Результати соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього за сприяння «Нью Імідж Маркетинг Груп», у період з 27.01.2021 до 05.02.2021. Опитано 2400 респондентів по всій Україні. Статистична похибка не перевищує 2.05%. У 2020 році Українській інститут майбутнього проводив два соціологічних дослідження спільно з «Нью Імідж Маркетинг Груп» і в аналізі цього дослідження ми порівнюємо нинішні данні з даними попередніх досліджень.

4. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
ВадимДенисенко
виконавчий директор
Українського інституту майбутнього
ІгарТишкевич
експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика"
Українського інституту майбутнього

5. Результати соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом
майбутнього за сприяння «Нью Імідж Маркетинг Груп», у період з 27.01.2021 до
05.02.2021. Опитано 2400 респондентів по всій Україні. Статистична похибка
не перевищує 2.05%. У 2020 році Українській інститут майбутнього проводив
два соціологічних дослідження спільно з «Нью Імідж Маркетинг Груп» і в
аналізі цього дослідження ми порівнюємо нинішні данні з даними попередніх
досліджень.
Неправильний рух країни: Тарифи замість
війни, влада втрачає своїх прихильників
Напрямок розвитку країни більшість респондентів оцінює як НЕПРАВИЛЬНИЙ
(74%). Лише 14% опитаних відмічають, що події в країні розвиваються у
ПРАВИЛЬНОМУ напрямку.
У порівнянні з опитуваннями у лютому та червні 2020 року, напрямок розвитку
подій в Україні респонденти оцінюють більш негативно, так у лютому 2020
року відповідь, що події в країні розвиваються у неправильному напрямку,
надали 58% опитаних, у червні 2020 року – 67%.
Напрямок розвитку подій у області оцінюють більш позитивно – 23%
респондентів зазначили, що події в області розвиваються у правильному
напрямку, при цьому найбільш позитивно оцінюють напрямок розвитку подій
у населеному пункті – 34% опитаних зазначили, що події у населеному пункті
розвиваються у ПРАВИЛЬНОМУ напрямку, 51% - у НЕПРАВИЛЬНОМУ.
Зі зростанням віку респондентів, збільшується кількість тих, хто відмічає,
що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, так серед
респондентів віком 18-24 роки таку відповідь надали 59% опитаних, віком 55
років та старше – 79%.
Тут слід окремо звернути увагу на те, що лише 14% респондентів вважають, що
країна рухається в правильному напрямку і це переважно молоді та відносно
молоді люди, які неохоче ходять на вибори. Забігаючи наперед, треба
звернути увагу на те, що кількість прихильників Володимира Зеленського вища
за цю цифру (14%), але для влади потрібно звернути увагу саме на цю цифру,
адже саме від кількості тих, хто задоволений напрямками розвитку країни
залежить рівень підтримки.

6. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Топ-8 найбільш актуальних проблем країни не змінилися у порівнянні з
опитуванням, яке було реалізовано у червні 2020 року, однак зафіксовано
одну суттєву відмінність: на перше місце топа постала проблема «ВИСОКИХ
КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ, ВВЕДЕННЯ ТАРИФУ ЗА ТРАНСПОРТУВАННЯ» – 39%
опитаних зазначили цю проблему, як найбільш актуальну.
За результатами дослідження, проведеного у червні 2020 року, перше місце
посідала проблема «Війни/Військового конфлікту на Донбасі» - 36%, у даному
дослідженні ця проблема посідає 4-е місце (28%), її також випередили
проблеми щодо низького рівня заробітних плат/пенсій (36%) та корупція (35).
Щодо регіональних та демографічних особливостей сприйняття головних
проблем суспільством, слід виділити наступні:
Чоловіки частіше за жінок, серед найбільш актуальних проблем, зазначали
«корупцію» та «непрофесійність влади», жінки, в свою чергу, частіше за
чоловіків, зазначали «високі комунальні тарифи, введення тарифу за
транспортування» та «низький рівень зарплат, пенсій» як найбільш актуальні
проблеми.
«Високі комунальні тарифи, введення тарифу за транспортування», «низький
рівень зарплат, пенсій», «низьку якість та високу вартість медичних послуг,
дорогі ліки» та «зростання цін на основні види товарів» як найбільш
актуальні проблеми частіше за інших зазначали респонденти віком 55 років
та старше.
«Безробіття, відсутність робочих місць» як найбільш актуальна проблема
частіше зазначалася респондентами з сільської місцевості, так у обласних
центрах «безробіття, відсутність робочих місць» обрали як актуальну
проблему 18% респондентів, в сільській місцевості – 29%.
«Війну/військовий конфлікт на Донбасі» респонденти з Заходу та Центру
зазначали як найбільш актуальну проблему частіше за інших (30% та
32% відповідно), при цьому опитані з Півдня рідше за інших надавали таку
відповідь (23%).
«Високі комунальні тарифи, введення тарифу за транспортування»
та «низький рівень зарплат, пенсій» як найбільш актуальні проблеми
респонденти з м. Київ зазначали рідше за інших (28% та 26% при загальних
показниках 39% та 36% відповідно.
Респонденти із Заходу частіше за інших як актуальну проблему зазначали
«безробіття, відсутність робочих місць». Цілком ймовірно, це пов’язано з
пандемією Covid-19 та неможливістю виїхати на роботу закордон.

7. Але якщо ми запитуємо респондентів про те, що є головною перешкодою
розвитку країни, то тут маємо два беззаперечних лідера у відповідях: корупція
(49%) та непрофесійність влади (27%). Також 7% говоріть про слабкі інститути
влади, що напряму корелюється з непрофесійністю влади. Війна перестала
бути ключовою перешкодою в масовій свідомості – 10%.
Зусилля команди Зеленського по наративу «Припинити стріляти» дали свої
плоди і ця тема перестала сприйматися суспільством, як серйозна загроза
(хоча зараз, після останніх подій і заяв про завершення перемир’я та
збільшення кількості жертв на Сході, очевидно, ця ситуація може бумерангом
вдарити по суспільним настроях в цілому і по владі зокрема). Окремо
слід зупинитися на темі корупції, яка поступово, але дуже настирливо,
повертається до суспільного обговорення. Вже зараз, попри всі зусилля влади
продемонструвати боротьбу з корупцією, можна говорити, що суспільство
припиняє вірити в те, що влада бореться з цим злом. І все це відбувається на
фоні катастрофічної недовіри суспільства до антикорупційних органів.
Довіра суспільства.
Народ не проти перевиборів
Найвищий рівень довіри серед респондентів до запропонованих інституцій
зафіксовано до Збройних сил України (як і у опитуваннях у лютому та червні
2020 року) – 53% респондентів повністю або скоріше довіряють ЗСУ.
Також відносно високий рівень довіри, в порівнянні з іншими інституціями,
зафіксовано до українських ЗМІ та Патрульної поліції: сума відповідей
«Повністю» та «Скоріше довіряю» становить 34% та 31% відповідно.
Серед державних інституцій найбільш високий рівень довіри у Офісу
Президента (21%).
Найнижчий рівень довіри зафіксовано до Антикорупційного суду (8%),
Антикорупційних органів (НАБУ,САП) – 11%, Верховної Ради (12%) та судів в
цілому (12%).
Серед окремих державних діячів та політиків найбільшу довіру зафіксовано до
Президента В. Зеленського – 12% респондентів повністю довіряють Президенту,
ще 17% – скоріше довіряють (у червні 2020 року ці показники були 22% та 25%
відповідно, тобто рівень довіри до Президента В. Зеленського суттєво знизився).
З підвищенням віку респондентів зменшується кількість тих, хто повністю або
скоріше довіряє Президенту, так серед респондентів віком 18-24 таких 44%,

8. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
віком 25-34 роки - 37%, віком 35-44 роки – 29%, віком 45 років та старше – 23%.
Респонденти з м. Київ рідше за інших зазначали, що повністю або скоріше
довіряють В. Зеленському. Таким чином, Володимир Зеленський все більше
втрачає вплив на ситуацію в столиці.
23% респондентів повністю або скоріше довіряють Ю. Бойко, 25% –
Д. Разумкову.
Найнижчі рівні довіри зафіксовано до А. Шарія, А. Єрмака та Д. Шмигаля – сума
відповідей «Скоріше довіряю» та «Повністю довіряю» становить 10%, 10% та 13%
відповідно.
Найвищі антирейтинги щодо рівня довіри зафіксовано у Ю. Тимошенко та
П. Порошенка – сума відповідей «Цілком довіряю» та «Скоріше НЕ довіряю»
становить 80% та 79% відповідно.
Водночас на запитання «Що може забезпечити підвищення ефективності
діяльності влади?» 39% відповіли, що це має бути повне перезавантаження
влади, яке передбачає появу нових облич, які раніше не були в політиці, але є
професіоналами в різних сферах. 35% хочуть бачити прихід сильного лідера.
Більше половини респондентів (54%) відзначають, що ПОТРІБНО ПРОВЕСТИ
ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ у 2021 році. З підвищенням віку
респондентів зростає кількість тих, хто вважає за потрібне проведення
позачергових виборів до Верховної Ради. Так, серед респондентів віком 18-24
роки таких 45%, віком 25-34 роки – 48%, віком 35-44 роки – 49%, віком 45-54
роки – 57%, віком 55 років та старше – 60%.
46% опитаних зазначили, що ПОТРІБНО ПРОВЕСТИ ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ
ПРЕЗИДЕНТА у 2021 році. З підвищенням віку респондентів, суттєво зростає
кількість тих, хто вважає за потрібне проведення позачергових виборів
Президента, так серед респондентів віком 18-24 роки таких 29%, віком 25-34
роки – 38%, віком 35-44 роки – 45%, віком 45-54 роки – 48%, віком 55 років та
старше – 53%.
Респонденти зі Сходу частіше за інших відмічали, що потрібно провести
позачергові вибори і до Верховної Ради і Президента; респонденти з м. Київ
надавали подібні відповіді рідше за інших.
Таким чином, ми наблизилися до ситуації, коли суспільство єдиним виходом із
ситуації бачить перезавантаження влади. Поки не можна говорити про те, що
це процес незворотній, але для влади ситуацію можна вважати критичною.

9. Президентські і парламентські
рейтинги. Молодь за Зеленського
Лідером президентських симпатій залишається чинний Президент Володимир
Зеленський. Так, якби вибори Президента відбулися найближчої неділі, 25,2%
респондентів ПІДТРИМАЛИ Б В. ЗЕЛЕНСЬКОГО ЯК КАНДИДАТА У ПРЕЗИДЕНТИ,
рейтинг В. Зеленського знизився, у червні 2020 року його кандидатуру у
Президенти були готові підтримати 29,2% опитаних.
15,6% респондентів готові підтримати на посаду Президента П. Порошенко,
13,0% – Ю. Бойко (серед усіх респондентів).
В той же час, у Зеленського, в структурі виборця, найбільший відсоток молоді –
33% у віці 18-24 та 26% у віці 26-34 роки відповідно.
Якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчої неділі, 21,7%
респондентів серед усіх ПІДТРИМАЛИ Б ПАРТІЮ «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА–
«ЗА ЖИТТЯ»», 18,0% –партію «Слуга народу», 16,1% – «Європейську
солідарність», 11,8% – «Батьківщину».
Рейтинг партії «Слуга народу» суттєво знизився, у червні 2020 року цю партію
були готові підтримати 27,1% опитаних.
При цьому, в структурі виборця «Слуги народу» 22,3% займає вікова група
18-24 роки та 18,9% – 25-34 роки.
Нагадаємо, що на всіх виборах вікові групи 18-24 та 25-34 роки найменш
активні та переважно не ходять голосувати.

10. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Коронавірус:
провал комунікації
41% респондентів відмічають, що коронавірус Covid-19 – ЦЕ РЕАЛЬНА
СЕРЙОЗНА ХВОРОБА, ЯКА СТАНОВИТЬ СЕРЙОЗНУ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ ВСІХ. Жінки
частіше за чоловіків надавали дану відповідь, також цю відповідь частіше
обирали респонденти віком 45 років та старше.
37% опитаних зазначає, що коронавірус Covid-19 – небезпечна хвороба, але
його небезпека перебільшена, 15% респондентів вважає, що коронавірус –
це звичайне захворювання на кшталт грипу/ГРВІ (чоловіки частіше за жінок
надавали дану відповідь, також цю відповідь частіше обирали респонденти
віком 18-34 роки).
Лише 3% опитаних відмічає, що коронавірусу взагалі не існує.
44% респондентів зазначили, що ВІДМОВЛЯТЬСЯ ВІД ВАКЦИНАЦІЇ НЕ
РОЗДУМУЮЧИ, якщо завтра їм запропонують зробити щеплення від
коронавірусу Covid-19 однією з сертифікованих вакцин. Рідше за інших дану
відповідь надавали респонденти з м. Київ та респонденти віком 55 років та
старше.
Лише 8% ГОТОВІ ЗРОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ НЕЗВАЖАЮЧИ НІ НА ЩО, 18% - готові
зробити, але будуть враховувати країну походження вакцини, 9% - готові
зробити, якщо вакцинація буде безкоштовною.
Кожен п’ятий респондент (21%) відмітив, що рішення щодо вакцинації відкладе
на потім.
41% респондентів НЕ ЗМОГЛИ ВИЗНАЧИТИСЯ З ВІДПОВІДДЮ, яка вакцина
викликає у них більшу довіру.
17,5% респондентів відмітили, що БІЛЬШУ ДОВІРУ У НИХ ВИКЛИКАЄ
АМЕРИКАНСЬКО-НІМЕЦЬКА ВАКЦИНА (PHIZER/BION TECH), 12% - Російська
вакцина (Супутник V), 11% - Американська вакцина (Moderna).
Більшу довіру до американсько-німецької Phizer/BioN Tech) та американської
(Moderna) вакцин частіше за інших зазначали респонденти з Заходу.
Більшу довіру до російської вакцини (Супутник V) набагато частіше зазначали
респонденти зі Сходу та Півдня – 24% та 19% відповідно при загальному
показнику 12%; також частіше за інших довіру до російської вакцини зазначали
респонденти віком 55 років та старше.

11. 78% українців чітко розуміють про загрозу коронавірусу, а тому причина
вкрай низького відсотку тих, хто готовий вакцинуватися лежить виключно
в комунікаційній площині. Комунікацію з населенням провалено, а нинішня
комунікаційна стратегія МОЗ, яка полягає лише в констатації небажання
населення вакцинуватися, може стати такою собі міною сповільненої дії як у
випадку загострення спалахів хвороби, так і у випадку, якщо будуть введені
паспорти вакцинації для охочих виїхати за кордон.
Регіональний зріз як ілюстрація кризи
української влади
В Україні восени 2020 року відбулись місцеві вибори. Відразу кілька
загальнонаціональних партій заявили про свій успіх. Водночас, як ми
відзначали у прогнозі на 2021 рік, процес йде трохи в іншій площині. Його
можна охарактеризувати як «криза загальнонаціонального порядку» – у
ключових регіонах посилилися місцеві еліти, а партійні бренди були
використані лише як франшиза. Тому логічно було виміряти ставлення
громадян до місцевого самоврядування через призму ставлення до державних
інститутів, спробувати змоделювати суспільні настрої у разі публічних
розбіжностей між першими і другими. Відповіді повною мірою підтверджують
тезу про кризу національного порядку і політичної системи загалом.
Було поставлене питання «Чиї інтереси представляє місцева влада?». Лише
26% відповіли «Населення». Показники «національних політичних партій» ще
нижчі – 13% (саме з цією цифрою і варто читати переможні пресрелізи СН,
ЄС, Батьківщини, ОТЗЖ та інших). В те, що місцеве самоврядування може
представляти інтереси президента вірять лише 9% опитаних. Проте 35%
заявляють, що на місцях представлені інтереси «місцевих еліт» і ще 27% –
великого бізнесу, представленого в регіоні. Тобто, менш ніж через півроку після
місцевих виборів лише 25% впевнені, що обрані депутати, мери захищають їх
інтереси.
Уточнювальне запитання «Ким є більшість обраних депутатів?» підтверджує
наведені дані. 37% опитаних впевнені, що їхні обранці є представниками
місцевих еліт, які використовували бренди національних партій як франшизу.
22% вважає, що місця у списках були куплені. І всього лише 16% вірять, що
депутати – реальні активісти політичних партій, від яких висувалися.

12. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Водночас пам'ятають (знають) свого депутата 36% опитаних. Ситуація не
ідентична по Україні. Найкращі показники «впізнаваності» у Центрі і на Заході
України (45% і 42% відповідно), найгірші – у місті Київ, де рівень впізнаваності
лише 14%. Столиця стоїть осібно і у розрізі відповідей на інші питання. Про це
трохи пізніше.
Тепер порівняємо рівні довіри громадян до місцевої влади і представників
центральних органів управління (обласних державних адміністрацій). Місцевій
владі загалом тією чи іншою довіряють 48% опитаних. Водночас рівень довіри,
наприклад, депутату від округу – 33%. Такі ж показники довіри в середньому по
країні мають ОДА.
Але у регіональному розрізі картина цікавіша. Рівень довіри місцевої влади
найвищий на Півночі (56%) і на Заході (51%). У Центрі і на Сході однаковий – 49%.
А ось у Києві лише 39%. Депутатам найбільше довіряють у Центрі країни (40%),
найменше – на Сході (28%) і у Києві (24%). Рівень довіри до ОДА перебуває у
діапазоні від 34% до 37% по всій країні, крім східного регіону (25%) і Києва (24%).
Крім загальних показників довіри ми вивчили віру населення в компетенції
влади. У відповідь на питання «Хто дієвіший у вирішенні питань в різних
сферах життя у вашому регіоні?» понад 53% вибрали місцеву владу за всіма 8
напрямами, у тому числі, що належать до сфери відповідальності центральної
влади (охорона правопорядку, освіта, охорона здоров'я). Показники
президента знаходяться у діапазоні від 11 до 15%, Верховної Ради – від 14
до 20%. Кабмін виглядає краще – середній показник перевищує 20%. Але
водночас у тому, що уряд дієвий (компетентний) у питаннях економіки регіону
та ринку праці вірять 16% і 19% відповідно. Цей рівень нижче ніж навіть у групи
«місцеві еліти» – у дієвість «впливових земляків» у питаннях економіки регіону
вірять 19% громадян, у питаннях ринку праці – 21%.
Окремо варто відзначити питання інфраструктури (дороги, школи тощо). Дана
тема є стрижнем президентської кампанії «Велике будівництво» і часто успіхи
демонструються як досягнення центральної влади, а на провали кажуть, що це
відповідальність місцевого самоврядування. Цифри довіри громадян показують
іншу картину. У компетентність уряду в інфраструктурних питаннях вірять 25%
громадян, президента – 13%, ВРУ – 14%. А ось у компетентність місцевої влади –
69%. Це можна назвати вироком «піару ОП на дорогах».
У 2020 році ми були свідками відразу декількох публічних конфліктів за лінією
мер-президент, мер-кабмін. З огляду на результати осінніх виборів і загальну
ситуацію в країні, подібні події можна очікувати і у найближчі 12 місяців. Нас
цікавив можливий розподіл симпатій громадян у разі такого протистояння. Було
поставлено питання «Коли центральна і місцева влада ухвалять суперечливі
рішення, чию позицію ви будете вважати виправданою і правильною?».
24% опитаних обрали «Позицію місцевої влади» незалежно від ситуації.
Беззастережна підтримка центральної влади у три рази менша – лише 8%.

13. 55% населення буде оцінювати ситуацію. Таким чином місцевий порядок
денний домінує, що несе пряму загрозу для реалізації загальнонаціональної
політики у чутливих для громадян сферах.
Регіональний розріз відповідей на питання демонструє потенційні зони
напруженості. На Півночі України домінує підтримка місцевої влади (28%),
але і кращі позиції у державних інституцій (12%). Різниця – 16%. Проте в
Центрі різниця рівня підтримки збільшується до 18,6% (22% у місцевої влади,
3,4% у центру). На Сході – 17,5% (22,3% проти 5,1%). Найгірші показники для
центральної влади на Заході, де різниця підтримки становить 22,6% на користь
місцевого самоврядування. Винятком із загальної картини знову є місто Київ, де
центральну владу беззастережно підтримають 29%, а місцеве самоврядування
лише 13,7%.
Водночас, якщо порівняти відповіді на перший блок питань щодо того, чиї
інтереси представляє місцева влада, то можна спрогнозувати зіставний
баланс симпатій і у разі конфлікту місцевих еліт з органами державної влади.
Подібну ситуацію можна сміливо назвати кризою загальнонаціонального
порядку і надзвичайно слабкими позиціями української влади. За такого
балансу підтримки в конфліктних питаннях і за такої віри у компетентність
центру жодне більш-менш важливе рішення не може бути ухвалене і
реалізоване без компромісу з місцевими елітами.

14. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Патерналізм або чи є загроза
майдану?
Слово «Майдан» міцно увійшло у побут українських політиків, які лякають одне
одного цим явищем або намагаються для більшої легітимізації оголосити хоч
трохи чисельний мітинг Майданом. Однак для дійсно масштабних потрясінь
необхідне поєднання відразу декількох факторів, де невдоволення громадян
поточною ситуацією є лише «однією з», але далеко не ключовою складовою.
Проведене опитування показує, що половина населення країни відчуває
обмеження своїх громадянських прав. Порівняно з торішнім опитуванням
(червень 2020 року) показник збільшився на 5%. Водночас третина
респондентів відповіла, що сьогодні не готова брати участь в акціях протесту –
у жодному з форматів.
Якщо ж говорити про висловлення свого ставлення до проблем, то 32%
вважають важливим збір підписів, 19% – підписання електронних петицій, а 12%
рішуче візьмуть участь у флешмобі у соціальних мережах. У мітингах і масових
акціях готові брати участь лише 23% опитаних, 17% можуть піти на перекриття
доріг.
На перший погляд, ситуація безпечна для влади. Громадяни України завжди
були готові до публічних акцій протесту, але зараз вектор уподобань
схиляється до формату «посиджу вдома – натисну кнопку на клавіатурі».
Але є ще один параметр, який є надзвичайно важливим під час обговорення
можливостей серйозних політичних потрясінь. Це рівень патерналізму в
суспільстві. У 1990, 1998, 2003 та 2012 роках зростала кількість тих, хто не
сподівається на державу в питаннях свого майбутнього (успіху, добробуту
тощо). Залежно від року, кількість таких становила від 30 до 40%. Водночас
кількість тих, хто покладав надії на державу зменшувалася до 30-35%.
Ми поставили аналогічне питання: «Від кого переважно залежить якість Вашого
життя, Ваш добробут?». Лише 16% респондентів сподіваються на державу.
Розраховують лише на свої сили 34% респондентів. Це надзвичайно високий
за українськими мірками показник. Ще 41% розподілили відповідальність між
собою і державою.
Подібна трансформація суспільної думки частково обумовлена змінами
в економіці та соціальних відносинах. І повернення до надвисокого рівня
патерналізму (понад 60%) навряд чи можливий. З іншого боку, зменшення
рівня тих, хто покладає надії на державу є наслідком кризи довіри державних
інститутів (про що так само свідчать результати опитування). Якщо ти
вважаєш державну владу некомпетентною, нездатною вирішувати проблеми,
створювати умови в рамках країни, ти будеш розраховувати тільки на себе.

15. Низький рівень патерналізму є і важливим сигналом для влади – необхідно
змінювати підходи до політики і комунікації. Громадяни схильні більш
критично ставитися до обіцянок політиків та чиновників. Традиційна для
України риторика «захистимо від...», «гарантуємо...», «компенсуємо...»,
«підтримаємо...» – не працює. Наївно очікувати позитивної реакції на обіцянки
підтримки від тих, хто на цю підтримку не розраховує і не вірить у неї.
З іншого боку, низький рівень патерналізму створює запит на оновлення
державної політики, її раціоналізацію або, як мінімум, аудит ефективності.
Відсутність реакції на перераховане створює новий запит – повне
перезавантаження влади. Ось це вже можна назвати «передмайданним
станом суспільства».
Сьогодні Україна знаходиться на стадії запиту на раціональну та ефективну
політику. До наступного етапу (за умови відсутності реакції влади) 12-18
місяців. Принаймні так було на попередніх витках спіралі.

16. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
01
Мета: Оцінка соціально-політичних настроїв населення України
Географія: Україна (національний проект)
Обсяг вибірки: 2400
Терміни проведення: 27.01.2021-05.02.2021
Методологія: Опитування face-to-face по структурованій інтерактивній
анкеті на планшеті з використанням власного програмного забезпечення для
проведення опитувань «LEMUR»
Дизайн вибірки: Генеральна сукупність опитування становить 30 842 531
жителів України (крім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської
областей, АР Крим) віком від 18 років і старше. Обсяг вибіркової сукупності
становить 2400 респондентів. Вибірка є пропорційно стратифікованою за
ознаками «області України та м. Київ» і «тип населених пунктів — міські/сільські».
За типом побудови вибірка є триступеневою, комбінованою — ймовірнісною
на щаблі відбору населених пунктів та початкових адрес для маршрутів
опитування, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондентів. У цілому,
вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше*).
Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,05%**.
*Дані Банку даних Державної служби статистики України за 2019 рік:
database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile.asp?
** Теоретична похибка без урахування вибіркового дизайн-ефектум
ІНФОРМАЦІЯПРОДОСЛІДЖЕННЯ

17. Про додаток «Lemur»:
Lemur CAPI онлайн/офлайн – додаток, який можна встановлювати на
планшети та смартфони для проведення опитувань методом face-to-face.
Lemur CAWI онлайн – всеукраїнський сервіс онлайн опитувань для тих, хто не
байдужий до навколишнього світу.
Lemur CATI – додаток, який встановлюється на комп'ютери/ноутбуки для
проведення телефонних інтерв’ю.
Переваги додатку Lemur:
легкість та доступність використання;
постійне поповнення власних баз користувачів з верифікацією їхніх даних
(обсяг бази даних онлайн платформи Lemur: понад 35 тисяч верифікованих
контактів);
робота додатку в офлайн режимі;
аудіо-запис інтерв’ю;
GPS мітки;
використання функцій для перевірки логіки отриманих даних;
можливість демонстрації відео-файлів та зображень;
інтерактивність;
можливість встановлення квот та скринінгу;
швидкий експорт даних для аналітики;
безпека даних.

18. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Оцінка напрямку розвитку подій
Розподіл відповідей на питання
В якому напрямку розвиваються події в Україні/Вашій області/
населеному пункті?, N=2400, %
02
Напрямок розвитку подій в Україні переважна більшість респондентів оцінює
як НЕПРАВИЛЬНИЙ (74%). Лише 14% опитаних відмічають, що події в країні
розвиваються у ПРАВИЛЬНОМУ напрямку.
У порівнянні з опитуваннями у лютому та червні 2020 року, напрямок розвитку
подій в Україні респонденти оцінюють більш негативно, так у лютому 2020 року
відповідь, що події в країні розвиваються у неправильному напрямку, надали
58% опитаних, у червні 2020 року – 67%.
Напрямок розвитку подій у області оцінюють більш позитивно – 23%
респондентів зазначили, що події в області розвиваються у правильному
напрямку, при цьому найбільш позитивно оцінюють напрямок розвитку подій
у населеному пункті – 34% опитаних зазначили, що події у населеному пункті
розвиваються у ПРАВИЛЬНОМУ напрямку, 51% - у НЕПРАВИЛЬНОМУ.
Зі зростанням віку респондентів, збільшується кількість тих, хто відмічає,
що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, так серед
респондентів віком 18-24 роки таку відповідь надали 59% опитаних, віком 55
років та старше – 79%.
СОЦІАЛЬНІНАСТРОЇ

19. Найбільш актуальні проблеми в Україні
Розподіл відповідей на питання:
Які проблеми найбільш актуальні в країні сьогодні – оберіть 3
проблеми?, N=2400, %* ( 1 )
Топ-8 найбільш актуальних проблем країни не змінився у порівнянні з
опитуванням, яке було реалізовано у червні 2020 року, однак зафіксовано
одну суттєву відмінність: на перше місце топа постала проблема «ВИСОКИХ
КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ, ВВЕДЕННЯ ТАРИФУ ЗА ТРАНСПОРТУВАННЯ» - 39%
опитаних зазначили цю проблему, як найбільш актуальну.
За результатами дослідження, проведеного у червні 2020 року, перше місце
посідала проблема «Війни/Військового конфлікту на Донбасі» - 36%, у даному
дослідженні ця проблема посідає 4-е місце, її також випередили проблеми
щодо низького рівня заробітних плат/пенсій (36%) та корупція (35%).
*Сума відповідей не дорівнює 100%, так як респонденти мали обрати 3 варіанти відповіді

20. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
Які проблеми найбільш актуальні в країні сьогодні – оберіть 3
проблеми?, N=2400, %* (2)
Чоловіки частіше за жінок, серед найбільш актуальних проблем, зазначали
«корупцію» та «непрофесійність влади», жінки, в свою чергу, частіше за
чоловіків, зазначали «високі комунальні тарифи, введення тарифу за
транспортування» та «низький рівень зарплат, пенсій» як найбільш актуальні
проблеми.
«Високі комунальні тарифи, введення тарифу за транспортування», «низький
рівень зарплат, пенсій», «низьку якість та високу вартість медичних послуг,
дорогі ліки» та «зростання цін на основні види товарів» як найбільш
актуальні проблеми частіше за інших зазначали респонденти віком 55 років
та старше.
*Сума відповідей не дорівнює 100%, так як респонденти мали обрати 3 варіанти відповіді

21. «Безробіття, відсутність робочих місць» як найбільш актуальна проблема
частіше зазначалася респондентами з сільської місцевості, так у обласних
центрах «безробіття, відсутність робочих місць» обрали як актуальну
проблему 18% респондентів, в сільській місцевості – 29%.
«Війну/військовий конфлікт на Донбасі» респонденти з Заходу та Центру
зазначали як найбільш актуальну проблему частіше за інших (30% та
32% відповідно), при цьому опитані з Півдня рідше за інших надавали таку
відповідь (23%).
«Високі комунальні тарифи, введення тарифу за транспортування»
та «низький рівень зарплат, пенсій» як найбільш актуальні проблеми
респонденти з м. Київ зазначали рідше за інших (28% та 26% при загальних
показниках 39% та 36% відповідно).
Респондент з Заходу частіше за інших як актуальну проблему зазначали
«безробіття, відсутність робочих місць», скоріше за все, це пов’язано з
пандемією Covid-19 та неможливістю виїхати на роботу закордон.
Оцінка протестних настроїв
Розподіл відповідей на питання:
Чи відчуваєте Ви порушення Ваших громадянських прав та свобод
у даний час?, N=2400, %

22. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
50% респондентів зазначили, що на даний час ВІДЧУВАЮТЬ ПОРУШЕННЯ
СВОЇХ ГРОМАДЯНСЬКИХ ПРАВ. Зафіксовано незначне зростання (на 5%)
кількості тих, хто наразі відчуває порушення своїх громадянських прав, у
порівнянні з червнем 2020 року.
32% опитаних НЕ ГОТОВІ ПРИЙМАТИ УЧАСТЬ у жодних видах соціальних
протестів.
Більша готовність приймати участь у соціальних протестах зафіксована щодо
наступних видів протестів: «збір підписів» (32%), «санкціоновані мітинги та акції»
(23%), «підписання електронних петицій» (19%) та «перекриття доріг» (17%).
Розподіл відповідей на питання:
У разі порушення Ваших громадянських прав та свобод, у яких
акціях соціального протесту Ви особисто були би готові прийняти
участь?, N=2400,%*
*Сума відповідей не дорівнює 100%, так як респонденти могли обрати декілька варіантів відповіді

23. 41% респондентів відмічають, що якість їхнього життя та добробут ЗАЛЕЖАТЬ
ЯК ВІД НИХ САМИХ, ТАК І ВІД ДЕРЖАВИ – це найбільш популярна відповідь;
34% опитаних покладаються виключно на себе щодо якості свого життя та
добробуту, 16% - виключно на державу.
Чоловіки частіше зазначали, що якість їхнього життя залежить від них самих –
41% проти 28% серед жінок.
Зона відповідальності за якість життя.
Зовнішнє управління
Розподіл відповідей на питання:
Від кого в більшій мірі залежить якість вашого життя, Ваш добробут?,
N=2400, %
Розподіл відповідей на питання:
Чи згодні Ви з наступним твердженням – «Ми (Україна) знаходимося
під зовнішнім управлінням"?, N=2400, %

24. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
З підвищенням віку респондентів суттєво зростає кількість тих, хто вважає, що
якість їхнього життя та добробут залежать від держави, так серед респондентів
віком 18-24 роки таких 8%, віком 45-54 роки – 17%, віком 55 років та старше –
23%.
Респонденти з сіл частіше зазначали, що якість їхнього життя залежить від них
самих, з міст – як від них самих, так і від держави.
Респонденти зі Сходу рідше за інших надавали відповідь, що якість їхнього
життя залежить від них самих, при цьому частіше за інших надавали відповідь,
що якість їхнього життя залежить і від них самих, і від держави.
Переважна більшість респондентів (65%) наголосили, що вони ЗГОДНІ З
ТВЕРДЖЕННЯМ, що «Ми (Україна) знаходимося під зовнішнім управлінням», при
цьому 22% - не згодні з даним твердженням.
Респонденти зі Сходу та Півдня частіше за інших зазначали, що «Україна
знаходиться від зовнішнім управлінням» (75% та 71% відповідно), при цьому
респонденти з м. Київ та Заходу рідше надавали таку відповідь (55% та 56%
відповідно).
КОРУПЦІЯ – головна перешкода у розвитку країни, відмічає 49% респондентів.
На другому місці як головна перешкода розвитку України постала
НЕПРОФЕСІЙНІСТЬ ВЛАДИ – 27%.
Респонденти з Заходу частіше за інших зазначали саме корупцію головною
перешкодою у розвитку держави, при цьому респонденти зі Сходу частіше
за інших відмічали головними перешкодами на шляху розвитку України
непрофесіоналізм влади та зовнішнє управління.
Головна перешкода у розвитку України
Розподіл відповідей на питання:
Що є головною перешкодою в розвитку країни?, N=2400, %
0

25. Розподіл відповідей на питання:
Оцінить за шкалою від 1 до 4, рівень Вашої довіри до наступних
інституцій, де, 1 – зовсім не довіряю, 2 – скоріше не довіряю, 3 –
скоріше довіряю, 4 – повністю довіряю, N=2400, %
Рівень довіри до органів влади та
державних інституцій
03 ОЦІНКАОРГАНІВВЛАДИТАДЕРЖАВНИХ
ІНСТИТУЦІЙ/ДІЯЧІВ
*Баланс довіри – різниця між часткою тих, хто «повністю» або «скоріше» довіряє та тих, хто
«скоріше» або «зовсім» не довіряє

26. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
Оцінить за шкалою від 1 до 4, рівень Вашої довіри до наступних
політиків та діячів, де, 1 – зовсім не довіряю, 2 – скоріше не довіряю,
3 – скоріше довіряю, 4 – повністю довіряю, N=2400, %
Рівень довіри до окремих державних діячів
та політиків
*Баланс довіри – різниця між часткою тих, хто «повністю» або «скоріше» довіряє та тих, хто
«скоріше» або «зовсім» не довіряє

27. Рівень довіри до органів влади, державних
інституцій, діячів та політиків
Найвищий рівень довіри, серед запропонованих інституцій, серед
респондентів зафіксовано до Збройних сил України (як і у опитуваннях у
лютому та червні 2020 року) – 53% респондентів повністю або скоріше
довіряють ЗСУ.
Також відносно високий рівень довіри, в порівнянні з іншими інституціями,
зафіксовано до українських ЗМІ та Патрульної поліції: сума відповідей
повністю та скоріше довіряю становить 34% та 31% відповідно.
Серед державних інституцій найбільш високий рівень довіри у Офісу
Президента, який навіть випередив партію «Слуга Народу».
Найнижчий рівень довіри зафіксовано до Антикорупційного суду,
Антикорупційних органів (НАБУ,САП), Верховної Ради та судів в цілому.
Серед окремих державних діячів та політиків найбільшу довіру
зафіксовано до Президента В. Зеленського – 12% респондентів повністю
довіряють Президенту, ще 17% - скоріше довіряють (у червні 2020 року ці
показники були 22% та 25% відповідно, тобто рівень довіри до Президента
В. Зеленського суттєво знизився). З підвищенням віку респондентів
зменшується кількість тих, хто повністю або скоріше довіряє Президенту, так
серед респондентів віком 18-24 таких 44%, віком 25-34 роки - 37%, віком 35-
44 роки – 29%, віком 45 років та старше – 23%. Респонденти з м. Київ рідше
за інших зазначали, що повністю або скоріше довіряють В. Зеленському.
23% респондентів повністю або скоріше довіряють Ю. Бойко, 25% -
Д. Разумкову.
Найнижчі рівні довіри зафіксовано до А. Шарія, А. Єрмака та Д. Шмигаля–
сума відповідей скоріше та повністю довіряю становить 10%, 10% та 13%
відповідно.
Найвищі антирейтинги щодо рівня довіри зафіксовано у Ю. Тимошенко та П.
Порошенка – сума відповідей цілком та скоріше НЕ довіряю становить 80%
та 79% відповідно.

28. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
Оцініть ефективність державних інститутів (Президента, Верховної
Ради та Уряду/Кабінету Міністрів) в наступних областях. Для оцінки
використовуйте шкалу від 1 до 10, де 1 – зовсім неефективно, 10 -
максимально ефективно, N=2400, %*
Ефективність державних інститутів у різних
напрямках
*Вказані середні арифметичні
Респонденти ВКРАЙ НЕГАТИВНО ОЦІНЮЮТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ ОСНОВНИХ
ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ (Президента, Уряду та Верховної Ради) у всіх
запропонованих напрямках діяльності – найвища оцінка не перевищує 3,53
бали (оцінка ефективності Президента щодо зовнішньої політики).
Несуттєво, але все ж більш ефективною відмітили діяльність Президента по усіх
запропонованих напрямках в цілому.
Більш ефективною, у порівнянні з іншими напрямками, зазначали діяльність
щодо «зовнішньої політики», «захисту територіальної цілісності» та «внутрішньої
політики в цілому».
Найнижчі оцінки щодо ефективності діяльності зафіксовано у напрямках
«економіка» та «рівність усіх перед законом/верховенство права».

29. Розподіл відповідей на питання:
Що може забезпечити підвищення ефективності діяльності влади
(які дії, прихід яких груп)?, N=2400, %*
Варіанти забезпечення підвищення
ефективності діяльності влади
*Сума відповідей не дорівнює 100%, так як респонденти могли обрати декілька варіантів відповіді

30. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
Чи потрібно у 2021 році провести позачергові вибори до Верховної
Ради та позачергові вибори Президента України?, N=2400, %
Оцінка необхідності позачергових виборів
04 ЕЛЕКТОРАЛЬНІНАСТРОЇ
Більше половини респондентів (54%) відмічають, що ПОТРІБНО ПРОВЕСТИ
ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ у 2021році. З підвищенням віку
респондентів, зростає кількість тих, хто вважає за потрібне проведення
позачергових виборів до Верховної Ради, так серед респондентів віком 18-24
роки таких 45%, віком 25-34 роки – 48%, віком 35-44 роки – 49%, віком 45-54
роки – 57%, віком 55 років та старше – 60%.

31. Рейтинг кандидатів у Президенти
46% опитаних зазначили, що ПОТРІБНО ПРОВЕСТИ ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ
ПРЕЗИДЕНТА у 2021 році. З підвищенням віку респондентів, суттєво зростає
кількість тих, хто вважає за потрібне проведення позачергових виборів
Президента, так серед респондентів віком 18-24 роки таких 29%, віком 25-34
роки – 38%, віком 35-44 роки – 45%, віком 45-54 роки – 48%, віком 55 років та
старше – 53%.
Респонденти зі Сходу частіше за інших відмічали, що потрібно провести
позачергові вибори і до Верховної Ради, і Президента; респонденти з м. Київ
надавали подібні відповіді рідше за інших.
Якби вибори Президента відбулися найближчої неділі, 18,4% респондентів
ПІДТРИМАЛИ Б В. ЗЕЛЕНСЬКОГО ЯК КАНДИДАТА У ПРЕЗИДЕНТИ, рейтинг В.
Зеленського знизився, у червні 2020 року його кандидатуру у Президенти були
готові підтримати 29,2% опитаних.
11,4% респондентів готові підтримати на посаду Президента П. Порошенко,
9,5% - Ю. Бойко (серед усіх респондентів).
Зафіксовано суттєву відмінність підтримки кандидатів-лідерів в залежності
від віку респондентів та регіонів проживання, дані представлені у таблицях
нижче:

32. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
Якби вибори Президента відбулися найближчої неділі, то за кого з
цих кандидатів Ви б проголосували?, N=2400, %

33. Розподіл відповідей на питання:
Якби вибори Президента відбулися найближчої неділі, то за кого
з цих кандидатів Ви б проголосували?, N=1756 (серед тих, хто
прийняв би участь у виборах та визначився з вибором), %

34. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання
За якого кандидата у Президенти, Ви б НЕ проголосували за
жодних умов?, N=2400, %
Антирейтинг кандидатів у Президенти
24,8% респондентів ЗА ЖОДНИХ УМОВ НЕ ПРОГОЛОСУВАЛИ Б ЗА П.
ПОРОШЕНКА, 17,8% - за В. Зеленського, 10,3% - за В. Медведчука.
Антирейтинг В. Зеленського збільшився у порівнянні з опитуванням у червні
2020 року.
Найнижчий антирейтинг зафіксовано до Д. Разумкова та І. Смешко.

35. Рейтинг партій до Верховної Ради
Якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчої неділі, 15,8%
респондентів серед усіх ПІДТРИМАЛИ Б ПАРТІЮ «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА–
«ЗА ЖИТТЯ»», 13,1% - партію «Слуга народу», 11,8% - «Європейську
солідарність», 8,6% - «Батьківщину».
Рейтинг партії «Слуга народу» суттєво знизився, у червні 2020 року цю партію
були готові підтримати 27,1% опитаних.
Зафіксовано суттєву відмінність підтримки партій-лідерів в залежності від віку
респондентів та регіонів проживання, дані представлені у таблицях нижче:

36. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання
За якого кандидата у Президенти, Ви б НЕ проголосували за
жодних умов?, N=2400, %

37. Розподіл відповідей на питання:
Якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчої неділі, за яку
партію Ви би проголосували?, N=1753 (серед тих, хто прийняв би
участь у виборах та визначився з вибором), %

38. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
За яку політичну силу, Ви би НЕ проголосували за жодних умов?,
N=2400, %
Антирейтинг партій до Верховної Ради
22% респондентів ЗА ЖОДНИХ УМОВ НЕ ПРОГОЛОСУВАЛИ Б ЗА ПАРТІЮ
«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», 17,8% - за «Опозиційну платформу – «За
Життя»», 15,6% - за партію «Слуга народу».
0

39. Розподіл відповідей на питання:
Наскільки ефективні наступні державні інститути/органи у боротьбі
з корупцією?, N=2400, %
Оцінка ефективності державних інститутів/
органів у боротьбі з корупцією
05 КОРУПЦІЯ

40. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Найбільш ефективні щодо боротьби з корупцією, на думку респондентів,
безпосередньо ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ – сума
відповідей цілком та скоріше ефективні 45% та 39% відповідно.
Серед державних інститутів більш ефективними зазначили Президента та МВС-
сума відповідей цілком та скоріше ефективні 23% та 16% відповідно.
Інші запропоновані державні інститути та органи зазначили як НЕефективні
щодо боротьби з корупцією.
З підвищенням віку респондентів, зростає кількість тих, хто оцінює неефективно
боротьбу з корупцією щодо усіх запропонованих державних інститутів та
органів.
Розподіл відповідей на питання: Де, на Ваш погляд, знаходиться
найбільше корупціонерів?, N=2400, %*
Корупціонери у державних інститутах та органах
*Сума відповідей не дорівнює 100%, так як респонденти могли обрати до 3х варіантів відповіді
0

41. В цілому рівень довіри до органів місцевої влади вищий, ніж до органів
центральної влади.
НАЙВИЩИЙ РІВЕНЬ ДОВІРИ ЗАФІКСОВАНО ДО МІСЦЕВИХ ГОЛІВ (мерів, голів
ОТГ) – сума відповідей повністю та скоріше довіряю становить 48%.
Зафіксовано відмінність рівня довіри до місцевих органів влади в залежності
від регіону, дані представлені у таблиці нижче:
НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ КОРУПЦІОНЕРІВ, на думку 38% респондентів,
знаходиться У ВЕРХОВНІЙ РАДІ.
23% опитаних відмітили, що найбільша кількість корупціонерів знаходиться у
Офісі Президента, 20% - у Міністерстві внутрішніх справ.
Рівень довіри до місцевої влади
06 МІСЦЕВАВЛАДА

42. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
Наскільки Ви довіряєте місцевій владі?, N=2400? %

43. Розподіл відповідей на питання:
Чиї інтереси представляє місцева влада?, N=2400, %
Інтереси, які представляє місцева влада
*Сума відповідей не дорівнює 100%, так як респонденти могли обрати до 3х варіантів відповіді
35% респондентів відмічають, що, на їхню думку, МІСЦЕВА ВЛАДА
ПРЕДСТАВЛЯЄ ІНТЕРЕСИ МІСЦЕВИХ ЕЛІТ – це найбільш популярна відповідь.
27% опитаних зазначили, що місцева влада представляє інтереси великого
бізнесу, який має інтереси в регіоні.
Чверть респондентів (26%) зазначили, що МІСЦЕВА ВЛАДА ПРЕДСТАВЛЯЄ
ІНТЕРЕСИ НАСЕЛЕННЯ, і це позитивний показник щодо оцінки місцевої влади.

44. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
Чи знаєте Ви прізвище свого депутата місцевої ради – депутата в
місцевих органах влади від Вашого округу?, N=2400, %
Розподіл відповідей на питання:
В Україні пройшли місцеві вибори за відкритими списками. Як Ви
вважаєте, більшість обраних депутатів – є...?, N=2400, %
Обрані депутати місцевих рад

45. Розподіл відповідей на питання:
Як Ви вважаєте, хто більш дієвий у вирішенні питань в наступних
сферах життя в вашому регіоні?, N=2400, %*
Дієвість органів влади у регіоні
(центральних та місцевих)
Лише 36% респондентів зазначили, що ЗНАЮТЬ ПРІЗВИЩЕ «СВОГО» ДЕПУТАТА
МІСЦЕВОЇ РАДИ, 64% - не знають ПІБ депутата. Жінки частіше за чоловіків
відмічали, що знають ПІБ «свого» депутата. Рівень знання прізвища депутата
залежить від типу населеного пункту, так у обласних центрах ПІБ депутата
знають 21% опитаних, у інших містах/смт – 35%, у селах – 52%; а також від
регіону опитування, дані у таблиці нижче:
37% респондентів зазначили, що обрані за відкритими списками більшість
депутатів на місцевих виборах Є ПРЕДСТАВНИКИ МІСЦЕВИХ ЕЛІТ, ЯКІ ПРОСТО
ВИКОРИСТОВУВАЛИ НАЗВУ ПАРТІЇ ДЛЯ ВИСУНЕННЯ (респонденти з м. Київ
надавали цю відповідь частіше за інших).
22% опитаних вважає, що більшість обраних депутатів – це люди, які купили
місця в списках.
*Сума відповідей у строчці не дорівнює 100%, так як респонденти могли обрати до 3х варіантів відповіді

46. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
53% респондентів та більше МІСЦЕВУ ВЛАДУ ВІДМІЧАЛИ ЯК НАЙБІЛЬШ ДІЄВУ У
ВСІХ ЗАПРОПОНОВАНИХ СФЕРАХ ЖИТТЯ У РЕГІОНІ.
Уряд/Кабмін зафіксований як другий по рівню дієвості майже у всіх
запропонованих сферах життя у регіоні, при цьому у сфері економіки регіону
та ринку праці місцеві еліти (місцевий бізнес, місцеві лідери думок із різних
сфер) випередили Уряд щодо дієвості.
Найменш дієвим щодо різноманітних сфер життя регіону зафіксовано великий
національний бізнес.
Розподіл відповідей на питання:
У 2019-20 роках були випадки, коли центральна влада і місцева
влада приймали суперечливі рішення. Якщо таке станеться
у вашому населеному пункті, чиї рішення Ви будете вважати
виправданими та більш правильними?, N=2400, %
Рівень підтримки рішень влади
(центральної VS місцевої)

47. Більше половини респондентів (55%) зазначили, що у випадках, коли центральна
та місцева влади будуть приймати суперечливі рішення, правильність цих рішень
вони будуть оцінювати В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОЖНОЇ ОКРЕМОЇ СИТУАЦІЇ.
Майже чверть (24%) опитаних правильними будуть вважати рішення місцевої
влади, лише 8% - рішення центральної влади.
13% респондентів відмічають, що жодні рішення не будуть вважати правильними -
ні центральної влади, ні місцевої.
Визначення правильності рішення центральної або місцевої влади залежить
від регіону проживання респондентів, так опитані у м. Київ частіше за інших
зазначали, що правильними будуть вважати рішення центральної влади – 29%
проти 8% загального показника.

48. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Паї у власності. Наміри продати власний пай
07 ЗЕМЕЛЬНІПИТАННЯ
Розподіл відповідей на питання:
Чи маєте Ви у власності земельну ділянку (пай) – не прибудинкова
земля, та не дача/город?, N=2400, %*
Розподіл відповідей на питання:
Якщо Вам надійде пропозиція продати земельну ділянку
сільськогосподарського призначення, то Ви?, N=824 (власники паїв), %
*Сума відповідей не дорівнює 100%, так як респонденти могли обрати 2 відповіді «Так»

49. 23,5% респондентів зазначили, що МАЮТЬ ВЛАСНИЙ ПАЙ, ще 12,5% - мають
пай у родині, 66% ОПИТАНИХ НЕ МАЮТЬ ПАЇВ. Респонденти з сіл набагато
частіше відмічали, що мають власний пай, або члени їхньої родини мають пай.
З підвищенням віку респондентів зростає кількість тих, хто має власний пай.
Респонденти з Центру та Заходу частіше за інших зазначали, що мають пай,
відповідно опитані у м. Київ рідше за інших надавали дану відповідь.
59% респондентів наголосили, що НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ БУДУТЬ ПРОДАВАТИ СВІЙ
ПАЙ, якщо надійде пропозиція щодо купівлі їхнього паю. 22% - готові подумати
про продаж, але не будуть поспішати, 10% - будуть торгуватися та зважати на
ціну, та лише 3% респондентів ГОТОВІ ПРОДАТИ ПАЙ БЕЗ ЖОДНИХ КОЛИВАНЬ.
Респонденти з сіл та Центру частіше за інших зазначали, що в жодному разі
не будуть продавати свій пай, опитані з обласних центрів та м. Київ частіше
відмічали, що подумають про продаж, але поспішати не будуть або будуть
зважати на ціну та торгуватися.
Наміри придбати пай.
Справедлива ціна за 1 гектар землі
Розподіл відповідей на питання:
Чи хотіли б Ви придбати землю сільськогосподарського
призначення (чужий пай)?, N=2400, %

50. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Розподіл відповідей на питання:
Якою Ви вважаєте справедливу ціну на 1 га (гектар) землі
сільськогосподарського призначення в вашому регіоні?
Кожен четвертий респондент (26%) зазначив, що ХОТІВ БИ ПРИДБАТИ ЗЕМЛЮ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, якщо буде така можливість, 68% -
НЕ МАЮТЬ БАЖАННЯ ПРИДБАТИ ЗЕМЛЮ С/Г ПРИЗНАЧЕННЯ.
Респонденти віком 25-34 роки та опитані з Центру та Півдня частіше за інших
зазначали, що хотіли б придбати пай. Респонденти, які мають власний пай,
або пай у родині, частіше зазначали, що хотіли б ще придбати землю с/г
призначення, якщо буде така можливість.
Переважна більшість респондентів (78%) не змогли вказати, яку саме ціну за 1
га землі вони вважають справедливою.
22% опитаних вказали справедливу, на їхню думку, вартість 1 га землі, при
цьому варто зазначити, що запропоновані ціни – дуже розбігаються, детальні
дані представлені у таблиці.

51. 50% респондентів відмічають, що запуск ринку землі ЗМІНИТЬ СТАВКУ ОРЕНДИ
ПАЇВ В УКРАЇНІ (частіше за інших цю відповідь надавали респонденти зі Сходу).
23% опитаних зазначили, що запуск ринку землі НЕ ЗМІНИТЬ СТАВКУ ОРЕНДИ
ПАЇВ, 27% - не змогли надати відповідь на дане запитання.
ЦІНА/СТАВКА ОРЕНДИ ПАЇВ ІСТОТНО ЗРОСТЕ – наголошує 51% респондентів
з тих, хто вважає, що запуск ринку землі змінить ставку оренди паїв,
респонденти зі Сходу та Центру частіше за інших надавали дану відповідь.
Ще 26% опитаних відмічає, що ціна/ставка оренди зросте, але не суттєво,
респонденти з м. Київ та Півночі частіше за інших надавали таку відповідь.
Можливі зміни ставок
оренди після запуску ринку землі
Розподіл відповідей на питання:
Запуск ринку землі змінить чи ні ставку оренди паїв в Україні?,
N=2400, %
Розподіл відповідей на питання:
Якщо змінить ставку оренди паїв, то як саме?, N=1205 (серед тих, хто
вважає, що змінить), %

52. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Сприйняття коронавірусу Covid-19
08 КОРОНАВІРУСCOVID-19ТАВАКЦИНАЦІЯ
Розподіл відповідей на питання:
Коронавірус Covid-19 це…?, N=2400, %
41% респондентів відмічають, що коронавірус Covid-19 – ЦЕ РЕАЛЬНА
СЕРЙОЗНА ХВОРОБА, ЯКА СТАНОВИТЬ СЕРЙОЗНУ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ ВСІХ. Жінки
частіше за чоловіків надавали дану відповідь, також цю відповідь частіше
обирали респонденти віком 45 років та старше.
37% опитаних зазначає, що коронавірус Covid-19 – небезпечна хвороба, але
його небезпека перебільшена, 15% респондентів вважає, що коронавірус –
це звичайне захворювання на кшталт грипу/ГРВІ (чоловіки частіше за жінок
надавали дану відповідь, також цю відповідь частіше обирали респонденти
віком 18-34 роки).
Лише 3% опитаних відмічає, що коронавірусу взагалі не існує.

53. Наміри щодо вакцинації від Коронавірусу
Covid-19
Розподіл відповідей на питання:
Якщо завтра Вам запропонують зробити щеплення від
Коронавірусу Covid-19 однією з сертифікованих вакцин, Ви…?,
N=2400? %
44% респондентів зазначили, що ВІДМОВЛЯТЬСЯ ВІД ВАКЦИНАЦІЇ НЕ
РОЗДУМУЮЧИ, якщо завтра їм запропонують зробити щеплення від
Коронавірусу Covid-19 однією з сертифікованих вакцин. Рідше за інших дану
відповідь надавали респонденти з м. Київ та респонденти віком 55 років та
старше.
Лише 8% ГОТОВІ ЗРОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ НЕЗВАЖАЮЧИ НІ НА ЩО, 18% - готові
зробити, але будуть враховувати країну походження вакцини, 9% - готові
зробити, якщо вакцинація буде безкоштовною.
Кожен п’ятий респондент (21%) відмітив, що рішення щодо вакцинації відкладе
на потім.

54. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400
Довіра до вакцин
Розподіл відповідей на питання:
Яка вакцина від коронавірусу Covid-19 викликає у Вас більшу
довіру?, N=2400, %
41% респондентів НЕ ЗМОГЛИ ВИЗНАЧИТИСЯ З ВІДПОВІДДЮ, яка вакцина
викликає у них більшу довіру.
17,5% респондентів відмітили, що БІЛЬШУ ДОВІРУ У НИХ ВИКЛИКАЄ
АМЕРИКАНСЬКО-НІМЕЦЬКА ВАКЦИНА (PHIZER/BION TECH), 12% - Російська
вакцина (Супутник V), 11% - Американська вакцина (Moderna).
Більшу довіру до американсько-німецької Phizer/BioN Tech) та американської
(Moderna) вакцин частіше за інших зазначали респонденти з Заходу.
Більшу довіру до російської вакцини (Супутник V) набагато частіше зазначали
респонденти зі Сходу та Півдня – 24% та 19% відповідно при загальному
показнику 12%; також частіше за інших довіру до російської вакцини зазначали
респонденти віком 55 років та старше.
0

55. 09СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙПОРТРЕТ
РЕСПОНДЕНТІВ

56. Соціально-політичні настрої українців, ІІІ-я хвиля, лютий, 2021, N=2400