Ядерна енергетика України – ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

м.Київ
12 липня 2018 року

Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
1. Розглянути Закон України щодо
врегулювання питання
запобіганню банкрутства ДП
«НАЕК «Енергоатом»
Виконано частково
Питання запобігання банкрутства ДП «НАЕК «Енергоатом»
врегульовано спільними зусиллями органів державної влади
відповідно до положень законодавства України. Для
вирішення боргових проблем розроблено проект Закону
«Щодо особливостей погашення заборгованості за
електричну енергію, яка утворилася в ОРЕ», зареєстрований
за № 8439
Обґрунтування:
1. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів
України щодо забезпечення виконання міжнародних
зобов'язань України в частині безпеки експлуатації атомних
електростанцій» № 4839 від 16.06.2016 втратив актуальність.
Терміни визначені проектом закінчились 1 липня 2017 р.
Висновок Комітету від 16.06.2016: «прийняти у першому
читанні за основу та в цілому як Закон»
2. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких
законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-
енергетичному комплексі щодо державного підприємства
"Національна атомна енергогенеруюча компанія
"Енергоатом" прийнято ВРУ 28 січня 2016 року № 947VІІІ.
Вето Президента України
3. Повторно вносити питання банкрутства не доцільно, більш
актуальна тема в заданому контексті погашення
заборгованості
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (15.04.2016)
3

слухань
2. Проведення тематичного
засідання з розгляду невідкладних
проектів Законів України з питань
функціонування енергетичної
галузі держави
3 Внесення пропозицій щодо
включення до порядку денного
сесії наступних проектів Законів
України:
 «Про внесення змін до статті 6
Закону України «Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній
валюті» (щодо строків здійснення
розрахунків у галузі ПЕК) (реєстр.
№2336 від 05.03.2015)
 №2336 від 05.03.2015 - Комітет Верховної Ради України з
питань фінансової політики і банківської діяльності
вирішив рекомендувати прийняти за основу та в
цілому (19 разів вносився на розгляд ВРУ)
Прим.: 21.06.2018 прийнято Закон України «Про валюту та валютні
операції», який 04.07.2018 підписано Президентом України.
Зазначений закон скасовує дію Закону України «Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті»
4

слухань
 «Про внесення змін до статті 11
Закону України "Про управління
об'єктами державної власності"
щодо впорядкування процедури
відчуження суб'єктами
господарювання державного
сектору економіки житла своїм
працівникам» (реєстр. №3131 від
17.09.2015)
 «Про внесення змін до деяких
законів України щодо впорядкування
правових режимів території у
місцях розташування ядерних
установок та об'єктів,
призначених для поводження з
радіоактивними відходами»
(реєстр. № 2021а від 04.06.2015 )
Виконується
 №3131 від 17.09.2015 - Прийнято за основу 17.05.2018
06.06.2018 Комітет ВРУ з питань економічної політики
прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України
прийняти законопроект у цілому
Станом на 26.06.2018 законопроект підготовлений до
другого читання
№2021а від 04.06.2015 - Комітет Верховної Ради України з
питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної
політики та ядерної безпеки вирішив рекомендувати
прийняти за основу у першому читанні
(3 рази вносився на розгляд ВРУ)
5

слухань
 «Про внесення зміни до статті 9
Закону України "Про впорядкування
питань, пов'язаних із
забезпеченням ядерної безпеки"
(щодо розміщення коштів
фінансового резерву) (реєстр.
№1422 від 11.12.2014)
 №1422 від 11.12.2014 - потребує доопрацювання
За висновком Кабінету Міністрів України законопроект не
підтримується
Зміст: законопроектом передбачається надання
повноважень розміщувати кошти фінансового резерву
зняття з експлуатації ядерних установок у цінні папери,
що емітуються державою, експлуатуючій організації
ядерних установок - ДП НАЕК “Енергоатом”
Комітет прийняв рішення запропонувати Верховній Раді
України за результатами розгляду у першому читанні
прийняти його за основу. На розгляд сесійного залу не
вносився
Необхідний остаточний висновок профільних фахівців
ДП «НАЕК «Енергоатом» про можливість та доцільність
доопрацювання до другого читання
6

слухань
4 Врахування пропозицій ДП «НАЕК
«Енергоатом» в проекті Закону
України «Про ринок електричної
енергії України»
Після прийняття Закону №2019, у грудні 2017 року
ДП «НАЕК «Енергоатом» було підготовлено та
направлено до Комітету ВРУ з питань ПЕК, ядерної
політики та ядерної безпеки пропозиції щодо внесення
деяких змін до Закону (стосуються 4-х статей): стаття
29 (Конкурсні процедури на будівництво генеруючої
потужності та виконання заходів з управління попитом),
56 (Постачання електричної енергії споживачам), 58 (Права
та обов’язки споживача), 66 (Двосторонні договори). Проте
на сьогодні не існує зареєстрованого законопроекту
щодо внесення змін до Закону України «Про ринок
електричної енергії» з врахованими пропозиціями ДП
«НАЕК «Енергоатом»
5 Розгляд Верховною Радою
законопроекту №4437 від
14.04.2016 «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України
щодо правового режиму території, що
зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської
катастрофи»
Виконано
Закон прийнято № 1472-VIII 14 липня 2016 року
Визначено компетенції центральних та місцевих
органів влади щодо здійснення владних повноважень
на території зони відчуження (будівництво ЦСВЯП).
7

слухань
6 Звернення до Ради національної
безпеки і оборони України про
проведення спільної наради щодо
підвищення рівня фізичного
захисту атомних електростанцій
7 Прискорення прийняття Концепції
Енергетичної стратегії України на
період до 2035 року, Державної
цільової економічної програми
розвитку атомно-промислового
комплексу України на 2016 – 2020
роки та забезпечення розробки
Енергетичної стратегії України
Виконано
Енергетична стратегія України до 2035 року «Безпека,
енергоефективність, конкурентоспроможність»
схвалена КМУ 18.08.2017
Розпорядженням КМУ від 9.07.2016 №943-р
схвалено Концепцію Державної цільової економічної
програми розвитку атомно-промислового комплексу
на період до 2020 року
Розпорядженням КМУ від 27.12.2017 №1021-р
затверджено план заходів щодо реалізації Концепції
Державної цільової економічної програми розвитку
атомно-промислового комплексу на період до 2020
року
На даний час Державна цільова економічна
програма розвитку атомно-промислового комплексу
на період до 2020 року знаходиться на погодженні
(лист Міненерговугілля від 01.06.2018 №02/33-4329)
8

слухань
8 Ініціювання перед Кабінетом
Міністрів збільшення на 2016 рік
субвенції місцевим бюджетам на
фінансування заходів соціально-
економічної компенсації ризику
населення, яке проживає на
території зони спостереження АЕС,
до рівня фактичних платежів ДП
«НАЕК «Енергоатом», здійснених
за відповідним збором у 2016
році, а також компенсацію
недоотриманих коштів у 2014 та
2015 роках
Не виконано
Розпорядник коштів - Міністерство регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України.
НАЕК «Енергоатом» виконала функції, покладені на неї
чинним законодавством (перераховано, починаючи з 2010 р.,
до спеціального фонду державного бюджету –
2 060 705,4 тис грн.)
Причина недоотримання коштів - прийняття Закону
України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України
щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014
№79-VIII, яким збір на соціально-економічну компенсацію
ризику населення віднесено до доходів загального фонду
Державного бюджету України, без гарантії отримання
коштів громадами зон спостереження
Для врегулювання зазначених питань у ВРУ зареєстровано
проект Закону України від 02.07.2015 №2249а «Про внесення
змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування
заходів соціально-економічної компенсації ризику населення,
яке проживає на території зони спостереження)», яким
пропонується включити збір до доходів спеціального фонду
Держбюджету України та спрямовувати їх на субвенцію з
держбюджету місцевим бюджетам на фінансування
заходів соціально-економічної компенсації ризику населення.
Законопроект №2249а від 02.07.2015 необхідно розглянути
профільним Комітетом ВРУ з питань бюджету та
ухвалити
9

слухань
9 Прискорення погодження і
внесення змін до постанови
Кабінету Міністрів України №1270
від 07.12.2011 «Про затвердження
Комплексної (зведеної) програми
підвищення рівня безпеки енергоблоків
атомних електростанцій» у частині
збільшення загальної вартості
програми
Зміни до Постанови КМУ №1270 від 07.12.2011 «Про
затвердження Комплексної (зведеної) програми підвищення
рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій» (зі
змінами) про збільшення загальної вартості КзПБ
погоджено всіма зацікавленими ЦОВВ (Мінфіном,
Мінекономрозвитку, Держатомрегулювання), окрім
НКРЕКП
З 2016 року ведеться робота з НКРЕКП щодо усунення
їх зауважень, але станом на сьогодні НКРЕКП
погодження не надано. На неодноразові прохання
ДП «НАЕК «Енергоатом» Міненерговугілля готує пакет
документів для направлення проекту постанови КМУ
до Кабінету Міністрів України без погодження з
НКРЕКП. (Станом на 27.06.2018 пакет документів
знаходиться на розгляді у юридичному
департаменті Міненерговугілля)
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ(15.04.2016)
10

слухань
10 Винесення на розгляд Уряду
проекту розпорядження Кабінету
Міністрів України «Щодо питань
будівництва енергоблоків №3 і 4
Хмельницької АЕС»
Після комітетських слухань:
 підготовлено оновлений проект розпорядження КМУ
«Щодо питань будівництва енергоблоків № 3 і 4
Хмельницької АЕС»
 Генеральним проектувальником ХАЕС (ПАТ «КІЕП»)
проведено коригування ТЕО будівництва енергоблоків
№3, 4 Хмельницької АЕС
 ДП “Укрдержбудекспертиза” проведено комплексну
державну експертизу ТЕО будівництва енергоблоків
№3,4 Хмельницької АЕС та виданий висновок від
29.05.2017 № 00-2193-16/ПБ щодо узгодження ТЕО
Проект Розпорядження КМУ «Про схвалення техніко-
економічного обґрунтування будівництва енергоблоків № 3
та 4 Хмельницької атомної електростанції» направлено
на розгляд центральних органів виконавчої влади
(ЦОВВ). На сьогодні усунені зауваження ЦОВВ до
проекту Розпорядження та зазначений проект
надіслано до Кабінету Міністрів України
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
11

слухань
11 Внесення на розгляд Кабінету
Міністрів України проекту
постанови «Про затвердження
порядку переміщення радіоактивних
матеріалів, пов’язаних з переробкою
ядерного палива українських АЕС, через
державний кордон України»
Виконано
КМУ 27.09.2016 затверджена Постанова «Про
затвердження Порядку переміщення через державний
кордон відпрацьованого ядерного палива українських
атомних електростанцій та радіоактивних матеріалів,
утворених в результаті його переробки»
12

слухань
12 Забезпечення функціонування
фінансового резерву на
припинення експлуатації та зняття
з експлуатації ядерних установок
та реалізацію механізму захисту
коштів ФРЗЕ від інфляції
Загальна сума перерахованих до ФРЗЕ коштів з
01.01.2005 по 01.07.2018 складає 3772,0 млн грн
КМУ прийнято постанову від 19.04.2017 №280 «Про
внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 2006 р. №594» (дає змогу використовувати
ФРЗЕ на передпроектні роботи щодо зняття з
експлуатації за погодженням з Наглядовою радою)
Використання коштів фінансового резерву ДП «НАЕК
«Енергоатом» починаючи 2005 року по теперішній час
не відбувалось
Питання захисту коштів ФРЗЕ від інфляційних процесів
залишається невирішеним:
 З метою захисту коштів ФРЗЕ від інфляції , ці
кошти можуть розміщуватися у цінні папери, які
емітуються державою, у порядку, затвердженому
КМУ. Проте порядок спрямування Міненерговугілля
коштів ФРЗЕ на придбання державних цінних паперів
фактично не діє;
 Закон, який дає право придбання цінних паперів
ДП “НАЕК “Енергоатом” досі не прийнято
13

слухань
13 Визначитись щодо подальшого
проведення робіт стосовно
впровадження маневрових
режимів на діючих енергоблоках
Алгоритм роботи енергоблока ВВЕР-1000 у режимі
добового регулювання потужності (ДРП) передбачає:
− розвантаження зі 100% до 75% Nел з регламентною
швидкістю і робота на потужності 75% Nел протягом 6-12
годин;
− підйом потужності до 100% з регламентною швидкістю і
робота на потужності 100% протягом 12-18 годин
І-ий етап дослідної експлуатації енергоблока
№2 ХАЕС у режимі ДРП проведено в період 10-ї
паливної кампанії (з 21.04.2015 по 11.05.2015) -
реалізовано 21 цикл зміни потужності реакторної
установки (РУ).
За результатами, на енергоблоці № 2 ВП ХАЕС
дослідна експлуатація режиму ДРП виконана
успішно, із суворим дотриманням вимог
нормативної документації України
Другий етап дослідної експлуатації режиму ДРП, за
погодженням з Держатомрегулювання, перенесено
на період 14-ої ПК (2019 рік)
14

слухань
14 Передбачення на 2016 рік в тарифі
на електричну енергію, що
виробляється на АЕС коштів :
 на реалізацію проекту
Централізованого сховища
відпрацьованого ядерного палива;
Передбачені в тарифі кошти не забезпечують
потребу в фінансуванні проекту ЦСВЯП
У скоригованому проекті тарифів на 2016 рік, наданому до
НКРЕКП 08.06.2016, потреба у фінансування проекту ЦСВЯП
складала 1239,1 млн грн, у затвердженій 29.06.2016
структурі тарифів кошти передбачені у розмірі
689,3 млн грн, дефіцит склав 549,8 млн грн
21.12.2017 Міністерство фінансів України, НАЕК
«Енергоатом» та Корпорація зарубіжних приватних
інвестицій (OPIC) і Central Storage Safety Project Trust
підписали угоди про залучення 250 млн дол США на
будівництво Централізованого сховища відпрацьованого
ядерного палива
У скоригованій Інвестиційній програмі на 2018 рік,
погодженій Міненерговугілля 17.05.2018, дефіцит коштів на
фінансування проекту ЦСВЯП становить 682,8 млн грн за
рахунок кредитних коштів Central Storage Safety Project Trust.
Крім того існує дефіцит коштів на погашення відсотків по
кредиту Central Storage Safety Project Trust.
Проблемне питання - необхідність забезпечення у
тарифі ДП НАЕК «Енергоатом» коштів на реалізацію
проекту Централізованого сховища відпрацьованого
ядерного палива
15

слухань
 на виконання заходів з підвищення
безпеки та продовження термінів
експлуатації енергоблоків АЕС
дефіцит коштів на підвищення безпеки, продовження
терміну експлуатації, реконструкцію, модернізацію
енергоблоків АЕС становить - 2,8 млрд грн, (з них на
виконання Комплексної (зведеної) програми підвищення
безпеки 1,5 млрд грн)
16

49.8 48.8 49.8 49.2 48.2 47.1
44.4
50.2
57.3
53.9
56.6
51.6
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 I-е півр.
2018
45.7 47.0 48.0 47.5 46.6 45.6
43.1
48.7
55.7
52.4
55.2
50.3
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 I-е півр.
2018
%
ЧАСТКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
В ЗАГАЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ
В ЗАГАЛЬНОМУ ВІДПУСКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В ЕНЕРГОРИНОК УКРАЇНИ
%
18

МІСЦЕ ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ
( І півріччя 2018 року)
рік)
26%
62%
12%
Виробництво електроенергії
в Україні
Генеруючі потужності
50.3%
37.7%
12.0%
51.6%
29.2%
19.2%
НАЕК
«Енергоатом»
НАЕК
НАЕК
ГЕС
та інші
ТЕС
Відпуск електроенергії в Енергоринок України
ТЕС
ГЕС
та інші
ТЕС
ГЕС
та інші
19

НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ
В 2017 році найбільш напруженими в енергетиці України були квітень-травень, коли в окремі
дні частка НАЕК «Енергоатом» перевищувала 68%
В 2017 році під час надзвичайного стану
в енергетиці саме на атомну енергетику
покладалось завдання максимального і
надійного забезпечення споживачів
електроенергією
НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» -
НАДІЙНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
54.6 54.6
53.2 53.0
50.7
49.2
46.8
49.1
54.0
55.8
54.1
52.4
51.0
55.7
60.4
62.2
63.6
59.0
56.1
50.7 51.0 50.7 51.2 52.2
58.3
62.8 64.2
68.1 68.5
65.1
58.3 58.9
55.6
56.1 56.0 56.1
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
2016 2017 Найвищий показник 2017 року
20

ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ ДО 2035 РОКУ
Прийнята урядом у 2017 році нова Енергетична стратегія України на період до
2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» передбачає:
 ключову роль атомної електроенергії в енергетичному балансі України;
 продовження (щонайменше на 20 років) термінів експлуатації діючих
енергоблоків АЕС;
 підвищення номінальної потужності та покращення ефективності
використання енергоблоків АЕС;
 добудову енергоблоків на Хмельницькій АЕС;
 вибір реакторних технологій для будівництва нових атомних енергоблоків на
заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після
2030 року
Успішна диверсифікація джерел постачання свіжого ядерного палива,
ефективна система поводження з відпрацьованим ядерним паливом
та впровадження найсучасніших ядерних технологій – не тільки
забезпечують національну енергетичну безпеку держави, але й
створюють умови для подальшого розвитку атомної енергетики
21

РЕАЛІЗАЦІЯ ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ
УКРАЇНИ ДО 2035 РОКУ «БЕЗПЕКА, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ,
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ»
Для розробки довгострокової Програми
розвитку атомної енергетики України в
ДП «НАЕК «Енергоатом»:
 створені Координаційна рада та робоча
група з розробки довгострокової
Програми розвитку атомної енергетики
України;
 підготовлено технічне завдання на
виконання роботи: «Розроблення
матеріалів довгострокової програми
розвитку атомної енергетики України», в
якому визначені джерела вихідних даних і
структура матеріалів, встановлено
розподіл відповідальності підрозділів
Компанії за підготовку і видачу вихідних
даних, розгляд підготовлених матеріалів;
 визначено Перелік окремих робіт, які
виконуються в рамках Програми
розвитку атомної енергетики України
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 18 серпня 2017 р. № 605-р
Київ
Про схвалення Енергетичної стратегії України на
період до 2035 року "Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність"
1. Схвалити Енергетичну стратегію України на період
до 2035 року "Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність".
2.Міністерству енергетики та вугільної промисловості
разом з іншими центральними органами виконавчої
влади у чотиримісячний строк внести на розгляд
Кабінету Міністрів України проект плану заходів з
реалізації Енергетичної стратегії України на період до
2035 року "Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність".
3.Визнати таким, що втратило чинність,
розпорядження Кабінету Міністрів України від 24
липня 2013 р. № 1071 "Про схвалення Енергетичної
стратегії України на період до 2030 року".
Прем’єр-міністр України
В. ГРОЙСМАН
Інд. 37
22

КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПРОГРАМИ
РОЗВИТКУ АТОМНО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
 Концепція Державної цільової економічної програми розвитку атомно-
промислового комплексу на період до 2020 року схвалена
розпорядженням КМУ від 9.07.2016 №943-р
 План заходів щодо реалізації Концепції Державної цільової економічної
програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до
2020 року затверджено розпорядженням КМУ від 27.12.2017 №1021-р
 Державна цільова економічна програма розвитку атомно-промислового
комплексу на період до 2020 року знаходиться на погодженні відповідно
до листа Міненерговугілля від 01.06.2018 №02/33-4329
Прийняття Державної цільової економічної програми розвитку атомно-
промислового комплексу важливе для подальшого розвитку атомної
енергетики України
23

ВПРОВАДЖЕННЯ SMR-160 В УКРАЇНІ
визначають ключові кроки, які
необхідно зробити для
прийняття рішення щодо
можливості впровадження
технології SMR-160 в Україні
 оцінка можливості адаптації національної нормативно-правової бази для
впровадження SMR-160;
 оцінка проекту SMR-160 на відповідність вимогам EUR, INPRO і WENRA;
 розробка, узгодження та затвердження на рівні уряду України техніко-
економічного аналізу;
 липень 2018 року - проведення першого засідання Координаційного комітету
«НАЕК «Енергоатом» - Holtec International
Найближчі плани
Наприкінці 2016 року президент Компанії Недашковський Ю.О.
став членом Консультативної ради Holtec по малим модульним
реакторам SMR-160
В кінці лютого 2018 року затверджено План першочергових
заходів щодо заміщення потужностей діючих АЕС
енергоблоками з модульними реакторами малої потужності
SMR-160 (Holtec)
28 лютого 2018 року з Holtec International підписано
Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в
області застосування малих модульних реакторів
SMR-160 в Україні
Наразі здійснюється підготовка Угоди про
нерозголошення конфіденційної інформації з Holtec
International
25

ЧЛЕНСТВО У HOLTEC USERS GROUP
НАЕК «Енергоатом» є членом Асоціації користувачів
продукції компанії Holtec International (HUG), що має
важливе значення для будівництва в Україні
Централізованого сховища відпрацьованого ядерного
палива за технологією компанії Holtec International та
співпраці в області застосування малих модульних
реакторів SMR-160
HUG – діюче добровільне об’єднання компаній, що мають
контракти з Holtec International на постачання та надання
послуг у сфері ліцензування багатоцільових контейнерів
для перевезення та зберігання ВЯП
Членство в HUG сприяє вільному обміну інформацією між
користувачами продукції компанії Holtec International,
скороченню та оптимізації витрат, тощо
У 2018 році Компанією передбачається сплата членських
внесків до HUG у розмірі 526,6 тис грн
26

ПЛАНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
В подальшому - Україна
SMR-160
будівництво
локалізація виробництва
компонентів SMR-160
Об'єднана енергосистема України
ВВЕР-
440
ВВЕР-
440
РАЕС
заміщують
2 енергоблоки
виводяться
з експлуатації
після 2030 рокуз 2026 року
6 енергоблоків
SMR-
160
SMR-
160
SMR-
160
SMR-
160
SMR-
160
SMR-
160
27

ПИТАННЯ, ЩО ПОТРЕБУЄ ВИРІШЕННЯ
Відсутність в Україні нормативно-правової та нормативно-технічної бази (коди,
стандарти) для малих модульних реакторів
Передбачається:
 здійснити оцінку можливості впровадження/застосування в Україні нормативної
документації (НД) країни-розробника АЕС з SMR-160 (компанії Holtec) шляхом
виконання порівняльного аналізу НД України та НД країни-розробника з метою їх
гармонізації та усунення вузьких місць у національній нормативно-правовій та
нормативно-технічній базі для впровадження енергоблоків з SMR-160 в Україні
 розробка та узгодження у ДІЯРУ плану ліцензування проекту SMR-160 в Україні
та проведення попередніх консультацій з Мінрегіонбудом та Мінекології
28

ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ПОПЕРЕДНІХ
КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
Рекомендації попередніх слухань
Забезпечити невідкладне внесення на розгляд Уряду проект розпорядження
Кабінету Міністрів України «Щодо питань будівництва енергоблоків
№3 і 4 Хмельницької АЕС»
За результатами слухань:
 підготовлено оновлений проект розпорядження КМУ «Щодо питань
будівництва енергоблоків №3 і 4 Хмельницької АЕС», який із пояснювальною
запискою та листом від 21.04.2016 № 6060/46 направлений до
Міненерговугілля для погодження з іншими центральним органам виконавчої
влади та КМУ
 Генеральним проектувальником Хмельницької АЕС (ПАТ «КІЕП») проведено
коригування ТЕО будівництва енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС
(враховані: заміна постачальника реакторної установки ВВЕР-1000;
необхідність реалізації заходів з підвищення безпеки; реалізація положень
нормативно-правових актів, які введені в дію після схвалення ТЕО)
 ДП "Укрдержбудекспертиза" проведено комплексну державну експертизу ТЕО
будівництва енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС та виданий висновок від
29.05.2017 № 00-2193-16/ПБ щодо узгодження ТЕО
30

 ДП «НАЕК «Енергоатом» було підготовлено, а Міненерговугілля
узгоджено та листом від 18.10.2017 №01/33-9452 направлено на
розгляд центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) Проект
Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення техніко-
економічного обґрунтування будівництва енергоблоків
№3 та 4 Хмельницької атомної електростанції»
 На сьогодні Міненерговугілля спільно з ДП «НАЕК «Енергоатом» усунуті
зауваження ЦОВВ до проекту Розпорядження та листом
Міненерговугілля від 08.06.2018 №КМ/1-33-1236 вказаний проект
Розпорядження направлений до Кабінету Міністрів України
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ПОПЕРЕДНІХ
КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (продовження)
31

ЗВЕДЕНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ЕНЕРГОБЛОКІВ № 3 та № 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
Найменування параметру
Одиниця
виміру
Значення показників
Разом I черга II черга
Тривалість експлуатації роки 50 50
Основне технологічне обладнання :
• реакторна установка
потужність,
МВт (т)
6 024 3 012 3 012
• турбінна установка, турбогенератор
потужність,
МВт (е)
2 094 1 047 1 047
Річне виробництво електроенергії млн кВт∙год
16 226,100 8 113,050 8 113,050
Річний відпуск електроенергії млн кВт∙год 15 418,00 7 709,00 7 709,00
Річний дохід від продажу електроенергії,
без ПДВ (розрахунковий тариф 0,64 грн/кВт)
млн грн
9 867,52 4 933,76 4 933, 76
Окупність інвестицій проста років 12
Загальна кошторисна вартість
млн грн /
млн Є
72 437,483 /
2 564
36 760,844 /
1 301,188
35 676,639 /
1 262,812
Тривалість будівництва міс. 84 60 60
Директивний термін введення в
експлуатацію
рік 2024 2026
32

 відповідність показників безпеки вимогам національних і міжнародних норм
 використання новітніх технічних рішень з підвищення безпеки
 високий рівень залучення українських виробників устаткування і послуг
 застосування існуючих будівельних конструкцій та устаткування
 проектування енергоблоків українськими проектними організаціями
ПРОЕКТУВАННЯ ТА СПОРУДЖЕННЯ
ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
 Міненерговугілля, Держатомрегулювання та Мінрегіонбуд затвердили Концептуальне
рішення «Будівництво енергоблоків №3,4 на Хмельницькій АЕС» № КР.46.001-14, яке враховує
досягнення необхідного рівня безпеки, економічної вигоди і потужну локалізацію виробництва
обладнання в Україні
 «Технічні вимоги до реакторної установки типу ВВЕР-1000 для енергоблоків ХАЕС-3, 4» в
повному обсязі погоджені UJV Rez, Skoda JS, АТ «КІЕП» та узгоджені з Держатомрегулювання
Постачання реакторної технології та устаткування можливо забезпечити у
співпраці із чеськими компаніями
З досвіду будівництва та експлуатації АЕС «Темелін» (Чехія), при добудові
енергоблоків Хмельницької АЕС спільно з чеськими компаніями очікується:
23.10.2014 між ДП «НАЕК «Енергоатом» та чеською компанією
Skoda JS a.s. підписано Меморандум про співробітництво,
зокрема, за напрямками спорудження нових енергоблоків
атомних електростанцій
33

ПЕРЕВАГИ СПОРУДЖЕННЯ ЕНЕРГОБЛОКІВ ВІДПОВІДНО
ДО КОРИГОВАНОГО ТЕО БУДІВНИЦТВА ХАЕС-3,4
 Переваги підтверджуються наступним:
 Використанням референтного основного обладнання (реакторної установки
ВВЕР-1000 європейського виробника; турбінної установки типу К-1000-60/1500-2М
виробництва ВАТ «Турбоатом»)
 Використання сучасного допоміжного обладнання з максимальною локалізацією
виробництва в Україні (очікується близько 70%)
 Технічні рішення дозволяють повністю замістити номенклатуру російського
обладнання, обладнанням виготовленим на підприємствах Європи та України, що
відповідає чинним правилам та стандартам з ядерної та радіаційної безпеки
 Можливість розробки усіх проектних рішень власними силами із залученням
європейських партнерів
 При спорудженні енергоблоків №3,4 ХАЕС планується втілення наступних додаткових
систем та заходів з підвищення безпеки:
 системи видалення водню;
 системи пасивного відведення тепла з ГО;
 системи, що контролює скид тиску з ГО;
 системи охолодження корпуса реактора;
 мобільні установки живлення;
 додаткові резервні дизельні електростанції 34

ЗВЕДЕНИЙ ГРАФІК БУДІВНИЦТВА ЕНЕРГОБЛОКІВ
№3, 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
35

Закон України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування,
будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з
радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення»
від 08.09.2005 № 2861-IV
Pозпорядження КМУ «Про
схвалення техніко-
економічного обгрунтування
будівництва еб №3, 4 ХАЕС»
Закон України «Про
розміщення, проектування та
будівництво еб № 3, 4 ХАЕС»
Розпорядження КМУ «Про
затвердження проекту
«Будівництво еб № 3, 4 ХАЕС»
ТЕО (разом з розділом ОВНС)
Схвалене КМУ ТЕО
Результати оцінки
впливу на довкілля
(висновок)
Рішення про врахування результатів
оцінки транскордонного впливу на
довкілля
Звіт про громадське обговорення у
процесі оцінки впливу на довкілля
ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО
БУДІВНИЦТВА ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4 ХАЕС
Висновок Державної експертизи щодо
проекту будівництва
Висновок Державної експертизи з ЯРБ
Попередній звіт з аналізу безпеки (ПЗАБ)
36

ПРОЦЕДУРА ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ (ОВД)
ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
Висновок з оцінки впливу на довкілля надається
відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на
довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII
(набув чинності – 18.12.2017)
Висновок з оцінки
впливу на довкілля
Закон України «Про розміщення,
проектування та будівництво еб
№ 3, 4 ХАЕС»
Мінприроди України
Звіт з оцінки впливу на довкілля
Звіт про громадське обговорення у
процесі оцінки впливу на довкілля
Звіт про результати консультацій щодо
транскордонного впливу на довкілля
інформація про повне врахування, часткове
врахування або обґрунтоване відхилення
отриманих під час громадського обговорення
зауважень та пропозицій
схвалюється Міжвідомчою координаційною радою з
питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу
на навколишнє середовище у транскордонному
контексті (ЕСПО)
Схвалене КМУ ТЕО створення ядерної
установки
Результати оцінки впливу на довкілля,
(включно зі звітом щодо у
транскордонних консультацій)
Реєстр з ОВДПодає ДП «НАЕК «Енергоатом»
Готує Мінприроди України
Готує Мінприроди України
Рішення про врахування результатів
оцінки транскордонного впливу на
довкілля
Затверджує Мінприроди України
37

ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ДЛЯ ПОДАЛЬШОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
ПРОЕКТУ
Необхідно виконати:
 Кабінету Міністрів України схвалити Техніко-економічне обґрунтування
будівництва енергоблоків №3, 4 ХАЕС;
 Спільно з Мінприроди завершити процедуру оцінки впливу на довкілля (згідно
Законом України «Про оцінку впливу на довкілля») будівництва енергоблоків
№3,4 Хмельницької АЕС, в тому числі громадські слухання та трансграничні
консультації, отримати відповідні висновки;
 Розробити та надати на узгодження Міненерговугілля законопроект «Про
розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3, 4 ХАЕС»;
 Провести супроводження розгляду вказаного законопроекту в зацікавлених
центральних органах виконавчої влади України, Міністерстві юстиції України та в
КМУ;
 Надати законопроект на розгляд та прийняття Верховною Радою України;
 Розробити Проект будівництва енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС
38

ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ
«ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»
Реалізацію пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна –
Європейський Союз» започатковано розпорядженням КМУ від
15.06.2015 №671-р
 Проект є пілотним і стане першим кроком для стратегічної синхронізації енергетичної
системи України з системою ЄС. Це значний крок України у напрямку інтеграції її
енергосистеми в Європейську енергетичну мережу
<meta>
 розбудова інфраструктури міждержавних електричних мереж та збільшення обсягів їх
пропускної спроможності
 інтеграція об’єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E
 організація видачі потужності енергоблока №2 Хмельницької АЕС для передачі
електроенергії до країн Європейського Союзу шляхом відокремлення енергоблока від
об’єднаної енергетичної системи України для забезпечення довгострокового експорту
 залучення коштів, одержаних від експорту електроенергії до країн Європейського Союзу,
для фінансування будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС
Сутність проекту:
Проект необхідно розглядати у комплексі з планами
будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС та
розбудови інфраструктури міждержавних електричних мереж
(шляхом відновлення лінії "Хмельницька - Жешув (PL) 750 кВ")
39

ОСНОВНІ ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ
ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»
СПОРУДЖЕННЯ ЕНЕРГОБЛОКІВ №3, 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
Pозпорядження КМУ «Про
схвалення техніко-
економічного обгрунтування
будівництва еб №3, 4 ХАЕС»
Виготовлення
обладнання для еб
№3, 4 ХАЕС
Започаткування
пілотного
проекту
«Енергетичний
міст «Україна
—
Європейський
Союз»
(розпорядження
КМУ від
15.06.2015
№671-р)
Державно-
приватне
партнерство
для пілотного
проекту
«Енергетичний
міст «Україна
— ЄС»:
• аналіз
ефективності;
• рішення про
проведення
конкурсу з
визначення
приватного
партнера
Укладення
договору між
Міненерговугіл
-ля (державний
партнер) та
приватним
партнером
Укладення з
приватним
партнером
довгостроковог
о контракту на
експорт
електроенергії з
енергоблоку №2
ХАЕС
Нормативно –
правове
врегулювання:
• питання
укладення
довгострокового
контракту на
експорт
електроенергії;
• забезпечення
права доступу
до
міждержавних
електричних
мереж для
експорту
електроенергії з
еб №2 ХАЕС
Створення
заставного
інструменту (у
вигляді довго-
строкового
контракту),
який буде
забезпечувати
зобов’язання
добудови
енергоблоків
№3 та №4
ХАЕС
Раніше 2017 2018 20212019 - 2020 2026
ВВЕДЕННЯ В
ЕКСПЛУАТАЦІЮ
ТЕО будівництва
№3,4 ХАЕС:
• схвалене
розпорядженням
КМУ від 04.07.2012
№498-р;
• проведено
коригування ТЕО,
отримано
позитивний
експертний звіт
від 29.05.2017
№00-2193-16ПБ
«Концептуальне
технічне рішення
«Будівництво еб
№3, 4 на ХАЕС»
№КР.46.001-14
ІНВЕСТИЦІЇ В ПРОЕКТ
ПОЧАТОК
ЕКСПОРТУ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З
ЕНЕРГОБЛОКУ №2
ХАЕС
2022 - 2025
Співпраця з
банком
BARCLAYS
щодо
залучення
кредиту з
метою
добудови
№ 3 та №4
ХАЕС
Інвестиції
від
приватного
партнера в
реалізацію
проекту
«Енергетич
-ний міст
«Україна –
ЄС»
Закон України «Про
розміщення,
проектування та
будівництво еб
№3,4 ХАЕС»
Розпорядження КМУ
«Про затвердження
проекту «Будівництво
еб №3, 4 ХАЕС»
Постанова КМУ «Про затвердження Угоди між
КМУ та урядом Республіки Чехії про
співробітництво у будівництві еб № 3, 4 ХАЕС»
Проектування, затвердження проекту
Ліцензія на етап
життєвого циклу
«будівництво та
введення в
експлуатацію» еб
№ 3, 4 ХАЕС
Будівельні роботи,
постачання та монтаж
обладнання еб №3, 4 ХАЕС 40

Своєчасна реалізація пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна – ЄС» - єдина можливість
України використати свій енергетичний потенціал
НЕВИКОРИСТАНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
УКРАЇНИ У РЕГІОНІ
Нова АЕС Білорусі встановленою потужністю
2400 МВт (введення в експлуатацію в 2018 - 2020 рр.)
Використовуючи експортне електричне з'єднання
Польщі, що фінансується за рахунок ЄС, та
гібридну електричну систему Литви, Росія має всі
шанси, починаючи з 2019 року, стати ключовим
гравцем у регіоні, викорінивши енергетичний
потенціал України з енергетичного ринку ЄС
Рівненська АЕС - 150 км від кордону з Польщею -
4 енергоблоки загальною потужнicтю 2835
МВт
Хмельницька АЕС - в експлуатації 2 енергоблоки
(загальна потужність - 2000 МВт) та 2 енергоблоки,
що будуються (загальна потужність - 2000 МВт)
Литовсько-Польське електричне з’єднання
Балтійська
інтеграція та
синхронізація, що
фінансується
Європейським
енергетичним
об’єднанням
Існуючі
електричні
з'єднання
Україна – Польща
та Україна -
Угорщина
Експортний
потенціал
електроенергії
України до країн
Євросоюзу
ПЛ 750 кВ «Хмельницька АЕС – Жешув»,
побудована в 1985 р., не працює з 1993 р.
Пропускна спроможність - 2000 МВт
Потенційно
можливе
електричне
з'єднання
Білорусь - Польща
41

 За рахунок відновлення працездатності повітряної лінії напругою 750 кВ «ХАЕС – Жешув» створюється «енергетичне кільце» «Жешув –
ХАЕС – Альбертирша», яке дозволяє здійснювати транзитну передачу електричної потужності у 1300 МВт між різними регіонами
Європи (від Німеччини, Польщі через Україну до Угорщини, Румунії та країн балканського регіону)
 Саме за рахунок реалізації виділення енергоблоку №2 ХАЕС на роботу в системі ENTSO-Е проект «Енергетичний міст «Україна-
Європейський Союз» забезпечує наявність джерела резервного електропостачання безпосередньо на майданчику Хмельницької АЕС з
безпрецедентною потужністю і можливостями у вигляді незалежної енергосистеми ENTSO-Е. Наявність такого незалежного джерела
електропостачання значно підвищує безпеку як ХАЕС, у випадку втрати власного електропостачання, так i української енергосистеми
або Європейської енергосистеми в цілому у випадку «особливої» аварії в енергосистемі
 Відновлення роботи існуючої ПЛ 750 кВ «Хмельницька АЕС –
Жешув»
 Радіальне приєднання двох існуючих ПЛ 750 кВ енергосистеми
України: (1) «Хмельницька АЕС – Жешув» та (2) «Хмельницька АЕС
– ПС Західноукраїнська – Альбертирша» до «Бурштинського
енергоострова», дозволить збільшити пропускну спроможність
системи
 Синхронізація енергоблока №2 Хмельницької АЕС (1000 МВт) з
розширеним «Бурштинським енергоостровом» дозволяє
збільшити генеруючу потужність системи
 Електростанції в розширеній системі:
– Хмельницька АЕС - енергоблок №2 (1000 МВт);
– Бурштинська ТЕС;
– Калуська ТЕЦ
 Експортний потенціал «Бурштинського енергоострова» зростає
до 1550 МВт
 Експорт електроенергії в рамках проекту можливо забезпечити з
2021 року
ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «Україна - ЄС»
СХЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ
(1)
(2)
42

ЗОНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»:
1. Модернізація енергоблока № 2 Хмельницької АЕС та перепідключення його до «Бурштинського енергоострову»
Попередня оцінка вартості - 16 млн євро
2. Забезпечення резерву власних потреб енергоблока № 2 ХАЕС при роботі на енергосистему ENTSO-E за рахунок
випереджаючого монтажу блочного трансформатора енергоблока № 3 ХАЕС
Попередня оцінка вартості - 31 млн євро
За умови законодавчого врегулювання та технічної готовності, експорт електроенергії з енергоблока №2 ХАЕС до ЄС
можливо розпочати з 2021 року
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПОРТУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
ЗОНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕК «УКРЕНЕРГО»:
1. Відновлення роботи повітряної лінії (ПЛ) напругою 750 кВ:
 ревізія і відновлювальний ремонт безпосередньо лінії Хмельницька АЕС
(Україна) - ПС Віделка (Жешув, Польща);
 ревізія і відновлювальний ремонт вводів лінії на ВРП-750 кВ
Хмельницької АЕС та підстанції Віделка (Польща) (орієнтовно 4 роки)
 розчищення санітарної зони безпосередньо під лінією (заросла
молодими деревами на багатьох ділянках (особливо на українській
території))
2. Підвищення ефективності експлуатації існуючих повітряних ліній (ПЛ)
напругою 750 кВ:
 Хмельницька АЕС (Україна) - ПС Західноукраїнська (Україна) - у робочому
стані;
 ПС Західноукраїнська (Україна) - ПС Альбертирша (Угорщина) - у
робочому стані (завантажена на 10%)
3. Відключення частини підстанції «Західноукраїнська» від української
системи та підключення її до «Бурштинського енергоострову»
Попередня оцінка вартості - 8 млн евро
43

– Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 №671-р "Про започаткування реалізації
пілотного проекту «Енергетичний міст "Україна-Європейський Союз»;
– Наказ Міненерговугілля України від 31.07.2015 «План заходів з реалізації пілотного проекту
«Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз»;
– Ініціювання проведення переговорів між сторонами проекту і ENTSO-E, а також відповідними
системними операторами ENTSO-E
– Концепція підключення енергоблоку №2 Хмельницької АЕС до "Бурштинського енергоострову" з метою
експорту електроенергії в Європейський Союз (технічний аналіз був виконаний ДП «НАЕК «Енергоатом»
та НТУУ «Київський політехнічний інститут») схвалена на НТР Міненерговугілля;
– Підготовка попереднього аналізу функціональної статичної та динамічної стійкості "Бурштинського
енергоострова" після підключення енергоблоку №2 Хмельницької АЕС (аналіз був наданий проектним
інститутом м.Краків (Польща));
– Підготовка проектів меморандумів про взаєморозуміння між ДП «НЕК «Укренерго» і PSE S.A., а також
між ДП «НЕК «Укренерго» і MAVIR ZRt (обидва ще не укладені);
– Створення Консорціуму у складі Polenergia International S.àr.l., EDF Trading Limited та Westinghouse Electric
Sweden AB та подання пропозиції щодо державно-приватного партнерства для реалізації Проекту;
– Здійснення Міненерговугілля аналізу ефективності державно-приватного партнерства проекту
"Енергетичний міст "Україна – Європейський Союз"
ЗАХОДИ, ЩО ВЖЕ ВИКОНАНІ ЗА ПІЛОТНИМ ПРОЕКТОМ
«ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»
ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ
МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»
44

З метою участі у процедурах здійснення такого партнерства утворено Консорціум:
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ
У ФОРМІ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
Консорціумом запропоновано ввести додатковий компонент інвестиції в
інфраструктуру ДП «НАЕК «Енергоатом», який буде спрямований на компенсацію
виведення одного ядерного енергоблока з об’єднаної енергетичної системи України, у
сферах:
a. Підвищення ефективності існуючої інфраструктури
b. Підвищення енергетичної безпеки України
Діапазон технологій, інвестиційні цілі і обсяг будуть визначатися потребою,
продиктованою посиленням функції енергетичної безпеки, що випливає з вилучення
1000 МВт з ОЕС України та включенням їх у європейський енергетичний ринок 45

1. Проведення конкурсу з визначення приватного партнера із досвідом реалізації
енергетичних інфраструктурних проектів в Європейському Союзі
2. Створення технічних передумов реалізації Проекту шляхом завершення
ДП "НЕК "Укренерго" досліджень, визначених планом заходів з реалізації Проекту
3. Нормативно - правове врегулювання питань щодо:
– укладення ДП «НАЕК «Енергоатом» довгострокового
двостороннього контракту на експорт електричної енергії з
приватним партнером, визначеним на конкурсних умовах, поза
межами електронного аукціону;
– забезпечення права доступу до міждержавних електричних мереж
за мінімальною вартістю протягом усього строку дії
двостороннього контракту на експорт електричної енергії з
енергоблока №2 ХАЕС до країн ЄС
5. Забезпечення виконання умов співпраці з операторами системи передачі суміжних
країн-членів ЄС та ENTSO-E згідно з законодавством ЄС з метою розширення
«Бурштинського енергоострова»
6. Укладення договору між Міненерговугілля України (державним партнером) та
приватним партнером в рамках державно-приватного партнерства
ПОДАЛЬШІ КРОКИ
46

1. Укладення довгострокового контракту між ДП «НАЕК «Енергоатом» та
приватним партнером з продажу електричної енергії для
забезпечення експорту електричної енергії, що виробляється на
енергоблоці №2 ХАЕС, до країн ЄС
2. Експорт електричної енергії з енергоблока №2 Хмельницької АЕС до
країн ЄС
3. Створення довгострокового фінансового активу (заставного
інструменту) у вигляді довгострокового контракту на експорт
електроенергії до ЄС, який буде забезпечувати зобов’язання у проекті
добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС
4. Співпраця з банком BARCLAYS щодо залучення кредиту з метою
добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС
СТВОРЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ
В ПРОЕКТУВАННЯ ТА СПОРУДЖЕННЯ
ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
47

КОМПЕНСАЦІЯ ПОТУЖНОСТІ ЕНЕРГОБЛОКУ №2 ХАЕС
В УМОВАХ РОБОТИ НА ENTSO-E
Проект «Енергоміст «Україна – Європейський Союз» передбачає виведення енергоблоку №2
ХАЕС зі складу ОЕС України з 2021 року та експорт виробленої ним електроенергії до
Євросоюзу в обсязі 6÷7 млрд кВт*год на рік
Компенсацію для ОЕС України планується виконати за рахунок реалізації трьох програм:
1. В рамках реалізації проекту «Енергоміст» Консорціумом буде виконано програму підвищення
потужності енергоблоків АЕС та програму підвищення ефективності роботи енергоблоків АЕС
України. Реалізація цих програм збільшить відпуск електроенергії від 3,2 до 5,6 млрд кВт*год
(відповідно до затвердженого ТЕО проекту);
2. В рамках реалізації заходів Програми підвищення ефективності та надійності експлуатації АЕС на
період до 2020 року передбачено збільшити відпуск електроенергії до 1,2 млрд кВт*год за рік
Крім цього Інвестиційною програмою ДП «НАЕК «Енергоатом» до 2020 року передбачено
завершити такі заходи:
 в 2018 році - введення в експлуатацію ПЛ 750 кВ «ЗАЕС-Каховська» дозволить зняти обмеження з ЗАЕС і
збільшити щорічний відпуск електроенергії від 0,5 до 1,0 млрд кВт*год ;
 в 2020 році - введення в експлуатацію бризкальних басейнів ЮУАЕС дозволить зняти обмеження з ЮУАЕС у
літній період і збільшити відпуск електроенергії від 0,5 до 2,5 млрд кВт*год
3. В рамках реалізації проекту «Програма оптимізації ППР та технічного обслуговування при роботі
РУ на потужності з використанням ризик-інформованого управління конфігурацією», який
фінансується Міненерго США (DOE), планується скоротити загальну тривалість ППР енергоблоків
від 60 до 200 діб, що дозволить збільшити відпуск електроенергії від 1,5 до 4,5 млрд кВт*год
Незалежно від виконання вищезгаданих програм у 2020 році завершиться виконання КзПБ та
першого продовження проектних термінів експлуатації енергоблоків АЕС. Це призведе до
відновлення нормативної тривалості ППР енергоблоків АЕС і відповідного збільшення обсягів
виробництва електроенергії в середньому на 3 млрд кВт*год щорічно
48

Збільшення КВВП на 10% для 10 енергоблоків
ВВЕР-1000 компенсує потужність ХАЕС 2
Прогнозний обсяг відпуску е/е АЕС без ХАЕС 2
у 2021-2024 роках
ПРОГНОЗНА ЗМІНА ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ АЕС
Прогнозний обсяг відпуску е/е АЕС
без ХАЕС 2 у 2021-2024 роках 49

СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА
ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА
РЕАКТОРІВ ТИПУ ВВЕР ВІТЧИЗНЯНИХ АЕС (ЦСВЯП)
В рамках 1-го пускового комплексу:
– буде збудована вся інфраструктура на майданчику ЦСВЯП, сховище уведено в
експлуатацію
У обсязі пускових комплексів №№1 ÷ 4
– буде поставлено 94 системи зберігання ВЯП (Контракт з Holtec International)
Мета проекту:
удосконалення системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) вітчизняних АЕС з метою
посилення енергетичної незалежності України завдяки відмові від послуг з вивезення ВЯП до Росії
 Місце реалізації проекту: в Чорнобильській зоні відчуження (Київська область) відповідно до Закону
України про ЦСВЯП (від 09.02.2012 №4384)
Проектна місткість ЦСВЯП:
 12 010 ВТВЗ ВВЕР-1000
 4 519 ВТВЗ ВВЕР-440
Місткість 1 ÷ 4 пускових комплексів ЦСВЯП:
 2 511 ВТВЗ ВВЕР-1000
 1 105 ВТВЗ ВВЕР-440
Заповнення ЦСВЯП відпрацьованим паливом до проектних обсягів становитиме 45-50 років
Проектний термін експлуатації - не менше 100 років
 Проектування ЦСВЯП здійснено українським проектантом Київським науково-дослідним та
проектно-конструкторським інститутом «Енергопроект»
 Генеральний підрядник з будівництва – компанія “БК “УкрБудМонтаж”
 Капітальні витрати на спорудження ЦСВЯП (458 систем зберігання ВЯП) – 37,2 млрд грн
 Джерела фінансування: позикові та власні кошти ДП «НАЕК «Енергоатом»
 Опосередковано інвестиції у будівництво ЦСВЯП окупляться через три-чотири роки експлуатації
Терміни реалізації :  проект (пускові комплекси №№1-15) - до 2065 року
 1-й пусковий комплекс – 2020 рік
51

Вдосконалення системи поводження з ВЯП українських АЕС посилить
енергетичну безпеку країни та буде мати безпосередній вплив на її
економіку
Україна залишилась єдиною країною в світі, яка й досі не вирішила проблему зі
зберіганням відпрацьованого ядерного палива (ВЯП). В інших країнах це питання
вирішено побудовою сховищ
Відпрацьоване ядерне паливо — це стратегічний ядерно-паливний ресурс,
що може бути використаний у майбутньому при експлуатації ядерних
реакторів наступних поколінь
Країни з розвинутою атомною енергетикою вже передбачили економічну
привабливість використання відпрацьованого ядерного палива, розробляють
технології виділення корисних залишків із ВЯП та проектують нові реактори, які
будуть працювати на цих перероблених матеріалах
Довідково:
У відпрацьованому ядерному паливі вигорає близько 3 – 3,5% ядерних матеріалів. Близько 97% цінних матеріалів
може бути ефективно використано у ядерних реакторах наступних поколінь
Проект ЦСВЯП зменшить залежність українських АЕС від РФ
ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ ЦСВЯП
ЦСВЯП треба розглядати саме як сховище енергоносіїв, якими зможуть
скористатися майбутні покоління
СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА
ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА
РЕАКТОРІВ ТИПУ ВВЕР ВІТЧИЗНЯНИХ АЕС (ЦСВЯП)
52

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ ЦСВЯП ДОЗВОЛИТЬ:
 заощадити значні кошти державного підприємства
(відмова від послуг РФ щодо зберігання та переробки ядерного палива)
 створити нові робочі місця
(близько 164, у т.ч. для персоналу, що вивільняється з Чорнобильської АЕС);
 залучити позабюджетні кошти на будівництво об'єктів соціального
призначення (на територіях, визначених Законом України від 09.02.2012
№4384, за рахунок відрахувань 10% від кошторисної вартості проекту ЦСВЯП);
 повернути до господарської діяльності частину Чорнобильської зони
відчуження
53

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЕКТУ ЦСВЯП
 Технологія поверхневого «сухого» зберігання:
- двобар’єрна системи ізоляції ВЯП від
навколишнього середовища;
- спеціально спроектовані інженерні
системи контейнерного типу
 Всього систем зберігання – 458
 Поставка спеціального обладнання для поводження з ВЯП та систем зберігання
ВЯП здійснюється за контрактом з розробником технології та виробником
обладнання – компанією Holtec International
 Контрактом передбачено 94 системи зберігання ВЯП
 В рамках 1-го Пускового Комплексу будівництва (ПК-1) буде збудована вся
необхідна інфраструктура та встановлено 4 системи зберігання ВЯП
54

В ОВНС проекту ЦСВЯП обґрунтовано:
 вплив сховища на населення і довкілля практично відсутній;
 зона потенційного впливу при експлуатації ЦСВЯП (при максимальній
проектній та позапроектній аваріях) може охоплювати територію до 0,6 км
від сховища
БЕЗПЕКА ПРОЕКТУ ЦСВЯП (МАЙДАНЧИК)
— зовнішній діаметр - 3556 мм
— вага брутто - 175 тонн
— висота - 5655 мм
— товщина бетону - 700 мм
Контейнер зберігання HI-STОRМ
— ЦСВЯП розміщується в Чорнобильській зоні відчуження
— В радіусі 30 км від сховища відсутні велики населені
пункти
— Найближчий населений пункт – смт. Іванків – знаходиться
на відстані > 40 км, Київ - 110 км, Чернігів – 90 км
55

БЕЗПЕКА ПРОЕКТУ ЦСВЯП (ОПЕРАЦІЇ НА ЕНЕРГОБЛОКАХ)
Технологія поводження з ВЯП, що
впроваджується у проекті ЦСВЯП, є референтною
і відповідає сучасним вимогам вітчизняних
норм та правил з безпеки та міжнародним
рекомендаціям
Герметичне пакування ядерного палива на
енергоблоці досягається у багатоцільовому
контейнері (МРС), який забезпечує:
— подвійну (двостінну) оболонку;
— герметизацію кожної оболонки
зварюванням (цільнозварна оболонка);
— використання нержавіючої сталі для
оболонок;
— ядерну "підкритичність" шляхом
використання спеціального
нейтроннопоглинаючого матеріалу;
— проектні теплові режими зберігання ВЯП
Контейнер МРС у розрізі
56

БЕЗПЕКА ПРОЕКТУ ЦСВЯП (ПЕРЕВЕЗЕННЯ)
Транспортно-технологічні операції на енергоблоках АЕС та перевезення ВЯП в
транспортних контейнерах подібні до тих, що здійснюються при використанні
існуючої схеми - відправлення ВЯП на переробку до Російської Федерації
Транспортний контейнер HI-STAR
— неперевищення потужності дози
опромінення від ВЯП понад рівні,
встановлені національними правилами
ПБПРМ-2006 (використання поглиначів
випромінювання);
— утримання радіоактивного вмісту
всередині контейнера (кришка контейнера
ущільнюється 2-ма кільцевидними
прокладками)
Радіаційний захист та герметизацію здійснює радіаційно-захисний транспортний
контейнер, який забезпечує:
Радіаційний захист та герметизація при перевезенні
57

ОФІЦІЙНИЙ СТАРТ БУДІВНИЦТВА ЦСВЯП
Технологія компанії «Holtec International» щодо виробництва систем зберігання ВЯП
буде поступово впроваджена на виробничих потужностях одного з українських
підприємств
10.11.2017 дано старт будівництву одного з
найсучасніших і найбезпечніших у світі сховищ для
відпрацьованого ядерного палива ‒
Централізованого сховища відпрацьованого
ядерного палива (ЦСВЯП)
«Централізоване сховище, побудоване за найновішими
технологіями, — це об’єкт, яким Україна може дійсно
пишатися.
Спорудження ЦСВЯП перетворить Україну на лідера
європейської ядерно-енергетичної галузі у сфері поводження з
відпрацьованим ядерним паливом»
Президент Holtec International Кріс Сінгх
58

 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016
№721-р «Про вилучення та надання земельних ділянок у постійне
користування із зміною цільового призначення» щодо ділянок для
ЦСВЯП у Чорнобильській зоні відчуження
 отримано позитивний висновок від 10.05.2017 №7-03/12-98/10-17
державної екологічної експертизи за матеріалами ОВНС проекту
будівництва ЦСВЯП, виконаної Мінприроди України
 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2017
№380-р «Про затвердження проекту «Будівництво централізованого
сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР
вітчизняних атомних електростанцій»
 отримано ліцензію Держатомрегулювання України від 29.06.2017
№ ЕО 001060 на будівництво та введення в експлуатацію ядерної
установки ЦСВЯП
 будівництво під’їзної залізничної колії до майданчика ЦСВЯП – виконано
близько 80% робіт
 тривають будівельні роботи на майданчику будівництва ЦСВЯП
ПОТОЧНИЙ СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
59

2018 – 2020 рр.
 завершення будівництва під'їзної залізничної колії, прийняття в експлуатацію
 постачання компанією Holtec Int в Україну устаткування для поводження з ВЯП
 адаптація технології компанії Holtec Int на АЕС (проекти)
 початок індивідуальних випробувань устаткування Holtec Int на енергоблоках АЕС
 завершення компанією Holtec Int поставок устаткування для 1-го ПК
 завершення будівельно-монтажних робіт на ЦСВЯП (1-й ПК)
 індивідуальні та комплексні випробування устаткування, прийняття в
експлуатацію об’єкту будівництва ЦСВЯП
 встановлення "пілотних" систем зберігання з ВЯП на майданчику ЦСВЯП
2020-2021 рр.
 прийняття ядерної установки ЦСВЯП в дослідно-промислову експлуатацію
 прийняття ядерної установки ЦСВЯП у постійну експлуатацію
2021-2023 рр.
 постачання систем зберігання, виготовлених Holtec Int
 встановлення систем зберігання з ВЯП на майданчику ЦСВЯП
 впровадження в Україні виробництва елементів систем зберігання ВЯП розробки
Holtec Int. (потенційно – ПАТ "Турбоатом")
ПЛАНИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
60

21.12.2017 Міністерство фінансів України, НАЕК «Енергоатом» та Корпорація зарубіжних
приватних інвестицій (OPIC) і Central Storage Safety Project Trust підписали угоди про залучення
250 млн дол США на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива
 траст, що створений відповідно до законодавства США, здійснює випуск цінних паперів на
фондовому ринку США і за рахунок коштів від облігацій ДП «НАЕК «Енергоатом» буде
надавати ДП «НАЕК «Енергоатом» фінансування
 функції агента з розміщення цінних паперів на фондовому ринку США виконує банк
Bank of America Merill Lynch
 з метою встановлення інвестиційного рейтингу, страхування цінних паперів забезпечено
американською Корпорацією зарубіжних приватних інвестицій (далі –OPIC)
ЗАЛУЧЕННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ
ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТУ ЦСВЯП
Механізм фінансування проекту
14.02.2018 облігації ДП «НАЕК «Енергоатом» розміщено на ринку капіталів США та отримано
першу вибірку по кредиту
Основні параметри кредиту
 термін кредитування – 20 років
 термін вибірки по кредиту – 3 роки
 відсоткова ставка по кредиту - 6,833% річних
 комісія за зобов’язання щодо надання кредиту - 5,083% річних
 рейтинговим агентством Moody's встановлено рейтинг облігацій на рівні Aa2,
що є рекордним рейтингом для боргових інструментів українських емітентів,
що залучають кошти на міжнародних ринках капіталу 61

КМУ
____________________
(*) Subject to Arbitration Agreement
ЗАЛУЧЕННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ
ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТУ ЦСВЯП
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Кредитна
угода
Договір
страхування
Bank of America
Merrill Lynch
(агент по
розміщенню)
НАЕК
HoltecДоговір
поставки
Облігації
НАЕК
OPIC
(Страхувальник)
Траст
(Кредитор)
ЦСВЯП
 Міністерство фінансів України (КМУ)
 ДП «НАЕК «Енергоатом»
 Корпорація зарубіжних приватних інвестицій (OPIC)
 Central Storage Safety Project Trust
підписали угоди про залучення 250 млн дол США на
будівництво ЦСВЯП
Інвестори
Державна
гарантія
62

ФІНАНСУВАННЯ ЦВЯП
1,239
527
936
2,702
689
376 253
1,318
665
351
512
1,528
2016 РІК 2017 РІК 5 МІС. 2018 РОКУ ВСЬОГО
млнгрн
Скоригована потреба Включено до тарифу Профінансовано
63
Проблемне питання - необхідність забезпечення у тарифі
ДП НАЕК «Енергоатом» коштів на реалізацію проекту Централізованого
сховища відпрацьованого ядерного палива

Успішне завершенняІ етап
2005 - 2009 роки
На енергоблоці №3 ЮУАЕС
проведено дослідну експлуатацію
6 пілотних TB3-W протягом
чотирьох паливних кампаній
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ ПОСТАЧАННЯ ЯДЕРНОГО ПАЛИВА
СПІВРОБІТНИЦТВО З КОМПАНІЄЮ «WESTINGHOUSE»
Початок
5 червня 2000 року
Підписання
Виконавчої угоди між
Урядом України та Урядом США
У березні 2008 року з компанією «Westinghouse Electric Sweden АВ» укладено комерційний контракт №1 на
постачання ядерного палива для АЕС України
2010 рік - по теперішній час
Початок експлуатаційного процесуІІ етап
Ядерне паливо компанії «Westinghouse» експлуатується на 6-ти з 15-ти енергоблоків АЕС України (на Южно-
Українській та Запорізькій АЕС). Це цілком відповідає Європейській стратегії енергетичної безпеки,
прийнятій в 2014 році, а саме: «...загальна диверсифікація джерел ядерного палива є пріоритетом для всіх»
2017 рік
ТВЗ-WR
експлуатуються
в складі
активних зон
на
енергоблоках
№2,3 ЮУАЕС,
№1, 3, 4, 5 ЗАЕС
Початок
дослідної
експлуатації
42 ТВЗ-W
(переванта-
жу вальна
партія)
2012-2013 роки
Компанія
«Westinghouse»
удосконалює
конструкцію
паливної збірки
2014 рік
42 ТВЗ-WR
модифікованої
конструкції
доставлено на
ЮУАЕС,
завантажено до
активної зони
енергоблока
№3 ЮУАЕС
з квітня
2015 року
ТВЗ-WR
експлуатуються на
енергоблоці
№3 ВП ЮУАЕС
в складі
«змішаного»
паливного
завантаження
Березень
2010 року
2013-2014 роки
Виконано комплекс
випробувань,
підготовлено
необхідні
обґрунтування,
отримано
узгодження
Держатомрегулю-
вання
За результатами
першого року дослідної
ТВЗ-WR на енергоблоці
№3 ЮУАЕС
прийняте рішення про
розширення їх
Перша партія
встановлена на
енергоблоці
№5 ВП ЗАЕС
2018 рік
ТВЗ-WR
експлуатуються
в складі
активних зон
на
енергоблоках
№2,3 ЮУАЕС,
№1, 3, 4, 5 ЗАЕС
2016 рік
ВВЕР-1000
65

ПОСТАЧАННЯ СВІЖОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА (СЯП)
(станом на 03.07.2018)
У 2018 році заплановано здійснити постачання:
 8 партій СЯП для ВВЕР-1000;
 4 партії СЯП для ВВЕР-440
У 2018 році заплановано здійснити постачання 6 партій СЯП виробництва компанії
Westinghouse. Наразі здійснено постачання 3 партій СЯП виробництва Westinghouse
Постачання свіжого ядерного палива (СЯП) російського виробництва здійснюється за
довгостроковими контрактами, укладеними між ДП «НАЕК «Енергоатом» та АТ «ТВЕЛ»
Постачання СЯП виробництва компанії Westinghouse здійснюється в рамках
довгострокового контракту, укладеного у 2008 році між ДП «НАЕК «Енергоатом» та
компанією Westinghouse Electric Sweden AB
На сьогодні існує заборгованість за розрахунками за постачання свіжого ядерного
палива. Відставання від графіка платежів становить:
 за СЯП виробництва АТ «ТВЕЛ» – 59,6 млн дол США
 за СЯП виробництва Westinghouse (вартість фабрикації) – 10,2 млн євро
 за ядерні матеріали – 18,0 млн дол США
Наразі здійснено постачання 3 партій СЯП виробництва
АТ «ТВЕЛ»:
 1 партії для ВВEР-440
 2 партії для ВВEР-1000
66

ПЕРСПЕКТИВИ ПОСТАЧАННЯ ЯДЕРНОГО ПАЛИВА
ВИРОБНИЦТВА КОМПАНІЇ «WESTINGHOUSE»
ВВЕР-400
 Консорціум у складі «Вестінгауз» і восьми європейських організацій
отримав від Євросоюзу субсидію в розмірі 2 млн. євро на розвиток
диверсифікації поставок ядерного палива для реакторів російського
дизайну ВВЕР-440, розташованих в ЄС
 Впровадження проекту почалося у вересні 2015 року, тривалість
проекту – 26 місяців (по жовтень 2017 року)
 ДП «НАЕК «Енергоатом» не є членом консорціуму, але з 2017 року за
запрошенням приймало участь в якості асоційованого експерта
 На даний час ДП «НАЕК «Енергоатом» розглядає можливість
застосування альтернативної збірки для ВВЕР-440, виготовленої та
обґрунтованої до застосування за документами консорціуму, для
енергоблоків РАЕС-1, 2. Але термін та умови впровадження нових ТВЗ
палива повинні бути додатково проаналізовані
 Такий опціон передбачено в контракті на постачання палива між
ДП «НАЕК «Енергоатом» та компанією «Вестінгауз» 67

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЖИМУ ДОБОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ПОТУЖНОСТІ (ДРП) НА ЕНЕРГОБЛОЦІ №2 ХАЕС
Алгоритм роботи енергоблока ВВЕР-1000 у режимі ДРП передбачає:
 розвантаження зі 100% до 75% Nел з регламентною швидкістю і робота на
потужності 75% Nел протягом 6-12 годин;
 підйом потужності до 100% з регламентною швидкістю і робота на потужності 100%
протягом 12-18 годин
Насьогодні:
 розроблено ОА «ТВЕЛ» технічне обґрунтування безпеки експлуатації ядерного
палива при збільшеній циклів зміни потужності РУ в діапазоні 100-75-100% Nел. до
800 протягом чотирьох паливних кампаній
 I-й етап дослідної експлуатації е/б №2 ХАЕС у режимі ДРП проведено в період 10-ї
паливної кампанії (з 21.04.2015 по 11.05.2015). Реалізовано
21 цикл зміни потужності РУ. За результатами дослідної експлуатації режиму ДРП
не зафіксовано зміни питомої активності ТПК більше допустимого діапазону, не
зафіксовано порушення меж та умов безпечної експлуатації, встановлених ТРБЕ.
Звіт з результатів I-го етапу дослідної експлуатації погоджено ДІЯРУ
69

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЖИМУ ДОБОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ПОТУЖНОСТІ (ДРП) НА ЕНЕРГОБЛОЦІ №2 ХАЕС (продовження)
ДОСЛІДНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ РЕЖИМУ ДРП НА Е/Б №2 ХАЕС ВИКОНАНА УСПІШНО, ІЗ
СУВОРИМ ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ НОРМАТИВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ УКРАЇНИ
 Враховуючи досвід I-го етапу у НАЕК розроблено документ «Мероприятия по
обеспечению надежной и устойчивой работы энергоблока №2 ХАЭС при его работе
в режиме СРМ (по результатам опытной эксплуатации в 10-й топливной
кампании)» , який передбачає перелік заходів з модернізації обладнання е/б до/на
та після проведення дослідної експлуатації режиму ДРП
 Технічне рішення з проведення II-го етапу погоджено ДІЯРУ з приписом щодо
доцільності зменшення кількості циклів ДРП у 13-у ПК енергоблока №2 ВП ХАЕС
(2018 р.) з 50-200 до 6-10
 Погоджено з ДІЯРУ рішення щодо перенесення другого етапу ДЕ режиму ДРП на
період 14-ої ПК (2019 рік)
 Впровадження режиму ДРП у промислову експлуатацію можливо розглядати не
раніше 2022 року з виконанням заходів з модернізації основного обладнання
першого та другого контурів енергоблока №2 ХАЕС (модернізація: забезпечити
автоматичний контроль активності теплоносія першого контуру (система
автоматичного контролю ТПК), заміну основних регулюючих клапанів 2-го контуру,
впровадження системи автоматичного процесу зміни навантаження турбогенератора )
70

ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000 ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
440
ВВЕР-
440
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМ ЯДЕРНИМ ПАЛИВОМ
Дирекція
ДП«НАЕК
ВП “Рівненська АЕС”
ВП “Хмельницька АЕС”
ВП “Южно-
Українська АЕС”
ВП “Запорізька АЕС”
Централізоване сховище
відпрацьованого ядерного
палива (ЦСВЯП) реакторів типу
ВВЕР для трьох українських
АЕС(Рівненської, Хмельницької,
Южно-Української)
У проекті ЦСВЯП
використовуються технологія та
обладнання, що надаються
американською компанією Holtec
International
Проектна місткість ЦСВЯП:
12 010 ВТВЗ ВВЕР-1000;
4 519 ВТВЗ ВВЕР-440
Сухе сховище відпрацьованого ядерного палива зможе прийняти відпрацьоване ядерне паливо Запорізької
АЕС за увесь період її експлуатації
Проектний обсяг – 380 контейнерів (9000 паливних збірок ВЯП)
В експлуатації перебуває дві черги ССВЯП ЗАЕС
З початку експлуатації (станом на 01.07.2018) завантажено 149 контейнерів (3 570 паливних збірки ВЯП)
ССВЯП ЗАЕС
СЬОГОДНІ ВЯП ВИВОЗИТЬСЯ ДО РФ З ТРЬОХ АЕС
72

Промислову експлуатацію Сухого сховища
відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) розпочато
10 серпня 2004 року
Проектний обсяг – 380 контейнерів (9 000 паливних
збірок ВЯП)
На сьогодні в експлуатації знаходиться дві черги
ССВЯП ЗАЕС
З початку експлуатації (станом на 01.07.2018) в ССВЯП ЗАЕС
завантажено 149 контейнерів (3570 паливних збірки ВЯП)
ЗАПОРІЗЬКА АЕС
Щороку Компанія «Енергоатом» економить
десятки мільйонів доларів завдяки тому, що немає
необхідності вивозити ВЯП із Запорізької АЕС до
Російської Федерації на зберігання
ССВЯП зможе прийняти відпрацьоване ядерне паливо ЗАЕС за весь період
її експлуатації
73

Завантаження ВЯП на АЕС
Пристанційне сховище
ВЯП
ПРИСТАНЦІЙНЕ СХОВИЩЕ ВІДПРАЦЬОВАНОГО
ЯДЕРНОГО ПАЛИВА на ЗАПОРІЗЬКІЙ АЕС
Транспортування
контейнера з ВЯП
спеціальним гусеничним
тягачем
74

З 2004 року Завод нестандартного обладнання і трубопроводів
ВП «Атоменергомаш» виготовляє контейнери для сухого
сховища відпрацьованого ядерного палива Запорізької АЕС
Контейнер для ССВЯП складається з двох основних частин –
багатомісного герметичного кошика (БГК) і вентиляційного
бетонного контейнера (ВБК)
БГК і металоконструкції ВБК сертифіковані за системою
сертифікації УкрСЕПРО та «СЕРТАТОМ» ДЦРЯП ДІЯРУ. Для
виробництва контейнерів застосовуються матеріали,
виготовлені на підприємствах України
Контейнер призначений для встановлення 24 відпрацьованих
тепловиділяючих збірок у вертикальному положенні та
збереження їх в сухому інертному гелійовому середовищі на
відкритих майданчиках АЕС
ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» - ЄДИНИЙ В УКРАЇНІ
ВИРОБНИК КОНТЕЙНЕРІВ ССВЯП
75

ВВЕР-000
та ФДУП «ВО «Маяк» (ВЯП
ВВЕР-440).
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМ ЯДЕРНИМ ПАЛИВОМ
ВП “Рівненська АЕС”
ВП “Хмельницька АЕС”
ВП “Южно-Українська АЕС”
СЬОГОДНІ ВЯП ВИВОЗИТЬСЯ ДО РФ З ТРЬОХ АЕС
Вивіз
Повернення
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
ФДУП
«Гірничо-хімічний комбінат»
(для ВЯП ВВЕР-1000)
ДП«НАЕК«Енергоатом»
ФДУП «ВО «Маяк»
(для ВЯП ВВЕР-440)
Оскловані високоактивні
відходи від переробки ВЯП
Відпрацьоване ядерне
паливо українських АЕС
76

НАСЛІДКИ НЕСТВОРЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ
ВИСОКОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ (ВАВ) ВІД ПЕРЕРОБКИ ВЯП
Несвоєчасне введення в експлуатацію сховища для зберігання ВАВ (пізніше 2018 року)
призвело до фінансових втрат ДП «НАЕК «Енергоатом», яке сплачує російській стороні
вартість надтермінового зберігання осклованих ВАВ у сховищах ФДУП "ВО "Маяк"
В разі нестворення інфраструктури для довготермінового зберігання осклованих
високоактивних відходів (ВАВ) від переробки ВЯП ВВЕР-440 до 3 кварталу 2022 року
ДП «НАЕК «Енергоатом» російською стороною будуть застосовані штрафні санкції
Проектування сховища планувалося завершити в 2010 році,
введення в експлуатацію - в 2013 році. За результатами
довготермінових переговорів контрактними умовами на
повернення осклованих ВАВ з російської федерації зазначено, що
інфраструктура для осклованих ВАВ від переробки ВЯП ВВЕР-440
повинна бути готова для приймання ВАВ не пізніше 3 кварталу
2022 року
Вирішенню цього питання сприятиме прийняття «Загальнодержавної цільової
екологічної програми поводження з радіоактивними відходами»
77

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД ПОВОДЖЕННЯ З РАВ (статус)
 Державний Фонд поводження з РАВ створений у 2008 році з метою фінансування заходів,
визначених Загальнодержавною програмою поводження з РАВ
 Постановою КМУ від 20.05.2009 №473 затверджено “Порядок використання коштів Державного
фонду РАВ”, яким зазначено, що кошти Фонду спрямовуються на виконання завдань
Загальнодержавної програми та мають накопичуватись в рамках спецфонду держбюджету
 Прийняття Законів України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших
законодавчих актів України» від 23.12. 2010 N 2856-VI, від 16.10.2012 № 5428-VI та від 28.12.2014
№ 79-VIII призвели до зміни цільового призначення Фонду, перерозподіл його коштів на
утримання ДАП ЧАЕС інші проекти. Фонд РАВ втратив накопичувальний характер
 11 липня 2017 року прийнято Закон України № 2124-VIII «Про внесення зміни до статті 4 Закону
України «Про поводження з радіоактивними відходами» щодо удосконалення механізму
фінансування поводження з радіоактивними відходами», який визначив, що екологічний податок
за утворення РАВ спрямовується виключно до спеціального фонду Державного бюджету
 Статтєю 24-3 Бюджетного Кодекса України, також визначено, що Державний фонд поводження з
РАВ створюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України
 Статтєю 4 Закону України № 2124-VIII зазначено, що кошти Фонду спрямовуються виключно на
реалізацію бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи зі створення об’єктів,
призначених для поводження з РАВ, які передані ліцензіатами у власність держави
 Однак, всупереч Бюджетному Кодексу та Закону України № 2124-VIII, Законом "Про Державний
бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII (ст. 10 та п. 6 ст. 11) передбачено
зарахування екологічного податку, що справляється за утворення РАВ, до загального та
спеціального фондів Дербюджету з розрахунку 50/50 відсотків 79

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД ПОВОДЖЕННЯ З РАВ
(накопичення та використання)
 У 2018 році, враховуючи збільшення ставки податку з 0,0114 до 0,0127 грн./1кВт*год,
ДП «НАЕК «Енергоатом» перерахує до фонду РАВ близько 1 030 млн грн
 Незважаючи на те, що ДП «НАЕК «Енергоатом» є основним наповнювачем Фонду РАВ,
досі не збудовані на комплексі «Вектор» інженерні споруди для захоронення
експлуатаційних РАВ АЕС та сховища для зберігання РАВ від переробки ВЯП АЕС, що не
дозволяє передавати РАВ у власність держави на захоронення, збільшує обсяги РАВ і
створює дефіцит вільних ємностей для зберігання РАВ на АЕС при експлуатації і
продовженні експлуатації
Починаючи з 2009 року ДП «НАЕК «Енергоатом» сплачено (станом на 01.07.2018) -
6,1 млрд грн екологічного податку
80

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД ПОВОДЖЕННЯ З РАВ
(накопичення та використання)
 Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. №330 (розроблена на заміну
Постанови КМУ від 20.05.2009 №473) затверджено Порядок використання коштів
Державного фонду поводження з РАВ. Головним розпорядником коштів Фонду визначено
Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ)
 Порядком передбачені загальні напрями робіт щодо поводження з РАВ без визначення
пріоритетів, вартості та строків виконання конкретних заходів. За відсутністю
Загальнодержавної Програми поводження з РАВ на 2018-2028 роки, це означає, що
використання коштів Фонду буде здійснюватись на розсуд ДАЗВ і суб’єктів
господарювання, що належать до сфери управління ДАЗВ
 У 2018 році в спеціальному фонді Держбюджету передбачено для ДАЗВ фінансування в
обсязі 506,8 млн грн, з яких:
 383,3 млн грн на виконання робіт у сфері поводження з РАВ неядерного циклу,
будівництво комплексу “Вектор” та експлуатацію його об’єктів
 108,23 млн грн на роботи з підтримання у безпечному стані енергоблоків ЧАЕС, об’єкта
Укриття та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації ЧАЕС, що суперечить
затвердженому Порядку використання коштів Державного фонду РАВ та є фактом його
нецільового витрачання
81
?

«Загальнодержавна програма поводження з РАВ»
передбачала:
Забезпечення радіаційної
безпеки об’єктів та
здійснення
протирадіаційного захисту
під час поводження з РАВ
Переоснащення
спецкомбінатів УкрДО
РАДОН", удосконалення
системи обліку і моніторингу
РАВ, розвиток нормативно –
правової бази
Подальший розвиток
системи поводження з
РАВ при ксплуатації АЕС
та РАВ, "Чорнобильського
походження"
Будівництво , введення в
експлуатацію комплексу
"Вектор", пошукові
роботи з геологічного
сховища
«ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ЕКОЛОГІЧНА ПРОГРАМА
ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ»
 Загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами
на 2008-2017 роки (далі – РАВ) (затверджена Законом України від 17.09.2008 №516-VI «Про
Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами»)
- визначала основні напрями діяльності і забезпечення вимог безпеки на всіх стадіях
поводження з радіоактивними відходами з урахуванням принципів поводження з РАВ, які
сформульовані МАГАТЕ в категорії основ безпеки
 На сьогодні:
 термін дії Програми закінчився
 заходи, реалізація яких була передбачена Програмою, по більшості не виконані
 оновлена редакція Програми на наступні 10 років не прийнята
 Відсутність оновленої Загальнодержавної програми поводження з РАВ на період 2018-2027
років, не дозволяє чітко окреслити заходи, на які будуть витрачатися кошти Фонду
поводження з РАВ, що може спричинити його нецільове використання
82

НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ
ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ ПОВОДЖЕННЯ З РАВ
На даний час жодного з 5 сховищ для кондиційованих РАВ АЕС не збудовано
НАЕК «Енергоатом» за власні кошти, в умовах вкрай недостатнього фінансування з тарифу
будує Комплексні лінії з переробки РАВ (КП РАВ) на майданчиках АЕС
У 2018 році КПРАВ на ЗАЕС та РАЕС вводяться в промислову експлуатацію. Відсутність сховищ
комплексу «Вектор» і критеріїв приймання РАВ АЕС на захоронення не дозволить, починаючи
з 2019 року передавати кондиційовані РАВ АЕС для захоронення, призведе до необхідності
створення майданчиків тимчасового зберігання захисних контейнерів з кондиційованими
РАВ, необґрунтованих додаткових витрат Компанії на їх зберігання
На сьогодні:
 За результатами неодноразових звернень Компанії до Міненерговугілля та Мінприроди України щодо
необхідності негайного вирішення питань будівництва сховищ для кондиційованих РАВ та ВАВ, протокольних
доручень 2-х нарад під головуванням Віце-прем’єр міністра України В.Є Кістіона ДП «НАЕК «Енергоатом»
одержано графіки будівництва сховищ для ВАВ від переробки ВЯП ВВЕР-440 і ВВЕР-1000
Графік будівництва сховищ для кондиційованих РАВ АЕС на комплексі "Вектор" до 1 кв.2019 року так і не надано
 У 2012 році були розпочаті роботи із внесення змін до Державної програми. ДП «НАЕК «Енергоатом»
неодноразово були надані пропозиції до її оновлення з переліком заходів в межах відповідальності Компанії
1. Нестворення інфраструктури для довготермінового зберігання осклованих
високоактивних відходів (ВАВ) від переробки ВЯП АЕС України, які мають
бути повернуті з РФ
2. Нестворення у 2012 році II черги комплексу «Вектор» для приймання
кондиційованих експлуатаційних відходів АЕС на захоронення
83

ВІДСУТНІСТЬ ОНОВЛЕНОЇ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ
ПОВОДЖЕННЯ З РАВ НА ПЕРІОД 2018-2027 РОКІВ
84
Мінприроди, Міненерговугілля прискорити внесення на розгляд
Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про внесення змін
до Закону України «Про Загальнодержавну цільову екологічну
програму поводження з радіоактивними відходами» з метою
прийняття оновленої Загальнодержавної програми на період 2018-
2027 рр. для забезпечення цільового використання коштів Державного
фонду поводження з РАВ, що дозволить ДАЗВ активізувати роботи зі
створення інфраструктури з поводження з РАВ українських АЕС
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНОГО ПИТАННЯ

КПБ КМУ (2006-2010)
ОПБУ-2008 ПБЯ-2008
Проект МАГАТЕ - ЄС-Україна
Звіти з аналізу безпеки
Заходи для обладнання, що
відпрацювало ресурс
Комплексна (зведена)
програма підвищення
рівня безпеки
енергоблоків АЕС
України
Термін дії: 2012-2020 рр.
Вартість: 20,1 млрд грн
(наразі переглядається)
КОМПЛЕКСНА (ЗВЕДЕНА) ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ
ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС УКРАЇНИ
До «Комплексної програми…» увійшли:
 заходи, що не були виконані в рамках попередніх програм, проте залишилися актуальними
 «Зведені заходи…», розроблені за результатами поглибленої переоцінки ядерної безпеки
українських АЕС («стрес-тести»)
86

НА СЬОГОДНІ ОСНОВНОЮ ПРОГРАМОЮ, В РАМКАХ ЯКОЇ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ НАДІЙНІСТЬ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНСЬКИХ
ЕНЕРГОБЛОКІВ, Є КОМПЛЕКСНА (ЗВЕДЕНА) ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС УКРАЇНИ (КЗПБ)
КОМПЛЕКСНА (ЗВЕДЕНА) ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ
ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС УКРАЇНИ (ПРОДОВЖЕННЯ)
Загальна вартість КзПБ на сьогодні складає 1,8 млрд евро
Загальна кількість заходів КзПБ - 1295
Виконано (станом на 02.07.2018) - 60% заходів
КЗПБ
Введена в дію спільним наказом Мінпаливенерго та Держатомрегулювання
України від 07.12.2010 за №517/172
Затверджена Постановою КМУ від 07.12.2011 №1270 «Про затвердження
Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних
електростанцій»
Постановою КМУ від 04.09.2013 №648 «Про внесення змін до Комплексної
(зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних
електростанцій» вартість КзПБ збільшена до 20,1 млрд грн (наразі переглядається)
Постановою КМУ від 30.09.2015 №776 «Про внесення змін до Комплексної
програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій»
продовжено термін дії КзПБ до 2020 року
Починаючи з 2015 року, фінансування Програми здійснюється за рахунок власних
коштів НАЕК «Енергоатом» та кредитних коштів ЄБРР/Євратом (Постанова КМУ від
20.08.2014 №356), тому всі заходи КзПБ, що фінансуються кредитними коштами,
сформовані у відповідні пакети і результати торгів погоджуються кредиторами
З початку реалізації (станом на 02.07.2018) вибірка
коштів міжнародних кредитів становила:
 ЄБРР – 113,0 млн євро
 Євратом – 49,1 млн євро
87

ФІНАНСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ (ЗВЕДЕНОЇ) ПРОГРАМИ
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС УКРАЇНИ
88
Обсяг фінансування КзПБ згідно з постановою КМУ від 04.09.2013 №648 «Про внесення змін до
Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних
електростанцій» становив 16,75 млрд грн (без ПДВ), в т.ч:
- 10,75 млрд грн власних коштів;
- 6 млрд грн кредитних коштів ЄБРР/Євратом (за курсом 1:10)
Через інфляційні процеси, зміни у цінах виробників промислової продукції та збільшення
втричі курсу євро обсяг фінансування КзПБ наразі не відповідає реаліям (тільки кредитна
складова становить більш ніж 18 млрд грн)
Тому з 2016 року Компанією проводиться робота щодо збільшення фінансування програми
Розроблено проект постанови КМУ про збільшення вартості КзПБ
По даним ВП АЕС вартість КзПБ згідно з проектом постанови КМУ становить:
- 26,89 млрд грн (без ПДВ) власних коштів;
- 600 млн євро кредитних коштів ЄБРР/Євратом
Проект постанови КМУ погоджено в 2016 році всіма зацікавленими органами виконавчої влади
і регулюючим органом (Мінфіном, Мінекономрозвитку, Держатомрегулювання, Мінюстом),
окрім НКРЕКП
До цього часу триває робота з НКРЕКП щодо погодження проекту постанови КМУ, але питання
досі не вирішено
У разі неприйняття проекту постанови КМУ щодо збільшення вартості КзПБ вже у наступному
році фінансування КзПБ у тарифі ДП «НАЕК «Енергоатом» може бути значно скорочено, а ще
необхідно виконати більш ніж 500 заходів КзПБ

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ
(ЗВЕДЕНОЇ) ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ
ЕНЕРГОБЛОКІВ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
89
Міненерговугілля прискорити внесення на розгляд Кабінету Міністрів
України проекту постанови про внесення зміни до постанови Кабінету
Міністрів України №1270 від 07.12.2011 «Про затвердження
Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки
енергоблоків атомних електростанцій» у частині збільшення
загального обсягу фінансування програми
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНОГО ПИТАННЯ

ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ 15 ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС
90
ЗАЕС - №5
ВВЕР-1000/320
(травень 2020 р.)
ЗАЕС - №6
ВВЕР-1000/320
(жовтень 2026 р.)
ХАЕС - №2
ВВЕР-1000/320
(вересень 2035 р.)
РАЕС - №4
ВВЕР-1000/320
(червень 2035 року)
завершується
після
2020 року
(3 енергоблоки)
завершується
в 2020 році
(1 енергоблок)
Ведуться роботи
Термін завершення
експлуатації не настав
Термін експлуатації
продовжено
(7 енергоблоків)
ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ДІЮЧИХ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС УКРАЇНИ
ЗАЕС - №3
ВВЕР-1000/320
Продовжено
до 05.03.2027
ЗАЕС - №2
ВВЕР-1000/320
до 19.02.2026
На 10
років
до 23.12.2025
На 10
років
На 10
років
ЗАЕС - №4
ВВЕР-1000/320
ХАЕС - №1
ВВЕР-1000/320
ЮУАЕС - №3
ВВЕР-1000/320
РАЕС - №3
ВВЕР-1000/320
08.12.2017 виведений
в планово-
попереджувальний
ремонт
11.03.2018 виведений
в планово-
попереджувальний
ремонт
завершення терміну
експлуатації грудень
2018
завершення терміну
експлуатації лютий
2020
ЗАЕС - №1
ВВЕР-1000/320
ЮУАЕС - №2
ВВЕР-1000/338
РАЕС - №1
ВВЕР-440/213
до 22.12.2030
На 10
років
На 20
років
РАЕС - №2
ВВЕР-440/213
до 22.12.2031
На 20
років
На 10
років
до 02.12.2023
до 31.12.2025
ЮУАЕС - №1
ВВЕР-1000/302
90

НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ НОВИХ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС В УКРАЇНІ
Графік продовження експлуатації дванадцяти енергоблоків АЕС України
Починаючи з 2030 до 2040 року генерація електроенергії на АЕС України зменшиться з 13,8 ГВт до 3 ГВт
(беручи до уваги песимістичний сценарій) у зв'язку з виведенням з експлуатації діючих енергоблоків
При плануванні будівництва заміщуючих потужностей необхідно враховувати тривалість циклу
спорудження енергоблока АЕС, що становить 8-12 років (активна фаза будівництва 6-7 років). Так, при
одночасному будівництві трьох енергоблоків, для створення 11 ГВт заміщуючих потужностей буде
потрібно понад 20 років
Вартість програми заміщення (при середній вартості 5000 дол. США за кВт∙год) становить 55 млрд дол. США
(11 ГВт × 5000 дол. США/кВт∙год), що еквівалентно щорічному освоєнню (до 2040 року) приблизно
2,2 млрд дол. США капіталовкладень
Тому будівництво енергоблоків АЕС має найважливіше значення для збереження атомної енергетики в
Україні та забезпечення енергетичної безпеки держави 91

ВСТАНОВЛЕННЯ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ СТАВКИ ЗІ СПЛАТИ
ЧАСТИНИ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ (ДОХОДУ)
 Чинною редакцією ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (зміни до
якої були внесені 24.12.2015) передбачено, що «Державні унітарні підприємства ……… зобов’язані
спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України - не менше 30% у
порядку, визначеному КМУ»
 На виконання змін закону КМУ постановою №1156 від 30.12.2015 вніс зміни до Порядку відрахування
до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами
та їх об’єднаннями, затвердженого постановою КМУ №138 від 23.02.2011, за якими ставка
обчислення до сплати частини чистого прибутку державними підприємствами - 75% чистого прибутку
 Приймаючи постанову №1156, КМУ підмінив законодавчо визначене поняття «визначення порядку
відрахування частини чистого прибутку» на «визначення розміру ставок сплати частини чистого
прибутку», чим перевищив свої повноваження щодо визначення розмірів відрахувань податків і
зборів та порушив вимоги основного закону країни – Конституції України
 Зазначені дії призвели до відсутності обігових коштів на розвиток підприємства та виконання
Компанією задач з розвитку атомної енергетики, які визначені в «Енергетичній стратегії України до
2035 року»
 Рішеннями Конституційного Суду України (зокрема від 20.05.2010 №14-рп/2010) зазначено, що
«конституційне повноваження Кабінету Міністрів України забезпечувати проведення податкової
політики (пункт 3 статті 116 Конституції України) не передбачає права встановлювати
загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) або визначати окремі елементи їх правового
механізму регулювання (розмір та порядок обчислення та сплати). Делегування законодавчої функції
парламентом іншому органу влади порушує конституційний принцип поділу державної влади, що
суперечить вимогам статті 6, частини другої статті 8, частини другої статті 19, частини першої
статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України»
 Як свідчить аналіз вищезазначених норм законодавства, ставки податків, зборів має право визначати
виключно ВРУ у вигляді законодавчих актів. Право на встановлення таких ставок КМУ - не
передбачено 94

1. Приведення у відповідність нормам Закону України «Про управління об’єктами державної
власності» постанови КМУ №138 від 23.02.2011 (зі змінами), де частина чистого прибутку
(доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями - 30%
2. Скасування дії постанови КМУ від 30.12.2015 №1156 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку
відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними
унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», як таку, що суперечить Конституції України та
чинному законодавству України
АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ СТАВКИ ЧАСТИНИ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ
(ДОХОДУ) У РОЗМІРІ 75% НА ПРИКЛАДІ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ЗА І ПІВРІЧЧЯ 2017 РОКУ
0
200
400
600
800
1,000
1,200
1,400
1,600
1,800
Фінансовийрезультат
(прибуток)
Частиначистого
прибуткудо
бюджету(ЧЧП)
Фінансові витрати на додаткові
запозичення для покриття дефіциту
(ставка 20% річних)
ЧЧП в тарифі
На розвиток підприємства
ДЕФІЦИТ
ТАРИФУ
млнгрн
АВАНС ПРИ ВИПЛАТІ ЧАСТИНИ
ЧИСТОГО ПРИБУТКУ
(обов'язковий платіж при
сплаті ЧЧП)
отриманий прибуток використання прибутку
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ
95

 Визначення постачальника товарів, робіт і послуг у сфері ядерної енергетики
має свої особливості, які не враховує діючий Закон України «Про публічні
закупівлі»
 Розширення переліку випадків для застосування переговорної процедури,
усунення існуючих протиріч та неточностей законодавства дозволить
експлуатуючим організаціям спростити дії для оперативного, своєчасного та
якісного запобігання виникненню, а також усуненню аварійних ситуацій на
ядерних установках
 Пропонуємо до випадків застосування переговорної процедури віднести:
 закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення виконання проектів (заходів,
угод, програм тощо) відповідно до прийнятих ВРУ законів щодо розміщення,
проектування, будівництва ядерних установок і об'єктів, що мають
загальнодержавне значення, у т.ч. призначених для поводження з радіоактивними
відходами та відпрацьованим ядерним паливом, та товарів, робіт і послуг, які
технологічно з ними пов’язані;
ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ
97

 закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання
додаткового обсягу робіт або надання послуг, не зазначених у
початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини
необхідними для виконання проекту та/або зміни замовником в
процесі будівництва проектного рішення, що призводить до зміни
обсягу робіт або надання послуг, не зазначених у початковому
проектному рішенні за сукупності таких умов: договір буде укладено з
попереднім постачальником цих товарів, виконавцем робіт або
надавачем послуг, такі товари, роботи або послуги технічно чи
економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна
вартість додаткових товарів, робіт або послуг не перевищує 50%
вартості головного (первинного) договору. На сьогодні така норма
(що дає можливість застосувати переговорну процедуру)
поширюється виключно на проведення додаткових будівельних робіт;
 здійснення закупівлі у зв'язку з запобіганням та/або подоланням
наслідків аварій та/або аварійних ситуацій на ядерних установках або
загрози цілісності (функціювання) енергетичної системи України
ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ (ПРОДОВЖЕННЯ)
 Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та
інших законодавчих актів України» Енергоатомом підготовлено
 Сподіваємося на підтримку Комітетом доцільності таких законодавчих змін і
підтримку відповідного законопроекту
98

 високої якості та безпеки проектних рішень;
 директивних строків розробки проектної документації;
 гарантії виконання проектних робіт та здійснення авторського
нагляду;
 збереження і постійної підтримки в актуальному стані повного
комплекту проектної документації ядерних установок і об'єктів,
призначених для поводження з радіоактивними відходами
ВИМОГИ ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАЛЬНИКА ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК І
ОБ'ЄКТІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ
ВІДХОДАМИ, ЯКІ МАЮТЬ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНЕ ЗНАЧЕННЯ
100
На цей час діяльність генерального проектувальника ядерної установки, яка має
загальнодержавне значення, законодавством України не регламентується, виникає
необхідність визначення вимог до нього, його функцій, прав та обов'язків під час
здійснення діяльності у сфері ядерної енергетики
Призначення генерального проектувальника ядерних установок, ядерних установок
і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають
загальнодержавне значення, здійснюється для забезпечення:
та з метою виконання експлуатуючою організацією (оператором) умов безпечної
експлуатації ядерних установок на всіх етапах їх життєвого циклу (вибір майданчика,
проектування, будівництво, експлуатація, продовження експлуатації понад терміни,
передбачені проектом та зняття з експлуатації), і об'єктів, призначених для
поводження з РАВ

Мета: упорядкування проектної діяльності в ядерній галузі,
забезпечення авторського супроводу, збереження та підтримка в
актуальному стані повного комплекту проектної документації ядерної
установки і об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними
відходами та спадкоємності, за будь-яких структурних змін у проектних
організаціях, в ядерній галузі
Визначає на законодавчому рівні поняття та вимоги до генерального
проектувальника у сфері використання ядерної енергії та радіаційної
безпеки, його завдання, функцій, права та обов’язки
ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ ЩОДО ГЕНЕРАЛЬНОГО
ПРОЕКТУВАЛЬНИКА ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК І ОБ'ЄКТІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ
ДЛЯ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ, ЯКІ МАЮТЬ
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНЕ ЗНАЧЕННЯ
101
Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки сприяти розгляду та реєстрації
підготовленого ДП «НАЕК «Енергоатом» законопроекту «Про внесення змін до
Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо
генерального проектувальника ядерної установки, яка має загальнодержавне
значення»

ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОРІЧНОГО ТАРИФУ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ,
ВІДПУЩЕНУ ГЕНЕРУЮЧИМИ КОМПАНІЯМИ
В ОПТОВИЙ РИНОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ УКРАЇНИ
6.81
7.30
8.38
9.42
12.22
13.84
15.83
18.82
21.38
21.74
27.68
39.46
46.87
47.40
54.03
14.81
17.26
20.90
24.89
33.24
36.75
44.80
55.68
59.08
63.41
70.71
88.01
124.23
159.56
181.38
3.03
3.48
6.09
9.45
10.02
11.58
11.31
12.87
20.53
19.97
30.02
71.05
70.15
58.29
41.98
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 І півр.
2018
коп./кВтг
АЕС ТЕС ГЕС
Тарифи наведені згідно з довідкою ДП "Енергоринок" про перерахування коштів за електричну енергію виробникам та іншим учасникам ОРЕ
103

Існуюча система тарифоутворення на електроенергію АЕС не передбачає
мотивації Компанії до збільшення обсягів виробництва найбільш дешевої в
Україні електричної енергії та обумовлює щорічний дефіцит коштів на
фінансування інвестиційних (в першу чергу), виробничих та соціальних програм
У поточному році дефіцит складає 13,9 млрд грн, з них:
 фінансування інвестиційної програми – 5,4 млрд грн,
у тому числі:
 КзПБ, ПТЕ та Модернізація – 2,8 млрд грн,
Крім того дефіцит за рахунок кредитних коштів CENTRAL
STORAGE SAFETY PROJECT TRUST на проект ЦСВЯП становить 682,8 млн грн, на
модернізацію – 287,0 млн грн.
 витрати на оплату праці з ЄСВ – 3,0 млрд грн;
 паливна програма – 1,5 млрд грн;
 фінансові витрати – 1,0 млрд грн.
ТАРИФОУТВОРЕННЯ
При діючій тарифній політиці у галузі наявний суттєвий дисбаланс між цінами
виробництва теплової та ядерної генерацій – тарифи ТЕС у 3,4 рази вищі, ніж у АЕС
(в інших країнах з розвиненою ядерною енергетикою це співвідношення не
перевищує 30%)
104

Паливна програма
1,532.4
Експлуатаційні витрати
255.9
Витрати на оплату праці з
ЄСВ
2,996.8
Інші витрати
381.0
Адміністративні витрати
125.9
Інші операційні витрати
(у т.ч. соціальний розвиток,
курсові різниці)
862.2
Фінансові витрати
1,032.8
Податок на прибуток
1,205.4
Інвестиційна програма
5,366.6
СКЛАДОВІ ДЕФІЦИТУ ТАРИФУ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ АЕС, млн грн
ДЕФІЦИТ ТАРИФУ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ АЕС У 2018 РОЦІ
13 883,63
млрд грн
Існуючий тариф :
 на 13,9 млрд грн не
забезпечує виконання
виробничої та інвестиційних
програм на 2018 рік;
 дефіцит коштів на
реалізацію заходів з
підвищення безпеки не
забезпечує виконання
Кредитних та Гарантійних
угод з ЄБРР та ЄВРАТОМ про
співвідношення власних та
кредитних коштів на
реалізацію Проекту КзПБ
не менш ніж 1:1 (у 2018 році-
співвідношення складає
0,46:1)
Підтримати ДП «НАЕК «Енергоатом» та звернутися до НКРЕКП щодо необхідності збільшення тарифу на
електроенергію, що виробляється на АЕС, з метою забезпечення фінансуванням у 2018 році виробничо-
господарської діяльності Компанії з урахуванням загального дефіциту 13,9 млрд грн
105

3.5
2.8
2.4
1.1 1.1
до 2014 2014 2015 2016 2017
10,9 млрд грн
СТАН РОЗРАХУНКІВ ДП «ЕНЕРГОРИНОК» ЗА ВІДПУЩЕНУ
ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ТОВАРНУ ПРОДУКЦІЮ
(станом 01.07.2018)
Загальна заборгованість ДП «Енергоринок» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» досягла 12,1 млрд грн,
в тому числі прострочена заборгованість – 10,9 млрд грн, а саме:
Незважаючи на неодноразові звернення Компанії до ДП «Енергоринок» на сьогодні відсутні
механізми погашення існуючої заборгованості
107

Державний бюджет України
Мінфін
Державні банки
ДП «НАЕК
ДП «Енергоринок»
Державне обленерго
(РЕМ)
Державні Шахти
СПИСАННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ШАХТ ЗА РАХУНОК
ЗБІЛЬШЕННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
(ЕМІСІЯ ОВДП ДЛЯ ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
ЗА ЗАЛУЧЕНИМИ КРЕДИТАМИ)
Емісія ОВДП та збільшення статутного фонду НАЕК «Енергоатом»
за рахунок ОВДП 11,0 млрд грн
Погашення заборгованості за залученими
кредитами 11,0 млрд грн
Списання
за е/е
Списання
за е/е
Списання
за е/е
ВикупОВДПз2020року
11,0млрдгрн
Сплата частини чистого прибутку 11,0 млрд грн
– ЕТАП 1 - 2018-2019 роки: емісія ОВДП та внесення їх до статутного фонду ДП НАЕК Енергоатом та продаж цих
ОВДП державним банкам-кредиторам з одночасним погашенням зустрічної заборгованості
– ЕТАП 2 - 2019 рік: списання заборгованості за ланцюгом «ДП «НАЕК «Енергоатом» - ДП «Енергоринок» -
ДП «РЕМ» - державні вугледобувні підприємства»
– ЕТАП 3 – з 2020 року: викуп ОВДП та сплати відсотків по них. 108

ПОГАШЕННЯ ПРОСТРОЧЕНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ДП «ЕНЕРГОРИНОК» ПЕРЕД ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
Схема має суттєві переваги:
1. Зниження навантаження на тариф ДП НАЕК Енергоатом по сплаті відсотків по кредитах
на суму близько 1,8 млрд грн. на рік;
2. Підвищення ліквідності портфелю дебіторської заборгованості ДП «Енергоринок» з
огляду на подальшу передачу боргів енергопостачальних компаній генеруючим
компаніям;
3. Підвищення інвестиційної привабливості вугледобувних підприємств;
4. Можливість для ДП «РЕМ» виконувати обов’язки постачальника універсальних послуг;
5. Можливість відтермінування погашення та сплати відсотків за ОВДП на майбутні
періоди (після початку дії нової моделі ринку)
1. ВРУ терміново розглянути проект Закону України «Про особливості погашення заборгованості, що
утворилася на оптовому ринку електричної енергії» (реєстраційний № 8253 від 10.04.2018)
2. З метою забезпечення необхідних умов для початку роботи нової моделі ринку електричної
енергії, доручити Міністерству фінансів терміново опрацювати запропоновану
ДП «НАЕК «Енергоатом» схему погашення заборгованості з урахуванням відтермінування
погашення ОВДП до появи джерела для такого погашення у вигляді надходжень до Держбюджету
від ДП «НАЕК «Енергоатом» у вигляді сплати податків після початку роботи нової моделі ринку
109

1. терміновий розгляд Верховною Радою України законопроекту №2249а «Про внесення змін до
Бюджетного кодексу України (щодо фінансування заходів соціально-економічної компенсації
ризику населення, яке проживає на території зони спостереження)», що має віднести кошти
Збору до складу спеціального фонду Державного бюджету;
2. розпоряднику коштів Збору (Мінрегіонбуду) постійно здійснювати розподіл коштів Збору за
видатками між бюджетами відповідних територіальних громад відповідно до вимог чинної
редакції Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» у повному
обсязі (запланованих) надходжень Державного бюджету від сплати цього платежу
 Починаючи з 2010 року ДП НАЕК «Енергоатом» відповідно до Закону «Про використання ядерної енергії
та радіаційну безпеку» в повному обсязі виконало свої зобов’язання і здійснило перерахування у сумі
2060,7 млн грн до спеціального фонду державного бюджету на фінансування заходів соціально-економічної
компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження АЕС (Збір)
 Субвенція спрямовується бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких
поширюється зона спостереження АЕС
 Основні причини не отримання місцевими бюджетами коштів Збору:
 внесення 28.12.2014 змін до Бюджетного кодексу згідно з якими кошти збору було віднесено до
складу доходів загального фонду Державного бюджету України, без жодних гарантій
обов’язкового та повного отримання коштів Збору місцевими громадами зон спостереження;
 постійне заниження обсягів фінансування видатків Державного бюджету на соціально-економічну
компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження
 Загальна сума недофінансування видатків місцевих бюджетів на соціально-економічну компенсацію ризику
населення, яке проживає на території зони спостереження, починаючи з 2010 р. за рахунок коштів Збору
склала 1130,7 млн грн.
РОЗПОДІЛ СУБВЕНЦІЇ МІСЦЕВИМ БЮДЖЕТАМ НА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ РИЗИКУ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ
ПРОЖИВАЄ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ АЕС
111

1. Проект закону України "Про внесення зміни до ст. 9 ЗУ "Про впорядкування
питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"
Метою законопроекту є:
 Виконання вимог чинного законодавства України та відповідних міжнародних зобов'язань України
щодо необхідності формування і накопичення фінансового резерву експлуатуючої організації
(оператора), призначеного для зняття з експлуатації ядерних установок (ФРЗЕ), захисту коштів
резерву від інфляційних процесів
ПРИЙНЯТТЯ ВРУ ЗАКОНОПРОЕКТУ №1422 НЕ ВИРІШУЄ ПИТАННЯ НАКОПИЧЕННЯ ФРЗЕ ТА
СУПЕРЕЧИТЬ НОРМАМ БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ ТА ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА 2018 РІК
ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗЕРВУ ДЛЯ
ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК
З метою захисту коштів ФРЗЕ від інфляції та отримання додаткового джерела
його формування, ці кошти можуть розміщуватися у цінні папери, які
емітуються державою, у порядку, затвердженому КМУ
Проте порядок спрямування Міненерговугілля коштів ФРЗЕ на придбання
державних цінних паперів фактично не діє
113

ФІНАНСУВАННЯ ФОНДУ ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ
За 2005-2018 рр. було передбачено в тарифі 4 971,6 млн грн (без ПДВ)
Профінансовано за вищезазначений період - 3 722,0 млн грн
 В 2007 та 2009 роках ДП «НАЕК «Енергоатом» відрахування не здійснювало через відсутність
Порядку зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету. Кошти фінансового
резерву (566,8 млн грн), передбачені тарифом та фінансовим планом були направлені на сплату
поточних податкових зобов'язань, які були передбачені у тарифах не в повному обсязі
 В 2008 році ДП «НАЕК «Енергоатом» перерахувало до Фонду зняття з експлуатації 189,7 млн грн, але
Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві в односторонньому порядку ці
кошти були списані зі спеціального рахунку ДП «НАЕК «Енергоатом» до Державного бюджету на
рахунок Головного Управління державного казначейства у Шевченківському районі м.Києва з
призначенням платежу «Врегулювання розрахунків відповідно до статті 6 ЗУ «Про Державний
бюджет України на 2008 рік» та окремого доручення МФУ від 11.11.08 № 31-15020-07»
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
785.4
785.4
283.4
283.4
0
189.7
0
283.4
283.4
283.4
283.4
283.4
265.6
301.2
785.4
196.4
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Передбачено в тарифі Профінансовано
114

2. Відрахування та використання коштів ФРЗЕ
Починаючи з 2005 року ДП "НАЕК "Енергоатом", як експлуатуюча організація
(оператор) ядерних установок, здійснює накопичення коштів ФРЗЕ шляхом
відрахування коштів на спеціальний рахунок, відкритий у Державній казначейській
службі України
ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗЕРВУ ДЛЯ
ЗНЯТТЯ ЕНЕРГОБЛОК АЕС З ЕКСПЛУАТАЦІЇ (ПРОДОВЖЕННЯ)
ЗАГАЛЬНА СУМА перерахованих до ФРЗЕ з 01.01.2005 по 01.07.2018 складає 3722,0 млн грн
З 2005 по теперішній час використання коштів фінансового резерву «Енергоатом» не відбувалося
Компанія щорічно перераховує кошти до ФРЗЕ:
 до 31.12.2016 - у розмірі 283,4 млн грн
 з 01.01.2017 - у розмірі 785,4 млн грн
Міненерговугілля невідкладно:
1. надати на погодження до ЦОВВ проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку інвестування
коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації ядерних установок» (який
розроблено на заміну постанови КМУ від 17.02.2010 №207)
2. ініціювати внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.2014 №21 з метою
призначення голови наглядової ради для забезпечення її функціонування відповідно до вимог
чинного законодавства та розв’язання проблемних питань створення та використання ФРЗЕ
115

117
ВТРАТА ЧИННОСТІ АКТІВ САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УРСР ТА СРСР
Згідно з Розпорядженням КМУ від 20.01.2016 №94-р з 1 січня 2017 року втратили чинність та не
застосовуються на території України акти санітарного законодавства, видані центральними
органами виконавчої влади СРСР та УРСР, зокрема надзвичайно важливі для галузі «Санітарні
правила поводження з радіоактивними відходами» (СПОРО-85) і «Санітарні правила
проектування та експлуатації атомних станцій» (СП АС-88) та інші
Терміни розроблення нових санітарних норм, а також рекомендацій щодо переліку
нормативних актів санітарного законодавства не визначені
МОЗ України не розроблені нормативні акти на заміну скасованих документів
Неодноразові звернення ДП «НАЕК «Енергоатом», у т. ч. спільно із Міненерговугілля,
Держатомрегулювання до Міністерства охорони здоров’я України щодо надання інформації із
цього питання залишились без відповіді
Призупинити дію розпорядження КМУ від 20.01.2016 №94-р на два-три роки та зобов’язати МОЗ
спільно з НАМН України, зацікавленими міністерствами та відомствами, Держпраці та
Держпродспоживслужбою розробити план-графік перегляду санітарних норм, передбачивши, що
прийняті до 1992 року акти санітарного законодавства втрачають чинність одночасно з набранням
чинності відповідних нових актів
Компанія вимушена працювати в неврегульованому полі санітарного законодавства

 Продаж ДП «НАЕК «Енергоатом» квартир своїм працівникам здійснювався за погодженням
з органом управління та оформлявся договорами купівлі-продажу. Грошові кошти, отримані
від продажу квартир, направлялися на будівництво нового житла
 Проте внесені 13.03.2012 зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної
власності» унеможливили продовження здійснення у такий спосіб поліпшення житлових
умов працівникам
 На вирішення цього проблемного питання спрямовано проект Закону України «Про
внесення зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»
(реєстраційний №3131 від 17.09.2015) щодо впорядкування процедури відчуження
суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам
 Законопроект 17.05.2018 розглянуто ВРУ та прийнято в першому читанні (за основу)
 06.06.2018 Комітет ВРУ з економічної політики розглянув проект у другому читанні і прийняв
рішення рекомендувати ВРУ прийняти його в цілому як Закон
 Прийняття цього законопроекту надасть можливість державним підприємствам, в тому
числі ДП «НАЕК «Енергоатом», відчуження нерухомого майна, а саме житла (оскільки
житло не відноситься до цілісних майнових комплексів підприємств і не використовується
у їх господарській діяльності), тим самим зменшити витрати тим самим зменшити витрати
підприємств на утримання такого майна
ПРОДАЖ ЖИТЛА ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АТОМНИХ СТАНЦІЙ
Міненерговугілля звернутися до Голови Верховної Ради України Парубія А.В. з
проханням сприяння включення цього законопроекту до порядку денного
пленарного засідання парламенту та прийняття його в цілому
119

РЕКОМЕНДАЦІЇ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
З метою реалізації нагальних проблемних питань функціонування ядерно-енергетичного
комплексу учасники Комітетських слухань рекомендують:
Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної
політики та ядерної безпеки:
 сприяти розгляду та реєстрації підготовленого ДП «НАЕК «Енергоатом» законопроекту
«Про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну
безпеку» щодо генерального проектувальника ядерної установки, яка має
загальнодержавне значення», а також законопроекту «Про внесення змін до Закону
України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України»
 рекомендувати:
I. Верховній Раді України розглянути проекти Законів України:
 у другому читанні:
1. «Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної
власності" щодо впорядкування процедури відчуження суб'єктами господарювання
державного сектору економіки житла своїм працівникам» (реєстр. № 3131);
 у першому читанні:
2. «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування правових режимів
території у місцях розташування ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження
з радіоактивними відходами» (реєстр. № 2021а);
3. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування заходів соціально-
економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження)»
(реєстр. № 2249а)
121

II. Кабінету Міністрів України:
4. Прискорити розроблення, подання на розгляд ВРУ та прийняття ВРУ до початку
роботи нової моделі ринку електричної енергії Закону «Щодо особливостей
погашення заборгованості за електричну енергію, яка утворилася в ОРЕ», проект
якого зареєстрований за № 8439
5. Призупинити дію розпорядження КМУ від 20.01.2016 №94-р на два-три роки та
зобов’язати МОЗ спільно з НАМН України, зацікавленими міністерствами та
відомствами, Держпраці та Держпродспожив-службою розробити план-графік
перегляду санітарних норм, передбачивши, що прийняті до 1992 року акти
санітарного законодавства втрачають чинність одночасно з набранням чинності
відповідних нових актів
6. Скасувати дію постанови КМУ від 30.12.2015 № 1156 «Про внесення змін до
пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого
прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх
об’єднаннями», як таку, що суперечить Конституції України та чинному
законодавству
7. Визначити проект "Енергетичний міст Україна - ЄС" пріоритетним в контексті
стратегічного об'єднання енергосистеми України з Європейською
енергосистемою ЕNTSO-E»
122

III. Міністерству енергетики та вугільної промисловості України:
8. Надати на погодження до ЦОВВ проект постанови КМУ «Про затвердження
Порядку інвестування коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з
експлуатації ядерних установок» (який розроблено на заміну постанови КМУ від
17.02.2010 № 207)
9. Ініціювати внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.2014
№21 з метою призначення голови наглядової ради відповідно до вимог чинного
законодавства та розв’язання проблемних питань створення та використання
ФРЗЕ
10. Прискорити внесення на розгляд ВРУ проекту Закону України «Про внесення
змін Закону України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму
поводження з радіоактивними відходами» (Звернутись до Мінприроди щодо
прискорення внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону
України «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну цільову
екологічну програму поводження з радіоактивними відходами»)
11. Прискорити внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови
про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1270 від
07.12.2011 «Про затвердження Комплексної (зведеної) програми підвищення
рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій» у частині збільшення
загального обсягу фінансування програми 123

РЕКОМЕНДАЦІЇ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (ПРОДОВЖЕННЯ)
IV. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг:
12. Переглянути тариф на 2018 рік на електроенергію, що виробляється на АЕС, з
урахуванням загального дефіциту 13,9 млрд грн, передбачивши кошти на:
1) в виконання запланованих ДП «НАЕК «Енергоатом» заходів Інвестиційної
програми, у тому числі Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки а
також заміни електротехнічного обладнання (5,4 млрд грн);
2) закупівлю свіжого ядерного палива у повному обсязі (1,5 млрд грн.), у тому числі
пов’язаних з використанням українського уранового оксидного концентрату у
складі вартості ядерного палива;
3) сплату процентів за користування кредитами, погашенням міжнародних
кредитів (ЄБРР, Євратом), а також за надання державної гарантії Міністерству
фінансів України, у сумі 1,1 млрд грн;
4) витрати, пов’язані з оплатою праці персоналу, з урахуванням обов’язкових
відрахувань, у сумі 3,0 млрд грн;
5) погашення заборгованості за попередні роки та на сплату внесків на 2018 рік до
міжнародних організацій, членом яких є ДП «НАЕК «Енергоатом» (HUG, WANO,
ENISS, WNA), у сумі 195 млн грн.;
6) експлуатаційних витрат у сумі 257 млн грн.;
7) витрат на охорону праці 79 млн грн.;
8) інших витрат сумі 2,5 млрд грн. 124

13. Звернути увагу НКРЕКП на необхідність забезпечення у тарифі
ДП НАЕК «Енергоатом» коштів на реалізацію проекту Централізованого сховища
відпрацьованого ядерного палива
V. Контроль за виконанням рекомендацій Комітетських слухань покласти на Комітет
з питань паливно-енергетичного комплексу , ядерної політики та ядерної безпеки
VІ. Рекомендації Комітетських слухань направити Кабінету Міністрів України,
Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, Національній комісії,
що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
Державній інспекції ядерного регулювання та оприлюднити на сайті Комітету.
125

Ядерна енергетика України – ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

More Related Content

What's hot

Similar to Ядерна енергетика України – ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

More from dixigroup

Ядерна енергетика України – ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ