Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею

1. Додаток
до рішення Вищої ради правосуддя
9 лютого 2021 року № 282/0/15-21
Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку
проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
поданої суддею
№
з/п
Проєкт порядку Зауваження і пропозиції
1 І. Загальні положення
……
2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
…..
достовірність задекларованих відомостей – відсутність
розбіжностей між відомостями, зазначеними у декларації, та
відомостями, які відповідають дійсності або є правдивими, що
підтверджено Національним агентством під час проведення повної
перевірки декларації, зокрема із правовстановлюючих документів,
судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових
актів, реєстрів, банків даних, інших інформаційно-
телекомунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що
містять інформацію з обмеженим доступом, держателем
(адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого
самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав,
інших джерел інформації;
……
недостовірні відомості у декларації – відомості, зазначені у
декларації відповідно до статті 46 Закону, які не відповідають
дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним
агентством під час проведення повної перевірки декларації,
зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у
правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали
законної сили, індивідуально-правових актах, реєстрах, банках
даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових
Проєкт цього Порядку, Закон України «Про запобігання корупції»
(далі – Закон) та Порядок проведення контролю та повної перевірки
декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, затверджений наказом Національного
агентства з питань запобігання корупції від 15 квітня 2020 року
№ 144/20, не містять визначення понять «відомості, які відповідають
дійсності» та «неправдиві відомості».
Разом із тим встановлення та чітке розуміння змісту таких понять
і різниці між ними є важливими для проведення оцінки достовірності
задекларованих відомостей у кожній із декларацій за однаковими
критеріями, які будуть визначені саме за законодавчому рівні. Інакше
кожна уповноважена особа під час проведення повної перевірки буде
виходити із власного розуміння понять «відомості, які не відповідають
дійсності» та «неправдиві відомості».
Водночас окремі визначення, наведені у проєкті Порядку,
сформульовані неточно і потребують доопрацювання. Крім того,
постає питання про доцільність визначення певних понять саме у
запропонованому проєкті Порядку.

2. 2
системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим
доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи,
органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах
іноземних держав, інших джерелах інформації;
…..
точність оцінки задекларованих активів – відповідність
зазначеної в декларації вартості об’єктів декларування відомостям
про ринкову вартість (ціну) таких або аналогічних об’єктів
декларування на дату їх набуття, що отримані Національним
агентством у встановленому законодавством порядку;
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі та
прийнятих відповідно до нього інших нормативно-правових актах.
«точність оцінки задекларованих активів – відповідність
зазначеної в декларації вартості об’єктів декларування, якщо вона
зазначається на підставі останньої грошової оцінки, відомостям про
ринкову вартість (ціну) таких або аналогічних об’єктів декларування
на дату їх набуття, що отримані Національним агентством у
встановленому законодавством порядку».
Див. пропозиції до пункту 5.
2 II. Порядок проведення повної перевірки декларації
2. Повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних
Національним агентством у порядку черговості на підставі оцінки
ризиків, у тому числі з таких підстав, визначених Законом:
1) декларація, подана суб’єктом декларування відповідно до
визначеної Національними агентством черговості;
2) у поданій декларації виявлено невідповідності за
результатами логічного та арифметичного контролю;
3) подана суб'єктом декларування декларація містить поле
(поля), у якому (яких) суб'єкт декларування обрав позначку «Член
сім'ї не надав інформацію» (у випадку, передбаченому частиною
сьомою статті 46 Закону);
4) отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із
засобів масової інформації та інших джерел про можливе
відображення недостовірних відомостей у декларації. Розгляд
отриманої інформації здійснюється відповідно до вимог
законодавства;
5) Національне агентство встановило невідповідність рівня
життя суб'єкта декларування задекларованим ним майну і доходам
за результатами моніторингу способу життя такого суб'єкта
декларування.
Підстави для проведення повної перевірки декларації, поданої
суддею, визначені безпосередньо у Законі.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 513
Закону
обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб,
які займають відповідальне та особливо відповідальне становище,
суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим
рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується
Національним агентством.
Отже, кожна декларація, подана суддею, у будь-якому випадку
підлягає повній перевірці.
Іншої підстави для проведення повної перевірки декларації, ніж
передбачені абзацом другим частини першої статті 513
Закону, бути не
може.
Водночас відповідно до абзацу шостого частини першої
статті 513
Закону Національне агентство визначає порядок відбору
декларацій для проведення обов’язкової повної перевірки та
черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок
автоматизованого розподілу обов’язків з проведення повної перевірки
між уповноваженими особами Національного агентства.
Отже, НАЗК встановлює лише порядок відбору декларацій для

3. 3
проведення обов’язкової повної перевірки, а також черговість такої
перевірки, керуючись результатами проведення оцінки ризиків.
Разом із тим порядок відбору декларацій для проведення
обов’язкової повної перевірки та критерії оцінки ризиків мають
визначатися окремим підзаконним нормативно-правовим актом.
Він повинен передбачати ведення реєстру (контрольного
списку), у якому буде зазначатися інформація про кожну подану
декларацію судді і її місце у черзі на проведення повної перевірки.
Також мають визначатися підстави для зміни раніше визначеної
черговості (отримання інформації, яка впливає на оцінку ризиків).
Важливо визначити службовий документ, який буде фіксувати
дату настання черги для проведення повної перевірки конкретної
декларації і слугуватиме підставою для проведення автоматизованого
розподілу обов’язків із проведення повної перевірки декларації між
уповноваженими особами НАЗК.
У разі включення відповідних питань до цього Порядку слід
уточнити назву розділу І «Загальні положення» проєкту. Проте
об’єднання цього Порядку з іншими порядками, передбаченими
абзацом шостим частини першої статті 513
Закону, є невиправданим.
3 II. Порядок проведення повної перевірки декларації
3. У разі наявності однієї з підстав для проведення повної
перевірки відібрані Національним агентством у порядку
черговості на підставі оцінки ризиків декларації для обов’язкової
повної перевірки розподіляються автоматизовано
уповноваженим особам для проведення такої перевірки.
Якщо повна перевірка стосується декларації суб’єкта
декларування, щодо інших декларацій якого у цей час
проводиться повна перевірка, то нова перевірка розподіляється
уповноваженій особі, яка проводить перевірку інших декларацій
такого суб’єкта декларування.
Згідно з абзацом шостим частини першої статті 513
Закону
Національне агентство визначає порядок автоматизованого розподілу
обов’язків з проведення повної перевірки між уповноваженими
особами Національного агентства.
Порядок автоматизованого розподілу обов’язків з проведення
повної перевірки між уповноваженими особами Національного
агентства має визначатися окремим підзаконним нормативно-
правовим актом.
Він повинен визначати весь процес здійснення
автоматизованого розподілу з моменту виникнення підстав для
початку проведення повної перевірки декларації до завершення такої
перевірки.
Порядок повинен визначати умови, за яких уповноважена особа
не бере участь у розподілі (за 5 днів до відпустки, під час перебування
у відрядженні, у разі виявлення конфлікту інтересів тощо);

4. 4
особливості визначення навантаження на кожну окрему уповноважену
особу, особу, відповідальну за авто розподіл; документ, який
формується за результатами авторозподілу; випадки неможливості
авторозподілу тощо.
Крім того, поняття «автоматизований розподіл декларацій» не
повною мірою відповідає абзацу шостому частини першої статті 513
Закону, який визначає, що розподілу між уповноваженими особами
НАЗК підлягає саме обов’язок з проведення повної перевірки
декларації.
Наголошуємо, що об’єднання Порядку проведення повної
перевірки декларації з іншими порядками, передбаченими абзацом
шостим частини першої статті 513
Закону, є невиправданим з огляду
на різні предмети регулювання.
Також звертаємо увагу, що пунктом 18 розділу ІІ Порядку
передбачається, що днем початку повної перевірки вважається
наступний робочий день за днем автоматизованого розподілу
обов’язку щодо її проведення на уповноважену особу.
При цьому, як вбачається з пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку,
автоматизований розподіл здійснюється лише щодо обов’язку з
проведення перевірки декларацій, раніше відібраних Національним
агентством у порядку черговості та на підставі оцінки ризиків
декларації, і лише у разі наявності однієї з підстав для проведення
перевірки, що визначені у пункті 2 Порядку.
На переконання ВРП, такий порядок не узгоджується з вимогами
чинного законодавства, адже закон передбачає обов’язкове
проведення повної перевірки декларацій, поданих суддями (що не
потребує наявності додаткових підстав, визначених Національним
агентством (див. пропозиції до пункту 2).
Отже, обов’язок щодо повної перевірки таких декларацій має
розподілятися між уповноваженими особами (можливо, навіть після
закінчення строку подання виправленої декларації), а уповноважені
особи (згідно з порядком, визначеним окремим порядком,
затвердженим Національним агентством у межах повноважень,
визначених статтею 513
Закону) можуть визначати черговість
проведення перевірки декларацій, наявних у їхньому проваджені.

5. 5
4 6. Під час повної перевірки декларації Національне агентство
використовує такі джерела інформації:
1) відомості, отримані з інформаційно-телекомунікаційних і
довідкових систем….;
2) документи чи інформація, надані суб’єктом декларування…;
3) документи чи інформація, у тому числі з обмеженим
доступом, що надходять (отримана) від державних органів …;
4) відомості із засобів масової інформації…;
5) всі наявні в Національному агентстві відомості… та ін.
Однак із наведеного переліку до джерел інформації можна
віднести хіба що документи (незалежно від того, від яких осіб
(органів) вони отримані). Усе інше є, власне, самою інформацією
(дані, відомості), яка, у свою чергу, повинна встановлюватися
певними засобами (із певних джерел). До таких засобів (джерел)
можуть бути віднесені, зокрема:
1) документи;
2) електронні документи (текстові документи, графічні
зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
3) висновки експертів;
4) письмові пояснення суб’єкта декларування тощо.
У свою чергу, вимоги щодо подання, засвідчення тощо кожного
із вказаних засобів, як і вимоги щодо їх належності та допустимості,
також мають бути визначені у Порядку.
5 8. У разі неможливості одержання у межах строку проведення
повної перевірки відомостей, необхідних для проведення повної
перевірки декларації, Національне агентство проводить повну
перевірку декларації відповідно донаявних у нього відомостей, про
що зазначається у довідці про результати проведення повної
перевірки декларації.
У разі отримання нової інформації після завершення повної
перевірки декларації Національне агентство вживає заходів за
наявності відповідних підстав щодо проведення повторної повної
перевірки декларації в частині отриманої нової інформації.
…..
10. Повна перевірка декларації проводиться в частині об’єктів
декларування, які не були охоплені повного перевіркою декларацій
цього суб’єкта декларування попередніх періодів, крім випадку,
коли Національне агентство отримало нову інформацію щодо
об’єкта, який перевірявся, або якщо: наявні нові джерела
Інформації, що не були доступні під час проведення попередньої
перевірки.
19. Повторна повна перевірка проводиться в частині
інформації, яка може бути перевірена і раніше не перевірялася
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Повноваження Національного агентства визначені у статті 11
Закону.
Згідно з пунктом 71
частини першої статті 11 Закону одним із
повноважень Національного агентства є здійснення контролю та
перевірки декларацій суб’єктів декларування.
З метою реалізації такого повноваження Національне агентство
відповідно до частин першої, другої статті 511
Закону проводить щодо
декларацій, поданих суб’єктами декларування, такі види контролю: 1)
щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти
заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль. Національне
агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього
Закону.
Такої форми здійснення контролю та перевірки декларацій
суб’єктів декларування, як проведення повторної повної перевірки
Закон не передбачає.

6. 6
та/або перевірка якої не була завершена. Повторна повна перевірка
проводиться відповідно до всіх складових предмета повної
перевірки.
Днем початку строку проведення повторної повної перевірки
вважається наступний робочий день за днем автоматизованого
розподілу обов’язку щодо її проведення на уповноважену особу.
Повторна повна перевірка проводиться за процедурою та в
строки, визначені для повної перевірки.
У разі виявлення за результатами повторної повної перевірки
недостовірних відомостей у декларації, ознак незаконного
збагачення або необґрунтованості активів, уповноважена особа
зазначає у довідці, складеній за її результатами, висновки з
урахуванням сукупності результатів проведених повної і повторної
повної перевірки декларації.
Та інші пункти порядку, які містять посилання на проведення
повторної перевірки.
Частиною першою статті 522
Закону передбачено, що порядок
здійснення повної перевірки декларації, поданої суддею, суддею
Конституційного Суду України, моніторингу способу життя судді,
судді Конституційного Суду України визначається Національним
агентством за погодженням відповідно Вищої ради правосуддя або
зборів суддів Конституційного Суду України.
Водночас зазначена норма також встановлює обмеження, згідно
з яким такий порядок не може встановлювати особливості здійснення
повної перевірки декларації, поданої суддею, не передбачені цим
Законом.
Отже, визначаючи порядок реалізації власних повноважень зі
здійснення повної перевірки декларації, поданої суддею, Національне
агентство не може встановлювати таких особливостей її проведення,
які прямо не передбачені Законом.
Передбачення у Порядку самої можливості проведення
повторної повної перевірки декларації, а також визначення підстав і
порядку її проведення суперечить частині другій статті 19 Конституції
України та частині першій статті 522
Закону.
Завданням Порядку є встановлення такого механізму
проведення повної перевірки декларації, який забезпечить
уповноваженій особі можливість протягом встановленого строку
здійснити всебічне дослідження й аналіз усіх складових предмета
повної перевірки, що визначений у частині першій статті 513
Закону та
пункті 1 розділу ІІ Порядку. Уповноважена особа у межах повної
перевірки зобов’язана вжити вичерпних заходів для отримання
інформації з усіх наявних джерел.
Ризики можливого охоплення повною перевіркою не всіх
об’єктів декларування чи не всієї інформації має нести саме
Національне агентство та організовувати свою діяльність таким
чином, щоб не допускати прогалин у процесі здійснення перевірки.
Надання доступу чи створення нових джерел інформації також
не може бути підставою для проведення повторної повної перевірки
декларації. Забезпечення Національного агентства дієвими
механізмами й інструментами для проведення повної перевірки є
обов’язком держави.

7. 7
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що
відповідно до вимог принципу правової визначеності національні суди
як правозастосовчі органи у разі неточності, недостатньої чіткості,
суперечливості норм позитивного права мають тлумачити норму на
користь невладного суб’єкта (якщо однією зі сторін спору є
представник держави або органу місцевого самоврядування), адже
якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то
саме вона повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване
правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи
тлумаченням (постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у
справі № 905/1435/19 (пункт 79.4), від 9 листопада 2020 року у справі
№ 904/2404/18 (пункт 4.2.6)).
У справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, рішення від
18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини зробив
висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення
загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону»
у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути
достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у
своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик
свавілля.
Встановлення у Порядку додаткового виду контролю та
перевірки декларації (повторна повна перевірка), який не
передбачений Законом, є проявом свавілля.
Крім того, враховуючи можливість повторного проведення
повної перевірки в разі отримання нової інформації, у Порядку
передбачено, що така інформація не може надходити від судді.
6 14. При встановленні точності оцінки задекларованих
суб'єктом декларування активів Національне агентство аналізує та
порівнює відомості щодо вартості задекларованих активів з
ринковою вартістю (ціною) таких або аналогічних активів на дату
їх набуття.
У разі неможливості самостійного встановлення ринкової
вартості (ціни) задекларованих активів на дату їх набуття за
З метою забезпечення однакого застосування пункту 14 розділу
ІІ Порядку необхідно чітко закріпити правило, що така складова
предмета повної перевірки, як з’ясування точності оцінки
задекларованих активів стосується лише випадків, коли суб’єкт
декларує певний об’єкт декларування саме за останньою грошовою
оцінкою.
Зокрема, згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 46

8. 8
наявності обґрунтованих сумнівів щодо точності задекларованих
активів, у тому числі з урахуванням отриманої інформації,
Національне агентство відповідно до законодавства може
залучатиспеціалістів та експертів.
Перевірка на точність оцінки здійснюється щодо
задекларованих активів, що належать:
суб'єкту декларування на праві власності;
іншим юридичним чи фізичним особам, якщо
Національне агентство встановило ознаки того, що набуття
цих активів відбулось за дорученням суб’єкта декларування
або суб’єкт декларування може прямо чи опосередковано
вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом
здійсненню права розпорядження.
Закону вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів
декларування, передбачених частиною першою цієї статті,
зазначається у грошовій одиниці України на момент їх набуття у
власність або останньої грошової оцінки.
Отже, під час декларування активів може бути використана як
вартість майна, що зазначена, наприклад, у правовстановлюючих
документах, так і вартість майна, визначена станом на дату останньої
грошової оцінки.
Точність оцінки активів перевіряється саме у тому випадку, коли
вартість активу задекларована за останньою грошовою оцінкою.
Якщо вартість активу задекларована за ціною, що зазначена у
правовстановлюючому документі, перевіряється саме наявність ознак
незаконного збагачення або необґрунтованості активів за правилами,
визначеними у пункті 16 Порядку.
Необхідно визначити вимоги до експертів і спеціалістів, які
можуть залучатися до встановлення ринкової вартості (ціни) майна
(активів) у межах повної перевірки декларації, встановити порядок їх
вибору і залучення. Передбачити, що експерту і спеціалісту перед
укладенням договору щодо проведення робіт із встановлення ринкової
вартості (ціни) має бути роз’яснено, що наданий ними звіт (висновок)
призначений для використання саме під час проведення повної
перевірки декларації судді.
Порядок звужує перелік активів, точність оцінки яких може
перевірятися.
7 16. Ознаки незаконного збагачення або необґрунтованості
активів під час повної перевірки декларації встановлюються
шляхом визначення вартості активів, що набуті суб’єктом
декларування, та порівняння її з інформацією про отримані таким
суб’єктом декларування та членами його сім’ї законні доходи
відповідно до декларацій такого суб’єкта декларування та інших
відомостей отриманих під час повної перевірки.
При цьому враховується вартість активів, набутих після
Необхідно уточнити, про визначення яких саме термінів йдеться
в абзаці другому пункту 16 розділу ІІ Порядку.
У свою чергу, абзац третій пункту 16 розділу ІІ Порядку є
зайвим (включений помилково).

9. 9
набрання чинності Законом України від 31 жовтня 2019 року №
263-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і
покарання за набуття таких активів», а також визначення термінів,
що наведені в Кримінальному кодексі України та Цивільному
процесуальному кодексі України.
Встановлення ознак незаконного збагачення або
необґрунтованості активів здійснюється щодо декларацій, поданих
особами, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону.
8 17. У разі виявлення Національним агентством під час
проведення повної перевірки декларації можливих недостовірних
відомостей у декларації, неточної оцінки задекларованих активів,
порушення вимог статей 23,25, 36 Закону, незаконного збагачення
чи необґрунтованості активів, уповноважена особа направляє
відповідному суб'єкту декларування запит з пропозицією надати
письмові пояснення та/або копії підтвердних документів відповідно
доЗакону. Такий запит направляється суб’єкту декларування за
допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру
декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування (далі – Реєстр) чи електронного зв’язку
або на поштову адресу у строк не пізніше 15 робочих днів до дня
завершення основного або продовженого строку проведення повної
перевірки.
Суб'єкт декларування має право надати або надіслати за
допомогою програмних засобів Реєстру чи електронного зв’язку
пояснення, копії документів не пізніше ніж на 10 робочий день з
дня отримання відповідного запиту Національного агентства.
Надані суб'єктом декларування письмові пояснення, копії
підтвердних, документів є обов'язковими до розгляду
Національним агентством під час проведення повної перевірки
декларації.
У разі ненаданнясуб’єктом декларування письмових пояснень,
копій підтвердних документів Національне агентство проводить
Необхідно визначити момент, із якого запит Національного
агентства вважається врученим суб’єкту декларування у разі
використання кожного із способів його надсилання, що передбачені в
абзаці першому пункту 17 розділу ІІ Порядку.
При визначенні такого моменту необхідно обов’язково виходити
з того, що першочерговим є забезпечення судді фактичної та реальної
можливості надати пояснення і копій документів на запит
Національного агентства.
Потрібно уникати формулювань, які б давали можливість
вважати запит таким, що вручений, навіть у випадках, коли немає
відомостей про те, що суддя ознайомлений із запитом.
Датою вручення запиту може бути: дата отримання звіту про
прочитання (не отримання, а саме прочитання) запиту, надісланого за
допомогою програмних засобів Реєстру; дата, зазначена на
рекомендованому повідомленні про вручення поштового
відправлення.
Додатково слід уточнити, що є «засобом електронного зв’язку»
(можливо, маються на увазі електронні засоби зв’язку), які його види
можуть бути використані під час надсилання запиту (що вплине на
визначення моменту, з якого запит буде вважатися врученим
адресату).
Потрібно покласти на уповноважену особу обов’язок своєчасно
перевіряти надходження підтверджень про вручення запиту і, за
потреби, повторно направляти запит із використанням іншого способу
зв’язку, інших адрес тощо.

10. 10
повну перевірку на підставі наявних відомостей.
Надання суб’єктом декларування пояснень, копій підтвердних
документів,іншої інформації після завершення строку повної
перевірки не є підставою для проведення повторної повної
перевірки декларації.
9 18. Днем початку строку проведення повної перевірки
декларацій вважається наступний робочий день за днем
автоматизованого розподілу обов’язку щодо її проведення на
уповноважену особу.
Повна перевірка повинна бути завершена у строк не більше
ніж 120 календарних з дня початку строку перевірки.
За наявних підстав, визначених в цьому Порядку, керівник
структурного підрозділу за погодженням iз заступником Голови
Національного агентства може продовжити строк проведення
повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки
уповноваженої особи, яка здійснює повну перевірку декларацій, на
загальний сукупний строк не більше ніж 60 календарних днів. У
paзi продовження строку повної перевірки його перебіг
розпочинається наступного календарного дня після спливу строку.
У постанові від 29 грудня 2020 року у справі № 826/7335/18
(https://reyestr.court.gov.ua/Review/93879463) Верховний Суд вказав,
що «принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на
етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього
застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в
розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також
послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані
Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи».
Пунктом 18 розділу ІІ Порядку передбачається, що днем
початку повної перевірки вважається наступний робочий день за днем
автоматизованого розподілу обов’язку щодо її проведення на
уповноважену особу. Повна перевірка повинна бути завершена у
строк не більше ніж 120 календарних днів з дня початку строку
перевірки. За наявності підстав, визначених пунктом 20, цей строк
може бути продовжений ще на 60 календарних днів. Таким чином,
загальний можливий строк перевірки становить 180 днів, тобто 6
місяців (!). При цьому проєкт Порядку передбачає ще й можливість
проведення додаткової повної перевірки (заперечення проти такої
можливості наведені у зауваженнях до відповідного пункту Порядку).
З урахуванням того, що повній перевірці підлягає кожна подана
суддею декларація, а відповідно до статті 60 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» така перевірка здійснюється щодо кожного
судді щонайменше один раз на п’ять років (крім перевірок з інших
підстав, передбачених законом), цілком імовірною (з огляду на такі
норми Порядку) є ситуація, коли повна перевірка декларацій певного
судді триватиме чи не постійно. Однак такий стан не відповідатиме
самому призначенню повної перевірки як виду контролю та перевірки
декларації і фактично перетворюватиме її на засіб контролю за
суддею, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства, та

11. 11
порушуватиме принципи, закладені у статті 52-2 Закону, зокрема
щодо заборони незаконного впливу, тиску або втручання у діяльність
судді під час повної перевірки декларацій.
З урахуванням виняткових повноважень Національного
агентства у частині доступу до будь-якої необхідної інформації,
наявної у її розпорядників, наявності доступу до відповідних
державних реєстрів обґрунтований і розумний строк повної перевірки
може становити 30–45 днів, а підстави для його продовження мають
бути виваженими.
10 20. Строк проведення повної перевірки може бути продовжено
у таких випадках:
1)якщо не отримано документів або інформації по суті,
необхідних для проведення повної перевірки декларації, на запит
Національного агентства до:
державних органів, органів влади Автономної Республіки
Крим, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб’єктів
господарювання незалежно від форми власності та їх посадових
осіб, громадян та їх об’єднань;
суб’єкта декларування з пропозицією надати пояснення,
підтвердні документи;
2)якщо до завершення строку перевірки суд не ухвалив
рішення щодо розкриття банком інформації, яка містить банківську
таємницю, на підставі звернення Національного агентства до суду з
метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків,
операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної
особи, фізичної особи – підприємця;
3)якщо до завершення строку повної перевірки уповноважена
особа, яка здійснює повну перевірку не отримала від банківської
установи інформацію про розкриття банківської таємниці;
4)якщо не одержано відповіді на запит про отримання від
державних та інших компетентних органів влади іноземних держав
інформації, що необхідна для проведення повної перевірки
Словосполучення «якщо до завершення строку перевірки»
доцільно викласти в такій редакції: «якщо за 15 днів до завершення
строку перевірки».
У разі отримання певної інформації незадовго до закінчення
строку перевірки уповноважена особа не матиме достатньо часу для
повного, всебічного і об’єктивного її вивчення, проведення аналізу
раніше отриманих відомостей з урахуванням нових даних, а також для
надіслання запиту суб’єкту декларування про надання пояснень щодо
додатково отриманої інформації тощо.
Не менш важливим є те, що суддя має право знати і
прогнозувати дату завершення повної перевірки його декларації.

12. 12
декларації, або у зв’язку з необхідністю перекладу українською
мовою отриманих документів, інформації;
5)…..
11 ІІІ. Результати проведення повної перевірки декларації
3. Довідка погоджується Головою Національного агентства або
заступником Голови Національного агентства в строк не пізніше
ніж 20 робочих днів з дня її підписання уповноваженою особою.
У разі виявлення у погодженій довідці описки чи арифметичної
помилки уповноважена особа складає акт, в якому зазначає у чому
полягає описка чи арифметична помилка і наводить правильну
інформацію. Зміна висновку, викладеного у довідці, не обумовлена
опискою чи арифметичною помилкою, не допускається. Акт
підписується уповноваженою особою і керівником самостійного
структурного підрозділу та затверджується Головою або
заступником Голови Національного агентства. Про складення і
затвердження акта за допомогою програмних засобів Реєстру або
електронних засобів повідомляється суб’єкт декларування та інші
зацікавлені особи (за потреби).
В абзаці другому пункту 3 розділу ІІІ проєкту Порядку слова «не
обумовлена опискою чи арифметичною помилкою» пропонуємо
виключити. Зазначена пропозиція обґрунтовується необхідністю
усунення можливих ризиків маніпулювання уповноважених осіб
Національного агентства результатами перевірки.
12 4. У разі встановлення під час проведення повної перевірки
обставин, які свідчать про те, що особа, декларація якої
перевіряється, на момент початку повної перевірки декларації не є
особою, яка займає штатну суддівську посаду в одному із судів
України, або у разі, якщо розпочато перевірку декларації, яка не
підлягає повній перевірці, а також якщо повна перевірка декларації
проведена раніше, її результати затверджені та відсутні підстави
для повторної повної перевірки, уповноважена особа складає
довідку про припинення повної перевірки декларації без
затвердження її результатів, яка погоджується в порядку,
визначеному в пункті 3 цього розділу.
…
Копія довідки про припинення повної перевірки декларації без
затвердження її результатів направляється особі, яка подала
З метою забезпечення отримання суб’єктом декларування
інформації стосовно перевірки пропонуємо в абзаці третьому пункту 4
розділу ІІІ проєкту Порядку визначити конкретний строк, упродовж

13. 13
декларацію. якого має бути направлена копія такої довідки.
13 5. У разі виявлення за результатами проведення повної
перевірки ознак корупційного або пов’язаного з корупцією
правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність,
уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5
робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки,
складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох
примірниках.
…..
Про затвердження обґрунтованого висновку за результатами
проведеної повної перевірки декларації, не пізніше наступного
робочого дня з дня його затвердження особа, яка його затвердила,
письмово повідомляє Вищу раду правосуддя.
…..
У контексті положень частин четвертої, п’ятої статті 522
Закону
№ 1700-VII суб’єкт декларування, відносно якого проводилась
перевірка, має бути також ознайомлений із висновком за результатами
проведення стосовно нього повної перевірки декларації.
14 8. У разі виявлення за результатами проведення повної
перевірки ознак порушення вимог Закону щодо етичної поведінки,
запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб,
уповноважених на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, та прирівняних до них осіб, порушення інших
вимог Закону, що не тягнуть за собою адміністративну чи
кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила
перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем
погодження довідки, передає таку інформацію та відповідні
матеріали перевірки до відповідного структурного підрозділу
апарату Національного агентства для розгляду питання щодо
наявності підстав для вжиття заходів реагування.
Цим пунктом проєкту Порядку має бути враховано положення
статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
відповідно до якої Рада суддів України здійснює контроль за
додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту
інтересів у діяльності суддів; приймає рішення про врегулювання
реального чи потенційного конфлікту інтересів у їх діяльності (у разі
якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку,
визначеному процесуальним законом).
Враховуючи особливість здійснення повної перевірки
декларації, поданої суддею, визначену у статті 522
Закону № 1700-VII
вважаємо, що про зазначене у визначений строк має бути
поінформовано суб’єкта декларування та Вищу раду правосуддя.