередити увагу на тому, що залежить безпосередньо від
Верховної Ради. А Верховна Рада, я вам нагадую, це вищий законодавчий
орган. Тобто від Верховної Ради, від ваших рекомендацій, від того, що ми
порадимо, порекомендуємо для парламентарів, буде залежати
законодавче забезпечення розвитку цієї проблеми.
На думку спеціалістів, потрібно було б у цій сфері в законодавчому
забезпеченні зробити два кроки. Один із них полягає в тому, щоб
привести і прийняти Закон про економічний експеримент і підтримку
розвитку програмного забезпечення розвитку цієї індустрії. І відповідно
із цим внести необхідні зміни до Податкового кодексу, що знову-таки…
простимулювати розвиток цієї перспективної сфери.
На парламентських слуханнях в роботі беруть участь як і народні
депутати, так і представники органів виконавчої влади, представники
Національної академії наук і галузевих академій наук, провідні вчені,
освітяни та фахівці.

3. Виходячи з того, що індустрія програмного забезпечення в Україні
переважно розвивається зусиллями не державних, а приватних
компаній, тут сьогодні присутні чимало представників саме цих
компаній, які займаються IТ-бізнесом.
В зв`язку з тим, що ми сьогодні розглядаємо саме таке питання, то сайт
Верховної Ради, і я це наголошую хто нас чує, сьогодні робить пряму
трансляцію з наших парламентських слухань в режимі он-лайн, можна
буде подивитися цю… послухати і подивитися парламентські слухання.
Відповідно йде пряма трансляція на каналах "Рада" і на Першому
національному каналі.
Всім учасникам парламентських слухань роздані рекомендації, які має
приймати Верховна Рада за їхніми результатами нашої сьогоднішньої
розмови, тому я просив би уважно їх подивитися. Ті, хто матиме
можливість сьогодні взяти участь в обговоренні, висловити пропозиції
до цих рекомендацій. Ті, хто не встигне і не матиме можливість
виступати від мікрофону, будь ласка, якщо у вас є ідеї, ви можете їх
подати до працівників секретаріату комітету нашого профільного, вони
знаходяться справа від мене, зліва від вас, у цій, нижній ложі.
Також ті, хто мав виступи, але не вкладеться у відведений час, бо, ще раз
наголошую, ми о 18 годині закінчимо парламентські слухання, також
тексти своїх виступів можете подати до секретаріату, бо за результатами
нашої розмови ми швидше за все будемо випускати матеріали, і вони
тоді навіть, невиголошені виступи, можуть увійти до цих матеріалів.
У зв’язку з тим, що тут, в сесійній залі, зібралися представники, які дуже
добре знають і розуміють, що таке техніка, то я вам нагадую ще раз, що
таймер у нас відраховує відповідно час, який залишається вам для
виступу, а виступи будуть у вас по 5 хвилин. За 30 секунд до завершення
виступу буде звучати сигнал. На шостій секунді шостої хвилини вашого
виступу мікрофон буде автоматично вимкнений. Я прошу не просити
мене його ще раз ввімкнути. Тому що той, хто виступає, йому хочеться
сказати якомога більше, тому я вам рекомендую починати із того, чим
ви хотіли завершити виступ, бо завжди на завершення найкращі думки
лунають. А, по-друге, кожному виступаючому просив би не забувати, що,
крім вас, є п’ять десятків людей, які також хочуть щось сказати. Тому,
перебираючи час, ви його забираєте у когось іншого.
Таким чином, ми переходимо до реалізації нашої програми слухань. Ми
спочатку заслухаємо доповідь від Кабінету Міністрів і співдоповідь від
нашого профільного комітету. Для доповіді надається 20 хвилин,

4. співдоповідь в межах 15 хвилин. Потім після, під кінець, вірніше,
завершення наших слухань, у кого з вас будуть запитання до доповідача
і співдоповідача, також передайте їм, і ми матимемо можливість почути
відповіді на ваші запитання, коли уже будемо підходити і підбивати
підсумки нашої розмови. А зараз я запрошую до слова Володимира
Петровича Семиноженко, голову Державного агентства з питань науки,
інновацій та інформатизації України. Будь ласка, Володимир Петрович, у
вас 20 хвилин.
СЕМИНОЖЕНКО В.П. Шановний Адам Іванович, шановні колеги!. Дійсно,
наше головне завдання, яке міститься у всіх рішеннях, які поприймали у
свій час і оголошуючи Національну програму інформатизації, і
законодавство щодо розвитку інформаційного суспільства, зосереджено
у тому, щоб у 2015 році ми з вам сказали, дійсно, ми маємо інформаційне
суспільство, інформатизація – це одна з головних стартових площадок
таких, фундаментів, з якої ми можемо не тільки рухати вперед економіку
ї робити її конкурентною, але і якісно змінювати життя, і навіть у
цивілізаційному виборі шукати вже інші аспекти щодо наших цінностей.
Але сьогодні мова йде про такі більш конкретні завдання. Індустрія
програмного забезпечення, про це дуже яскраво і чітко сказав Адам
Іванович у вступі, за останні десятиріччя стала однією з, ну, фактично,
найрентабельнішою, якщо говорити про статистику нашу економічну, і
швидко зростаючу галузей світової економіки. Завдяки своїм
специфічним можливостям, а це, перш за все, поєднання не занадто
великих капітальних вкладень, якщо порівнювати з іншими галузями, і
інтелектуальних можливостей, а це спадщина нам дісталась достатньо
гарна в Україні, є можливість розвивати цю сферу, яку називають вже всі
галуззю.
Український ринок програмного забезпечення не тільки
характеризується тими цифрами, які вже сьогодні були оголошені, а це
галузь, яка має рекордні темпи зростання. Навіть у післякризовий час у
2009 році ми мали зростання на рівні 32 відсотків, десятий рік – 40
відсотків. І в цьому році ми вже мали за перше півріччя більше, ніж 40
відсотків зростання порівняно з десятим роком. Але очікуємо за
результатами року не менше 40 відсотків.
Якщо б в у свій час не було однієї випадковості, а саме, законодавство,
яке торкається ПДВ на інформаційні послуги продовжувалися, як це
було спочатку з 1 січня відповідно до Податкового кодексу, я абсолютно

5. прогнозував би, що ми мали би 50 відсотків і більше темпів зростання
галузі.
В Україні існують… і чому ця галузь приваблива. Якщо говорити про
структуру економіки України, яка, на жаль, недостатньо має привабливу
структуру щодо високотехнологічних складових, то цей напрямок є
абсолютно таким, знаєте, хрестоматійним шостим технологічним
укладом, а якщо мати на увазі, що це є основа для розвитку ще і інших
сфер високотехнологічних послуг, то це основа і для розвитку, те, що
зараз захоплений весь світ, сьомий технологічний уклад.
В Україні існують всі необхідні передумови для більш повної реалізації
потенціалу індустрії програмного забезпечення: традиційно сильна
фундаментальна математична база в системі вітчизняної освіти;
позитивні результати діяльності українських компаній на
міжнародному ринку програмного забезпечення та ІТ-сорсингу;
фундаментальні наукові досягнення у сфері інформатики; системного
аналізу; моделювання та програмування. Ми часто говоримо, це, дійсно,
є фактично не просто ритуальні такі слова, а це є та цінність, яку
повинні конвертувати в наші успіхи. Якщо ми в Україні мали і маємо
школу Глушкова, це означає, що Україна повинна залишатися в світових
лідерах в цьому напрямку.
В Україні зареєстровано, я не буду повторювати те, що сказав Адам
Іванович, я можу тільки сказати, що, на жаль, сьогодні абсолютно чіткої
цифри щодо валютної виручки від експорту програмного продукту, ми
не знаємо, ми знаємо статистичні дані це більше мільярда доларів, але за
різними оцінками ця сума значно перевищує. І в цьому якраз і є, мабуть,
головна проблема, яку можна вирішити в стінах Верховної Ради, а саме:
удосконалити наше законодавство, яке б не тільки дало поштовх
розвитку індустрії програмного продукту, а легалізувало би цю сферу як
в інтересах держави, так і в інтересах будь-якої компанії, яка працює, і
будь-якого співробітника, який працює в цій компанії. Я на останнє,
хотів би окремо підкреслити.
За результатами досліджень Gartner Україна входить до п’ятірки
світових лідерів за обсягами експорту програмними продуктами,
поступаючись Індії, Китаю, Росії та випереджаючи Бразилію. Але на
думку незалежних експертів українська ІТ-сфера буде лідирувати в
переліку найбільш перспективних галузей економіки протягом
найближчого десятиліття і свідченням цього є і значення цих
парламентських слухань, які фактично окреслюють всі ті завдання, які
ми спільно повинні вирішити протягом найближчих 5-10 років.

6. Але існують чинники, які стримують розвиток галузі. В першу чергу, це
суттєві недоліки в податковій та інвестиційній політиці. Якщо інші
країни, які зацікавлені в лідерстві на ринку високих технологій,
зменшують податковий тиск на ІT-бізнес, то ми, на жаль, не пішли, якщо
так дуже м’яко сказати, цим шляхом, поки. В результаті неузгоджених
дій різних відомств, ми пам’ятаємо, що 19 травня 2011 року, коли
вносились зміни до Податкового кодексу України та затвердження
ставок ввізного експортного мита на деякі види зернових культур
пройшли і зміни до нашої культури, ІT-культури.
Не будемо досліджувати цей випадок, але абсолютно є чіткі заяви, не
тільки бажання, депутатського корпусу, ініціативних груп, ІT-спільноти,
є абсолютно чітка позиція уряду, що ми будемо відновлювати те, що
випадково, на жаль, втрачено було в той день. І це особиста позиція
Прем’єр-міністра України, який оголошував її декілька разів в цьому
році і на останньому міжнародному інформаційному форумі, я думаю, всі
звернули увагу.
Високий рівень обов’язкових відрахувань у соціальні фонди та податкові
навантаження при значній частині витрат на оплату праці, а оплата
праці повинна бути міжнародного рівня, якщо ні, то ніхто не буде
працювати в наших компаніях, а буде працювати тільки в іноземних
компаніях, гальмують ведення легального бізнесу на міжнародному
ринку, на українському ринку, конкурентний тиск на якому є дуже
високим. Між тим, країни-конкуренти, а це добре що є конкуренція, це
визначає, нас тонізує і робить нашу спортивну форму покращує, щоб ми
досягали рівня кращого продуктів. Це наші конкуренти в доброму
розумінні Індія, Росія, Білорусь, цілеспрямовано створюють режими
найбільшого сприйняття для розвитку індустрії і програмної продукції.
Наприклад, у Білорусії прийнята спеціальна урядова програма, якою
компанія у сфері інформаційних технологій звільнює від оподаткування,
від податку на прибуток, ПДВ на товари і послуги індустрії, податок на
доходи фізичних осіб, отриманих у вигляді зарплати, зменшено до 9
відсотків, а обов’язкові соціальні страхові платежі встановлені на рівні
30 відсотків від середньої зарплати в країні. І білоруси пишаються, коли
показують Мінськ, новий Центр високих технологій, який дуже
динамічно розвивається, маючи на увазі присутність на зовнішніх
ринках. І це можна приводити такі приклади майже для всіх країн, які ми
зараз згадали і які сьогодні вийшли на велике світове змагання в цій
галузі. Подальше нехтування створенням належних правових та
економічних умов для стимулювання розвитку індустрії програмної
продукції в Україні може спричинити вже протягом найближчих п’яти-
семи років втрату ринків збуту від тих висококваліфікованих фахівців за
кордон, відхід з України великих компаній і глибоку тінізацію роботи

7. малого та середнього бізнесу. Це неприпустимий сценарій і безумовно
ми його взагалі виключаємо з розгляду.
Державна підтримка індустрії програмного забезпечення. Для
забезпечення максимального росту вітчизняних індустрій програмного
забезпечення необхідно створити для них принаймні рівні можливості в
порівнянні з провідними країнами світу, а в ідеалі навіть кращі.
Одним з вагомих кроків, зроблених останнім часом у цьому напрямі,
стало розроблення проектів Законів України про економічний
експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні
індустрії програмної продукції та про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо економічного експерименту стосовно створення в
Україні індустрії програмної продукції, які спрямовані на вирішення
актуальних питань законодавчого врегулювання розвитку індустрії
програмного забезпечення.
Передбачено встановлення особливого порядку сплати податків та
платежів для підприємців та підприємств у сфері інформатизації, що
сприятиме їх легалізації. Для учасників експерименту встановлюються
спеціальні ставки загальнообов’язкових платежів, зокрема: податок на
прибуток в розмірі 16 відсотків від бази оподаткування; єдиний внесок
на загальнообов’язкове соціальне страхування в розмірі, зверніть увагу,
36 і 76 відсотків від суми, що дорівнює двом мінімальним заробітним
платам, помноженим на кількість найманих працівників учасників
економічного експерименту; єдиний внесок для найманих працівників,
учасників економічного експерименту і так далі.
Я думаю, що всі, хто знаходиться в цьому залі, це не випадкові люди і
саме з вашою участю, фактично майже в усіх громадських організаціях, у
всіх представників бізнесу дуже ретельно обговорювались найбільш
оптимальні умови, які не створюють, так би мовити, просто пільги, щоб
вони щось недорахував в державний бюджет, а навпаки той
оптимальний розмір цих цифр, які додають ще додатковий імпульс до
зростання, значний, і одночасно збільшують відрахування до
Державного бюджету України в соціальні фонди.
Цими законами передбачені також введення Єдиного державного
реєстру учасників економічного експерименту у сфері індустрії
програмної продукції та державне планування підготовки
кваліфікованих кадрів у сфері індустрії програмної продукції.
Я повинен сказати, що урядом у цьому році, можливо, представник
Міністерства освіти скаже про це, вже прийнятий план, так би мовити

8. термінових дій, щоб поправити ситуацію, оскільки є велика кількість
вакансій в багатьох компаніях, особливо провідних, які не дають в
повній мірі розвиватися цій галузі.
Наочним прикладом ефективності встановлення преференцій для
індустрії програмного забезпечення є звільнення від сплати ПДВ. До
речі, яке зробить більш прозору сплату податків у всіх учасників ринку,
з якими є договори господарські, чи контракти на ІТ-послуги.
Буде передбачено новим Податковим кодексом і що діяло впродовж
першого півріччя 2011 року. І за це й період, я говорив, що значне було
зростання, тут є цифра, 48 відсотків в першому році зростала галузь.
При цьому, хоча прийнятим Податковим кодексом було зменшено
податкове навантаження на ІТ-бізнес, суми сплачених податків до
зведеного бюджету. І першому кварталі 2011 року, коли було звільнено
від ПДВ, підприємствами, які надають ІТ-послуги, збільшилось
порівняно з відповідним періодом минулого року на, це був скромний,
перший крок, але це вже були 67,6 мільйонів гривень. Якщо б це
продовжувалось, я думаю ця сума зростала б і в 10, і в 100 разів.
Щодо стану забезпечення органів державної влади ліцензійним
програмним забезпеченням. В органах виконавчої влади
використовується близько 1,5 мільйони примірників комп'ютерних
програм, певна частина яких і досі залишається неліцензійною. В
переважній більшості комп'ютерні програми відносяться до ………
програмного забезпечення, близько 50 відсотків програм, це
операційні системи та офісні додатки, виробником яких є корпорація
Міcrosoft.
Найбільша частка неліцензійних комп'ютерних програм припадає саме
на операційні системи та офісні додатки, це спричинено тим, що
загальноприйнятою практикою в Україні. В тому числі в органах
державної влади та державних установах є використання саме
пропрієтарного програмного забезпечення, що потребує постійного
збільшення витрат для його закупівлі, адаптації, ну і відповідно, треба
платити за ліцензії. Міжнародна практика свідчить, що використання
програмного забезпечення з відкритим кодом, замість пропрієтарного,
дозволяє досягти значних скорочень витрат. І це витрати не тільки в
рази, це в 10 разів. В різних масштабах використання менше. Тому
Україна повинна зайняти більш активну роль щодо стимулювання та
державної підтримки сегменту ринку з розробки та впровадження
програмного забезпечення з відкритим кодом. Це саме ваша позиція, я
знаю про це. І уряд вже прийняв Державну цільову програму, яка вже
оприлюднена, ви знаєте, на 2012-2015 роки.

9. Програма спрямована на створення умов для використання в органах
державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом, з
урахуванням його функціональних можливостей, що дозволяє
забезпечити оптимізацію витрат бюджетних коштів. Та досягти успіху в
розв’язанні проблеми використання неліцензійного програмного
забезпечення. Її реалізація дозволить зменшити, ну, 80 відсотків, це як
мінімум, навантаження на державний бюджет.
І коли роздається критика, що це означає, що не будуть платити за
ліцензійний продукт, замість цього уряд вводить програму, це,
звичайно, не так. Право в Україні повинно існувати. Умови повинні
використовувати. І ніхто не буде нікого витісняти. Є вільний
конкурентний ринок. І кожний знаходить там своє місце.
Підготовка спеціалістів в IT-сфері, випуск IT-фахівців для індустрії
програмного забезпечення істотно відстає, на жаль, від поточних потреб
IT-бізнесу за кількістю і якістю, а також не збігається зі структурою та
переліком пропозицій на ринку праці в IT-галузі. У нас було багато
засідань і круглих столів, громадських обговорень. Фактично картина
абсолютно зрозуміла, навіть і шляхи. І це потрібно, щоб був окремий не
тільки план дій уряду, а й також цілісна велика серйозна програма.
За статистикою, приблизно кожен четвертий випускник IT-
спеціальності влаштовується працювати за спеціальністю, що є дуже
низьким показником. Причина в тому, що державна підтримка
підготовки IT-фахівців розвивається без, ну, тут написано, без зв’язку з
IT-галуззю, неправильно. Кожен орієнтується на це. Але, на жаль, ще
коефіцієнт корисної дії, коли підготовлений випускник потрапляє в
компанію і з першого дня може працювати, - ну, менше половини, так,
м’яко кажучи.
Тому багато з вас тримає, як Олександр Кордаков створив свій цент,
який дозволяє готувати. Багато з вас співпрацює, компанії розміщують
свої на кафедрах різних учбових установ, як це робить член-
кореспондент Бондаренко у себе в університеті і так далі.
Тому я довго говорити про це не буде, але питання є, зрозуміло, що його
треба вирішувати. Більше того, унікальна ситуація в цій галузі, що
потрібно підготувати фахівця, і ринок при правильних правилах гри,
організованих державою, дасть великий поштовх розвитку економіки,
що важко порівняти з іншими галузями.

10. При збереженні існуючих темпів у 2015 році може бути створено ще, як
мінімум, 168-200 тисяч робочих місць. Ми по-різному рахували.
Якщо,скажімо, умовно порахувати 40 відсотків зростання, якщо ми,
дійсно, приймемо це законодавство, про яке сьогодні іде мова, то на
рівні 2015-2016 років, я думаю, що експорт програмного забезпечення
український може зрівнятися за рівнем з експортом металургійної
промисловості. Для прискорення вирішення цих проблем необхідно нам
прийняти багато речей.
На завершення висновки. Індустрія програмного забезпечення є одним
із найбільш динамічно зростаючих секторів національної економіки,
збереження високих темпів зростання в цій сфері позитивно
впливатиме на структуру національної економіки, динаміки розвитку
ринку праці, бюджетне наповнення і торгівельний баланс. Ми дуже
часто забуваємо, що негативний торгівельний баланс, який є в Україні,
– це не тільки просто імпортозаміщення, це симетричний варіант… , це
експорт. А це якраз у більшій ступені наша провідна експортна позиція.
Третє. Зростання конкуренції на міжнародних ринках програмного
забезпечення – це цілеспрямована політика країн-конкурентів України
щодо зниження зайвих податкових навантажень в IT-секторі загрожує
втрату ринків для українських компаній.
Четверте. Є нагальна необхідність створити сприятливі умови для
розвитку індустрії програмного забезпечення в Україні. Для цього
визначити пріоритетні напрямки розвитку індустрії програмного
забезпечення на період до 2015 року. А я хочу нагадати, саме Верховна
Рада прийняла пріоритети в галузі науки і в інновації, де ця галузь
знаходиться одним з головних пріоритетів; прискорити прийняття
законів, номер реєстраційний 8267 і номер 8268, від депутатів, хоча
працювали ми всі разом; активізувати, буквально одна секунда, Адаме
Івановичу, активізувати розвиток електронних секторів економіки:
електронна торгівля, електронний банкінг, електронна біржа. Ви знаєте,
що такі ініціативи є у Національного банку. Ви знаєте, що в уряді також
уже готується вже масштабна програма і по створенню єдиного вікна
електронної звітності, і три важливих позиції програми "Електронний
уряд", які я звітував в понеділок на уряді щодо планів наших
найближчих сейчас до 1 січня і з 1 січня до 31 грудня наступного року.
Збільшити треба координацію зараз… (Оплески)

11. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має голова Комітету Верховної Ради з
питань науки і освіти Максим Георгійович Луцький. Будь ласка, 15
хвилин. За ним буде виступати Суліма.
15:31:26
ЛУЦЬКИЙ М.Г. Добрий день, шановні колеги, шановний Адаме
Івановичу! Надзвичайно приємна така увага і цікавість до цих
парламентських слухань. І, чесно кажучи, більше ми прийшли послухати
вас, що нам зробити, тому що ми, дійсно, хочемо зробити певні зрушення
в цій галузі. Але, враховуючи обмаль часу, я хотів би тезово, що вже
зробили, що плануємо зробити, наше бачення і потім уже в цьому
контексті поєднати наші точки зору і почати іти разом в цьому
напрямку.
Отже, проведення парламентських слухань на тему: "Створення в
Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного
забезпечення " є результатом непересічної уваги активної частини
громадян до проблем побудови інформаційного суспільства. Розгляд
даного питання отримав значний резонанс серед підприємств освітян,
програмістів, науковців. Згідно з дослідженням, проведеним Світовим
економічним форумом, інформаційно-комунікаційні технології як
каталізатор розвитку під час рецесій країнами із сильною стабільною
економікою є ті, у кого високий рівень комп`ютерної грамотності та
впровадження інновацій. Тобто спостерігається пряма залежність між
рівнем розвитку інформатизації суспільства та рівнем
конкурентоспроможності країни.
Сьогодні індустрія інформатизації… інформаційних технологій як
реальна галузь світової економіки забезпечує роботою близько 9
мільйонів високооплачуваних кваліфікованих фахівців.
Проте галузь українського програмного забезпечення у тому вигляді,
якому вона є зараз, сформована стихійно, за практичної відсутності
державної підтримки, завдяки активній інтелектуальній активності
інтелектуальної частини суспільства та пошуку можливостей свого
існування за рахунок експерту власних здібностей.
За статистичними даними в Україні працює на ринку …..майже 2 тисячі
компаній. При цьому їхній річний валовий дохід складає близько 12
мільярдів гривень, середній приріст доходів – близько 30-40 відсотків.
Кількість персоналу, зайнятого в ІТ-індустрії коливається від 150 до 200

12. тисяч осіб. Завдяки цій сфері українці забезпечують свої сім'ї
достатком, виховують дітей, купують продукти, сплачують послуги,
тобто рухають економіку. В той же час держава не може сама
забезпечити робочим місцем значну частину населення,перешкодити
збільшенню безробіття.
Індустрія програмного забезпечення, як правило, є
високорентабельною, але державної підтримки її розвитку, яка може у
тому числі і викликати певний супротив, все ж таки видається
стратегічно необхідною, адже це дозволить Україні вийти з кризи,
модернізувати більшість сфер життя українського соціуму,
задовольнити вимоги суспільства в підвищенні якості життя людей і
посісти достойне місце серед країн-лідерів у світовому поділі праці.
Розуміючи всю важливість інформатизації, розвитку модернізаційного
потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій для держави і
суспільства Верховною Радою України ще в 1998 році ухвалено два
основоположних закони України в галузі інформатизації. Перший – "Про
Концепцію Національної програми інформатизації" та "Про Національну
програму інформатизації".
Слід зазначити, що ці закони були першими на пострадянському
просторі у сфері інформатизації. У 2007 році прийнято Закону України
"Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007-2015 роки", де чітко визначено, що розвиток інформаційного
суспільства та необхідність впровадження новітніх інформаційних
технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів
державної влади та органів місцевого самоврядування визначається
одним з пріоритетних напрямків державної політики. Значна увага
стимулюванню розвитку наукової технології та інноваційної сфери, до
якої належить індустрія програмного забезпечення, приділена у
програмі економічних реформ Президента України, яка називається:
"Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка – ефективна
держава".
Питання проведення якісної державно-інформаційної політики на
шляху до побудови інформаційного суспільства було висвітлено також і
у Посланні Президента до українського народу 3 червня 2010 року. У
розвиток завдань щодо реалізації положень Програми економічних
реформ Президента України Верховною Радою України у вересні 2010
року прийнято Закон України "Про пріоритетні напрямки розвитку
науки і техніки", а у вересні 2011 року - Закон України "Про пріоритетні
напрямки інноваційної діяльності в Україні".

13. На реалізацію цих законів Кабінетом Міністрів України визначені
пріоритетні напрямки щодо розвитку індустрії програмного
забезпечення, які сформовані в Постанові "Про затвердження переліку
пріоритетних тематичних напрямків наукових досліджень і науково-
технічних розробок на період до 2015 року". Серед них: інформаційні та
інформаційно-аналітичні технології, суперкомп’ютерні програмні
технічні засоби, grid- та cloud-технології, технологічні та засоби
розробки програмних продуктів і систем, технології та засоби
математичного моделювання оптимізації та системного аналізу
розв’язання надскладних завдань державного значення, технології та
індустріальні засоби електронного урядування, системи підтримки
прийняття рішень, ситуаційні центри.
У вересні цього року урядом України затверджено Державну програму
розвитку внутрішнього виробництва, згідно якої передбачено
розробити державну цільову програму технології виробництва
програмного забезпечення на довгострокову період: до 2030 року.
Шановні учасники парламентських слухань, не виникає сумніву в тому,
що інформаційні технології сьогодні належать до пріоритетних
напрямків державної науково-технічної та інноваційної політики. Але за
умов недостатньої координації зусиль органів державної влади,
розпорошеністю фінансування та у зв'язку із дуже широким спектром і
номенклатурою компонентів ІТ-забезпечення цього пріоритету є
значною мірою декларативним.
Як свідчить досвід контрольної діяльності парламенту та його комітетів,
у державі існує значна невідповідність між задекларованою і
здійснюваною політикою. У Законі України "Про пріоритетні напрямки
розвитку науки і техніки" зазначено,що обсяги коштів, що
спрямовуються на реалізацію кожного з пріоритетних напрямків
розвитку науки і техніки, щорічно визначається Законом про Державний
бюджет. Однак в Державному бюджеті попередніх років ці кошти
передбачені не були. Лише у цьому році вперше буде передбачено на
2012 рік 137 мільйонів гривень.
З цього приводу викликає тривогу внесення до парламенту пропозиції
про ліквідацію загальнодержавної комплексної програми розвитку
високих наукоємних технологій та реалізація Закону України "Про
основні засади розвитку інформаційного суспільства на 2007-2015
роки".
Очевидно, що такий стан справ призведе до падіння показників України
у світових рейтингах з формування інформаційного суспільства. Так за

14. останні декілька років відповідно до глобального індексу
конкурентоспроможності відбулося зниження позицій України з 72-го
до 89-го місця. Згідно з черговим щорічним дослідженням, проведеним
Всесвітнім економічним форумом, у якому країни ранжовані відповідно
до індексу мережі готовності, Україна опустилася ще на 28 пунктів, з 62-
го на 90-е. І так далі.
Падіння позиції України у світових рейтингах – це є небезпечний фактор.
Значною мірою це є наслідком недосконалої державної політики
розвитку національної ІТ-індустрії та неврахування об'єктивних
закономірностей розвитку економіки та суспільства.
Шановні колеги, серед проблем, які впливають на розвиток ІТ-сектору,
потрібно виокремити, зокрема, питання. Питання перше – питання
правового регулювання, яке має полягати, окрім законодавчого
закріплення пріоритетних напрямків державної політики у даній сфері,
ще і в стандартизації діяльності даної індустрії. Необхідно забезпечити
пряме введення в дію декількох десятків міжнародних стандартів у
галузі програмування. У цьому напрямку спостерігається певне
покращання. Кабінетом Міністрів було прийнято Постанову номер 869
про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які
закуповуються та створюються на замовлення державних органів. Але
відповідний нормативно-правовий документ має досить обмежене коло
об’єктів, на які поширюється регулювання.
Друге питання. Питання кадрового та інвестиційного забезпечення. У
цьому контексті видається доречним згадати про національні школи
програмування, які практично не задіяні в національній економіці.
Вкрай незадовільно здійснюється фінансування Національної програми
інформатизації, державних науково-технічних програм, відсутнє
державне замовлення на розробку та впровадження національних
операційних систем, систем управління базами даних, пакетів
прикладних програм і так далі. Така кадрова та інвестиційна політика
щодо вітчизняної індустрії програмної продукції в умовах, коли ця
індустрія перебуває в стадії становлення і активного розвитку, вже
призвела до негативних наслідків. Україна стала фактично донором
фахівців та інтелектуального продукту. Згідно з даним Джоелєвропком,
провідного експерта російського та східноєвропейського ринків
програмного забезпечення, офшорний аутсорсинговий ринок України за
останні роки зріс на 47 відсотків. Щорічно на ринку праці з’являється
близько 30 тисяч випускників вузів, фахівців у сфері ІТ-технологій.
Наступне питання, яке б треба було розглянути, це питання
інноваційного розвитку. Розробка та впровадження інноваційних

15. інформаційно-комунікаційних технологій потребує наявності власного
матеріального виробництва. Наявність останнього є показником
розвинутості власної технологічної бази для виробництва, апаратного
забезпечення в Україні і так далі.
В Україні державною службою інтелектуальної власності ведеться
реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення. До
нього на листопад 2011 року входить 1468 фірм. Однак, лише близько 30
відсотків представляють інтереси національних виробників і
програмного забезпечення.
Наступне питання – питання конкуренції. Українські ІКТ-компанії
беруть безпосередню участь у світовому розподілі праці, рівень
експортної складової є досить високим. Так наприклад у Львові
замовлення для США це 50 відсотків, європейського ринку 30 -40.
Загалом же експорт послуг складає близько 9,5 мільярдів гривень, що
дорівнює близько 80 відсотків загального доходу ІТ-індустрії.
Наступне питання, питання попиту, що відображає як внутрішню так і
зовнішню затребуваність ІКТ-продукції. У рамках аналізу даного
фактору необхідно висловити перш за все внутрішній попит на
інформаційно-комунікаційні технології. Структура споживачів ІТ-послуг
на внутрішньому ринку складає лише 25 відсотків, це фінансовий
сектор, телекомунікації, ТЕК, державний сектор, відповідно 13, 11 і 10
відсотків, освіта всього – 3. До того ж медицина та сільське господарство
у цьому процесі зовсім не задіяні.
Якщо візьмемо до уваги результати моніторингу використання
програмного забезпечення, то побачимо, що в органах державної влади
використовується 750 тисяч примірників комп’ютерних програм, з яких
8,5 відсотків це серверне програмне забезпечення та понад 90
програмне забезпечення комп’ютерів загального призначення і лише 1,2
програмне забезпечення, яке розроблене на замовлення органів
державної влади. За даними інвентаризації у 2011 року в органах
виконавчої влади використовується 45,5 відсотків неліцензійних
комп’ютерних програм. А згідно фінансових пропозицій
правонаступників цих програм їх легалізація обійдеться державі
близько двох мільярдів гривень.
З цього огляду суть обговорення проблеми полягає не стільки у системі
сприятливих умов для цієї сфери, скільки у зміні діалогу між державою
та суспільством на шляху до побудови інформаційного суспільства та
формування економіки і знань.

16. Зрозуміло, що проблеми пов’язані з побудовою інформаційного
суспільства мають розв’язуватися комплексно. Для цього на державному
рівні має бути сформоване національно-обґрунтована стратегія
розвитку індустрії і програмного забезпечення, в якій потрібно
передбачити механізм підтримки та державного стимулювання не самої
індустрії, а її розвитку.
В основу вироблення національної стратегії має бути покладені аналіз і
заходів і форм ефективного стимулювання чи фірм з розробки програм,
чи самого програмісти, чи продукцію, тобто комп’ютерних програм чи
ж попиту споживачів комп’ютерних програм. Очевидно, що такий аналіз
має врахувати слабкі і сильні сторони ІТ-індустрії в Україні і можливості
та загрози. Отже, формування національної стратегії розвитку індустрії
програмного забезпечення повинно лягти в основу концепції
інформатизації і здійснюватися шляхом концепції всіх зусиль держави
на підтримку інформаційного розвитку ІТ-сфери.
Головним завданням такої підтримки ІТ-сфери в Україні має бути підхід
від мануфактурного і кустарного виробництва програмних засобів до
індустріального виробництва програмних продуктів. Успіх у створенні
потужної індустрії програмного забезпечення може бути досягнуто
лише при ефективній взаємодії держави, науки і бізнесу. Наше завдання
забезпечити умови для такої взаємодії і все що ми можемо для цього
зробити. Саме задля цього ми тут сьогодні з вами зібралися, сподіваюсь,
що думки і пропозиції учасників парламентських слухань допоможуть
вирішити цю життєво важливу для держави проблему. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сигнал свідчить про те, що 30 секунд зекономив
нам співдоповідач. Слово має Євген Миколайович Суліма, перший
заступник міністра освіти, науки, молоді та спорту України. За ним буде
виступати Загородній.
СУЛІМА Є.М. Шановні колеги, шановний Адам Івановичу! Програмна
індустрія – це невід'ємна складова інформаційно-комунікаційного
всесвіту. Вона створює можливості організації інтелектуальних
інформаційних середовищ в освіті, спроможних надати доступ до
сучасних інформаційних ресурсів, тримати високий рівень
інформаційного забезпечення навчального процесу. Разом з тим, освітня
галузь є не тільки активним користувачем програмних продуктів, освіта
сьогодні фактично є опорою програмної індустрії. Як надійна опора вона

17. має чотири реперні точки: перше – це освіта є величезним ринком збуту
програмної продукції; друге – освіта створює умови для розробок
програмних продуктів у навчальних закладах; третє – освіта готує
спеціалістів для програмної індустрії і четверте – в освіті виконуються
розробки наукового та навчально-методичного забезпечення
підготовки спеціалістів програмної індустрії.
Враховуючи ці чотири реперні точки розвитку програмної індустрії,
вони підтримані заходами таких державних цільових програм з
матеріально-технічного оснащення і модернізації ресурсного
забезпечення системи освіти, як: комплексна програма забезпечення
загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів
сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і
технологічних дисциплін і програма, яка має назву "Державна цільова
програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх
навчальних закладів, інформаційно-комунікаційних технологій сто
відсотків на період до 2015 року. Виконання зазначених програм
здійснюється в межах коштів передбачених Законом України про
державний бюджет та за кошти обласних місцевих бюджетів на
поточний рік з урахування стратегій соціально-економічного розвитку
регіонів.
Перша реперна точка – це як я уже говорив, освіта, ринок програмної
індустрії. Станом на 1.09.2011 року ми можемо сказати, що в Україні 19
тисяч 815 загальноосвітніх навчальних закладів. За період з 2000 по
2011 рік в такі заклади, я маю на увазі, перш за все першого, другого,
третього рівня системи освіти було поставлено близько 19 тисяч
навчальних комп’ютерних комплексів, з них за кошти державного
бюджету – 18 тисяч 537. Завдяки цьому суттєво зросла частка
загальноосвітніх навчальних закладів оснащених навчальними
комп’ютерними комплексами з 47,5 відсотка у 2005 році до 94,6 у 2011
році.
Крім цього, за ініціативи Президента України до кінця поточного року
кожна без винятку школа-інтернат та спеціальна школа для дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування, отримає по одному
інноваційному навчальному комп’ютерному комплексу на основі
сучасних портативних комп’ютерів виключно з вичерпним набором
програмного забезпечення. А це загалом ще 357 таких комплексів. За
рахунок цього співвідношення кількості учнів до кількості комп’ютерів у
загальноосвітніх навчальних закладах у цілому по Україні скоротиться з
29 до 27, що є одним із завдань програми.

18. Друга реперна точка. Освіта створює умови для розробок програмних
продуктів у навчальних закладах. Комплектність і вимоги до
програмного забезпечення, яке має початися у складі комп'ютерного
комплексу, визначаються обов'язковими вимогами чинної навчальної
програми з предмету "Інформатика". Для загальноосвітніх навчальних
закладів і зокрема переліками рекомендованого програмного
забезпечення, для вивчення передбачених програмою тем на різних
рівнях. А також мають на меті створення умов для багатоцільового
використання комп'ютерних комплексів як у позаурочній роботі, так і
набуття учнями знань. Завдання збереження і розвитку вітчизняного
інтелектуального потенціалу, удосконалення форм і змісту
навчального процесу, передбачають не лише оснащення навчальних
закладів сучасними апаратними засобами інформаційних технологій.
Але й необхідними програмними продуктами навчального і загального
призначення.
Зважаючи на фактичний стан матеріально-технічного забезпечення
навчальних закладів сучасною комп'ютерною технікою, міністерством
підготовлено і подано пропозиції до проекту Державного бюджету на
2012 рік про виділення бюджетних коштів у сумі 120 мільйонів гривень.
Для забезпечення понад 850 загальноосвітніх навчальних закладів
навчальними комп'ютерними комплексами. Та близько 200
загальноосвітніх навчальних закладів для обладнання серверним
устаткуванням, серверним та програмним забезпеченням.
Тому, хотілося б зазначити, що головним пріоритетом держави
залишається забезпечення конституційного права її громадян на
загальну безкоштовну середню освіту. І підтримуючи законопроекти
про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви законопроекти підтримуєте, ми це зрозуміли.
Сідайте, будь ласка. (Оплески)
Слово має Анатолій Глібович Загородній, віце-президент Національної
академії наук України, академік НАНУ. За ним буде виступати Роєнко.
ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Вельмишановний Адаме Івановичу, вельмишановні
учасники парламентських слухань, насамперед хочу сказати, що
Національна академія наук України вважає вкрай актуальним і
важливим розгляд на парламентських слуханнях поставленого питання:

19. програмне забезпечення як ключової складової сучасних інформаційних
технологій. А високотехнологічні країни, такі, як США, країни
Європейського Союзу, Японія, Китай, Росія визначили розробку
програмного забезпечення одним з найпріоритетніших стратегічних
напрямів свого розвитку і докладають значних зусиль у конкурентній
боротьбі за лідерство.
Є усвідомлення важливості цього питання і в Україні. Процеси
інформатизації все глибше проникають у всі сфери нашого життя. І про
це, зокрема, свідчать приклади, наведені в доповіді глави
Держкомінформнауки академіка Семиноженка.
Однак, у порівнянні з іншими країнами, Україна з точки зору розвитку
індустрії програмного забезпечення далеко не в лідерах. Більше того,
навіть з існуючими темпами зростання держава приречена на
відставання. І головною підставою для такого песимістичного прогнозу
є те, що в державі так і не була до кінця сформована комплексна і цілісна
політика розвитку галузі. Ну, про це вже, власне, говорив Володимир
Петрович.
По суті на цю галузь механічно розповсюджена модель, що
використовується для матеріального виробництва. Це є некоректним і
не тільки стримує розвиток інформатизації, але і призводить до
серйозних негативних наслідків, як то: відтік кваліфікованих
спеціалістів за кордон, перехід на нелегальні умови роботи, високий
рівень піратства тощо.
Сподівання, які покладались на Національну програму інформатизації у
розбудові індустріальних засад інформаційних технологій, на жаль, не
справдилися.
Шановне зібрання! Програмні системи відносяться до категорії
складних, наукоємних продуктів, які створюються в результаті науково-
технічної діяльності висококваліфікованих спеціалістів та науковців.
Методологія їх створення потребує володіння фундаментальними
знаннями з таких наукових напрямів, як математичне моделювання,
твор…. алгоритмів та комп’ютерних обчислень, кібернетика, системний
аналіз, математична логіка тощо. Тому для забезпечення
конкурентоздатності вітчизняна індустрія програмного забезпечення
потребує постійного та ефективного наукового супроводу.
Для цього Україна володіє достатнім науково-технічним потенціалом,
який зосереджений в основному в Національній академії наук України та
вищих навчальних закладах. Поряд зі значними досягненнями в теорії

20. програмування є певні результати і на підтримку розвитку індустрії
програмного забезпечення. Але реалізація наявних наукових досягнень
у вигляді програмних продуктів, тим більше організація їх масового
впровадження науковим установам не під силу. Та це, власне, і не їх
функція. Цю роль мають виконувати інші структури, які, на жаль, у
нашій ринковій системі відсутні. Зокрема, вкрай бажано створити
належні умови для відновлення активної діяльності технопарків.
З точки зору кадрового забезпечення наукового супроводу галузі
велике занепокоєння викликає стан справ з оновленням наукових
кадрів, як у Національній академії наук України, так і в країні в цілому.
Пов'язано це з низьким притоком у науку талановитої молоді.
Невиправдано мала заробітна плата, відсутність перспектив отримання
житла, нестача сучасного наукового обладнання – це основні причини,
які змушують молодь часто всупереч своїм бажанням і таланту обирати
інші види діяльності. Особливо критична ситуація з програмістами,
попит на яких на ринку праці високий, а оплата праці більш, ніж в 10
разів вища, ніж у наукових установах. Самостійно наука змінити
ситуацію не в змозі. Потрібна екстрена допомога держави.
Шановне зібрання, користуючись нагодою, хочу коротко
проінформувати вас, що з метою розвитку та зміцнення індустріальної
комп'ютерної інфраструктури держави науковцями і спеціалістами
національної академії наук України та Міністерства освіти науки,
молоді та спорту в рамках відповідної державної цільової програми
створюється українська національна грід-інфраструктура – це мережа
суперкомп'ютерних комплексів об'єднаних високошвидкісними
оптоволоконними каналами передачі даних, яка призначена для
колективного використання інтегрованого ресурсу. На сьогодні вона
об'єднує більше 50 наукових та освітніх установ, і вже ефективно
використовується для фундаментальних і прикладних досліджень у
найрізноманітніших галузях. Система є складовою європейської грід-
інфраструктури, вона відкриває всі перспективи для розширення
міжнародної співпраці.
І останнє, що я хотів би сказати, що індустрія програмного забезпечення
знаходиться на початковій стадії розвитку, тому вважаємо вкрай
необхідним на державному рівні розробити цілісний план заходів щодо
вирішення основних питань, які стоять перед галуззю. НАН України
готова взяти активну участь у формуванні та виконанні такого плану.
А законопроект про економічний експеримент щодо створення
сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної
продукції… (Оплески)

21. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Глібович.
Слова має Микола Володимирович Роєнко, президент асоціації
"Інформаційні технології України". За ним буде виступати Царьков.
РОЄНКО М.В. Ассоциация "Информационные технологии Украины",
которая объединяет бизнес и высшие учебные заведения, с момента
своего создания в 2004 году пыталась начать диалог с государством и
обсудить условия ускоренного развития отрасли, понимая огромный
потенциал, который есть. Отрадно сознавать, что нашлись
государственные мужи среди текущего депутатского корпуса, Кабинета
Министров, и мы сегодня находимся в этом зале и обсуждаем этот
вопрос, который, я не побоюсь сказать, касается будущего Украины.
Здесь много людей, которые внесли большой вклад в развитие отрасли с
…… И история ІТ-отрасли Украины, она вообщем-то промелькнула, это
очень динамичная отрасль. И я бы выделил несколько этапов.
Первый этап – 70-80 годы прошлого века, это рассвет реально
кибернетической науки, это Украина с кибернетическим центром
широко известная, разработки на мировом уровне, крупные проекты.
Мы писали трансляторы, СУБД. У нас выпускались компьютеры. Я могу
назвать проекты: система материально-технического снабжения
Военно-морского флота СССР, в которой там сотни предприятий
задействовано, центр находился в Киеве; это система "Газ" Виктора
Михайловича Глушкова, который на 30 лет как минимум предвидел, что
как будет развиваться отрасль.
Дальше. С распадом СССР отрасль приходит в полный упадок. Заводы,
выпускающие технику, закрываются. У нас появляются первые
компании, которые начинают работать на экспорт. Но отрасль
выживает, выживает, причем успешно. Здесь называли цифры, 1,5
миллиарда экспорта – это хороший показатель. На самом деле, Украина
завоевала устойчивое, достойное место среди топ стран-экспортеров. И
у нас есть реальный шанс сделать Украину лидером.
Когда мы готовили вместе с представителями государства и
депутатами. Мы принимали активное участие, считали, что даст
реализация этих законопроектов. Здесь уже говорилось, что… ну прежде
всего короткосрочно бюджет ничего не потеряет, а долгосрочно мы

22. можем нарастить… вырасти реально индустрию, которая будет иметь…
экспорт будет осуществляться больше 10 милиардов.
Я вспоминаю, когда первый раз я увидел индусов в Институте
кибернетики, где начинал свою трудовую деятельность, который
восхищались достижениями, их экспорт был 48 миллионов долларов.
Когда Украина начиналась как государство в 1992 году экспорт Индии
был 200 миллионов. Миллиард они получили в 1996 году. В 2004 году
уже было 10 миллиардов.
Что такое 10 миллиардов для нас? Это 40 миллионов сегодня делает
миллиард экспорта, то это 300 тысяч, я думаю, специалистов, которые
будут работать на экспорт, это безусловно реальная задача для страны
такого масштаба как Украина. Влияние эти отрасли на другие отрасли
экономики повышают их конкурентоспособность. Эта отрасль сегодня
меняет общество, она делает его более открытым. Потому я думаю, что
все сидящие здесь в зале и депутаты, которые будут рассматривать эти
законопроекты, понимают, что у Украины есть уникальный шанс –
уникальный шанс сделать Украину известной не только благодаря
металлургической промышленности, не только сельскому хозяйству, но
и в такой высокоинтеллектуальной области как IТ. Причем это не
требует больших инвестиций. Надо послать сигнал инвестору. Принятие
этих законов – это и будет этим сигналом инвестору. Это абсолютно
реальная задача, и мы должны использовать этот шанс.
Сегодня складывается очень благоприятная международная
конъюнктура, то есть вторая волна кризиса, которая надвигается, она
усиливает нашу конкурентоспособность. Мы имеем хороший задел, мы
имеем отличное географическое положение, поэтому я призываю
использовать. Думать о детях и оставим им новые рабочие места,
большие валютные поступления и конкурентоспособность всей
экономики.
Спасибо. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, може, проголосуємо за закон – і завершимо
слухання?
Євгеній Ігоревич Царьков, народний депутат України. За ним буде
виступати Широков.

23. 16:02:43
ЦАРЬКОВ Є.І.
Уважаемые участники парламентских слушаний! Сперва я хотел сказать,
почему я от имени фракции коммунистов выступил инициатором
данной инициативы. Ну, две причины. Первая: надоело смотреть на
страну, которая с дипломами о высшем образовании вынуждена стоять
на рынках. Вторая: не верю в сказки о том, что благосостояние нашей
страны можно повысить лопатой и дешевой капустой. И из всех
капиталов, которые сегодня есть в нашей стране, наша фракция готова в
полном составе поддержать единственный: гуманитарный. IT-
индустрия – это и есть гуманитарный капитал нашей страны. И поэтому
я уверен, что с учетом того, что подписали этот законопроект
представители всех депутатских фракций, он однозначно будет принят.
Как заместитель главы Комитета профильного по финансово-
банковской деятельности приведу вам еще точную статистику по
индустрии. 2 тысячи 470 компаний работают в сфере IT-индустрии.
Валовый доход точный составляет 10,9 миллиардов гривен в год.
Средний прирост доходов, действительно, как сказал господин
Семиноженко, это 40 процентов. И экспорт составляет около 9,2
миллиардов, около 82 процентов.
Проблема заключается в том, что, действительно, как нам говорили
ребята на "круглом столе", айтишники, что средняя зарплата
нормального, квалифицированного специалиста – 12 тысяч гривен. И
платить с нее сегодня те социальные внески и остальные налоги
практически невозможно. Это я сам знаю, просчитывал на калькуляторе.
Мы посмотрели на опыт ближайших наших соседей, не берем Америку:
Россию и Беларусь. По Беларуси вам данные привели, приведу их более
подробные, то есть что платит предприятие в Беларуси сегодня. Они не
платят налога на прибыль вообще, они освобождены от НДС на товары и
услуги индустрии, и налог на доходы физлиц они платят в размере 9
процентов от фонда заработной платы. Но самое главное: социальный
платеж, не наш, губительный, который, действительно, душит с этой
суммы, а с одной минималки составляет сегодня 35 процентов, с одной
милималки. Соответственно, если вывести индустрию в такую
плоскость работы, все начнут платить этот сбор, соответственно, будут
поступления и в бюджет, и в Пенсионный фонд. И не будет страха, я
понимаю, как мне опять-таки говорили рядовые "айтишники",